Journal articles on the topic 'Найм людей'

На основании анализа 30 полуструктурированных интервью с HR-менеджерами российских и транснациональных бизнес-компаний выявлены основные типы стратегий инклюзивного трудоустройства, проанализирована интерпретация HR-менеджерами организационных барьеров и преимуществ найма людей с инвалидностью. Фокус на позициях HR-менеджеров обоснован тем, что их компетенции и функционал, с одной стороны, максимально приближены к реализации существующих законов и регламентов, с другой, именно эти профессионалы могут стать проводниками новых инклюзивных практик. Через организационный контекст HR-менеджеры осмысляют проблемы и перспективы инклюзивного трудоустройства, как они связаны с организационными ценностями и корпоративной культурой, имиджем компании и ее ролью в повышении толерантного отношения к людям с инвалидностью в обществе, способностью компании идти дальше выполнения законодательства по квотам и готовностью инвестировать в людей с инвалидностью, вместо ожидания дополнительных льгот и субсидий от государства. Информанты рассуждают о найме людей с инвалидностью и в логике ценностей инклюзии, и с точки зрения экономических выгод. Противоречащие друг другу с экономической точки зрения позиции – найм сотрудника с инвалидностью для закрытия вакансии и инвестиции в позиции стажёров, – интерпретируются информантами как равно важный долгосрочный вклад не только в бизнес, но и в формирование инклюзивной культуры как в компании, так и за ее пределами. Недостаток такой культуры в обществе предстает одним из самых живучих и сложно преодолимых барьеров на пути инклюзивного трудоустройства, наряду с неразвитой инфраструктурой, недостаточной мотивацией и квалификацией самих людей с инвалидностью, запутанностью рекомендаций по аттестации рабочих мест. Вместе с тем HR-менеджеры видят определенные блага и преимущества в трудоустройстве людей с инвалидностью и начинают формулировать внутренние правила, создавать практики взаимодействия, направленные на воспитание, закрепление и продвижение инклюзивных ценностей. Личным приоритетом становится «инклюзия – норма жизни» хотя бы в отдельно взятой компании.

Кожна держава Стародавнього Світу має свою історію виникнення та розвитку. Ці держави були східними деспотіями зі своїми особливостями. Стародавня Індія як монархія мала окремі демократичні інститути, а Стародавній Китай був абсолютною теократичною монархією. Право в них захищало інтереси рабовласників, знаті та обмежувало права інших людей. Джерелами староіндійського права були звичаї, закони Ману, Дхамаша-стра, Архашастра, нарада, веди; давньокитайського - звичаї, Книга законів Царства Вей, розпорядження імператорів. Основними рисами права країн Стародавнього Сходу були: кастово-становий характер, дискретичність, традиційність, консерватизм, казуїстичність, незавершеність, формалізм. В Стародавній Індії виділялося право: а) власності (наприклад, на землю; земельний фонд складався з земель: володаря, общинних, приватних); способами набуття права власності були: спадкування, купівля, дарунок, знахідка, здоби, набувальна давність; б) зобов'язальне (купівля-продаж, позика, оренда, особистий найм, перевезення, зберігання, дарування; в) сімейне (шлюб був обов'язком для продовження роду, а вибір обранців покладався на батьків); г) спадкове виникало за законом у синів, а дочкам виділявся посаг; д) кримінальне включало нові інститути (вина, рецидив, співучасть) та пережитки первісного суспільства (принцип таліону, ордалії). Злочини були: державні, релігійні, проти особи, проти власності, проти сім'ї; до покарань належали: тілесні, смерна кара, членоуш-кодження, штраф, вигнання, таврування, усунення з посади. В Стародавньому Китаї виділялося право: 1) власності (на землю та на рабів. Землі були в державній та приватній власності); 2) зобов'язальне (міна, купівля-продаж, дарування, позика, оренда землі, особистий найм); 3) спадкове (за законом та передбачало спадкування майна батька старшим сином від першої дружини); 4) сімейне (передбачало укладення шлюбу батьками від імені дітей та категоричний авторитет батька в сім'ї); 5) кримінальне (передбачало злочини проти: держави, релігії, особи, порядку управління та військові злочини; до покарань належали: смертна кара, членоушкодження, штрафи, тюремне ув'язнення та знеславлюючі покарання). У цих державах право було безсистемним, але окремі її елементи були (норми, певні інститути, елементи підгалузей), самостійних галузей не було, бо вони були змішаними. Кримінальне право було об'ємним та містило норми різних галузей права.

Развитие информационных технологий позволяет нам разрабатывать системы для анализа и обработки данных. Сегодня основным источником доступных данных является интернет. Исследователи разработали онлайн- и офлайн-системы для анализа этих данных. Этот анализ может быть использован для различных целей. Данная работа сосредоточена на изучении систем, которые используются для анализа эмоций, извлеченных из текста. В этой статье анализируются такие системы и, основываясь на авторских исследованиях, предлагаются механизмы для повышения их характеристик и улучшения области применения, а также сравнивается их производительность.Анализ эмоций, извлеченных из текста, может быть использован для прогнозирования будущих событий, отзывов людей о продукте или услуге, идентификации группы людей по интересам и разработки машины, которая может имитировать поведение человеческих эмоций. Основной целью статьи является усовершенствование механизма человеко-машинного взаимодействия при общении с использованием текста. В статье предлагается механизм, который улучшает взаимодействие человека и машины путем определения психолингвистических характеристик текста, которые представляют поведение человека. Данный механизм будет изучать отношения между эмоциями и психолингвистическими характеристиками текста. Это облегчит процесс взаимодействия человека с машиной.

Радість загострює нашу сприйнятливість до світу, дає змогу нам захоплюватися і насолоджуватися ним. Радісна людина бачить світ у його красі і гармонії, сприймає людей в їх кращих проявах. Вона схильна швидше діставати задоволення від об’єкта, насолоджуватися ним, ніж аналізувати і критично осмислювати його. Людина сприймає об’єкт таким, яким він є, не прагне поліпшити або змінити його. Вона сприймає об’єкт як частину світу, відчуває свою близькість, причетність до нього. Об’єкт сприймається людиною як продовження, розширення її власного «Я». Радість змушує людину з особливою гостротою відчути свою єдність зі світом. Радість – це не просто позитивне ставлення до світу і до себе, це своєрідний зв’язок між людиною і світом.

Анотація. Доробок письменників-учителів кінця ХIX – 30-тих років ХХст, які працювали у школах Західної України, є достовірним джерелом інформації про розвиток шкільництва та становище вчителя в зазначений історичний період. Будівництво освітньо-виховної справи досліджуваного періоду вимагало ініціативних, відданих своїй справі людей, які б узяли керівництво цим процесом у свої руки, і засобів, що б забезпечили виконання поставлених завдань. Зображено організаторів просвітницького руху на західноукраїнських землях, суперечності між традиційною, офіційною концепцією щодо навчання та виховання та підходами, що брали за зразок західну педагогіку і досвід європейської школи. Аналіз життя і діяльності, літературних творів письменників-педагогів надає нам можливість зробити висновок, що просвітництво, громадянська свідомість, патріотизм, відданість інтересам народу властиві, в першу чергу, самим митцям. Аналізуючи літературні твори громадську та просвітницьку діяльність, ми бачимо, що вони насичені різноманітними виховними ситуаціями, характерами, поглядами, вчинками людей, які жили в першій половині ХХ століття на територіях сучасної Західної України. За результатами дослідження встановлено, що важливу роль у реалізації освітньо-виховних завдань і формуванні педагогічно-просвітницьких орієнтирів мала діяльність громадських культурно-освітніх та педагогічних, заснованих й очолюваних визначними представниками західноукраїнської інтелігенції: педагогами, письменниками та освітніми діячами Західної України. Ключові слова: освіта, письменники-учителі, Західна Україна, доробок, шкільництво.

Современный человек, в какой бы сфере деятельности он ни оказался, не может обойтись без новейших информационных технологий. С помощью компьютеризации обеспечивается работоспособность и автоматизация всех нынешних административных предприятий, медицинских и банковских учреждений. Такие устройства, как атомные реакторы и маршрутизаторы поездных маршрутов, напрямую влияющие на безопасность людей и окружающей среды, зависят не только от труда человека, но и от специализированных программ, технического оснащения и компьютеров. Известные нам по множеству кинокартин и детективных романов средства кражи информации с информационных носителей имеют место быть и в реальных ситуациях. Так, множество информационных технологий, чьей целью является хранение и получение допуска к информации, иным технологиям, средства коммуникации и воздействия на особо важные объекты часто подвергаются несанкционированному доступу со стороны злоумышленника.

Вивчення деструктивного змісту реклами дає нам можливість проаналізувати її ступінь та методи впливу на сучасний зовнішній медіапростір людини та суспільства. Завдання статті – вивчити та проаналізувати руйнівний зміст реклами та дослідити соціальний фактор у процесі комунікаційних процесів суспільства на прикладі інформації сучасних рекламних повідомлень. Актуальність теми виявляється у необхідності вивчення існування людини в медіа-просторі та її соціального становлення у віртуальному суспільстві. Зі збільшенням участі людства у віртуальній інформаційній мережі збільшується ризик неконтрольованості особистості та більша залежність від колективних установок. Вивчається та аналізується сутність соціального фактора від використання деструктивного змісту в рекламному дискурсі, огляду та аналізу деструктивного змісту реклами, її суб'єктивного змісту та впливу на екзистенційне сприйняття людини світом. Досліджено синергетичний ефект реклами з деструктивними образами в комунікативних соціальних процесах. Досліджено роль формування віртуальних втрат (збитків) у процесі просування товарів та послуг, що використовують руйнівний зміст реклами. Дослідження формування нових ментальних установок одержувачів реклами та їх впливу на існуюче співіснування та взаємодію у суспільстві. У сучасному суспільстві реклама стала важливою частиною соціалізації людей, саме тому вона відіграє значну роль у формуванні громадської думки, оцінках людей та подій, встановленні рівня життя та ставлення до взаємодії, в тому числі спрямованої на внутрішній світ особи. Відзначається, що через неможливість протидії рекламним зображенням в інформаційному полі людина є споживачем інсталяцій, але водночас вона здатна по-різному коригувати наявний вплив і відображати на ньому.

Современный мир переживает глобальную цифровую трансформацию. Практически не осталось ни одной из социальной, информационной, политической, экономической, культурной и биологической сфер без существенных изменений, связанных с цифровыми технологиями. Однако в поле философии также возникают все новые вопросы: какой вклад может внести философия в стремительно трансформирующуюся цифровую реальность? Как нам попытаться понять и продумать эти изменения? Как цифровые технологии бросают вызов прошлым идеям о том, кто мы и куда движемся? Где цифровизация подрывает наши этические устремления и заветные идеалы демократии, равенства, неприкосновенности частной жизни, доверия, свободы? С какими целями внедряются цифровые технологии, и как они влияют на сознание людей? В данной статье мы проанализировали, как общество воспринимает новые опосредования и «образ» нового цифрового мира. Также в статье исследован новый технологический ландшафт, который формируюет не только наши условия существования, но и идентификацию себя в мире.

Цель: статья посвящена определению и изучению требований рынка труда к человеческому капиталу молодежи. Обсуждение: российский молодежный рынок характеризуется рядом негативных тенденций, среди которых сокращение рабочих мест по причине активной информатизации бизнес-процессов, рост показателей безработицы, низкий интерес молодежи к работе в реальных секторах экономики, предпочтение молодежи удаленной работы, распространение феномена людей, которые не хотят ни работать, ни учиться, и многие другие. В этой связи наиболее актуальными вопросами как в теории, так и на практике, имеющими не только общегосударственную, но и глобальную значимость, выступают: изучение проблем современного молодежного рынка труда, занятости молодежи, ее эффективного и быстрого трудоустройства. Результаты: в статье использована методика поэтапного исследования требований рынка труда. На первом этапе были определены мотивы найма молодых специалистов, основные преимущества и недостатки молодежной рабочей силы. На втором этапе анализировались причины отказа в трудоустройстве молодых специалистов. Третий этап предполагал выделение групп характеристик человеческого капитала молодежи, коррелирующих с эффективным трудоустройством. Результаты исследования могут быть использованы при разработке государственных программ молодежной политики, вузовских программ трудоустройства выпускников вузов.

У статті порушено проблему професійної підготовки здобувачів вищої освіти в Україні в умовах світової коронавірусної пандемії COVID-19, яка докорінно змінила нашу професійну діяльність. Ми зробили все можливе, щоб адаптуватися. Минуло понад сім місяців, відколи Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила COVID-19 пандемією. Сотні мільйонів людей пережили й переживають періоди суворого карантину. Багато хто мусив раптово перемикнутися на роботу з дому; мільйони людей лишилися без роботи. Розглянуто, що майбутнє видається непевним. Нам невідомо, коли суспільне життя повернеться у нормальне русло і чи повернеться взагалі, як невідомо й те, які шрами лишить по собі пандемія. Окреслено актуальні проблеми, які зумовлені необхідністю усвідомлення нової реальності пандемії СOVID-19 як рушія змін освіти. Пандемія COVID-19 докорінно змінила життя університетів. Утім, після «цифрового стрибка» у навчанні багато хто вимагає повернення до нормального навчання в аудиторіях. Заклади освіти припинили очне навчання та перевели понад мільйон здобувачів освіти на «домашнє навчання». Карантин яскраво показав спроможність кожного лектора, його підхід до роботи, організації навчання, володіння ІКТ-навичками. Це сприятиме зміні підходів до підвищення кваліфікації кожного викладача та скорегує кадрову політику. З’ясовано, що ця проблема потребує подальшого вивчення та може розглядатися як узагальнення сучасного світового досвіду з найбільш жагучої проблеми, своєрідним дороговказом для науковців та викладачів. Указано на необхідність дослідження проблеми щодо переходу до дистанційної і змішаної систем освіти, які радикально змінюють способи навчання й учіння, що вимагає відповідних змін в освітніх вимірюваннях, показниках якості освіти, зокрема це стосується питань щодо подальшого перспективного дослідження.

У статті представлено аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо історії виникнення психологічних тревелогів. Висвітлено зміст поняття тревелог як форми творчого субєктивно- емоційного освоєння фізичного або психічного простору шляхом переміщення в ньому . Розглянуто поняття тревелогу як одної з найдавніших форм творчості людини. Розкрито елементи травелогу:чужий національний наратив . Тревелог повинен пропонувати погляд зсередини – уявлення про чуже нам місце від людей, які там живуть;свій національний наратив, характер, темперамент. Через спостереження чужого наративу та порівнняння з власним, можна краще зрозуміти та відчути свій;політична проблематика. Порівняння «своє-чуже» неминуче веде до політичних висновків. Необов’язково акцентувати на суто політичних питаннях, краще показати, як впливає інша форма правління на виразні особливості життя людей та культурний феномен цієї країни, етнопсихологію;побутова панорама. Гумус, на якому виростає тревелог – це побут країни – звички, страви, одяг, преференції в уявленнях тощо;злам стереотипів. Чим більше ми дізнаємося, тим більш «захитаними» стають типові погляди, й сталі стереотипи піддаються сумнівам;біографічна панорама. В тревелозі обов’язково повинен бути особистий погляд дослідника, що вирізняє його серед інших. Проаналізовано, що емотивні конструкції свідчать, що дослідник моделює образ дороги крізь призму сприйняття аномальності часу, за умов викривленого континууму. У такий спосіб розкриває модель часово-просторового континууму, позначеного втратою сенсу свого існування, свій обсяг і значення для «Я»-его. Психологічна творчість освітлює синтез поглядів, переконань, принципів, оцінок, життєві позиції, програми поведінки та діяльності дослідника. Доведено, що саме концепт «тревелог» з його архетипними елементами (Подорожній, Шлях, Пригода) виявляється найбільш «зручним» інструментарієм на даному етапі проникнення в сутність психічного (свідоме-несвідоме).

У статті відображено актуальні просвітницькі та громадські проблеми та потреби українського суспільства крізь призму діяльності західноукраїнських письменників-педагогів, та проаналізовано чинники виховання національно-свідомої особистості у творчості письменників-педагогів Західної України кінця ХІХ 30-ті рр. ХХ ст. Зображено організаторів просвітницького руху на західноукраїнських землях, суперечності між традиційною, офіційною концепцією щодо навчання та виховання та підходами, що брали за зразок західну педагогіку і досвід європейської школи.Аналіз життя і діяльності, літературних творів письменників-педагогів надає нам можливість зробити висновок, що просвітництво, громадянська свідомість, патріотизм, відданість інтересам народу властиві, в першу чергу, самим митцям. Аналізуючи літературні твори громадську та просвітницьку діяльність, ми бачимо, що вони насичені різноманітними виховними ситуаціями, характерами, поглядами, вчинками людей, які жили в першій половині ХХ століття на територіях сучасної Західної України.За результатами дослідження встановлено, що важливу роль у реалізації освітньо-виховних завдань і формуванні педагогічно-просвітницьких орієнтирів мала діяльність громадських культурно-освітніх та педагогічних, заснованих й очолюваних визначними представниками західноукраїнської інтелігенції: педагогами, письменниками та освітніми діячами Західної України.

Задача автоматической проверки правописания является актуальной: Количество написанного текста увеличивается с каждым годом, также, как и количество людей, начинающих изучать новые языки, и всем нам, как людям, свойственно делать ошибки. Существует два основных подхода к решению данной задачи: подход, основанный на машинном обучении, и подход, основанный на правилах. Первый имеет более высокое качество и не требует привлечение лингвистов, но с другой стороны второй позволяет объяснить пользователю причину ошибки и требует значительно меньше вычислительных ресурсов. Эти подходы можно комбинировать, объединяя их преимущества, и получать выигрыш в качестве. В настоящей работе представлен способ автоматического получения правил из аннотированного набора данных, которыми могут быть расширены системы автоматической проверки правописания после добавления описания. За основу был взят подход Transformation-Based Learning (TBL), который был доработан для использования на данных с большим количеством признаков. В результате были сгенерированы 1238 правил для 36 категорий ошибок. После этого, существующая система по проверке правописания LanguageTool была расширена полученными правилами и показала улучшение качества работы.

В данной статье рассматриваются информационные технологии как средство для дистанционного образования. Для этого были сравнены традиционные способы обучения с основными образовательными технологиями дистанционного обучения. Рассмотрены плюсы и минусы, преимущества и недостатки получения образования на расстоянии. Так же были исследованы некоторые информационные образовательные технологии, такие как сетевые образовательные технологии, системы управления базами данных (Oracle, SQL server), технология «электронного учебника». Множество взрослых людей не всегда имеют возможность и желание посещать занятия в вузах. К основным причинам данного обстоятельства относится, например, наличие семьи, семейных обязанностей и постоянной работы. С учетом этих реалий появляется другая альтернатива – возможность интерактивного обучения с использованием глобальной сети Интернет. Традиционные методы обучения в настоящее время утратили свою эффективность. Поиск новых путей и методов передачи знаний и навыков позволит нам идти в ногу с постоянно меняющейся средой вокруг нас. Новые образовательные технологии помогут не только преодолеть ограничения времени и пространства, но и качественно усвоить большие объемы информации и знаний. При этом важную роль в содействии модернизации образования играют те образовательные технологии, которые основаны на современных информационных технологиях.

Способность сопереживать является одной из важнейших в отношениях между индивидами: «она заставляет» их изменять свое поведение, иногда в ущерб себе, приводит к сплочению группы, и т. п., что делает изучение эмпатии важным и актуальным. Понимание эмпатии как сопереживания является не единственным: выделяют разные виды эмпатии, при этом истинной эпатией обычно наделяются только люди, а представления об организации активности мозга и психофизиологических основах эмпатии крайне малочисленны. В последнее время проявления эмпатии стали связывать с функционированием систем «зеркальных нейронов», а сам феномен эмпатии стал рассматриваться на двух уровнях: врожденном, связанном с наличием «зеркальных систем», и приобретен- ном, связанном с «когнитивной переработкой информации». Неопределенность в определении эмпатии, методические трудности и ограничения исследований эмпатии у людей, с одной стороны, и представления о структуре индивидуального опыта и организации активности мозга, развиваемые в системно-эволюционном подходе [2, 3], с другой, позволяют нам предположить, что психофизиологические основы эмпатии могут быть поняты в результате исследования организации активности мозга при реализации «эмпатического» поведения. Сообщаются результаты исследования эмпатии и организации активности мозга у крыс в модели инструментального пищедобыва- тельного поведения.

Александра Сергеевна Курленкова – к. и. н., научный сотрудник группы медицинской антропологии ИЭА РАН, Москва, Россия. Электронная почта: askurlenkova@yandex.ru В статье предпринимается попытка посмотреть на участие незрячих в профессиональной жизни общества сквозь призму медицинской, социальной и трудовой моделей инвалидности. Каждая из этих моделей – продукт социальной и юридической конвенции, который, однако, определяет государственную политику, (само)восприятие незрячих людей, в том числе в профессиональной сфере. На основе качественного анализа интервью с незрячими людьми, я показываю, что отношение к ним определяется медицинской (патерналистской) моделью инвалидности, конструирующей образ незрячего как больного, нуждающегося в покое и «домашнем режиме». Коммерческие компании не видят экономических преимуществ от найма «инвалидов», предпочитая выплачивать штрафы или использовать схемы фиктивного трудоустройства. Спектр легитимных профессиональных возможностей незрячих, сформировавшийся еще в СССР, крайне узок: это монотонная ручная работа на предприятиях, часто без договорной основы, за символическую оплату, не дотягивающую до минимального размера оплаты труда; профессиональные колеи незрячих включают сферу массажа, музыки, преподавания в коррекционных школах. В статье я показываю, что в основе выделения этих областей для работы незрячих лежит идея о том, что люди без зрения – это гомогенная группа, обладающая одинаковыми профессиональными способностями и желаниями. Многие незрячие следуют этим «протоптанным тропинкам»; однако некоторые люди с ограничениями зрения выступают в роли «трансгрессоров», преступающих привычные профессиональные маршруты и прокладывающие собственные.

Метою дослідження є характеристика політичного дискурсу Президента України Володимира Зеленського першого року каденції. У процесі дослідження застосовано комплекс методів, що зумовлено багатогранністю мовленнєвої діяльності Президента Укра- їни: дискурсивний аналіз; когнітивний аналіз; концептуальний аналіз; інтент-аналіз. Політичний дискурс В. Зеленського переважно визначають стратегія на підвищення і стратегія театральності. Стратегія на підвищення використана з метою створення навколо себе та своєї політичної сили позитивного ментального простору, тому реалізу- ється за допомогою тактики аналіз-«плюс», що передбачає розбір політичної ситуації без експліцитного схвалення власного внеску, з демонстрацією вдячності пересічним громадя- нам. Стратегія театральності реалізується за допомогою тактики кооперації, яка експлі- кує намір ототожнити себе з народом. Прийомами тут є використання вокативів-етно- німів та інклюзивного займенника «ми», які беруть участь у конструюванні «ми-дискурсу» й «усуспільненні» відповідальності; знижене буденне спілкування у форматі сторителінгу; транслінгвальна мовленнєва практика. Тактика іронізування проявляється у використанні стосовно політичних опонентів іронії з метою самопозиціонування і створення «маніпуля- тивного дискурсу позитиву». Президентський дискурс В. Зеленського – складне мовленнєве утворення, характерними рисами якого є формат зниженого буденного спілкування у звертанні до українського народу; намір солідаризуватися з народом у вирішенні спільних проблем; репрезентація ціннісних орі- єнтирів молодіжної лінгвоспільноти; поширення публічних меседжів за допомогою соціаль- них мереж; актуалізація в мовленні фізіологічних і соціальних потреб людей; перформативна функція іронії.

Мета: розкрити погляди на сучасне бачення психосоматичних розладів, що виникають у дітей старшого шкільного віку в умовах сучасного інформаційно насиченого та агресивного середовища. Висвітлити результати емпіричного дослідження з цієї тематики. Проаналізувати різноманіття досліджень, що стосуються впливу стресу на дітей старшого шкільного віку та виникнення у зв’язку зі стресовими ситуаціями психосоматичних розладів. Визначити психологічні і психосоматичні аспекти впливу стресу на життя та здоров’я дітей старшого шкільного віку. Опираючись на погляди відомих науковців, зокрема З. Фройда, про те, що всі органічні страждання мають психологічну зумовленість, розкрити своє бачення впливу емоційної стійкості та самооцінки на функціонування внутрішніх органів. Методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації). Та емпіричні: психодіагностичні методики (Гісенський опитувальник соматичних скарг, контрольний перелік ознак психопатії, тест-опитувальник Г. Айзенка для діагностики властивостей і типу темпераменту, шкала психологічного стресу RSM-25, малюнковий тест «Автопортрет»), що дозволили нам розкрити наше бачення впливу стресу на появу психосоматичних порушень. Результати: у ході теоретичного аналізу виявили, що погляди на сучасну психосоматику виходять за рамки уявлень лише про здоров’я чи хворобу. Так само і поняття «стрес» виходить за рамки розуміння «погано» чи «добре». Зазначено про необхідність враховувати, що більшість людей, в тому числі й діти, в сучасному суспільстві знаходиться під впливом стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми живемо, посилюється психічна діяльність людей. У результаті дослідження також проаналізовано особливість дітей старшого шкільного віку засвоювати й переробляти великий обсяг інформації, необхідність швидкої адаптації, перші пошуки професійної реалізації, пошук себе тощо. Розглянуто виникнення проблеми емоційного стресу, тобто напруження й перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників, як причини психосоматичних розладів. Аналіз отриманих даних полягав у виявленні відмінностей між представниками двох груп – групи емоційно стійких респондентів (середня емоційна стійкість та висока емоційна стійкість) з низьким рівнем стресу та групи емоційно нестійких респондентів (висока емоційна нестійкість та дуже висока емоційна нестійкість) з середнім рівнем стресу. Значна увага приділена опису психологічної картини хвороби, оскільки від такого знання залежать наступні терапевтичні заходи. Висновки. В умовах стресу, а також з урахуванням нестійкої або заниженої самооцінки діти старшого шкільного віку більш схильні до психосоматичних розладів серцево-судинної системи, системи органів травлення. Узагальнили результати впливу психологічних і соціальних факторів, яким є, власне, стрес. Прийшли до розуміння афективно-емоційних факторів впливу на виникнення психосоматичних порушень.

Старение населения в трудоспособном возрасте продолжается. Однако работодатели по-прежнему предпочитают нанимать более молодых сотрудников. Как следствие, старшие возраста активно вытесняются с рынка труда. Эта тенденция характерна не только для европейских развитых стран, но и для России. Люди старших возрастов вынуждены задумываться об альтернативных трудовых стратегиях, чтобы обеспечить не только свою выживаемость, но и поддерживать свои семьи. Самозанятость посредством цифровых платформ выступает в этом случае как одна из альтернатив работы по найму. Благодаря современному уровню развития IT, электронные платформы позволяют находить разовую работу и краткосрочные проекты без привязки к местоположению исполнителя, стирая границы государств с одной стороны, и открывая безграничные возможности для ненормированного рабочего дня и самоэксплуатации самозанятого – с другой. Цель статьи – определить мотивы, которыми руководствуются люди старших возрастов при переходе к самозанятости посредством цифровых платформ. В основу эмпирической части легло пилотное исследование, основанное на анализе 15 полуструктурированных интервью, проведенных с русскоязычными самозанятыми в возрасте от 50 лет и старше, проживающими на территории России. Среди респондентов были водители такси, тренеры, переводчики, репетиторы, копирайтеры, иллюстраторы и программисты. Использован подход обоснованной теории. В центре внимания – преимущества платформенной занятости (автономность и гибкие условия труда), а также мотивы самих самозанятых (монетизация хобби и деловых связей). Людей старшего возраста в самозанятости посредством электронных платформ привлекает возможность самостоятельного управления работой в рамках, ограниченных платформами; гибкие условия труда (место и время работы); и шанс монетизировать свое хобби и ранее накопленные деловые связи. Причем последние можно монетизировать как в явном виде – через сарафанное радио для привлечения новых заказов, так и опосредованно – через получение эмоциональной поддержки и укрепление собственного бренда.

Докорінні зміни, що відбуваються в країні протягом останніх десятиріч, не могли не знайти своє відображення і в тенденціях розвитку сучасної парадигми освіти. Зміни в суспільстві, мислення людей значно змінили сутність професійної діяльності викладачів фізичної культури і спорту та, водночас, накладають певний відбиток на сам процес підготовки таких спеціалістів. Отже, цілком логічним постає питання щодо змін у системі підготовки вчителів фізичної культури та формування у них управлінської компетентності в педагогічній теорії та практиці.У статті здійснено аналіз і розглянуто тенденції становлення сучасної парадигми освіти з точки зору висвітлення проблем формування управлінської компетентності фахівців фізичної культури в педагогічній теорії та практиці. Аналіз розглянутих наукових праць та досвід і знання, почерпнуті з іншої наукової літератури, дозволяють зробити висновок, що нам потрібна така гуманістична освітня парадигма, що зможе максимально вичерпано вирішити існуючі протиріччя, що нами виявлені.За логікою нашого дослідження ми також з’ясували вимоги до фахівців фізичної культури і спорту. Для цього розглянули перелік дескрипторів рамки кваліфікацій по цій професії в Європі, вимоги Національного довідника кваліфікаційних характеристик, національну рамку кваліфікацій, посадові обв’язки осіб майже дванадцяти спеціалізацій з Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що відповідають спеціальності “Фізична культура і спорт”. Фахівці фізичної культури і спорту можуть бути призначені на одну з розглянутих нами посад по закінченню навчання.Як висновок можемо зазначити, що вирішення виявлених протиріч дозволить підготувати висококваліфікованого, компетентного фахівця фізичної культури і спорту. А педагогічне моделювання процесу підготовки, перегляд існуючої системи підходів щодо методик та технологій навчання, розробка критеріїв оцінювання і виявлення та реалізація необхідних педагогічних умов значно полегшать саму підготовку.

У статті встановлено, що дозаконодавчих ознак фінансовихпослуг кредитних спілок належать:здійснення операцій із фінансо-вими активами, що пропонуєтьсявважати «учиненням фактичнихта/або юридичних дій з фінансо-вими активами»; дії з фінансовимиактивами провадять в інтересахтретіх осіб. Доводиться, що фінан-сова послуга – це господарськаоперація з грошовими коштами,цінними паперами та борговимизобов’язаннями, що здійснюєтьсяна платній або безоплатній основібанківськими або небанківськимифінансовими установами в інтере-сах замовників послуг – споживачівта можливих третіх осіб за влас-ний рахунок фінансових установ,або за рахунок споживачів чи тре-тіх осіб, або за рахунок грошовихкоштів, залучених від інших осіб, ізметою збереження їх реальної вар-тості, а у випадках, передбаченихдоговором, – отримання прибуткуспоживачем. Нині неабиякої значу-щості набувають фінансові уста-нови, діяльність яких спрямованана соціальний розвиток, зокремана захист населення від знеці-нення коштів, надання громадя-нам фінансових послуг. Такі ознакипритаманні так званим кредитнимкоопераціям, які в Україні діють яккредитні спілки. Встановлено, щокредитна спілка створюється тафункціонує на базі певного моноліт-ного об’єднання людей відповіднодо їхніх інтересів, спільної діяльно-сті або компактного місця прожи-вання. Завдяки кредитним спілкамособи, кооперуючи свої зусилля,ідеї та кошти, можуть отриматинеобхідні послуги значно дешевше,ніж якщо б кожен із них намагавсядіяти самостійно. Надано поняттякредитної спілки як неприбутковоїнебанківської фінансової установи,створеної на кооперативних заса-дах шляхом об’єднання фізичнихосіб для задоволення їхніх фінансо-вих потреб, які уособлюють поєд-нання ознак юридичної особи таспецифічних ознак (ознак фінан-сової установи, неприбутковийхарактер діяльності, ознак коопе-ративу, ознак суб’єкту некомерцій-ного господарювання та небанків-ської установи), які у сукупностіі визначають її реальний право-вий потенціал, та визначено пра-вові основи її діяльності на ринкуфінансових послуг.

Статтю присвячено проблемі порушення конституційного права на працю як прояву дискриміна­ції за віком. Вікова дискриміна­ція є поширеною і трапляється у всіх типах галузей та профе­сій у всьому світі. Дискримінація у ставленні до робітників старшої вікової групи включає ставлення як до таких, що мають усталені застарілі звички, технологічну необізнаність та відсутність енер­гії та гнучкості. Широко репре­зентована статистика багатьох держав (Норвегії, Польщі, США, Нової Зеландії, Швеції) доводить, що дискримінація на ринку праці отримала безпрецедентне поши­рення та активізувалася проблема у зв'язку з економічними наслід­ками COVID-19. Констатовано, що дискримінація може мати не тільки індивідуальну стигматизацію, а й негативно відо­бражається на всій сфері відносин у суспільстві, негативно впливає на економічний складник держави. До найпоширеніших наслідків дискримінації осіб старшої вікової групи належать: менш сприят­ливе ставлення до людей старшого віку в процесі найму та працев­лаштування, що може призвести до вимушеного виходу на пенсію та неможливості змінити роботу; недостатня зайнятість осіб старшої вікової групи, наприклад неповна зайнятість; триваліші періоди безробіття. Протидія стереотипам, упере­дженням та віковій дискриміна­ції у виробничому житті потре­бує широкого підходу. Факторами подолання дискримінації на робо­чому місці, на нашу думку, має стати комплекс гарантій, що вміщує чотири складники: норма­тивно визначену політику у сфері попередження та протидії дискри­мінації; інституційні, економічні та інші гарантії реалізації норм права; зміна ідеології та поведінки роботодавців може призвести до значного зменшення проблеми будь- якої дискримінації, у тому числі за ознакою віку; подолання вікових стереотипів у суспільстві. Пріоритетним завданням є руй­нування вікових міфів через усві­домлення сильних сторін стар­ших працівників, зокрема, таких як надійність, зрілість суджень, відсутність імпульсивності, сво­єчасність, сильна робоча етика та досвід. Соціально-культурний складник розвитку суспільної сві­домості є особливо актуальним, проте, на жаль, болючим питанням.

Статтю присвячено аналізу особливостей індексу сприйняття корупції. Складність вивчення корупції як явища в суспільстві полягає в тому, що вона має глибоко латентний характер. Неможливо вивчити корупцію на основі тільки статистичних даних: по-перше, офіційна статистика не повною мірою відображає справжній стан справ; по-друге, такі дані будуть характеризувати насамперед якість роботи правоохоронних органів або ЗМІ з виявлення фактів корупції; по-третє, статистичні дані дають нам уявлення не про корупцію, а про корупційну злочинність, і поняття ці не тотожні. У статті пояснюється, що спроби дослідників створити універсальну методику, засновану на математичних обчисленнях, важко виконати. Це пояснюється тим, що корупційні прояви, по-перше, не можуть бути достовірно виміряні, по-друге, мають кількісні (стан і динаміка) і якісні (структура і характер) характеристики, і неможливо перевести ці якісні характеристики в цифровий вираз. Індексу сприйняття корупції властива певна частка похибки через те, що він заснований на опитуванні людей, навіть авторитетних і досвідчених. Люди намагаються бути об’єктивними, але насправді це важке для них завдання. У статті робиться висновок, що нині доводиться констатувати, що, на жаль, немає дже- рел інформації про корупцію, які задовольняли б вимогу міжкраїнної порівнянності. Індекс сприйняття корупції не може використовуватися як абсолютно точний інструмент аналізу і порівняння, бо він розраховується на базі мінливого набору джерел даних: змінювалася кількість джерел даних і країн, що включаються в індекс; з’являлися нові опитування, а проведення деяких досліджень припинялося. Крім того, в методологію розрахунку Індексу сприйняття корупції вносилися зміни. Тому єдиним надійним способом порівняння є зіставлення даних по певній державі з одного і того самого конкретного джерела протягом певного періоду часу.

Метою статті є теоретичний аналіз психологічного благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. На нашу думку, є міцний зв’язок між «психологічним благополуччям» та «психологічною культурою». Для розуміння «психологічного благополуччя» будемо розглядати його через поняття «психологічної культури», як один із його конструкт. Теоретичне дослідження психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медиків в аспекті психологічного благополуччя особистості дозволило нам розробити схеми-моделі параметрів та компонентів психологічного культури. Це здійснювалося нами у два етапи. На першому етапі ми розглядали психологічну культуру в загальнотеоретичному плані, у рамках загальнопсихологічних підходів. На другому етапі – у прикладному для вирішення соціально-психологічних завдань для адаптації внутрішньо переміщених осіб, медичних працівників. Вперше було встановлено суттєвий взаємозв’язок рівня психологічної культури із суб’єктивним фактором – психологічним благополуччям. Досліджено, що психологічний фактор вивчає структурні та функціональні компоненти. Трансформації піддаються найважливіші особистісні конструкти, такі як психологічне благополуччя, яке розуміється в сучасній науці як злагоджений психічний процес, що забезпечує відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. Для виявлення найбільш об’єктивної картини психологічного благополуччя необхідно зрозуміти умови, в яких опиняється людина. Складність соціальних та психологічних особливостей конфлікту особливо сильно впливають на людей, і саме їх переосмислення психологічного благополуччя є своєрідним індикатором того, як вони ставляться до навколишньої дійсності і як прогнозують свої життєві перспективи, які перспективи розвитку їх особистісного ресурсу. У статті було вперше розглянуто психологічне благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. Були з’ясовані основні структурні параметри психологічної культури, виділені основні компоненти психологічної культури. Розглядалося поняття психологічної стійкості, механізми саморегуляції та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб медиків, форми і способи комунікації. Виявлено велике значення комунікативної компетенції переселенців медиків в успішній реалізації психологічного благополуччя особистості.

В основу статьи положена гипотеза о том, что в настоящее время, на рубеже тысячелетий, огонь, который человек начал использовать на заре своей истории, угасает навсегда. Человек, применяя технологии, преобразующие и заменяющие открытый огонь, пришел тем самым к важному поворотному моменту эволюции, меняющему многие фундаментальные элементы его жизни, под знаком которых развивались с первобытных времен общество, культура, мифология. Резкое исчезновение живого пламени из повседневной (домашней, и не только) жизни знаменует собой великий переход, ведущий в ближайшее время к полной утрате многовековых практик, отмечавших ритм человеческой жизни и деятельности. Отсутствие живого огня или его превращение во все более незаметный, невидимый, нематериальный вызывает у людей чувство опустошенности. Это переломный момент, некоторые следствия которого мы уже начинаем наблюдать и который вызвал к жизни ряд субъективных и коллективных решений (подчас паллиативных), демонстрирующих нам, насколько эта проблема важна для аффективной жизни как отдельного человека, так и человечества в целом. Очевидно, что исчезновение огня из нашей жизни представляет собой важную познавательную проблему, с которой нам придется иметь дело ради преодоления экзистенциального кризиса (материального и нематериального, логического и эмоционального). Исход этого кризиса определит становление культуры будущих поколений. This article is based on the hypothesis that at the present time, at the turn of the millennium, the fire that man began to use at the dawn of his history is extinguished forever. Man, using technologies that transform and replace open fire, has thus come to an important turning point in evolution, changing many of the fundamental elements of his life under the sign of which society, culture, and mythology have developed since primitive times. The disappearance of living flame from everyday (domestic and other) life marks a great transition, leading in the near future to the complete loss of centuries-old forms and practices that marked the rhythm of human life and activity. The lack of living fire, which becomes more and more unnoticeable, invisible, immaterial, causes desolation. This is a turning point, some consequences of which we are already beginning to observe, and which has brought to light a number of subjective and collective decisions (sometimes palliative) that demonstrate how important this problem is for the affective life of both the individual and for humanity as a whole. The disappearance of fire from our lives is an important cognitive problem that we shall have to deal with in order to overcome an existential crisis (material and non-material, affective and logical), the outcome of which will determine the culture of future generations.

Творчество М. И. Цветаевой является объектом самого пристального внимания лингвистов и литературоведов. Определенный интерес представляют исследования критиков-литературоведов прошлых лет и современников, которые изучали и изучают язык ее произведений, устанавливают характерные для творчества М. Цветаевой закономерности. В этом смысле особенно важна, на наш взгляд, своеобразная оценка художественного наследия Марины Цветаевой. Современный этап изучения произведений поэта характеризуется переходом от исследования жизни и поэзии М. И. Цветаевой к целостному анализу и описанию картины мира поэта, концептов творчества. Последнее десятилетие – время философского и когнитивного анализа поэтического языка поэтессы. Поэзия М. И. Цветаевой была предметом обсуждения в многочисленных литературоведческих работах, рассматривалась в лингвистических трудах. Определенный интерес представляют исследования критиков-литературоведов о жизни и творчестве, о «языке» М. Цветаевой. Счеты М. Цветаевой с временем и пространством прежде всего нелегки. Чем старше становилась она, тем горше складывалась ее эмигрантская жизнь, тем ярче и резче проступает в ее лирике жизнь, мощный образ навсегда утерянной, никогда не достижимой дали, образ времени, его роковой необходимости. Нам кажется, именно отсюда следует начинать разговор об этой поэзии, чтобы яснее понять ее значение. В контексте Марины Цветаевой преломилась жизнь русского слова почти на протяжении сорока лет. Здесь и дореволюционная поэзия символистов, философские воззрения московских неокантианцев, язык первых лет революции, язык русских людей, оказавшихся в эмиграции. Ярко индивидуальный, всесторонний по своему охвату поэтических явлений, глубокий по взгляду на происходящие социальные изменения, непримиримый и своенравный в оценках язык М. Цветаевой передает духовный облик самого автора, его интеллектуально-психический взгляд. Произведения Цветаевой становятся достоянием самого широкого читателя. М. Цветаеву печатает множество журналов, выходят сборники, альманахи, книги. Так возвращалось «домой» творчество Марины Ивановны Цветаевой, которое «живёт, будет жить во славу своей страны».

Актуальность. Гены DRD2 и BDNF находятся на одной и той же 11-й хромосоме и могут участвовать в регуляции ряда психических проявлений поведения человека. Полиморфизм гена DRD2 Taq1A так же, как полиморфизм гена BDNF Val66Met, ассоциируют с агрессивностью, психическими расстройствами и высоким уровнем показателя «Поиск новизны». Вероятно, что существует эпистатическое или плейотропное влияние этих вариантов генов на проявление некоторых психологических черт личности человека, что, в свою очередь, может влиять на выбор его рода деятельности. Цель работы - поиск связи частот встречаемости полиморфизмов Taq1A и Val66Met и соответствующих генотипов с определенными личностными характеристиками людей и выбором рода их деятельности. Материалы и методы. 94 человека, успешно занимающихся бизнесом, были опрошены с помощью психологического теста «Мини-Мульт» (MMPI), шкалы Цукермана (SSS, sensation seeking scale) и шкалы черт личности Большой пятерки TIPI. После этого в образцах их ДНК с помощью ПЦР идентифицировали аллели А1 и А2 гена DRD2 и аллели Val и Met гена BDNF. С помощью статистических методов определяли, имелись ли значимые связи между уровнями проявления черт личности этих людей и носительством определенных генотипов. Результаты. Гомозиготы А2/А2Val/Val и дигетерозиготы А1/А2Val/Met показали наибольшую потребность в поиске новых ощущений по шкале Цукермана (SSS, sensation seeking scale), а также максимальную «Открытость опыту» и минимальную «Экстравертность» по шкале черт личности Большой пятерки TIPI. Вопросы из теста «Мини-Мульт» (MMPI) выявили больший уровень конфликтности носителей комбинации А2/А2/MetВыводы. Наличие выраженных связей между генотипом и уровнем проявления личностных черт позволяет нам предположить существование отбора по генотипам для этого рода деятельности. Background. The DRD2 и BDNF genes are localized on the same 11th chromosome and may be involved in a number of psychic manifestations of human behavior. Both the Taq1A polymorphism of the DRD2 gene and the Val66Met polymorphism of the BDNF gene are associated with aggressiveness, mental disorders, and high «novelty-seeking» scores. These gene variants likely exert epistatic or pleiotropic effect on manifestation of some psychological traits of an individual personality, which, in turn, may influence the choice of his/her type of activity. The aim of this study was to find associations of the Taq1A and Val66Met polymorphisms and frequencies of corresponding genotypes with definite personal traits and the choice of the type of activity. Methods. 94 people successfully engaged in business were interviewed with the Mini-Mult Psychological Inventory (MMPI), Zuckerman’s scale (SSS, sensation seeking scale) and scale of personality traits of the Big Five (TIPI). After that, alleles A1 and A2 of the DRD2 gene and alleles Val and Met of the BDNF gene were identified in their DNA samples using the PCR technique. Statistical methods were used to find significant associations between levels of personality trait manifestations and carriage of definite genotypes. Results. А2А2Val/Val homozygotes and А1/А2Val/Met diheterozygotes demonstrated the greatest need for sensation-seeking according to the Zuckerman’s SSS scale and also the maximal «Openness to experience» and the minimal «Extraversion» according to personality traits of the Big Five TIPI scale. The questions of the Mini-Mult test (MMPI) showed increased predisposition to conflict for the A2/A2/Met

Негативные тенденции на рынке труда, детерминированные экономическим кризисом и пандемией COVID-19, привели к сокращению рабочих мест во многих отраслях экономики. В результате резко возросло число безработных, а работники многих профессиональных сфер (по данным Минтруда пострадавшими признаны 42 сферы труда), вынуждены менять место работы и профессию. Дополнительным фактором, вызывающим усиление стресса и появление страхов, является неопределенность экономической ситуации, невозможность планирования и выстраивания профессиональной перспективы. Необходимость трудоустройства, профессиональной переориентации и психологической поддержки большого числа людей, обусловило актуальность и практическую значимость научных исследований в данной области психологии труда. Целью представленной работы выступило выявление психологических детерминант, способствующих успешности профессионального самоопределения и переориентаций в условиях экономической неопределенности и пандемии. Была разработана специальная анкета, направленная на выявление особенностей профессионального и личностного самоопределения в ситуации кризиса, связанного с пандемией. Исследование проводилось в онлайн-режиме; всего обследовано 250 человек. Вся выборка респондентов была разделена на 3 группы: «самозанятые», «безработные», «работающие по найму». Статистическая обработка включала частотный анализ, методы сравнительного и корреляционного анализа. Результаты исследования показали, что «безработные» и «самозанятые» по сравнению с респондентами, «работающими по найму» в большей степени переживают состояние психологической напряженности и неудовлетворенности в связи с ограничениями, веденными из-за коронавируса. Установлена роль таких психологических характеристик как уверенность в себе (вера в свои силы, способности и успех), умение быстро оценивать и принимать решения в ситуации неопределенности, высокая самооценка квалификации и готовность действовать в сложных ситуациях как предикторов профессиональной успешности в условиях кризиса. Показана роль оптимизма, как характеристики, отражающей готовность субъекта труда активно решать проблемы, связанные с профессиональным самоопределением в трудной жизненной ситуации. Negative trends in the labor market, determined by the economic crisis and the COVID-19 pandemic, have led to job cuts in many sectors of the economy. As a result, the number of unemployed has sharply increased, and workers in many professional fields (according to the Ministry of Labor, 42 areas of work have been recognized as victims) have to change their place of work and profession. An additional factor causing increased stress and the emergence of fears is the uncertainty of the economic situation, the impossibility of planning and building a professional perspective. The need for employment, professional reorientation and psychological support for a large number of people, determined the relevance and practical importance of scientific research in this field of labor psychology. The aim of the presented work was the identification of psychological determinants that contribute to the success of professional self-determination and reorientations in the face of economic uncertainty and a pandemic. A special questionnaire was developed, aimed at identifying the characteristics of professional and personal self-determination in a crisis situation associated with a pandemic. The study was conducted online; A total of 250 people were examined. The entire sample of respondents was divided into 3 groups: “self-employed”, “unemployed”, “employed”. Statistical processing included frequency analysis, methods of comparative and correlation analysis. The results of the study showed that “unemployed” and “self-employed”, compared with respondents “employed”, are more likely to experience a state of psychological tension and dissatisfaction due to restrictions imposed by coronavirus. The role of such psychological characteristics as self-confidence (faith in one's own strength, ability and success), the ability to quickly evaluate and make decisions in situations of uncertainty, high self-esteem of qualifications and willingness to act in difficult situations as predictors of professional success in a crisis is established. The role of optimism as a characteristic reflecting the willingness of the subject of labor to actively solve problems associated with professional self-determination in a difficult life situation is shown.

Показано, що самосвідомість визначається як здатність людини виділяти себе із середовища, брати участь у рефлексивному усвідомленні, тобто здатність переживати суб'єктність власних дій, співвідносити власну активність з її результатами. Таким чином, самосвідомість це процес поєднання власної діяльність та її наслідків. На думку більшості теоретиків, для успішності такого поєднання людина має оволодіти певними видами пізнавальних здібностей. Навіть у своїй найпримітивнішій формі (візуальне самопізнання, здатність розпізнавати себе у дзеркалі), самосвідомість, напевно, обмежена лише невеликою підмножиною тварин, включаючи людей, шимпанзе, орангутанів та дельфінів. У людини ця здатність відсутня при народженні і починає проявлятися лише у віці від 12 до 18 місяців. Діти виступають різноманітними патернами розвитку, які визначають те, для чого нам дорослим надана самосвідомість. Яскравим прикладом розвитку самосвідомості також виступає так звана «криза 3 років», коли дитина починає відділяти свої бажання, прагнення від волі її батьків. Завдяки свідомості ми вбачаємо причину «за для чого вона розвивалася» - можливість складання складних несвідомих навичок. Одним з припущень в теорії самосвідомості є те, що протиставлення автоматичних та свідомих процесів в сучасній соціальній психології, призводить до розвитку свідомості щодо ускладнення несвідомих процесів. Мета статті полягає у представлені різних способів розуміння концепції самосвідомості як стану самоконцентрації, диспозиції особистості, процесу обробки інформації про себе та психічні метафункції, висвітлення теоретичних та методологічних труднощів в існуючих концепціях, пов'язаних з неоднозначною роллю самосвідомості в процесах психосоціального функціонування. Методами дослідження виступили загальнонауковий системний підхід, всебічний аналіз розгляду проблеми дослідження в її розвитку. Більшість наукових доробок сучасності базуються на теорії об'єктивної самосвідомості: свідома увага розглядається як дихотомічна, тобто вона має властивість бути спрямована або на себе, або на навколишнє середовище. Напрям уваги керується подіями, що примушують увагу перейти всередину - як відображення самості та події, які витягують увагу назовні, наприклад, відволікаючими стимулами поза себе. За об'єктивної самосвідомості людина зазнає або негативного, або позитивного впливу, залежно від того, спрямована увага на негативну чи позитивну невідповідність. Наголошується, що перспективи дослідження самосвідомості полягають в тому, що в окреслених концепціях, окрім наголосу на ролі самосвідомості в самопізнанні і розвитку власної суб’єктності, не було здійснено, на жаль, аналіз окремих функцій самосвідомості і механізмів її впливу на добробут людини. Разом із тим, бракує досліджень, в яких було проведено емпірична верифікація отриманих результатів наукових досліджень с цієї проблеми.

The article is devoted to the phenomenon of spirituality of creativity of the great contemporary writer Ch.T. Aitmatov. It is noted that the problem of morality, spirituality excites the Kyrgyz writer, he raises it in all his works of art, in numerous journalistic materials. Reading the lines of the great writer, we reflect on Man, on the Universe, on the «ecology of the soul», on good and evil, on honor and treachery, on peace and war, on life and death, on love and happiness. The heroes of his works Dzhamilya, Duishen, Tolgonay, Tanabai ... – passionate people, living in full breath, «stormy». In the article on the example of the work «The Day Lasts More Than a Hundred Years» the problem of spirituality and immortality of ordinary mortal man is considered, which, in the opinion of Ch. Aitmatov, consists in his ability to preserve memory. With the help of the «stormy» metaphor, Ch. Aitmatov tells us about the «stormy» life, full of hardships and difficulties, and the fate of people living on the stormy stop. The phenomenon of Aitmatov’s spirituality is valuable for humanity, since, according to the writer, the life of all Mankind on Earth depends on the ecology of the human soul. Статья посвящена феномену духовности творчества великого писателя современности Ч.Т. Айтматова. Отмечено, что проблема нравственности, духовности волнует кыргызского писателя, ее он поднимает во всех своих художественных произведениях, в многочисленных публицистических материалах. Читая строки великого писателя, мы размышляем о Человеке, о Вселенной, об «экологии души», о добре и зле, о чести и коварстве, о мире и войне, о жизни и смерти, о любви и счастье. Герои его произведений Джамиля, Дуйшен, Толгонай, Танабай... – люди страстные, живущие на полном дыхании, «буранные». В статье на примере произведения «И дольше века длится день…» рассмотрена проблема духовности и бессмертия рядового смертного человека, что, по мнению Ч. Айтматова, заключается в его умении сохранить память. С помощью метафоры «буранный» Ч. Айтматов рассказывает нам о «буранной» жизни, полной невзгод и трудностей, и судьбе людей, живущих на буранном полустанке. Феномен духовности Айтматова ценен для человечества, так как, по убеждению писателя, от экологии души человека зависит жизнь всего Человечества на Земле.

В 2020 году исполнилось 100 лет термину «геном», предложенному немецким ботаником Г.Винклером при описании партеногенеза в растительном и животном царствах. Этимология данного слова неясна, но нам представляется, что Винклер использовал игру слов, соединив морфемы «ген», «сома» и получив “genosom” (нем.), после чего решил удалить один слог, что и привело к краткому и емкому слову «геном», объединяющему гены и составляющем для них нечто целое, что также совпало с окончаниями «–ом» отдельных биологических терминов, обозначающих некое множество (в данном случае для генома – генов). Первоначально под геномом подразумевался гаплоидный набор хромосом, и таким образом хромосомы служили элементарной единицей генома. Сейчас же с появлением возможности секвенировать полный геном его элементарной единицей стала пара нуклеотидов, но и хромосомы оказались задействованными, поскольку нуклеотидные последовательности распределяются в базах данных по хромосомам, когда такое по результатам полногеномного секвенирования становится возможным. На протяжении столетия менялись взгляды ученых, что считать геномом, подразумевая под этим его гаплоидную или диплоидную природу. Сейчас принято считать, что геном - это нуклеотидные последовательности всей совокупности генов и прочих участков ДНК гаплоидного набора хромосом конкретного вида организмов, однако и габитус и функциональное состояние каждого организма определяется его полным диплоидным геномом, тогда как при сборке гаплоидного генома a priori происходит игнорирование тех или иных азотистых оснований в отличающихся аллелях, поскольку выбирается лишь один какой-то нуклеотид, что сразу снижает ценность такого генома, которая все равно очень высока, поскольку секвенирование полных гаплоидных геномов уже очень большого числа видов организмов различного уровня генетической сложности дало весьма важную информацию о Живом. Тем не менее, для персонифицированной медицины будущего нужны знания об исключительно диплоидных геномах людей, получение которых пока представляет серьезную проблему, в отличие от нынешних квази-гаплоидных геномов, которые секвенируются почти массово. Диплоидные геномы растений также представляют интерес, в том числе для CRISPR/Cas геномного редактирования, когда необходимо произвести изменения в обоих аллелях парных хромосом, и для этого знать их возможно отличающиеся нуклеотидные последовательности крайне необходимо. Равно как и по завершении такого редактирования следует с помощью полногеномного диплоидного секвенирования выявить произведенные целевые и нецелевые мутации. Разрабатываемые подходы полногеномного секвенирования, в том числе протяженных участков ДНК вкупе с компьютерными программами, рассчитанными на фазировку данных, недавно вызвали к жизни новый термин «гаплотиг», представляющий собой гаплотип-специфичный контиг. Вне всякого сомнения, все это позволит со временем перейти к уверенному установлению полных диплоидных геномов, что придаст термину «геном» новый смысл, считая его для эукариотических организмов диплоидным, что будет к тому же отражать и саму сущность организации генома, имеющего в норме двуродительскую природу.

Лео Трукшанс (1939–2014), сотрудник кафедры физики Даугавпилсского университета, всю свою жизнь посвятил исследованию Латгалии. Его архивы хранят неоценимые сведения о топонимике Латгалии, ее природных объектах, культовых местах, фольклоре и известных людях края. В докладе рассматриваются только некоторые примеры из того, что было сделано Лео Трукшанcом в области краеведения. Трукшанс родился в 1939 году недалеко от пограничной железнодорожной станции Курцумс. Он закончил физико-математический факультет института и вскоре был принят сюда на работу. Каждое лето, на велосипеде или пешком, Лео отправлялся в путешествие по Латгалии. Исследовал природу, архитектуру, культовые места. Одним из главных источников информации служили рассказы местных жителей. Другим – чтение литературы. Как уже было отмечено, круг его интересов охватывал топонимику, природные и культовые объекты, фольклор и людей Латгалии. В начале ХХ века жизнь была неспешной. Сельские жители передвигались на лошадях. Человек замечал малейшие природные нюансы. Каждый пригорок, опушка леса и заметный камень имели свое название. Во второй половине ХХ века появляется все больше автомобилей. Ритм жизни меняется. Часть сельских жителей переселяется в города. Названия многих природных объектов либо забываются, либо теряют свою актуальность. Проблема сохранения топонимических названий стала особенно актуальной в конце 80-х и начале 90-х годов ХХ века, когда уходило поколение 70-летних, а 60-летние уже многого не помнили. Актуальность сохранения топонимических названий заключалась еще и в том, что на левом берегу Даугавы они были связаны с языком селов и могли бы служить источником для изучения этого исчезнувшего языка. Лео сам рисовал географические карты, куда вносил эти названия, таким образом привязывая их к конкретной местности. Много времени Лео посвящает поиску значимых природных объектов. Среди них – великие деревья. Великими деревья именуются по причине большого диаметра ствола либо потому, что с ними связана какая-нибудь история. К последним относился дуб-великан в окрестностях Илуксте. На его стволе были явные следы от пилы. От местных жителей стало известно, что в старые годы местный помещик поспорил с другим помещиком, что сможет спилить дуб. Но спор был проигран: ни одна пила не смогла справиться с великаном. К сожалению, дуб не сохранился до наших дней. Кстати, культ великих деревьев существовал только на левом берегу Даугавы. Неоценим вклад Лео Трукшанcа в сохранение устного народного творчества жителей Южной Латгалии: легенд, рассказов и баек. В его архивах можно найти сведения о жителях Латгалии и людях, которые способствовали культурному, образовательному и техническому развитию края. К сожалению, судьба его архивов до конца не выяснена. Будучи открытым человеком, он щедро делился своими записями (которые часто существовали в одном экземпляре) с людьми, которым была необходима информация о крае. Что-то осталась у родственников. В этой статье мы постараемся рассказать о той части краеведческого наследия Трукшанcа, которое нам известно .

У статті здійснено огляд досліджень лікарських засобів для профілактики та лікування COVID-19, проведених протягом 2020 року та першої половини 2021 року в рамках глобальних ініціатив, які переважно були зосереджені на розробці вакцин і випробуваннях відомих ліків за новими показаннями.Безпрецедентно швидка робота була проведена з розробки вакцин проти COVID-19, що надало людству потужний інструмент для боротьби з хворобою.Результати багатоцентрових клінічних випробувань потенційних методів лікування COVID-19 на платформах «Solidarity», «Recovery», «ACTT» і деяких інших дозволили зробити висновки про відсутність клінічної користі від застосування гідроксихлорохіну та лопінавіру/ритонавіру в лікуванні госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, здатність низьких доз дексаметазону зменшувати на третину смертність госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 з важкими респіраторними ускладненнями (зниження ризику смерті та необхідності штучної вентиляції легенів, скорочення терміну перебування в лікарні), відсутність позитивного впливу аспірину та азитроміцину на виживаність госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.Результати численних випробувань ремдесивіру (Veklury з Gilead Sciences Ireland UC) стали основою для його використання в США, Японії та ЄС за новими показаннями – лікування підозрюваного або лабораторно підтвердженого COVID-19 у дорослих, людей похилого віку та дітей старше 12 років з важким перебігом і необхідністю додаткового кисню, механічної вентиляції легенів або екстракорпоральної мембранної оксигенації.Низку лікарських засобів схвалено FDA для екстреного використання в США при COVID-19. Кілька лікарських засобів для лікування COVID-19 наразі розглядається ЕМА з використанням інструменту прискорення «Rolling Review».Подальші плани глобального співробітництва передбачають початок нового етапу дослідження ВООЗ «Solidarity» («Solidarity PLUS») у серпні 2021 року, в якому заплановано випробування трьох препаратів, схвалених за іншими показаннями (артесунат, іматиніб та інфліксимаб).Вважається, що ці препарати потенційно можуть знизити ризик смерті в госпіталізованих пацієнтів з COVID-19.Великі сподівання покладаються на пероральний противірусний препарат прямої дії молнупіравір (розробляється компанією MERCK у співпраці з Ridgeback Biotherapeutics).Результати досліджень потенційних засобів лікування COVID-19 і його ускладнень, проведених українськими вченими, дозволили МОЗУ затвердити нові показання в інструкції для медичного застосування лікарських засобів АМІЗОН® МАКС (АТ «Фармак»), Аміксин® IC (ТДВ «Інтерхім»), Квертин і КОРВІТИН® (ПАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод»), Біовен (ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА») і внести відповідні зміни в протоколи надання медичної допомоги хворим на COVID-19.6 травня 2021 року Європейська Комісія оголосила про намір затвердити рішення щодо забезпечення масового виробництва та використання ліків від COVID-19 до листопада 2021 року для скорочення кількості госпіталізацій і подолання довгострокових наслідків захворювання.EMA вже здійснює огляд трьох лікарських засобів на основі моноклональних антитіл (комбінація моноклональних антитіл Regeneron і Celltrion, та Eli Lilly), які зменшують ризик госпіталізації та смерті на 87 %. ЄС сподівається, що до кінця 2021 року будуть видані дозволи на їхнє використання для лікування COVID-19.Все це дозволяє нам з оптимізмом дивитися в майбутнє.

The purpose of this paper is to identify what youth development programs are needed for the socio-economic development of Kyrgyzstan, and how such programs can be built effectively for the sustainable development of Kyrgyzstan. Since their independence from the Former Soviet Union, virtually all Central Asian countries have faced complex socio-economic challenges in their transition from a command to a market economy. As a consequence, social instability has increased to the level of serious threat to political stability and national security. Particularly, Kyrgyzstan has had people’s revolutions trice since its independence. In those three Kyrgyz revolutions, even though all patriotic Kyrgyz people were parts of relatively peaceful demonstrations against dictators and their corrupt governments, young people who were teens and early twenties made the difference at the critical moments during those two revolutions. Now, Kyrgyz people seem overconfident in believing that they could change anything they don’t like. Especially after the second revolution, many people, especially young people, in Kyrgyzstan have a wrong and dangerous perception that they could have another revolution any time when they feel their demands are not satisfied. However, unfortunately, such demands could not be satisfied completely in a shorter time of their tolerance. If young people’s beliefs about their future will not be realized soon, there will be social chaos virtually everyday continuously, which hurts its socio-economic development in Kyrgyzstan. As the Kyrgyz young people feel have ore socio- political power than ever in Kyrgyzstan, angry and frustrated young peoplein Kyrgyzstan will make lots of noise politically as well as socially. However, history tells us that radical movements, such as revolutions, are not the ultimate solutions in most times for building a healthy society or a prosperous nation. Revolution could sweep the past, but they could not promise a bright future automatically. Building a promising future needs well-developed plans, including youth development programs, by the knowledgeable and competent leadership with visions, and those plans should be carried out one by one in right ways. However, little attention has been paid to such programs in Kyrgyzstan. Therefore, Kyrgyzstan should establish well-focused youth development programs and implement them according to its national priority in strategic development of its country. The objective of this paper is to identify what youth programs/activities are needed for socio-economic development in Kyrgyzstan and how to develop such programs/activities effectively in the current situation, and to make some suggestions for successful operations of those programs to encourage all the Kyrgyz youth to play constructive roles in building their country as a socio-economically well-respected country in the world. Цель этой статьи - определить, какие программы развития молодежи необходимы для социально-экономического развития Кыргызстана и как такие программы могут быть эффективно построены для устойчивого развития Кыргызстана. С момента обретения независимости от бывшего Советского Союза практически все страны Центральной Азии столкнулись со сложными социально-экономическими проблемами при переходе от командной экономики к рыночной. Как следствие, социальная нестабильность выросла до уровня серьезной угрозы политической стабильности и национальной безопасности. В частности, с момента обретения независимости Кыргызстан трижды переживал народные революции. В этих трех киргизских революциях, несмотря на то, что все патриотически настроенные киргизы участвовали в относительно мирных демонстрациях против диктаторов и их коррумпированных правительств, молодые люди в возрасте от 20 до 30 лет сыграли решающую роль в критические моменты этих двух революций. Теперь кыргызстанцы кажутся слишком самоуверенными, полагая, что они могут изменить все, что им не нравится. Особенно после второй революции у многих людей, особенно молодых, в Кыргызстане сложилось неправильное и опасное представление о том, что у них может произойти еще одна революция в любое время, когда они почувствуют, что их требования не удовлетворены. Однако, к сожалению, такие требования не могли быть удовлетворены полностью за более короткий срок их терпимости. Если убеждения молодых людей в своем будущем не будут реализованы в ближайшее время, практически каждый день будет происходить социальный хаос, который негативно скажется на социально-экономическом раз- витии Кыргызстана. По мере того как кыргызская молодежь захватывает больше социально-политической власти, чем когда-либо в Кыргызстане, разгневанные и разочарованные молодые люди в Кыргызстане будут создавать много шума как в политическом, так и в социальном плане. Однако история говорит нам, что радикальные движения, такие как революции, в большинстве случаев не являются окончательным решением для построения здорового общества или процветающей нации. Революции могут смести прошлое, но они не могут автоматически обещать светлое будущее. Для построения многообещающего будущего необходимы хорошо разработанные планы, в том числе программы развития молодежи, под руководством знающего и компетентного руководства с видением, и эти

У статті охарактеризовано поняття навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу як специфічного виду цілеспрямованої діяльності з оволодіння системою хореографічних знань як інформації, що підлягає опануванню, хореографічних умінь та навичок як способів діяль-ності, досвіду хореографічної творчості та емоційно-морального сприйняття хореографічних творів, що дає нам уявлення про взаємозв’язок процесів навчання й опанування хореографічного мистецтва. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виокремлено чотири структурні компоненти навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу: мотиваційний, цільовий, діяль-нісно-творчий та рефлексивно-суб’єктний. З’ясовано, що мотиваційний компонент навчальної діяльно-сті вихованців дитячого хореографічного колективу відбиває систему мотивів (внутрішніх та зовніш-ніх), які спонукають дітей до занять з хореографії, формують потребу в навчанні, опануванні різних видів танцю, сприяють вдосконаленню, саморозвитку, а також підвищують рівень особливих інтересів та захоплень мистецтвом хореографії, зацікавленість та активну участь у виконавчій, імпровізаційній та творчій танцювальній діяльності. Цільовий компонент навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу відбиває процес постановки мети, її деталізації та завдань, спрямованих на оволодіння системою хореографічних знань, умінь та навичок, уявлення про майбутні труднощі, умо-ви виконання завдань, обсяг знань, прийомів, засобів і способів досягнення мети. Діяльнісно-творчий компонент навчальної діяльності вихованців дитячого хореографічного колективу відбиває систему вмінь і навичок як сукупності способів здійснення виконавчої, імпровізаційної та творчої танцювальної діяльності. Рефлексивно-суб’єктний компонент навчальної діяльності вихованців дитячого хореогра-фічного колективу відбиває вміння керувати своїм внутрішнім світом, рефлексувати, володіти собою, своїм настроєм, мімікою, жестами (саморегуляція), уміння швидко реагувати на поведінку оточуючих людей, уміння швидко приймати правильні рішення у різних складних ситуаціях навчально-виховно-го, постановчо-творчого та особливо фестивально-конкурсного етапів роботи колективу, формувати емоційну стабільність, найповніше використовувати свої потенційні можливості, викликати відчуття стриманої сили, упевненості в собі, енергійності, активності. The article describes the notion of educational activity of pupils of children’s choreographic collective as a specific type of purposeful activity on mastering the system of choreographic knowledge as information to be mastered, choreographic skills and skills as ways of activity, experience of choreographic creativity, the interconnection of the processes of learning and mastering choreographic art. The structural components of the educational activity of the pupils of the children’s choreographic team were found out: motivational, target, activity-creative and reflexive-subjective.The motivational component of the educational activities of the children of the choreographic team reflects the system of motives (internal and external) that encourage children to engage in choreography, training needs, mastering different types of dance, improvement, self-development, as well as the level of special interests and passion for their art, and active participation in the performing, improvisation and creative dance activities. The target component of the educational activities of the children of the choreographic team reflects the process of goal setting, its detail and tasks aimed at mastering the system of choreographic knowledge, skills, understanding of future difficulties, conditions of the tasks, the scope of knowledge, techniques, means and methods. The activity-creative component of the educational activity of the pupils of the children’s choreographic team reflects the system of skills as a set of ways of performing executive, improvisational and creative dance activities. Reflexive-subjective component reflects the ability to control their inner world, to reflect, to possess themselves, their mood, facial expressions, gestures (self-regulation), the ability to quickly respond to the behavior of others, the ability to quickly make the right decisions in various difficult situations educational – creative and especially festival-competitive stages of work of the collective.

Постановка проблеми. Сучасна наука не має метода, який був би адекват- ним щодо наукового дослідження психології особистості як унікальної, неповторної та ціліс- ної системи. Ми вважаємо, що генетико-моделюючий метод відображає ті сутнісні ідеї, які необхідно реалізувати в дослідженні особистості як цілісності, що саморозвивається зав- дяки дії біосоціальної основи – життєвої енергії, яка «опредметилася» в даній особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складну суперечливу взаємодію біологічного та соціального є сенс розглядати в двох площинах – як фактори, що діють на особистість, і як фактори, які утворюють особистість та забезпечують її існування та розвиток «зсереди- ни». Біологічні та соціальні фактори не існують як окремі, кожний із них являє собою інакше буття другого. Принцип єдності біологічного та соціального відкриває реальну сутнісну при- роду витоків активності особистості. Формулювання мети статті. Мета – проаналізу- вати поняття «особистість» і адекватний метод її дослідження – генетико-моделюючий, описати атрибутивні характеристики життєвої енергії людини. Виклад основного ма- теріалу. Перший принцип генетико-моделюючого метода – принцип аналізу за одиницями, другий принцип -єдності біологічного та соціального, третій принцип – креативності, чет- вертий принцип – рефлексивного релятивізму, п’ятий принцип – єдність експериментальної та генетичної ліній розвитку. Першою атрибутивною змістовою ознакою життєвої енергії (нужди) є її гетерогенність: біологічне й соціальне тут від початку складають суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність. Друга атрибутивна змістова характеристика життє- вої енергії (нужди) – здатність до розвитку (саморозвитку). Ця характеристика тісно пов’я- зана з інформаційним аспектом життєвої енергії. Третя атрибутивна ознака життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що її розвиток спрямований і являє собою ортогенез. Чет- верта атрибутивна змістова характеристика життєвої енергії (нужди) – її здатність до породження. Зустріч двох гілок життєвої енергії, втіленої в живих істот різної статі, поро- джує якісно інформаційно та енергетично нову життєву енергію, яка продовжується в існу- ванні нової живої істоти. Цей акт – єдине цілісне «опредмечування» життєвої енергії в жи- вій природі. Якщо ж казати про людину, ми зустрічаємося з «іншою» реальністю: життєва енергія людини може створювати і нову людину, і якісно новий продукт (творчість). П’ята атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що вона існує лише в формі втілення народженої нею живої істоти. Жива істота існує одночасно і як структу- ра, і як втілена в ній життєва енергія. Водночас, життєву енергію ми не можемо пізнати іншим шляхом, крім вивчення живої істоти як її прояву. Шоста атрибутивна характеристи- ка життєвої енергії (нужди) – це її афіліативна природа. Істинною формою існування жит- тєвої енергії є любов, яка протистоїть космічній ентропії та визначає рух усіх живих істот (не лише людей) один до одного. І результатом цього руху буде народження нової людини. Сьома атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) – нескінченність її існуван- ня. Завершеним кінцевим) буде існування організму, особистості як носія життєвої енергії. Але завдяки зустрічі й любові життєва енергія продовжує свої існування і стає нескінченною в часі. Нам здається, що аналіз даної атрибутивної властивості дозволить, крім усього ін- шого, відкрити нові аспекти значення часу в житті. Висновки і перспективи подальших досліджень. У відповідності зі створеною нами оригінальною теоретичною парадигмою, в основі розвитку особистості знаходиться дія життєвої енергії як генетично вихідної оди- ниці людського розвитку та існування. Будучи інформаційно-енергетичним потоком, жит- тєва енергія специфічно з’єднує біологічні та соціальні детермінанти людського існування і являє собою початкову рухову силу саморозвитку особистості як окремої людської істоти. Суперечлива діалектична єдність біологічного та соціального, свідомого та несвідомого, що здійснюється в особистості, породжує найважливіші атрибутивні характеристики остан- ньої. Постійна енергетична напруга життєвої енергії створює реальні умови формування самою особистістю реципрокних механізмів, які, базуючись на потужних соціальних впливах, трансформуються в онтогенезі в біологічні (морфологічні) та психічні структури.

Важнейшей составляющей традиционной культуры обских угров являются культы духов-покровителей — выдающихся богатырей-предков. В древности обожествляемая личность постепенно превращалась в средство существования общества, организации его жизни. Культ предка можно рассматривать как культурообразующий фактор и даже культурную модель традиционного общества, служившую целям выживания и приспособления людей к новым историческим условиям, выстраивания отношений с окружающим миром. В статье рассматривается образ одного из духов-покровителей хантыйского народа — Казымской богини-воительницы (известной в литературе также как Вут-ими или Касум-най), отраженный в фольклоре казымских и других групп хантов, сосьвинских манси и ненцев. «История» её жизни указывает на постоянные миграции и освоение новых территорий в древние времена, объясняет контакты предков казымских хантов с соседними этническими группами. Цель работы — раскрыть характер межэтнических и внутриэтнических связей казымских хантов на основе фольклорных текстов о Вут ими с опорой на культурно-исторический, описательный, функционально-семантический и типологический методы, с учётом уже имеющихся разработок по данной теме. В качестве историко-этнографического источника, содержащего информацию о межкультурных коммуникациях казымских хантов, автором рассмотрены как опубликованные ранее песни, сказания и предания о Вут-ими, включая сведения о её зооморфных образах, атрибутике, эпитетах, так и новый материал, записанный автором от информантов. Автором отмечается, что в образе главного духа-покровителя р. Казым просматриваются пермские черты. В языке, фольклоре, культурных традициях ярко выражены устойчивые контакты с мансийской территорией. Хантыйские предания указывают также на значительное влияние ненецкой культуры (прежде всего в сфере оленеводства). Мифология брачных отношений богини с хантыйскими богатырями отражает родство и характер внутриэтнических отношений хантов: казымской группы с другими локальными образованиями (иртышскими, пимскими и другими хантами). The most important component of the traditional culture of the Ob Ugrians are the cults of patron spirits-outstanding heroes-ancestors. In ancient times, the deified person gradually turned into a means of existence of society, the organization of its life. The cult of the ancestor can be considered as a cultural factor and even a cultural model of traditional society, which served the goals of survival and adaptation of people to new historical conditions, building relationships with the surrounding world. The article considers the image of one of the patron spirits of the Khanty people-the Kazim warrior goddess (also known in literature as Vut-imi or Kasum-nai, etc.), reflected in the folklore of the Kazim and other Khanty groups, Sosva Mansi and Nenets. The “history” of her life points to constant migrations and the development of new territories in ancient times, explains the contacts of the ancestors of the Kazim Khants with neighboring ethnic groups. The purpose of the work is to reveal the nature of interethnic and intraethnic relations of the Kazym Khants on the basis of folklore texts about the Vut by them, based on cultural-historical, descriptive, functional-semantic and typological methods, taking into account existing developments on this topic. As a historical and ethnographic source containing information about the intercultural communications of the Kazym Khants, the author considers both previously published songs, legends and legends about the Vut-im, including information about its zoomorphic images, attributes, epithets; as well as new material recorded by the author from informants. The author notes that the image of the main patron spirit of R. Kazym shows Permian features. Stable contacts with the Mansi territory are clearly expressed in the language, folklore, and cultural traditions. Khanty legends also indicate a significant influence of the Nenets culture (primarily in the field of reindeer husbandry). The mythology of the marriage relations of the goddess with the Khanty heroes reflects the kinship and nature of the intra-ethnic relations of the Khanty: the Kazim group with other local formations (Irtysh, Pim and other Khanty).

<p class="_7Osnovnoi-text">Окружающий нас мир меняется очень быстро<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>то, что еще вчера казалось незыблемым и устойчивым, на глазах становится хрупким и не отвечающим тем процессам, которые набирают силу и во все большей степени определяют картину и дня сегодняшнего и, тем более, дня будущего.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Приходится, например, констатировать, что так называемая пирамида Маслоу сегодня уже не работает, и объяснение мотивации людей к работе на основе растущей иерархии потребностей не позволяет понимать и прогнозировать их поведение в этой важной области. Классическая пирамида мотивационных предпочтений значительно изменилась<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>на самом начальном этапе выбора направлений своей деятельности представители разных профессий считают и карьеру, и коллектив, и дело одинаково важными<span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019-07/HTML/Column_7.html#footnote-000">*</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">При этом человек все чаще воспринимается не только как работник<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>исполнитель определенных производственно-экономических функций и задач, но и как движущая и преобразующая сила социально-экономических процессов и, одновременно<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>их конечная цель (о чем мы на страницах журнала писали многократно).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Как ни парадоксально, но сегодня многие проекты и программы социально-экономического развития, декларируя своей главной целью «благо человека», на деле очень слабо учитывают его реальные желания и устремления, ориентируясь главным образом лишь на уровень доходов и удовлетворение текущих базовых потребностей. При таком подходе говорить об устойчивости тенденций и социально-экономических процессов в рамках как страны в целом, так и отдельных ее территорий, не приходится: мы неизбежно сталкиваемся с оттоком наиболее динамичных, креативных и предприимчивых людей. Как результат<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>сначала утрата темпов развития, затем стагнация, и наконец<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>неизбежная «коренная трансформация» социально-экономической модели.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Для устойчивости мотивационной пирамиды, обеспечивающей социально-экономическое развитие той или иной территории, необходимы условия, которые формировали бы, помимо прочего, чувство сопричастности человека к происходящему, способствовали закреплению (укоренению) в данной местности наиболее креативных и творческих работников. Вполне очевидно, что соответствующие шаги и меры должны отличаться от местности к местности, от одних исторических условий к другим и т.д.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Так, например, проект «дальневосточный гектар», по мнению автора, имеет мало общего с закреплением населения в регионах Дальнего Востока: он, во-первых, не учитывает современные особенности хозяйствования на земле; во-вторых, весьма далек от поддержки реально значимого производителя сельскохозяйственной продукции; в-третьих, не принимает во внимание отмеченные выше современные мотивационные особенности творчески мыслящего человека, без чего невозможно движение вперед ни в одной области человеческой деятельности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Не менее важно понимание и осознание специфичности территории, а также высокая степень доверия к тем, на чьи плечи ложится «социальная ответственность» за ее благополучие. В последнем случае это не только (и не столько) руководители регионов (как исполнительной, так и законодательной ветвей власти), но и руководители муниципалитетов, и лидеры местных сообществ и групп, имеющие реальную возможность представлять и реализовать устремления проживающих на территории людей.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Еще один важный нюанс: современные подходы к социально-экономическому развитию территорий не могут быть обращены в прошлое, консервируя ранее принятые решения и когда-то зарекомендовавшие себя рецепты и методы. Они должны эволюционировать вслед за меняющейся действительностью.</p><p class="_7Osnovnoi-text">В целом, как представляется, привычная нам пирамида подходов, мер, шагов, которая обеспечивает поступательное социально-экономическое развитие территории, во все большей степени трансформируется в сетевую структуру, по своей конфигурации весьма далекую от пирамидальной.</p><p class="_7Osnovnoi-text">К сожалению, как показывают авторы настоящей тематической подборки, государственные подходы к решению социально-экономических проблем Востока России все еще опираются на деформированные классические принципы (по сравнению с которой даже пирамида Маслоу представляется новым словом в науке).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Так, например, имеет место «…проблема ограниченности участия самих регионов в создании и управлении территорий опережающего развития и особых экономических зон» (статья С. В. Белоусовой). В результате на Востоке России «поезд движется по накатанной колее»<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>«значительный рост инвестиций в Иркутской области оказался обеспечен главным образом развитием нефтедобычи на севере региона». Поэтому вполне закономерно, что «…улучшение транспортной доступности не вызвало всплеска инвестиционной активности и не остановило отток населения» (статья И. А. Деца). При этом, увы, «…на “глубину” 10–15 лет существенных структурных изменений в их экономиках не предполагается. По-прежнему в большинстве территорий макрорегиона ключевыми направлениями развития и основными драйверами их экономического роста остаются добывающие отрасли» (статья Н. В. Ломакиной).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Неустойчивость пирамиды классической взаимосвязи факторов и условий социально-экономического развития регионов Востока России («добыча<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>вывоз» (экспорт) при незначительной подготовке и переработке на территории) создает значительные проблемы не только в средне-долгосрочной перспективе, но сказывается и на решении проблем дня сегодняшнего. В Байкальском регионе, например, «во всех трех субъектах показатели социально-эколого-экономической системы в расчете на единицу негативного воздействия производят меньше ресурсов для благосостояния, чем в среднем по стране» (статья Е. В. Максютовой, Л. Б. Башалхановой, Л. М. Корытного). Сохранение рудиментарной системы тепло-, энергоснабжения (в основе которой сжигание угля) в регионе, который является одним из лидеров производства гидроэнергии, привело к тому, что «проблемы, возникающие со сжиганием, хранением запасов и избытков угля, остаются актуальными, несмотря на тенденцию повышения средних температур» (там же).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Среди наиболее очевидных шагов повышения устойчивости отмеченной классической пирамиды является ее реальная (а не декларативная) модернизация за счет усиления роли и значимости человека во всех процессах и на всех этапах принятия и реализации «судьбоносных» решений. Речь идет не столько о преференциях и льготах, сколько о возможности самореализации<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>устранении барьеров ведения бизнеса, обеспечении доступа к кредитным ресурсам и развитии форм внутрирегиональной кооперации. В основе всех отмеченных шагов<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span>–<span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span>высокая степень взаимного доверия и обоюдное стремление обеспечить реальные возможности реализации творческого потенциала жителей восточных регионов. Ресурсные инвестиционные проекты, какими бы многообещающими они ни были, не в состоянии повысить устойчивость действующей пирамиды социально-экономического развития значительной части территории нашей страны.</p><div> </div>

Традиционные игры и состязания кыргызов развивались с незапамятно далёких времён. Среди средств национальной системы физического воспитания были: богатырские состязания, традиционные игры, подвижные игры, интеллектуальные игры, развлечения и упражнения. Их история, особенности и современное состояние отражены в данной статье. Эти игры и состязания занимали особое место в жизни кочевников-кыргызов. Они способствовали воспитанию детей и молодёжи, развлекали зрителей, осуществляли военно-физическое воспитание и служили укреплению здоровья людей. В устном народном творчестве кыргызов – эпосах, исторических преданиях, родословии (санжыра), сказках воспеваются подвиги богатырей, описываются многочисленные сцены поединков. Как правило, герои-богатыри наделялись большой физической силой, духовной красотой и храбростью. Исследователями традиционных игр и состязаний енисейских кыргызов обращено особое внимание на то, что в эпоху средневековья у кыргызов и сопредельных народов культивировались комплексные многоборные спортивные соревнования. Подобные комплексные спортивные состязания традиционно проводились и в последующие годы, например комплексные соревнования: Спартакиады по национальным видам спорта и народным играм, начиная с 1949 г.; всесоюзные соревнования по конным видам спорта колхозников, членов совхозов и конезаводов с 1958 г.; международные соревнования по национальным видам спорта, в честь 1000-летия эпоса «Манас», «3000-летия города Ош», 500-летия богатыря Курманбека и Всемирные игры кочевников. На дальнейшее развитие национальных видов спорта и народных игр очень важное значение имело создание Центра по развитию национальных видов спорта (2012 г.), в дальнейшем переименованный в Дирекцию по развитию национальных видов спорта. Дирекция в течение последних пяти лет провела очень большую работу по совершенствованию своей деятельности и проведению спортивных соревнований. Со временем и особенно в период суверенитета традиционные игры и состязания получили бурное развитие и международный статус. Они являются бесценным даром, доставшимся нам от мудрых предков, и имеют важное значение в организации интереснейших соревнований в виде Всемирных игр кочевников. Игры кочевников стали проводиться периодически каждые два года на берегу священного озера Иссык-Куль и им уготована блестящая перспектива. Traditional games and competitions of the Kyrgyz people have developed since immemorial time. Among the means of the national system of physical education were heroic competitions, traditional games, outdoor games, intellectual games, entertainment and exercises. Their history, features and status are reflected upon in this article. These games and competitions held a special place in the life of the nomadic Kyrgyz people. They helped the upbringing of children and youth, entertained the audience, carried out military-physical education and served to uphold people's health. In the oral folklore of the Kyrgyz people - epics, historical traditions, genealogy (sanzhyra), fairy tales, the heroic deeds were glorified, and numerous scenes of fights are described. As a rule, heroes-warriors were endowed with great physical strength, spiritual beauty and bravery. Researchers of the traditional games and competitions of the Yenisei Kyrgyz people paid particular attention to the fact that in the Middle Ages, the Kyrgyz people and neighboring peoples cultivated complex multi-athletic sports competitions. Similar integrated sports competitions are traditionally held in subsequent years, for example, integrated sports competitions in national sports and folk games, starting from 1949; All-Union competitions in equestrian sports of collective farmers, members of state farms and stud farms since 1958; international competitions in national sports in honor of the 1000th anniversary of the "Manas" epic, 3000th anniversary of Osh city, 500th anniversary of the hero Kurmanbek, World Nomad Games. The creation of the Center for Development of National Sports (2012), later renamed into the Directorate for Development of National Sports, was very important for further development of national sports and folk games. Over the past five years, the Directorate has done a lot of work to improve its activities and conduct sports competitions. Over time, and especially during the period of sovereignty, traditional games and competitions gained rapid development and international status. They are now an invaluable gift, inherited from wise ancestors and are important in organizing the most interesting competitions in the form of the World Nomad Games. They began to be held periodically every two years on the shores of the sacred Issyk- Kul Lake and they had a brilliant prospect.

В течение последних нескольких десятилетий проблемы терминологии привлекли внимание многих исследователей и ученых, что может объясняться растущей важностью науки в жизни людей. Развитие медицинской терминологии началось много веков назад и продолжается по сей день. Основная цель этой работы заключается в рассмотрении терминологического глоссария сердечно-сосудистой системы, созданного на основе Nomina Anatomical 2001 года, а также в комплексном анализе перевода специализированной терминологии. Наряду с разработкой испано-русского двуязычного глоссария, мы также обратили внимание на анализ собранных данных и комментарии, которые могут предотвратить ошибки и путаницу среди переводчиков и получателей переведенной информации. Для достижения целей мы прибегли к методу анализа параллельных текстов на выбранную тему в испанском и русском языках, а также к методу визуализации, что позволило нам перевести термины из списка и гарантировать высокий уровень точности, объективности, корректности, эквивалентности и адекватности. Основной гипотезой данной статьи является то, что, несмотря на греческое и латинское происхождение большинства выбранных терминов на испанском и значительной их части в русском языке, дословный перевод представляет собой наиболее серьезную и наиболее распространенную ошибку, которую совершают переводчики медицинских текстов, что объясняется особенностями развития медицинских систем в русском и испанском языках, где каждая отрасль терминологии сосредоточилась на своих собственных эволюционных принципах.Resumen: En las últimas décadas, los problemas de la terminología han llamado la atención de muchos investigadores y científicos, lo cual se explica por la creciente importancia que adquiere la ciencia en la vida de las personas. La terminología médica empezó su formación hace siglos y sigue desarrollándose hasta el momento. El objetivo de nuestro trabajo es dar cuenta de la creación de un glosario de la terminología del sistema cardiovascular basada en la Nómina Anatómica del año 2001 y un análisis exhaustivo de la traducción de términos realizada. Además de la elaboración de un glosario bilingüe español-ruso también nos hemos centrado en el análisis de datos recogidos y comentarios que pueden prevenir errores y confusiones para los traductores y otros destinatarios. Para conseguir los objetivos propuestos hemos optado principalmente por el método de análisis de textos paralelos acerca del tema elegido en español y en ruso, así como el de la metodología de visualización, lo que nos ha permitido traducir los términos de la lista representada garantizando el máximo nivel de fidelidad, objetividad, precisión, equivalencia y adecuación. La hipótesis principal del presente artículo consiste en que, a pesar del origen griego y latín de la mayoría de los términos seleccionados en castellano y una gran parte de los términos en ruso, la traducción literal de éstos representa el error más grave y más frecuente de los traductores de los textos médicos ya que debido a las peculiaridades del desarrollo de los sistemas de lenguajes médicos en español y en ruso, la terminología de cada idioma ha seguido sus propias pautas de evolución.Abstract: During the last few decades the problems of terminology have caught the attention of many researchers and scientists which can be explained by the growing importance of science in the lives of people. Medical terminology formation began centuries ago and keeps developing nowadays. The main objective of this paper is to discuss the terminological glossary of the cardiovascular system created based on the Nomina Anatomical 2001 as well as the comprehensive analysis of specialized terminology translation. Apart from the development of the Spanish-Russian bilingual glossary, I have also focused on the analysis of data collected and comments that can prevent errors and confusion among translators and recipients of the translated information. To achieve the objectives the method of analysis of parallel texts on the subject chosen has been used in Spanish and in Russian, as well as that of visualization, which allowed us to translate the terms from the list and guarantee the highest level of fidelity, objectivity, accuracy, equivalence and adequacy. The main hypothesis of this article is that, despite the Greek and Latin origin of most of the terms selected in Spanish and a large part of the terms in Russian, their literal translation represents the most serious and most common mistake that translators in healthcare setting make due to the peculiarities of the development of medical systems in Spanish and Russian languages, where each language terminology has followed its own guidelines of evolution.

<p class="_7Osnovnoi-text">Некоторые закономерности и обусловленные ими тенденции окружающего нас мира зачастую проявляют себя, казалось бы, в далеких друг от друга сторонах действительности. К их числу со всей очевидностью можно отнести тот факт, что в период кризиса (болезни, катастрофического развития тех или иных процессов) происходит не только разрушение (отмирание) отдельных составляющих определенной системы (социальной, биологической, геологической и проч.), но и формирование (возникновение, становление, развитие) элементов и составляющих ее будущего облика.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Современная ситуация в очередной раз предоставила нам убедительные свидетельства единства окружающей нас материи и взаимосвязи самых различных сторон ее проявления. Коронавирусная пандемия высветила проблемы и вопросы, связанные не только со знанием человечества о биохимических процессах, состоянием «медицины катастроф» и умением различных обществ и правительств действовать в чрезвычайных обстоятельствах, но и те, что находятся в области глобального сотрудничества и международного взаимодействия в политике, экономике, гуманитарной сфере и т.д., и те, что лежат в плоскости социально-экономического развития отдельных стран.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Примечательно, что и в случае социально-экономических систем, и на примере отдельных человеческих организмов мы видим удивительную схожесть хода протекания болезненных процессов. Это, в частности, выражается в наибольшей подверженности деструктивным кризисным явлениям людей с хроническими заболеваниями и стран с устаревшей структурой экономики. И кризис, и пандемия обостряют застарелые проблемы и актуализируют необходимость экстренных мер и шагов, направленных не только на излечение недуга, но и на искоренение тех глубинных причин, которые лежат в основе тяжелой ситуации.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Суть и проявления той болезни, которая поразила экономику нашей страны и пагубно отзывается на многих сторонах жизни российского общества, хорошо известны и детально представлены в работах многих коллег. Кратко ее можно определить как устаревшую структуру экономики и невысокий производственно-технологический уровень. Внешними симптомами являются низкая конкурентоспособность на фоне экономик передовых стран мира, слабая включенность в глобальные цепочки создания стоимости, подверженность конъюнктурным взлетам и падениям, невозможность создания и обеспечения достойных условий проживания как ныне живущим, так и будущим поколениям граждан страны.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Относительно характеристики данной болезни наблюдается почти полное единодушие в профессиональной и политической среде. Расхождения начинаются, когда речь заходит о методах ее лечения.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Позиция автора этих строк (а также авторов сегодняшней тематической подборки «ЭКО») состоит в том, что «состояние пациента» в значительной мере усугубляется вследствие поспешных, плохо скоординированных и никак не эшелонированных во времени и пространстве шагов по вхождению в глобальную экономику (включая вступление в ВТО), без всякой ориентации на долгосрочные результаты.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Глобальный мир стремительно «меняет кожу» под влиянием научно-технологических изменений (от ракет Илона Маска до систем искусственного интеллекта в самых разных сферах деятельности). И в этом смысле пандемия коронавируса также играет роль триггера – ускорителя и нормализатора этих процессов, способствующего их скорейшему освоению и внедрению в повседневную жизнь и практику.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Однако очень трудно согласиться с мнением о том, например, что стремительное снижение спроса на традиционные товары российского экспорта – нефть, природный газ, уголь (и далее по списку сырьевых продуктов и услуг) вызвано пандемией. Падение спроса и цен – во многом закономерный результат развития современных технологий и изменения процедур взаимодействия хозяйствующих субъектов в современной экономике знаний. В этом ключе весьма удачным представляется отнесение нашими авторами идей и умов России к ее «новым сырьевым товарам» (статья Д.А. Берсеневой и В.В. Шмата). «Мозгами» и идеями страна по-прежнему сказочно богата, однако от гениальных задумок до результатов их массового применения и реального воздействия на условия жизни населения «дистанция огромного размера».</p><p class="_7Osnovnoi-text">Экономика нашей страны с точки зрения ее места и роли в глобальной системе однозначно характеризуется как сырьевая. При этом, правда, имеет место и наличие ряда высокотехнологичных секторов экономики (связанных в основном с оборонным комплексом), что позволяет сравнивать ее с экономиками таких развитых сырьевых стран, как Австралия, Канада и Норвегия (статья А.Н. Лякина).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Принципиальная особенность реализованного подхода включения России в глобальную экономику состоит в формировании у хозяйствующих субъектов стремления к возврату вложенных средств и получению финансовых результатов здесь и сейчас. Именно поэтому собственники активов в экспортоориентированных секторах стремятся к максимальной доходности внешнеторговых операций и всецело ориентированы на продажу сырья и слабообработанных сырьевых материалов. Вопросы повышения научно-технологического уровня, создания собственных уникальных и эффективных решений, как правило, имеют у них самый низкий приоритет. Противотоком экспорту сырья и материалов в страну направляется импорт машин, оборудования, химической продукции, разнообразной бытовой техники и товаров широкого потребления. «Увеличение доли углеводородов и другой первичной продукции в российском экспорте в условиях практически открытого внутреннего рынка привело к замещению отечественной продукции импортом» (статья М.С. Гусева).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Среди основных причин сложившегося положения дел – низкая степень доверия бизнеса к власти и наоборот, что находит отражение, в частности, в негибкой и фискально-ориентированной системе налогообложения. Преодоление этого недоверия связано с реформированием системы институтов и норм, определяющих и регулирующих экономические процессы – их нормализацией, важнейшими особенностями которой должны быть конкретность, предметность и видение долгосрочных перспектив. Это касается и решения внутренних проблем развития страны, и вопросов ее встраивания в глобальные процессы.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Формирование и реализация ясной, последовательной и непротиворечивой научно-технологической и промышленной политики должны быть в числе первоочередных и основных мер лечения болезни. Невозможно строить современную экономику, только опираясь на очередную девальвацию и сокращая расходы на труд (статья А.Н. Лякина). Такое решение навсегда оставляет нас наедине с «ловушкой низкого дохода» (по определению А.Р. Белоусова).</p><p class="_7Osnovnoi-text">В основе устойчивого и поступательного развития нашей экономики должны лежать инвестиции в обновление основного капитала и в развитие капитала человеческого. Только на этом базисе возможен отход от экономики спроса к экономике, основанной на предложении и растущей конкурентоспособности.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Но если главные усилия и финансовые ресурсы направляются на «спасение» очередного престижного проекта «национального уровня», связанного с решением узкой изолированной задачи и к тому же с утратой внутреннего рынка в ущерб внешнему, высока вероятность «реализации сценариев “На периферии мира”, “Ресурсная держава” и “Лицом к Востоку”» (статья Д.А. Берсеневой и В.В. Шмата). Результаты развития событий по этому пути «в лучшем случае не ухудшают» положение страны в закономерно глобализирующемся мире.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Кризис – время и переосмысления сделанного, и принятия тех шагов и мер, которые могут сформировать вектор устойчивого развития экономики страны на многие годы вперед. Важнейшее условие достижения успеха – стратегическое видение направлений развития, понимание настоящего и будущего места в изменившемся внешнем мире, отказ от догм и иллюзий развития исключительно на основе и за счет саморегуляции экономических процессов. И Россия в целом, и подавляющее большинство ее граждан заплатили за эти истины слишком высокую цену. Нам небезразлично, в чьих интересах и с какой отдачей будет реализована новая структурная политика. Результативность ответа на запросы по проблемам социально-экономического развития нашей страны зависит, как никогда ранее, от наличия и эффективности процедур достижения реального взаимопонимания и согласия власти, бизнеса и общества.</p>

Постановка проблеми. Світ рухається в бік розвитку віртуального товариства, головними словами сучасності стали глобалізація, медіалізація, НАД – ЧЕРЕЗ та ШВИДКО. Є прибічники «віртуалізації» суспільства, є опоненти, але безперечними є зміни, які відбуваються в комунікаціях, освіті, суспільстві. Віртуалізація суспільства вимагає і створення нових форматів навчання, додаткової освіти для дорослих, а дистанційні форми навчання мають певні обмеження. Працюючи над науково-дослідницьким проектом «Психологічні компетенції успішності», ми на собі відчули всі складності нового формату роботи, вимогу до нових інструментів впливу на формат дистанційних курсів.Стан проблеми. За статистикою, зі 100% починаючих дистанційне навчання до успішного його закінчення доходять не більше 15%, нам вдалося підвищити ці дані до 40% у дистанційному курсі розвитку життєвої успішності, учасники його – міжнародна група (9 країн) з 350 осіб віком від 20 до 65 років.За статистикою, найбільш важливими для ефективності дистанційних курсів є поєднання таких п’яти факторів: інтерактивність, запам’ятовуваність, гнучкість у використанні, надання допомоги, доступність.Інтерактивність. Зробити учасника більш активним – це змушує його прагнути досягти максимального результату. Інтерактивність допомагає також викладачам включити в курс більш складні матеріали. Інтерактивність можна поєднувати з імітуванням в процесі навчання того середовища, з якою повинні познайомитися учні.Запам’ятовуваність – для цього потрібен зв’язок з повсякденним використанням. Вважається, що важливо знизити процент повторів, які, начебто, знижують ефективність електронного навчання. Ми ж, навпаки, відкрили необхідність «психологічних містків» між темами, в одній темі, та якісні повтори, як необхідну умову засвоєння теми. Нами також визначено, аби краще запам’ятати матеріал, він повинен бути емоційно цінним, важливим, та з якісно структуруваною логічною схемою подання інформації.Гнучкість у використанні курсів. В системі повинна бути передбачена можливість навчання осіб з різним рівнем підготовки та різними можливостями. Тут ми тільки виокремимо необхідність робити різні «мотиваційні потоки», тому що і психологічна готовність до учіннєвої діяльності є різним. Нами описано п’ять рівнів готовності, які вимагають різних мотиваційних впливів. Необхідно, щоб учні могли легко рухатися по учбовому курсу, стежити за своїм переміщенням, а також могли повернутися на ту позицію, де знаходилися при попередньому сеансі звернення до навчального курсу. Зміст курсу рідко залишається незмінним, тому засіб навчання повинен дозволяти змінювати навчальний контент. Можливість таких змін необхідно закласти в засіб навчання на самому початку.Надання допомоги. Оскільки електронне навчання відбувається звичайно не в групі, важливо, щоб система навчання надавала учасникам допомогу. Ми емпірично з’ясували, що дорослим потрібні:а) інструкції з проходження курсу;б) інструкції з засобів навігації по курсу;в) підказки для виконання завдань,г) посилання для отримання визначень,д) підтримка при виникненні технічних питань і пр.Кнопка виклику допомоги має бути доступна з будь-якого слайду курсу. Бажано, аби ці інструкції були доступні в будь-якому місці сайту, та бути інтуїтивно зрозумілими.Все це допоможе учням зосередитися на навчанні, а не відволікатися на прикрі перешкоди. Корисно також передбачити розділ для поширених питань, а також глосарій термінів, які можуть бути незнайомими. Це є цінним довідковим ресурсом навіть після завершення навчання. Для реалізації даного пункту ми створили віртуальну спільноту http://www.facebook.com/groups/181953808508038, психологічний блог-підтримку http://pocherk10.livejournal.com, відеоблог http://www.youtube.com/user/YunonaIllina, якими активно користуються наші учасники.Доступність. Через завантаженість сучасним дорослим часто існує складність виділити час для навчання. 24-годинна робота курсу та можливість запису курсу на диск є варіантом.Результати. Ці критерії є важливими, з нашими доповненнями вони дають можливість зменшити втрати кількості учасників. Але ми побачили необхідність додати акцент на психолого-соціальні чинники, що є найбільш впливовими у дистанційних курсах розвитку:Людина-легенда. Особистісний фактор – курс імені ... (вплив особистості ведучого/групи тьюторів, через: професійність, гнучкість зміни стратегії поведінки ведучого та вибір інструментарію впливу. Також емоційний вплив, що створює мотиваційне середовище для бажаних змін, так звана «харизма», та особистісний приклад – тренер як взірець для копіювання певних моделей поведінки).Конструктивна спільнота. Віртуальна групова динаміка, вплив групи (синергія, розвиток рефлективності, розширення картини світу та власного досвіду через спостерігання, активний обмін досвідом, спеціально скеровані комунікації, людські стосунки). У дистанційному форматі даний чинник забезпечується складніше, ніж у реальних учбових курсах, і потребує усвідомленого впливу, але, за результатами опитування, саме наявність конструктивної соціальної спільноти є перешкодою покинути курс для кожного п’ятого учасника.Зворотній зв’язок (вагомий емоційний вплив, високий рівень емоційної реакції, індивідуальний та своєчасний підхід «людина-людина»). Індивідуалізація зворотного зв’язку є найбільш складним чинником для реалізації у курсах, де є багато учасників. Ми вирішували дану складність через побудову психологічних пірамід спілкування –групи проекту, де учасники, які пройшли більшу частину курсу, є наставниками для наступної хвилі.Проект результату навчання. Важливо заохотити учасника створити власний проект результату, такий собі «індивідуальний план розвитку» засобом дистанційного курсу, та робити заміри протягом курсу. Хвилі нашого проекту, що користувалися «Щоденником проекту та самоспостереження», були більш результативними та ефективними у навчанні, проти хвиль без подібної активності (40% проти 20% учасників)Отже, ми виділили психолого-педагогічні принципи створення мотиваційного середовища у курсах розвитку зі збереженням інтерактивності, мотиваційного впливу і суб’єкт-суб’єктної взаємодії.Для демонстрації наведемо фрагмент одного модуля дистанційного курсу розвитку (ДКР) «Успіх». Завданнями даного етапу були саморефлексія та постановки задачі для самостійного розвитку в навчальній програмі «Успіх». Першим кроком цього заняття стало роз’яснення та емоційне прийняття моделі мотиваційно-ціннісних чинників та цільової вибірки переконань, які ведуть до успіху в обраному виді діяльності, з одного боку, та переліку самообмежень, які перешкоджають успіху, з іншого. Групі було запропоновано ознайомитися з авторською багатофакторною моделлю життєвих виборів, що приводять до успіху/неуспіху з детальним поясненням кожного параметру. Під час ознайомлення з моделлю увагу групи привернули до важливості та цінності саморозвитку, вагу інтелекту в даних процесах. Для того, щоб група учасників могла переконатися в ефективності методів зміни шаблонів поведінки, тьютор на прикладах видатних людей показав, що при виконанні належних вправ зміни особистісного профілю, власної моделі життєвих виборів обов’язково відбуваються, точність виборів підвищується. Отже, учасники змогли «приміряти» на себе моделі успішних людей та бути більш вмотивованими виконувати відповідні вправи в тренінгу. Заміри рівня інтересу до мотиваційно-ціннісної моделі проводились у формі анкетування до і після блоку про мотиваційні фактори. Було визначене зростання зацікавленості з 50% (у середньому) до 80%, та загострення уваги на нових аспектах теми.Після лекційного блоку (текст та відеолекція) групі були надані дві діагностичні вправи у формі самопрезентації з рамкою питань, аналіз відповідей на які проводився за схемою визначення мотиваційних характеристик, стереотипного мислення та самообмежень, які потрібно виконати у форматі спілкування у вебкімнаті проекту. Для того, щоб під час самопрезентації учасники були більш відкритими та вільними від соціально очікуваних відповідей, ведучим була підкреслена цінність розкриття особистих уподобань та інтересів через приклад своєї відкритої поведінки та з допомогою логічних доводів (таких як, зокрема, практичне використання правдивих відповідей для аналізу та змін; цінність пізнання себе для самоаналізу; цінність прийняття себе та своєї поведінки). Учасникам був наданий час для підготовки, після чого кожен мав виступити перед групою зі своєю історією.Для того, щоб поведінка групи була підтримуючою, ведучий перед виступами дав завдання, як саме слухати та аналізувати виступ того, хто презентує. Під час лекційного блоку були також використані техніки, які об’єднують групу: модель особливості групи (як приклад – «ви, тобто ті люди, для яких важливий саморозвиток …», «ви як група маєте такі особливості ...»), модель прийняття своєї поведінки, навіть якщо вона негативно оцінюється у соціумі (як приклад – «мало хто визнає, що ...», «тільки хоробрі можуть сказати про себе, що …»).Під час виступу першого учасника ведучий заохочував його до більшої відвертості та давав емоційну підтримку. Так група могла побачити, що бути відкритим безпечно, і наступні виступаючі дозволяли собі бути більш відвертими. Для визначення мотиваційно-ціннісних характеристик для кожного учасника використовувалась оціночна таблиця з такими критеріями:Мотиваційний блок: активність, самостійність у прийнятті рішень, мотивація досягнення, пізнання нового чи використання звичного контексту.Блок стереотипів: я можу / не можу, можу тільки сам / можу з іншими, очікую невдач / очікую успіхів, навколишнє середовище позитивне / негативне, я позитивний / негативний, я для себе / я для інших, все мені дається легко / все дається важко, на зміни треба багато часу / мало часу.Блок самообмежень:заборона собі бути кращим, заборона бути лідером, заборона бути «для себе», заборона бути автономним, заборона бути гнучким, заборона отримувати подарунки (в широкому смислі слова, як шанси від життя).Після виступу кожний учасник публічно отримав характеристику від тьютора та учасників за своїм профілем. Для того, щоб збільшити прийняття, зробити процес більш комфортним для учасників та зняти внутрішній протест, ведучий займає позицію співчуття. Ведучий через приклади створює чітке переконання у групи, що такий профіль є набутим, а не вродженим.Так в учасників формується рефлексивна позиція спостерігача, дослідника своєї поведінки, що є першим кроком до позиції автора власного життя. Після цих вправ у групі відбувається емоційний підйом, учасники діляться своїми враженнями один з одним, відчувають себе більш енергійними. Збільшилася також кількість дописів у спільнотах проекту. В такому психологічному стані їм набагато легше виконувати вправи в наступних блоках, які потребують високого рівня мотивації та уваги. Домашні завдання буди виконані 80% групи.Також нас зацікавило, яким чином можна перенести робочі стратегії впливу на дорослих з реальних успішних тренінгів, результати такого порівняння наводимо у таблиці 1.Таблиця1Мотиваційні фактори впливу у дистанційних курсах розвитку Фактор впливуРеалізація в тренінговому форматі (людина – людина – спільнота)Дистанційна реалізація (людина – комп’ютер – віртуальна спільнота)1. Гнучкість, зміна стратегіїТренер змінює емоційний стиль ведення групи, час проведення, вибір інструментарію для досягнення мети заняття – залежно від стану групи або особи.Потоки курсу. Створено модель «Типологія учасника». Є 5 типів з різним рівнем готовності до змін, навчання, швидкістю психічних процесів та відповідальністю. Технології адаптовані для кожного типу.2. Емоційний рівеньТренер керовано змінює емоційний фон, підвищуючи/ знижуючи емоційні тони. Вага «живого» спілкування, своєчасні підтримки: погляд, посмішка, тощо.В ДКР «Успіх» є форум та чат-кімната, вебінари де учасники звітують про свій прогрес. Створено віртуальні спільноти та блоги-підтримки, з постійно оновлюючимися інформаційними статтями, відео. Є опція «Рівень героя» (з рейтингом героїв), що прогнозовано зробить курс яскравішим, або покращить емоційний тон учасників.3. Особистість, як взірецьЛюдина потребує моделей для копіювання – так відбувається розвиток. За даними дослідників, близько 50% компетенцій учасники тренінгів копіюють, «знімають» з особистості тренера.Блоги, відеоблоги, «стіна успіху» з даними учасників різних хвиль навчання віртуальні спільноти. Зібрано базу еталонів з прикладами, елементами, які можна копіювати, якими можна захоплюватись. Планується створити гру «Порівняльний калькулятор успіху», де можна виміряти відсоток відповіданості своєму кумирові. На своїй сторінці замовити опцію: вислови улюблених героїв. Важливим також є яскравий та змінюваний інтерфейс курсу, з психологічно вивіреними: флеш, кольорами, розташуванням блоків, змінами (новини, вебінари, звіти).4. Харизма – яскравість, захоплення.Мотиваційний вплив особистості: захоплення іншими стимулює до активної діяльності. При скерованості-векторі, заданому темою, активація приводить до розвитку певних компетенцій.5. Групова підтримка: синергія рухуСпільний емоційний фон, мотиваційний імпульс, обмін досвідом мають великий трансформаційний потенціал. Люди порівнюють себе один з іншим, в рефлексивному середовищі повинні осмислювати власну поведінку з інших, незвичних раніше сторін, що розвиває саморефлексію.Психологічні піраміди, інтервізійні групи. В ДКР «Успіх» ми запланували створення міні груп (2-3-5 осіб) за «завданнями», люди будуть мінятися ролями «наставник»- «протеже» для виконання певних задач, будуть створені спільноти по темам моделі життєвих виборів (професія, фінанси, стосунки, тощо) у форумах, тематичні чат-кімнати та вебінари. У віртуальних спільнотах спілкуються люди з різних хвиль, обмінюються досвідом т. ін. На завершення курсу проводиться «круглий стіл» з учасниками, який записується на відео, та звіти учасників є додатковим мотиваційним фактором, для тих хто вчиться.6. Зворотній зв’язокТренер обирає підходящу для кожного форму подання, деталізацію, час та психологічний супровід зворотного зв’язку, тобто зворотній зв’язок є індивідуалізованим.Тьютор має авторську схему «П’ять Пі» подання зворотного зв’язку, яка компенсує людський фактор: щоденно, щотижнево, щомісяця, особистий привід, прогрес). Кожний зворотній зв’язок подається за загальновідомою схемою «Сендвіч». Психологічні піраміди.7. Структура подання інформації.Принцип «кільця Веблера» посилює мотиваційній аспект через простоту, логічність, наявність прикладів та зв’язків-містків між заняттями курсу.Мотивуючі аспекти даного питання легко переносяться в дистанційний формат, але потребують додаткових інформаційних «виходів»Висновки і перспективи. Головним аспектом, який нам вдалося зберегти, є інтерактивність. Зміна форм обміну інформацією між учасниками та ведучим у тренінговому форматі має найвищу ступінь через швидкість та зручність обміну інформацією для досягнення мети заняття. У тренінговому форматі ми маємо множинну, або діалогову взаємодію, коли інформація пов’язана з множиною попередніх повідомлень та відносинами між ними (1:m). У дистанційному ж форматі ми природньо виходимо на лінійний тип взаємодії (1:), коли відсутній зв’язок з попередніми повідомленнями, що власне не є інтерактивністю. Або на реактивну взаємодію (1:1), коли кожне повідомлення, обмін взаємодіями пов’язано лише з однію попередньою інтеракцією без врахування інших зв’язків. Як бачимо з таблиці 1, то саме для вих

<p class="_7Osnovnoi-text">Реальная социально-экономическая действительность, причинно-следственные связи, на которых она зиждется, во много раз шире, сложнее наших самых смелых идей и гипотез. Но порой случается, что именно простые явления и процессы наводят на мысль о тех самых глубинных основаниях, которым прежде уделялось мало внимания. История науки и реальной практики знает много примеров научных озарений – от ньютоновского яблока до бревна сибирской лиственницы на гренландском берегу<span class="CharOverride-1"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_11/HTML/Column_11.html#footnote-001">1</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Но и некоторые произведения классической литературы, как представляется, тоже могут стать прекрасной иллюстрацией этой идеи, ярко и образно отражая явления окружающего нас мира во всей сложности взаимосвязей их причин и следствий. Применительно к настоящей тематической подборке «ЭКО» кажется уместным обратиться к рассказу А.П. Чехова «Шведская спичка (уголовный рассказ)». Одному из его персонажей, как известно, удалось найти улику, которая позволила раскрыть запутанную ситуацию: «…К моим услугам шведская спичка, употребления которой еще не знают здешние крестьяне. Употребляют этакие спички только помещики, и то не все….». Спичка в данном случае стала и основой выявления причинно-следственных связей, и тем средством, при помощи которого удалось найти живым и невредимым пропавшего героя: «Дюковский чиркнул спичкой и осветил предбанник…»<span class="CharOverride-1"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_11/HTML/Column_11.html#footnote-000">2</a></span></span>.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Прошедшим жарким летом 2019 г. сибирский лес горел как та самая шведская спичка, о которой нам поведали чеховские строки. Лесные пожары «осветили» многие темные углы и закоулки той действительности отечественного лесного комплекса, которые в обычной жизни не всегда можно увидеть и, тем более, понять.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Эта действительность далеко не исчерпывается материальными ресурсами и не может быть описана исключительно в терминах существующей системы учета и управления хозяйственной деятельности. Она, скорее, являет собой сложный комплекс тесно связанных и взаимообусловленных процессов, которые формируют и определяют место леса в социально-экономической системе нашей страны.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Современный императив понимания проблем леса имеет мало общего с примитивным «учетно-калькуляционным» подходом, применяемым для анализа и оценки лесных проектов на основе маржинальной эффективности добычи и переработки очередного кубометра древесины. Лес – это, прежде всего, здоровье населения, это возможность реализации инициатив, связанных с формированием благоприятной среды проживания как ныне живущих, так и будущих поколений россиян.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Лесные пожары лета 2019 г. с особой остротой и силой высветили недостатки господствующего утилитарного подхода к лесу. Такое отношение никак не принимает во внимание человека, его устремления и нужды, его право жить достойно самому и дать такую возможность своим детям.</p><p class="_7Osnovnoi-text">В основе современного (назовем его «спичечным») подхода лежат учет только текущих издержек (как эксплуатационных, так и инвестиционных, связанных с разработкой «лесных месторождений»), невнимание к процессам воспроизводства и жизненного цикла лесных угодий, ориентация на простоту и мнимую прозрачность администрирования и управления лесными ресурсами, пренебрежение вопросами надежного информационного обеспечения функционирования лесного хозяйства, слабая вовлеченность институтов местного самоуправления в процессы подготовки и принятия решений в сфере ЛПК и т.д. Как результат – фискальная ориентация всех фрагментов чрезвычайно дисперсной и аморфной среды лесопользования. Неудивительно, что наш лес горит как «шведская спичка».</p><p class="_7Osnovnoi-text">Именно поэтому авторами тематической части настоящего номера «ЭКО» рассматривается комплекс шагов и мер, направленных на изменение сформировавшейся модели лесопользования.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Так, в отношении лесных пожаров подчеркивается, что «масштаб и серьезность проблемы требуют поднятия ее решения на федеральный уровень, с опорой на системный, комплексный подход, что предполагает принятие принципиальных институциональных изменений» (статья Б.Н. Порфирьева). При этом анализ и оценка текущих мероприятий по охране лесов и тушению пожаров нуждаются в корректировке с позиции установки на спасение (продление) жизни людей.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Как отмечают наши авторы, нельзя не учитывать при освоении лесных ресурсов и характер жизни и деятельности населения лесных поселков. «Применение механизма приоритетных инвестпроектов свелось к выделению без аукциона больших арендных массивов крупным компаниям. В результате это привело к “выдавливанию” малого и среднего предпринимательства из лесных отношений» (статья Ю.Ш. Блама и Л.В. Машкиной).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Обоснованное и эффективное социально-ориентированное управление лесами немыслимо без «лесоустройства (в освоенных и продуктивных лесах и в лесах, переданных в аренду и постоянное пользование) и государственной инвентаризации (по всей территории страны)». Пока, к сожалению, информационное обеспечение процессов функционирования лесного хозяйства оставляет желать много лучшего (и это притом, что информационные технологии и современные методы дистанционного мониторинга открывают колоссальные возможности).</p><p class="_7Osnovnoi-text">Российские (и сибирские) леса - неотъемлемая часть «легких» нашей планеты. Как отмечают наши авторы (статья А.И. Пыжева и Е.А. Ваганова), «Парижское соглашение предоставляет странам-участницам свободу в формулировании национального вклада в решение проблемы… Такой полицентрический характер принятия решений позволяет отдельным странам вести самостоятельную политику контроля за выбросами парниковых газов с учетом особенностей их политического устройства, структуры и динамики экономики».</p><p class="_7Osnovnoi-text">Исторический опыт решения проблем лесопользования (многие научные школы в этой сфере имеют изначально российскую «прописку») открывает уникальные возможности интеграции и кооперации на глобальном уровне. Однако и этот опыт, и эти возможности остаются невостребованными в стране, лидирующей по экспорту малообработанной древесины.</p><p class="_7Osnovnoi-text">Лес – неотъемлемая часть нашей идентичности и культуры, его сохранение и преумножение требуют консолидации и заинтересованного диалога всех сторон – от управленцев и специалистов до представителей местных сообществ, рядовых жителей страны. Наш общий долг – сформулировать роль и место леса в жизни России на годы вперед. Мы приглашаем заинтересованных коллег и читателей к обсуждению данных непростых проблем и вопросов. Хочется надеяться, что это можно осуществить без использования «шведских спичек» (лесных пожаров).</p>

Введение. Глобальной мировой тенденцией последних десятилетий в развитии современного общества является широкое внедрение информационно-коммуникационных технологий. Это приводит к необходимости корректировки всех сфер человеческой деятельности, включая и систему образования. Активизация информатизации системы образования, по мнению многих современных педагогов, должно приводить к качественным изменениям педагогической системы. Однако, в последнее время, в глобальном информационно-образовательном пространстве – пространство осуществления личностных изменений людей в образовательных целях на основе использования современных информационных технологий [1] – наблюдается рост низкокачественных и неэффективных образовательных ресурсов (не только с педагогической точки зрения, но и с технологической и организационно-правовой), что негативно сказывается на его репутации. На наш взгляд это связано с тем, процессу проектирования образовательного Internet-ресурса (ОИР – Интернет-ресурс, созданный в образовательных целях с использования современных информационных технологий) уделяется слишком мало внимания. В то время как процесс проектирования образовательного ресурса позволяет не только грамотно распределить материально-технические и кадровые ресурсы на различных этапах жизненного цикла проекта, но и избежать наиболее распространенной ошибки при создании ОИР: неправомерного переноса традиционных форм и методов обучения в глобальное информационно-образовательное пространство. В данной статье рассматриваются основные этапы проектирования образовательного Internet-ресурса, основываясь на опыте создания образовательного портала Гродненского государственного университета имени Янки Купалы: http://edu.grsu.by. Этап 1. Разработка концепции ОИР. Проектирование образовательного Internet-ресурса начинается с разработки концепции проекта. Концепция – это определённый способ понимания, трактовки какого-либо предмета, явления, процесса; руководящая идея для их систематического освещении; а так же ведущий замысел в научной, технической, политической и других сферах деятельности [2–3]. Концепция ОИР определяет цель и задачи, предметную область, целевую аудиторию, организационные принципы и этапы реализации проекта по созданию образовательного Internet-ресурса, минимальный функционал, направления развития и модернизации, методики оценки результатов, подходы в обеспечении заинтересованности целевой аудитории проекта и т.д. В качестве общей цели для большинства ОИР можно рассматривать следующую: развитие предметной информационно-коммуникационно-технологической компетентности целевой аудитории (пользователей) ОИР, определяющей их готовность успешно функционировать в условиях мобильного информационного общества. Этап 2. Выбор инструментария для создания ОИР. Разработав концепцию мы можем приступить к выбору либо написанию системы управления содержимым (Content Management System, CMS – информационная система иликомпьютерная программа, используемая для обеспечения и организации совместного процесса создания, редактирования и управления контентом [4]) или системы управления обучением (Learning Management System, LMS – используется для разработки, управления и распространения учебных онлайн-материалов с обеспечением совместного доступа [5]). Либо к выбору современных информационных технологий для создания образовательного Internet-ресурса (таких, например, как AdobeFlash, HTML5 и т.д.). Выбор между CMS, LMS и современными информационными технологиями либо их комбинированию, как правило, зависит от требований предъявляемых концепцией к функционалу (требования к функционалу ОИР следует разрабатывать с учетом педагогических аспектов в тесном сотрудничестве между разработчиками и педагогами) и перспективе развития ОИР. Также при выборе инструментария для создания ОИР следует учитывать описанные концепцией наличие различных категории пользователей, с возможностью разграничения права доступа к сетевому ресурсу: аутентификации и авторизации пользователя. В настоящее время наиболее распространенными из числа свободно распространяемых (LMS с открытым исходным кодом) LMS являются Joomla [6], Drupal [7], WordPress [8]. Среди же свободно распространяемых LMS с открытым исходным кодом наибольшей популярностью пользуется Moodle. Это связано с тем, что они написаны с использованием распространенного скриптового языка программирования: PHP и используют свободную систему управления базами данных MySQL. Так же следует отметить, что все вышеперечисленные CMS И LMS имеют большое количество свободно распространяемых дополнительных модулей, которые позволяют существенно расширить функционал ОИР.Среди же информационных технологий создания ОИР набирает популярность HTML5, постепенно вытесняя Adobe Flash. Это связано с тем, что в HTML5 появляется множество синтаксических особенностей, разработанных для упрощения внедрения и управления графическими и мультимедийными объектами в сети Internet. Этап 3. Техническое проектированию архитектуры ОИР. Проектирование архитектуры образовательного Internet ресурса включает в себя:– проектирование входной страницы сайта;– составление стартового перечня разделов;– построение структуры разделов в виде логичной и последовательной иерархии;– проектирование навигационных связок и перекрестных ссылок между разделами и страницами, планирование навигационных панелей.На этапе проектирования происходит моделирование предметной области учебного материала (контента) ОИР. Проектирование дидактической модели обучения, модуля, единицы модуля, учебной темы. Этап 4. Разработка дизайна ОИР и проектирование интерфейсов основных функциональных разделов. В последнее время все больше внимание стали уделять вопросам дизайна (педагогического дизайна) образовательных Internet-ресурсов. Это связано с тем, что педагогический дизайн можно определить как педагогическую технологию, обеспечивающую педагогическую эффективность учебных материалов [8]. Процесс разработки педагогического дизайна можно формально разделить на 3 этапа: – анализ (анализируются потребности в обучении с учетом особенностей целевой аудитории пользователей ОИР); – дизайн (разрабатываются эскизы, планы и кратко сформулированные дизайнерские предложения, направленные на удовлетворение потребностей в обучении и достижение запланированных результатов с учетом требований нормативно-правовых актов описывающих архитектонику и эргономику учебных материалов для обеспечения диалектической связи между содержанием образования и организационными формами процесса обучения); – оценка эффективности и корректировка.Этап 5. Выбор доменного имени ОИР. Доменное имя – символьное имя, служащее для идентификации областей – единиц административной автономии в сети Интернет – в составе вышестоящей по иерархии такой области [9]. Иными словами, доменное имя ОИР – это адрес сайта в Internet, который пользователь набираете в адресной строке браузера для обращения к образовательному ресурсу. При выборе доменного имени для ОИР следует руководствоваться нормативно-правовыми актами, регламентирующими данный аспект, и минимальным требованиями с точки зрения юзабилити (англ. usability— дословно «возможность использования», «способность быть использованным», «полезность» — понятие в микроэргономике, обозначающее итоговый уровень удобности предмета для использования в заявленных целях [11]): – доменное имя должно быть легким для запоминания и вызывать ассоциации с направленностью ОИР;– желательно, чтобы имя домена не превышало 10 символов и не содержало в себе цифр или тире [10].При этом заметим, что следует рассматривать несколько вариантов доменных имен, так как некоторые из них могут уже использоваться.Этап 6. Составление технической документации. Данный этап включает в себя составление технического описания проекта: описание характера работ, этапы, требования, бюджет и сроки выполнения проекта.Этап 7. Разработка перспективного плана развития. Данный этап включает в себя предложения о поддержке и сопровождении, план разработки новых функциональных возможностей для LMS, CMS либо их модулей.Этап 8. Анализ проекта ОИР. Данный этап позволит нам критически взглянуть на будущий образовательный Internet-ресурс и внести в соответствующие этапы коррективы [12].Заключение. Как видим из вышесказанного, этап проектирования образовательного Internet-ресурса является ключевым в проекте по созданию ОИР. Качественно выполненное проектирование позволит на этапе программной реализации проекта по созданию ОИР учесть все требования, предъявляемые современной педагогикой к такому типу образовательных ресурсов, более детально реализовать педагогический замысел. Это в свою очередь повысит качество будущего образовательного Internet-ресурса: позволит ему соответствовать образовательным стандартам и нормативно-правовым документам.

Реформа системи вищої освіти завдяки цілеспрямованій праці Міністерства освіти і науки та вузів дала позитивні результати, але ще не вирішила головного завдання – підвищення якості підготовки спеціалістів, які потрібні державі і суспільству для творчої професійної діяльності в період науково-технічного прогресу людства і ринкових відносин.Головною причиною цього, на мій погляд, є те, що розвиток системи освіти тісно пов’язаний з економічними проблемами держави та національними особливостями суспільства, а ми намагаємось розв’язати освітянські проблеми за іноземним зразком, забуваючи що, наприклад, в Америці, звідки взято найбільше запозичень, цивілізована ринкова економіка, в якій визначальними є закони та справа. В них життєвий успіх спеціаліста визначається рівнем його підготовки у вузі, а недоукам не дають роботи на власних фірмах навіть батьки. У нас життєвий успіх спеціаліста у великій мірі залежить від зв’язків, причому ця “хвороба” так укоренилася, що сприймається за нормальні речі. Дане явище потрібно якнайшвидше ліквідувати, бо воно сильно гальмує прогресивний розвиток.В порівнянні з економікою передових капіталістичних держав, економіка України має інші проблеми. Там її основою є новітні технології з використанням сучасної техніки і головним для них є знайти ринки збуту для конкурентноспроможної продукції. В нас же головною проблемою є необхідність технічного переозброєння більшості галузей промисловості і сільського господарства, тому що на одиницю продукції (в більшості низької якості) відносно світових показників набагато вищі витрати енергоносіїв та сировини.Зрозуміло, що ці проблеми можуть успішно вирішувати спеціалісти високої кваліфікації, які підготовлені до творчої професійної діяльності по створенню ефективних технологій та машин для їх реалізації. Рівень кваліфікації спеціаліста будь-якого профілю, а особливо це стосується підготовки сучасних інженерів, залежить від рівня його базової фундаментальної підготовки, яка є наріжним каменем технічної освіти. За всіх часів дана теза була постулатом і ніким не спростовувалась. Тим більш вражаючим є той факт, що роль фундаментальних дисциплін в навчальному процесі постійно знижується. Щоб переконатися в цьому, достатньо порівняти обсяги годин, що відводяться на їх викладання в недалекому минулому з нинішніми. Але ж ми хочемо, щоб наші випускники мали рівень кваліфікації не нижчий за рівень спеціалістів, що випускають кращі закордонні вузи!Проведений порівняльний аналіз навчального навантаження з математики, фізики і хімії для різних напрямків підготовки у нас і в деяких закордонних вузах також засвідчує, що питома вага майже з усіх фундаментальних дисциплін в них приблизно в два рази більша, ніж у нас. Деякі відхилення маємо в Краківській гірничій академії, але в Польщі зовсім інша система середньої освіти. В них дванадцятирічна середня освіта, причому в технічних ліцеях чи гімназіях, наприклад, учні вже вивчили матаналіз, який в нас студенти вивчають протягом першого курсу. Крім цього, в них має місце тісний зв’язок фундаментальних дисциплін з майбутньою професією. В австрійських і німецьких вузах, наприклад, назва дисциплін звучить так: математика для машинобудівників, чи електриків, чи економістів. Точно так само і фізика та хімія читаються відповідно до обраної спеціальності. Тут, на мою думку, йдеться про питання державної ваги і його треба вирішувати на відповідному рівні. Не принижуючи значення інших наук, необхідно все ж наголосити, що саме фундаментальні дисципліни формують основи наукового світогляду кожної людини, саме фізика, хімія і математика складають основу науково-технічного прогресу людства.Також треба визнати, що у справу погіршення фундаментальної освіти значний “внесок” робить і середня школа, в якій рівень знань учнів, наприклад, з фізики і хімії, вже опускається до критичної межі. Одним із каталізаторів такого становища стала відміна вступного іспиту з фізики на переважну більшість факультетів багатьох технічних університетів. Цей сигнал чітко зрозуміли вчителі, учні і їхні батьки. В результаті вузівські викладачі, а пізніше і викладачі інших технічних дисциплін, в розпачі від низького рівня знань фундаментальних дисциплін своїх студентів. Вони за перші семестри намагаються ліквідувати прогалини шкільної освіти, але це, як правило, не вдається. Пізніше такі студенти отримують дипломи інженерів, деякі вступають до аспірантури та стають викладачами, тобто колесо виродження все більше розкручується. Те, що в даний час відбувається із шкільними і вузівськими програмами фундаментальних дисциплін, є копіюванням нашою освітою чужих методик і ідей. Але саме наші спеціалісти, які навчались математики, фізики і хімії за традиційними програмами, є бажаними в різних зарубіжних наукових центрах, які працюють в галузі фізики плазми, твердого тіла, квантової електроніки, тощо. Тому не варто відкидати те позитивне, що напрацьовано десятиріччями і яке давало нам Нобелівських лауреатів та здобутки світового рівня у різних областях знань, технологій і техніки.Треба відзначити, що одне із найгостріших питань, які обговорювались на загальних зборах Відділення фізики і астрономії НАН України – низький рівень освіти з фізики у школах і вузах країни. До Президента України і уряду відповідне звернення підписали сорок дійсних членів та членів-кореспондентів НАН України. Як же покращити фундаментальну підготовку фахівців? Відомо, що тепер вузи мають значні автономні права і варто ними скористатися, не чекаючи рішень “згори”. В нашому національному університеті нафти і газу завдяки правильному розумінню ситуації з боку ректора, відомого у світі вченого в області механіки машин, академіка Української нафтогазової академії, професора Крижанівського Є.І., зроблені відповідні кроки щодо виправлення ситуації та покращення викладання фундаментальних дисциплін, без яких не може бути повноцінного інженера, який би успішно конкурував на міжнародному ринку праці. Два роки тому Вченою Радою університету було створено інститут фундаментальної підготовки, який згідно Положення є навчально-методичним, навчально-організаційним і науково-дослідним підрозділом університету на правах факультету для практичного втілення концепції вищої багатоступеневої інженерно-технічної освіти на базі глибоких фундаментальних знань з вищої математики, фізики і хімії. До складу інституту входять три кафедри фундаментальних наук, на черзі створення іще двох кафедр. Сьогодні можна констатувати, що створення такого інституту було необхідним і корисним, так як кафедри фізики, вищої математики і хімії вирішують спільні питання та об’єднані однією метою – покращити базову фундаментальну підготовку фахівців. Викладачі мають можливість обмінюватись досвідом своєї роботи, бо знаходяться на одному рівні, тоді як раніше були в певній мірі на другорядних ролях, оскільки кафедри відносились до різних факультетів, які більше розв’язують задачі спеціальної підготовки.Дуже важливим моментом у діяльності інституту була участь в організації і проведенні VIII науково-методичної конференції, на якій обговорювались питання фундаментальної підготовки фахівців і на яку були запрошені викладачі з інших вузів та вчителі шкіл і коледжів. При підготовці до конференції виконано значний об’єм роботи по вивченню і порівнянню навчальних планів різних спеціальностей у нашому університеті та багатьох європейських технічних вузах. Цей аналіз було покладено в основу рекомендацій, які затвердила наша Вчена Рада і які стали програмою діяльності інституту. Так, враховуючи неможливість перегляду навчальних планів спеціальностей в сторону збільшення аудиторних годин на вивчення фізики, математики, хімії, інформатики і програмування ми змістили акцент при їх викладанні в сторону профілізації навчального процесу в залежності від потреб профілюючої кафедри, тобто змінили зміст робочих програм дисциплін. Також на кафедрах інституту запроваджено керовану і контрольовану самостійну роботу, тобто йде мова про індивідуалізацію навчального процесу, оскільки світ на початку ХХ1 століття надзвичайно швидко змінюється, – вперше в історії розвитку людства покоління теоретичних ідей і машин змінюються в часі швидше, ніж покоління людей, а тому потрібно навчити студентів, майбутніх фахівців, самостійно знаходити необхідні знання в морі інформації що нас оточує для досягнення певного освітнього рівня. Для реалізації даного напрямку роботи потрібно змінити роль викладача: замість передавача певної суми знань студенту, він повинен стати координатором навчального процесу, консультантом, керівником навчання. Зауважу, що зміна функцій викладача – це довготривалий процес по підвищенню фахового рівня професорсько-викладацького складу.Проведений аналіз показав, що в нас є недостатнє забезпечення студентів навчально-методичною літературою. Тому в інституті сформовано єдиний план підготовки і випуску підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій, електронних посібників тощо, а також створені творчі колективи, які повинні якнайшвидше забезпечити всіх студентів необхідними дидактичними матеріалами українською мовою.Дуже важливим напрямком діяльності інституту є налагодження співпраці і зв’язків наших кафедр із спорідненими кафедрами технічних вузів України. До речі, це один із шляхів більш швидкого забезпечення методичною літературою студентів внаслідок обміну, а також підвищення кваліфікації викладачів.Розв’язанню проблеми покращення фундаментальної підготовки майбутніх фахівців сприяє використання нових інформаційних та телекомунікаційних технологій проведення навчального процесу з використанням відповідних технічних засобів (аудіо- і відеоапаратури, комп’ютерів, телебачення, мережі Інтернет та ін.). Для цього потрібно використовувати як мізерні бюджетні кошти, так і залучати кошти різних фондів під проекти навчально-методичного характеру. Адже саме отримання грантів у великій мірі допомагає зміцнювати матеріально-технічну базу кафедр.Також хочу зачепити іще одне болюче питання вищої школи. З метою виживання зараз у вузах ми маємо поряд із студентами, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, так званих контрактників. Це добре, але борючись за гроші ми намагаємось зберегти більшість студентів, що веде до зниження якості навчання. У даній ситуації кафедри фундаментальної підготовки в найгіршому становищі, тому що перед ними постає завдання виправлення браку середньої школи і відбору студентів для їх подальшого навчання. В нашому університеті знайдено вихід з даної ситуації: в навчальний процес впроваджено модульну технологію в поєднанні з визначенням рейтингу студентів. Було проведено п’ять науково-методичних конференцій, результати роботи яких дозволили розробити і вдосконалити “Положення про систему поточного, підсумкового контролю і оцінювання знань та визначення рейтингу студентів”. Треба відзначити, що через консерватизм характеру людини, все нове важко приживається. Але завдяки саме волі ректора Крижанівського Є.І. дана система організації і проведення навчального процесу працює, стимулюючи систематичну і самостійну роботу студентів протягом всього семестру. Вона підвищує об’єктивність оцінки знань, активізує навчальну діяльність та розвиває творчі здібності студентів, а результати екзаменаційних сесій та висновки більшості викладачів стверджують, що впровадження даної технології навчання є виправдане і сприяє підвищенню фахового рівня спеціалістів.Аналізуючи етапи і тенденції розвитку фундаментальної підготовки в технічному вузі приходимо до висновку, що зараз, коли створені нові форми і методи управління навчальним процесом, потрібен перехід до нових принципів формування змісту. Тому, створюючи нові інтенсивні технології навчання, треба зберегти глибокі традиції нашої фундаментальної підготовки та поєднати їх із здоровим прагматизмом заходу, тобто додати їй прикладну спрямованість. Це потребує координації зусиль викладачів різних предметів, великих затрат часу, тому що ці технології повинні базуватись на ідеї синтезу усіх дисциплін та принципу фундаментальності освіти, які об’єднують закономірності процесу пізнання і повинні враховувати ментальність нашого народу.

<p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Экономическая наука, как и любая другая область познания окружающего мира, развивается от постижения отдельных фактов и явлений к формированию более общей и связной картины изучаемой действительности, а затем если и рассматривает частности, то уже на новом уровне осмысления. Это касается как науки в целом, так и отдельных ее предметов и областей, что прекрасно иллюстрирует этот номер журнала.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Российская экономическая мысль на своем непростом пути познания все дальше отходит от эйфории по поводу рынка, рыночных сил и присущих им процедур координации экономических агентов и возвращается к пересмотру роли и места государства в экономических процессах. Именно с этим связано обсуждение на страницах настоящего номера таких проблем, как структурная политика и ее направленность, подходы и инструменты реализации промышленной политики, скрытые искажения экономической структуры и их последствия. Злободневность данных вопросов лишь усиливает значение отмеченного выше общенаучного подхода продвижения от частного к общему и затем движения в обратном направлении.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Не менее важно, кто и как осуществляет этот, циклический по своей сути, процесс познания и воплощения выявленного и задуманного в жизнь. По крайней мере, в том, что касается экономики, силы и возможности отдельного, пусть даже гениального, исследователя более чем скромны и ограничены, как и возможности отдельных групп подвижников. Причиной тому – колоссальность и изменчивость самого объекта исследования – экономической действительности.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">В какой-то мере решить эту непростую проблему помогают два обстоятельства:</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">• системный подход к изучению, обобщению и формированию предложений по развитию экономики (от отдельного домохозяйства, фирмы до региона, страны и далее);</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">• формирование и развитие научно-исследовательских организаций и учреждений, которые в тесном взаимодействии осуществляют обмен накопленными знаниями, подходами и умениями.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Каждое из данных обстоятельств более чем необходимо. Лишний повод подчеркнуть значимость второго из них нам дает отмечаемое в</span> <span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">январе 2019 г. 100-летие одного из знаменательнейших событий в истории изучения Сибири (в более широких границах – Азиатской России) – съезда по организации Института исследования Сибири</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-008-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-008">1</a></span>,<span id="footnote-007-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-007">2</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">. В «Кратком отчете исполнительного бюро по учреждению Института исследования Сибири» было отмечено, что «… Для успеха дела надо в корне изменить характер работ, надо, чтобы Сибирь изучалась не учреждениями, находящимися вне ея, надо, чтобы сама Сибирь взяла в свои руки один из существенных вопросов ея будущаго существования, вопрос о всестороннем и планомерном ея изучении. Только такое исследование даст прочный фундамент для многих дальнейших государственных мероприятий Сибири»</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-006-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-006">3</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">. Председатель съезда профессор Б.П. Вейнберг подчеркивал, что «Институт исследования Сибири рисуется проектом Бюро не в виде безответственного объединения представителей различных учреждений, сходящихся на почве необязательных соглашений, не в виде сростка насильственно вырванных с мясом и кровью из различных ведомств частей их, которыя вели до тех пор дело исследования Сибири, и не в виде величественной, но не лишенной опасности застыть в отвлеченной от практики формы Сибирской Академии Наук, а в виде гибкаго, но тесного объединения ведомственности и общественности, практической жизни и науки, причем последняя должна быть не в названии Института, а в применяемых им методах исследования»</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-005-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-005">4</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Подход к организации работы института отличали такие важнейшие особенности, как междисциплинарность (в течение пяти дней 18-22 января 1919 г. (!!!) в г. Томске «был сделан всего 71 доклад 56 авторов»</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-004-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-004">5</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">) и стремление к поиску приемлемых форм интеграции усилий «науки», «бизнеса» и «власти».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Ряд выводов и обобщений, представленных в те дни, поражают своей проницательностью. Так, в докладе инженера Н.А. Сборовского (при обсуждении направлений деятельности «Института практической экономической политики (в Томске))» было отмечено, что «…длительная невозможность для нашей промышленности успешного конкурирования с иноземною… может привести к устарелости фабрично-заводских установок, и паралич нашей европейско-российской обрабатывающей промышленности перейдет в смерть ея… Капиталы, с большим уроном освободившиеся из нея, перейдут в область добывающей промышленности</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-003-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-003">6</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Идеи и подходы, сформулированные на съезде, опередили свое время – многие из них были реализованы позднее, другие (такие как междисциплинарность и системность) остаются актуальными и поныне.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Несмотря на быструю ликвидацию Института исследования Сибири, уже очень скоро, во второй половине 1920-х годов, были созданы научно-исследовательские институты и организации, занимающиеся той же проблематикой. Так, например, в Новосибирске появился «НИИ экономики при ЗапСибкрайплане»</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-002-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-002">7</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">. Следующим логически необходимым шагом стало формирование, говоря современным языком, «сетевой структуры»</span> <span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">– институтов, обеспечивающих и переток знаний, и формирование целенаправленного понимания осуществляемых процессов – общесибирских научных съездов и конференций. Так, уже в 1927 г. в Новосибирске состоялся Первый Сибирский краевой научно-исследовательский съезд</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-001">8</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">. В дальнейшем с определенной регулярностью стали проводиться конференции по развитию производительных сил как Сибири в целом (последняя подобная конференция под эгидой СО АН СССР состоялась в 1985 г.), так и отдельных краев и областей макрорегиона</span><span class="CharOverride-3" lang="ar-SA"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-000">9</a></span></span><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">На протяжении длительного времени усилиями многих выдающихся исследователей, промышленников, деловых людей (от горнозаводчиков, инженеров и директоров советских предприятий, до предпринимателей</span> <span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">– наших современников) складывалась и совершенствовалась система выявления актуальных проблем и поиска эффективных путей их решения, а также продвижения их в «общественное сознание».</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Статьи настоящего номера, к сожалению, говорят о том, что многие из ранее апробированных и хорошо зарекомендовавших себя подходов и практик, в лучшем случае, «переоткрываются» заново. Связь и преемственность поколений или утрачена, или значительно ослаблена.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Именно поэтому, например, в Ростовской области использование инновационного потенциала региона сдерживается наличием «проблемных зон», таких как «низкая инновационная активность региональных предприятий… а также имитация заимствованных инноваций» (статья О.С.</span> <span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Белокрыловой). Непоследовательность научно-технической и отсутствие целенаправленной промышленной политики ведут к тому, что изменения и направления развития институциональной среды «…слишком часто носят имитационный характер, в них не генерируются мотивационные механизмы, созидающие новые экономические отношения, связи, порядки» (статья М.А.</span> <span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Гасанова, С.А. Жиронкина, В.В. Гузырь, А.В. Жаворонок).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Преодоление возникающих проблем требует не только интеграции усилий и институционализации процесса выявления проблем (таких, например, как набирающий силу «процесс развития структурных деформаций в динамично развивающейся инновационной экономике» (статья Л.А. Щербаковой)), но и формирования адекватных рамок и форм убеждения и продвижения эффективных решений на практике. По сути, таких, которые пытались предвидеть и развивать участники съезда по организации Института исследования Сибири.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">Наши уважаемые старшие коллеги и учителя «сказали свое слово» ١٠٠ лет назад, теперь очередь за нами. Чем мы ответим? Думается, что разработка и продвижение реалистичной современной промышленной политики, учитывающей исторические и пространственные особенности нашей страны, являются существенным, но далеко не достаточным шагом в данном направлении.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-2" lang="ar-SA">____________________________________________________________________</span></p><div id="footnote-008" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-008-backlink">1</a></span><span class="CharOverride-4"> </span><span class="CharOverride-5">Труды съезда по организации Института исследования Сибири (изданы под наблюдением председателя съезда проф. Б.П. Вейнберга). Томск: Типографии: Томск губернская, Сибирской железной дороги, Т-ва печатного дела и Дома трудолюбия. 1919. I часть - 121 с., II часть - 129 с., III часть - 123 с., IV часть - 42 с., V часть - 32 с.</span></p></div><div id="footnote-007" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-007-backlink">2</a></span><span class="CharOverride-4"> </span><span class="CharOverride-5">«Институт исследования Сибири возник по инициативе томских ученых во главе с проф. Б.П. Вейнбергом, В.В. Сапожниковым, А.П. Поспеловым, М.А. Усовым и др. в январе 1919… Институт… ставил своей целью научно-практическое исследование природы, жизни и населения Сибири в целях наиболее рационального использования естественных богатств края и его культурно-экономического развития… С приходом советской власти деятельность Института замерла. Постановлением Сибревкома летом 1920 года Институт был закрыт». (Статья «Институт исследования Сибири»//Сибирская Советская Энциклопедия, том II. Новосибирск: ОГИЗ. 1931. С. 280-281).</span></p><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-5">«Для Института исследования Сибири характерна попытка сочетания государственных и общественных форм управления наукой… из-за отсутствия необходимых финансовых средств деятельность Института… была свернута». (Статья «Институт исследования Сибири» // Историческая энциклопедия Сибири, том I. Новосибирск: Институт Истории СО РАН, Издательский Дом «Историческое наследие Сибири». 2009. С. 628).</span></p></div><div id="footnote-006" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-006-backlink">3</a></span> <span class="CharOverride-5">Труды съезда.., Ч. I. С. 17.</span></p></div><div id="footnote-005" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-005-backlink">4</a></span> <span class="CharOverride-5">Труды съезда.., Ч. I. С. 39.</span></p></div><div id="footnote-004" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-004-backlink">5</a></span> <span class="CharOverride-5">Труды съезда.., Ч. V. С. 28.</span></p></div><div id="footnote-003" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-003-backlink">6</a></span> <span class="CharOverride-5">Труды съезда.., Ч. III. С. 112.</span></p></div><div id="footnote-002" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-002-backlink">7</a></span> <span class="CharOverride-5">См., например, «Проблемы освоения Севера Западной Сибири» / Под общ. ред. С.Я. Эдельман. Новосибирск: Зап.-Сиб. краевое издательство. 1935. 260 с.</span></p></div><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-001-backlink">8</a></span> <span class="CharOverride-5">Первый Сибирский краевой научно-исследовательский съезд. Том I. Протоколы и резолюции. Новосибирск: Общество изучения Сибири и ее производительных сил. 1927. 272 с.</span></p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N" lang="ru-RU"><span class="CharOverride-4"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Y:/2019_02/HTML/Column_2.html#footnote-000-backlink">9</a></span> <span class="CharOverride-5">См., например, «Конференция по развитию производительных сил Иркутской области. Тезисы докладов». Москва-Ленинград: Издательство АН СССР. 1947. 344 с.</span></p></div>

<div id="_idContainer002" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Год прошедший и год нынешний отмечены юбилейными датами с начала беспрецедентных в мировой экономической истории событий, оказавших колоссальное влияние</span><span class="CharOverride-2"> на развитие России в прошлом столетии. До сих пор мы</span><span class="CharOverride-2"> явственно ощущаем их отголоски и пользуемся их плодами. Речь идет</span><span class="CharOverride-2"> о 100-летии Плана ГОЭЛРО</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-007-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007">1</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (январь 1920 г.) и Новой</span><span class="CharOverride-2"> экономической политики (январь 1921 г.).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Реализация первого из них</span><span class="CharOverride-2"> заложила основу материально-технологической инфраструктуры, которая не только позволила провести </span><span class="CharOverride-2">беспрецедентную по масштабам индустриализацию экономически отсталой аграрной страны, но и </span><span class="CharOverride-2">предопределила на многие годы вперед (и до сих определяет) пространственную </span><span class="CharOverride-2">структуру многих секторов национальной экономики.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Нэп, с точки зрения влияния на </span><span class="CharOverride-2">социально-экономическое развитие страны, как представляется автору, был еще более значим.</span><span class="CharOverride-2"> Полное пренебрежение законами экономического бытия в годы Гражданской войны, </span><span class="CharOverride-2">принудительное изъятие не только излишков, но и самого необходимого у производителей </span><span class="CharOverride-2">продовольствия (продразверстка) поставили советскую Россию на грань краха. Поэтому </span><span class="CharOverride-2">решение политического руководства страны отказаться от этого курса трудно отнести</span><span class="CharOverride-2">к разряду «стратегических маневров» или, тем более, спланированных и просчитанных </span><span class="CharOverride-2">(по результатам и последствиям) шагов.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Тем не менее результаты,</span><span class="CharOverride-2"> казалось бы, простого по форме и способам реализации шага</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">введения продналога вместо продразверстки</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">оказались ошеломляющими. Крестьянство отреагировало с</span><span class="CharOverride-2"> присущей ему «социальной ответственностью»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">проблема голода отошла на второй</span><span class="CharOverride-2"> план (увы, ненадолго) (статья А. П. Килина). Нормализация товарно-денежных </span><span class="CharOverride-2">отношений распространилась с аграрного сектора на экономику в целом. </span><span class="CharOverride-2">Стали восстанавливаться торговля, кустарные промыслы, легкая промышленность. Государственный бюджет стал</span><span class="CharOverride-2"> наполняться обеспеченными реальными активами финансами.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, при взаимодействии рыночной стихии</span><span class="CharOverride-2"> с идеологическими приоритетами государства проблем было более чем предостаточно: </span><span class="CharOverride-2">общехозяйственные кризисы, безработица, инфляция, отсутствие у предпринимателей стремления к инвестированию в базовые отрасли, расточительное </span><span class="CharOverride-2">потребление «хозяев новой жизни» и проч. (статья В. Г. Кокоулина).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">В </span><span class="CharOverride-2">то же время, несмотря на невзгоды и лихолетье, не прекращался </span><span class="CharOverride-2">процесс научного осмысления происходящего и выработки на этой основе предложений </span><span class="CharOverride-2">и подходов, направленных на реальное улучшение жизни людей, укрепление экономической</span><span class="CharOverride-2"> мощи страны (статья М. А. Фельдмана). За предшествующие нэпу годы </span><span class="CharOverride-2">(включая не один десяток предреволюционных лет) был накоплен колоссальный интеллектуальный </span><span class="CharOverride-2">потенциал</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">как в части понимания направлений развития различных сфер </span><span class="CharOverride-2">и сторон социально-экономической жизни страны (от водных путей и энергетики</span><span class="CharOverride-2"> до развития лесного хозяйства</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-006-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006">2</a></span></span><span class="CharOverride-2">), так и с точки </span><span class="CharOverride-2">зрения формирования когорты высококлассных и преданных делу специалистов. Накопленные знание </span><span class="CharOverride-2">и умение изучать и анализировать экономическую действительность и вырабатывать на </span><span class="CharOverride-2">этой основе эффективные решения присутствовали не только в Центре, но </span><span class="CharOverride-2">и на местах.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Порой при решении конкретных вопросов на местах </span><span class="CharOverride-2">не нужно было дожидаться директив и указаний о подходах к </span><span class="CharOverride-2">взаимодействию государства и рынка. Так, например, в 1926 г. </span><span class="CharOverride-2">в Иркутской губернии при подготовке первого пятилетнего плана развития народного хозяйства </span><span class="CharOverride-2">специалисты отмечали, что «…</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">вполне понятно, что и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ерспективы сельского</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> хозяйства будут различны в зависимост</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и от степени удовлет</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ворения нужд области</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в развитии транспорта и пр</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">омышленности и в зав</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">исимости от размеров</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> агрономических и других видов помощи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> населению»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-005-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005">3</a></span></span><span class="CharOverride-2">. Тем самым, вполне</span><span class="CharOverride-2"> очевидно, что рынок и рыночные методы предполагалось развивать </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">преимущественно в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> аграрном секторе</span><span class="CharOverride-2">, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> то время</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">как основные</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> усилия государства </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">планировалось направи</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ть на развитие инфра</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">структуры, промышлен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ности и науки.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">Более того, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">признавалось и учитывалось в</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лияние рыночной конъ</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">юнктуры на экономиче</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ские результаты «…в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">целях регулирования цен</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> рынка, а также в це</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">лях удачной продажи </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">необходимо на рынке </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">появиться тогда, ког</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">да он голоден, а не </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">тогда, когда рынок уже насыщен </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">и приходится напраши</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ваться к покупателю </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">со своим товаром»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-004-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004">4</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Знание данных специалистов было весьма далеко от</span><span class="CharOverride-2"> того, что Ф. Хайек впоследствии назовет «рациональным конструктивизмом», а, </span><span class="CharOverride-2">скорее, было тем, что может быть отнесено к «разуму, применяем</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ому должным образом»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-003-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003">5</a></span></span><span class="CharOverride-2">. В понимании специалистов </span><span class="CharOverride-2">начала 1920-х годов государство и рынок могли вполне гармонично взаимодействовать,</span><span class="CharOverride-2"> дополняя друг друга. В числе приоритетов государства</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">инфраструктура </span><span class="CharOverride-2">и тяжелая промышленность, в то время как в числе приоритетов </span><span class="CharOverride-2">рыночного сектора</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">сельское хозяйство, легкая промышленность и сфера услуг.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">К </span><span class="CharOverride-2">сожалению, как показали последующие события, начиная со второй половины 1920-х </span><span class="CharOverride-2">гг. к носителям такой точки зрения прислушивались все меньше. И </span><span class="CharOverride-2">в силу их малочисленности, и в силу неподготовленности к восприятию </span><span class="CharOverride-2">альтернативных взглядов «класса новых собственников»</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">представителей нарождающихся «распределительных коалиций»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-002-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002">6</a></span></span><span class="CharOverride-2"> (партийных бюрократов и карьеристов). Результатом поспешности и насилия над </span><span class="CharOverride-2">экономической действительностью в ходе коллективизации и форсированной индустриализации стали обнищание </span><span class="CharOverride-2">села и колоссальные людские жертвы. Трудно согласиться с определением данного </span><span class="CharOverride-2">подхода к решению насущных экономических проблем как «чрезмерно оптимистического»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-001-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001">7</a></span></span><span class="CharOverride-2">. </span><span class="CharOverride-2">Скорее, речь должна идти об отсутствии морали в самом широком </span><span class="CharOverride-2">ее понимании</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">и у тех, кто такие решения готовил,</span><span class="CharOverride-2"> и у тех, кто их реализовывал.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Удовлетворительное решение проблемы непротиворечивого, гармоничного взаимодействия государства и рынка чрезвычайно сложно</span><span class="CharOverride-2"> на практике и требует не только знаний, но и доверия</span><span class="CharOverride-2"> в обществе и совсем другой роли «носителей» знания в этих</span><span class="CharOverride-2"> процессах. Ни в период нэпа, ни позднее так и не</span><span class="CharOverride-2"> было найдено приемлемое решение этой проблемы. И сегодня она все</span><span class="CharOverride-2"> еще остается ключевой с точки зрения выбора пути и подходов</span><span class="CharOverride-2"> экономического развития России.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Конечно, это не только российская проблема. Например,</span><span class="CharOverride-2"> в основе успехов Китая лежит не только знание особенностей функционирования</span><span class="CharOverride-2"> и развития современной экономики, но и понимание важности учета национальных</span><span class="CharOverride-2"> особенностей, и признание того факта, что «…конкуренция является основополагающим</span><span class="CharOverride-2"> элементом рыночной экономики, она приводит к активности, а активность</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">к прогрессу. Возникающий беспорядок можно устранить с помощью реформ системы,</span><span class="CharOverride-2">управления, совершенствования законов и порядков, что является обязательным для нас</span><span class="CharOverride-2"> в строительстве социалистической рыночной экономики. Поэтому нельзя относиться к конкуренции</span><span class="CharOverride-2"> по принципу “</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">рассердившись на </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">блох, да всю шубу в </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">печь</span><span class="CharOverride-2">”. Разве не бывает беспорядочной конкуренции при монопольной системе?»</span><span class="myFootnotes CharOverride-3"><span id="footnote-000-backlink"><a class="_idFootnoteLink _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000">8</a></span></span><span class="CharOverride-2">.</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="myItalicChars CharOverride-4">В России в конце 192</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">0-х гг</span><span class="CharOverride-2">. (и</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в последующем</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">в период «судьбоносн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ых реформ» </span><span class="CharOverride-2">1990-х гг.) было решено </span><span class="CharOverride-2">избрать путь </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">мнимой «простоты» и «ре</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ализуемости» грандио</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">зных планов ускоренн</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ой индустриализации </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">(в</span><span class="CharOverride-2"> 1990-х</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="CharOverride-2">ус</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">коренной приватизации). В перво</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">м случае мы получили</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> в результате колоссальные </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">жертвы и</span><span class="CharOverride-2">, действительно,</span><span class="myItalicChars CharOverride-4"> высокие темп</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">ы индустриализации, </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">во втором</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">обнищание населения и п</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">роедание ранее созда</span><span class="myItalicChars CharOverride-4">нного национального </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">достояния (В. И. Клисторин</span><span class="CharOverride-2">.</span><span class="CharOverride-2"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-4">Интервью с Г. И. Ханиным).</span></p><p class="_7Osnovnoi-text"><span class="CharOverride-2">Любая экономическая реформа, </span><span class="CharOverride-2">в сколь сложных условиях она бы ни проводилась, сколь не</span><span class="CharOverride-2">простой была бы внешнеполитическая обстановка, не может игнорировать необходимость создания</span><span class="CharOverride-2"> и поддержания не только приемлемых условий членам общества, но и</span><span class="CharOverride-2"> формирование условий и возможностей для реализации активности и потенциала человека.</span><span class="CharOverride-2"> Реформы и «инициативы сверху» не имеют под собой основания, если</span><span class="CharOverride-2"> не способствуют движению в этом направлении. </span><span class="CharOverride-2">В противном случае цикличные</span><span class="CharOverride-2"> «качели» реформ и колоссальные потери становятся неизбежными. Наверное, нам уже</span><span class="CharOverride-2"> пора бы научиться на собственных прошлых ошибках.</span></p><hr class="HorizontalRule-1" /><div class="_idFootnotes"><div id="footnote-007" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-007-backlink">1</a></span> История ГОЭЛРО. URL: https://minenergo.gov.ru/node/3039</p></div><div id="footnote-006" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-006-backlink">2</a></span> См., к примеру: <span class="CharOverride-5">Родевич В. М.</span>.<span class="myItalicChars"> </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">Обзор произв</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">еденных до 1923 года</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> исследований рек Ро</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ссии</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">Российский гидрологически</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">й институт. Петрогра</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д. 1923. 32 с.</span></p><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myItalicChars CharOverride-6">«Результаты бывшего </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства к 1914 году»</span> // <span class="myItalicChars CharOverride-6">РСФСР Комиссариат земледели</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">я </span>/ <span class="myItalicChars CharOverride-6">Под ред</span>. В. В.<span class="myItalicChars CharOverride-6"> Фааса</span>. Петроград. 1919. (URL: <span class="Hyperlink">https:</span><span class="Hyperlink">//r</span><span class="Hyperlink">usneb.ru/catalog/000199_000009_007963149/</span>). <span class="myItalicChars CharOverride-6">В предисловии</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> к сборнику</span>, <span class="myItalicChars CharOverride-6">включающему 4</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">1 таблицу с пояснениями, отме</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">чалось:</span> <span class="myItalicChars CharOverride-6">«Еще</span> в 1912 году в Лесном Департаменте возникла мысль представить в ряде наглядных диаграмм и картограмм положение русского <span class="myItalicChars CharOverride-6">казенного лесного хо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">зяйства. Война заста</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ла этот труд в перио</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">д окончания, но, по </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">техническим условиям</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">, печатание книги мо</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">гло быть закончено л</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">ишь к концу 1917 год</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">а, а появление ее в </span><span class="myItalicChars CharOverride-6">свет оттянулось, по р</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">азличным причинам, д</span><span class="myItalicChars CharOverride-6">о конца 1918 года».</span></p></div><div id="footnote-005" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-005-backlink">3</a></span> <span class="myItalicChars">Миротворцев К.Н.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> Краткий очерк состояния земледелия и скотоводства Лено-Байкальской области в связи с географическими и экономическими условиями края// Проблемы капитального строительства Восточной Сибири // Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. C. 3-56. [С. 40].</span></p></div><div id="footnote-004" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-004-backlink">4</a></span> <span class="CharOverride-5">Шпехт Ю.Г. </span>К вопросу о перспективном плане электростроительства Лено-Байкальской области.// Сб. статей под ред. И.Ф. Трелина и А.И. Горавского. Вып. 1. Сельское хозяйство. Промышленность. Электрификация. Иркутская Плановая Комиссия. Иркутск. 1926. 197 с. С. 173-189. [С. 168].</p></div><div id="footnote-003" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-003-backlink">5</a></span> <span class="myItalicChars">Хайек Ф. А</span>. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. М.: Новости. 1992. 304 с. [С. 18].</p></div><div id="footnote-002" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-002-backlink">6</a></span> <span class="myItalicChars">Олсон М.</span> Возвышение. Экономический рост и упадок. Стагфляция народов. Социальный склероз. Новосибирск: ЭКОР. 1998. 432 с.</p></div><div id="footnote-001" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes CharOverride-7"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-001-backlink">7</a></span> <span class="CharOverride-5">Зоркальцев</span><span class="myItalicChars"> В. И</span><span class="CharOverride-5">.</span><span class="myItalicChars CharOverride-6"> </span><span class="CharOverride-6">Эконо</span><span class="CharOverride-6">мика СССР и Великая </span><span class="CharOverride-6">Отечественная война </span><span class="CharOverride-6">(с использованием ма</span><span class="CharOverride-6">териалов лекций Б. П</span>.<span class="CharOverride-6"> Орлова). Иркутск: Институ</span><span class="CharOverride-6">т систем энергетики </span><span class="CharOverride-6">им.</span> <span class="CharOverride-6">Л. А. Мелентьева С</span><span class="CharOverride-6">О РАН. 2009. </span>36 с.</p></div><div id="footnote-000" class="_idFootnote"><p class="Primechanie-verkhnee-N"><span class="myFootnotes _idGenCharOverride-1"><a class="_idFootnoteAnchor _idGenColorInherit" href="file:///Z:/2021_03/HTML/Column_3_2021.html#footnote-000-backlink">8</a></span> <span class="CharOverride-5">Ли Ланьцин</span><span class="myItalicChars">. </span><span class="CharOverride-6">Прорыв</span>.<span class="CharOverride-6"> Как открывались ворота страны: </span><span class="CharOverride-6">30-летию начала рефо</span><span class="CharOverride-6">рм в Китае посвящает</span><span class="CharOverride-6">ся. М</span>.: Издательство МГУ. 2010. 472 с. [С. 382].</p></div></div></div><div id="_idContainer003" class="_idGenObjectStyleOverride-1"><p class="_4Author"><span class="multicategories CharOverride-8">Главный редактор «ЭКО»</span><span class="multicategories CharOverride-8">К</span><span class="multicategories CharOverride-9">РЮКОВ</span><span class="multicategories CharOverride-8"> В.А.</span></p></div>

<p>В статье показана сущность рефлексии в педагогической науке, которая состоит во взгляде на себя и свои действия, эмоции, душевные состояния «со стороны». Рефлексия способствует самообучению, самоанализу и самоконтролю на всех этапах обучения, позволяет нам не только разобраться в себе, но и дает возможность понять окружающих нас людей. </p>

Доробок письменників-учителів кінця ХYIII – 30-тих років ХХ ст., які працювали в школах Західної України, є достовірним джерелом інформації про розвиток шкільництва та становище вчителя в зазначений історичний період. Будівництво освітньо-виховної справи досліджуваного періоду вимагало ініціативних, відданих своїй справі людей, які б узяли керівництво цим процесом у свої руки, і засобів, що забезпечили б виконання визначених завдань. Зображено організаторів просвітницького руху на західноукраїнських землях, суперечності між традиційною, офіційною концепцією щодо навчання та виховання та підходами, що брали за зразок західну педагогіку й досвід європейської школи. Аналіз життя і діяльності, літературних творів письменників-педагогів надає нам можливість зробити висновок, що просвітництво, громадянська свідомість, патріотизм, відданість інтересам народу властиві, насамперед, самим митцям. Аналізуючи літературні твори громадську та просвітницьку діяльність, ми бачимо, що вони насичені різноманітними виховними ситуаціями, характерами, поглядами, вчинками людей, які жили в першій половині ХХ століття на територіях сучасної Західної України. Навчальна діяльність західноукраїнських письменників-учителів кінця XIX - 30-х років XX століття, які працювали та працювали в школах Західної України, є надійним джерелом інформації про розвиток шкільництва в цей історичний період. Побудова виховної роботи в досліджуваний період вимагала заповзятливих, відданих людей, які брали б керівництво в цьому процесі у свої руки, та засобів для забезпечення виконання визначених завдань. За результатами дослідження встановлено, що важливу роль у реалізації освітньо-виховних завдань і формуванні педагогічно-просвітницьких орієнтирів мала діяльність громадських культурно-освітніх та педагогічних, заснованих й очолюваних визначними представниками західноукраїнської інтелігенції: педагогами, письменниками та освітніми діячами Західної України.

На 21 органокомплексах трупів людей розроблено техніку виконання різних варіантів протистенотичних анастомозів кінець в кінець, які успішно впроваджено в клінічну практику при традиційних і трубчастих резекціях шлунка (ТРШ) (рис. 1): 1) з кутоподібним (кутовим) посіченням стінок анастомозованих органів (5 випадків) – рис. 1, а; 2) з S-подібним посіченням анастомозованих країв (5 випадків) – рис. 1, б; 3) з дугоподібним посіченням країв органів (5 випадків), що анастомозуються, – рис. 1, в, які дозволили нам апробувати в клініці експериментальні напрацювання з вивченням стану судинно-нейроклітинних мікрокомплексів інтрамуральних гангліїв міжм’язового нервового сплетення стінок шлункової кукси на капілярно-нейроклітинному рівні в різні віддалені терміни після клиноподібно-трубчастих резекцій (КТРШ) 1/3 та 2/3 шлунка з різними варіантами відновлення шлунково-кишкового тракту. Підтверджено ефективність розроблених методик операцій.