Journal articles: 'Наслідки міграцій'

1

Хомишин, І. "Причини та наслідки освітніх міграцій." Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, no. 906 (2018): 109–16.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Shymanska, Oksana, and Viktoriia Kondratiuk. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ ВИШТОВХУВАННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ З РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 108–20. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0210.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано фактори, які здійснюють вагомий вплив на міграцію робочої сили. Розглянуто тенденції міграційного руху населення України за допомогою статистичних методів дослідження. Встановлено, що українська трудова міграція сьогодні становить близько 8 млн. осіб, проте офіційний дозвіл на роботу має лише 500 тис. громадян. Виявлено основні причини, які змушують українців виїжджати за кордон, серед яких: нерівність доходів населення; складність отримати необхідний рівень заробітної плати для утримання сім’ї; можливість кращого заробітку за кордоном; отримання належної якості освіти. Встановлено, що міграційні процеси за змістом, причинами та наслідками мають різні джерела походження та форми прояву, вивчаються в різних контекстах і на різних рівнях. Систематизовано динаміку показників вибуття українців за кордон. В роботі відображено показники кореляції ринку праці та трудової міграції, які розраховані за допомогою коефіцієнтів міграційного навантаження на тисячу осіб населення працездатного віку, ефективності міграції, напруженості на ринку праці. В даній статті на основі кореляційно-регресійного аналізу досліджено зв’язок між соціально-економічними факторами, які репрезентують міграційні фактори виштовхування. Встановлено, що під час пандемії COVID-19 велика кількість населення втратила роботу, зменшились надходження з-за кордону та ВВП країни. У статті було проведено аналіз ринку праці за чисельністю економічно активного населення, зайнятих та безробітних, середньообліковою кількістю штатних працівників, величиною середньомісячної заробітної плати. Відображені позитивні та негативні наслідки впливу міграції на економічний стан України. Висвітлено проблеми українського ринку праці, які впливають не тільки на кількість, якість робочої сили, продуктивність праці, а й роблять економіку України залежною від обсягу грошових переказів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Коваленко, О. О. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ВОЛІ ЛЮДИНИ ДО ЗНАХОДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ." Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Право", no. 32 (2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.34142/23121661.2020.32.04.

Full text

Abstract:

Мета наукової статі полягає у встановленні справжньої мети трудової міграції та визначенні на цій підставі характеристики трудової міграції як засобу реалізації волі людини в сучасному світі. Розглядаються сучасні наукові результати та дані державних та міжнародних інституцій щодо функції трудової міграції у розвитку суспільства, фактори, що впливають на трудову міграцію, її наслідки. Автори дійшли висновку, що трудова міграція є явищем, яке іманентно притаманне існуванню та розвитку людської цивілізації, з яким неможливо боротись, і що трудова міграція є проявом гуманізації та демократизації суспільства через реалізацію втілення природного бажання людини жити, жити краще, а отже, обмеження трудової міграції є порушенням прав людини. Акцентується увага на тому, що трудова міграція є засобом реалізації волі людини до досягнення соціальної справедливості. Усвідомлення цієї принципової тези має стати засадою для визначення напрямів державної політики щодо трудової міграції у сучасному світі та визначати зміст та її спрямованість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Поляруш, С. І. "Становлення українського законодавства у сфері зовнішньої трудової міграції." Bulletin of Alfred Nobel University Series "Law" 1, no. 1 (2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.32342/2709-6408-2020-1-1-11.

Full text

Abstract:

Висвітлено процес формування державної міграційної політики в Україні. Констатується, що із середини 2010-х рр. міграція з нашої держави набула масових масштабів. Наслідки вказаного про- цесу можуть бути як негативними, так і позитивними для українського суспільства. Визначається, що завданням внутрішньої політики нашої держави є максимальне використання позитивних наслід- ків масової трудової міграції. Розглянуто два періоди формування української нормативно-право- вої бази у сфері зовнішньої трудової міграції: 2000-ні рр. як період приведення нормативної бази у відповідність до Основного Закону України і період 2010-х рр. – реагування на масову трудову емі- грацію. Проаналізовано низку чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що опосередковано чи безпосередньо стосуються зовнішньої трудової міграції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Міценко, Н. Г., and Х. В. Кузьма. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ДЕТЕРМІНАНТИ, СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 35–42. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-05.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто основні причини трудової міграції під впливом зростання відкритості світової економіки, поглиблення міжнародного поділу праці, активізації євроінтеграції. Метою статті є систематизація економічних та неекономічних детермінантів розвитку трудової міграції з України, а також обґрунтування її позитивних та негативних економічних та соціальних наслідків. Надано характеристику міграційних потоків з України в 2010, 2015 та 2019 роках. Систематизовано економічні та неекономічні де-термінанти трудової міграції населення країни. Доведено, що сучасні темпи трудової міграції з України зумо-влені, з одного боку, складною економічною ситуацією всередині країни, а, з іншого боку, зростаючим попитом на трудові ресурси на європейському ринку праці. Розкрито сучасні особливості міграційних потоків за-робітчан з України. Обґрунтовано соціально-економічне значення міжнародної міграції у сприянні подоланню бідності населення. Доведено доцільність розгляду наслідків трудової міграції в розрізі короткострокових і довгострокових наслідків. Оскільки наслідки трудової міграції населення не можуть бути оцінені однозначно, розглянуто її позитивні та негативні наслідки як з економічної, так і з соціальної точок зору. В основу систе-ми заходів з регулювання трудової міграції населення України повинно покладатися глибоке вивчення тенденцій та детермінантів її розвитку у взаємозв’язку із загальносвітовими тенденціями розвитку міграційних про-цесів. Заходи державної політики мають спрямовуватися, з одного боку, на регулювання трудової міграції з України, підтримку трудових мігрантів силами консульських служб та служб зайнятості, а, з іншого боку, на створення умов для адаптації та закріплення на вітчизняному ринку праці мігрантів, що повернулися в країну, мотивації їх до інвестування коштів у вітчизняну економіку. Подальші дослідження варто спрямовувати на вивчення впливу пандемії коронавірусної інфекції на міграційні процеси, а також прогнозування обсягів мігра-ційних потоків та місткості вітчизняного ринку праці за різними сценаріями розвитку пандемії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.

Full text

Abstract:

У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Ishchenko, Ihor, and Olena Bashkeieva. "АКСІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК НЕСТАБІЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11, no. 2 (December 25, 2019): 83–94. http://dx.doi.org/10.15421/351921.

Full text

Abstract:

Автори досліджують вплив цінностей поліетнічних спільнот як чинника нестабільності міжнародних відносин. Використано методологічний підхід на основі синергетичної теорії до розуміння політичної нестабільності міжнародних відносин, в яких аксіологічний чинник є домінуючим. Головна мета роботи: по-перше - аналіз наслідків боротьби між провідними геополітичними гравцями за сфери впливу, що спричиняє масову неконтрольовану міграцію до країн Заходу а разом з тим - політичну нестабільність на основі неконгруентності цінностей; по-друге окреслити шляхи подолання конфліктності, спричиненої аксіологічним чинником. Дослідники показали основні наслідки цих процесів на прикладі Західної Європи: ксенофобію, негативне ставлення місцевих жителів до мігрантів; зростання популярності правого радикалізму в Європі; сплеск міжнародного тероризму тощо. Автори зазначили намагання політичних структур ЄС протистояти конфліктності. Як висновок, автори вказали перспективи зниження конфліктності через організаційну роботу з гармонізації міжкультурної взаємодії та створення нормальних соціальних умов у країнах-донарах міграції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Лібанова, Елла Марленівна. "Про оцінювання масштабів і наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2022): 17–23. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.017.

Full text

Abstract:

У доповіді наведено оцінку масштабів та наслідків вимушених зовнішніх міграцій населення України внаслідок воєнної агресії з боку Російської Федерації. Зазначено, що питання повоєнного повернення наших співгромадян з-за кордону стає чи не найважливішим у контексті збереження української нації. Окреслено першочергові завдання, які стоять перед академічною наукою, щодо вирішення проблеми безпрецедентної зовнішньої міграції і запобігання її масовому перетворенню на незворотну.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Semenkova, Marynа. "Підходи до виявлення зовнішнього керування міжнародними міграційними процесами." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 41 (June 26, 2020): 185–93. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.185-193.

Full text

Abstract:

В статті розроблені способи виявлення зовнішнього керування процесами міжнародної міграції з метою попередження їх використання як засобу деструктивного впливу на цільову країну або зменшення негативних наслідків такого керування. Виділено два основні напрямки впливу суб’єкта зовнішньої політики на міграцію – з метою вирішення внутрішніх проблем і з метою її використання як засобу деструктивного впливу. Враховуючи можливий прихований характер дій суб’єкта зовнішньої політики, для кожного з напрямків розроблено способи виявлення його зацікавленості в міграції і в її певних характеристиках, розроблено показники, аналіз яких дозволяє виявити ознаки керування актором процесів міжнародної міграції, набуття нею конфліктогенних властивостей і використання конфліктного потенціалу міграції з метою ослаблення або дестабілізації цільової країни зсередини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Anipchenko, S. M. "Трансформація сімейно-рольових відносин у сім’ях трудових мігрантів України." Grani 18, no. 4 (March 23, 2015): 41–46. http://dx.doi.org/10.15421/1715077.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються проблеми трудової міграції українського населення, зокрема сімей трудових мігрантів; окреслюються ключові зміни сімейнорольових відносин, до яких може призвести довгострокова міграція. Особлива увага акцентується на негативних наслідках таких змін для соціального інституту сім’ї. Автором надаються та аналізуються статистичні дані щодо кількості трудових мігрантів в Україні, показники міграційного руху за останнє десятиріччя, результати емпіричних досліджень, що були проведені науковцями різних галузей соціального знання стосовно цієї проблематики. Визначаються основні напрямки більш детального дослідження трансформації сімейнорольових відносин у сім’ях трудових мігрантів України. Особлива увага приділяється аналізу сімейнорольових відносин між подружжям, між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і батьками та між прабатьками (бабусями і/або дідусями) і онуками. Відмічається, що за умов довготривалої відсутності батьків, які залучені до трудової міграції, їхню роль у сім’ї починають відігравати інші члени, зазвичай прабатьки (бабусі і/або дідусі). Автор розглядає значущість ролі прабатьків як одних з головних суб’єктів соціалізації онуків у період відсутності їхніх батьків. Підкреслюються особливості трансформації сімейнорольових відносин, до яких можуть призвести довгострокова міграція та проблеми, пов’язані із збереженням цілісності сімей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Romaniuk, Nataliia. "ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА ЗМІН КЛІМАТУ НА ПОЯВУ КЛІМАТИЧНИХ МІГРАНТІВ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 52–61. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-52-61.

Full text

Abstract:

Визначено основні причини та особливості прояву процесу глобального потепління й зміни клімату. Охарактеризовано природні та антропогенні фактори, які впливають на глобальне потепління й зміни клімату. Наведено приклади кліматичних змін у різних регіонах світу, охарактеризовано їх наслідки. Проаналізовано вплив глобального потепління та змін клімату на міграційні процеси у світі. Розглянуто різні підходи щодо того, як називати людей, котрі переміщуються через кліматичні зміни: кліматичні мігранти, екологічні мігранти, кліматичні біженці, біженці через зміни клімату. Акцентовано увагу на тому, що міграційні процеси, які відбуваються через глобальне потепління й зміни клімату, пов’язані, передусім, із внутрішніми переміщеннями людей. А щоб бути біженцем, потрібно перебувати за межами своєї країни проживання, тому кліматичними біженцями, або біженцями через зміни клімату, їх вважати не можна. Наведено приклади прогнозів експертів щодо кліматичних мігрантів як у випадку погіршення ситуації зі зміною клімату, так і у випадку її покращення. Проаналізовано основні нормативно-правові документи щодо боротьби з глобальним потеплінням та змінами клімату. Охарактеризовано діяльність світового співтовариства щодо обмеження зростання глобальної температури й мінімізації наслідків зміни клімату. Наведено низку документів, які стосуються цієї проблеми. Як базовий документ, визначено Паризьку кліматичну угоду 2016 р., основна мета якої – утримати зростання середньої світової температури на значно нижчому рівні ніж +2°C і спрямувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріального рівня, а також розробити рекомендації щодо комплексних підходів для запобігання, мінімізації й усунення переміщень осіб, пов’язаних із несприятливими наслідками зміни клімату. Показано потребу негайного реагування на зміни клімату та консолідацію зусиль усіх членів світового співтовариства у відверненні такої загрози. Наведено приклади країн, які вже відчувають негативні наслідки глобального потепління й для яких характерні кліматичні мігранти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Коваленко, О. "ТРУДОВА МІГРАЦІЯ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ТРАНЗИТИВНОСТІ СУЧАСНОГО СВІТУ." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 1(84) (November 22, 2018): 37–42. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(84).2018.37-42.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості трудових міграційних процесів в Україні в ситуації зростання глобальної соціальної і геополітичної транзитивності сучасного світу. Значна увага у дослідженні зосереджена на аналізі впливу результатів Industry 4.0. на зростання трудової міграції і зміну її якісних характеристик. Автором встановлено, що трудова міграція має переважно негативні наслідки для України (втрату найбільш активної молодої частини населення, руйнацію сімейних зв’язків у родинах трудових мігрантів, нелегальну або напівлегальну зайнятість українських трудових мігрантів, їх роботу у важких, часто шкідливих умовах праці, пришвидшення процесу старіння нації, зростання цін на товари і послуги в Україні за умови низької купівельної спроможності основної маси населення, недоступність для українських трудових мігрантів кваліфікованої медичної допомоги у країні прибуття, втрату національної ідентичності мігрантів-українців і загрозу їх асиміляції).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Шміґель, Міхал, and Павол Тишляр. "«КОЛИ ЧОЛОВІКИ РОЗІЙШЛИСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ ЗА ШМАТКОМ ХЛІБА...» ЕМІГРАЦІЯ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ ІЗ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ В 1870–1940 РР." Східноєвропейський історичний вісник, no. 18 (March 30, 2021): 64–87. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226564.

Full text

Abstract:

Анотація. Мета дослідження полягає в розкритті причин та імпульсів міграційних рухів русинів-українців з території (сьогоднішньої) Словаччини в період 1870 – 1940 рр. та в аналізі розмірів їх еміграції відносно популяційного розвитку меншини, а також формування популяційного клімату в загальному контексті еміграційних хвиль зі Словаччини та Підкарпатської Русі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму та використання спеціально-історичних (статистичних, історико-типологічних, історико-системових тощо) і загальнонаукових (аналіз, синтез тощо) методів. Наукова новизна: Питання міграційних рухів населення Словаччини і, зокрема, питання міграції русинів-українців в період з 1870-х рр. – у першій половині XX ст. є відносно широкою та досі відкритою темою. Хоча велика кількість історичних праць була присвячена еміграції словаків, не можна це сказати про проблему еміграції русинів-українців зі Словаччини. Висновки. Еміграція (постійнa чи тимчасовa) русинів-українців зі Словаччини у багатьох випадках розділяла сім'ї та розріджувала територіальне розселення меншини. Її наслідки ще й досівідчуває русино-українське населення у Словаччині. Міграція тисяч економічно активних людей за роботою за кордон з економічно відсталого тааграрнo переповненого регіону в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.. та в міжвоєнні 1920 – 1930 рр. означав, що популяція русинів та українців у Словаччині під впливом міграції тривалий час стагнувала, а під впливом політичної напруженості наприкінці 1930-х рр. набула статистично занепадаючий характер. Ключові слова:русини та українці в Словаччині, міграція, популяційнийрозвитoк, популяційнийклімат, демографічні процеси, населення Словаччини, еміграція зі Словаччини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Semenkova, Maryna Anatoliivna. "ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ І ЇХ ВПЛИВ НА БЕЗПЕКОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ." Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, no. 1 (July 8, 2020): 233–40. http://dx.doi.org/10.15421/342024.

Full text

Abstract:

В статті досліджено вплив міграції, спричиненої збройним конфліктом на Сході України, на розвиток і безпеку як самого регіону, так і України в цілому. Обґрунтовано необхідність враховувати міграційний рух не тільки із зони безпосередньо проведення бойових дій, але і з регіону в цілому. Враховуючи те, що активні міграційні процеси спостерігались в регіоні і до початку конфлікту, нами була виявлена зміна їх тенденцій і закономірностей. Доведено, що особливості перебігу міграційних процесів на Сході України в цілому відповідають особливостям перебігу таких в умовах гібридного конфлікту. Наведені ознаки зацікавленості деяких держав, ще межують з Україною, у стимулювання імміграції українців з регіону. Зроблено оцінку впливу міграції на окремі сфери функціонування Донбасу і України перш за все в демографічній, економічній і суспільно-політичній сферах Виявлено неоднозначність впливу міграції з Донбасу до інших регіонів України на стан конфліктогенності суспільства. Розроблено рекомендації по зменшенню негативних наслідків масового виїзду громадян з регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Чайковський, Юрій. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ: ВИКЛИКИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННЮ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 326–29. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-69.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено висвітленню актуальної проблеми міжнародно-правового регулювання міграційних процесів в період пандемії COVID-19. Наводиться статистична інформація щодо допандемічного та пандемічного стану мобільності населення. Робиться акцент на спільній міграційній політиці держав з метою подолання наслідків економічного, правового та цивілізаційного характеру, спричинених пандемією. Здійснено спробу спрогнозувати подальші наслідки пандемії COVID-19 для сфер суспільного життя та виявити можливі інструменти правового характеру для корегування міграційних політик держав. Зазначається, що, незважаючи на пандемічні обставини, рушійні сили міграційних процесів залишаються класичними і одночасно такими ж впливовими, як і до пандемії – конфлікт, бідність, що посилюється під впливом пандемії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Revko, Alona, and Natalia Pryhodko. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.25140/411-5215-2021-2(26)-18-24.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню сутності безробіття та визначенню його соціально-економічних наслідків. Встановлено базові фактори, що спричиняють безробіття в Україні. Проаналізовано чисельність безробітного населення в регіонах України у 2019 році. Проведено дослідження з метою визначення ставлення молоді м. Чернігова до проблеми безробіття, розуміння цього соціально-економічного явища та його наслідків. Доведено, що безробіття призводить до ряду негативних соціально-економічних наслідків та підвищує рівень соціальної на-пруги серед населення регіонів України. Виявлено, що значний негативний вплив на поширення безробіття в регіонах України мала пандемія COVID-19. Встановлено, що безробіття має суттєві соціально-економічні наслідки, серед яких виділено: зростання злочинності; зниження рівня життя населення регіонів; зниження професійної кваліфіка-ції працівників; трудова міграція населення; збільшення числа самогубств та поширення психічних захворювань се-ред безробітних. Обґрунтовано, що ключовими напрямами подолання безробіття в регіонах України має бути: легалізація тіньової зайнятості; популяризація та державна підтримка самозайнятості; розвиток дуальної освіти; зниження податків для підприємств та інтеграція осіб з особливими потребами до ринку праці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Максименко, Н. В. "Трудова міграція: наслідки та шляхи протидії." Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Право та державне управління, no. 3 (3) (2011): 55–59.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Лукашук, Я. "Соціальні наслідки мусульманскої міграції до ЄС." Політологічний вісник, Вип. 78 (2015): 450–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Смутчак, З. В. "ПРОБЛЕМА ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ: ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 192–98. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.192-198.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються особливості міграційних процесів в Україні. Увага акцентована на тенденціях прояву трудової та освітньої міграції. Виявлено позитивні та негативні наслідки трудової міграції. Визначено вплив грошових переказів і заощаджень мігрантів на соціально-економічний розвиток України, задля сприяння стабільності та сталого соціально-економічного розвитку в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Крупка, Л. С. "Трудова міграція в Україні: стан, тенденції, наслідки." Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Економічна, Вип. 1 (2006): 131–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Червінська, Любов Петрівна. "МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ОСОБЛИВОСТІ, НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 2 (May 15, 2018): 90–102. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133338.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Лібанова, Е. М. "Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки." Демографія та соціальна економіка, no. 2 (33) (2018): 11–26.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Люба, О. О. "Перспективи та наслідки міграції на західних Балканах." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", вип. 29 (2016): 151–58.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Власова, Т. Р. "Міжнародна інтелектуальна міграція: наслідки для країн-донорів." Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, вип. 4 (60) (2015): 16–24.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Kliuchnyk, R. M. "Аксіологічна криза у комплексі факторів розвитку політичної системи." Grani 19, no. 1 (December 26, 2015): 35–39. http://dx.doi.org/10.15421/1716006.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аксіологічній кризі як одному з чинників розвитку політичної системи суспільства. Виокремлено міжгенераційні та культурно-цивілізаційні аксіологічні кризи. Показано, що протиріччя між цінностями виживання та самореалізації часто призводять до політичної кризи. Доведено, що Арабська весна являла собою наслідок глибокої міжгенераційної кризи. Підкреслюються небезпечні наслідки культурно-цивілізаційної кризи в умовах глобалізації. Досліджено причинно-наслідкові зв’язки між нелегальною міграцією, екстремізмом та аксіологічними кризами. Особливу увагу приділено трансформаційному потенціалу вищої освіти в умовах аксіологічної кризи. Наголошено на необхідності реформування системи вищої школи в Україні з метою недопущення розвитку деструктивних кризових процесів в аксіологічній сфері. Проаналізовано світовий досвід розв’язання такого роду проблем і перспективи його ефективного застосування на українських теренах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Ґерлах, І. В., and Л. А. Українець. "ОСОБЛИВОСТІ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 11 (January 28, 2022): 16–21. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2022.11.3.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано напрями освітнього співробітництва України та Польщі та основні нормативні документи, що регулюють відносини у сфері науки та освіти обох країн. Оскільки Польща є країною-лідером освітньої міграції з України, значна увага акцентується на передумовах та причинах, що її стимулюють. Практично половину усіх іноземних студентів, котрі навчаються в Польщі, становлять українці. До мотивів, які впливають на зростання освітньої міграції до Польщі, належать територіальна близькість, порівняно невисока вартість навчання, наявність різних стипендійних програм та відсутність мовного бар’єру. Також значний вплив мають політичні чинники, такі як військові дії на Сході України та анексія Криму. Пандемія суттєво не вплинула на процеси освітньої міграції до Польщі. У статті представлено ймовірні наслідки для вітчизняної економіки міграції молоді на навчання за кордон у разі їх неповернення на батьківщину.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Лисенко, Ірина, and Сергій Здоренко. "Організаційні аспекти управління міграційними процесами у сучасному спорті України в умовах всесвітньої глобалізації." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.76-80.

Full text

Abstract:

Анотація. Суб’єкти спортивного співтовариства стали використовувати процеси глобалізації у своїй діяльності не тільки в бізнес-корпораціях, а й у формуванні ринку праці спортсменів високої кваліфікації, особливо у видах спорту, пов’язаних із значними обсягами грошових коштів. У зв’язку з цим визначення складу і структури організаційних аспектів моделювання механізмів управління міграційними процесами має в цих умовах вирішальне значення. Мета. Розкриття сучасних аспектів управління міграційними процесами в Україні та моделі їх реалізації в інших країнах. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, опитування, анкетування, методи математичної статистики. Результати. Встановлено участь у формуванні міграційних процесів суб’єктів управління спорту в Україні. Подано класифікацію міграційних потоків у сучасному спортивному просторі та видів спорту за ступенем активності у них. Розкрито універсальну теоретичну модель організації управління цими процесами та особливості її застосування у світі відповідно до специфіки регулювання трудових відносин. Визначено параметри ціни життя людини як критерій обґрунтованості під час розробки цільових комплексних програм управління міграційними процесами у спорті Висвітлено сутність та фактори, що впливають на міграційні процеси в українській спортивній спільноті. Аналіз спеціальних літературних джерел дозволив зробити висновок, що в ході вивчення даного процесу більшість фахівців приділяють увагу теоретико-методологічним аспектам, тоді як питання пошуку механізмів управління міграцією у спорті залишаються мало вивченими, що призводить до негативних наслідків у розвитку спортивної індустрії і запізнілої реакції на сучасні світові тенденції у цій сфері. Встановлено, що найбільш впливовими суб’єктами управління міграційними процесами у спорті в Україні є топ-менеджери спортивних клубів і команд, а також органи громадського самоврядування у спорті. При формуванні механізмів управління міграційними процесами у вітчизняному спорті потрібно враховувати параметри ціни життя реального або потенційного мігранта, а також загальних і економічних факторів. Ключові слова: міграція, механізми, модель, процеси, управління, спорт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Калюжна, Ю. І. "ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ І МІЖНАРОДНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УМОВАХ «ЕКОЛОГІЧНИХ ВІЙН» ХХІ СТОЛІТТЯ." Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 2, no. 1-18 (2019): 92–105. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2019.18.2.09.

Full text

Abstract:

В статті здійснюється спроба, спираючись на прогностично-аналітичні проекти провідних експертів сучасної гуманітаристики (З. Бауман, А. Безгодов, Л. Браун, О. Дженсен, С. Постел, Е. Уілсон, К. Кванг Фун та ін.), визначити локальні та глобальні ризики від наслідків зміни клімату та незворотності екологічних трансформацій ХХІ століття. Акцентовано увагу на тому, що в умовах «надзвичайної кліматично-екологічної ситуації» (масштабні природні катаклізми, стихійні лиха, голод, криза прісної води, масова міграція, епідемії тощо) – основним джерелом соціально-політичної напруги та міжнародної дестабілізації стане боротьба за «базові ресурси» (продовольство, вода, медичне забезпечення, території придатні для життя та ін.). Вочевидь, «Війни за Воду», «Голодні Війни» та «Війни за Життєвий Простір» – стануть потужними генераторами глибокої дестабілізації в окремих регіонах світу, провокуючи суспільно-політичні кризи, військові конфлікти, гуманітарні катастрофи та крупно масштабні міграційні процеси і визначатимуть формат внутрішньої та зовнішньої політики держав в найближчому майбутньому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

КИРИК, І. С. "КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК НАСЛІДКИ НЕКОНТРОЛЬОВАНОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ." Scientific Journal of Public and Private Law 2, no. 5 (2019): 217–21. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.5-2.39.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Лизанець, А. Г. "Зовнішня міграція в регіоні: сучасний стан, причини та наслідки." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Економіка", вип. 1 (47), т. 2 (2016): 102–6.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Гура, А. О. "Зовнішня трудова міграція в Україні: сучасні тенденції та наслідки." Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка, вип. 14 (2014): 185–92.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Михайлишин, Богдан. "КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ НАСЛІДКІВ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ." Вісник Університету банківської справи, no. 1(34) (April 23, 2019): 122–27. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(34)2019183117.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Павлів-Самоїл, Н. П. "Вимушена міграція як наслідок порушених прав." Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки, вип. 21 (2019): 70–76.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Дубовой, О. Ф. "Феномен сучасної української трудової міграції та його соціально-економічні наслідки." Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України, Вип. 21.8 (2011): 368–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Кушнірчук-Ставнича, О. М. "Тенденції, ризики та наслідки трудової міграції населення в регіональному вимірі." Регіональна економіка, no. 1 (63) (2012): 208–13.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Дубовой, О. Ф. "Феномен сучасної української трудової міграції та його соціально-економічні наслідки." Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України, Вип. 21.8 (2011): 368–72.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Волоско, Я. О. "Міжнародна трудова міграція населення: причини виникнення та наслідки для економіки." Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки, no. 824 (2015): 21–26.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

DIDKIVSKA, Lesia. "CAUSES AND CONSEQUENCES OF INTELLECTUAL MIGRATION IN UKRAINE." Economy of Ukraine 2020, no. 3 (March 5, 2020): 65–76. http://dx.doi.org/10.15407/economyukr.2020.03.065.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Семенкова, М. А. "Транскордонна міграція українців і COVID 19: наслідки для національної безпеки України." Наука і оборона 9, no. 4 (April 30, 2020): 34–37. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2019-9-4-34-37.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Барабаш, Ю. "Міжфракційна міграція депутатів Верховної Ради України: причини, наслідки, шляхи вірішення проблеми." Людина і політика, no. 1 (2001): 26–32.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Nagornyak, T. L., and Yu V. Pachos. "Міграція українців до Польщі як наслідок державної політики." Політичне життя, no. 3 (2018): 27–35. http://dx.doi.org/10.31558/2519-2949.2018.3.5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Ровенчак, О. А. "Міжнародна міграція крізь призму її причин та наслідків." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія соціологічна, Вип. 3 (2009): 125–42.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Protsenko, O. O. "«Внутрішньо переміщені особи» як категорія теоретизування та соціальної практики." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 4 (May 2, 2018): 47–55. http://dx.doi.org/10.15421/171856.

Full text

Abstract:

У статті розглядається феномен вимушеної внутрішньої міграції, а саме такого його наслідку, як виникнення певної групи населення – внутрішньо переміщені особи (ВПО). Обґрунтована необхідність концептуалізації поняття «внутрішньо переміщені особи». Термін «внутрішньо переміщена особа» розглянуто в перспективі його виникнення та подальшого становлення як категорії теоретизування та соціальної практики; проведено його розмежування з поняттями «біженець» та «економічний мігрант»; виділені два основних незмінних критерія, що характеризують внутрішнє переміщення та розглянуто поняття «затяжне внутрішнє переміщення». Виділено найбільш поширені напрямки вивчення ВПО, що представлено в іноземних та вітчизняних дослідженнях. Проаналізовано теорії міграції, які були адаптовані до проблематики вимушеної внутрішньої міграції. Показано евристичний потенціал певних соціологічних теорій, а саме – теорії самоактуалізації А. Маслоу, теорії категорізації Г. Тежфела та Дж. Тернера, теорії акультурації (адаптації) Дж. Беррі, теорії травми соціальних змін П. Штомпки, теорії інкультурації, що можуть скласти основу для створення окремої концептуальної рамки досліджень щодо вимушеного переміщення та внутрішньо переміщених осіб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Ангелко, І. "Соціально-економічні наслідки впливу міжнародної міграції робочої сили на добробут населення України." Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, вип. 2, квітень - червень (2014): 65–73.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Shepel, T. V. "Educational Migration of Student Youth: Challenges and Consequences for Ukraine." Business Inform 2, no. 517 (2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-2-104-110.

Full text

Abstract:

The article considers the geographical dimension and the main problems of educational migration in Ukraine. The main problems of mass departure of Ukrainian citizens abroad are identified, since they are the most concerning. The analysis of manifestations of educational migration is carried out. It was found that in addition to the decrease in quality of education and the difficult socio-economic situation in the country, the strengthening of external educational migration is caused by the systemic policy of the countries of Europe, Russia and the United States to attract Ukrainians to study under various programs (scholarship, bachelor’s, master’s, doctoral, postdoctoral). The legal regulation of academic mobility in Ukraine as an institutional form of educational migration is studied, the dynamics of the migration movement of Ukrainian youth of the current population of the country is determined. The main trends of educational migration from Ukraine are analyzed, the list of the world countries that are the most popular among Ukrainian students is defined. Current trends and dynamics in changes in migration priorities of the youth Ukrainian population are considered. The popularity of the western vector of the migration movement among intellectual migrants is emphasized. The statistical analysis of regularities of migration processes in Ukraine and around the world is carried out. The main tendencies, factors and relevant institutions that determine directions and intensity of educational migration are identified. Recommendations for the State policy of Ukraine in this direction are offered. The causes and positive/negative consequences of educational migration for Ukrainian society in the future are summarized. The main components of the institutional environment as a technological basis for the management of educational processes migration in European countries are defined. The directions of the State regulation of educational migration in Ukraine in the interests of preservation and development of intellectual capital and ensuring competitive positions in the international market of educational services are formulated.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Лиха, Л. М. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДЕФІЦИТУ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12697.

Full text

Abstract:

Пандемія COVID-19 є найбільшим викликом нашого часу. Оскільки коронавірус продовжує поширюватися більш ніж у 200 країнах, у яких діагностовано понад мільйон випадків захворювання, яке забирає, на жаль, істотну кількість життів, швидкість відновлення в кожній країні залежатиме від здатності реагувати шляхом обмеження передачі інфекції, забезпечення безпеки вразливих груп населення та підтримки функціональної системи охорони здоровʼя. На жаль, більшість країн незадовільно обладнана засобами для реагування на пандемію такого масштабу. Частково це можна пояснити нестачею та обмеженістю дій молодшого медичного персоналу. У статті описуються загальні тенденції, деякі теми глобалізації і міжнародної міграції медсестер та медсестринської освіти, попит, правове регулювання і працевлаштування дипломованих фахівців сестринської справи. Дослідження присвячено аналізу тенденцій, позитивних та негативних наслідків міграції медичних працівників на світовому ринку праці, узагальненню досвіду та висновкам для України. Описано нерівномірність економічного розвитку, що в умовах нівелювання всіх перешкод руху праці породжує проблеми для бідніших країн. Їм потрібен часовий лаг для економічного зростання і захист національного ринку праці, а це суперечить спільному європейському ринку. Необхідність аналізу тенденцій та наслідків міграції медичних працівників важлива для того, аби мінімізувати негативні екстерналії, скоротити ризики. В охороні здоровʼя це особливо важливо, бо прямо стосується якості життя громадян.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Dedeliuk, Kateryna, and Mykola Herasymuk. "Економічні та соціальні наслідки членства Польщі у Європейському Союзі." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (May 29, 2017): 33–43. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2017-02-33-43.

Full text

Abstract:

Завданням даної статті є дослідження та аналіз особливостей розвитку соціально-економічної сфери господарства Республіки Польща та після набуття членства у Європейському Союзі. Досвід соціально-економічного розвитку Республіки Польща в перші роки членства в ЄС є надзвичайно цінним для України, ураховуючи її намір приєднатися до європейської спільноти, а його науковий аналіз особливо актуальним у контексті сучасних тенденцій. Відповідно до завдання, розглянуто та проаналізовано динаміку основних макроекономічних показників в країні за 2003–2016 роки. Встановлено, що на протязі всього періоду членства Республіки Польща у ЄС спостерігалося зміцнення економічної активності населення, зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, збільшення великих фінансових вливань в економіку країни з боку ЄС. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни, зокрема до зростання обсягів ВВП і ВВП на душу населення та підвищення рівня життя громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення. І як головний наслідок – підвищення індексу людського розвитку. Визначено основні проблеми соціально-економічного розвитку Республіки Польща після вступу до ЄС, головними з яких стала проблема безробіття та збільшення трудової міграції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Шкурат, М. Є., and Д. В. Горелова. "Аналіз причин та наслідків трудової міграції для країн-реципієнтів." Економіка і організація управління, no. 1 (2021): 134–42. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2021.1.13.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Özer, Yerke. "V.V.STASOV VE RUS EPOSU KÖKENİ TARTIŞMALARI." Studia Methodologica 51 (December 25, 2020): 35–50. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.05.

Full text

Abstract:

У статті розглядається перше застосування в Росії теорії міграції, яке займає важливе місце в історії фольклористики і яке на Заході відоме як теорія Теодора Бенфея. Розглядається серія статей про епос, яка була опублікована в часописі «Вестник Европы» між 1868-1870 рр. І була першим прикладом порівняльногодослідження В.В. Стасова, першого представника цієї теорії в Росії. Незважаючи на різноманітні дискусії та різні думки, це дослідження, що стосується російського епосу та витоків історії, проклало шлях для порівняльної роботи в галузі особливо російського та східного епосу. Стаття також включає аналіз творчостіВ.В. Стасова та її наслідки для фольклористики цього періоду.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Лавер, Олександр. "Депопуляція населення і міграційні процеси в Україні: причини та можливі наслідки." Геополітика України: історія і сучасність, no. 1(20) (July 1, 2018): 153–66. http://dx.doi.org/10.24144/2078-1431.2018.1(20).153-166.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Наслідки міграцій'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles