Dissertations / Theses on the topic 'Народні депутати'

За останні роки для українців стало нормою спостерігати за новинами про неособисте голосування народних депутатів Верховної Ради України (далі – ВРУ). Здавалося б, високопоставлені та поважні законотворці, які мають створювати нормативно-правову базу, що спроможна регулювати всі спектри суспільних відносин та результативно боротися з правопорушеннями в країні, діють всупереч закону. Саме від цих людей в більшій мірі залежить подальший розвиток держави як суверенної, демократичної, соціальної та правової. Що тоді можна говорити про інших осіб, якщо самі члени вищого законодавчого органу України відкрито та безперешкодно порушують закон?! Проблема настільки увійшла в буденність, що годі було й сподіватися на подолання такого негативного явища як «кнопкодавство».Однак, з приходом нової влади до управління державою, з’явилася надія докорінно змінити усталений роками звичай неособистого голосування в парламенті. Яскраво продемонструвати рівень недовіри населення до ВРУ дозволяють відомості Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Згідно з його даними, у березні 2019 р. 82% опитаних не мали довіри до парламенту, що на 3% більше, ніж до російських ЗМІ [1]. Ситуація дещо змінилася стосовно нового складу ВРУ, адже соціологічне дослідження «Рейтинг» від 6-10 вересня 2019 р. показало, що 39% опитаних задоволені роботою новообраних депутатів [2].

У сучасній Україні закони, прийняті в незаконний спосіб, – це, насамперед, загроза для процесу демократизації суспільства, в основі якого стоїть принцип верховенство права, адже процедура легітимізації влади та документу визначається бездоганністю механізму їх формування [1]. При цьому найпоширенішими випадками порушення законотворчої процедури є: а) неперсональне голосування (т. з. «кнопкодавство»); б) порушення ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» в частині розгляду законопроекту в комітетах, врахування або відхилення правок, запропонованими суб’єктами законодавчої ініціативи; в) відсутність процесу публічного обговорення; г) голосування за один законопроект три і більше рази підряд [1]. Відповідно до ч. 3 ст. 84 Конституції України, голосування на засіданнях Верховної РадиУкраїни здійснюється народним депутатом України особисто [2]

Відношення до питання депутатської недоторканності в українському суспільстві неоднозначне. Відсутність зв’язку з виборцями, лобіювання особистихінтересів, відсутність на засіданнях парламенту та так зване "кнопкодавство", голосування за закони що носять відверто політичний характер та не відповідаютьінтересам більшості народу України – все це сприяє тому, що рівень довіри донародних депутатів серед населення падає до мінімуму. Разом з низьким рівнемдовіри до вищого представницького органу держави багато хто з українців небезпідставно вважає, що депутатська недоторканність є лише засобом для народнихобранців уникнути відповідальності за свої незаконні дії, а тому повинна бути негайно скасована.

Досить важливим питанням в укріпленні конституційно-правового статусу Верховної Ради України є підвищення впливу народу України на діяльність обраних ним народних депутатів України, посилення їх політичної та правової відповідальності, а також вдосконалення правового регулювання статусу народних депутатів України та підвищення ефективності роботи Верховної Ради України через позбавлення повноважень депутатів, які систематично та без поважних причин не виконують покладені на них обов’язки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34039

Дотримання етики професійного спілкування є одним з ключових моментів професійної комунікації взагалі та політичної зокрема. Народний депутат, як обранець народу повинен уособлювати в собі всі ті позитивні якості, які є ключовими у створенні іміджу дієвого, законослухняного громадського діяча, що ставить собі за мету слугуванню українському народу. На сьогодні, з розвитком ЗМІ та інших медійних просторів, такі поняття як імідж, медійна персона, контент, стиль не завжди пов’язані лише з діячами мистецтва.
Adherence to the ethics of professional communication is one of the key points of professional communication in general and political in particular. The People's Deputy, as the people's choice, must embody all those positive qualities that are key to creating the image of an effective, law-abiding public figure who aims to serve the Ukrainian people. Today, with the development of the media and other media spaces, concepts such as image, media personality, content, style are not always associated only with artists.

З моменту здобуття Україною незалежності на політичній арені нашої держави розпочався процес змагання за домінування в парламенті для забезпечення максимального представництва в ньому. Мінусом цього процесу є зменшення значущості суспільнонеобхідних проблем у боротьбі за здобуття політичних переваг та лобіювання інтересів різноманітних зацікавлених осіб, яке призводить до вагомого зниження якості законотворчої роботи. Як наслідок, у практиці українського парламентаризму виникло одне з найбільш ганебних явищ, яке є серйозною перепоною на шляху до ефективної реалізації принципу представництва, – явище неособистого голосування народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.

Для вирішення проблем окремих областей і регіонів шляхом створення ПФГ, головною метою яких постане реалізація соціально-економічних програм, затверджених обласними радами народних депутатів (регіональних ПФГ), необхідне законодавче закріплення можливості створення регіональних ПФГ внесенням до статті 1 Закону про ПФГ норми з наступним змістом: «Регіональна ПФГ – ПФГ, метою створення якої є реалізація соціально-економічних програм, затверджених обласними радами народних депутатів», і можливості отримання пільг такими групами, внесенням до статті 4 Закону про ПФГ загальної норми: «Головне підприємство та учасники ПФГ можуть отримувати пільги місцевих органів державної влади». Користуючись положеннями ГК України, Законами та даною нормою, запропонованою до статті 4 Закону про ПФГ, регіональні органи місцевого самоврядування зможуть надавати певну кількість пільг головному підприємству та/або учасникам ПФГ, стимулюючи їх до виконання певних державних програм розвитку економіки і одночасного вирішення місцевих проблем. Для решения проблем отдельных областей и регионов путем создания ПФГ, главной целью которых будет реализация социально-экономических программ, утвержденных областными советами народных депутатов (региональных ПФГ), необходимо законодательное закрепление возможности создания региональных ПФГ. To solve the problems of individual areas and regions by creating industrial-financial groups, whose primary purpose rise of social and economic programs approved by Regional Councils of People's Deputies (regional groups) necessary legislative confirmation possibility of creation regional IFG introduction to the Article 1 of the industrial-financial Act of relevant norm.

Для вирішення проблем окремих областей і регіонів шляхом створення ПФГ, головною метою яких постане реалізація соціально-економічних програм, затверджених обласними радами народних депутатів (регіональних ПФГ), необхідне законодавче закріплення можливості створення регіональних ПФГ внесенням до статті 1 Закону про ПФГ норми з наступним змістом: «Регіональна ПФГ – ПФГ, метою створення якої є реалізація соціально-економічних програм, затверджених обласними радами народних депутатів», і можливості отримання пільг такими групами, внесенням до статті 4 Закону про ПФГ загальної норми: «Головне підприємство та учасники ПФГ можуть отримувати пільги місцевих органів державної влади». Користуючись положеннями ГК України, Законами та даною нормою, запропонованою до статті 4 Закону про ПФГ, регіональні органи місцевого самоврядування зможуть надавати певну кількість пільг головному підприємству та/або учасникам ПФГ, стимулюючи їх до виконання певних державних програм розвитку економіки і одночасного вирішення місцевих проблем.
Для решения проблем отдельных областей и регионов путем создания ПФГ, главной целью которых будет реализация социально-экономических программ, утвержденных областными советами народных депутатов (региональных ПФГ), необходимо законодательное закрепление возможности создания региональных ПФГ.
To solve the problems of individual areas and regions by creating industrial-financial groups, whose primary purpose rise of social and economic programs approved by Regional Councils of People's Deputies (regional groups) necessary legislative confirmation possibility of creation regional IFG introduction to the Article 1 of the industrial-financial Act of relevant norm.

Губа С. Р. Соціальні мережі як інструмент формування політичного іміджу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник І. Ф. Горбенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
UA : Магістерська робота «Соціальні мережі як інструмент формування іміджу політичного діяча» – основний текст – 75 сторінок. Для виконання дипломної роботи опрацьовано 80 джерел. Об'єкт дослідження – дописи на персональних сторінках С. Дубінського, М. Добкіна, В. Зеленського, П. Порошенка у соціальних мережах «Instagram», «Telegram», «Facebook»,«Twitter» за 2019-2021 роки. Предмет дослідження – механізми формування іміджу політичного діяча у соціальних мережах. Мета роботи – виявити особливості соціальних мереж як інструменту формування іміджу політичного діяча. Для реалізації поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 1) з’ясувати зміст поняття іміджу в політичному дискурсі; 2) визначити теоретичні засади соціальних мереж в контексті політичного іміджу; 3) охарактеризувати основні інструменти формування політичного іміджу Президента України в соціальних мережах; 4) дослідити основні інструменти формування політичного іміджу народного депутата України в соціальних мережах; 5) виявити переваги і недоліки різних видів соціальних мереж як механізмів конструювання політичного іміджу. Методи дослідження.У роботі використано загальнонаукові методи, які дали змогу всебічно дослідити та описати механізмиформування іміджу політичного діячау соціальних мережах. Найбільш часто застосовувалися методи аналізу, синтезу, опитування, аналогії та порівняння. Системний аналіз використовувався при визначенні категоріального апарату інструментів, які використовуються у соціальних мережах при формуванні іміджу політиків. Результати, отримані внаслідок опитування, підтвердили ефективність соціальних мереж в процесі формування іміджу народних депутатів та засвідчили актуальність нашого дослідження. Використання методу аналогій та порівняння дало змогу визначити переваги і недоліки різних видів соціальних мереж як механізмів конструювання політичного іміджупрезидентів і народних депутатів. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці В. Крівошеїна, Г. Почепцова, І. Пантелейчука, С. Серьогіна, С. Денисюка, В. Бебика, С. Голдмена, В. Королько, А. Митко, Е. Семпсона, О. Феофанова, В. Шепеля, А. Цуладзе, А. Барнеса, С. Дутта, П. Едьоша Я. Морено, А. Реньї, Е.Тоффлера, М. Фрейзера. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що кваліфікаційна робота доводить ефективність використання соціальних мереж «Instagram», «Telegram», «Facebook»,«Twitter» у формуванні іміджу сучасних українських політиків, зокрема президентів України В. Зеленського і П. Порошенка та народних депутатів С. Дубінського і М. Добкіна. Сфера застосування. Результати дослідження можуть бути використані під час написання рефератів, курсових, дипломних робіт студентів із освітніх програм «Медіакомунікації», «Журналістика»; під час підготовки до практичних занять із дисциплін «Персональний іміджмейкінг», «Веб-сайт як інтернет-ЗМІ», «Теорія та історія соціальних комунікацій», «Стратегічний менеджмент комунікацій», «Інформаційна політика та безпека»;у практичній діяльності працівників пресслужб, пресагенцій, інтернет-структур, політологів.
EN : Guba S. R. Social media as a tool for shaping the image of a politician. Zaporizhzhia, 2021. The diploma paper discusses the latest technologies in the relationship between politicians and the electorate. President of Ukraine Volodymyr Zelensky has been a comedy actor for a long time, but was elected president. Oleksandr Dubinsky was a journalist before entering politics and managed his YouTube channel. Thus, we assume that the success of a certain politician is mainly due to the fact that he is an active person in social media. Moreover, the number of new followers of a certain social environment is growing every day, which determines the importance and relevance of our study. Our hypotheses have been confirmed. The audience of a certain politician, and in our study it is the electorate of Oleksandr Dubinsky, in the era of new platforms prefers social networks, where they can watch the politician for whom they are ready to vote.