Academic literature on the topic 'Нова модель економіки'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Нова модель економіки.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Нова модель економіки"
1
БРАТЧИКОВА Т. І., МАРОВА С. Ф. ,. АДАМОВ Д. В. ,. "УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ СЕРЕДНЬОЇ, ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 84, no. 3 (January 14, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.84-3-01.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані сучасний стан, тенденції та проблеми розвитку освіти в Україні та м. Маріуполь. Предметом дослідження є процеси управління закладами середньої, дошкільної та позашкільної освітив умовах децентралізації. Метою дослідження є аналіз сучасного стану середньої, дошкільної та позашкільної освіти м. Маріуполь. У дослідженні використовувались загальнонаукові та спеціальні методи аналізу та синтезу, аналогії та порівняння, статистичні та аналітичні. Зокрема в статті наведено модель інтегральної стратегії формування конкурентних переваг в межах Концепції «Нова українська школа», наведено суми невикористання коштів по освітній субвенції у 2018 р., виявлено динаміку виплат з міського бюджету по статті «Освіта» по м. Маріуполь за 2016-2018 рр. (виконання бюджету), шляхи та заходи з модернізації вітчизняної освіти на етапі дігіталізації економіки, наведено схему ідентифікації моделі вдосконалення освітньої політики м. Маріуполь.
2
Шимченко, Людмила. "КРЕАТИВНИЙ КЛАС ЯК ЕЛЕМЕНТ НОВІТНЬОГО СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОСТУПУ." Society. Document. Communication, no. 8 (February 10, 2020): 336–50. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-336-350.
Full textAbstract:
Світова громадськість перебуває в процесі трансформації, що проявляється на різних рівнях, у різних формах; сягає різного рівня глибини та інтенсивності; призводить як до позитивних, так і негативних наслідків. Одним із негативів є зниження життєвого рівня великої частини населення, а позитивом – активний пошук людиною себе в цьому новому «цифровому» світі. Нове мислення, нові знання та ідеї забезпечують новизну поступу, поєднують людей в групи, класи, суспільства, здатні по-новому забезпечувати розвиток.
Метою статті, відповідно, постало: дослідити систему становлення креативного класу як новаторів думки, ідеї, інновації, поступу.
У статті розкрито змістове наповнення поняття «креативність» через показники інформації, ідеї, творчості, знань та новаторства. На основі дослідження причин збільшення уваги до креативності як процесу, що охопив світовий розвиток, дійшли до висновку про закономірність концентрації досліджуваного явища в трансформаційних умовах, що забезпечує пошук «оптимального» та інтенсифікує перехід до «економіки знань».
Аналізуючи форми застосування креативності, звернули увагу на кінцевий продукт – інновації, за рахунок яких стали розвиватися креативні індустрії, відбувся процес формування креативного класу. У статті проаналізовано систему формування креативного класу, креативних індустрій як вагомих механізмів подолання проблеми перехідного етапу від індустріальної до інформаційної економіки, як форми нової зайнятості населення, як напрямку єднання творчих, ініціативних, талановитих та ідейних людей.
Досліджуючи процес функціонування креативних індустрій, звернули увагу на їх поєднанні з системою «розумної спеціалізації», що в результаті забезпечує перехід до інформаційної економіки. Креативні індустрії забезпечують формування креативної економіки, яка була розглянута як нова модель зростання за рахунок людського капіталу. Уважаємо, що вдале поєднання людського капіталу з елементами «розумної спеціалізації» гарантує оновлений розвиток регіонів, сприяє приходу інвестицій як в економічні, так і в соціальні процеси, забезпечуючи, тим самим, формування соціоекономіки. У форматі соціоекономіки креативність виступає формотворчим елементом, забезпечуючи особистісне становлення людини з її реалізацією пріоритету «бути», а не лише «мати».
У результаті проведеного дослідження прийшли до висновку, що процес становлення креативного класу та розвитку креативної економіки в великій мірі залежить від людини, суспільства та вмілої державної політики.
3
Верескун, М. В., В. М. Колосок, and Е. В. Колосок. "ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ." Підприємництво і торгівля, no. 30 (July 1, 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-02.
Full textAbstract:
У статті розглянуто об’єктивні передумови цифрової трансформації у промисловому у секторі економіки. Визначено, що на межі ХХ і ХХІ ст. сформувалася нова сервісна модель організації бізнесу у промисловості, яка передбачає перехід від одноразового продажу продукту до продажу послуг із його обслуговування і модернізації протягом усього періоду експлуатації. Досліджено особливості процесу переходу промислових підприємств від продуктової до сервісної моделі організації бізнесу. Доведено, що використання всіх переваг сервісної моделі можливе лише за умов використання можливостей, що виникають у підприємства в результаті цифрової трансформації всіх бізнес-процесів і процесів управління ними Досліджено основні тенденції, що є каталізаторами змін у процесі управління промисловим підприємством на стратегічному та тактичному рівнях. Доведено, що на стратегічному рівні основними тенденціями є перехід від вивчення потреб покупця до їх формування та скорочення відстані між виробником і покупцем, що значно скорочує ланцюги створення додаткової вартості, виключаючи з них різних посередників. Досліджено основні тенденції, які відбуваються на тактичному рівні управління, в таких елементах управління промисловим підприємством: розроблення продукції, виробництво, логістика, маркетинг і продажі, післяпродажне обслуговування, безпека, рекрутинг та утримання кадрів. Визначено, що у сьогоднішній структурі виробництва навіть найбільш передових промислових компаній питома вага «розумної» техніки і пристроїв, які спроможні використовувати всі переваги цифрової економіки, не перевищує 40%. Доведено, що такий стан справ призводить до суттєвих проблем в організації процесу управління промисловими підприємствами, адже зрозуміло, що протягом ще досить тривалого часу промислові компанії змушені будуть організовувати виробництво, продаж і обслуговування як «традиційної» техніки і технологій, так і «розумної». Зроблено висновок про безальтернативність цифрової трансформації для великих промислових підприємств, а також про необхідність скорочувати термін паралельного використання продуктової і сервісної моделі організації бізнесу.
4
Бужимська, К. О., and М. В. Желіховська. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-02.
Full textAbstract:
У статті уточнено сутність та представлено змістовні характеристики цифрової економіки як основи новітніх зрушень у веденні бізнесу. Запропоновано визначати цифрову економіку, зростаючу на основі інформаційної економіки, як її продовження в новій якості після безпрецедентного та руйнівного технологічного прориву в результаті четвертої промислової революції, яка характеризується нелінійною (експоненціальною) швидкістю поширення інновацій, глибиною та масштабом проникнення цифрових технологій, силою впливу цифрових комплексів та систем. Обгрунтовано необхідність структурної трансформації бізнес-процесів та пошуку нових моделей ведення підприємницької діяльності із застосуванням цифрових технологій. Узагальнено параметри впливу цифровізації економіки на: якісні трансформації у шляхах організації та ведення бізнесу, його маркетингових стратегій; забезпечення бізнесу ресурсами; виробничі та трансакційні витрати, які в цифровій сфері різко зменшуються або взагалі зникають; сітьовий ефект та ефект економії від масштабу, які стають глобальними. У процесі вивчення впливу цифрової економіки на розвиток підприємництва визначено основні зміни, що відбулися в діловому середовищі під впливом «цифровізації», зокрема такі як: зміни в стратегії взаємовідносин із клієнтами; нові умови в роботі з клієнтами; зміни в конкуренції; нові джерела прибутку та фактори конкурентоспроможності; нові форми бізнесу; зміни ділового середовища в цифровій спільноті. Встановлено, що нові бізнес-моделі з’являються в цифровій економіці завдяки створенню та розвитку інноваційних технологій. Серед найбільш актуальних бізнес-моделей, які можуть використовуватися як новими, так і діючими бізнес-структурами в цифровій економіці визначено наступні: електронна комерція; краудсорсинг; безкоштовні послуги; партнерство; додаткові пропозиції; персоніфікований масовий товар; послуги з оренди автомобілів, велосипедів, електричних скутерів, скутерів тощо за допомогою цифрових технологій тощо. Узагальнено, що вказані бізнес-моделі передбачають ведення бізнесу в цифровому просторі і здатні надати компаніям певні переваги: вузький сегмент ринку, низькі витрати, постійна взаємодія зі споживачем тощо.
5
Панченко, Олег Анатолійович, and Валерій Сергійович Гнатенко. "ЕКОНОМІЧНА КІБЕРБЕЗПЕКА В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ." Public management 27, no. 2 (October 11, 2021): 29–44. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2021-2(27)-3.
Full textAbstract:
Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв’язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.
6
Стеблянко, Аліна Володимирівна, and Дмитрій Андрійович Лісов. "БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК СУБ’ЄКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ." New Ukrainian Law, no. 6 (December 27, 2021): 187–91. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.28.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано нормативне регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України як органу, який здійснюватиме розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки, створення якого передбачене Законом України «Про Бюро економічної безпеки України». Актуальність описаної у статті проблеми пояснюється тим, що належне забезпечення економічної безпеки держави є ключовою умовою розвитку останньої, де правоохоронні органи виступають основними суб’єктами забезпечення економічної безпеки України, а створення Бюро економічної безпеки України безпосередньо спрямоване на підвищення ефективності розслідування злочинів, які посягають на економічну безпеку держави. Водночас метою роботи є аналіз потенційних недоліків у діяльності Бюро економічної безпеки як суб’єкта забезпечення економічної безпеки України із наступним визначенням перспектив його діяльності. Проаналізовано підходи до визначення поняття «економічна безпека держави», а також з’ясовано, що розуміють під забезпеченням національної економічної безпеки України. Зосереджено увагу на завданнях, повноваженнях і функціях, покладених на Бюро економічної безпеки України. Визначено проблемні питання про функціонування досліджуваного органу. Наголошено на перспективах та перевагах діяльності Бюро економічної безпеки України. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо функціонування органів, які забезпечують економічну безпеку країни, та наголошено, що кожна держава застосовує різні методи для протидії злочинності у сфері економічної безпеки країни. Зроблено висновок, що Бюро економічної безпеки України має стати органом, який поєднає повноваження для розгляду всіх економічних злочинів. Однак невирішеними залишилися деякі проблемні питання, зокрема щодо застосування ризик-орієнтованого підходу і процедури передачі справ іншими органами до Бюро економічної безпеки України. Водночас указаний орган – це нова модель кримінальної розвідки у поєднанні із кримінальним аналізом. За умови його належного функціонування підвищиться рівень довіри до діяльності правоохоронних органів і збільшиться ефективність розслідування економічних злочинів.
7
Фесіна Ю.Г. and Дзюбинська О.В. "ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА – ЯК НОВА ПАРАДИГМА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ." Економічні науки. Серія "Регіональна економіка" 1, no. 15(59) (January 29, 2020): 253–62. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2018-15(59)-26.
Full textAbstract:
Забезпечення раціонального виробництва та споживання вимагає пошуку нової економічної моделі. Розглянуто сутність моделі циркулярної економіки. Визначено основні принципи її функціонування. Запропоновано вирішувати проблему відходів на регіональному рівні через імплементацію моделі циклічної економіки. Наведено пропозиції для забезпечення функціонування моделі циклічної економіки в регіоні з метою реалізації цілі раціонального виробництва й споживання
8
Громико, Олена. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ." Молодий вчений, no. 1 (89) (January 29, 2020): 42–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-9.
Full textAbstract:
У статті доводиться, що система державного управління України постійно змінюється. Активний розвиток цифрових технологій в країні та світі впливає на інструменти взаємодії державний суспільства. Україна поступово стає цифровою державою. Нові виклики суспільства інформаційної доби змінюють діяльність органів державної влади. Швидкі темпи цифровізації суспільства сприяють переосмисленню традиційних управлінських технологій, змушують розробляти та застосувати нові механізми реалізації державної влади. Зокрема, шляхом впровадження та розвитку електронного урядування. Е-урядування названо першочерговим пріоритетом реформування системи державного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства. Електронному урядуванню відведено роль «цифрової форми» організації державного управління. Е-урядування орієнтовано на задоволення потреб інформаційного суспільства з використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Для досягнення поставлених цілей було утворено новий державний орган – Міністерство цифрової трансформації України. Головним завданням Міністерства стало забезпечення формування та реалізації державної політики розвитку інформаційного суспільства, інформатизації, цифрового розвитку, цифровізації, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, електронного урядування та електронної демократії. Проаналізовано ключові ознаки базових моделей електронного урядування – E-Gov 1.0 та E-Gov 2.0. Модель електронного урядування Е-Government 1.0 орієнтовано виключно на забезпечення доступу до одержання електронних послуг громадянам через веб-ресурси органів державної влади та місцевого самоврядування. E-Gov 2.0 дозволяє державі взаємодіяти із суспільством на тих рівнях, які до того часу були або не доступними, або вкрай ускладненими. Роль держави в цьому випадку полягає в забезпеченні відкритих даних, веб-сервісів та платформи як інфраструктури. Доведено, що модель E-Gov 2.0 є більш комплексною. Вона охоплює ключові напрямки інформаційної політики держави. Таку модель використовують найрозвиненіші демократичні країни. Зроблено висновок, що результатом впровадження Україною моделі Е-Gov 2.0 стане трансформація самої системи державного управління у всіх її проявах та побудова цифрової держави.
9
Трофімчук, Н. В. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ КОЛЕДЖІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, no. 2 (November 15, 2021): 197–205. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-31.
Full textAbstract:
У статті експліковано поняття екологічної культури та її формування засобами інтегративного підходу. Зокрема, визначено, що екологічна культура являє собою систему взаємозалежностей та взаємоадаптації людини і природи на основі культурних традицій, емоційно- ціннісних переживань. Така адаптація забезпечує збалансованість та урівноваженість людського буття і дозволяє людині долати власну природну обмеженість. Екологічна культура входить у зміст душевних прагнень і спонук, переломлюючись крізь людську суб’єктивність у її нерозривному зв’язку зі світом. Доведено, що екологічна культура вибудовується на інтегративній основі, щоразу залучаючи у власний обіговий контекст нові види пізнання. Інтегративний підхід кваліфікуємо як стратегію дослідження процесу формування екологічної культури студентів економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, що усуває фрагментацію знань про реальність, вибудовуючи цілісну картину світу. Ідея інтеграції пронизує сучасний освітньо-педагогічний простір і є однією з домінантних, оскільки вона ретранслює динаміку парадигмальних педагогічних зрушень в умовах переходу від традиційних моделей структурування знань лінійного типу до більш складних, від статичних до динамічних. Визначення змісту освітніх процесів неодмінно супроводжується урахуванням їх множинності та варіативності, що націлює на побудову синтетичної освітньої моделі та розвиток інтегративних процесів в освіті. Використання інтегративного підходу у формуванні екологічної культури студентів кваліфікуємо як необхідний елемент цілісного освітньо-виховного процесу економіко-гуманітарних та інженерних коледжів, де інтеграція традиційно представлена блоком нормативних дисциплін, кожна з яких так чи інакше актуалізує попередньо набуті знання. Така послідовність в оволодінні необхідним каркасом знань репрезентує інтегративну вертикаль предметно орієнтованого навчання. У коледжах інтегративна модель оволодіння знаннями не обмежується вимогами щодо їх нарощування та сумування, а передбачає взаємодію та взаємодоповнення дисциплін.
10
Андрејевић, Aлександар. "ВИЗУЕЛИЗАЦИЈА ФОТОРЕАЛИСТИЧНИХ ГРАДСКИХ МОДЕЛА." Zbornik radova Fakulteta tehničkih nauka u Novom Sadu 35, no. 05 (May 1, 2020): 945–48. http://dx.doi.org/10.24867/07kg04andrejevic.
Full textAbstract:
3D геоинформације постају важне за градове и њихове политике. Градови зато истражују могућност 3D виртуелних градских модела ради ефикаснијег доношења одлука. Да би максимизирали економску корист од таквих података, градови могу пружити своје 3D геопросторне податке за даље кориштење и на тај начин се могу креирати нове апликације. Овај рад предлаже једно такво апликативно решење.
Dissertations / Theses on the topic "Нова модель економіки"
1
Решетняк, Наталя Борисівна, and Олена Василівна Назаренко. "Про побудову нової моделі економіки України." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21910.
Full text
2
Крапивний, Іван Васильович, Иван Васильевич Крапивный, Ivan Vasylovych Krapyvnyi, О. О. Бачал, and С. І. Захарченко. "Моделі "нової економіки"." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25728.
Full text
3
Бойко, Я. В., and Зорина Ярославівна Шацька. "Креативна економіка як нова модель економічного зростання." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15814.
Full text
4
Серьожко, А. "Креативна економіка як нова модель економічного розвитку." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43533.
Full textAbstract:
Креативна економіка – це галузь економіки, яка в першу чергу пов’язана з розумовою діяльністю. Як відомо людина істота творча, але її творчість не завжди призводить до створення чогось нового, креативного.
Термін «креативної економіки» ввів журнал «BusinessWeek» у 2000 році.
З кожним роком креативна економіка росте все швидше і швидше. Протягом 1990 року у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку ріст креативної економіки перевищив загальний ріст сфери послуг у два рази, а виробничу – у чотири. Також збільшилась кількість американських та європейських патентів на винаходи. На сьогоднішній день лідером у креативній економіці залишається Великобританія.
5
Антошкін, В. В. "Управління ресторанним бізнесом в умовах Covid-19: нові можливості бізнес-моделі." Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87233.
Full textAbstract:
Мета даної роботи – дослідити зміни у діяльності підприємств ресторанної галузі в результаті карантинних обмежені та трансформаційні зміни.
Об’єкт дослідження – економічна діяльність підприємства ресторанної індустрії
Метод дослідження – аналіз, порівняння, прогнозування.
У першому розділі роботи «Аналіз ресторанної індустрії в постковідний період» розглянуто стан ресторанної галузі в постковідний період, а також напрями трансформації ресторанного бізнесу.
У другому розділі роботи досліджено плив зовнішніх заходів безпеки в період карантинів на ресторанний бізнес та здійснено аналіз кадрових проблемм та їх вирішення в ресторанній індустрії.
У третьому розділі роботи розглянуто фомування бізнес-моделей ресторанної індустрії в умовах цифрової економіки, досліджено сучасні тренди соціально-економічного та технологічного розвитку з метою удосконалення та трансформації ресторанної індустрії.-
The purpose of this work is to investigate changes in the activities of restaurant enterprises as a result of quarantine limited and transformational changes. The object of research is the economic activity of the restaurant industry Research method - analysis, comparison, forecasting. The first section of the work "Analysis of the restaurant industry in the post-cooking period" considers the state of the restaurant industry in the post-cooking period, as well as areas of transformation of the restaurant business. The second section examines the flow of external security measures during the quarantine period for the restaurant business and analyzes the staffing problems and their solutions in the restaurant industry. The third section examines the formation of business models of the restaurant industry in the digital economy, examines current trends in socio-economic and technological development in order to improve and transform the restaurant industry.
6
Єршова, Наталя Юріївна, and Раїса Федорівна Смоловик. "Стратегічний управлінський облік у світлі інноваційної динаміки суб’єктів господарювання." Thesis, Klaipeda University, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24597.
Full textBook chapters on the topic "Нова модель економіки"
1
Новікова, Наталя, and Марія Шинкарук. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ВАФЕЛЬНИХ ТРУБОЧОК З ФРУКТОВОЮ НАЧИНКОЮ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОЇ СИРОВИНИ." In Галузеві дослідження XXI століття: аграрні науки, зоологія та ветеринарія, виробництво та технології (1st ed.). European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/hdsanzvvt.ed-1.01.
Full textAbstract:
Кондитерські вироби - це солодка продукція, що містить значну частину цукру або цукрозамінників. Вони мають високу енергетичну цінність та легко засвоюються організмом людини. Розглянуто існуючого асортименту кондитерських виробів та розвинуті підприємства в Україні. Виявлено проблему, що необхідно реформувати економіку України впровадженням змін її структури внесенням інновацій у кожній окремій галузі, в тому числі кондитерській, розширювати асортименту виробів для хворих на целіакію. Вивчаючи вже наявні методи та методики розробки нових рецептур у галузі із виробництва борошняних кондитерських виробів, які мають позитивні кінцеві результати, можна відмітити, що є досить доцільним у класичній рецептурі провести заміну пшеничного борошна на такі види борошна, білок яких не містить глютеніну, до них можна віднести: гречане, кукурудзяне, рисове, нутове, амарантове, льняне, мигдальне, борошно сорго, топіоки тощо. Розроблено нову рецептуру приготування вафельних трубочок з фруктовою начинкою із використанням безглютенової сировини. Досліджено органолептичні показники та структурно-механічні властивості вафельного тіста, харчова цінність фруктової начинки з додавання фруктози замість цукру. Узагальнена технологічна схема. Порівняно хімічний склад контрольного зразку з дослідним. Розроблена модель якості напівфабрикатів. Зроблені висновки, що створення нових видів продукції та продовження досліджень із використанням нетрадиційних видів борошна та борошняних сумішей у технологіях приготування борошняних кондитерських виробів, а саме вафельних трубочок з фруктовою начинкою, є актуальним та сприятливим для отримання оптимістичних результатів досліджень, що надасть можливість створювати продукт високої якості з підвищеною харчовою цінністю та зниженою енергетичною цінністю, що є перспективним шляхом у впровадженні продуктів функціонального призначення у повсякденний раціон харчування населення.
Reports on the topic "Нова модель економіки"
1
Соловйов, Володимир Миколайович. Еконофізика як засіб фундаменталізації економічних дисциплін. Видавничий відділ НМетАУ, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1042.
Full textAbstract:
Протягом останніх десяти-п’ятнадцяти років відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. З’ясувалось, що складні системи різної природи – фізичні, біологічні, соціальні, економічні – проявляють універсальні властивості, дослідження яких вимагає розробки принципово нових моделей і методів досліджень. Виявилось, що індивідуальні агенти цих систем (наприклад, спіни в деяких фізичних системах, атоми і молекули в біологічних, ідеї в соціальних, значення індексів в фінансово-економічних) проявляють свою сутність через взаємодію як правило невідомої природи. Так, в економічних системах адаптивна поведінка людини, компанії, країни відіграє принципово важливу роль у формуванні макроскопічних показників, таких як ціна товару, цінного паперу, валютного курсу. Більш того, з метою адекватного аналізу та ефективного менеджменту на фінансово-економічні ринки все активніше проникають методи та моделі природничих наук, які в поєднанні з сучасними досягненнями в галузі інформаційних технологій та досить ємними базами даних (мільйони записів навіть в базах некомерційного призначення) забезпечили значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем. З’явились нові “кількісні” напрямки економіки: математична та фізична економіки, еконофізика тощо. Особливо значних успіхів досягнуто в еконофізиці [2], яка вдало використовує потужний багаж фізичних методів і моделей.У якості прикладів такого використання в даній роботі приведені результати досліджень і порівняльний аналіз структурних та динамічних властивостей світових фінансово-економічних ринків з аналогічними для України у випадку, коли для останніх є відповідні репрезентативні бази даних.
2
Соловйов, Володимир Миколайович, and Вікторія Володимирівна Соловйова. Кореляційні, спектральні і структурні властивості фондового ринку України. КНЕУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1051.
Full textAbstract:
Останнім часом відбулися відчутні зміни в розумінні фундаментальних закономірностей економічних систем. Виявилось, що економічні системи відносяться до класу актуальних сьогодні складних мережеподібних структур, проявляють універсальні емерджентні властивості, які не знаходять адекватного розуміння у рамках традиційних парадигм. Тому для їх аналізу все активніше використовуються відносно нові методи та моделі, які вдало поєднують раціональні доробки фундаментальних наук, сучасні досягнення в галузі інформаційних технологій та досить ємні бази даних глобальної мережі. Саме завдяки останнім значний прогрес у розумінні та квантифікації природи цих систем відмічається у міждисциплінарних науках - математичній економіці, фізичній економіці, еконофізиці та ін. Дана робота продовжує цикл наших досліджень фондового ринку України еконофізичними методами.