Academic literature on the topic 'Міжнародні торгівельні відносини'

У статті досліджено украшсько-австрійські відносини, українсько-німецькі відносини, проведено порівняння відносин. Визначено сутність, актуальність, мету відносин між Україною та Австрією та крізь призму взаємовідносин з ФРН. Розглянуто та висвітлено основні етапи розвитку між ними державами. Проаналізовано вплив відносин зовнішньо-економічної діяльності на економіку України. На сучасному етапі відносини з Німеччиною є важливим вектором зовнішньої політики України. Це насамперед зумовлено тією роллю, яку відіграє ФРН у врегулюванні конфлікту на Сході України. ФРН є як одним із найбільших інвесторів, так і одним із найважливіших торгівельних партнерів України. Сучасний стан українсько-німецьких відносин має ознаки системної кризи, зумовленої як проблемами внутрішнього розвитку Європейського Союзу, так і перманентною політичною нестабільністю в Україні. Економічна співпраця України та Австрії має свої традиції. За часів Радянського Союзу існували стійкі економічні зв'язки України з Австрійською Республікою. Від початку проголошення нашої держави незалежною та ще задовго до цього Австрія була для України одним із основних країн-партнерів у напрямі до європейської інтеграції. Напрямам організації співпраці між Австрією та Україною була приділена велика увага у двосторонніх відносинах в певних питаннях. Австрія була наставником у напрямах політики, економіки та культури взаємодії з ЄС. Проаналізувавши відносини України та Австрії за кілька останніх років, можна стверджувати, що Австрія стала одним із основних інвесторів в економіку України. Українсько-австрійські відносини крізь призму відносин з ФРН виявляються у тому, що при побудові відносин України з Австрією чи Німеччиною спостерігаються схожі сценарії побудови взаємовідносин, підписуються схожі міжнародні договори, від початку взаємовідносин вони підштовхують Україну до інтеграції в ЄС, стимулюють нашу державу до прийняття європейських норм і приведення нормативної бази у відповідність до ЄС.

У статті розглянуто сутність та методику оцінки зовнішньоекономічної безпеки держави. Проаналізовано сучасні підходи до трансформації структури показників зовнішньоекономічної безпеки відповідно до сучасних тенденцій міжнародної інтеграції. Визначено фактори зовнішнього впливу на економічну безпеку. Наведено пропозиції щодо доповнення Методичних рекомендацій щодо розрахунку економічної безпеки України індикаторами військово-економічної безпеки, враховуючи сучасне торгівельне протистояння України та Російської Федерації в умовах гібридної війни. Запропоновано додаткові індикатори економічної безпеки із встановленими критичними значеннями, що стосуються зовнішньоекономічних відносин ержави.

У статті здійснено аналіз літературних джерел, досліджено історичні передумови розвитку системи стандартизації в Україні та світі. Розглянуто особливості виникнення та розвитку стандартизації. Багатовікова історія стандартизації дуже цікава та корисна для суспільства, адже діяльність в галузі стандартизації прослідковується ще з древніх часів. Елементи стандартизації з’явилися тоді, коли ще не існувало поняття про цей термін. Подано визначення основної термінології, яка розкриває суть проблеми: «стандартизація», «стандарти» тощо. З’ясовано, що стандарт встановлює призначені для загального та багаторазового використання правил, інструкції або характеристики, що стосуються діяльності чи їх результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначення, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги. Стандартизація акумулює найсучасніші досягнення у сфері науки і техніки, легко поєднує в собі фундаментальну і прикладну науку, сприяючи швидкому впровадженню цих наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш перспективні напрямки економічного і технічного прогресу і стан економіки. Стандартизація є одним з найбільш результативних шляхів удосконалювання виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності або її результатів. Досліджено види стандартизації та особливості виникнення міжнародної та національної стандартизації, створення організацій зі стандартизації, розвиток стандартизації в Україні. З’ясовано, що перші результати національної і міжнародної стандартизації мали велике практичне значення для розвитку продуктивних сил і призвели до створення національних організацій зі стандартизації.

У статті розглянуті проблеми торгівельних відносин між Китаєм та країнами Євросоюзу. Проаналізовано обсяг торгівлі між цими країнами у динаміці. Сьогодні Китай є торговельним партнером для ЄС №1. Проаналізовано причини розвитку міжнародної торгівлі між Китаєм та ЄС. Це передусім багатовекторна торгівельна стратегія та бажання зменшення впливу США. Для багатьох країн ЄС з сильною економікою ринок Китаю в умовах кризи в зоні євро стає одним із перспективних напрямків власного експорту. Це дозволяє зберегти високу господарську динаміку країн ЄС. Визначено фактори, що можуть заважати розвитку цього типу міжнародних відносин. До цих проблем належить розбіжності щодо доступу до ринків, зростаючою китайською конкуренцією, політика ЄС щодо Китаю, прагнення ЄС стратегічної автономії, інструментарій щодо Китаю, ризикована стратегія та розвинена трансатлантична співпраця.

У статті представлено результати дослідження динаміки, стану та структури зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. Розглянуто зовнішньоекономічну діяльність України на умовах Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі, застосування торговельної частини якої розпочалося в січні 2016 року. Виявлено, що характерною рисою останніх років є деіндустріалізація експорту та закріплення його сільськогосподарської спеціалізації. Продемонстровано, що вітчизняна економіка продовжує утверджуватися на міжнародних ринках як ключовий аграрний гравець. Досліджено відносини між Україною та ЄС. Висвітлено, що Україну вважають важливим політичним та торгівельним партнером Європейського Союзу. Доведено, що ЄС прагне до все більш тісних відносин з Україною, виходячи за рамки просто співпраці, до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці. Проведено аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі України в 2020 році та показано, що основними товарами, орієнтованими на міжнародний ринок, були продукти рослинного походження, неблагородні метали та вироби з них, машини та механізми, мінеральні продукти, жири та олії рослинного та тваринного походження, хімічна продукція, наземні транспортні засоби, літаки, плавучі транспортні засоби. Визначено, що найбільшу частку в структурі експорту та імпорту послуг займали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, послуги в галузі телекомунікацій, комп'ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, роялті та інші послуги, пов'язані з використання інтелектуальної власності, послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю. У дослідженні виділено серед основних партнерів України у зовнішній торгівлі такі європейські країни, як Німеччина, Польща, Італія та Нідерланди. Доведено, що ситуація з торгівлею між Україною та ЄС виглядає не зовсім чіткою, що структура експорту залишається в основному сировинною та низькотехнологічною. Доведено, що зменшення імпортних мит ЄС не призвело до значних змін у структурі зовнішньої торгівлі, що існує негативне сальдо зовнішньої торгівлі для більшості груп товарів і послуг, що негативно позначається на платіжному балансі та економічному зростанні. Доведено, що різностороннє співробітництво з Євросоюзом на сьогоднішній день в повній мірі відповідає природному геополітичному напряму інтеграційної стратегії України і є одним з основних практичних засобів формування ефективної відкритої економіки.

Торгівля з міжнародними партнерами має вплив від різноманітних факторів, найважливішими з яких є: загальний стан економіки країни; кон'юнктура світового ринку; економічний стан основних торговельних партнерів; рівень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Розвиток інтеграційної зовнішньоекономічної політики України в значній мірі залежить від розвитку інтеграційних процесів в умовах глобалізації світового господарства та домінування відкритих економічних систем.

Розглянуто сутність, особливості, форми, напрями та основні рушійні сили фінансової глобалізації, динаміку зовнішнього державного та гарантованого державою боргу України. Виокремлено недоліки фінансової глобалізації.
The essence, features, forms, directions and main driving forces of financial globalization, dynamics of external state and guaranteed by the state of Ukraine's debt are considered. The disadvantages of financial globalization are highlighted.

У статті охарактеризовано Інтернет-торгівлю як сучасний інструмент реалізації товарів і послуг, заснований для застосування нових інформаційних технологій для укладення комерційних угод і управління процесами виробництва.