Academic literature on the topic 'Навчальні групи'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Навчальні групи.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Навчальні групи"
1
Ващенко, Любов. "ДИСИМІНАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У НЕФОРМАЛЬНІЙ ОСВІТІ МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИХ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, no. 15 (January 20, 2020): 78–89. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(15).2019.78-89.
Full textAbstract:
Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що впровадження в систему освіти інформаційно-комунікаційних технологій призводить до необхідності принципового перегляду підходів до організації навчання. У цьому контексті безперечно важливим видається вивчення можливостей дистанційної форми навчання. Діючі центри дистанційного навчання можна умовно розділити на три групи за ступенем «занурення» в Інтернет. Першу, найчисленнішу групу, представляють навчальні заклади, що поєднують різні традиційні форми очного й дистанційного навчання з нововведеннями в дусі часу. До другої групи належать заклади, установи, організації, для яких Інтернет служить лише внутрішнім комунікаційним середовищем, яке називається Інтранет і є, зазвичай, приватною корпоративною мережею. До третьої групи відносяться навчальні центри, вся робота яких будується виключно на Інтернет-технологіях. На прикладах провайдерів освітніх послуг, які пропонують дистанційні платформи онлайн-навчання для різних категорій населення України детально проаналізовано змістовий контент онлайн-програм та онлайн-курсів.
Охарактеризовано переваги онлайн-навчання: відсутність часових і територіальних обмежень; використання декількох засобів зв’язку одночасно; можливість вчасно зв’язатися з викладачем і задати питання, отримати консультацію; постійний моніторинг навчальної діяльності слухачів викладачем тощо.
Ключові слова: неформальна освіта, дистанційна освіта, дистанційна платформа, онлайн-програма, онлайн-курс, провайдери освітніх послуг.
2
Яковенко, Г. Г. "ДОМАШНІ УЧИТЕЛЬКИ ДУХОВНОГО СТАНУ." Історія та географія, no. 57 (2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.09.
Full textAbstract:
Професійна група домашніх учительок складалася з представниць різних станів, зокрема, духовного. Станова належність впливала на особливості життєвих стратегій та повсякденних практик цієї групи, визначала необхідність жіночої освіти. Випускниці єпархіальних училищ походили з соціально вразливої частини духовенства. Представниці професійної групи домашніх учительок працювали в різних навчальних закладах. Найбільша кількість була зосереджена у місцях підготовки, зокрема, в Єпархіальних училищах, де вони виконували обов’язки викладачок, виховательок та помічниць виховательок. Для характеристики становища домашніх учительок у жіночих закладах освіти Духовного відомства важливо визначити трудову та професійну мобільність. Навчальні заклади мали внутрішнє кадрове забезпечення, домашні учительки тривалий час працювали в училищі. Тривалість педагогічного стажу була характерною рисою діяльності домашніх учительок була характерною рисою в жіночих училищах Духовного відомства
3
Северінова, О. Б. "ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНА РОБОТА З КАДРАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УРСР У ПЕРЕДВОЄННИЙ ПЕРІОД." Juridical science, no. 2(104) (July 15, 2021): 580–88. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.65.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей військово-політична робота з кадрами збройних сил УРСР у передвоєнний період. Також в статті проаналізовано основні напрямки та підходи різних вчених щодо вивчення вказаної проблематики. З’ясовано, що для розробки організаційної струк- тури і штатів центральних органів Наркомату оборони СРСР, на підставі затвердженої наркомом оборони схеми, були створені групи по п’ять осіб, яким доручили подати пропозиції щодо реформування штатів і організації управлінь. Для роботи над перетворенням Політичного управління Робіт- ничо-Селянської Червоної Армії була призначена група на чолі з заступником начальника. Після закінчення роботи цієї групи політичне керівництво от- римало пропозиції про вдосконалення системи управління пропаганда і оп- тимізації ряду штатних категорій. З’ясовано, що збільшення чисельності армії знову призвело до браку політпрацівників, послабило політроботу, особливо серед рядового і молодшого начальницького складу, змусило керів- ництво країни робити нові організаційні перетворення в цілях подолан- ня загрози, ослаблення керівництва Збройними Силами, зниження впливу партії в них. До того ж, у зв’язку з швидким розгортанням Збройних Сил, ре- пресіями в армії велике число молодих командирів, часто не мали достат- нього досвіду керівництва військами, висувалися на вищі посади. Багато з них були безпартійними. Таким чином, більшість командного складу вже в 1933 р було досить молодими військовослужбовцями, які не нагромадили необхідного досвіду військового керівництва. Ситуація була серйозно поси- лена в середині - другій половині 30-х років. Визначено, що слабка підготовка офіцерських кадрів була обумовлена, перш за все, недостатнім рівнем знань, отриманих в ході навчання в військово-навчальних закладах. Умови діяль- ності військово-навчальних закладів того періоду були надзвичайно склад- ними. Навчальні програми у військових академіях і училищах часто склада- лися некомпетентними людьми. Військово-політичні навчальні заклади складали за чисельністю майже 20% всіх сухопутних військ. Поряд з розши- ренням старих і створенням нових середніх і вищих військово-навчальних закладів, утворюється широка мережа курсів перепідготовки. Крім раніше існуючих двох курсів з удосконалення політскладу, відкриваються нові курси для підготовки комісарів.
4
Nazarevich, Victoria. "СОЦІАЛЬНЕ ВИГНАННЯ ЯК ФОРМА ОСТРАКІЗАЦІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 82–89. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.127.
Full textAbstract:
У статті автор робить визначає особливості проходження процесу соціального вигнання в просторі навчального процесу, та систематизувати соціально–психологічні прояви відторгнення індивідів або груп. Особлива увага приділяється розгляду рівня динаміки соціокультурних змін, помітних проявів в характері статусно-рольових та морально-ціннісних установок, деформації світогляду молодого покоління, яке в умовах соціальної кризи найбільше піддається впливам та знеціненням.
Стаття присвячена аналізу основних стадій психічної і фізичної реакці індивіда на явище вигнання. Вказано на те, що особистість потребує належати до групи, щоб вижити. Як наслідок цього кожен індивід має підвищені когнітивні здібності, для вияву сигналів про відмову в соціальному прийняті. Таким чином, відмова від нашої групи академічної групи є загрозливою ситуацією, як почуття особистої невпевненості.
Висвітленні фактичні умови проходження процесу соціального неприйняття особи в освітянському просторі, здійснено аналіз практичної сторони індивідуальних проявів особистості в ситуації конфлікту в її академічній групі. Вказано на роль розгляду ситуація чіткого розподілу ролей: агресори, жертви, переслідувачі, та особливостей вікових поколінь суспільства. Зроблено висновки в системі вигняння як прояву остракізму в освітянському просторі, що навчальні установи являються середовищем остракізації, і даний процес здійснює вагомий вплий на успішність особистосного становлення учасників навчального процесу.
Подальший розгляд даної проблеми вбачаємо в більш розгорнутому вивченні основних проявів вигняння в освітніх закладах, що виникають при загрозі приналежності, неоднозначності, невизначеності ситуацій і відмови в стосунках; дослідженні взаємозалежності остракізації та індивідуальних процесів проходження становлення в освітянській групі.
5
РУСНАК, Іван, and Марина ВАСИЛИК. "ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ КАНАДИ ТА США." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 248–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.432.
Full textAbstract:
Обґрунтовано значення українців, які постійно проживають закордоном, як важливого етносоціокультурного, демографічного, інтелектуального та інформаційного чинника та ефективного ресурсу для розвитку сучасної України та зростання її авторитету у міжнародній спільноті.
Розкрито провідну роль у самозбереженні та саморозвитку української діаспори системи рідної мови, основу якої складають дошкільні навчальні заклади. Доведено, що в Канаді та США, де працюють найбільш організовані та мобільні громади українців, діє система дошкільної освіти та виховання, яка об’єднала на початку свого заснування (50-ті роки XX століття) дитячі кімнати, дитячі садки та дошкільні класи, які постійно розвиваються відповідно до офіційної освітньої політики цих держав. Завдяки організації таких видів навчання, які створені на основі використання досягнень світової педагогічної науки, забезпечено функціонування нових типів дошкільних закладів, застосовуються новаторські підходи в організації багатовимірної діяльності щодо формування гармонійної всебічно розвиненої особистості молодих поколінь українців, які проживають за кордоном. На сучасному етапі, окрім традиційних, українська дошкільна система в Канаді та США включає інноваційні дошкільні заклади: навчально-культурні / культурно-освітні центри, двомовні програми, ігрові групи, центри розвитку дитини, розважальні групи тощо. які працюють на основі педагогічних ідей та технологій М. Монтессорі, вальдорфської педагогіки, вивчення мови для грамотності, навчання та інших, представлених у моделях сучасних навчальних програмах дошкільної освіти.
6
Сінкевич, Сергій, and Сергій Серховець. "ОСНОВНІ ФОРМИ ТА ЗАВДАННЯ НАСТАВНИЦТВА У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 322–34. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.89.
Full textAbstract:
У статті розкрито основні форми та завдання наставництва у системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників.Наставництво у системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників – цілеспрямований, узгоджений та нормативно обумовлений вплив на курсантів з метою формування у них загальних та професійних (спеціальних) компетентностей, скорочення адаптаційного періоду до специфічних умов проходження військової служби та організації освітнього процесу, посилення базової мотивації до проходження служби в підрозділах охорони державного кордону, а також удосконалення системи роботи структурних підрозділів закладу вищої освіти в контексті організації наставництва під час професійної адаптації майбутніх офіцерів-прикордонників.З огляду на це до загальних завдань наставництва в системі професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників належать: зменшення тривалості адаптації курсантів до специфічних умов організації освітнього процесу у закладі вищої освіти Державної прикордонної служби України; мотивація до майбутньої професійної діяльності; передача (трансформація) знань досвідчених військовослужбовців курсантам; консультування; створення сприятливого психологічного клімату в колективі навчальної групи (психолого-педагогічний супровід професійного становлення курсантів); надання інформації або рекомендацій щодо способів (варіантів) вирішення завдань; контроль; оцінювання; спонукання до певних дій відповідно до запропонованої моделі поведінки.Сутність та зміст наставництва, а також його різновиди (групове, індивідуальне, індивідуально-групове) дозволили виокремити рівні, на яких реалізуються основні завдання наставницької діяльності.Виконання основних завдань наставництва в умовах закладу вищої освіти Державної прикордонної служби України, як правило, здійснюється в системах “офіцери навчальних курсів – курсанти”, “науково-педагогічні працівники – курсанти”, “куратори навчальних груп – курсанти”.Основними формами наставництва, залежно від рівня, на якому воно здійснюється, є інструктаж, бесіди, навчальні заняття, тренінги, контрольні заходи, інформування, доручення, особистий приклад, стимулювання навчальної діяльності, консультації, поради, роз’яснення, індивідуальні завдання курсантам.
7
Dmitrenko, Natalia. "Урахування індивідуального навчального стилю про¬фесійно орієнтованого англомовного спілкування в умовах автономного навчання студента." Освітній простір України, no. 16 (September 16, 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.62-70.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі врахування індивідуального навчального стилю студента у процесі вивчення іноземної мови в умовах автономного навчання. У статті подано дефінітивний аналіз терміну “начальний стиль” і з’ясовано, що навчальні стилі формуються з трьох груп факторів, які впливають на інтелектуальні і психологічні процеси засвоєння іноземної мови: канали сприйняття; психологічні типи; стилі мислення. Кожна група факторів складається з низки когнітивних стилів, які взяті за основу класифікацій різних дослідників. У статті описані види навчальної діяльності, які притаманні різним навчальним стилям. Доведено, що запропонована класифікація за трьома групами факторів є оптимальною для подальшого розвитку автономного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування студентів. У статті розглянуто взаємопов’язані аспекти навчальних стилів, а також запропоновано алгоритм організації навчальної діяльності з урахуванням індивідуальних навчальних стилів студентів.
8
Друшляк, Марина, and Володимир Шамоня. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ." Physical and Mathematical Education 31, no. 5 (November 18, 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-031-5-005.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.
9
Друшляк, Марина. "ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ (ПРОДОВЖЕННЯ)." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 23–28. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-004.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Сучасний вчитель математики та інформатики повинен мати високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури, тобто повинен мати ціннісні установки, прагнення до розвитку в галузі візуалізації та інформатизації освіти; володіти інформатико-математичні, психолого-педагогічні та технологічні знаннями; уміннями сприймати, аналізувати, порівнювати, зіставляти, інтерпретувати, продукувати з використанням інформаційних технологій, структурувати, інтегрувати, оцінювати поданий наочно навчальний матеріал. Це залежить, серед іншого, від методу пізнавальної теоретичної та практичної діяльності викладачів і студентів, який передбачає постановку мети, необхідну систему дій, відповідні засоби й одержаний результат – високий рівень сформованості візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Матеріали і методи. Основою дослідження стали наукові розвідки вітчизняних і закордонних учених, які займаються вивченням питань підготовки майбутніх вчителів математики та інформатики. Для досягнення мети були використані методи теоретичного рівня наукового пізнання: аналіз наукової літератури, синтез, формалізація наукових джерел, опис, зіставлення, узагальнення власного досвіду. Результати. З метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики використані нами засоби навчання можна умовно поділити на групи: друковані засоби (навчально-методична література, навчальні посібники, навчальні програми, системи задач для лабораторних робіт), комп’ютерні засоби (програмне забезпечення предметного спрямування, програми динамічної математики, хмаро орієнтовані сервіси, віртуальні лабораторії), інтерактивні засоби (візуалізовані завдання, інтерактивні аплети, когнітивно-візуальні моделі). У даній статті обґрунтовано доцільність використання таких засобів навчання як скрайбінг, інфографіка та віртуальні фізичні лабораторії. Висновки. За результатами впровадження розглядуваних засобів у професійну підготовку у майбутніх учителів математики та інформатики спостерігалося підвищення рівнів сформованості візуально-інформаційної культури за всіма компонентами: професійно-мотиваційним, когнітивним, операційно-діяльнісним та рефлексивним.
10
Morozova, О. I. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОЦЕСІВ, ЩО ПРОТІКАЮТЬ В ОСВІТНІХ ТА ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМАХ, ЗАСНОВАНА НА ВИКОРИСТАННІ ОНТОЛОГІЧНОГО ІНЖИНІРИНГУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.135.
Full textAbstract:
В роботі наведено модель формування процесів, що протікають в освітніх та виробничих системах, заснована на використані онтологічного інжинірингу. В основу моделі входить термінологічна система предметної галузі «Організація та функціонування закладу вищої освіти», терміни якої пов'язані між собою гіперономічними відносинами. Основною метою побудови термінологічної системи є відокремлення з термінологічної низки три групи термінів, тобто їх попередня класифікація. Така класифікація передбачає упорядкування певних термінів з метою пошуку між них однорідних зв’язків та відносин. Рівень корінного поняття має троє термінів та їх поняття, які формують три гілки понять. Наведено укрупнену схему термінології предметної галузі «організація та функціонування вищого навчального закладу». Як кореневий термін, який задає своєрідний розмір термінологічного дерева предметної області «організація і функціонування закладу вищої освіти» обраний термін «вища освіта». Виділено три гілки термінів, які утворюють термінологічне дерево, яке покриває своїми визначеннями предметну область. Перша гілка передбачає використання відносин «загальне – часткове» та «рід – вид». Друга гілка буде формуватися на просторо часових відносинах або як кажуть темпоральних відносинах, а також причино-наслідних зв’язків між певними поняттями. Третя гілка, в корні якої полягає термін «педагогіка вищої школи» передбачає будь які відносини між низ лежачими термінами. Одержану термінологічну систему предметної галузі представлено у виді онтологічної моделі, структура якої має деревовидний вигляд. Таке представлення дає можливість формалізувати предметну галузь. Корисність даної термінологічної системи у тому, що вона може стати основою для множини навчальних дисциплін, які називаються «Вступ до спеціальності». Крім того, словник дає методичну основу викладачам, які формують або оновлюють робочі навчальні програми на етапі обмірковування назв навчальних модулів, тим, а також анотацій до них з метою створення укрупненого термінологічного дерева навчальної дисципліни, яке буде основою для наповнення її навчальним матеріалом.
Dissertations / Theses on the topic "Навчальні групи"
1
Палій, Анастасія Анатоліївна. "Автоматизований органайзер роботи викладачів навчальних курсів." Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10360.
Full textAbstract:
Розроблено систему, призначену для адміністраторів навчальних центрів для контролю виконання викладачами службових обов’язків: проведення занять, заміни викладачів, формування навчальних груп, реєстрації студентів і працівників, ведення робочих розкладів.
2
Пащенко, А. В. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ІЗ СІМЕЙ «ГРУПИ СОЦІАЛЬНОГО РИЗИКУ» ДО УМОВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ." Thesis, ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Видавництво «Мітра», 2015. http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/1191.
Full textAbstract:
Досліджуються особливості соціально-педагогічної адаптації першокласників із сімей «групи соціального ризику» до умов загальноосвітнього навчального закладу. Исследуются особенности социально-педагогической адаптации первоклассников из семей «группы социального риска» к условиям общеобразовательного учебного заведения.
3
Дзюба, Лідія Федорівна, Мирослава Ігорівна Кусій, and Ольга Володимирівна Меньшикова. "Роль мотивації до вивчення математичних дисциплін у студентів вищих навчальних закладів." Thesis, НУ Львівська політехніка, НУ ім. Івана Франка, 2017. http://hdl.handle.net/123456789/4378.
Full text
4
Бадьор, І. В. "Методика планування виховної роботи класного керівника в навчальній групі." Thesis, Сумський державний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29300.
Full textAbstract:
Система виховної роботи в навчальних закладах потребує удосконалення. Аналіз результативності виховного процесу демонструє нам недоліки в його організації та прояви формалізму в виховній роботі, а саме: однобічний підхід до виховної роботи та її планування; зовні показовий характер виховної роботи, що суперечить характеру внутрішнього розвитку людини; незавершеність, неповнота виховних впливів; відсталість форм виховного впливу, що суперечить динамізму розвитку особистості; невідповідність змісту і форм виховних заходів рівню вихованості студентів.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29300
5
Бондаренко, Вікторія Вадимівна. "Роль лідерських якостей старости в організації роботи студентської групи." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44013.
Full text
6
Закорчений, О. В., І. А. Чайковський, and М. М. Будник. "Дослідження точності тризначного вирішувального правила за наявності трьох навчальних груп." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24991.
Full text
7
Кузікова, Світлана Борисівна, Светлана Борисовна Кузикова, Svitlana Borysivna Kuzikova, and Т. І. Жарик. "Вплив соціально-психологічного клімату навчальних груп на особистісну та пізнавальну успішність студентів." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21743.
Full textAbstract:
Основною метою статті є дослідження соціально-психологічного клімату в студентських колективах та виявлення його впливу на результати навчальної діяльності студентів університету.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21743
8
Деревянко, Богдан Володимирович, and Bogdan Derevyanko. "Економіко-правові питання формування та діяльності промислово-фінансових груп (історичний аспект)." Thesis, Донецький юридичний інститут МВС України, 2009. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/6800.
Full textAbstract:
Визначивши предмет транспортного права як науки, навчальної дисципліни та галузі права можна зазначити, що транспортне право – це наука, галузь права та навчальна дисципліна, що досліджує, вивчає та розкриває цивільно-, адміністративно-, господарсько-правові й інші правовідносини із володіння, користування та розпорядження транспортними засобами, забезпечення функціонування єдиної транспортної системи, надання послуг із перевезення вантажів та пасажирів, що виникають та діють між громадянами України, іноземцями, суб’єктами господарювання, державними органами, спираючись на загальноправові та окремі галузеві принципи, і пропонує напрями й механізми вдосконалення законодавства та правової практики з метою задоволення потреб держави, суб’єктів господарювання та фізичних осіб – громадян у перевезенні вантажів і пасажирів.
Определен предмет транспортного права - наука, отрасль права и учебная дисциплина, которая исследует, изучает и раскрывает гражданско-, административно-, хозяйственно-правовые и иные правоотношения по владению, пользованию и распоряжению транспортными средствами, обеспечению функционирования единой транспортной системы, предоставлению услуг по перевозке грузов и пассажиров и др.
Determined, that the transport law – the science, branch of law and discipline, which searching, studying and revealing civil, administrative, economic, legal and other legal relations of ownership, use and disposal of means of transport to ensure the functioning of an integrated transport system, providing services for transportation of goods and passengers, and there are between citizens of Ukraine, economic entities, government bodies, based on legal and some industry principles and offers directions and mechanisms to improve legislation and legal practice to meet the needs of the state, economic entities and citizens of transportation freight and passengers.
9
Сова, Микита Олексійович. "Методика розвитку координаційних здібностей фігуристів групи початкової підготовки." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1455.
Full textAbstract:
Сова М. О. Методика розвитку координаційних здібностей фігуристів групи початкової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник В. О. Пономарьов. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 52 с.UA : Кваліфікаційна робота – 52 сторінки, 2 таблиці, 1 рисунок, 53 літературних джерела. Об’єкт дослідження – координаційні здібності фігуристів-одиночників 5-7 років групи початкової підготовки. Мета роботи – розробити методику розвитку координаційних здібностей фігуристів-одиночників 5-7 років групи початкової підготовки та експериментально обґрунтувати її ефективність. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; опитування (анкетування); антропометрія; контрольні випробування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. В результаті дослідження встановлено, що розроблена і апробована методика фізичної підготовки фігуристів, що включає вправи на розвиток складно-координаційних рухів, вестибулярних функцій, стійкості вестибулярних реакцій, швидкості в діях, рухливих ігор та естафет для розвитку координаційних здібностей; використання тренажерних пристроїв «переносна лонжа» і «балансувальна подушка», підтвердила свою ефективність для розвитку координаційних здібностей фігуристів 5-7 років групи початкової підготовки в порівнянні з традиційними засобами. Методика розвитку координаційних здібностей може бути рекомендована до використання у навчально-тренувальному процесі підготовки фігуристів групи початкової підготовки.
EN : Qualification work – 52 pages, 2 tables, 1 figure, 53 literary sources. Object of research-coordination abilities of figure skaters-singles of 5-7 years of group of initial preparation. The aim of the work is to develop a methodology for the development of coordination abilities of single skaters 5-7 years of primary training and experimentally justify its effectiveness. Research methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature; survey (questionnaire); anthropometry; control tests; pedagogical experiment; methods of mathematical statistics. The study found that the developed and tested method of physical preparation of skaters, including exercises to develop difficult coordination of movements, vestibular functions, stability of the vestibular reactions, speed in action, active games and relay races for the development of coordination abilities; use of fitness devices, "portable lounge" and "balance cushion" are proven to be effective for the development of coordination abilities of skaters 5-7 years of primary training compared to traditional means. The technique of development of coordination abilities can be recommended for use in the educational and training process of training skaters of the initial training group.
10
Грищенко, Вадим Володимирович. "Тренувальний процес бодибілдерів груп початкової підготовки." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3638.
Full textAbstract:
Грищенко В. В. Тренувальний процес бодибілдерів груп початкової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник С. І. Караулова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.UA : Кваліфікаційна робота – 58 сторінок, 2 таблиці, 3 рисунка, 54 літературних джерела. Об'єкт дослідження – процес спортивної підготовки юних атлетів у бодібілдингу. Мета дослідження – розробити та експериментально обґрунтувати методику побудови тренувальних занять на початковому етапі підготовки юних спортсменів у бодібілдингу. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне та медико-біологічне тестування (пульсометрія, тонометрія, спірометрія, динамометрія, антропометрія), методи математичної статистики. В ході педагогічного дослідження нами було розроблено методичні рекомендації щодо практичного забезпечення оптимальної побудови тренування початківців бодібілдерів у віці 13-15 років, які включають три комплекси вправ, що застосовуються в залежності від завдань тренувальних періодів Ефективність розроблених педагогічних умов оптимізації тренування початківців юних спортсменів в бодібілдингу має експериментальне обґрунтування. В результаті формуючого педагогічного експерименту у атлетів експериментальної групи в порівнянні з атлетами контрольної групи покращилися максимальні силові можливості, силова, швидкісно-силова і загальна витривалість.
EN : Qualification Work – 58 pages, 2 tables, 3 figures, 54 literary sources. The object of research is the process of sports training of young athletes in bodybuilding. The aim of the study is to develop and experimentally substantiate the methodology for constructing training sessions at the initial stage of training young athletes in bodybuilding. Research methods: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature, pedagogical observation, pedagogical and medico-biological testing (heart rate monitoring, tonometry, spirometry, dynamometry, anthropometry), methods of Mathematical Statistics. In the course of pedagogical research, we developed methodological recommendations for practical support of optimal training structure for novice bodybuilders aged 13-15 years, which include three sets of exercises used depending on the tasks of training periods The effectiveness of the developed pedagogical conditions for optimizing the training of novice young athletes in bodybuilding has an experimental justification. As a result of the formative pedagogical experiment, the athletes of the experimental group improved their maximum strength capabilities, strength, speed-strength and overall endurance compared to the athletes of the control group.
Books on the topic "Навчальні групи"
1
Лобанова, Алла Степанівна, ed. Соціологічні та політологічні студії. Каравела, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3022.
Full textAbstract:
Підручник містить базові теоретичні положення соціології та політології як складових інтегральної навчальної дисципліни – соціально-політичні студії. В ньому представлено історію зародження та розвитку суспільно-політичної думки у світі та в Україні; зміст соціальних і політичних законів та закономірностей функціонування суспільства та політичної сфери зокрема; розкрито характер соціальної поведінки людей, груп, спільнот, суспільно-політичних явищ, процесів, політичних конфліктів; окреслено наукові вимоги до проведення соціологічних досліджень; окреслено особливості політичного менеджменту і маркетингу, тенденції геополітики і світових політичних процесів. Підручник може бути корисним для студентів, соціологів, політологів, педагогів та для усіх осіб, які цікавляться специфікою суспільно-політичних явищ і процесів у історичній ретроспективі та в сучасну добу.
Book chapters on the topic "Навчальні групи"
1
Ільченко, Сергій, and Микола Маєвський. "ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ВАРІАТИНОГО МОДУЛЯ «КОЗАЦЬКИЙ ДВОБІЙ» ДЛЯ УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ 5-6 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.07.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальну проблему удосконалення системи фізичної культури учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (1 етап дослідження), встановлено, що питанням проєктної діяльності у напрямі розроблення спеціалізованих програм вивчення варіативних модулів учнями та ученицями 5-6 класів з національних одноборств (складової модельної навчальної програми «Фізична культура» для закладів загальної середньої освіти Нової української школи) – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових досліджень та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму наукової розвідки. Головною метою дослідження є – розроблення програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» (складової модельної навчальної програми «Фізична культура, 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти) Нової української школи. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи (на теоретичному рівні): аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах. В процесі подальшої дослідно-аналітичної роботи (2 етап дослідження) розроблено проєкт варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Зазначений вище варіативний модуль передбачає: визначення очікуваних результатів навчання; рекомендації щодо пропонованого змісту навчального предмету, а також визначення основних (рекомендованих) видів навчальної діяльності учнів та учениць досліджуваної категорії. У динаміці 3 етапу дослідження членами науково-дослідної групи розроблено «Програму вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ». Запропонована членами науково-дослідної групи експериментальна програма складається із трьох основних етапів: базового, основного та констатувального і передбачає опанування учнями та ученицями (5-6 класів) основами техніко-тактичної майстерності «Козацького двобою» упродовж 30 уроків (30 академічних год.). Нами очікується, що систематичні заняття учнів та учениць 5-6 класів відповідно до запропонованої експериментальної програми (в системі фізичної культури НУШ) – сприятиме: їхньому всебічному фізичному та гармонічного розвитку; формуванню прикладних навичок самозахисту, а також впевненості у власних силах тощо. Домінантною складовою експериментальної програми є формування в учнів та учениць зазначеної вище вікової групи відчуття патріотизму, гідності та відданості Україні (формування національної ідентичності), що забезпечить у майбутньому створення резерву надійних та всебічно розвинутих захисників та захисниць України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають апробацію експериментальної «Програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ».
2
Шемчук, Вадим. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ІНСТИТУЦІЙ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.02.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальну проблему формування прикладних професійних компетентностей майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України до дій в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки. Підсумовуючи результати моніторингу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи сконструйовано та апробовано педагогічну модель, яка забезпечує формування готовності майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України) до дій в екстремальних умовах (хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки) із використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Відповідно до результатів емпіричного дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що результати, отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних групах, зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Крім цього, наприкінці дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що рівень витривалості, швидкості, сили та спритності у досліджуваних курсантів Ег підвищився, на відміну від курсантів Кг про що свідчать результати заліку з навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовки» (7 семестр 2020/2021 навчального року, у досліджуваних Ег – середній рівень спеціальної фізичної підготовленості складає 4,9 бали, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник знаходиться в межах 4,6 балів). Варто зауважити, що також підвищилися якісні показники відпрацювання нормативів з бойової та спеціальної підготовки військовослужбовців НГУ, так у курсантів Ег середній бал за виконання тренувальних завдань складає 4,7 балів, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник сягає відмітки 4,2 балів. Членами науково-дослідної групи встановлено високу ефективність засобів спеціальної фізичної підготовки, що сприяло ефективному формуванню прикладних професійних компетентностей у досліджуваних курсантів Ег. Зазначена педагогічна модель може використовуватися в системі професійної освіти офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України із урахуванням нормативно-правової бази, що сприятиме більш стійкому та якісному формуванню прикладних професійних компетентностей, які необхідні для виконання завдань за призначенням в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки (екстремальних умовах).
3
Чудик, Андрій, and Дар'я Ванюк. "УНІФІКАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ (СИЛИ) У РІЗНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-ОПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ УРАХУВАННЯМ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.04.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальну проблему розвитку та удосконалення рукопашної підготовки (техніки та тактики застосування заходів фізичного впливу, сили) майбутніми офіцерами-правоохоронцями інституцій сектору безпеки і оборони України у різних умовах службово-оперативної діяльності. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-ресурсів), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано педагогічну (змістово-функціональну) модель формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) в системі спеціальної фізичної підготовки (із урахуванням карантинних обмежень) до дій у різних умовах службово-бойової (оперативної) діяльності. У вище зазначеній педагогічній моделі інтегровано: цільовий блок (мета, завдання, підходи, компоненти готовності, педагогічні умови), організаційно-змістовий блок (навчально-методичне забезпечення, інтерактивні методи навчання, кадрове забезпечення), результативно-оцінний блок (критерії, кваліфікаційні рівні, методики, методи, засоби, способи форми). Під час дослідження були використані наступні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу) тощо. Відповідно до результатів емпіричного дослідження встановлено, що результати отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних контрольної (Кг) та експериментальної (Ег) груп зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Результати контрольного тестування показали, що в процесі проведеної експериментальної роботи збільшилась кількість курсантів із вищим рівнем готовності до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності в Ег на 8 %, тоді як у Кг на 2 %, відмінного рівня збільшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, доброго рівня зменшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, чисельність курсантів задовільного рівня готовності зменшилась: в Ег на 8 %, тоді як у Кг – на 6 %. Слід зауважити, що незадовільний рівень сформованості навичок застосування заходів фізичного впливу (сили) у курсантів, як Ег, так і Кг не помічено. Крім цього, експериментально перевірені педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності. Достовірність отриманих результатів підтверджена методами перевірки за допомогою критерію χ2. Результати дослідження впроваджені у практику спеціальної фізичної підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ
4
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ." In Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Full textAbstract:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
Reports on the topic "Навчальні групи"
1
Халік, Олена Олександрівна, and Тетяна Олександрівна Дерипаска. Можливості використання психомоторних ігор та ігрових дій для розвитку дрібної моторики дошкільників. Аксіома, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3790.
Full textAbstract:
У статті аналізуються можливості використання психомоторних ігор з метою розвитку дрібної моторики старших дошкільників. Визначено види психомоторних ігор та ігрових дій: пальчикові ігри, ігри-шнурівки, ігри з лічильними паличками, піском, водою, тістом, папером, народні ігри, рухливі ігри, ігровий самомасаж. Продіагностовано рівень розвитку рухових навичок пальців і кисті за методикою Т. Г. Візель у двох старших групах дошкільного навчального закладу. Виявлено домінування середнього рівня розвитку дрібної моторики; близько третини дітей мають низький рівень сформованості рухових навичок кисті та пальців. Враховуючи отримані результати було розроблено систему психомоторних ігор та ігрових дій, яка спрямована на вдосконалення рухових навичок пальців і кисті дошкільників. Визначена система впроваджувалася в навчально-виховний процес дошкільного закладу в експериментальній групі у три етапи: підготовчий, практичний, активно-ігровий. Підготовчий етап передбачав розробку системи психомоторних ігор та ігрових дій для старших дошкільників з метою розвитку дрібної моторики. Практичний етап мав на меті поступове введення системи даних ігор у навчально-виховний процес експериментальної групи дитячого садка. Активно-ігровий етап полягав у створенні умов для активної, самостійної ігрової діяльності дітей з метою закріплення та вдосконалення рухових навичок. Експериментальним шляхом доведено, що використання психомоторних ігор та ігрових дій сприяє розвитку дрібної моторики старших дошкільників. Після застосування вказаної системи психомоторних ігор та ігрових дій статистично достовірно підвищився рівень розвитку рухових навичок кисті та пальців.
2
Лов’янова, І. В., Н. А. Тарасенкова, Н. П. Желєзняк, and Б. Й. Окунєв. Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів в освітньому середовищі багатопрофільної школи. [б. в.], 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2370.
Full textAbstract:
У статті висвітлено досвід роботи Черкаської ЗОШ № 15 щодо реалізації профільного навчання старшокласників та побудови індивідуальних освітніх траєкторій учнів багатопрофільної школи. Описано компоненти структурно-функціональної моделі організації навчально-виховного процесу, основу якої визначає розгалужена й спеціально створена система динамічних груп учнів та курсів за вибором, яка сприяє задоволенню власних освітніх потреб школярів у профільній школі.
3
Лов’янова, І. В. Підготовка майбутнього вчителя до організації професійно спрямованого навчання старшокласників математики. [б. в.], 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2368.
Full textAbstract:
Серед пріоритетних форм навчальних занять з математики у профільній школі у даному дослідженні виокремлено ігрові форми навчання, схарактеризовано вимоги до дидактичної гри. Вагоме значення у підготовці майбутнього вчителя математики до реалізації професійно спрямованого навчання старшокласників мають активні форми навчання: робота малих інтерактивних груп, ділові і рольові ігри.
4
Кучерган, Єлизавета Валеріївна, and Тетяна Олексіївна Дороніна. Реформування вищої освіти: проблемні питання педагогічної освіти. «DUX» Sp. z o.o., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1690.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд наукової дискусії, яка розгорнулася в соціальній мережі facebookу групі «Нові стандарти вищої освіти»; акцентовано увагу на питаннях, пов’язаних із професійною підготовкою вчителів у вищих навчальних закладах. Автори актуалізують ті проблеми підготовки майбутніх учителів, що потребують детального вивчення, аргументованого обговорення та нагального вирішення: ціль підготовки майбутнього вчителя (вчитель-науковець, вчитель-методист ьі вчитель-професіонал) та відповідний термін підготовки майбутніх учителів із урахуванням поєднаних спеціальностей (спеціалізацій).
5
Шутько, Віктор Васильович, Віктор Іванович Карпов, and Л. М. Світка. Застосування ігрового та змагального методу на уроках фізичної культури з волейболу. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1971.
Full textAbstract:
У зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я і малорухливим способом життя школярів потрібно шукати нові методи заохочення до занять фізичної культури. Використання цих методів на уроках з волейболу не є випадковим, так як волейбол – це один з найпопулярніших видів спорту, який отримав всесвітнє визнання. Багаточисленний інтерес до цього виду спорту пояснюється його доступністю, великим спектром емоцій, отриманих під час гри, і можливістю використовувати його для різних вікових груп. Дослідження ефективності застосування ігрового і змагального методів сприятиме підвищенню мотивації і інтересу до занять фізичними вправами. 1. Ігрова та змагальна діяльність, як форма і метод навчання школярів, є найбільш продуктивним напрямком у навчально-виховному процесі в сучасній методиці фізичного виховання. Ігровий і змагальний метод завжди приваблює і радує дитину. 2. Ігровий і змагальний методи використовуються в процесі фізичного виховання для комплексного вдосконалення фізичних якостей, тому що в ігровому і змагальному методі присутні сприятливі передумови для розвитку спритності, сили, швидкості, витривалості. 3. Ігровий і змагальний метод необов'язково повинні бути пов'язані з загальноприйнятими спортивними іграми, наприклад футболом, волейболом або рухливими іграми. Вони можуть бути застосовані на базі будь-яких фізичних вправ. 4. Ігровий і змагальний методи в силу всіх притаманних їм особливостей використовуються в процесі фізичного виховання не стільки для початкового навчання рухам або виборчого впливу на окремі фізичні здібності, скільки для комплексного вдосконалення рухової діяльності в ускладнених умовах.