Journal articles on the topic 'Містичне'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Містичне.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Містичне.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Пастух, Т. "Містичне поле письма Ігоря Скрипника." Слово і час, no. 6 (703), червень (2019): 110–17.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Журба, Світлана Степанівна. "Сакральна роль весільного танцю в романі «Солодка Даруся» М. Матіос." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 270–75. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.279.

Full text
Abstract:
У статті досліджено сакральне значення весільного танцю в романі «Солодка Даруся» М. Матіос. Вказано, що гуцульський танець сповнений ритму, театральності, має ще й містичне значення – це закодований символ долі молодих.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Галич, О. Б. "Диференційні ознаки категорії містичне в англійській "готиці" XVIII ст." Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство, no. 9 (2010): 100–102.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Яценко, О. Д. "СУБ’ЄКТИВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІСТЬ У МЕТАФІЗИЦІ ВОЛІ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ КУЛЬТУРИ." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 28 (May 24, 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i28.944.

Full text
Abstract:
Яценко О. Д. Суб’єктивність та соціальність у мета­фізиці волі середньовічної культури. - Стаття. В статті обґрунтовано, що середньовічна культура втілює дві протилежні тенденції: з одного боку, акцен­тується локальний рівень її формування та розвитку, а з іншого - християнська релігія та інститут церкви сприяє уніфікації та інтеграції національних культур в європейську культурну традицію. Вплив христи­янства на західну культуру виявляється у зростанні внутрішньої організації суб’єктивності, що в контек­сті морально-емотивних аспектів життєдіяльності реалізується у вигляді процедури «знаходження себе в світі». Тому автор стверджує, що антична метафізи­ка споглядання в цей історичний період поступається метафізиці волі, згідно з якою екзистенційні детер­мінанти важливіші за суто онтологічні, а визначення екзистенції передбачає апеляцію до атрибутів транс­цендентного ґатунку. Аргументовано, що свобода волі є найвищою цінністю людської суб’єктивності і водно­час причиною принципової невизначеності інтелекту­альних пошуків. Для подолання цієї невизначеності необхідне спільне зусилля, або експлікація соціально­сті, що у середньовічній культурі іменовано соборні­стю - єднанням суб’єктивностей для подолання страху смерті та здобуття сенсу життя. Відповідно, автор ін­терпретує інститут церкви як містичне соціальне тіло, початок, що поєднує розрізнену дифузну масу індиві­дів у над-персональну єдність культури. Доведено, що сакралізація семіотичних та герменевтичних процедур пізнання є наслідком середньовічної метафізики волі, що обґрунтовує порядок екзистенційного пориву суб’єктивності до трансценденції. Автор доводить, що згідно з таким форматом світоглядних пошуків, знач­ної трансформації зазнають просторово-темпоральні орієнтири людського буття. Так, простір визначають через категорію світла як божественної іпостасі, а час отримує психологічні координати дефініції. Доведено, що розуміння часу як одиниці праці, вимір не пережи­того, а заробленого суттєво змінює світоглядні орієн­тири наступних епох.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Zharkova, Valeriia Borysivna. "МЕТАФІЗИЧНІ ПРОЄКЦІЇ «ЖИТТЯ ЗВУКУ» В МУЗИЦІ КАЇ СААРІАХО." Музичне мистецтво і культура 1, no. 31 (November 17, 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-1-1.

Full text
Abstract:
Мета роботи – аналіз основних характеристик «життя звуку» як ви- значального метафізичного концепту в музиці Каї Сааріахо, що відкриває шляхи до розуміння художньо-філософського смислу її творів. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, концептологічний та метафізичний методи, які відповідають актуальному на початку тре- тього тисячоліття спрямуванню музичної науки до міждисциплінарного аналізу. Наукову новизну визначає включення в український музикознавчий науковий дискурс засадничих положень композиторських стратегій та звукової практики видатної представниці сучасної культури Каї Саарі- ахо. Висновки. Концепт «життя звуку» створює передумови розуміння генерального напряму пошуку композиторів кінця ХХ – перших десятиліть XXI століття у сфері можливості представляти слухачеві «невидимий світ сутнісного». Він включає музичний доробок Каї Сааріахо у сферу он- тологічних запитань сучасної людини. Концепт «життя звуку» відкри- вається в кожному творі композиторки в неповторних проєкціях через розгортання музичної тканини твору від «серця звуку» (К. Сааріахо) до космічної безмірності його «метафізичних обертонів». Його дослідження проявляє визначальні риси духовного життя сучасної людини, що змушена існувати в багатовимірному музичному універсумі і страждає від «забруд- нення звукового середовища» (К. Сааріахо, “la pollution sonore”). Тотальна невизначеність координат, за якими можливе формування звукового світу у відповідності до запитів сьогодення, підсилює гостру актуальність пошуку маркерів для створення «чистого» простору кому- нікації, в якому б людина почула голоси цього світу (світла, ночі, подиху вітру, співу птахів, часового проміжку століть, діалогу артефактів тощо) неспотвореними та унікальними в їх єднанні із неповторним «я» кожного, хто віддає частину себе самого в побудову комунікаційного «моста». Як у справжньому житті, де зустрічається початок і кінець певної людської долі, щоб врешті-решт набути позачасовий вимір і пе- рейти у містичне «ніщо», яке є «всім», у музиці Каї Сааріхо звук має власне життя і його проєкції відтворюють для уважного слухача ті вічні духовні цінності, які є далеко за межею повсякденного і дозволя- ють людині залишатися людиною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Іваницька, Н. "Містичні химери Києва." Україна, no. 4/5 (2005): 22–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Піскунова, О. Б. "Містична фокалізація "Арабесок" Миколи Хвильового." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Філологія", no. 1078 (2013): 46–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Денисенко, О. "Містич." Кур"єр Кривбасу, no. 167 (2003): 56–130.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Лозниця, С. А. "Вдосконалення людини: містичні аспекти релігійної традиції Заходу." Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Теорія культури і філософія науки, no. 501 (2001): 121–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шабанова, Ю. А. "Містичний простір філософії Середньовіччя." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, Вип. 102 (2011): 19–23.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Щедрін, А. Т. "Релігійно-містична креативність і неоміфи в культурі постмодерну." Культура України, Вип. 31 (2010): 28–40.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Юрчук, О. "Містичний тип пророка: Т. Шевченко." Шевченкознавчі студії, Вип. 14 (2011): 91–100.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Панахова, К. "Про містичний зміст суфійської філософії." Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, no. 1(84) (November 22, 2018): 87–91. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(84).2018.87-91.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються основні характеристики містики, як є характерними рисами суфізму. Суфізм, в цілому, слід розуміти і як моральне вчення, і як філософію знання. Суфій, який відсуває душу і дух від матеріальних відносин, заповнює свою душу моральною божественною красою, і, таким чином, осягає духовну зрілість, яка дозволяє бути в контакті з Активним розумом. При цьому розвивається як моральна, так і епістемологічно зріла самосвідомість. Проста самосвідомість до досягнення цієї зрілості – це двозначна самосвідомість, пов'язана з реальним світом. Аналіз проблеми містицизму проводиться на основі різних наукових джерел. Підкреслюється, що містика суфійця справила певний вплив на розвиток духовної культури Сходу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Москальов, Д. В. "Аматор старовини. Історичні та містичні захоплення Івана Романовича Мартоса." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 8 (2010): 286–95.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Костиря, Б. "Містичні та есхатологічні мотиви в символістській ліриці Клима Поліщука." Вісник Черкаського університету. Серія "Філологічні науки", no. 38 (251) (2012): 40–48.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Москальов, Д. В. "Аматор старовини. Історичні та містичні захоплення Івана Романовича Мартоса." Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті, Вип. 8 (2010): 286–95.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Фуркало, В. С. "Містичний досвід у монотеїстичних релігійних традиціях." Політологічний вісник, Вип. 63 (2012): 38–48.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Ольшевський, І. "Дитинство і юність Т. Шевченка: містична боротьба за майбутнього Поета." Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, no. 9 (286) (2014): 106–12.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Тітомир, Є. "Феномен любові в містичній спадщині Франциска Ассизького." Схід, no. 1 (101) (2010): 102–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Тітомир, Є. "Феномен любові в містичній спадщині Франциска Ассизького." Схід, no. 1 (101) (2010): 102–6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Вільчинська, С. В. "М.Хвильовий як містичний «революціонер» (Літературний простір антропорефлексивного досвіду)." Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 24 (2010): 280–309.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Вільчинська, С. В. "М.Хвильовий як містичний «революціонер» (Літературний простір антропорефлексивного досвіду)." Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 24 (2010): 280–309.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Мозговий, Л. І. "Психоаналітична транскрипція базових концептів містичної метафізики Майстра Екхарта." Політологічний вісник, Вип. 54 (2011): 25–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Мозговий, Л. І. "Психоаналітична транскрипція базових концептів містичної метафізики майстра Екхарта." Політологічний вісник, Вип. 61 (2012): 6–13.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Любивий, Я. В. "Проблема виявлення антропологічних інваріантів містичних та релігійних систем." Політологічний вісник, Вип. 74 (2014): 37–53.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Motornyy, Oleksandr. "MYSTYC WORLD OF ROBERT FAJKUS’S POETRY." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 5(73) (March 28, 2019): 210–12. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2019-5(73)-210-212.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Шевчук, Т. "Богошукання Г. Сковороди в контексті ранньохристиянської православно-містичної екзегези." Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія "Філологічні науки", Вип. 38 (2018): 126–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Кудрявцев, М. "Містичний реалізм М.В. Гоголя: до проблеми філософсько-теологічної символіки." Зарубіжна література в школах України, no. 7/8 (2008): 10–14.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Хлистун, Юлія. "ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІЧНИХ ЗНАКІВ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОНУМЕНТАЛЬНОМУ ЦЕРКОВНОМУ ЖИВОПИСІ : КЛАСИФІКАЦІЯ, ПРИХОВАНА СЕМАНТИКА." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 71–76. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.499.

Full text
Abstract:
Монументальний церковний живопис часто сприймається або як внутрішня прикраса храму, або як «Євангеліє для неписьменних», оскільки храмовий розпис часто містить сцени зі Святого Письма. У науці живопис Православної Церкви є переважно предметом вивчення мистецтвознавців, але з точки зору культурології та семіотики він вивчений недостатньо. Символіка монументального церковного живопису недостатньо розкрита. Автор пропонує власну класифікацію символів монументального церковного розпису, використовуючи приклади з фресок сучасних православних храмів на Сході України, переважно з Донецької обл. За словами автора, усі символічні знаки сучасного українського монументального церковного живопису можна поділити на такі види: персоніфіковані, літургійні, апокаліптичні, містичні, декоративні, абстрактно-спіритуалістичні, пейзажні та символічні елементи. Аналіз семіотичних знаків у монументальному церковному живописі сприяє більш детальному «прочитанню» розпису православного храму, розкриттю прихованої семантики іконографічної тематики та глибшому розумінню східнохристиянського світогляду.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Khrystokin, Gennadii. "Post-Modernist Neo-Patristic Mystical Empiricism of John Manuzakis." Sententiae 24, no. 1 (June 16, 2011): 101–9. http://dx.doi.org/10.22240/sent24.01.101.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Брюховецька, Л. "Містичний, метафоричний, модерний. До 50-річчя "Камінного хреста" Леоніда Осики." Кіно - Театр, no. 2 (136) (2018): 39–42.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Капранов, С. В. "Психотехніка та містичний досвід у сінто: до питання про типологію." Східний світ, no. 3 (2007): 107–15.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Степанов, В. "Антропологічні змісти вчення Мехтільди Магдебурзької в контексті середньовічної містичної традиції." Схід, no. 7 (114) (2011): 147–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Степанов, В. "Антропологічні змісти вчення Мехтільди Магдебурзької в контексті середньовічної містичної традиції." Схід, no. 7 (114) (2011): 147–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Корнєєва, Христина Анатоліївна. "Реализация концепта «слово» в поэзии Зинаиды Гиппиус." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 9 (June 30, 2017): 122–30. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v9i0.1080.

Full text
Abstract:
У цій статті описаний приклад незвичайної реалізації концепту «Слово» в поезії одного з найбільш самобутніх авторів російського символізму Зінаїди Гіппіус. Відмінною рисою її поезії є містичний погляд на світ. У зв’язку з цим головним для автора є питання про осягнення трансцендентної Істини і Бога, а також про можливiстm вербальної передачі містичного досвіду. Концепт «слово» в поезії З. Гіппіус реалізований подвiйно. З одного боку, Слово – це символ Бога, а з іншого – слова часто безсилі для вираження духовного досвіду. Ця амбівалентність у реалізації концепту робить поезію З. Гіппіус діалектичною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Штейнбук, Фелікс. "АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР КОРЕЛЯТУ БОЛЮ У РОМАНІ ОЛЕСЯ УЛЬЯНЕНКА «ДОФІН САТАНИ»." Studia Methodologica 51 (December 25, 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.25128/2304-1222.20.51.01.

Full text
Abstract:
У сучасній українській літературі загалом і у творчості Олеся Ульяненка зокрема неабиякої ваги набула проблема аналізу художніх текстів, сповнених насиллям та жорстокістю. А тому мета статті полягає у тому, аби на прикладі одного із найскладніших та найсуперечливіших романів Олеся Ульяненка «Дофін Сатани» запропонувати ефективний та обґрунтований варіант методології розгляду подібних, себто «жорстких», творів. У зв’язку із цим основу відповідної методології було визначено через такий тілесний корелят, як корелят болю. Завдяки цьому аналітика роману Олеся Ульяненка «Дофін Сатани», ґрунтована на тілесному кореляті болю, дозволила, з одного боку, заперечити як суспільно-історичну, так і містично-релігійну інтерпретації, а, з іншого боку, репрезентувати альтернативну, але разом з тим вірогідну версію щодо розуміння змісту розглянутого твору, у якому поведінка і вчинки персонажів зумовлюються їхньою тілесною здатністю до переживання болісних імпульсів, що не тільки засвідчують емоційно-естетичну переконливість посталих внаслідок застосування окресленої художньої стратегії образів, а й визначають їхній аж ніяк не тваринний, а, навпаки, власне антропологічний вимір.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

КРАВЧЕНКО, Олена. "ПРІОРИТЕТ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ ПРАВОСЛАВНОГО ТРАДИЦІОНАЛІЗМУ XVI – XVII СТ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 43 (November 29, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.43.9.

Full text
Abstract:
Мета статті. У статті проаналізовано концептуальні особливості розуміння бут- тя та земного призначення людини у філософсько-полемічних текстах представників православ- ного традиціоналізму XVI – XVII ст. Методологія. Для досягнення поставленої мети, досліджуючи полемічні твори, ми дотримувалися принципів діалектики, історизму, послідовності та цілісності. Була застосована аналітична герменевтика текстів І. Вишенського, І. Копинського, Й. Княгиницького, В. Суразького, Г. Смотрицького, Віталія з Дубна тощо для виявлення в них елементів та ідей, харак- терних для релігійно-містичної течії. Під час вивчення та обґрунтування концептуальних особливо- стей розуміння буття людини мислителями православного традиціоналізму XVI – XVII ст. використані методи аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування та філософської компаративістики. Наукова новизна. У статті стверджується, що уособлюваний І. Вишенським православний традиціоналізм у тогочасній українській суспільній думці здебільшого орієнтувався на збереження візантійської основи православного благочестя. Тому мислитель проповідував повну ізоляцію від світу, втечу від земних тур- бот у монастир або печеру, навчав зневажати в людині плотське, земне, а призначення людини в земно- му бутті вбачав у постійному самовдосконаленні духу з метою обоження – злиття з Богом через благо- дать. Стосовно ж Острожських діячів та братчиків, то вони все-таки допускали певні нововведення, вкраплення ренесансних та реформаційних елементів у культурне життя. Висновки. Утвердженню в XVI – XVII ст. в українській культурі релігійно-містичної течії сприяло візантійське православ’я, зосе- реджене на плеканні духовності, молитві, досягненні земних радощів через праведне життя, відповідно до вимог Бога. Представники православного традиціоналізму з великою упередженістю ставилися до філософії, можливостей науки, «зовнішньої мудрості» – західної схоластики і здобутків ренесансно- гуманістичної та реформаційної думки. Містики доводили, що сенсом земного життя людини має бути постійне подолання зовнішнього, тілесного, злого та прагнення до вічних ідеалів духу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Morozova, Daria. "Боротьба візантійських шкіл в українській містичній антропології: Григорій Сковорода і Паїсій Величковський." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 1 (March 31, 2020): 57–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.05.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто вплив візантійської антропології на думку Григорія Сковороди і преп. Паїсія Величковського. За допомогою порівняльно-історичного методу та методу історії традиції (tradition history) простежено застосування українськими богословами XVIIІ ст. візантійської патристичної спадщини. Доповнюючи нещодавнє дослідження М.Ґ.Бартоліні, присвячене розробці Сковородою ідей Александрійської школи патристики, стаття аналізує мотиви, позичені ним у Антіохійської школи. Це, зокрема, своєрідна філософія дозвілля та християнський епікуреїзм, що відлунює вчення Йоана Золотоуста про легкість і природність християнського способу життя. Порівняння містичної антропології двох богословів показало відмінність шляхів їхньої інтроспекції, яка у Сковороди присвячена, передусім, самопізнанню, а в Паїсія – автентичному пошуку Іншого: Бога, наставника, подвижницької громади.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Kulyniak, I. Y., I. I. Zhygalo, and K. M. Yarmola. "The Mystical Tourism: the Essence and Prospects for Development in Lviv Region." Business Inform 3, no. 506 (2020): 128–37. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-128-137.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Щедрін, А. Т. "Фен-шуй у глобалізованому соціокультурному просторі (особливості релігійно-містичної креативності доби постмодерну)." Культура України, Вип. 33 (2011): 127–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Щедрін, А. Т. "Фен-шуй у глобалізованому соціокультурному просторі (особливості релігійно-містичної креативності доби постмодерну)." Культура України, Вип. 33 (2011): 127–39.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Хаботнякова, П. С. "Прагматичний ефект актомовленнєвої реалізації біблійних образів-символів у містичних трилерах Френка Перетті." Alfred Nobel University Journal of Philology 2, no. 18 (2019): 264–71. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2019-2-18-22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Довбня, К. В. "Вплив релігійно-містичних ідей сантів на світогляд та духовну садгану Міри Баї." Літературознавчі студії, Вип. 1 (52) (2018): 30–36.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Volkova, Halyna. "Ritual-mystic principle of expressiveness in operatic aktion and forming his dramaturgies." Bulletin of Mariupol State University. Series: Philosophy, culture studies, sociology 9, no. 17 (2019): 14–22. http://dx.doi.org/10.34079/2226-2849-2019-9-17-14-22.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Khabotniakova, P. S. "Metaphorical nomination of biblical image-symbol in Frank Peretti’s mystery thriller." Science and Education a New Dimension VI(183), no. 54 (November 25, 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2018-183vi54-08.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Shevchuk, Tetiana. "Grigoriy Skovoroda God-seeking in the Context of the Early Orthodox Christianity Spiritual Wisdom." SCIENTIFIC BULLETIN OF THE IZMAIL STATE UNIVERSITY OF HUMANITIES, no. (38) (November 2, 2018): 126–34. http://dx.doi.org/10.31909/26168820.2018-(38)-20.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Gorbonos, O. V., and A. I. Kariukhina. "Mystical world as a contitunent of space in fiction: historical and cultural aspects." Alfred Nobel University Journal of Philoligy 9 (2015): 6–10. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2015-0-9-6-10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Bilyi, Oleg. "Зворотний бік романтизму: мистецькі стратегії і принцип реальності." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 2 (June 8, 2021): 99–113. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2021.1.2.06.

Full text
Abstract:
У статті аналізується роль мистецьких стратегій і мистецького примусу як їхньої складової у розбудові наступальних ідеологій (універсалістських, шовіністичних, расистських) та створенні охоронницьких міфів. Окреслюється зв’язок романтичного гіперболізму з принципом реальності, який виразно постає у політичних і геополітичних імплікаціях. Романтизм розглядається як епіфеномен раціоналізму. Зокрема, йдеться про Пошлість – як одну з перетворених форм комунікативної раціональності, що паразитує на контрасті між ідеологічною тотальністю та узвичаєними формами культури. Чільне місце у статті посідає тема глобальних експансіоністських ідеологій. Автор визначає роль мистецької фантазії та містичних ідей стосовно міждержавного суперництва у геополітичних доктринах. У статті простежується взаємозалежність теоретичних засад романтизму та геополітичних проектів. Автор досліджує міфологічну ґенезу завойовницької фантазії авторитарних лідерів, яка утворюється на основі романтичної сваволі творчого суб’єкта. Осмислюється значення мистецького максималізму у контексті культурно-історичної традиції, що сягає імперського універсалізму
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

КОБИЛКО, Наталія. "СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ХИМЕРНА ПРОЗА ТА ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ «ТЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 93–98. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.12.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто основні жанри «темної літератури» та виявлено їх спільні риси з українською химерною прозою, яка посідає чільне місце в сучасному літературному процесі. Сьогодні автори дедалі частіше використовують міфологічні мотиви й сюжети, звертаються до фольклорних образів-символів та елементів народної обрядовості. В Україні на химерній жанровій та авторській прозі спеціалізується «Дім химер», заснований письменницею В. Гранецькою та поетом В. Сордом. Кластер «темної літератури» об’єднує містично-психологічний трилер, горор, детективний нуар, темне фентезі, магічний реалізм, новітню українську демонологію/міфологію тощо. У творах сучасних авторів простежено чимало рис, характерних для химерного прозописьма другої половини ХХ століття, а саме: умовність, саркастичність, гротескність, зміну тональностей, ірреальність, ліричність, філософську спрямованість, інтелектуалізм. У романах немає чіткого сюжету, натомість вони містять заплутану оповідь і несподівану кінцівку, порушено хронотоп. Часто митці вдаються до змалювання двох паралельних світів, а головними героями є люди й міфічні істоти, такі як янгол, відьма, мавка, домовик, перевертень, потерчата, гонихмарник-дводушник, Птаха й Стрибог, Смерть, Одін, Ловець Снів, Бог, Доля, Хаос. Серед проаналізованих жанрів сучасної «темної літератури» найбільшу спорідненість із химерною прозою виявляють магічний реалізм, готичний роман, фентезі, горор і психологічний трилер, які зберігають атмосферу таємничості й ірреальності, частково використовують елементи міфів і фольклору. Це дає підстави стверджувати, що українська химерна проза еволюціонувала та продовжує розвиватися.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Мурашкін, Михайло Георгійович. "Компенсаторне осяяння в релігійно- містичній та художній культурах (культурологічний аналіз «відходу дрібних думок і суєти»)." Питання культурології, no. 35 (December 27, 2019): 47–58. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188784.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography