Journal articles on the topic 'Наукометрична база даних'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Наукометрична база даних.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 43 journal articles for your research on the topic 'Наукометрична база даних.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Ткачук, Вікторія Василівна. "Популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця." Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, no. 2 (April 12, 2018): 276–82. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.539.
Full textAbstract:
Мета дослідження: аналіз актуальних питань популяризації публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних; розгляд нормативні документи, які регламентують актуальність публікацій наукового доробку у таких виданнях. Завдання дослідження: висвітлення найпопулярніших наукометричних баз даних, таких як Scopus, Web of Science, Index Copernicus, Google Scholar. Об’єктом дослідження є поняття «бібліометрія», «наукометрична база даних», «індекс цитувань», «імпакт фактор». Предмет дослідження: популяризація публікацій у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, як елемент мобільності сучасного науковця. Результати дослідження: визначено, що публікація наукових праць у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз даних, надає можливість аналізувати міжнародні наукові досягнення, цитувати та по-можливості приєднатись до них.
2
Биков, Валерій Юхимович, Олег Михайлович Спірін, Світлана Миколаївна Іванова, Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Ірина Сергіївна Мінтій, and Алла Віленівна Кільченко. "НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ І ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ." Information Technologies and Learning Tools 86, no. 6 (December 30, 2021): 289–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4656.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні наукометричні показники для оцінювання результативності досліджень наукових установ і закладів освіти та досліджено залежність місця наукових установ і закладів освіти у світових та вітчизняних рейтингах від показників наукометричних баз даних, адже нині наявність закладу в міжнародних рейтингах не лише популяризує заклад, а й надає можливість отримання підвищеного фінансування в цілому, і враховується в конкурсному оцінюванні під час державного або грантового фінансування університетської та академічної науки. Так, серед найзатребуваніших наукометричних показників означено загальну кількість публікацій та h-index (індекс цитувань) –дані, що отримуються з наукометричних баз даних Scopus, Web of Science або ж Google Scholar. Проаналізовано можливості вказаних наукометричних баз та сервісу Бібліометрика української науки (пошук та упорядкування науковців установи за h-index, розподіл учених/публікацій за галузями наук/роками/установами, рейтинг установ за кількістю вчених, h-index яких більше певного числа та ін.) для наукових установ і закладів освіти України загалом та вибірково. Визначено, що у Times Higher Education World University Rankings для визначення місця закладу/установи використовують показник «продуктивність дослідження» (кількість публікацій, опублікованих в академічних журналах, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus на одного вченого, масштабовано відповідно до розміру закладу та унормовано за темою) складає 6% від загального внеску визначення позиції; та «цитування» (вплив дослідження) – 30%); у QS World University Rankings – «цитування» (середня кількість цитувань у наукометричній базі даних Scopus за 5 років на викладача, унормована згідно галузі) – 40 % внеску; у Transparent Ranking – цитування у наукометричній базі даних Google Scholar; у Ranking Web або Webometrics використовують дані, отримані Transparent Ranking (внесок наукометричних показників – 50 %); в українських рейтингах – Топ-200 Україна місце закладу визначається за показниками Scopus, у Консолідованому рейтингу вишів України значна частка залежить від h-index Scopus. Наведено дані щодо місць українських закладів вищої освіти в означених рейтингах. Зроблено висновок про необхідність виваженої, свідомої і відповідальної політики наукових установ та закладів освіти щодо даних у профілях працівників задля досягнення найвищих результатів.
3
Tronko, M. D., and I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 65–75. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.65.
Full textAbstract:
Мета — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Web of Science. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Web of Science. Об’єктом дослідження були всі публікації науковців Інституту за даними Web of Science Core Collection, а предметом дослідження — кількість публікацій, індекс Хірша (h-index), кількість бібліографічних посилань на публікації та кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації (загальна кількість і кількість без самоцитування). Результати. Станом на 01.11.2019 року в штаті Інституту налічувалося 79 науковців, із них 18 із науковим ступенем доктора наук, 41 — кандидата наук і 20 без наукового ступеня. Усі доктори наук були в базі даних Web of Science Core Collection, і середнє значення індексу Хірша для їх групи становило приблизно 6,2 пункту. Серед кандидатів наук у базі даних був 31 науковець (75,6% від загальної кількості із цим ступенем), а середнє значення індексу Хірша для їх групи становило майже 1,4 пункту (у 16 кандидатів наук цей індекс становив 0). У базі даних були також 8 науковців без наукового ступеня (40,0% від загальної кількості без ступеня), проте середнє значення індексу Хірша для їх групи перевищувало 2,2 пункту (у 4 науковців цей індекс становив 0). У цілому по Інституту 57 науковців (72,2% від загальної кількості) були в базі даних Web of Science Core Collection і мали індекс Хірша, середнє значення якого дещо перевищувало 3,0 пункти. За всіма показниками беззаперечними лідерами є науковці М.Д. Тронько та Т.І. Богданова, індекс Хірша яких становить відповідно 32 і 31 пункти. Висновок. У науковців Інституту є достатній потенціал для суттєвого поліпшення власних наукометричних показників за даними наукометричної бази Web of Science Core Collection.
4
Tronko, M. D., and I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Scopus." Endokrynologia 25, no. 2 (June 30, 2020): 128–36. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-2.128.
Full textAbstract:
Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Об’єктом дослідження стали всі публікації науковців Інституту за даними SciVerse Scopus, а предметом дослідження — кількість публікацій, кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації, кількість бібліографічних посилань на публікації та індекс Хірша (h-index).
5
Tron’ko, M. D., and I. P. Pasteur. "Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Google Scholar." Endokrynologia 24, no. 1 (April 12, 2019): 46–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-1.46.
Full textAbstract:
Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫ (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Матеріали та методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних Google Scholar. Об’єктом дослідження стали всі бібліометричні профілі науковців Інституту на платформі Google Scholar, а предметом дослідження — кількість бібліографічних посилань на всі публікації, h-індекс та i10-індекс за весь період і з 2013 року. Результати. Особисті бібліометричні профілі створили 27 науковців. Кількість бібліографічних посилань у 3 науковців становить 6484, 4234 і 1304 одиниці, у 4 — від 501 до 1000, у 7 — від 101 до 500 і в 13 науковців — до 100. Один науковець має індекс Гірша 43, 1 — 34, 3 — від 11 до 20, 5 — від 6 до 10 і 17 — від 1 до 5. У 19 науковців є публікації, які мають принаймні 10 бібліографічних посилань. Висновок. Останніми декількома роками рівень цитування публікацій науковців залишається стабільним.
6
Биков, Валерій Юхимович, Ольга Павлівна Пінчук, and Лілія Анатоліївна Лупаренко. "ПРЕДСТАВЛЕНІСТЬ НАУКОВОГО КОНТЕНТУ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ У НАУКОМЕТРИЧНИХ І РЕФЕРАТИВНИХ БАЗАХ ДАНИХ." Information Technologies and Learning Tools 85, no. 5 (November 1, 2021): 360–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4750.
Full textAbstract:
Стаття актуалізує проблему відкритості, доступності, зручності у використанні довідкової інформації якісних наукових джерел, контент яких є авторитетним, релевантним і, водночас, поданим у невеликих обсягах. Саме таким має бути змістове наповнення сучасних енциклопедичних ресурсів, які ми розглядаємо з позицій е-інфраструктур, що можуть сприяти розвитку будь-якої наукової галузі та навчальної дисципліни. Для досягнення мети авторами здійснено розширений пошук наукового контенту енциклопедичної тематики у найбільш авторитетних наукометричних і реферативних базах даних, що здійснюють добір якісного наукового контенту, а саме: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index, Российский индекс научного цитирования, ScienceDirect, Directory of Open Access Journals, ERIH PLUS. Результати пошуку проаналізовано, систематизовано за різними критеріями (рік публікації, тип документу, країна і регіон, мова оригінального тексту, галузь науки, видавець) та узагальнено. Представлено висновки щодо наявності наукової літератури з питань енциклопедистики у міжнародних базах даних та ступінь висвітлення цього напряму наукових розвідок. Стаття містить короткий опис 12 найавторитетніших наукометричних і реферативних баз даних, авторами зроблено акцент на аналітично-пошуковому функціоналі відповідних платформ. У статті подано ретельно деталізовану методику створення пошукових запитів та особливості кількісного аналізу даних. Результати систематизовано, подано в таблицях і графічно візуалізовано. Здійснено конкретизацію відомостей щодо електронних енциклопедій. Перспективами подальших досліджень є контент-аналіз публікацій щодо визначеної тематики у наукометричних і реферативних базах даних. Обґрунтовано звуження кола здійснення пошуку запитів до трьох баз (WoS, Scopus, OUCI) та Derwent Innovations Index. що дають найбільше охоплення джерел та мають зручний функціонал щодо ранжування за цитуванням. Також обґрунтовано обмеження для контент-аналізу наступних пошукових запитів щодо «online encyclopedia» у наукових періодичних виданнях та патентних базах.
7
Шершун, О. О., Ж. А. Титуренко, І. І. Зінченко, and О. В. Ольшевська. "Розроблення автоматизованого ресурсу обробки даних науковців ОНАХТ з наукометричних баз даних." Automation of technological and business processes 12, no. 3 (November 5, 2020): 41–47. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1925.
Full textAbstract:
Дана робота присвячена програмному продукту для автоматизації виявлення точок зростання і потенціалу нових напрямків науки та науково-технічного прогресу. Об’єктом дослідження виступає галузь автоматизації обробки даних. Завданням проєктування є розробка веб-ресурсу, що організовує взаємодію програмних процедур з базою даних. При дослідженні основних проблем предметної області, аналізі аналогів та засобів розробки було обрано об’єктно-реляційну систему управління базами даних PostgreSQL. Для розробки програмного продукту використано фреймворк Django - вільний фреймворк для веб-додатків на мові Python, що використовує шаблон проектування MVC. Інтерфейс було побудовано на мові розмітки HTML та CSS. Також було використано шаблонізатор Jinja, для об’єднання html-файлів. За побудову графіків відповідала підключена бібліотека ChartJS. Наукова новизна полягає у об’єднанні всіх даних про науковців таких наукометричних баз як: Web of Science (WoS), Scopus та Google Scholar на єдиному ресурсі, де й відбувається аналітика даних та звітування науковців. У результаті роботи було створено програмний продукт, який відповідає всім вимогам для систематизації наукометричних даних науковців, а також опрацювання статистичних даних ОНАХТ. Даний програмний продукт не є вимогливим до апаратного забезпечення, що дозволяє використовувати додаток широкому колу людей. А вартість використання даного продукту рівна вартості доступу до мережі Internet.
8
Lugovyi, Volodymyr I., Iryna Yu Reheilo, Nataliia V. Bazeliuk, and Oleksandr V. Bazeliuk. "ГЛОБАЛЬНА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ПРОСТОРУ І ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ НАПН УКРАЇНИ." Information Technologies and Learning Tools 73, no. 5 (October 22, 2019): 264–83. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.3366.
Full textAbstract:
У статті представлено вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування наукових періодичних видань в умовах глобального процесу цифровізації. Здійснено огляд законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують цифровізацію освітнього і наукового просторів на етапі переходу до відкритої науки та відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Систематизовано основні напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо висвітлення результатів наукової діяльності, процесу їх публікації у вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих цифрових видавничих сервісах і наукометричних базах даних. Ідентифіковано ключові проблеми щодо розміщення наукових публікацій у галузі соціальних та гуманітарних наук у наукометричних базах даних. Охарактеризовано цифрові ідентифікатори вченого, зокрема ORCID, ResearcherID, Publons, Google Scholar тощо, які спрямовані на забезпечення об’єктивного оцінювання продуктивності науковця. З’ясовано особливості псевдовидань з метою усунення ризиків участі дослідників у «хижацькій» видавничій діяльності. Здійснено критеріальний аналіз відповідності наукової періодики НАПН України вимогам МОН України та встановлено її ранжування. Визначено шляхи усунення виявлених недоліків та проблем, що має забезпечити включення наукової періодики НАПН України до загальнодержавної розподіленої електронної бази даних – Національного репозитарію академічних текстів, а також інтеграцію з «Відкритим українським індексом наукового цитування» та міжнародними наукометричними базами даних Scopus, Web of Science Core Collection тощо.
9
Oleksiuk, Vasyl P., Svitlana M. Ivanova, and Iryna S. Mintii. "Оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень: зарубіжний досвід." Educational Dimension 56, no. 4 (March 29, 2021): 58–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v56i4.4435.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано зарубіжний досвід щодо оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень та виокремлено такі основні актуальні напрями: визначення критеріїв наукового дослідження, використання наукометричних баз даних у процесі оцінювання досліджень для кваліфікованого аналізу джерельної бази, вимірювання формальних наукометричних показників, використання альтметричних підходів і використання цифрових бібліотечних систем. Проте більшість з розглянутих критеріїв для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень мають недоліки, обумовлені формальним характером та можливими маніпуляціями. Тому одним з дієвих факторів слід розглядати експертне оцінювання та рецензування, як це нині відбувається у більшості високорейтингових видань.
10
Balagura, I. V., and D. V. Lande. "Лінгвістичні дослідження взаємозв’язків науковців на основі аналізу реферативної бази даних «Україніка наукова»." Реєстрація, зберігання і обробка даних 16, no. 3 (September 8, 2014): 45–53. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2014.16.3.100280.
Full textAbstract:
Запропоновано використовувати методи комп’ютерної лінгвістики для наукометричних досліджень реферативної бази даних «Україніка наукова». Представлено методику наукометричних досліджень наукового напрямку на прикладі комп’ютерних наук реферативної бази даних « Україніка наукова» на основі методів комп’ютерної лінгвістики, що дозволяє детально дослідити тенденції наукової співпраці, виділити найбільш комунікативних науковців, наукові групи та визначити ключові слова для певних наукових груп.
11
Grudinina, N. "Bibliographic support for science-based research." Research and educational studies, no. 2 (2018): 99–106. http://dx.doi.org/10.32405/2663-5739-2018-2-99-106.
Full text
12
Брайчевський, С. М. "Узагальнення індексу цитування як компенсація неповноти наукометричних баз даних." Інформація і право, no. 4 (27) (2018): 71–78.
Find full text
13
Приходькіна, Н. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ Й МЕДІАГРАМОТНОСТІ: АНАЛІЗ НАУКОМЕТРИЧНОЇ БАЗИ ДАНИХ WEB OF SCIENCE." Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", no. 32 (July 10, 2020): 102–14. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.32.2020.207761.
Full text
14
Вакаренко, О. Г. "Наукометричні бази даних: від системи отримання інформації до інструменту оцінювання наукових досліджень." Наука України у світовому інформаційному просторі, Вип. 15 (2018): 9–15.
Find full text
15
Якібчук, В. "Українські наукові видання і міжнародні наукометричні бази данних: проблеми і протиріччя." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 107, (ч. 2) (2012): 214–18.
Find full text
16
Якібчук, В. "Українські наукові видання і міжнародні наукометричні бази данних: проблеми і протиріччя." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 107, (ч. 2) (2012): 214–18.
Find full text
17
Коцан, Л. І. "Наукометричні бази даних як інструмент інтеграції вітчизняної науки в європейський і освітній простори." Міжнародний науковий вісник, Спецвип. 1 (10) (2015): 349–61.
Find full text
18
Соловяненко, Д. "Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus." Бібліотечний вісник, no. 1 (207) (2012): 6–21.
Find full text
19
Березінський, Геннадій. "АНАЛІЗ ПУБЛІКАЦІЙ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 1–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-1.
Full textAbstract:
В даній роботі розглянуто методики використання наукометричних даних для дослідження наукової діяльності викладачів закладу вищої освіти на основі інформації, взятої з відкритих бібліографічних та реферативних баз даних Google Scholar та Scopus, дослідження профілів викладачів та виявлення публікацій, що були асоційовані з викладачем помилково. Пропонується огляд існуючих алгоритмів визначення помилково доданих публікацій в профіль Google Scholar. Представлений аналіз існуючих досліджень, їх переваг та недоліків у рамках поставленої задачі, виділена проблематика, не розкрита у попередніх публікаціях. Наведений алгоритм з визначення помилкових публікацій, заснований на пошуку автора та співавтора. Описано недоліки такого підходу та плани на подальше дослідження для зменшення кількості помилкових результатів та пришвидшення часу роботи аналізатора.
20
Коцан, Л. "Наукометричні бази даних як інструмент інтеграції вітчизняної науки в європейський і світовий дослідницький та освітній простори." Геополітика України: історія і сучасність, Вип. 2, спец. вип. (2014): 217–28.
Find full text
21
Губарєва, І., В. Хаустова, О. Козирєва, Т. Колодяжна, and О. Шуть. "ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ I ТРЕНДОВИЙ АНАЛІЗ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 398–409. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251468.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є визначення контекстуальних і часових закономірностей розвитку представлення в науковій літературі досліджень у сфері податків і податкових пільг із використанням бібліометричного і трендового аналізу. У результаті проведеного дослідження поглиблено теоретичні засади ідентифікації основних змістовних детермінант оподаткування на основі застосування інструментарію бібліометричного (за допомогою VOSviewer v.1.6.10) і трендового (з використанням GoogleTrends) аналізу. Трендовий аналіз засвідчив зростання кількості публікацій, присвячених податкам і податковим пільгам, у 2008—2020 рр., а інтерес до цієї проблематики серед користувачів мережі «Інтернет» посилювався під час криз у 2008—2009 рр. і 2020—2021 рр. За результатом бібліометричного аналізу, 1 334 наукові публікації, проіндексовані наукометричною базою даних Scopus, і 815 — WebofScience, за періоди 1971—2021 рр., обґрунтовано, що дедалі популярним стає аналіз впливу податків на розвиток окремих секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, подолання нерівності тощо. Зокрема, було виявлено сім кластерів наукових досліджень, присвячених питанням оподаткування (перший сфокусований: на оподаткуванні в системі бухгалтерського обліку та менеджменту, протидії уникненню від сплати податків, удосконаленні державної податкової політики, стимулюванні до сплати податків; другий — на виявленні взаємозв’язку між податками і рівнем корупції у країні, впливу податків на інвестиційний та інноваційний потенціал, реформуванні податкової політики; третій — на оцінці впливу податків на окремі сектори економіки: екологія, сільське господарство, медицина, енергетика, а також споживання та здоров’я людини; четвертий — податки як інструмент розвитку малого бізнесу, впровадження податкових пільг, шляхи подолання нерівності, вдосконалення діяльності податкової поліції, тінізація економіки; п’ятий — декомпозиція видів податків: податок на прибуток, податок на нерухомість, податок на землю, визначення шляхів реформування податкової системи; шостий — податкові системи країн світу в умовах пандемії COVID-19; сьомий — моделювання впливу податків на економічні процеси в країні, державне регулювання податкової системи). Ключові слова: оподаткування, податки, податкова пільга, бібліометричний аналіз, трендовий аналіз, наукометричні бази даних, наукові публікації, наукові дослідження. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 4; бібл.: 32.
22
Torgalo, E., S. Vakal, and L. Ostapchenko. "Scientometric databases and integration of Ukrainian biological journals into common information space." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 68, no. 3 (2014): 5–11. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2014.68.5-11.
Full textAbstract:
The most well-known citation indices and scientometric databases are reviewed in the article. Among them are Web of Knowledge, Scopus, Index Copernicus, GoogleScholar, Russian Science Citation Index. Basic concepts of calculation, as well as differences between most widely used scientometric values (IF, h-index, SJR, SNIP, ICV etc.), are explained. Simple methods of search of indexed journals lists and abovementioned scientometric values are depicted. Up-to-date list of Ukrainian biological journals included in international citation indices, as well as their indexation and citation dynamics for the period 1996-2013, are represented. Modern problem of "predatory" journals and possible strategies for increase of Ukrainian journals representation in common informational space are discussed at the end of the paper.
23
Galchevska, O. "USING THE INTERNATIONAL SCIENTOMETRIC DATABASES OF OPEN ACCESS IN SCIENTIFIC RESEARCH." Information Technologies in Education, no. 23 (July 30, 2015): 115–26. http://dx.doi.org/10.14308/ite000541.
Full text
24
Марушко, Р. В. "Наукометричні бази даних та їх роль на шляху інтеграції вітчизняної науки в європейський та світовий дослідницький простір." Современная педиатрия, no. 6 (70) (2015): 10–11.
Find full text
25
Petrov, V. V., O. P. Mintser, A. A. Kryuchyn, and Ye A. Kryuchyna. "ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ BIG DATA В МЕДИЦИНІ." Medical Informatics and Engineering, no. 3 (September 30, 2019): 20–30. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.3.10429.
Full textAbstract:
Проведено аналіз наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Ulrich's Periodicals, eLIBRARY.RU, Google Scholar, PubMed, Medline, EMBASE, EconLit, Cochrane Library, UpToDate, ACP Journal Club, HINARI, українських баз даних (http:// www.meta.ua,http://www.nbuv.gov.ua), друкованих наукових статей, монографій і посібників, присвячених проблемі Віg Data в медицині за період з 2007 по 2019 роки за ключовими словами «Big Data», «medicine». Представлено результати впровадження технологій Big Data в клінічній та експериментальній медицини, системі менеджменту охорони здоров'я, фармації та клінічних дослідженнях. Big Data — соціально-економічний феномен, що пов'язаний із появою нових технологічних можливостей для аналізу величезної кількості даних. Показано, що цілями застосування Big Data в медицині є створення максимально повних реєстрів медичних даних, які обмінюються між собою інформацією, використання накопиченої інформації для прогнозування можливості розвитку захворювань та їх профілактики у кожного конкретного пацієнта, запобігання епідеміям, створення системи ціноутворення й оплати, нових бізнес-моделей, використання інтелектуального моделювання при розробці лікарських засобів, впровадження електронних карт пацієнта, що були б доступні кожному лікареві та дає можливість впровадження персоналізованої медицини. Основними технологіями оброблення Big Data є NoSQL, MapReduce, Hadoop, R, апаратні рішення. Доведено, що використання технологій Big Data в медицині може бути досягнуто при широкому представленні медико-біологічної інформації у цифровому вигляді, показано доцільність і необхідність забезпечення її оперативного передавання, в тому числі по каналах мобільного зв'язку, вказано на невирішені питання в застосуванні Big Data (неструктурованість, синтаксичні та семантичні проблеми даних, надмірність і ризик спотворення інформації, неповна відповідність вимогам доказової медицини, правові, морально-етичні, страхові аспекти, недостатність традиційних механізмів безпеки, таких як брандмауери та антивірусне програмне забезпечення). Наведені дані свідчать про перспективність використання даних технологій для істотного поліпшення якості медичного обслуговування населення.
26
Крючина, Е. А., И. В. Трухан, А. Б. Салтыков, and С. М. Шанойло. "Зрение и спортивный дайвинг." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (April 26, 2016): 20–30. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.20-30.
Full textAbstract:
Мета. Узагальнити дані літератури щодо фізіології та патології зорового аналізатора в підводному середовищі, зокрема під час занять спортивним дайвінгом. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення, систематизація, аналіз наукової та науково-методичної літератури. Результати. Проведено аналіз літератури з використанням електронних наукометричних баз даних Scopus, Web of Science, Ulrich’s Periodicals, eLIBRARY.RU, Google Scholar, PubMed, Medline, українських і російських баз даних, друкованих наукових статей, монографій і посібників, присвячених спортивному дайвінгу, підводній і гіпербаричній медицині та патології органа зору за період з 1950 по 2015 р. У роботі розглянуто питання впливу підводного середовища на функцію зорового аналізатора, особливості конструкції та використання підводної оптики, фітнес-дайвінгу (у тому числі після різних варіантів перенесених оперативних втручань на оці) при офтальмологічній патології. Представлено сучасні класифікації, особливості етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування гострої і хронічної патології органа зору, пов’язаної зі спортивним дайвінгом, водолазними і кесонними роботами, описані показання до проведення гіпербаричної оксигенотерапії у пацієнтів з офтальмологічною патологією, запропоновано новітні напрями розширення можливостей опанування підводного середовища у осіб патологією органа зору. Висновки. Загальною характерною особливістю впливу підвищеного тиску на організм є зворотний характер змін, що відбуваються у функціонуванні ряду фізіологічних систем організму. До ускладнень і специфічних захворювань призводять порушення правил і режимів спусків під воду, а також недооцінка морфофункціонального стану дайвера (водолаза, кесонного робітника) перед зануренням.
27
Коваль, Н. В. "Відповідність академічних періодичних видань вимогам міжнародних наукометричних баз даних (на прикладі видань, співзасновниками яких є установи Відділення економіки НАН України)." Наука України у світовому інформаційному просторі, Вип. 14 (2017): 79–84.
Find full text
28
Sheiko, N. I., and K. B. Kivezhdi. "СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ЙОГИ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 18, 2019): 100–106. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10490.
Full textAbstract:
Мета: провести огляд наукової літератури, присвяченої впливу йоги на організм людини як у стані здоров’я, так і у пацієнтів з хронічними хворобами.
Матеріали і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричних базах даних Web of Science, PubMed, Google Scholar.
Результати. Серцево-судинні захворювання є основною причиною захворюваності та смертності в країнах, що розвиваються. Фізичні вправи та йога сприяють зменшенню рівня серцево-судинних захворювань і можливих ускладнень, що виникають через них. Доведено, що йога сприяє фізичному і психічному здоров’ю шляхом виконання пози («асан»), регульованого дихання («пранаяма») і медитації («дх’яна»).
Численні дослідження показали, що йога має швидкий регулюючий вплив на нервову систему та стрес. Також доведено, що коротка релаксаційна підготовка на основі йоги нормалізує функцію автономної нервової системи шляхом нормалізації як симпатичних, так і парасимпатичних впливів до більш фізіологічного середнього діапазону контрольних значень. Відповідно до літературних даних, під впливом курсів йоги відбувалась нормалізація або зниження артеріального тиску, рівня глюкози в крові, зникала тривожність, покращувався психоемоційний стан онкохворих та вагітних, оптимізувались показники роботи шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи.
Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, йога має значний позитивний вплив на різні системи органів людини та може використовуватись як допоміжна ланка лікування більшості основних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії. У зв’язку з позитивним впливом йоги на психоемоційний стан людини, її можна рекомендувати з метою профілактики виникнення хронічних стресзалежних станів, починаючи з дитячого віку.
29
Олійник, Оксана Вікторівна, and Валентина Віталіївна Ксендзук. "Державна зовнішньоторговельна політика як об’єкт дослідження в наукових працях українських та закордонних дослідників." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 123–30. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-123-130.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження пов’язана зі зростанням публікаційної активності в сфері зовнішньоторговельної політики та ґрунтується на здійсненні аналізу таких публікацій у найбільшій у світі реферативній базі даних Scopus. Метою є характеристика напрямів дослідження в сфері державного управління зовнішньоторговельною діяльністю, що реалізується на основі використання методу бібліометричного аналізу наукових досліджень у міжнародній наукометричній базі Scopus. Здійснення аналізу дозволило окреслити предметно-об’єктну сферу зовнішньоторговельної політики в різні періоди протягом 1974–2020 рр. Позитивна тенденція зростання кількості публікацій у базі Scopus за досліджуваною тематикою підтверджується тим фактом, що дослідження в сфері публічного управління активізувалися в 80-х роках ХХ ст. В цілому за досліджуваний період найбільше статей опубліковано за такими галузями, як: економіка, економетрика, фінанси, соціальні науки, що становить майже половину наукових досліджень у сфері зовнішньоторговельної політики. Дослідження в 1974–1979 рр. присвячені розкриттю проблем зовнішньої торгівлі та формуванню напрямів зовнішньої політики країн світу в сфері наук про навколишнє середовище та наук про землю і планети. Натомість сучасні наукові пошуки (2016–2020 рр.) стосуються таких проблем, як: управління ланцюгами поставок, участь країн в глобальних ланцюгах створення вартості, діджиталізація торгівлі, торговельні війни, що супроводжується ризиками зовнішньоторговельної діяльності. Проаналізовано зв’язки між основними ключовими термінами, що зустрічаються в досліджуваній тематиці, та сформовано 6 кластерів (світова торговельна політика; зовнішня торгівля ЄС та США; наслідки зовнішньої торгівлі на соціо-еколого-економічну світову систему; стратегічні напрями розвитку зовнішньої торгівлі; принципи СОТ та політика країн-учасниць; політика протекціонізму (тарифні та нетарифні методи). Визначено, що завданням публічного сектору є формування ефективних механізмів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю на підставі виявлення проблемних питань у сфері зовнішньої торгівлі та застосування результатів зовнішньої політики країни.
30
Kolisnyk, P. F., O. V. Dolynna, S. P. Kolisnyk, and I. V. Baranova. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ЗГІДНО З МІЖНАРОДНИМ ДОСВІДОМ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 24, 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9599.
Full textAbstract:
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують займати перше місце серед причин смертності працездатного населення, а їх поширеність вища в країнах з низьким та середнім рівнями доходу. В зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами цих країн виникає необхідність раціонального розподілу коштів, виділених на охорону здоров’я. Особливого значення в цих умовах набувають превентивна кардіологія та кардіореабілітація (КР).
Мета – провести огляд наукової літератури, присвяченої економічній ефективності та організаційним аспектам реалізації програм КР у країнах з різним рівнем доходів; запропонувати модель КР для України.
Матеріал і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричній базі даних MEDLINE та на офіційних електронних ресурсах міжнародних об’єднань кардіологів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини. Пошук проведено за ключовими словами: cardiac rehabilitation, cardiorehabilitation, cardiovascular rehabilitation, low/middle income country, core components, models, benefit, effectiveness, economic effectiveness.
Результати і висновки. У статті проаналізовано ефективність та описано особливості організації КР у країнах з різним рівнем доходів. На основі огляду літератури зроблені висновки щодо можливих шляхів розвитку та запропонована модель організації КР в Україні. Використання альтернативних моделей КР може підвищити її доступність для більшості населення України, а, отже, покращити якість життя та знизити смертність від ССЗ.
31
Maltsev, Dmytro. "ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ В НЕФРОЛОГІЇ." Actual Problems of Nephrology, no. 26-27 (December 22, 2020): 15–25. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2020.26-27-03.
Full textAbstract:
Герпетичні віруси – група опортуністичних ДНК-вмісних вірусних агентів, що володіють властивістю пантропізму, тобто здатністю уражати всі органи і системи людського організму. Не виключення становить й сечовивідна система, тому нефрологи мають віддавати належну увагу проблемі герпесвірус-асоційованих уражень нирок та інших органів сечовиділення.Дана публікація є науковим оглядом результатів клінічних досліджень і повідомлень про клінічні випадки щодо герпесвірусних інфекцій у нефрологічних пацієнтів, що опубліковані протягом останніх років в рецензованих періодичних наукових виданнях, цитованих в авторитетних наукометричних електронних базах даних PubMed і Embase.В статті розглянуті дані щодо прямих герпесвірусних уражень нирок за типом інтерстиційного нефриту і гломерулонефриту. Підкреслено необхідність проведення диференційної діагностики з аналогічними ураженнями нирок автоімунної природи в таких випадках. Також неведені дані щодо непрямих уражень нирок, спровокованих реактивованими герпесвірусами, включаючи тропні до ниркової паренхіми автоімунні, алергічні та імунозапальні реакції, індукцію синдрому пухлинного росту та розвиток лімфопро- ліферативних синдромів, а також – герпесвірус-асоційовані метаболічні порушення з ефектом нефротоксичності. Окремо подано інформацію про герпесвірусні інфекції у реципієнтів алогенної нирки. Порушені питання нефротоксичності при застосуванні специфічних протигерпетичних хіміопрепаратів у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.Стаття покликана сформувати у нефрологів сучасне комплексне розуміння проблеми герпесвірусних інфекцій у пацієнтів з хворобами нирок.
32
ЛУПАРЕНКО, Лілія. "ЕВОЛЮЦІЯ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВО-ОСВІТНІХ СИСТЕМ І ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, no. 2 (July 1, 2021): 236–372. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.775.
Full textAbstract:
У статті досліджено еволюцію відкритих електронних науково-освітніх систем для підтримки електронних наукових журналів (Open Journal Systems, DPubS, HyperJournal, E-Journal, Ambra) та веб(відео)конференцій (Open Conference Systems, EasyChair, Skype, WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Zoom, Telegram, Cisco Webex, Microsoft Teams, Google Meet), наукових електронних бібліотек, архівів та інституційних репозитаріїв (Eprints, DSpace), електронних енциклопедій (Електронна енциклопедія освітян України, Енциклопедія «Історія педагогіки»), реферативних і наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science, Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), DOAJ, ERIH та ін.), систем автоматичного виявлення плагіату в наукових джерелах (Unicheck, eTXT Антиплагиат, Turnitin, StrikePlagiarism.com, Антиплагиат, Grammarly), систем ідентифікування дослідників та об’єктів (DOI, Publons (Researcher ID), ORCID, Scopus Author ID, ArXiv Author ID, ISNI) як сервісів відкритої науки для пошуку, підготовки, оприлюднення та поширення наукових даних і результатів наукових досліджень в освітньому просторі. Встановлено, що розвиток систем відкритої науки пройшов декілька історичних етапів, а саме оцифрування і використання ПК для створення друкованих наукових видань (1960–1970-ті рр.), створення перших оригінальних електронних видань (1980-ті–поч.1990-х рр.), перенесення наукового контенту мережу Інтернет (1991–2000 р.), руху за відкритий доступ і створення відкритих програмних платформ (поч. 2000-х рр.–2010 рр.), впровадження хмарних технологій (2010-ті рр.). Подано основні визначення термінів і понять щодо відкритих електронних науково-освітніх систем, а також етапи становлення руху відкритого доступу. Статтю підготовлено в межах виконання наукового дослідження проєкту «Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів» (реєстраційний номер 2020.02/0310).
33
Мальцев, Дмитро. "ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ В НЕФРОЛОГІЇ." Actual Problems of Nephrology, no. 29 (December 14, 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2021.29-01.
Full textAbstract:
Вступ. Герпетичні віруси – група опортуністичних ДНК-вмісних вірусних агентів, що володіють властивістю пантропізму, тобто здатністю уражати всі органи і системи людського організму. Не виключення становить й сечовивідна система, тому нефрологи мають віддавати належну увагу проблемі герпесвірус-асоційованих уражень нирок та інших органів сечовиділення. Дана публікація є науковим оглядом результатів клінічних досліджень і повідомлень про клінічні випадки щодо герпесвірусних інфекцій у нефрологічних пацієнтів, що опубліковані протягом останніх років в рецензованих періодичних наукових виданнях, цитованих в авторитетних наукометричних електронних базах даних PubMed і Embase.Мета. Стаття покликана сформувати у нефрологів сучасне комплексне розуміння проблеми герпесвірусних інфекцій у пацієнтів з хворобами нирок.Матеріали і методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури, проаналізовано фактичний вміст. При дослідженні використано анкетно-опитувальний метод, а також – опис, аналіз, реферування.Результати та їх обговорення. В статті розглянуті дані щодо прямих герпесвірусних уражень нирок за типом інтерстиційного нефриту і гломерулонефриту. Підкреслено необхідність проведення диференційної діагностики з аналогічними ураженнями нирок автоімунної природи в таких випадках. Також неведені дані щодо непрямих уражень нирок, спровокованих реактивованими герпесвірусами, включаючи тропні до ниркової паренхіми автоімунні, алергічні та імунозапальні реакції, індукцію синдрому пухлинного росту та розвиток лімфопроліферативних синдромів, а також – герпес-вірус-асоційовані метаболічні порушення з ефектом нефротоксичності. Окремо подано інформацію про герпесвірусні інфекції у реципієнтів алогенної нирки. Порушені питання нефротоксичності при застосуванні специфічних протигерпетичних хіміопрепаратів у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.Висновки. Герпесвірусні агенти є активними фігурантами етіології та патогенезу багатьох хвороб нирок у людей. Їх реактивація із латентного або персистуючого стану зазвичай відбувається в умовах імуносупресії, тому імуноскомпрометовані пацієнти з нефрологічними проблемами є групою ризику з формування ускладнень, зумовлених герпесвірусами.
34
R.V., Savina, Voloshchuk O.V., Korkach V.S., and Melchenko Yu.V. "Scientometric analysis of publication activity of the specialists of SІ “O.M. Marzeiev institute for public health, National Academy of medical sciences of Ukraine” in the editions including in the international data base." Environment & Health, no. 2 (87) (April 2017): 66–70. http://dx.doi.org/10.32402/dovkil2017.02.066.
Full text
35
Спірін, Олег Михайлович, Світлана Миколаївна Іванова, Лілія Анатоліївна Лупаренко, Анна Федорівна Дудко, Василь Петрович Олексюк, and Тетяна Леонідівна Новицька. "ЕКСПЕРИМЕНТ З РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВЦІВ І ВИКЛАДАЧІВ НА ОСНОВІ ВІДКРИТИХ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ." Information Technologies and Learning Tools 80, no. 6 (December 22, 2020): 281–308. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4201.
Full textAbstract:
Стаття присвячена організації, основним етапам та аналізу результатів педагогічного експерименту з верифікації моделі розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників та перевірки ефективності відповідної методики. В основу такої моделі покладено відкриті електронні науково-освітні системи (ВЕНОС), призначені для ефективної організації та підтримки наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки, соціальних і поведінкових наук. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень, власного досвіду авторів уточнено поняття ВЕНОС. Обґрунтовано, що до його структури доцільно додати наукові електронні бібліотеки, електронні відкриті журнальні системи (ЕВЖС), наукометричні бази даних, електронні соціальні мережі, системи оцінювання якості педагогічних тестів, системи цифрової ідентифікації вчених та їх наукових публікацій, програмні засоби перевірки унікальності текстів. Нині ці засоби є затребуваними та широко застосовуються для організації наукової та навчальної діяльності в закладах освіти та наукових установах усього світу. Експеримент з перевірки ефективності методики використання ВЕНОС для розвитку інформаційно-дослідницької компетентності дослідників у їх професійній діяльності проводився в наукових установах НАПН України (констатувальний етап) та в науково-дослідних підрозділах трьох ЗВО України (формувальний етап) упродовж 3 років. На констатувальному етапі було визначено засоби ІКТ, які доцільно використовувати для оприлюднення та розповсюдження результатів досліджень, а також вивчено ставлення науковців до їх використання. На формувальному етапі підтверджена основна гіпотеза дослідження про підвищення рівня розвитку інформаційно-дослідницької компетентності наукових і науково-педагогічних працівників за умов цілеспрямованого та методично-обґрунтованого застосування ВЕНОС. Встановлено, що розроблена експериментальна методика забезпечує позитивний розвиток ціннісно-мотиваційного, когнітивного, операційно-діяльнісного і дослідницького компонентів інформаційно-дослідницької компетентності. Для перевірки статистичної значущості отриманих результатів було використане кутове перетворення Фішера.
36
Онуфрієва, Ліана Анатоліївна, Наталія Михайлівна Дідик, and Оксана Анатоліївна Чеканська. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТУДЕНТАМИ ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРУ." Information Technologies and Learning Tools 74, no. 6 (December 30, 2019): 250–65. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2568.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз психологічних характеристик використання мережі Інтернет сучасною молоддю. Показано, що Інтернет-простір є вторинним інститутом соціалізації, особливо для молоді сьогодення, як найбільш мобільної соціальної групи, внутрішньо готової до сприйняття нових цінностей і норм. Здійснено теоретичний опис специфіки Інтернет-соціалізації студентів. Зазначено, що використання Інтернет-ресурсів, існування акаунтів розглядається як процес кіберсоціалізації – соціалізації особистості в кіберпросторі, процес змін структури самосвідомості особистості, що відбувається під впливом використання нею сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій у контексті життєдіяльності. Експериментально вивчено особливості мотивації молоді до застосування Інтернет-простору, її самооцінку та ціннісні орієнтири. Встановлено, що основними мотивами в користуванні Інтернетом у студентів є пізнавальний (освітній), розважальний та комунікативний. Високий рівень претензій і самооцінки свідчать про те, що користування Інтернетом здійснюється з метою покращення своїх навчально-освітніх результатів, виконання студентських завдань та як спосіб пасивного відпочинку. Ціннісні орієнтації в більшості опитаних спрямовані на саморозвиток, кар’єру, розваги. Не виявлено сильно вираженої Інтернет-залежності. З’ясовано, що інформаційно-комунікаційні технології представлені сукупністю методів виробничих процесів, програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, розповсюдження, відображення та використання інформації в інтересах її користувачів. Визначено, що ефективними для оптимізації навчального процесу у закладі вищої освіти є: інтерактивне, електронне та мобільне навчання; проведення Інтернет-конференцій; спілкування через Skype-зв’язок, чат, форум; електронні журнали; тестування в онлайнрежимі; електронні підручники; електронний каталог, доступ до наукометричних баз даних; Вебквести; створення телекомунікаційних навчальних проєктів, соціальних реклам, презентацій, інформаційних буклетів.
37
Bakaliuk, T. H., H. О. Stelmakh, and L. M. Volkova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ТРЕНУВАННЯ М'ЯЗІВ ТАЗОВОГО ДНА У ЖІНОК ЗІ СТРЕСОВИМ НЕТРИМАННЯМ СЕЧІ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (November 19, 2020): 138–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11511.
Full textAbstract:
Резюме. Дослідження, проведені упродовж останнього десятиліття, підтверджують деякі зміни в підходах до тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі. У цьому огляді літератури показано, що тренування мʼязів тазового дна є найбільш рекомендованим фізіотерапевтичним лікуванням для жінок зі стресовим нетриманням сечі.
Мета дослідження – провести огляд наукової літератури, яка присвячена аналізу ефективності методів тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі та представити оновлену інформацію про результати тренування мʼязів тазового дна.
Матеріали і методи. Проведено огляд наукової літератури з обраної теми в наукометричних базах даних PubMed, COCHRANE, PEDro, Google Scholar.
Результати. Тренування мʼязів тазового дна в основному рекомендовано при лікуванні стресового нетримання сечі. Метою тренування є поліпшення підтримки тазових органів (сечового міхура, шийки сечового міхура й уретри) і підвищення внутрішньоуретрального тиску під час навантаження. Програми тренування призначені для збільшення сили, витривалості й координації мʼязів та впливають на якість життя жінок із нетриманням сечі, що є важливим чинником їх фізичного, розумового й соціального функціонування. Вправи для мʼязів таза є одним з основних втручань, але складнощі з виконанням цієї вправи змусили дослідників шукати альтернативні методи або доповнення до таких тренувань.
Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, спостереження і зміст програм тренування мʼязів тазового дна сильно відрізняються, і в деяких програмах використовуються додаткові стратегії для підвищення прихильності або тренувальних ефектів. Застосування тренування мʼязів тазового дна важливе для жінок зі стресовим нетриманням сечі й впливає на якість життя, що є важливим чинником їх фізичного, розумового і соціального функціонування.
38
Polska, O. V., R. K. Kudermetov, and N. V. Shcherbak. "МОДЕЛЬ ІЄРАРХІЇ КРИТЕРІЇВ ЯКОСТІ ВЕБСЕРВІСІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, no. 2 (March 12, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-06.
Full textAbstract:
Технології інтернет-сервісів пропонують передові рішення для створення розподілених бізнес-процесів та додатків. У наш час кількість інтернет- сервісів продовжує постійно зростати. Перед споживачами інтернет- сервісів постає проблема вибору із сервісів з однаковою або подібною функціональністю саме того сервісу, який їм найбільше підходить за набором критеріїв, наприклад, вартість, час відгуку, пропускна здатність, безпека, надійність. Такі критерії якості вебсервісів називають нефункціональними характеристиками сервісів або якістю сервісу (Quality of Service, QoS). Залежно від домену та категорій користувачів, а також контексту використання сервісу вебсервіс може мати багато специфічних властивостей та характеристик якості. Є багато стандартів та специфікацій якості вебсервісів. Незважаючи на це, дослідники, розробники та замовники часто по-різному розуміють якість вебсервісів. Вони можуть зменшити або розширити перелік і навіть значення характеристик якості вебсервісів. Метою цієї роботи є розроблення моделі критеріїв якості вебсервісів, яка могла б ураховувати різні аспекти впливу на якість вебсервісів. У цій роботі розглянуто специфікації та стандарти таких організацій, як OASIS, ISO/IEC та OMG. Здійснено пошук інформації у наукометричних базах даних, таких як Scopus та Web of Science. Із розглянутих стандартів та відповідних наукових робіт обрано характеристики якості та критерії для розроблення ієрархічних моделей якості. На основі стандарту метамоделі QoS від Object Management Group запропоновано модель для синтезу колекцій характеристик вебсервісу QoS. У результаті дослідження розроблено модель, засновану на аналізі наявних стандартів, наукових досліджень та оглядів, присвячених вивченню та класифікації характеристик якості та атрибутів якості вебсервісів. Ця модель може бути корисною для вибору вебсервісу з метою безпосереднього застосування, побудови композитних вебсервісів та хмарних сервісів, створення систем на основі сервіс-орієнтованої архітектури та інтернету речей.
39
МАЛЬЦЕВ, Дмитро. "АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ." Психологічне здоров’я, no. 2 (April 28, 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-9.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Регламентування надання медичної допомоги дітям з розладами психіки спектру аутизму, які асоційовані з мутаціями/поліморфізмами генів ензи- мів циклу фолієвої кислоти, потребувало розробки відповідного алгоритму надання медичної допомоги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Генетичний дефіцит фолатного циклу – поширений в популяції генетичний розлад, пов'язаний з порушення процесів метилювання ДНК і гіпергомоцистеїнемією, має різні клінічні прояви протягом різних періодів онтогенезу, зумовлюючи розвиток аутизму у дітей раннього віку. Дані, що містяться у цьому протоколі, базуються на результатах мета-аналізів і систематичних оглядів рандомізованих контро- льованих досліджень, власне рандомізованих контрольованих клінічних досліджень та неран- домізованих контрольованих досліджень, опублікованих в міжнародних наукометричних базах даних рецензованих періодичних видань PubMed, Embase, SCOPUS. Інформація, наведена в про- токолі, значною мірою ґрунтується на даних, наведених і систематизованих в науковій моно- графії (Мальцев Д.В. Розлади спектру аутизму у дітей з дефіцитом фолатного циклу, 2016). Формулювання мети. Мета надання медичної допомоги полягає в забезпеченні прогресу в психічному розвитку та усуненні проявів аутистичності в дитини шляхом забезпечення ней- ропротекторного і нейрорегенераторного ефектів застосовуваних терапевтичних втручань. Виклад основного матеріалу. Нейропротекторний ефект полягає в усуненні або пригніченні механізмів пошкодження ЦНС, – здебільшого імунозалежних процесів (системного запалення, опортуністичних та умовно патогенних інфекцій, антинейронального автоімунітету та ін.). Нейрорегенерація є наслідком активації обміну речовин в ЦНС завдяки ноотропній терапії лі- карських засобів та стимуляції ремієлінізації при проведенні імуноглобулінотерапії. Медична допомога надається етапно, ступінчасто, згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби. Основний препарат – в/в імуноглобулін людини, який має комплексний позитивний вплив на стан ЦНС дітей з розладами спектру аутизму завдяки протизапальному, імуномодулюючо- му, антимікробному та ремієлінізуючому впливам. Протягом курсу терапії, цей препарат поєднують з антимікробними, ноотропними, гепато- та імунотропними ліками, засобами де- токсикації та метаболічної підтримки в певній послідовності згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби і результатами параклінічних лабораторних досліджень, що отримують при катамнестичному спостереженні дитини. Висновки та перспективи подальших до- сліджень. При оцінці ефективності проведеного лікування і визначенні потреби в подальшій терапії згідно протоколу, враховують комплекс чинників, включаючи динаміку психічних роз- ладів за шкалами оцінки важкості розладів спектру аутизму, динаміку скорочення обсягів зон порушеної мієлінізації на МР-знімках головного мозку, зміни біоелектричної активності кори головного мозку на ЕЕГ, відновлення роботи ШКТ за клінічними даними та результатами копрограми, результати лабораторних параклінічних тестів, включаючи ознаки нормалізації імунного статусу, пригнічення автоімунітету до нейронів та зменшення/усунення аномаль- ного мікробного навантаження на організм дитини.
40
Havryltsiv, S. T. "СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ ЩЕЛЕП, ЩО УТВОРИЛИСЬ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ РАДИКУЛЯРНИХ КІСТ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 9, 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9403.
Full textAbstract:
У практиці хірургічної стоматології 40,6 % операцій в умовах амбулаторного прийому складають операційні втручання з приводу радикулярних кіст щелеп. В основному застосовують радикальний метод хірургічного лікування – цистектомію. Якщо після хірургічного втручання рана гоїться під кров’яним згустком, то репаративна регенерація кісткової тканини в ділянці дефекту щелепи перебігає повільно, що підтверджується даними рентгенологічного дослідження. Тому розробка нових методів оптимізувального впливу на репаративний остеогенез є актуальною для сучасної медицини і стоматології. За останнє десятиріччя в наукових дослідженнях та в клінічній практиці досягнуто значного успіху у вирішенні цієї проблеми.
Мета дослідження – провести поглиблений аналіз сучасної фахової літератури, присвяченої сучасним методам лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст.
Матеріали і методи. У фондах наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та у відомих наукометричних базах інформації (PubMed, Google Scholar, SciVerse, Embase) проведено пошук, огляд, аналіз та систематизацію фахових публікацій, присвячених проблемі застосування сучасних методів лікування внутрішньокісткових дефектів щелеп, що утворилися після видалення радикулярних кіст.
Результати досліджень та їх обговорення. Усі існуючі кістковопластичні матеріали поділяють, залежно від походження, на декілька груп, а саме: аутогенні, алогенні, ксеногенні, алопластичні (штучно синтезовані кісткові замінники) та композиційні. За вираженням індуктивного потенціалу, усі матеріали для заміщення кісткової тканини можна поділити на остеоіндуктивні, остеокондуктивні, остеонейтральні й матеріали для забезпечення скерованої тканинної регенерації. Результати наукових досліджень останніх років показали, що найвищим остеоіндуктивним потенціалом володіє аутогенна кістка, тому її вважають золотим стандартом. Однак відсутність легкості й можливості отримання в достатній кількості істотно обмежує її застосування. В останні роки почали застосовувати методи клітинної терапії, що базуються на застосуванні остеогенних клітин, отриманих із різних тканинних джерел: периферійної крові, кісткового мозку, жирової тканини, окістя щелеп тощо. У міру накопичення й аналізу даних, що стосуються клітинної інженерії, формується новий напрямок: розробка різних конструкцій, які за своїми біологічними властивостями наближаються до нативної кісткової тканини. Мезенхімальні стромальні стовбурові клітини (МСК), отримані з цих тканин, можуть бути диференційовані у фібробласти, а також у клітини кісткової тканини. Розроблено технології формування шару кісткових клітин на штучних носіях і в біоматеріалах шляхом спрямованого остеодиференціювання мезенхімальних стромальних стовбурових клітин. Ці технології використовують з метою корекції розмірів і форми щелеп, інших операцій в щелепно-лицевій ділянці, для заміщення кісткових дефектів після цистектомії.
Висновки. Виповнення кісткових дефектів, що утворились після видалення радикулярних кіст різноманітними сучасними остеопластичними матеріалами, забезпечує профілактику вторинного інфікування рани, прискорення регенерації кісткової тканини і відновлення форми і функції щелеп, сприяє стоматологічній реабілітації пацієнтів.
41
Karpinska, O. P., O. P. Volosovets, O. M. Kochet, P. R. Petrashenko, K. V. Barannikov, A. Ye Horban, I. I. Shevchuk, I. O. Trubka, S. V. Uvarenko, and L. I. Zakrutko. "ІННОВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОЇ НАУКИ." Медична освіта, no. 2 (May 5, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i2.6209.
Full textAbstract:
<p class="1reziume">Проаналізована сучасна законодавчо-нормативна база щодо пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної науки та її інноваційної спрямованості. Проаналізовано механізми експертної оцінки передбачуваних до розробки науково-дослідних проектів та затвердження їх до виконання. Наведені дані про результати виконання фундаментальних та прикладних наукових досліджень і впровадження їх у практику в 2015 р., про представлення результатів наукових розробок на наукових медичних форумах, які відбулися у 2015 р., про підготовку наукових кадрів. Акцентовано увагу на необхідності підвищення якості наукових публікацій з урахуванням вимог наукометричних баз даних. Наведені дані про участь науковців системи охорони здоров’я України у міжнародних наукових проектах. Визначені вимоги для забезпечення подальшого розвитку вітчизняної медичної науки і підвищення її результативності та ефективності впровадження нововведень у практику охорони здоров’я України.</p>
42
КРЕМЕНЬ, Василь Григорович. "ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ПРО СТАН ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА 2018-2019 РР." Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2, no. 1 (June 12, 2020). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-1-3-5.
Full textAbstract:
У доповіді представлено інформацію про наукову діяльність Національної академії педагогічних наук України, її підвідомчих установ та кадрового потенціалу. Наведено найважливіші наукові здобутки за 2018-2019 р. із наукового і методичного забезпечення дошкільної, загальної середньої, спеціалізованої освіти наукового спрямування, виховання дітей з різними порушеннями розвитку, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти і освіти дорослих, науково-інформаційного супроводу освітянської галузі, психологічного супроводу розвитку особистості та її самопроєктування на кожному з вікових етапів, роботу з молодими вченими тощо. Висвітлено основні показники діяльності у 2018-2019 рр. про наукові публікації вчених, прогрес в ефективності наукових досліджень, зокрема представлення у наукометричних базах даних Scopus і Web of Science Core Collection, ресурс Електронної бібліотеки НАПН України, наукові періодичні видання, співпрацю з органами державної влади та організаціями, незалежну наукову експертизу, експериментальну діяльність, підготовку здобувачів наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, діяльність спеціалізованих вчених рад, міжнародну діяльність, науково-практичні масові заходи тощо. Окреслено виклики та ризики, які впливають на вдосконалення діяльності НАПН України, а також перспективи розвитку та переваги НАПН України. Наголошено на здатності вчених НАПН України здійснювати якісний науково-методичний супровід розвитку освіти України, її людського потенціалу.
43
Кремень, Василь Григорович. "ЗВІТ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ПРО СТАН ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА 2020 р." Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, no. 1 (June 18, 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-1-3-7.
Full textAbstract:
У доповіді висвітлено результати наукової діяльності Національної академії педагогічних наук України у 2020 р., її підвідомчих установ, розвитку кадрового потенціалу. Представлено найважливіші досягнення вчених НАПН України у науковому і методичному забезпеченні дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти і освіти дорослих, освіти дітей з різними порушеннями розвитку та переходу до інклюзивного навчання, цифровізації освіти та дистанційного навчання, психологічної підтримки розвитку особистості, зокрема в умовах складних соціальних обставин, розвитку психологічної служби системи освіти в процесі децентралізації. Наведено вагомі здобутки дослідників НАПН України за результатами ґрантових проєктів Національного фонду досліджень України та у межах виконання міжнародних проєктів. Зазначено основні показники діяльності у 2020 р. щодо наукових публікацій вчених, зокрема істотного зростання кількості праць у наукометричних базах даних Web of Science і Scopus, формування і використання ресурсу Електронної бібліотеки НАПН України, підвищення якості наукових періодичних видань, співпраці з органами державної влади, організаціями, установами, закладами, розширення експертної та експериментальної діяльності, підготовки здобувачів наукових ступенів доктора філософії і доктора наук, діяльності спеціалізованих вчених рад, роботи з молодими вченими, міжнародної співпраці, науково-практичних масових заходів тощо. Привернуто увагу до нерозв’язаних проблем та окреслено перспективи розвитку академії. Наголошено на спроможності вчених НАПН України комплексно вирішувати актуальні проблеми розвитку освіти та людини в ній, забезпечувати системне і планове проведення наукових досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології.