Journal articles on the topic 'Напрямки підвищення ефективності'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Напрямки підвищення ефективності.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Напрямки підвищення ефективності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Балика, Б. О. "Публічне управління у сфері соціальної політики." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, no. 2 (January 5, 2022): 67–70. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-12.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні аспекти публічного управління соціальною політикою держави. Зокрема, розкрито сутність соціальної політики, її завдання, об’єкти та суб’єкти. Охарактеризовано методологію формування публічного управління соціальної політики, визначено дефініцію публічного управління, його напрямки реалізації, функції, елементи управлінського процесу. Також представлено напрямки оцінки ефективності, характеристику успішності та проблем публічного управління у сфері соціальної політики. Запропоновано розширити напрямки щодо підвищення рівня ефективності управління, зокрема: боротьба з корупцією, забезпечення міжвідомчої взаємодії та зворотного зв’язку, використання нових технологій у сфері управління (проектного управління, smart-технологій), формування системи моніторингу управління соціальною політикою та методичного інструментарію оцінки її ефективності на різних рівнях, а також вдосконалення підготовки фахівців та постійне підвищення їх кваліфікації.
2
Старцева, Т. М. "Напрямки підвищення ефективності банківського контролю за кредитними операціями." Правовий вісник Української академії банківської справи, no. 1 (3) (2010): 44–48.
Find full text
3
Roshchyk, I. A. "ТРАНСФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 84 (July 24, 2019): 186. http://dx.doi.org/10.31713/ve4201818.
Full textAbstract:
Досліджено сутність поняття «ефективність використання водних ресурсів». Узагальнено теоретичні засади трансформування економічних механізмів водокористування з метою підвищення його ефективності. Здійснено порівняльний аналіз ефективності використання водних ресурсів в Україні та країнах Європи. Визначено цінову еластичність попиту на воду в Україні. Обгрунтовано напрямки трансформування економічних механізмів водокористування з метою підвищення його ефективності: впровадження нецінових механізмів, прогресивна шкала рентної плати за спецводокористування і тарифів на водопостачання і водовідведення, цільове призначення рентної плати.
4
Носков, В. А., М. А. Шишелов, and Т. Е. Дмитриева. "НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІСОВОГО КОМПЛЕКСУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ РЕСПУБЛІКИ КОМИ." TIME DESCRIPTION OF ECONOMIC REFORMS, no. 2 (July 30, 2019): 115–24. http://dx.doi.org/10.32620/cher.2019.2.14.
Full textAbstract:
The forestry complex plays an important role in the rural economy of the municipalities of the Komi Republic. However, due to the nature of the distribution of forest resources and types of forestry activities, its effectiveness and impact on the socio-economic development of territories is different. This provision actualizes the development of a methodology for evaluating the effectiveness of the forest complex in rural areas of the Komi Republic and proposals for directions and mechanisms for its improvement. The purpose of the research is to develop ways to improve the efficiency of the forest complex of rural areas of the Komi Republic. The object of the research is the methodology for assessing the efficiency of the forest complex in rural areas of the Komi Republic, as well as the directions for its improvement. The hypothesis of the research is to measure the effectiveness of the functioning of the forest complex of the region based on the structural-territorial differentiation of territories. The methods used of the research. The methodological features of the study are: structuring the efficiency of the forest complex on the production, socio-economic, spatial and bioeconomic; use of a set of indicators characterizing these aspects of efficiency; aggregation of indicators into group and final efficiency ratings by districts; analysis of the factors that determined the spatial differentiation of the efficiency of the forest complex. The statement of basic materials. As a result of a study on a structured set of indicators, a picture of the structural and territorial differentiation of the efficiency of timber industry activity was obtained, formed by the distribution of relevant indicators characterizing the influence of various factors using a rating score. The modern limitations of the development of the forest complex of municipalities of the republic with a rural economy are highlighted. The оriginality and practical significance of the research lies in the possibility of conducting a typology of rural areas according to the level of efficiency of the forest complex, as well as proposing directions and mechanisms for its improvement, applicable to each group of districts. Conclusions of the research. An integrated assessment of the efficiency of the forest complex of rural areas has allowed to identify areas with high, medium and low levels of efficiency, as well as a separate group of areas with “non-forest” specialization or with a weak forest industry. Prospects for the further use of the results obtained can be adjusted by the strategy of socio-economic development of territories, as well as new approaches to the location of productive forces in the North.
5
Zaiachkivska, О. V., and Y. S. Semeshchuk. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ЯК ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 94 (June 25, 2021): 46. http://dx.doi.org/10.31713/ve220215.
Full textAbstract:
Публікацію присвячено узагальненню категорії активів та обґрунтуванню економічної діяльності підприємства з управління ними. Досліджено основні аспекти управління оборотними та необоротними активами. Здійснено аналіз та виокремлено основні цілі та завдання управління активами підприємства. Визначено ключові напрямки оптимізації системи активів, обґрунтовано пріоритетні шляхи підвищення ефективності управління активами підприємства. Для формування оптимальної структури активів підприємства запропоновано створити персоніфіковану стратегію управління активами, яка б базувалась на загальних принципах підвищення ефективності такого управління.
6
Burceva, Т. І., T. A. Palonna, and А. О. Bokovnya. "Маркетингове управління методами економіко-математичного моделювання." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 10, 2017): 15–18. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7603.
Full textAbstract:
В статті наголошено, що маркетинг є одним з основних напрямів сучасного підприємництва, вказано на зростання ролі маркетингу в управлінні підприємствами та на необхідність забезпечення маркетингового управління ефективними методами. Наголошено на важливості методу математичного моделювання в маркетинговому управлінні, в забезпеченні прийняття управлінських рішень та вирішенні задач маркетингу. Проведено аналіз основних методів економіко-математичного моделювання та вказано напрямки їх використання в маркетинговому управлінні підприємством, в підвищенні якості та ефективності діяльності маркетингових служб. Показано, що застосування економіко-математичних моделей вказує шляхи вдосконалення маркетингової інформації, веде до спрощення розв'язку системи задач планування й управління, інтенсифікації, підвищення точності розрахунків, оптимізації та прогнозування. Вони дають можливість оцінити перспективи розвитку місткості ринку, визначити найбільш раціональні стратегії маркетингу і можливі відповідні кроки конкурентів, оцінити оптимальні затрати на маркетинг для отримання необхідного розміру прибутку.
7
Забедюк М.С. "ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-8.
Full textAbstract:
У статті здійснено дослідження теоретичних основ рентабельності підприємства. Зокрема, досліджено сутність поняття «рентабельність», функції та види рентабельності. Розглянуто причини низької рентабельності діяльності підприємств в Україні в сучасних умовах та запропоновано шляхи її підвищення.
Дослідження існуючих підходів до трактування поняття рентабельності дозволило узагальнити основні ознаки, що характеризують рентабельність, а саме: співвідношення прибутку з витратами, здатність отримувати прибуток, бачення рентабельності як економічного інструменту, як основного критерію економічної ефективності, як показника ефективності роботи підприємства тощо.
Визначено основні причини низької рентабельності діяльності вітчизняних підприємств в сучасних умовах, а саме: зниження обсягів прибутків, суттєве підвищення собівартості виробництва, недостатність та неефективність інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, недостатній контроль з боку державних органів щодо достовірності звітних даних, показників собівартості, прибутку, ціноутворення тощо.
Сформовано основні напрямки, які б дозволили підвищити рентабельність суб’єктів господарювання: реалізація більших обсягів прибуткової продукції, робіт, послуг; оптимізація асортименту продукції, робіт, послуг; інноваційні напрямки зниження собівартості продукції, робіт, послуг; диверсифікація діяльності; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності в цілому; удосконалення системи мотивації праці тощо.
8
Kosevtsov, Vyacheslav, Vadim Mashtalir, Grigory Tikhonov, and Aleksandr Bilyk. "Оцінювання персоналу військової організаційної структури під час виконання ним завдань за призначенням." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 4 (August 31, 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.4.3.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню процесу оцінки персоналу військової організаційної структури з метою підвищення спроможностей її персоналу у виконанні завдань, що стоять перед нею. У статті розглянуті сучасні наукові тенденції щодо визначення системи оцінки персоналу та питання з підвищення його ефективності, сформовано основні проблемні аспекти питань оцінки персоналу. Визначено напрямки удосконалення оцінки персоналу, здійснено їх загальну характеристику та шляхи подальшого її розвитку.
9
Лєнь, Олена Олександрівна. "ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: НАПРЯМКИ І ПРІОРИТЕТИ." Public management 29, no. 1 (May 24, 2022): 79–85. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-11.
Full textAbstract:
У статті розкрито інституційні та технологічні основи політики забезпечення кадрової безпеки органів публічного управління у нинішній Україні. Забезпечення кадрової безпеки є не лише одним із основних напрямків діяльності будь-якої сучасної організації, а й найголовнішою функцією управління. Аргументовано вплив факторів кадрової безпеки на публічну кадрову політику. Виявлено основні недоліки українських кадрових практик, які стримують інституціоналізації кадрової політики у системі управління. Узагальнено заходи збільшення ефективності забезпечення кадрової безпеки в умовах модернізації публічного управління через застосування інноваційних кадрових технологій Визначено, що підвищення рівня забезпечення кадрової безпеки сучасної України безпосередньо залежить від моральності управлінського корпусу, його активної громадянської позиції та стратегічних орієнтирів. Мета роботи. Метою статті є комплексне обґрунтування забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління та окреслені напрямки і пріоритети підвищення її ефективності та дієвості. Методологія. З метою створення ефективного забезпечення кадрової безпеки в системі публічного управління, необхідно розробити цілісну систему організаційних заходів, а саме: створення умов для самостійного професійного розвитку публічних службовців; формування нових механізмів мотивації службовців до безперервного професійного розвитку; розробка заходів щодо удосконалення системи матеріального стимулювання службовців, і навіть структури їхнього грошового утримання; підвищення ефективності антикорупційних механізмів у діяльності публічних органів; впровадження нової методики оцінки та системи моніторингу ефективності діяльності підрозділів цих органів із профілактики корупційних та інших правопорушень. Наукова новизна. Виділено важливі напрямки кадрової політики у системі публічної служби, а саме реалізація дійового механізму підбору кадрового складу публічних службовців та роботи з ним; збільшення престижу публічної служби та авторитету публічних службовців; поліпшення програм підготовки та фахового розвитку публічних службовців. Підкреслено, що однією з головних умов забезпечення кадрової безпеки сучасної України є саме моральність управлінського корпусу, його активна громадянська позиція, патріотизм, що має першорядне значення в умовах нинішнього економічного та геополітичного протистояння. Висновки. Наголошено на тому, що формування управлінського кадрового потенціалу публічного апарату різних рівнів – процес тривалий і тому не може розвиватися автоматично. Доведено, що він може бути продуктивним, якщо здійснюватиметься на базі науково обґрунтованої стратегії держави, розрахованої на тривалу перспективу. Підкреслено, що серед необхідних факторів, які знижують кадрові загрози та запобігають «кадровому голоду» в нашій країні, слід особливо виділити оперативність, компетентність, надійність та професіоналізм функціонування публічного апарату. Зазначено, що від спрямованості та адаптованості публічної кадрової політики до потреб українського суспільства залежать не тільки розвиток держави та покращення життя українських громадян, а й імідж всієї країни.
10
Havaliukh, Oleh, and Volodymyr Kharabara. "Аналіз досвіду організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки у провідних країнах світу." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 13, 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.1.
Full textAbstract:
Застосування військових частин та підрозділів Збройних Сил України спільно з військовими формуваннями інших відомств в антитерористичній операції та в операції об’єднаних сил на сході держави вказало на ряд недоліків підготовки складових сектору безпеки й оборони. Підготовки повинна забезпечувати набуття спроможностей як самостійно виконувати завдання за призначенням так і спільно в складі об’єднаних угруповань та тактичних груп.
Необхідність впровадження нових підходів до підготовки сил безпеки й оборони, потребують удосконалення організації об’єднаної підготовки. На основі аналізу організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки, визначити принципові напрями для підвищення ефективності підготовки підрозділів сектору безпеки й оборони держави.
Стаття висвітлює результати аналізу організації об’єднаної (міжвідомчої) підготовки в провідних країнах світу і має на меті оприлюднити необхідні напрямків розвитку підготовки складових сектору безпеки й оборони. Дозволить виділити головні напрямки, що в подальшому надасть можливість формувати необхідні рекомендацій з метою покращення функціонування системи підготовки складових сил оборони.
11
Kosevtsov, Vyacheslav, Grigory Tikhonov, and Aleksandr Bilyk. "Перспективи впровадження електронного рекрутингу у Збройних Силах України." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 5 (October 18, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.5.1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню процесу впровадження електронного рекрутингу у провідних країнах світу та Збройних Силах України його використання у практичній роботі керівників військових організаційних структур з метою підвищення спроможностей її персоналу у виконанні завдань, що стоять перед нею. Розглянуті сучасні наукові тенденції щодо визначення системи рекрутінгу та питання з підвищення його ефективності, сформовано основні проблемні аспекти питань його впровадження та оцінки. Визначено напрямки удосконалення оцінки персоналу на основі рекрутінгу, здійснено їх загальну характеристику та шляхи подальшого його розвитку.
12
Pachynok, Anatolii. "CURRENT STATE AND PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF THE GRAIN MARKET IN UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-10-14.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку зернових і зернобобових культур. Висвітлено стратегічне значення зернової галузі для економіки України та її роль у світовій торгівлі зерном. Встановлено основні проблеми державного регулювання ринку зерна. Визначено основні напрямки підвищення ефективності державного регулювання зернового ринку України та нарощення експортного потенціалу в сучасних умовах.
13
Мельник А.О. and Соловйова Т.М. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ." Економічний форум 1, no. 4 (October 13, 2020): 114–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-4-15.
Full textAbstract:
В основі ефективного функціонування кожного підприємства стоїть робоча сила. Особливістю даного ресурсу є його ціна, яку варто правильно розрахувати при формуванні фонду заробітної плати. Фонд оплати праці є невід’ємною статтею витрат підприємства, тому його формування є особливо актуальним та викликає значні протиріччя. З одного боку, підприємець бажає отримати максимальний прибуток від своєї діяльності, при цьому прагне зменшити основну статтю витрат це - фонд оплати праці, але при цьому прагне стимулювати персонал з метою підвищення продуктивності праці і результативності роботи підприємства. Тому процес формування фонду заробітної плати потребує підвищеної уваги і максимального аналізу. Аналіз фонду оплати праці передбачає здійснення таких етапів: визначення розмірів і динаміки середньої заробітної плати окремих категорій та професій працівників, виявлення відхилень у чисельності працівників і в середній заробітній платі на витрату фонду заробітної плати, вивчення ефективності застосовуваних систем преміювання, дослідження темпів росту заробітної плати, їх співвідношення з темпами продуктивності праці, забезпечення випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з підвищенням його оплати, виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності використання фонду заробітної плати [6].
У статті розглянуто роль з фонду заробітної плати для працівника та роботодавця. Проаналізовано історичні передумови формування фонду оплати праці та погляди вітчизняних учених щодо його важливості. Досліджено структуру фонду заробітної плати на основі Закону України «Про оплату праці», на основі цього відображено дану структуру у розрізі сільського господарства та промисловості за перший та другий квартали 2020 року. Визначено фактори впливу на формування фонду оплати праці. Виділено основні напрямки удосконалення процесу формування фонду заробітної плати на підприємстві.
14
Глєбов, Василій Васильович, Ігор Борисович Чепков, Андрій Володимирович Кучинський, and Катерина Андріївна Кучинська. "Аналіз методів підвищення рівня захисту бронетанкової техніки від ураження з верхньої напівсфери." Озброєння та військова техніка 29, no. 1 (February 9, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.1(29).14-19.
Full textAbstract:
В останні роки відбувається різке збільшення кількості, номенклатури і ефективності протитанкових засобів, які уражають бронетанкову техніку з верхньої напівсфери. Тому проблема забезпечення захисту є ключовою для всіх типів та зразків бронетанкової техніки. В статті розглянуто характерні властивості боєприпасів, які атакують бронетанкову техніку з верхньоїнапівсфери та основні етапи їх застосування. Проведена оцінка можливостей існуючих методів і засобів по забезпеченню захисту об’єктів бронетанкової техніки від ураження з верхньої напівсфери і визначені напрямки їх розвитку.
15
Стоянов, П. Ф. "Аналіз енергетичних показників конденсаторів холодильних установок з повітряним охолодженням." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 6 (December 30, 2018): 4–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1255.
Full textAbstract:
В статті виконано літературний огляд досліджень пов'язаних з удосконаленням теплообмінників з повітряним охолодженням, аналіз енергетичних показників конденсаторів з повітряним охолодженням, представлені основні напрямки підвищення їх енергетичної ефективності. Автором статті досліджено роботу повітряного конденсатора при зміні режимних параметрів його експлуатації, оцінено вплив робочого тіла холодильної установки на характеристики теплообмінника. Результати проведеного дослідження свідчать, що робоче тіло холодильної установки істотно впливає (до 9,2%) на показники теплової потужності обладнання в рівноцінних умовах експлуатації. Оцінено залежність витрати охолоджуючого повітря крізь теплообмінник, зміни необхідної потужності вентилятора від температури охолоджуючого повітря на вході в апарат за умови дотримання фіксованої температури конденсації хладону та теплової потужності конденсатору. Виявлено, що при підвищенні температурі зовнішнього повітря від 25 ºС до 28 ºС відбувається підвищення енергоспоживання вентилятора серійного апарату на 250%. В роботі оцінено енергетичну ефективність конденсаторів повітряного охолодження в залежності від параметрів навколишнього середовища, сформовані рекомендації щодо оптимізації роботи теплообмінників з повітряним охолодженням.
16
Бліхарський, Я. З., and Н. С. Копійка. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОШКОДЖЕНИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ОСНОВНІ МЕТОДИ ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПІДСИЛЕННЯ." Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, no. 37 (January 30, 2020): 316–22. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i37.300.
Full textAbstract:
В статті розглянуто особливості роботи пошкоджених залізобетонних елементів на основі детального огляду і аналізу літератури з цієї теми. Метою роботи є систематизація наявних даних досліджень і наукових наробок з огляду на необхідність подальшого розвитку цієї актуальної проблеми. Окреслено основні напрямки експериментальної і теоретичної роботи, попередніх досліджень в цій галузі, а також перспективні області для оптимального використання їх результатів, підвищення ефективності набуття нових знань щодо розглянутої теми.
17
Коломоєць, Т. Г. "Сучасна оцінка та напрямки підвищення соціальної ефективності професійної діяльності працівників корекційних закладів освіти." Грані, no. 10 (114), жовтень (2014): 68–74.
Find full text
18
Solodkyі, V. O. "ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 85 (July 24, 2019): 173. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201918.
Full textAbstract:
У статті окреслено сучасний стан та проблемні аспекти функціонування житлово-комунальної сфери в Україні. Розглянуто специфічні умови діяльності галузі, визначено чинники, що ускладнюють її ринкове трансформування у контексті можливості ефективного використання зарубіжного досвіду оптимізації роботи комплексу. Визначено ключові принципи розвитку галузі, а також значна увага приділена вирішенню соціально економічних проблем. Розглянуто питання продуктивності та охорони праці в галузі, вказано на необхідність врахування психологічних чинників в її діяльності. В роботі приділена увага питанням необхідності використання надійних способів підвищення та оцінки соціально-економічної ефективності житлово-комунального господарства. Вказується на те, що необхідною складовою соціально-економічного поступу у сфері є удосконалення функціонування органів місцевого самоврядування та розвиток соціальної та інженерної інфраструктури.
19
Makoveieva, O. V. "The Directions to Improve Efficiency of the Logistic System of Producing Enterprises." Business Inform 5, no. 508 (2020): 436–42. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-436-442.
Full text
20
Boltianska, N., O. Boltianskyi, and В. Boltianskyi. "DIRECTIONS OF INCREASING ENERGY EFFICIENCY IN ANIMAL HUSBANDRY." Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University 11, no. 1 (2021): 19. http://dx.doi.org/10.31388/2220-8674-2021-1-19.
Full text
21
Meschan, I. V. "Соціальне обслуговування як складова соціального захисту населення: соціолого-управлінський аспект." Grani 18, no. 8 (June 17, 2015): 71–76. http://dx.doi.org/10.15421/1715159.
Full textAbstract:
В статті розглянуто соціальне обслуговування в контексті соціологічного і управлінського підходу, його еврістичного потенціалу в організації управління системою надання соціальних послуг. Система соціального захисту населення в Україні не відповідає сучасним вимогам глобалізаційних процесів і поступовій лібералізації соціальної політики, зменшенню ролі держави в сфері соціального захисту і соціального забезпечення. На зміну традиційній моделі соціального забезпечення (грошові виплати, пільги, матеріальна допомога тощо) приходить модель, заснована на системі надання соціальних послуг. У статті наведено аналіз розвитку системи соціального обслуговування з позиції соціологоуправлінського підходу, що дозволив виділити дві парадигмальні групи досліджень. До першої групи досліджень можна віднести концепції, вважаючі центральною проблемою інституціоналізації становлення зовнішньої форми соціального обслуговування як соціального інституту. До другої групи соціологічних концепцій інституціоналізації соціального обслуговування відносяться теорії суб’єктивної спрямованості, що ставлять в центр проблеми інституціоналізації соціальну дію індивідів. На основі аналізу соціологічних концепцій до розвитку системи надання соціальних послуг доведено, що соціальне обслуговування виступає як соціальний інститут (тобто як інституціоналізована форма надання соціальних послуг) і система соціальної практики і взаємодії надавачів і отримувачів соціальних послуг. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу. Виділено основні аспекти соціологоуправлінського підходу в системі соціального обслуговування: організаційноінституціональний аспект (розвиток мережі закладів соціального обслуговування); нормативнорегулятивний аспект (впровадження норм, правил і стандартів надання соціальних послуг); аспект комунікативної взаємодії суб’єктів соціального обслуговування. Визначено основні напрямки підвищення ефективності управління соціальним обслуговуванням на основі соціологоуправлінського підходу: удосконалення нормативноправової бази; затвердження соціальних стандартів; запровадження механізму соціального замовлення як форми міжсекторного соціального партнерства задля розвитку ринку соціальних послуг.
22
Ярош, С. П., and Д. О. Гур'єв. "Аналіз розвитку безпілотних літальних апаратів, способів їх бойового застосування та розробка пропозицій щодо організації ефективної боротьби з безпілотною авіацією." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.07.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано напрямки розвитку безпілотної авіації, особливо такого типу, як безпілотна ударна авіація, а також її застосування у останніх збройних конфліктах та тенденції розвитку її подальшого застосування. Аналіз показав, що боротьба сил та засобів протиповітряної оборони в останніх збройних конфліктах проти безпілотної ударної авіації є недостатньо ефективною внаслідок ряду факторів. Основним з них є випереджальний розвиток даних засобів повітряного нападу по відношенню до існуючих вогневих засобів протиповітряної оборони. З метою підвищення ефективності зенітного ракетно-артилерійського прикриття об’єктів та угруповань військ запропоновано створення системи боротьби з безпілотною ударною авіацією в частинах, угрупуваннях зенітних ракетних військ.
23
Карпенко, Лариса. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 21–24. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.4.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано стан ринку органічної продукції України, зокрема експортний потенціал української органічної продукції. Здійснено маркетинговий аналіз кон’юнктури ринку виробників продукції органічного походження, який дає загальну якісну характеристику ринкового стану і визначає кількісні параметри його попиту і пропозиції. Основними ж структурними елементами маркетингового дослідження ринку є реклама, як інструмент маркетингової комунікації, економіка бізнесу, корпоративна відповідальності, формування збуту з урахуванням ринкової частки. В роботі визначено напрямки розвитку виробництва органічної продукції в Україні, яке може бути надзвичайно привабливим для потенційних інвесторів, а також обгрунтовано шляхи підвищення ефективності функціонування ринку виробників органічних продуктів.
24
Bondarenko, N. B., and T. O. Hryboiedova. "ПРОБЛЕМA ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-01.
Full textAbstract:
У статті досліджується актуальна проблема сучасності – шляхи підвищення ефективності управління закладом дошкільної освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, надана характеристика понять, на які спираються автори: «управління», «управлінська діяльність», «менеджер освіти», «освітній простір», «освітнє середовище», «ефективність управління», «компетентність» тощо. Окреслено мету статті, яка полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності управління дошкільної освіти у сучасному освітньому просторі. У статті використані сучасні нормативно-директивні документи стосовно організації закладу дошкільної освіти, управління освітнім процесом: Базовий компонент дошкільної освіти, Нова редакція та Положення про заклад дошкільної освіти. Розкриті психолого-педагогічні та методологічні основи управлінської діяльності керівника ЗДО. Охарактеризовано основні складники змісту роботи директора закладу та принципи управління: демократизації, децентралізації, гуманізації та людиноцентризму. Особливу увагу приділено вимогам до сучасного управлінця. У дослідженні виділено основні напрямки роботи керівника: робота з педагогічним колективом та обслуговуючим персоналом; створення досконалої матеріально-технічної бази; удосконалення предметно- розвивального освітнього середовища; планування; контроль; підготовка дошкільного закладу до нового навчального року; проведення літньої оздоровчої компанії; робота з батьками та охорона життя і здоров’я, створення безпечних умов життя. Виділено важливі фактори підвищення ефективності управління ЗДО: представлена виважена стратегія спілкування; партнерська взаємодія колективу закладу освіти і батьків; формування іміджу дошкільного закладу. Особливу увагу приділено впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, що позитивно сприяє переходу на новий якісний рівень всіх структурних компонентів ЗДО. Значна увага приділена використанню кваліметричного підходу в управлінні та необхідності керівнику володіти міжнародною методикою ECERS-3, використання якої надає можливість якісно оцінити освітній процес ЗДО. Проаналізовано значення володіння елементами етикету, поведінковою культурою для підвищення авторитету, покращенню стилю у спілкуванні. Визначено значення комунікативних, сугестивних, перцептивних вмінь управлінця. Особливо важливою є асертивність поведінки як складової частини управлінського потенціалу керівника. Охарактеризовані технології «тайм-менеджмету» та «лідерства-служіння» в управлінні ЗДО. Зроблено висновки та надано бібліографічний список.
25
Морозова, О. Г. "ОСНОВНІ НАПРЯМКИ АДАПТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ІНВЕРСІЙНОГО ТИПУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, no. 3 (February 18, 2022): 71–76. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.10.
Full textAbstract:
Досліджено особливості ринкової модифікації підприємств і низку практичних рекомендацій щодо зростання ефективності їх функціонування на всіх рівнях господарювання. Головною метою дослідження є виявлення напрямків модифікації управління підприємством; визначення принципів, які є основою підприємства; системне узагальнення типових напрямків пристосування підприємства до економічного простору та його взаємодія з іншими суб’єктами в умовах економіки інверсійного типу. Визначено роль інформації як джерел зростання ефективності управління підприємством на всіх рівнях функціонування у бізнесі. Запропоновано теоретичні підходи до особливостей ринкової модифікації управління підприємством. Доведено, що зростання ефективності управління підприємством, вихід із системної кризи економіки залежить від раціональних відносин організацій, держави та світового співтовариства. В умовах економіки перехідного типу, де домінуючою є рекомбінована форма власності, цей принцип не реалізується. На сучасному етапі держава не може встановити контроль над фірмою, а фірма не має реальної економічної автономії. Перехід до інноваційної моделі взаємовідносин між підприємством і державою включає: створення алгоритму виведення підприємств із традиційного, застарілого економічного процесу; створення обмежених умов, які будуть спонукати до створення підприємств нового типу, а також усунення регламентацій, що заважають цьому процесу; скасування державних пільг для певних галузей; підвищення прозорості інформаційного змісту ринкових сигналів (цін) шляхом сприяння розвитку конкуренції на окремих ринках державної діяльності та викриття зловживання ринком; поліпшення організації управління державними корпоративними правами та громадського контролю за здійсненням цих дій. Запропоновані теоретичні підходи до особливостей модифікації управління підприємств в економіці перехідного типу може бути покладено в основу рекомендованого алгоритму щодо налагодження їх ефективного функціонування на всіх рівнях функціонування.
26
Шейко Ю.О. and Войтюк Д.С. "ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ." Економічний форум 1, no. 3 (September 25, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-3-15.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості та виокремлено пріоритетні напрямки підвищення рентабельності підприємств сфери послуг. Визначено, що особливості вибору інструментів забезпечення ефективності діяльності підприємств невиробничої сфери зумовлені, в тому числі, низкою властивостей послуги як реалізовуваного продукту. По-перше, зазвичай послуги є невідчутними, непридатними до зберігання і нагромадження, а процеси їх виробництва і споживання - нерозривними. По-друге, реалізація послуг зазвичай є адресною, а якість їх надання і задоволеність споживача визначаються суб'єктивно. Окрім того, зазвичай якість послуги залежить безпосередньо від виконавця, що її надає, а отже може бути неоднорідною.
Проаналізовано фактори впливу на рентабельність підприємств сфери послуг з розподілом на зовнішні і внутрішні. Проведено аналіз рентабельності операційної діяльності підприємств сфери послуг в останні роки, встановлено негативний вплив на рентабельність пандемії COVID-19. Визначено, що очікування підприємств сфери послуг щодо відновлення обсягів виробництва є досить песимістичними, що відображається в динаміці показника індикатор ділової впевненості у сфері послуг. Систематизовано якісні та кількісні методи підвищення рентабельності. Обґрунтовано пріоритети оптимізації витрат постійного характеру, що становлять основну частину витрат підприємств сфери послуг, безпосередньо не залежать від обсягу реалізації і не можуть бути змінені в короткостроковій перспективі.
Серед методів оптимізації виокремлено, зокрема: переведення частини витрат із постійних у змінні; оптимізації орендних витрат; оптимізація організаційної структури; аутсорсинг; налагодження самостійного виконання певних робіт, витрати за якими стороннім організаціям є надмірними; встановлення розумних лімітів витрат; оптимізація роботи адміністративного автопарку, впровадження системи паливних карток; скорочення невиробничих/нестратегічних витрат, автоматизація бізнес-процесів.
27
Кондрат, В. В., О. І. Костенко, and О. В. Корнієнко. "Аналіз оптико-електронних засобів розвідки та напрямки їх удосконалення з метою підвищення ефективності бойового застосування ОВТ." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(56) (May 22, 2018): 66–71. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.56.08.
Full text
28
Milovanov, V. І., and О. L. Kleban. "MAIN DIRECTIONS OF IMPROVING THE QUALITY AND EFFICIENCY OF UKRAINE GAS TRANSPORTATION SYSTEM." Key title Zbìrnik naukovih pracʹ Odesʹkoï deržavnoï akademìï tehnìčnogo regulûvannâ ta âkostì -, no. 1(10) (2017): 99–103. http://dx.doi.org/10.32684/2412-5288-2017-1-10-99-103.
Full text
29
Orlova-Kurilova, O. "Умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 81 (October 6, 2017): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8116.
Full textAbstract:
Досліджено умови формування інноваційної моделі економічного розвитку економіки України. Визначені напрямки державної політики, спрямованої на прискорення інноваційних процесів. На основі розрахунків доведено, що зростання державних витрат на фінансування технічних наук може бути здійснене на основі перерозподілу фінансових ресурсів. Рівень інноваційної активності промислових підприємств України суттєво поступається розвинених країнам ЄС. Особливо критичним є відставання від розвинених країн у реалізації інноваційних товарів, робіт та послуг, які були новими для ринку. Одним із факторів, який би сприяв посиленню комерціалізації науки, повинно стати використання досвіду зарубіжних країн щодо податкового стимулювання впровадження інновацій. Відновлення економічного зростання не супроводжувалося стійкою тенденцією до підвищення ефективності технологічних інновацій.
Побудова інноваційної моделі економічного розвитку країни потребує мобілізації фінансових, матеріальних та трудових ресурсів держави. В умовах обмеженості фінансових ресурсів вагомим джерелом збільшення витрат на технічні науки може слугувати їх перерозподіл. З метою активізації інноваційної діяльності необхідне впровадження податкове стимулювання зростання інноваційних витрат. Серед провідних напрямків – впровадження прискорених норм амортизації для інноваційного обладнання.
30
Slabinoga, M. О., N. V. Klochko, A. G. Vynnychuk, and S. P. Sapa. "РОЗРОБЛЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ПОТУЖНОСТІ СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЕЙ ВІД КУТА ПАДІННЯ ПРОМЕНІВ." METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, no. 2(41) (December 10, 2018): 113–19. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2018-2(41)-113-119.
Full textAbstract:
В роботі було проведено розроблення програмного забезпечення для дослідження зміни потужності сонячних панелей від кута падіння променів, що є актуальною задачею у вирішенні проблеми підвищення ефективності функціонування засобів генерації «зеленої» електроенергії, зокрема сонячних електростанцій. Для цього, було проаналізовано проблему дослідження ефективності застосування сонячних панелей у фіксованій позиції та на рухомому кріпленні. Сформовано мету та задачі дослідження. Вибрано засоби для реалізації програмного забезпечення та наведено їх переваги при вирішенні даної задачі. Проведено експериментальні дослідження залежності потужності продукованого сонячною панеллю струму в залежності від позиції сонячної панелі, наведено алгоритм роботи програмного забезпечення. Проведено обробку отриманих результатів з метою отримання відфільтрованого графічного образу, представленого у вигляді матриці значень. Для цього здійснено порівняння методів фільтрації значень матриці від промахів та згладжування локальних максимумів. Також, приведено опрацьовані зображення до заданого розміру методами інтерполяції. Наведено кінцевий результат у вигляді рисунків поверхонь на основі матричних значень. Сформульовано подальші перспективи застосування отриманих даних для вирішення науково-практичних задач в галузі сонячної енергетики та наведено напрямки подальших досліджень. Результати роботи будуть використані в подальших дослідженнях з порівняння ефективності застосування сонячних панелей у фіксованій позиції та на рухомому кріпленні.
31
Dluhopolskyi, Oleksandr, and Yuliia Karpynska. "РОЛЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ І ПОКАЗНИКИ ЙОГО ОЦІНКИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, no. 6 (December 23, 2020): 217–28. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0220.
Full textAbstract:
На теперішньому етапі розвитку суспільства існування економіки неможливо уявити без акумуляції та розвитку людського капіталу, оскільки в процесі появи та формування висококваліфікованого прошарку працівників, здатних приймати інноваційні рішення, керувати, використовувати знання іноземних мов і з’являється необхідність глибинного вивчення цього явища. В процесі дослідження здійснено оцінку ефективності використання людського капіталу як вектора піднесення економіки України. Оскільки економіка не стоїть на місці і постійно висуваються нові вимоги до роботи працівників, необхідно на перманентній основі накопичувати та розвивати людський капітал за допомогою навчання (lifelong learning), що у свою чергу, призведе до виходу вітчизняної економіки на стрімке на ефективне економічне зростання. На основі аналізу робіт представників класичної політичної економії, неокласичної та інституціональної теорій визначено передумови формування людського капіталу як наукової концепції. Зроблено оцінку якості людського капіталу України, яка вимірюється рівнем життя, грамотності, освіченості і довголіття населення і продукування ВНД на душу населення. Наголошено на необхідності створення умов для безперебійного підвищення рівня розвитку людського капіталу. Здійснено оцінку рівня розвитку та ефективності використання людського капіталу на основі таких показників: індекс продуктивності праці, частка високотехнологічних і наукомістких галузей у ВВП, приріст числа високопродуктивних місць, інноваційна активність організацій, частка внутрішніх витрат на дослідження і розробки у ВВП, коефіцієнт винахідницької активності. Отримані результати оцінки дозволять виявити проблеми у формуванні та використанні людського капіталу та визначити основні напрямки та необхідні умови для підвищення вкладу людського капіталу в економіку.
32
Прокопенко, Микола. "ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ШЛЯХ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ." Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, no. 26 (June 26, 2021): 109. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.109.
Full textAbstract:
УДК 336.71; JEL Classification: Q500
Мета дослідження полягає у розробці заходів щодо вдосконалення кредитної діяльності комерційного банку за рахунок використання сучасних методів економіко – математичних досліджень та математичного прогнозування економічних процесів. Методика дослідження. Використано елементи структурного аналізу, економіко-математичну формалізацію, метод коефіцієнтів, регресійне моделювання та лінійне програмування (LP, англ. Linear Programming) − метод досягнення найліпшого результату (найбільший прибуток або найменші збитки) у математичній моделі чиї вимоги представлені через лінійні відношення. Лінійне програмування є особливим випадком математичного програмування (математичної оптимізації). Даний метод було використано з метою вирішення задачі оптимального розміру проценту банківського кредиту в рамках лінійного програмування з метою підвищення ефективності системи банківського кредитування. Результати дослідження. Пошук шляхів удосконалення кредитної діяльності банку в сучасних умовах слід починати з огляду минулого стану цієї проблеми. Загострення проблем у банківській діяльності виявилося в стрімкому зростанні обсягів прострочених кредитів великих банків. Перспективним напрямком удосконалення кредитно-депозитної політики є грамотне керування кредитною діяльністю. Основні вимоги, які повинні бути витримані – це обґрунтованість кредитної системи, тобто в будь-який момент повинна буди можливість розрахунку ймовірного прогнозу за допомогою сучасних математико-статистичних методів. При формуванні кредитно-депозитної політики банк повинен ураховувати основні напрямки вдосконалювання діяльності за рахунок програмних компонентів моделювання кредитної активності. Також обґрунтована можливість використання пакету задач лінійного програмування сумісно з пакетом Microsoft Excel з метою вирішення практичних задач визначення оптимальної величини ставки банківського кредиту. Наукова новизна. Наукова новизна отриманих результатів полягає у вирішенні ряду теоретичних та практичних проблем визначення величини ставки банківського кредиту, а саме: виявлені основні засади підвищення ефективності кредитної діяльності банку за рахунок використання сучасних математичних методів. Запропонована методика визначення величини ставки процента по кредиту за допомогою математичної моделі лінійного програмування реалізованої засобами Microsoft Excel (лінійне програмування). Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані для впровадження результати дослідження можуть бути використані в кредитній діяльності банківської сфери національної економіки. Практичним ефектом є максимізація прибутку від раціонального визначення процента по кредиту.
33
Грицук, Юрій Валерійович, and Ярослав Вікторович Назім. "Центр комп’ютерних та інформаційних технологій як складовий елемент комплексного комп’ютерного навчання в Донбаській національній академії будівництва і архітектури." New computer technology 5 (November 5, 2013): 30. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.63.
Full textAbstract:
В Донбаській національній академії будівництва і архітектури (ДонНАБА) застосовано комплексне комп’ютерне навчання, що забезпечується центром комп’ютерних та інформаційних технологій (ЦКІТ), науково-технічним інформаційним центром (НТІЦ), центром дистанційної освіти та тестування і відділом мережевих технологій.Розглянемо основні напрямки діяльності центру комп’ютерних та інформаційних технологій як невід’ємної складової організаційної структури комплексного комп’ютерного навчання в академії.Метою роботи ЦКІТ є забезпечення навчального процесу в академії необхідною кількістю комп’ютерного часу; підвищення ефективності проведення різних форм занять, самостійної роботи студентів, виконання розрахункових і графічних робіт за рахунок використання сучасного апаратного і програмного забезпечення, прогресивних інформаційних технологій; організація факультативного, тематичного і самостійного вивчення сучасного програмного забезпечення і методів розв’язання інженерних задач із застосуванням комп’ютерів; підвищення кваліфікації викладачів, співробітників і студентів академії. Центр формує єдину політику в сфері комплексного комп’ютерного навчання студентів в академії, починаючи від кафедр фундаментальної підготовки і закінчуючи випускаючими кафедрами, магістратурою, аспірантурою і докторантурою ДонНАБА.Навчання в комп’ютерних класах центра здійснюється за наступними напрямами: забезпечення навчального процесу необхідною кількістю комп’ютерного часу для проведення лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять, самостійної роботи студентів та ін.; факультативне навчання в Центрі здійснюється на добровільній основі в складі сформованих груп слухачів і індивідуально в залежності від необхідних форм навчання за різними категоріями складності; абонування робочого місця для індивідуального користування комп’ютерною технікою, інформаційними і технічними ресурсами ЦКІТ та НТІЦ, доступу в локальну комп’ютерну мережу академії і глобальну мережу Інтернет.Центр комп’ютерних і інформаційних технологій ДонНАБА акумулює нові ідеї, розробки в області технологій утворення, забезпечення навчального процесу в академії новітніми інформаційними і технічними ресурсами.
34
Okhotnikova, E., and E. Ponochevna. "Key priority of mucoactive therapy efficiency in children with bronchopulmonary diseases (a literature review)." SOVREMENNAYA PEDIATRIYA, no. 4(84) (May 28, 2017): 41–47. http://dx.doi.org/10.15574/sp.2017.84.41.
Full text
35
Рудніцька, Олена. "РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВА У ВПРОВАДЖЕННІ ПІДХОДІВ ІНДУСТРІЇ 4.0 В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (December 11, 2021): 109–20. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246888.
Full textAbstract:
Дана робота розглядає способи застосування CAD\CAM технологій в сфері охорони здоров’я на шляху до переходу на засади парадигми Healthcare 4.0 . Дані технології дозволяють досягати значних результатів в покращенні медичних послуг та проектуванні і виготовленні виробів медичного призначення. Для цього проаналізовано роль парадигми Індустрія 4.0 в сфері розвитку галузі охорони здоров’я, роль CAD\CAM технологій в медичній галузі та виділені тенденції розвитку CAD/CAM технологій в контексті переходу до Нealthcare 4.0.
При аналізі ролі парадигми Індустрія 4.0 було виділено основні групи технологій, що є рушійними силами цієї концепції, та коротко описано технології, здатні підвищити рівень безпеки, задоволеності та інформованості для пацієнта: робототехніка, голографія, датчики/сенсори, інтернет речей та промисловий інтернет речей, великі дані, штучний інтелект та адитивне виробництво. При дослідженні ролі CAD\CAM технологій в медичній галузі, було проаналізовано застосування цих технологій в (а) хірургії та розглянуто напрямки комп'ютерно-інтегрованої хірургії (хірургічний CAD/CAM та хірургічний асистент) та ортопедичні операції або операції по заміні суглобів; (б) використання технології CAD/CAM в медичних пристроях; (в) використання технології CAD/CAM в діагностичних процедурах. Далі показано потенціал CAD як засобу підвищення ефективності та впровадження інновацій. При аналізі сучасних тенденцій розвитку CAD/CAM технологій в контексті переходу до парадигми Healthcare 4.0, було виділено та описано наступні аспекти: (1) посилення впливу хмарних технологій та перевагам, що він надає; (2) модельно-орієнтований підхід та особливості його застосування при автоматизованому проектуванні; (3) генеративне проектування із застосуванням технологій штучного інтелекту. Наведено переваги застосування штучного інтелекту в процесі проектування та виготовлення необхідних для медичної галузі продуктів та його можливий вплив на галузь в цілому.
Висновки: Технологія CAD/CAM зробила значний вплив на прогрес у медичній науці та практиці. Потенціал CAD як засобу підвищення ефективності та інновацій зростає, а останні тенденції галузі охорони здоров’я відображають вплив нових технологій у цій галузі. Охорона здоров’я - сфера першочергового значення, до якої вкрай необхідне включення традиційних наукових галузей з інноваційними рішеннями. Наближення медичної галузі до парадигми Healthcare 4.0 можливе, в тому числі, за допомогою вдосконалення CAD/CAM підходів та алгоритмів та розширюючи сфери застосування, тим самим досягаючи значних результатів в покращенні медичних послуг та підвищенні ефективності таких послуг, в тому числі і економічної. Тому вбачаються доцільними подальші дослідження щодо збільшення сфер застосування CAD/CAM технологій та взагалі підходів парадигми Індустрії 4.0 в медичній галузі (Healthcare 4.0).
Ключові слова: CAD\CAM, Індустрія 4.0, Healthcare 4.0, штучний інтелект, хмарні технології, адитивне виробництво.
36
Rudnyk, V. T. "САМОСТІЙНА ЛІКАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ." Медична освіта, no. 1 (April 26, 2019): 37–40. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10079.
Full textAbstract:
Мета роботи – визначити шляхи підвищення ефективності рівня освіти та вплив самостійної лікарської діяльності під час підготовки лікарів-інтернів у системі вищої медичної освіти.
Основна частина. У статті розглядаються питання вдосконалення підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Внутрішні хвороби”. Висвітлено значення самостійної лікарської діяльності у формуванні в інтернів професійних якостей, клінічного та наукового мислення, вміння обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз, визначати напрямки діагностичного пошуку, проводити диференційну діагностику і формулювати заключний діагноз, призначати лікування і програму реабілітації. Колективна робота під час клінічних розборів хворих сприяє формуванню необхідних морально-етичних якостей і деонтологічних норм поведінки майбутніх лікарів.
Висновки. Збільшення часу індивідуальної роботи з пацієнтом дозволить лікарям-інтернам удосконалювати практичні вміння, які визначаються як здатність фахівця оперувати системою теоретичних знань і практичних навичок у вирішенні професійних задач. Самостійна робота дозволяє аналізувати якість медичної допомоги, розвиває клінічне мислення, забезпечує розуміння важливості їх самостійної діяльності та відповідальності за пацієнтів.
37
ДУМЕНКО, Микола, Вікторія САДИКОВА, and Євгеній ПРОКОПЕНКО. "ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 48–64. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.437.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню збалансованої системи показників (ЗСП) як засобу стратегічного управління організацією. З’ясовано: мету та підцілі системи (створення системи управління організацією та показників діяльності керівників, зазначеної організаційно-функціональної структури; забезпечення реалізації стратегії діяльністю всіх підрозділів; усунення розриву між цілями компанії та їх операційною реалізацією; оцінка успішності будь-якого витратного проєкту; узгодження мети компанії з діяльністю персоналу); принципи її організації (причинно-наслідкові зв’язки між цілями та показниками, фактори досягнення результатів, взаємозв’язок із фінансовими результатами); елементи документації ЗСП (як приклад, стратегічна карта); ключові показники ефективності (КРІ) (запізнілі, випереджальні (оперативні)), їх правила (правило “10/80/10”) та принципи впровадження (керованості та контрольованості; партнерства; принцип перенесення зусиль на головні напрямки; принцип інтеграції процесів оцінки показників, звітності та підвищення продуктивності ЗСП; принцип узгодження виробничих показників зі стратегією). Сама ідея збалансування містить у собі врахування під час прийняття управлінських рішень, не лише фінансових даних, а й дані про стан ринку, час і вартість процесів, які виконуються в компанії, інформацію про персонал тощо. При цьому успішне вирішення завдання підвищення продуктивності вимагає встановлення ефективного партнерства між усіма зацікавленими особами та забезпечення широких повноважень співробітників організації. Урахування випереджальних показників дає можливість оцінити діяльність підрозділу та організації в цілому та здійснити прогнозування на майбутнє, з дотриманням високої якості процесів та продукції, ступінь задоволення замовника. Доведено, що збалансована система показників як система управління дає можливість перетворити стратегію організації в систему оперативних цілей і визначень основних показників роботи.
38
Візнюк, Інеса. "Критеріально-результативна складова моделі поведінки особистості з іпохондричними розладами." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T1 (2019): 41–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-41-53.
Full textAbstract:
У статті крізь призму компетентнісних задач розглянуто особливості формування професійної готовності майбутніх фахівців до самореалізації в умовах іпохондричної нозоології із психосоматичною ознакою. Метою статті є розкриття моделі психокорекційних заходів і психотерапевтичної допомоги фахівцям в освітньому просторі. Основним завданням є визначення частоти прояву іпохондричних розладів за хронометричню пробою і шляхів їх профілактики. Гіпотезою дослідження було припущення про те, що частота іпохондричних проявів зменшуватиметься у разі їх своєчасної профілактики та хронометражу. Визначено критеріально-результативну складову моделі, яка включає мотиваційно-ціннісний, когнітивно-особистісний, творчо-діяльнісний, рефлексивно-регулятивний критерії підвищення рівня готовності майбутніх фахівців до психоемоційної безпеки діяльності. Установлено, що вищезазначені критерії сприяли виокремленні психолого-часових індикаторів іпохондричних захворювань, які виступають як методологічне підґрунтя для розробки та практичного втілення системи хронопсихологічного прогнозування перебігу іпохондрії, окреслюють конкретні напрямки медико-психологічної реабілітації фахівців різних професій із іпохондричними розладами шляхом врахування диференціації механізмів їх виникнення. В основі цієї проблематики ми й розробили алгоритм хронобіологічного прогнозу психосимптоматики, перебігу, ефективності лікування та оптимізації адаптаційних можливостей хворих на іпохондричні розлади. Його сутність полягала в ознайомленні учасників дослідження із інформацією про рецидив іпохондричних розладів, причини їх повторного виникнення і наслідки.
39
Балагур, Леся. "ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 32–43. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.68.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до здійснення своєї професійної діяльності. Основна увага зосереджена на управлінському різновиді діяльності офіцерів прикордонного відомства. Автор розкрив актуальність представленої у статті проблеми на державному та відомчому рівні. Подано результати ґрунтованого аналізу наукової літератури філософського, педагогічного, психологічного та соціологічного спрямування. В аналіз наукових праць із запропонованої проблеми перераховано прізвища вітчизняних та зарубіжних вчених практиків та теоретиків.
У статті визначено сутність проблеми – удосконалення змісту підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до управлінської діяльності. Виклад основного матеріалу відбувався за певним алгоритмом – виокремлення способу (шляху) оптимізації підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і його докладне обґрунтування. З-поміж чималої кількості факторів підвищення ефективності того чи іншого виду підготовки майбутніх фахівців, що висвітлено в науковій літературі виділено наступні: насичення навчального матеріалу управлінськими категоріями, поглядами, концепціями про специфіку управлінської діяльності у підрозділах охорони кордону; особа, з притаманними їй психічними якостями формується у діяльнісному середовищі; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення; забезпечення практичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників; впровадження методів та технологій навчання, що дають змогу формувати вміння приймати ефективні управлінські рішення. Сформульовано висновки проведеного наукового дослідження, а також можливі напрямки досліджень, що є дотичні до обраної теми наукової публікації.
40
Rud, V. P., L. A. Terokhina, L. M. Uriupina, O. P. Stovbir, V. V. Sydora, and V. M. Suchkova. "МОРКВА М’ЯСИСТА: ЗОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО, НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 3, 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-91-102.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у вивченні стану виробництва моркви в Україні та його наукове забезпечення, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва м’ясистої в України. Встановлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва моркви м’ясистої за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва моркви м’ясистої на перспективу. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Висновки. Подальший розвиток виробництва моркви м’ясистої в Україні необхідно направити по шляху організації високо інтенсивного їх виробництва на основі впровадження сучасних технологій виробництва та нових високопродуктивних, технологічних сортів і гібридів, що володіють високими харчовими показниками, що відповідають вимогам переробки. Підвищення ефективності виробництва моркви м’ясистої дасть можливість отримати овочеву продукцію в кількості і асортименті, визначених науково-обґрунтованими нормами споживання на базі соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку з урахуванням передових досягнень науки і техніки та передових досягнень науки і техніки, нарощування великотоварного виробництва якісної овочевої продукції, її переробки, зберігання та реалізації. При цьому в перспективі необхідно технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу і подальший розвиток інфраструктури ринку.
41
Rud, V. P., L. A. Terokhina, L. M. Uriupina, O. P. Stovbir, V. V. Sydora, and V. M. Suchkova. "МОРКВА М’ЯСИСТА: ЗОНАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО, НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 3, 2020): 91–102. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-66-91-102.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у вивченні стану виробництва моркви в Україні та його наукове забезпечення, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва м’ясистої в України. Встановлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва моркви м’ясистої за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва моркви м’ясистої на перспективу. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Висновки. Подальший розвиток виробництва моркви м’ясистої в Україні необхідно направити по шляху організації високо інтенсивного їх виробництва на основі впровадження сучасних технологій виробництва та нових високопродуктивних, технологічних сортів і гібридів, що володіють високими харчовими показниками, що відповідають вимогам переробки. Підвищення ефективності виробництва моркви м’ясистої дасть можливість отримати овочеву продукцію в кількості і асортименті, визначених науково-обґрунтованими нормами споживання на базі соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку з урахуванням передових досягнень науки і техніки та передових досягнень науки і техніки, нарощування великотоварного виробництва якісної овочевої продукції, її переробки, зберігання та реалізації. При цьому в перспективі необхідно технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу і подальший розвиток інфраструктури ринку.
42
Холявко, Н. І. "Напрями підвищення ефективності реалізації міжнародних освітніх проектів." Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, no. 2 (November 27, 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-1.
Full textAbstract:
Метою статті є конкретизація й узагальнена характеристика основних напрямів підвищення ефективності практичної реалізації міжнародних освітніх проектів. Автором аргументовано, що ефективність реалізації міжнародних освітніх проектів перебуває у тісній функціональній залежності від численних факторів, які у статті систематизовано в дві групи: ендогенні та екзогенні. Результативність проекту значною мірою визначається внутрішніми умовами та чинниками діяльності проектної команди, до яких віднесено: організаційні, фінансові, інформаційні, мотиваційні, психологічні, професіональні, фактори планування і фактори контролю. До екзогенних чинників, які формують зовнішнє середовище функціонування проектної команди, віднесено: політичні, соціально-економічні, екологічні, форс-мажорні і правові чинники. У висновках запропоновано напрями удосконалення управління міжнародними освітніми проектами на загальнодержавному та мікроекономічному рівнях.
43
Karpinsky, B. A., I. M. Vasylkiv, О. B. Karpinska, and A. B. Shevtsiv. "МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ: ФОРМУВАННЯ ТА ПОРІВНЯЛЬНА ДИНАМІКА ЗМІН. ЧАСТИНА І." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 13–27. http://dx.doi.org/10.15421/40250702.
Full textAbstract:
Запропоновано збалансований (знаннєво-природний) імператив до формування сталого розвитку економіки, який поєднує в єдине ціле: фінансово-економічну ресурсоощадливу складову виробництва продукції та стан довкілля, за якого встановлюються обмеження на витрачання природно-сировинних ресурсів і екстернальні шкоди, виходячи з Концепції сталого розвитку. Ґрунтуючись на допущенні, що приріст витрачання природно-сировинного ресурсу можна розкласти на дві складові, а також, беручи до уваги, що кожний вид забруднювача пов'язаний з конкретними видами використовуваних природно-сировинних ресурсів, сформовано модель сталого розвитку економіки (модель Карпінського-Божка), яка дає змогу визначати напрямки його досягнення з економіко-інноваційних позицій.Обґрунтовано в пропонованій моделі поділ науково-технічного прогресу на види: 1-го роду (впливає на конкурентоспроможність продукції через підвищення ефективності праці) та 2-го роду (впливає на конкурентоспроможність продукції через ресурсозбереження), що дає змогу оцінювати роль НТП з позиції сталого розвитку економіки. Виділено вплив стану основних засобів (в Україні на початок 2015 р. ступінь зносу доходить до 80 %) на інвестиційну привабливість приватизованих об'єктів та фінансові надходження від цього, що характеризуватиме можливості виконання заходів сталого розвитку економіки. Виходячи з потреби розширення заміни імпортованих енергетичних носіїв вітчизняним вугіллям (західний регіон України) та комплексного врахування при цьому наслідків для сталого розвитку економіки, запропоновано створити Науково-дослідний інститут соціально- і фінансово-економічних проблем функціонування та розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну. Відзначено, що сталий розвиток економіки можливий лише на основі системної уваги до науки та активного впровадження її результатів за належного фінансування (понад 1 % від ВВП), однак в Україні за останні роки сумарні витрати на науку становлять 0,7-08 % від ВВП, що свідчить більше про дотримання українською наукою рівня пізнавальної функції.
44
Гринюк, Наталія, and Марія Намчук. "СУТНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 367–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-80.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні-методологічні аспекти формування механізму посередницької діяльності у міжнародному бізнесі. Проаналізовано сутність, роль та особливості міжнародної посередницької діяльності, принципи діяльності міжнародних посередників, коло послуг, які вони пропонують. Залежно від основних функцій, визначено види торговельного посередництва. Проаналізовані переваги та недоліки залучення міжнародних посередників для підвищення ефективності діяльності підприємства. Також обґрунтовано актуальні проблеми посередництва у міжнародному бізнесі. Виявлено сучасні тенденції розвитку міжнародних посередницьких операцій, перспективу подальшого розвитку цього напряму торговельної діяльності, а також з'ясовано основні напрями підвищення ефективності посередництва в контексті посилення міжнародної конкурентоспроможності України.
45
Вакула, Аліса Юріївна, and Вікторія Олександрівна Стороженко. "Підвищення якості навчання за допомогою сучасних електронних систем." Theory and methods of e-learning 2 (February 2, 2014): 218–20. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.262.
Full textAbstract:
В статті розглядаються питання організації навчального процесу у Вузі з використанням сучасних можливостей електронних систем. Значна увага приділяється самостійній роботі студентів з різних напрямках її інформаційно - комунікативної забезпеченості, що дає можливість підвищення ефективності такої роботи та дозволяє поставити самостійну роботу на новий рівень самостійності процесу навчання. Такий рівень має бути забезпечений успішним рішенням задач методичного характеру, пов’язаних з інформаційним змістом та засобами використання автоматизованих систем навчання. Значну роботу в цьому напрямку має проводити лабораторія дистанційного навчання.
46
Yudina, Е. I. "Моделювання впливу технологічних нововведень на зростання ефективності виробництва." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 7 (December 25, 2016): 272. http://dx.doi.org/10.15421/191630.
Full textAbstract:
Невід’ємний інструмент підвищення ефективності промислового виробництва – активізація інноваційної діяльності, яка заснована на застосуванні досягнень науково-технічного прогресу (НТП). Саме це обумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих підходів до управління інноваційною діяльністю, спрямованою на підвищення ефективності використання ресурсів і результатів діяльності промислових підприємств, а також визначення напрямів її організації. Підвищення ефективності діяльності підприємства пов’язане із його умінням пристосовуватися до особливостей сучасної конкуренції і швидких змін ринкового середовища, своєчасно реагувати на ці зміни, визначати стратегічні напрями діяльності, зокрема такі, як застосування нових технологій і створення ефективних механізмів упровадження інновацій.Мета роботи – моделювання впливу технологічних нововведень на підвищення ефективності виробництва шляхом математичного опису закономірностей взаємодії інноваційної і виробничої діяльності промислового підприємства та визначення кількісного впливу впроваджених нових технологій на зниження ресурсомісткості продукції і поліпшення результатів роботи суб’єктів господарювання промислового сектора економіки.Досліджено вплив технологічних нововведень на показники витрат ресурсів виробництва на основі економіко-математичного моделювання взаємодії виробничого та інноваційного процесів. Розроблено моделі кореляційної залежності ресурсомісткості виробництва від упровадження нових технологій на промисловому підприємстві Дніпропетровської області (Україна), за допомогою яких встановлено та математично описано закономірність впливу технологічних нововведень на величину економічних показників виробничої діяльності промислового підприємства. Створені економіко-математичні моделі дозволили розрахувати кількісне співвідношення витратомісткості продукції та інвестиційних витрат на прогресивне технологічне оновлення виробництва, а встановлені інтервальні межі – прогнозувати можливі зміни показників виробництва в результаті впровадження нових технологій і планувати результати діяльності підприємства залежно від його інвестиційно-інноваційної активності. У ході аналізу розраховано параметри, які характеризують якість розроблених моделей і свідчать про їх адекватність і можливість застосування на практиці.Наукова новизна дослідження – встановлено й надано математичне пояснення закономірностей взаємодії показників інноваційної та виробничої діяльності, оцінний кількісний вплив нових технологій на зростання ефективності роботи промислових підприємств.Практичне значення дослідження – розроблені моделі дозволяють обчислювати величину показників ресурсомісткості та ефективності виробництва, які відповідають певній сумі інвестицій у нові технології, та визначати зміну величини показників виробничої діяльності в результаті впливу зміни обсягу інвестицій у технологічні нововведення, а отже, прогнозувати і планувати результати і ступінь зростання ефективності виробництва на основі наявних інвестиційних ресурсів. Їх кількісне співвідношення дозволяє оцінити якісний і кількісний вплив упроваджених нових технологій на підвищення ефективності роботи підприємства.Перспективним напрямом подальших досліджень за темою даної роботи можна вважати створення механізму управління інвестиційно-інноваційною діяльністю і ефективністю виробництва на основі техніко-технологічного оновлення матеріально-технічної бази підприємства.
47
Черноватий, Леонід Миколайович, and Алла Сергіївна Ольховська. "КОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З УСНОГО ПЕРЕКЛАДУ." Information Technologies and Learning Tools 87, no. 1 (March 1, 2022): 320–35. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4138.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовано та побудовано компонентну модель технологічної компетентності фахівця з усного перекладу. Розкриваючи загальну структуру технологічної компетентності перекладача, автори констатували зростання питомої ваги інформаційно-комунікаційних технологій усного перекладу та окреслили головні напрямки розвитку технологій усного перекладу (із застосуванням комп’ютерних засобів, віддалений усний переклад, машинний усний переклад, синхронний переклад з використанням спеціального обладнання), що, своєю чергою, дозволило встановити ключові різновиди усного віддаленого перекладу – телефонний переклад, віддалений відеопереклад та переклад у форматі вебтрансляції. Під час дослідження з’ясовано, що на сьогодні підвищення ефективності різних видів усного перекладу забезпечується такими категоріями спеціальних перекладацьких інформаційно-комунікаційних технологій, як спеціальне обладнання для усного синхронного перекладу, комп’ютерні засоби, що застосовуються в процесі виконання усного перекладу, системи менеджменту усного перекладу, платформи для надання послуг віддаленого усного перекладу. Складено перелік головного програмного забезпечення в межах кожної категорії. Засобами методу моделювання побудовано й теоретично обґрунтовано структуру компонентної моделі технологічної компетентності фахівця з усного перекладу, яка складається з чотирьох компонентів – мотиваційного, декларативного, процедурного та особистісного. Мотиваційний компонент передбачає наявність у фахівців з усного перекладу усвідомлень, прагнень та мотивації до використання ІКТ у своїй професійній діяльності, водночас особистісний охоплює ціннісну сферу та професійно важливі якості. У межах декларативного компонента студенти мають засвоїти ряд знань, необхідних для роботи з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями усного перекладу, а в межах процедурного – оволодіти навичками їх використання та вміннями здійснювати різні види усного й усного віддаленого перекладу з їх застосуванням. Ґрунтуючись на результатах анкетування, сформульовано висновок стосовно відсутності у студентів як знань про сучасні інформаційно-комунікаційні технології усного перекладу, так і навичок та вмінь їх використання; зафіксовано позитивне ставлення студентів до усного перекладу загалом і до його сучасних технологій, їхнє прагнення до оволодіння згаданими технологіями та різновидами усного віддаленого перекладу, а також наявність технічних передумов для їх упровадження до змісту фахового навчання.
48
Vus, Viktor. "Терапевтичний потенціал малих груп у збереженні психічного здоров’я учасників бойових дій на сході України." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 43(46) (July 15, 2019): 95–106. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi43(46).28.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена гострою потребою у підвищенні ефективності соціально-психологічної реабілітації постраждалих від воєнного конфлікту, особливо в умовах досить високого рівня недовіри суспільства до урядових та громадських ініціатив. Мета статті полягає у визначенні соціально-психологічних (групових, сімейних) ресурсів збереження психічного здоров’я учасників бойових дій та їхніх родин. Організація емпіричного дослідження в методологічному плані здійснювалася за двома напрямами: визначення “терапевтичного потенціалу” та ролі членів малих груп – родин – у процесі реабілітації; визначення аксіологічних “маркерів” підвищення ефективності реабілітаційних програм та програм особистісного розвитку. У результаті аналізу виявлено: проблемна ситуація характеризується актуалізацією родинних труднощів, що зумовлює зміни в сімейній самоідентифікації; погіршення самопочуття зумовлюють такі чинники, як когнітивний дисонанс у системі “Я – Інші”, розбіжність ціннісних орієнтацій особистості та соціуму. Визначено специфіку аксіосфери учасників бойових дій – протиставлення “мирному” суспільству як пошук нових значень, нових форм реалізації соціальної діяльності, як специфічно яскраве емоційне сприйняття життєвої діяльності, життєвих подій. Рекомендованими напрямами психологічного супроводу сімей постраждалих військовослужбовців є групові консультації для дружин з метою формування усвідомленості зав’язків “особистість – ситуація − проблема”; групові сімейні консультації для взаємоактуалізації адаптивних можливостей членів подружжя, переживання нового соціального досвіду. Також рекомендовані напрями розроблення аксіологічних засад реабілітаційних програм для військових – учасників бойових дій: якість сімейних стосунків та батьківські цінності є механізмами абілітації у військових – учасників бойових дій – культури перцепції соціальної взаємодії; гуртування учасників за аксіологічними позиціями дає змогу суттєво підвищити ефективність реабілітаційних впливів.
49
Шурпа, С. "Сучасні напрями підвищення ефективності інвестування в людський капітал." Україна: аспекти праці, no. 4 (2013): 28–32.
Find full text
50
Дячков Д.В., Простак О.С., Тенянко А.О. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ." Економічний форум 1, no. 4 (December 1, 2019): 122–29. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-19.
Full textAbstract:
В статі охарактеризовано залежність сталого розвитку підприємств агропродовольчої сфери від результативності розробки, освоєння та поширення нововведень. Визначено найбільш загальну та широковживану класифікацію інновацій в агропродовольчій сфері за предметом та сферою застосування, відповідно до якої визначено чотири їх типи: селекційно-генетичні, виробничі, організаційно-управлінські та економічні, соціально-екологічні. Зважаючи на зазначені типи інновацій, охарактеризовано пріоритетні напрями активізації інноваційної діяльності в агропродовольчій сфері. Розроблено схему організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку агропродовольчої сфери, основними складовими якого є: організаційно-економічна, інституційна, інструментальна, нормативно-правова, методична, соціально-психологічна та фінансово-економічна. Запропоновані стратегічні напрями підвищення ефективності управління інноваціями на сільськогосподарських підприємствах.