Academic literature on the topic 'Навчальні дані'

Анотація. Висвітлено проблему впровадження електронної навчальної платформи Moodle як способу реалізації дистанційної форми навчання у процесі професійної підготовки здобувачів вищої освіти за ОП «Менеджмент». Здійснений огляд наукових джерел показав, що проблема застосування платформи Moodle активно і різнопланово досліджується. Зокрема, ґрунтовними є напрацювання щодо її ефективності під час роботи з майбутніми фахівцями соціономічних професій: філологами, педагогами, проте про застосування такого методу роботи з менеджерами з’ясовано небагато, що й робить наше дослідження актуальним. На першому етапі дослідження, окрім огляду тематичної наукової літератури, здійснили моніторинг використання навчальної платформи Moodle у світі. Одержані дані показали, що Україна не входить у топ країн-лідерів у використанні згаданої навчальної платформи. На перших позиціях країни Європи, Північної та Південної Америки. Це пояснюється тим, що донедавна використання Moodle у вітчизняних закладах вищої освіти було скоріше поодинокою практикою, ніж буденним явищем. Каталізатором апробації Moodle в Україні став вимушений локдаун, що спонукав навчальні установи переформатовувати навчальний процес, адаптовувати його до реалій дистанційної освіти. За таких обставин використання нових можливостей електронних навчальних платформ стало крайньою потребою. Відносна простота інтерфейсу, достатній набір опцій і відкритий доступ зробили Moodle ресурсом, що трансформував навчальний процес у віртуальне освітнє середовище. Емпірична частина — другий етап нашого дослідження. Ми ознайомились з особливостями підготовки фахівців за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування» у Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Провели педагогічний експеримент, залучивши 103 респонденти, яким пропонували дати відповіді на запропоновані нами в опитувальнику «Ефективність Moodle: погляд студента» запитання, а також висловити свою думку під час бесід. Мета полягала в тому, щоб з’ясувати ставлення до дистанційного навчання загалом і навчальної платформи Moodle, зокрема; виявити рівень задоволення / незадоволення; знайти шляхи поліпшення наявної ситуації. Одержані дані показали, що, загалом, студентство оцінює переваги дистанційного навчання через Moodle, проте наявність скептично налаштованих респондентів свідчить, що така форма навчання все ж потребує доопрацювання. Ключові слова: навчальна платформа Moodle, дистанційне навчання, заклади вищої освіти, професійна підготовка, менеджер. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 10.

У статті проаналізовано суспільно-гуманітарні дисципліни у морських навчальних закладах як засіб реалізації соціокультурної складової освіти у 1991-2019 рр. Розглянуто нормативно-правову базу відповідно до якої регулювався перелік дисциплін та їх належність до нормативних чи вибіркових. З’ясовано, що у незалежній Україні важливим завданням була гуманітаризація освіти тому кількість суспільно-гуманітарних дисциплін почала збільшуватись. Так, у відповідності до Інструктивного листа міністерства освіти України №1/9-64 від 19.05.1993 р. “Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін” у навчальні плани додавався ряд соціально-гуманітарних дисциплін. Охарактеризовано дані дисципліни на основі збережених у архіві навчальних програм Херсонської державної морської академії та Морського коледжу.

Духовенство і церква в цілому завжди відігравали важливу роль в українському суспільстві. Одним із важливих напрямів просвітницької роботи православного духовенства було навчання і виховання дітей. Складно переоцінити внесок церкви у виховання толерантності молодого покоління. Навчальні заклади функціонували при монастирях і церквах на всій території України. Діяльність церковно-парафіяльних (церковно-приходських) шкіл православних монастирів та церкв України, як найбільш поширених духовнорелігійних та освітніх осередків, зробили вагомий внесок у навчання, виховання і просвітництво дітей і народу в цілому. Свого особливого розквіту і значимості у системі освіти досліджувані питання зазнали в ХІХ столітті, що зумовлено початком духовного піднесення в країні, реформуванням духовномонастирської освіти (видано Статути 1808 р., 1810 р., 1814 р., створено «Нарис правил духовних училищ», 1810 р.), активним розвитком церковнопарафіяльних навчальних закладів, зростанням інтересу до духовності і вивчення богослов‟я, появою теоретико-методологічної бази. Слід зазначити, що духовенство було і носієм, і проповідником як патріотизму, так і толерантного ставлення до особистості. Так, із різних губерній України надходили повідомлення про бажання духовенства і віруючих запровадити викладання українською мовою у церковнопарафіяльних школах та духовних семінаріях У статті схарактеризовано діяльність церковно-парафіяльних шкіл міста Полтави, їх особливості, графік роботи та специфіка організації навчально-виховного процесу щодо виховання в учнів толерантного ставлення. Акцентовано увагу на тому, що в Полтавській губернії функціонувало від 190 до 961 шкіл, зокрема у місті Полтава 9. Дані навчальні заклади слугували місцем отримання базової освіти для дітей нижчих верств населення, переважно селян. Головними дисциплінами були: Закон Божий, церковнослов‟янське читання, церковні співи, церковна історія, арифметика, російська мова, вітчизняна історія, географія, геометричне креслення і малювання, дидактика, основи гігієни, чистописання. Вчителями церковнопарафіяльних шкіл були переважно священики, семінаристи, інколи грамотні селяни.

У статті проаналізовано, як використовувався телевізійний контент у процесі формування особистості в попередні історичні періоди та в умовах сьогодення. Наголошено, що телебачення вже стало невід’ємною складовою життєдіяльності кожної людини, а жителі України щодня витрачають на перегляд телепередач понад чотири години. Адже для них телебачення – це первинне джерело новин, інформації та розваг. Акцентовано, що вплив телевізійного контенту на глядача є очевидним, хоча може бути не лише позитивним, а й негативним. Звернуто увагу, що в Україні впродовж другої половини ХХ століття накопичено неабиякий досвід використання телебачення в освітніх цілях. Представлено дані щодо шкільних дисциплін, з яких було створено навчальні телепередачі, їх тематики, календарно-тематичних планів демонстрування таких передач. Наведено результати анкетування вчителів різного фаху (історія, правознавство, інформатика, фізика, трудове навчання, природознавство, безпека життєдіяльності, фізична культура) з теми «Ваше ставлення до телебачення». Педагоги, зокрема, рекомендують збільшити увагу керівництва держави до якості телебачення та підбору кадрів; увести цензуру; керівництву телеканалів критично ставитися до передач, які йдуть в ефір; розширити частку вітчизняного контенту (створити суспільний канал для дітей, пізнавальні канали, навчальні передачі, програми виховного спрямування); зменшити кількість реклами, політики; у новинах мінімізувати повтори та інформацію про прояви жорстокості; частіше демонструвати старі фільми, спортивні передачі, програми про історію України та видатних людей нашої держави. Зроблено висновки, що використання телевізійного контенту в процесі формування особистості є доцільним, а набутий в Україні досвід створення та використання в школах навчальних телепередач потребує ретельного вивчення та відродження з урахуванням вимог та умов сьогодення.

У статті розглядається використання засобів візуалізації для створення електронних ресурсів у процесі навчання математичних дисциплін у закладах вищої освіти. Особлива увага приділяється програмним засобам візуалізації математичних даних, які дозволяють представити числа, кількісні відношення, просторові об’єкти і процеси як абстрактні мультимедійні статичні або динамічні моделі, що імітують сутність предмета пізнання і на яких математичні дані можуть бути подані одночасно в комбінації різних форм: текстових, звукових, графічних, анімаційних, фото і відео. Встановлено, що при створенні електронних ресурсів для навчання математичних дисциплін з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу доцільно дотримуватись таких основних принципів: когнітивної візуалізації, інформаційної насиченості, наочності, стиснення, повноти, цілісності сприйняття, достовірності, актуальності і точності математичних даних. Проведено аналіз програмних засобів візуалізації навчальних даних за такими характеристиками як вільно поширювальний програмний продукт, зручність і простота використання, багатий візуальний матеріал, інтеграція з системою управління навчанням Moodle і сервісами хмарних інформаційних технологій, зручність працювати на екранах будь-якого розміру: від смартфонів до комп’ютерів. Визначено спеціальне і загальне програмне забезпечення, що відповідає цим вимогам і застосування якого для наочного подання математичних даних дає змогу зробити складний навчальний матеріал зрозумілим і доступним для усвідомлення, представити його в організованому, компактному і концентрованому вигляді. Наведено приклади використання програмних засобів візуалізації математичних даних як спеціального (програма динамічної математики – GeoGebra), так і загального програмного забезпечення (MindMeister, Google таблиці, Screencast-o-matic, iSpring Suite, Draw.io Pro, RealTimeBoard, ThingLink) для створення мультимедійних моделей візуалізації математичних даних з використанням таких засобів, як таблиці, графіки, діаграми, інтелект-карти, навчальні фільми, інфографіка, мультимедійні презентації та інтерактивні плакати.

Мета: висвітлити основні засади освітньо-професійної програми підготовки для студентів-парамедиків, що викладають на кафедрі. Матеріали і методи. У ході виконання дослідження використано бібліографічний метод та метод структурно-логічного аналізу. Методичною основою дослідження став системний підхід. Результати. У статті проаналізовано навчальні програми «Основи загальної психології та психології кризових станів» та «Екстрена психіатрична допомога», що впроваджували на базі кафедри з початку 2018 навчального року. Висвітлено нові аспекти вивчення навчальних дисциплін, актуальних для майбутніх парамедиків. Визначено, що протягом періоду навчання на кафедрі студенти мають можливість повною мірою відпрацювати в індивідуальному порядку практичні навички у наданні психологічної допомоги, спробувати свої сили в командній роботі та отримати зво­ротний зв’язок від викладачів. Дані методи симуляційного навчання критично необ­хідні для вироблення вміння взаємодіяти один з одним, встановлювати контакти з пацієнтом, чітко діяти в надзвичайних ситуаціях та прогнозувати можливі реакції пацієнтів у стресових ситуаціях. Висновки. Розроблені на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології програ­ми підготовки активно сприяють розвитку клінічного мислення майбутнього фахівця-парамедика, дають необхідні знання, алгоритми дій, тренують оперативно діяти у критичній ситуації та надавати якісну психологічну допомогу.

Одним із перспективних підходів до організації навчального процесу є модель інтеграції технологій навчання: традиційного та дистанційного, електронного, мобільного. Інтеграція аудиторної та позааудиторної роботи в процесі навчання можлива за рахунок використання педагогічних технологій та сучасних ІКТ, зокрема, засобів електронного, дистанційного, мобільного навчання. Для того, щоб процес інтеграції був найефективнішим, викладачу необхідно управляти, регулювати та контролювати діяльність студентів [1].З практичної точки зору класичний підхід до ІКТ в освіті включає «політику / стратегію – вклад – процес – продукт / результати». Для того, щоб інтеграція ІКТ в національні системи освіти стала ефективною, потрібно відповідне поєднання наступних політичних і практичних чинників [2]: 1) чіткі цілі та створення національної програми по підтримці використання ІКТ в освіті; 2) допомога та стимулювання як державних, так і приватних навчальних закладів до придбання обладнання ІКТ (наприклад, шляхом цільового державного фінансування, включаючи кошти на технічне обслуговування; податкових знижок на обладнання ІКТ та програмне забезпечення для навчальних закладів; інвестицій або спонсорства досліджень з розвитку недорогого обладнання та програмного забезпечення ІКТ, тощо); 3) пристосування навчальних програм до впровадження ІКТ, розвиток і придбання стандартних якісних електронних навчальних посібників та програмного забезпечення; 4) розробка програм масової підготовки викладачів до використання ІКТ; 5) умотивованість викладачів та студентів організовувати процес навчання із залученням ІКТ; 6) адекватний рівень національного моніторингу та система оцінки, що дозволяють регулярно визначати результати та дієвість, а також заздалегідь виявляти недоліки з метою підвищення ефективності стратегії.Виданий Департаментом освіти США Національний план освітніх ІКТ у 2010 році являє собою модель навчання, що базується на використанні ІКТ та включає в себе цілі і рекомендації в п’яти основних областях: навчання, оцінювання, викладацька діяльність, засоби і продуктивність [3]. Розглянемо, як інтерпретується кожна із зазначених областей.Навчання. Викладачі мають підготувати студентів до навчання впродовж всього життя за межами аудиторії, тому необхідно змінити зміст та засоби навчання для того, щоб відповідати тому, що людина повинна знати, як вона набуває знання, де і коли вона навчається, і змінити уявлення про те, хто повинен навчатися. В XXI столітті необхідно використовувати доступні ІКТ навчання для мотивації й натхнення студентів різного віку.Складні і швидко змінні потреби світової економіки говорять про необхідний зміст навчання і про тих, кого потрібно навчати. Використання ІКТ дозволяє впливати на знання і розуміння навчального матеріалу.На рис. 1 показана модель навчання, що базується на використанні ІКТ. На відміну від традиційного навчання в аудиторії, де найчастіше один викладач передає один і той же навчальний матеріал всім студентам однаково, модель навчання із використанням ІКТ ставить студента у центр і дає йому можливість взяти під контроль своє індивідуальне навчання, забезпечуючи гнучкість у кількох вимірах. Основний набір стандартних знань, вмінь та навичок утворюють основу того, що всі студенти повинні вивчати, але, крім того, студенти та викладачі мають можливість вибору у навчанні: великі групи чи малі групи, діяльність у відповідності з індивідуальними цілями, потребами та інтересами.В цій моделі навчання підтримується ІКТ, надаючи зручні середовища та інструменти для розуміння і запам’ятовування змісту навчання. Залучення ІКТ навчання забезпечує доступ до більш широкого і більш гнучкого набору навчальних ресурсів, ніж є в аудиторіях, підключення до ширшої і більш гнучкої кількості «викладачів», включаючи викладачів ВНЗ, батьків, експертів і наставників за межами аудиторії. Досвід ефективного навчання може бути індивідуальним або диференційованим для окремих однолітків, персональних навчальних мереж, онлайн навчання та керованих курсів, експертизи та авторитетних джерел, однолітків із подібними інтересами, даними та ресурсами, навчальних спільнот, засобів навчання, управління інформацією та засобів зв’язку, викладачів, батьків, тренерів та інструкторів і студентів.Для конкретних дисциплін, хоча і існують стандарти змісту навчання, модель навчання із використанням ІКТ дає зрозуміти, яким чином можна проводити навчання. Серед всіх можливих варіантів будується власний проект навчання, що розв’язує проблеми реальної значимості. Добре продумані плани індивідуального навчання допомагають студентам отримати знання з конкретних дисциплін, а також підтримують розробку спеціалізованого адаптивного досвіду, що може бути застосований і в інших дисциплінах. Рис. 1. Модель навчання із використанням ІКТ у США [3] Згідно з Національним планом освітніх ІКТ Департаменту освіти США індивідуалізація, диференціація і персоналізація стали ключовими поняттями у сфері освіти [3]. Індивідуалізація розглядається як підхід, що визначає потрібний темп у навчанні різних студентів. При цьому навчальні цілі однакові для всіх студентів, але студенти можуть вивчати матеріал з різною швидкістю в залежності від їх потреб у навчанні. Диференціація розглядається як підхід, що ураховує переваги різних студентів. Цілі навчання однакові для всіх студентів, але методи навчання варіюються в залежності від уподобань кожного студента або потреб студентів. Персоналізація розглядається як підхід, за якого вивчаються навчальні потреби студентів із урахуванням навчальних переваг та конкретних інтересів різних студентів. Персоналізація включає в себе диференціацію та індивідуалізацію.Викладачі постійно мають визначати необхідний рівень знань та вмінь студентів. На сучасному етапі в навчанні, крім знань з конкретних дисциплін, студент має володіти критичним мисленням, умінням комплексно вирішувати проблеми, бути готовим до співпраці. Крім того, студент має відповідати таким категоріям: інформаційна грамотність (здатність ідентифікувати, знаходити, оцінювати та використовувати дані для різних цілей); медіаграмотність (здатність до використання і розуміння засобів масової інформації, а також ефективного спілкування, використовуючи різні типи носіїв); можливість оцінювати і використовувати інформаційно-комунікаційні технології, відповідно вести себе в соціально прийнятних Інтернет-спільнотах, а також розумітися в питанні навколишньої конфіденційності та безпеки. Все це вимагає базового розуміння самих ІКТ і здатності використовувати їх в повсякденному житті.Навчаючи, викладачі мають враховувати те, що студенти не можуть вивчити все, що їм потрібно знати в житті, і економічна реальність така, що більшість людей будуть змінювати місце роботи протягом всього життя. Тому необхідно привити адаптивні навички навчання, що поєднують зміст знань із можливістю дізнатися щось нове.Найчастіше у навчанні прийнято використовувати такі веб-ресурси і технології, як вікі, блоги та інший вміст, що створюють користувачі для дослідження та підтримки співпраці і спілкування у роботі. Для студентів ці інструменти створюють нові навчальні можливості, що дозволяють їм подолати реальні проблеми, розробити стратегії пошуку, оцінити довіру і авторитет веб-сайтів і авторів, а також створювати і спілкуватися за допомогою мультимедіа. Так, при вивченні вищої математики, інтерактивні графіки та статистичні програми роблять складні теми більш доступним для всіх студентів і допомагають їм підключатися до навчального матеріалу, що має відношення до їх спеціальності.ІКТ можуть бути використані для забезпечення більших можливостей у навчанні у поєднанні з традиційним методам навчання. Із використанням ІКТ можна подавати навчальні матеріали, вибираючи різні типи носіїв, та сприяти засвоєнню знань, вибираючи інтерактивні інструменти, до яких відносяться інтерактивні тематичні карти, хронології, що забезпечують візуальний зв’язок між наявними знаннями і новими ідеями.Із використанням ІКТ розширюються засоби навчання студентів: 1) забезпечується допомога студентам у процесі навчання; 2) надаються інструменти для спілкування у процесі навчання (це можна зробити через веб-інтерфейс мультимедіа, мультимедійні презентації, тощо); 3) сприяють виникненню Інтернет-спільнот, де студенти можуть підтримувати один одного у дослідженнях та розвивати більш глибоке розуміння нових понять, обмінюватися ресурсами, працювати разом поза ВНЗ і отримувати можливості експертизи, керівництва та підтримки.Для стимулювання мотивації до взаємодії із використанням ІКТ можна: 1) підвищувати інтерес та увагу студентів; 2) підтримувати зусилля та академічну мотивацію; 3) розробляти позитивний імідж студента, який постійно навчається.Оскільки людині впродовж всього життя доводиться навчатися, то ключовим фактором постійного і безперервного навчання є розуміння можливостей ІКТ. Використання ІКТ в навчанні надає студентам прямий доступ до навчальних матеріалів та надає можливості будувати свої знання організовано і доступно. Це дає можливість студентам взяти під контроль і персоналізувати їх навчання.Оцінювання. В системі освіти на всіх рівнях планується використовувати можливості ІКТ для планування змісту навчального матеріалу, що є актуальним на момент навчання, і використовувати ці дані для безперервного вдосконалення навчальних програм. Оцінювання, що проводиться сьогодні в ВНЗ, спрямоване показувати кінцевий результат процесу навчання. При цьому не відбувається оцінка мислення студента в процесі навчання, а це могло б допомогти їм навчитися краще.У процес оцінювання необхідно уводити поліпшення, що включають в себе пошук нових та більш ефективних способів оцінювання. Необхідно проводити оцінювання в ході навчання таким чином, щоб мати змогу поліпшити успішність студентів в процесі навчання, залучати зацікавлені сторони (роботодавців) у процес розробки, проведення та використання оцінок студентів.Існує багато прикладів використання ІКТ для комплексного оцінювання знань студентів. Ці приклади ілюструють, як використання ІКТ змінило характер опитування студентів, воно залежить від характеру викладання та апробації теоретичного матеріалу. Впровадження ІКТ дозволяє представити дисципліни, системи, моделі і дані різними способами, що раніше були недоступними. Із залученням ІКТ у процес навчання можна демонструвати динамічні моделі систем; оцінювати студентів, запропонувавши їм проводити експерименти із маніпулюванням параметрів, записом даних та графіків і описом їх результатів.Ще однією перевагою використання ІКТ для оцінювання є те, що з їх допомогою можна оцінити навчальні досягнення студента в аудиторії та за її межами.В рамках проекту «Національна оцінка освітніх досягнень» (The National Assessment of Educational Progress – NAEP) розроблено і представлено навчальні середовища, що надають можливість проводити оцінювання студентів при виконанні ними складних завдань і вирішенні проблемних ситуацій. Використання ІКТ для проведення оцінювання сприяє поліпшенню якості навчання. На відміну від проведення підсумкового оцінювання, використання корекційного оцінювання (тобто оцінювання, що дозволяє студенту побачити та виправити свої помилки в процесі виконання запропонованих завдань, наприклад, тестування з фізики, запропоноване Дж. Р. Мінстрелом (J. R. Minstrell) – www.diagnoser.com), може допомогти підвищити рівень знань студентів.Під час аудиторних занять викладачі регулярно намагаються з’ясувати рівень знань студентів, проводячи опитування. Але це надає можливість оцінити лише незначну кількість студентів, нічого не говорячи про знання та розуміння навчального матеріалу іншими студентами. Для вирішення цієї проблеми вивчається можливість використання різних технологій на аудиторних заняттях в якості «інструменту» для оцінювання. Одним із прикладів є використання тестових програм, що пропонують декілька варіантів відповідей на питання, до складу яких включено як істинні так і неправдиві відповіді. Студенти можуть отримати корисні відомості із запропонованих відповідей на подібні питання, якщо вони ретельно розроблені.При навчанні студентів із використанням засобів Інтернет існують різні варіанти використання доступних Інтернет-технологій для проведення формуючого оцінювання. Використовуючи онлайн програми, можна отримати детальні дані про рівень досягнень студентів, що не завжди можливо в рамках традиційних методів навчання. При виконанні завдань студентами програмно можна з’ясувати час, що витрачають студенти на виконання завдань, кількість спроб на розв’язання завдань, кількість підказок даних студенту, розподіл часу в різних частинах даного завдання.У моделі навчання, де студенти самі обирають доступні засоби навчання, оцінювання виступає в новій ролі – визначення рівня знань студента з метою розробки подальшого унікального плану навчання для конкретного студента. Із використанням такого адаптивного оцінювання забезпечується диференціація навчання.В системі освіти в США на всіх рівнях застосовуються можливості Інтернет-технологій для вимірювання знань студентів, що надає можливість використовувати дані оцінки для безперервного вдосконалення процесу навчання.Для проведення вдосконалення процесу навчання необхідні наступні дії [3]:1) на рівні держави, районів необхідно проектувати, розробляти і здійснювати оцінювання, що дає студентам, викладачам та іншим зацікавленим сторонам своєчасні та актуальні дані про навчальні досягнення студентів для підвищення рівня та навчальної практики студентів;2) науковий потенціал викладачів освітніх установ, а також розробників Інтернет-технологій використовувати для поліпшення оцінювання в процесі навчання. Із використанням Інтернет-технологій можна проводити вимірювання ефективності навчання, забезпечуючи систему освіти можливостями проектування, розробки та перевірки нових і більш ефективних методів оцінювання;3) проведення наукових досліджень для з’ясування того, як із використанням технологій, таких як моделювання, навчальні середовища, віртуальні світи, інтерактивні ігри та навчальні програми, можна заохочувати та підвищувати мотивацію студентів при оцінці складних навичок;4) проведення наукових досліджень і розробок із проведення об’єктивного оцінювання (без оцінювання сторонніх здібностей студента). Для того, щоб оцінки були об’єктивними, вони повинні вимірювати потрібні якості та не повинні залежати від зовнішніх факторів;5) перегляд практики, стратегії і правил забезпечення конфіденційності та захисту даних про одержані оцінки студентів, при одночасному забезпеченні моделі оцінок, що включає в себе постійний збір і обмін даними для безперервного вдосконалення процесу оцінювання.Всі студенти повинні мати право на доступ до даних про власні оцінки у вигляді електронних записів, дізнаючись таким чином рівень своїх знань. У той же час, дані по студентам повинні бути відкритими і для інших студентів.Викладацька діяльність. Викладачі можуть індивідуально або колективно підвищувати свій професійний рівень, використовуючи всі доступні технології. Вони можуть отримати доступ до даних, змісту, ресурсів, відомостей і передового досвіду навчання, що сприяє розширенню можливостей викладачів і надихає їх на забезпечення більш ефективного навчання студентів.Багато викладачів працюють поодинці, не спілкуючись з колегами або викладачами з інших ВНЗ. Професійний розвиток зазвичай проводиться на короткому, фрагментарному і епізодичному семінарі, що пропонує мало можливостей для використання отриманих матеріалів на практиці. Основна аудиторна робота викладача на практиці зводиться до перевірки набутих знань студентами. Багато викладачів не мають відомостей, часу, або стимулу для постійного підвищення свого професійного рівня щороку. Так само, як використання ІКТ може допомогти поліпшити процес навчання та оцінювання, використання ІКТ може допомогти краще підготуватися до ефективного викладання, підвищити професійний рівень. Використання ІКТ дозволяє зробити перехід до нової моделі зв’язаного навчання.У зв’язаному навчанні викладачі мають отримувати повний доступ до даних про процес навчання студентів та аналітичні інструменти для обробки цих даних. Їм необхідно забезпечити комунікацію зі своїми студентами, доступ до даних, ресурсів і систем підтримки навчання, що дозволить їм створювати, управляти і оцінювати досягнення навчання студентів в позааудиторний час. Викладачі також можуть отримати доступ до ресурсів, що надають можливість підвищити свій професійний рівень (рис. 2). Рис. 2. Модель зв’язаного навчання викладачів Оскільки середовище навчання постійно ускладнюється, у зв’язаному навчанні забезпечу

У статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу, що підвищить зацікавленість до занять фізичною культурою у студентів. Мета статті – теоретично обґрунтувати доцільність занять засобами боксу на уроках фізичної культури у студентів. Матеріали та методи: аналіз наукової літератури, метод узагальнення даних. Результати. Розглянуто емпіричні дані психофізіологічного стану студентів різних спеціальностей у закладах вищої освіти. Виявлено недостатній рівень фізичної підготовки у студентів, низька зацікавленість фізичною культурою як предметом у традиційному викладанні. Під час навчання не враховуються фази менструального циклу в жіночої статі. Вивчено навчальні програми з боксу для закладів вищої освіти, авторські тренувальні програми з боксу для чоловічої та жіночої статі, у яких доведено можливість підвищення загальної фізичної підготовки, розвиток фізичних якостей засобами боксу. Запропоновано переглянути організаційно-методичні прийоми під час навчання засобами боксу на уроках з фізичної культури незалежно від статевої ознаки. Визначені засоби викладання техніки боксу на заняттях фізичною культурою. Доведено доцільність викладання за допомогою ґендерно диферційного й ігрового методів під час навчання. Висновки: у статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу на уроках фізичного виховання, що, по-перше, підвищить мотивацію до занять фізичною культурою, по-друге, дозволить опанувати навички виду спорту, по-третє, підвищить загальний рівень фізичної підготовки. Навчання ґендерно диференційним та ігровим методами набуває актуальності, особливо щодо жіночої статі. Навчальну програму для студентів доцільно базувати на підготовчих вправах кваліфікованих боксерів.

Забезпечення кожному постраждалому належної медичної допомоги збільшує шанси на виживання та відновлення функцій протягом усього процесу надання медичної допомоги, що зумовлює актуальність аналізу складнощів у виконанні покладених на медсестер обов’язків у зоні бойових дій. Мета дослідження – проаналізувати особливості роботи медичних сестер у зоні ведення бойових дій та на їх основі сформулювати рекомендації щодо удосконалення освітніх навчальних програм для медсестер. Матеріали і методи. На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було про­аналізовано анкетні дані медичних сестер, які проходили військову службу в зоні антитерористичної операції упродовж 2015–2017 рр. Основним запитанням до респондентів було коротко описати складнощі у виконанні покладених на медсестер обов’язків. Результати. Аналізуючи отримані відповіді медичних сестер, які виконували свої професійні обов’язки в зоні бойових дій, було сформульовано основні складнощі їх роботи в умовах прямої і непрямої загрози: недостатні знання принципів Tactical Combat Casualty Care; розподіл поранених при евакуації в умовах тактичної екстреної медичної допомоги; різна популяція постраждалих, яка включала не тільки військовослужбовців, а й мирне населення, у тому числі педіатричні й геріатричні вікові групи; необхідність психологічної допомоги військово­службовцям і мирному населенню в зоні бойових дій; недостатній досвід тактичної евакуації. Висновки. Для оптимізації професійних знань медичних сестер у цих напрямках рекомендується включити освітні компоненти «Тактична медицина» і «Екстрена психологічна допомога» в освітні навчальні програми для медсестер.

Формулювання проблеми. «Фізика (вибрані розділи)» є нормативною дисципліною навчальних планів спеціальностей 121, 122 і 126 галузі знань «Інформаційні технології» і вивчає фізичні основи роботи пристроїв цифрової електроніки в комп’ютері. Використання інформаційних технологій в організації і забезпеченні самостійної роботи студентів призвели до появи у ЗВО такого різновиду лабораторного практикуму як симуляційний. Аналіз існуючих в інтернеті симуляційних лабораторних практикумів показав, що вони не відповідають змісту вказаної вище дисципліни. Метою дослідження є розробка віртуального симуляційного лабораторного практикуму «Основи цифрової електроніки» і організація самостійної роботи студентів спеціальностей 121, 122 і 126 на його основі. Методи та інструменти. Компонентами фронтенд розробки були HTML5, CSS, Java Script та С#. Для бекенда – фреймворки Laravel, Node.js і Django, як мова програмування Python. Основною методикою педагогічного дослідження було мережеве тестування. Статистичні дані були отримані із тестуючого модуля LMS MOODLE. Результати. Лабораторний практикум складається з 18 симуляційних лабораторних робіт. В основу проєктування інтерфейсу освітніх симуляцій покладено важливий дидактичний принцип: відповідати за навчальні потреби студентів. Усі симуляції анімовані, інтерактивні, деякі мають ігрові середовища, в яких можна вивчати роботу пристроїв через дослідження. Показано, якими проєктними рішеннями досягається оптимальний людино-машинний інтерфейс освітніх симуляцій в лабораторному практикумі. У статті описано сценарій організації самостійної роботи студентів з дисципліни «Фізика (вибрані розділи)» на базі розробленого лабораторного практикуму з використанням засобів комунікацій LMS MOODLE. Висновки. Використання симуляційного лабораторного практикуму «Основи цифрової електроніки» в організації самостійного навчання сприяє підвищенню мотивації студентів до вивчення курсу «Фізика (вибрані розділи)». Подальшого дослідження потребує питання розробки і використання навчальних ігор для самоосвіти студентів.

У світі працюють ефективні рішення побудовані на базі Блокчейн, такі як наприклад Біткоін - інноваційна мережа платежів та цифрова валюта. З цією технологією тісно пов’язані великі дані. Одна з галузей, що зараз активно накопичує такі дані – біржі обміну криптовалют – Binance, EXMO, Bittrex, та інші. Наразі існує потреба в інструментах, які дозволяють аналізувати такі дані, щоб отримувати корисну інформацію, придатну для комерційного застосування. Мережі Байєса є ефективним інструментом для вирішення цієї задачі. Метою дослідження є створення системи підтримки прийняття рішень (СППР), що призначена для побудови структури дискретної мережі Байєса (МБ) за навчальними даними, ймовірнісного висновку в ній, та використання її для прогнозу курсу криптовалюти Біткоін. Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання таких задач: 1. Аналіз принципів функціонування та ціноутворення криптовалюти Біткоін 2. Аналіз існуючих методів прогнозування курсу Біткоін. 3. Аналіз принципів побудови МБ за навчальними даними. 4. Аналіз методів побудови ймовірнісного висновку в МБ. 5. Реалізація евристичного алгоритму побудови МБ у вигляді програмного продукту. 6. Реалізація ймовірнісного висновку в побудованій мережі. 7. Апробація програмного продукту на навчальних даних, що становлять вибірку історичних даних коливання курсу криптовалюти Біткоін. 8. Аналіз ефективності створеної моделі, порівняння точності побудованого прогнозу з результатами інших досліджень у сфері прогнозування курсу криптовалют. Об’єктом дослідження є статистичні дані щодо історії коливання курсу Біткоін, а також 24 функцій ринку та мережі Біткоін, зібраних щоденно з 2009 року, які потребують ефективної аналітичної обробки з метою прогнозування подальших коливань його курсу. Предметом дослідження є метод прогнозування курсу криптовалют з використанням МБ, навчання ймовірнісних МБ за статистичними даними та формування ймовірнісного висновку. Методи дослідження базуються на поняттях теорії ймовірності та математичної статистики, теорії графів та теорії формування ймовірнісного висновку у МБ, принципах функціонування та ціноутворення в криптовалюті Біткоін. Наукова новизна одержаних результатів: реалізовано евристичний метод побудови МБ за навчальними даними. Реалізовано ймовірнісний висновок в побудованій мережі. Реалізовано алгоритм виключення змінних для знаходження ймовірнісного висновку в побудованій мережі. Реалізовано СППР, що використовує розроблений метод для прогнозування курсу криптовалюти Біткоін на різних часових проміжках. Проведено порівняльний аналіз точності прогнозування з результатами інших досліджень в сфері прогнозування курсу Біткоін.
Relevance of the topic – effective Blockchain-based solutions exist in the world, such as Bitcoin, an innovative payment network and digital currency. Big data is closely linked to this technology. One of the industries that is now actively accumulating such data – is a cryptocurrency exchange business - Binance, EXMO, Bittrex, etc. There is now a need for tools that allow to analyze such data in order to obtain useful information for commercial use. The Bayesian network (BN) is a very effective tool for this task. Achieving the goal requires solving the following tasks: 1. Analysis of the principles of functioning and pricing of Bitcoin cryptocurrency 2. Analysis of different methods of forecasting the Bitcoin rate. 3.Analysis of the principles of building BN based on training data. 4. Analysis of methods for constructing probabilistic inference in BN. 5. Implementation of the heuristic algorithm of BN construction as a software product. 6. Implementation of probabilistic inference in the constructed network. 7. Testing the software on training data, which is a sample of a historical data on the fluctuation of the Bitcoin cryptocurrency. 8. Analysis of the effectiveness of the created model, comparison of the accuracy of the constructed forecast with the results of other studies in the field of cryptocurrency forecasting. Objective of the study is the statistics on the history of Bitcoin exchange rate fluctuations that require effective analytical processing to predict its future fluctuations. 6. Implementation of probabilistic inference in the constructed network. 7. Testing the software on training data, which is a sample of a historical data on the fluctuation of the Bitcoin cryptocurrency. 8. Analysis of the effectiveness of the created model, comparison of the accuracy of the constructed forecast with the results of other studies in the field of cryptocurrency forecasting. Objective of the study is the statistics on the history of Bitcoin exchange rate fluctuations that require effective analytical processing to predict its future fluctuations.

Основна мета цієї роботи - показати способи підготовки обсягу даних, побудова класифікаційної моделі на величезному наборі даних та оцінка отриманої моделі на тестових даних. Початкова проблема, яка була вирішена в цій роботі, була взята з Microsoft Malware Prediction Competition з сайту Kaggle. Ця проблема відповідає меті, оскільки навчальний набір даних містить різні типи функцій для попередньої обробки та 9 мільйонів рядків.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підвищення ефективності процесу розвитку фізичних здібностей студенток вищих навчальних закладів у процесі позааудиторних занять з аеробіки. На основі аналізу науково-методичної літератури та практичного досвіду узагальнено загальні теоретичні положення з організації та змісту фізичного виховання студенток вищих навчальних закладів у процесі позааудиторних занять, розкрито сутність експериментальної методики. Систематизовано популярні види аеробіки, що задіяні в експерименті, за даними сучасних наукових і науково-методичних літературних джерел. Проведено аналіз мотивації студенток до занять з фізичного виховання та можливостей застосування сучасних інноваційних методик у процесі позааудиторних занять з аеробіки студенток вищих навчальних закладів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики розвитку фізичних здібностей на основі комплексного застосування вправ з аеробіки на позааудиторних заняттях студенток. Встановлено ефективність впливу комплексних занять з аеробіки на стан фізичної і психічної підготовленості, на розвиток фізичних та координаційних здібностей студенток вищих навчальних закладів, що сприяло поліпшенню їхнього здоров’я та успішності з інших дисциплін у подальшому навчанні у вищому навчальному закладі.

Навчальний посібник призначений для ґрунтовного самостійного оволодіння навчальним курсом «Психологія» студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Хореографія». У посібнику наведено питання для підготовки, рекомендована література, загальні дані про зміст базових тем, вправи та практичні задачі для самостійної роботи, завдання для підготовки до тестового контролю. Зміст переважної більшості представлених вправ і практичних задач мають пряме професійне спрямування, що дозволить студентам при їх виконанні не тільки систематизувати й поглибити теоретичні знання, сформувати практичні прийоми та навички, а й усвідомити важливість їх засвоєння для успішного виконання професійної діяльності. Запропоновані завдання відповідають різним рівням складності, що надає студентам можливість вибору, у відповідності до їхнього рівня інтелектуальної активності (репродуктивного, продуктивного, творчого), пізнавальних здібностей, інтересів та потреб. Навчальний посібник буде корисним для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, хореографів різного професійного спрямування, практичних психологів.

Дане видання презентує основні теоретичні положення вікової та педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфічні ознаки психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі; розкрито закономірності особистісного становлення у просторі навчально˗виховного процесу. Навчальний посібник адресований студентам вищих навчальних закладів, а також усім читачам, які цікавляться проблемами вікової та педагогічної психології. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів, заліків.

У навчальному посібнику висвітлено основні події життя, наукові відкриття та винаходи видатних учених-фізиків. Посібник містить бібліографічні дані відомих діячів науки, які були опубліковані останнім часом. Достатню увагу звернено на життєдіяльність російських та українських вчених, роль яких у розвитку світової науки ігнорувалася або принижувалася. Посібник може бути корисним студентам фізико-математичних та технічних спеціальностей вищих навчальних закладів, вчителям, викладачам фізики, учням профільних класів та спеціалізованих шкіл, а також всім, хто цікавиться фізичної наукою та історією її розвитку.

У статті розглядається короткий огляд проблематики в області актуальності фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Отримано дані, що викладачі вузу не підтримують думку про негативний вплив фізичної культури на організм дітей, підлітків, молоді та заклики про скасування уроків (занять) фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах, а також у підготовці бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Отримані результати узагальнюються з думкою про необхідність модернізації існуючої системи фізичного виховання студентів.

В моделі мобільного навчання учень з’єднаний з учителем постійно за допомогою Інтернет – на відміну від традиційного навчання, де таке об’єднання можливе лише в межах навчального закладу. Учитель відіграє роль консультуючого керівника, котрий спрямовує діяльність учня на отримання необхідної інформації. Це дозволяє реалізувати в даній моделі проблемне навчання через обговорення дій, які допоможуть учневі оволодіти матеріалом, до усвідомлення необхідного результату та набуття нового знання. Для ефективної взаємодії у мобільному середовищі як вчителю, так і учневі важливо усвідомлювати соціальну природу навчальної комунікації, яка є умовою якості навчання – інформаційно-комунікативні здатності тут є вирішальними в набутті інформації, знань, досвіду та вмінь.

У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.