Academic literature on the topic 'Мієлома множинна'

Перкутанна вертебропластика – один із широко застосовуваних у практиці малоінвазивних методів хірургічного лікування; найнебезпечнішим ускладненням вертебропластики є вихід акрилового цементу в хребтовий канал. Мета дослідження: оптимізація техніки перкутанної вертебропластики для профілактики можливих ускладнень. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 112 пацієнтів, що перебували на лікуванні у відділенні нейрохірургії КУ “ЗОКЛ” ЗОР з 2017 по 2019 рр. Усім пацієнтам було проведено пункційну вертебропластику. У 10 випадках при позиціонуванні пункційної голки не проводилася контрастна спондиловенографія. В інших спостереженнях після позиціонування пункційної голки в тілі хребця проводилася контрастна спондиловенографія, при наявності виходу контрасту за межі тіла хребця проводилася репозиція голки або при неможливості уникнути виходу контрасту вертебропластика не проводилася – 2 спостереження; при ознаках “швидкого” венозного дренажу вертебропластика виконувалася з експозицією в часі. Результати дослідження та їх обговорення. Серед усіх пацієнтів було 80 жінок і 32 чоловіки. Серед жінок було 16 молодого віку (25–44 роки), 26 середнього віку (45–60 років) і 38 літнього віку (61–75 років). Серед чоловіків було 20 молодого віку, 4 середньо-го віку і 6 літніх. За типом патології випадки розподілилися наступним чином: “агресивні” гемангіоми – 94, патологічний злам тіла хребця на тлі остеопорозу – 8, мієломна хвороба – 2, травматичний злам тіла хребця – 4 випадки і в 4-х спостереженнях – метастатичне ураження. За локалізацією: грудний відділ хребта – 40, попереково-крижовий відділ хребта – 66 та множинне ураження (г.в.п. + п.к.в.п.) у 6-ти випадках. В 1 спостереженні відзначався гіпотензивний синдром. Серед 10 випадків, у яких не застосовувалася контрастна контрольна спондиловенографія, в 1 відзначено міграцію цементу в хребтовий канал. Висновки: У профілактиці ускладнень пункційної вертебропластики велику роль відіграє відбір пацієнтів, а також контрастна спондиловенографія, яка дозволяє прогнозувати міграцію акрилового цементу в хребтовий канал.

Комп'ютерна локалізація уражень вимагає автоматичної ідентифікації структур, таких як орієнтири або великі органи, які можуть служити анатомічною системою відліку. Існують різні підходи до локалізації анатомічних функцій, які добре масштабуються для великих обсягів даних, використовуючи методи машинного навчання і комп'ютерного зору. До таких методів належать анатомічне виявлення орієнтирів і локалізація структури.