Academic literature on the topic 'Навчальні середовища'

Підготовка висококваліфікованих фахівців вважається важливим стратегічним чинником розвитку нашої країни; інформаційні процеси є невід'ємним компонентом у всіх галузях діяльності суспільства. У статті розглядаються сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, які дозволяють активно і ефективно використовувати інформаційні ресурси для підвищення рівня освіти в закладах вищої освіти. В умовах стрімкого розвитку інформатизації в суспільстві освітнє середовище для виконання поставлених завдань повинно адаптуватися до нових умов. Одним з елементів інформаційно-освітнього середовища є електронні навчальні матеріали, які відносяться до відкритих та локальних освітніх систем. Переведення навчально-методичного матеріалу на електронні носії, використання комп'ютерних мереж різного рівня (локальних, регіональних, глобальних) в якості каналів інформації і створення в навчальних закладах дисплейних класів спричинило еволюцію освітніх технологій. В результаті викладач, який використовує у своїй діяльності електронні навчальні матеріали за рахунок перерозподілу інформаційних потоків між ним, студентами та навчально-методичним матеріалом, може більш ефективно організувати навчальний процес і цілеспрямовано керувати ним. Розглянуто основні напрямки і способи переходу до електронних форм подання навчально-методичної інформації та їх використання в навчальному процесі. Запропоновано і проаналізовано концептуальну модель процесу навчання в залежності від форми навчання. Виокремлено компоненти освітньої діяльності. Проаналізовано шляхи створення електронних навчальних матеріалів, галузь їх застосування і основні вимоги до них. Зроблено висновок, що електронні навчальні матеріали є важливим елементом інформаційно-освітнього середовища. Ключові слова: інформаційні технології, електронні навчальні матеріали, джерело знань, споживач знань, канал передачі знань, інформаційно-освітнє середовище, дистанційне навчання.

У статті розглянуто можливості побудови ефективного освітнього середовища в сучасних закладах вищої освіти на прикладі сервісу Google Classroom. Звертається увага на те, що сьогодні активно змінюються технології та підходи щодо провадження навчального процесу. Головним фактором, що впливає на зміну парадигми сучасної вищої освіти, є інформаційні технології, що активно розвиваються, а це, в свою чергу, ставить перед викладачами ви-клики щодо здійснення ефективного забезпечення та наповнення навчального процесу та моніторингу навчальної активності студентів. Зазначається, що сьогодні поступово відбувається зміна моделі навчання, коли викладач є єдиним джерелом інформації та студенти вимушені здійснювати один і той же вид навчальної діяльності одночасно, знаходячись в одній аудиторії. Натомість впроваджується модель смарт-освіти, коли студенти мають можливість виконувати навчальні завдання у власному темпі, у будь-якому місці, у зручний для них час, із залученням додаткових навчальних матеріалів та консультацій викладача. Це можливо за рахунок створення електронного освітнього середовища засобами онлайн-сервісів таких, як, наприклад, Google Classroom. Цей та подібні до нього сервіси дозволяють вже сьогодні реалізувати та впровадити концепцію повсюдного навчання. Розглянуто основні характеристики, можливості та переваги Google Classroom, як інструменту, що дозволяє розробити та підтримувати в актуальному стані електронне освітнє середовище у закладах вищої освіти, зокрема, наведено приклад застосування цього сервісу для викладання певних дисциплін у Харківській державній академії культури. Google Classroom надає можливість на безоплатній основі створювати віртуальний клас, додавати учасників за спрощеною процедурою, наповнювати клас актуальним навчально-методичним та довідковим контентом, інтегрувати його із іншими сервісами Google, YouTube тощо, відслідковувати навчальну активність студентів, консультувати студентів, контролювати навчальний процес, встановлюючи дед-лайни тощо. У подальшому планується розширити застосування сервісу Google Classroom у Харківській державній академії культури з метою вдосконалення смарт-освітнього середовища.

В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.

В статті розглядається важливий розділ навчального курсу інформатики – програмування. Навчання програмування розвиває пам’ять, логічне мислення, креативність, самоорганізованість, стійкість та інтелектуальні здібності. На разі кількість годин, передбачених навчальною програмою з інформатики на вивчення теми “Алгоритми та програми”, а також “Основи об’єктно-орієнтованого програмування” можна вважати більш ніж достатньою (від 30% до 50% в залежності від класу). Тому за системного та виваженого підходу до навчання, після завершення школи кожен учень може мати базові знання з програмування, а також вміти їх застосовувати для розв’язування практичних задач, що виникають під час різних видів його діяльності. Разом з цим в допомозі вчителю та учню можуть стати різноманітні тренувальні середовища розробки, а також навчальні веб-ресурси та сайти. Для таких сучасних та простих мов, як, наприклад Python, їх існує достатня кількість. Проте на жаль, наявні сервіси не зовсім придатні до використання в 6-7 класах під час вивчення теми “Алгоритми та програми”. Саме тому доцільним є розробити просте у використанні, але змістовно наповнене навчально-тренувальне середовище для вивчення основ програмування мовою Python в середній школі. Середовище PyLearn розроблено для спрощення адаптації учнів до правил написання програмного коду, а також його тестування. Використання такого підходу дозволяє максимальну частину навчального часу приділити саме розв’язуванню практичних задач, що надалі дозволить учневі тільки поглиблювати свої знання та в старших класах почати роботу над власним навчальним або науковим проектом з програмування. В статті розглянуто короткий аналіз популярних програмних засобів для навчання програмування, а також описано принцип роботи з розробленим навчально-тренувальним середовищем PyLearn.

У роботі розкрито вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини (дослідження проведено на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання). Інформаційно-освітнє середовище є важливим засобом розвитку обдарованих дітей, оскільки воно виступає основою діяльності закладу освіти, розширює його навчальні можливості і відповідає тенденціям розвитку сучасного суспільства (інформатизація, технізація тощо). Розкрито напрями діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання, спрямовані на розвиток обдарованих дітей (упровадження та інтеграція дистанційного навчання у навчально-виховний процес як невід’ємної складової сучасної освіти, організація дистанційного навчання, у тому числі в рамках взаємодії із закладами вищої освіти – дуальне навчання; створення та поповнення методично-інформаційних ресурсів школи-інтернату, їх технічна підтримка; забезпечення стійкого функціонування та розвитку комп’ютерної мережі у школі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічний, методичний та організаційний супровід навчальних комп’ютерних класів та комп’ютерного обладнання предметних кабінетів; забезпечення представництва школи у світовому інформаційному просторі (сайт школи, учительські блоги); підтримка проектів, які передбачають використання нових інформаційних технологій та мережі Інтернет; фінансування програмних засобів навчального призначення; дослідження ефективності використання програмних засобів тощо). Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища та організації роботи обдарованих учнів, а саме: сформованість інформаційної культури і компетентність суб’єктів середовища, його орієнтація на моніторинг розвитку обдарованості дитини, гармонізація зв’язків між суб’єктами освітнього процесу (батьками, учителями, учнями), посилення зв’язків школи із зовнішнім середовищем (насамперед, із закладами вищої освіти). Отже, інформаційно-освітнє середовище охоплює інформаційний та освітньо-розвивальний простір, інтегрує інформацію, отриману з різних джерел, сприяє розвитку творчості, самостійності й активності обдарованих учнів, їхніх пізнавальних процесів, формуванню мотивації до саморозвитку, умінь спілкуватися і взаємодіяти з людьми та вдумливо працювати з новітніми технічними пристроями.

У статті узагальнено досвід використання віртуальної навчальної програми на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням у студентів-медиків. Розкрито практичний аспект формування граматичних навичок та вмінь (граматичної компетентності, повторення вивченого матеріалу) шляхом використання на заняттях з іноземної мови віртуальних програм. Розглянуто загальні науково-методичні підходи до використання віртуальних веб-орієнтованих освітніх середовищ для вивчення іноземної мови професійного спрямування студентами-медиками у вищих медичних навчальних закладах. Представлено віртуальну інформаційну модель з німецької мови за професійним спрямуванням «Augenerkrankungen» та доведено ефективність використання віртуальних навчальних програм загалом. Розвиток граматичної компетентності студентів-медиків шляхом використання віртуальної програми сприяє не лише якісному урізноманітненню та інтенсифікації освітнього процесу, але й значному підвищенню рівня знань та іншомовно-комунікативної компетентності студентів. Тому впровадження ІТ-технологій у навчальний процес вимагає розробки відповідної науково-методичної бази, інструментальних засобів і систем комп’ютерного навчання та контролю знань, системної та раціональної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні програми.

У статті розглянуто особливості пошуково-дослідницької діяльності учня в процесі пошуку інформації в комп’ютерних інформаційних мережах, яка здійснюється в контексті педагогічного завдання. Показано, що дана проблема набуває особливого значення у зв’язку із застосуванням у навчальному процесі загальноосвітньої школи Інтернет орієнтованих засобів навчання, на основі яких формуються відкриті навчальні середовища. Визначено, що навчально-пошукова діяльність учня, яка здійснюється в комп’ютерних інформаційних мережах, може розглядатися як один з видів навчальної дослідницької діяльності.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

Означено напрями інноваційних освітніх процесів у школі на двох рівнях: як локальні інновації в традиційній системі навчання, які не змінюють освітнє середовище школи і як впровадження цілісних освітніх систем, що сприяють формуванню інноваційного шкільного середовища в умовах проектування. Проаналізовано розвивальні навчальні системи, які формують особистісно зорієнтоване шкільне середовище. Визначені умови ефективного функціонування вікового навчального простору. Описано особливості антропологічно орієнтованих шкіл. Запропоновано моделі інноваційного освітнього середовища шкіл, де пріоритетними напрямами є гуманізація, екологізація та інтеграція.

лише в навчальному процесі, а й в організації самого освітнього середовища. Основною її метою є формування ключових компетенції, однією серед яких є інформаційно-цифрова. Орієнтуючись на законодавство України, визначено засіб, що сприятиме досягненню поставлених завдань. Це сенсорна інтерактивна дошка (СІД). На підставі аналізу педагогічних джерел та нормативної бази з‟ясовано поняття «освітнє середовище Нової української школи». Охарактеризовано вісім навчальних осередків – навчально-пізнавальний, тематичний, ігровий, художньо-творчий, куток живої природи, відпочинку, класної бібліотеки, учителя. Зазначається, що осередки в класі варто організовувати так, щоб дитина могла самостійно їх доповнити. Визначено шляхи використання сенсорної інтерактивної дошки в цих зонах класу; її особливості та можливості. З‟ясовано, що сенсорна інтерактивна дошка виступає засобом реалізації можливостей учителя. За допомогою спеціальних програм він може реалізувати не лише свій потенціал, але й учнів. У статті коротко описано деякі з них (Starfall, Тopmarks, Рrometheanplanet), наведено приклади використання. Визначено очікуваний результат на основі власних спостережень та практики роботи. Зазначається, що не лише навчальні програми можуть сприяти досягненню мети, але й стандартне забезпечення, таке як нотатки. Використання сенсорної інтерактивної дошки в освітньому середовищі НУШ спирається на досвід та бажання вчителя. Часто можна спостерігати пасивне використання зазначеного засобу навчання – як екран монітору. В цьому випадку інтерактивна дошка не виконує своїх функцій і не надає достатньо якісної навчальної інформації, до якої можна «доторкнутися». Важливим є організація такого виду діяльності, при якому діти застосовуватимуть практичні навички при роботі з СІД. Саме таким чином і формуватиметься інформаційно-цифрова компетентність.

Впровадження комп‘ютерних технологій в усі сфери людської діяльності привело до встановлення нових критеріїв підготовки високопрофесійних фахівців. Як наслідок, старі методики і засоби навчання поступово витісняються прогресивнішими методами із застосуванням високих інформаційних технологій.

Метою проекту є дослідження методів і засобів розробки мульти-інтерфейсного навчального-розвиваючого середовища, яке допоможе дітям дошкільного віку розвивати свої навички. У першому розділі проведено аналіз навчально-розвиваючих середовищ та їх класифікацію, крім того досліджено технології, які широко використовуються при розробці навчально-розвиваючих середовищ, а також проаналізовано аналіз особливості розвиваючих ігор. У другому розділі запропоновано формалізацію об’єктів та процесів у навчально-розвиваючому середовищі на основі фізичних характеристик об’єктів, що дало змогу забезпечити максимальну наближеність віртуальних процесів до процесів, які протікають в реальній предметній області. Обгрунтовано алгоритм генерації лабіринту на основі методу пошуку в глибину для реалізації гри «Розвивайко». У третьому розділі було спроектовано та реалізовано мульти-інтерфейсне навчально-розвиваюче середовище на основі визначених функціональних вимог, побудовано алгоритми роботи додатку і забезпечено його верифікацію шляхом різних видів тестування ПЗ. У четвертому розділі було розглянуте питання з охорони праці, а саме умов праці та розробка заходів при роботі користувача, а також проаналізовано питання організації та забезпечення заходів щодо розосередження робітників та службовців суб’єктів господарювання, що продовжують свою роботу в особливий період, і евакуація населення.
The aim of the project is to study the method and means of developing a multi-interface learning and development environment that will help preschool children to develop their skills. The first section analyzes the educational and developmental environments and their classification, in addition, explores the technologies that are widely used in the development of educational and developmental environments, as well as analyzes the analysis of the features of educational games. The second section proposes the formalization of objects and processes in the learning environment based on the physical characteristics of objects, which allowed to ensure maximum proximity of virtual processes to the processes that take place in the real subject area. The algorithm of labyrinth generation based on the depth search method for the implementation of the game "Rozvyvayko" is substantiated. In the third section, a multi-interface learning and development environment was designed and implemented on the basis of certain functional requirements, algorithms for the application and its verification by various types of software testing. The fourth section addressed issues of labor protection, namely working conditions and the development of measures for the work of the user, as well as the organization and provision of measures for the dispersal of workers and employees of economic entities that continue to work in a special period, and evacuation.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ І СКОРОЧЕНЬ 8 ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНИХ СЕРЕДОВИЩ 12 1.1. Класифікація навчально-розвиваючих середовищ 12 1.2. Технології розробки 16 1.3. Аналіз особливостей розвиваючих ігор для дітей дошкільного віку 19 1.4. Висновки до розділу 21 РОЗДІЛ 2 ФОРМАЛІЗАЦІЯ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНИХ СЕРЕДОВИЩ 22 2.1. Формалізація об’єктів розвиваючої гри 22 2.2. Формалізація процесів 25 2.3. Алгоритм генерування лабіринтів 29 2.4. Висновки до розділу 33 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ТА ТЕСТУВАННЯ МУЛЬТИ-ІНТЕРФЕЙСНОГО СЕРЕДОВИЩА 35 3.1. Визначення вимог 35 3.2. Проектування архітектури 39 3.3. Алгоритми мульти-інтерфейсного середовища 41 3.4. Тестування мульти-інтерфейсного середовища 47 3.5. Висновки до розділу 54 РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 56 4.1. Охорона праці 56 4.2. Організація та забезпечення заходів щодо розосередження робітників та службовців суб’єктів господарювання, що продовжують свою роботу в особливий період, і евакуація населення 60 ВИСНОВКИ 63 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 65 Додаток А 67

Стаття присвячена питанням формування інформаційного середовища для навчальних закладів та центрів корпоративного навчання. Автори пропонують обґрунтування використання теорії інформаційного середовища, управління взаємовідносинами з клієнтами, підходів до корпоративного навчання. Практичні експерименти здійснюються в електронній системі управління навчання «Сократ» та за допомогою різноманітних інструментів Google.Фокус досліджень зосереджено на розвитку репозиторію – як відправної точки для формування інформаційного навчання, створення дистанційних курсів, зокрема відкритих. Запропонована методика може бути використана в навчальних закладах, підприємствах, центрах дорадництва тощо.
The article contains the results of a study on the formation of an information environment for educational institutions and corporate training centers. The authors substantiate the theory of information environment, customer relationship management, approaches to corporate training. Practical experiments performed in the electronic control system of education "Socrates" and using various tools Google. Fokus research focused on the development repository - as a starting point for the formation of information studies, creating distance learning courses, including open. The technique can be used in educational institutions businesses, etc. extension centers.

Мета роботи – розробка методологічних підходів, спрямованих на підтримку придбання знань користувачами на базі дистанційних освітніх технологій, включаючи соціальні сервіси, які використовуються в процесі створення персональних навчальних середовищ.

Навчальний посібник «Порадник з англійської мови» призначений для студентів факультету політико-інформаційного менеджменту, зокрема студентам спеціальності 052 Політологія, а також всім, хто прагне формувати професійно орієнтовані мовленнєві компетентності для ефективного спілкування в професійному середовищі.

В навчальному посібнику "Меліорація та фіторекультивація земель” розглянуті основні теоретичні аспекти меліорації та фіторекультивації на прикладі техногенних та природних ландшафтів Криворіжжя. Навчальний посібник розрахований на студентів зі спеціальності 6.080801 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Водночас він може бути корисним для практичних екологів, науковців та аспірантів, а також усім тим, хто не байдужий до стану довкілля нашої держави.

Подано загальні відомості про склад і будову основних геоструктурних елементів України. Розкрито особливості геологічного розвитку та палеогеографії її території від докембрійського часу до антропогену з характеристикою історико-тектонічного тренду, зміни кліматичних умов, розвитку органічного світу, геоморфологічних елементів, ландшафтів та інших складових природного середовища. В додатках подано термінологічний словник і чинні стратиграфічні схеми докембрію, па леозою, мезозою та кайнозою. Для студентів географічних та екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також викладачів природничих ліцеїв, коледжів і вчителів середніх загальноосвітніх шкіл.

У методичному посібнику наведено теоретичні відомості з основ вико-ристання адаптивних хмаро орієнтованих систем у діяльності вчителя, що охоплюють поняттєвий апарат, критерії добору засобів і ресурсів, проекту-вання структури середовища. Обґрунтовано методичні засади використання сервісів науково-навчальної хмари закладу освіти на базі MS Office 365, сервісів адаптивного управління контентом на базі загальнодоступної хмари (AWS, IBM Box), підтримування процесів створення і використання електронних освітніх ресурсів (WPadV4), використання сервісів відкритої науки в адаптивних хмаро орієнтованих системах, використання хмарного сервісу CoCalc для організації спільної роботи над навчальними проектами та ін. Для педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, студентів і аспірантів закладів педагогічної освіти.

Досліджено особливості організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення української мови як іноземної. Встановлено, що самостійна робота є важливою формою організації навчальної діяльності у ЗВО. Визначено чинники, які впливають на ефективність організації самостійної роботи. Запропоновано різні види самостійної роботи з української мови як іноземної. З’ясовано роль викладача в організації самостійної роботи студентів. Створення відповідного освітнього середовища сприятиме саморозвитку, активній самостійній роботі студентів. Ключові слова: самостійна робота студента, українська як іноземна, іноземні студенти.

Research goals: to outline the state of secondary education to implement a cloud-oriented learning environment (COLE), establishing research objectives: to determine the readiness of students to the introduction of COLE, to develop a conceptual framework of cooperation in COLE at the level of the institution, identify the actors interact COLE. The object of research supports the learning environment secondary schools; subject – a cloud-oriented learning environment of secondary schools. Research methods used: analysis of statistics and publications. Experimental research and conducted in secondary schools Obolon district of Kyiv. Intermediate results: the architecture of COLE 44 secondary schools of the district, introduced more than 10 thousand accounts established electronic interaction between teachers and students by e-mail Outlook. Currently under development cloud storage (SkyDrive) training materials teachers practiced the skills of teamwork and planning tools calendars. The main conclusions and recommendations. Implementation of COLE at secondary schools provides endless opportunities both teacher and student, in fact created conditions for innovation and learning. Without a doubt we can say that for the future of Honshu, for full use must have a quality Internet, motivated teachers. For subjects of the educational process, the conditions of access to learning materials anywhere, anytime, and it activates the cognitive and creative activity of students that will improve key indicators of learning.

Автономне використання системи дистанційного навчання (СДН) або мобільного математичного середовища (ММС) для підтримки дистанційного та мобільного навчального процесу характеризується рядом обмежень, а саме: застосування лише СДН позбавляє можливості виконати розв’язання математичних задач у середовищі системи; проблемою виключного застосування ММС є відсутність засобів автоматизації оцінювання навчальних досягнень тих, хто навчається. Вирішенням зазначеної проблеми є інтеграція СДН та ММС у діяльнісне середовище з єдиним Web-інтерфейсом.

У дослідженні проаналізовано різні визначення поняття "хмаро орієнтоване навчальне середовище ЗВО" та узагальнено, що "хмаро орієнтоване навчальне середовище закладу вищої освіти" - навчальне середовище закладу вищої освіти, в якому дидактичні цілі підготовки фахівців, а також забезпечення співпраці викладачів та студентів, досягаються шляхом використання технологій і сервісів хмарних обчислень.

Мета дослідження: уточнення структури електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) і доцільності його використання у мобільно орієнтованому середовищі навчання (МОСН) ВНЗ. Завдання дослідження: розробити структурно-функціональну схему ЕНМК; обговорити можливості організації навчального процесу з використанням переваг віртуального середовища. Об’єкт дослідження: МОСН ВНЗ. Предмет дослідження: створення ЕНМК у МОСН ВНЗ. Використані методи дослідження: аналіз державних стандартів, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. Сформульовані сучасні вимоги до ЕНМК. Зазначено, що названі вимоги надає можливість задовольнити розгляд ЕНМК як виду електронного освітнього ресурсу. На основі визначення мобільно орієнтованого ЕНМК розроблено його структурно-функціональну схему. Наведено приклади організації навчального процесу в МОСН ВНЗ із використанням ЕНМК. Основні висновки і рекомендації. Отже, аналіз існуючих вимог до ЕНМК МОСН ВНЗ дозволив: дедуктивно визначити та уперше подати поняття «мобільно орієнтований ЕНМК»; розробити структурно-функціональну схему ЕНМК.

Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад формування та розвитку мобільно орієнтованого середовища навчання студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів.

Матеріали семінару висвітлюють питання, пов’язані з тенденціями розвитку хмарних технологій, розробки віртуальних навчальних середовищ, програмним забезпеченням хмарного середовища, безпеки хмарних технологій, соціальними мережами, засобами Web 2.0, хмарними технологіями мобільного навчання, застосуванням хмарних технологій у відкритій освіті, вищих навчальних закладах, початковій школі, професійно-технічній освіті, профорієнтаційній роботі, післядипломній освіті, сертифікації фахівців. Значну увагу приділено хмарним сервісам Google та Microsoft, наведено приклади застосування хмарних засобів навчання фундаментальних дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.