Journal articles: 'Ниши терапия'

1

Zalessky, V. N., and I. Z. Samosuk. "Регуляция экспрессии малых РНК методами низкоинтенсивной лазерной терапии и фотодинамического воздействия (к 50-летию лазерной медицины)." Likarska sprava, no. 3-4 (June 3, 2016): 146–55. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2016(3-4)26.

Full text

Abstract:

Низкоинтенсивная лазерная терапия и фотодинамическое воздействие с доказанной эффективностью и безопасностью являются малоинвазивными терапевтическими модальностями при лечении многих заболеваний и патологических состояний. Применение различных источников лазерного излучения позволило индуцировать специфическую клеточную активность. Так как многие сигнальные пути в клетке подвергаются одновременной активации под действием лазерного излучения, углублённое изучение молекулярных механизмов клеточного фотоответа способствует развитию методов лазерной терапии. С рассмотрением деталей развития молекулярных изменений в клетке при низкоинтенсивной лазерной терапии и фотодинамического воздействия связана регистрация специфики экспрессии активности малых РНК и белков. Такой анализ позволил расширить область применения этих фототерапевтических методов и обеспечить персонифицированный подход в реабилитационной терапии. Несмотря на то, что многие авторы фиксировали внимание на малые РНК, находящиеся либо в состоянии сверх- или сниженной экспрессии после стимулирующего воздействия низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ) или фотодинамической терапии (ФДТ), только в небольшом количестве публикаций обращено внимание на регуляцию динамических изменений этого показателя. Поэтому возникла необходимость углублённого аналитического рассмотрения репрезентативности современных механизмов в действии программ лазерной терапии на основе регуляции экспрессии малых РНК.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

ВАКУЛЕНКО, Юлія. "РОЛЬ СЕНСОРНО-ІНТЕГРАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 3 (52) (February 21, 2022): 36–43. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.5.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню актуальної для сучасної клінічної та спеціальної, педагогічної психології проблеми – розгляду можливостей технологій сенсорно-інтегративної терапії у розвитку такої вищої психічної функції, як мовлення, дітей з розладами аутистичного спектра. Проаналізовано підхід сенсорно-інтегративної терапії у вітчизняній та зарубіжній психологічній теорії і практиці. Зазначена важлива роль відчуттів для нервової системи дитини, описано, які негативні наслідки можуть бути у разі розладів процесів сенсорної інтеграції та як сенсорно-інтегративна терапія може допомогти впоратися з ними, описаний надзвичайний розвитковий потенціал сенсорно-інтегративної терапії, зокрема у роботі з розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Сенсорний розвиток необхідний для успішного оволодіння будь-яким видом практичної діяльності (ігровою, навчальною, професійною). Значення сенсорного розвитку полягає в тому, що він впорядковує розрізнені хаотичні уявлення дитини, отримані нею у взаємодії з навколишнім світом, він розвиває спостережливість, увагу, є фундаментом для розвитку інтелекту, забезпечує засвоєння сенсорних еталонів. Проведення спеціально організованих сенсорних ігор з дитиною з аутизмом може відкрити нові можливості для її корекції та розвитку. Звертається увага на те, що цей підхід є інноваційним для нашої країни та рекомендований у практичних заняттях з розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Метою статті є висвітлення результатів дослідження ефективності підходу терапії сенсорної інтеграції у розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Висновки. Обґрунтовано застосування технологій сенсорно-інтегративної терапії для розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Tsiurko, B. O., A. Yu Pelepeichenko, D. V. Raskalei, H. V. Kaliuzhnyi, and O. V. Makhynia. "Возможности тразодона в патогенетической терапии хронической боли." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 5.75 (July 8, 2015): 127–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.5.75.2015.78051.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается проблема лечения хронического болевого синдрома. Среди препаратов, рекомендуемых таким пациентам, опеределенную нишу занимают антидепрессанты. Их эффект обусловлен торможением аминов, норадреналина и серотонина в ЦНС, что последовательно приводит к увеличению активности антиноцицептивной системы, повышению болевого порога, модификации настроения, снижению болевых ощущений. Уделяется внимание ингибитору обратного захвата серотонина и антагонисту 5-HT2-рецепторов тразодону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Русанов, А. П., and В. В. Вітомський. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОГО АЛЬЯНСУ ВПРОДОВЖ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З АДГЕЗИВНИМ КАПСУЛІТОМ ТА МІОФАСЦІАЛЬНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ." Public Health Journal, no. 3 (August 25, 2023): 14–22. http://dx.doi.org/10.32782/pub.health.2023.3.2.

Full text

Abstract:

Актуальність. Дослідження біопсихосоціальних характеристик фізичної терапії є важливим й актуальним елементом науки. Мета роботи – дослідити терапевтичний альянс, який формується в пацієнтів з адгезивним капсулітом та міофасціальним больовим синдромом у грудному відділі впродовж комплексної фізичної терапії. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 28 пацієнтів. Гоніометрія плечового суглоба, оцінка болю в кінцевих точках амплітуди руху та тригерних точках використовувалась до втручання та після закінчення фізичної терапії. Для оцінки терапевтичного альянсу використовувався опитувальник «Оцінка терапевтичного альянсу» відразу після закінчення останньої процедури фізичної терапії (перше анкетування) та через 1,5 місяця (друге анкетування). Фізична терапія починалася після обстеження та консультації ортопеда-травматолога. Фізичний терапевт також консультував щодо особливостей проведення кінцевоамплітудної мобілізації та ішемічної компресії, зокрема про рівень болю, важливість взаємодії та заходи для зменшення болю під час процедур. Більшість пацієнтів впродовж 3 тижнів отримала 15 планових процедур кінцевоамплітудної мобілізації, яка проводилася фізичним терапевтом, та ішемічної компресії, яка виконувалася пацієнтом самостійно. Ішемічна компресія однієї тригерної точки виконувалася із середнім рівнем болю або вище середнього та тривалістю 30 секунд. Результати дослідження. Отримані результати підтвердили позитивну динаміку амплітуди рухів у плечовому суглобі, болю при досягненні максимальної амплітуди та в тригерних точках. Аналіз першого та другого анкетування встановив високі показники в пунктах опитувальника, а також не виявив статистичної різниці між ними. Третій пункт опитувальника мав найнижчий результат серед усіх. Результати першого опитування в доменах: ціль – 20 (18,3; 20) балів; завдання – 20 (18,3; 20) балів; взаємовідносини – 20 (18; 20) балів. Статистичні показники загальної оцінки терапевтичного альянсу становлять 60 (52,8; 60) балів. Домен взаємовідносини мав дещо нижчі показники. Проведений аналіз не виявив жодних статистичних відмінностей між результатами опитувань у доменах терапевтичного альянсу та загальним балом. Висновки. Терапевтичний альянс, який виникає між пацієнтом та фізичним терапевтом впродовж фізичної терапії, що передбачала комбінацію кінцевоамплітудної мобілізації та ішемічної компресії і характеризувалася болісністю, інтенсивною взаємодією, має високий рівень усіх трьох доменів та не змінюється у віддаленому періоді.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Бывальцев, В. А., И. А. Степанов, Е. Г. Белых, and А. И. Яруллина. "Молекулярная биология менингиом головного мозга." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 2() (February 20, 2017): 82–91. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2017.02.82-91.

Full text

Abstract:

Цель обзора - анализ современных данных литературы о нарушении внутриклеточных сигнальных путей, играющих ведущую роль в развитии менингиом, генетических и молекулярных профилях данной группы опухолей. К настоящему времени изучено множество аберрантных сигнальных внутриклеточных путей, которые играют важнейшую роль в развитии менингиом головного мозга. Четкое понимание поврежденных внутриклеточных каскадов поможет изучить влияние генетических мутаций и их эффектов на менингиомогенез. Подробное исследование генетического и молекулярного профиля менингиом позволит сделать первый уверенный шаг в разработке более эффективных методов лечения данной группы интракраниальных опухолей. Хромосомы 1, 10, 14, 22 и связанные с ними генные мутации ответственны за рост и прогрессию менингиом. Предполагается, что только через понимание данных генетических повреждений будут реализованы новейшие эффективные методы лечения. Будущая терапия будет включать в себя комбинации таргетных молекулярных агентов, в том числе генную терапию, малые интерферирующие РНК, протонную терапию и другие методы воздействия, как результат дальнейшего изучения генетических и биологических изменений, характерных для менингеальных опухолей. Meningiomas are by far the most common tumors arising from the meninges. A myriad of aberrant signaling pathways involved with meningioma tumorigenesis, have been discovered. Understanding these disrupted pathways will aid in deciphering the relationship between various genetic changes and their downstream effects on meningioma pathogenesis. An understanding of the genetic and molecular profile of meningioma would provide a valuable first step towards developing more effective treatments for this intracranial tumor. Chromosomes 1, 10, 14, 22, their associated genes, have been linked to meningioma proliferation and progression. It is presumed that through an understanding of these genetic factors, more educated meningioma treatment techniques can be implemented. Future therapies will include combinations of targeted molecular agents including gene therapy, si-RNA mediation, proton therapy, and other approaches as a result of continued progress in the understanding of genetic and biological changes associated with meningiomas.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Pankiv, V. I. "Нові терапевтичні можливості управління цукровим діабетом 2-го типу: досвід використання воглібозу." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 6.62 (October 16, 2014): 51–54. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76937.

Full text

Abstract:

Мета дослідження — оцінка ефективності застосування і переносимості нового інгібітору альфа-глюкозидази воглібозу (Воксиду) в лікуванні хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу. Матеріал і методи. Під спостереженням перебувало 20 пацієнтів із ЦД 2-го типу віком від 32 до 65 років, які не досягнули задовільного контролю вуглеводного обміну під впливом попереднього лікування. Перед початком дослідження і під час усього спостереження вони отримували попередню цукрознижувальну терапію (метформін і глімепірид). Загальна тривалість участі пацієнтів у дослідженні становила 3 місяці і включала чотири візити: початковий візит, перший і другий місяці — проміжні візити; через 3 місяці — завершальний візит. Рівень глікованого гемоглобіну (HbА1c) вимірювався під час першого й останнього візитів. Хворим на ЦД 2-го типу в складі комбінованої цукрознижувальної терапії додатково було призначено воглібоз (препарат Воксид, виробництво ТОВ «Кусум Фарм», Україна) по 0,2 мг перед сніданком, обідом і вечерею впродовж трьох місяців. Результати. Через 3 місяці прийому воглібозу концентрація глюкози натще знизилася на 1,8 ммоль/л і становила 7,4 ± 0,3 ммоль/л. Під час четвертого візиту рівень постпрандіальної глікемії на тлі комбінованої терапії з додаванням Воксиду вірогідно зменшився на 2,6 ммоль/л, НbA1c — на 1,2 %. Спостерігалася тенденція до зменшення індексу маси тіла в обстежених пацієнтів (на 1,1 кг/м2), однак вона не досягнула рівня статистичної значущості. Позитивний клінічний ефект від застосування препарату в нашому дослідженні був досягнутий у середньому при дозуванні 0,75 мг Воксиду на день. Лікування Воксидом безпечне для пацієнтів і добре ними переноситься. Висновки. Застосування Воксиду (воглібозу) у складі комбінованої терапії ЦД 2-го типу впродовж трьох місяців привело до статистично значущого поліпшення основних показників метаболізму і зниження інсулінорезистентності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Аравіцька, Марія, and Олена Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.64-72.

Full text

Abstract:

Резюме. Розглянуто проблеми, пов’язані з виникненням ожиріння, та сучасні стратегії його профілактики та лікування. Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя у процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, анкетування, обстеження. Результати. Обстежено осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня, яких було розподілено на дві групи. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризику виникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторно визначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла. Початкове анкетування показало значне поширення модифікованих етіологічних факторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всіма запитаннями анкети визначалося значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння. На фоні застосування програми реабілітації з використанням заходів для утримання комплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маси тіла. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворих на ожиріння, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшенню маси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодо модифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, ожиріння, модифікація стилю життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Yarmolchyk, Maria. "Психологічна програма розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій учасників операції Об’єднаних Сил на етапі декомпресії." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 3 (June 30, 2021): 233–41. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.22.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає в розкритті особливостей проведення заходів психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору копінг-стратегій. Запропоновано структуру проведення основних етапів психологічної роботи. Проаналізовано особливості проведення занять, основні методи та техніки роботи з учасниками операції об’єднаних сил. У дослідженні використано наступний психологічний інструментарій: арт-терапії: музикотерапія, ізотерапія, пісочна терапія, техніки візуалізації, психоедукація, тренінгові заняття, консультування. Дослідження було проведене з 60 респондентами під час проводження психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій на етапі декомпресії, після тривалого перебували в зоні проведення операції Об’єднаних Сил. Визначено, що опрацьовуючи кожен етап, військовослужбовці проходять комплексне психологічне відновлення, що дає змогу продовжувати проходження військової служби та виконання завдань за призначенням. При проведенні психологічної програми виделено наступні сфери особистості, які відіграють важливу роль у виборі ефективних копінгів: емоційно-регулятивна, ціннісно-нормативна, особистісно-рефлексивна, соціально-адаптивна. Запропонована програма реалізовувалась через ряд заходів, які проводились з респондентами під час проходження ними декомпресії за встановленим графіком і розпорядком. Запропонована програма активізує особистісні риси військовослужбовців, які виступають ресурсом для вибору копінг-стратегій. Завдяки виявленню особистісних детермінант вибору копінг-стратегій, військовослужбовці можуть частіше використовувати копінги більш ефективні у боротьбі зі стресом, водночас рідше – копінги пасивного пристосування до стресу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Maltsev, D. V. "Иммуноглобулинотерапия сепсиса." EMERGENCY MEDICINE, no. 1.64 (March 15, 2015): 31–41. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79543.

Full text

Abstract:

Апробация иммуноглобулинотерапии при сепсисе основывалась на представлениях о противомикробных, противовоспалительных и иммуномодулирующих эффектах антител. Препараты иммуноглобулинов используются при септической патологии по крайней мере в двух направлениях — непосредственно для купирования сепсиса и подавления проявлений системного воспалительного ответа и с целью профилактики этого осложнения в особых группах риска, например у недоношенных детей с гипоиммуноглобулинемией. На данный момент испробованы три вида препаратов иммуноглобулинов: поливалентный иммуноглобулин, содержащий почти исключительно IgG, иммуноглобулин, обогащенный IgM и IgA, и моноклональные специфические иммуноглобулины, в частности антитела к эндотоксину. Наибольшая доказательная база накоплена в отношении поливалентного IgG-содержащего иммуноглобулина, однако, по-видимому, у каждого из препаратов имеются преимущества в отдельных подгруппах пациентов.Наличие в Украине высокоочищенного поливалентного IgG-содержащего иммуноглобулина для внутривенного введения Октагам производства швейцарской компании Octapharma позволяет с оптимизмом смотреть на терапию пациентов, нуждающихся в данном виде лечения. Октагам отличает хорошая переносимость, доказанная в ходе 11-летнего проспективного наблюдательного исследования [101], высокая степень вирусной безопасности [101] и удобные условия хранения (от +2 до +25 °С) [102]. Кроме того, максимальная скорость введения Октагама составляет 0,08 мл/кг/мин [102], что делает препарат незаменимым в ситуациях, когда необходимо быстрое начало терапии.На данный момент иммуноглобулин позиционируется как средство второго ряда для лечения сепсиса при неблагоприятном течении патологического процесса, высоком риске летального исхода и полирезистентности микроорганизма к противомикробным химиопрепаратам. Однако иммуноглобулин все же имеет более обширные терапевтические ниши у септических пациентов. Речь идет об отдельных подгруппах пациентов, которым целесообразно применение препаратов иммуноглобулина как средства терапии бактериального сепсиса первого ряда наряду с антибиотикотерапией. Это лица со стрептококковым некротизирующим фасциитом и токсическим шоком, беременные, дети, инфицированные ВИЧ, пациенты с токсическим эпидермальным некролизом или аутоиммунными осложнениями, при которых доказана эффективность иммуноглобулинотерапии, а также иммунокомпрометированные больные с первичными и вторичными гипо- или дисиммуноглобулинемиями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Fedorova, E. V., G. Y. Lavrenchuk, Ya O. Miroshnykov, A. I. Dovgalyuk, and I. M. Klishch. "РЕГЕНЕРАТИВНА МОДУЛЯЦІЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА ІНКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ Β-КЛІТИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 17, 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11382.

Full text

Abstract:

Резюме. Гострота проблеми порушень вуглеводного обміну – метаболічного синдрому і цукрового діабету – не потребує доказів. Дані епідеміології цих захворювань, інвалідизації та передчасної смертності дуже красномовні. Водночас, залишаються актуальними питання раціональної компенсації порушень вуглеводного обміну і нерозривно пов'язане з ними відновлення інкреторної активності підшлункової залози. Мета дослідження – з'ясувати ефективність лікування і проаналізувати зміст глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) і С-пептиду у хворих на цукровий діабет 2 типу, які до госпіталізації отримували традиційну цукрознижувальну терапію і перебували під диспансерним наглядом за місцем проживання. Матеріали і методи. У клініці «МЦ «Інститут сімейної медицини плюс» пацієнтам було проведено комплексне лікування, яке включало: корекцію цукрознижувальної терапії, детоксикацію, патогенетичну фізіотерапію і регенеративну терапію: внутрішньовенну інфузію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин і підшкірні ін'єкції екстракту плаценти. До та після лікування проводили комплексне обстеження, що включало в себе, окрім загальноклінічних і біохімічних аналізів, дослідження панелі вуглеводного обміну із визначенням HbA1c і С-пептиду. Результати. Лікування цукрового діабету 2 типу мезенхімальними стовбуровими клітинами дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування традиційними засобами та методиками, але часом і повністю від них відмовитися. Стовбурові клітини відновлюють чутливість тканин і клітин організму до дії інсуліну, значно покращують функцію підшлункової залози, що приводить до нормалізації рівня цукру в крові. Висновки. Отримані дані після повторного обстеження хворих, проведеного через 3 місяці після лікування, свідчать про перспективність застосування клітинних технологій як патогенетичного методу компенсації вуглеводного обміну і запобігання ускладнень цукрового діабету.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Штин, Валентин, Валерий Новиков, Евгений Чойнзонов, Екатерина Марченко, Марина Стахеева, Татьяна Кучерова, Кирилл Меньшиков, Ольга Черемисина, and Ольга Грибова. "Эндопротезирование стенок орбиты имплантатами из никелида титана в онкологической практике: аспекты течения репаративных процессов и возможность управления последними." Problems in oncology 69, no. 2 (April 30, 2023): 259–67. http://dx.doi.org/10.37469/0507-3758-2023-69-2-259-267.

Full text

Abstract:

Цель исследования. Изучить влияние эндопротезирования с применением имплантатов из никелида титана на течение процессов заживления раневой поверхности после удаления опухолей полости носа и околоносовых пазух и возможность управления последними. Материалы и методы. В исследование вошли 60 пациентов, получавших комбинированное лечение по поводу злокачественных опухолей полости носа и придаточных пазух Т3-4N0-1M0 в НИИ онкологии г. Томска с 2002 по 2021 гг. включительно. Все пациенты были подразделены на 3 группы в соответствии с видом имплантатов из никелида титана, которые использовались для восстановления стенок глазницы. Для купирования воспалительных изменений в послеоперационной полости, пациентам 1 и 2 групп проводилась магнитолазерная терапия с применением комбинированной установки «Милта-Ф». С целью определения влияния разных типов имплантатов на заживление раневой поверхности проводилось динамическое эндоскопическое наблюдение за послеоперационной полостью с забором материала на цитологическое и гистологическое исследование. Оценка эффективности проводимых реабилитационных мероприятий основывалась на данных клинических наблюдений за раневой поверхностью, изучения особенностей течения репаративных процессов и выявления осложнений, а также на основании изменений местного иммунитета на уровне цитокинового звена. Результаты исследования. В ходе исследования была установлена прямая взаимосвязь между структурой имплантата и количеством осложнений эндопротезирования. Наибольшее количество осложнений было выявлено при использовании пористых имплантатов (33 %). Применение тканевых имплантатов позволило снизить количество осложнений до 26 %. Наиболее хорошие результаты удалось достигнуть при использовании третьего вида имплантатов — тонкопрофильных имлантатов из никелида титана с памятью формы (6 %). Помимо этого, было установлено, что применение магнитолазерной терапии в послеоперационном периоде способствовало активизации факторов неспецифической защиты и оказывало положительное влияние на иммунный статус в области раневой поверхности.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Коваленко, И. П., and И. Л. Бобкова. "Assessment of the Quality of Restorations After Using of a Combined Method for the Treatment of Injured Teeth." Стоматология. Эстетика. Инновации 7, no. 3 (December 7, 2023): 321–33. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2023.7.3.006.

Full text

Abstract:

Проведена оценка качества фотополимерных реставраций, установленных после сочетанного воздействия реминерализующих лекарственных средств на основе казеин фосфопептида – аморфного фосфата кальция с фтором и низкоинтенсивного лазерного излучения у 90 пациентов с травмой зуба. В зависимости от выбранного метода лечения пациенты были разделены на 3 группы: в группе 1 применяли сочетанный метод CPP-ACFP+НИЛИ, в группе 2 – CPP-ACFP, в группе 3 – базовую терапию. В процессе лечения оценены показатели электровозбудимости пульпы зуба, температурной и тактильной чувствительности. Применение сочетанного метода CPP-ACFP+НИЛИ привело к нормализации всех исследуемых показателей через 1 неделю лечения, что позволило провести постоянное пломбирование зубов в данной группе уже в конце указанного срока. Оценку эффективности лечения зубов с неосложненным переломом коронки проводили в отдаленные сроки (6, 12, 24 месяца) с использованием метода изучения границы «зуб – пломба». Проведенная реминерализующая терапия препаратом на основе казеин фосфопептида – аморфного фосфата кальция с фтором и НИЛИ позволила в 93,3% случаев получить наивысший балл при оценке границы «зуб – пломба» через 24 месяца после проведенного лечения, и ни одна реставрация не подлежала замене, в то время как в группах 2 (CPP-ACFP) и 3 (базовая терапия) в те же сроки 6,7 и 23,3% реставраций соответственно подлежали замене, а высший балл при оценке реставраций регистрировался в 86,7% случаев в группе 2 и в 70,0% в группе 3. Таким образом, разработанный сочетанный метод показал высокие результаты лечения неосложненного перелома коронки зуба и может быть рекомендован к использованию. It was made evaluation quality of photopolymer restorations, which were installed after the combined effect of remineralizing drugs based on casein phosphopeptide-amorphous calcium phosphate with fluorine and low-intensity laser radiation in 90 patients with tooth trauma was assessed. Depending on the chosen method of treatment, the patients were divided into three groups: in group 1, the combined method CPP-ACFP+LILI was used, in group 2 – CPP-ACFP, in group 3 – basic therapy. In the process of treatment were evaluated few parameters, they are: indicators of the electrical excitability of the dental pulp, temperature and tactile sensitivity. The using of the combined CPP-ACFP+LILI method led to the normalization of all studied parameters after 1 week of treatment, which made it possible to carry out permanent filling of the teeth in this group at the end of the specified period. Evaluation of the effectiveness of treatment of teeth with uncomplicated fracture of the crown was carried out in the long term (6, 12, 24 months) using the method of studying the border "tooth – filling". There was performed remineralizing therapy with a drug based on casein-phosphopeptide- amorphous phosphate containing fluorine and LILI changes in 93.3% of cases of obtaining results with an assessment of the boundaries of the "tooth – filling" 24 months after the treatment and one restoration was not subject to replacement. In the same, in groups 2 (CPP-ACFP) and 3 (basic therapy), 6.7% and 23.3% of the restorations, respectively, were subject to replacement at the same time, and the highest score when evaluating the restorations was recorded in 86.7% of cases in group 2 and 70.0% in group 3. Thus, the developed combined method showed good results in the treatment of uncomplicated fracture of the tooth crown and can be recommended for use.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Попович, Д. В., В. І. Бондарчук, К. В. Миндзів, and У. П. Гевко. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 227 «ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ»." Медична освіта, no. 2 (August 12, 2023): 57–62. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.2.13841.

Full text

Abstract:

Анотація. Статтю присвячено вивченню особливостей застосування технічних засобів реабілітації у навчальному процесі здобувачів вищої освіти спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» першого (бакалаврського) рівня. У роботі представлено аналіз ефективності й доцільності застосування технічних засобів фізичної терапії на прикладі чотирьох тем із навчальних дисциплін, які включені до навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня та до стандарту вищої освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2018 р. № 1419). Застосування технічних засобів у фізичній терапії на практичних заняттях на базі кафедри фізичної терапії, ерготерапії та фізичного виховання ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України є необхідною умовою виконання практичних навичок та розглядається як інструмент аналізу функціонального стану організму людини. Для оцінки ефективності та доцільності застосування технічних засобів фізичної реабілітації в навчальному процесі ми проаналізували дисципліни, обрані з робочого навчального плану, який розміщений на сайті Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Ми вибрали по одній темі із таких навчальних дисциплін: 1 курс – «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)». Тема «Фізична працездатність, визначення поняття. Методи визначення фізичної працездатності»; 2 курс – «Терапевтичні вправи». Тема «Терапевтичні вправи при сколіозі»; 3 курс – «Маніпуляційні методи фізичної реабілітації». Тема «Визначення та оцінка загальної фізичної працездатності та аеробної продуктивності»; 4 курс – «Прикладна кінезіологія». Тема «Міофасціальні ланцюги тулуба, таза і нижніх кінцівок. Мануальне мʼязове тестування (ММТ: Мʼязи тулуба, тазостегнового суглоба)». У навчальному процесі на практичних заняттях зі згаданих тем застосовуються: велоергометр вертикальний Circle B6, тренажер «міні-степпер», степпер, дошка Євмінова, пристрій для витягування хребта “NEXUS” та магніт «УАПК». Ці засоби використовуються як інструмент аналізу функціонального стану організму людини. За результатами роботи відзначено, що у фізичній терапії в навчальному процесі застосовуються технічні засоби реабілітації як інструмент аналізу функціонального стану організму людини. На практичних заняттях із навчальних дисциплін «Основи практичної діяльності у фізичній реабілітації (Вступ до спеціальності)», «Терапевтичні вправи», «Маніпуляційні методи фізичної реабілітації» та «Прикладна кінезіологія» здобувачі вищої освіти використовують прилади, засоби пристосування, тренажери, тренувальні пристрої, які спрямовані на відновлення функціонального стану людини, що сприяє опануванню ними практичних навичок, які необхідні у подальшій діяльності фізичного терапевта під час виконання своїх професійних обов’язків у лікувальних закладах та реабілітаційних центрах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Sokolova, L. K., Y. B. Belchina, V. V. Pushkarev, S. A. Cherviakova, T. S. Vatseba, O. I. Kovzun, and V. M. Pushkarev. "Рівень ендотеліну‑1 у крові хворих на діабет на тлі терапії цукрознижуваль ними препаратами." Endokrynologia 25, no. 3 (October 6, 2020): 201–6. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-3.201.

Full text

Abstract:

Актуальність. Ендотелін (EТ) є одним із найбільш значущих регуляторів функціонального стану ендотелію судин. ET‑1 є основною серцево-судинною ізоформою системи ендотелію. ЕТ‑1 здійснює як запальний, так і проліферативний ефект і провокує патогенні процеси в серцево-судинній системі. За діабету підвищення концентрації глюкози впливає на утворення ET‑1. Мета. Метою роботи було вивчення вмісту ЕТ‑1 у крові пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували різні гіпоглікемічні препарати. Матеріал і методи. Кількість ET‑1 оцінювали за допомогою ІФА в 103 осіб: 17 здорових добровольців і 86 пацієнтів із діабетом. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір EIA для ендотеліну (1-21) (Biomedica). Глікований гемоглобін визначали з використанням набору one HbA1c FS — DiaSys Diagnostic Systems. Результати. Середній рівень ендотеліну в крові хворихна цукровий діабет склав 0,536±0,047 фмоль/мл, у контролі — 0,118±0,017 фмоль/мл. Ми не спостерігали змін рівнів ET‑1 на тлі монотерапії метформіном або інсуліном. За використання комбінацій метформін + інсулін + дапагліфлозин, інсулін + метформін і сульфанілсечовина + метформін, але не комбінації інгібітор DPP‑4 + метформін (ЦД2) спостерігалося зниження рівня ET‑1 у крові. Цікаво, що інгібітор DPP‑4 + метформін викликали істотне збільшення (0,767±0,043 фмоль/мл) концентрації ET‑1. Висновки. Отже, на тлі комбінованої терапії, за винятком пари інгібітор DPP‑4 + метформін, рівень ET‑1 у крові пацієнтів із діабетом істотно знижувався, на відміну від монотерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Крук, І. М., and І. М. Григус. "ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 12 (October 12, 2022): 44–51. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність застосування засобів фізичної терапії для військовослужбовців з наслідками вогнепальних поранень та ефективність реалізації програми фізичної терапії в умовах госпіталю для ветеранів військової служби. Проблема фізичної терапії учасників бойових дій є особливо актуальною сьогодні, коли з початку тимчасової окупації російською федерацією Автономної Республіки Крим, розпалювання збройного конфлікту в східних регіонах України та повномасштабного вторгнення в нашу країну 24 лютого 2022 року Збройні сили України чинять запеклий опір. Проблема реабілітації та збереження працездатності осіб, що брали участь у бойових діях, сьогодні залишається актуальною. Дуже важливими є своєчасність, комплексність, безперервність процесу реабілітації та найшвидше повернення хворої людини до повноцінного психосоціального життя і найбільш повне відновлення втраченої працездатності. Проведення реабілітаційних заходів у військовослужбовців має свої особливості, оскільки після участі в бойових діях, які супроводжувались величезним фізичним і психологічним навантаженням, породжуючи потужний бойовий стрес, демобілізовані бійці, повертаючись додому, зазначають, що їх психіка виявляється непристосованою до мирного життя, стандартних цінностей суспільства та ін. Так, можлива як додаткова психотравматизація, так і виникнення у військовослужбовців неприйняття існуючих соціальних цінностей, розвитку асоціальних форм поведінки та ін. Після надання першої медичної допомоги та спеціалізованого лікування у військових шпиталях військовослужбовці потребують фізичної та психологічної реабілітації. Президентом України було поставлене завдання перед Кабінетом Міністрів та Верховною Радою України щодо налагодження та врегулювання процесів реабілітації військовослужбовців після поранень в зоні бойових дій та подолання ними бойових психічних травм. Після лікування у шпиталі військовослужбовці стикаються з проблемою відновлення своєї фізичної та психологічної функціональності. Це дуже важливе завдання, оскільки військовослужбовець, який отримав поранення або бойову психічну травму та не пройшов належним чином реабілітацію, не здатний ефективно вести бойові дії або повноцінно повернутись до мирного життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Стукань, Анастасия Игоревна, Денис Евгеньевич Кульбакин, Владимир Алексеевич Порханов, Ирина Валерьевна Гилевич, Вадим Николаевич Бодня, and Араксия Альбертовна Довлатбекян. "Immune Suppression in Surgical Treatment of Solid Tumours: Pathogenesis Links and Correction Methods." Voprosy onkologii 69, no. 6 (December 29, 2023): 986–95. http://dx.doi.org/10.37469/0507-3758-2023-69-6-986-995.

Full text

Abstract:

Основным радикальным методом терапии большинства онкологических заболеваний является хирургическое лечение. Тем не менее, накоплено немало данных о послеоперационном иммунодефиците, что, вероятно, играет значимую роль в прогрессировании опухолевого процесса. С другой стороны, следует учитывать и тот факт, что у онкологических больных исходно может отмечать определенный иммунный дисбаланс за счет существующего опухолевого процесса. При этом переход дормантных опухолевых клеток в пролиферирующее состояние способствует рецидивированию и метастазированию в короткие сроки после операции. Подобное усугубление иммунокомпрометированного статуса онкологического пациента после оперативного вмешательства ассоциировано с тяжелой хирургической травмой, что особенно свойственно местно-распространенным стадиям опухолевого процесса. Системный ответ на повреждение тканей после хирургического вмешательства и формирование раневой поверхности провоцируют каскад нарушений в клеточном звене иммунитета. Главным событием в этом процессе является высвобождение высокой концентрации циркулирующих молекул, ассоциированных с повреждением тканей (damage-associated molecular patterns (DAMPs)), что провоцирует активацию локального и системного воспалительного ответа. В исследованиях показана ассоциация маркеров воспаления раннего послеоперационного периода с онкологическими результатами при солидных опухолях. Нейтрофилы обеспечивают первичный ответ на хирургическую травму, а образование нейтрофильных внеклеточных ловушек (NETs) способствует прогрессированию опухоли. Активированные макрофаги в процессе заживления раны представляют собой опухоль-ассоциированный фенотип, промотирующий опухолевую прогрессию. Кроме того, рекрутирование и активация миелоидных клеток-супрессоров (MDSCs), регуляторных Т-лимфоцитов (Tregs), повышенная экспрессия лиганда запрограммированной клеточной гибели-1 (PD-L1) на иммунных клетках, фактора роста эндотелия сосудов (vascular endothelial growth factor, VEGF) при хирургической травме усугубляют иммуносупрессию и способствуют формированию преметастатической ниши. Терапевтические стратегии нормализации клеточного звена иммунитета после операции включают анти-DAMPs, снижение уровня послеоперационного воспаления, комбинированную с хирургическим вмешательством иммунотерапию, антиангиогенную и таргетную терапию в отношении нейтрофилов, макрофагов, MDSCs и Tregs. Кроме того, с этой целью могут быть использованы различные хирургические методы, способствующие благоприятному и раннему заживлению послеоперационной раны, включая адекватно выполненный реконструктивный этап, что также влияет на послеоперационный иммунитет. В целом, современные методы лечения, направленные на активацию клеточного звена иммунитета в послеоперационном периоде, требуют разработки новых комплексных подходов. Необходимо углублённое изучение основных механизмов дисфункции иммунитета, связанных с хирургической травмой, протекания послеоперационного раневого процесса, фенотипирование иммуносупрессивных клеток и разработка современных, персонализированных способов профилактики и лечения подобных состояний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Жарова, Ірина, Володимир Скочко, and Ольга Кучерява. "Моделювання функцій опорно- рухового апарату як інструмент вибору та використання засобів фізичної терапії в осіб із надлишковою масою тіла та гоналгіями." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (May 31, 2023): 102–7. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2023.1.102-107.

Full text

Abstract:

Резюме. Надлишкова маса тіла є важливим фактором ризику утворення болю, переважно у колінних суглобах, внаслідок надмірного систематичного механічного навантаження та обмеження фізичної активності, що призводить до слабкості м’язово-зв’язкового апарату й порушення конгруентності суглобових поверхонь. Збільшення маси тіла створює передумови перенавантаження колінних суглобів. Мета. Висвітлення актуальності проблеми виникнення болю у колінах, спричинених збільшенням маси тіла, тобто внаслідок збільшення осьового навантаження на колінні та суміжні із ними суглоби, а також розгляд способів підвищення ефективності фізичної терапії жінок із надмірною масою тіла шляхом розробки удосконаленої фізико-математичної моделі нижньої кінцівки, що сприятиме більш точному аналізу впливу надмірної ваги на колінні та суміжні суглоби. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, інтрументальні методи, діагностика. Результати. Відомо, що втрата ваги призводить до зменшення навантаження на суглоби, а отже, потенційно затримує прогресування запальних процесів і у колінних суглобах. Основна причина розвитку болю у колінах – невідповідність між механічним навантаженням на суглобову поверхню хряща та її здатністю чинити опір цьому навантаженню, що викликає явища дегенерації та деструкцій. Робота містить огляд того, як за допомогою методів геометричного формоутворення й чисельного моделювання можна вдосконалити тенсегріті-модель нижньої частини тіла для того, щоб оцінити сили натягу та стискання у колінному й суміжних суглобах. Для реалістичної побудови моделі нижньої частини опорно-рухового апарату знадобиться провести ретельний аналіз специфіки розподілу внутрішніх зусиль у м’язах та кістках ніг і таза людини. Це дасть змогу зрозуміти яким саме чином надмірна вага, розподілена в різних частинах тіла, призводить до задіяння відповідних груп м’язів та їх комбінацій у непритаманний для людини зі збалансованою вагою спосіб, що спричиняє неправильний характер розподілу внутрішніх зусиль у суглобах. Проаналізовано, як удосконалена тенсегріті-модель нижньої частини опорно-рухового апарату людини буде сприяти покращенню розуміння розподілу навантажень на колінний та суміжні з ним суглоби, допомагати наочності вивчення та оцінювання впливу надмірної ваги тіла на колінні суглоби та створювати передумови для вдосконалення програм з фізичної терапії, що допоможе підвищити показники фізичного та психоемоційного стану, покращити якість життя. Ключові слова: надмірна вага, колінний суглоб, навантаження, біль, тансегріті-модель, опорно-руховий апарат, фізична терапія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Петровский, Александр Валерьевич, Виктория Андреевна Амосова, Алексей Александрович Румянцев, Мона Александровна Фролова, Елена Игоревна Коваленко, and Елена Владимировна Артамонова. "Influence of the Timing of Surgery on the Long-term Outcomes in Patients with Locally Advanced Breast Cancer." Voprosy onkologii 70, no. 2 (May 6, 2024): 340–50. http://dx.doi.org/10.37469/0507-3758-2024-70-2-340-350.

Full text

Abstract:

Введение. В последние десятилетия отмечается неуклонный рост заболеваемости раком молочной железы (РМЖ). Несмотря на увеличение выявления РМЖ на ранних стадиях, по-прежнему значительная часть впервые выявленных случаев носят местно-распространенный характер. Подходы к лечению таких стадий претерпевали серьезные изменения, в результате которых общепринятым стандартом был признан комплексный (тримодальный) подход, включающий применение на первом этапе неоадъювантной лекарственной терапии и локальных методов (хирургическое лечение, лучевая терапия) на втором. При этом, несмотря на постоянно увеличивающийся объем знаний об эффективности и безопасности хирургических вмешательств, нерешенными остаются многие аспекты. В частности, открытым остается вопрос влияния сроков выполнения хирургического лечения на вероятность полной патоморфологической регрессии опухоли, а также отдаленные результаты лечения пациенток. Цель. Выработать оптимальный подход к определению сроков выполнения хирургического этапа лечения после завершения неоадъювантной химиотерапии у пациенток с местно-распространенным раком молочной железы. Материалы и методы. В данной̆ работе представлен ретроспективный сравнительный анализ данных пациентов с местно-распространенным РМЖ со стадией опухолевого процесса IIIA-IIIC, проходивших обследование и лечение в НИИ клинической онкологии ФГБУ «НМИЦ онкологии им. Н.Н. Блохина» Минздрава России в период с 2000 по 2020 гг. На первом этапе всем больным была проведена неоадъювантная химиотерапия и/или эндокринотерапия, далее — хирургическое лечение. В работе описано влияние сроков хирургического лечения на частоту полной патоморфологической регрессии опухоли у пациенток с различными подтипами РМЖ; а также на безрецидивную выживаемость и частоту развития хирургических осложнений. Результаты. По результатам проведенного многофакторного анализа было показано независимое негативное влияние временного интервала (> 42 дней) до проведения хирургического лечения на вероятность констатации полной патоморфологической регрессии опухоли (р = 0,049). Факт позднего проведения хирургического вмешательства также снижает показатели безрецидивной выживаемости пациенток, в первую очередь, при высокоагрессивных опухолях молочной железы (тройной негативный, люминальный и нелюминальный HER2-позитивный варианты, р = 0,026). Кроме того, выявлено, что выполнение хирургических вмешательств в ранние сроки (до 21 дня) после завершения неоадъювантной химиотерапии ассоциируется с достоверным повышением рисков хирургических осложнений (14,5 %, р = 0,009). Заключение. Результаты нашего исследования позволили определить оптимальные сроки выполнения хирургического вмешательства у больных местно-распространенным РМЖ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Pesheva, E. D., and V. V. Fadeev. "Niche of the dipeptidyl peptidase 4 inhibitor alogliptin in hypoglycemic therapy of type 2 diabetes mellitus." Endocrinology: News, Opinions, Training 11, no. 3 (2022): 69–74. http://dx.doi.org/10.33029/2304-9529-2022-11-3-69-74.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

РОМАНЕНКО, О. В., О. М. ГУРНЯК, and М. Г. КРАВЧУК. "БІОЛОГІЯ В СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», no. 4 (April 22, 2024): 32–43. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.5.

Full text

Abstract:

Виходячи з того, що важливим питанням вищої освіти є забезпечення підготовки освічених, кваліфікованих бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії у відповідності до сучасних вимог, в статті окреслено актуалізацію вченими і педагогами питань з шляхів розвитку освітньої та наукової сфер у згаданому напрямку, з перспектив навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, реабілітології у відповідних закладах вищої освіти, зокрема медичного та фізкультурно-оздоровчого профілів, з методичних аспектів навчання таких здобувачів вищої освіти і ролі клінічної практики у формуванні їхньої професійної ідентичності. Враховуючи потребу в набутті ними інтегральної компетентності, до однієї зі складових якої належить здатність особистості до вирішення пов’язаних з професійною діяльністю спеціалізованих задач і практичних проблем із застосуванням положень, теорій та методів медико-біологічних наук, в структурі Освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», якими визначаються концептуальні принципи організації навчання студентів-фізичних терапевтів, ерготерапевтів, виокремлено присвячений біологічним основам життєдіяльності людини конкретний освітній компонент і проаналізовано та узагальнено його характеристики. Показано, що він буває представленим багато у чому схожими за змістовим наповненням навчальними дисциплінами, які разом з тим можуть відрізнятися на назвою, за передбаченими відповідною Освітньо-професійною програмою статусом (обов’язковий освітній компонент / вибірковий освітній компонент) і формою підсумкового контролю, проте слугують належному засвоєнню студентами ключових аспектів біології. Вказані ознаки згаданого освітнього компонента мають враховуватися при розробці засобів навчання для забезпечення біологічної підготовки бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Gerasymenko, A. S. "Ендопротезування кульшових та колінних суглобів у хворих на ревматоїдний артрит при їх одночасному ураженні." TRAUMA 15, no. 3 (May 1, 2014): 102–7. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.15.2014.81641.

Full text

Abstract:

Ревматоїдний артрит (РА) розглядається як автоімунне захворювання організму, в основі якого лежить системне прогресуюче ураження сполучної тканини з переважним залученням суглобів, що призводить до їх руйнування та втрати ними функції. РА належить до найбільш поширених та тяжких хронічних запальних захворювань людини, його перебіг визначається зміною різних за ступенем тяжкості загострень та більш або менш тривалих періодів ремісії [1, 2], що за відсутності ефективної терапії призводить до швидкої інвалідизації та скорочення життя пацієнтів [3–5].

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Кукса, Наталія, and Юлія Карпенко. "ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Гуманізація навчально-виховного процесу, no. 1(101) (September 17, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1(101)2022.264938.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі застосування практико-орієнтованого навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії у процесі підготовки до професійної діяльності. Практико-орієнтоване навчання – це процес освоєння студентами освітньої програми з метою формування у студентів професійної компетенції за рахунок виконання ними реальних практичних завдань. У нашому дослідженні принцип практико-орієнтовного навчання полягає у формуванні в майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії фахових компетенцій у процесі вирішення практичних завдань; визначає пріоритетність спрямованості освітнього процесу на отримання студентами досвіду практичної діяльності, який виступає як готовність до виконання професійних функцій на основі вже наявних знань, умінь і навичок; передбачає практичну підготовку студентів до професійної діяльності в реабілітаційних центрах і в академічних (на базі закладів вищої освіти) і в клінічних умовах (на базі реабілітаційних закладів) в інтеграційному взаємозв’язку та взаємодоповненні. Реалізується цей принцип через впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання. У рамках наукової публікації було проведено дослідження результативності проведення практико-орієнтованих занять та визначення відгуку з боку майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії. Узагальнені результати анкетування студентів та науково-педагогічних працівників виявили доцільність та необхідність посилення практико-орієнтовної спрямованості процесу формування готовності майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії до професійноїдіяльності в реабілітаційних центрах, що уможливлюється завдяки впровадженню в освітній процес інтерактивних технологій навчання. Практико-орієнтовна модель навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії передбачає створення, розвиток і підтримку справедливих, творчих та відповідальних партнерських відносин між академічними і клінічними організаціями як у клінічному, так і в аудиторному навчанні: освітні програми не можуть існувати ізольовано від практики і бути досконалими. Ключові слова: професійна підготовка, практична діяльність, фахівці з фізичної терапії, ерготерапії, практико-орієнтована модель, освітній процес.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Дьоміна, Е. А., О. А. Главін, Л. І. Маковецька, and В. М. Михайленко. "Комплексне дослідження стану периферичної крові первинних хворих на рак шийки матки." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 6 (January 6, 2024): 70–77. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2023.06.070.

Full text

Abstract:

Рак шийки матки є однією з найпоширеніших патологій у структурі онкологічної захворюваності жіночого населення України. Значну роль у розвитку і прогресуванні цього захворювання відіграє окисний стрес. Внаслідок променевої терапії хворих частина нормальних клітин з оточення пухлини також зазнає опромінення, що може обумовити розвиток віддалених променевих ускладнень. У хворих до початку терапії було визначено низку біологічних показників, що відображають стан окисних процесів у периферичній крові, а також рівень пошкодження ДНК і апоптозу лімфоцитів та порівняно їх з показниками контрольної групи. Виявлено підвищення генерації супероксид-аніон-радикала у лімфоцитах в 1,8 раза, зниження вмісту сульфгідрильних груп білків у плазмі в 1,6 раза і зростання прооксидантно-антиоксидантного співвідношення крові в 1,4 раза, що свідчить про розвиток окисного стресу. У лімфоцитах ці зміни супроводжувалися падінням трансмембранного потенціалу мітохондрій в 1,8 раза та зростанням рівня двониткових розривів ДНК і апоптозу в 2,1 і 3,5 раза відповідно. Встановлено зворотну кореляцію між загальною продукцією вільнорадикальних сполук у лімфоцитах і генерацією ними супероксид-аніон-радикала, що свідчить про його важливу роль у пошкодженні цих клітин у хворих на рак шийки матки. Одержані дані будуть слугувати контролем для визначення радіаційно-індукованих змін у здорових клітинах із оточення пухлини після променевої терапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Бобкова, И. Л., and О. Г. Зиновенко. "Choice of Low-Intensity Laser Radiation Parameters for Use in Complex Therapy of Chronic Generalized Periodontitis." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 3 (November 17, 2021): 288–93. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.5.3.004.

Full text

Abstract:

Хронический генерализованный пародонтит характеризуется высокой распространенностью среди взрослого населения. Актуален поиск новых действенных методов лечения данной патологии. Одним из путей повышения эффективности является применение комплексных методов лечения, основанных на сочетании лазерного излучения с медикаментозным воздействием. Целью работы являлся выбор параметров низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ) для использования в комплексной терапии хронического генерализованного пародонтита. Periodontal diseases are widely spread among the adult population. A search of new effective methods of treating gingivitis and periodontitis is actual.One of the ways to improve the efficiency of treating this pathology is the use of complex methods of treatment based on a combination of laser radiation and medicinal effect. The aim of the study was to investigate the effect of low intensity laser radiation for using in the complex therapy of chronic generalized periodontitis.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Опанасюк, Ірина. "ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШОКЛАСНИКІВ." Психологія: реальність і перспективи, no. 19 (December 30, 2021): 68–79. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i19.321.

Full text

Abstract:

У статті зазначено, що метод арт-терапії містить в собі потенціал актуалізації стратегії творчої діяльності і ґрунтується на експресивних мистецтвах, що забезпечують підтримку особистості. Виокремлено функціональну асиметрію кори великих півкуль, на основі якої показано функціональний зв'язок між ними в арт-терапевтичному процесі. Показано розвивальний потенціал арт-терапії як специфічного впливу її художньо-символічних засобів на емоційну та пізнавальну сфери психіки особистості, сутність якого полягає у самопізнанні суб’єкта посередництвом творчої художньо-образної експресії власного диспозиційно-аксіологічного самопізнання та екзистенційного самовизначення. Розглянуто використання арт-терапевтичних технологій в розвитку емоційного інтелекту старшокласників. Наведено чотири «простори» особистості учасника у груповому процесі (модель «ВікноДжогарі»). Представлено аналіз роботи учасників групового процесу тренінгу, який дає можливість стверджувати, що головним результатом тренінгу є те, що його учасники спромоглись розвинути свій емоційний інтелект у процесі функціонального пов’язування арт-терапевтичного самовираження своїх проблемних дихотомій завдяки використанню художньо-символічних образів і форм та аксіологічного осмислення їх емоційного змісту, скерованого на досягнення бажаного. Виявлено, що застосування різних форм і видів арт-терапії для розвитку емоційного інтелекту сприяють особистості старшокласника усвідомити зміст свого внутрішнього емоційного світу, його зв'язок із власними емоційними реакціями та емоційною обізнаністю щодо проявів емоційної складової інших. Наведено середні значення динаміки показників груп до, після і через два місяці після формувального впливу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Savustyanenkо, A. V. "Внутривенная форма парацетамола: опыт мировых клиник за последние 5 лет." EMERGENCY MEDICINE, no. 7.62 (October 1, 2014): 37–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.62.2014.84067.

Full text

Abstract:

Внутривенная форма парацетамола по сравнению с пероральной более надежно поддерживает эффективную концентрацию препарата в плазме крови, что способствует развитию более высокого терапевтического эффекта. Новые исследования подтвердили, что применение внутривенной формы парацетамола для борьбы с послеоперационной болью в мультимодальных режимах анальгезии приводит к уменьшению частоты и количества вводимых опиоидов и, как следствие, связанных с ними побочных эффектов. При этом отмечено усиление обезболивающего эффекта и большая удовлетворенность пациентов проводимым лечением. Часто сокращалось время пребывания пациентов в палатах интенсивной терапии и общее время пребывания в стационарах. Во всех исследованиях, в которых изучалась безопасность внутривенной формы парацетамола, была отмечена высокая безопасность данного лекарственного средства для взрослых и детей. Результаты исследований свидетельствуют о том, что суммарная экономическая эффективность внутривенной формы парацетамола способна превышать таковую у пероральных форм.В обзоре представлен опыт применения мировыми клиниками внутривенной формы парацетамола для борьбы с послеоперационной болью за последние 5 лет.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Заверуха, Ольга, Наталія Завацька, Марина Кацинська, Ельміра Сасунова, and Юлія Сердюк. "Соціально-психологічна програма корекції проявів адикції у неповнолітніх з сімей трудових мігрантів." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(59) (2022): 104–14. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2022-59-3-104-114.

Full text

Abstract:

У статті розкрито особливості соціально-психологічноїпрограми корекції проявів адикції у неповнолітніх з сімей трудових мігрантів. Розроблена комплексна соціально-психологічна програма корекції проявів адикції у підлітків з сімей трудових мігрантів, спрямована на отримання ними розширеного та ефективного досвіду з персоніфікованим підходом щодо формування здатності долати випробовувані види напруги без адикторів. Запропонована соціально-психологічна програма була зосереджена на таких напрямках практичної психологічної діяльності, як вироблення у підлітків з сімей трудових мігрантів механізмів повноцінної компенсації сімейної депривації, набуття ними здатності до формування розширеного досвіду поведінкових реакцій та розуміння сутності життєвих ситуацій в основних аспектах, більш повне та адекватне сприйняття себе та своїх якостей у статичному та динамічному аспектах. У такий спосіб підліткам було надано зовнішні стимули практично-психологічного змісту, що забезпечили їх здатність повноцінно розвиватися за умови неповного забезпечення ресурсами сім’ї, проблемного бачення сутності шкільного соціального середовища та потенціалу деструктиву за безпосереднім впливом перебування у референтних групах однолітків. Доведено, що впровадження програми сприяло пропрацюванню афективної, когнітивної та соматичної сфер підлітків та надало їм можливість усвідомлення, уникнення і подолання проявів адикції у власній поведінці. Визначено основні складові ефективної реалізації комплексної соціально-психологічної програми корекції проявів адикції у підлітків з сімей трудових мігрантів: групова системно-сімейна корекція, із задіянням психодинамічної сімейної психотерапії, основних засад гуманістичної психології та екзистенціалізму, теорії сімейних систем Боуена, структурованої сімейної терапії, комунікаційної моделі терапії; когнітивно-поведінкова корекція, спрямована на усвідомлення ситуацій, в яких підлітки найчастіше реалізують адиктивну поведінку, їх уникнення, ефективне подолання низки проблем і проблемних форм поведінки, що пов’язані з проявами адикції у поведінці; тілесно-орієнтована корекція, повʼязана з методами саморегуляції, спрямована на розпізнавання та усвідомлення напруги, регулювання стресових станів, надмірного рівня стресу та його тривалості. Ключові слова: неповнолітні, сімʼї трудових мігрантів, прояви адикції, психокорекція.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Багацька, Олена, and Аліна Дворянова. "МЕТАФОРИ В СУЧАСНОМУ АМЕРИКАНСЬКОМУ ТЕРАПЕВТИЧНОМУ ДИСКУРСІ У ПРАКТИЧНОМУ ВИМІРІ." Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, no. 3 (December 20, 2023): 7–11. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.3.1.

Full text

Abstract:

У статті досліджено використання метафор і стилістичних фігур у сучасному американському терапевтичному дискурсі, наголошується на їхній виключно важливій ролі у полегшенні спілкування та розуміння під час консультування. Визначено наративний характер терапії та необхідність для терапевта вміти ефективно розшифровувати та переписувати згубні наративи клієнтів. Представлено докази того, що сучасні американські терапевтичні наративи, наповнені метафорами та стилістичними фігурами, сприяють адекватному висловленню складних емоцій та досвіду, запобігають захисним механізмам і заохочують взаєморозуміння. Розглянуто основні когнітивні процеси, пов’язані з розумінням метафор у сучасному американському терапевтичному дискурсі та переваги їх використання в терапії, оскільки власне метафори здатні допомогти подолати емоційні бар’єри, розкрити несвідоме і виразити складні ідеї лаконічно та доступно. У статті проаналізовано механізм ефективного використання метафор для отримання значущої інформації від співрозмовників та досягнення більшого усвідомлення ними сказаного, що ґрунтується на чотирьохетапній моделі використання метафор, яка включає активацію, розгортання, синтез та перетворення, на прикладі сесії сімейної терапії, проведеної сучасним американським психотерапевтом Стівеном Медіганом. З’ясовано, зокрема, доцільність використання метафор ВІДСТАНЬ, ПОДОРОЖ, СЛІПОТА в сучасному американському терапевтичному дискурсі для вивчення складностей та проблем у відносинах, а також корекції власних поглядів та усвідомлення труднощів. Загалом, у статті досліджено наріжні камені використання метафор у сучасному американському терапевтичному дискурсі, тоді ж як ситуаційний аналіз надає практичний приклад того, як сучасні психотерапевти можуть використовувати метафори для сприяння розгортанню значущих розмов та допомоги клієнтам переосмислити свої наративи та погляди.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Бондаренко, А. М. "СИБІРКА ЯК БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ: МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ." Інфекційні хвороби, no. 2 (May 13, 2024): 63–71. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14614.

Full text

Abstract:

У теперішніх воєнних умовах спокуса застосування агресором біологічної зброї, особливо за можливості її прихованого використання під маскою природних епідемій, – вкрай велика. Наведено детальний аналіз бойових штамів збудника сибірки – B. antracis, особливостей спричиненої ними епідеміології, патогенезу, клініки, терапії та специфічної імунопрофілактики, що вже сьогодні дозволяє вжити всіх можливих заходів і бути повністю підготовленими до можливого застосування противником цих бойових штамів. З огляду на загрозу реального застосування бойових штамів B. antracis та/або інших видів біологічної зброї необхідно повністю відновити знищену санітарну та протиепідемічну службу як у цивільному секторі, так і в структурі військових і армійських підрозділів, а також спеціалізовані армійські підрозділи щодо запобігання та боротьби з результатами застосування біологічної зброї як зброї масового ураження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Maleev, Maleev V. V., Gorelov A. V. Gorelov, Ponezheva Zh B. Ponezheva, Tagirova Z G. Tagirova Z, Usenko D. V. Usenko, and Grebenkina E. Yu Grebenkina. "The Central Research Institute of Epidemiology has been in the service of diagnosis, therapy, and prevention of acute intestinal infections for 60 years." Èpidemiologiâ i Infekcionnye Bolezni. Aktual’nye voprosy 2_2023 (June 30, 2023): 40–44. http://dx.doi.org/10.18565/epidem.2023.13.2.40-4.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

ЗЛИВКОВ, Валерій. "МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ АВТЕНТИЧНОСТІ." Psychology Travelogs, no. 2 (November 10, 2021): 73–83. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-7.

Full text

Abstract:

Дана стаття присвячена аналізу можливостей інтеграції методик психодіагностики автентичності особистості. Розглянуто поняття автентичності особистості у контексті інтегративного підходу до психологічної науки та практики. Встановлено, що у наукових дослідженнях автентичність найчастіше пов’язується із екзистенційною та гуманістичною психологією, побідне до цього розуміння автентичності міститься у гештальт-терапії, де вона визначається як відповідність людини самій собі, здатність жити, не зраджуючи своєму істинному «Я». Проаналізовано методики дослідження автентичності, визначено шляхи їх інтеграції у комплексних емпіричних дослідженнях і практичних розвідках. За допомогою інтегративного підходу до діагностики розкрито особливості автентичності педагогів. Обґрунтовано структурну модель автентичності фахівців соціономічних професій, побудова якої неможлива без інтеграції діагностичних методик. Встановлено, що педагоги характеризуються середнім рівнем автентичності, що свідчить про розуміння ними свого справжнього Я, однак неможливість його найкраще проявити, через певні вимоги до професійної педагогічної діяльності, необхідність відповідати більше соціальній ролі, аніж виявляти свою індивідуальність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Фотиади, А. А. "Лазерные источники с низким уровнем шума: от микроволновой фотоники до плазмоники и биотехнологий." Nanoindustry Russia 14, no. 3-4 (July 30, 2021): 168–73. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.3-4.168.173.

Full text

Abstract:

Исследования в области оптоэлектроники, нелинейной оптики, волоконных лазеров не ограничиваются только фундаментальными задачами, на их основе создаются различные датчики, приборы и устройства для широкого круга применений – от микроволновой фотоники до биотехнологий. Ряд направлений, таких как создание интегрированных оптических чипов, требует уменьшения уровня шума лазерных источников, другие нуждаются в разработке новых принципов создания распределенных датчиков физических величин, методик фотодинамической терапии различных поверхностных новообразований и управления биохимическими процессами в области клеточной терапии. Наша лаборатория работает в контексте этих направлений и в перспективе может стать центром, предлагающим научное сопровождение проектов по "Радиофотонике" и "Нанофотонике", реализуемых совместно с наукоемкими коммерческими компаниями. О лаборатории квантовой электроники и оптоэлектроники Научно-исследовательского технологического института имени С.П.Капицы (НИТИ) Ульяновского государственного университета, проводимых в ней исследованиях и их перспективах рассказывает кандидат физико-математических наук, руководитель лаборатории квантовой электроники и оптоэлектроники Фотиади Андрей Александрович. Studies in optoelectronics, nonlinear optics and fiber lasers are not limited to fundamental tasks only but also include design of various sensors, instruments and devices intended for a wide range of applications starting from microwave photonics to biotechnology. A number of tasks, such as development of the integrated optical chips, require a progress in laser sources of high spectral purity while other directions need advanced distributed sensors of physical values to be developed, techniques for photodynamic therapy of various kinds of superficial tumors and means enabling to control biochemical processes in the cell therapy. Our laboratory works in these areas and in the future it can become a center offering scientific support for projects in Radiophotonics and Nanophotonics, being realized in collaboration with high-tech commercial companies. The Head of the Quantum Electronics and Optoelectronics Laboratory of Technological Research Institute named after S.P.Kapitza of Ulyanovsk State University, Cand. Sc. (Physics and Mathematics) Dr. Andrei A. Fotiadi tells about the studies conducted in the laboratory, the prospects of current research and future plans.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Chernikova, N. A. Chernikova, and O. A. Knyshenko Knyshenko. "Modern approaches to the choice of hypoglycemic therapy in patients with type 2 diabetes mellitus: a niche of DPP-4 inhibitors." Pharmateca 4_2020 (April 17, 2020): 33–39. http://dx.doi.org/10.18565/pharmateca.2020.4.33-39.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Большова, Н. А., И. О. Стома, and И. А. Искров. "Blood Infections Caused by Enterobacteria in Patients with Acute Leukemia: Current State of the Problem and Results of a Clinical Study." Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа, no. 2 (November 8, 2021): 150–57. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.7.2.003.

Full text

Abstract:

Одним из важных механизмов устойчивости энтеробактерий является продукция β-лактамаз расширенного спектра (БЛРС), цефалоспориназ AmpC и карбапенемаз. Распространенность этих β-лактамаз увеличивается во всем мире, включая европейские страны. Рост количества резистентных микроорганизмов и связанное с ними влияние на смертность во всем мире составляет острую необходимость как в дополнительных терапевтических вариантах, так и в усилении контроля над применением антимикробных препаратов. Клиническую эффективность в отношении этих энтеробактерий могут сохранять ингибитор-защищенные β-лактамы, однако наиболее надежным режимом антибактериальной терапии считают применение карбапенемов, что способствовало их значительному увеличению потребления во всем мире и может быть частично связано с последующим распространением устойчивости к карбапенемам. Одним из способов преодоления резистентности, обусловленной продукцией β-лактамаз, является использование комбинаций β-лактамных антибиотиков с ингибиторами β-лактамаз. Появление новых ингибиторов β-лактамаз, в частности авибактама, активного против нескольких групп ферментов, не чувствительных к действию «классических» ингибиторов, представляет собой существенное достижение антимикробной терапии. Целью исследования явились определение возбудителей инфекций кровотока у пациентов с острыми лейкозами и оценка эффективности стартовых режимов антибактериальной терапии, используемых в условиях гематологического стационара. One of the important mechanisms of enterobacterial resistance is the production of extended spectrum β-lactamases (ESBL), AmpC cephalosporinases, and carbapenemases. The prevalence of these β-lactamases is increasing throughout the world, including European countries. The increase of the number of resistant microorganisms and the associated impact on mortality worldwide is an urgent need for both additional therapeutic options and increased control over the use of antimicrobial drugs. Inhibitor-protected β-lactams may retain clinical efficacy against these enterobacteria, but carbapenems are believed to be the most reliable antibiotic regimen, which has contributed to a significant increase of carbapenem consumption worldwide and may be partly related to the subsequent spread of carbapenem resistance. One of the ways to overcome the resistance caused by the production of β-lactamases is the use of combinations of β-lactam antibiotics with β-lactamase inhibitors. The emergence of new inhibitors of β-lactamases, in particular avibactam, which is active against several groups of enzymes that are not sensitive to the action of“classical”inhibitors, represents a significant achievement in antimicrobial therapy. The aim of the study was to determine the causative agents of bloodstream infections in patients with acute leukemia and to evaluate the effectiveness of antibiotic therapy regimens used in a hematological hospital.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Пятин, Василий Федорович, Ольга Александровна Маслова, and Наталья Петровна Романчук. "Alzheimer’s Disease and Melatonin/Testosterone/Estrogens: Neurophysiological and Neuroendocrinological Routing of Longevity." Bulletin of Science and Practice, no. 8 (August 15, 2022): 97–128. http://dx.doi.org/10.33619/2414-2948/81/15.

Full text

Abstract:

Болезнь Альцгеймера - это эволюционная, генетическая и эпигенетическая маршрутизация Homo sapiens , с внедрением реабилитационной программы «БАЯМ - 365/22/77» (Alzheimer’s Disease & Nuclear Medicine) и медико-социальными нейрокоммуникациями и сопровождениями (НИИ «Нейронаук», 2022). Инновационные методы нейромодуляции в комбинированной нейроэндокринной терапии/реабилитации (медикаментозные, нефармакологические и др.) прогнозируют защиту старения головного мозга. Для восстановления циркадианной нейропластичности мозга внедрена мультимодальная схема: циркадианные очки, функциональное питание и физическая активность. Разработан и внедрен комбинированный и гибридный кластер в диагностике, лечении, профилактике и реабилитации когнитивных нарушений и когнитивных расстройств. Биоэлектромагнитические характеристики светового воздействия на зрительный анализатор, являются самыми сильными синхронизирующими сигналами для циркадианной системы и оптимальной работы мозга Homo sapiens . Оптимизация нейробиологических и хрономедицинских процессов, возможна при циркадианной выработке мелатонина и обеспечении его длительной концентрации в организме человека. Половые гормоны оказывают многочисленные защитные и антиоксидантные действия во взрослом мозге, увеличивая нервную функцию и устойчивость и способствуя выживанию нейронов. По мере старения организма происходит относительно быстрая потеря гормонов яичников у женщин после менопаузы и постепенное, но действительно значительное снижение тестостерона у мужчин. Репродуктивное старение как у мужчин, так и у женщин оказывает негативное влияние на нервную функцию и представляет собой значительный возрастной фактор риска нейродегенеративных заболеваний, в первую очередь болезни Альцгеймера. Ключевым положительным фактором всех исследований является возраст начала менопаузальной гормонотерапии, раннее начало гормонотерапии в период менопаузы является защитным от болезни Альцгеймера. Нейроэндокринологические мультимодальные методы позволяют существенно увеличить продолжительность активной и качественной здоровой жизни человека. Время начала терапии экзогенными эстрогенами также высоко достоверно ассоциировалось с риском деменции: если заместительная гормональная терапия начиналась в первые 5 лет после наступления менопаузы, риск развития болезни Альцгеймера был существенно ниже. Кроме того, эстрогены действуют в головном мозге, регулируя широкий спектр поведения и физиологических функций у обоих полов. Alzheimer’s disease is the evolutionary, genetic and epigenetic routing of Homo sapiens , with the introduction of the ADNM - 365/22/77 (Alzheimer’s Disease & Nuclear Medicine) rehabilitation program and medical and social neurocommunications and accompaniments (Research Institute of Neuroscience, 2022). Innovative neuromodulation methods in combined neuroendocrine therapy/rehabilitation (drug, non-pharmacological, etc.) predict the protection of brain aging. To restore circadian neuroplasticity of the brain, a multimodal scheme was introduced: circadian glasses, functional nutrition and physical activity. A combined and hybrid cluster has been developed and implemented in the diagnosis, treatment, prevention and rehabilitation of cognitive impairment and cognitive disorders. Bioelectromagnetic characteristics of light exposure to the visual analyzer, is the strongest synchronizing signal for the circadian system and optimal operation of Homo sapiens brain. Optimization of neurobiological and chronomedicine processes is possible with the circadian production of melatonin and ensuring its long-term concentration in the human body. Sex hormones have numerous protective and antioxidant effects in the adult brain, increasing neural function and resistance and promoting neuronal survival. As the body ages, there is a relatively rapid loss of ovarian hormones in women after menopause and a gradual but indeed significant decrease in testosterone in men. Reproductive aging in both men and women has a negative effect on neural function and represents a significant age-related risk factor for neurodegenerative diseases, primarily Alzheimer's disease. A key positive factor in all studies is the age of initiation of menopausal hormone therapy, early initiation of menopausal hormone therapy is protective against Alzheimer's disease. Neuroendocrinological multimodal methods make it possible to significantly increase the duration of an active and high-quality healthy life of a person. The start time of exogenous estrogen therapy was also highly significantly associated with the risk of dementia: if hormone replacement therapy began in the first 5 years after the onset of menopause, the risk of developing Alzheimer’s disease was significantly lower. In addition, estrogens act in the brain, regulating a wide range of behaviors and physiological functions in both sexes.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Кравчук, И. В., И. Л. Бобкова, and О. Г. Зиновенко. "Complex Treatment of Chronic Recurrent Aphthous Stomatitis with the Use of Low-Intensity Laser Radiation." Стоматология. Эстетика. Инновации, no. 3 (November 17, 2021): 269–76. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2021.5.3.002.

Full text

Abstract:

Введение. Публикация посвящена проблемам лечения часто встречающегося заболевания слизистой оболочки полости рта - хронического рецидивирующего афтозного стоматита. Цель исследования. Оценить клиническую эффективность комплексного лечения с воздействием на очаги поражения низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ) в красном диапазоне у пациентов с хроническим рецидивирующим афтозным стоматитом. В результате проведенной работы показана высокая эффективность комплексного лечения, включающего медикаментозную терапию в сочетании с применением низкоинтенсивного лазерного излучения в красном диапазоне, что позволяет в более короткие сроки устранить элементы поражения и ускорить репаративные процессы слизистой оболочки полости рта у пациентов. Материалы и методы. Объектом исследования явились 32 пациента с диагнозом рецидивирующего афтозного стоматита различной степени тяжести: легкой (16 человек), среднетяжелой (12 человек) и тяжелой (4 человека) в возрасте от 25 до 45 лет, из них 14 женщин и 18 мужчин. Пациенты были разделены на две равные группы. Половине пациентов (16 человек) медикаментозную терапию сочетали с воздействием на очаги поражения низкоинтенсивного лазерного излучения (НИЛИ) в красном диапазоне, длина волны 0,65 мкм, мощность 5 мВт, экспозиция 40 с., доза облучения 0,6 Дж/см2 на одно поле, число полей не более 5, курс до 7-10 сеансов. При тяжелом течении ХРАС применяли надвенное облучение крови в течение 20 минут, на курс 10 сеансов. Результаты. В результате проведенного лечения с применением НИЛИ в красном диапазоне у пациентов основной группы с фиброзной формой заболевания эпителизация элементов поражения наступила через 3-5 дней (в группе сравнения - через 7 и более дней). На слизистой оболочке полости рта не оставалось следов в обеих группах. У пациентов основной группы с некротической формой заболевания эпителизация элементов поражения наступила через 10-12 дней (в группе сравнения - через 14-21 день). На слизистой оболочке полости рта следов не оставалось. В группе сравнения иногда сохранялись рубцы. У пациентов основной группы с гландулярной формой заболевания эпителизация наступила через 7-10 дней (в группе сравнения - через 14-30 дней). Рубцов на слизистой оболочке не оставалось в обеих группах. У пациентов основной группы с рубцующей формой заболевания эпителизация наступила через 14-18 дней (в группе сравнения этот период составил 24 дня). Заживление происходило с образованием рубца в обеих группах. Более тонкий рубец был у пациента, которому на элемент поражения воздействовали НИЛИ. Заключение. Проведенное комплексное лечение ХРАС, включающее медикаментозную терапию в сочетании с применением низкоинтенсивного лазерного излучения, позволило в более короткие сроки устранить элементы поражения и ускорить репаративные процессы слизистой оболочки полости рта у пациентов. Introduction. The publication is devoted to the problems of treatment of a common disease of the oral mucosa – chronic recurrent aphthous stomatitis.Purpose. To evaluate the clinical effectiveness of complex treatment with exposure to lesions of low-intensity laser radiation (LLI) in the red range in patients with chronic recurrent aphthous stomatitis. As a result of the conducted work, the high efficiency of complex treatment, including drug therapy in combination with the use of low-intensity laser radiation in the red range, is shown, which makes it possible to eliminate the elements of the lesion in a shorter time and accelerate the reparative processes of the oral mucosa in patients.Materials and methods. The object of the study was 32 patients diagnosed with recurrent aphthous stomatitis of varying severity: mild (16 people), moderate (12 people) and severe (4 people) aged 25 to 45 years, including 14 women and 18 men. The patients were divided into two equal groups. In half of the patients (16 people), drug therapy was combined with exposure to the lesion foci to low-intensity laser radiation (LLI) in the red range, wavelength 0.65 microns, power 5 MW, exposure 40 s, radiation dose 0.6 J/cm2 per field, the number of fields is not more than 5, the course is up to 7–10 sessions. In severe chronic recurrent aphthous stomatitis, the above-mentioned blood irradiation was applied for 20 minutes, for a course of 10 sessions.Results. As a result of the treatment with the use of NILI in the red range in patients of the main group with the fibrous form of the disease, epithelization of the lesion elements occurred after 3–5 days (in the comparison group – after 7 or more days). There were no traces left on the oral mucosa in both groups.In patients of the main group with the necrotic form of the disease, epithelialization of the lesion elements occurred after 10–12 days (in the comparison group – after 14–21 days). There were no traces left on the oral mucosa. In the comparison group, scars sometimes persisted.In patients of the main group with the glandular form of the disease, epithelialization occurred after 7–10 days (in the comparison group – after 14–30 days). There were no scars on the mucous membrane in both groups.In patients of the main group with the scarring form of the disease, epithelialization occurred after 14–18 days (in the comparison group, this period was 24 days). Healing occurred with scar formation in both groups. A thinner scar was found in a patient who was exposed to the lesion element by NILI. Conclusion. Thus, the comprehensive treatment of chronic recurrent aphthous stomatitis, including drug therapy in combination with the use of low-intensity laser radiation, made it possible to eliminate the elements of the lesion in a shorter time and accelerate the reparative processes of the oral mucosa in patients.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Добреля, Н. В., and Т. А. Бухтіарова. "Проблеми біоетики в контексті пандемії COVID-19." Фармакологія та лікарська токсикологія 14, no. 3 (August 18, 2020): 159–65. http://dx.doi.org/10.33250/14.03.159.

Full text

Abstract:

Пандемія COVID-19 поставила перед людством низку питань, що потребують детального розгляду, обговорення та прийняття зважених рішень. Серед цих питань чи не найважчими для практичного розв’язання є питання біоетики: взаємодія лікаря й пацієнта в умовах відсутності визнаних методів і протоколів лікування, рекомендації та засоби безпеки для медичних працівників, етичність проведення протиепідемічних заходів, дослідження та публікації на тему COVID-19, розгляд клінічних випробовувань з точки зору етики та їхнє безпосереднє проведення, прийняття рішень в умовах обмежених ресурсів, лікування пацієнтів в інтенсивній терапії, надання паліативної допомоги, проблеми, що пов’язані з психічним здоров’ям населення, захист даних та обмін ними, прискорення розробки й оцінка ефективності вакцини для профілактики COVID-19. За таких умов ресурси системи охорони здоров’я багатьох країн виявились недостатніми для надання всім пацієнтам якісного медичного обслуговування, на яке вони мають право за міжнародними документами. Питання життя та смерті хворих постало так само гостро, як у ті часи, коли технології, що підтримують життя, тільки вводились у клінічну практику.Пандемія COVID-19 суттєво змінила біоетичний дискурс із репродуктивних технологій, штучного інтелекту та можливостей молекулярної генетики на утилітарну етику з підтриманням заходів охорони громадського здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Мінцер, О. П., Т. М. Бабкіна, О. В. Щербіна, В. В. Краснов, Ю. А. Бісюк, and Л. І. Сергієнко. "ОСВІТНЬО-НАУКОВА ПРОГРАМА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 224 «ТЕХНОЛОГІЇ МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ»." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (November 29, 2021): 56–74. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.2.12453.

Full text

Abstract:

Представлено сучасний формат стратегії і програми навчання майбутніх спеціалістів ступеня доктора філософії за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» галузі знань 22 «Охорона здоров'я». Методами експертного оцінювання проаналізовано розвиток теорії і практики застосування технологій діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів, у тому числі інформаційних. Уніфіковано сучасні технології клінічних лабораторних і променевих методів дослідження, що сприяють підвищенню якості надання медичної допомоги; методи променевої терапії, що сприяють підвищенню ефективності лікування онкологічних і неонкологічних захворювань, а також методи прийняття рішень у діагностиці, лікуванні та прогнозуванні станів пацієнта. По завершенню навчання, здобувачі вищої освіти третього рівня мають оволодіти загальнонауковими компетентностями, здобути універсальні навики дослідника та мовні компетентності. Тематика курсів професійної підготовки розроблена з метою сприяння здатності інтегрувати знання та розв'язувати складні завдання в мультидисциплінарних і трансдисциплінарних контекстах. Отже, зміст запропонованої освітньо-наукової програми за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» направлено на підготовку висококваліфікованих і конкурентоспроможних спеціалістів ступеня доктора філософії та здобуття ними в процесі навчання необхідних теоретичних знань, що носять мультидисциплшарний характер, та комплексу практичних умінь, навиків і компетентностей для виконання інноваційних наукових досліджень та впровадження отриманих результатів у практичну охорону здоров'я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Радецька, Л. В., Н. І. Ярема, А. О. Боб, О. О. Чукур, and І. В. Смачило. "МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХВОРОГО НА ХРОНІЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ ТА З КОМОРБІДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ – АКЦЕНТ НА САМОМЕНЕДЖМЕНТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (August 24, 2023): 80–85. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2023.2.14038.

Full text

Abstract:

Мета: визначити ефективність мультидисциплінарного підходу до спостереження хворого на ХСН та з коморбідною патологією, оцінивши динаміку клінічних, гемодинамічних параметрів, показників толерантності до фізичних навантажень, якості життя, комплаєнсу лікування у процесі сучасної персоналізованої терапії та навчання хворих принципів самоменеджменту/самодогляду. Матеріали і методи. Обстежено 53 пацієнти з клінічно вираженими ознаками серцевої недостатності та коморбідною патологією. Застосовували мультидисциплінарний підхід до динамічного спостереження хворих. Контакт із хворими здійснювали безпосередньо, а також по телефону, online, через месенджери вайбер, вотсаб, телеграм, тривалість спостереження становила 6 місяців. Вивчали динаміку загальноклінічних показників, функціонального стану хворих, комплаєнсу лікування та якості життя хворих. Результати. Застосування мультидисциплінарного підходу до динамічного спостереження хворих на ХСН та з коморбідною патологією підвищувало ефективність лікування завдяки набуттю ними нових знань про своє захворювання, впевненості в можливості ефективного самоменеджменту/самодогляду, що підтвердили результати оцінки динаміки загальноклінічних показників, функціонального стану, комплаєнсу лікування та якості життя. Висновки. Кращі результати в підвищенні комплаєнсу лікування та показників якості життя хворих на хронічну серцеву недостатність спостерігаються при використанні комплексного підходу з використанням сучасного медикаментозного лікування та навчання пацієнта елементів самоменеджменту в домашніх умовах з активним залученням мультидисциплінарної команди та застосуванням телефонного звʼязку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Dynnyk, N. V., А. S. Svintsitskyi, G. А. Solovieva, and L. S. Hvozdetska. "Модифікація способу життя хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки." Likarska sprava, no. 5-6 (September 30, 2016): 52–56. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2016(5-6)09.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати дослідження впливу фізичної активності хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) на індекс вісцерального ожиріння та неінвазивний біомаркер запалення і апоптоз клітин печінки фрагментів М30 цитокератину 18. Встановлено статистично достовірне зниження індексу вісцерального ожиріння та рівня фрагментів М30 цитокератину 18 через 12 тиж спостереження у групі, в якій проводили само- та лікарський контроль за щоденною фізичною активністю із застосуванням крокоміру. Проте індекс маси тіла (ІМТ) та відсотковий вміст жиру в організмі, виміряні за допомогою біоелектричної імпедансометрії, суттєво не змінилися. Зміна сидячого способу життя на щоденну ходьбу довжиною 10 000 кроків на добу зменшує не лише ступінь вісцерального ожиріння, але й рівень запалення та апоптозу клітин печінки хворих на НАЖХП навіть за відсутності зниження маси тіла та ІМТ. Визначення фрагментів М30 цитокератину 18 може бути корисним не лише у верифікації ступеня запалення та апоптозу клітин печінки хворих на НАЖХП, а його можна використати для оцінки ефективності терапії у динаміці. Застосування крокомірів можна рекомендувати пацієнтам з НАЖХП, оскільки це підвищує дотримання ними рекомендацій з посилення фізичної активності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Можейко, Л. Ф. "Complex Method of Rehabilitation Therapy after Early Termination of Pregnancy." Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, no. 1 (February 22, 2023): 19–25. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2023.13.1.002.

Full text

Abstract:

Важной составляющей сохранения женского репродуктивного здоровья является предупреждение нежелательной беременности. Известно, что ежегодно в мире 56 млн беременностей заканчиваются медицинским абортом. В Республике Беларусь проблема абортов особенно актуальна, поскольку, по статистике, на каждые 100 беременностей приходится примерно 26,6 аборта, причем в мировом рейтинге Беларусь занимает 5-е место по количеству абортов. Искусственное прерывание нежелательной беременности приводит к серьезным последствиям (бесплодие, невынашивание, нарушения менструального цикла, воспалительные заболевания женских половых органов). Доказано, что дети от матерей с искусственным прерыванием беременности в анамнезе чаще рождаются в состоянии асфиксии, с нарушениями мозгового кровообращения и другой патологией, что способствует увеличению детской заболеваемости и смертности. Более того, осложнения медицинского аборта в структуре материнской заболеваемости и смертности достигают 15–30%. Экономический ущерб от последствий абортов и связанной с ними гинекологической патологии ежегодно составляет 24 трлн бел. руб. An important component of women’s reproductive health is the prevention of unwanted pregnancies. It is known that annually in the world 56 million pregnancies end in medical abortion. In the Republic of Belarus, the problem of abortion is especially relevant, since according to statistics, there are about 26.6 abortions for every 100 pregnancies, and in the world ranking Belarus ranks 5th in terms of the number of abortions. Artificial termination of an unwanted pregnancy leads to serious consequences (infertility, miscarriage, menstrual irregularities, inflammatory diseases of the female genital organs). It has been proven that children from mothers with a history of artificial termination of pregnancy are more often born in a state of asphyxia, with cerebrovascular accidents and other pathologies, which contributes to an increase in child morbidity and mortality. Moreover, complications of medical abortion in the structure of maternal morbidity and mortality reach 15–30%. The economic damage from the consequences of abortions and associated gynecological pathology annually amounts to 24 trillion rubles.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Chub, O. I., and O. V. Bilchenko. "Виявлення плазмід-індукованих генів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит із супутнім цукровим діабетом 2-го типу й без нього." KIDNEYS, no. 4.10 (February 1, 2012): 17–19. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.4.10.2014.76048.

Full text

Abstract:

В останні роки зростає резистентність до β-лактамних антибіотиків основних збудників інфекцій сечової системи, що пов'язана з виробленням плазмід-індукованих β-лактамаз розширеного спектру (βЛРС). Тому, метою дослідження було вивчити наявність плазмід-індукованих βЛРС серед збудників хронічного пієлонефриту (ХП) і виявити основні фактори, що можуть сприяти колонізації сечового тракту βЛРС-продукуючими бактеріями. Виявлення βЛРС проводили методом полімеразної ланцюжкової реакції. Серед обстежених 105 хворих, у 22 (20,9%) збудниками виявилися штами з плазмідними генами резистентності: 11 (36,7%) генів blaTEM, 11 (36,7%) – blaCTX-M, i 8 (26,7%) – blaSHV. У хворих із супутнім цукровим діабетом 2 типу (ЦД), частота виявлення плазмідних βЛРС дещо вища ніж у пацієнтів без ЦД 2 типу (31,3% vs. 27,4%), проте достовірно не відрізнялась поміж груп. До факторів, що сприяли колонізації сечового тракту бактеріями з плазмідними βЛРС відносяться: вік 55 років і вище, наявність ХХН ІІІ та ІV стадій, факт стаціонарного лікування упродовж останнього року, прийом антибіотиків з різних причин у поточному році. Наявність генів стійкості серед уропатогенів може свідчити про високу швидкість поширення між ними за допомогою плазмід. Тому, вивчення та виділення плазмід-індукованих βЛРС важливо для оптимального вибору антибіотика для емпіричної терапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Yakovlev, P. G. "Чи може бути гормонотерапія елементом комбінованого радикального лікування хворих на низькодиференційований рак сечового міхура?" Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (November 5, 2019): 75–83. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10550.

Full text

Abstract:

Мета роботи: визначити відмінності в захворюваності на низькодиференційований (G3) рак сечового міхура (РСМ), показники загальної виживаності після радикального хірургічного лікування залежно від статі та стадії хвороби та оцінити можливий вплив гормональних факторів на дані відмінності і доцільність проведення відповідної гормональної терапії. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано за допомогою методу Каплан–Майєр 364 історії хвороби пацієнтів (чоловіків – 305, жінок – 59), які проходили радикальне хірургічне лікування з приводу G3 РСМ із метою виявлення статистично значущої кореляції між статтю пацієнта, показниками захворюваності та результатами виживаності залежно від клінічної стадії РСМ. Результати досліджень та їх обговорення. Співвідношення чоловіків до жінок склало 5,2:1. Зі збільшенням клінічної стадії G3 РСМ кількість захворілих жінок зменшується пропорційно стадії раку. Статистично достовірну відмінність виявлено лише між кривими виживаності хворих зі стадією IV G3 РСМ з р<0,05 з достовірно кращими результати виживаності жінок. Результати 5-річної виживаності хворих в стадії ІI, III та IV кращі серед жінок. Дані попередніх досліджень вказують на зниження експресії андрогенних та зростання експресії естрогенних рецепторів зі збільшенням стадії РСМ, що ймовірно впливає на ініціювання, прогресію РСМ та модуляцію ними впливу інших етіологічних чинників РСМ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Родченкова, Ірина. "Комплексна програма соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців постраждалих на бойовий стрес." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(62)Т.2 (2023): 157–72. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2023-62-3-2-157-172.

Full text

Abstract:

Представлена стаття розкриває особливості соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в умовах бойового стресу й відчули його негативні наслідки. Визначається специфіка таких наслідків та пропонується програма реабілітації, висвітлюються провідні умови й сутність засобів реабілітації військових. Методи дослідження: шкала оцінки відповідності стандартам EMDR (EFRS – EMDRFidelityRatingScale; Д. Корн, Л. Максфілд, Н.Дж. Сміт, Р. Стікголд), стандартизований «Опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу». А також «Комплексна програма соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців». Результати. Реабілітація військових, які зазнали впливу бойового стресу, розглядається як цілеспрямований і раціональний психологічний вплив на основні соціально-психологічні характеристик та пов'язаної з ними психологічні структури особистості з метою створення необхідних умов для повноцінного відновлення розвитку і функціонування індивіда. Представлено основні положення «Комплексної програми соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців», складові та результативність використання в умовах реабілітації військових. Висновки.На основі системного, індивідуально-орієнтованого підходу описано та продемонстровано соціально-психологічні особливості системи комплексної реабілітації військовослужбовців, які пережили вплив бойового стресу. Система поєднання гіпнотерапії й когнітивно-поведінкової терапії та технік майндфулнес, техніки EMDR (десенсибілізація та переробка рухом очей) й поєднання групової роботи (соціально-психологічні тренінги) та індивідуальної роботи (психотерапія, психодинамічні засоби) ефективно впливають на відновлення й унормування психічного стану військових, їх боєздатності. Ключові слова: військовослужбовці, бойовий стрес, комплексна реабілітація, психотерапевтичні засоби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Наконечна, С. П. "Вплив засобів фізичної терапії на якість ходьби та показники електроміографії у студентів 17–19 років з плоскостопістю і порушеннями постави." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.102-109.

Full text

Abstract:

Робота присвячена розгляду біометричних параметрів ходьби студентів 17–19 років зі зниженням висоти склепіння стопи за даними системи SIGMA XL та ознаками функціонального сколіозу. Розглянуто такі часові параметри ходьби, як тривалість одного циклу кроку, одиночної опори, середня нормалізована швидкість. Проведено аналіз інтегрованого показника якості ходьби FAP. Мета. Оцінити динаміку та особливості часових параметрів ходьби до та після впровадження авторської програми корекції плоскостопості і функціональних порушень постави у студентів 17–19 років. Методи. Проаналізовано параметри ходьби 120 студентів з гіпогіпертонусом м’язів, які входять до складу різних міофасціальних ланцюгів. Студенти були розподілені на дві групи: основну (ОГ) та контрольну (КГ) по 60 чол. у кожній. Студенти ОГ займались за авторською програмою, яка передбачала застосування засобів фізичної терапії, передбачених методикою І. Д. Ловейко [7], в модифікації О. В. Пешкової зі співавт. [12]. Крім цього, додатково проводили заняття модифікованими видами спорту у воді (поло, баскетбол, волейбол, імпровізовані ігри тощо) – температура води 25 о С, глибина басейну до 1,2 м. Студенти КГ займалися тільки за програмою І. Д. Ловейко. Обстеження проводили на початку дослідження і через 12 і 24 міс. після застосування відповідних програм фізичної терапії. Результати. За результатами проведенного статистичного дослідження було виявлено деякі закономірності для студентів, у яких плантографічним методом визначалися ознаки плоскостопості і функціонального сколіозу (КГ) та для студентів, у яких постава залишалася без зміни (ОГ). До лікування студенти незалежно від групи дослідження за параметрами ходьби були однаковими, тобто у них простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок плоскостопості. Через два роки після впровадження обох програм параметри ходьби відновлювалися, хоча їх нормалізація за програмою для КГ не досягала середньостатистичної референтної норми. Після лікування за авторською програмою спостерігалося значне покращення параметрів ходьби у студентів ОГ – практично відновлювалася симетрія ходьби. Висновки. Зменшення тонусу і дисбаланс м’язів гомілки і спини є об’єктивною причиною втрати навичок якісної ходьби, що студенти показували до впровадження авторської програми. Тобто тривале несиметричне навантаження м’язів призводить до втрати оптимальних показників ходьби, зменшення опорної спроможності стопи, що виражається збільшенням часу опори на стопу із порушенням склепінчастого апарату стопи і збільшенням тривалості кроку. Наслідком цих змін є розвиток та поступове прогресування сколіотичної хвороби. Застосування у програмі фізичної терапії у студентів ОГ модифікованих ігрових видів фізичних вправ у воді сприяє підвищенню частотно-амплітудних характеристик м’язів окремих міофасціальних кінематичних ланцюгів, а зменшення дисбалансу між ними викликає покращення показників, що характеризують якість ходьби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Гусейнова, И. И. "Diagnostic Value of Oximetry for Suspected Necrotizing Enterocolitis in Preterm Infants with Perinatal Encephalopathy." Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, no. 2 (May 26, 2023): 185–89. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2023.13.2.009.

Full text

Abstract:

Цель исследования. Изучить показатели церебральной и спланхнической оксигенации при подозрении на некротический энтероколит (НЭК) у недоношенных детей с перинатальной энцефалопатией. Материалы и методы. В исследование было включено 32 недоношенных ребенка с перинатальной энцефалопатией с подозрением на НЭК, поступивших в отделение реанимации и интенсивной терапии новорожденных НИИ педиатрии им. К. Фараджевой в период 2019–2021 гг. Результаты. Как показали наши исследования, снижение показателя SCOR при подозрении на НЭК у недоношенных может послужить ценным диагностическим маркером ишемии стенки и использоваться в ранней диагностике НЭК. Заключение. Изучение корреляционных связей между показателями оксиметрии при НЭК у недоношенных детей позволяет прогнозировать течение заболевания и определять лечебную тактику. Purpose. To study the indicators of cerebral and splanchnic oxygenation in case of suspected necrotizing enterocolitis (NEC) in preterm infants with perinatal encephalopathy. Materials and methods. The study included 32 premature infants with perinatal encephalopathy with suspected NEC admitted to the intensive care unit of the Research Institute of Pediatrics named after K. Faradzheva in the period 2019–2021. Results. As our studies have shown, a decrease in SCOR in case of suspected NEC in preterm infants can serve as a valuable diagnostic marker of wall ischemia and be used in the early diagnosis of NEC. Conclusion. The study of correlations between oximetry parameters in NEC in premature infants makes it possible to predict the course of the disease and determine treatment tactics.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Михайлова, С. В., Д. Е. Иванощук, П. С. Орлов, Д. В. Денисова, and Е. В. Шахтшнейдер. "Анализ ассоциации распространенного варианта rs13107325 гена-транспортера двухвалентных катионов SLC39A8 с показателями липидного обмена подростков г. Новосибирска." Ateroscleroz 18, no. 4 (January 19, 2023): 354–61. http://dx.doi.org/10.52727/2078-256x-2022-18-4-354-361.

Full text

Abstract:

Нарушение липидного обмена – один из главных факторов риска развития атеросклероза у человека. В ходе полногеномных исследований ассоциаций выявлены десятки генов, варианты которых ответственны за предрасположенность к дислипидемиям. Однако многие из ассоциаций либо не подтверждаются при репликации, либо оказываются специфичными для отдельных популяций. Целью данной работы была оценка распространенности одного из наиболее плейотропных полиморфизмов генома человека – rs13107325 – в популяционной выборке подростков г. Новосибирска и анализ его ассоциации с показателями липидного обмена. В работе использовались образцы крови и данные обследования 1582 подростков, собранные в ходе стандартизированного медицинского обследования в НИИ терапии и профилактической медицины – филиале Института цитологии и генетики СО РАН. Генотипирование по rs13107325 гена SLC39A8 выполнено при помощи ПЦР в режиме реального времени, для оценки корреляции генотипов с показателями липидного обмена использовали однофакторный дисперсионный анализ. Установлено, что частота аллеля Т варианта rs13107325 (p = 0,05 ± 0,004) в европеоидной выборке Западной Сибири ниже наблюдаемой в европейских популяциях. Ассоциация с показателями липидного обмена (содержанием в сыворотке крови общего холестерина, триглицеридов и холестерина липопротеинов высокой плотности), а также индексом массы тела не обнаружена ни в целом, ни в какой-либо из групп, различавшихся периодами отбора проб и контрастными по среднему уровню потребления пищи. Данный факт может говорить о том, что вклад варианта rs13107325 в дислипидемии у подростков Западной Сибири незначителен, и средние показатели потребления пищи не влияют на пенетрантность rs13107325 в отношении нарушения липидного обмена и индекса массы тела.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Лошкова, Елена Владимировна, Артем Викторович Лямин, Галина Николаевна Янкина, and Татьяна Сергеевна Люлька. "A CLINICAL CASE OF LOWER RESPIRATORY TRACT INFECTION CAUSED BY ELIZABETHKINGIA MENINGOSEPTICA IN A CHILD WITH CEREBRAL PALSY." Children's medicine of the North-West 11, no. 4 (December 25, 2023): 88–98. http://dx.doi.org/10.56871/cmn-w.2023.41.58.011.

Full text

Abstract:

Наиболее частая причина заболеваемости и смертности больных детским церебральным параличом (ДЦП), в том числе в детском возрасте, связана с заболеваниями органов дыхания. Для больных ДЦП характерно снижение местного иммунитета верхних и нижних дыхательных путей, повышение вирусной заболеваемости, прогрессирование бактериальной инфекции без дополнительного инфицирования или увеличения количества микробов, снижение функции легких, инфицирование дыхательных путей с микрофлорой, нетипичной для практически здоровых детей. ДЦП — заболевание, протекающее с тяжелыми коморбидными состояниями: это эпилепсия, требующая постоянной базисной терапии, сопровождающаяся стандартными негативными побочными эффектами, это как тяжелые желудочно-кишечные расстройства и связанные с ними тяжелые нарушения нутритивного статуса, так и дефицитные состояния, способствующие инфекционному процессу на фоне ДЦП. Описано клиническое наблюдение больного ДЦП, перенесшего тяжелую внебольничную пневмонию, вызванную Elizabethkingia meningoseptica, развившуюся на фоне приема глюкокортикостероидов. Описаны трудности ведения ребенка при назначении эмпирической антимикробной терапии и успешная эрадикация возбудителя при клинико-рентгенологическом выздоровлении больного после обнаружения Elizabethkingia meningoseptica в жидкости бронхоальвеолярного лаважа и назначения антибиотикотерапии по результатам полученной антибиотикограммы. Авторы обращают внимание на патогенетические особенности реализации нарушений дыхания и питания в когорте больных ДЦП и необходимость персонализации диагностических и лечебных мероприятий в каждом случае. The most common cause of morbidity and mortality in patients with cerebral palsy (Cerebral Palsy, CP), including in childhood, is associated with respiratory diseases. Patients with SR are characterized by a decrease in local immunity of the upper and lower respiratory tract, increased viral incidence, progression of a bacterial infection without additional infection or an increase in the number of microbial numbers, a decrease in lung function, and infection of the respiratory tract with a microfl ora atypical for practically healthy children. SR is a disease that occurs with severe comorbid conditions, it is epilepsy, requiring constant basic therapy, accompanied by standard negative side eff ects, it is both severe gastrointestinal problems and associated severenutritional status disorders, and defi cient conditions that contribute to infectious process against the background of SR. A clinical observation of a patient with SR who had severe community-acquired pneumonia caused by Elizabethkingia meningoseptica, which developed while taking glucocorticosteroids, is described. The diffi culties of managing a child when prescribing empirical antimicrobial therapy and successful eradication of the pathogen with clinical and radiological recovery of the patient after the detection of Elizabethkingia meningoseptica in the bronchoalveolar lavage fl uid and the appointment of antibiotic therapy based on the results of the obtained antibiogram are described. The authors draw attention to the pathogenetic features of the implementation of respiratory and nutritional disorders in a cohort of patients with SR and the need to personalize diagnostic and therapeutic measures in each case.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Портян, М. О. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ." Теорія та методика навчання та виховання, no. 48 (2020): 85–95. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2020.48.08.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження пов’язана з тим, що у зв’язку з упровадженням інновацій у заклади дошкільної освіти, слід готувати майбутнього вихователя з урахуванням інноваційного потенціалу ігрових технологій. Мета статті – теоретично обґрунтувати та з’ясувати значення інноваційного потенціалу ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх вихователів. З метою реалізації визначеної мети були використані загальнонаукові методи, такі як: аналіз, синтез, систематизація наукових джерел, концептуалізація теоретичних знань для формулювання основних положень роботи. У статті доведено, що організація навчання на основі гри у контексті вивчення дисципліни «Педагогіка» є одним із інноваційних підходів до навчання студентів у закладі вищої освіти. Виконуючи різноманітні функції (задоволення, навчання, вправи, розвитку, виховання, естетизації, соціалізації, комунікації, самореалізації, діагностування, корекції, терапії), ігрові технології в освітньому процесі дозволяють формувати у майбутніх фахівців компетентності різного виду. Змістовне наповнення дисципліни «Педагогіка» було спрямоване на реалізацію таких етапів готовності до інноваційної діяльності, як: мотиваційний (активізація дій майбутніх вихователів із опанування та засвоєння ними необхідних для майбутньої діяльності знань, створення необхідних умов для прояву їх креативності); змістовий (усвідомлення, аналіз, творче переосмислення основних положень, що характеризують процеси впровадження та використання інноваційних технологій в освіті, їх призначення та специфіку); діяльнісний (як віддзеркалення набутих майбутніми вихователями компетентностей та досвіду використання нових ідей, форм, методів, прийомів, технік, технологій, що є найбільш придатними та ефективними для досягнення поставленої мети); рефлексійний (сприяння відкритості до нових освітніх ідей, процесу формування адекватної самооцінки індивіда на основі завдань, передбачених спецкурсом; супровід та корекція індивідуального стилю дій студента).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

АЛЬОХІН, Михайло. "«ПЕРШІ ЛАСТІВКИ» ВТРАТИ МОЛОДІ ПОКОЛІННЯ ЦЕНТЕНІАЛІВ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТЕКСТИ." Humanitas, no. 3 (September 2, 2022): 3–10. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.1.

Full text

Abstract:

У аналітичній статті автором здійснено спробу рефлексії реалізованої в Україні освітньої та молодіжної політики, технологій та практик соціально-педагогічної діяльності щодо забезпечення всебічного та гармонійного розвитку та соціальної інтеграції молоді покоління центеніалів. Констатується, що телепроєкти «Перші ластівки» та «Стоп-земля» на широкий загал піднімають проблему відповідності суспільного та поколінного запитів центеніалів із мірою та ступенем їх розуміння, усвідомлення та задоволення відповідними агентами та соціальними інститутами. Зазначається, що соціальним тлом зростання українських центеніалів є складне дитинство кінця 90-х – початку 2000-х, яке характеризується зростанням в умовах функціонування «пострадянського» суспільства, відтворення застарілих соціальних структур та інститутів, «шоком без терапії». Сьогодення центеніалів розвивається в умовах подвійної інституційної системи, масової аномічної деморалізації і масової соціальної ексклюзії. Тому українським центеніалам характерні гедоністичні устремління та споживацькі позиції, безвідповідальність та некомпетентність у побуті, егоїзм, високий рівень прагматизму та часто безпідставні амбіції, брак соціальної нормативності, соціальне відчуження й індивідуалізм, ризикована поведінки й недостатньо сформовані соціальнозначимі якості особистості. Автор наводить індикаторами соціальної втрати покоління центеніалів низьке усвідомлення ними цінності життя, насильницькі моделі взаємодії та нетерпимість до інакшості. Складна соціальна ситуація та доповнені до неї неконструктивні моделі виховання дітей призводить до їх світоглядної обмеженості, конформізму і тотального інфантилізму, особливо в соціально депресивних регіонах України. Подолання даного становища на думку автора лежить у площині активізації факторів та інструментів соціального розвитку молоді – подолання примітивності, а подекуди – нікчемності або фіктивності їх соціального досвіду, набуття ним проактивного, позитивного, формуючого нові конструкти виміру через їх залучення у найширшому контексті цієї дефініції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Ниши терапия'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles