Journal articles: 'Нервюра'

1

Sulik, R. V. "Невропатичний біль: діагностика і лікування." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 4.58 (February 1, 2013): 91–97. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.58.2013.85509.

Full text

Abstract:

Невропатичний біль (НБ) розвивається в результаті пошкодження або дисфункції системи, яка в нормі проводить больовий сигнал. Захворювання, при яких розвивається НБ, становлять гетерогенну групу патологій, при яких уражується периферична і центральна нервова система. Патофізіологічною основою невропатичного болю є гіперзбудливість нейронів, що виникає внаслідок пластичних змін у структурах, пов’язаних із проведенням і обробкою ноцицептивних сигналів. Типовим прикладом є біль при діабетичній невропатії, постгерпетичній невралгії і невралгії трійчастого нерва. НБ може значно впливати на якість життя людини. Нерідко він важко піддається лікуванню, оскільки стійкий до дії багатьох препаратів і супроводжується побічними ефектами на тлі ефективної фармакотерапії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Петренко, О. "Урок виживання - нервова сила за Полем Бреггом." Безпека життєдіяльності, no. 9 (2011): 13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Петренко, О. "Урок виживання - нервова сила за Полем Бреггом." Безпека життєдіяльності, no. 9 (2011): 13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Galinska, I. V. "К ВОПРОСУ ЭТИОЛОГИИ И ЧАСТОТЫ АТРОФИИ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА СОСУДИСТОГО ГЕНЕЗА." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 2 (September 28, 2021): 6–9. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.2.2018.172155.

Full text

Abstract:

Заболевания зрительного нерва являются основной причиной слабовидения и слепоты. Согласно данным литературы, среди этиологических факторов атрофии зрительного нерва (АЗН), не связанных с заболеваниями ЦНС, первое место занимает сосудистый фактор. В структуре причин атрофии зрительного нерва сосудистой этиологии первое место принадлежит передней ишемической оптической нейропати (ПИОН). Целью исследования стало проведение анализа этиологии и частоты атрофии зрительного нерва сосудистого генеза. Под нашим наблюдением находились 38 пациентов (38 глаз) с передней ишемической оптической нейропатией. Мужчин было 15 (39,5%), женщин – 23 (60,5%). Возраст пациентов составлял 27–84 года (в среднем 61,6 года). Основными этиологическими факторами ПИОН являются общая сосудистая патология организма и сосудистая патология зрительного нерва. Частота развития АЗН в отдаленном периоде (1–4 года) после перенесенной ПИОН составляет 100%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Zelentsov, K. S. "Ultrasound examination of the optic nerve with eye injury." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 20–21. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-20-21.

Full text

Abstract:

Актуальность. Как показали исследования, активно применяемые при тяжелой травме головы, внутричерепном кровотечении и идиопатической внутричерепной гипертензии методы КТ, МРТ и ультразвукового исследования (УЗИ) показали тесную связь между диаметром зрительного нерва и повышением внутричерепного давления. При закрытой травме глаза данные исследования проводились в единичных случаях. Цель. Оценить эффективность УЗИ для исследования состояния зрительного нерва у пациентов после закрытой травмы глаза. Материал и методы. Обследовано 134 пациента с закрытой (контузионной) травмой глаза через 3,14±0,23 дня после травмы. Обследования травмированного и парного глаза проводили на ультразвуковом В-скане HiScan фирмы Opticon (Италия). Использовали датчик с частотой 12,5 МГц. Измерение диаметра зрительного нерва проводили в ретробульбарном отделе в 3 мм от склеры. Результаты. На травмированном глазу, по сравнению с парным глазом, по данным УЗИ отмечается статистически достоверное (р <0,01) увеличение диаметра зрительного нерва в ретробульбарном отделе. Механизм подобного увеличения диаметра зрительного нерва до конца не ясен. Выводы. В ранний период после закрытой травмы глаза отмечается увеличение диаметра зрительного нерва, измеренное в ретробульбарном отделе с помощью УЗИ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Malyuga, Viktor Y., and Aleksandr A. Kuprin. "Extralaryngeal variants of the location of the recurrent laryngeal nerve. Clinical observation in thyroid surgery." Endocrine Surgery 11, no. 3 (December 12, 2017): 146–56. http://dx.doi.org/10.14341/serg20173146-156.

Full text

Abstract:

Возвратный гортанный нерв может иметь множество анатомических вариантов при экстраларингеальном расположении, что нередко приводит к смене техники оперативного вмешательства в каждом конкретном случае. В статье описаны два клинических наблюдения выявления невозвращающегося возвратного гортанного нерва и дополнительных коллатеральных анастомозирующих структур возвратного гортанного нерва. Невозвращающийся возвратный гортанный нерв, по данным последних исследований, встречается в общей популяции несколько чаще (до 4,8%), чем может предположить практикующий хирург-эндокринолог. Выявление невозвращающегося возвратного гортанного нерва перед операцией является важным объектом исследований. По данным многих авторов, парезы гортани при невозвращающемся возвратном гортанном нерве увеличиваются в разы по сравнению с возвращающимся гортанным нервом. Функциональное и клиническое значение анастомозирующих структур возвратного гортанного нерва до сих пор остается неизвестным. Визуализация их во время операции – редкое явление. Это приводит к их неизбежному повреждению. Таким образом, альтернативой теории тракционных повреждений возвратного гортанного нерва мы видим повреждение его нестандартных анатомических вариантов и анастомозирующих структур. В связи с редкостью выявления таких вариантов экстраларингеального расположения возвратного гортанного нерва считаем целесообразным поделиться собственным опытом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Galushko, Dmitri A., Hayk G. Asmaryan, and Maksim A. Pasko. "Clinical anatomy and features non-recurrent inferior laryngeal nerve in thyroid surgery. Case report." Clinical and experimental thyroidology 12, no. 3 (March 9, 2017): 31–36. http://dx.doi.org/10.14341/ket2016331-36.

Full text

Abstract:

В последние десятилетия отмечается значительный успех в хирургии щитовидной железы, однако частота развития пареза гортани вследствие повреждения возвратного гортанного нерва остается высокой. Детальное изучение разных вариантов топики нерва – одно из направлений, дающих возможность снизить его травматизацию. Невозвратный нижний гортанный нерв является редкой анатомической особенностью, которая выявляется при операциях на щитовидной железе в 0,3–1% случаев. Несмотря на такую редкую встречаемость, к сожалению, атипичное расположение невозвратного гортанного нерва создает предпосылки для его ятрогенного повреждения. В статье проведен анализ литературы, описаны причины возникновения, связь с аномалией магистральных сосудов и клиническое значение. Описаны два случая выявления невозвратного нижнего гортанного нерва в хирургической клинике ФГБУ РНЦРР МЗ РФ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Rudkovska, O. D. "Випадки успішного лікування невриту зорового нерва із застосуванням циклоплегіків (попереднє повідомлення)." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 7.61 (October 1, 2013): 36–38. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.61.2013.86063.

Full text

Abstract:

Запропоновано лікувати неврит зорового нерва стандартною терапією на тлі двобічної циклоплегії. Попередні результати свідчать про більш швидке і повне відновлення зорових функцій у пацієнтів, лікованих за новим методом. Автор пропонує концепцію, згідно з якою тригером невриту зорового нерва може бути слабкість акомодації через різке та тривале звуження зіниці внаслідок дистресу. Відключення акомодації атропіном блокує тригер захворювання, що реалізується у підвищенні ефективності лікування хворих з невритом зорового нерва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Маркин, С. П. "Поражения лицевого нерва (патогенез, терапия)." Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського, T. 5, № 1 (2017): 65–70.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Delva, M. Yu, and O. S. Nikiforova. "Ізольоване ураження додаткового нерва (клінічне спостереження, обговорення)." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 2.72 (May 7, 2015): 116–19. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.2.72.2015.78405.

Full text

Abstract:

У статті наводиться опис клінічного випадку ятрогенної ізольованої нейропатії додаткового нерва. Обговорюються основні причини та клінічні варіанти ураження додаткового нерва в латеральному трикутнику шиї, а також питання диференціальної діагностики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Nazarevych, M. R., O. Y. Mokryk, and Y. M. Melnychyk. "Визначення больової перцепції і ступеня порушень провідності другої гілки трійчастого нерва у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на тлі дії транскраніальної електростимуляції та препарату «Kелтікан N»." Clinical Dentistry, no. 2 (September 5, 2019): 26–35. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10396.

Full text

Abstract:

Резюме. Лікування переломів кісток середньої зони обличчя є однією з актуальних проблем у хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії. Це зумовлено тим, ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) і сягають 20–35 %, при цьому тенденції до зниження їх кількості не відзначається. Мета дослідження – оптимізувати діагностично-лікувальний процес у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на етапі післяопераційної реабілітації шляхом упровадження методу електродіагностики порушень провідності другої гілки трійчастого нерва, прийому препарату «Келтікан N» та застосування транскраніальної електростимуляції. Матеріали і методи. Проведено оцінку стану електропровідності 50 хворих з переломами верхньої щелепи, тіла та дуги виличної кістки, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Ми запропонували методи діагностики та фізіотерапевтичного лікування і медикаментозний препарат, який поліпшує ефективність лікування пацієнтів із переломами кісток середньої зони обличчя. Проведено порівняння стану електропровідності другої гілки трійчастого нерва на тлі прийому препарату «Келтікан N» та сеансів транскраніальної електростимуляції. Результати досліджень та їх обговорення. У перший день госпіталізації відмічається значне порушення провідності другої гілки трійчастого нерва в усіх хворих. На час закінчення лікування в основній групі відмічено значну позитивну динаміку покращення електропровідності другої гілки трійчастого нерва, на що вказує відновлення показників порога відчуттів (ПВ), порога болю (ПБ) та рівня витривалості болю (РВБ) майже до рівня неушкодженого контрлатерального боку. Отримані результати дозволяють щелепно-лицевим хірургам застосовувати в клінічній практиці препарат «Келтікан N» та метод транскраніальної електростимуляції. Висновки. За допомогою апарата для електродіагностики «PulpTester DY310» можна простежити процес відновлення провідності другої гілки трійчастого нерва шляхом вимірювання порога чутливості й порога болю та больову перцепцію за рівнем витривалості до болю. При поєднаному використанні препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції спостерігають значне покращення показників порога чутливості й порога болю другої гілки трійчастого нерва та підвищення рівня витривалості до болю; відновлення електропровідності в травматично ушкодженій гілці трійчастого нерва є свідченням активних процесів репарації у ньому. Використання препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції є виправданими у комплексному лікуванні переломів кісток середньої зони обличчя, що супроводжуються ушкодженням другої гілки трійчастого нерва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Delva, M. Yu, and O. S. Nikiforova. "Синдром крилоподібної лопатки при невропатії довгого грудного нерва (клінічне спостереження, диференціальна діагностика)." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 7.77 (December 1, 2015): 120–23. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.77.2015.78145.

Full text

Abstract:

У статті наводиться опис клінічного випадку синдрому крилоподібної лопатки внаслідок ізольованої невропатії довгого грудного нерва. Обговорюються основні причини, клінічна картина і принципи лікування уражень довгого грудного нерва, а також питання диференціальної діагностики синдрому крилоподібної лопатки неврогенного походження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Davybida, N., and I. Berezyak. "ТОПІЧНА ДІАГНОСТИКА СТУПЕНЯ УРАЖЕННЯ ЛИЦЬОВОГО НЕРВА." Медсестринство, no. 1 (April 22, 2020): 52–54. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2020.1.11042.

Full text

Abstract:

Неврит лицьового нерва – це запалення нервів, що відповідають за контроль над рухами лицьових мʼязів. 98 % випадків невриту супроводжуються явною лицьовою асиметрією, помітною в стані спокою і різко посиленою при мімічних рухах. Одужання настає протягом двох-трьох тижнів, але в деяких випадках повне відновлення міміки може тривати до року. Тому важливо розпочинати лікування якомога раніше, щоб не допустити ускладнень. Повне одужання спостерігають у 75 % пацієнтів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Luzan, B. M., O. Ye Kucheruk, M. M. Tatarchuk, and Yu V. Tsymbalyuk. "Ушкодження променевого нерва, поєднані з переломом плечової кістки." TRAUMA 14, no. 5 (September 1, 2013): 36–43. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88098.

Full text

Abstract:

Обстежено та прооперовано 61 хворого з ушкодженнями променевого нерва, що поєднувалися з переломом плечової кістки, серед них у 13 пацієнтів мала місце відкрита травма. Хворим проведено клінічні, електрофізіологічні (електронейроміографія та голкова електроміографія), ультразвукові обстеження. Результати лікування хворих з ушкодженнями променевого нерва оцінювали з урахуванням відновлення функціонального стану розгиначів пальців та кисті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Zelentsov, K. S. "Visual evoked potentials with closed eye injury." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 21–22. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-21-22.

Full text

Abstract:

Актуальность. Поражения зрительного нерва при закрытой травме глаза приводят к нарушению его функций и сопровождаются снижением остроты зрения, дефектами поля зрения. В большинстве случаев повреждение зрительного нерва устанавливается с опозданием, поскольку основной симптом – снижение остроты зрения – может появиться лишь через 1–2 месяца после травмы. Цель. Оценить эффективность зрительных вызванных потенциалов (ЗВП) для исследования состояния зрительного нерва у пациентов после закрытой травмы глаза в ранний период после травмы. Материал и методы. Обследовано 134 пациента с закрытой (контузионной) травмой глаза через 3,14±0,23 дня после травмы. Регистрация ЗВП у пациентов с закрытой травмой глаза проводили на комплексе аппаратно-программной регистрации «Электроретинограф» (фирма «МБН», Россия). Стимуляция проводилась диффузными вспышками белого цвета, частота 1 Гц. Анализ биопотенциалов зрительной коры головного мозга осуществлялся методом накопления и усреднения с последующим окончательным анализом на компьютере. Результаты. На травмированном глазу, по сравнению с парным глазом, по данным анализа волны Р-100 ЗВП отмечается статистически достоверное (р <0,01) уменьшение амплитуды и увеличение латентности волны Р-100. Данные изменения отражают вовлеченность в патологический процесс зрительного нерва при данном виде травмы. Выводы. В ранний период после закрытой травмы глаза отмечается уменьшение амплитуды и увеличение латентности волны Р-100 ЗВП.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Urinov M.B. and Gafurov B.G. "Прозоплегические и прозопалгические синдромы с позиций пола и гендера." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY 1, no. 16 (April 30, 2020): 86–89. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i16.288.

Full text

Abstract:

В работе на материале ретроспективного и проспективного обследования больных с идиопатическими (туннельными) формами невралгии тройничного нерва и невропатии лицевого нерва (1378 больных, 567 мужчин и 806 женщин) изуче ны их эпидемиология, влияние пола, гендера и процесса латерализации на клиническую структуру этих заболеваний. Авторы приходят к выводу, что боль в области лица и его искривление по разному влияют на течение болезни и пси хологию мужчин и женщин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Гусейнова, С. Г., and Р. В. Мурадов. "Клинико-нейрофизиологические основы применения квантовой терапии в лечении больных с нейропатиями лицевого нерва." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, no. 3 (January 15, 2019): 44–47. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i3.206.

Full text

Abstract:

Изучено эффективность квантовой терапии в лечении больных с нейропатией лицевого нерва на основе клинико-нейрофизиологических методов оценки. Установлено, что кван-товая терапия является эффективным методом лечения больных с нейропатией лицевого нерва. Выявлено, что комплексное применение квантовой терапии оказывает благоприятное влияние на клиническое течение заболевания, биоэлектрическую активность и электрогенез мышц, что расширяет арсенал средств немедикаментозной терапии на различных этапах лечебно-восстановительных мероприятий у данного контингента больных.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Galinska, I. V. "РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ТА ЕТІОЛОГІЯ ЧАСТКОВОЇ АТРОФІЇ ЗОРОВОГО НЕРВА." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 1 (September 28, 2021): 19–23. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.1.2018.172265.

Full text

Abstract:

Атрофія зорових нервів – важка поліетіологічна офтальмопатія, яка є одним із основних етіо патогенетичних чинників сліпоти, слабобачення та причин інвалідизації по зору.Метою дослідження було проведення аналізу розповсюдженості та етіологічних факторів часткової атрофії зорового нерва (ЧАЗН). Був проведений ретроспективний аналіз 74 історій хвороб пацієнтів (137 очей) на ЧАЗН за період 2012–2016 рр. Встановлено, що вражається населення працездатного віку (середній вік 50,0±2,5 року), і це підкреслює соціальну значимість даної проблеми. Переважно двобічна локалізація патологічного процесу (у 86 % хворих) збільшує ризик інвалідизації внаслідок даної патології. У жінок ЧАЗН частіше має характер судинного ґенезу (52,9 % випадків), а у чоловіків – запальної етіології (43,5 % випадків).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Tiutiunnik, A. H. "Однократная блокада бедренного нерва 0,25% бупивакаином при артроскопической пластике передней крестообразной связки коленного сустава." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.65 (April 23, 2015): 141–43. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79492.

Full text

Abstract:

Цель: оценка эффективности однократной блокады бедренного нерва 0,25% бупивакаином при артроскопической пластике передней крестообразной связки коленного сустава.Материалы. Пациенты были распределены на 2 группы по 20 человек. В первой группе применялось системное введение аналгетиков. Во второй группе дополнительно проводилась однократная блокада бедренного нерва 0,25% бупивакаином. Определялись уровень боли, время первого требования аналгетика, побочные эффекты, удовлетворенность пациента послеоперационной аналгезией на протяжении 48 часов после операции.Результаты. Увеличивалось время первого требования аналгетика во второй группе (р < 0,05). На протяжении первых 24 часов снижался уровень боли в покое (р < 0,05) и 18 часов — уровень боли при движении во второй группе (р < 0,05). Удовлетворенность пациента послеоперационной аналгезией была выше во второй группе. Потребление аналгетиков и частота развития побочных эффектов не отличались в двух группах.Выводы. Однократная блокада бедренного нерва 0,25% бупивакаином снижала выраженность боли после артроскопической пластики передней крестообразной связки коленного сустава.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Иваничев, Г. А. "Комплексный регионарный болевой синдром – регионарная скелетно-мышечная боль." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, no. 1 (January 17, 2019): 39–51. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i1.212.

Full text

Abstract:

Комплексный регионарный болевой синдром руки (синдром Зудека) рассматривается как типовой патологический процесс, ведущим слагаемым которого является миофасциальный связочный болевой синдром ротаторов предплечья с ирритацией срединного нерва, содержащего большое количество симпатических волокон. 1 стадия – блокирование первого ребра с ирритацией звёздчатого узла и одновременное блокирование локтевого сустава с формированием миофасциального болевого синдрома в ротаторах предплечья. 2 стадия – регионарный миофасциальный синдром с ирритацией срединного нерва в верхней трети предплечья в фиброзно-мышечном канале. 3 стадия – завершение развития верхне-квадрантного вегетативно-ирритативного типичного комплексного регионарного болевого синдрома руки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Tretyak, I. B., A. A. Gatskiy, I. V. Kovalenko, and A. I. Tretyakova. "Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 16, 2018): 18–27. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9436.

Full text

Abstract:

Мета роботи: оцінити ефективність “вимушених” транспозицій при ушкодженнях сухожилково-м’язових та нервових структур на відновлення основних захватів кисті. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 9 пацієнтів (6 чоловіків та 3 жінки) віком від 9 до 70 року (середній вік 36,4 року) із наслідками проксимальних поєднаних ушкоджень довгих нервів та сухожилково-м’язового апарату передньої поверхні передпліччя. Травма сухожилково-м’язового апарату була поєднана із ушкодженням в 4 випадках серединного нерва, в 4 випадках серединного та ліктьового нервів, в одному випадку – серединного нерва та поверхневої гілки променевого нерва. Термін, в який проводились реконструктивні втручання, складав у середньому 5 місяців (від 2 до 11 місяців) після травми. У 6 пацієнтів хірургічна реконструкція нервів полягала у виконанні автологічної пластики, у 2 пацієнтів – невролізу, в одного пацієнта – шва нерва. У 5 випадках “вимушена” транспозиція була виконана з метою відновлення незалежної функції довгого згинача 1 пальця, у 6 випадках – незалежної функції глибоких згиначів 2–3 пальців. Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale, класифікацією за Seddon, відновленням 4 захватів кисті, власною оцінкою відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх 4 пацієнтів із ушкодженням лише серединного нерва відновлення чутливості становило в середньому 3,75 за Seddon. У 4 пацієнтів із ушкодженням серединного та ліктьового нервів відновлення чутливості становило в середньому 3 та 2 за Seddon відповідно. Неефективне відновлення протиставлення першого пальця в 2 пацієнтів скореговано транспозицією за Bunnel. У 4 пацієнтів із ушкодженням серединного та ліктьового нервів ми спостерігали незадовільне відновлення “внутрішніх” м’язів кисті. У 5 пацієнтів «вимушені» транспозиції відновили незалежну функцію довгого згинача 1 пальця, у 6 пацієнтів – незалежну функцію глибоких згиначів 2–3 пальців. У 9 пацієнтів комплексна хірургічна реконструкція відновила функцію поперечного долонного, діагонального долонного та щипкового захватів. У 4 пацієнтів (44 %) не досягнуто відновлення ключового захвату, у зв’язку із незадовільним відновленням “внутрішніх” м’язів кисті (ліктьовий нерв). Середня власна оцінка функції кисті за MBHQ відповідала задовільній у 9 пацієнтів – 70,12 балів в середньому (від 43,75 до 89,6).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Karimzade, G. E. "Особенности распределения вне-и внутримышечных ветвей лицевого нерва." Journal of Theoretical, Clinical and Experimental Morphology 2, no. 2 (December 29, 2019): 62–64. http://dx.doi.org/10.28942/jtcem.v1i6.107.

Full text

Abstract:

Целью исследования явилось выявить определенные закономерности распределения нервов в мышцах, которые находят объяснение в особенностях развития нервно-мышечного аппарата. Материал и методы исследования. Поставленные вопросы были изучены макромикроскопическим методом на 124 препаратах отдельных мышц. В работе использовали методики, выявляющие миелиновые нервные волокна, Вейгерт-Паль, Крутсай и общегистологические методы Ван-Гизон, гематоксилин-эозин. Результаты. Таким образом, полученные данные свидетельствуют о том, что в картине вне- и внутримышечного распределения нервов в мимических мышцах отражается особенности структуры и функции каждой мышцы в отдельности. Нервы в мышцах образуют различные формы ветвления, которые одновременно могут встречаться в различных участках мышцы соответственно ее структурным особенностям. В самих мышцах наблюдаются многочисленные связи между нервными стволиками. С возрастом внутри мышцы количество нервных ветвлений и связей между ними увеличивается. Заключение. Выявлены определенные закономерности распределения нервов в мышцах, которые находят объяснение в особенностях развития нервно-мышечного аппарата головы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Рубникович, С. П., and П. П. Мулик. "Особенности ортопедического лечения пациента с поражением подъязычного нерва." Stomatologist Minsk, no. 1 (40) (March 2021): 46–51. http://dx.doi.org/10.32993/dentist.2021.1(40).3.

Full text

Abstract:

Цель исследования. Продемонстрировать на примере клинического случая особенности ортопедического лечения пациентов с поражением подъязычного нерва. Объекты и методы исследования. В ходе лечения пациента использовались стандартные материалы, необходимые при протезировании полной вторичной адентии съемными протезами с опорой на дентальные имплантаты, анализ высоты нижней трети лица проводился с применением телерентгенографии, изложены особенности лечения пациента, у которого в результате перенесенного в детском возрасте полиомиелита были поражены ядра подъязычного нерва, в результате чего развилось поражение 12-й пары черепных нервов с двухсторонним параличом мышц языка, параличом круговой мышцы рта и парезом части мимических мышц. Результаты исследования и их обсуждение. На примере клинического случая были рассмотрены особенности ортопедического лечения пациентов с поражением подъязычного нерва и последствиями операционных вмешательств на мягких тканях: невозможностью проведения речевых проб, особенностями оформления краев при снятии оттиска, сложностью введения и извлечения протезов вследствие послеоперационных рубцовых изменений в области преддверия полости рта. Заключение. В сравнении с традиционными методами протезирования полной вторичной адентии применение протезов с опорой на дентальные имплантаты позволяет значительно улучшить жевательную функцию и повысить качество жизни пациентов, снизить показатели депрессии, уровень тревожности после проведенного лечения. В некоторых особенно сложных случаях, таких как поражение 12-й пары черепных нервов и послеоперационные рубцовые изменения, реабилитация пациентов съемными протезами с опорой на дентальные имплантаты является минимально возможным вариантом восстановления функции жевания.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Luzan, B. M., O. Ye Kucheruk, L. M. Suliy, and M. M. Tatarchuk. "Хірургічне лікування невідновлених та застарілих ушкоджень променевого нерва." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 6.60 (September 1, 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.60.2013.85990.

Full text

Abstract:

Проаналізовано 17 випадків втручань на променевому нерві в середньоверхній третині плеча у строки більше ніж 1 рік після травми. Провели дослідження можливих варіантів спонтанного відновлення функції після закритих ушкоджень у 41 хворого. Поєднання реконструктивних втручань на нервовому стовбурі з ортопедичними корегуючими операціями, а також методами довготривалої електростимуляції дає можливість досягти практично 100% відновлення функції кінцівки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Tsymbaliuk, Yu V. "Результати довготривалої електростимуляції при наслідках ушкодження малогомілкового нерва." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 5.59 (May 1, 2013): 39–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.5.59.2013.85545.

Full text

Abstract:

У роботі наведені результати хірургічного лікування 25 хворих із наслідками ушкодження малогомілкового нерва з використанням системи для довготривалої електростимуляції «Ней-сі-3М». Система вітчизняного виробництва є індивідуальною та надає можливість проведення сеансів прямої електростимуляції в домашніх умовах декілька разів на добу протягом тривалого часу. Загалом отримали позитивні результати у вигляді збільшення обсягу та сили рухів у кінцівках різного ступеня, відновлення чутливих порушень та зникнення або зменшення больового синдрому у 18 (72 %) хворих. При неефективності консервативного лікування та наявності показань до оперативного втручання у хворих з ушкодженням малогомілкового нерва використання довготривалої електростимуляції надає більше шансів для відновлення втрачених функцій кінцівки, регресу больового синдрому та вегетативно-трофічних порушень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Pavlyuchenko, K. P., I. G. Zykov, and N. I. Chizhevskaya. "НЕВРИТ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА АССОЦИИРОВАННЫЙ С МАЛЬФОРМАЦИЕЙ АРНОЛЬДА-КИАРИ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 2, no. 1 (February 1, 2014): 114–22. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.2.1.2014.173683.

Full text

Abstract:

Неврит зрительного нерва вызывается воспалительным, инфекционным либо демиелинизирующим процессом, а также интоксикацией. Примерно в 30% случаев оптических невритов этиология остается неясной.Представлен клинический случай оптического неврита на фоне мальформации Арнольда – Киари (МАК). Аномалия Арнольда-Киари – врожденный порок развития краниовертебральной зоны, включающий различные варианты смещения миндалин мозжечка ниже уровня большого затылочного отверстия. Наиболее частые офтальмологические проявления МАК включают: диплопию, сходящееся паралитическое косоглазие, монолатеральный горизонтальный или вертикальный нистагм, сужение периферических границ поля зрения, клонический блефароспазм, застойные диски зрительных нервов. На сегодняшний день отсутствуют публикации о случаях ассоциации неврита зрительного нерва с МАК.Установлено, что у больной М. наиболее вероятной причиной развития оптического неврита является МАК. Для раннего выявления этиологии и патогенеза папиллита, большое значение имеет МРТ головного мозга.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Vares, Ya E., V. O. Student, Ya S. Gudzan, and Ya Ya Vares. "Особливості конусно-променеОсобливості конусно-пвої комп’ютерної томографії (КПКТ) дистальних відділів нижньої щелепи та можливості встановлення дентальних імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва: огляд літератури та результати власного досвіду." CLINICAL DENTISTRY, no. 4 (February 4, 2021): 27–38. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11715.

Full text

Abstract:

Резюме. У випадках атрофії дистальних відділів нижньої щелепи можливість дентальної імплантації часто обмежується недостатністю необхідної висоти альвеолярного гребеня, зумовленої близькістю нижньощелепного каналу, що вимагає застосування коротких чи ультракоротких імплантатів або проведення вертикальної аугментації з використанням автологічних, аллогенних, ксеногенних матеріалів тощо. Поява у арсеналі лікарів-імплантологів одноетапних конусоподібних імплантатів різної довжини та діаметра дозволила реалізувати ідею їх встановлення «в обхід» нижнього альвеолярного нерва, мінімізувавши або уникаючи потребу в проведенні додаткових операційних втручань, спрямованих на збільшення об’єму кісткової тканини. Мета дослідження – з’ясувавши особливості морфології беззубих дистальних відділів нижньої щелепи на підставі аналізу фахової літератури та комп’ютерних томографій пацієнтів, запропонувати техніку встановлення дентальних імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва. Матеріали і методи. З інформаційної бази Центру медичної 3D діагностики відібрано та проаналізовано 30 комп’ютерних томографій нижньої щелепи пацієнтів (жінок – 12, чоловіків – 18) віком 36–68 років, які звертались для проведення дослідження упродовж 2018–2020 рр. У клініці кафедри хірургічної стоматолоґії та щелепно-лицевої хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького було обстежено та проведено лікування 16 пацієнтів (чоловіків – 7, жінок – 9) віком 45–66 років з наявністю одно-, двобічних кінцевих дефектів або повною відсутністю зубів нижньої щелепи. Усім пацієнтам у дистальних відділах нижньої щелепи проведено встановлення одноетапних дентальних імплантатів («Ihde Dental AG», Швейцарія) «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з їх негайним навантаженням протезною конструкцією упродовж 3–4 днів після імплантації. Результати досліджень та їх обговорення. На підставі вивчення 30 комп’ютерних томографій нижньої щелепи пацієнтів з одно- та двобічними кінцевими дефектами нижньої щелепи ми встановили, що середня відстань від нижньощелепного каналу до вестибулярної кортикальної пластинки становить (5,12±1,04) мм, до язикової кортикальної пластинки – (2,95±0,89) мм, до верівки альвеолярного відростка – (6,18±1,9) мм (р<0,001), що узгоджується з повідомленнями інших дослідників. Проведено лікування 16 пацієнтів з наявністю одно-, двобічних кінцевих дефектів або повною відсутністю зубів нижньої щелепи з використанням одноетапних конусоподібних дентальних імплантатів KOS® та TPG® Uno («Ihde Dental AG», Швейцарія) «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового або вестибулярного боку (залежності від локалізації нижньощелепного каналу). Загалом, у дистальних відділах нижньої щелепи (на рівні премолярів та молярів) встановлено 42 імплантати, з них «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового боку 34 імплантати, з вестибулярного – 8. Упродовж 4–5 днів усі імплантати навантажувались тимчасовою металопластмасовою ортопедичною конструкцією. При проведенні контрольної комп’ютерної томографії пацієнтів, проведеної у найближчі терміни (1–4 дні) після імплантації, в жодному з випадків не було констатовано ускладнень у вигляді прямого механічного ушкодження стінок нижньощелепного каналу чи кортикальних пластинок інструментами для препарування імплантаційного ложа або безпосередньо тілом імплантату. Висновки. Результати нашого власного досвіду, які повністю узгоджуються з повідомленнями інших дослідників, дають підстави стверджувати, що встановлення дентальних імплантатів у дистальних відділах нижньої щелепи «в обхід» нижнього альвеолярного нерва створює серйозну альтернативу традиційним методикам вертикальної аугментації, дозволяє в найстисліші терміни відновити функціональний статус зубощелепної системи завдяки реалізації протоколу негайного навантаження імплантатів. Водночас, процедура інсталяції імплантатів «в обхід» нижнього альвеолярного нерва з язикового чи вестибулярного боку вимагає глибоких знань анатомії щелепно-лицевої ділянки та ретельного планування із залученням КПКТ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Ахророва, Ш. Б. "ELECTROPHYSIOLOGICAL FEATURES OF DIABETIC POLYNEUROPATHY IN PATIENTS WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS." Vestnik, no. 4 (February 25, 2022): 372–76. http://dx.doi.org/10.53065/kaznmu.2021.66.52.064.

Full text

Abstract:

В группу обследования включались все пациенты с СД 1 типа независимо от наличия или отсутствия позитивной нейропатической симптоматики. Всего обследовано 120 пациентов с СД 1 типа, преобладали мужчины (62 мужчин и 58 женщин). Возраст пациентов в среднем составил 31,5+10,7 (от 18 до 67 лет). Наиболее часто выявлялись изменения S-ответа и СРВ при исследовании сенсорного икроножного нерва. При стимуляции двигательных нервов изменения ЭНМГ характеристик касались в первую очередь СРВ и РЛ малоберцового нерва и РЛ большеберцового нерва. The study group included all patients with type 1 diabetes regardless of the presence or absence of positive neuropathic symptoms. A total of 120 patients with type 1 diabetes were examined, men predominated (62 men and 58 women). The average age of patients was 31.5+10.7 (from 18 to 67 years). Changes in the S-response and SPE were most often detected in the study of the sensory calf nerve. When motor nerves were stimulated, changes in ENMG characteristics were primarily related to SPE and RL of the peroneal nerve and RL of the tibial nerve.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Zavgorodnyaya, N. G., O. A. Bezdenezhnaya, and S. V. Bezdenezhny. "ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ГЕМОДИНАМИКИ И ЗРИТЕЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ НЕЙРОПАТИИ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА." Archive of Ukrainian Ophthalmology 2, no. 1 (February 1, 2014): 36–42. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.2.1.2014.173672.

Full text

Abstract:

Ишемия сетчатки и зрительного нерва является одной из главных причин слепоты и слабовидения.Цель исследования: повышение эффективности диагностики хронической ишемической нейропатии зрительного нерва путем разработки дополнительных диагностических критериев.Материалы и методы: Обследовано 109 пациентов (197 глаз) в возрасте от 41 до 86 лет с ХИНЗН и 30 добровольцев (60 глаз) без офтальмологической патологии, в возрасте от 50 до 76 лет. Помимо общего офтальмологического исследования, всем пациентам проводилась компьютерная периметрия, фосфен-тест, триплексное ультразвуковое сканирование сонных, позвоночных артерий и сосудов бассейна глазной артерии, компьютерная офтальмосфигмография и компьютерная реоофтальмография.Результаты и обсуждение: У всех пациентов были отмечены изменения в магистральных артериях головы. Преобладали сочетанные поражения сонных (СА) и позвоночных артерий (ПА) (68% больных). Развитие хронической ишемической нейропатии зрительного нерва характеризуется снижением в глазничной артерии пиковой систолической скорости кровотока менее 41 см/с и конечной диастолической скорости кровотока менее 10,4 см/с; снижением корригированной остроты зрения на 0,2 Ед (20 %), уменьшением суммарной чувствительности сетчатки в центральной и в периферической (11˚- 50˚) зонах на 147 дБ (14 %) и на 1431 дБ (76 %) соответственно, и повышением порога электрической чувствительности на 32 мкА (67 %) и снижении лабильности зрительного нерва на 15 Гц (24 %) по сравнению с возрастной нормой (Р < 0,001).Заключение: развитие данного заболевания сопровождается снижением остроты зрения, специфическими изменениями поля зрения, а также характеризуется снижением максимальной систолической скорости кровотока в глазничной артерии < 41 см/с и конечной диастолической скорости кровотока в том же сосуде <10,4 см /с (чувствительность равна 87,2 % и 91,2 % соответственно, специфичность – 98,3 % для обоих показателей). Последние показатели могут быть использованы офтальмологами в качестве критериев ранней диагностики данного заболевания.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Liskevych, I. I., and M. I. Pityk. "Ефективність лікування невропатії лицевого нерва у дітей та підлітків з урахуванням оцінки стану окисно-відновних процесів." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 2.64 (February 2, 2014): 13–17. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.2.64.2014.80535.

Full text

Abstract:

Проблема підвищення ефективності лікування невропатії лицевого нерва у дітей залишається актуальною, оскільки ця патологія є найбільш частою серед гострих уражень черепно-мозкових нервів та посідає перше місце серед захворювань периферичної нервової системи. Перспективним у цьому напрямку є вивчення рівня маркерів гіпоксії, таких як лактат і піруват у крові, оскільки їх зміни відображають зниження тканинної оксигенації. На підставі проведених обстежень у 122 дітей з гострою невропатією лицевого нерва нетравматичного генезу віком від 6 до 17 років встановлено вірогідне зростання рівня лактату та зниження рівня пірувату у крові, найбільш виражене при тяжкій дисфункції системи «лицевий нерв — мімічні м’язи» (V ступінь за шкалою House — Brackmann). Після проведеного лікування відзначалася нормалізація цих показників та клінічної картини захворювання, особливо у хворих, які отримували тіотриазолін.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Бездітко, П. А., and М. А. Карлійчук. "Особливості ураження зорового нерва у хворих з цукровим діабетом." International scientific-practical journal Ophthalmology 07, no. 2 (December 30, 2017): 39–50. http://dx.doi.org/10.30702/ophthalmology.2017/07.art3.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Пересыпкина, Анна Александровна, Михаил Владимирович Покровский, Виктория Олеговна Губарева, and А. А. Должиков. "Протективные эффекты карбамилированного дарбэпоэтина на модели ишемической нейропатии зрительного нерва." Экспериментальная и клиническая фармакология 81, no. 7 (August 11, 2018): 8–13. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2018-81-7-8-13.

Full text

Abstract:

Исследовано протективное действие карбамилированного дарбэпоэтина в дозе 300 мкг/кг на модели ишемической нейропатии зрительного нерва у крыс линии Wistar. Выявлено, что карбамилированный дарбэпоэтин предотвращает развитие повреждений диска зрительного нерва и сосудов сетчатки, вызванных внутрижелудочным введением неселективного ингибитора NO-синтаз N-нитро-L-аргинин-метилового эфира (L-NAME) в дозе 12,5 мг/кг в течение 28 сут и однократным повышением внутриглазного давления до 110 мм рт. ст. Обнаруженный протективный эффект подтвержден результатами офтальмоскопии, электроретинографии и иммуногистохимии на 29 сут эксперимента. У крыс в группе с коррекцией карбамилированным дарбэпоэтином коэффициент b/a (степень развития функциональных повреждений сетчатки) достоверно возрастает на 31,6 % (p < 0,05). Карбамилированный дарбэпоэтин ингибирует экспрессию белка р53 в нейронах сетчатки и индуцирует экспрессию эндотелиальной NO-синтазы в сосудах сетчатки, вследствие чего наблюдается протективный эффект.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Третьяк, Иван, Дмтрий Кузнецов, and Михаил Власов. "ЗАБОЛЕВАНИЯ КИБЕРСПОРТСМЕНОВ." Научный взгляд в будущее, no. 19-02 (January 1, 2018): 119–24. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-19-02-027.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы для современного человека, жителя большого города: уменьшение двигательной активности и защемление срединного нерва (карпальный туннельный синдром). А также влияние этих факторов на развитие киберспорт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Третьяк, Иван, Дмтрий Кузнецов, and Михаил Власов. "ЗАБОЛЕВАНИЯ КИБЕРСПОРТСМЕНОВ." Научный взгляд в будущее, no. 19-02 (January 1, 2018): 119–24. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2020-19-02-027.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются наиболее актуальные проблемы для современного человека, жителя большого города: уменьшение двигательной активности и защемление срединного нерва (карпальный туннельный синдром). А также влияние этих факторов на развитие киберспорт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Шуба, Ярослав Михайлович. "Від незрячої мухи до захворювань людини: історія відкриття та дослідження термо- і механорецепторів." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 12 (December 15, 2021): 3–17. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.12.003.

Full text

Abstract:

Нобелівську премію з фізіології або медицини у 2021 р. присуджено двом ученим із США — Девіду Джуліусу (David Julius) з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Ардему Патапутяну (Ardem Patapoutian) з Дослідницького інституту Скріппса в Сан-Дієго за «їхні відкриття рецепторів температури і дотику» (for their discoveries of receptors for temperature and touch). У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що «ці проривні відкриття стимулювали інтенсивну дослідницьку діяльність, що розширила горизонти нашого розуміння того, як нервова система відчуває тепло, холод і механічні подразники, та визначили важливі відсутні ланки у взаємодії між нашими органами відчуття і навколишнім середовищем».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Костенчак-Свистак, О. Є., А. Р. Климук, and В. П. Фекета. "Зміна показників варіабельності серцевого ритму у жінок із різним компонентним складом тіла до та після програми корекції." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, no. 2 (December 31, 2020): 54–56. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.54-56.

Full text

Abstract:

Дослідження варіабельності серцевого ритму має високу інформативність. Так, у наукових дослідженнях йдеться про кореляцію між ризиком раптової смерті і низькою парасимпатичною активністю. Окрім того, напруженість регуляторних систем із високою симпатичною активністю та дисрегуляцією між параметрами ВСР пов’язані із імовірнішим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань. Покращення складу тіла шляхом зменшення вмісту як вісцерального, так і загального жиру призводить до кращої активації парасимпатичної системи. Для кращого моніторингу вмісту жиру можливо застосовувати аналізатор складу тіла, що базується на методі біоімпедансу. Ключові слова: ожиріння, індекс маси тіла, варіабельність серцевого ритму, автономна нервова система.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Ситель, А. Б., А. Ю. Нефёдов, and С. П. Канаев. "Ультразвуковая допплерография в диагностике синдрома грушевидной мышцы (piriformis-sindrome)." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, no. 3 (January 8, 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i3.177.

Full text

Abstract:

B статье изложены современные воззрения на патогенез синдрома грушевидной мышцы, развивающегося при компрессии седалищного нерва в подгрушевидном пространстве и возможности тривиальной ультразвуковой допплерографии в диагностике и контроле эффективности лечения в клинике мануальной терапии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Voitenko, N. V., S. O. Rykov, I. V. Shargorodska, K. S. Agashkov, M. E. Krasniakova, N. S. Nikolaichuk, O. A. Rybachuk, E. Y. Zabenko, and A. V. Dromaretsky. "КОЛИЧЕСТВЕННЫЙ АНАЛИЗ ВИТАЛЬНОСТИ ГАНГЛИОНАРНЫХ КЛЕТОК СЕТЧАТКИ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ГЛАУКОМЕ НИЗКОГО ДАВЛЕНИЯ У КРЫС: ЭФФЕКТ ТЕРАПИИ ПОЛЯРИЗОВАННЫМ СВЕТОМ." Archive of Ukrainian Ophthalmology 5, no. 3 (November 1, 2017): 28–36. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.5.3.2017.172351.

Full text

Abstract:

Цель работы. Глаукома низкого давления (норматензивная глаукома) (ГНД) – это прогрессирующая нейропатия зрительного нерва без повышения внутриглазного давления, характеризующаяся сужением полей, снижением остроты зрения или развитием полной слепоты с атрофией дисков зрительно нерва. Целью данной работы было изучение витальности ганглионарных клеток сетчатки, которые поражаются при глаукоме, после их специфической идентификации.Материалы и методы. Ганглионарные клетки сетчатки (ГКС) идентифицировались введением флуоресцентного красителя Fluorogold в структуры, где заканчиваются аксоны этих клеток, а именно: superior colliculi среднего мозга. Экспериментальную глаукому низкого давления у крыс индуцировали путем повреждения зрительных нервов.Результаты и их обсуждение. Предложена новая модель экспериментальной глаукомы низкого давления. Показано, что по сравнению с контрольными животными у крыс с экспериментальной глаукомой существенно уменьшается количество ганглионарных клеток сетчатки. Анализ действия поляризованного света на ГКС в модели экспериментальной глаукомы у крыс выявил тенденцию к изменению количества ГКС в отличие от контроля.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Movsisyan, A. B., A. V. Kuroyedov, G. A. Ostapenko, S. V. Podvigin, and Y. A. Rachinsky. "Using neural networks and artificial intelligence as a modern method of glaucoma diagnosis." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 27–28. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-27-28.

Full text

Abstract:

Актуальность. Определяется увеличением заболеваемости глаукомой во всем мире как одной из основных причин снижения зрения и поздней постановкой диагноза при имеющихся выраженных изменений со стороны органа зрения. Цель. Повысить эффективность диагностики глаукомы на основании оценки диска зрительного нерва и перипапиллярной сетчатки нейросетью и искусственным интеллектом. Материал и методы. Для обучения нейронной сети были выделены четыре диагноза: первый – «норма», второй – начальная глаукома, третий – развитая стадия глаукомы, четвертый – глаукома далеко зашедшей стадии. Классификация производилась на основе снимков глазного дна: область диска зрительного нерва и перипапиллярной сетчатки. В результате классификации входные данные разбивались на два класса «норма» и «глаукома». Для целей обучения и оценки качества обучения, множество данных было разбито на два подмножества: тренировочное и тестовое. В тренировочное подмножество были включены 8193 снимка с глаукомными изменениями диска зрительного нерва и «норма» (пациенты без глаукомы). Стадии заболевания были верифицированы согласно действующей классификации первичной открытоугольной глаукомы 3 (тремя) экспертами со стажем работы от 5 до 25 лет. В тестовое подмножество были включены 407 снимков, из них 199 – «норма», 208 – с начальной, развитой и далекозашедшей стадиями глаукомы. Для решения задачи классификации на «норма»/«глаукома» была выбрана архитектура нейронной сети, состоящая из пяти сверточных слоев. Результаты. Чувствительность тестирования дисков зрительных нервов с помощью нейронной сети составила 0,91, специфичность – 0,93. Анализ полученных результатов работы показал эффективность разработанной нейронной сети и ее преимущество перед имеющимися методами диагностики глаукомы. Выводы. Использование нейросетей и искусственного интеллекта является современным, эффективным и перспективным методом диагностики глаукомы.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Козьолкін, О. А., С. О. Мєдвєдкова, М. П. Пухальський, and К. А. Рунчева. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ХВОРИХ НА НЕЙРОПАТІЮ ЛИЦЕВОГО НЕРВА В РАННЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12208.

Full text

Abstract:

Нейропатія лицевого нерва (НЛН) зустрічається найчастіше серед патологій черепних нервів. НЛН призводить до погіршення якості життя, що проявляється у вигляді тривалої тимчасової непрацездатності. Між тим, питання діагностики, лікування, реабілітації та профілактики уражень НЛН на сьогодні залишаються недостатньо вивченими. Мета – оцінити ефективність комплексних лікувальних заходів та їх вплив на динаміку відновлювальних процесів у хворих на нейропатію лицевого нерва залежно від терміну початку реабілітації. Матеріал і методи. Нами було проведено комплексне реабілітаційне лікування 74 пацієнтів із НЛН. Середній вік хворих склав (42,6±5,5) років, кількість чоловіків – 44 (59 %), жінок – 30 (41 %). Усі пацієнти були поділені на дві групи: в першу увійшли ті, що почали курс реабілітації одразу після гострого періоду (10–14 доба), (n=49, середній вік (44,5±6,46) років), у другу – ті, яким розпочали реабілітацію пізніше (20–30 доба), (n=25, середній вік (38,8± 2,9) років). Результати. У пацієнтів першої групи спостерігали більш позитивну динаміку регресу симптоматики, ніж у другій групі хворих. Після завершення курсу реабілітації значне покращення симптомів спостерігали у 30 хворих (61,2 %) першої групи, на відміну від другої групи – 9 хворих (36,0 %) зі значним покращенням. Висновки. 1. Реабілітаційне лікування хворих на нейропатію лицевого нерва має бути комплексним, патогенетично обґрунтованим, із застосуванням різних методів і засобів, з активною участю пацієнтів. Лікувально-реабілітаційний комплекс створюється для кожного пацієнта індивідуально, залежно від вираження неврологічних розладів і динаміки відновлювальних процесів. Комплексні лікувально-реабілітаційні заходи ефективніші при проведенні їх у ранній термін, одразу після закінчення гострого періоду захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Ахророва, Ш. Б. "Возрастные и гендерные клинико-патогенетические особенности острой невропатии лицевого нерва." Міжнародний неврологічний журнал, no. 4 (90) (2017): 52–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Lyzohub, M. V. "Блокада сідничного нерва у підколінній ямці під контролем ультразвукової візуалізації." EMERGENCY MEDICINE, no. 2.65 (April 23, 2015): 109–11. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79483.

Full text

Abstract:

Метою даного дослідження стало вдосконалення методики блокади сідничного нерва та його гілок у підколінній ямці шляхом порівняння двох методик ультразвукової навігації: in-plane та out-of-plane. Матеріал та методи дослідження. До дослідження увійшли 35 пацієнтів, які були розподілені на 2 групи: пацієнтам 1-ї групи (n = 19) ультразвуковий моніторинг проведення голки виконувався за методикою in-plane, пацієнтам 2-ї групи — out-of-plane (n = 16). Ефективність блокади оцінювалась через 30 хвилин: блок вважався добрим (3 бали), якщо оперативне втручання проводилось без додаткової седації, задовільним (2 бали), якщо була потрібна внутрішньовенна седація, та незадовільним (1 бал), якщо була потрібна внутрішньовенна анестезія. Болісні відчуття під час виконання блокади нервів оцінювали за візуальною аналоговою шкалою. Оцінювалась також тривалість моторного блоку в годинах. Результати. У пацієнтів 1-ї групи больові відчуття під час виконання блокади оцінено на 4,9 ± 1,3 бала візуальної аналогової шкали, у пацієнтів 2-ї групи — 3,6 ± 1,5 бала, p = 0,01. Ефективність анестезії у пацієнтів 1-ї та 2-ї групи була майже однаковою. Тривалість анестезії в пацієнтів 1-ї групи становила 5,7 ± 1,0 години, а в пацієнтів 2-ї групи — 5,9 ± 1,0 години (p > 0,05). Висновки. При добрій ультразвуковій візуалізації сідничного нерва та його біфуркації для виконання блоку введення 25 мл місцевого анестетика у щілину між n.tibialis та n.peroneus communis за методикою out-of-plane є так само ефективним, як і введення за методикою in-plane, проте є менш болісним для пацієнта.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Пискун, Виктория Евгеньевна, and Антон Сергеевич Выдров. "ЭЛЕКТРОЛАБИЛЬНОСТЬ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА НА ФОНЕ ЛЕЧЕНИЯ ГЛАУКОМНОЙ ОПТИКОПАТИИ КОМБИНИРОВАННЫМ МЕТОДОМ." Transbaikalian Medical Bulletin, no. 4 (2017): 124–27. http://dx.doi.org/10.52485/19986173_2017_4_124.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Арсаханова, Г. А. "ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИИ ВЕРХНЕЙ КОНЕЧНОСТИ ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ И КОМПРЕССИОННО-ИШЕМИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЯХ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ И ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ." Сбор. мат. межд. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею Мед. института «Современная медицина новые подходы и актуальные исследования», no. 1 (October 22, 2020): 288–93. http://dx.doi.org/10.36684/33-2020-1-288-293.

Full text

Abstract:

В данной статье рассмотрены особенности, симптоматика, лечение периферических нервов при травме. Подробно исследованы виды травматических повреждений периферических нервов; патогенез (механизм развития процесса); симптомы невропатии травматического генеза; диагноз повреждения нерва; лечение травм нервов сосвоевременным использованием средств физической терапии и эрготерапии.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Леонтьєв, О. Ю., and О. С. Назаренко. "Порівняння балон-компресії та радіочастотної деструкції у лікуванні невралгії трійчастого нерва." Pain medicine 4, no. 1/1 (May 16, 2019): 9. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t2.7.

Full text

Abstract:

Актуальність: Невралгія трійчастого нерва зустрічається у 3–4 випадках на 100 000 населення та лікується 4 основними методами: операція Джанета, радіочастотна деструкція і балон-компресія вузла трійчастого нерва та методом радіохірургії. Мета дослідження: Порівняти ефективність та безпечність радіочастотної деструкції (РЧД) та балон-компресії (БК) вузла трійчастого нерва у лікуванні невралгії. Матеріали та методи: БК виконана 18 пацієнтам, РЧД – 6. Використовувалися стандартні методики. Результати дослідження та їх обговорення. Регрес болю був досягнутий у всіх пацієнтів з групи РЧД з першого разу. У групі БК – 77,8 % первинний регрес болю. У 4 пацієнтів виконувалися 1–2 повторні балон-компресії протягом короткого часу з моменту першої операції у зв’язку з недостатньою ефективністю першої. В одному випадку пацієнтка потребувала додаткової спирт-новокаїнової блокади гілок трійчастого нерву після БК. Ускладнення у вигляді загострення герпетичного процесу спостерігалися у 3 хворих в групі БК. Оніміння з болем зустрінуте в 1 випадку у групі БК. Значна зона оніміння в “половину обличчя” зустрінута лише у групі БК, те ж стосується порушень чутливості рогівки з розвитком у віддаленому періоді кератиту. Рецидиви невралгії протягом 2004–2018 років зустрінуті у 4 пацієнтів у групі БК та у 1 в групі РЧД (неоперабельна мальформація ЗЧЯ). Висновки. Обидва методи мають гарні показники безпеки, але ефективність РЧД суттєво вища. Також РЧД має меншу ймовірність неуспішних процедур, нижчий рівень ускладнень, кращий рівень точності деструкції, достатньо тривалі результати. Перспективи подальших досліджень: визначення чітких показань для виконання кожного окремого методу і загального місця цих методів у лікуванні даного виду патології. Конфлікт інтересів. Відсутній.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Несруллаева, Н. А., Р. К. Ширалиева, and С. К. Гусейнова. "Возможность методов оптической когерентной томографии и зрительных вызванных потенциалов у пациентов с рассеянным склерозом и оптическим невритом." NATIONAL JOURNAL OF NEUROLOGY, no. 3 (January 4, 2019): 74–81. http://dx.doi.org/10.28942/nnj.v1i3.152.

Full text

Abstract:

Основой патологического процесса при рассеянном склерозе (РС) является демиелинизация и вследствие этого ухудшение проведения афферентации по нервам и сенсорным путям мозга. По данным ряда авторов оптический неврит (ОН) в 50% случаев является первым симптомом рассеянного склероза [1,2]. Поражение зрительного нерва в 13–27% случаев возникает уже на фоне имеющейся неврологической симптоматики (в среднем от 1 года до 8 лет) [1]. Зрительные расстройства выражаются в остром или подостром снижении зрения на один глаз, реже – на оба, сопровождается болями в области глазного яблока и в глубине орбиты. Пациенты жалуются на ухудшение зрения и боли в глазах, диплопию, головокружение. При обследовании обнаруживается спонтанный вертикальный нистагм с ротаторным компонентом, который является типичным проявлением поражения верхних отделов ствола мозга. Также наблюдаются ограничение движений глаз, вялость зрачковых реакций на свет, парез взора вверх, обусловленный патологией ассоциированных движений глазных яблок [3]. Снижение зрения вызвано возникновением блока проводимости вследствие нарушения проницаемости гематоэнцефалического барьера без демиелинизации или аксональной дегенерации [4]. Задержка проведения импульса обусловленна воспалительными изменениями зрительного нерва и частичной демиелинизацией нервных волокон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Romanenko, V. I., I. V. Romanenko, and Yu I. Romanenko. "Синдром грушевидной мышцы." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 8.70 (January 23, 2015): 91–95. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.8.70.2014.80977.

Full text

Abstract:

Синдром грушевидной мышцы (СГМ) — один из самых распространенных видов периферических нейропатий. Основным клиническим проявлением СГМ является выраженная ишиалгия, которая обусловлена как компрессией седалищного нерва в подгрушевидном пространстве, так и собственно патологическим спазмом грушевидной мышцы. Данный обзор посвящен анатомии, этиологии, патогенезу, клиническим манифестациям, диагностике и лечению СГМ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Mahkamova, D. K., and M. S. Kasimova. "Diagnostic criteria of optical coherence tomography with angiography in ischemic diseases of the organ of vision at atherosclerosis." Modern technologies in ophtalmology, no. 3 (December 1, 2020): 29–30. http://dx.doi.org/10.25276/2312-4911-2020-3-29-30.

Full text

Abstract:

Актуальность. Изучение параметров оптической когерентной томографии с ангиографией (ОКТА) расширяет представления о состоянии гемодинамики для раннего выявления сосудистых нарушений органа зрения при атеросклерозе (АС). Цель. Изучить параметры ОКТА при ишемических заболеваниях органа зрения на фоне АС. Материал и методы. Материалом исследования явились 26 пaциентов (41 глаз) с изменениями органа зрения при АС. Возрастной контингент пациентов колебался от 32 до 78 лет, средний возраст составил 47,5±2,0 г., из них 10 женщин, 16 мужчин. В зависимости от поражения органов – мишеней все пациенты условно были разделены на 2 группы: в I группу (19 глаз) вошли пациенты без поражения, а II группу (22 глаза) составили пациенты с поражением органов – мишеней. Результаты. При регистрации ОКТА у больных I группы отмечалось снижение плотности капилляров поверхностной сосудистой сети на 15% и составило 45,21±2,62% (р<0,05), глубокой сосудистой сети на 19%, что составило 45,89±2,71% (р<0,05). В макулярной области участок гипоперфузируемой сетчатки составил 1,07±0,14 мм2 (р<0,05). В области диска зрительного нерва отмечались участки гипоперфузии в поверхностных слоях на 7 глазах, в глубоких слоях на 4 глазах. Анализ ОКТА у больных II группы выявил резкое снижение (на 48%) плотности капилляров как в поверхностном, так и в глубоком сосудистых сплетениях сетчатки, что составило 33,91±3,01% (р<0,05); 33,65±2,89% (р<0,05) соответственно. В макулярной области участок неперфузируемой сетчатки составил 2,19±0,21 мм2 (р<0,05). В области диска зрительного нерва отмечались участки неперфузии как в поверхностных слоях, так и в глубоких слоях на 4 глазах. Выводы. Использование ОКТА позволяет выявить изменения гемоперфузии во всех слоях сетчатки и зрительного нерва на ранних этапах развития АС, что позволит ранней диагностике и мониторингу заболевания.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Taryanyk, K. A., M. Yu Delva, T. Y. Purdenko, and L. A. Samarchenko. "Хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини (клінічне спостереження, обговорення)." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, no. 6 (January 10, 2022): 57–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.6.2021.242237.

Full text

Abstract:

У статті описується клінічний випадок хронічного нейробореліозу із синдромом церебральної псевдопухлини в пацієнтки 30 років, яка звернулася зі скаргами на головокружіння, двоїння в очах, зниження гостроти зору на обидва ока, відчуття «туману перед очима», постійний головний біль (7–8 балів за візуальною аналоговою шкалою), порушення сну. За 5–6 місяців до початку захворювання, протягом літнього періоду, неодноразово були укуси кліщів із почервонінням шкіри, за медичною допомогою не зверталася. Хворіє упродовж останніх 1,5 місяця, коли без видимих причин з’явився головний біль, 1 місяць тому почала відмічати зниження зору, двоїння в очах. У неврологічному статусі: ураження лівого відвідного нерва. МРТ головного мозку — симптом порожнього турецького сідла, сплющення заднього полюса склер, звивистість зорових нервів. Окуліст: гострота зору правого ока — 0,3, лівого ока — 0,8, набряк диска зорового нерва обох очей. Аналіз ліквору: тиск 300 мм вод.ст. (при люмбальній пункції в положенні лежачи), загальний білок — 0,198 г/л, цитоз — 5 в 1 мкл (лімфоцити), протибореліозні IgG — 38,15 од/мл, IgM — 5,61 од/мл. Відразу після люмбальної пункції пацієнтка відмітила значне зменшення головного болю та двоїння в очах. Індекс лікворно-сироваткових протибореліозних IgG — 1,2. Установлений діагноз: хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини, з ураженням лівого відвідного нерва та зоровими порушеннями. Лікування: цефтріаксон, реосорбілакт, цитиколін, ацетазоламід, мелатонін, фенібут. Від повторних люмбальних пункцій пацієнтка відмовилась. За час стаціонарного лікування стан хворої покращився: зменшилися головні болі (до 3–4 балів за візуальною аналоговою шкалою), зникло двоїння в очах, відновилися в повному обсязі рухи лівого очного яблука, зменшився набряк дисків зорових нервів. Пацієнтка через 3 місяці телефоном повідомила про відсутність будь-яких скарг, окрім зниження зору. Таким чином, у пацієнтів із синдромом церебральної псевдопухлини серед потенційних етіологічних чинників захворювання необхідно виключати в тому числі і хворобу Лайма.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Karliychuk, М. А. "Клінічна ефективність комплексного лікування хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 3 (September 28, 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165200.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчення клінічної ефективності комплексного лікування із застосуванням тіоктової кислоти, комбінації вітамінів В1, В6, В12, етилметилгідроксипіридину сукцинату та бримонідину тартрату у хворих на початкову стадію аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Матеріали та методи. Аналіз здійснювався на основі даних спостереження 40 хворих (63 ока) з початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії. Основну групу становили 20 хворих (33 ока), яким на фоні гіпоглікемічної терапії повторними курсами 2 рази на рік призначали: тіоктову кислоту (берлітіон) по 1 табл. (300 мг) 1 раз на добу впродовж 42 днів; комбінацію вітамінів В1, В6, В12 (мільгама) по 2 мл внутрішньом’язово 1 раз на 3 доби впродовж 21 дня з подальшим переходом на пероральний прийом по 1 табл. 3 рази на день впродовж 21 дня; етилметилгідроксипіридину сукцинат (армадин) по 100 мг внутрішньом’язово впродовж 14 днів, а також місцеве використання бримонідину тартрату 0,2% у вигляді очних крапель по 1–2 краплі 2 рази на день постійно. До контрольної групи увійшли 20 хворих (30 очей), яким проводили тільки гіпоглікемічну терапію. Крім стандартних, методи офтальмологічного дослідження включали електрофізіологічні дослідження та оптичну когерентну томографію сітківки й зорового нерва. Обстеження хворих проводили до лікування, через 1,5, 6, 7,5, 12, 13,5, 18, 19,5, 24 та 25,5 місяця після лікування. Результати. Внаслідок проведених досліджень було виявлено покращення структурно-функціональних характеристик зорового нерва у 72,7 % хворих, що проявлялось більшою (на 43,8 %) гостротою зору, меншим (на 118,9 %) порогом чутливості за фосфеном, меншим (на 37,0 %) показником локального витончення комплексу гангліонарних клітин сітківки, меншою (на 34,8 %) товщиною решітчастої пластинки порівняно з контрольною групою в динаміці спостереження через 25,5 місяця. Висновки. З огляду на отримані результати запропонований спосіб комплексного лікування хворих із початковою стадією аксіальної діабетичної оптичної нейропатії покращує структурно-функціональні характеристики зорового нерва, що обґрунтовує його клінічну ефективність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Нервюра'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles