Journal articles on the topic 'Неологія'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Неологія.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 36 journal articles for your research on the topic 'Неологія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Вальчук, Галина. "ПРАГМАТИЧНА ФУНКЦІЙНІСТЬ НЕОЛОГІЗМІВ У АНГЛОМОВНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-4.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам функціонування та перекладу неологізмів у медійних текстах сучасної англомовної преси. В ході дослідження дано визначення поняття «медіатекст». Охарактеризовані стилістичні особливості англомовних медійних текстів. Відзначено, що мова англомовних медійних текстів має певні особливості та спрямування на окремі категорії читачів. В ході аналізу англомовних медіа доведено пряму залежність між ступенем складності підібраних мовних засобів та соціокультурними специфічними рисами цільової аудиторії. Підкреслено, що переважну частину специфічної лексики в англомовних медіа складає суспільно-політична лексика. Перед політичними текстами стоїть завдання водночас і чітко передавати події світу політики, і не надто ускладнювати та перевантажувати повідомлення різноманітними термінами, які б заважали його розумінню. Відтак журналісти часто вдаються до вживання неологізмів. Розглянуто поняття неологізмів та їх типологію. Відзначено, що існують різні параметри визначення терміна “неологія”: процес створення нових лексичних одиниць будується відповідно до звичайних механізмів творчого процесу в розвитку мови; теоретичне і прикладне дослідження створення лексичних одиниць, способи утворення слів, критерії визнання, прийняття і поширення неологізмів, соціокультурні аспекти неології; систематично організована діяльність інститутів для обліку, створення, запису, поширення і впровадження неологізмів у чіткі рамки мовної політики; встановлення нових терміносистем і недавно створених галузей, що мають прогалини в термінології і вимагають її впровадження; лексикографічна система відносин зі словниками виходить з двох аспектів: використання словника як фільтруючого засобу з визнання неологізмів і аналіз їх обробки всередині словників. Розглянуто функційність неологізмів у медіатексті. Результати аналізу дають змогу зробити висновки, що неологізми досить поширені в газетних текстах, і це знаходить своє відображення в статтях різної тематики (економічної, ділової, розважальної, молодіжних газетах та ін.), створюючи в кожній із них свій стилістичний ефект. Відзначено, що передача неологізмів українською мовою здійснюється із залученням таких способів перекладу, як уподібнення, описовий переклад, калькування, транскрибування, транслітерація.
2
Вокальчук, Г. "Поет беззразковості (неологія Михайля Семенка в контексті словотворчої практики поетів 20-30-х років XX ст. )." Культура слова, Вип. 79 (2013): 82–90.
Find full text
3
Куца, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Д. МІТЧЕЛЛА «BLACK SWAN GREEN»)." Молодий вчений, no. 1 (101) (January 31, 2022): 162–65. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-34.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливості художнього перекладу оказіоналізмів з англійської мови на українську на матеріалі роману Д. Мітчелла «Black Swan Green». Новизна роботи полягає у дослідженні оказіональних одиниць як індивідуально-авторських новоутворень, які не відповідають мовним стандартам, що і є причиною їх неперекладності. У роботі розглядаються підходи до дефініції поняття «оказіоналізм» та з’ясовано місце оказіоналізму серед інших понять неології. Проаналізовано наукові розвідки щодо особливостей оказіоналізмів. Розглянуто основні типи і словотворчі моделі оказіональних слів та способи їх відтворення українською мовою. У результаті дослідження було виявлено, що серед вітчизняних науковців відсутнє чітке розмежування між поняттями «оказіоналізм» та «неологізм». Зазначено, що найуживанішими формами словотвору оказіональних слів виявились афіксація та калькування. Встановлено, що при перекладі оказіоналізмів надзвичайно важливо звертати увагу на тип контексту, в якому вживається слово, на типологічну категорію, до якої належить оказіоналізм, а також на форму його словотворчої моделі.
4
Ляпунова, Н. В. "Ератизація як засіб стилістичної неології." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 386–91.
Find full text
5
Ляпунова, Н. В. "Ератизація як засіб стилістичної неології." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 386–91.
Find full text
6
Ляпунова, Н. В. "Ератизація як засіб стилістичної неології." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 386–91.
Find full text
7
Ляпунова, Н. В. "Ератизація як засіб стилістичної неології." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 33 (2011): 386–91.
Find full text
8
Лебедєва, А. В. "НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НОВІТНЬОГО ЧАСУ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 206–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-31.
Full textAbstract:
Статтю присвячено метаморфозам, які фіксуються в лексичній системі англійської мови в останні роки, а саме процесам неологізації та проблемам, пов’язаним із появою новотворів в англійській мові на новітньому етапі її розвитку. Мова як будь-який живий організм безупинно еволюціонує та збагачується різними мовними засобами. Лексична система мови є найбільш рухомою і гнучкою. Словниковий склад змінюється динамічно й постійно разом із розвитком мовного колективу, відображаючи сучасні тенденції та зміни у суспільстві. Сьогодні англійська мова зазнає різноманітних змін на всіх мовних рівнях, зокрема лексичному. На рівні лексики трансформації відчуваються найбільш інтенсивно, оскільки лексична система віддзеркалює актуальні суспільні тенденції та модифікації мовного оточення, збагачується новими лексичними одиницями. Проблеми неології викликають велику зацікавленість із боку сучасних мовознавців. Аналізуються номінативні процеси та лексичні зміни, що відбуваються на сучасному етапі, досліджуються механізми неологізації вокабуляру, характеризуються основні шляхи поповнення новотворами лексичного складу англійської мови, вивчаються особливості процесів утворення нових слів, досліджується структурна, семантична та функціональна специфіка неологізмів. Аналіз нових лексичних одиниць і мовних процесів, пов’язаних із їх появою та функціонуванням, є актуальним питанням у зв’язку з орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови. Детальне вивчення неологізмів сприяє більш чіткому розумінню та сприйняттю динамічних процесів неологізації, що фіксуються останнім часом на рівні лексики. Цей процес свідчить про тісний зв’язок проблемної тематики з реаліями сьогодення та нагальними потребами сучасного суспільства. Об’єктом розвідки виступають процеси неологізації лексичного складу англійської мови. Матеріалом дослідження обрано неологізми, які з’явилися в англійській мові за період останніх років ХХІ ст. Розглянуто теоретичні підходи до вивчення новотворів, визначено поняття «неологізм», проаналізовано семантичну специфіку та тематику англійськомовних новоутворень.
9
Бабченко, Н. В. "До проблеми графічного оформлення неології французької мови." Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 11 (2013): 35–39.
Find full text
10
Эпштейн, М. Н. "О проективном подходе к языку. Неология времени." Философские науки, no. 12 (2010): 94–111.
Find full text
11
Нечаева, И. В. "Иноязычная неология в русском языке: ортологический конфликт написаний." Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute 19 (April 30, 2019): 282–90. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli.2019.19.35.
Full text
12
Калєтнік, А. А. "Зумовленість продуктивних моделей творення неокласичної неології "полем куьтури"." Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 13 (2006): 113–29.
Find full text
13
Калєтнік, А. А. "Зумовленість продуктивних моделей творення неокласичної неології "полем куьтури"." Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 13 (2006): 113–29.
Find full text
14
Косович, О. В. "Принципи та шляхи термiнологiчної неологiї." Філологічні трактати 5, no. 1 (2013): 93–96.
Find full text
15
Орлицкий, Ю. Б. "Неология и рифма (футуристы, советские поэты, Сапгир, современные авторы)." Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute 19 (April 30, 2019): 176–84. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli.2019.19.21.
Full text
16
Джафарова, Дилдора. "ФРАЗЕОЛОГИК ФОНДНИНГ “ТАРИХИЙ ХОТИРА” ГА ОИД НЕОЛОГИК ФРАЗЕОЛОГИК БИРЛИКЛАР БИЛАН БОЙИТИЛИШИ." МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ: "СОВРЕМЕННЫЕ ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ ПАРАДИГМЫ: ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ ТРАДИЦИЙ И ИННОВАЦИЙ II" 2, no. 18.03 (April 7, 2022): 31–38. http://dx.doi.org/10.47100/nuu.v2i18.03.37.
Full textAbstract:
Мазкур мақола “тарихий хотира”ни ифодаловчи фразеологик бирликларни матнлар орқали таҳлилига бағишланган бўлиб, мақолада “тарихий хотира”га оид неологик иборалар француз ва ўзбек тилларида мисоллар орқали ёритилган.
17
Pradid, Yu F. "The neologism zoretsvit: history and modernity." Movoznavstvo 316, no. 1 (February 10, 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.33190/0027-2833-316-2021-1-003.
Full textAbstract:
The proposed article is dedicated to the study of the neologism zoretsvit, which, in our opinion, appeared in the second half of the 1930s. It may have been first used by Oswald- Eckhart Friedrichovych Burghardt (literary pseudonym Yuri Klen), a Ukrainian poet, translator and literary critic who fell victim to political repressions during World War II. Thirty years later, in 1965, Danylo Bakumenko’s poetry collection Zoretsvit appeared. In 1980, the Kyiv sound-recording firm Melodiya made the disk My Live Well that included a song with lyrics by Mikhail Tkach, Storks Flying in Zoretsvit. Somewhat later, in 1986, the Dnipro publishing house published the collected works by William Shakespeare in six volumes, with the sixth volume including Shakespeare’s sonnets translated by Dmytro Pavlychko. The neologism zoretsvit is used in Sonnet 21. It was not until the end of the 20th century that the neologism zoretsvit began to be increasingly used in the Ukrainian language, especially in various names. It became really widespread in the 2020s in all Ukraine’s regions. Finally, it should be noted that the word zoretsvit can be found neither in the Dictionary of the Ukrainian Language in 11 volumes, nor in the Dictionary of the Ukrainian Language in 20 volumes. It first appeared only in the latest online Free Explanatory Dictionary.
18
Kryshtop, Ludmila. "J.J. Spalding and Neology in the Context of Disciplinary Formalizing of Philosophical Theology." Philosophy of Religion: Analytic Researches 5, no. 2 (2021): 130–55. http://dx.doi.org/10.21146/2587-683x-2021-5-2-130-155.
Full textAbstract:
The article concerns the formation process of philosophical theology. Today, the emergence of philosophical theology is often ascribed only to the 20th century. It is especially popular in this context to recall Wilhelm Weischedel and his fundamental work Der Gott der Philosophen. The author of the article draws attention to the earlier stages of the formation of this discipline, in particular to the work of Friedrich Schleiermacher and the age of German Enlightenment that preceded him. She comes to conclusion that it is in German Enlightenment, namely in the works of representatives of such a philosophical and theological trend as Neology, that one should see those background that later served as the foundation for the formation of philosophical theology. In this regard, the most interesting are the works of Johann Joachim Spalding (1714–1804). Neology in general and the works of Spalding are scarcely studied at the moment. Most of the available researches on this significant thinker consider his anthropological views based primarily on his fundamental work The Destiny of Man, while his other significant works have sliped out of sight. As a result, our knowledge about the philosophical and theological views of Spalding is one-sided and the importance of this thinker for the subsequent development of theology is greatly underestimated. This article examines Spalding from a new perspective – as a forerunner of the emergence of philosophical theology, and thus contributes to clarifying the essence of philosophical theology as such and the history of its formation, as well as to the study of the philosophy and theology of the age of German Enlightenment.
19
Lysetska, N. H., and O. Ju Bondarchuk. "The actualisation of the concept„Umwelt und Klimawandel“ by means of neology in modern German language discourse." Science and Education a New Dimension IX(248), no. 23 (February 22, 2021): 60–64. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2021-248ix73-14.
Full text
20
Фатеева, Н. А. "Солюби, исчезаясь, мой ноч: о неологии в поэтической грамматике." Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute 19 (April 30, 2019): 163–76. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli.2019.19.20.
Full text
21
Карпюк, В. А. "К вопросу об англонеологизмах в сфере неологии немецкого языка." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, no. 5 (2009): 490–93.
Find full text
22
Кригер, Е. И. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ НОВЫХ ЛЕКСИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ ГРУППЫ «ОБЩЕСТВЕННАЯ ЖИЗНЬ», ОБРАЗОВАННЫХ В НАЧАЛЕ XXI ВЕКА (ПО МАТЕРИАЛАМ ГАЗЕТ NEW YORK POST И NEW YORK DAILY NEWS)." Вопросы журналистики, педагогики, языкознания 39, no. 1 (July 22, 2020): 100–110. http://dx.doi.org/10.18413/2712-7451-2020-39-1-100-110.
Full textAbstract:
В последние годы в СМИ появляется большое количество новых лексических единиц, образованных различными моделями и способами, которые нуждаются в классификации и описании. Новые слова в американских газетах недостаточно исследованы лингвистами, работ по неологии в американских СМИ крайне мало. В связи с этим автором проведен теоретический анализ словообразовательных ресурсов современного газетного языка с целью выявить наиболее продуктивные способы образования новых лексических единиц в тематической группе «общественная жизнь». Показана взаимосвязь между острыми социальными проблемами современного общества, его «болевыми точками» и потребностью создания новых лексических единиц для описания новых жизненных реалий. Исследована структурная семантика новых единиц с использованием компонентного анализа. Рассмотрены сокращения: слияние начального фрагмента одного слова и конечного фрагмента другого, непосредственно телескопы и бленды. Продемонстрирована частотность проявления конкретных способов словообразования: контаминации, аббревиации, сокращений, заимствований. Метафорический перенос для придания слову нового значения и сокращения представлены в качестве перспективных и плодотворных способов образования новых единиц. Результаты исследования вносят вклад в изучение неологии, а также в теорию словообразования английского языка на данном этапе его развития. Впервые сделан анализ новых лексических единиц в американской прессе с точки зрения их структурной семантики и прагматики, с учетом их коннотативного значения.
23
Белоусова, Ольга Геральдовна, and Ксения Александровна Кокорина. "«Covid-неология» русского и английского языков, основные способы образования неологизмов в период пандемии COVID-19." ГУМАНИТАРНЫЕ НАУКИ, no. 04 (2021): 114–18. http://dx.doi.org/10.37882/2223-2982.2021.04.03.
Full text
24
Kozlovskaya, Natalia V., and Sz Janurik. "“II-composites” as an object of neology and neography of the XXI century." Philological Sciences. Scientific Essays of Higher Education, no. 2 (March 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.20339/phs.2-21.023.
Full textAbstract:
The article analyzes the contents and reflects the growth dynamics of a representative group which comprises compound neologisms with the first component stem II (ИИ) (a Russian abbreviation for “artificial intelligence”). It is the process of language integration that plays a significant role in the formation of compound nouns with the first component stem II: the currently widespread functioning of the above-mentioned pattern as well as of similar patterns results from the impact the analytism makes upon the vocabulary and grammar of the Russian language. The research based on the analysis of the data contained in the Russian National Corpus and the “Integrum” mass media database has proved that the component stem II belongs to the most productive formants in the Russian language of the 2010s. The article displays the main tendencies in the formation of lexical paradigms of the “II-compounds” in the modern Russian language. Of special significance in a quantitative sense is the hypernym-hyponym composition of nouns containing a seme “the ability to perform the functions which have traditionally been considered a human’s prerogative”: II-advokat (artificial intelligence (AI) barrister), II-dermatolog (artificial intelligence dermatologist), II-sekretar’ (artificial intelligence secretary), II-yurist (artificial intelligence lawyer). The article also mentions the process of discourse transition of scientific terms with the first component stem II into the modern newspaper and magazine publicism. On the basis of the expert sampling analysis a conclusion is drawn in the article about the heterogeneity of the formant II and the principles of its lexicographic description are outlined which are going to be represented in the publication of annual neological dictionaries “Lexical innovations in the Russian language” recommenced at the department of Modern Russian Lexicography at the Institute for Linguistic Studies of the RAS.
25
Shkreba, Olesya Alexandrovna. "ИНДИВИДУАЛЬНО-АВТОРСКИЕ ПРИЛАГАТЕЛЬНЫЕ В ПОЭТИЧЕСКИХ ТЕКСТАХ СОВРЕМЕННЫХ ПОЭТЕСС." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, no. 2 (June 24, 2017): 149. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2017-2-149-159.
Full textAbstract:
Цель. Данная статья посвящена анализу индивидуально-авторских новообразований-адъективов в текстах современных поэтесс. Автор ставит своей целью определение деривационных моделей образования ИАН-прилагательных и выявление особенностей функционирования адъективов в тексте.Метод. В работе использован метод системного научного описания, подразумевающий использование приёмов разноаспектной систематизации индивидуально-авторских новообразований в соответствии с задачами исследования. Сравнительно-сопоставительный метод, реализованный в приёмах наблюдения, сопоставления и теоретической интерпретации результатов анализа нового языкового материала, позволяет оформить выводы по результатам проведённого исследования.Результаты. В ходе проведённого исследования выявлено, что ИАН-прилагательные, обнаруженные в текстах В. Полозковой, А. Кудряшевой, Д. Балыко, А. Ривелотэ представляют наиболее многочисленную группу авторских новообразований. Созданные по продуктивным моделям сложения, суффиксации и префиксации, данные лексемы выражают новые смысловые оттенки в поэтических текстах, отображая особое состояние лирического героя.Область применения результатов. Результаты данного исследования могут найти применение в педагогической практике словесников в университете в рамках изучения дисциплины «Неология» и при анализе современной поэзии.
26
Skorobogatova, Taisiya Ivanovna, and Ekaterina Aleхandrovna Nazarova. "Reflection in phraseological neology of traumatic historical events connected with the terrorist threat." Proceedings of Southern Federal University. Philology, no. 1 (March 24, 2016): 128–34. http://dx.doi.org/10.18522/1995-0640-2016-1-128-134.
Full text
27
Романов, Д. А. "Языковые новации произведений Л.Н. Толстого 1870–1890-х гг. на фоне семантической и стилистической неологии его творчества." Proceedings of the V.V. Vinogradov Russian Language Institute 19 (April 30, 2019): 92–99. http://dx.doi.org/10.31912/pvrli.2019.19.11.
Full text
28
Dovhan, Nataliia O. "Поколінні еспектації в соціально-психологічному полі співіснування." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 107–15. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).29.
Full textAbstract:
Для вибудовування теоретичних положень концепції фігуративних соціокультурних зв’язків поколінь конкретизовано базові категорії аналізу і розкриття особливостей характеристик соціально-психологічного простору поколінь. Завданням наукового дослідження стало розроблення та обґрунтування теоретичних засад пізнання поколінних еспектацій у соціально-психологічному полі співіснування. Акцентовано вплив міжпоколінних психологічних дистанцій, соціальної історичної ситуації, соціокультурного виміру на утворення форм проявів еспектацій. Представлено поколінні соціальні позиції (ентелехії), дії-практики (габітуалізовані) і образи, диспозиції (габітуси) як складові міжпоколінних еспектацій. У контексті поколінного дослідження ентелехію (неологізм Арістотеля) використано як категорію відображення соціальних позицій. Представлено дії-практики, перетворені у звички, стереотипи реагування як габітуалізовані позиції поколінь – особливості прояву еспектацій. Обґрунтовано використання поняття “габітус” (1) як породження ментальності – продукт спільнопоколінної психічної діяльності, що реалізується в динамічному вибудовуванні досвіду і смислів; (2) як схеми отримання, породження, об'єднання, оцінювання, класифікації і використання інформації; (3) як диспозиційних рухів вибудовування оновлених форм фігурацій. У теоретичному конструюванні міжпоколінних еспектацій конкретизовано поняття поколінного інституту як феномену, що закріплює новоутворені практики поколінь, та інституалізації як форми соціальних взаємодій щодо встановлення можливих порядків, відносин у межах поколінних норм, правил, моралі. Таким чином на етапі розкриття характеристик соціально-психологічного простору поколінь було продовжено науковий пошук шляхів пізнання особливостей міжпоколінних відносин, взаємних очікувань поколінь Дітей, Батьків, Прабатьків.
29
Magomedgadzhieva, Patimat Nabizhuyevna, and Leyla Abdulkhakimovna Magomedova. "МЕДИА-ПОЛИТИЧЕСКИЕ ЗАИМСТВОВАНИЯ В СИСТЕМЕ СОВРЕМЕННОЙ КОММУНИКАЦИИ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 10, no. 4 (April 27, 2018): 96. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2018-4-96-108.
Full textAbstract:
Связь между историей языка и историей общества состоит в том, что существуют особенности языка и языковых ситуаций, соответствующие определенным ступеням этносоциальной истории общества. В статье анализируются англоязычные заимствования политического дискурса медиа-текстов в русском языке рубежа веков, процессы их адаптации и функционирования.Заимствование является одним из самых динамических процессов русского языка, и в связи с активными общественно-политическими процессами в российском обществе исследование пласта заимствованной политической лексики представляется наиболее актуальным и интересным.Цель: описание заимствованной лексики в русском политическом медиа-дискурсе конца XX – начала XXI вв. и проведение ее тематической классификации.Методы исследования. Реализация цели и задач осуществляется с помощью описательного (приемы наблюдения, обобщения, типологизации исследуемого материала), сопоставительного и социолингвистического методов.Научная новизна заключается в описании и классификации заимствованной политической лексики медиа-текстов как направления современных лингвистических исследований.Результаты. Расширение русского лексического фонда рубежа веков происходит как за счет актуализации старых политических лексем, так и посредством использования в медиа-текстах новых иноязычных слов. Это дает возможность показать тенденции языкового развития, говорить о соотношении внутриязыковых и экстралингвистических факторов в определенные этапы развития.Область применения результатов. Материалы и результаты исследования могут быть использованы в практике преподавания лексикологии, неологии, а также в спецкурсах, посвященных проблемам межкультурной коммуникации и иноязычных заимствований в русском языке.
30
Моісєєва, Н. О. "ТЕМАТИЧНА СТРАТИФІКАЦІЯ НЕОЛОГІЧНОГО КОРОНАВІРУСНОГО ЛЕКСИКОНУ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 232–37. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-35.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню актуальних змін у лексичному складі німецької мови, а саме неологічних одиниць, які з’явилися у зв’язку зі всесвітньою пандемією коронавірусу. Актуальність дослідження зумовлена самою постановкою проблеми, оскільки питання впливу сьогоднішньої всесвітньої епідемії на лексичний склад різних мов очевидні як носіям, так і дослідникам цієї сфери. Методологічну основу дослідження становить системно-функціональний підхід. У роботі диференціюються терміни «неологізм», «оказіоналізм», «лексична інновація», «неологічна одиниця», аналізуються релевантні для опису нової коронавірусної реальності лексеми. Джерелом матеріалу слугував онлайн-словник неологічної короналексики Інституту німецької мови ім. Лейбніца, який збирає та документує лексичні інновації «нової реальності», а також наводить приклади вживання, відібрані з автентичних німецьких ЗМІ. Автор розглядає окремі позамовні чинники, серед яких запроваджені санітарно-епідеміологічні правила, превалюючі настрої у суспільстві, зміна моделей міжособистісної приватної комунікації, форматів роботи та навчання, організації відпочинку та дозвілля, а також галузі суспільного життя, яких зміни торкнулися найгостріше. Окрема увага звертається на медикалізацію мовлення загалом та її роль у поповненні неологічного лексикону сучасної німецької мови. У фокус дослідження потрапляють терміни Corona, Covid, COVID-19 і їхні словотвірні похідні, які утворюють найчисельнішу групу неологічних одиниць коронавірусної епохи. Наводяться роздуми про внутрішню мотивацію запозиченого з англійської мови та поширеного у багатьох лінгвокультурах неосемантизма Social Distancing, а також його альтернативних форм soziale Distanz і soziale Distanzierung, утворених у німецькій мові шляхом калькування. Німецька мова як соціальне явище дуже продуктивно реагує на переформатування життя та свідомості мовців у зв’язку з пандемією, активно генеруючи нову лексику, яку в запропонованій науковій розвідці класифіковано за найпоширенішими лексико-тематичними групами.
31
Хавкіна, О. М., and К. О. Чуприна. "НЕОЛОГІЗМИ В АНГЛОМОВНИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ Б’ЮТІ-ІНДУСТРІЇ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 262–67. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-37.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються основні закономірності утворення та функціонування неологізмів у сучасних англомовних текстах б’юті-індустрії. Авторами порушується питання розмежування понять «неологізм» та «інновація» з огляду на різні погляди вітчизняних та закордонних лінгвістів на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки. Також було розглянуто важливість уживання неологічної лексики в рекламних текстах як одного з потужних інструментів розкрутки та просунення товарів та послуг на ринку сфери краси. Серед проаналізованих інновацій найчисленнішими є іменники, рідшими є прикметники, ще рідшими – дієслова. Така непропорційність частиномовної приналежності досліджених лексем може бути пов’язана з необхідністю називати нові процедури і продукти, що активно з’являються в б’юті-сфері. У статті розглядаються основні структурно-граматичні та лексико-семантичні особливості неологізмів, використовуваних рекламодавцями для ефективного привернення уваги потенційних покупців до відповідного продукту, засобу чи процедури. За способом утворення всі проаналізовані інновації можуть бути розподілені на лексичні, семантичні, авторські (індивідуально-стилістичні) і абревіатури. Також у статті аналізуються основні морфологічні способи словотворення неологізмів, що функціонують у текстах б’юті-індустрії: словоскладання, афіксація і телескопія. Корпус дослідження головним чином репрезентований прикметниково-іменними сполуками, що розподіляються на декілька підтипів. Іменні сполуки утворюються за словотворчими моделями N + N, V + N, Adj + N. Прикметникові сполуки будуються за моделями V + Adj, Adj + Adj. Щодо семантики проаналізованих інновацій, то їх було розподілено між чотирма семантичними групами: косметичні засоби, напрями естетичної медицини і косметології, косметичні й оздоровчі методики і процедури, лексеми для опису декоративної косметики та косметичних засобів. Велику увагу приділено питанню розширення лексичного складу б’юті- індустрії завдяки процесам запозичення іншомовних словесних знаків і використання актуальних словотворчих можливостей.
32
Денисов, Володимир, and Людмила Фалалєєва. "Наднаціональність як правова реальність міжнародної інтеграції." Право України, no. 2018/01 (2018): 214. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-214.
Full textAbstract:
Актуальною є проблематика моделей реалізації, критеріїв кваліфікації та характерних особливостей наднаціональності як правової реальності, що супроводжує процес міжнародної інтеграції, яка відбувається на ціннісних засадах, inter alia, поваги до основоположних прав. Доцільно виокремити сутнісно типові для наднаціонального інтеграційного об’єднання ознаки, проаналізувати сучасну практику реалізації наднаціональної компетенції та вплив глобалізаційних процесів на неї, узагальнити визначені у доктрині та судовій практиці ознаки, й на цій основі дослідити феномен наднаціональності як сучасну правову реальність міжнародної інтеграції. Метою статті є висвітлення критеріїв кваліфікації наднаціональності як правової реальності, що супроводжує міжнародну інтеграцію, розкриття тенденцій її розвитку як чинника і прояву інтеграційних процесів. Значну увагу приділено особливостям наднаціонального механізму, здатного діяти, не заручаючись згодою держав-членів інтеграційного об’єднання у кожному окремому випадку. Наголошено, що поява терміна “наднаціональність” передувала її становленню на практиці. Більшість учених пов’язують її виникнення із європейською інтеграцією, вважаючи, що цей неологізм запроваджено у науковий обіг завдяки федералістському напряму європейської політико-правової думки, який є її концептуальною основою. Зазначено, що на відміну від участі держав у міжнародних організаціях, членство в інтеграційних об’єднаннях, зокрема в Європейському Союзі, зумовлює обмеження державами своїх суверенних прав, частину з яких вони йому передають. При цьому таке передання не може трактуватись як їхня втрата або втрата своєї суверенної ідентифікації, адже лише держава є носієм суверенітету. Йдеться про добровільне передання певних елементів внутрішньої компетенції держави та одночасну дію на її території національної і наднаціональної юрисдикцій, співвідношення яких визначається обсягом предметних/юрисдикційних повноважень наднаціональних інституцій, необхідних для регулювання, а на його основі – управління конкретними сферами діяльності. Зроблено висновки, що найбільш промовистим прикладом є обсяг і реалізація наднаціональної компетенції ЄС як головного архітектора наднаціональних механізмів, діяльність якого охоплює практично всі сфери, притаманні державі. Наголошено на тому, що в ЄС тісно переплелися елементи національного, міждержавного і наднаціонального регулювання, вказуючи на його самобутні унікальні особливості, що включають гнучкість підходів до застосування наднаціональності як практичного інструменту розвитку інтеграції. Запропоновано авторське визначення наднаціональності як політико-правової концепції передання державами на договірній основі інтеграційному об’єднанню частини суверенних прав, а також наділення його компетенцією щодо їхньої реалізації та прийняття у межах цієї компетенції обов’язкових рішень не лише для держав-членів,, а й, в окремих випадках, для фізичних і юридичних осіб, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Встановлено, що наднаціональним інституціям ЄС передані для регулювання не власне матеріальні сфери, а лише певні їх складові з відповідним обсягом повноважень і саме від них залежить, наскільки активно та ефективно ЄС скористається наданими йому можливостями, що може стати предметом подальших наукових розвідок.
33
Довбня, Людмила, and Тамара Товкайло. "НЕОЛОГІЗМИ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ІНТЕРНЕТНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 209–32. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-209-232.
Full textAbstract:
Значення мови як ретранслятора інформації, кваліфікатора досвіду, основного засобу спілкування, матеріального виразника ментальності стає чимраз очевиднішим. Мова відтворює об’єктивну пізнану дійсність і є одним з індивідуальних маркерів нації, вона забезпечує комунікацію у всіх сферах суспільного життя.
Нові медійні контексти спонукають до розвитку незвичних неосемем, але це явище можливе за умови, якщо проєкція похідного значення закладена в семантиці вихідного лексико-семантичного варіанта. Неологізм становить собою номінативну одиницю, що утворилася за продуктивною і регулярною словотвірною моделлю в певний період розвитку суспільства і може перейти в розряд загальновживаної лексики за умови її мовленнєвої актуальності й частотності використання, перш за все – у засобах масової комунікації.
Перша чверть ХХІ ст. поставила людство загалом і український соціум зокрема перед новими викликами. Цей період для всієї планети означився появою нового вірусу SARS-CoV-2, що спричинив розвиток хвороби covid-19. Висвітленню індивідуальних і соціальних, фізичних і психологічних проблем, пов’язаних із захворюванням, що викликається зазначеним вірусом, приділяють значну увагу журналістські видання. Вони закріплюють у суспільному мовленнєвому вжитку інновації, що виникли у процесі міжособистісної комунікації та огранилися в журналістському опрацюванні.
У статті демонструється контекстна реалізація зазначених лексем, які є домінантами інтернет-ужитку. Саме вони характеризують не лише психологічний стан людей, прояви їхньої тривожності, страху, емоційну напругу тощо, а й кризу в економіці, що не могла не позначитися на фінансово-матеріальному становищі багатьох родин.
Неологізми, тематично пов’язані з номінаціями на позначення нового вірусу та його впливу на людину й суспільство, слід класифікувати з огляду на їх лексико-граматичну приналежність, морфемну будову, стилістичне забарвлення тощо. Потребує унормування і їх правопис.
Презентуючи новини з усіх сфер життя, засоби масової комунікації використовують живомовний лексичний матеріал, трансформують його і вводять у суспільне мовлення.
Інноваційна лексика є мовним маркером сучасного суспільства. Потрапляючи в засоби масової комунікації, вона набирає нових проявів на мовленнєвому рівні і потребує подальшого лінгвістичного опрацювання і фахової інтерпретації. Особливо актуальним це є для тієї частини лексики, яка із плином часу перейде з мовленнєвого обігу до мовної системи. Потребують упорядкування та унормування лексико-семантичні, словотвірні, графічні й орфографічні аспекти, пов’язані з уживанням неолексем у засобах масової комунікації.
Описані лексичні маркери сучасності не вичерпують усього обсягу наявних новотворів, а дають лише загальне уявлення про динаміку змін у словниковому складі сучасної української мови, тому перспективи подальших розвідок полягають не лише в розширенні об’єкта аналізу, а й у визначенні та описі специфіки семантичних процесів, що спричиняють розвиток нових значень, та у виявленні й інтерпретаціях словотвірних процесів і моделей, що є регулярними і продуктивними під час творення неолексем.
34
Pidkaminna, Liudmyla. "Лінгвостилістика неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ." Лінгвостилістичні студії, December 20, 2019, 144–53. http://dx.doi.org/10.29038/2413-0923-2019-10-144-153.
Full textAbstract:
У статті досліджено семантику, етимологію та стилістичні функції неологізмів у мові сучасних українських засобів масової інформації. Проаналізовано джерела виникнення нових слів, типологію запозичень. На основі фактичного матеріалу (друкованих та електронних ЗМІ) виділено й досліджено основні стилістичні функції лексичних інновацій у мас-медійному просторі. Вивчено використання різних типів неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Ключові слова: неологізм, засоби масової інформації, медіадискурс, лексичні інновації, стилістичні функції, неологізація, семантика.
Покликання
Список використаних джерел
Газета по-українськи, № 17(2181), 01 березня 2019 року.
Калашник, Павло. «Через хейтерство і образи ми можемо втратити країну». Громадське. URL: https://hromadske.ua/posts/cherez-hejterstvo-i-obrazi-mi-mozhemo-vtratiti-krayinu-radnik-zelenskogo (31.03.2019).
День: щоденна всеукраїнська газета, № 159–160, 6–7 вересня 2013 року.
Експрес, № 9 (10016), 28 лютого – 07 березня 2019 року.
Лисяна, Галина. «Як визначити перед вами психотерапевт чи психогвалтівник?» Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/03/31/ 236317/.
Мазуренко, Альона. «Порошенко пожалівся, що його тролять через телемедицину в селі». Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/14/ 7183329/.
Олещук, Петро. «Хайп для Мураєва». Українська правда. URL: https://www.pravda. com.ua/columns/2018/06/10/7182917/.
«Пранкери намагаються дискредитувати Україну в США». Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/19/7198715/.
«Профілактика джетлегу, їжа в літаку та ще 5 лафхаків, які допоможуть легше подорожувати». Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/travel/2018/12/2/234382/.
Фірсов, Єгор. «Остаточна відповідь «фейкометам» влади». Українська правда. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5c920dcae6dd3/.
Чорновол, Тетяна. «Три завдання «порохоботам», що тендерять харчування армії». Українська правда. URL: https://blogs.pravda.com.ua/authors/chornovol/ 5c8fc2bc0d9dd/.
«Стартап з українським корінням залучив 8,4 мільйона доларів». Українська правда. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/12/14/643604/.
Український тиждень, № 9 (589), 1–6 березня 2019 року.
Український тиждень, № 3 (375), 23–29 січня 2015року.
Черепова, Тетяна. «Колаборація Google і Міносвіти: що вийшло?» Вежа. URL: https://vezha.net.ua/suspilstvo/kolaboraciya-google-i-minosviti-shho-vijshlo/ (20.11.2018) .
Список використаної літератури
Бойчук, Марія. Неологізми в заголовках інтернет-видань: структурно-семантичний та функціонально-стилістичний аспекти. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2013.
Бойчук, Наталія. «Функціонування неологізмів-телескопізмів в англомовних засобах масової інформації». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, вип. №25, т. 1, 2016, с. 164–6.
Кузь, Галина. «Українська суспільно-політична неологія: лексика та фразеологія». Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство, вип. ІІ (24), 2014, с. 134–9.
«Культ мови». Редакторський портал. URL: http://redactor.in.ua/ru/language/ 6516.Kult_movi_Tsirk_na_drot%D1%96_abo_Yak_vi_pishete_slovo_onlayn
Пашинська, Людмила. Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2011.
Селіванова, Олена. Світ свідомості в мові. Черкаси, 2012.
Словник іншомовних слів, укл. Л. О. Пустовіт та ін. Київ: Довіра, 2000.
Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
Стишов, Олександр. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінці ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). Автореф. дис… д-ра філол. наук: 10.02.01. Київ, 2003.
Стишов, Олександр. «Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття». Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, вип. 13, 2015, с. 364–74.
Стишов, Олександр. «Стилістично марковані лексичні неологізми в дискурсі ЗМІ початку ХХІ століття». Лінгвістичні дослідження, вип. 47, 2018, с. 91–8.
Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика, за ред. А. К. Мойсієнка. Київ : Знання, 2010.
Ткачук, Ольга. Неологізми в мові хорватських засобів масової інформації 90-х років XX –початку XXI ст. Автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.03. Київ, 2011.
Українська мова: енциклопедія, за ред. В. М. Русанівського, і О. О. Тараненка. Київ, 2000.
35
Danilenko, Ljudmiła. "Чешский фразеологизм modré pondělí ‘синий понедельникʼ на иноязычном фоне: от архаики до неологии." Bohemistyka, no. 1 (January 15, 2021). http://dx.doi.org/10.14746/bo.2021.1.4.
Full textAbstract:
Статья посвящена вопросу о происхождении чешского фразеологизма modré pondělí ʻсиний понедельникʼ в двух его значениях: архаическом ʻне работать в понедельникʼ и новом ʻсамый депрессивный день в годуʼ. Благодаря изучению документов и работ по истории ремесел в Богемии, а также диалектной лексики выясняются истоки обычая. Автор развивает этимологическую гипотезу братьев Гримм. Название „синий” связано с обрядами средневекового карнавала перед началом Великого поста. Впервые проводится сопоставление с традицией свободного от работы понедельника, которая существовала в украинской народной культуре только для замужних женщин, причем это право оговаривалось в брачном договоре. На основе совокупности лингвистических, исторических и этнографических данных автор приходит к выводу, что общий для германцев и славян мотив „синего понедельника” развивался дважды: в одном случае как фрагмент средневековой традиции, а в другом – как элемент современного маркетингового приема с учетом символики синего цвета и суеверного представления о понедельнике как тяжелом дне недели.
36
Даниленко, Л. І. "Вітання й побажання в українській та чеській мовах." Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae, July 21, 2021. http://dx.doi.org/10.1556/060.2020.00002.
Full textAbstract:
Стаття присвячена етимологічному, семантичному і функціональному аналізу когнітивної сфери вітання й побажання на матеріалі лексичних і фразеологічних засобів української та чеської мов з деякими паралелями в інших мовах. З такого погляду чеська та українська лексика і фразеологія ще не були предметом окремої студії. Цей аспект дослідження може бути корисним для вивчення проблем когнітивної семантики і лінгвістичної прагматики.У компаративному плані вивчаються етимологічні характеристики лексики української та чеської мов. Констатовано, що, незважаючи на спільне праслов’янське походження, іменники укр. поздоровлення та чес. pozdrav мають різні етимологічні версії. Для чеської мови вихідна мотиваційна модель слова pozdrav ‘вітання’ ґрунтувалася на понятті здоров’я, те саме виявляє українська мова стосовно слова поздоровлення на відміну від синоніма вітання, етимологічно пов’язаного з vytaty ‘жити’ й вітати ‘говорити, звертатися до когось’. В обох досліджуваних мовах первинні значення лексем семантичного поля «вітання, поздоровлення» (укр. вітати, поздоровляти, віншувати, здрастувати; чес. pozdravovat, gratulovat, blahopřát, vinšovat) виявляють ознаки суб’єктивної приязні, прихильності, симпатії до когось та детермінують модель мовної поведінки учасників комунікації.Побажання здоров’я – основний когнітивний складник вітання й поздоровлення. У статті проаналізовано також фразеологічні формули вітання і побажання: укр. Будьте здорові! і чес. Buďte v pohodě! На основі набору даних словника-тезауруса чеської мови, лексичної синонімії слова pohoda можна зробити висновок про те, що сучасна чеська формула побажання Buďte v pohodě! в семантичному відношенні є набагато глибшою, ніж класичне Buďte zdrávi!, оскільки у свідомості носія чеської мови понятійний простір слова pohoda охоплює не лише поняття здоров’я, але й близькі до нього щастя, радість, любов, комфорт, задоволення, добробут, які виражають цінності, значущі для кожного індивіда.Характерною особливістю чеської вітальної формули Buďte v pohodě! є те, що це фразеологічний неологізм, вперше зафіксований чеськими словниками наприкінці ХХ ст. У зіставленні з чеською мовою ми відзначаємо особливість української формули вітання Многії літа! Ця формула побажання пройшла багатовіковий процес інтеграції від церковного побуту до сфер суспільного життя. У цілому дослідження показало, що основні мотиваційні моделі для реалізації вітань і побажань лексичними і фразеологічними засобами сформовано мовною системою і дискурсивною практикою, в основі яких лежить мовленнєвий етикет або життєво значима подія, щодо якої адресат реалізовує комунікативні інтенції – висловлює увагу, повагу й добросердечне ставлення.The paper is dedicated to the etymological, semantic, and functional analysis of the cognitive sphere of greetings and wishes on the material of lexical and phraseological elements of the Ukrainian and Czech languages, using the data from other Slavic languages. From this point of view, Czech and Ukrainian vocabulary and phraseology have not yet been the subject of a separate study. This aspect of research can be useful for studying the problems of cognitive semantics and linguistic pragmatics.The etymological characteristics of Ukrainian and Czech vocabularies are studied in a comparative way. It is stated that despite their common Proto-Slavic origin, the Ukrainian noun поздоровлення and the Czech word pozdrav have different etymological history. For the Czech language, the initial motivational model pozdrav ‘greeting’ was based on the concept of health. The same is revealed by the Ukrainian language in relation to the word поздоровлення, in contrast with the synonym вітання, which is etymologically related to vytaty ‘live’ and вітати ‘speak, address someone’. In both languages, the primary meanings of the lexical items of the semantic field “greetings, congratulations” (pozdravovat ‘greet’, gratulovat ‘congratulate’, blahopřát ‘welcome’, vinšovat ‘salute’) show signs of subjective friendliness, affection, and fellow feeling for someone, and they determine the model of language behaviour of the participants in communication.Wishing good health is the main cognitive component of greetings and congratulations. The paper also analyzes the phraseological formulas of greetings and wishes: Ukrainian Будьте здорові! and Czech Buďte v pohodě! Based on the data set of the dictionary-thesaurus of the Czech language, we can conclude that in terms of semantics, the modern Czech formula Buďte v pohodě! is much deeper than the classical Buďte zdrávi! because in the mind of a Czech speaker, the conceptual space of the word pohoda implies the concepts of health, happiness, joy, love, comfort, satisfaction, and well-being, which include values that are important to every individual.A special feature of the Czech formula Buďte v pohodě! is that it is a phraseological neologism first recorded by Czech dictionaries in the late 20th century. In comparison with the Czech language, we can observe the peculiarity of the Ukrainian greeting Многії літа! This formula went through a centuries-long process of integration from church life into everyday social life. In general, the study demonstrates that the main motivational models in the lexical and phraseological implementation of greetings and wishes are formed by the language system and discursive practice, which is based on speech etiquette or a significant event to which the addressee expresses attention, respect, and warm-hearted attitude.