Academic literature on the topic 'Народне хореографічне мистецтво'

У статті розкрито актуальність формування національної свідомості здобувачів вищої освіти спеціальності «Хореографія» та зроблено акцент на необхідності розгляду цього процесу в контексті національного виховання засобами мистецтва, зокрема хореографічного. Народна хореографія й танець в багатьох країнах світу активно використовуються як потужний важіль національного, патріотичного, морального виховання молоді, акцентуючи увагу на особливостях національної ментальності та свідомості. На основі даних попередніх досліджень встановлено, що в КНР з боку державних установ багато уваги приділяється вивченню китайських народних танців як одного з засобів формування свідомого громадянина. Світоглядні орієнтири, закладені в народний танець упродовж його історичного розвитку, їх освоєння, пізнання, творче переосмислення дозволять майбутнім вчителям на високому рівні здійснювати виховну роботу у закладах освіти різних типів та форм власності. Висвітлено особливості формування національної свідомості здобувачів вищої освіти засобами китайської народної хореографії, що розглядаються у єдності з вивченням, оволодінням її традицій, ментальності, самобутніх рис. Авторами виокремлено основні етапи вивчення танцювальної традиції в контексті професійної підготовки майбутніх вчителів хореографії, а саме: початковий, пізнавальний, аналітичний, творчий. На прикладі вивчення китайського народного танцю «Сінема» доведено формування відомостей про танцювальну традицію згідно сформульованих етапів. Підтверджується думка фахівців про національну свідомість як одного з важливих показників духовності, вихованості, високої культури та цілісності особистості майбутнього вчителя мистецтв. Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані в якості алгоритму формування ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти засобами народного танцю як транслятора культурних та духовних надбань народу. Подальші дослідження можуть бути здійснені у напрямку розробки шляхів формування міжкультурної компетентності майбутніх вчителів хореографії на засадах вивчення танців різних країн та втілення їх ціннісних орієнтацій в сучасне хореографічне мистецтво.

Мета статті полягає у виявленні особистого внеску балетмейстера Олексія Гомона в розвиток народно-сценічного хореографічного мистецтва України. Методологія. Для досягнення мети застосовано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз і узагальнення науково-теоретичних основ дослідження, хронологічний метод. Висновки щодо особливостей балетмейстерської творчості О. Гомона зроблено на основі аналізу виявленого комплексу джерел: хореографічних творів митця, інтерв’ю з ним, спогадів колег та артистів. Наукова новизна. У дослідженні вперше здійснено комплексний аналіз основних етапів становлення та розвитку балетмейстерської творчості О. Гомона; введено у науковий обіг фактологічний матеріал (інтерв’ю з митцем), який до цього часу не був опублікований. Висновки. Балетмейстерська творчість О. Гомона є синтезом досягнень декількох поколінь українських хореографів у сфері сценічної інтерпретації народного танцю, вона заснована на народних традиціях та творчо оброблена, збагачена досвідченим, майстерним танцівником і талановитим багатоплановим постановником. Значний вплив на творчість талановитого балетмейстера О. Гомона мала співпраця з генієм української народної хореографії П. Вірським. Яскравою віхою у творчому житті митця стала балетмейстерська діяльність у Державному шахтарському ансамблі пісні і танцю «Донбас», а згодом у Національному заслуженому академічному українському народному хорі ім. Г. Верьовки. Танцювальні номери та вокально-хореографічні композиції, створені О. Гомоном, і до сьогодні залишаються улюбленими як в артистів, так і в глядачів. Балетмейстерська творчість О. Гомона, його професійна діяльність – це вагомий внесок у розвиток народно-сценічного мистецтва України, який полягає в розширенні тематики сценічних українських народних танців; збагаченні народної танцювальної лексики завдяки вмілій обробці фольклорного матеріалу; створенні значної кількості масштабних пісенно-танцювальних композицій, які заслужено вважаються кращими зразками вокально-хореографічних форм народного мистецтва.

Висвітлено особливості балетмейстерської діяльності народного артиста України Олексія Гомона в контекстірозвитку народно-сценічного танцювального мистецтва України. Проаналізовано його творчий доробок –хореографічні номери в репертуарі професійних та аматорських танцювальних колективів, ансамблів пісні і танцю.Висновки про характерні особливості хореографічних творів митця та власний стиль роботи балетмейстера зробленона основі аналізу наукових праць, періодичних видань, а також спогадів колишніх артистів і колег.

Стаття присвячена комплексному розгляду танцювальної культури Відродження як ритмопластичної форми мислення і самовираження, які відбивають культуру епохи в цілому. Виявлено синтетичний характер танцювальної культури, де кожний з компонентів танцю оперує засобами власної мови. Проаналізовано умови побутування придворних, народних та професійних танців Відродження з точки зору звичаїв, етикету та костюмів епохи.Ключові слова: Відродження, танцювальна культура, хореографічне мистецтво, придворний танець, народний танець, танцювальні підручники, балет, танцювальна музика.

Анотація. Розглянуто викладацьку діяльність Г. Кирилової, проаналізовано її роль у розвитку вітчизняної балетної педагогіки. Мета. Вивчити педагогічний доробок народної артистки УРСР Галини Миколаївни Кирилової, пов’язаний з її роботою в Київському державному хореографічному училищі та Київському ДАТОБ ім. Т. Шевченка. Методи. Аналітичний, загальноісторичний, проблемно-хронологічний, порівняльний, культурологічний. Результати. Педагогічну й репетиторську роботу Г. Кирилової у руслі формування українського національного балету можна умовно розглянути у двох творчих площинах: артистичне вдосконалення (технічне, стильове, акторське) провідних майстрів балетної трупи Київського ДАТОБ ім. Т. Шевченка; викладацька діяльність у старших класах Київського ДХУ. З солістами театру Г. Кирилова працювала у пошуку новаторських методів, головним чином, у царині осучаснення репертуару за рахунок постановки творів балетмейстерів-експериментаторів – радянських і зарубіжних. На посаді художнього керівника Київського ДХУ Г. Кириловою було ініційовано відкриття відділення народно-сценічної хореографії, яке згодом стало основним центром вишколу висококваліфікованих фахівців для численних ансамблів народного танцю. Педагог впровадила традицію підготовки випускних вистав (повноактних балетних творів з репертуару академічної спадщини); сприяла зміцненню творчих контактів Київського ДХУ з багатьма зарубіжними балетними школами; виховала кілька поколінь провідних солісток української та зарубіжної балетної сцени. Ключові слова: український балетний театр, хореографічне мистецтво, народно-сценічний танець.

Стаття присвячена висвітленню проблеми традиційної танцювальної практики Західного Поділля якневід’ємної частини народного хореографічного мистецтва означеного регіону, так і України загалом.Розглянуто фактори впливу на трансформаційні процеси традиційної танцювальної культури досліджуваногорегіону та її сучасний стан функціонування. Проаналізовано діяльність аматорських дитячих та студентськиххореографічних колективів, а також єдиного професійного академічного ансамблю танцю «Надзбручанка», якіу своєму репертуарі зберігають та популяризують західноподільські традиційні танцювальні зразки.

Мета статті – висвітлення педагогічної діяльності О. П. Колоска та виявлення її впливу на розвиток українського народно-сценічного танцю і хореографічної культури України в цілому. Методологія дослідження. Для досягнення мети використовувались загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного рівнів: аналіз та узагальнення науково- теоретичних основ дослідження, логічний метод, метод інтерв’ю. Висновки щодо особливостей педагогічної діяльності О. П. Колоска зроблено на основі аналізу наукових джерел, педагогічних, методичних і творчих доробків митця, власного досвіду спілкування з ним, спогадів колег і студентів. Наукова новизна. У статті вперше висвітлено педагогічну діяльність О. Колоска у мистецьких закладах вищої освіти; проаналізовано роботу педагога над створенням фахової дисципліни «Український народно-сценічний танець»; введено у науковий обіг матеріали інтерв’ю з педагогом та його студентами і колегами. Висновки. Педагогічна діяльність професора О. П. Колоска була спрямована на розвиток традицій народного танцю в гармонійному й логічному поєднанні з виразними засобами академічного мистецтва та кращими здобутками сучасної світової виконавської культури. Завдяки його зусиллям майбутні хореографи почали вивчати дисципліну «Український народно-сценічний танець», а на методичних розробках теоретика і практика народного танцю О. Колоска нині ґрунтується викладання хореографічного мистецтва в закладах вищої освіти України. Його робота зі студентами над опануванням мистецтва балетмейстера була багатогранною, по-справжньому професійною, а балетмейстерсько-режисерське мислення сягало глибинних джерел народного танцювального мистецтва. Багаторічна педагогічна діяльність Олександра Колоска була надзвичайно плідною, тож нині йому завдячують своїм високим професійним рівнем чимало виплеканих ним молодих балетмейстерів і педагогів-хореографів.

Анотація. В хронологічній послідовності розглянуто один з історичних періодів роботи Українського художньо-спортивного ансамблю «Балет на льоду». Мета. Вивчення творчого доробку українських балетмейстерів, які працювали з ансамблем «Балет на льоду» протягом 1960–1980-х років. Методи. Загальноісторичний, аналітичний, порівняльний, проблемно-хронологічний, наукового узагальнення. Результати. Серед балетмейстерів, які працювали з художньо-спортивним ансамблем «Балет на льоду» протягом 1960–1980-х років, були не лише українські хореографи (Р. Клявін, І. Вітебський, В. Федотов, В. Гаченко, А. Кривохижа, А. Бабієнко, В. Дебелий, В. Ковтун, А. Рубіна), а й вихідці з інших радянських республік, які певний час працювали в Україні над створенням поточного репертуару вітчизняних хореографічних колективів (В. Вронський, В. Чабукіані, О. Зайцев). Репертуар Українського художньо-спортивного ансамблю «Балет на льоду» становили вистави, створені за мотивами балетної класики («Шопеніана», муз. Ф. Шопена, «Кармен» Ж. Бізе – Р. Щедрин, «Лускунчик» П. Чайковського, «Весняна казка», К. Домінчена, «Ніч перед Різдвом» О. Рябова); вистави на українську тематику («Про що співала трембіта», «Тіні забутих предків», «Світанок над Хортицею»); тематичні програми, присвячені певним подіям радянського часу («Богатирська симфонія» І. Карабиця, «Вогонь і лід», муз. компілятивна); дивертисментні номери за мотивами танців різних народів світу. До роботи над художньо-спортивними програмами ансамблю залучали провідних майстрів льодової арени: В. Бабошкіна, В. Боголюбова, К. Візенталя, А. Євдокімова, М. Ігнатову, Б. Курашвілі, Г. Кухар (Гржибовську). Ключові слова: художньо-спортивний ансамбль, класичний танець, мистецтво балетмейстера.

Розглядається специфіка становлення народного танцювального мистецтва Волині крізь призму української, білоруської, польської, чеської та єврейської культур. Доведено, що кроскультурні комунікації є чинником формування локальної ідентичності волинського танцю, його багатоваріативності. Здійснено аналіз діяльності провідних балетмейстерів волинського краю у контексті акультурації і трансформації різноманітнихетнічних традицій народного хореографічного мистецтва. Встановлено, що танцювальна лексика Волині формувалась крізь призму діалогу культур не лише етнічних регіонів України, а й сусідніх етносів. Тому при створенні хореографічної композиції важливо розуміти необхідність збереження стилістичної основи народного танцю конкретного регіону, не використовуючи еклектику в лексиці, костюмі чи мелосі. Актуальним є дослідження кроскультурних впливів у контексті розвитку та становлення хореології народного танцю Волині, оскільки, його вивчення дасть можливість пізнати та збагатити хореографічні традиції регіону.Ключові слова: хореологія народного танцю Волині, кроскультурні впливи, діалог культур, акультурація, волинський танець, волинська кадриль, «ойра», В. Мамчур, А. Крикончук, В. Смирнов. The specifics and peculiarities of Volyn folk dance art formation through the prism of dialogue of Ukrainian, Byelorussian, Polish, Czech, and Jewish cultures are considered. Cross-cultural communications have been proven to be an important factor in shaping the local identity of the Volyn dance, it’s originality and multivariate. The analysis of the activities of the leading choreographers of Volyn region in the context of acculturation and transformation of various ethnic traditions of folk choreographic art of the region is carried out. It is established that the dance vocabulary of Volyn was formed through the prism of dialogue of cultures not only of the ethnic regions of Ukraine but also of neighboring ethnic groups. Therefore, it is important to understand the need to preserve the stylistic basis of a region’s folk dance without using eclecticism in vocabulary, costume or melody in the process of creating a choreographic composition. We consider it relevant and promising to study cross-cultural influences in the context of the development of the choreology of Volun folk dance, since a detailedstudy of the dialogue of cultures will allow to learn and enrich the choreographic traditions of the region.Key words: Volyn folk dance choreology, cross-cultural influences, dialogue of cultures, acculturation, Volyn dance, Volyn Quadrille, «Oira», V. Mamchur, A. Krykonchuk, V. Smyrnov.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. З’ясовано, що актуальність розглянутої проблеми підтверджується змінами вимог суспільства до особистості вчителя фізичної культури, який має бути активним, творчим, прагнути до самовдосконалення. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного. Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика). Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної. У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи (культурологічний; компетентнісний; системний; особистісний; діяльнісний; аксіологічний (ціннісний); міждисциплінарний, етнопедагогічний) і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; а також результат цього процесу – позитивну динаміку готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Статистичну значущість виявлених у результаті аналізу змін у рівнях готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності експериментальної і контрольної груп підтверджено відповідною математичною обробкою одержаних даних за допомогою критерію кутового перетворення Фішера φ*. Доведено, що впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності сприяло статистично значущим змінам. Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»». Для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та забезпечення урізноманітнення практики викладання у закладах середньої освіти укладено методичний посібник «Методика вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг» для закладів загальної середньої освіти, розроблений авторським колективом і схвалений Міністерством освіти і науки України (Протокол № 2 від 01. 07. 2019р.), варіативний модуль «Танцювальний хортинг» для загальноосвітніх навчальних закладів 10 –11 класів (рівень стандарту); навчальну програму для гуртків фізкультурно-спортивного та оздоровчо-прикладного спрямування загальної середньої освіти «Народний танець», схвалену для використання Міністерством освіти і науки України; методичний посібник для закладів загальної середньої освіти для вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг», розроблений у співавторстві.
The research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities. It is elucidated that applicability of the examined problem is justified by changes of demands of the society to the personality of a Physical Training teacher who is supposed to be active, creative, striving forself-improvement. The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities. It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage. The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented. Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music). Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities. There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative. The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities. Theoretical and methodological block comprises methodological approaches (cultural; competency-based; system; personality-oriented; activity-oriented; axiological; interdisciplinary; ethno-pedagogical) and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high) of formednessof future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities as well as the result of this process which is positive dynamics of readiness of future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Its methodology encompasses combination of complex and system pedagogical measures of influence on future Physical Training teachers aiming at their gradual formedness of all the components of readiness for using means of folk choreographic art in their professional activities. Statistical importance of the discovered changes in the levels of formedness of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities of the experimental and reference groups was validated by corresponding mathematical processing of the received data via linear discriminant Fisher’s criterion φ*. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes. There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”. In order to improve the skills of physical education teachers and to diversify teaching practices in secondary education, a manual "Methods of studying the variable module" Dance Khorting" for institutions of secondary education was developed by the authoring team and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine (Minutes № 2 from 01. 07. 2019), there was worked out the variable module "Dance Khorting" for secondary schools of 10-11 grades (standard level); the curriculum for clubs of physical education and sports with health and applied orientation of general secondary education "Folk Dance" was approved for use by the Ministry of Education and Science of Ukraine; the handbook for general secondary education institutions for studying the variable module "Dance Khorting" was developed in co-authorship.