Journal articles on the topic 'Нелінійні структури'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Нелінійні структури.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Нелінійні структури.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ситник, Г., О. Зубчик, and М. Орел. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОСМИСЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Science and Innovation 18, no. 2 (April 30, 2022): 3–15. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.02.003.
Full textAbstract:
Вступ. При вирішенні проблеми забезпечення інноваційного розвитку держави домінують фінансово-економічні та технологічні аспекти, а концептуальному осмисленню особливостей управління цим розвитком не надано належної уваги.Проблематика. Траєкторія інноваційного розвитку держав є турбулентною через нелінійну природу управління цим розвитком, тому концептуальне осмислення особливостей зазначеного управління є чинником ефективної інноваційної політики.Мета. Концептуальне осмислення особливостей управління інноваційним розвитком держави в сучасних умовахдержавотворення.Матеріали й методи. Аналітичний аналіз нормативних актів і наукових праць з використанням контент-аналізу,структурно-функціонального, системного, компаративного, абстрактно-логічного методів.Результати. Передумовою вирішення проблем інноваційного розвитку держави є запровадження підходу, який передбачає подолання її інституційної слабкості, враховує презумпцію нестабільності та невизначеності її буття. Запропоновано під цим розвитком розуміти впровадження нових політико-управлінських процесів, моделей і технологій, які забезпечують прийнятний рівень національної безпеки. Показано, що політичні технології можуть маніпулювати суспільною свідомістю при виборі пріоритетів вказаного розвитку, а його нелінійна динаміка зумовлює необхідність зміни цілей, методів і технологій в діяльності суб’єктів управління та забезпечення збалансованості між йогополітичною та адміністративною компонентами.Висновки. Стратегічним імперативом зменшення технологічних розривів між державами є врахування турбулентності траєкторії їхнього інноваційного розвитку, яка зумовлена нелінійною природою управління ним, тому інноваційна політика та механізми її імплементації мають враховувати нестійкість та невизначеність буття держави.
2
Kyrylyuk, V. P., and A. M. Lyssak. "Лейкогранулітова формація і зеленолевадівська світа побузького гранулітового комплексу (західна частина Українського щита). Стаття 2. Супутні й накладені явища, ізотопні датування та вік." Мінеральні ресурси України, no. 1 (May 20, 2022): 4–16. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.4-16.
Full textAbstract:
Стаття продовжує дискусію довкола питання походження лейкогранулітової формації побузького гранулітового комплексу та можливості її виокремлення як самостійного стратиграфічного підрозділу – зеленолевадівської світи – у схемі розчленування нижнього докембрію Українського щита (УЩ). У попередній статті [19] наведено дані багаторічних досліджень, зокрема результати державного геологічного картування (ДГК-200), які свідчать про стратигенну природу лейкогранулітової формації. У цій статті розглянуто доводи, які використано в колективній публікації [29] для обґрунтування альтернативних уявлень про утворення лейкогранулітової формації в результаті глибинних процесів. Автори статті [29] вважають, що лейкогранулітова формація має динамометаморфічне походження і виникла внаслідок перетворення породних асоціацій іншого первинного складу. В її формуванні провідну роль відіграли розломи й пов’язані з ними супутні процеси діафторезу й метасоматозу, а вік формації становить 2,03 млрд років.Усі явища, що їх наводять автори [29], вважаючи визначальними в утворенні лейкогранулітової формації, багато дослідників зазначало й раніше, але розглядали як результат вторинних, накладених процесів. У цій статті показано, що площі розвитку лейкогранулітової формації мають на більшій частині території її поширення нелінійні форми, які в структурному та генетичному плані не пов’язані з розломами. Їхні напрямки збігаються лише в межах Голованівського блока, у якому як складчасті, так і розривні структури мають загальне північно-західне простягання. Процеси діафторезу, що фіксуються переважно за перетвореннями в породах темноколірних мінералів, не могли суттєво змінити склад і вигляд лейкогранулітової формації, оскільки в ній домінують лейкократові гнейси. Пов’язані з формацією ультраметаморфічні гранітоїдні утворення мають здебільшого не алохтонну метасоматичну, а автохтонну кристалобластичну природу. З огляду на положення лейкогранулітової формації (зеленолевадівської світи) в розрізі побузького комплексу, її стратиграфічний вік не менший за 3,8 млрд років. Молодші ізотопні датування зумовлені тривалими процесами метаморфізму й ультраметаморфізму аж до 2,0–1,9 млрд років.
3
Махоркін, Ігор, Микола Махоркін, Тетяна Махоркіна, and Петро Пукач. "Аналітично-числове визначення стаціонарного теплового стану термочутливих багатошарових структур простої геометрії." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 148–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.148.
Full textAbstract:
Запропоновано та апробовано аналітично-числову методику визначення одномірного стаціонарного теплового стану багатошарових термочутливих структур простої геометрії незалежно від характеру температурних залежностей теплофізичних та механічних характеристик матеріалу шарів.
З цією метою розглянуто багатошарові тіла з термочутливих матеріалів, віднесених до однієї з класичних ортогональних систем координат (декартової, циліндричної, сферичної), граничні поверхні та поверхні спряження матеріалів яких збігаються з координатними поверхнями (багатошарові структури простої геометрії). Вважається, що тепловий стан, зумовлений термічним навантаженням, характеризується одновимірним стаціонарним температурним полем.
Ґрунтуючись на співвідношеннях нелінійної теорії теплопровідності неоднорідних тіл, сформульовано, у вигляді крайової задачі теплопровідності, математичну модель теплової поведінки таких структур. Ця модель полягає у визначенні температури як функції координати за розв’язками рівняння теплопровідності. При цьому їх теплофізичні й механічні характеристики як єдиного цілого подаються у вигляді кусково-постійних функцій координати та температури.
За допомогою введення у розгляд аналога функції Кірхгофа та використання апарату узагальнених функцій у замкнутому аналітичному вигляді побудовано аналітично-числові розв’язки нелінійних одновимірних стаціонарних задач теплопровідності шаруватих темочутливих тіл простої геометрії за довільного характеру температурної залежності фізико-механічних характеристик матеріалів шарів, що не потребують з’ясування їх однозначності.
На прикладі числового дослідження стаціонарного теплового стану та зумовленого ним статичного термопружного стану двошарової пластини, граничні поверхні якої перебувають в умовах конвективного теплообміну зі середовищами постійної температури, апробовано запропонований аналітично-числовий підхід та отримані на його основі аналітично-числові розв’язки.
4
Ковальський, М. Р., and О. І. Платонов. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИМИ МОДЕЛЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 4 (April 15, 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.12.
Full textAbstract:
Доведено, що на територіальному рівні існує подвійний позитивний зворотний зв’язок у мультимодальному «міському мультиплікаторі»: населення території, економічна структура території, що склалася при вже досягнутому рівні активності. Разом з тим територіальний рівень активності визначається конкуренцією з аналогічними центрами економічної активності, розташованими в інших місцях. Збут вироблених продуктів або послуг залежить від вартості транспортування їх до споживача і масштабів підприємства. Розширення будь-яких підприємств визначається попитом на товар або послугу, виробництва яких воно сприяє і за виробництво яких дані підприємства конкурують з іншими. Таким чином, між відносним зростанням населення і продуктивною діяльністю або сферою послуг існує сильний зворотний зв’язок і нелінійні залежності. Встановлено, що сьогодні на економічну науку зробили вплив новітні математичні дослідження хаосу, і економісти намагаються інтерпретувати хаотичні явища в термінах детермінованих систем. Розглянуто ситуації, коли економічний хаос ініційований не тільки екзогенними факторами. Стверджено, що економічний хаос може бути викликаний ендогенними факторами навіть у відносно простих нелінійних системах. Тим більше хаос притаманний територіальної системі, що представляє собою складну, динамічну, нелінійну систему, в рамках якої динаміки різних підсистем взаємодіють між собою, що призводить до появи турбулентності розвитку всієї системи. Запропоновано, за початковий стан в розглянутій моделі прийняті гіпотетичні початкові умови, при яких в різних точках спостерігається (сільськогосподарська) активність. Модель дозволяє простежити виникнення ієрархічно впорядкованої активності, відповідної більш високих рівнів ієрархії, тобто що має на увазі експорт виробленої продукції в більш широку область. У той час як симетричний розподіл ігнорує «історію», викладений вище сценарій враховує її (принаймні мінімальним чином) як взаємодія «законів», що мають у цьому випадку суто економічну природу, і «випадку», керуючого послідовністю, в якій виникають підприємства.
5
Ткач, М. В., Ю. О. Сеті, and І. В. Бойко. "Вплив нелінійної міжелектронної взаємодії на тунелювання електронів крізь несиметричну двобар’єрну резонансно-тунельну структуру." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 8 (August 30, 2012): 849. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.8.849.
Full textAbstract:
У моделі ефективних мас і прямокутних потенціалів, враховуючи взаємодію між електронами, розвинуто квантово-механічну теорію коефіцієнта прозорості, позитивної і від'ємної провідностей моноенергетичного пучка електронів крізь відкриту плоску несиметричну двобар'єрну резонансно-тунельну структуру, яка може слугувати активним елементом квантового каскадного лазера чи квантового каскадного детектора. На прикладі несиметричної двобар'єрної резонансно-тунельної структури встановлено властивості коефіцієнта прозорості і провідності наносистеми залежно від енергії електронів та частоти електромагнітного поля. Показано, як властивості активної провідності можуть бути використані дляекспериментальної оцінки резонансних енергій та резонансних ширин електронних квазістаціонарних станів.
6
Hlavchev, D. "ПРОГРАМНІ КОМПОНЕНТИ БОРТОВОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ СИСТЕМИ ДИЗЕЛЬ-ПОТЯГА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 57 (October 30, 2019): 11–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.011.
Full textAbstract:
При вирішенні завдань в рамках геометричної теорії управління виникають проблеми, пов’язані зі складністю виконання розрахунку похідних Лі, перевірки розподілень на інволютивність, пошуку функцій перетворення, які пов’язують змінні та рівняння лінійної та нелінійної моделей. При виконанні цих операцій людиною виникає потреба у виконанні занадто об’ємних аналітичних розрахунків які можуть стати причиною відмови від застосування геометричної теорії управління. Вирішити цю проблему можна за допомогою використання спеціалізованого програмного забезпечення, що розглядається як програмне забезпечення для бортової комп’ютерної системи дизель-потяга, яке здатне автоматизувати необхідні розрахунки, чим істотно скоротити час виконання лінеаризації та пошуку функцій перетворення для математичних моделей за рахунок використання потужностей комп’ютерної техніки та нейронних мереж. Метою роботи є розробка спеціалізованого програмного забезпечення для виконання лінеаризації математичних моделей та пошуку функцій перетворення за рахунок використання нейронних мереж та можливостей мови програмування, що має графічний інтерфейс для взаємодії з користувачем. Результати. За допомогою можливостей сучасних мов програмування на основі запропонованих алгоритмів обробки даних та нейронних мереж запропонованої структури, розроблено спеціалізоване програмне забезпечення для виконання перетворення нелінійних математичних моделей у лінійну форму Бруновського та пошуку функцій перетворення. При використанні розробленого програмного забезпечення збільшується швидкість виконання процесу лінеаризації, пошуку функцій перетворення, а графічний інтерфейс та коментарі, які висвітлює програмне забезпечення в процесі роботи дають можливість оперувати користувачам, які не мають спеціальної підготовки. Порівняння результатів моделювання нелінійної математичної моделі з лінійною математичною моделлю у формі Бруновського показало повне співпадіння та підтвердило правильність теоретичних положень та еквівалентність нелінійної та лінійної моделей. Висновки. Розроблено спеціалізоване програмне забезпечення для автоматизації аналітичних перетворень геометричної теорії управління, вирішення систем рівнянь в часткових похідних, для визначення функцій перетворень, що зв’язують змінні лінійної та нелінійної моделей. Промодельовано ряд об’єктів, які показали працездатність програмного забезпечення.
7
Dzhyvak, V. H., I. M. Klishch, T. V. Datsko, and O. I. Khlibovska. "МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ЛЕГЕНЯХ ТА ПЕЧІНЦІ У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ М’ЯЗІВ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 74–77. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11072.
Full textAbstract:
Актуальним питанням сьогодення є травматизм, який залишається актуальною проблемою сучасної медицини, оскільки серед постраждалих із травмами відзначаються високі рівні інвалідності та смертності.
Мета – вивчити особливості морфологічних змін у легенях та печінці при травматичному ураженні м’язів в експериментальному дослідженні.
Матеріал і методи. Динаміку морфологічних змін досліджували на експериментальній моделі травматичного ушкодження м’язів у 60 дорослих нелінійних щурів, які були поділені на дві групи: інтактну та дослідну. Досліджували морфологічні зміни в тканинах легень та печінки в ранній посттравматичний період на першу та сьому доби.
Результати. При гістологічному дослідженні тканин печінки та легень на першу добу посттравматичного періоду виявлено структурні зміни, які проявлялися вираженими розладами кровообігу з наступним розвитком дистрофічно-некротичних змін, які досягали максимуму на сьому добу експерименту.
Висновки. При травматичному ураженні м’язів у експериментальних тварин структурні зміни в печінці та легенях починають розвиватись уже з першої доби експерименту, тривають упродовж усього періоду досліджень і проявляються вираженими розладами кровообігу та розвитком дистрофічно-некротичних змін, особливо в епітеліальних структурах, досягаючи максимуму на сьому добу.
8
Kopanytsia, O. M., and O. P. Mialiuk. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ДОЗ КАРАГІНАНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (November 14, 2019): 25–29. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10514.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчити структурну організацію стінки тонкої кишки, міокарда і печінки експериментальних тварин при застосуванні різних концентрацій κ-карагінану.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 36 статевозрілих білих нелінійних щурах-самцях. Тваринам експериментальних груп забезпечили вільний доступ до 0,5 і 1,0 % розчину карагінану в питній воді протягом 1 місяця.
Результати й обговорення. Результати гістологічного дослідження стінки тонкої кишки експерементальних тварин, які отримували 0,5 % розчин карагінану, продемонстрували картину помірно виражених дистрофічних змін епітелію слизової оболонки та ознаки запального процесу (лімфоцитарно-макрофагальна інтоксикація, деформація ворсинок тонкої кишки, відсутність базальної мембрани на деяких ділянках). На світлооптичному рівні мікроскопії патологічні зміни у печінці були мінімальними; будова серцевого м’яза у більшості щурів не відрізнялася від інтактних тварин. При мікроскопічному дослідженні внутрішніх органів білих щурів, які отримували 1 % розчин карагінану, в епітелії слизової оболонки тонкої кишки відмічали ознаки дистрофії: вакуолізацію епітеліоцитів, зміну тинкторіальних властивостей їх цитоплазми, місцями відсутність війчастої облямівки. У печінці балкова структура органа зберігалася. Спостерігали помірно виражений стромальний набряк. Подекуди мали місце помірно виражені альтеративні зміни гепатоцитів, що проявлялися розвитком дрібнокраплинної жирової дистрофії. Зміни серцевого м’яза в експерементальних тварин були виражені помірно. В деяких полях зору поперечна посмугованість кардіоміоцитів визначалася нечітко. Простежували помірно виражений набряк, місцями повнокров’я судин та наявність поодиноких еритроцитів у перивазальних ділянках. Також подекуди були незначні скупчення лімфоцитів.
Висновки. Морфологічні дослідження показали, що введення щурам 0,5 % розчину карагінану зумовлює запальні зміни у тонкій кишці, проте не призводить до значних структурних змін у печінці й серці. Ушкодження епітеліоцитів та їх дистрофія, дезорганізація сполучнотканинних елементів підслизового шару тонкої кишки при застосуванні 1 % карагінану супроводжується морфологічними змінами у печінці й серці.
9
Орел, Ю. М., А. М. Продан, П. І. Шевяк, Н. Г. Рудковська, and Ю. В. Запорожець. "Морфо-структурні зміни діафрагми на тлі змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (April 30, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12018.
Full textAbstract:
Мета роботи: оцінка ступеня морфо-структурних змін м’язово-апоневротичних елементів діафрагми за дії експериментально змодельованого підвищеного інтраабдомінального тиску різної тривалості.
Матеріали і методи. Робота виконана на 12 нелінійних статевозрілих білих щурах обох статей масою 180–200 г. Експериментальні тварини були розділені на 4 групи залежно від тривалості напруженого інтраабдомінального тиску: 1 група (3 тварини) – до 1 години, 2 група (3 тварини) – до 3 годин, 3 група (3 тварини) – до 5 годин та 4 група (3 тварини) – більше 5 годин. Експериментальний підвищений тиск моделювали за допомогою манжетки та тонометра. З метою оцінки структурних змін у піддослідних білих щурів після виведення їх з експерименту діафрагму відпрепаровували та здійснювали її макроскопічний огляд. Наступним етапом був забір тканини з різних анатомічних відділів (купол, ніжки, сухожильний центр) з їх подальшим гістологічним дослідженням.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати гістологічного дослідження свідчать, що загальне знеболення із підвищеним інтраабдомінальним тиском впливає на стан органів і тканин білих щурів і, зокрема, на стан діафрагми. Морфологічно ці зміни характеризуються розвитком гемодинамічних порушень, явищами дезорганізації волокнистих структур сполучної тканини, дистрофічними змінами мʼязової тканини, виникненням запальної реакції. Оцінюючи інтенсивність зазначених змін у експериментальних групах із різною тривалістю загального знеболення, можна простежити пряму залежність між вираженістю структурних змін та тривалістю дії досліджуваного фактора на організм піддослідних тварин.
10
Roshchenko, O. F., M. P. Dergachov, and A. I. Vinnikov. "Вивчення спектрів люмінесценції цитоплазматичного барвника піронін G, інфільтрованого у фотонний кристал." Biosystems Diversity 17, no. 3 (November 23, 2009): 75–79. http://dx.doi.org/10.15421/010971.
Full textAbstract:
Отримано спектри люмінесценції барвника піронін G у фотонному кристалі, в гліцерині різних концентрацій. Показано, що зонна структура впливає на спектр випромінення молекул барвника і це виражається у зменшенні інтенсивності люмінесценції в області фотонної стоп-зони. Ріст концентрації наповнювача синтетичного опалу призводить до зсуву максимуму спектра люмінесценції барвника піронін G нелінійно.
11
Зеленський, А. Г. "Підхід до розрахунку шаруватих фізично нелінійних пластин симетричної структури за некласичною теорією." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 5 (2003): 37–44.
Find full text
12
Yakimova, L. P. "СТРУКТУРА І ФАКТОРИ ЦИКЛІЧНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 13 (April 25, 2017): 184–93. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.184-193.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на розвиток методологічних засад дослідження регіонального ринку праці в аспекті його нелінійної динаміки та ідентифікації комплексу ендогенних і екзогенних факторів циклічності. З використанням фільтра Ходріка – Прескотта виокремлено довгострокові тренди і цикли в динаміці показників і факторів циклічності ринку праці Чернівецької області. Обґрунтовано мультициклічність регіонального ринку праці, оцінено волатильність і персистентність циклів його показників, їх відношення до бізнес-циклу, ідентифіковано випереджальні, запізнілі та співпадаючі циклічні індикатори рівня безробіття. Побудовано економетричну модель з фіктивними змінними для прогнозування сезонних коливань рівня безробіття. Розроблене програмне забезпечення може застосовуватися при підготовці державних і територіальних програм соціально-економічного розвитку та сприяння зайнятості населення.
13
Barbe, A. M., A. M. Berbets, and O. M. Yuzko. "ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АГОНІСТА ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 20, 2019): 75–82. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10372.
Full textAbstract:
Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну.
Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів.
Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур).
Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p<0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p<0,05).
Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності.
14
Luchynskyi, V. M., H. V. Stoikevych, K. V. Pohoretska, and Yu V. Prokopchuk. "ГІСТОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ НИРКИ В ДИНАМІЦІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ПЕРІОДУ ПРИ ПОЄДНАНІЙ ТРАВМІ НА ТЛІ ГІПОКІНЕТИЧНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЕКСПЕРЕМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 118–21. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11763.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Метою роботи є вивчення впливу політравми на структурні зміни в тканинах нирки у тварин з гіпокінетичним остеопорозом у динаміці посттравматичного періоду.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 42 нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г. У першій серії експериментів у тварин викликали гіпокінетичний остеопороз за методом Z. Kundurovich, через 2 місяці моделювали політравму. У другій серії аналогічні травми наносили тваринам без остеопорозу. Тварин виводили з експерименту на 10, 20 та 30-ту доби. Для гістологічного дослідження забирали тканини нирки, їх структуру вивчали у нормі, а також характер і глибину морфологічних змін після модельованої політравми.
Результати. Дослідження показали, що на 10-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу та у тварин з остеопорозом зміни в нирках були відносно однаковими: в нирках мало місце повнокровʼя судин інтерстиціальної тканини переважно венозного типу та повнокров’я клубочків. Спостерігалась також білкова дистрофія епітелію дистальних та проксимальних відділів канальців. На 20-ту добу в нирковій тканині тварин з остеопорозом були слабо виражені дистрофічні зміни. У тварин з гіпокінетичним остеопорозом на 30-ту добу в нирках розвиваються повнокровʼя клубочків та судин інтерстиціальної тканини кіркового шару, виражена білкова дистрофія епітелію дистальних та проксимальних відділів канальців.
Висновки. Наведені гістологічні відхилення в нирках в цілому підтверджують розвиток системних порушень при ТХ, які у тварин без остеопорозу наростають до 20-ї доби і до 30-ї стихають. У випадку одночасного гіпокінетичного остеопорозу гістологічні відхилення є більш тривалими.
15
Kulman, S. M. "Базові моделі кінетики деформування-руйнування деревних композиційних матеріалів." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 134–41. http://dx.doi.org/10.15421/40290727.
Full textAbstract:
Існуючі наразі моделі кінетики деформування і руйнування пов'язані здебільшого з описом переходу з незруйнованого стану матеріалу в зруйнований в одну стадію. Це належить як до класичних теорій міцності, зокрема і кінетичної теорії міцності, так і до теорій і моделей розсіяного накопичення пошкоджень (Continuum Damage Mechanics, CDM). Метою цього дослідження було створення базових моделей кінетики деформування-руйнування (ДР), які описують цей процес у вигляді декількох послідовних переходів окремих структурних елементів (СЕ), у матеріалі, що деформується в часі з одного реологічного стану в інший. Для опису цього процесу залучено апарат формальної кінетики, який дає змогу, знаючи швидкість переходу СЕ з одного реологічного стану в інший, спрогнозувати час досягнення критичної концентрації зруйнованих СЕ. Встановлено, що процес ДР можна розглядати як процес поступового переходу СЕ спочатку пружного стану у в'язкопружний і потім зруйнований. Причому цей перехід може відбуватися як послідовно, так і паралельно. Таким чином, у процесі руйнування постійно змінюється число, а отже, і концентрація СЕ, які перебувають у різних реологічних станах. Зміну концентрації того чи іншого СЕ можна визначити експериментально способом вимірювання величин, що корелюють з параметрами ДР того чи іншого виду деформації тіла. При цьому загальне число елементів структури, що перебувають у різних станах, згідно із законом збереження мас у кожен момент часу ДР має залишатися постійним. Вперше запропоновано двостадійну нелінійну кінетичну модель втрати ресурсу за повзучості композиційних матеріалів на підставі деревини. Застосування методів формальної кінетики під час моделювання фізико-хімічних процесів, які відбуваються під час ДР, дає змогу будувати багатостадійні кінетичні моделі. Застосування методу базових діаграм деформування у поєднанні з двостадійним описом процесу накопичення пошкоджень дає змогу збільшити точність прогнозу допустимого часу за різних схем навантаження під час повзучості.
16
Bilousov, Ie V., V. P. Savchuk, and H. Ya Tuluchenko. "АНАЛІТИЧНИЙ ОПИС ІНДИКАТОРНИХ ДІАГРАМ." Transport development, no. 1(8) (April 29, 2021): 47–61. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.05.
Full textAbstract:
Вступ. Недоліком представлення індикаторних діаграм у системах моніто- рингу стану двигунів є подання їх за допомогою сплайнів. Структура поліномів, якими описуються ланки сплайнів, не відбиває закономірностей термодинаміки, механіки, хімічної кінетики та теплопередачі, за якими відбуваються відповід- ні процеси під час робочого циклу двигуна. Мета. Мета роботи – обґрунтува- ти структуру аналітичного опису індикаторної діаграми для малообертового дизельного двигуна (МОД) на основі кусково-неперервних функцій, розробити алгоритм апроксимації індикаторної діаграми кусково-неперервною функцією за допомогою інструментів пакета DirectSearch. Результати. Знаходження число- вих значень параметрів апроксимуючої функції здійснюється шляхом розв’язання задачі нелінійної умовної оптимізації за допомогою методу спряжених напря- мів з ортогональним зсувом. Обробка тестових експериментальних залежнос- тей показала можливість знаходження за індикаторною діаграмою показників фізичних та хімічних процесів робочого циклу двигуна (на прикладі МОД) із задо- вільною точністю. Висновки. Апроксимація індикаторних діаграм кусково-непе- рервними функціями, до складу яких входять функції, що мають фізичний та хімічний зміст, дає змогу проводити теоретичний аналіз якості робочих циклів двигунів. Запропоновану для апроксимації індикаторної діаграми функцію можна розглядати як напівлокальний апроксимуючий сплайн, ланки якого мають глад- кість стикування порядку С0 . Її окремі ланки описуються лінійними функціями, політропними функціями, функцією, яка є модифікованою похідною від функції Вібе, функцією, що моделює витік газу з резервуара в критичному режимі. Пер- спективи подальших досліджень пов’язані з підвищенням точності апроксимації за рахунок збільшення кількості ланок кусково-неперервної функції, що відпові- дає наближенню індикаторної діаграми більшою кількістю політропних кривих. Це своєю чергою забезпечує більш адекватний опис індикаторної діаграми шля- хом виділення ланок, на яких теплоємності робочого тіла можна вважати ста- лими або такими, що змінюються за поліноміальними залежностями.
17
Русанов, С. А., К. В. Луняка, Д. В. Коновалов, and А. А. Андрєєва. "Модель віброкиплячого шару сипких середовищ та її програмна реалізація." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1261.
Full textAbstract:
У статті представлена математична модель процесу віброкипіння, яка з єдиних позицій описує структуру й поведінку віброкиплячого шару в різних умовах, дозволяє спрогнозувати поведінку віброкиплячого шару в цілому для широкого спектру впливаючих чинників: фізичних властивостей сипкого матеріалу і газового середовища, геометрії робочого органу, параметрів вібрації, особливостей взаємодії фаз між собою і з вантажонесучими поверхнями. Одержана модель дозволяє автоматизувати обчислення з використанням мінімального набору вхідних даних. Одержані рівняння, які описують поведінку віброкиплячого шару як суцільного середовища з особливою реологією, в якій за рахунок підведеної зовнішньої вібрації розповсюджуються нелінійні хвилі деформації з періодичними змінами щільного і розпушеного стану. Створена система автоматизованого моделювання поведінки віброкиплячих шарів "Віброслой", яка дозволяє провести моделювання поведінки віброкиплячого шару сипкого матеріалу з урахуванням фізичних параметрів середовища й газової фази, параметрів вібрації, особливостей фільтрації газу і властивостей робочих органів для ефективного проектування устаткування з віброкиплячим шаром. Проведені тестові моделювання одиничного підкидання шару сипкого матеріалу, визначення швидкостей течії шару на вібруючих поверхнях із зіставленням з експериментальними даними. Показана можливість прогнозування параметрів сталих (стаціонарних течій) віброкиплячого шару на протяжних вібруючих поверхнях.
18
Ковальчук, А. А., Т. В. Дацко, І. Я. Дзюбановський, and В. Г. Дживак. "Структурні зміни внутрішніх органів на фоні змодельованого гострого поширеного перитоніту." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (February 18, 2022): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12714.
Full textAbstract:
Мета роботи: вивчення морфологічних та гістохімічних змін внутрішніх органів у піддослідних тварин на третю добу змодельованого експериментального гострого поширеного перитоніту.
Матеріали і методи. В експерименті було використано статевозрілі нелінійні щури-самки масою 180–220 грам. Гострий поширений перитоніт був змодельований шляхом інтраперитонеального введення 1 мл 30 % калової суспензії на 100 г маси тіла щура. Тварин виводили з експерименту на третю добу шляхом декапітації під тіопенталовим наркозом. З метою подальшого проведення патоморфологічного та гістохімічного дослідження були забрані часточки печінки, очеревини, нирки та легені. Гістологічні препарати забарвлені гематоксилін-еозином. Фотодокументація зображення з гістологічних препаратів проводилась за допомогою виводу на монітор комп’ютера за допомогою мікроскопа Nicon eclipse C та цифрової відеокамери (Digital Camera SCMOS) за допомогою програмного забезпечення ToupWiew при різних збільшеннях.
Результати досліджень та їх обговорення. У легенях виявлено збільшення кровонаповнення судин дрібного калібру без проявів периваскулярного набряку. Дослідження на виявлення бактерій, яке проводили за методом Гімзи та за Грамом–Вейгертом, встановило наявність поодиноких грампозитивних бактерій переважно в просвітах судин та в стромі поряд із запальними інфільтратами, про що свідчать кольорові включення. Гістологічне дослідження нирок встановило незначне кровонаповнення кіркової і мозкової речовини. Гістологічне дослідження печінки на третю добу експериментального перитоніту встановило значне розширення та повнокрів’я центральних вен, із компресією центролобулярних гепатоцитів, достатньо помірне розширення синусоїдів із незначною кількістю еритроцитів та макрофагів їх у просвітах. Реакція очеревини на третю добу після моделювання розлитого перитоніту проявлялася наростанням запальної гіперемії, набряку, який поширювався на м’язову тканину.
Змодельований гострий поширений перитоніт характеризувався не лише запаленням листків очеревини, а й імунною реакцією інших органів.
19
Bychenko, V. B. "Моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного за європейськими стандартами." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 7 (September 26, 2019): 90–95. http://dx.doi.org/10.15421/40290718.
Full textAbstract:
Розглянуто проблеми, які виникли внаслідок набуття чинності нових стандартів на продукцію лісозаготівель. Невідповідність нормативно-інформаційної бази для таксації лісосік новим вимогам призводить до значних недоліків у плануванні виробничої діяльності лісогосподарських підприємств. Дослідження виконано на підставі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського Правобережного Лісостепу на тимчасових пробних площах. Проаналізовано розподіл об'єму ділових стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) на якісні категорії деревини залежно від діаметра, висоти та об'єму. Найбільш тісну лінійну залежність виявлено для абсолютних значень якісних категорій деревини від об'єму стовбура в корі. Між іншими біометричними показниками стовбура лінійна залежність відсутня або менш значуща на 5 %-му рівні. Завдяки аналізу модельовано вихід якісних категорій деревини залежно від об'єму стовбура на підставі степеневого рівняння. Пошук параметрів рівнянь виконано у MS Excel. Систематична похибка математичних моделей виходу ділової деревини виявилася близькою до нуля (1,0 %), дров та відходів – у допустимих межах (5,1 та 8,0 %), що дало змогу прийняти їх для розробки відповідних таблиць. Опрацьовані таблиці дають змогу за новими стандартами прогнозувати розподіл об'єму ділових стовбурів дуба зі стандартною похибкою 0,063-0,118 м3. Для отримання даних розподілу об'єму ділової деревини за класами розмірів, передбачених ДСТУ 1315-1-2011, розроблено в системі R алгоритм умовного розкряжування модельних дерев. Він оснований на апроксимації твірної поверхні стовбура за допомогою математичної моделі твірної A. Kozak (1988). На підставі одержаного розподілу об'єму ділової деревини за класами діаметрів досліджено його залежність від біометричних показників стовбурів. Практично для всіх розмірних категорій деревини виявлено нелінійний зв'язок. Узагальнення розмірної структури ділової деревини проведено за методикою, яка базується на дослідженні закономірностей розподілу об'єму за класами розмірів у відносних величинах. Виявлено тісну залежність відносних величин розмірної структури від діаметра модельних дерев на висоті 1,3 м. Незначна систематична похибка отриманих математичних моделей розподілу ділової деревини (-1,1-0,9 %) дала змогу прийняти їх для складання об'ємних таблиць. Розроблені за новими стандартами таблиці забезпечують прогнозування розподілу об'єму ділової деревини ділових стовбурів дуба за класами розмірів залежно від серединного діаметра лісоматеріалів без кори.
20
Тітов, Ю. О., М. С. Слободяник, Р. М. Кузьмін, and В. В. Чумак. "Електрофізичні властивості A3 IILaNb3O12 (AII = Sr, Ba) з шаруватою перовськітоподібною структурою." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 4 (August 26, 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.04.053.
Full textAbstract:
Термообробкою шихти спільно осаджених гідроксикарбонатів синтезовані високостехіометричні полікристалічні зразки катіондефіцитних ніобатів A3IILaNb3O12(AII = Sr, Ba) з тришаровою перовськітоподібною структурою. Методом імпедансної спектроскопії досліджені електрофізичні властивості виготовлених з них керамічних зразків. Для моделювання спектра імпедансу застосовано метод еквівалентних схем, представлених радіотехнічними елементами, який дає змогу виділити у чистому вигляді властивості мікрокристалічних зерен кераміки, тобто власне досліджуваної речовини, без впливу міжкристалічних та електродних ефектів. Встановлені та проаналізовані залежності комплексного імпедансу Z(v) цих сполук від частоти (0,1—106 Гц) зондуючого синусоїдального електричного сигналу та температури (300—700 К). Досліджені температурна залежність електропровідності на постійному струмі, температурні та частотні залежності дійсної компоненти діелектричної проникності ε', а також визначена енергія активації електропровідності зерен кераміки A3IILaNb3O12(AII = Sr, Ba). Встановлена можливість використання синтезованих матеріалів для виготовлення високочутливих і стійких до агресивних умов експлуатації тер місторів із суто нелінійною характеристикою та широким інтервалом робочої температури.
21
Stoikevych, H. V., Kh V. Pohoretska, K. M. Duda, O. I. Lebid, and V. R. Machohan. "ВПЛИВ ПОЛІТРАВМИ НА ГІСТОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ У ТКАНИНАХ МІОКАРДА В ДИНАМІЦІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ПЕРІОДУ ПРИ ПОЄДНАНІЙ ТРАВМІ НА ФОНІ ГІПОКІНЕТИЧНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 30, 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i4.10811.
Full textAbstract:
В XXI столітті набула особливої актуальності проблема надання допомоги постраждалим із поєднаною травмою, оскільки саме наслідки тяжкої механічної травми є головною причиною смертності осіб молодого працездатного віку. Численні патоморфологічні дослідження довели, що тяжка поєднана травма здійснює значний вплив на роботу всіх внутрішніх органів та систем.
Мета роботи – вивчити вплив політравми на структурні зміни в тканинах міокарда в динаміці посттравматичного періоду у тварин з гіпокінетичним остеопорозом.
Матеріал і методи. Експерименти виконано на 42 нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г. У першій серії експериментів у тварин викликали гіпокінетичний остеопороз за методом Z. Kundurovich, через 2 місяці моделювали політравму. У другій серії аналогічно травмували тварин без остеопорозу. Тварин виводили з експерименту на 10, 20 та 30-ту доби. Для гістологічного дослідження забирали тканини міокарда, їх структуру вивчали у нормі, а також характер і глибину морфологічних змін після модельованої політравми.
Результати. На 10-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу зміни в міокарді проявлялись розладами кровообігу та вогнищевими дистрофічними змінами. На 20-ту добу експерименту у тварин без остеопорозу спостерігали такі ж зміни, як і на 10-ту добу. На 10-ту добу після політравми у тварин з гіпокінетичним остеопорозом у міокарді також мали місце незначні розлади кровообігу та вогнищеві дистрофічні зміни. Як і в групі тварин без остеопорозу, на 20-ту добу експерименту у тварин з остеопорозом суттєвих змін у міокарді, порівняно з 10-ю, не було помічено. На 30-ту добу у тварин без остеопорозу запально-дистрофічні зміни мали тенденцію до зниження. Проте у тварин з остеопорозом на 30-ту добу в міокарді виникають поодинокі дистрофічно-некротичні зміни кардіоміоцитів, набряк строми із вираженими клітинними інфільтратами.
Висновки. Політравма супроводжується гістологічними відхиленнями в міокарді, які більш виражені у тварин із гіпокінетичним остеопорозом у всі терміни спостереження. На 30-ту добу в міокарді виникають поодинокі зміни, які вказують на формування під впливом остеопорозу патогенних механізмів синдрому вторинного загострення політравми.
22
Tokovenko, Oleksandr Sergijovich, and Юрій Олександрович Ніколенко. "СИНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКО-ЕПІСТЕМОЛОГІЧНА ПЕРСПЕКТИВА У КОНТЕКСТІ АНАЛІЗУ ПОЛІТИЧНОГО СЕПАРАТИЗМУ." Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, no. 1 (July 12, 2019): 141–48. http://dx.doi.org/10.15421/341915.
Full textAbstract:
Розглядаються біфуркація як протяжний у часі процес, в ході якого відбувається якісна перебудова властивостей політичної системи. Вивчаються напрямки виникнення, підтримки стійкості і розпаду політичних структур (систем) різної природи, які перебувають в динаміці і постійній зміні, яким притаманні властивості самоорганізованості та самокерованості. Розкриваються особливості експертизи істинності результатів та новизни дослідної методології, яка формує вихідні положення вивчення сепаратизму. Встановлюються особливості нелінійних зворотних зв'язків, жорсткі причинно-наслідкові залежності (жорсткий детермінізм) у політичному процесі. Обговорюється вплив випадкових факторів на вибір системою шляху розвитку в період біфуркації та непередбачуваність даного процесу з точки зору синергетики. Вивчаються властивості політичної кризи, які ведуть до самознищення: за порогом біфуркації дана політична система вже не може існувати, на її місці виникає щось принципово нове. Досліджується досягнення політичними системами критичних параметрів (точки біфуркації), зі стану сильної нестійкості, яка «звалюється» в один з багатьох можливих, нових для неї стійких станів.
23
Zahvoyska, Lyudmyla, and Oksana Pelyukh. "Епістемологічний інструментарій дослідження еколого-економічних систем." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 18 (March 28, 2019): 154–63. http://dx.doi.org/10.15421/411916.
Full textAbstract:
Проаналізовано методологічні обмеження мейнстриму економічної теорії ХХ ст. у сфері дослідження еколого-економічних систем (ЕЕС) у соціо-екологічному контексті антропоцену. ЕЕС розглянуто на засадах постнекласичної наукової парадигми як органічну і динамічну єдність екологічної та економічної систем, пов’язаних обміном речовини, енергії та інформації, для яких характерна сильна нелінійна взаємодія структурних елементів і колективна (виникаюча, емерджентна) поведінка. Особливу увагу зосереджено на таких особливостях досліджуваних систем, як нелінійність, стохастичність і генераційність, а також на таких особливостях прийняття рішень стосовно управління цими системами, як плюралізм вартостей (цінностей), суб’єктивність оцінок і суджень, контекстуалізм рішень, релевантність неакадемічних знань і партисипативність самого процесу прийняття рішень.
Обґрунтовано напрями трансформування теоретико-методичних підходів до дослідження ЕЕС у межах постнекласичної наукової парадигми для усунення методологічних некоректностей сучасної економічної науки шляхом теоретизування на засадах екологічної економіки і теорії економічної складності, обмеженої раціональності і теорії економічного оцінювання. Аргументовано застосування нових інструментів дослідження еколого-економічних систем, а саме: нексусний підхід, деліберативні методи, імітаційне моделювання (агентне і системно-динамічне), методи оцінювання економічної вартості та ін.
24
Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук, and О. С. Тютюнник. "Метод виявлення радіолокаційного складеного хаотичного сигналу при накопиченні сурогатних даних." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 1(67), (January 21, 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.08.
Full textAbstract:
Форма складених хаотичних радіолокаційних сигналів дуже сильно спотворюється в реальних умовах поширення радіохвиль при їх відбитті від рухомих складних повітряних суден та від місцевих об'єктів, що знаходяться в районі аеродрому та районі заходу на посадку літальних апаратів. Якість обробки таких сигналів, в такому випадку, значно погіршується. В роботі показано, що можливо застосовувати зондуючий сигнал невеликої потужності в радіолокаційних системах посадки, що в свою чергу дозволяє забезпечити більш високу скритність їх роботи, але наявність флуктуацій параметрів такого сигналу, значно знижує якість такої обробки. Для підвищення якості обробки таких сигналів при малих відносинах сигнал-шум необхідно враховувати їх специфічну структуру. Пропонується застосування технології формування сурогатних сигналів, що дозволить істотно підвищити якість виявлення складеного хаотичного радіолокаційного сигналу з параметрами, що відхиляються. Для збереження спектральних, кореляційних та нелінійних властивостей сигналів, що приймаються, рекомендовано новий алгоритм формування сурогатних сигналів. У разі застосування сурогатних сигналів, при обробці складених хаотичних сигналів, з’являється можливість підвищити вірогідність їх правильного виявлення на 15 – 25%.
25
Bychenko, V. B., and V. V. Myroniuk. "Особливості моделювання твірної поверхні стовбурів дуба звичайного." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.15421/40290514.
Full textAbstract:
Узагальнено досвід дослідження форми стовбурів дерев, який дав змогу зробити висновок про переваги математичного моделювання твірної поверхні для аналізу збігу стовбурів. На основі дослідного матеріалу, зібраного в дубових насадженнях Придніпровського правобережного Лісостепу на 17 тимчасових пробних площах, проаналізовано залежність форми стовбурів дуба звичайного (Quercus robur L.) від висоти та діаметра на висоті 1,3 м. За допомогою графічного аналізу та t-тесту середніх значень коефіцієнтів форми Шиффеля на 5 %-му рівні значущості виявлено відмінність у формі стовбурів дуба різних груп діаметрів. За розрядами висот статистично значущої різниці, за характером збігу не встановлено. Виконаний аналіз дав змогу обґрунтувати доцільність моделювання збігу стовбурів дуба звичайного незалежно від висоти, але в межах 3-х груп діаметрів: 20-28 см, 32-40 см та 44-64 см. Як моделі твірної поверхні стовбурів апробовано показниково-степеневі математичні рівняння A. Kozak (1988) і R. Newnham (1992). Підбір параметрів рівнянь виконано для вибірки з 171 модельного дерева в середовищі R за допомогою функції nls − нелінійна мінімізація суми квадратів відхилень. Систематична помилка обох рівнянь виявилася близькою до нуля (0,9-1,7 %), що дало змогу прийняти їх для моделювання твірної поверхні стовбурів різної форми для встановлених груп діаметрів. Розроблені моделі дають змогу прогнозувати діаметри стовбурів дуба на будь-якій висоті зі стандартною помилкою 1,5-3,2 см. Все ж аналіз розподілу залишків математичних моделей засвідчив переваги моделі A. Kozak (1988), яку рекомендовано використовувати надалі для моделювання розмірно-якісної структури стовбурів дуба звичайного.
26
Fedoniuk, V. V., V. V. Ivantsiv, and M. A. Fedoniuk. "ВПЛИВ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ, ВИКЛИКАНИХ ЕПІДЕМІЄЮ COVID-19, НА ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРАНСПОРТНОГО РУХУ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН У М. ЛУЦЬКУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 168–80. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.14.
Full textAbstract:
Вступ. Актуальним питанням є дослідження екологічного впливу автомобільного транспорту в містах та розроблення шляхів зменшення такого впливу. Автотранспорт – це найбільш потужне джерело забруднення атмосферного повітря в місті. Автомобілі зумовлюють також низку негативних видів фізичного впливу на довкілля (шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення). В умовах пандемії та загальнодержавного карантину з’явилася можливість оцінити, наскільки змінюються негативні чинники автотранспортного екологічного впливу у процесі скорочення обсягу перевезень та руху транспортних засобів. Метою дослідження стало проведення комплексної оцінки змін у структурі, динаміці, інтенсивності автотранспортного навантаження в м. Луцьку та екологічного впливу цих змін в умовах запровадженого загальнонаціонального карантину навесні 2020 р. Результати. Унаслідок проведення комплексу вимірювальнообчислювальних робіт на п’яти дослідних ділянках автомагістралей у м. Луцьку ми визначили зміни в динаміці та структурі автотранспортного трафіку, а також зміни таких показників автотранспортного впливу на екосистеми: 1) обсяги викидів у повітря сполук COх (вуглекислий газ і чадний газ у сумі, або оксиди карбону); 2) шумове навантаження на ділянці автомагістралі (стандартна акустична характеристика й акустична характеристика на довільній відстані). Встановлено, що зменшення негативних чинників екологічного впливу в разі зниження інтенсивності автотрафіку відбувається нелінійно. За послаблення автотрафіку у 2–3 рази викиди оксидів карбону скорочуються на 60–70 %, величини акустичних характеристик зменшуються лише на 10–15 %. Висновки. Отже, встановлено суттєве зниження наявних у докарантинний період перевищень за вмістом оксидів карбону у викидах автотранспорту та за рівнями шумового забруднення довкілля в Луцьку. Фактичні концентрації оксидів карбону на ділянках, що прилягають до автомагістралі, зменшилися до нормативних, акустична характеристика в житлових мікрорайонах була нижчою за норматив протягом доби. Таким чином, запровадження карантинних обмежувальних заходів у країні суттєво послабило негативний екологічний вплив автотранспортних систем на екосистеми, адже результати, отримані для м. Луцька, можна екстраполювати й на інші міста, що мають схожу конфігурацію та завантаженість транспортних систем.
27
Уманец, Н. А. "РИЗИКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 244–55. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-244-255.
Full textAbstract:
У статті говориться про кризи соціалізації молоді в умовах інформаційного суспільства. Нова модель соціалізації молоді знаходиться на етапі становлення. Глобалізаційні процеси відбиваються на цій соціальній групі в першу чергу. Зміна цінностей, особливостей та способів спілкування, що породжені цифровою революцією, сприяли посиленню індивідуалізації соціальних практик. Зростання складності соціального життя супроводжується інтенсифікацією процесів обміну інформацією і підвищенням потреби людей в ній. Адаптуючись до нових умов існування, сучасна людина змушена трансформувати свої когнітивні стратегії й встигати обробляти більшу кількість інформації за коротший проміжок часу. Лінійне, бінарне мислення замінюється нелінійним. Сьогодні людина все частіше мислить яскравими образами, брендами, рекламними текстами, не маючи цілісної картини. Під тиском інформаційного потоку змінюється свідомість людини, її мова, процес мислення, комунікативні якості особистості. Змінюється співвідношення традиційних та нових форм в структурі практик читання сучасної молоді. Розглядається процес кіберсоціалізації особистості, який набуває значущості в умовах трансформації соціокультурного середовища і ціннісної системи. Акцентується увага на системі освіти як ключовому інституті у забезпеченні соціального розвитку молоді. Актуальність цієї проблематики пов'язана з розвитком віртуального комунікативного простору соціальних мереж і появою у сучасної молоді потреби в соціальних мережах.
28
Zhuk, М. М., H. V. Pivtorak, and І. І. Hits. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ТРИВАЛОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НА ЗУПИНЦІ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 156–67. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.13.
Full textAbstract:
Вступ. Підвищення попиту на громадський транспорт серед міського населення можна досягнути комплексом різних заходів, одним з яких є вдосконалення системи перевезень та підвищення якості обслуговування пасажирів на різних ланках перевізного процесу. Сучасні методи опрацювання та аналізу параметрів функціонування транспортних систем дозволяють оцінити вплив різноманітних чинників на транспортні процеси та спрогнозувати результати такого впливу. Більшість транспортних процесів мають стохастичну, нелінійну структуру. У таких випадках доцільно використовувати методи штучного інтелекту, зокрема штучні нейронні мережі. Мета. Метою статті є визначення тривалості перебування транспортного засобу на зупинці громадського транспорту з використанням нейромережевого моделювання. Результати. У роботі розкрито основні принципи функціонування штучних нейронних мереж та правила їх використання. Проаналізовано доцільність застосування нейромережевого моделювання для прогнозування тривалості перебування транспортного засобу на зупинках громадського транспорту. Зокрема, проаналізовано вплив таких чинників, як: довжина маршруту, відстань від початку маршруту до досліджуваної зупинки, інтервал між транспортними засобами певного маршруту та пасажирообмін на зупинці. На основі зібраної під час натурних спостережень інформації в програмному середовищі Deductor створено нейронну мережу та проведено прогнозування тривалості перебування транспортного засобу на зупинці. Проведено оцінку якості отриманої моделі. Висновки. Нейромережеве моделювання є ефективним інструментом для дослідження транспортних процесів. Отримані результати свідчать про достатню точність отриманої моделі (середня тривалість перебування транспортного засобу на зупинці становить 24 с у ранковий період та 21 с – в обідній, відхилення в межах від 5 до 9,6 %). Подальші дослідження спрямовуватимуться на підвищення точності моделі шляхом, зокрема, розширення переліку вхідних параметрів.
29
Bojkiv, A. B., and O. V. Avdeev. "СТАН ФАГОЦИТОЗУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН ПРИ АДРЕНАЛІНОВІЙ МІОКАРДІОПАТІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (November 16, 2018): 157–59. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9611.
Full textAbstract:
Враховуючи високу поширеність серцево-судинних захворювань у світі, проведені раніше дослідження особливостей метаболізму та структури міокарда при ушкодженні його адреналіном недостатньо розкривають стан імунних реакцій, зокрема роль фагоцитів у розвитку адренергічного ушкодження міокарда при зміні реактивності організму.
Мета дослідження – вивчити стан фагоцитозу при розвитку адреналінової міокардіопатії (АМП) у тварин із різним типом запальної реакції.
Матеріали і методи. Досліди проведено на 60 білих нелінійних щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на три групи: перша група – 18 білих щурів з адреналіновою міокардіопатією; друга група – 18 білих тварин, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіпоергічної запальної реакції; третя група – 18 білих щурів, у яких адреналінову міокардіопатію викликали на тлі гіперергічної запальної реакції. Фагоцитарну активність лейкоцитів визначали за двома показниками: відсотком фагоцитуючих лейкоцитів і фагоцитарним числом.
Результати досліджень та їх обговорення. За нормергічного перебігу запальної реакції фагоцитарне число достовірно зменшувалося лише на 24 год розвитку адреналінової міокардіопатії із відновленням на 7 добу. За гіперергічного перебігу запальної реакції депресія активності фагоцитів, яка виникала вже на 1 год розвитку адреналінової міокардіопатії, дещо зменшувалася на 24 год, а на 7 добу активність лейкоцитів відновлювалася.
Висновки. При усіх типах запальної реакції організму фагоцитарна активність лейкоцитів при розвитку адреналінової міокардіопатії пригнічується, про що свідчило зменшення фагоцитарного числа. Інтенсивність таких змін є найсуттєвішою при гіпоергічному перебігу запальної реакції. За показником відсотка фагоцитучих лейкоцитів відбувалося його зменшення від показника інтактних тварин у всі терміни спостережень.
30
ДЗЯДИКЕВИЧ, Юрій, Олена ЗАХАРЧУК, Павло ПРОГНІЙ, Микола МАЯК, Павло ПОПОВИЧ, Олександр ШАШКЕВИЧ, and Юрій КОВАЛЬ. "ПОШУКОВЕ КОНСТРУЮВАННЯ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, no. 16 (May 19, 2021): 54–65. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.508.
Full textAbstract:
Розвинуто дослідження проблематики щодо вироблення критеріїв оцінки показників надійності та довговічності несучих конструкцій колісних транспортних засобів з позицій механіки руйнування виходячи з факторів їх початкової дефектності у поєднанні з експлуатаційними дослідженнями в реальних умовах експлуатації. Проведено структурний аналіз відказів транспортних засобів, що є складовою системи з дотримання надійності несучих систем колісних транспортних засобів. Розглянуто концептуальні підходи пошукового конструювання несучих рам засобів транспорту в АПК з прогнозуванням ресурсу роботи, обґрунтовано ефективність при вирішенні вказаних аналітично – пошукових і експериментально – дослідницьких проблем. Проведено ряд випробувань для визначення динамiчних показникiв у найбiльш характерних умовах експлуатації машин. Отримані статистичні дані, які дозволяють, за допомогою аналітичних досліджень, визначити компоненти напруженого стану і характер їх зміни в часі (середні значення, максимальні і мінімальні напруження, їх частоту і т.п.) у відповідності до умов експлуатації. Відносно до отриманих результатів проведено синтез несучих конструкцій через формування таких моделей ресурсу роботи, які адекватно описують процеси, що відбуваються при експлуатації с/г техніки. Такий підхід забезпечує перенесення отриманої експериментальної бази даних (з використанням напрацьованих алгоритмів в динамічній і нелінійній постановці задач) не тільки на проектування розглядуваної конструкції, але і на аналогового типу машин. Забезпечує, в комплексі, прогнозування довговічності з оптимізацією ресурсу роботи, також при модернізації і удосконаленні даного типу конструкцій.
Ключові слова: пошукове конструювання, надійність, прогнозування, ресурс, навантаженість, засоби транспорту.
31
Білецький, Микола, Дмитро Крищенко, Анатолій Ладанюк, and Василь Кишенько. "ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОВИХ МОДЕЛЕЙ КІНЦЕВИХ АВТОМАТІВ У СИСТЕМАХ АВТОМАТИЗАЦІЇ СКЛАДНИХ НЕСТАЦІОНАРНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 4 (May 14, 2021): 215–19. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.041.
Full textAbstract:
Управління нестаціонарними системами являється нетривіальною задачею. Однією з умов ефективного управління являється необхідність зміни та налаштування алгоритмів управління при динамічних умовах функціонування автоматизованих систем. В роботі розглядаються питання побудови системи управління на основі моделей теорії графів. В якості об’єктів дослідження виступають підходи та методи управління складними нестаціонарними системами. Розглядається підхід, заснований на класифікації факторів впливу на об’єкти управління. Розглядається управління при значних динамічних факторах зовнішнього середовища. В якості методів досліджень використовувалось імітаційне і комп’ютерне моделювання, які дозволили оцінити ефективність запропонованих підходів і методів управління. Також застосовувались методи системного аналізу та сучасні алгоритми на графах. Представлений підхід надає змогу проаналізувати динамічну поведінку нестаціонарного об’єкта управління, коли відомо, що деякі характеристики та фактори зовнішнього середовища, можуть впливати на управління об’єктами. Механізм кінцевого автомата дозволяє здійснювати автоматичне переключення алгоритмів управління в залежності від ситуації. Дослідження показали доцільність використання пропонованого підходу для управління складними нестаціонарними системами автоматизації. В роботі розглядаються основні принципи, по яким правила та алгоритми можуть та повинні змінюватися: зміна цілей управління та обмежень, зміна структури та характеристик технологічного об’єкта управління в процесі експлуатації сушарки зерна та брагоректифікаційної колони, зношення та руйнування технологічних вузлів об’єкта управління, модернізація, реконструкція та ремонт технологічного об’єкта управління, зміна властивостей та якості перероблюваних технологічними об’єктами матеріалів, зміна властивостей сигналів вимірювальної інформації та даних, які формуються людьми. В роботі розглядаються умови, в яких алгоритм управління повинен переключатись, підлаштовуватися під зміни в умовах функціонування об’єктів, якщо відома інформація або прогнози експертів, коли ці зміни відбуваються. Автори статті являються прибічниками еволюційного підходу, який заснований на додатковому дослідженні об’єктів в процесі експлуатації, та нестаціонарних нелінійних динамічних умов.
32
Артюшин, Леонід, Анатолій Лобанов, and Володимир Герасименко. "Математична модель побудови бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 41, no. 2 (September 30, 2021): 23–30. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-23-30.
Full textAbstract:
Для здійснення автоматизованого управління бойовими порядками спільних авіаційних груп необхідно створення системи математичних моделей етапів функціонування бойового порядку, а також засобів реалізації цієї системи, включно з процедурами управління та інтеграції. Найбільш вдало така задача може бути розв’язана при застосуванні логіко-динамічних моделей та теорії логіко-динамічних систем.
Метою статті є створення банку моделей, як системи моделей математичного опису етапів функціонування бойового порядку спільної авіаційної групи, що становить основу математичної моделі бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації.
Задача синтезу логіко-динамічних моделей полягає у розділенні вихідної моделі на сукупність структурних станів (режимів), причому систему у кожному структурному стані можна розглядати як самостійну. Моделювання кожного з станів полягає у об’єднанні ряду режимів, що характеризуються постійним значенням аеродинамічних характеристик пілотованих та безпілотних літальних апаратів залежно від значення функцій предикат змінних. Відповідно, модель виконання бойового завдання спільною авіаційною групою пілотованої та безпілотної авіації розбивається на ряд етапів. Зміст задачі дослідження передбачає використання повної нелінійної моделі динаміки польоту без розділення руху на повздовжній, боковий та вертикальний, при прийнятих припущеннях.
Визначення заданого відносного положення пілотованих та безпілотних літальних апаратів у бойовому порядку дозволить описати їх спільний відносний рух, що формує особливості системи управління бойовим порядком, а обрання системи координат відносно веденого надасть переваги на всіх подальших етапах розв’язання задачі управління.
33
Ruda, M. V., A. M. Hyvlyud, and V. V. Lentyakov. "Застосуванння компартментного аналізу для моделювання екологічного впливу консорційних екотонів захисного типу." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (June 27, 2018): 60–67. http://dx.doi.org/10.15421/40280612.
Full textAbstract:
Встановлено, що консорційні екотони захисного типу – природні дискретні структурні одиниці рослинного покриву, які мають специфічні властивості. Запропоновано дослідження консорційних екотонів захисного типу за допомогою компартментального аналізу, при цьому ступінь керованості консорційних екотонів захисного типу за допомогою системи блоків-компартментів залежить передусім від вибраних критеріїв оптимізації. Система критеріїв і субкритеріїв виявляє мету будь-якого блоку в системі моделей та основні стратегічні критерії, через які досягають кінцевої мети управлінського процесу. Якщо разом з лінійними типами опису потоків у консорційних екотонах захисного типу кругообіг речовини і/або енергії в досліджуваній екосистемі допустити і найпростіший з нелінійних – вольтерівський, то різноманітність можливих режимів поведінки траєкторій у відповідної динамічної моделі природно збільшується. Аналіз таких загальних властивостей цих моделей, як інваріантність невід'ємного конуса, диссипативність системи і стійкість рівноваги в лінійному наближенні, показує, що результати істотно залежать від типу опису. Досліджено, що вихідні потоки енергії можуть бути як відходами досліджуваної системи, так і слугувати ресурсами (вхідними потоками) в іншу систему. На всіх стадіях функціонування консорційних екотонів захисного типу відбувається певне забруднення, використовуються енергія та матеріали. Визначено Есо-індикатор консорційних екотонів захисного типу як замкненої системи матеріальних потоків, відображених у дереві процесів. Есо-індикатор є одним із методів, який дає змогу прийняти одну оцінку для всієї системи, враховуючи вхідні та вихідні потоки, а також природно-кліматичні умови – так званий екологічний індекс. Це сума всіх окремих есо-точок, або часткових індексів для всіх процесів, що відбуваються у системі.
34
Lisnianska, N. V., P. I. Buchko, and V. A. Musienko. "МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОНКОЇ КИШКИ ЩУРІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ЕНТЕРОКОЛІТОМ НА ТЛІ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДІАБЕТУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (November 14, 2019): 30–34. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.1.10516.
Full textAbstract:
Мета роботи. Встановити морфометричні зміни стінки тонкої кишки тварин із стрептозотоциновим діабетом (СТД), хронічним ентероколітом (ХЕК) та їх поєднанням.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 120 білих нелінійних самцях-щурах з дотриманням принципів Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986) . Цукровий діабет моделювали шляхом однократного внутрішньочеревного введення тваринам стрептозотоцину («Sigma Aldrich», США, в дозі 60 мг/кг маси тіла). Хронічний ентероколіт відтворювали шляхом вільного доступу тварин до 1,0 % розчину карагінану в питній воді протягом 1 місяця.
Результати й обговорення. За результатами мікроморфометрії важливим індикатором дистрофічних змін слизової оболонки у щурів із СТД було істотне зростання частки ушкоджених епітеліоцитів: від контрольного значення (4,47±0,34) % до (16,00±0,59) %. При ХЕК мали місце прояви дистрофії та атрофії, хоча і менш виражені, ніж при експериментальній гіперглікемії: кількість ворсинок зменшувалася на 7,23 %, крипти поглиблювалися на 12,84 %, частка уражених клітин епітелію зростала на 7,83 %. Максимально вираженими були патологічні зміни, які реєстрували при ХЕК на тлі СТД: слизова оболонка стоншувалася на 12,49 %, кількість ворсинок істотно зменшувалася на 44,03 %, частка ушкоджених епітеліоцитів сягала (23,63±0,79) %, зростаючи на 19,17 % щодо контрольної групи.
Висновки. Структурні зміни стінки тонкої кишки білих щурів із СТД характеризуються превалюванням дистрофічних і атрофічних процесів, у тварин із ХЕК переважає картина хронічного запалення, тоді як моделювання ХЕК на тлі СТД указує на поєднання дистрофічних і атрофічних змін та ентериту.
35
Бужимська, К. О., and М. В. Желіховська. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво і торгівля, no. 28 (February 5, 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-28-02.
Full textAbstract:
У статті уточнено сутність та представлено змістовні характеристики цифрової економіки як основи новітніх зрушень у веденні бізнесу. Запропоновано визначати цифрову економіку, зростаючу на основі інформаційної економіки, як її продовження в новій якості після безпрецедентного та руйнівного технологічного прориву в результаті четвертої промислової революції, яка характеризується нелінійною (експоненціальною) швидкістю поширення інновацій, глибиною та масштабом проникнення цифрових технологій, силою впливу цифрових комплексів та систем. Обгрунтовано необхідність структурної трансформації бізнес-процесів та пошуку нових моделей ведення підприємницької діяльності із застосуванням цифрових технологій. Узагальнено параметри впливу цифровізації економіки на: якісні трансформації у шляхах організації та ведення бізнесу, його маркетингових стратегій; забезпечення бізнесу ресурсами; виробничі та трансакційні витрати, які в цифровій сфері різко зменшуються або взагалі зникають; сітьовий ефект та ефект економії від масштабу, які стають глобальними. У процесі вивчення впливу цифрової економіки на розвиток підприємництва визначено основні зміни, що відбулися в діловому середовищі під впливом «цифровізації», зокрема такі як: зміни в стратегії взаємовідносин із клієнтами; нові умови в роботі з клієнтами; зміни в конкуренції; нові джерела прибутку та фактори конкурентоспроможності; нові форми бізнесу; зміни ділового середовища в цифровій спільноті. Встановлено, що нові бізнес-моделі з’являються в цифровій економіці завдяки створенню та розвитку інноваційних технологій. Серед найбільш актуальних бізнес-моделей, які можуть використовуватися як новими, так і діючими бізнес-структурами в цифровій економіці визначено наступні: електронна комерція; краудсорсинг; безкоштовні послуги; партнерство; додаткові пропозиції; персоніфікований масовий товар; послуги з оренди автомобілів, велосипедів, електричних скутерів, скутерів тощо за допомогою цифрових технологій тощо. Узагальнено, що вказані бізнес-моделі передбачають ведення бізнесу в цифровому просторі і здатні надати компаніям певні переваги: вузький сегмент ринку, низькі витрати, постійна взаємодія зі споживачем тощо.
36
Сікіринська, Д. О., А. А. Гудима, І. Я. Господарський, and К. А. Походун. "ВПЛИВ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ, УСКЛАДНЕНОЇ КРОВОВТРАТОЮ, НА АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ЦИТОЛІЗУ ТА ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В РАННІЙ ПЕРІОД У ЩУРІВ З РІЗНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ГІПОКСІЇ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12238.
Full textAbstract:
Вступ. Травматизм на сьогодні вважають однією з актуальних проблем сучасного урбанізованого суспільства. У його структурі домінують тяжкі множинні та поєднані ураження, які нерідко ускладнюються поліорганною недостатністю, що стає безпосередньою причиною смерті постраждалих. У роботах багатьох авторів показано, що в основі системних порушень за умов травматичної хвороби лежить посилення процесів цитолізу та ендотоксикозу. Недостатньо вивченим залишається формування синдрому цитолізу та ендотоксикозу при краніоскелетній травмі у тварин з різною конституційною стійкістю до гіпоксії.
Мета дослідження – зʼясувати динаміку маркерів цитолізу та ендотоксикозу за умов краніоскелетної травми, ускладненої крововтратою, у щурів з різною резистентністю до гіпоксії в ранній період травматичної хвороби.
Методи дослідження. Експерименти виконано на 148 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Попередньо у тварин визначили індивідуальну стійкість до гіпоксії та виділили 2 групи: високо- і низькостійких (ВС, НС). У щурів моделювали краніоскелетну травму та поєднували її з гострою крововтратою. Через 1, 3 і 7 діб у сироватці крові й печінці різностійких до гіпоксії тварин визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та вміст фракції молекул середньої маси, визначених при довжині хвилі 280 нм (МСМ280).
Результати й обговорення. У патогенезі краніоскелетної травми вагоме місце займає розвиток синдрому цитолізу та ендотоксикозу, що проявляється підвищенням у сироватці крові активності цитоплазматичного ензиму АлАТ та вмісту фракції МСМ280, яка відображає появу ароматичних амінокислот як результат порушеного метаболізму. Встановлено, що у НС тварин виявлені порушення були більшими. За умов додаткового моделювання гострої крововтрати в межах 20–22 % об’єму циркулюючої крові у групах НС і ВС щурів відмічали поглиблення процесів цитолізу та ендотоксикозу, особливо через 3–7 діб експерименту. При цьому порушення активності АлАТ та вмісту фракції МСМ280 у сироватці крові ВС тварин були істотно меншими, ніж у НС щурів.
Висновок. За умов моделювання краніоскелетної травми у НС щурів посилення процесів цитолізу та ендотоксикозу є більшим, ніж у групі ВС тварин. Порушення у НС щурів поглиблюються при додатковому моделюванні гострої крововтрати.
37
Рябуха, О. І. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОГЛИНАННЯ РАДІОАКТИВНОГО ЙОДУ (131I) ЩИТОПОДІБНИМИ ЗАЛОЗАМИ ЩУРІВ ПРИ КОРИГУВАННІ ДЕФІЦИТУ ЙОДУ В РАЦІОНІ ЙОДОМ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРИРОДИ." Medical and Ecological Problems 25, no. 1-2 (April 16, 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2021.25.1-2.07.
Full textAbstract:
Структурі ендокринної захворюваності притаманне значне поширення тиреоїдної патології. Недостатня ефективність препаратів неорганічного йоду висуває завдання пошуку нових засобів лікування і профілактики йододефіцитних станів. Ураховуючи прогресуюче постаріння населення економічно розвинених країн, метою дослідження було в умовах дефіциту йоду в раціоні вивчити вплив органічного йоду на особливості поглинання і елімінації радіоактивного йоду із щитоподібних залоз щурів різного віку. Дослідження проведено на нелінійних білих щурах-самцях двох серій досліджень, які впродовж 60 днів перебували на йододефіцитному їзокалорійному крохмально-казеїновому харчовому раціоні: перша серія − дві групи старих щурів вагою 0,400−0,450 кг, друга серія − дві групи статево незрілих щурів вагою 0,060−0,090 кг. У кожній групі було по 5 щурів. Тваринам експериментальних груп кожної серії 10% казеїну в раціоні було замінено на органічний йод, який надходив із йодобілковим препаратом із червоної чорноморської водорості філофори ребристої (Phyllophora nervosa). Функціональний стан щитоподібних залоз вивчали препаратом “Na131І 131 I Injection”. Дозиметрію проводили з використанням газорозрядного лічильника Гейгера-Мюллера СТС-6. Радіоіндикація щитоподібних залоз відбувалася після підшкірного вводення 0,1 мл розчину 131I у такі часові інтервали: 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 24, 48, 72 і 96 годин від моменту введення 131I. Результати дослідження представляли у відсотках від дози введеного радіойоду з поправками на показники природного фону та радіоактивного розпаду препарату. Установлено, що в умовах дефіциту йоду щитоподібні залози старих щурів мають вищі показники поглинання радіойоду і меншу швидкість його виведення, ніж залози статево незрілих щурів, що свідчить про їхній менший йодний резерв і більшу схильність до йододефіцитної патології. Приймання органічного йоду незалежно від віку щурів супроводжується зниженням рівня накопичення радіойоду та прискоренням його виведення із щитоподібних залоз, що вказує на зменшення функціонального напруження, проте залози старих щурів поглинають більше йоду і виводять його повільніше, що свідчить про меншу ефективність коригування дефіциту йоду при збільшенні віку. Знижену функціональну активність щитоподібних залоз старих щурів перспективно використовувати як чутливий маркер змін при поглибленому вивченні тиреотропних та тиреодизрапторних ефектів.
38
Kobeza, Pavlo, and Oleksandr Pakhomov. "Грегарина Gigaductus exiguus (Gigaductus) паразитує в турунах Calathus melanocephalus (Carabidae) в умовах центральної частини степової зони України." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 4(377) (October 5, 2018): 58–65. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-58-65.
Full textAbstract:
У статті приведемо видову ідентифікацію та варіативність індексів морфометричних показників для виду грегарин Gigaductus exiguus (Gigaductus) Wellmer, 1911 як паразита кишкового тракту одного з масових видів турунів Calathus melanocephalus (Carabidae) Linnaeus, 1758. Результатом роботи є морфометричний аналіз 27 показників грегарин, які визначають розміри клітини паразита, в умовах чотирьох типологічних екосистем у центральній частині степової зони України. C. melanocephalus визначено як найбільш масовий серед територіальних умов із різним типом геоботанічних формувань та антропотехногенного пресингу. Рівень інвазії грегаринами тісно пов’язаний із рівнем вологи в межах кожної пробної площі, який формується в особливих умовах мікрорельєфу на ділянках дослідження. Виявлено взаємозв’язк між показниками морфометричної видової ідентифікації апікомплексних із їх загальною чисельністю на одну одиницю господаря. Використовуються загальноприйняті методи польової ентомології та лабораторних досліджень при визначенні апікомплексних кишкового тракту турунів. При мікроскопії шлункового тракту турунів використовується фізіологічний розчин, який зменшує похибку осматичного тиску на мембрану клітини грегарини при фіксації основних метричних показників форми грегарин, які є основними показниками для достовірної ідентифікації одноклітинних паразитів до таксономічного роду та виду. Виявлено максимальні й мінімальні показники інвазії. Найбільша інвазія паразитами виявлена в умовах першої пробної площі, придолинно-балочного типу ландшафту пристінного типу лісу. Кількість особин становить 11,0 % від загальної вибірки ентомологічного матеріалу, із них заражено 27,2 %, самців – 30,7 %, самок – 25,0 %. Популяційна динаміка тут виражена більш стабільно, що зумовлює високе число заражених особин. Найменшим показником зараженості характеризується лісопаркова зона третьої пробної площі. Щільність популяції становить 18,6 % від загальної вибірки C. malanocephalus серед пробних площ, кількість заражених особин – 15,1 %, самців серед них – 23,0 %, а самок – 10,0 %. В умовах цієї пробної площі значно виражений антропотехногенний вплив на хазяїна та паразита. Достовірних відмінностей між інвазією в структурі популяції за статевою ознакою не виявлено за період дослідження й окремо за кожний місяць. Однаково фіксується нелінійний розподіл кількості паразитів на одну одиницю хазяїна у зв’язку зі статевою ознакою. Серед основних морфометричних показників використані метричні характеристики і їх пропорційне співвідношення, для достовірнішого визначення виду апікомплексних паразитів. Робота включає одну таблицю морфометричних індексів та дев’ять мікрофотографій трофозоїтів і сизигіїв для Gigaductus exiguus зі шлункового тракту турунів. У табличних даних наведемо індекси видової ідентифікації з позначенням мінімальних і максимальних величин.
39
Zachepa, O. A., A. A. Hudyma, Yu I. Sushko, and T. Ya Yaroshenko. "ПОРУШЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖОВЧІ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ЖИВОТА І ГРУДНОЇ КЛІТКИ В ПЕРІОД РАННІХ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10842.
Full textAbstract:
Вступ. Травми продовжують залишатися найпоширенішою причиною смертності в цілому світі. У структурі бойової травми тупі й проникні ушкодження грудної клітки і живота займають третє місце, поступаючись пораненням кінцівок та голови.
Мета дослідження – зʼясувати характер порушення жовчоутворювальної функції печінки за умов поєднаної травми живота і грудної клітки щурів у ранній період травматичної хвороби та оцінити ефективність його корекції тіотриазоліном.
Методи дослідження. Експерименти проведено на 86-ти нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г, яких поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Травми наносили за умов тіопентал-натрієвого наркозу в дозі 40 мг/кг маси тварини. До контрольної групи ввійшли інтактні тварини, яких тільки вводили в наркоз. У 1-й дослідній групі щурам моделювали травму грудної клітки, у 2-й – тупу травму живота, в 3-й – ці травми поєднували, в 4-й – тваринам з поєднаною травмою внутрішньочеревно вводили тіотриазолін у дозі 9,1 мг·кг-1. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травм за умов тіопентал-натрієвого наркозу в щурів катетеризували загальну жовчну протоку та протягом 60 хв збирали жовч, в якій визначали концентрацію сумарних жовчних кислот і холестеролу, розраховували холато-холестероловий коефіцієнт.
Результати й обговорення. При нанесенні ізольованих травм грудної клітки, живота та їх поєднанні суттєво порушувалась жовчоутворювальна функція печінки, що проявлялось зниженням синтезу холатів і зростанням холато-холестеролового коефіцієнта. За тяжкістю розвитку печінкової дисфункції їх можна розподілити так: ізольована травма грудної клітки←ізольована травма живота←поєднана травма. Унаслідок виявлених порушень істотно підвищувався холато-холестероловий коефіцієнт, який домінував за умов ізольованої травми живота та поєднаної травми. Зміщення балансу в бік накопичення холестеролу посилювало літогенні властивості жовчі. Семиденне застосування тіотриазоліну в групі тварин з поєднаною травмою сприяло істотному збільшенню вмісту в жовчі сумарних жовчних кислот, зростанню холато-холестеролового коефіцієнта, не впливало на концентрацію холестеролу в жовчі.
Висновки. Поєднана травма живота і грудної клітки сприяє більшому зниженню функціональної спроможності печінки порівняно з ізольованими ураженнями. В його основі лежить пригнічення синтетичних процесів у мікросомальній системі гепатоцитів. Тіотриазолін здатен знизити негативний вплив патогенних чинників травми на функціональну спроможність гепатоцитів, що слід враховувати в комплексній інтенсивній терапії поєднаної травми живота і грудної клітки.
40
Sikirynska, D. O., A. A. Hudyma, and K. A. Pokhodun. "ОСОБЛИВОСТІ АКТИВАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В РАННІЙ ПЕРІОД КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ, УСКЛАДНЕНОЇ КРОВОВТРАТОЮ, У ЩУРІВ З РІЗНОЮ РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ДО ГІПОКСІЇ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (December 3, 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11547.
Full textAbstract:
Вступ. Травматизм належить до актуальних проблем сьогодення. У його структурі домінує поєднана черепно-мозкова та скелетна травма, яка супроводжується найбільшою летальністю. Одним з маркерів розвитку травматичної хвороби є інтенсифікація ліпідної пероксидації у тканинах та органах, що лежить в основі патогенезу розвитку поліорганної недостатності. За цих умов практично не вивченими залишаються закономірності процесів ліпідної пероксидації в особин з різною резистентністю до нестачі кисню.
Мета дослідження – з’ясувати особливості активації процесів ліпідної пероксидації в ранній період краніоскелетної травми, ускладненої крововтратою, у щурів з різною резистентністю до гіпоксії.
Методи дослідження. Експерименти виконано на 148 нелінійних білих щурах-самцях масою 180–200 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Попередньо у тварин визначили індивідуальну стійкість до гіпоксії та виділили 2 групи: високо- і низькостійких. У щурів моделювали краніоскелетну травму та поєднували її з гострою крововтратою. Через 1, 3 і 7 діб у печінці різностійких до гіпоксії тварин визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти – скринінгового маркера інтенсифікації ліпідної пероксидації.
Результати й обговорення. У відповідь на краніоскелетну травму в піддослідних тварин активувалися процеси ліпідної пероксидації клітинних мембран гепатоцитів. За умов додаткової крововтрати відбувалося нашарування впливу патогенних механізмів травми і гіпоксемії, при яких відмічали посилення утворення в печінці реагентів до тіобарбітурової кислоти. У високостійких до гіпоксії тварин ступінь накопичення реагентів до тіобарбітурової кислоти в печінці був суттєво меншим, ніж у низькостійких щурів, у всі терміни спостереження. Отримані результати вказують на те, що у високостійких тварин, попри вищу інтенсивність ліпопероксидації у вихідному стані, реакція на травму супроводжувалася меншою активізацією процесів ліпідної пероксидації, ніж у низькостійких щурів. Це дозволяє припустити нижчу вірогідність розвитку поліорганної недостатності у високостійких тварин, що має вагоме практичне значення і вимагає подальшого вивчення.
Висновок. У відповідь на краніоскелетну травму та її поєднання з гострою крововтратою в гострий період і період ранніх проявів травматичної хвороби, порівняно з контролем, відмічають зростання інтенсивності ліпідної пероксидації в печінці високо- і низькостійких до гіпоксії тварин, ступінь якої суттєво більший у низькостійких щурів.
41
Dmukhalska, Ye B. "ДИНАМІКА ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ТВАРИН, УРАЖЕНИХ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ І ФОСФОРОРГАНІЧНИМИ ПЕСТИЦИДАМИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 25, 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i2.11360.
Full textAbstract:
Вступ. Відомо, що вплив різних забруднювачів навколишнього середовища, таких, як важкі метали і фосфорорганічні сполуки, викликає різні зміни в організмі людини, які характеризуються вивільненням цитокінів, утворенням активних форм Оксигену, що пояснює виникнення різних імунологічних та запальних процесів. Іони важких металів можуть індукувати або пригнічувати синтез запальних та прозапальних цитокінів. На сьогодні комбінована дія важких металів і фосфорорганічних пестицидів на імунну систему залишається недостатньо вивченою.
Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату в формі раундапу на стан імунної системи та вміст інтерлейкінів у щурів різного віку.
Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп: статевонезрілих, статевозрілих і старих, яким внутрішньошлунково протягом 30-ти днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу). Стан імунної системи оцінювали за рівнем імуноглобулінів класів A, G, M, циркулюючих імунних комплексів та цитокінів у сироватці крові тварин.
Результати й обговорення. Встановлено, що при введенні щурам водних розчинів Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу) в комбінації й окремо порушилось співвідношення імуноглобулінів та інтерлейкінів, підвищилась концентрація циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові уражених тварин. При введенні досліджуваних ксенобіотиків окремо та в комбінації у тварин усіх вікових груп пригнічувалась гуморальна ланка імунітету, про що свідчили підвищення концентрації циркулюючих імунних комплексів та зниження вмісту імуноглобулінів, особливо в молодих і старих щурів. Результати досліджень показали, що при дії токсикантів у сироватці крові тварин усіх вікових груп збільшувалась концентрація інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини-α та зменшувався вміст інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-10. Інтоксикація Купруму сульфатом, Плюмбуму ацетатом і фосфорорганічним пестицидом супроводжувалася порушенням балансу цитокінів з переважанням прозапальних, розвитком запальних процесів, що може викликати функціональні та структурні ушкодження клітинних мембран і накопичення токсичних метаболітів.
Висновок. Вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і раундапу на запальні процеси призводить до пригнічення імунної системи тварин.
42
Коляник, І. О., and І. В. Геруш. "СТАН СИСТЕМИ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ НЕФРОПАТІЇ ЗА УМОВ ВВЕДЕННЯ МЕЛАТОНІНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 1 (May 22, 2021): 66–70. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12089.
Full textAbstract:
Резюме. Метаболічні порушення, що виникають при нефропатії, супроводжуються продукцією вільних радикалів, що призводить до структурно-функціональних порушень клітинних мембран різних органів і систем, у тому числі й печінки. Гідроген сульфід (H2S) – це газотрансмітер і важлива сигнальна молекула, що регулює безліч фізіологічних та патофізіологічних процесів. Мелатонін, як гормон епіфіза, володіє імуностимулюючими, детоксикаційними та антиоксидантними властивостями. Однак залишаються нез’ясованими всі механізми дії мелатоніну, зокрема його вплив на систему гідроген сульфіду при нефропатії.
Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на стан системи гідроген сульфіду в печінці щурів за умов експериментальної нефропатії.
Матеріали і методи. Експеримент проведено на 84 нелінійних щурах-самцях масою 0,16–0,18 кг. Експериментальну нефропатію моделювали за допомогою одноразового внутрішньочеревного введення фолієвої кислоти в дозі 250 мг/кг маси тіла. Мелатонін вводили інтрагастрально упродовж 7-ми днів після моделювання нефропатії в дозі 10 мг/кг. У постмітохондріальній фракції печінки щурів визначали продукцію та концентрацію гідроген сульфіду, а також активність H2S-генеруючих ензимів: цистатіонін-γ-ліази (CSE), цистатіонін-β-синтази (СBS) та цистеїнамінотрансферази (САТ).
Результати. При експериментальній нефропатії встановлено зниження продукції та концентрації H2S на 27,9 % і 45,2 % відповідно, а також зниження активності H2S-продукуючих ензимів: CSE – на 31,7 %, СBS – на 32,1 % та САТ – на 32,7 % відповідно порівняно з групою контрольних тварин. Введення мелатоніну сприяло підвищенню H2S-продукції та концентрації на 20,9 % і 33,0 %, а також активності H2S-продукуючих ензимів СBS та САТ на 23,7 % і 25,4 % відповідно, порівняно з показниками тварин із нефропатією, але все ще достовірно відрізнялося від показників контрольних тварин.
Висновки. Нефропатія призводить до зниження концентрації та продукції Н2S у печінці щурів, через пригнічення H2S-продукуючої активності ензимів, що генерують Н2S. Введення мелатоніну сприяло підвищенню вмісту гідроген сульфіду як за рахунок підвищення активності СВS та САТ, так, ймовірно, і за рахунок безпосередньої участі мелатоніну в знешкодженні вільних радикалів та зниженні окиснювальної модифікації протеїнів, зокрема і досліджуваних ензимів.
43
Дмухальська, Є. Б., and Т. Я. Ярошенко. "ОКИСНЮВАЛЬНА МОДИФІКАЦІЯ ПРОТЕЇНІВ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОГО УРАЖЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ І ГЛІФОСАТОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (August 4, 2021): 92–97. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12245.
Full textAbstract:
Вступ. Відомо, що вплив різних забруднювачів навколишнього середовища, таких, як важкі метали і фосфорорганічні сполуки, викликає різні зміни в організмі людини, які супроводжуються порушенням балансу між процесами окиснення і відновлення, утворенням активних форм Оксигену, що пояснює розвиток оксидантного стресу. Іони важких металів можуть індукувати утворення активних форм Оксигену. На сьогодні корекція порушень вільнорадикальних та антиокситантних процесів за комбінованої дії важких металів і фосфорорганічних пестицидів залишається не до кінця вивченою.
Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату в формі раундапу та коригувальну дію цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на окиснювальні процеси в щурів різного віку.
Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових груп: статевонезрілих, статевозрілих і старих, яким внутрішньошлунково протягом 30 днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу). З метою корекції на 21-й день через 6 год після введення токсикантів протягом 10 днів вводили пептид цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин. Оксидантний стрес оцінювали за рівнем окисномодифікованих протеїнів, вмістом ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові та гомогенатах печінки.
Результати й обговорення. Встановлено, що при введенні щурам водних розчинів Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (у формі гербіциду раундапу) в комбінації активувалися окиснювальні процеси у сироватці крові та гомогенаті печінки уражених щурів. Одночасне введення досліджуваних ксенобіотиків тваринам усіх вікових груп викликало збільшення вмісту ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові та гомогенаті печінки. Інтоксикація Купруму сульфатом, Плюмбуму ацетатом і фосфорорганічним пестицидом супроводжувалася порушенням балансу між про- й антиоксидантами, розвитком оксидантного стресу, що може викликати функціональні та структурні ушкодження клітинних мембран і накопичення токсичних метаболітів. При використанні пептиду як чинника корекції зменшувався вміст активних форм Оксигену та продуктів пероксидного окиснення ліпідів.
Висновок. Введення пептиду як коригувального чинника щурам із токсичним ураженням печінки знижує генерацію активних форм Оксигену та вміст продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів.
44
Білик, Я. О., С. В. Чорній, О. В. Денефіль, Л. Я. Федонюк, and Н. Ю. Терлецька. "МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЯЄЧНИКІВ ЩУРІВ ПІД ВПЛИВОМ АЦЕТАТУ СВИНЦЮ В ЕКСПЕРИМЕНТІ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 82–88. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12742.
Full textAbstract:
Вступ. Свинець є природним токсичним металом, який міститься в земній корі. Як токсикант він перебуває в центрі уваги не лише екологів, токсикологів і гігієністів, а й морфологів та клініцистів. Це зумовлено тим, що отруєння сполуками свинцю супроводжуються порушенням функціонування нервової, серцево-судинної, травної, сечовидільної та репродуктивної систем. Мета дослідження – вивчити вплив малих, середніх і великих доз ацетату свинцю на біохімічні показники та морфологічний стан яєчників щурів в експерименті. Методи дослідження. Дослідження виконано на 40 статевозрілих нелінійних щурах-самицях, розділених на 4 експериментальні групи, яким упродовж 30 днів давали для пиття розчин ацетату свинцю з розрахунку 0,05, 10 та 60 мг/кг маси тварини. У роботі використано біохімічні, гістологічні й статистичний методи дослідження. Результати й обговорення. Встановлено, що у 3-й групі тварин, порівняно з 2-ю, концентрація дієнових кон’югатів (ДК) була вищою у 2,8 раза, ТБК-активних продуктів (ТБК-ап) – у 2,1 раза. У 4-й групі щурів, порівняно з 2-ю, вміст ДК був більшим у 4,3 раза, ТБК-ап – у 2,7 раза. У 4-й групі тварин, порівняно з 3-ю, рівень ДК був вищим на 55,8 %, ТБК-ап – на 24,8 %. У 3-й групі щурів, порівняно з 2-ю, супероксиддисмутазна (СОД) активність була меншою на 34,7 %, а каталазна (КАТ) – більшою на 32,3 %. У 4-й групі тварин, порівняно з 2-ю, СОД активність була нижчою на 63 %, а КАТ активність – на 86,6 %. У 4-й групі щурів, порівняно з 3-ю, СОД активність була меншою на 43,3 %, а КАТ активність – на 89,9 %. Результати проведених морфологічних досліджень яєчників у тварин усіх груп показали, що з наростанням дози ацетату свинцю поглиблювалися морфологічні зміни як у кірковій, так і у мозковій речовинах яєчників щурів. Це призводило до зміни товщини поверхневих структур яєчників та зменшення кількості фолікулів, що свідчило про порушення процесів їх росту і дозрівання. Висновок. При впливі малих доз ацетату свинцю зміни мають адаптаційно-компенсаторний характер, а при дії великих – дистрофічно-деструктивний.
45
Стрельбицька, В. В., А. А. Гудима, and К. А. Походун. "ДИНАМІКА АКТИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ У ТКАНИНАХ ТОНКОЇ КИШКИ ЗА УМОВ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ, ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 2, 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12341.
Full textAbstract:
Резюме. У структурі сучасного травматизму воєнного і мирного часу значно зросла частка вогнепальних уражень, які часто супроводжуються масивною зовнішньою крововтратою. Накладання за цих умов кровоспинного джгута вважається єдиним способом порятунку на полі бою. Гостра крововтрата та ішемія-реперфузія кінцівки стимулюють активізацію процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) у внутрішніх органах. Однак порушення вільнорадикальних процесів у стінці тонкої кишки за цих умов вивчені недостатньо.
Мета дослідження – зʼясувати динаміку активності процесів ПОЛ у тканинах тонкої кишки за умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень.
Матеріали і методи. Експерименти виконано на 108 нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Під тіопентал-натрієвим наркозом у першій дослідній групі моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, у другій – гостру крововтрату, в третій – ці ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам із гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки внутрішньочеревно вводили карбацетам в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. Через 1 і 2 год, а також через 1; 7 і 14 діб у гомогенаті тонкої кишки визначали вміст дієнових кон’югатів та реагентів до тіобарбітурової кислоти.
Результати. За умов ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати посилюються процеси ліпідної пероксидації у стінці тонкої кишки з максимумом через 1 добу експерименту. За умов моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки вміст первинних і вторинних продуктів ПОЛ до 14 доби експерименту нормалізується, то під впливом крововтрати показник до 14 доби залишався суттєво більшим порівняно з контролем. Поєднання ішемії-реперфузії кінцівки та гострої крововтрати вже з 2 год експерименту супроводжується більшим накопиченням продуктів ПОЛ, які до 14 доби статистично значуще перевищують інші дослідні групи. Карбацетам супроводжується позитивною антиоксидантною дією, який вже при семиденному застосуванні супроводжувався істотним зниженням вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, що вказує на перспективність цього препарату за умов модельованої патології як засобу зниження проявів поліорганної дисфункції.
Висновки. Моделювання ішемії-реперфузії кінцівки на тлі гострої крововтрати супроводжується сумацією прооксидантного впливу обох патологічних втручань і викликає статистично вірогідно більше зростання вмісту ДК і ТБК-активних продуктів ПОЛ у стінці тонкої кишки, починаючи з 2 год експерименту. Застосування карбацетаму, порівняно з тваринами без корекції, вже через 7 діб реперфузійного періоду викликає істотне зниження активності ПОЛ у стінці тонкої кишки.
46
Дмухальська, Є. Б., and М. М. Корда. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ І СТАН МЕМБРАН ЗА ДІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ТА ГЛІФОСАТУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 22–29. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12729.
Full textAbstract:
Вступ. Важкі метали – група ксенобіотиків, які мають найбільшу стійкість у навколишньому середовищі, та політропні токсини для людства. В основі дії важких металів лежить блокування функціонально активних груп структурних протеїнів, протеїнів-ензимів, найбільше значення має блокування сульфгідрильних (тіольних, SH) груп. За дії важких металів більшість протеїнів втрачає свої фізико-хімічні та біологічні властивості, що призводить до порушення протеїнового й іншого обміну речовин. Мета дослідження – вивчити вплив Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі гербіциду раундапу) та коригувальну дію цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину на зміни показників ендогенної інтоксикації і стан мембран у щурів різного віку. Методи дослідження. Досліди проводили на лабораторних нелінійних білих щурах-самцях 3 вікових періодів (статевонезрілих, статевозрілих і старих), яким внутрішньошлунково впродовж 30 днів вводили водні розчини Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу). З метою корекції на 21-й день через 6 год після введення токсикантів упродовж 10 днів вводили пептид (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцин). У сироватці крові уражених та коригованих щурів визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), аспартатамінотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1) та вміст молекул середньої маси (MСM). Результати й обговорення. Як показали наші дослідження, введення Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату призводило до зміни показників білкового обміну в тварин різного віку. Ці токсиканти збільшували вміст МСМ та активність амінотрансфераз у плазмі крові уражених щурів. За дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату та їх поєднання cпостерігали підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові тварин. Найбільш виражене зростання активності цих ензимів відзначали у щурів 3-місячного віку. Таким чином, активність ензиму АлАТ була вищою на 164 % при ураженні Купруму сульфатом, на 184 % – Плюмбуму ацетатом, на 276 % – гліфосатом, на 428 % – за їх комбінованого ураження порівняно з контролем (інтактні тварини). Активність ензиму АсАТ змінювалася так само, як і активність АлАТ. Вона зросла у 2,6; 2,7; 2,1 раза у сироватці крові 3-, 6- та 24-місячних тварин із комбінованим ураженням (р<0,05) відповідно. Висновки. За 30-денної токсичної дії Плюмбуму ацетату, Купруму сульфату і гліфосату (в формі раундапу) в дозі 1/20 LD50 пригнічуються функції печінки. Підвищення вмісту МСМ та активності амінотрансфераз (АлАТ, АсАТ) у сироватці крові вказує на синдром токсичного гепатиту. Введення пептиду (цистеїл-гістидил-тирозил-гістидил-ізолейцину) як коригувального чинника щурам різного віку з токсичним ураженням печінки знижує ензимну активність амінотрансфераз та вміст молекул середньої маси.
47
Горбань, І. І., А. А. Гудима, О. Г. Нецюк, and М. А. Пасічник. "ДИНАМІКА ЕНЗИМНОЇ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ПІД ВПЛИВОМ ІШЕМІЇ-РЕПЕРФУЗІЇ КІНЦІВКИ, ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ ТА ПЕРЕЛОМУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (May 22, 2021): 84–92. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12113.
Full textAbstract:
Вступ. У сучасному світі значно зросла поширеність вогнепальних уражень, ускладнених гострою крововтратою з кінцівок. Застосування за цих умов кровоспинного джгута з максимальним терміном на 2 год належить до основних заходів порятунку поранених на полі бою. У структурі вогнепальних уражень, попри поранення кінцівок, суттєво підвищилась частота ушкоджень лицевої частини черепа з переважним ушкодженням нижньої щелепи. У патогенезі системних проявів зазначених уражень провідну роль відіграє посилення процесів ліпідної пероксидації. Однак вплив ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати і перелому нижньої щелепи на стан ензимної ланки антиоксидантного захисту в печінці вивчено недостатньо.
Мета дослідження – з’ясувати вплив гострої крововтрати, двогодинної ішемії кінцівки і травми нижньої щелепи на динаміку порушень ензимної ланки антиоксидантного захисту в печінці у реперфузійний період.
Методи дослідження. Експерименти виконано на 146 нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усіх тварин поділили на 5 груп: контрольну і 4 дослідних. Під тіопентал-натрієвим наркозом у 1-й дослідній групі щурам моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, у 2-й – гостру крововтрату (20 % від обʼєму циркулюючої крові), у 3-й – ці ураження поєднували, у 4-й групі тваринам із гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки додатково моделювали перелом нижньої щелепи. Через 2 і 3 год, а також через 1, 7 та 14 діб щурів виводили з експерименту й у печінці визначали активність супероксиддисмутази і каталази.
Результати й обговорення. Двогодинна ішемія кінцівки в реперфузійний період супроводжувалась суттєвим зменшенням активності супероксиддисмутази з максимумом через 1 добу, яка поверталась до рівня контрольної групи через 14 діб. Водночас у всі терміни спостереження підвищеною була активність каталази, що мало компенсаторний характер і свідчило про появу в печінці активних форм оксигену. За умов гострої крововтрати активність ензимів антиоксидантного захисту в печінці істотно знижувалась уже через 2 год експерименту, досягала мінімуму через 1 добу і зростала до 14-ї доби, проте не досягала рівня контрольної групи. Додаткове моделювання ішемії-реперфузії кінцівки на тлі гострої крововтрати супроводжувалось найбільшим зменшенням величин супероксиддисмутази і каталази в печінці у всі терміни спостереження, що вказувало на нашарування патогенних механізмів обох втручань та свідчило про значне посилення прооксидантних механізмів, викликане гіпоксією органа. Додаткове моделювання перелому нижньої щелепи на тлі гострої крововтрати й ішемії-реперфузії кінцівки супроводжувалось поглибленням порушень ензимної ланки антиоксидантного захисту в печінці. Відмічали суттєво меншу активність супероксиддисмутази через 1 добу і каталази через 1 та 7 діб порівняно з тваринами, яким моделювали гостру крововтрату й ішемію-реперфузію кінцівки, що вказувало на вагому патогенну роль травми нижньої щелепи у виснаженні антиоксидантного захисту на системному рівні й вимагало розробки патогенетично обґрунтованих засобів корекції.
Висновок. Перелом нижньої щелепи поглиблює тяжкість системних порушень, зумовлених гострою крововтратою та ішемією-реперфузією кінцівки, одним із проявів яких є суттєво більше виснаження ензимної ланки антиоксидантного захисту в печінці через 1 і 7 діб, яке не досягає рівня контрольної групи до 14-ї доби.
48
Рудик, Олександр Юхимович. "Методика використання ІКТ у курсі «Контроль якості покриттів»." Theory and methods of e-learning 3 (February 11, 2014): 273–78. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.349.
Full textAbstract:
Підвищення рівня надійності і збільшення ресурсу машин та інших об’єктів техніки можливо тільки за умови випуску продукції високої якості у всіх галузях машинобудування. Це вимагає безперервного вдосконалення технології виробництва і методів контролю якості покриттів. У даний час все більш широкого поширення набуває 100%-вий неруйнівний контроль покриттів на окремих етапах виробництва. Для забезпечення високої експлуатаційної надійності машин і механізмів велике значення має також періодичний контроль їх стану без демонтажу або з обмеженим розбиранням, який проводиться при обслуговуванні в експлуатації або при ремонті.Висока якість машин, приладів, устаткування – основа успішної експлуатації, отримання великого економічного ефекту, конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому комплекс глибоких знань і певних навичок в області контролю якості покриттів є необхідною складовою частиною професійної підготовки фахівців з машинобудування.Існуючі методики викладання інженерних дисциплін, як правило, не відповідають змінам у розвитку суспільства. У зв’язку з невеликим обсягом годин, що приділяються на вивчення дисципліни, й сучасними високими вимогам до рівня підготовки фахівців такий курс необхідно ввести не традиційним способом, а з використанням інформаційних технологій. Для цього:– студенти повинні мати попередню комп’ютерну підготовку;– викладач повинен розробити відповідну технологію навчання.Відомо [1], що під технологією навчання мається на увазі системна категорія, орієнтована на дидактичне застосування наукового знання, наукові підходи до аналізу й організації навчального процесу з урахуванням емпіричних інновацій викладачів і спрямованості на досягнення високих результатів у розвитку особистості студентів.Суть пропонованої технології полягає у створенні модульного середовища навчання (МСН) «Контроль якості покриттів» і впровадженні його у процес навчання, що забезпечує систематизацію навчання й формалізацію інформації. Метою технології є індивідуалізація навчання, а визначеність МСН полягає в її алгоритмічній структурі. Тому зміст МСН розроблений у вигляді систематизуючої ієрархічної схеми, куди увійшли основні розділи робочої програми курсу. Структура МСН складається з наступних блоків:1. «Методичне забезпечення дисципліни», у якому пропонуються відповідні дії, що сприяють засвоєнню інформації на заданому рівні:– першоджерела;– робоча програма;– робочий план;– опис дисципліни;– загальні методичні вказівки;– методичні вказівки до вивчення лекційного матеріалу;– методичні вказівки до виконання самостійної роботи;– методичні вказівки до виконання лабораторних робіт;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №1;– методичні вказівки до виконання домашнього завдання №2;– зразок титульної сторінки домашнього завдання.2. «Лекції», у якому представлені html-файли відповідного лекційного матеріалу, контрольні питання й тести до кожної теми:– дефекти і фізико-хімічні властивості покриттів;– оцінка механічних властивостей покриттів; класифікація видів і методів неруйнівного контролю (НК); візуально-оптичний, радіохвильовий і тепловий види НК;– вихореструмовий і радіаційний види неруйнівного контролю покриттів;– магнітний та електричний види НК покриттів;– акустичний метод НК покриттів;– НК покриттів проникаючими речовинами;– технологічні випробування покриттів;– методи і засоби статистичного контролю якості; автоматизація контролю якості покриттів.Викладання лекцій проводиться у режимі комп’ютерної презентації.3. «Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу» з тестами.Відомо, що викладач у процесі своєї роботи повинен не тільки передавати студентам певний об’єм інформації, але і прагнути сформувати у них потребу самостійно здобувати знання, застосовуючи різні засоби, зокрема комп’ютерні. Чим краще організована самостійна пізнавальна активність студентів, тим ефективніше і якісніше проходить навчання. Тому деякі матеріали, що відносяться до лекційних тем, пропонуються для самостійного вивчення. При цьому організований доступ студентів до розділів МСН без звернення за допомогою до викладача. При необхідності подальшого використання матеріалів МСН можна копіювати ресурси, компонувати, редагувати і згодом відтворювати їх.4. «Лабораторні роботи» з інструкціями з техніки безпеки при виконанні робіт у лабораторіях і при роботі на персональному комп’ютері й з тестами до кожної теми:– вплив товщини покриття на міцність деталі;– контроль мікротвердості покриттів;– моделювання технологічних випробувань покриттів;– контроль внутрішніх напружень покриттів;– вплив дефектів покриття на якість деталі;– корозійний та електрохімічний контроль якості покриттів;– використання х– та s–діаграм для визначення причин погіршення якості покриттів.5. «Домашні завдання» (умова з варіантами даних і методичні вказівки до виконання, зразок оформлення):– оцінити вплив мікротвердості покриття на міцність деталі;– оцінити вплив корозії покриття на міцність деталі.Для ефективного використання МСН необхідне його планомірне включення в учбовий процес. Тому ще на етапі тематичного планування були розглянуті варіанти можливого використання усіх модулів МНС.Для розвитку розумової діяльності студентів і виховання у них пізнавальної активності самостійну роботу потрібно добре методично забезпечити. У свою чергу, ефективність самостійної роботи студентів багато в чому залежить від своєчасного контролю за її ходом. Тому для оцінки ефективності використання ІКТ у учбовому процесі створена система визначення якості навчання і на її основі побудовані тестові процедури оцінки знань з усіх тем курсу. Перевірку і контроль знань студентів можна здійснити як під час занять, так й інтерактивно. Основними перевагами програми автоматизованого контролю знань є:– випадковий характер вибору тестових завдань, порядок проходження завдань і відповідей, що сприяє об’єктивності оцінок;– представлення варіантів відповідей у вигляді формул і малюнків, що дозволяє розширити коло текстових завдань;– диференційована оцінка кожного варіанту відповіді, що забезпечує детальний аналіз результатів тестування.Комп’ютерне тестування дозволяє [2] розширити можливості проведення індивідуально адаптованих процедур контролю і коректування знань конкретних тем, підвищити об’єктивності контролю знань студентів, забезпечити можливість проведення їх попереднього самоконтролю, підвищити рівень стандартизації вимог до об’єму і якості знань та умінь.Розв’язування експрес-тестів проходить під час лабораторних занять протягом фіксованого проміжку часу. Крім режиму контролю передбачений режим навчання.Важливим елементом навчання є використання моделюючих програм у процесі навчання. У цьому випадку студенти самостійно задають різні параметри задачі, що дає можливість детальніше перевірити характер поведінки моделі за різних умов.Особливістю МСН є застосування комп’ютерного моделювання для лабораторних робіт, оскільки постійні бюджетні проблеми останніх років виключають придбання необхідних установок і приладів. Моделювання контролю якості покриттів дозволило істотно наситити заняття експериментальним і теоретичним змістом. При цьому учбові і учбово-дослідницькі задачі розв’язуються як з формуванням практичних навиків у вивченні фізичних явищ, так і дослідницького мислення, а розроблені методичні вказівки дозволяють разом з типовими лабораторними роботами виконувати роботи евристичного змісту. І, що особливо важливо, використання ІКТ, методів комп’ютерного моделювання дозволяє істотно розширити можливості лабораторних робіт.Використання електронних лабораторних робіт дозволяє більш повно реалізувати диференційований підхід у процесі навчання, ніж роботи і завдання на паперових носіях. Це пов’язано з можливістю включення в роботи необхідної кількості завдань різного рівня складності або об’єму. Істотною перевагою є можливість легко адаптувати наявні роботи до нових версій програм, що з’являються [3].Домашні завдання також виконуються з використанням САПР: на етапі побудови 3D моделі деталі з покриттям студенти працюють в SolidWorks; потім, перейшовши до реальної конструкції, використовують SimulationXpress і SolidWorks Simulation (додатки для аналізу проектних розв’язків, повністю інтегровані в SolidWorks). Оформлення робочої документації досягається засобами Microsoft Office. Така організація роботи дозволяє у процесі навчання побудувати модель контролю якості покриттів на якісно новому рівні й підготувати студентів до використання сучасних інструментаріїв інженера.В SolidWorks Simulation студенти виконують наступне:– прикладають до деталей з покриттями рівномірний або нерівномірний тиск в будь-якому напрямі, сили із змінним розподілом, гравітаційні та відцентрові навантаження, опорну та дистанційну силу;– призначають не тільки ізотропні, а й ортотропні та анізотропні матеріали;– застосовують дію температур на різні ділянки деталі (умови теплообміну: температура, конвекція, випромінювання, теплова потужність і тепловий потік; автоматично прочитується профіль температур, наявний в розрахунку температур, і проводиться аналіз термічного напруження);– знаходять оптимальний розв’язок, який відповідає обмеженням геометрії та поведінки; якщо допущення лінійного статичного аналізу незастосовні, застосовують нелінійний аналіз– за допомогою аналізу втоми оцінюють ефект циклічних навантажень у моделі;– при аналізі випробування на ударне навантаження вирішують динамічну проблему (створюють епюру і будують графік реакції моделі у вигляді тимчасової залежності);– обробляють результати частотного і поздовжнього вигину, термічного і нелінійного навантажень, випробування на ударне навантаження й аналіз втоми;– будують епюри поздовжніх сил, деформацій, переміщень, результатів для сил реакції, форм втрати стійкості, резонансних форм коливань, результатів розподілу температур, градієнтів температур і теплового потоку;– проводять аналізи контактів у збираннях з тертям, посадок з натягом або гарячих посадок, аналізи опору термічного контакту.Змінюючи при чисельному моделюванні деякі вхідні параметри, експериментатор може прослідити за змінами, які відбуваються з моделлю. Основна перевага методу полягає у тому, що він дозволяє не тільки поспостерігати, але і передбачити результат експерименту за якихось особливих умов.Метод чисельного моделювання має наступні переваги перед іншими традиційними методами [4]:– дає можливість змоделювати ефекти, вивчення яких в реальних умовах неможливе або дуже важке з технологічних причин;– дозволяє моделювати і вивчати явища, які передбачаються будь-якими теоріями;– є екологічно чистим і не представляє небезпеки для природи і людини;– забезпечує наочність і доступний у використанні.Але щоб приймати технічно грамотні рішення при роботі з САПР, необхідно уміти правильно сприймати і осмислювати результати обчислень. Цілеспрямований пошук шляхом ряду проб оптимального або раціонального рішення у проектних задачах набагато цікавіший і повчальніший для майбутнього інженера, ніж отримання тільки одного оптимального проекту, який не можна поліпшити і ні з чим порівняти.При великій кількості варіантів проекту аналіз машинних розрахунків дозволяє виявити основні закономірності зміни характеристик проекту від варійованих проектних змінних і сприяє тим самим швидкому і глибокому вивченню властивостей об’єктів проектування.Упровадження сучасних САПР для контролю якості покриттів не тільки забезпечує підвищення рівня комп’ютеризації інженерної праці, але й дозволяє приймати оптимальні рішення. При створенні і використанні таких систем сучасний інженер повинен мати навички роботи з комп’ютерними системами, уміти розробляти математичні моделі формування параметрів оцінки якості покриттів.У цих умовах молодий інженер не має достатнього резерву часу для надбання на виробництві необхідних навичок моделювання складних процесів і систем – він повинен одержати такі навички у процесі навчання у вузі. Таким чином, йдеться про володіння прийомами постановки і розв’язування конструкторсько-технологічних задач сучасними методами моделювання.
49
Lisnianska, N. V., М. І. Marushchak, L. M. Holovatiuk, and Yu M. Orel. "СТАН ТОНКОГО КИШЕЧНИКА У ЩУРІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ЕНТЕРОКОЛІТОМ НА ФОНІ СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДІАБЕТУ: ПАТОБІОХІМІЧНІ ДАНІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, no. 3 (November 2, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8172.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження було встановити морфологічні зміни стінки тонкої кишки тварин з цукровим діабетом, хронічним ентероколітом та їх поєднанням й обгрунтувати механізм їх розвитку.Матеріал і методи. Дослідження проведено на 36 білих нелінійних самцях-щурах з дотриманням принципів Європейської конвенції із захисту лабораторних тварин. Цукровий діабет моделювали шляхом однократного внутрішньоочеревинного введення тваринам стрептозотоцину (Sigma Aldrich, США, в дозі 60 мг/кг маси тіла). Хронічний ентероколіт був відтворений шляхом вільного доступу тварин до 1,0 % розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця.Результати. При гістологічному дослідженні стінки тонкого кишечника тварин з цукровим діабетом спостерігалися істотні структурні зміни. Відмічалося вкорочення і сплощення ворсинок слизової оболонки, що свідчить про їх атрофію, в той же час крипти видовжувались, глибина їх збільшувалася.При хронічному ентероколіті у щурів спостерігали виражені прояви запального процесу – поширену інфільтрацію слизової оболонки та підслизового шару нейтрофільними лейкоцитами з домішками лімфоцитів, гістіоцитів, еозинофілів.Піддослідні тварини з хронічним ентероколітом на тлі цукрового діабету зазнавали комплексної патогенної дії гіперглікемії та карагінану, тому структурно-функціональні зміни тонкого кишечника у них характеризувалися більшим поліморфізмом.Висновки. Аналіз наведених вище даних дає підстави зробити висновок, що при цукровому діабеті на фоні гіперпродукції активних форм оксигену структурні зміни стінки тонкого кишечника білих щурів характеризуються превалюванням дистрофічних процесів, які можна вважати морфологічним відображенням ентеропатії. У тварин з хронічним ентероколітом високі концентрації фактора некрозу пухлин-альфа зумовлюють морфологічну картину запалення. При хронічному ентероколіті на фоні стрептозотоцинового діабету спостерігається поєднання ознак ентеропатії та ентериту з максимальними значеннями показників активних форм оксигену і фактора некрозу пухлин-альфа, при цьому ступінь вираженості патологічних змін був вищим, ніж при ізольованому моделюванні вказаних патологічних станів.
50
Shevchuk, O. O. "МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ НА ТЛІ ЦИТОСТАТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЇЇ ФАРМАКОКОРЕКЦІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 9, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.3.5214.
Full textAbstract:
<p>Захист печінки на фоні тривалої поліхіміотерапії при онкологічних захворюваннях є актуальною проблемою сучасної фармакотерапії, враховуючи її ключову роль в метаболізмі лікарських засобів. Завданням нашого дослідження було вивчити морфофункціональний стан печінки на тлі застосування алкілуючого цитостатика мелфалану та фармакокорекції з використанням сорбційної ентеральної терапії та гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (філграстиму). Експеримент проводили на білих нелінійних щурах-самцях масою (200±20) г. Вивчали гістологічну структуру печінки та показники цитолізу і холестазу. Встановлено, що мелфалан у дозі 4 мг/кг викликає дистрофічно-некротичні зміни гепатоцитів, розширення центральних вен, які були заповнені форменними елементами крові, помірну лімфо-гістіоцитарну інфільтрацію. Застосування вуглецевого ентеросорбенту С2 (прототип гемосорбенту ГСГД, насипна вага 0,18 г/см<sup>3</sup>, розмір гранул 0,15–0,25 мм) значно покращувало структуру печінкової часточки. При застосуванні філграстиму позитивні зміни були менш виражені, спостерігалось зростання мітотичної активності гепатоцитів. При введенні комбінації коригуючих чинників клітинні пошкодження були мінімальні, зафіксовано максимальне відновлення гістоархітектоніки печінки порівняно з їх монозастосуванням. Поєднання ентеральної сорбційної терапії, як неінвазивного та простого у використанні методу детоксикації, та гемостимулювальних цитокінів є перспективним методом пом’якшення гепатотоксичних проявів на тлі проведення поліхіміотерапії та може бути рекомендованим для подальшого вивчення та застосування у клінічній практиці.</p>