Academic literature on the topic 'Номінація твору'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Contents
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Номінація твору.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Номінація твору"
1
Boiko, N. I., and T. L. Khomych. "Мотивування експресивної семантики в мовній тканині "Енеїди" І. П. Котляревського." Literature and Culture of Polissya 98, no. 14f (May 18, 2020): 196–206. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-196-206.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей моделювання семантики експресивно маркованих лексичних одиниць, які містять у своїх значеннєвих планах домінантний інтенсивно-параметричний складник. Дослідження здійснювалося на мовному матеріалі "Енеїди" Івана Котляревського. Іван Петрович Котляревський здійснив титанічний поступ у розвиткові і становленні мови української літератури, не лише представив живе мовлення українців, а й виявив майстерність в об’єктивації внутрішніх інтенцій, у відтворенні українського менталітету та реалізації українського світобачення, мовомислення, елементів культури; у репрезентації духовності української нації. Лінгвостилістичний аналіз мови "Енеїди" виявив, що мовна тканина твору насичена експресивами, семантична структура яких поґрунтована на інтенсивно-параметричній семантиці. Експресивний фонд аналізованої поеми І. П. Котляревського є основою мовної організації та оформлення твору, репрезентантом ідей автора, змістоутворювальним інструментом, матеріалом формування художніх фігур, образним засобом характеристики персонажів. Експресивна семантика бурлескно-травестійної поеми змотивована зовнішніми маркерами, зокрема морфемно-дериваційними засобами, і більшою мірою – внутрішніми мотиваторами, найпродуктивнішими з яких в "Енеїді" виокремлено такі складники: експресивна основа, внутрішня форма слова, вторинна номінація, асоціативні значення, компресивні утворення.
2
Москалюк, О. В., and І. О. Ківенко. "НОМІНАЦІЯ ПОДЯКИ В АВТОРСЬКОМУ КОМЕНТАРІ ТА ПЕРСОНАЖНОМУ МОВЛЕННІ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 186–94. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-27.
Full textAbstract:
У статті представлене дослідження лінгвальних засобів номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні. Авторський коментар являє собою особливий функціональний модуль, що є невід’ємною частиною художнього твору. Він нерозривно пов’язаний із діалогом персонажів, містить уточнення й пояснення дат / імен / подій, відображення екстралінгвальних особливостей спілкування й опис вживаних персонажами невербальних комунікативних засобів, що спрямовано на включеність читача у твір. Персонажне мовлення може бути діалогічним та внутрішнім. Останнє зосереджує в собі мотиви подій, розкриває їхні причинно-наслідкові зв’язки та справжні відношення, експлікуючи їхню сутність. Лінгвальний інвентар номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні доволі скромний. Найуживанішим лінгвальним засобом номінації подяки є прикметник grateful (42,4%), який описує внутрішній стан персонажа. Зазвичай він має місце у висловлюванні feel grateful й може бути посилений прислівниками really, so, modestly, gaspingly. Майже в два рази рідше зустрічається дієслово to thank (23,5%). Ступінь щирості подяки, реалізованої to thank, детермінується прислівниками merely / silently / profusely. Ще рідше вживається іменник gratitude (12,9%) у виразах feel gratitude, smile with gratitude, take with gratitude, hug in gratitude. Прислівник gratefully (8,2%) комбінується з дієсловами murmur, hug, smile, clasp. Найменш уживаними лінгвальними засобами номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні є віддієслівний іменник thanks, що трапляється з дієсловами grunt та murmur й у сталому виразі smile one’s thanks, thank-you, і to appreciate, та їхні похідні appreciatively й thankful. Їхня частка становить від 1,2% до 2,4%. Серед інших лінгвальних засобів номінації подяки в авторському коментарі та персонажному мовленні зафіксовані дієслова, що позначають тактильність.
3
Volkovynska, Inna. "Травестування жанру через заголовок у "Дияболічних параболах" Порфирія Горотака." Studia Methodologica 48 (November 10, 2019): 4–14. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі співвідношення заголовка і жанру твору. У поле дослідження потрапляють заголовки з номінацією певного жанру. Предметом розгляду слугують тексти збірки “Дияболічні параболи” містифікованого поета Порфирія Горотака. Проаналізовано функціональні можливості заголовків із номінацією жанру, їхній вплив на рецепцію жанру. Ускладнені звʼязки, що виникають між анонсованим жанром і жанровими рисами твору, можна поділити на три різновиди: травестування жанру, “пристосування” до канонів жанру і взаємозвʼязки, що наближаються до еквівалентності. Прийом травестування жанру реалізується шляхом пародіювання і перелицювання жанрового канону. Це призводить до утворення своєрідного жанрового симулякру. “Пристосування” до канонів жанру втілюється через іронічний пафос, застосування елементів низького стилю у “високих” творах. Еквівалентні звʼязки між заголовком, що містить номінацію жанру, і текстом – явище рідкісне. Це пояснюється приналежністю текстів збірки до літературної містифікації, яка сприяє смисловій багатошаровості. У “Дияболічних параболах” містифікований автор залучає до заголовків номінації таких жанрів як фуга, ода, елегія, балада, пісня, містерія. Зумисна неузгодженість між піднесеним змістом і його формальним травестуванням покликана донести до читача основні смислові домінанти збірки – змалювання невідповідності між приземленою, “низькою” дійсністю та високими, романтичними ідеалами ліричного героя.
4
Жуковська, А. В. "ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ТАКЕСИЧНИХ НОМІНАЦІЙ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 91–98. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-14.
Full textAbstract:
Невербальне спілкування надає можливість людям передавати значний обсяг інформації, що дозволяє розглядати його як невід’ємний і рівноправний поряд із вербальним спілкуванням компонент акту комунікації. Універсальність невербального спілкування, його постійність і наявність у практично будь-якій сфері діяльності роблять його вирішальним як у житті, так і в художній літературі, оскільки автори останньої імітують у своїх творах комунікацію в реальному житті. Кожен вираз обличчя та кожен жест сприяють передачі загального змісту висловлювання, а отже, можна стверджувати, що мова тіла супроводжує кожен мовленнєвий акт, і, якщо навіть людина не говорить, її невербальна поведінка постійно передає інформацію, яка може мати сенс. У сучасних дослідженнях простежується тенденція до розгляду невербальних складників комунікації як функціонально необхідних компонентів художнього твору. Дотик є первинним засобом розуміння світу через фізичний контакт із ним, що забезпечується диференційованим характером тактильної модальності, яку визначаємо як перцептивну систему, опосередковану шкірною та кінестетичною аферентними субсистемами. У ході дослідження виділено шість прагматичних функцій номінацій дотику в комунікативному акті: дейктичну, адаптивну, регулятивну, емотивну, іллокутивну й когнітивну. Дейктична функція такесичних номінацій здійснюється в соціальному, просторовому й особистісному планах дейксису; адаптивна функція номінацій на позначення тактильної поведінки персонажа реалізовується шляхом їх здатності виражати тілесні потреби комуніканта; регулятивна функція виявляється в здатності такесичних номінацій керувати дискурсом на фазах встановлення, підтримки й розмикання комунікативного контакту художніх персонажів; емотивна функція розкривається в їхньому потенціалі передавати гедонічне емоційне забарвлення та інтенсифікувати експліковані вербально емоційні вияви; іллокутивна функція визначається їхньою здатністю реалізовувати прагматичний зміст, передусім директивного й експресивного характерів; когнітивна функція полягає в тому, що номінації стають індикаторами пізнавальної та інтелектуальної діяльності художнього персонажа.
5
Hrytsak, Natalia. "Літературознавчий аспект застосування жанрового шляху аналізу художнього твору у фаховій підготовці майбутніх учителів зарубіжної літератури." Педагогічний дискурс, no. 25 (November 13, 2018): 22–27. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.03.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано літературознавчий аспект застосування жанрового шляху аналізу художнього твору у фаховій підготовці майбутніх учителів зарубіжної літератури. Досліджено проблему жанру як літературознавчої категорії, його складових і структурного наповнення в контексті актуальних тенденцій сучасної генології. Розглянуто жанрові підходи, теорії та концепції, Є. М. Васильєва, Г. Грабовича, Н. Х. Копистянської, А. О. Ткаченка, Т. В. Кушнірової та інших учених. Продемонстровано багатозначність цього поняття, увиразнено змістове наповнення, уточнено характеристики. Наведено приклади дефініції «жанру», що уміщені у підручниках сучасних українських авторів зі вступу до літературознавства чи теорії літератури для закладів вищої освіти. Акцентується увага на жанрових модифікаціях і авторських жанрових номінаціях. Показано, що ефективність проведення жанрового шляху аналізу художнього твору залежить від ґрунтовних теоретико-методологічних знань майбутнього учителя зарубіжної літератури.
6
Фурман, О. Ф. "АНАЛІЗ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 1 (September 7, 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-16.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості аналізу змістовно-фактуальної, змістовно- концептуальної та змістовно-підтекстової художньої інформації на уроках літературного читання у початковій школі, наведено приклади аналізу літературних творів. Установлено, що змістовно-фактуальна інформація розгортається в часі – реальному або створеному письменником, завжди виражається словом. Вона виявляється під час аналізу через репродуктивні запитання за змістом тексту (що? де? коли? куди? як? тощо). Такий вид інформації тексту є посильним для сприймання дітьми молодшого шкільного віку. Змістовно-концептуальна інформація літературного тексту передає авторське ставлення до подій, задум автора, це розуміння читачем причиново-наслідкових зв'язків. Здобуваючи її зі змісту твору, читач творчо переосмислює прочитане, спираючись на свій життєвий досвід. Змістовно-концептуальна інформація може по-різному визначатися, тлумачитися читачами. Учитель/учителька допомагає її визначити через причинно-наслідкові запитання (чому?) чи на етапі рефлексії, з’ясувавши, що хотів сказати своїм твором автор, чому навчити. Визначено, що змістовно-підтекстова інформація – це прихована інформація, вона «читається» здебільшого через засоби вторинної номінації (метафора, метонімія, словотворчі засоби, синтаксичні конструкції тощо), через художні деталі, через опис зовнішності, подій, уживання фразеологічних сполучень тощо. Появу засобів вторинної номінації пояснюють асоціативним характером людського мислення. Через аналіз мови тексту визначають імпліцитний сенс інформації твору, авторський стиль письменника. Шляхом аналізу забезпечуємо розуміння авторського задуму твору та формуємо в учнів власне ставлення до прочитаного, не нав’язуючи своєї думки через діалог із ними. У статті проаналізовано особливості сприймання художньої інформації як складової частини читацької компетентності. Висвітлено особливості комунікативного підходу в навчально-виховному процесі, його вплив на зміну підходів до аналізу літературного тексту, його інформації, осмислення ролі художньої літератури в розвитку особистості.
7
ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.
Full textAbstract:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.
8
Габідулліна, А. Р. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО КОНЦЕПТУ «МУЗИКА» В РОМАНІ Є. ВОДОЛАЗКІНА «БРІСБЕН»." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 47–53. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-6.
Full textAbstract:
Роман Є. Водолазкіна «Брісбен» про музику, її божественну природу, про ту силу, яка надає життю певний сенс і допомагає подолати негаразди. Метою дослідження є демонстрація мовних особливостей реалізації художнього концепту «музика» в романі Є. Водолазкіна «Брісбен» відповідно до творчого замислу митця. Основним методом дослідження є дискурс-аналіз. Роман має форму канону – музичної форми, що ґрунтується на послідовності однієї й тієї ж мелодії в усіх голосах поліфонічого твору. Він пронизаний музикою, а його структура визначається музичними законами. Відповідно до законів сольфеджіо, розповідь розпадається на два голоси: Гліба (щоденник) і Нестора – особистого бібліографа музиканта. Загальна концепція музики (гармонії) в романі має три полюси, такі як світова музика (musica mundana), людська (musica humana) та інструментальна (musica instrumentalis). Іншими словами, розрізняють музику, створену й не створену людиною. Musica mundana гармонійна, вона відображає Божественний порядок, установлений у світобудові. «Людька музика» – це гармонія душі і тіла. Musica instrumentalis – це вокальне чи інструментальне звучання, земне втілення того, що народжене зверху, адже воно має відтворювати чи моделювати «світову» та «людську» музику. Ядро текстового концепту в романі «Брісбен» відображає таку ідею твору: головне для справжнього художника – безсмертна душа, що з’єднує його з Богом. Усе інше (успіх, кар’єра, матеріальне благополуччя тощо) вторинне, оскільки є результатом того, що приходить зверху. Musica mundana експлікується в романі через поняття часу, вічності та смерті/безсмертя. Musica humana – лише часткове втілення ідеальної музики на землі. Периферія художнього концепту включає лексеми, що відображають види мистецтва, пов’язані з музикою; роди й види музики; жанри й напрями музичних творів; музичні інструменти; метафоричне позначення дій, де музика є суб’єктом; номінацію нот. Іншими словами, периферія поля співвідноситься з musica instrumentalis. Максимально багатий ідіостиль Є. Водолазкіна, представлений різноманіттям способів вираження, може стати об’єктом подальших лінгвістичних досліджень.
9
Осіпчук, Г. В. "КОНЦЕПТ ‘ДОБРО-ЗЛО’ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-7.
Full textAbstract:
У статті досліджено концепт ‘ДОБРО-ЗЛО’ в сучасних літературних казках українського і польського народів. Окреслено коло мовознавців, які займаються питаннями концептуальної лінгвістики, акцентовано увагу на вагомому внеску сучасних зарубіжних і вітчизняних науковців в означену проблему, змальовано перспективу провідних наукових розвідок. Увиразнено індивідуальну неповторність творчого підходу кожного з народів до складання казок, охарактеризовано літературну казку як твір художнього спрямування, деталізовано особливості авторського творчого підходу сучасних письменників до підбору лексем на позначення концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’, вказано на культурні і ментальні ознаки формування концепту в авторських казках. Виокремлено вербальні засоби концепту в сучасному казковому дискурсі, узагальнено репрезентативні номінації за семантикою, зіставлено семантичні моделі його вираження в казках, виявлено універсальні і відмінні ознаки концепту в українській та польській мовах. Наголошено на тому, що різні за характером найменування та описи означеного концепту деталізують окремі риси казкових героїв, виступають тлом для подій, описаних письменником. Відзначено роль концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’ як важливого текстотвірного елементу, що виконує змістову, стилістичну, емоційну й оцінну дію та допомагає у виконанні основної функції літературної казки – виховної, формуючи у читача стійкі моральні цінності. Вказано на фольклорну основу літературних казок обох народів. Звернено увагу, що лексеми з означеною семантикою переплітаються та взаємодіють одна з одною, сприяючи глибшому розумінню художньої природи твору. Зіставне тло дає підстави вважати концепт унікальним поняттям етнічної культури, яке характеризують спільні та відмінні риси українського і польського народів, як-от чуттєвість і раціональність, мрійливість і прагматизм, віру в можливість впливу на свою долю, що демонструють шлях формування менталітету певного народу, тобто концепт ‘ДОБРО- ЗЛО’ є репрезентантом національної культури.
10
Лутава, Світлана. "Метафоризація як шлях творення семантики локусів на позначення віртуального простору сну." Лінгвостилістичні студії, May 28, 2018, 181–91. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-181-191.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано та проаналізовано причини метафоричності й різноманітності лексем на позначення віртуального простору сну в художньому стилі сучасної української літературної мови, специфічні саме для цих номінацій; досліджено семантичні процеси метафоризації в номінаціях просторових об’єктів оніричної віртуальності на прикладах із художніх українськомовних текстів; виявлено специфіку основних напрямків метафоризації в цій лексиці, семантика якої залежить від характеру твору і художнього задуму, мети та стилю автора: зв’язок з українською традиційною народною культурою та національними архетипами, символікою може бути більш виражений або лише частково (паралельно з художніми переосмисленнями) чи й зовсім відсутній (на користь художності); встановлено продуктивність метафори як виду семантичної деривації в цьому виді локусів, окреслено перспективи подальшого вивчення семантичних процесів цієї групи слів в українській семасіології.
Dissertations / Theses on the topic "Номінація твору"
1
Мисик, Єлизаветіа Ігорівна. "Номінації творів Івана Франка: структура, словотвір, мотивація." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11283.
Full textAbstract:
Власні назви творів – це номінації на позначення прозових (204; 95,33%) та драматичних (10; 4,67%) творів різної жанрової структури. Серед бібліонімів трапляється 174 (81,31%) власне українських та 40 (18,69%) іншомовних номінацій творів.
Бібліонімікон характеризується перевагою складених (159; 74,3%) номінацій над простими (52; 24,3
%), а складних лише 3 (1,4%) одиниці.
Дериваційний спектр пропріативів відзначається продуктивністю лексико-семантичного словотвору (211; 98,6%), що здебільшого представлений синтаксичним способом (158; 73,83%). Морфологічний словотвір –це складання (3; 1,4%).
Аналіз семантики твірних основ засвідчив перевагу відапелятивної лексики (164; 76,64%) над відонімною (19; 8,88%) та комбінованою (31; 14,48%).
Номінації творів мають одинарну мотивацію (157; 73,36%).
Продуктивністю відзначаються асоціативні (80; 50,95
%) та символічні (35; 22,29%) зв’язки. Комбінована мотивація (57; 26,64%) –
це поєднання переважно квалітативно-асоціативних (29; 50,88%) та сутнісно-асоціативних (12; 21,05%) зв’язків.
Власні назви в основному мають пряме відображення твору в заголовку, меншопосередковане. Крім того, трапляються й приховані та дезорієнтовані типи назвоутворень.
2
Морозенко, Ольга Сергіївна. "Структурно-дериваційні і семантико-мотиваційні особливості найменувань українських народних пісень." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11284.
Full textAbstract:
Найбільшою є група складених онімів – її частка від загального становить 98,2%. Серед них 53% – це оніми-фрази ; 36,9% – оніми-словосполучення; 10,1% – оніми-словосполуки.
Зафіксовано в назвах українських народних пісень і випадки функціонування простих (0,7%) та складних (1,1%) структур.
Відповідно, значну перевагу мають онімні одиниці, утворені синтаксичним способом. Якщо розглядати
деривацію складників таких конструкцій, то гегемонійним буде морфологічний суфіксальний різновид деривації.
Серед мотиваційних типів виокремлено ситуативний (30,8%), локативний (28,8%), квалітативний (18,2%), сутнісний (10,5%) і темпоральний (6,9%).
Прикладів функціонування апотропейних, асоціативних, ідеологічних, меморіальних, патронімічних та символічних онімних сполук під час дослідження не було виокремлено.
Оскільки переважають складені конструкції, було розглянуто моделі, за якими утворено назви пісень. Серед предикативних одиниць майже порівно виявлено простих повних і неповних речень, водночас складних виокремлено незначну кількість.
Основними групами найменувань - словосполучень є синтаксичні побудови «прикметник+іменник» (38,6%), а словосполук – «прийменник+іменник» (68%).
Найменування українських народних пісень мають широку перспективу застосування в навчально-виховному процесі середньої та вищої школи.