To see the other types of publications on this topic, follow the link: Національна економіки України.
Dissertations / Theses on the topic 'Національна економіки України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 dissertations / theses for your research on the topic 'Національна економіки України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse dissertations / theses on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Школа, Вікторія Юріївна, Виктория Юрьевна Школа, Viktoriia Yuriivna Shkola та І. С. Гиренко. "Проблеми інноваційного розвитку економіки України". Thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28231.
Full text
2
Дєєва, Л. К. "Основні напрями розвитку галузевої структури економіки України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10914.
Full text
3
Березін, Олександр Вікторович. "Соціальне підприємництво у стратегії розвитку національної економіки України". Thesis, ФОП Жуков, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/2883.
Full text
4
Троян, Марія Юріївна, Мария Юрьевна Троян, Mariia Yuriivna Troian та І. Л. Старків. "Проблеми та перспективи розвитку національної економіки України". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42415.
Full textAbstract:
Структура, напрям та інтенсивність розвитку національної економіки будь-якої країни є важливою запорукою її економічного становища, а відтак і добробуту життя населення. Саме стан національної економіки обумовлює взаємодію всіх економічних суб´єктів і їх зв´язок у процесі господарювання, основна мета якого задоволення потреб суспільства, як у матеріальному, так і в соціальному плані.
5
Садовий, Віктор Олександрович, Виктор Александрович Садовый, Viktor Oleksandrovych Sadovyi та Я. В. Кобзенко. "Зміна структури національної економіки України в сучасних умовах". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15418.
Full text
6
Шацька, М. С. "Роль підприємницьких струкур у розвитку економіки України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14112.
Full text
7
Кириченко, Костянтин Іванович, Константин Иванович Кириченко та Kostiantyn Ivanovych Kyrychenko. "Державне регулювання національної економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73274.
Full textAbstract:
У дисертації розроблено методичні засади врахування впливу якості державного регулювання економіки та ефективності уряду на рівень економічного розвитку країни, визначення часових орієнтирів та економічних наслідків зміни регуляторної спроможності держави, чутливості соціального сектору економіки до регуляторних інтервенцій держави, оцінювання ефективності політичних інститутів в Україні, дослідження стійкості соціо-економіко-політичних взаємозв’язків та внутрішніх взаємозв’язків у системі "економічний – політичний – соціальний розвиток"; визначено концептуальні напрямки реформування системи державного регулювання економіки України з урахуванням соціо-економіко-політичних взаємозв’язків.<br>In the thesis the methodical principles for consideration of the influence of quality of state regulation of the economy as well as the efficiency of the government on the level of economic development of the country, for definition of timeline guidence and economic consequences of changes in the regulatory capacity of the state, for sensitivity of the social sector of the economy to the state regulatory interventions, for evaluation of the effectiveness of political institutions in Ukraine, for study of the stability of socio-economic and political interconnections as well as of internal interrelations in the system "economic - political - social development" have been developed; the conceptual directions for reforming the system of state regulation of the economy of Ukraine based on socio-economic and political interconnections have been determined. Methodical tooling, concerning integral designation and forecasting of the level of sustainability of socio-economic and political relationships that helps to distinguish the level of balancing of the impact of state regulatory interconnections on the economy, social progress and the efficiency of political institutions, as well as to take into account the system’s interconnections and the complementary impact of economic, social and political development, has been set up. Estimation results have shown that during 2010- 2011 the integral level of sustainability of socio-economic and political interconnections in Ukraine was critical, during 2013-2015 these relationships were quite stable, and in 2012 and during the forecast period 2017-2022 would remain unstable. Time lags have been substantiated, after which the macroeconomic parameters react most noticeably to changes in the regulatory capacity of the state, their significance is predicted in the medium term. According to the results of the study, it has been concluded that the growth of the regulatory capacity of the state positively and without lag affects the balance of the current account to GDP, GDP growth and GDP per capita. The maximum strength of the relationship between this parameter and total government final consumption expenditure in relation to GDP takes place within a lag of 1 year (the effect is direct). Within a delay of 2 years, the growth of the regulatory capacity of the state most strongly and negatively affects the gross accumulation of capital to GDP and the export of goods and services; within a 4-year lag, it affects total reserves most strongly in months of imports (inverse connection) and the ratio of total exports and imports to GDP (direct connection). Within a 5-year lag, the response of the GDP deflator (inverse connection), the import of goods and services, and employment (direct connection) to the growth of the regulatory capacity of the state is most noticeable. The influence of the quality of state regulation of the economy and the effectiveness of the government on the integral indicator of social development and its components, which characterize the demographic situation, level, safety, education and health of the population, social relations and social activity in the country, ensuring gender equality and public trust in institutions, has been substantiated. The study has shown that in Ukraine, the state’s regulatory ability influences demographic indicators, gender equality, and public health parameters to the highest degree. Improving the quality of state regulation of the economy significantly affects the credibility of institutions, social activity and social ties, while increasing the efficiency of government contributes to improving the social development of the country. The approach of distinguishing the efficiency of political institutions of Ukraine which provides an integrated generalization of the parameters of political stability and the absence of violence in the country, the effectiveness of the government, the quality of government regulation, the rule of law, corruption control, taking into account the strength and nature of relations between them has been developed. It has been revealed that in Ukraine the greatest response to political decisions is shown by such indicators as political stability and absence of violence, government effectiveness, quality of government regulation, rule of law, corruption control. Their generalization within the integral indicator and assessment of its dynamics for Ukraine has shown that in 2002-2007 it increased at insignificant rates, in 2007-2014 the tendency changed to downward, and since 2014 – again to an increase. Meanwhile, the absolute value of this indicator for the entire period of 2002-2016 corresponded to a low level. A toolkit has been developed for predicting the influence of the integral level of the sustainability of socio-economic and political interconnections of social development indexes, the effectiveness of political institutions and the elasticity of macroeconomic transformations to changes in the level of regulatory capacity of the state. While forecasting for 2012-2020, increase in the impact of social changes in Ukraine would reduce the integral level of stability of socio-economic and political interrelations, whereas in 2012-2022 it would increase. The impact of economic transformations and the effectiveness of political institutions is positive in both time horizons of forecasting, but the impact force decreases as the forecasting period is prolonged: by a factor of 9 and 2, respectively. The most significant in the medium term would be the impact of economic transformations on political ones, while in the long-term – the impact of political on social ones. The impact of social transformations on economic ones in the medium term would be minimal, while in the long-term, political changes would sustain an economic effect.
8
Коваленко, Євген Володимирович, Евгений Владимирович Коваленко, Yevhen Volodymyrovych Kovalenko та М. С. Малюга. "Основні причини та наслідки тінізації економіки України". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49932.
Full textAbstract:
Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова
економіка, є суттєвою перешкодою в забезпеченні сталого розвитку
вітчизняної економіки. Масштаби тіньової економічної чинять суттєвий
вплив на обсяги і структуру ВВП та призводять до спотворення офіційних
даних про його величину, створюючи реальну загрозу національній безпеці.
Високий рівень тінізації економіки, в свою чергу, вкрай негативно впливає на
імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та
інституційних реформ.
9
Ничипорчук, Л. В. "Перспективи застосування банківського кредиту в контексті розвитку національної економіки України". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/62260.
Full textAbstract:
Економічний розвиток країни дедалі більше залежить від її іміджу на
міжнародній арені та участі у глобалізаційних процесах. Щоб досягти певних
економічних зрушень, Україні необхідно подолати фінансові обмеження.
Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні
розвитку виробництва. Найефективніше функціонування кредитних відносин
в економічно обґрунтованих межах передбачає збереження рівноваги між
наявними в суспільстві тимчасово вільними коштами та обсягами ресурсів, які
перерозподіляються за допомогою кредиту. Це актуально в умовах
глобалізації, яка призводить до зростання конкуренції в усіх галузях економіки.
Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повинні
перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення
інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання
розвитку національного виробництва.
10
Кубатко, Вікторія Василівна, Виктория Васильевна Кубатко та Viktoriia Vasylivna Kubatko. "Державна політика детінізації економіки України з урахуванням економіко-екологічних факторів". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72915.
Full textAbstract:
У дисертації удосконалено визначення сутності тіньового сектору національної економіки, систематизовано теоретико-методичне підгрунтя формування державної політики детінізації економіки, удосконалено методичні положення оцінювання рівня тінізації економіки за видами економічної діяльності, втрат бюджетних надходжень та еколого-економічного збитку від функціонування тіньового сектору економіки, виявлено основні детермінанти його формування та напрями концентрації зусиль реалізації державної політики мінімізації економіко-екологічних наслідків його функціонування.<br>В диссертации усовершенствовано определение сущности теневого сектора национальной экономики, систематизированы теоретико-методические основы формирования государственной политики детенизации экономики, усовершенствованы методические положения оценивания уровня тенизации экономики по видам экономической деятельности, потерь бюджетных поступлений и эколого-экономического ущерба от функционирования теневого сектора, выявлены основные детерминанты его формирования и направления концентрации усилий при реализации государственной политики минимизации экономических и экологических последствий его функционирования.<br>The dissertation discusses the scientific and methodical approaches to estimating budget revenues losses from the national economy shadowing. The proposed estimation of national economy shadowing take into accounts such factors as structure of non-formal employment, the aggregate tax burden in national economy, gross value added of one employee. These approaches allow performing better forecasts for filling the budgets of all levels, planning strategic and tactical measures for the implementation of the state policy of shadow economy reduction. It is proposed methodical principles for determining the key drivers of the shadow economy formation by constructing an economic and mathematical model, which measures the dependence of the shadow economy sector from the population welfare, unemployment, tax burden, energy efficiency, prices of the main energy resources, the effectiveness of small and large privatization, and the country's membership in the EU. An empirical study of transition economies has determined priority areas concentration of efforts for implementing the state policy of shadow economy reduction in Ukraine. It is proposed scientific and methodological approaches for assessing the shadow economy levels on the basis of the modified method of loss-making enterprises, which, unlike existing ones, allows us to determine the reliable range (the difference between the maximum and minimum values) of the budget tax revenue losses due to the hidden profitability of the loss-making enterprises. The dissertation discusses the theoretical bases and practical tools for identifying the most relevant measures of realization of the state economic policy directed to the minimization of the environmental consequences of the economic activity shadowing, which, unlike the existing approaches considers the formalizing the environmental taxes rates dependence, the volumes of state investments aimed to environmental protection and the characteristics of the institutional environment on the level ecological and economic damage from national economy shadowing. It was improved the definition of "shadow economy" concept as a system of uncontrolled and unregulated relations, informal and illegal economic relations between state regulatory bodies, producers, employees, consumers and intermediaries, which are realized consciously and/or indirectly, in relation to production, distribution, consumption and exchange goods and services, resulting in economic, social and environmental damage to the state and society. This approach differs from the existing due to expansion of the effects scope of the national economy shadowing, specifying the role and motives of the participants, as well as the forms of relevant economic relations. The dissertation proposes methodological basis for assessing the economic levels of environmental pollution caused by shadow sector, which, unlike the existing approaches, was carried out with account to the environmental damages and shadow economy levels of the corresponding economic sector, as well as the amount of unpaid taxes due to the shadow employment. The application of the modified method of loss-making enterprises for assessing the level of shadow economy has showed that during 2000–2017 in Ukraine the largest share of shadow economy was in the mining and processing industry (on average it fluctuated around 46 % and 39 % of gross output); the medium levels were in construction, wholesale and retail industries (about 35 %), in transport (33 %), the lowest levels were at agriculture (22 %). It was found that foreign direct investments are positively affecting the decrease of shadow economy and 10 % growth in foreign direct investments shrinks the shadow economy by 0,4 %. It is also described the effectiveness of existing economic instruments in the direction of shadow economy sector reduction. To reduce the negative influence shadow economy it is needed to improve the efficiency of the tax bodies in collecting taxes and increase sanctions for tax evasion.
11
Федоренко, А. Є. "Стратегія забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки України". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20457.
Full textAbstract:
Федоренко А.Є. Стратегія забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки України : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / А. Є. Федоренко. - Чернігів, 2020. - 383 с.<br>Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки України. Під забезпеченням розвитку інформаційної сфери запропоновано розглядати сукупність заходів, які поділені на економічні, функціональні, структурні, цілеорієнтовані, інституційні, інфраструктурні, що сприяє формуванню умов для підвищення ефективності економічних відносин у функціонуванні інформаційної сфери. Ідентифіковано та систематизовано чинники впливу інформаційної сфери на формування конкурентних переваг та безпеку розвитку національної економіки. Представлено методологічні засади дослідження стратегії забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки. Обґрунтовано науково-методологічний підхід до формування стратегії розвитку інформаційної сфери економіки, зміст якого полягає у системному збалансуванні всіх його предметних сфер на засадах соціального партнерства між органами державної влади й інститутами громадянського суспільства. Розвинуто науково-методичні положення щодо оцінки стану розвитку інформаційної сфери, які містять групування індикаторів та конкретизацію методик їх розрахунку.
Систематизовано стримуючі та стимулюючі фактори забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки України. Обґрунтована доцільність та формалізована змістовність інструментарію інтегральної оцінки рівня розвитку інформаційної сфери економіки України. Сформовано науковий підхід до удосконалення державної політики розвитку інформаційної сфери України. Обґрунтована доцільність і формалізована змістовність авторського підходу до концептуалізації стратегії забезпечення розвитку інформаційної сфери економіки України. Запропоновано логічну послідовність етапів реалізації такої стратегії.<br>Определено, что информационная сфера представляет собой систему социально-экономических, организационно-институциональных, нормативно-правовых отношений по купле-продаже качественных информационных продуктов и услуг, которые являются прежде всего результатом интеллектуальной деятельности. Под обеспечением развития информационной сферы предложено рассматривать совокупность мероприятий, которые разделены на экономические, функциональные, структурные, институциональные, инфраструктурные, что способствует формированию условий для повышения эффективности экономических отношений в функционировании информационной сферы.
Определены базовые теоретические концепты обеспечения развития информационной сферы экономики, ориентированные на формирование соответствующей стратегии в контексте обеспечения ее интеграции в международное информационное пространство, а именно: формирование и развитие сбалансированной инфраструктуры информационной сферы; формирование социально-экономических и правовых условий для обеспечения привлечения негосударственного финансирования информационной сферы; участие частных субъектов хозяйствования в организации, процесса управления и несения ответственности за развитие информационной сферы; обеспечение равенства доступа к бюджетным ресурсам в процессе функционирования инфраструктуры информационной сферы; обеспечение равноправных условий для организации деятельности субъектов хозяйствования всех форм собственности в информационной сфере и при формировании ее инфраструктуры; идентификация принципов обеспечения государственной поддержки инновационного развития информационной сферы; финансирование информационных инноваций в разрезе государственных приоритетов развития информационной сферы; обеспечение контроля за ответственностью и использованием бюджетных ресурсов, предоставленных для разработки инноваций в информационной сфере.
Идентифицированы и систематизированы факторы влияния информационной сферы на развитие национальной экономики: рыночные трансформации с учетом развития информационного рынка, институциональные преобразования, научно-технологический прогресс, то есть инновационная составляющая, разложения глобальных и региональных информационно-коммуникационных сетей. На основе выявления взаимосвязи влияния информационной сферы на формирование конкурентных преимуществ и безопасность развития национальной экономики определены принципы их корреляции, а именно, целостности и сбалансированности экономической системы, социализации экономики, информационной культуры, качества и объективности информационных потребностей, технологичности. Представленные принципы образуют базис для дальнейшего обоснования и разработки модели корреляции информационной сферы с конкурентными преимуществами развития национальной экономики.
Обосновано, что особенность зарубежных моделей регулирования развития информационной сферы заключается в том, что в основном они базируются на возможностях государства и рынка, скоординированности действий субъектов и объектов регулирования для использования преимуществ, которые предоставляют современные информационно-коммуникационные технологии для социально-экономического развития страны. Предложен научный подход к формированию государственной политики нормативно-правового обеспечения развития информационной сферы экономики Украины, который ориентирован на: 1) защиту информационных прав и свобод человека; 2) государственной безопасности в информационной сфере и национального информационного рынка; 3) обеспечение социально-экономических интересов государства в информационной сфере, защита национальных производителей информационной продукции. Сформирован научный подход к совершенствованию государственной политики развития информационной сферы Украины, в основе которого лежит модель управления IDEF0, которая учитывает связи между соответствующими составляющими информационной среды, дает представление о возможности использования законодательных, административных и экономических инструментов государственного регулирования в контексте удовлетворения социально-экономических интересов граждан , государства, общества и производителей информационной продукции с целью определения ключевых целей механизмов через эффективную реализацию информационной политики.
Обоснована целесообразность и формализованная содержательность авторского подхода к концептуализации стратегии обеспечения развития информационной сферы экономики Украины, которая предусматривает использование комплекса приоритетов, задач и стратегических направлений. Предложена логическая последовательность этапов реализации стратегии обеспечения развития информационной сферы экономики Украины.<br>The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodological bases and development of practical recommendations on formation and realization of strategy of maintenance of development of information sphere of economy of Ukraine. Under the development of the information sphere, it is proposed to consider a set of measures that are divided into economic, functional, structural, goal-oriented, institutional, infrastructural, which contributes to the formation of conditions for improving the efficiency of economic relations in the information sphere. The factors of influence of the information sphere on the formation of competitive advantages and security of national economy development are identified and systematized. Methodological bases of research of strategy of maintenance of development of information sphere of economy are presented. The scientific and methodological approach to the formation of the strategy for the development of the information sphere of the economy is substantiated, the content of which is the systematic balancing of all its subject areas on the basis of social partnership between public authorities and civil society institutions. Scientific and methodological provisions for assessing the state of development of the information sphere have been developed, which contain a grouping of indicators and specification of methods for their calculation.
The deterrent and stimulating factors of ensuring the development of the information sphere of the Ukrainian economy are systematized. The expediency and formalized content of the tools of integrated assessment of the level of development of the information sphere of the economy of Ukraine are substantiated. The scientific approach to the improvement of the state policy of development of the information sphere of Ukraine is formed. The expediency and formalized content of the author 's approach to the conceptualization of the strategy of ensuring the development of the information sphere of the economy of Ukraine is substantiated. A logical sequence of stages of implementation of the strategy for ensuring the development of the information sphere of the Ukrainian economy was proposed.
12
Власюк, Д. І., та Наталія Михайлівна Шматько. "Стратегії управління персоналом підприємства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48644.
Full text
13
Карінцева, Олександра Іванівна, Александра Ивановна Каринцева та Oleksandra Ivanivna Karintseva. "Методологічні засади реструктуризації національної економіки України з урахуванням еколого-економічних трансформацій". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/70324.
Full textAbstract:
В дисертації обґрунтовано змістовну сутність та розроблено концепцію реструктуризації національної економіки, формалізовано вітчизняні та загальносвітові тренди щодо структурних змін під впливом сучасних економічних трансформацій, взаємозв’язки між структуроутворюючими елементами розвитку галузей економіки, розроблено методологію оцінювання екологічного ризику, екологоємності, невикористаного потенціалу галузей економіки, визначено цільові орієнтири коригування галузевої структури економіки з урахуванням деструктивного впливу на довкілля та оптимального міжгалузевого співвідношення за обсягами виробництва, нагромадження капталу та інвестиційної активності, розроблено методологію оптимізації стратегій реалізації державної політики реструктуризації економіки з урахуванням узгодженості інтересів держави, населення та бізнесу, методичні засади прогнозування динаміки обсягу державних витрат на проведення реформи реструктуризації залежно від макроекономічних, екологічних, соціальних, політичних детермінант розвитку економіки.<br>С учетом принципа эволюционной цикличности установлена логико-структурная взаимозависимость между понятийями «структурная политика» (система перманентных мер рыночного и государственного регулирования, направленных на заблаговременное предупреждение деформаций межотраслевых и межсекторальных связей) и «реструктуризация экономики» (система реактивных мер по ликвидации сложившихся диспропорций элементов общественного производства, системной реорганизации устаревших и неэффективных элементов существующей структуры экономики). Разработаны концептуальные основы реструктуризации экономики под влиянием эколого-экономических трансформаций, ориентированные на учет в процессе оптимизации структуры дополнительного эколого-экономического критерия ее типологизации, нового принципа - эволюционной цикличности, а также системы ограничений. Формализованы взаимозависимости между объемами выбросов загрязняющих веществ и диоксида углерода предприятиями предприятий различных отраслей экономики Украины и приростом их объемов производства, накопления каптала и инвестиционной активности. Выявлены закономерности распределения национального богатства стран мира (в целом и в зависимости от уровня дохода на душу населения) между его структурными компонентами (произведенный, природный и человеческий капитал, чистые иностранные активы) и добавленной стоимости по основным видам экономической деятельности. Для ранжирования отраслей экономики по уровню экологического риска разработан подход, основанный на интегральном обобщении методом дискриминантного анализа среднеотраслевой вероятности, объемов и убытков от экодеструктивного влияния, расходов предприятий отрасли на природоохранные мероприятия. Предложены методологические основы определения экологоемкости продукции отраслей экономики, выделены специфические особенности упущенной выгоды, затратной, фактической убыточной, гипотетически-прогнозной убыточной составляющих экологических потерь в отраслях, разработан методический инструментарий их оценки, что позволило определить уровень реальной и «теневой» экологоемкости продукции на уровне отраслей и экономики Украины в целом. Разработан подход к определению степени неиспользованного потенциала отрасли на основе системного сочетания ресурсного, емкостного, исходного и вероятностного подходов, комплексного учета с помощью таксонометрического метода экономических, социальных и экологических индикаторов развития отрасли в соответствии с концепцией устойчивого развития. Осуществлено структурное моделирование направлений и степени интенсивности взаимного влияния между объемами продукции, накоплением капитала и уровнем инвестиционной активности предприятий отрасли, что позволило выявить закономерности формирования взаимосвязей между структурообразующими элементами развития отрасли, обеспечения устойчивости отрасли к их изменению. С помощью инструментария линейного программирования определены направления изменения отраслевой структуры экономики, при которых минимизируется деструктивное влияние на окружающую среду и достигается оптимальное межотраслевое соотношение по объемам производства, накопления каптала и инвестиционной активности. Осуществлен структурно-функциональный анализ влияния уровня оплаты труда, численности занятых, объемов производства, финансовых результатов и капитальных инвестиций в отрасли на ее долю в ВВП. Это позволило выявить существенные межотраслевые различия по влиянию факторов - стимуляторов и дестимуляторов на результативность развития отрасли. Разработан подход к оценке интегрального воздействия наиболее чувствительных к структурным изменениям в экономике параметров для каждой группы стейкхолдеров (государство, население и бизнес) на ВВП страны с учетом экологических трансформаций. Для оптимизации стратегий реализации государственной политики реструктуризации экономики с помощью инструментария теории игр определены компромиссные соотношения между уровнем ВВП страны, скорректированным с учетом экологических трансформаций, и параметрами, отражающие интересы главных стейкхолдеров. На основе модифицированных моделей Кубина-Штерна и независимых компонент разработана модель прогнозирования динамики государственных расходов на проведение реформы реструктуризации экономики в зависимости от макроэкономических, экологических, социальных, политических детерминант (сгруппированных по блокам «Рост и развитие», «Инклюзивность», «Преемственность поколений и устойчивость», «Демократизация» и «Независимость государственного управления») с учетом причинно-следственных связей между ними и вероятностного характера их изменения.<br>The thesis grounds the concept and develops the idea of the national economic restructuring. It formalizes national and global trends for structural changes under the influence of modern economic transformations, interrelations between the structure-forming elements of economic sectors' development. It provides the methodology for environmental risk assessment, environmental capacity, and unused potential of economic sectors. The study defines the goals for adapting the sectoral structure of the economy, incorporating the destructive environmental impact and the optimal inter-sectoral production volumes ratio, capital accumulation and investment activity. The optimization methodology for implementing the strategies for the state policy of restructuring the economy, taking into account the coherence of interests between the state, population and business are provided. The study presents the methodical basis for forecasting the dynamics of public expenditures for restructuring reform depending on macroeconomic, ecological, social, and political determinants of economic development.
14
Житар, О. М. "Фінансова архітектура економіки України: теоретико-методологічні домінанти формування та розвитку". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/21169.
Full textAbstract:
Житар, М. О. Фінансова архітектура економіки України: теоретико-методологічні домінанти формування та розвитку : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.08 та 08.00.03 / М. О. Житар. - Чернігів, 2021. - 476 с.<br>Дисертація присвячена вирішенню важливої наукової проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад формування фінансової архітектури національної економіки та науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення її ефективного розвитку в умовах глобальних фінансових трансформацій. Сутність фінансової архітектури економіки представлено через її трактування як; інституційної матриці національної фінансової системи з чітко вибудуваною конструкцією упорядкованих складових компонентів; сукупності інститутів, норм, правил, законів, домовленостей тощо. Обґрунтовано теоретичні контури фінансової архітектури економіки з виокремленням формалізованої сукупності її структурних компонентів із характеристикою взаємозв’язків між ними. Визначено методологічні засади формування та розвитку фінансової архітектури економіки. Запропоновано методичний підхід, який передбачає розрахунок індексу фінансового розвитку на основі статистичних показників фінансового сектору, фінансових інститутів, фінансових ринків та стабільності фінансової архітектури. Запропоновано підходи до регулювання розвитку фінансової архітектури економіки України. Визначені основні напрями вдосконалення механізму науково-методологічного забезпечення адаптивності фінансової архітектури економіки України до глобальних фінансових змін. Розроблено науково-методичний інструментарій оцінки рівня адаптивності фінансової архітектури економіки в умовах фінансової глобалізації.<br>Диссертация посвящена решению важной научной проблемы – обоснование теоретико-методологических основ формирования финансовой архитектуры национальной экономики и научно-практических рекомендаций по обеспечению ее эффективного развития в условиях глобальных финансовых трансформаций. Исследование научной полемики относительно трактовки сущности финансовой архитектуры экономики обусловило предметный дискурс его изучения как: институциональной матрицы национальной финансовой системы с четко выстроенной конструкции упорядоченных составляющих компонентов; совокупности институтов, норм, правил, законов, договоренностей и тому подобное. Обоснована теоретическая конфигурация финансовой архитектуры экономики с учетом формализованной совокупности ее структурных компонентов с характеристикой взаимосвязей между ними. Представлен авторский подход к формированию финансовой архитектуры экономики, который включает сущностные характеристики, факторы формирования и специфические свойства развития финансовой архитектуры национальной экономики. Определены методологические основы формирования и развития финансовой архитектуры национальной экономики, которые реализуются через принципы (самоорганизации; холизма; автохтонности; универсализма; интегративности; конвергентности; комплексности; диверсификации) и соответствующие им стратегические ориентиры (политические, социально-экономические, административные, правовые, организационные и территориально -отраслевые). Предложен методический подход, который предполагает расчет индекса финансового развития на основе статистических показателей финансового сектора, финансовых институтов, финансовых рынков и стабильности финансовой архитектуры. Систематизированы позитивные и негативные аспекты влияния финансовой глобализации на формирование финансовой архитектуры. Выявлено наличие обратной связи между финансовой глобализацией и финансовой архитектурой, определяется появлением новых институтов, кроме контроля выполняют ряд отдельных соответствующих функций, в частности является центром информации для осуществления финансовых операций, центром их систематизации, способствует углублению финансовой глобализации и в то же время, способна тормозить ее в условиях финансовой нестабильности и определенности. Для оценки результативности функционирования финансовой архитектуры экономики Украины предложен методический подход, предусматривающий расчет соответствующего интегрального показателя. Доказано, что в современных условиях возникла объективная необходимость разработки научно обоснованных предложений по совершенствованию государственной политики формирования и развития финансовой архитектуры экономики Украины на основе определения мер и способов их применения: усиление механизмов контроля за крупными трансграничными финансовыми институтами; проведение мониторинга деятельности агентств кредитного рейтинга; повышения контроля за ликвидностью финансовых институтов и финансированием рисков; обеспечение повышения прозрачности и уменьшения системных рисков; содействие разработке стандартов расчета вознаграждения управленцам финансовых институтов, ориентированных на снижение склонности к риску и другие. Обоснованно и разработана концепция регулирования развития финансовой архитектуры экономики Украины, которая базируется на синергетическом подходе и предполагает интеграцию трех составляющих развития, которые ориентированы на обеспечение саморазвития, самоорганизации и адаптации национальной финансовой архитектуры. Представлены научный подход к обоснованию стратегических доминант развития финансовой архитектуры экономики Украины. Обоснована важность и перспективность реализации совокупности задач в контексте повышения результативности финансовой политики. Определены основные направления совершенствования механизма научно-методологического обеспечения адаптивности финансовой архитектуры экономики Украины в условиях финансового глобализации. Разработаны научно-методический инструментарий оценки уровня адаптивности финансовой архитектуры экономики в условиях финансовой глобализации на основе определенных направлений оценки: уровень адаптивности финансовой архитектуры исходя из возможностей банковского сектора (монетарная компонента, ресурсная компонента, стоящая компонента, макроэкономическая компонента) уровень адаптивности финансовой архитектуры исходя из возможностей небанковских финансовых учреждений.<br>The dissertation is devoted to the solution of an important scientific problem – substantiation of theoretical and methodological bases of formation of financial architecture of national economy and scientific and practical recommendations on maintenance of its effective development in the conditions of global financial transformations. The essence of the financial architecture of the economy is its interpretation as an institutional matrix of the national financial system with a clearly constructed structure of ordered components; a set of institutions, norms, rules, laws, agreements, etc. The necessity of constructing a three-level configuration of the financial architecture of the economy taking into account the formalized set of its structural components with the characteristics of the relationships between them is substantiated. The author's approach to the formation of the financial architecture of the economy is presented. The methodological principles of formation and development of the financial architecture of the national economy are determined, which are realized through the principles and the corresponding dominants. A methodological approach is proposed, which provides for the calculation of the financial development index based on statistical indicators of the financial sector, financial institutions, financial markets and the stability of the financial architecture. The concept of regulating the development of the financial architecture of the economy of Ukraine is substantiated and developed. The main directions of improving the mechanism of scientific and methodological support of the adaptability of the financial architecture of the Ukrainian economy to the conditions of financial globalization are identified. Scientific and methodological tools for assessing the level of adaptability of the financial architecture of the economy in the context of financial globalization have been developed.
15
Вакуленко, Ігор Анатолійович, Игорь Анатолиевич Вакуленко та Ihor Anatoliiovych Vakulenko. "Організаційно-економічні засади запровадження розумних енергомереж в енергетичному секторі України". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/80989.
Full textAbstract:
У роботі поглиблено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування та розвитку концепції розумних енергомереж; здійснено еволюційний, географічний і змістовний аналізи її розвитку; визначено вплив ефективності політики запровадження розумних енергомереж на соціальні й економічні індикатори розвитку та обґрунтовано їх роль у розбудові в Україні інтегрованої енергоцентрованої моделі економіки; розроблено теоретичне підґрунтя компаративного аналізу наявних систем оцінювання ефективності розумних енергомереж і запропоновано методичний інструментарій інтегрального оцінювання ефективності їх функціонування, що передбачає врахування його цільового призначення, прямих та опосередкованих ефектів від розвитку розумних енергомереж, можливостей подальшої їх оптимізації; поглиблено методичне підгрунтя та розроблено дорожню карту запровадження розумних енергомереж в енергетичному секторі національної економіки; удосконалено методичні засади узгодження інтересів стейкхолдерів під час розбудови розумних енергомереж через застосування організаційно-комунікаційної схеми їх взаємодії.<br>The thesis examines the development of economic and organizational principles for implementing the smart grid to form an integrated energy-centric model of Ukraine's economy following the European Union's single energy policy. Accordingly, using VOSviewer v.1.6.10 and Google Trends tools, the author investigated the theoretical foundations of the study of the structural and functional environment of the smart grids concept formation and development. It allowed us to identify and describe patterns in the following dimensions. Evolutionary: in this context, four stages of the evolution of scientific and public interest in smart grids were identified and characterized during the period 2008 – august 2020. Geographical: analysis of this dimension of smart grids allowed the development of a cluster of international research networks to study smart grids' deployment. The thesis found that scientists from EU countries have the largest number of joint publications. In contrast, American researchers' publications are mononational (prepared without foreign scientists' participation), although the absolute number of studies conducted by scientists from the United States makes them undisputed leaders. Semantic: the research identified five cross-sectoral study clusters and the most relevant areas related to smart grids. These areas are renewable energy, energy storage and electrification, energy management, and information technologies. The research also revealed trends in changing the direction of smart grids' economic analysis from approaches to tariff formation and commercialization of smart grids to study smart grids' global economic model and their technical and economic efficiency energy consumption patterns. The thesis proposed a scientific and methodological approach to assessing the impact of smart grids' policy on country's socio-economic development. It was done through a systematic combination of tools to verify the nature of data distribution, equality of sample variances, comparison of their means, and regression analysis of time data. It allowed to empirically confirm the importance of developing smart grids in the economy's energy sector to increase its social and economic development. A methodological basis for a comparative analysis of existing systems for evaluating smart grids' efficiency was formed. The approach was based on identifying functionally significant components of smart grids and the most relevant of them under the objectives of the energy sector of the national economy. These components are sustainability, information, economic, technical, communicative efficiency, environmental friendliness, and electric transport infrastructure in smart grids. It allowed to evaluating and ranking the existing systems for measuring the efficiency of smart grids in state regulation of the economy's energy sector under the standard EU energy policy requirements. The integrated approach to smart grids` efficiency evaluation was developed. The proposed method takes into account the purpose of the assessment. It allowed for a more accurate evaluation of potential or existing smart grids and measured smart grids development's effectiveness at the regional and national levels. Establishing the optimal number of areas for assessing smart grids, formalization of the methodological basis for their quantification, aggregation of indicators by groups and areas of assessment, taking into account direct and indirect effects, opportunities for further optimization of smart grids, and ensuring their compliance with the strategic task of building an integrated energy centered model in Ukraine was presented as a component of the integrated evaluation approach. Designed roadmap for developing smart grids in Ukraine is based on benchmarking analysis of leading countries' experience. This roadmap formalizes a list of specific measures to develop domestic energy infrastructure, regulatory interventions, and policies' openness to energy-efficient solutions. The roadmap explains each stakeholders` necessary activity according to the smart grid development process's main stages. These stages are adapting distributed energy generation to the energy system, creating decentralized and dispersed energy networks. The roadmap is based on a combination of phased development and localization of smart grids. It provides for the mass deployment of homogeneous smart energy technologies and the simultaneous implementation of pilot projects for smart grids. An organizational and communication scheme of stakeholder interaction is a tool to activate drivers for smart grids. It helps to implement energy-efficient smart grid projects and support their scaling to the national economy level. The scheme uses as a base the modification of the smart grid maturity model. The organizational and communication scheme promotes the integration of value chains, increases asset management efficiency, and creates the preconditions for further expansion of smart grids.
16
Назаренко, Олена Василівна, та Наталя Борисівна Решетняк. "Проблеми поєднання екологічного та економічного розвитку України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27193.
Full text
17
Люльов, Олексій Валентинович, Алексей Валентинович Люлев, Oleksii Valentynovych Liulov та Н. М. Сальник. "Вплив глобалізації на національну економіку України". Thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28316.
Full text
18
Решетняк, Наталя Борисівна, та Олена Василівна Назаренко. "Погляд на процес реформування національної економіки України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15228.
Full text
19
Волохов, А. С. "Інноваційна діяльність транснаціональних корпорацій та національна економіка". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27405.
Full text
20
Яковенко, Р. В., та R. Yakovenko. "Навчальний курс „Національна економіка” в структурі вищої освіти України". Thesis, Харків : Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2017. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6455.
Full textAbstract:
Визначено виховну та патріотичну роль курсу „Національна економіка” в умовах російської військової агресії
The educational and patriotic role of the course „National economy” in the conditions of Russian military aggression is researched
21
Біловус, Т. В. "Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27063.
Full text
22
Заболотна, О. О. "Інститут держави в процесі модернізації національної економіки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22840.
Full text
23
Дзюба, О. О. "Альтернативні джерела енергії як онтологія інноваційного розвитку та модернізації держави". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8078.
Full text
24
Свистунова, Карина Русланівна, Марина Володимирівна Кармінська-Бєлоброва та Сергій Миколайович Ілляшенко. "Формування властивостей та функцій туристичної галузі України". Thesis, Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48061.
Full text
25
Кошлань, Ю. І. "Шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26504.
Full text
26
Войтов, Сергій Геннадійович. "Трансформація митно-тарифного регулювання України в умовах інтернаціоналізації національної економіки". Дис. канд. екон. наук, НАН України, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин, 2014.
Find full text
27
Стрілець, В. Ю. "Забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах трансформації національної економіки України". Thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/82804.
Full textAbstract:
У дисертації поглиблено концептуальні засади забезпечення розвитку малого підприємництва в умовах трансформаційної економіки, визначено узгодженість дій держави та бізнесу в цьому напрямі на прикладі України та країн Європейського Союзу. Здійснено кластеризацію регіонів України за рівнем державної підтримки розвитку малого бізнесу та сформульовано регіональні пріоритети державних програм підтримки. Досліджено відповідність діяльності держави міжнародним стандартам підтримки малого бізнесу. Проаналізовано комплаєнс між рівнями податкового тиску та регуляторного втручання держави в діяльність малого бізнесу та їх внеском у розвиток національної економіки. Здійснено прогнозування сценаріїв перетворення існуючих можливостей розвитку малого бізнесу в сильні сторони з урахуванням ризиків трансформації національної економіки, доведено ефективність запропонованих форсайт-таргетів щодо підвищення якості державних реформ підтримки малого бізнесу.<br>The conceptual principles of ensuring the development of micro-entrepreneurship in the conditions of the transformation of the national economy based on the use of bibliometric analysis tools to confirm the validity of the focus on information, logistics, institutional, institutionary, financial and credit support of the micro-entrepreneurship, as well as definitions for each the main risks and ways to level them, new opportunities and ways to implement them, due to the specifics of the transformation period of the economy of Ukraine. The coordination of actions of the state and business in ensuring the development of micro-entrepreneurship is studied on the basis of calculation of integrated in-dices, which assess the contribution of the business sector to the development of micro-entrepreneurship and the role of the state in creating appropriate institutional conditions in the country. The EU countries and Ukraine were clustered according to the relevant indicators, the results of cluster analysis were interfered and a matrix of public-private partnership success in micro-entrepreneurship development was formed, which segments countries according to the level of synergy of state efforts (creating favorable conditions for micro-entrepreneurship development) and business (efficiency of transformation of created opportunities into strengths of the activity). Scientific principles of research of information support of micro-entrepreneurship in Ukraine by assessing the gap between de jure (effectiveness of state-created information services to support micro-entrepreneurship according to international rankings and relevant ministries and agencies) and de facto (level of satisfaction of micro-entrepreneurship from using state information services according to the results of the questionnaire) of the effectiveness of information support of micro-entrepreneurship has been improved. Regional priorities for the formation of state programs to support micro-entrepreneurship, based on the results of clustering of regions of Ukraine by the method of kaverages according to the level of branching of the created by the state infrastructure of supporting the development of micro-entrepreneurship, activity of public authorities and local governments to improve business culture and effectiveness of financial support by the state. An integrated assessment of the state's compliance with international standards of micro-entrepreneurship support based on the matrix of positioning of Ukraine in terms of efficiency and dynamics of legislative initiatives to comply with the principles of the Small Business Act, as well as comparison of domestic and European practice of using grants and guaranteed loans from international institutions. The hypotheses that small entrepreneurs in Ukraine in the early stages of the life cycle of their business have a significantly greater advantage in attracting resources from the budget or state extra-budgetary funds compared to business angels, bank loans, venture capital and crowdfunding are proved. The compliance between the levels of tax pressure and regulatory intervention of the state in the activities of small business (by absolute and relative parameters of the tax burden on micro-entrepreneurship, the quality of tax administration (by time and motivational effect)) and the corresponding contribution of micro-entrepreneurship to the national economy (by taxes paid, manufactured products, value added, number of employees, etc.) has been conducted. It has been substantiated that the main source of imbalance of interests of micro-entrepreneurship and the state in Ukraine is excessive tax pressure on micro-entrepreneurship and burdensome regulatory intervention of the state in the activities of micro-entrepreneurship. Scenarios for the transformation of existing opportunities for the development of micro-entrepreneurship into strengths have been forecast, taking into account the risks of transformation of the national economy. The pessimistic, realistic and two types of optimistic scenario have been created: the first – growth of competitive positions of micro-entrepreneurship of Ukraine in the domestic market, the second – in the European market. This allowed to outline the projection of the country's transition from a group of outsider countries to leading countries among European countries in terms of coordination of actions of the state and business in ensuring the development of micro-entrepreneurship.
28
Щербаченко, Вікторія Олексіївна, Виктория Алексеевна Щербаченко та Viktoriia Oleksiivna Shcherbachenko. "Влив трудової міграції на економіку України". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48756.
Full textAbstract:
Забезпечення умов розвитку населення згідно з Концепцією
національної безпеки України є одним з її пріоритетних національних
напрямків. Результати досліджень, проведених у ряді країн, свідчать, що
внутрішня негативна соціально-демографічна ситуація, зокрема, той чи
інший режим відтворення населення, кількісний та якісний його склад може
стимулювати чи гальмувати виникнення й розвиток внутрішніх і зовнішніх
конфліктів, бути каталізатором сепаратистських прагнень частини населення,
тобто здійснювати деструктивний вплив на стан безпеки держави навіть за
стабільної міжнародної ситуації. Як свідчить досвід, проведення тієї чи іншої
соціально-демографічної політики, зокрема, щодо національних меншин,
емігрантів та біженців, дозвіл чи заборона використання тих чи інших засобів
планування сім’ї тощо можуть бути причиною приходу до влади або
відставки урядів, слугувати показником розвитку демократії.
29
Шевченко, О. О. "Управління розвитком національної господарської системи в умовах глобалізаційних викликів сучасності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26524.
Full text
30
Побережна, Наталія Миколаївна, та Анастасія Сергіївна Колєсніченко. "Деякі аспекти діяльності банківської системи України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18744.
Full text
31
Вінниченко, В. В., та В. В. Сибірцев. "Концепція національної безпеки україни та її місце в системі державного регулювання економіки". Thesis, КНТУ, 2016. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/4135.
Full text
32
Свистунова, Карина Русланівна, Марина Володимирівна Кармінська-Бєлоброва та Сергій Миколайович Ілляшенко. "Формування методологічних засад туристичного бізнесу в Україні". Thesis, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48127.
Full text
33
Карандюк, Ольга Григорівна, та Анастасія Сергіївна Пєтух. "Сучасні інфляційні процеси в економіці України". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53908.
Full textAbstract:
1. Марцин В.С. Деякі підходи до регулювання інфляційних процесів на сучасному етапі розвитку економіки. Економіка розвитку. 2013. № 1. С. 42–48.
2. Савлук М.І., Мороз А.М., Лазепко І.М. Гроші та кредит: підручник. Київ: КНЕУ, 2011. 589 с
3. Кругман П. Для спасения Европе нужна инфляция. URL: https://www.interfax.by/news/belarus/1105734.
4. Филиппова І.Г. «Порочне коло» інфляційних процесів в Україні. Вісник СНУ ім. В. Даля. 2011. № 16. С. 172–178. URL: http://garevna.ucoz.com/articles/inflation-bad-circle.pdf
5. Національний банк України. Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в серпні 2021 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-rivnya-inflyatsiyi-v-serpni-2021-roku.<br>У статті розглядається сутність інфляції як економічного явища. Проаналізовано підходи економістів до оцінки впливу інфляції на економіку. Простежуються особливості інфляційних процесів, що відбувалися протягом останніх шести років. Найгострішою проблемою для України є зростання
диференціації доходів внаслідок інфляції. Вказується негативний вплив інфляції. Розглянуто напрями подолання інфляції в Україні та вдосконалення її фінансової системи.
34
Ніколенко, Сергій Степанович, та Леонід Леонідович Кушнір. "Асоціація між Україною та ЄС: перспективи впливу на національну економіку". Thesis, ПУЕТ, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/4339.
Full text
35
Мельнік, К. С. "Цифрова економіка, виклики та перспективи для України". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Melnikk.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У роботі розглядаються теоретичні аспекти дослідження причин та умов цифрової трансформації України, факторів впливу на її еволюцію і характер функціонування, з’ясуванні можливостей та розробці шляхів її подальшого ефективного розвитку.
Проаналізовано погляди науковців щодо теоретичного обґрунтування цифрового розвитку, а також типи цифрових економічних моделей за різними ознаками та класифікаціями, і системо утворюючі фактори цифрової економіки України, а також досліджено вплив глобалізаційних тенденцій на трансформацію моделі економічного розвитку України.
За результатами проведеного дослідження визначено основні напрямки та перспективи подальшого розвитку «цифровізації» та можливості використання в Україні досвіду функціонування та розвитку окремих елементів цифрових економічних моделей країн світу. Запропоновано шляхи подолання суперечностей цифрової трансформації України та окреслено перспективи її подальшого розвитку.<br>The paper considers the theoretical aspects of the study of the causes and conditions of digital transformation of Ukraine, the factors influencing its evolution and the nature of its functioning, clarifying the possibilities and developing ways for its further effective development.
Researchers' views on the theoretical substantiation of digital development, as well as types of digital economic models by different features and classifications, and system-forming factors of Ukraine's digital economy are analyzed, and the influence of globalization trends on the transformation of Ukraine's economic development model is studied.
According to the results of the study, the main directions and prospects for further development of «digitalization» and the possibility of using in Ukraine the experience of functioning and development of certain elements of digital economic models of the world. The ways of overcoming the contradictions of digital transformation of Ukraine are offered and the prospects of its further development are outlined.
36
Ровенська, О., та І. Захарова. "Вплив діяльності транснаціональних компаній на економіку України в умовах глобалізації". Thesis, Видавництво СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18714.
Full text
37
Набульсі, Хуссейн Наєф. "Удосконалення механізму регулювання державно-приватного партнерства в довгостроковому економічному розвитку національної економіки України". Thesis, Київський національний універститет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/10118.
Full text
38
Посохов, Ігор Михайлович, та М. Ю. Курочкіна. "Сучасний стан та перспективи розвитку ТНК в Україні". Thesis, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39033.
Full text
39
Мирошниченко, Д. В. "Проблеми експортної політики України та шляхи їх вирішення". Thesis, Вид-во СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28335.
Full textAbstract:
Наук. кер.: О.А. Лукаш<br>Дослідження проблеми експортної політики в Україні завжди знаходилось в центрі уваги економічної думки. Це пов’язано з тим, що, починаючи з моменту проголошення незалежності, одним з найголовніших завдань зовнішньоекономічної діяльності стало формування нової торговельної системи із подальшою її інтеграцією у світове господарство. Актуальність даної теми обумовлена ще й тим, що досягнення даної мети включає в себе поступове збільшення відкритості національної економіки, послідовної перебудови товарної структури експорту, створення потужного експортного потенціалу. Саме ефективний експорт є вагомим чинником, що розширює межі торгівлі, завдяки додатковим ринкам збуту стимулює розширене відтворення, забезпечує отримання додаткових прибутків та збільшення національного доходу, сприяє зростанню потенціалу національної промисловості та сільського господарства.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28335
40
Посохов, Ігор Михайлович, та Олена Володимирівна Чепіжко. "Підходи щодо забезпечення конкурентоспроможності України (на основі світового досвіду)". Thesis, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35942.
Full textAbstract:
Проаналізовано світовий досвід окремих країн світу, які мають високий рівень конкурентоспроможності. Виявлено загальні складові забезпечення високого рівня економічного розвитку цих країн. Визначені основні шляхи трансформації економіки України с урахуванням світового досвіду та наявних конкурентних переваг.
41
Власенко, Валентин Анатолійович. "Стратегічні пріоритети розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації України в умовах трансформації національної економіки". Thesis, Львівський торговельно-економічний університет, 2016. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6296.
Full textAbstract:
У роботі обгрунтовано прикладні рекомендації щодо впровадження стратегічних пріоритетів розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації України в умовах трансформації національної економіки. Запропоновано стратегічні пріоритети розвитку системи споживчої кооперації України в умовах трансформації національної економіки на макро- та мікрорівнях.
42
Колдовський, Артем Володимирович, Артем Владимирович Колдовский та Artem Volodymyrovych Koldovskyi. "Практичні підходи щодо регулювання обмінного курсу гривні Національним банком України в умовах нестабільності економіки". Thesis, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58826.
Full textAbstract:
Одним з головних завдань Національного банку України є забезпечення
зовнішньої стабільності національної грошової одиниці, що виражається у підтримці стабільності обмінного курсу гривні. Найважливішим моментом для реалізації цього завдання є визначення оптимального режиму валютного курсу.
43
Датченко, Євгеній Олексійович. "Проблема безробіття в Україні". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47374.
Full text
44
Юрчик, Г. М. "Інноваційна безпека: індикатори оцінювання та реалії в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53404.
Full textAbstract:
1. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29.10 2013 р.
2. Білоусов Є.М. Інноваційна сфера та економічна безпека держави (постановка проблеми). Право і суспільство. 2014. № 4. С. 90-94. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2014_4_17<br>Визначено значимість інноваційної безпеки в системі забезпечення економічної безпеки держави. Визначено індикатори інноваційної безпеки відповідно до національної методики. На основі проведеного аналізу виявлено основні загрози інноваційній безпеці України.
45
Іванов, Т. Л., та В. М. Лисевич. "Аналітична оцінка впливу наслідків пандемії COVID-19 на стан національної економіки України за видами діяльності". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20828.
Full textAbstract:
Іванов, Т. Л. Аналітична оцінка впливу наслідків пандемії COVID-19 на стан національної економіки України за видами діяльності : магістерська робота: 051 Економіка / Т. Л. Іванов, В. М. Лисевич ; керівник роботи Шадура-Никипорець Н. Т. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра теоретичної та прикладної економіки. – Чернігів, 2020. – 79 с.<br>Предметом дослідження ВКР виступають економічні, історичні, соціальні
аспекти динаміки розвитку пандемії на території України.
Об’єктом дослідження є стан національної економіки України під час пандемії
CoVid-19 та перспективи розвитку країни в постпандемічний період.
Метою дипломної роботи є оцінка впливів пандемії CoVid-19 на стан
економіки України як в цілому, так і по галузям, визначення соціально-економічних
втрат, яких зазнає країна та висування пропозицій щодо вирішення проблемних
питань.
Основні завдання роботи: розкриття поняття пандемії та особливості її прояву,
хронології виникнення та поширення пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 в
Україні та світі, аналіз основних макроекономічних показників України напередодні
пандемії та під час трьох періодів (перша хвиля, «міжсезоння» та друга хвиля), а
також економічної активності країни, висування власних пропозицій щодо
вирішення проблемних питань у дослідженій сфері.
В ході виконання даної роботи авторами були сформульовані висновки щодо
заходів подолання наслідків пандемії.<br>The subject of the thesis is economic, historical and social aspects of the dynamics
of the pandemic in Ukraine.
The object of the study is the state of the national economy of Ukraine during the
CoVid-19 pandemic and the country's development prospects in the post-pandemic period.
The purpose of the thesis is to assess the impact of the COVID-19 pandemic on the
state of Ukrainian economy as a whole and by industry, to identify socio-economic losses
of the country and to make proposals in order address issues.
The main objectives of the thesis: to reveal the concept of pandemic and its
peculiarity, the time line and the spread of COVID-19 pandemic in Ukraine and the World,
to analyze the major macroeconomic indicators of Ukraine right before the pandemic and
over three periods (the first wave, the off-season and the second wave), as well as
country’s economic activity, to suggest our own hypothesis on how to fight with economic
consequences of the pandemic in the future.
In the course of this work, we formulated conclusions on the measures to overcome
the effect of the pandemic on the Ukrainian economy.
46
Яковенко, Р. В., R. Yakovenko, А. О. Головатий та A. Holovatyy. "Значення наукової спадщини Ф. Ліста для сьогодення України". Thesis, София : „Бял ГРАД-БГ” ООД, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6509.
Full textAbstract:
Визначено ключові тези визначальної економічної праці Ф. Ліста, що надає окремих переваг Україні у протистоянні з російською федерацією на сучасному етапі.
The key theses of the defining economic work of F. List are determined, which gives some advantages to Ukraine in confrontation with the Russian Federation at the present stage.
47
Гарник, Людмила Петрівна, та Білал Хусаін. "Перспективи розвитку ісламського банкінгу в Україні, як інноваційного інструменту залучення прямих інвестицій до національної економіки". Thesis, Національна металургійна академія України, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36114.
Full text
48
Кузьменко, Ольга Віталіївна, Ольга Витальевна Кузьменко, Olha Vitaliivna Kuzmenko та ін. "Оптимізація ключових індикаторів соціо-економіко- політичного розвитку України з метою виходу на траєкторію стійкого зростання". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77722.
Full textAbstract:
Концепція переходу національної економіки за для забезпечення стійкого
розвитку вимагає розглянути системний та стратегічний підхід подальшого
запровадження державою напрямів реформування. Для проведення ефективних
реформ необхідно врахувати взаємодію соціальної, політичної та економічної
складової суспільного розвитку України. Тому, постає актуальне питання
визначення оптимальних значень індикаторів соціо-політико-економічної
сфери країни, що дозволить розкрити основні, пріоритетні напрями
удосконалення соціального, економічного та політичного стану держави.
49
Косагова, І. М., Олександр Васильович Зайцев, Александр Васильевич Зайцев та Oleksandr Vasylovych Zaitsev. "Вплив глобалізації на економічну сферу України". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33072.
Full textAbstract:
Інтерпретація часу, в якому сьогодні перебуває світове суспільство, визначає його як «час глобалізації». Теперішня «глобалізація» є надзвичайно складним і суперечливим процесом, що позначається на всіх сферах людської діяльності, зокрема й особливо на їх суспільному житті.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33072
50
Панченко, А. С. "Проблеми пристосування України до торгового режиму країн ЄС в умовах глобалізації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22419.
Full text