Journal articles on the topic 'Нові словники'

Вербальний символ – це багатопланова відкрита семантична структура, що має здатність в одному контексті виявляти кілька символічних значень одночасно. Проблеми лексикографічної фіксації та, відповідно, визначення семантики символу зумовлена його складною внутрішньою природою, неоднозначністю тлумачення, залежністю інтерпретації від індивідуального прочитання тексту та символу в ньому. Кожне нове прочитання навіть того самого чи іншого тексту викликатиме нові асоціації та нову інтерпретацію, залучатиме до цього процесу інші тексти й символи. Дослідження присвячено проблемам лексикографічної фіксації традиційних вербальних символів. Найбільше можливостей мають словники обрядової лексики, у яких за описом слова часто прихований символічний зміст.

У статті розглядається новий кореневий словник О. Різниківа «Українські словогрона. Випуск другий: Словогрона духу» (2015), який не схожий на інші морфемні та словотвірні словники: його головною одиницею є частина слова без префікса («відкорінок»), родину однокореневих слів (словогроно) автор подає в шести стовпчиках (дієслова, іменники чоловічого роду, іменники середнього роду, іменники жіночого роду, незмінні та множинні форми слів, прикметники та дієприкметники в чоловічому роді), до кореневої родини залучає оніми. О. Різників зробив підрахунок кожного словогрона і його складових, створив «чільник», що показує валентність певного кореня, його словотворчі можливості, глибинність і багатогранність. Словник О. Різниківа – оригінальний і самобутній, він відкриває нові обрії як для науковців, так і для кожного українця, що має пишатися багатством своєї мови, давнім її походженням.

Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.

Стаття присвячена вивченню активних процесів розвитку лексичного складу української мови з 80-х років ХХ ст. до сьогодні на матерілі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. На основі компонентного аналізу вивчені семантичні неологізми, охарактеризовано один із основних семантичних процесів – метафоризація, яка стала причиною виникнення нових значень.

Перебудова зовнішньоекономічної діяльності України, розвиток нових форм співробітництва, поширення англійської мови як засобу міжнародного ділового спілкування висувають нові вимоги до майбутніх економістів стосовно їх професійних знань, здібностей, та рівня володіння іноземною мовою. Окрім того, поширення ІКТ в освітньому процесі вищої школи створює нові можливості, і разом з тим, висуває нові вимоги щодо їх ефективного використання в процесі навчання іноземної мови.Впровадження ІКТ є пріоритетним напрямом розвитку педагогічної освіти в Україні. Вже зараз технології навчання конкретизуються в нових формах навчання. Як наслідок, відбувається зміна ролі викладача, якому, окрім високого рівня професіоналізму в своїй предметній сфері, необхідно бути готовим до діяльності в новій системі відкритої освіти. Викладач повинен уміти сам розробляти інформаційні матеріали та використовувати інші ресурси із сфери інформаційних технологій [6].Пошук інноваційних технологій навчання іноземної мови у ВНЗ стали причиною зміни застарілих технічних засобів навчання на сучасні.Актуальність статті зумовлена необхідністю застосування мультимедійних засобів навчання іноземної мови у практиці економічних ВНЗ.Метою статті є визначення шляхів використання мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування студентів-економістів.ІКТ та їх вплив на зміст освіти, методику та організацію навчання іноземної мови є актуальною темою педагогічних досліджень. Останніми роками все більшу увагу педагогів та вчених привертає застосування мультимедійних технологій та мультимедійних засобів в процесі навчання. Проблемами комп’ютеризації навчання та використання мультимедіа в освіті займались такі вчені як Я. В. Булахова, Л. С. Шевченко, Т. І. Коваль, Н. Ю. Іщук, Н. С. Анісімова, Т. Ю. Волошина, Н. Х. Фролов, С. Н. Антонова та ін.На думку Л. А. Карташової, застосування викладачем ІКТ в процесі навчання суттєво впливає на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання, значно розширюються можливості методів самостійної наукової і науково-дослідної роботи та навчання студентів [7].Н. І. Бойко вважає, що ефективне використання засобів ІКТ удосконалює процес організації самостійної роботи студентів, стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів при вивченні теоретичного матеріалу, розв’язанні практичних завдань, контролю та оцінки навчальних досягнень студентів [1].Г. М. Кравцова та Л. В. Кравцов під мультимедіа розуміють комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати ПК для роботи з текстом, звуком, графікою, анімацією і відеофільмами [4]. М. Ю. Бухаркіна зазначає, що мультимедіа є комп’ютерною технологією, яка використовується для презентації інформації не тільки тексту, але й графіки, кольору, анімації, відео зображення у будь-якому поєднанні [2].Реалізація мультимедійних технологій в процесі навчання іноземної мови неможлива без використання мультимедійних засобів.На відміну від технічних засобів навчання (ТЗН), під якими розуміють обладнання та апаратуру, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності [6], мультимедійні засоби навчання (МЗН) є сукупністю візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Серед мультимедійних засобів навчання виділяють апаратні та програмні засоби. Так, серед апаратних засобів розрізняють основні й спеціальні. До основних засобів мультимедіа відноситься: комп’ютер, мультимедіа-монітор, маніпулятори (миша, клавіатура трекбол, графічний планшет, світлове перо, тачпад, сенсорний екран, pointing stick, ігрові маніпулятори – джойстик, геймпад). Зокрема, останнім часом особливої уваги заслуговує використання в практиці навчання графічних планшетів або дигитайзерів, тобто пристроїв для введення графічних зображень безпосередньо до комп’ютера за допомогою плоского ручного планшету й спеціального пера. До спеціальних засобів відносяться приводи CD-ROM, TV-тюнери, графічні акселератори, звукові плати та акустичні системи [9].Окрім того, до мультимедійних засобів, що можуть бути використані в навчальному процесі, належать інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, лептоп або нетбук, мультимедійний програвач, смартфони та комунікатори тощо.Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій потребує наявності персонального комп’ютера, програмного забезпечення та прямого доступу до освітніх сайтів Інтернету. Що стосується програмного забезпечення, то воно передбачає наявність ПК, CD і DVD-дисків, програм обробки електронних даних, мультимедійних навчальних програм, а також HD-DVD дисків, для зберігання повнометражних фільмів високої якості.До основних видів комп’ютерних навчальних програм відносять електронний підручник, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ; програми для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів та ігрові програми як розважальні, так і професійної спрямованості [8].Основними напрямками використання мультимедійних засобів в процесі навчання є:– створення авторських мультимедійних продуктів викладачами за навчальними програмами;– співпраця з іншими навчальними закладами й організаціями, що займаються розробкою мультимедійних продуктів та мають відповідні мультимедійні засоби навчання;– створення єдиного координуючого центру з упровадження й використання мультимедіа в межах усіх навчальних закладів країни;– розвиток зв’язків із закордонними виробниками мультимедійних продуктів та інструментальних засобів [3].Визначення оптимальної кількості засобів мультимедіа для проведення лекції чи практичного заняття, залежить від об’єму та характеру навчального матеріалу з певної дисципліни. Метою застосування мультимедійних засобів є підвищення інформативності заняття, мотивація навчання, реалізація принципу наочності, економія навчального часу, а також вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями.Окрім того, добираючи мультимедійні засоби, викладач має визначити, чи виконує навчальну функцію обраний мультимедійний продукт і відповідає навчальній програмі та змісту навчального матеріалу дисципліни, дотримуватися критеріїв добору мультимедійних засобів навчання, передбачити на яких етапах заняття будуть застосовуватися мультимедійні засоби, перевірити їх роботу до початку заняття, визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом, а також проаналізувати навчальний матеріал з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів [5].Як показує досвід, використання мережі Інтернет та застосування мультимедійних засобів у процесі навчання іноземної мови професійного спрямування в Одеському національному економічному університеті є передумовою втілення мультимедійних технологій в освітній процес.Ми вважаємо, що систематичне застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови сприяє підвищенню рівня володіння іноземною мовою майбутніми економістами, зростанню продуктивності практичного заняття, реалізації міжпредметних зв’язків, структуруванню навчального матеріалу та вмінню застосовувати сучасні інформаційні технології як потужний інструмент для навчання та ефективної роботи в майбутній професійній діяльності.Так, застосування мультимедійного проектора дозволяє демонструвати мультимедійні презентації, навчальний відеоматеріал, таблиці та схеми, а також мультимедійні ігри професійної спрямованості. Поєднання графіки, анімації, фото, відео та звуку в інтерактивному режимі навчання, активізує роботу усіх сенсорних каналів студентів та створює інтегроване інформаційне середовище, в якому відкриваються нові можливості для навчання іноземної мови в економічному ВНЗ.Для роботи в малих групах достатньо застосування лептопу або мультимедійного програвача для презентації нової теми, розвитку навичок аудіювання, роботи з електронним підручником чи посібником, а також з робочим зошитом з Multi-ROM, перегляду навчального відеоматеріалу, написання ділових електронних листів або перегляду сайтів передових іноземних періодичних видань за наявності доступу до Інтернету, використання мультимедійних навчальних програм з іноземної мови, перевірки самостійної роботи студентів, наприклад, у вигляді мультимедійної презентації тощо.Таким чином, комп’ютер у комплексі з переліченими вище мультимедійними засобами може застосовуватись в процесі навчання іноземної мови професійного спрямування як потужне джерело інформації, як засіб індивідуалізації навчання, засіб оцінювання та контролю знань, а також як засіб активізації творчої діяльності студентів та заохочення до навчання.Окрім того, застосування планшетного комп’ютера в процесі навчання іноземної мови дасть можливість майбутнім економістам ознайомитися з можливостями цього засобу, що дозволить показувати презентації, малювати схеми, графіки, працювати з графічними та офісними додатками, читати електронні книги іноземною мовою тощо. Перевагами застосування такого засобу в навчальному процесі є портативність, незначна вага, зручність у використанні та наявність необхідного програмного забезпечення.Слід зазначити, що зручними засобами при вивченні іноземної мови стали смартфони та комунікатори, що дозволяють студентам завантажувати електронні словники, які можуть використовуватись при перекладі соціально-економічних текстів на занятті; зберігати дані в електронному вигляді; створювати презентації та знаходити необхідну інформацію в Інтернеті.Використання Інтернет-технологій, які також є невід’ємною складовою мультимедійних технологій, надає додаткові можливості пошуку матеріалів для розширення світогляду студентів та їх соціокультурних знань, актуалізує поняття самостійної роботи студентів, дозволяє безперешкодне спілкування з носіями мови, що відіграє значну роль при вивченні іноземної мови. Прямий зв’язок із мультимедійними технологіями Інтернет мають такі засоби, як електронні (мультимедійні) підручники, довідкові матеріали (словники, енциклопедії, бази даних); електронні бібліотеки автентичної текстової, графічної, звукової інформації й відеоінформації; віртуальні музеї, виставки та ін.У зв’язку зі скороченням аудиторних годин, студентам можна рекомендувати спеціалізовані сайти, що пропонують вивчення англійської мови он-лайн та дозволяють задовольнити освітні потреби найактивніших студентів. Так, на офіційному сайті BBC Learning English (http://www.bbc.co.uk/worldservice/learningenglish/index.shtml) студентам різних рівнів володіння англійською мовою надаються фонетичні, граматичні та лексичні вправи, навчальні аудіо- та відеоматеріали, тести тощо.Отже, мультимедійні технології та засоби навчання дозволяють зробити процес викладання та вивчення іноземної мови інтерактивним, цікавим, творчим, а також гнучким по відношенню до соціальних та культурних відмінностей між студентами, їх індивідуальних стилів навчання та інтересів.На нашу думку, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови повинно відбуватись у три етапи:1) на першому етапі студенти ознайомлюються та засвоюють навички роботи з мультимедійним засобом;2) на другому етапі студенти навчаються самостійно працювати з необхідними програмними засобами для розв’язання будь-яких навчальних або професійних задач, та створювати мультимедійні продукти;3) на третьому етапі студенти створюють власні мультимедійні продукти та виконують завдання пошуково-дослідного характеру.Нарешті, застосування мультимедійних засобів дозволяє викладачу створювати власні мультимедійні продукти та мультимедійну навчально-методичну базу даних з дисципліни для вдосконалення та оновлення процесу навчання.На сьогодні, кафедрою іноземних мов Одеського національного економічного університету, як і іншими кафедрами, з метою збагачення навчального плану та оновлення змісту освіти використовуються такі мультимедійні продукти, як освітні мультимедійні програми, тренувальні тестові програми (тренажери), мультимедійні презентації та реферати, електронні підручники, посібники, збірники задач, а також електронні словники, енциклопедії, довідники тощо.Використання мультимедійних продуктів дозволяє забезпечити позитивне ставлення до предмета, що вивчається, підвищити інтерес та урізноманітнити форми навчання, є гарним мотивом навчання, підвищує якість знань студентів.Окрім того, для ефективного застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в нашому університеті здійснюється підготовка викладачів та студентів для набуття практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, розробляються мультимедійні навчальні комплекти, створено спеціальну групу викладачів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання іноземних мов на базі інформаційно-комунікаційних технологій, розроблені викладачами навчальні матеріали розміщуються на сайті університету, а також планується участь у семінарах та конференціях щодо використання ІКТ в навчальному процесі.Однак, серед проблем застосування мультимедійних засобів в економічних ВНЗ можемо виділити: а) недостатнє матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів; б) труднощі у створенні мультимедійних навчальних програм; в) готовність викладачів до їх застосування; г) недостатність досліджень психолого-педагогічного спрямування стосовно впливу ІКТ на фізичний та психічний розвиток студентів; д) необхідність значного проміжку часу для повноцінної організації процесу навчання з усіма необхідними мультимедійними засобами та мультимедійною навчально-методичною базою.Отже, застосування мультимедійних засобів в процесі навчання іноземної мови в економічному ВНЗ активізує навчальну діяльність студентів, індивідуалізує процес навчання іноземної мови, урізноманітнює форми проведення занять, а також сприяє розвитку розумових і творчих здібностей студентів, підвищує інтерес до навчання та рівень володіння іноземною мовою.Подальшого вивчення потребує проблема розробки мультимедійних продуктів з іноземної мови, створення мультимедійної навчально-методичної бази з дисципліни, втілення сучасних підходів до навчання іноземної мови професійного спрямування з використанням мультимедійних технологій.

У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).

Останні досягнення в галузі комп’ютерних лінгвістичних та психологічних інструментів дослідження актуалізують не лише потребу поширення сфер їхнього застосування, а й застосування з носіями різних мов. Тому актуальним видається вивчення особливостей перекладу на основі з’ясування культурних відмінностей. Дослідження сьогодення в галузі перекладознавства визнають критичну роль, що її відіграють перекладацькі трансформації як психолінгвальні логічні операції, які тривають у голові перекладача. Ця розвідка вивчає шляхи адекватного відтворення українською мовою вибраних слів зі словника програми Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) 2015 (Pennebaker et al., 2015) на основі встановлення їхніх семантичних, прагаматичних та культурних аспектів значення. Найголовнішим висновком дослідження є те, що перекладачеві під час роботи слід удаватися до застосування низки перекладацьких трансформацій, як-от: диференціація, конкретизація, генералізація значення слова, а також транскодування, експлікація, калькування. Деякі мовні одниці, наприклад, із категорії ‘Leisure’, ‘Netspeak’ не перекладалися взагалі, зберігаючи їхню оригінальну англомовну форму, позаяк сьогодні носії англійської та української спільно вживають таку лексику в своєму мовленні. Перспективним видається дослідження способів перекладу словника LIWC на базі інших мов. Література References Корунець, І. В. Теорія та практика перекладу. Вінниця: Нова книга, 2007. Карабан, В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури [Текст]: у 2-х ч. Ч. 1., Ч. 2. Вінниця: Нова книга, 2004. Кияк Т. Р. Функції та переклад термінів у фахових текстах// Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. № 32. С. 104-108. Максімов С. Є. Практичний курс перекладу. К.: Ленвіт, 2010. Pennebaker, J. W., Booth, R.J., Francis, M. E. (2007). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2007. Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The Development and Psychometric Properties of LIWC2015 . Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J. W., Francis ME, Booth RJ. (2001). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2001. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates. References (translated and transliterated) Коrunets’, І. (2007). Teoriya ta Praktyka Perekladu [Theory and Practice of Translation]. Vinnytsia: Nova Knyha. Кaraban, V. (2004). Pereklad Angliyskoyi Naukovoyi i Tekhnichnoyi Literatury [Translation of English Scientific and Technical Literature]. Volumes 1-2. Vinnytsia: Nova Knyha. Kyiak, T. (2007). Funktsii ta pereklas terminiv u fakhovykh tekstakh [Functions and translation of terms in specialized texts]. Visnyk of Zhytomyr State University, 32, 104-108. Maksimov, S. (2010). Praktychnyi Kurs Perekladu [Practical Course of Translation]. Kyiv: Lenvit. Pennebaker, J. W., Booth, R.J., Francis, M. E. (2007). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2007. Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J.W., Boyd, R.L., Jordan, K., & Blackburn, K. (2015). The Development and Psychometric Properties of LIWC2015 . Austin, TX: University of Texas at Austin. Pennebaker, J. W., Francis ME, Booth RJ. (2001). Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC): LIWC2001. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates.

У статті подається короткий огляд прагматичного емпіризму Джеймса, емпіризму Дьюї, неопрагматистських ідей Рорті, огляд метамоделей Крейга щодо теорії комунікації. На основі даного огляду авторка обґрунтовує необхідність радикалізації прагматизму та аналізує його вплив на комунікаційні дослідження. Досліджується теорія комунікації Роберта Крейга, яку він розглядає як практичну дисципліну. Доводиться, що всі теорії комунікації є взаєморелевантними, якщо їх адресують у практичний життєвий світ, в якому «комунікація» вже є багатозначним терміном. Кожна традиція теорії комунікації походить з риторичних посилань на певні загальноприйняті уявлення про комунікації, оскаржуючи інші переконання. Взаємодоповнення та напруженість традицій породжують теоретичний метадискурс, який перетинається з існуючим практичним метадискурсом у суспільстві та потенційно інформує про нього. За попередньою схемою комунікативного поля риторична, семіотична, феноменологічна, кібернетична, соціально-психологічна, соціокультурна і критична традиції теорії комунікації вирізняються властивими способами визначення комунікації та проблем спілкування, метадискурсивними словниками та метадискурсивними загальними поняттями. Запропоновано порівняльну аргументацію між традиціями, розглянуто результати для теоретичної роботи та дисциплінарної практики в цій галузі.

У статті розглянуто питання е-джихад (кіберджихад) як ведення джихаду з використанням інформаційних засобів. Зазначено, що мовна обсерваторія Варшавського університету зареєструвала слово «кіберджихад» у 2016 р. у «Словнику польської мови» зазначено, що це «дії проти невіруючих і послідовників інших релігій, котрі проводяться ісламськими фундаменталістами в Інтернеті». Однак таке визначення дуже неточне й навіть частково хибне. Джихад є поняттям дуже розмитим і складним. Історію використання джихадистами Інтернету розділено на три основні періоди. Перший мав місце до атаки на World Trade Center (11 вересня 2001 р.). По-перше, Інтернет не був тоді ще поширеним інструментом, по-друге, ісламісти лише ставали сильніші. Початок конфлікту Аль-Каїди і талібів зі США започаткував другий етап. Третім етапом є нинішня ситуація, яка змінилася в результаті виникнення Ісламської держави (ISIS). Доведено, що е-джихад – це концепція, що прийнята й використовується в науці протягом деякого часу. Мета статті – перевірити, чи відповідає діяльність Ісламської держави та Аль-Каїди в Інтернеті концепції джихаду. Завдяки цьому поняття джихаду прояснено та зіткнулося з обраними прикладами діяльності. Науковці стверджують, що «Ісламська держава» й «Каїда» використовують нові технології для широкого розуміння джихаду, уключаючи бойові дії (kital).

У статті висвітлено життєвий і творчий шлях Бориса Дмитровича Грінченка, зокрема, розглянуто та проаналізовано основні напрямки його літературної, педагогічної, громадсько-просвітницької діяльності, а також науково-педагогічні напрацювання в галузі народного шкільництва із застосуванням принципів народної педагогіки та національних ідеалів, визначено внесок у становлення і розвиток української національної школи. Зазначено, що Б. Грінченко одним із перших, в умовах тотальної заборони поширення української мови, порушив питання застосування рідної мови у навчальному процесі, зокрема недільних шкіл. Таким закладом стала приватна школа для дівчат Христини Алчевської в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де Борис Дмитрович шість років вчителювання (1887-1893 рр.) втілював свої ідеали побудови національної школи, таємно ознайомлюючи учнів з українською мовою. Згідно принципів народної педагогіки Б. Грінченко популяризував нові інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу, не визнаючи фізичних покарань, виступаючи за зближення комунікації між вчителем та учнями. Навчання рідною мовою стало основним кредом Грінченка-вчителя. При цьому Борис Дмитрович був прихильником використання найкращих надбань прогресивних педагогів, застосовуючи діалектичну єдність мислення та мови, вважаючи останню виразником національних ознак: етнографічних, ментальних та світоглядних. Особливою увагою Бориса Дмитровича користувалася література для народного читання, якій він присвятив спеціальну статтю «Популярні книжки». Педагогічні погляди Б. Грінченка відображені і у його численних працях: «На безпросветном пути» (1905), «Якої нам треба школи» (1906), «Народні вчителі і українська школа» (1906), «Перед широким світом» (1907) та численних художніх творах про учнів та вчителів. Невідꞌємну частину громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка займає видавнича діяльність, яка особливого масштабу набула у Чернігові, де він організовує єдине в той час в Україні народне видавництво на україномовні книжки. Робота на цій ниві виявилась плідною, адже за період з 1894 по 1902 роки Б. Грінченко видав близько 50 книжок для народу загальним накладом близько 170 тисяч примірників, серед них твори видатних класиків. Видатною заслугою Б. Грінченка є видання чотиритомного «Словаря української мови» (1907-1909) на 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, що охопили період від І. Котляревського до початку ХХ століття. Попри критику видання, значною заслугою Б. Грінченка є той факт, що в Словнику представлено мовне багатство тогочасної України – від сходу до заходу, що утверджувало споконвічну ідею єднання українського народу, а отже Словник можна вважати обличчям української нації, що підняв статус української мови та утвердив право народу на самовизначення. Головним сенсом життя та діяльності Б. Грінченка була боротьба за українську національну справу. Так, у своїх «Листах з України Наддніпрянської», надрукованих у газеті «Буковина» в 1892-1893 рр., Борис Дмитрович подає критичний огляд тогочасного суспільства, звертаючись до аналізу причин занепаду національних змагань, та висуває думку щодо активізації процесів відродження.

Стаття присвячена аналізу неологізмів концепту “HOUSING”, сформованих внаслідок змін у суспільному житті, і причин їх виникнення в наші дні. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом останнього року. Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Описано роль неологічних процесів у сучасній англійській мові. Окреслено причини, які зумовлюють потребу в необхідності дослідження нової лексики з позицій когнітивної лінгвістики. Визначено поняття концепту як базового в когнітивній лінгвістиці. Звернуто увагу на розуміння концепту в сучасній науці. У статті наголошено на універсальності концепту “HOUSING”, наведено варіанти перекладу лексеми “housing” на українську мову згідно з аналізом відомих словників. В результаті розподілу лексичних інновацій відповідно до змістових ознак цього концепту виокремлено п’ять основних і додаткових концептуальних характеристик: будівля для проживання чи інших цілей; параметри і розмір; прибудинкова територія; будівельний матеріал та житлові відносини. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх першоджерела; тлумачення досліджуваних неологізмів, оскільки вони ще не мають перекладу на українську мову; приклади їх уживання в сучасних англомовних виданнях. Проаналізовано зміни конструкторської і дизайнерської думки, які трансформуються в нові стилі в архітектурі, вплив прагнень сучасної людини на облаштування власної оселі і відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. Проведено статистичний аналіз неологізмів за способом утворення, в ході якого словоскладання і телескопія виділені як найбільш продуктивні способи утворення неологізмів концепту “HOUSING”. Встановлено основні причини появи нових слів: нові об’єкти номінації, економія мовних засобів, гра слів. У роботі обґрунтовано необхідність опису когнітивних основ породження нових слів, фіксації уваги на цілі їх використання в мові і, найголовніше, необхідність дослідження закономірних взаємозв’язків між змінами, що відбуваються в житті суспільства і постійним оновленням лексичної системи.

Сучасні світові тенденції до поширення технологій дистанційного навчання відкрили нові перспективи розвитку освітнього процесу. І тому раціональне поєднання таких технологій з вже існуючими методами викладання в теперішніх умовах стають запорукою успішної навчальної діяльності як викладачів, так і слухачів. Метою статті є розкриття поняття «засобів дистанційного навчання», уточнення споріднених понять, визначення їх переліку і рекомендацій щодо формування мовної компетентності офіцерів. Для досягнення цієї мети використовувались теоретичні методи дослідження: аналіз літератури, систематизація, узагальнення, моделювання та наукова інтерпретація. Результати дослідження. Вивчення стану застосування засобів та технологій дистанційного навчання (ДН) в закладах вищої освіти дозволило виявити, що ДН у Національній гвардії України може застосовуватися в різних формах і буде інтегровано в основні програми навчання та професійної підготовки. Ми дійшли до висновку, що до засобів ДН можна віднести: окремі технології, засоби цифрових технологій, засоби роботи з інформацією (гіпертекст, мульти- та гіпермедіа), програмні засоби навчання, засоби ІКТ. У результаті аналізу наукових праць виділено такі технології дистанційного навчання для мовної підготовки офіцерів НГУ як Busuu, LinguaLeo, Kahoot, Pocket, Studyblue, Animoto, Words With Friends, Grammar Up, ENpodcast, Lingvo словник, BBC Learning English, British Council LearnEnglish, Quizlet, Duolingo, Lingualeo, engVId, Memrise, TEDtalks, Loyal books, FlipGrid та багато інших. І хоча застосування впровадження технологій дистанційного навчання в навчальну діяльність ВНЗ в Україні супроводжується низкою невирішених проблем, кожна з них, і тим більше методи їх вирішення, вимагають глибокого і всебічного вивчення і можуть бути основою подальшого дослідження розвитку і впровадження дистанційного навчання. Узагальнюючи різні точки зору, ми дійшли висновку, що найбільший ефект засоби дистанційного навчання можуть давати в разі використання їх з варіантами комплексу технологій дистанційного навчання на різних етапах засвоєння.

Статтю присвячено викладанню та вивченню іноземних мов у технічних ЗВО, оскільки мотивація у студентів до іноземних мов перебуває на недостатньому рівні. Із метою підвищення мотивації студента до її опанування було вирішено звернутися до некласичних підходів до її викладання. Таким чином, у статті розглядається застосування на заняттях лексичного підходу, а саме впровадження чанків у процес вивчення іншомовної лексики. Основну увагу у статті сконцентровано на ефективності застосування чанків у вигляді комбінацій слів, сталих словосполучень, виразів, ідіом та речень із метою підвищити інтерес студента до іноземної мови взагалі. Доведено, що за допомогою даного підходу студенти швидше стали опановувати мову порівняно з традиційними методами, оскільки вони вчили нові лексичні одиниці у вигляді комбінацій слів, що містили у собі певний контекст та мали чітке значення згідно із ситуаціями мовлення, не розгублюючись у словнику з різноманіттям значень. Проаналізовано вивчення граматики на основі застосування чанків, оскільки граматика вивчається приховано, у вигляді словосполучень, що містять у собі граматичні структури, які студенти запам’ятовують і використовують у мовленні підсвідомо, не замислюючись над реченням з граматичного погляду. Доведено, що даний некласичний підхід є універсальним для різних вікових категорій, а також і спеціальностей, наприклад як для філологічного спрямування, так і для технічного. Лексичний підхід гармонійно поєднується з іншими класичними методами і може слугувати як основним способом викладання, так і допоміжним. У результаті дослідження проаналізовано актуальність даного підходу, яка стрімко зростає, особливо з поширенням коронавірусної інфекції, що змусила процес навчання перейти на дистанційну форму. Застосовуючи чанки, поліпшується процес навчання для студентів, вони допомагають опанувати іноземну мову на достатньому для вільного спілкування рівні та якісно підготуватися до складання єдиного вступного іспиту з іноземної мови, оскільки студент повинен уміти розрізняти лексичні значення та граматичні конструкції.

The article analyzes the phenomenon of semantic transformations and cognitive mechanisms of creating English prefixal verbs’ meanings on the material of English explanatory dictionaries. It is noted that modern English prefixal verbs show a productive semantic potential for the creation of meanings, and therefore are an effective means of nomination, a verbalized way of thinking and reflecting the linguistic picture of the world. The influence of the studied phenomena on the associative perception of recipients has been clarified and the peculiarities of the expressive emotional potential of prefixal meaning-making, their implicit filling revealed. It is claimed that in the process of semantic transformations of the prefix verb new numerous sendes are actualized, new deep semantic layers are opened, which fill the prefix verb with extraordinary meaning. It is revealed that there is a generalized, core meaning of the prefix verb (invariant, common to all), and others are its variants, id. est. numerous variable senses. The article emphasizes that in practical application, as a derivative and cognitive-semantic mechanism, metaphor and metonymy play the role of simplifying, saving and highlighting the generalized invariant meaning of the English prefix verb. Semantic transformations in metaphor and metonymy, which are part of prefixal verbs, are interpreted as a cognitive mechanism that forms new senses on the basis of associative implications. The idea is put forward that before the basis, the prefix does not merge into a single phonetic-morphological complex with formative inflections, but has its own autonomous (invariant) meaning with its inherent meaning-making paradigm. The article reveals new meanings of prefixal verbs and their senses, which arose as a result of semantic transformation or rethinking of existing nominations. It is proved that the essence of the process of metaphorization, metonymization of English prefixal verbs is to change the primary meaning of the word by including in its semantics new differential semes that modify senses. It is concluded that the prefix derivation of a verb preserves and transmits the same semantic load as common vocabulary, because the prefix always includes a word or term in a certain matrix of the scheme, so its semantic load is specific and clear.Key words: prefixal verbs, semantic transformations, cognitive mechanisms, meanings, metaphor and metonymy, lexical-semantic load, expressive-emotional potential. У статті проаналізовано феномен семантичних трансформацій і когнітивних механізмів творення смислів англійських префіксальних дієслів на матеріалі англомовних тлумачних словників. Зазначено, що сучасні англійські префіксальні дієслова виявляють продуктивний семантичний потенціал творення смислів, отже, є ефек-тивним засобом номінації, вербалізованим способом мислення та відбиття мовної картини світу. З’ясовано вплив досліджуваних явищ на асоціативне сприйняття реципієнтів і розкрито особливості експресивно емоційного потенціалу префіксального смислотворення, їх імпліцитного наповнення. Стверджується, що в процесі семантичних трансформацій префіксального дієслова актуалізуються нові численні смисли, відкриваються нові глибинні семантичні пласти, що наповнюють префіксальне дієслово неординарним змістом. Виявлено, що існує узагальнене, стрижневе значення префіксального дієслова (інваріант, спільне для всіх), а інші – його варіанти, тобто численні змінні смисли. У статті акцентується на тому, що в практичному застосуванні як дерива-тивний і когнітивно-семантичний механізм метафора й метонімія виконують роль спрощення, економії та виділення узагальненого інваріантного значення англійського префіксального дієслова. Семантичні трансформації в метафорі й метонімії, що входять до складу префіксальних дієслів, трактуються як когнітивний механізм, що формує нові смисли на основі асоціативних імплікацій. Висунуто ідею, що, передуючи основі, префікс не зливається в єдиний фонетико-морфологічний комплекс із формоутворювальними флексіями, а має своє автономне (інваріантне) значення з притаманною йому смислотвірною парадигмою. У статті розкрито нові значення префіксальних дієслів та їх смислів, що виникли в результаті семантичної трансформації чи переосмислення наявних номінацій. Доведено, що сутність процесу метафоризації, метонімізації англійських префіксальних дієслів полягає в зміні первинного значення слова шляхом включення до його семантики нових диференційних сем, які модифікують смисли. Зроблено висновок, що префіксальна деривація дієслова зберігає та передає те саме семантичне навантаження що й загальновживана лексика, адже префікс завжди включає слово чи термін у певну матрицю схеми, тому його семантичне навантаження конкретне й чітке.Ключові слова: префіксальні дієслова, семантичні трансформації, когнітивні механізми, значення, метафора й метонімія, лексико-семантичне навантаження, експресивно-емоційний потенціал.

Статтю присвячено дослідженню актуальних змін у лексичному складі німецької мови, а саме неологічних одиниць, які з’явилися у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу. Актуальність дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, оскільки питання впливу сьогоднішньої всесвітньої епідемії на лексичний склад різних мов очевидні як носіям, так і дослідникам цієї сфери. Методологічну основу дослідження становить системно-функціональний підхід. У роботі диференціюються терміни «неологізм», «оказіоналізм», «лексична інновація», «неологічна одиниця», аналізуються релевантні для опису нової коронавірусної реальності лексеми. Джерелом матеріалу слугував онлайн-словник неологічної короналексики Інституту німецької мови ім. Лейбніца, який збирає та документує лексичні інновації «нової реальності», а також наводить приклади вживання, відібрані з автентичних німецьких ЗМІ. Автор розглядає окремі позамовні чинники, серед яких запроваджені санітарно-епідеміологічні правила, превалюючі настрої у суспільстві, зміна моделей міжособистісної приватної комунікації, форматів роботи та навчання, організації відпочинку та дозвілля, а також галузі суспільного життя, яких зміни торкнулися найгостріше. Окрема увага звертається на медикалізацію мовлення загалом та її роль у поповненні неологічного лексикону сучасної німецької мови. У фокус дослідження потрапляють терміни Corona, Covid, COVID-19 і їхні словотвірні похідні, які утворюють найчисельнішу групу неологічних одиниць коронавірусної епохи. Наводяться роздуми про внутрішню мотивацію запозиченого з англійської мови та поширеного у багатьох лінгвокультурах неосемантизма Social Distancing, а також його альтернативних форм soziale Distanz і soziale Distanzierung, утворених у німецькій мові шляхом калькування. Німецька мова як соціальне явище дуже продуктивно реагує на переформатування життя та свідомості мовців у зв’язку з пандемією, активно генеруючи нову лексику, яку в запропонованій науковій розвідці класифіковано за найпоширенішими лексико-тематичними групами.

Після відновлення навчання в лісотехнічному інституті підготовка фахівців в інституті лісового і садово-паркового господарства (на лісогосподарському факультеті) постійно удосконалювалась. На факультеті у 60-х роках ХХ ст. навчалося близько 600 студентів, а на січень 2018 р. в університеті навчаються майже тисяча студентів на бакалаврському та магістерському рівнях за трьома спеціальностями та чотирма освітньо-професійними програмами: лісове господарство, садово-паркове господарство, мисливське господарство, ландшафтна архітектура. Підготовку фахівців для лісової галузі забезпечує висококваліфікований навчально-науковий персонал – 17 докторів наук, професорів та 44 доценти, кандидати наук. Співробітники інституту з 1949 р. захистили 30 докторських та 168 кандидатських дисертацій. Результати наукових досліджень висвітлено в 95 монографіях, що опубліковано в Україні та 13 – за кордоном, а також у наукових статтях, виступах на конференціях і захистили патенти та авторські свідоцтва. Науковці опублікували майже 5,5 тис. статей у різних виданнях та майже 5 тис статей у фахових виданнях. Викладачі кафедр інституту викладають більше як половину дисциплін для освітнього ступеня "бакалавр" та понад 75 % – для освітнього ступеня "магістр" за спеціальністю "лісове господарство". Науково-педагогічні працівники університету є співавторами стандартів вищої освіти, проектів ДСТУ, проектів СОУ, нормативно-довідкових матеріалів, енциклопедій та словників. Наукові дослідження, що започаткували співробітники інституту беруть початок з 1960 р., коли під керівництвом проф. М. М. Горшеніна було розроблено новий спосіб рубань головного користування для гірських умов – механізовані улоговинні рубки ЛЛТІ. Для розширення освітньої діяльності доцільно ліцензувати нові спеціальності з підготовки фахівців за спеціалізаціями, для розвитку яких у співробітників університету є значні напрацювання. Частина викладачів добре володіє іноземними мовами, проходили стажування у провідних європейських навчальних закладах, мають значний досвід викладання та можуть забезпечити викладання навчальних дисциплін іноземними мовами. Необхідно підвищувати ефективність роботи лабораторій кафедр та реалізацію наукових результатів на лісогосподарських підприємствах.

The purpose of the article is to establish the possibilities of functioning of the terminological Internet resource “The Fundamental Dictionary of the Environment DiCoEnviro”, to examine its methods to carry out a comparative analysis with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet to open a new perspective of the perception of the meaning of words in common and specialized languages in the framework of modern theoretical lexicographic paradigm.Methods. The complex linguo-pragmatic descriptive method and the techniques of observation, comparison, generalization and interpretation helped to characterize the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro and electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, to identify phenomena in them; the extraction of terminological units for the formation of the results materials is made by the method of continuous sampling.Results. The article highlights the work of the terminological Internet resource DiCoEnviro in comparison with electronic resources FrameNet, Propbank, VerbNet, which offer mainly information about the common language. It is found that in DiCoEnviro the participant is defined by the type, role, is expressed by syntactic group, each context contains a description of syntactic function. Annotation of contexts in DiCoEnviro is performed using the Oxigen XML editor, while users view annotations in HTML format when visiting the DiCoEnviro website.Conclusions. The article presents the work of scientists in the field of lexicography, namely electronic dictionaries; it shows a study of the terminological Internet resource DiCoEnviro and the principles of annotation of terms in it. The purpose of the DiCoEnviro project is traced; previous works of FrameNet, Propbank, VerbNet are presented, which offer mainly information about common language, while DiCoEnviro includes vocabulary of specialized environmental language; examples of annotations from these projects are given and analyzed. The method used in DiCoEnviro and based on explanatory and combinatorial lexicology and partly on the theory of semantic frames is considered in details.Key words: annotation, frames, terms, explanatory and combinatorial lexicology, specialized language. Мета статті – встановити можливості функціонування термінологічного інтернет-ресурсу «Фундаментальний слов-ник навколишнього середовища DiCoEnviro», розглянути його методи для здійснення порівняльного аналізу з електронни-ми ресурсами FrameNet, Propbank, VerbNet, щоб відкрити нову перспективу сприйняття значення слова у загальновживаній та спеціалізованій мовах у рамках сучасної теоретичної лексикографічної парадигми.Методи. Комплексний лінгвопрагматичний описовий метод і прийоми спостереження, порівняння, узагальнення та інтер-претації допомогли охарактеризувати роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і електронних ресурсів FrameNet, Propbank, VerbNet, виявити явища в них; виокремлення термінологічних одиниць для формування матеріалів результатів зро-блено методом суцільної вибірки.Результати. У статті висвітлено роботу термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro порівняно з електронними ресур-сами FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову. З’ясовано, що в DiCoEnviro учасник визначається своїм типом, роллю, виражається синтаксичною групою, кожен контекст містить опис синтаксичної функції. Анотування контекстів у DiCoEnviro виконується за допомогою редактора XML Oxigen, тоді як корис-тувачі, коли відвідують вебсайт DiCoEnviro, дивляться анотування у форматі HTML.Висновки. У статті презентовано роботи науковців у галузі лексикографії, а саме електронних словників; показано дослі-дження термінологічного інтернет-ресурсу DiCoEnviro і принципів анотування термінів у ньому. Простежено мету проєк-ту DiCoEnviro; представлені попередні роботи FrameNet, Propbank, VerbNet, які пропонують в основному інформацію про загальновживану мову, тоді як DiCoEnviro включає у себе лексику спеціалізованої мови навколишнього середовища; наведено і проаналізовано приклади анотування з цих проєктів. Докладно розглянуто методику, яка застосовується в DiCoEnviro і ґрун-тується на пояснювальній і комбінаторній лексикології і частково на теорії семантичних фреймів.Ключові слова: анотування, фрейми, терміни, пояснювальна і комбінаторна лексикологія, спеціалізована мова

У статті досліджено питання, пов’язані із сучасними тен- денціями англійського словотвору. На нинішньому етапі розвитку мови кон- тамінація є одним із популярних засобів утворення нових лексичних одиниць, що передусім пояснюється екстралінгвістичними чинниками: необхідністю створення спеціальних механізмів переробки й ущільнення інформації. Акту- альність дослідження зумовлена тим фактом, що сьогодні контамінанти репрезентують особливий шар лексики, який динамічно розвивається, що й засвідчує активне використання цієї словотвірної моделі у мові реклами, медіадискурсі, сучасній англомовній літературі. Окрім того, вивчення особли- востей функціонування і розвитку новоутворення Brexit у сучасній англійській мові є своєчасним, суголосним із наявними лінгвокультурологічними і пере- кладознавчими розвідками. Мета статті – здійснити теоретично обґрун- тований синхронно-системний аналіз контамінованого словотвору в сучас- ній англійській мові на матеріалі лексеми Brexit та її похідних. Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) продемонстру- вати автономність контамінації як словотвірної моделі; 2) виявити основні причини появи контамінанту Brexit; 3) продемонструвати, що контамінація як словотвірна стратегія є найефективнішим способом компресії інформації в межах однієї лексеми. Зростання кількості контамінантів у лексиконі пояснюється тим фак- том, що контамінація (блендінг, телескопія), поєднуючи найкращі риси двох продуктивних способів англійського словотвору, скорочення і словоскладання, дає змогу передати максимум смислового змісту за рахунок мінімальних фор- мальних (звукових, графічних) витрат. Високий ступінь компресії інформації, що спостерігається за контамінації, сприяє продуктивності цього способу словотворення. Лексема Brexit аналізується за критеріями, яким має відпові- дати нове слово, щоб увійти у літературну мову і бути кодифікованим. Аналіз електронних словників та Інтернет-видань засвідчив факт інституалізації бленду Brexit в англійському лексиконі. Окреслено перспективи подальших нау- кових розвідок.

Мета статті – позначити системні стильові рівні «нової просто- ти» як явища сучасного музичного мистецтва в контексті змістовного сенсу його понятійного аналога. Методологія дослідження спирається на комплексне використання системного і структурно-функціонально- го методів, компаративістики, музично-історичного підходу, а також музикознавчого методу жанрово-стильового аналізу. Наукова новизна дослідження зумовлена теоретичною розробкою жанрово-стильових нормативів «нової простоти» в аспекті їх системної взаємодії та ін- дивідуально-стильових проявів. Висновки. Основним фактором новизни в стильовій концепції «нової простоти» є композиторська установка на повернення втрачених смислів і можливостей музичної мови шляхом зміни інтелектуального та структурного принципу музичної компози- ції на емоційний, що відображає ідею реабілітації лірико-сповідального дискурсу композиторської творчості як актуальної для музичного мис- тецтва на межі XX–XXI століть. Виникнення цього прагнення цілком закономірно в загальному контексті розвитку європейського музично- го мистецтва минулого століття, що зазнало радикального розриву із традиціями не тільки художньо-естетичного порядку, а й філософ- сько-світоглядними, що породило потребу емоційного переживання му- зики і смислової визначеності її інтонаційного словника. Так, серед ос- новних втрачених смислів музики виявляється краса і ясність музичного вираження, що стають основними інтенціями тієї композиторської творчості, що репрезентує стильову тенденцію «нової простоти», і що зумовлюють централізацію консонансу в системі музичної мови того чи іншого композитора, а також принцип простої фактури, що забезпечує «прозорість» музичного сенсу за допомогою «відкритості» першоелемен- тів музичної мови (мелодії, ритму і гармонії). Ще один рівень «нового» в «новій простоті» проявляється не стільки в музично-технологічній площині, скільки в концептуальній – у самому композиторському розу- мінні новизни як необхідного чинника музичної творчості. Це розуміння полягає у відмові від авторського «маркеру» музичної мови, а також у принципі маніпулювання «словниковим запасом» минулих епох європейського музичного мистецтва, що апріорі породжує інтертекстуальні властивості музичного тексту та його діалогічний зміст.

Стаття присвячена проблемі дослідження явища суфіксації, яка активно поповнює лексикон англійського сленгу у ХХІ столітті. Суфіксація розуміється як спосіб словотвору, в якому постпозиційні допоміжні морфеми з асоціативним дериваційним значенням (суфікси) служать засобом семантичної зміни денотації, конотації або і денотації, і конотації. Оскільки досліджувана форма афіксації здатна передавати широкий спектр стилістичних, експресивних, емоційних та оцінних конотацій, вона характеризується особливою продуктивністю в англійському сленгу з огляду на його розмовну, неформальну та субстандартну природу. Водночас в історичному плані це один з основних механізмів словотвору, який незмінно поповнює англійський сленг. У нашому дослідженні три іменникові (-er, -ie, -ing) та один дієприкметниковий (-ed) суфікси визначаємо як високопродуктивні, оскільки за допомогою них утворився сумарно 381 сленгізм (що становить 75,3% від усіх суфіксатів-новотворів). Аналізований лексичний матеріал отриманий методом суцільної вибірки з трьох тлумачних словників сленгу англійської мови, а саме “The concise new Partridge dictionary of slang and unconventional English” (2008), “Vice slang” (2008) та “The Routledge dictionary of modern American slang and unconventional English” (2009). Із погляду семантики, аналізовані іменникові форманти виражають предметність, що позначає: істот за зовнішніми ознаками, моделями поведінки чи рисами характеру, об’єктом діяльності, походженням та професійною чи рекреаційною діяльністю; неістот за походженням, способом виробництва, фізичними характеристиками, функціональним призначенням та функціональним розташуванням; явища за їхніми причинами; дії чи стани за їхніми характеристиками. Єдиний засвідчений дієприкметниковий суфікс, окрім своєї традиційної семантики ознаковості як результату дії, розвинув також нове значення – ‘який перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння’. Новизна семи в цьому разі визначається за допомогою морфемного аналізу, коли або вичленуваний корінь не існує як окрема лексема / як морфема у складі деривата, і є відтак семантично незасвідченим, або корінь формально існує як окрема лексема / як морфема у складі деривата, але семантично не співвідноситься з неосленгізмом.

У статті проаналізовано останні дослідження й публікації з проблеми номі- нації українських страв. Зокрема, визначено, що лексико-семантичну групу «назви страв» доволі докладно схарактеризовано на матеріалі українських говірок та українських пам’яток XIV–XVII ст. Наукову новизну дослідження визначає те, що назви страв, ужиті у творах українських письменників, ще не були об’єктом спеціального розгляду. Мета роботи – дослідити назви перших страв в українській мові на матеріалі художніх творів письменників ХVIII–ХІХ ст. До аналізу залучено тексти таких авторів: І. Котлярев- ського, С. Гулака-Артемовського, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, Л. Глібова, Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, М. Коцюбин- ського, М. Кропивницького, О. Кобилянської. Матеріал класифікуємо таким чином: лекси- ко-тематична група «назви страв», лексико-семантична підгрупа «назви перших страв». Із творів виокремлено такі компоненти цієї підгрупи: борщ, галушки, юшка, куліш, щерба, ква- сок, просілне. У статті здійснено аналіз їхньої частотності. Установлено, що до найчастіше вживаних належать такі лексеми: борщ (виявлено у творах 11 авторів), юшка (8 авторів), галушки (7 авторів). Менш уживаними є такі назви: куліш (виявлено у творах 6 письменни- ків) і щерба (2), квасок, просілне зафіксовано по 1 разу. Три останні назви не є активними в мовленні сучасних українців. Отже, їх можна вважати архаїзмами. Проведено паралелі між лексичними значеннями назв страв у сучасній українській мові та тими, які зафіксовані в лек- сикографічних джерелах ХІХ ст. У тексті статті збережено їхній оригінальний правопис. Зазначено демінутивні форми лексем, тоді як аугментативних не виявлено ні в аналізованих текстах, ні в словниках. Також проаналізовано віднайдені в текстах рецепти приготування страв. Виявлено, що письменники аналізованого періоду жодного разу не використали такі назви перших страв: бульйон, суп, уха, харчо, шурпа, щі. Це дає підстави припустити, що ці лексеми були запозичені українською мовою з інших мов у ХХ ст.

Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами у всіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності і технології, нові стилі життя вимагає нових, сучасних освітніх підходів, які б зберегли кращі надбання та підготували б людину, майбутнього фахівця до роботи, творчості, до реалізації особистості в суспільстві.Знання, вміння, які молодь набуває, навчаючись у вищому навчальному закладі є беззаперечно важливими, але поряд з цим є актуальним поняття компетентності. На думку багатьох міжнародних експертів, компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника вищого навчального закладу до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства [1].Уже декілька років європейське освітнє співтовариство існує під знаком Болонського процесу, суть якого полягає в формуванні в перспективі загальноєвропейської системи вищої освіти [2; 3].Сучасна освіта знову трансформується. Почався перехід від «індустріального століття» до «гнучких виробничих технологій», «виробництва на замовлення», стало звичним вести мову про індивідуалізацію навчання, гнучкі освітні траєкторії. Реалізація таких моделей вимагає якісно нового підходу до створення і використання навчальних матеріалів. Потрібні не просто курси, а модулі інформації, за допомогою яких педагог може будувати потрібні йому блоки відповідно до потреб навчального процесу «тут і зараз» [4].Саме тому мультимедійні технології є на сьогодні найбільш перспективним напрямком використання інформаційно-комп’ютерних технологій у сфері освіти. Однак, на наш погляд, упровадження їх в освітній процес повинно стати допоміжним фактором для реалізації та подальшого розвитку проблемного навчання.Термін «проблема» в перекладі з грецької означає «завдання, ускладнення». За словником іншомовних слів, проблема – «складне теоретичне або практичне запитання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження» [5].І. Я. Лернер визначає основну концепцію проблемного навчання: «Проблемне навчання полягає в тому, що в процесі творчого вирішення учнями проблем і проблемних завдань у певній системі відбувається творче засвоєння знань і умінь, оволодіння досвідом творчої діяльності, формування суспільної активності високорозвиненої, свідомої особистості» [6].Одне із найповніших, на нашу думку, визначень проблемного навчання наводить Г. К. Селевко [7]: це така організація навчального процесу, яка передбачає створення у свідомості учнів під керівництвом вчителя проблемних ситуацій і організацію активної самостійної діяльності їх розв’язання, в результаті чого відбувається творче оволодіння знаннями, уміннями й навичками та розвиток розумових здібностей. Проблемне навчання базується на створенні особливого виду мотивації – проблемної, тому потребує адекватного конструювання дидактичного змісту навчального матеріалу у вигляді ланцюга проблемних ситуацій.Проблемні методи передбачають активну пізнавальну діяльність учнів, яка полягає в пошуку та вирішенні складних питань, що вимагають актуалізації знань, аналізу, уміння бачити за окремими фактами і явищами їх суть та закономірності.Проблема в навчанні – це пізнавана трудність, для подолання якої студенти мають здобути нові знання або докласти інтелектуальних зусиль. Коли ще не існує наукового розв’язання проблеми, вона має об’єктивний характер [8].Крім того, у навчанні самих студентів також потрібно впроваджувати мультимедійні технології, які допоможуть зробити навчальний матеріал більш насиченим, наочним, яскравим і доступним.У «Енциклопедії освіти» вказано, що мультимедійні засоби навчання – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Відповідно, технології, які дають можливість за допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називають мультимедійними [10].О. П. Пінчук мультимедійною технологією вважає технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей [11]. Підґрунтям запровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедійних засобів – гармонійне інтегрування різних видів інформації.З появою нових засобів навчання на базі нових комп’ютерних технологій навчальний процес став більш різноманітним і багатовимірним. На сьогодні мультимедійні технології є одними з найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій, які дають змогу створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами. Розвиток мультимедійних засобів в інформаційному суспільстві справедливо порівнюють за значущістю з появою кіно в індустріальному суспільстві [10].Враховуючи всі відомі переваги проблемного та мультимедійного навчання, викладачі кафедр біології і гістології та ембріології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця постійно перебувають у творчому науково-педагогічному пошуку. Протягом кількох років основний наголос у педагогічному процесі ставиться на запровадженні та удосконаленні сучасних новітніх технологій навчання. це стосується як лекційного курсу, так і практичних занять [12-18].На наш погляд, однією з найдавніших і найпоширеніших форм навчання у ВНЗ є лекція. Вона завжди вважалася і вважається сьогодні дієвим способом передавання знань. Лекція є інформаційно насиченою, передбачає системний виклад дисципліни, відображає найважливіший матеріал, який подається в чіткому, лаконічному викладенні, що розвиває аналітичне мислення студентів, допомагає спростити засвоєння знань і підвищити якість навчального процесу.Завдяки використанню мультимедійних технологій лекція набуває нового прочитання. Але досягнення поставленої мети її удосконалення залежить від багатьох причин.Для підвищення інформативності мультимедійної презентації і кращого засвоєння матеріалу студентами вважаємо за доцільне керуватися принципами, запропонованими А. П. Огурцовим та ін. у [19]: логічності (графічний засіб повинен містити лише ті елементи, які необхідні для передавання суттєвої інформації); узагальнення й уніфікації (не слід уводити елементи, які позначають незначні деталі об’єктів, символи, які позначають одні й ті ж об’єкти, повинні мати єдине графічне рішення); акцентування на основних смислових елементах (виділення розмірами, формою, кольором тощо); автономності (зображення, які передають самостійні повідомлення, слід уособити, оскільки розподіл складної графічної інформації на простіші складові полегшує сприймання і розуміння); структурності (найважливіше зображення має відрізнятися від інших частин); стадійності (залежно від стадій – послідовних розділів викладу науково-технічної і навчальної інформації – слід вибрати склад повідомлень, які відображаються в графічній формі); знакового супроводу ілюстрацій (розшифрування цифрових і буквених позначень); зручності користування ілюстраціями (перегляд ілюстраційно-графічного матеріалу без перегортання сторінок); естетичності ілюстрацій (демонстрування культури, а не примітивізму, відбір найкращого матеріалу).Ми також поділяємо думку С. С. Риженко, що мультимедійні засоби навчання дають змогу підвищити інформативність лекції; стимулювати мотивацію навчання; підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності; здійснити повтор найбільш складних моментів лекції (тривіальна надмірність); реалізувати доступність сприйняття інформації за рахунок її паралельного представлення в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність); організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту; здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції; створити викладачу комфортні умови роботи на лекції [20].І, нарешті, ми вважаємо, що будь-яка мультимедійна презентація лекції студентській аудиторії невід’ємно пов’язана з особистістю викладача-лектора. Ми неодноразово піднімали це питання у своїх роботах [21; 22; 23], але і сьогодні наголошуємо, що для вдалого проведення презентації на високому рівні, викладач повинен нагадувати актора, який грає свій невеликий спектакль. Його особистісні якості повинні включати емоційність, високу ерудицію, багатий словниковий запас, почуття гумору, уміння керувати аудиторією. І, як вдало підкреслено Н. М. Стеценко [24], «основна ж вимога до лектора – це ентузіазм і настрій на досягнення мети, бо саме поставлені цілі визначають вибір форм і методів навчання, які дозволяють швидше досягти мети заняття; впливають на підвищення мотивації студентів та ступінь засвоєння навчального матеріалу, здатність до тривалого запам’ятовування нових знань; сприяють формуванню умінь використовувати одержані знання і навички в роботі; спонукають до творчого підходу використання знань; стимулюють потребу в їхньому вдосконаленні і поглибленні».

Актуальність. Високі темпи прогресу науки й технологій, створення й поширення технологічних і організаційних інновацій, розвиток інформаційних технологій в умовах становлення української економіки, заснованої на знаннях, задають якісно нові вимоги до рівня підготовки кадрів з перспективних напрямів і спеціальностей. На теперішній час система вищої освіти є найбільш розвиненою складовою системи освіти України. Інноваційні процеси відбуваються в динамічно мінливому інформаційно-освітньому середовищі сучасного вищого навчального закладу, у ході насичення його новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями. Ринкова економіка змінює уявлення особистості про життєві перспективи, у зв’язку із чим освіта сьогодні розглядається як «ключ до успіху» [1, 65]. У майбутній професії увагу студентів привертає не тільки одержання нових знань, умінь та навичок, а й можливості швидкого кар’єрного просування та пов’язані з ним матеріальна забезпеченість і фінансова самостійність. Ці нові орієнтири значно змінили менталітет молоді: абітурієнтів, студентства й випускників. При цьому вони усе чіткіше усвідомлюють, що ринкові й у цілому сучасні суспільні відносини висувають жорсткі вимоги до їх професійних і комунікативних здібностей, умінню знаходити вихід зі складних ситуацій, швидко адаптуватися до стрімко мінливій ситуації. Особливу актуальність здобуває інноваційна освіта, що припускає особистісний підхід, фундаментальність, творче начало, професіоналізм, компетентність. Вирішення даної проблеми лежить в області проектування методичних систем навчання на основі комплексного використання традиційної, комп’ютерної й рейтингової технологій.Постановка проблеми.Існуючі організаційні форми навчання (лекція, практичне заняття та ін.) мають істотні недоліки: перевага словесних методів викладу змісту навчального матеріалу; усереднений загальний темп викладу матеріалу; фронтальна форма проведення практичних занять, що не враховує різнорівневість підготовки і працездатності студентів.Самостійна робота студентів з підручниками, навчальними посібниками утруднена через недостатнє структурування змісту навчального матеріалу, сухості мови викладу, повної відсутності емоційного впливу й контролю засвоєння знань.Автоматизовані навчальні системи дозволяють реалізувати основні принципи дидактики (навчання): науковість, системність, модульність, наступність, наочність і створюють передумови для підвищення якості професійної підготовки. Вони надають студентам наступні можливості: керування темпом викладу, повернення до вивчених розділів, багаторазове опрацювання матеріалу для його закріплення, користування термінологічним словником, перевірка засвоєння за допомогою питань і завдань, відпрацьовування умінь та навичок. Використовуючи автоматизовані навчальні системи неважко якісно організувати самостійну роботу, самоконтроль і контроль знань.Метою статті є розкриття можливостей професійної підготовки з використанням комп’ютерних технологій навчання у модульно-рейтинговій системі навчання.Основна частина. Досвід роботи у вищому навчального закладі показує, що студенти молодших курсів не можуть самі контролювати хід навчання, систематично й напружено працювати протягом семестру. На вирішення цих проблем спрямована модульно-рейтингова технологія як засіб формування в студентів пізнавальної активності протягом усього періоду навчання. Аналіз робіт показує, що модульно-рейтингове навчання сприяє розвитку й закріпленню системного підходу до вивчення дисципліни, формує в студентів навички самоконтролю, вимогливості до себе, стимулює самостійну систематичну роботу, а також допомагає виявити сильних і здібних студентів.Проблему запровадження у практику роботи вищої школи модульної системи навчання досліджували А. Алексюк, І. Богданова, В. Бондар, З. Кучер, П. Сікорський, П. Стефаненко, В. Стрельніков та ін. Запровадженню рейтингової системи навчання присвячені роботи С. Вітвицької, І. Мельничук та ін.Наш науковий інтерес викликала методична система професійної підготовки студентів з використанням комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання. Під методичною системою будемо розуміти педагогічну структуру, компонентами якої є мета, зміст, методи, форми й засоби навчання. У проектованій методичній системі передбачається, з одного боку, розкрити позитивний досвід існуючої методичної системи, а з іншого, – використати комп’ютерні засоби навчання для вирішення проблем у викладанні окремих дисциплін, наприклад, для викладання традиційно складних курсів у технічних вузах – теорія машин і механізмів (ТММ), теорія автоматичного управління (ТАУ). Для цього необхідно розробити: систему цілей; критерії відбору змісту методичної системи; систему методів навчання; особливості реалізації кожної з основних організаційних форм в умовах застосування автоматизованої навчальної системи; класифікацію комп’ютерних засобів, які будуть використовуватись в методичній системі по курсах ТММ і ТАУ:модульно-рейтинговий комплекс;модель автоматизованої навчальної системи й сценарій електронних підручників; - модель контролю.Система цілей методичної системи: формування наукового світогляду; накопичення знань, умінь і навичок; розвиток продуктивної розумової діяльності студентів; забезпечення професійної готовності майбутніх інженерів до використання отриманих знань при розв’язанні науково-технічних проблем.Комп’ютерні технології мають у своєму розпорядженні більші можливості для вдосконалення пояснювально-ілюстративних і репродуктивних методів, які доповнюються методами, що безпосередньо базуються на використанні комп’ютерів: метод використання комп’ютера як інструмента, що дозволяє значно розширити ілюстративну базу вузівського курсу; метод використання комп’ютера для формування алгоритмічної культури студентів; метод використання комп’ютера при виконанні розрахункових завдань; метод використання комп’ютерних технологій як засіб експериментування й моделювання.У проектованій методичній системі роль засобів навчання значно зростає. Підручники й навчально-методичні посібники традиційно відіграють важливу роль. Комп’ютерні навчальні засоби, що використовуються в різних курсах, можна розбити на два види:навчаючі програмні засоби з елементами моделювання (призначаються для організації й підтримки навчального діалогу студента з комп’ютером, надають середовище для комп’ютерного моделювання, необхідну навчальну інформацію з курсу, направляють навчання (електронні підручники й комп’ютерні практикуми));навчально-демонстраційні засоби навчального характеру (надають наочну навчальну інформацію як статичного, так і динамічного характеру (демонстраційні блоки з елементами мультимедіа)).Модульно-рейтинговий комплекс представляє собою сукупність модульної програми й рейтингової оцінки знань студентів. В основу розробленої рейтингової системи покладена концепція, що полягає в тім, що підготовка фахівця з міцними базовими знаннями залежить від способу їхнього формування. Міцність і надійність знань завжди вище, якщо їхнє формування відбувається не в авральній формі, що ми часто спостерігаємо, а систематично, протягом усього періоду навчання В методичній системі модульно-рейтинговий комплекс виконує дві функції: засобу керування навчальним процесом (реалізується через модульну структуру курсу) і система контролю (яка ґрунтується на оцінюванні всіх видів навчальної роботи з урахуванням якості й своєчасності виконання).Електронні підручники містять курси лекцій, демонстраційні моделі. По кожному розділу електронних підручників підготовлені тести декількох рівнів. Підручники виконані в технології Internet. У структуру підручника входять зміст і предметний покажчик, пов’язаний з лекціями гіперпосиланнями. Навігація реалізована з використанням функцій мовою JavaScript і елементами динамічного HTML. Тексти підручників відповідають державним освітнім стандартам вищої професійної освіти за напрямами і спеціальностями.Комп’ютерні засоби навчання – це програмний засіб або програмно-технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, що має предметний зміст. Предметний зміст передбачає, що комп’ютерні засоби навчання повинні включати навчальний матеріал з певної дисципліни. Під навчальним матеріалом розуміється інформація, як декларативного характеру, так і завдання для контролю знань і вмінь, а також моделі й алгоритми, що представляють досліджувані процеси. Методи оцінювання знань і вмінь студентів з даної дисципліні, курсу, розділу, теми або фрагменту з обліком встановлених кваліфікаційних вимог не зовсім досконалі. Особливістю поточного контролю, наприклад, повинно бути сполучення в ньому функцій перевірки знань і навчання. Засоби пересування по навчальному матеріалу повинні бути реалізовані таким чином, щоб це було можливим.Висновки. Використання комп’ютерних технологій і модульно-рейтингової системи навчання забезпечує підвищення інтересу у студентів до навчання, мотивує їх до навчально-пізнавальної діяльності і створює умови для індивідуалізації навчання у вищому навчальному закладі.

The article outlines the concept of “conversion”, which is defined as an affixless, derivational way of word formation, in which a new word formed from another part of the language does not acquire an external word-forming rearrangement. The concept of “word formation” has also been analyzed and the phonetic component of compounds of religious vocabulary characterized. The structural classification has been distinguished taking into account the structure of compoundings. It has been found that among the layer of religious vocabulary derivational connections of conversion occur between two, three or more words, and the main ways of direction of this process have been identified. Five main models of conversion of lexical units of the religious sphere have been determined, such as: Noun – Verb, which further is divided into three categories, Verb – Noun, Adjective – Noun, Noun – Adjective, Adjective – Verb. The process of substantivization of religious vocabulary as a variant of conversion has also been analyzed. Under substantivization we understand the process of changing the paradigm of the basic word and a part of speech. Analysis of religious vocabulary shows that the transition is from adjectives to nouns, the first acquires the characteristic features of the latter.The article presents an analysis of religious vocabulary based on the dictionary of O. O. Azarov “Comprehensive English-Russian dictionary of religious terminology” which allows to identify such productive models of word formation of religious vocabulary in English: Noun + Noun, Noun + Participle, Adjective + Noun, Noun + Preposition + Noun, Participle + Noun, Pronoun + Noun, Adjective + Participle. These models are most actively involved in the creation of religious vocabulary in English, as they have the largest number of words in their structure. Compounds of religious lexis are divided into root compounds and compound derivatives, the structural integrity of which allows to distinguish them from phrases. Considering the components of compound words, the main element can be both the first and second part. According to the relationship between the components, compounds are divided into endocentric and exocentric types. The first is expressed by a compound word, the meaning of which is derived from the sum of the meanings of the compound’s components, the latter includes complex words, the meaning of which is not determined by any of its constituent elements. Among the layer of religious vocabulary of the English language we distinguish the following endocentric models: Adj + N = N, V + N = N, Part I + N = N, Ger + N = N, N + N = N and exocentric models: Participle + N = Adj, N+Pro.=Adj, V+Prep.=N, Adv+Participle=Adj.Key words:compounding, endocentric and exocentric compound words, substantivization, conversion. У статті обґрунтовано поняття «конверсія», яке визначається як безафіксальний, дериваційний спосіб словотвору, за якого нове слово, що утворюється з іншої частини мови, не набуває зовнішньої словотвірної перебудови. Також у роботі проаналізовано поняття «словоскладання», охарактеризовано фонетичний складник композитів релігійної лексики та виділено структурну класифікацію з урахуванням структури композитів складених слів. З’ясовано, що серед пласту релігійної лексики конверсивні дериваційні зв’язки відбуваються між двома, трьома та більшою кількістю слів, та визначено основні способи спрямованості цього процесу. Виділяємо п’ять основних моделей конверсії лексичних одиниць релігійної сфери: Noun – Verb, яка своєю чергою поділяється на три категорії, Verb – Noun, Adjective – Noun, Noun – Adjective, Adjective – Verb. Також проаналізовано процес субстантивації релігійної лексики як варіант конверсії. Під субстантивацією розуміємо процес зміни парадигми твірного слова й частини мови. Аналіз релігійної лексики показує, що перехід відбувається від прикметників у іменники, прикметник набуває характерних ознак іменника. У статті представлено аналіз релігійної лексики на основі словника О.О. Азарова «Большой англо-русский словарь религиозной лексики», який дає змогу виокремити такі продуктивні моделі словоскладання релігійної лексики в англійській мові: Noun + Noun, Noun + Participle, Adjective + Noun, Noun + Preposition + Noun, Participle + Noun, Pronoun + Noun, Adjective + Participle.Ці моделі беруть найактивнішу участь у творенні релігійної лексики в англійській мові, оскільки налічують найбільшу кількість слів у своїй структурі. Композити релігійної лексики поділяються на власне складні та склад-нопохідні, структурна цілісність яких дозволяє відмежувати їх від словосполучень. Щодо компонентів складних слів, то головним елементом може бути як перша, так і друга частина. Відповідно до відносин між компонентами складні слова поділяються на ендоцентричний та екзоцентричний типи. Перший виражається складним словом, значення якого виводиться із суми значень компонентів композита, до останнього відносяться складні слова, значення яких не визначається жодним із його складових елементів. Серед пласту релігійної лексики англійської мови виокремлюємо такі ендоцентричні моделі: Adj + N = N, V + N = N, Part I + N = N, Ger + N = N, N + N = N та екзоцентричні моделі: Participle + N = Adj, N+Pro.=Adj, V+Prep.=N, Adv+Participle=Adj.Ключові слова:словоскладання, ендоцентричні та екзоцентричні складні слова, субстантивація, конверсія.

У статті проаналізовано експресивно марковані контексти з інверсією та їх роль у творенні образно-стилістичної канви англійського художнього тексту, шляхи їх адекватного відтворення цільовою мовою та збереження індивідуально-авторських рис художнього стилю О. Гаслі. Інверсія як граматично-стилістична категорія є вагомим засобом, який використовують задля досягнення належного естетичного ефекту. У поєднанні з іншими засобами різних мовних рівнів, а також через використання інших тропів інверсивне зміщення виконує ряд функцій у тексті оригіналу: (а) наголошення семантично й концептуально значущих і часто стилістично маркованих компонентів висловлювання. У певних контекстах ці елементи створюють ефект антитези; (б) емфаза певного елементу речення, що «консолідує» наративну структуру наведеного уривку, сприяє змістовому розкриттю та емоційно-оцінній характеристиці персонажів; (в) подання художньої деталі; (г) передання динамічності дії, яка вказує і на емоційне напруження героя твору, і на складний характер зображуваної у контексті ситуації; (д) засіб передання настрою та афективного стану персонажа. Емотивний колорит перекладного дискурсу твориться завдяки збереженню у його структурі експресивно маркованих засобів різних мовних рівнів, а також завдяки розкриттю асоціативної конотації мовних одиниць, що у поєднанні творять образну канву цільового тексту. Література References Анджапаридзе Г. (1976) Предисловие. Huxley A. Crome Yellow: A Novel – M.: ProgressPublishers. С. 3–32.Andzhaparidze, G. (1976) Predisloviye [Preface] // Huxley A. Crome Yellow. Moscow:Progress Publishers, 3–32. Болотнова Н. (2009) Коммуникативная стилистика текста: словарь-тезаурус. – М. :Флинта; Наука.Bolotnova, N. (2009) Kommunikativnaya stilistika teksta: slovar’-tezaurus [CommunicativeStylistics of text]. Moscow: Flinta; Nauka. Бредбері М. (2011) Британський роман нового часу / Переклад з англ. В. Дмитрука. –К.: Ксенія Сладкевич.Brudbery, M. (2012) Brytans’kyi roman novoho chasu [The Modern British Novel]. transl. byVictor Dmytruk. Kyiv: Kseniya Sladkevych. Гальперин И. (1976) О принципах семантического анализа стилистическимаркированных отрезков текста. В кн. Принципы и методы семантическихисследований. – М.: Наука (Сс. 284–289).Galperin, I. (1976) O printsipakh semanticheskogo analiza stilisticheski markirovannykhotrezkov teksta [On principles of Semantic Analysis of Stylistically Marked Parts of Text] In:Pritsipy i Metody Semanticheskikh Issledovanii. (pp. 284–289). Moscow: Nauka. Ilek B. (1970) On Translating Images. In: The Nature of Translation. Essays on Theory andPractice of Literary Translation (pp. 135–138). J. C. Holmes. (ed.). Bratislava: PublishingHouse of Slovak Academy of Sciences. Засєкін С. Психолінгвістичні універсалії перекладу художнього тексту. – Луцьк: Волин.нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012.Zasiekin, S. (2012) Psykholingvistychni Universalii Perekladu Khudozhnyoho Textu[Psycholinguistic Universals in the Translation of Literary Text]. Lutsk: Volyn NationalUniversity. Кухаренко В. Інтерпретація тексту. – Вінниця: Нова книга, 2004.Kukharenko, V. (2004) Interpretatsiya tekstu [Interpretation of Text]. Vinnytsya: NovaKnyha. Leech, G., Short, M. (2007) Style in Fiction. A Linguistic Introduction to English FictionalProse. L.& N.Y.: Longman Pearson. Lyons, J. (1995) Linguistic Semantics An Introduction. NY: Cambridge University Press. Норман Б. Когнитивный синтаксис русского языка. – М.: ФЛИНТА, 2013.Norman, B. (2013) Kognitivnyi sintaksis russkogo yazyka [Cognitive Syntax of Russianlanguage]. Moscow: Flinta. Пелевина Н. Стилистический анализ художественного текста. – М.: Просвещение, 1980.Pelevina, N. (1980) Stilisticheskii analiz khudozhesvennogo teksta [Stylistic Analysis ofBelles-letters Text]. Moscow: Prosveshchenie. Ревуцкий О. Анализ художественного текста как коммуникативно обусловленногосвязного целого. – Минск: НИО, 1998.Revutskiy, O. (1998) Analiz khudozhestvennogo teksta kak kommubikativno obuslovlennogosviaznogo tselogo [Analysis of Belles-lettres Text as a Communicatively Determined CoherentUnit]. Minsk: NIO. Сдобников В. Теория перевода. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2007.Sdobnikov, V. (2007) Teoriya perevoda [Theory of Translation]. Moscow: AST Vostok –Zapad. Селіванова О. О. Методи дослідження тексту в сучасній лінгвістиці. В кн. СелівановаО.О. Світ свідомості в мові.– Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – C. 327–346.Selivanova, O. (2012) Metody doslidzhennya tekstu v suchasnii lingvistytsi [Methods of TextAnalysis in Contemporary Linguistics]. In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp.327–346). Cherkasy: Yu. Chabanenko. Селіванова, О. O. Проблема моделювання перекладацького процесу // Світ свідомості вмові. – Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – С. 445–454.Selivanova, O. (2012) Problema modeliuvannia perekladatskogo protsesu [Problem ofTranslation Process Modelling] In: Svit Svidomosti v Movi, O. Selivanova, (Ed.). (pp. 445–454). Cherkasy: Yu. Chabanenko. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. – Полтава: Довкілля-К, 2008.Selivanova O. (2008) Suchasna lingvistyka: napriamy ta perspektyvy [ContemporaryLinguistics: Trends and Prospects]. Poltava: Dovkillia-K. Сучасна українська літературна мова. Стилістика. /за заг. ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук.думка, 1972.Suchasna Ukrains’ka Literaturna Mova. Stylistyka (1972) [Modern Ukrainian LiteraryLanguage. Stylistics] I. Bilodid. (Ed.). Kyiv: Naukova Dumka. Sukhorolska S., Fedorenko O. (2006) Methods of Linguistic Research. Lviv: Lviv IvanFranko National University Publishing Center. СУМ: Словник української мови: В 11-ти т. – К.: Наук. думка, 1970–1980.SUM (1970–1980) Slovnyk Ukrains’koi Movy. Kyiv: Academy of Sciences of Ukraine. SOED (1975) The Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles. C. T. Onions,(Ed). NY.: Oxford University Press. Sources Гакслі О. Жовтий Кром / Переклад з англ. В. Вишневого. – К.: Українськийписьменник, 2011.Huxley A. (2011) Zhovtyi Krom [Crome Yellow]. transl. by V. Vyshnevyi. Kyiv: UkrainskyiPys’mennyk. Huxley A. (1976) Crome Yellow. Moscow: Progress Publishers.

Статья посвящена рисунку известного археолога, искусствоведа и художника Н.Е. Макаренко, случайно найденного несколько лет назад в Донецке. Библиографические ссылки Анисимов Н. «Диалог миров» в матрице коммуникативного поведения удмуртов / Dissertationes folkloristicae Universitatis Tartuensis. 26. Tartu: University of Tartu Press, 2017. 286 с. Букатевич Н.І. Чумацтво на Україні: історично-етнографічні нариси / Господарство та право: Записки Одеського інституту народного господарства. Одеса, 1928. 89 c. Величко Т. Традиції народного харчування гуцулів Верховинського району Івано-Франківської області // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 49–56. Воспоминания Елены Николаевны Екимовой, жены Виктора Михайловича Евсеева / Вел беседу и запись – А.В. Колесник. Донецк, обл. Дворец пионеров, 4 декабря 1986 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. В.Щ. Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами // Этнографическое обозрение. 1899. № 1–2, кн. XL–XLI. С. 266–322. Галайчук В. Народний календар зарічненщини в обрядах, звичаях та фольклорі // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Вип. 13–14. Львів, 2012–2013. C. 43–83. Галайчук В., Рачковський Г. Розділ XVIІI. Календарна обрядовість // Етнографія українців / За ред. проф. С.А. Макарчука. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. С. 503–547. Граб В. Екслібріс Миколи Макаренка і бібліофіли // Книжник. Ч. 1 (18). Київ, 1993. С. 21–22. Граб В.И., Супруненко А.Б. Из эпистолярного наследия Н.Е. Макаренко // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 36–45. Грошева Г.B. Глава 3. Чулымские тюрки // Этнография народов Томской области: Учебное пособие / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2018. С. 41–50. Гуменний В.Д., Денисюк О.В., Остапенко А.І., Миронов О.С., Горячковський А.С. Чумацькі шляхи України // Актуальні питання технології продукції тваринництва: Збірник статей за результатами всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції студентів і молодих учених. Полтава, 2016. С. 111–126. Гуржій О.І. Чумацтво як всеукраїнське явище найму робочої сили (друга половина XVII – XVIII ст.) // Гуманітарний вісник. Сер.: Історичні науки. Ч. 21, Вип. 5(1). 2014. С. 18–33. Гюнтер Д. Бумага ручной вычерпки и поверхностная проклейка // Производство полуфабрикатов и бумаги. Т. III. Ч. I. М.: Промиздат, 1927. 57 с. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х томах. Т. 2. И – О. М.: Русский язык, 1979. 779 с. Данилова Н.К. «Вещный мир» в сакральном пространстве: ритуальная атрибутика в контексте знаковой информации (архетипы, образы и символы) // Человек и культура. 2020. № 5. С. 1–10. Демченко В. Свят-вечір та коляда на західноукраїнських землях кінця ХІХ-40-х років ХХ ст. (на матеріалах етнографічних експедицій Чернівецького університету) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових статей. Т. 2. Чернівці, 1999. С. 243–250. Длужневская Г.В. Археологические исследования в Европейской части России и на Кавказе в 1859–1919 гг. (по документам Научного архива Института истории материальной культуры РАН). СПб.: ЛЕМА, 2014. 218 с. Ермолин Д.С. Погребально-поминальная обрядность и культура захоронений // Новик А.А., Бучатская Ю.В., Ермолин Д.С., Дугушина А.С., Морозова М.С. «Приазовский отряд». Язык и культура албанцев Украины / Отв. ред. А.А. Новик. Часть I. Т. 1. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2016. С. 727–909. Завадська В. Ложка як антропоморфний образ української міфології // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць НАН України ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Асоціація етнологів. Вип. 4 (7). Київ, 2004. С. 232–236. Завадська В. Ложка як відповідник людської душі у фольклорі та матеріальній культурі українців // Українознавство. 2005. Ч. 3. С. 247–252. Завадська В. Символіка ложки у міфологічному світогляді слов’ян // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Вип. 36. Присвячений дослідженню творчої спадщини Л.Ф. Дунаєвської. Київ, 2012. С. 105–115. Звагельський В. Справа Макаренка // Червоний Промінь. 1989. 15 липня. № 29. С. 4. Звагельський В.Б. Нові матеріали про Миколу Макаренка (розшуки 1988-1990 рр.) // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990а. С. 23–29. Звагельський В.Б. Хроніка життя і діяльності М. Макаренка // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990б. С. 53–60. Звагельський В.Б. Невтомний у праці (М.О. Макаренко) // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). Київ: «Рідний край», 1991. С. 161–167. Звагельський В.Б. Нове про професора Миколу Макаренка // Шоста Всеукраïнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Луцьк, 1993а. С. 233–234. Звагельський В. Микола Макаренко: «Iстина мусить стояти на першому місці» // Червоний Промінь. 1993б. 17 квiтня. № 16. С. 4–5. Звагельський В. Нове про професора Миколу Макаренка // Червоний Промінь. 1993в. 18 грудня. № 51. С. 3. Иванова С.В. Добыча соли в Северном Причерноморье и Крыму (по археологическим и историческим данным) // Археологія: можливості реконструкцій / Археологія і давня історія України. Вип. 2 (13). Київ, 2014. С. 7–17. Календарные обряды и обрядовая поэзия Воронежской области. Афанасьевский сборник. Материалы и исследования. Вып. III. / Сост. Т.Ф. Пухова, Г.П. Христова. Воронеж: ВГУ, 2005. 249 с. Каталог. Памятные и наградные медали XVIII - нач. XX в. из фондов Донецкого областного краеведческого музея / Авторы-составители Т.П. Койнаш, С.М. Радюк. Донецк, 2003. 48 с. Клюев Н. Избранное. Томск, 2015. 348 с. Коваль-Фучило І. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація // Народна творчість та етнологія. 2013. № 6 (346). С. 65–79. Кожанов К.А. Сглаз в традиции цыган-кэлдэраров России // Живая старина. 2018. № 4 (100). С. 40–44. Коренюк Ю. Микола Макаренко – дослідник середньовічного стінопису // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 39–62. Косиков В.А. Новые находки рисунков Н.Е. Макаренко // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменщини: проблеми і перспективи. Тези доповідей та повідомлень до наук.-практичної конференції. Суми; Ромни, 1990. С. 44–48. Косиков В.А. История исследования археологических памятников Донбасса. Донецк: Истоки, 2001. 84 с. Косикова Е.В. Возвращенное имя // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 3–17. Косикова Е.В., Косиков В.А. Возвращенное наследие Н.Е. Макаренко // Человек в современном мире: Тезисы докладов Межрегионального научно-практического семинара 28 декабря 1991 г. М.; Донецк: Моск. отд. ФО СССР, Донецк. отд. ФО Украины, МНПП «Возрождение», 1991. С. 28–29. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Милльон этой власти проклятий!..» (письма Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // История археологии: личности и школы. Материалы Международной научной конференции к 160-летию со дня рождения В.В. Хвойки / Отв. ред. Н.И. Платонова. СПб: Нестор-История, 2011. С. 195–216. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «Глубокоуважаемый и дорогой друг Михаил Маркович!» (Хельсинкская коллекция писем Н.Е. Макаренко А.М. Тальгрену) // Interactions, Changes and Meanings. Essays in honour of Igor Manzura on the occasion of his 60th birthday / Edited by Stanislav Ţerna and Blagoje Govedarica. Kishinev: Stratum Plus, 2016. С. 379–427. Клейна / Отв. ред. Л.Б. Вишняцкий. СПб.: Нестор-История, 2017. С. 64–92. Кузьминых С.В., Усачук А.Н. «С нетерпением жду ответа от Вас» (письма Н.Е. Макаренко Э.Х. Миннзу) // Ex Ungue Leonem: Сборник статей к 90-летию Льва Самуиловича Кузьминых С.В., Усачук А.Н., Белозёрова И.В. «Мои работы и ничего не стоят, и никому не нужны…»: письма Н.Е. Макаренко В.А. Городцову // Stratum plus. 2021. № 2. С. 361–402. Кучугура Л.И. Новые материалы к биографии исследователя палеолита Донбасса В.М. Евсеева // Кам’яна доба України. Вип. 4. До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки. Київ; Полтава: Шлях, 2003. С. 90–94. Левина-Дорш А., Кунов Г. Техника доисторической эпохи. Часть третья. Оружие. Украшение тела. Одежда. Одесса: Госиздат Украины, 1923. 115 с. Левкиевская Е.Е. Славянский оберег. Семантика и структура. М.: Идрик, 2002. 336 с. Лукина Н.В., Парнюк Л.В. Глава 5. Ханты // Этнография народов Томской области / Отв. ред. А.Г. Тучков. Томск: Изд-во ТГПУ, 2018. С. 67–84. Магрицька І.В. Весільний обряд на Східній Слобожанщині: навч. посібник. Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2011. 44 с. Мазур І.І. Чумацтво як передумова виникнення підприємництва в Україні // Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 24. Київ: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2011. С. 191–195. Макаренко Д.Е. Малоизвестные страницы жизни археолога и искусствоведа Н.Е. Макаренко // Охорона i дослiдження пам’яток археологiї Полтавщини. Третiй обласний науково-практичний семiнар. Тези доповідей. Полтава, 1990. С. 39–41. Макаренко Д.Є. Микола Омелянович Макаренко. Київ: Наукова думка, 1992. 168 с. Макаренко М. Запорозькі клейноди в Ермітажі. Корогви // Україна. Кн. 3. Київ, 1924. С. 25–38. Макаренко М. Орнаментація української книжки XVI–XVII ст. / Труди наукового інституту книгознавства 1. Київ: Держтрест «Київ-Друк», 1926. 70 с. Макаренко М. Передмова од редактора // Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Київ: Вид-во Украïнськой АН, 1927. С. 5–7. Макаренко М. Старогородська «божниця» та її малювання // Чернігів і Північне Лівобережжя: огляди розвідки, матеріали / Записки Історико-філологічного відділу. 23. Київ: Видавництво АН УРСР, 1928. С. 205–223. Макаренко М. Скульптура й різьбярство Київської Русі передмонгольських часів // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. Збірник І. Київ: ВУАН, 1931. С. 27–96. М.Н. [Макаренко Н.] Исследование архитектурных памятников Черниговской земли, доложенные на XIV Археологическом Съезде // Зодчий. № 39. 1908а. С. 364–366. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 24. 1908б. С. 211–215. Макаренко Н. Памятник украинского искусства XVIII века // Зодчий. № 25. 1908в. С. 219–222. Макаренко Н. Путевые заметки и наброски о русском искусстве. Вып. 1. Белозерский край. Санкт-Петербург: Издание А.А. Жукова, 1914. 60 с. Макаренко Н. Искусство Древней Руси. У Соли Вычегодской. Петроград: Свободное искусство, [1918]. 157 с. Мандельштам О. Письмо о русской поэзии // Собр. соч.: В 2 т. – Т. 2. Проза. М.: Художественная литература, 1990. С. 263–266. Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: Сіверянська думка, 1997. 205 с. Німенко Н.А. До історії українського орнаменту (Науковий доробок Г.Г. Павлуцького очима М.О. Макаренка) // Актуальні питання вітчизняної та світової історії: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, 23-24 квітня 2010 року. Суми: СумДУ, 2010. С. 209–212. О библиотеке В.М. Евсеева и Н.Е. Макаренко (воспоминания В.Н. Горбова) / Вел беседу и запись – А.Н. Усачук. Донецк, ул. Маршака, д. 72, кв. 6 (В.Н. Горбова), 7 февраля 2017 г. // Рукопись. Архив А.Н. Усачука. Павловский И.Ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава: Изд. Полтав. учен. Архивн. Комиссии, 1913. 87 c. Пискулин А.А. Материалы по этнографии Черноземья второй половины ХХ – начала ХХI века: традиционные праздники, обряды, верования, обычаи и поверья Липецкой, Орловской, Курской, Тульской областей. / Научные труды ООО НПО «Черноземье». Вып. 3. Воронеж: Изд.-полиграф. центр «Научная книга», 2015. 208 с. Полідович Ю.Б. «Музейна» археологія: люди, події, знахідки // Літопис Донбасу. Краєзнавчий збірник. Вип. 7. (Додаток до Археологічного альманаху). Донецьк, 1999. С. 25–31. Полідович Ю. Люди, події, знахідки // Донбас. 2004. Спецвыпуск. С. 14–20. Проскурова С.В. Чумацтво як українське соціокультурне явище. Автореф. диcс. … канд. іст. наук. Київ, 2001. 14 с. Руденко С. Семантика глютонімів-інструментативів в українській мові // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. Вип. 48. Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». 2014. С. 103–106. Салмин А.К. Система фольк-религии чувашей. СПб.: Наука, 2007. 605 с. Салмин А.К. Традиционные обряды и верования чувашей. СПб.: Наука, 2010. 240 с. Сауляк Б.М. Розвиток деревообробних ремесел Східного Поділля кінця ХІХ – початку ХХІ ст. Київ: Наукова думка, 2018. 215 с. Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. Київ: Наукова думка, 1989. 304 с. Сокур Ю.В, Малишко К.І. Аспекти становлення чумацького звичаєвого права // Митна справа. № 5 (89). Ч. 2. Кн. 1. 2013. С. 62–69. Супруненко О.Б. Археологічні дослідження та зібрання Лубенського музею К.М. Скаржинської. Автореф. дисc. … канд. іст. наук. Київ, 1997. 24 с. Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М. Скаржинської). Київ; Полтава: Археологія, 2000. 392 с. Терюков А.И. Предсказание будущего в традиционной культуре народов коми // Аспекты будущего по этнографическим и фольклорным материалам / Отв. ред. Т.Б. Щепанская. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 2012. С. 100–113. Топорков А.Л. Об одном символе в поминальной обрядности и в гаданиях восточных славян (ложка) // Балто-славянские этнокультурые и археологические древности. Погребальный обряд / Отв. ред. Вяч. Вс. Иванов. М.: Ин-т славяноведения и балканистики, 1985. С. 87–88. Тумайкин В.П. Семейные обряды мордвы Алтайского края // Этническая история народов Урала и Поволжья (препринты докладов и сообщений) / ред. Р.Г. Кузеев, Н.В. Бикбулатов. Уфа: БФАН СССР, 1976. С. 42–43. Усачук А.М., Горбов В.М., Звагельський В.Б. Невiдомий альбом малюнкiв Миколи Макаренка // Полтавський археологічний збірник. Ч. 3. Полтава, 1995. С. 199–214. Усачук А.М., Гриб В.К. Ще один документ з архіву М.О М???????? // акаренка // Донецький археологічний збірник. 2018. № 21. С. 192–205. Усачук А.Н. Раскопки Н.Е. Макаренко и В.М. Евсеева на территории Донецка // Донецкий археологический сборник. Вып. 3. / Науч. ред. В.А. Посредников. Донецк: Аверс Ко ЛТД, 1993. С. 46–52. Усачук А.Н. Из истории украинской археологии: альбом рисунков и письма Н.Е. Макаренко // Евразийский археолого-историографический сборник / Отв. ред. А.С. Вдовин, И.В. Тункина. СПб.: СПбФ АРАН; Красноярск: КГПУ,2012а. С. 93–103. Усачук А.Н. К истории отечественной археологии: альбом рисунков Н.Е. Макаренко из фондов Донецкого краеведческого музея // Історія археології: дослідники та наукові центри / Археологія і давня історія України. Вип. 9. Київ, 2012б. С. 315–324. Усачук А.Н. Об исследованиях Н.Е. Макаренко в 1930 г. (документы и материалы) // Верхнедонской археологический сборник. Вып. 11./ Отв. ред. А. А. Бессуднов, Е. Ю. Захарова. Липецк: ЛГПУ им. П.П. Семенова-Тян-Шанского, 2019. С. 487–508. Усачук А.Н., Колесник А.В. Виктор Михайлович Евсеев: начало // Літопис Донбасу. 2012. № 20. С. 4–25. Усачук А.Н., Колесник А.В. Археологические исследования в Донбассе в конце 20 – начале 30-х гг. XX века (по материалам архива В.М. Евсеева) // Грани гуманитарного знания. Сборник статей к 60-летию профессора Сергея Павловича Щавелёва / Отв. ред. Д.П. Кузнецов, О.В. Пыжова. Курск: КГМУ, 2015. С. 412–433. Франко А.Д., Франко О.О. Огляд маловідомих архівних матеріалів про життя і наукову діяльність Миколи Макаренка // Вісник Інституту археології. 2013. Вип. 8. С. 75–81. Фролов В. Собори наших душ 4. Робочий щоденник зняття і консервації мозаїк Михайлівського монастиря в Києві (1934 року) // Пам’ятки України. 1990/1991. № 4’90/1’91. С. 35–39. Ходак І. Листи Миколи Макаренка до Данила й Вадима Щербаківських // Студії мистецтвознавчі. Ч. 3 (19). Архітектура. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Київ: ІМФЕ, 2007. С. 63–73. Чесноков В.И. Производство деревянных ложек. М.; Л.: Всесоюзное кооп. объедин. изд-во, 1933. 153 с. Шарапова Н.С. Краткая энциклопедия славянской мифологии. М.: ООО «Изд-во АСТ»; ООО «Изд-во Астрель»; ООО «Русские словари», 2001. 624 с. Щавелєв С., Звагельський В. Микола Макаренко та Дмитро Самоквасов: зустріч на терені вивчення старожитностей України // Червоний Промінь. 1992. 1 лютого. № 5. С. 6–7. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1990. 592 с. Hansson H. Gotlands bronsålder. / Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademiens Handlingar, Del 37:1. Stockholm, 1927. 156 s.

У статті йдеться про особливості вивчення фразеології через призму втілення в цих одиницях віри наших предків у демонологічний вищий світ. Розглянуто одиниці фразеології, які розкривають всі аспекти життя українців, – історію, вірування, цінності, традиції, обряди, побут тощо. Розвідку присвячено детальному опису українських екзистенціальних фразеологічних одиниць зі словами-компонентами «смерть», «смертний», або з семантикою «смерть». Акцентовано увагу на особливостях їхньої мотивації, установленню ролі слів-компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення етноментальних і культурних чинників формування фразеологічного корпусу української мови шляхом ідеографічного, структурно-семантичного й етимологічного аналізу групи фразеологізмів зі значенням «смерть». Уважаємо, що всебічне ознайомлення з фразеологічним багатством української мови, з одного боку, дає змогу зберегти надбання пращурів, а з іншого – збагачує молоде покоління духовними скарбами свого народу, сприяє національному вихованню та встановленню зв’язків з іншими слов’янськими народними традиціями. Ключові слова: фразеологія, символ, демон, образ, вірування, екзистенціальний, семантика, етимологія, ідеографічний аналіз, структурно-семантичний аналіз. Покликання Список використаної літератури Аркушин, Григорій. Сказав, як два зв’язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. Люблін-Луцьк, 2003. Вархол, Надія, і Івченко, Анатолій. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. Братислава : Словацьке педагогічне видавництво; Пряшів : Відділ української літератури, 1990. Доброльожа, Галина. Фразеологічний словник говірок Житомирщини. Житомир : ПП Туловський, 2010. Кірілкова, Наталія. Словник волинських фразеологізмів. Рівне; Острог, 2013. Коваленко, Наталія. Слова з язика, як бджоли з вулика: матеріали до словника народних порівнянь подільських і волинських говірок Хмельниччини. Камʼянець-Подільський, 2011. Короткий українсько-польський словник усталених виразів: еквіваленти слова, фразеологізми, прислівʼя та приказки, за ред. Т. А. Космеди. Познань; Харків, 2017. Мацюк, Зоряна. Що сільце, то нове слівце: слов. фразеологізмів Західного Полісся. Луцьк : Вежа-Друк, 2013. Мацюк, Зоряна. Із народу не викинеш: діалектний словник фразеологізмів. Луцьк : РВВ «Вежа», 2006. Ступінська, Галина, і Битківська Ярина. Фразеологічний словник лемківських говірок. Тернопіль, 2012. Ужченко, Віктор, Ужченко, Дмитро, і Барвіна, Наталя, та ін. Фразеологічно-паремійний словник Східної Слобожанщини ХІХ століття. Луганськ, 2013. Чабаненко, Віктор. Фразеологічний словник говірок Нижньої Надніпрянщини. Запоріжжя, 2001. Muszyński, Zbysław. “Światy z a słowami. Ich na! urn i pomyłek”. Językowa halegoryzxu: ja świata, red. R. Grzegorczykowa i A. Pajdzińska, Lublin 1996, s. 43. Sawicka, Z., Gos Ł. Śmierć i pogrzeb w tradycji ludowej. URL: http://www.magwil.lt/archiwum/2009/magazyn11/list%2017.htm Zadrożyńska-Barącz, Anna. Światy, zaświaty – o tradycji świętowań w Polsce. Warszawa: Twój Styl, 2002. Żurawski, B. “Ludowe zwiastuny śmierci i złe wróżby”. Wiedza i życie, nr 11, 1999.

A New Bilingual Phraseological Dictionary: A Polemical ReflectionThis article presents a critical analysis of the bilingual publication entitled A Lexicon of Polish and Ukrainian Active Phraseology (Leksykon aktywnej frazeologii polskiej i ukraińskiej / Leksykon pol′s′koï ta ukraïns′koï aktyvnoï frazeolohiï), compiled by Roman Tymoshuk, Wojciech Sosnowski, Maciej Jaskot and Yurii Ganoshenko. In the history of Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian phraseography of the twenty-first century, this is the second attempt at creating a bilingual phraseological dictionary, following the publication of A Concise Ukrainian-Polish Dictionary of Set Expressions: Lexical Equivalents, Phraseologisms, Proverbs and Sayings (Korotkyĭ ukraïns′ko-pol′s′kyĭ slovnyk ustalenykh vyraziv: Ekvivalenty slova, frazeolohizmy, prysliv′ia ta prykazky, Poznań and Kharkiv, 2017), compiled by Tetiana Kosmeda, Olena Homeniuk and Tetiana Osipova.The distinctive feature of the reviewed dictionary is that it contains phraseologisms which are most widely used in everyday speech. The compilers developed an original conception: (1) Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish parts differ in content, as they were compiled independently, yet most popular phraseologisms are included in both parts; (2) the most representative set expressions in active use in both languages were selected on the basis of questionnaires and mass media material; (3) entries include illustrative material; (4) it has an optimal size – about 1,000 phraseological units.On the other hand, the dictionary also has some drawbacks, such as: (1) it lacks key criteria for determining the status of the notion “active” phraseology; (2) it does not include slang phraseologisms which do not belong to literary language; (3) the meanings of phraseological units are described by means of simple syntactic structures which lack consistent criteria of clarity and comprehensibility of interpretation, and the dictionary does not cover all semantic potential and pragmatic information of the listed units; (4) excessively categorical interpretation of the notion zero equivalence; (5) not all entries contain stylistic labels, and those used are only of three types: slang, colloquial, vulgar; the label przyslowie/приказка (proverb) seems incorrect, as the compilers do not provide criteria of its separate status; (6) metalanguage of the dictionary is marked with some violations of orthographic and stylistic norms. Nevertheless, the dictionary has undoubtedly enriched the theory of phraseography, phraseographic practice and found its users. Polemiczna refleksja na temat nowego dwujęzycznego słownika frazeologicznegoNiniejszy artykuł przedstawia analizę krytyczną dwujęzycznego Leksykonu aktywnej frazeologii polskiej i ukraińskiej (Лексикон польської та української активної фразеології), autorstwa Romana Tymoshuka, Wojciecha Sosnowskiego, Macieja Jaskota i Yuriia Ganoshenki. Jest to drugi dwujęzyczny słownik frazeologiczny w historii ukraińsko-polskiej i polsko-ukraińskiej frazeografii XXI wieku, po Małym ukraińsko-polskim słowniku utrwalonych wyrażeń językowych: Ekwiwalenty, frazeologizmy, powiedzenia i przysłowia (Короткий українсько-польський словник усталених виразів: еквіваленти слова, фразеологізми, прислів’я та приказки, Poznań–Charków 2017) Tetiany Kosmedy, Oleny Homeniuk i Tetiany Osipovej.Cechą wyróżniającą recenzowany słownik jest jego zawartość – frazeologizmy powszechnie używane ca co dzień. Autorzy zastosowali oryginalną koncepcję, w myśl której: (1) pomimo że część polsko-ukraińska i ukraińsko-polska mają różną zawartość, powstawały bowiem niezależnie, każda z nich zawiera najbardziej popularne frazeologizmy; (2) najbardziej reprezentatywne wyrażenia wybrano na podstawie badań kwestionariuszowych i materiałów ze środków masowego przekazu; (3) hasła zawierają przykłady ilustrujące ich użycie; (4) słownik ma optymalną wielkość: zawiera około tysiąca jednostek frazeologicznych.Z drugiej zaś strony, słownik ma również pewne niedociągnięcia, wśród których należy wymienić: (1) brak określenia kluczowych elementów pojęcia „aktywna” frazeologia; (2) nieuwzględnienie wyrażeń slangowych nienależących do języka literackiego; (3) opis znaczeń frazeologizmów za pomocą prostych struktur syntaktycznych, którym brak spójnych kryteriów jasności i zrozumiałości interpretacyjnej, co sprawia, że słownik nie w pełni uwzględnia potencjał semantyczny i informację pragmatyczną przedstawianych wyrażeń; (4) zbyt kategoryczna interpretacja pojęcia brak ekwiwalencji; (5) nie wszystkie hasła są opatrzone kwalifikatorami stylistycznymi, a lista tych ostatnich ogranicza się jedynie do trzech: slang, potoczne, wulgarne; kwalifikator przysłowie/приказка wydaje się niepoprawny, jako że autorzy nie podają kryteriów, na podstawie których go wyodrębniono; (6) metajęzyk słownika cechuje się pewnymi naruszeniami norm ortograficznych i stylistycznych. Niemniej jednak słownik z pewnością wzbogacił teorię frazeografii i praktykę frazeograficzną, oraz spotkał się z zainteresowaniem ze strony użytkowników.

The State and Prospects of Discursive-Stylistic Lexicography: An OverviewThis article presents a general analysis of traditional and new lexicography. In doing so, it argues for the relevance of discursive-stylistic theoretical approaches and practices in compiling innovative dictionaries. Using the example of Ukrainian and Polish media dictionaries, the authors describe the evolutionary process of transition from print to electronic (computer) dictionaries, and from descriptive to analytical ones. A survey they conducted among students of the Taras Shevchenko National University of Kyiv confirms this process: 84% of the respondents preferred using new dictionaries based on computer technologies. The authors note that the trends observed in Polish and Ukrainian media lexicography are logical in the context of the development of world lexicography. In order to confirm this, they provide an overview of American, German and British media dictionaries. They also describe new Ukrainian dictionaries of the discursive type (e.g. Medialinhvistyka: Slovnyk terminiv i poniatʹ [Media Linguistics: A Dictionary of Terms and Concepts] by Larysa Shevchenko, Dmytro Derhach and Dmytro Syzonov, 2014) and the frequency type (e.g. Novi slova ta frazeolohizmy v ukrains′kykh media: Slovnyk [A Dictionary of New Words and Phraseologisms in the Ukrainian Mass Media] by Larysa Shevchenko and Dmytro Syzonov, 2017). The dictionaries are discussed in the context of the development of Ukrainian lexicography and its interrelation with current European, particularly Polish, lexicographic tendencies. The authors plan to continue developing multimedia dictionaries, focusing in particular on collecting media material and its computer processing. The aim of this work is to expand and further organise a dataset for new dictionaries of the twenty-first century, guided by the discursive-stylistic theoretical approach. Stan i perspektywy leksykografii dyskursywno‑stylistycznej: przegląd problemuArtykuł przedstawia ogólną analizę leksykografii tradycyjnej i nowej, uzasadniając przy tym istotność dyskursywno-stylistycznych podejść i praktyk teoretycznych w tworzeniu innowacyjnych słowników. Na przykładzie ukraińskich i polskich słowników medialnych opisuje ewolucyjny proces przejścia od słowników drukowanych do elektronicznych (komputerowych) i od słowników opisowych do analitycznych. Ankieta przeprowadzona przez autorów wśrod studentów Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Tarasa Szewczenki potwierdza zachodzenie tego procesu: 84% respondentów woli korzystać z nowoczesnych słowników opartych na technologii komputerowej. Autorzy zauważają, że trendy obserwowane w polskiej i ukraińskiej leksykografii medialnej są logiczne w kontekście rozwoju leksykografii światowej, co potwierdza przegląd słowników z USA, Niemiec i Wielkiej Brytanii. Opisane zostały także ukraińskie neosłowniki – typu dyskursywnego (np. Медіалінгвістика: Словник термінів і понять [Media-lingwistyka: Słownik terminów i pojęć] Łarysy Szewczenko, Dmytra Derhacza i Dmytra Syzonowa, 2014) oraz frekwencyjnego (np. Нові слова та фразеологізми в українських медіа: Словник [Nowe słowa i idiomy w ukraińskich mediach: Słownik] Łarysy Szewczenko i Dmytra Syzonowa, 2017). Słowniki te omówiono w kontekście rozwoju ukraińskiej leksykografii i jej relacji ze współczesnymi europejskimi, a szczególnie polskimi, trendami leksykograficznymi. Autorzy planują dalsze prace nad nowoczesnymi słownikami multimedialnymi, w szczególności gromadzenie materiału medialnego i jego przetwarzanie komputerowe. Celem tej pracy naukowej jest dalsza rozbudowa elektronicznej kartoteki, która posłuży za podstawę nowych, dyskursywno-stylistycznych słowników XXI wieku.

Горан Комар је несумњиво данас највећи и најпродуктивнији истраживач средњовјековних ћириличних натписа. Фокус истраживања у великој мјери усмјерава на подручје Источне Херцеговине, с обзиром да се баш ту чува претежни дио босанскохерцеговачких средњовјековних гробних спомени-ка, познатих као стећци, као и највећи број ћириличних натписа. Не умању-јући значај претходно проведених истраживања натписа на стећцима од стране познатих и признатих истраживача на челу са Видом Вулетићем-Ву-касовићем, и за њим Ћиром Трухелком, а онда, у другоме врхунцу, Марком Вегом и Шефиком Бешлагићем, сусрети са натписима Херцеговине, овом неуморно истраживачу, указивали су на потребу помјерања са нивоа сазна-ња које је ћирилична епиграфика изњедрила до 1970. године, доносећи при том нови приступ, јер искуство говори да се стари натписи „најсигурније читају прстима, а провјеравају очима – „читај како је усјечено“. Ипак оваква метода, била је отежавајућа околност за објављивање резултата истражива-ња у редакцијама научних часописа у Црној Гори и Србији, с обзиром на захтјев рецезената за пружање снимака натписа, а затим цртежа-скица. За аутора ова чињеница има посебну важност, јер жели указати да снимци не обезбјеђују сигурно препознавање словних облика у детаљима, а у великом броју случајева натписи се и не виде. Ранији истраживачи, у првом реду Марко Вего користили су методу гипсаног одливка, без провјеравања на терену, што је резултовало бројним погрешкама и превидима. Управо из тих разлога аутор Зборника „Стари ћирилични натписи Источне Херцего-вине“ наводи појединачно све некрополе и споменике који чувају натписе, како оне које су претходно објављени, тако и они који је овај истраживач открио у своме тернеском истраживању, које је континуирано проводио од 2004. до 2014. године у предјелима херцеговачких општина Требиње, Љубиње, Берковићи (Дабар), Столац, Неум, Чапљина, Невесиње, Гацко, Билећа, касније и Калиновика као и Никшића, Плужина и Херцегег Новог, који су данас на територији Црне Горе.