Academic literature on the topic 'Образ «Я»'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Образ «Я».'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Образ «Я»"
1
Шевченко, Н. Ф. "ОСОБИСТІСНІ УМОВИ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ОБРАЗОМ ФІЗИЧНОГО Я У ЖІНОК РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ." Problems of Modern Psychology, no. 4 (February 11, 2022): 92–99. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-12.
Full textAbstract:
У статті наведено результати емпіричного дослідження особистісних умов задоволеності образом фізичного Я у жінок раннього дорослого віку. Я-образ розглянуто як систему, що включає три компоненти: когнітивний (знання про самого себе); афективний (ставлення до себе, самооцінка); поведінковий (конкретні дії, які можуть бути викликані образом Я), а образ фізичного Я – як образ зовнішнього вигляду. Незадоволеність зовнішністю визначено як конфлікт між реальним та ідеальним образом фізичного Я, тобто між суб’єктивною оцінкою зовнішності на певний момент й уявленням про ідеальний зовнішній вигляд. На підставі теоретичного аналізу особистісної детермінації задоволеності зовнішністю, а також враховуючи соціальну ситуацію розвитку в ранньому дорослому віці та структурну організацію Я-образу, було виокремлено особистісні умови задоволеності образом фізичного Я у жінок раннього дорослого віку: позитивне самоставлення, прояви перфекціонізму, психологічне благополуччя особистості. Емпірично досліджено задоволеність образом фізичного Я за параметрами висоти самооцінки реального та ідеального образу фізичного Я. Конкретизовано роль образів реальної й ідеальної зовнішності у визначенні рівня задоволеності зовнішністю, що залежить від адекватності висоти самооцінок. Вивчено структуру самоставлення жінок раннього дорослого віку. Отримані дані засвідчили, що задоволеність образом фізичного Я впливає на загальне позитивне ставлення особистості до себе (самоповагу, аутосимпатію, самоінтерес, очікуване ставлення від навколишніх). Аналіз рівня перфекціонізму показав, що досліджувані жінки висувають високі стандарти особистості до себе, постійно оцінюють свою поведінку, мають мотив прагнення до досконалості; висувають високі стандарти і нереалістичні вимоги не тільки до себе, а й до інших. Вивчено ступінь прояву основних показників психологічного благополуччя особистості (позитивні відносини з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета в житті, самосприйняття). Отримані дані засвідчили, що задоволеність образом фізичного Я впливає на загальне психологічне благополуччя особистості. За допомогою множинного регресивного аналізу встановлено, що на позитивну самооцінку (задоволеність) образу фізичного Я прямо впливають компоненти психологічного благополуччя (самосприйняття, мета в житті, особистісне зростання), компоненти самоставлення (самоповага, самоінтерес) і перфекціонізму (перфекціонізм, орієнтований на себе).
2
Щербина, Сусанна Музекировна. "Историческая трансформация образа приемной матери и его зависимость от социума." Российский психологический журнал 12, no. 3 (September 30, 2015): 104–13. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2015.3.9.
Full textAbstract:
В статье рассматривается институт фостерной семьи и ряд ее отличий от традиционной. Дается определение фостерной семьи. Описываются структура и периоды стабильности / нестабильности приемной семьи как открытой семейной системы. Проводится сравнительный анализ образов биологической и приемной матери в психоаналитической и культурологической традициях. Описывается двойственность архетипа (К. Г. Юнг) и разные уровни его реализации в образе матери: добрая и злая. Анализируется образ Хорошей Матери и Достаточно Хорошей Матери (Д. Винникотт). Также указывается на то, что мать обеспечивает нормальное развитие ребенка своим адекватным восприятием реальности, тем самым являясь «зеркалом» в глазах ребенка. Обращается внимание на возникновение неврозов у ребенка при отсутствии любви и безусловного принятия его матерью (К. Хорни). Рассматриваются: образ Матери в культурной традиции, матери защищающей, любящей, развивающей своего ребенка; изменения образа Матери в течение нескольких столетий, его противоречивость и неопределенность, зависимость от социума в славянской традиции.
Анализируются три образа женщины, зависимых от ожиданий социума: матери, жены и свободно реализующейся женщины. Обращается внимание на изменение материнских установок, обуславливающих трансформацию понятия «норма материнского отношения» (Э. Бадинтер). Трансформация образа матери от Богоматери к Дьяволице (Т. Шишова). Противоречивый образ матери, мифы об идеальном материнстве в культурных традициях славянского села. Раскрывается неоднозначное и предвзятое отношение общества к приемной матери, требования этого общества соответствовать идеальному образу матери, при этом воспринимая ее как изначально плохую мать. Требования общества быть идеальной матерью, собственная модель хорошей матери у самой женщины и мнение этого же общества о приемной матери как о мачехе инициируют внутренний конфликт образа Я у приемной матери.
3
Щербак, Тетяна. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ Я ВАГІТНИХ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 166–79. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).15.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню психологічних особливостей образу Я вагітних, що перебувають на різних термінах вагітності. Образ Я розглянуто як установку особистості щодо себе, складно структуроване та динамічне утворення особистості. В структурі образу Я виділено когнітивний, емоційно-оціночний, поведінковий, соціально-перцептивний аспекти та визначено їх функції. Зазначено, що формування та становлення образу Я відбувається в процесі життя, а під час вагітності значно трансформується, переходячи від образу «Я – вагітна» до образу «Я – мати», а потім – «Я і дитина».Розглянуто психологічний бік змін в ідентичності вагітних. В результаті проведеного дослідження визначено особливості емоційно-оціночного аспекту образу Я вагітних, а саме виявлено наступні особливості: виражене позитивне самоставлення і самовпевненість; середній рівень поваги до себе, аутосимпатії та самоприйняття; більшість вагітних виявили самопослідовність, самоінтерес і низький рівень самообвинувачення. Констатовано високий рівень самооцінки вагітними здоров’я, зовнішності, впевненості у собі; адекватна оцінка розуму, здібностей, характеру та загальна самооцінка. У діапазоні соціально-перцептивного аспекту з’ясовано, що найбільш вираженими є середні показники оцінки ставлення, особистісна ідентичність, емоційно-позитивна форма позначення статі. Констатовано, що для більшості вагітних сексуальна роль та учбово-професійна не є важливими у даний період, натомість велике значення має сімейна приналежність. У рамках когнітивного аспекту виявлено, що серед вагітних переважають жінки з: емоційно-полярним типом особистості, високим рівнем рефлексії, позитивними ідентифікаційними характеристиками, вираженою сімейною та персональною перспективою. Для більшості досліджуваних найбільше значення мала сфера сім’ї, вагомим для досліджуваних був також фізичний образ. В межах поведінкового аспекту більшості досліджуваних жінок діагностовано здатність сконцентруватись на собі, стриманість, виваженість вчинків, дипломатичність, уміння працювати зі своєю напругою, зберігати емоційну стійкість. Встановлено, що відчуття безпеки, довіри, впевненості, низький рівень тривоги, ворожості та конфліктності властиві більшості досліджуваних.
4
Oganezova-Grigorenko, Olha. "Самодиалог сознания артиста мюзикла как профессионально-личностный фактор автопоэзиса." Музичне мистецтво і культура, no. 22 (September 28, 2016): 376–84. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-376-384.
Full textAbstract:
В статье даны результаты анализа профессионального творческого процесса артиста мюзикла как имманентной работы сознания артиста, направленной на самоактуализацию. Самодиалог сознания артиста мюзикла представлен как профессионально-личностный фактор автопоэзиса системы. Имманентное содержание автопоэзиса обеспечивает взаимодействие трех аспектов творческого существования артиста: «Я - личность», «Я – роль-образ», «Я - зритель». Самодиалог сознания артиста мюзикла представлен как процесс самоорганизации психофизического аппарата артиста, направленный на рождение роли-образа и на достижение высшей точки чувственного слияния личности артиста и персонажа - переживание катарсиса в исполнении роли-образа. Ключевые слова: автопоэзис, самодиалог сознания, имманентное содержание автопоэзиса.
5
Тимошкин, Дмитрий Олегович. "Разнообразие «Других»: образ «московского мигранта» на странице результатов поиска Google, Яндекс и DuckDuckgoo." Journal of Social Policy Studies 18, no. 4 (December 29, 2020): 641–56. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2020-18-4-641-656.
Full textAbstract:
Формируемые российскими цифровыми медиа образы мигранта являются частой темой социологических исследований. Авторы посвященных теме работ описывают преимущественно ретранслируемые СМИ клише о приезжих из Центральной Азии. Нередко исследователи акцентируются на негативных стереотипах о мигрантах и их доминировании в медийном дискурсе. Представляется, что поисковые системы смогли переломить эту тенденцию: формируемый в общей выдаче поисковиков образ мигранта сложен, противоречив и изменчив. Картина, которую увидит пользователь, набравший в Google, Яндекс или DuckDuckgoo слово «мигрант», может зависеть от множества случайностей: специфики работы конкретного поискового алгоритма, времени поступления запроса, местоположения пользователя. Цель статьи – сравнив формируемые популярными в России поисковиками комбинации изображений и текстов, установить сходства и различия образов «мигранта», которые из них складываются. Проверяемая гипотеза выглядит так: поисковые системы, следуя конъюнктуре момента и цензуре читательских ожиданий, формируют разные образы «мигранта», меняя комбинации схожих смысловых блоков (материальных объектов, пространственного контекста и человека в текстах и изображениях). Разница образов может зависеть от частоты выдвижения в «топ» поисковой выдачи материалов профессиональных СМИ и других факторов. Чтобы проверить эту гипотезу, я проанализировал поисковую выдачу систем Google, Яндекс и DuckDuckgoo по запросу «Мигрант Москва». Работая с выдачей, я переходил от первой ссылки к последней, анализируя репрезентации облика «мигранта», социального и пространственного контекста, в который тот был погружен. Образ «мигранта», создаваемый алгоритмами, складывается из нескольких блоков: «мигранта», «пустого знака», который обретает смысл, связываясь с предметами (униформой, оружием, рабочим инвентарем); пространственным контекстом (символически нагруженными местами, табличками на стенах ведомственных зданий, элементами интерьера); социальными качествами. Выстраивая эти блоки в разной последовательности, поисковые алгоритмы формируют целостный образ, который, впрочем, меняется, в зависимости от выбора поисковой системы. Образы «мигранта» можно разделить на следующие категории: человека, сталкивающегося с бюрократическим давлением, объекта жалости и сочувствия, скрытой угрозы и необходимой, неотъемлемой части повседневности.
6
O.M., Tanasiіchuk, and Tavrovetska N.I. "DYNAMICS OF ARCHETYPICAL IMAGES OF PSYCHOLOGISTS' PROFESSIONAL ORIENTATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-3.
Full textAbstract:
Purpose. To acquaint with the methods and results of the study of the dynamics of archetypal images of professional development of psychologists with different work experience. Methods. Analysis of publications with the level of evidence, using databases Web of Science, Scopus, eLIBRARY, and a bibliography of key articles. Empirical methods were used: A. Yatsyuk’s algorithm for writing and analyzing fairy tales, in the author’s modification in combination with the “Personal Differential” method (a variant adapted from the Bekhterev Research Institute).Results. A psychodiagnostic study of the dynamics of archetypal images of professional orientation, which develops due to the dynamics of the activity factor of the self-image, which grows at the stage of professional adaptation, having a plateau between stages of professional adaptation and initial professionalization, gradually increasing to the stage of professionalism; the factor of activity of the image of the hero in the trend is similar to the factor of activity of the image of I. That is, the image of the Person fully corresponds to the image of the Self of specialists, they understand and reflect their social face or professional self; factor of the strength of the image I. There is a tendency of expression in specialists at the stage of professional skill. Volitional qualities of the personality are expressed in specialists, at the stage of professional skill, and as low as possible in specialists who are just beginning to engage in professional activities; the factor of strength of the image of the hero reaches the peak development at the stage of professional skill; the factor of assessing the image of the antihero for specialists does not matter at all, due to the tendency to a high level of self-reflection, and as a consequence, a full analysis of their own negative qualities and their acceptance in full; The strength factor of the image of the antihero gradually increases and acquires an adequate assessment, avoiding devaluation, but there is a decline in the assessment of volitional qualities of the individual at the stage of professional activity, which is evidence or acceptance of his shadow or expression of negative professional characteristics. Conclusions. In the process of processing statistical data, the greatest changes in the image of the self were studied, namely the factors of strength, activity of the image of the self, as well as the factor of strength of the image of the antihero.Key words: professionalization, archetype, model, image, self, factor, activity, strength, evaluation. Мета. Ознайомити з методами та результатами дослідження динаміки архетипових образів професійного становлення психологів, що мають різний стаж роботи. Методи. Аналіз публікацій із рівнем доказовості з використанням баз даних Web of Science, Scopus, eLIBRARY, бібліографії ключових статей. Використовувалися емпіричні методи: алгоритм написання й аналізу казок А. Яцюк, в авторській модифікації, у комбінації з методикою «Особистісний диференціал» (варіант, адаптований у Науково-дослідному інституті імені В.М. Бехтерєва).Результати. Проведено психодіагностичне вивчення динаміки архетипових образів професійного спрямування, що розвивається завдяки динаміки чинника активності образу Я, який зростає на етапі професійної адаптації, маючи плато між етапами професійної адаптації та первинної професіоналізації, поступово зростає до етапу професійної майстерності; чинник активності образу героя за тенденцією перебігу схожий на чинник активності образу Я. Тобто образ Персони цілком відповідає образу Я фахівців, вони розуміють та рефлексують своє соціальне обличчя або професійне Я; чинник сили образу Я – спостерігається тенденція вираженості у фахівців на етапі професійної майстерності. Вольові якості особистості виражені у фахівців на етапі професійної майстерності, максимально низькі у спеціалістів, що тільки починають займатися професійною діяльністю; чинник сили образу героя досягає найбільш пікового розвитку на етапі професійної майстерності; чинник оцінки образу антигероя для спеціалістів узагалі не має значення через тенденцію до високого рівня саморефлексії, унаслідок чого повноцінного аналізу власних негативних якостей та прийняття їх у повному обсязі; чинник сили образу антигероя поступово зростає та набуває адекватної оцінки, уникає знецінення, але спостерігається спадання в оцінці вольових якостей особистості на етапі професійної діяльності, що є свідченням або прийняття своєї Тіні або вираженості в особистості негативних професійних характеристик. Висновки. У процесі оброблення статистичних даних було встановлено найбільше змін в образі Я досліджуваних, а саме за чинниками сили, активності образу Я, а також чинника сили образу антигероя.Ключові слова: професіоналізація, архетип, модель, образ, Я, фактор, активність, сила, оцінка
7
O.M., Kikinezhdi, and Chip R.S. "PSYCHOLOGICAL FEATURES OF MODERN ADOLESCENTS GENDER IDENTITY FORMATION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 1 (April 15, 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-10.
Full textAbstract:
Purpose. The aim of the article is to highlight the results of theoretical analysis and empirical study of the peculiarities of gender perceptions, identification of gender characteristics in the structure of the Self-image of adolescent girls and boys. The state of development of the researched problem is clarified, the content of the basic concepts is revealed.Methods. The theoretical methods are used such as analysis, comparison, generalization, systematization of scientific statements and facts; empirical such as observation, conversation, testing for in-depth and holistic study of the psychological features of the adolescents gender identity formation; a psychological and pedagogical experiment in the form of ascertaining is conducted. To study gender characteristics in the structure of the Self-image of two sexual samples, the method “Who am I?” devised by M. Kun -T. McPartland has been used.Results. The results of the empirical study showed that most of adolescents of both sexes focus on universal values, social roles, moral qualities, communicative the Self, active the Self and personal the Self, which is the evidence of their being in a qualitatively different social development situation, restructuring interpersonal relationships with peers and adults within a leading activity and rethinking oneself in a new adult role. Only a third of the respondents pointed out the peculiarities of appearance as an element of physical the Self-image. Gender differences in the critical self-assessment and identification "We" are detected.Conclusions. Gender differences in the perceptions of adolescents about their own the Self-image are revealed. It is studied that girls have higher rates than boys in such categories as: identification with humanity, personal identification, social roles, age identification, appearance, moral qualities, personal negative qualities, feminine qualities, communicative the Self, perspective the Self, active the Self. The sample of boys is dominated by gender identification, personal the Self, personal positive qualities, masculine qualities, national and civic identification.Key words: gender perceptions, gender identification, gender-role of the Self-image, adolescence, traditional and egalitarian values, psychological support. Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу та емпіричного дослідження особливостей ґендерних уявлень, виявлення гендерних характеристик у структурі образу Я дівчат та хлопців старшого підліткового віку. З’ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито зміст основних понять. Використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація наукових поло-жень та фактів;емпіричні – спостереження, бесіда, тестування для поглибленого та цілісного вивчення психологічних особливостей становлення ґендерної ідентичності старших підлітків; проведено психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального. Для дослідження ґендерних характеристик у структурі образу Я двох статевих вибірок використано методику «Хто Я?» (М. Кун –Т. Макпартленд).Результати емпіричного дослідження показали, що більшість старших підлітків обох статей орієнтується на загальнолюдські цінності, соціальні ролі, моральні якості, комунікативне Я, діяльнісне Я та персональне Я, що є свідченням їхнього перебування у якісно іншій соціальній ситуації розвитку, перебудови міжособистісних стосунків з однолітками та дорослими у межах провідного виду діяль-ності та переосмислення себе у новій дорослій ролі. На особливості зовнішнього вигляду як елементу фізичного образу Я вказала лише третина досліджуваних. Виявлено статеві відмінності у критичному самоставленні та ідентифікаційному «Ми». Висновки. Виявлено ґендерні відмінності в уявленнях старших підлітків про власний образ Я. Досліджено, що у дівчат порівняно з хлопцями вищі показники щодо таких категорій, як-от: ідентифікація з людством, особистісна ідентифікація, соціальні ролі, вікова ідентифікація, особливості зовнішнього вигляду, моральні якості, особистісні негативні якості, фемінні якості, комунікативне Я, перспективне Я, діяльнісне Я. У вибірці хлопців переважає статева ідентифікація, персональне Я, особистісні позитивні якості, маскулінні якості, національно-громадянська ідентифікація. Ключові слова: ґендерні уявлення, ґендерна ідентифікація, статеворольовий образ Я, старший підлітковий вік, традиційні та еґалітарні цінності, психологічний супровід.
8
Науменко, Н. О. "Образ тіла в структурі Я-концепції (огляд літератури)." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, вип. 9 (2000): 23–25.
Find full text
9
Zinevych, Ananstasiia. "Погляди послідовників Є.Мінковського Р.Д. Леінга і Ж.Габеля на екзистенційне відчуження." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 118–35. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.10.
Full textAbstract:
У статті розглядається розвиток концепції «хворобливого раціоналізму» Є.Мінковського, як причини відчуження свідомості від переживання, його послідовниками Р.Д. Леінгом і Ж.Габелем. Р.Д. Леінг розглядає екзистенційне відчуження як відчуження «хибного», або «зовнішнього я» від «істинного», «внутрішнього я». «Хибне я», за Леінгом, утворюється в процесі соціалізації як соціально-прийнятний образ себе, який поступово придушує й витісняє істинний образ. За Ж.Габелем, концепцію «хворобливого раціоналізму» треба поширити на «нормальний» стан людини, яка не живе, а веде відчужене уречевлене існування, як річ, знаряддя, соціальна функція. І Леінг, і Габель згідні в тому, що «норма» є лише соціально легалізованою формою відчуження, тоді як психопатологія є всім, що відрізняється від першої. Але якщо Леінг вважає шизофренію шляхом звільнення від соціальних масок, повернення до справжнього себе, то для Мінковського шизофренія, як бунт екзистенції проти насилля розсуду, не є виходом. Вихід можливий лише з появою нового, над-соціального рівня духа, який зніме відчуження розсуду від екзистенції.
10
Борисов, П. "Д. Пеленс: "Я - українець і цим горжуся! Я більше не буду терпіти образ!"." Берегиня, Ч. 1 (2005): 62–67.
Find full textDissertations / Theses on the topic "Образ «Я»"
1
Шевченко, М. А. "Психологічні особливості формування фізичного образа "Я" у підлітків." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22595.
Full text
2
Севост'янов, П. О. "Особливості організації особистісного компоненту індивідуального досвіду." Thesis, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15210.
Full textAbstract:
Дисертація присвячена проблемі вивчення людського досвіду, а саме: аналізу особистісного компоненту індивідуального досвіду, вивченню його складових в контексті уявлень щодо власного благополуччя, а також їх динаміки в залежності від соціально-політичних змін у суспільстві, в якому перебуває суб’єкт досвіду, висвітленню особливостей цілеспрямованого впливу на складові особистісного досвіду, виявленню засобів тренінгової роботи, що сприяють позитивним змінам у функціонуванні досвіду.
Метою дослідження є засноване на теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні визначення особливостей організації особистісного компоненту індивідуального досвіду.
Основні завдання роботи спрямовані на виділення профілів образу «Я» на основі уявлень особистості про власне благополуччя, визначення особливостей особистісного компоненту індивідуального досвіду в особистостей з різними виділеними профілями, та аналіз динаміки процесів особистісного компоненту індивідуального досвіду, обумовленої соціальнополітичними змінами.
3
Журавель, А. В. "Дослідження особливостей формування реалістичного образу "Я" у студентів технічних спеціальностей ВНЗ." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17339.
Full text
4
Кудрицька, Ольга Вікторівна. "Формування позитивного образу Я фахівців з управління повітряним рухом засобами тренінгу професійної рефлексії." Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49374.
Full text
5
Кудрицька, Ольга Вікторівна. "Формування позитивного образу Я фахівців з управління повітряним рухом засобами тренінгу професійної рефлексії." Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30294.
Full text
6
Федулова, О. В., and O. V. Fedulova. "Исследование конфликтологической компетентности у студентов-психологов : магистерская диссертация." Master's thesis, б. и, 2021. http://hdl.handle.net/10995/100011.
Full textAbstract:
Объектом исследования явилась конфликтологическая компетентность студентов-психологов. Предметом исследования стали представления о конфликте, стратегии поведения в конфликте и конфликтность как свойство личности – составляющие конфликтологической компетентности студентов-психологов. Магистерская диссертация состоит из введения, двух глав, заключения, списка литературы (88 источников) и приложений, включающих в себя бланки применявшихся методик и полученные результаты. Объем магистерской диссертации 102 листа, на которых размещены 20 рисунков и 9 таблиц. Во введении раскрывается актуальность проблемы исследования, ставятся цель и задачи исследования, определяются объект и предмет исследования, формулируются гипотезы, указываются методы и эмпирическая база, теоретическая и практическая значимость работы. Первая глава включает в себя исследование научных подходов к представлениям о конфликте, разведены понятия «конфликтологическая компетентность» и «конфликтологическая культура». Выводы по первой главе представляют собой итоги по изучению теоретического материала. Вторая глава посвящена эмпирической части исследования. В ней представлено описание организации и методов проведенного исследования и результатов, полученных по всем использованным методикам: методике исследования семантического поля понятия «конфликт» А.И. Тащевой, методике оценки поведения личности в конфликте К.Н. Томаса, методике диагностики ведущего типа реагирования в конфликте М.М. Кашапова, методике «конфликтная личность» Н.А. Литвинцевой, методике «самооценка конфликтности—2» С.М. Емельянова. Также в главе представлены результаты контент-анализа, сравнительного анализа средних значений, корреляционного анализа результатов исследования. Выводы по главе 2 включают в себя выводы по выдвинутым гипотезам. В заключении в обобщенном виде изложены результаты теоретической и эмпирической частей работы, обоснована практическая значимость исследования и описаны возможные перспективы дальнейшей разработки данной проблематики.The object matter of the study is the conflictological competence among psychology students. The subject of the study is the notions of conflict, strategies of behavior in conflict and conflictiness as the components of conflictological competence of students of psychology. The master's thesis consists of an introduction, two chapters, a conclusion, a list of literature (88 sources) and an appendix, which includes the forms of the applied methodologies and results. The volume of the master's thesis is 102 pages, on which are placed 20 figures and 9 tables. The introduction reveals the relevance of the research problem, the purpose and objectives of the research are set, the object and the subject of research are determined, the hypotheses are formulated, the methods and the empirical base are specified, the theoretical and practical significance of the work. The first chapter includes the overview of scientific approaches to the notions of conflict, the concepts of «conflictological competence» and «conflictological culture» are separated. Conclusions on the first chapter are the results of the study of theoretical material. The second chapter is devoted to the empirical part of the study. It provides a description of the organization and methods of the study and the results obtained using all the methods used: method of research of a semantic field of concept «conflict» of A.I. Tascheva, a technique of an estimation of behavior of the person in the conflict of K.N. Thomas, a technique of diagnostics of leading type of reaction in the conflict of M.M. Kashapov, a technique «the conflictual person» of N.A. Litvintseva, a technique «self-esteem of conflictiness-2» of S.M. Emelyanov. Also, the chapter presents a comparative, correlation analysis of the results of the study. The findings of Chapter 2 are the conclusions on the hypotheses. In conclusion, brief results of the theoretical and empirical parts of the work are presented. The practical significance of the study is substantiated and possible prospects for further development of the problematics are described.
7
Негірєв, Володимир Володимирович. "Вплив фізичного образу «Я» на самоставлення у жінок." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6412.
Full textAbstract:
Негірєв В. В. Вплив фізичного образу «Я» на самоставлення у жінок : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник О. А. Лукасевич. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 87 с.UA : Робота викладена на 87 сторінок, 19 рисунків, 3 додатки. Перелік посилань включає 117 джерел. Об’єкт дослідження: самовідношення жінок. Сучасні жінки активно користуються Інтернетом та соціальними мережами, що має вплив на формування ідеалу зовнішності, який часто не відповідає реальному тілу жінки, що, безперечно, впливає на самовідношення. Звертаючи увагу на розвинення косметології та пластичної хірургії в Україні, можна зробити висновок, що важливість зовнішньої привабливості зростає, і попит на корекцію зовнішності стає більшим.Отже, ми вважаємо актуальним проведення дослідження впливу фізичного образу «Я» на самовідношення у жінок в Україні для виявлення чинників, що можуть впливати на соціальну адаптацію та психічне благополуччя. Результати даного дослідження можуть посприяти запобіганню необґрунтованої, а іноді і небезпечної корекції зовнішності у жінок, а також стати основою для продовження досліджень впливу сприйняття власної зовнішності на компоненти самовідношення в Україні. Наукова новизна полягає у визначені зміни компонентів самовідношення під впливом оцінки власного тіла у жінок.
EN : The work is set out on 87 pages, 19 figures, 3 appendices. The list of links includes 117 sources. Object of research: women's attitudes. Modern women actively use the Internet and social networks, which has an impact on the formation of the ideal of appearance, which often does not correspond to the real body of a woman, which, of course, affects self-esteem. Paying attention to the development of cosmetology and plastic surgery in Ukraine, we can conclude that the importance of external attractiveness is growing, and the demand for appearance correction is increasing. factors that may affect social adaptation and mental well-being. The results of this study can help prevent unjustified and sometimes dangerous appearance correction in women, as well as become a basis for continuing research on the impact of self-perception on the components of self-esteem in Ukraine. Scientific novelty lies in certain changes in the components of self-esteem under the influence of self-assessment of women.
Books on the topic "Образ «Я»"
1
Формирование образа "я" и проблемы физвоспитания. М., 1990.
Find full textConference papers on the topic "Образ «Я»"
1
Клюєва, Ольга. "ОБРАЗ ВОЇНА У КАНТАТІ-СИМФОНІЇ «УКРАЇНО МОЯ» А. Я. ШТОГАРЕНКА." In МОДЕРНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ТА СВІТОВІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Молодіжна наукова ліга, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/29.05.2020.v6.01.
Full text
2
Хильчевская, Ирина Васильевна, Наталия Валерьевна Михайлюк, and Оксана Александровна Кононенко. "PSIXOLOGIAY BASES OF HEALTHY LIFE." In Поколение будущего: сборник избранных статей Международной студенческой научной конференции (Санкт-Петербург, Сентябрь 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/pb187.2020.68.83.005.
Full textAbstract:
В своей работе я расскажу, что же такое здоровый образ жизни, его особенности и правила соблюдения. А также рассмотрю значимость данной темы для нашего организма с физической точки зрения, так и с психической. In my work I will tell you what is a healthy lifestyle, its features and rules of compliance. And also I will consider the importance of this topic for our organism both from the physical point of view and from the mental one.
3
Jalmenova, Janara, and Irina Andreeva. "Особенности Образа-Я у подростков с умственной отсталостью." In Образование и психолого-педагогическое сопровождение лиц с ограниченными возможностями здоровья: стратегии, практики и перспективы. Киров: Межрегиональный центр инновационных технологий в образовании, 2022. http://dx.doi.org/10.52376/978-5-907541-67-2_006.
Full text
4
Токарь, Оксана Владимировна. "PSYCHOLOGICAL SUPPORT FOR TEENAGERS WITH SCOLIOSIS." In Научные исследования в современном мире. Теория и практика: сборник избранных статей Всероссийской (национальной) научно-практической конференции (Санкт-Петербург, Ноябрь 2021). Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.37539/nitp322.2021.30.49.002.
Full textAbstract:
В статье представлены в кратком изложении результаты исследования телесного «Образа-Я» у подростков, имеющих нарушение осанки (сколиоз) и намечены основные направления психологического сопровождения данной категории подростков. The article summarizes the results of the study of the bodily "Image-I" in adolescents with postural disorders (scoliosis) and outlines the main directions of psychological support for this category of adolescents.
5
Лобанова, Н. В. "ЗНАКОВЫЕ И СИМВОЛИЧЕСКИЕ ОБРАЗЫ В НАСКАЛЬНОМ ИСКУССТВЕ КАРЕЛИИ: КЛАССИФИКАЦИЯ, ПРОБЛЕМЫ ИНТЕРПРЕТАЦИИ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.76-77.
Full textAbstract:
Петроглифы Карелии выдающиеся памятники творческой деятельности жителей первобытного Севера, которые заметно выделяются на фоне наскального искусства Евразии. В отличие от других подобных объектов, они существовали короткий по археологическим меркам отрезок времени менее одного тысячелетия в рамках развитой и поздней фаз эпохи неолита 66,5 тыс. л.н. Петроглифы Онежского озера и Белого моря (в дельте реки Выг) находятся на расстоянии 300 км друг от друга и вместе с окружающим ландшафтом образуют крупные первобытные святилища под открытым небом, каждое из которых имеет свои особенности, сходство и различия. Сходство обусловлено общей хронологией, близкими природными условиями, единой культурной средой, а различия связаны с локальными традициями и предпочтениями. Особенности природной среды также влияли на выбор сюжетов и способ их показа. Наличие близких, а иногда и тождественных изображений свидетельствует о прямых контактах населения обеих территорий, некоторой преемственности и в целом близких путях эволюции наскального творчества Карелии. Наибольший исследовательский интерес представляют оригинальные изображения знаки и символы, которые с 1930-х годов вызывают научные споры. В наскальном искусстве Беломорья они единичны, но на восточном побережье Онежского озера это самые популярные после орнитоморфных образы, представленные разнообразными дисками или полумесяцами, часто дополненные мелкими деталями. С момента открытия такие изображения многими исследователями признавались ключевыми при расшифровке смысла Онежского наскального искусства (В. И. Равдоникас, А. М. Линевский, А. Я. Брюсов, К. Д. Лаушкин, Ю. А. Савватеев, Ф. В. Равдоникас и др.). Автором проанализированы современные научные данные почти о двухстах знаковых и символических изображениях, предложены их классификация и возможная интерпретация в качестве космических символов, игравших важную роль в мифологических представлениях, обрядах и ритуалах древних жителей Карелии. Брюсов, А. Я. (1940). История древней Карелии. Труды ГИМ, вып. IX. Москва. Лаушкин, К. Д. (1959). Онежское святилище. Новая расшифровка петроглифов Карелии. В сб.: Скандинавский сборник (с. 83111). Таллин. Лаушкин, К. Д. (1962). Онежское святилище. Опыт новой расшифровки некоторых петроглифов Карелии. В сб.: Скандинавский сборник (с. 177298). Таллин. Линевский, А. М. (1939). Петроглифы Карелии. Петрозаводск: Каргосиздат. Лобанова, Н. В. (2015). Петроглифы Онежского озера. М.: Изд-во Университета Дм. Пожарского. Равдоникас, В. И. (1937). Следы тотемических представлений в образах наскальных изображений Онежского озера и Белого моря. Советская археология, 1, 332. Равдоникас, В. И. (1938). Наскальные изображения Онежского озера. М.- Л.: Наука. Равдоникас, Ф. В. (1978). Лунарные знаки в наскальных изображениях Онежского озера. В сб.: У истоков творчества (с. 116132). Новосибирск. Савватеев, Ю. А. (1970). Залавруга. Ч.1. Петроглифы. Л. Савватеев, Ю. А. (1996). Наскальные изображения (петроглифы) Карелии. Петрозаводск, 125148.
6
Советова, О. С., and О. О. Шишкина. "АНТРОПОМОРФНЫЕ ПЕРСОНАЖИ В РАННЕМ ПЛАСТЕ ПЕТРОГЛИФОВ МИНУСИНСКОЙ КОТЛОВИНЫ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.96-97.
Full textAbstract:
Дискуссионной проблемой в изучении памятников наскального искусства Минусинской котловины является атрибуция самого раннего пласта петроглифов. Нередко эти изображения соотносят с эпохой камня, не исключая их верхнепалеолитического возраста, чаще же склоняясь к неолиту. Для ранних рисунков характерны свои стилистические особенности и свой набор образов. Сегодня совершенно очевидно, что рисунки выполнены в трех основных стилях: минусинском , ангарском и смешанном , но среди них наблюдается много вариаций. Набор образов достаточно стабилен: это олени, лоси, быки, лошади, встречаются и бараны, козероги, косули, кабаны. Е. А. Миклашевич было подмечено, что среди минусинских изображений преобладает олень, среди ангарских лось, а среди переходных лошади и быки (Миклашевич, 2015, с. 67). Изредка встречаются и иные персонажи, не столь характерные для петроглифов древнего пласта: рыбы, лодки, антропоморфные фигуры. Композиции с антропоморфными персонажами существенно изменяют, обогащают и усложняют контекст сцен. Ранние рисунки встречаются как на береговых скалах, так и на высоких точках горных массивов и связаны главным образом с реками Енисеем и Тубой. Они зафиксированы на Оглахтах, Суханихе, Моисеихе, Шалаболино, Тепсее и Усть-Тубе, а также на Георгиевской, в Черемушном логу, Каратаге, Боярских писаницах и др. Антропоморфные персонажи относительно разнообразны: это пассажиры в лодках, адоранты, ряженые , а также кеглеобразные фигуры. Основу для датировки дают пока исключительно палимпсесты, которые свидетельствуют об их более-менее близком возрасте с фигурами перекрывающих их животных. На одной плоскости Шалаболинской писаницы лоси, выполненные в ангарском стиле, перекрывают фигуры рогатых персонажей, в том числе безруких, которых довольно много среди серии антропоморфных фигур раннего пласта (Заика, 2007, рис. 15). Любопытные кеглеобразные антропоморфные фигуры известны на Тепсее I, Усть-Тубе, Майдашинской писанице (Миклашевич, 2015, рис. 4.1). Такие фигуры на Майдашинской писанице перекрыты фигурами животных, выполненными в минусинском стиле. Такие же фигуры на Тепсее I, зафиксированные Я. А. Шером, тоже перекрыты фигурой животного (Миклашевич, 2015, с. 69). Нами найдена одна из кеглеобразных фигур, некогда обнаруженных Шером, отличающаяся небольшими тонкими ручками. Своеобразны и пассажиры лодок, характерных для данного пласта рисунков. Нередко у них руки либо отсутствуют вовсе, либо изображены очень короткими, а иногда наоборот чересчур длинными. Безрукими, например, показаны пассажиры лодок, выявленных на Тепсее, Усть-Тубе. Встречаются среди пассажиров и ряженые (Шалаболино). Популярны также рогатые персонажи (Черемушный Лог, Оглахты, Усть-Туба, Шалаболино, Каратаг и др.). Их топографическую привязанность к плоскостям с наиболее древними петроглифами Минусинской котловины отмечал еще Я. А. Шер (1980, с. 49). Иногда, как на Шалаболинской писанице, такие фигуры изображены в лодках. На прибрежных скалах Усть-Тубы известны антропоморфные изображения в позе оранты. Заика, А. Л. (2007). Петроглифы из-под руин. Шалаболинская писаница. Енисейская провинция. Альманах, 3, 2438. Миклашевич, Е. А. (2015). Древнейшие наскальные изображения Минусинской котловины: проблемы и перспективы исследования. Ученые записки музея-заповедника Томская писаница , 2, 6678. Шер, Я. А. (1980). Петроглифы Средней и Центральной Азии.
7
Колпаков, Е. М. "ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ФИГУРЫ ФЕННОСКАНДИИ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.63-64.
Full textAbstract:
По сути, к геометрическим, или абстрактным, фигурам относят те фигуры, реальные прототипы которых нам неизвестны (ср.: Helskog, 2014, p. 95). Например, к геометрическим фигурам не относят изображения копий, гарпунов, луков, стрел, следов снегоступов и следов животных, хотя обычно они выглядят довольно абстрактно. Целый ряд таких непонятных фигур имеется в наскальном искусстве Фенноскандии. Какая-либо их интерпретация оказывается весьма проблематичной. Единственные зацепки для этого можно найти в сочетаниях таких абстрактных фигур с другими, относительно понятными для нас. Разумеется, плодотворнее анализировать не единичные фигуры, а типы фигур в типах композиций. На этом направлении есть ряд полезных наблюдений, возможно приближающих нас к обоснованной интерпретации некоторых геометрических фигур. Кресты и крестообразные фигуры в петроглифах Альты уверенно связываются с изображениями северных оленей и лосей. На Канозере кресты связаны с мифическими персонажами. Колёса могут быть связаны с представлениями о загробном мире по аналогии с формой каменных выкладок над погребениями. Овальные и круглые фигуры с точкой внутри интерпретируются как изображения вульвы на основании типологического ряда (Колпаков, Шумкин, 2012, с. 293 Колпаков и др., 2018, с. 109). На таком же основании крюки и серпы Вингена (Lden, Mandt, 2012, p. 107), как и уголки (angular figures) Нэмфоршена (Hallstrm, 1960, p. 310311), относятся к группе топоров-жезлов, которые представлены ещё в Альте, на Выге и Канозере. Онежские солярно-лунарные знаки в композициях связаны с животными и занимают место топоров-жезлов. Фигуры в Альте, которые можно было бы считать изображением сетей, связаны не с ихтиоморфами, а с лосями/оленями. Непонятными остаются каплевидные ожерелья (droplet shaped fringed pattern) Альты, так же как зигзагообразные и ромбические фигуры (Helskog, 2014, p. 9597). В Альте окружности и овалы с какими-то фигурами и линиями внутри, по всей видимости, обозначают жилища по аналогии с несколькими изображениями, где это кажется очевидным. В то же время они достаточно разнообразны, чтобы из них можно было построить ясный типологический ряд. Есть трехлепестковые геометрические фигуры, которые интерпретируются как стилизованное изображение головы медведя. Их всего три на Канозере. Кроме фигур, которые встречаются хотя бы небольшими сериями, имеется немалое количество геометрических фигур, представленных одним экземпляром, как, например, знак ( 142) на Старой Залавруге, напоминающий египетский анх. Разумеется, к их интерпретации подступиться ещё труднее, чем к фигурам, которые можно свести в типы. Hallstrm, G. (1960). Monumental Art of Northern Sweden from the Stone Age. Nmforsen and other Localities. Stockholm: Almqvist AND Wiksell. Helskog, K. (2014). Communicating with the World of Beings. The World Heritage rock art sites in Alta, Arctic Norway. Oxford AND Philadelphia: Oxbow Books. Колпаков, Е. М., Шумкин, В. Я. (2012). Петроглифы Канозера. Rock Carvings of Kanozero. Санкт-Петербург: Искусство России. Колпаков, Е. М., Шумкин, В. Я., Мурашкин, А. И. (2018). Петроглифы Чальмн-Варрэ. almn-Varr petroglyphs. Санкт-Петербург: ЛЕМА. Lden, T. K., Mandt, G. (2012). Vingen et naturens kolossalmuseum for helleristninger. Instituttet for sammenlignende kulturforskning. Serie B: Skrifter, CXLVI. Akademika forlag, Trondheim.
8
Савкина, С. Б. "ABOUT THE APPLICATION OF THE ANALYTICAL AMPLIFICATION METHOD IN THE THERAPY OF A PATIENT WITH BORDERLINE MENTAL DISORDER BASED ON THE FAIRY TALE «GO THERE — I DON'T KNOW WHERE, BRING THAT — I DON'T KNOW WHAT»." In Антология российской психотерапии и психологии. Crossref, 2021. http://dx.doi.org/10.54775/ppl.2021.98.50.017.
Full textAbstract:
В данной статье описан фрагмент психотерапевтической работы в парадигме юнгианского анализа с использованием метода амплификации с пациентом, имеющим пограничное расстройство психики. Амплификация — инструмент аналитической работы, введенный в практику К.Г. Юнгом, позволяющий исследовать и интерпретировать явные и скрытые психодинамические процессы через символический язык. По сути процесс амплификации — осмысление индивидуальной психической жизни индивида посредством использования коллективного опыта знаний: мифов, легенд, сказок и т.п. Современная психология, считал Юнг, так или иначе, имеет дело с продуктами бессознательной фантазии - мифологическими и сказочными мотивами, наиболее объективно отражающими динамику психической жизни. «Пользуясь методом мифологической амплификации, мы выбираем те или иные аналогии потому, что их смысловое ядро идентично содержанию исследуемых процессов или в каком-то отношении походит на него. Принимая в качестве данности, что все, когда-либо выраженное человеком в словесной или образной форме, обладает абсолютной психической реальностью, мы можем утверждать, что любая аналогия помогает уточнить, объяснить и подтвердить наше толкование мотивов бессознательных процессов» [4]. В случае с данным пациентом универсально подошла русская народная сказка «Пойди туда — не знаю куда, принеси то — не знаю что» [22]. Опираясь на исследования признанных авторов психоанализа и аналитической психологии, амплификацию этой сказки можно рассматривать как абрис мужского пути индивидуации, «синтетического процесса», описанного К.Г.Юнгом [12]. «Возможной целью, здоровым предназначением ассимилирующих процессов является путь индивидуации, подразумевающий самоосуществление, становление человека самим собой. Индивидуация от лат. in-dividuus означает «неделимый», «неразделенный», «неразведенный», «нерасщепленный» [19]. Индивидуация предполагает достижение психически нового интегрированного состояния, установление устойчивой связи между эго (осознаваемый идентифицированный образ «Я») и архетипом Самости (сложный центр психической жизни, соединяющий бессознательные и сознательные знания человека о себе самом и трансформирующий личность,). Амплификация данной сказки позволяет исследовать внутрипсихическое взаимодействие архетипической пары — маскулинного начала в сознательном поле мужчины и женского в его бессознательном — на разных этапах развития. Подобное взаимодействие отражает реальные отношения с противоположным полом, отзеркаливая внутреннюю/внешнюю мужскую/женскую часть личности. Также данная амплификация дает возможность предположить, что является основным фактором, «запускающим» процесс индивидуации у мужчин. This article describes a fragment of psychotherapeutic work in the paradigm of Jungian analysis using the amplification method with a patient with borderline mental disorder. Amplification is a tool of analytical work introduced into practice by C.G. Jung, which allows to investigate and interpret explicit and hidden psychodynamic processes through symbolic language. In essence, the amplification process is the comprehension of an individual's individual mental life through the use of collective experience of knowledge: myths, legends, fairy tales, etc. «In myths and fairy tales, as in dreams, the soul tells its own story, and the interaction of archetypes is revealed in its natural frame: "creation, re-creation, eternal spirit eternal entertainment»[13]. In the case of this patient, the Russian folk tale «Go there — I don't know where, bring that — I don't know what» was universally suitable [22]. Based on the research of recognized authors of psychoanalysis and analytical psychology, the amplification of this fairy tale can be considered as an outline of the male path of individuation, a «synthetic process» described by C.G. Jung[12]. «A possible goal, a healthy purpose of assimilating processes is the path of individuation, implying self-fulfillment, becoming a person himself. Individuation from Lat. in-dividuus means «indivisible», «undivided» [19]. Individuation presupposes the achievement of a psychically new integrated state, the establishment of a stable connection between the ego (a conscious identified image of the «I») and the archetype of the Self (a complex center of mental life that connects the unconscious and conscious knowledge of a person about himself and transforms the personality). The amplification of this fairy tale allows us to explore the intrapsychic interaction of the archetypal pair — the masculine principle in the conscious field of a man and the female in his unconscious — at different stages of development. Such interaction reflects a real relationship with the opposite sex, mirroring the inner/outer male/female part of the personality. Also, this amplification makes it possible to assume that it is the main factor «triggering» the process of individuation in men.
9
Жилин, М. Г. "ЗНАКИ И ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ НА КОСТЯНЫХ ПРЕДМЕТАХ ВООРУЖЕНИЯ В МЕЗОЛИТЕ ВЕРХНЕГО ПОВОЖЬЯ." In Знаки и образы в искусстве каменного века. Международная конференция. Тезисы докладов [Электронный ресурс]. Crossref, 2019. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.2019.978-5-94375-308-4.51-52.
Full textAbstract:
Разнообразные предметы вооружения из кости: наконечники стрел, копий, дротиков и острог, кинжалы и охотничьи ножи были широко распространены в Верхнем Поволжье на всём протяжении мезолита (Жилин, 2001). На многих из них нанесены различные знаки и геометрические изображения. К знакам можно отнести единичные простые изображения, среди которых представлены продольные линии группы нарезок косые крестики косая сетка. Среди геометрических изображений выделяются как довольно простые, образованные сочетанием двух-трех элементов, так и более сложные. Среди простых встречаются параллельные линии с ресничками лесенки с ресничками , лесенки линии с ресничками , лесенки и нарезки, продольные линии, перечеркнутые нарезками. Более сложные изображения индивидуальны, состоят из сочетаний различных линий, нарезок и геометрических фигур ромбов и треугольников. На отдельных предметах встречаются изображения, состоящие из сочетания различных элементов и мотивов, объединенных довольно сложной композицией. Наиболее многочисленны в мезолите Верхнего Поволжья простые знаки и изображения, придающие изделию декоративность и одновременно могущие служить личной меткой. Значительно уступают им сложные геометрические изображения, каждое из которых индивидуально. Последние чаще встречаются на кинжалах и охотничьих ножах, а простые знаки и изображения более характерны для наконечников стрел. В то же время следует отметить отдельные наконечники стрел и копий, отличающиеся особой тщательностью отделки и сложными геометрическими изображениями. Учитывая контекст находки в ряде случаев можно говорить о неутилитарном назначении этих предметов (Савченко, Жилин, 2016). Жилин, М. Г. (2001). Костяная индустрия мезолита лесной зоны Восточной Европы. М.: УРСС. Савченко, С. Н., Жилин, М. Г. (2016). Следы ритуальной деятельности в прибрежной части мезолитических стоянок в Среднем Зауралье и Верхнем Поволжье. В сб.: А. Я. Мартынов (Ред.), Археология сакральных мест России (с.1014). Соловки.
Reports on the topic "Образ «Я»"
1
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Анни (у фільмі К. Бака та Дж. Лі «Крижане серце»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5939.
Full textAbstract:
Роботу присвячено особливостям створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Діва». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кінообразів найбільш касових фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Вважаємо кінодіалог одним з основних універсальних засобів розкриття образу персонажа в аудіовізуальному тексті. У роботі проаналізовано особливості мовлення принцеси Анни, загальним обсягом 302 репліки. За класифікацією В. Шмідт (2007) відносимо Анну до архетипу «Діва» (the Maiden), для якої визначальними рисами є такі: її життя – легке, не обтяжене рутиною, а ставлення до проблемних ситуацій залишається позитивним; вона любить розважатися, все нове і незвичне вабить її; вона не любить самотності; вона здатна на ризик і не бачить небезпек реального світу; вона не хоче дорослішати, але випробування й психологічні травми змушують її відкрити у собі здатність допомагати іншим та вести за собою; їй завжди потрібна людина, на яку можна покластися. Отримані результати свідчать, що для мовлення принцеси Анни характерні окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; апелятиви, які визначають важливих для Анни персонажів; вербальна та креолізована гра слів для створення гумористичного ефекту; розмовні одиниці для демонстрації невимушеного, неофіційного стилю спілкування; кооперативний стиль спілкування, який реалізується через частотні тактики прохання та вибачення; лексема please у реквестивах як прояв залежності Анни від допомоги інших персонажів; лексеми sorry та fault для зображення чутливості персонажа до почуттів інших; повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи для демонстрації з одного боку важливості власного «я», а з іншого – значущості інших персонажів у її житті.
2
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї. Кам'янець-Подільський національний унверситет ім. І. Огієнка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/196.
Full textAbstract:
У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї в порівнянні з хлопцями із повних. Теоретико-методологічну основу дослідження склали авторські уявлення про ґендер та ґендерну ідентичність, що функціонують у трьох вимірах психічного: глибинному, когнітивному та поведінковому. Розглядаючи глибинний компонент ґендерної ідентичності як переживання відповідності образу Я ґендерному образу, дослідницею було встановлено генезу цього відношення у хлопців в період з молодшого шкільного по юнацький вік в умовах повної та неповної сімей. У представленій роботі вперше опубліковано авторську методику діагностики глибинного компонента ґендерної ідентичності особистості засобами аналізу серії психомалюнків: «Я», «Чоловік», «Жінка», подано бланк методики та описано процедуру підрахунку балів. Спираючись на методи математичного аналізу даних (U-критерій Манна-Уітні, H-критерій Крускала-Уолліса), а також на результати попередніх досліджень, на репрезентативній вибірці у 240 осіб було визначено особливості становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців залежно від того, в якій сім’ї вони виховуються. Зокрема, зроблено висновок про наявність достовірних відмінностей у цьому процесі, пов’язаних із ґендерною асиметрією глибинного виміру психіки хлопців з неповних сімей, тобто з посиленням відповідності образу Я глибинному образу Чоловіка та послабленням відповідності образу Жінки. Узагальнення отриманих даних та даних попередніх досліджень спонукало авторку зробити висновок про регресійні процеси ґендерного змісту в несвідомому юнака з неповної сім’ї.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Кіноархетип "Діва": мовленнєвий портрет. Видавничий дім "Гельветика", 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5912.
Full textAbstract:
Дослідження виконане на матеріалі реплік принцеси Анни, персонажа анімаційного пригодницького фентезі-фільму Кріса Бака та Дженіфер Лі «Крижане серце» (2013). За класифікацією В. Шмідт (2007) визначаємо, що Анна належить до архетипу «Діва» (англ. the Maiden). Для психолінгвістичного образу персонажа характерні: 1) окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; 2) окличні речення (переважно констативи) для емфатизації смислу або вираження незгоди, незадоволення, обурення; 3) окличні речення з апелятивами для привернення уваги адресата; 4) частотне використання лексеми please у реквестивах демонструє залежність Анни від допомоги інших персонажів; 5) частотне використання лексем sorry та fault демонструє чуйність персонажа до почуттів інших; 6) частотне використання апелятивів Elsa, Olaf та Kristoff демонструють важливість цих персонажів у житті Анни; 7) вербальна та креолізована (у поєднанні з відеорядом) гра слів для створення гумористичного ефекту, передачі оптимістичного ставлення персонажа до будь-яких життєвих ситуацій; 8) розмовні одиниці, оскільки персонаж надає перевагу невимушеному стилю спілкуванню, а її мовлення наближене до мовлення підлітків; 9) прямі квеситиви, які вимагають відповіді від співрозмовника для просування сюжетних ліній, оскільки Анна є головним дієвим персонажем фільму; 10) повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність, душевну чистоту і простоту; 11) у мовленні Анни майже однакова частотність займенників першої особи однини I та другої особи you демонструє з одного боку важливість власного «я», а з іншого – значущість для неї інших персонажів. Також порівняно частотними є займенники she, оскільки сестра є найважливішою особою у житті Анни, а також we, оскільки вона залежна від інших персонажів і часто бачить себе лише частиною певної групи, сім’ї.