Academic literature on the topic 'Мікроелементи токсичні'

У роботі подані результати аналізу рівня популяційного здоров’я дитячого населення Харківського регіону в сучасних екологічних умовах. Встановлені особливості мінерального дисбалансу з підвищенням накопичення умовно-токсичних мікроелементів, що відображає вплив екологічних факторів на формування хронічної соматичної патології в дитячому віці. Доведена необхідність враховувати показники мікроелементного балансу в системі моніторингу здоров’я дитячої популяції та застосування індивідуальних заходів профілактики розвитку екозалежної патології.

Стоки природних чи інших вод є джерелом локального забруднення сільськогосподарських угідь та довкілля. Окремі культурні рослини мають підвищену здатність до акумуляції металів і можуть використовуватися в технологіях фіторемедіації. Тому дослідження рівнів забруднення ґрунтів як об'єктів довкілля що мають на своїх площах будь-які джерела надходження токсичних металів є актуальним. Не менш важливим є і встановлення особливостей накопичення мікроелементів і важких металів культурними рослинами. Встановлено розподіл і накопичення металів різних груп токсичності в орному шарі моніторингових ділянок на чорноземі південному та в рослинах ріпаку озимого с. Рескатор в залежності від мікрорельєфу поля обумовленого наявністю природного стоку вод.

Екосистеми гідросфери мають визначальне значення для функціонування міських техноекосис-тем. На їх екологічний стан найбільший вплив чинять виробничі процеси підприємств, особливо гір-ничодобувних, які використовують величезні обсяги ресурсів (енергії, матеріалів і води), а поверта-ють до навколишнього середовища масу відходів і забруднених стічних вод. Аналіз багаторічних спо-стережень показує, що найбільш поширеними забруднювачами річок басейну Дніпра є нітрити, азотамонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Концентрація їхсвідчить про порушення якісних нормативів води, які затверджені для промислово-господарськихкомплексів, водойм для розведення риб, а також культурно-побутового призначення в межах місь-ких техноекосистем. З метою не тільки подолання негативних наслідків, а й запобігання техноген-ного впливу, одним з головних завдань екологічно збалансованого природокористування повинно бутивизначення полікомпонентного впливу токсичних викидів і відходів на навколишнє середовище, особ-ливо на гідросферу. Представлено методологічні підходи до оцінки природно-техногенного впливу нагідросферу в межах міських техноекосистем. У цьому дослідженні пропонується оцінювати приро-дно-техногенний вплив на гідросферу шляхом визначення на мікроелементному рівні парного корелю-вання. Актуальність цієї проблеми обумовлена ще й тим, що в останні роки простежується тенде-нція вторинного забруднення природних вод унаслідок десорбції забруднювачів різної природи та хі-мічної структури у відповідних донних відкладеннях. Уперше були досліджені кореляційні взаємозв'я-зки між техногенними, біогенними та гідрологічними характеристиками водойм у межах міськихтехноекосистем; визначені коефіцієнти парної кореляції; виконана систематизація та визначеноосновні закономірності, які стосуються розподілу мікроелементів у семи групах, з урахуванням їхкількісного вмісту в планктоні. В результаті аналізу коефіцієнтів парної кореляції між мікроелеме-нтами, що містяться у планктоні, була складена класифікація небезпеки цих мікроелементів щодоперенесення їх в харчовому ланцюзі «Планктон/Риба/Людина».

The objective: to study features of gestational dynamics of levels of toxic elements in serum and erythrocytes of women of all reproductive age give birth first time. Patients and methods. Detection of toxic ME conducted in serum and erythrocytes of pregnant women of early, middle and high reproductive age who gave birth for the first time. Reproductive age of pregnant women was 16.33±0.21 years, 24.67±0.37 and 36.14±0.77 years. The study was conducted in the first, second and third trimesters of pregnancy at 10.26±0.34, 23.23±0.51 and 36.08±0.59 weeks of gestation. Content of ME (chromium, nickel, lead, cadmium) in biological substrates was determined by atomic absorption spectrophotometer C-115 MI equipped computer console for automatic calculation of ME content production Selmi (Ukraine). Results. In pregnant women of middle reproductive age changing of contents of toxic microelements were different - serum level of nickel and chromium significantly decreased, its associated with a significant deterioration of the placental barrier against them in the third trimester of pregnancy and transporting them to the fetus. Increased serum lead opposite rising due to the ability of the placenta blocking its active transport. In the blood of pregnant women of middle reproductive age was detected extremely toxic cadmium, while its content in serum and erythrocytes has been steady throughout the pregnancy. Comparative analysis of contents and balance of microelements in serum and erythrocytes in women giving birth for the first time, during pregnancy indicates a more unfavorable structure of the contents of toxic elements in women of early reproductive age compared to the women of middle reproductive age. Until the end of the third trimester of pregnancy there is an increasing of content of toxic nickel and lead in red blood cells and in serum – cadmium. In women of older reproductive age compared to the women of middle reproductive observed trend of increasing toxic nickel and cadmium in blood serum and erythrocytes. Conclusions. The perspective is to determine the role of the placenta in protecting the fetus from exposure of toxic elements and its functions – transport, barrier, depositing on toxic trace elements during the gestational process. Key words: toxic elements, pregnant women, reproductive age, first birth.

Сьогодні на українському ринку фігурує понад 300 найменувань ковбасних виробів, але велика увага приділяється створенню новітніх технологій виробництва харчових продуктів, зокрема продуктів, які отримали назву - функціональні продукти харчування. Технології виробництва функціональних варених ковбас Діабетична призначена для людей, що страждають цукровою хворобою (діабетом) і посвячена наша робота. При виробництві варених ковбас використовують нітрит натрію або калію. За рішенням ВООЗ добова доза для людини має складати не більш 5 мг на 1 кг маси тіла. Небезпека використання нітритів полягає в тім, що саме вторинні аміни здатні реагувати з нітритами ковбас, утворюючинітрозаміни. Нітрозаміни відносяться до сильнодіючих токсичних речовин, які негативно впливають в першу чергу на печінку та нирки людини в результаті чого відбувається порушення їх функцій та некрози. Однак найбільшу небезпеку для організму людини становить канцерогенна дія нітрозамінів, які можуть викликати утворення пухлин різних органів. Зростаюча проінформованість про потенційну шкоду консервантів для здоров'я сприяла проведенню досліджень ряду авторів Представляються актуальними дослідження з обґрунтування рецептур і технології на фаршеву систему варених ковбасних виробів без нітриту натрію або калію. Розглянуто питання можливості заміни нітриту натрію на використання нізину та кориці у виробництві варених ковбасних виробів. Показано позитивний вплив ї харчової добавки (нізину та кориці) на терміни зберігання ковбасних виробів, а також на підвищення їх біологічної та харчової цінності Завдяки нізину та кориці відбувається здійснення біохімічних перетворень основних компонентів м'яса з утворенням з'єднань, що обумовлюють смак, аромат і консистенцію. Разом із цим відбуваються зміни фізико-хімічних параметрів м'ясного фаршу в напрямку, несприятливому для розвитку патогенної мікрофлори. Нізин та кориця має антимікробні та антиоксидантні властивості, підвищує активність інсуліну в організмі людини. Крім того, слід зазначити, що кориця знижує в крові жир і холестерин та нейтралізує вільні радикали. Дослідники виявили, що кориця має властивість відновлювати чутливість тканин до інсуліну і контролювати цукор крові. Тому додавання до удосконаленої рецептури вареної діабетичної ковбаси вищого сорту нізину та кориці частково поповнює дефіцит мікроелементів за рахунок включення в раціон харчування людей як найбільш прийнятого харчового продукту для масового споживання-кориці.

Сучасні дослідження засвідчують зміни мікроелементного складу крові при захворюваннях пародонта. Елементна характеристика слини наркозалежних хворих із патологією пародонта мало досліджена та залишається актуальною.Мета дослідження – дослідити мікроелементний склад слини у наркозалежних пацієнтів, хворих на хронічний генералізований пародонтит початкового та І ступенів.Матеріали і методи. Об’єктом біохімічних досліджень була ротова рідина хворих на хронічний генералізований пародонтит початкового та І ступенів (ХГП), з яких 24 наркозалежних осіб (основна група), 10 ненаркозалежних пацієнтів (група порівняння) та 10 осіб з інтактним пародонтом (група контролю). Мікроелементний склад ротової рідини (Fe, Zn, Mn, Cu, Cr, Pl, Sr) визначали спектральним методом за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115 ПК (Україна). Визначення вмісту макроелементів проводили за допомогою біохімічного аналізатора “Humalyzer 2000”.Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження засвідчили достовірне збільшення рівня Са та зменшення кількості Р в осіб основної групи порівняно з показниками у пацієнтів групи порівняння та контрольної групи. Концентрація мікроелемента Fe була більшою у наркозалежних (0,531±0,007) мг/кг проти показників ненаркозалежних (0,509±0,006) мг/кг хворих на ХГП, а також порівняно з результатами осіб із здоровим пародонтом (0,481±0,004) мг/кг. Рівень елементів Cu, Zn, Mn у ротовій рідині наркозалежних осіб, хворих на ХГП, був меншим порівняно з групою порівняння і групою контролю. Виявлено збільшення концентрації токсичних мікроелементів Pb, Sr в ротовій рідині узалежнених хворих на ХГП.Висновки. Дослідження показали лабільність макро- та мікроелементного складу наркозалежних осіб, хворих на ХГП, та можливий вплив на нього наркотичних речовин.

Марганець – есенційний мікроелемент, необхідний для кровотворення, а також нормального функціонування головного мозку, гормональної та репродуктивної системи, генетичного апарату та антиоксидантної системи клітини. В цій статті проаналізовано дані наукових публікацій та інтернет-ресурсів, що стосуються актуальних питань молекулярної біології, медицини, фізіології та токсикології марганцю. Окреслено проблематику впливу високих доз мангану на людський організм. Описано негативні ефекти, які виникають в організмі людини при його надлишку.

Наукова робота присвячена обґрунтуванню етіопатогенетичної концепції розвитку мікроелементозу у передчасно народжених дітей на підставі визначення показників умісту і балансу мікроелементів у системі мати-плацента-плід. Досліджено вміст та баланс есенціальних (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) та токсичних мікроелементів (Cr, Cd, Pb, Ni) у плаценті, волоссі жінок та їхніх передчасно народжених дітей. Плацента забезпечує високу напруженість і динамізм їхнього функціонування. Проаналізовано особливості мікроелементного балансу у волоссі матерів, які народили передчасно. Встановлена значна роль Co, Zn і Mn в мікроелементному гомеостазі жіночого організму. На основі вивчення співвідношень пар есенціальних мікроелементів у волоссі плода встановлена важлива роль у процесах підтримки їх гомеостазу зменшення Co та підвищення Cu та Mn. У жінок та їхніх дітей, які народились в більш ранні терміни гестації, показники Cr та Ni значно вищі. У дітей з ЕММТ визначався найвищий рівень токсичних мікроелементів у волоссі (Cr, Cd, Ni), що є свідченням недосконалої бар’єрної функції плаценти щодо них на ранніх етапах гестації. Запропоновані до використання нормативні показники есенціальних мікроелементів у плаценті, волоссі матерів та їхніх ЗН у разі фізіологічного перебігу вагітності.
Научная работа посвящена обоснованию этиопатогенетической концепции развития микроэлементозов в преждевременно рожденных детей на основании определения показателей содержания и баланса микроэлементов в системе мать-плацента-плод. Исследовано содержание и баланс эссенциальных (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) и токсических микроэлементов (Cr, Cd, Pb, Ni) в плаценте, волосах женщин и их недоношенных детей. Плацента обеспечивает высокую напряженность и динамизм их функционирования. Проанализированы особенности микроэлементного баланса в волосах матерей родивших преждевременно. Установлена значительная роль Co, Zn и Mn в микроэлементном гомеостазе женского организма. На основании изучения соотношений пар эссенциальных микроэлементов в волосах плода установлена важная роль уменьшения Co и повышения Cu и Mn в процессах поддержания их гомеостаза. У женщин и их детей, которые родились в более ранние сроки гестации, показатели Cr и Ni значительно выше. У детей с ЭНМТ определялся высокий уровень токсичных микроэлементов в волосах (Cr, Cd, Ni), что свидетельствует о несовершенной барьерной функции плаценты в отношении их на ранних этапах гестации. Предложенные к использованию нормативные показатели эссенциальных микроэлементов в плаценте, волосах матерей и их ЗН в случае физиологического течения беременности.
The scientific work is devoted to the research of the topical issue of modern pediatrics and neonatology - substantiation of the etiopathogenetic concept of microelementosis development in premature infants on the basis of determining the content and balance of microelements in the mother-placenta-fetus system. We studied the content and balance of trace (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) and toxic microelements (Cr, Cd, Pb, Ni) in placenta of women which born prematurely at different stages of gestation. Placenta provides high tension and dynamism of functioning in relation to trace microelements. The content of Fe, Cu and Zn in placenta reached maximum values at 29-31 weeks of gestation, and Mn - at 32-36 weeks. Co level increased, while Mg, in contrast, decreased during pregnancy. Placenta has been shown to act as a barrier to toxic elements. Chromium and cadmium accumulate up to 36 week of gestation, then they are transported to the fetus. Lead accumulates up to 29-31 week, then placenta maintains its constant level. We analyzed peculiarities of microelement balance in the hair of mothers and their children born with low, very low and extremely low birth weight. A significant role of cobalt, zinc and manganese in the homeostasis of essential trace elements in the body of mothers has been established. Higher Cr levels were found in mothers which gave birth earlier in gestation. Hair of newborns with ELBW was dominated by iron due to its high needs in the early stages of fetal development. Based on the study of the ratios in pairs of essential trace elements in the hair of the fetus, it was found that an important role in maintaining of their homeostasis is played by reducing of cobalt and increasing of copper and manganese. Cr and Ni levels are much higher in women and their children born earlier in gestation. In children with ELBW, the highest level of toxic elements in the hair (Cr, Cd, Ni) was determined. This is the evidence of imperfect barrier function of the placenta against them in the early stages of gestation. We proved the role of microelement imbalance in the pathogenesis of IUGR. Mg and Mn deficiency has been reported in women which born newborns with IUGR. The high ratios in Cu/Mn and Zn/Mn pairs indicate the ability of manganese deficiency to affect the balance of other trace elements. In the hair of children with IUGR there is an increasing of Fe level and decreasing of Co and Mn. The normative indicators of essential microelements (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) in placenta, hair of mothers and their healthy full-term newborns in case of physiological course of pregnancy are offered for use.

We study the content of Cr and Cd in women hair and their children, which were born with intrauterine growth restriction. In hair of children with intrauterine growth restriction found low content of Cr, which is due to a violation of the transport and depositing functions of the placenta.