Academic literature on the topic 'Обмін даних'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Обмін даних.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Обмін даних"
1
Романюк, Оксана, Людмила Козак, and Олександр Коваленко. "ФОРМУВАННЯ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИФРОВОЇ МЕДИЦИНИ: ПЕРСОНАЛЬНІ МЕДИЧНІ ДАНІ." Science and Innovation 17, no. 5 (October 12, 2021): 50–62. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.05.050.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасні інноваційні процеси у медичній галузі є тісно пов’язаними з цифровою трансформацією цієї галузі, яку спрямовано на створення інтероперабельної екосистеми цифрової охорони здоров'я. Усі процеси цифрової медицини здійснюються з обов’язковим використанням цифрових медичних даних про стан здоров’я людини — персональних медичних даних, тому є важливим визначення вимог до їхнього безпечного обміну та специфікацій сховищз можливістю забезпечення оперативного обміну без втрати інформації.Проблематика. Безпечний обмін персональними медичними даними забезпечується чітким дотриманням рівнівдоступу до їхнього керування для учасників цифрової медицини.Мета. Створення засобів інформаційної підтримки акумулювання та безпечного обміну персональними медичними даними у цифровій екосистемі охорони здоров’я.Матеріали й методи. Структурно-функційне моделювання, апарат логіки створення вирішувальних правил, методи структурного програмування для створення алгоритмів.Результати. За результатами аналізу джерела генерації медичних даних виділено дві групи персональних медичних даних: 1) дані, валідовані медичним фахівцем за сучасними стандартами; 2) результати прямого збору даних особисто пацієнтом, які потребують стандартизації. Розроблено алгоритм акумулювання цифрових медичних даних відучасників процесу надання медичної допомоги з урахуванням цих типів даних. Відповідно до ролей учасників екосистеми цифрової медицини розроблено вирішувальні правила надання їм доступу до персональних медичних даних, що реалізує алгоритм обміну цими даними між учасниками екосистеми цифрової медицини.Висновки. Акумулювання персональних медичних даних, які є інформаційною основою засобів цифрової медицини, здійснюється за запропонованим алгоритмом з урахуванням джерела та типу медичних даних для забезпечення формалізованого їх подання. Додержання створеного алгоритму надання прав доступу забезпечує обмін цифровими медичними даними між пацієнтами та лікарями з реалізацією вимог інтероперабельності та безпеки даних.
2
Плотніков, В. М., and Ю. В. Борцова. "Захист даних засобом цифрового підпису." Automation of technological and business processes 11, no. 4 (February 13, 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1599.
Full textAbstract:
У цей час багато підприємств використовують ті або інші методи безпаперової обробки й обміну документами. Використання подібних систем дозволяє значно скоротити час, затрачуваний на оформлення угоди й обмін документацією, удосконалити й зменшити кошти на процедуру підготовки, доставки, обліку й зберігання документів, побудувати корпоративну систему обміну документами. Однак при переході на електронний документообіг встає питання авторства документа, вірогідності й захисту від перекручувань.
Найбільш зручним засобом захисту електронних документів від перекручувань, що дозволяють при цьому однозначно ідентифікувати відправника, повідомлення, є електронний цифровий підпис (ЕЦП). Отже, що ж таке електронний цифровий підпис? Закон дає наступне визначення даного терміна: «електронний цифровий підпис - реквізит електронного документа, призначений для захисту даного електронного документа від підробки, отриманий у результаті криптографічного перетворення інформації з використанням закритого ключа електронного цифрового підпису й що дозволяє ідентифікувати власника сертифіката ключа підпису, а також установити відсутність перекручування інформації в електронному документі». Із цього визначення видно, що ЕЦП формується за допомогою спеціальних математичних алгоритмів на основі властиво документа й когось «закритого ключа», що дозволяє однозначно ідентифікувати відправника повідомлення.
3
Golubnychy, D., O. Kolomiytsev, V. Tretyak, Ya Kliuchka, and A. Rybalchenko. "АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ ОБМІНУ МЕДИЧНИМИ ДАНИМИ ПАЦІЄНТІВ З ЛІКАРЯМИ НА ОСНОВІ IOTA." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 57–61. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.057.
Full textAbstract:
Обмін медичною інформацією дозволяє здійснювати електронне переміщення медичних даних між різними інформаційними системами охорони здоров’я. На відміну від традиційних паперових документів, електронні дозволяють постачальникам медичних послуг отримувати доступ до важливої медичної інформації та обмінюватися нею. Проте, існуючі системи охорони здоров’я для обміну медичними даними громадянин, зіткнулися з низкою проблем, зокрема: конфіденційність, безпека та відсутність контролю з боку пацієнтів. Враховуючи все вищесказане, запропоновано використовувати технологію розподіленого реєстру, оскільки вона може кардинально змінити спосіб зберігання медичної інформації, забезпечуючи безпечні способи обміну даними. У статті розглядається технологія розподіленого реєстру для Інтернету речей (Internet Of Things, IoT), яка називається IOTA. Блок- чейн вже використовується в багатьох системах охорони здоров’я, оскільки він вирішує серйозні проблеми охорони здоров’я, що пов’язані з конфіденційністю та безпекою. Однак, залишаються питання, що пов’язані з масштабованістю та продуктивністю блокчейну. IOTA вирішує ці проблеми, оскільки використовує структуру даних DAG (directed acyclic graph), яка дозволяє додавати транзакції паралельно. Це скорочує час, що потрібний на підтвердження транзакцій, а кількість одночасно оброблюваних транзакцій може бути необмеженою. Протокол Masked Authenticated Messaging (MAM) дозволяє безпечно передавати зашифровані потоки даних як транзакції. Тому, система, що пропонується, використовує IOTA для безпечного обміну медичними даними. Процес створення та надсилання медичних даних в IOTA проілюстровано на конкретному прикладі. Розглянуто застосування протоколу МАМ на прикладі передачі медичних даних пацієнта лікарю.
4
Біла-Кисельова, А. А. "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНІ СВОБОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.655.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду про захист фізичних осіб під час обробки персональних даних. Автор вважає, що досвід Європейського Союзу для України міг би зіграти вирішальну роль під час урегулювання в національному законодавстві певних недоліків щодо організації роботи державних органів у системі захисту фізичних осіб під час обробки персональних даних.
Проаналізована практика Європейського суду з прав людини щодо захисту персональних даних у контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведено приклади рішень ЄСПЛ, у яких констатовано порушення прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зроблено висновок, що відкритий режим тримання персональних даних (інформації) може спричинити шкоду фізичній особі. Фізичні особи потерпають від порушень щодо доступу до їх персональної інформації без їх згоди.
Автор звертає увагу на те, що інформатизація суспільства призводить до виникнення нових труднощів для захисту персональних даних фізичних осіб. Зріс обмін персональними даними між публічними та приватними суб'єктами, між публічними суб'єктами різних галузей в органах державної влади. Такі зміни вимагають наявності більш узгоджених засад щодо захисту персональних даних. Встановлено, що в Україні діє не на достатньому рівні процедура захисту прав особи від протизаконного втручання в її особисте життя.
Зроблено наголос на тому, що право на захист персональних даних не є абсолютним правом, але державні органи мають пам'ятати, що «збір, використання, обмін зібраною інформацією, зберігання інформації, а також розповсюдження третім особам такої інформації охороняється сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Право на захист персональних даних повинно розглядатися в зв'язку з його функцією в суспільстві та бути збалансованим з іншими фундаментальними правами згідно з принципом пропорційності. Саме тому слід спиратися на міжнародний досвід та модернізувати національне законодавство в питанні захисту фізичних осіб під час використання та обробки персональних даних.
5
Horishnyi, I. M., M. I. Horishnyi, O. M. Mochulska, I. B. Chornomydz, and O. B. Synoverska. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ В ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 11, 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10170.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчити біохімічні показники мінерального обміну речовин та результати денситометрії в дітей із хронічним гастродуоденітом.
Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей із хронічним гастродуоденітом віком 5–14 років у період загострення хвороби з терміном захворювання 1–5 років. Крім загальноприйнятих лабораторних та інструментальних обстежень, проводили денситометрію з визначенням густини кістки в поперековій ділянці хребта, вмісту мінералів у кістці в грамах, площі хребців, висоти та їх об’єму в сантиметрах кубічних, а також біохімічний аналіз крові (кальцій, фосфор, магній, лужна фосфатаза).
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей із хронічним гастродуоденітом порушується мінеральний обмін, змінюється кісткова тканина (остеопороз чи остеосклероз). При остеопорозі на тлі гіпофосфатемії, гіпермагніємії за підвищеної активності лужної фосфатази знижується мінералізація кістки, зменшуються площа й об’єм хребців. При остеосклерозі гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіпермагніємія за нормальної ферментативної активності лужної фосфатази призводять до підвищення мінералізації кістки, збільшення об’єму і площі хребців.
Висновок. Результати досліджень показали наявність ознак остеопорозу та остеосклерозу на тлі порушеного мінерального обміну залежно від активності лужної фосфатази, що вказує на необхідність пошуку методів корекції виявлених змін.
6
Пупін, Т. І., К. А. Мороз, О. М. Виноградова, Р. М. Гнідь, М. Р. Гнідь, and Т. В. Сагайдак. "Генералізований пародонтит і подагра: порівняння патогенетичних механізмів розвитку." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 44–53. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.1.12040.
Full textAbstract:
Резюме. У статті представлено огляд літератури щодо сучасного бачення патофізіологічних механізмів, які формуються при подагрі та їх порівняння з такими при генералізованому пародонтиті. Подагра – хронічне прогресуюче захворювання, пов’язане з порушенням пуринового обміну, що характеризується підвищенням рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія) і відкладанням у тканинах опорно-рухового апарату та внутрішніх органів натрієвої солі сечової кислоти (уратів) із розвитком гострого артриту та утворенням подагричних вузликів (тофусів). Виникнення первинної подагри пов’язують зі спадково зумовленими дефектами у структурі й діяльності ферментів, які контролюють пуриновий обмін; спадковими порушеннями екскреторної функції нирок. Вторинна подагра може виникнути як один із паранеопластичних синдромів і як негативний побічний ефект хіміотерапії, при яких відбувається масивний розпад ядерних субстанцій. Факторами, які провокують загострення подагри, є дієта з високим вмістом пуринів, алкоголь, фізична активність. Характерною особливістю подагри є її поліморбідність: кожен пацієнт має в анамнезі від 3 до 6 коморбідних захворювань, серед яких найпоширенішими і найсерйознішими є хронічна серцево-судинна та хронічна ниркова недостатність. Системні порушення при подагрі, серед яких – хронічне автоімунне запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція і високий ризик розвитку атеросклерозу можуть створити передумови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта, що зумовлює актуальність дослідження пародонтального статусу в цих хворих і розробки для них лікувально-профілактичних комплексів.
Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних проаналізувати та порівняти патогенетичні механізми генералізованого пародонтиту та подагри.
Висновки. Виходячи з даних літератури, при подагрі як метаболічному захворюванні, пов’язаному з порушенням обміну білків, формується хронічне автоімунне запалення й оксидативний стрес, що зумовлює високий ризик розвитку атеросклерозу; формуються умови, що можуть вплинути на кістковий метаболізм. Таким чином, сформовані при подагрі патогенетичні механізми створюють умови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта.
7
Пупін, Т. І., К. А. Мороз, О. М. Виноградова, Р. М. Гнідь, М. Р. Гнідь, and Т. В. Сагайдак. "Генералізований пародонтит і подагра: порівняння патогенетичних механізмів розвитку." CLINICAL DENTISTRY, no. 1 (April 30, 2021): 44–53. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.12040.
Full textAbstract:
Резюме. У статті представлено огляд літератури щодо сучасного бачення патофізіологічних механізмів, які формуються при подагрі та їх порівняння з такими при генералізованому пародонтиті. Подагра – хронічне прогресуюче захворювання, пов’язане з порушенням пуринового обміну, що характеризується підвищенням рівня сечової кислоти у крові (гіперурикемія) і відкладанням у тканинах опорно-рухового апарату та внутрішніх органів натрієвої солі сечової кислоти (уратів) із розвитком гострого артриту та утворенням подагричних вузликів (тофусів). Виникнення первинної подагри пов’язують зі спадково зумовленими дефектами у структурі й діяльності ферментів, які контролюють пуриновий обмін; спадковими порушеннями екскреторної функції нирок. Вторинна подагра може виникнути як один із паранеопластичних синдромів і як негативний побічний ефект хіміотерапії, при яких відбувається масивний розпад ядерних субстанцій. Факторами, які провокують загострення подагри, є дієта з високим вмістом пуринів, алкоголь, фізична активність. Характерною особливістю подагри є її поліморбідність: кожен пацієнт має в анамнезі від 3 до 6 коморбідних захворювань, серед яких найпоширенішими і найсерйознішими є хронічна серцево-судинна та хронічна ниркова недостатність. Системні порушення при подагрі, серед яких – хронічне автоімунне запалення, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція і високий ризик розвитку атеросклерозу можуть створити передумови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта, що зумовлює актуальність дослідження пародонтального статусу в цих хворих і розробки для них лікувально-профілактичних комплексів.
Мета дослідження – на основі аналізу літературних даних проаналізувати та порівняти патогенетичні механізми генералізованого пародонтиту та подагри.
Висновки. Виходячи з даних літератури, при подагрі як метаболічному захворюванні, пов’язаному з порушенням обміну білків, формується хронічне автоімунне запалення й оксидативний стрес, що зумовлює високий ризик розвитку атеросклерозу; формуються умови, що можуть вплинути на кістковий метаболізм. Таким чином, сформовані при подагрі патогенетичні механізми створюють умови як для розвитку, так і для обтяження деструктивно-запальних уражень пародонта.
8
Давидюк, А. М. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНТСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗШУКУ ТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ОДЕРЖАНИМИ ВІД КОРУПЦІЙНИХ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).355.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано засади правового забезпечення впровадження та функціонування сучасних інформаційних процесів в інституційній та управлінській діяльності АРМА.
Механізм виявлення, розшуку та управління активами – це публічні функції, реалізація яких є неможливою без таких процесів інформаційної діяльності, як: створення, обмін та поширення інформації; захист відомостей та даних, що охороняються законом; адміністрування даних, оцифровування відомостей; аналіз та статистика тощо.
Діяльність АРМА є одним із ключових елементів антикорупційного механізму як з метою протидії корупції, так і ліквідації її негативних наслідків. Процедури виявлення, розшуку та управління активами здійснюються в межах невід’ємної інформаційної діяльності, яка водночас супроводжує внутрівідомчі управлінські процеси.
Одним із ключових принципів реалізації державної політики менеджменту корупційних активів у діяльності АРМА є широкі повноваження щодо: отримання, обробки та розголошення інформації про активи; доступу до інформаційних ресурсів, у тому числі тих, які містяться у розпорядженні суб’єктів іноземної юрисдикції; забезпечення відповідними обов’язками органів влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб надавати інформацію, а також механізмами примусу у разі ненадання інформації; широкого поінформування громадськості про факти та процедури арешту активів у кримінальних провадженнях; обробки інших відомостей у сфері кримінального процесу, які потребують захищеності та безпеки; узагальнення та оперативного обміну інформацією щодо активів, одержаних злочинним шляхом.
Інформаційна діяльність АРМА є різнотиповою та включає: накопичення, структурування інформації; здійснення відборів необхідних даних у розрізі конкретно заданого критерію пошуку; проведення моніторингу внесення, коригування та видання даних; контроль та порівняння показників роботи відділу, виконавців; автоматизацію формування довідок, звітів; ведення статистики та обліку кореспонденції; забезпечення цілісності та достовірності інформації тощо.
Адміністрування Єдиного реєстру арештованих активів – це спеціальний вид складної інформаційної роботи, що потребує спеціального нормативного забезпечення у формі окремого Положення про Єдиний реєстр арештованих активів.
Досягнення високих показників під час виявлення, розшуку та управління активами, а також їх повернення з іноземних юрисдикцій у взаємодії з органами досудового розслідування, слідства та суду, іноземними партнерами, а також бізнес-спільнотою, громадянами вимагає від АРМА впровадження не тільки сучасних інформаційних технологій, їх обслуговування, а й якісного інформаційно-правового забезпечення зазначених процесів.
9
Дудін, О. Є., О. П. Мінцер, and О. М. Сулаєва. "ЦИФРОВА ПАТОЛОГІЯ В РОБОТІ МЕДИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ. / АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (August 11, 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.3.11608.
Full textAbstract:
Цифрова патологія є невід'ємним технологічним елементом науково-лабораторного середовища та відіграє важливу роль у сучасній клінічній практиці. Мета огляду полягала в аналізі сучасного стану розвитку цифрової патології, її можливостей та ролі в розвитку патології як невід'ємної складової персоналізованої медицини. Отримання повноцінних віртуальних препаратів полегшило б роботу з зображеннями, надало можливість перегляду та обміну зображень між патологами і фахівцями інших спеціальностей. Розроблення відповідного програмного забезпечення та рішень про зберігання й обмін цифрових зображень визначила також широке використання цифрової патології в освітньому процесі при навчанні цитопатологів, патологоанатомів і молекулярних патологів. Окрім зручних інструментів діагностики, отримання другої думки, проведення мультидисциплінарних консиліумів і безперервного навчання патологів, цифрова патологія скоро стане технологічною вимогою в науковому та лабораторно-діагностичному середовищі. У підсумку, впровадження систем штучного інтелекту у діагностику онкологічної патології свідчить про можливість інтеграції патогістологічних даних із результатами клінічного обстеження, лабораторними показниками, даними радіологічного дослідження та результатами молекулярно-генетичного тестування, що надає змогу для повноцінної діагностики та вибору лікування відповідно до вимог персоналізованої медицини. Водночас підкреслено необхідність створення єдиної професійної мови та багатовимірних класифікацій станів пацієнтів, що підлягають комп'ютерному розпізнаванню.
10
Майстренко, Катерина Миколаївна. "КОМУНІКАЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 93–98. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-13.
Full textAbstract:
У статті виявлено, що комунікації у системі публічного управління є офіційним, юридично цілеспрямованим регламентованим рухом індивідуальних суб’єктів управління до соціальної спільності із збереженням за цими суб’єктами певної автономності, самостійності, самодіяльності, індивідуальності. Наголошего на тому, що комунікативний процес відіграє важливу роль у публічному управлінні незалежно від того, про яку форму комунікації йдеться. З’ясовано, що комунікаційний процес у публічному управлінні включає такі елементи: установи публічного управління та громадяни, повідомлення, канали комунікації, інформаційні бар’єри, зворотний зв’язок. Досліджено, що зовнішня комунікація в публічному управлінні націлена на справляння впливу на громадянське суспільство або отримання рекомендацій чи узгодження позицій із представниками суспільства, внутрішня комунікація пронизує всю систему публічного управління зсередини і є основною рушійною силою у сфері прийняття управлінських рішень. Мета роботи. Метою статті є здійснення теоретичного обґрунтування головних складових процесу комунікації в публічному управлінні та комплексний аналіз функцій та видів комунікації в системі публічного управління. Методологія. У запропонованій статті проаналізовані особливості комунікації в публічному управлінні. Визначено, що комунікація являє собою обмін інформацією між двома суб’єктами комунікативної взаємодії. Наголошено на тому, що для органів публічного управління надзвичайно важливою складовою комунікативної діяльності є зворотний зв’язок та перехід від одностороннього інформування громадян про дії влади до двосторонньої комунікації «громадянське суспільство – публічний орган – громадянське суспільство». Наукова новизна. Доведено, що комунікації повинні: забезпечувати ефективний обмін інформацією між суб’єктами та об’єктами управління; удосконалювати відносини між суб’єктами комунікації різних рівнів у процесі обміну інформацією; створювати інформаційні канали для обміну інформацією між окремими співробітниками та групами; налагоджувати та раціоналізувати інформаційні потоки. Висновки. Наголошено на тому, що використання системи комунікацій у публічному управлінні є важливою складовою процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Підкреслено, що існують різні канали, якими здійснюється комунікація в системі публічного управління, і досить важко визначити, який з них є найважливішим і необхідним. Безумовно, офіційні засоби для комунікації в публічних організаціях, несуть більше конкретики та перевірених даних, ніж неофіційні. Виявлено, що комунікація не може існувати у відриві від держави і суспільства, а суспільство не може розвиватися без грамотно налагодженої комунікації. Однак без взаємної довіри, зворотного зв’язку та своєчасної інформації, комунікація публічних інститутів та суспільства не буде ефектив- ною та продуктивною. Визначено, що у зв’язку з цим керівники публічних організацій та управлінці різного рівня, повинні шукати шляхи, підходи вдосконалення комунікації, встановлення нефор- мальних, більш оперативних каналів передачі, нарощувати власний потенціал через спілкування з підлеглими, іншими керівниками, постійного навчання та особистісного зростання.
Dissertations / Theses on the topic "Обмін даних"
1
Скородєлов, Володимир Васильович, Олександр Федорович Даниленко, and Олена Петрівна Черних. "Апаратна реалізація мережевих протоколів при передачі даних." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47171.
Full text
2
Жолубак, Людмила, and Назарій Євгенович Бурак. "Етапи розробки паралельних алгоритмів." Thesis, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2021. http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/9280.
Full text
3
Чухлатий, Ю. А., and Валентина Дмитрівна Далека. "Порівняння продуктивності ORM технологій." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43243.
Full text
4
Даниленко, Олександр Федорович, В. В. Скородєлов, and С. Ю. Ягнюков. "Побудова каналів передачі даних з використанням програмованих логічних інтегральних схем." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47162.
Full text
5
П, Венетікідіс. "МУЛЬТИПЛАТФОРМЕННА СИНХРОНІЗАЦІЯ ДАНИХ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19301.
Full textAbstract:
Додатки формату органайзера допомагають позбутися від пошуку ручки, або рівний поверхні, щоб зробити яку-небудь запис, теж саме спрощується гортання сторінок у пошуках потрібної дати. Однак у паперових органайзерів є основна перевага, перед їх програмної версією, – вони завжди під рукою. Цей момент можна вирішити шляхом створення декількох версій програми: для мобільного і для стаціонарного пристроїв, і організувати перенесення даних між цими додатками.
6
Глущенко, А. О., І. І. Обод, and І. В. Свид. "Аналіз інформаційних процесів обміну даними у системі контролю повітряного простору." Thesis, ФОП Вишемирський В. С, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12534.
Full textAbstract:
Важливою умовою підтримки цілісності й безпеки повітряного простору (ПП) є забезпечення надійної ідентифікації об'єктів в ПП, використовуючи безперервне відображення поточної повітряної обстановки в конкретному районі.
7
Орлов, Д. М., and Віталій Сергійович Бреславець. "Актуальність інформації при інтерактивному обміні у розподільному гральному середовищі." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43920.
Full text
8
Качор, Тарас Васильович, and Taras Kachor. "Застосування методу часового ущільнення (TDM) при організації обміну даними по одному каналу зв’язку." Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29721.
Full textAbstract:
Роботу присвячено питанням застосування методу часового ущільнення (TDM) при організації обміну даними по одному каналу зв’язку. Проаналізовано способи кодування сигналів та встановлено, що для організації обміну даними по одному каналу доцільним є використання методу часового ущільнення, що не потребує додаткового прокладання ліній передачі даних. Проаналізовано спосіб реалізації такого каналу на прикладі мережі електроживленняThe paper deals with the application of the time-sealing method (TDM) in the organization of data exchange on a single communication channel. Methods of signal coding are analyzed and it is advisable to use a time-sealing method for the organization of data exchange on one channel, which does not require additional routing of data transmission lines. The method of realization of such a channel on the example of a power supply network is analyzed
ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЇ ОБМІНУ ДАНИМИ 12 1.1 Засоби організації процесу обміну даними 12 1.2 Обмін даними по мережам електроживлення 14 1.3 Проблеми реалізації обміну даними по лініям електромережі 16 1.4 Передача даних по одній мережі електроживлення в автотранспорті 17 1.5 Стандарти технології 18 1.6 Висновки до розділу 1 18 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ PLC 20 2.1 Аналіз можливостей технології PLC 20 2.2 Практичний аналіз технології PLC 21 2.3 Технічні вимоги до побудови PLC-систем 22 2.4 Висновки до розділу 2 26 РОЗДІЛ 3. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ PLC-МЕРЕЖ 27 3.1 Вимірювання випромінюваних полів 27 3.2 Модуляція сигналу і кодування 27 3.3 Мультиплексування з поділом за ортогональними частотами 28 3.4 Висновки до розділу 3 РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ PLC-МЕРЕЖІ 31 4.1 Аналіз схемо-технічних рішень побудови пристроїв прийому/передачі даних по лініям електроживлення 31 4.2 Обладнання, що використовується для організації даної мережі 33 4.3 Проектування пристроїв прийому-передачі даних 35 4.4 Реалізація та моделювання процесу багатоканального обміну даними з використанням технології TDM 39 4.5 Висновки до розділу 4 48 РОЗДІЛ 5. СПЕЦАЛЬНА ЧАСТИНА 49 5.1 Oсобливості роботи в середовищі MATLAB 49 8 5.2 Моделювання сигналів засобами середовища MATLAB 51 РОЗДІЛ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 58 6.1 Науково-технічна актуальність науково-дослідної роботи 58 6.2 Розрахунок витрат на проведення науково-дослідної роботи 59 6.3. Науково-технічна ефективність науково-дослідної роботи 65 6.4 Висновки до розділу 6 69 РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРПЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 70 7.1 Охорона праці 70 7.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях 79 РОЗДІЛ 8. ЕКОЛОГІЯ 92 8.1 Актуальність охорони навколишнього середовища 92 8.2 Основні джерела забруднення довкілля, що виникають у результаті виготовлення TDM-систем 93 8.3 Заходи щодо зменшення забруднення довкілля 94 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 98 Бібліографія 100 ДОДАТКИ
9
Бугай, Віктор Петрович, and Victor Buhai. "Проект програмної системи для потокового обміну даними через інтеграцію мереж мобільного зв'язку та WAN." Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31762.
Full textAbstract:
The purpose of the thesis is to analyze the communication capabilities of global networks and create a software package to implement the technology of integration of mobile networks. The purpose is to acquire skills in programming network applications using software interfaces and research the possibilities of communication and data transmission in the network.
The object of the study is the global Internet, and its use for communication with other networks. The subject of the study is the methodology of use and transmission of data through networks and software capabilities. The methods used in this work are software network interfaces that are implemented using a high-level programming language Java.Метою дипломної роботи є аналіз комунікаційних можливостей глобальних мереж та створення програмного комплексу з метою реалізації технології інтеграції мобільних мереж. Ціллю набуття навичок програмування мережевих додатків за допомогою програмних інтерфейсів і дослідження можливостей комунікації та передачі даних в мережі. Об’єктом дослідження є глобальна мережева Інтернет, та її використання для комунікаційної взаємодії з іншими мережами. Предметом дослідження виступає методологія використання та передачі даних за допомогою мереж та програмних можливостей. Методи, які використовуються в даній роботі – програмні мережеві інтерфейси, які реалізуються за допомогою мови програмування високого рівня Java.
ЗМІСТ ВСТУП ... 8 РОЗДІЛ 1 ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МОБІЛЬНИХ КОМІНІКАЦІЙ З ГЛОБАЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ ...11 1.1 Огляд мережевих технологій комунікації ...11 1.2 Актуальність мобільних мереж для сучасного рівня вимог до комунікацій ....16 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕГРУВАННЯ СИСТЕМ ЗВ’ЯЗКУ НА БАЗІ МЕРЕЖЕВИХ, МОБІЛЬНИХ ТА ПРОГРАМНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ...28 2.1 Загальна структура та можливості технологій організації комунікаційних зв’язків ...28 2.2 Особливості використання комунікаційних технологій в середовищі Android ... 34 2.3 Мережеві комунікаційні можливості та методи їх взаємодії ...39 2.4 Вибір програмних продуктів та засобів ...48 РОЗДІЛ 3 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ КЛІЄНТ-СЕРВЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЧЕРЕЗ ГЛОБАЛЬНУ МЕРЕЖУ ...58 3.1 Програмування інтерфейсів системних та апаратних компонентів .... 58 3.2 Реалізація потокового з’єднання ...64 3.3 Розробка мережевої структури ...67 3.4 Програмний комплекс для інтеграції мобільного зв’язку з мережею Інтернет ... 72 РОЗДІЛ 4 ОСНОВИ РОЗРОБКИ ЗАСТОСУНКІВ ПІД ANDROID ...76 4.1 Установка середовища розробки Android Studio ...77 4.2 Створення першого Android проекту ...79 4.3 Запуск програми на емуляторі ...82 4.4 Структура проекту Android ...84 4.5 Внесення змін в програмний код та дизайн ...85 РОЗІДЛ 5 Обґрунтування економічної ефективності ...87 5.1 Визначення стадій технологічного процесу та загальної тривалості проведення НДР ...87 5.2 Визначення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи ...88 5.3 Розрахунок матеріальних витрат ...90 5.4 Розрахунок витрат на електроенергію ...91 5.5 Розрахунок суми амортизаційних відрахувань ...92 5.6 Обчислення накладних витрат ...93 5.7 Складання кошторису витрат та визначення собівартості НДР ...93 5.8 Розрахунок ціни проекту ...94 5.9 Визначення економічної ефективності і терміну окупності капітальних вкладень ... 95 РОЗІДЛ 6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ... 97 6.1 Функціональні заходи у сфері державного регулювання та контролю захисту населення і територій ....97 6.2 Підвищення стійкості роботи комп’ютеризованих систем в умовах дії ЕМІ ядерних вибухів ...100 6.3 Загальні вимоги законодавства з охорони праці в галузі інформаційних технологій... 105 6.4 Аналіз умов праці розробника програмного забезпечення ...106 6.4.1 Загальна характеристика умов праці ...106 6.4.2 Повітряне середовище ...107 6.4.3 Освітлення ...109 РОЗІДЛ 7 ЕКОЛОГІЯ ...113 7.1 Радіоактивне забруднення довкілля та його моніторинг ...113 7.2 Статистичне групування в екології ...115 ВИСНОВКИ ...118 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ....120 ДОДАТКИ
Reports on the topic "Обмін даних"
1
Паранько, Ігор Степанович, О. Є. Куліковська, and В. Д. Сидоренко. Концепція створення і розвитку інфраструктури геоінформаційного простору гірничодобувних регіонів. ДВНЗ «КНУ», 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5048.
Full textAbstract:
Розроблено Концепцію створення і розвитку інфраструктури геопросторових даних в гірничодобувних регіонах, реалізація якої дозволить забезпечувати швидкий і ефективний пошук, доступ, обмін інформацією з її подальшим використанням у системах підтримки прийняття рішень управління територіями та інших інформаційноаналітичних системах різних рівнів державної влади та на важливих суб'єктах господарювання на основі використовування ГІС регіонального і міського значення, забезпечить зростання якості життя населення в гірничодобувних регіонах.