Academic literature on the topic 'Міжнародні кредити'

Визначено основні пріоритетні напрями розширення співробітництва України з міжнародними кредитними інститутами, доведено необхідність дослідження даної проблематики. Виходячи з актуальності запропонованої тематики, стаття присвячена обґрунтуванню пріоритетних напрямів розширення та ефективної співпраці України з міжнародними кредитними інститутами. Обґрунтовано доцільність залучення кредитних ресурсів для України. Найбільший результат країна отримала від перших кредитів, що надійшли від МВФ та Міжнародного банку розвитку та реформування. Дані кредитні ресурси призначені для формування золотовалютних резервів та фінансово-кредитної системи країни. В статті досліджено кредитну діяльність провідних міжнародних кредитних інституцій, окреслено ключові програми та стратегічні напрями партнерства міжнародних кредитних організацій з Україною. Визначено пріоритетні напрями сприяння співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучених коштів і створити сприятливий інвестиційний клімат у країні. Окреслено найбільш проблемні моменти співпраці України з світовими кредитними інститутами. Обґрунтовано необхідність розбудови механізму управління з метою підвищення ефективності співпраці України з міжнародними кредитними інституціями як важливого інструменту політики держави з метою здійснення економічних реформ, і як наслідок можливість вчасно адаптуватися до сучасних змін в міжнародній економіці. Визначено, що вдосконалення співробітництва України із міжнародними кредитними організаціями забезпечить нашій країні позитивні результати в період реалізації економічних реформ, підсилить роль України у формуванні міжнародних валютно-фінансових відносин; зростання довіри та інтересу іноземних інвесторів до вітчизняної економіки, і як наслідок ріст обсягів іноземного інвестування; можливість використання послуг міжнародних організацій, що забезпечить вирішення нагальних завдань державної політики в Україні.

Проведений аналіз стану системи господарського законотворення показує, що дії законодавців практично завжди відставали від потреб економіки, а господарські процеси в Україні врегульовувалися недостатньо дієвим і несвоєчасним точковим втручанням. Аналогічна ситуація зберігається і нині з тими лише відмінностями, що зумовлені виконанням вимог світової та європейської спільноти як умови, за яких відбувається доступ українських товарів на міжнародні ринки, та надаються закордонні кредити. Обґрунтовуючи теоретичну складову процесу забезпечення конституційних гарантів при захисті прав суб’єктів господарювання, автор дійшов висновку про те, що науковцям і практика вкрай необхідно визначитися щодо однакового і професійного розуміння поняття «справедливість», адже лише шляхом застосування цього поняття в його класичному розумінні з урахуванням логічної категорії обсягу можна забезпечити правильне, об'єктивне, неупереджене ставлення людських і господарських відносин, які відповідають морально-етичним і правовим нормам.

Анотація. Процеси глобалізації у світовій економіці посилюють тенденції залежності бюджетних політики країн, у тому числі у сфері формування публічних видатків, від міжнародних відносин. У науковій літературі доволі ґрунтовно розкрито різноманітні механізми залежності публічних видатків від міжнародних відносин. Однак обґрунтовані наукові позиції щодо тих чи інших наслідків для видатків бюджетів різних країн не впорядковано в цілісну систему зовнішніх чинників. Метою статті є систематизація вчення про вплив міжнародних відносин, у яких бере участь країна, на видатки державного бюджету і розвиток теоретичних положень фінансової науки про зміни публічних видатків під впливом міжнародних відносин. Запропоновано згрупувати чинники, які впливають на публічні видатки, у чотири напрями: 1) геополітичні; 2) юридичні, 3) фінансово-кредитні; 4) інфраструктурні. Серед геополітичних чинників, які найбільше впливають на видатки держави, виокремлено військову агресію, ізоляцію, санкції, втручання у внутрішні справи країни тощо. Важливе значення для публічних видатків мають міжнародно-правові (юридичні) чинники, а саме: правові акти міжнародних інституцій, правомочність яких поширюється на державу; ухвали міжнародних судів; рішення міжнародних фінансових організацій. З-поміж чинників міжнародної фінансово-кредитної системи, від яких залежать видатки національних бюджетів, зазначено стан, динаміку, тенденції на міжнародних фінансових, валютних, кредитних ринках. Наслідки інфраструктурних чинників для публічних видатків проявляються через створення об’єктів глобальної інфраструктури, їхня модифікація і ліквідація. Одержані результати дають змогу чіткіше ідентифікувати міжнародні чинники, що впливають на публічні видатки, і більш ґрунтовно розуміти природу такого впливу. Ключові слова: публічні видатки, бюджет, бюджет держави, економічні санкції. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 31.

Статтю присвячено дослідженню механізмів фінансування Міжнародного валютного фонду. На підставі проаналізованої наукової літератури з даної проблематики висвітлено спектр діаметрально різних поглядів на правову природу фінансування МВФ, а саме механізм фінансування МВФ розглядається науковцями як: 1) кредит; 2) відсутність кредитних відносин, оскільки має місце купівля валюти; 3) міжнародний договір; 3) відсутність договірних відносин, оскільки міжнародна угода між МВФ і країною, якій надається фінансування, не укладається. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя та умови надання фінансової допомоги Фонду кра- їнам-членам. Проілюстровано організаційно-правові особливості процедури отримання валютних коштів на прикладі фінансування України, висвітлено основний зміст таких документів, як Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Визначено, що механізми фінансування МВФ: 1) ані формально, ані структурно не належать до системи міжнародних договорів, а виступають особливим правовим механізмом у формі односто- ронніх рішень щодо надання фінансування країні-члену; 2) за змістом домовленостей не належать до кредитних договорів, а є купівлею-продажем відповідної валюти (але за функціональним призначенням подібні до кредитних договорів). Встановлено, що, незважаючи на відсутність юридично оформленого індивідуального кредитного договору між МФВ і країною-членом, практика відносин свідчить, що цей факт не зменшує ймовір- ність виконання відповідних зобов’язань з боку країн через такі чинники: 1) зобов’язання, що виплива- ють із механізмів фінансування, виконуються як такі, що випливають зі Статуту МВФ; 2) автори- тет МВФ як центральної інституції в міжнародному валютному правопорядку; 3) репутаційні ризики у випадку порушення країною умов механізму фінансування.

Для повноцінного функціонування і сталого розвитку мале та середнє підприємництво потребує зовнішнього фінансування. Сучасний ринок фінансових послуг пропонує безліч джерел такого фінансування, як традиційних, так і новітніх, які можуть бути як каталізаторами розвитку малих підприємств, так і «борговими пастками». У статті здійснено характеристику зовнішніх джерел фінансування суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні, а також оцінено їх переваги та недоліки за низкою критеріїв. У результаті з’ясовано, що державні та міжнародні кредитні програми підтримки малого та середнього підприємництва є найбільш прийнятними за більшістю критеріїв, а банківський кредит, фінансовий лізинг, краудфандинг і мікрокредитування поступаються за деякими критеріями, зокрема, за ціною та завищеними вимогами до позичальників.

Алекперов Э. Характерные особенности правосу­бъектности международных финансовых организа­ций. - Статья. Основная цель исследования. Обзор и анализ основ­ных характеристик правосубъектности международ­ных финансовых организаций, а также обобщения рекомендаций и предложений по их дальнейшей дея­тельности. Методы. В исследовании применялись методы системного и сравнительного анализа. В статье исполь­зованы методы обобщенного анализа, а также различ­ных теорий по проблематике правосубъектности меж­дународных финансовых организаций. Новизна в статье. В работе анализируется специ­фика правосубъектности международных финансовых институтов. Рассматриваются понятие и содержание международной правосубъектности - характеристи­ки, свойственные субъектам международного права. Автор считает, что механизм неотвратимости ответ­ственности как государств, так и ведущих междуна­родных финансовых институтов за полное соблюдение общепринятых стандартов в области международной финансовой деятельности должен и дальше совершен­ствоваться, а также нужно продемонстрировать пол­ную объективность в применении этого механизма. Выводы. Таким образом, международные органи­зации стали наделяться особой правосубъектность, отличной от правосубъектности государств. Право­вая природа международных финансовых институтов основана на общих целях и интересах государств-чле­нов. Эти цели согласованы в договоре о его создании. Другими словами, правовая природа международ­ных финансовых организаций определяется тем, что они действуют как юридические лица, объем кото­рых зависит от учредительных документов этих орга­низаций. По своей правовой природе международными финансовыми организациями являются международ­ные межправительственные организации, которые: от­ражают единство государств; создаются на постоянной основе; устанавливаются договором; стремятся обеспе­чить стабильность международных валютных и фи­нансово-кредитных отношений и развивать сотрудни­чество в этой области; имеют свободу воли, органы управления и правосубъектность в целом; пользуются определенными привилегиями и иммунитетами; несут ответственность в пределах, определенных учредитель­ными документами. В исследовании также рассмотрены вопросы, связанные с определением понятия и содержания меж­дународной правосубъектности - характеристики, присущие субъектам международного права. Таким образом, международные финансовые учреждения как субъекты международного финансового права имеют право заключать не только правоприменитель­ные акты, но и международные соглашения. В статье рассматриваются особенности этого и других юридиче­ских качеств. Ключевые слова: международные финансовые организации, международная финансовая деятель­ность, правовой статус, правосубъектность, права и обязанности. Анотація Алекперов Е. Характерні особливості правосуб’єк- тності міжнародних фінансових організацій. - Стаття. Основна мета дослідження. Огляд та аналіз основних характеристик правосуб’єктності міжнарод­них фінансових організацій, а також узагальнення ре­комендацій і пропозицій щодо їхньої подальшої діяль­ності. Методи. У дослідженні використовувалися методи системного й порівняльного аналізу. У статті застосова­ні методи узагальненого аналізу, а також різних теорій із проблематики правосуб’єктності міжнародних фі­нансових організацій. Новизна в статті. У роботі аналізується специфіка правосуб’єктності міжнародних фінансових інститу­тів. Розглядаються поняття та зміст міжнародної пра- восуб’єктності - характеристики, властивої суб’єктам міжнародного права. Автор вважає, що механізм невід­воротності відповідальності як держав, так і провідних міжнародних фінансових інститутів за повне дотри­мання загальноприйнятих стандартів у галузі міжна­родної фінансової діяльності повинен і далі вдоскона­люватися, а також потрібно продемонструвати повну об’єктивність у застосуванні такого механізму. Висновки. Таким чином, міжнародні організації стали наділятися особливою правосуб’єктністю, від­мінною від правосуб’єктності держав. Правова при­рода міжнародних фінансових інститутів заснована на спільних цілях та інтересах держав-членів. Цілі узгоджені в договорі про його створення. Іншими сло­вами, правова природа міжнародних фінансових орга­нізацій визначається тим, що вони діють як юридичні особи, обсяг яких визначається установчими докумен­тами цих організацій. За своєю правовою природою міжнародними фінансовими організаціями є міжна­родні міжурядові організації, які: відбивають єдність держав; створюються на постійній основі; встановлю­ються договором; прагнуть забезпечити стабільність міжнародних валютних і фінансово-кредитних відно­син і розвивати співробітництво в цій галузі; мають свободу волі, органи управління та правосуб’єктність в цілому; користуються певними привілеями й імуні­тетами; несуть відповідальність у межах, визначених установчими документами. У дослідженні також розглянуті питання, пов’яза­ні з визначенням поняття та змісту міжнародної пра- восуб’єктності - характеристики, властивої суб’єктам міжнародного права. Таким чином, міжнародні фінан­сові установи як суб’єкти міжнародного фінансового права мають право укладати не тільки правозастосовні акти, але й міжнародні угоди. У статті розглядаються особливості такого й інших юридичних якостей.

Метою статті є вивчення досвіду організації ринку зелених облігацій в різних країнах світу, а також обґрунтування можливостей запровадження відповідного досвіду в Україні. Науковою новизною є сформовані за результатами дослідження наукові пропозиції щодо створення правових передумов для організації ринку зелених облігацій та сприяння розвитку відповідного ринку в Україні. Висновок. У результаті вивчення світового досвіду й практик організації ринку зелених облігацій у різних країнах світу, у тому числі країнах із близьким до України кредитним рейтингом, можна стверджувати, що актуальним для України є: 1) Створення правових передумов для запровадження ринку зелених облігацій (виокремлення зелених облігацій в окремий клас цінних паперів, створення сприятливих умов для їх випуску усіма суб’єктами, що здійснюють таку емісію в міжнародній практиці; імплементація міжнародних принципів зелених облігацій в національне законодавство, розробка національних стандартів та керівних процедур, зокрема запровадження вільного ринку для приватного сектору та правового регулювання для публічного сектору; запровадження стимулів для розвитку ринку зелених облігацій, що застосовуються в міжнародній практиці; 2) Сприяння розвитку ринку зелених облігацій (залучення міжнародних банків розвитку до інвестування в зелені облігації України та до підвищення їх кредитної якості, інвестиційної привабливості; налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, зарубіжними інвестиційними компаніями та донорськими фондами з питань залучення зеленого фінансування в Україну). Ці пропозиції можуть бути враховані під час розробки національної моделі рину зелених облігацій в Україні, що стане основою для формування державної політики запровадження ринку зелених облігацій.

Анотація. Інформаційні запити глобалізованого суспільства змушують суб’єктів господарювання формувати фінансову звітність, здатну задовольними вимоги всіх зацікавлених сторін. Мета статті — оцінити, яку інформацію суб’єкти господарювання розкривають у фінансовій звітності, складеній за МСБО і МСФЗ, та які колізії при цьому виникають. Теоретико-методологічні аспекти результатів діяльності вчених доводять значущість розкриття інформації у фінансовій звітності, складеній за МСФЗ. Разом з тим відкритим залишається питання розкриття інформації у фінансовій звітності, з урахуванням потреб поточної діяльності підприємств. З огляду на це постає потреба: дослідження забезпечення користувачів фінансової звітності інформацією, розкриття якої передбачають міжнародні стандарти; перевірка гіпотез щодо існування необхідності дослідження відмінностей видів фінансової звітності, формування і подання якої передбачають МСФЗ і МСБО, та перегляду довгострокового зобов’язання в разі його дострокового погашення. На основі аналізу встановлено, що інформацію, обов’язкову до розкриття у фінансовій звітності, обумовлює вид фінансової звітності. Проведене дослідження свідчить про наявності в МСФЗ прогалин у порядку складання та інформаційного наповнення комбінованої звітності. Запропоновано комбіновану фінансову звітність складати суб’єктам господарювання, які з тих чи інших причин не відповідають вимогам МСФЗ 10. Установлено, що важливою умовою достовірного відображення у Звіті про фінансовий стан інформації щодо довгострокового кредиту є необхідність проведення аналізу здатності підприємства його дострокового погашення, зокрема протягом року. Запропоновано розглядати частину довгострокового кредиту у формі платежів, які слід погасити протягом дванадцяти місяцівз дати складання звітності як поточне зобов’язання. Такий підхід потребує перекласифікувати наявний кредит із довгострокового в поточні зобов’язання, що призведе до подальних змін оцінок грошових потоків, коригування балансової вартості зобов’язань. Результати дослідження можуть бути використані практиками в різних галузях економіки при формуванні фінансової звітності за МСФЗ. Ключові слова: фінансова звітність, звітність за МСФЗ, фінансові результати, підприємство, стандарти, облік, МСФЗ, МСБО. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.

У статті розглянуто основні напрями використання банківських кредитів з метою підвищення енергоефективності виробництва. Проаналізовано стан кредитування ЄБРР та іншими міжнародними організаціями енергоефективних прое-ктів. Визначено позитивний вплив банківського кредитування на підвищення енергоефективності в процесі функціонування підприємств.
The main use of bank loans to improve the efficiency of production was considered in the article. The state of lending to the EBRD and other international organizations in the energy-efficiency projects was analyzed. Positive influences on bank lending to improve energy efficiency in the functioning of enterprises were defined.

1. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку: Закон України від 03.06.1992 № 2402-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-12#Text. 2. Уварова В.В. Сучасні проблеми функціонування міжнародних банківських кредитних ліній. Економічний аналіз: зб. наук. праць. 2018. Том 28. № 2. С. 85-90. 3. National debt in EU countries in the 3rd quarter 2019 in relation to gross domestic product (GDP) URL: https://www.statista.com/statistics/269684/nationaldebt-in-eu-countries-in-relation- to-grossdomestic-product-gdp/. 4. The World Bank. Country Snapshot. (2018) URL: http://pubdocs.worldbank.org/en/949201524140589775/UkraineSnapshotSpring20 18.pdf.
Зазначено, що у розвинених країнах кредитні ресурси істотно перевищують річний обсяг ВВП. Визначено, що зовнішній борг країн, що розвиваються за останні чотири десятиліття зріс більш ніж в 17 разів. Доведено, що у регулюванні кризи зовнішньої заборгованості беруть участь уряди країн-кредиторів і позичальників, міжнародні валютно-кредитні установи, великі приватні банки.

Активізацію інвестиційної діяльності пов'язують із появою на світовому ринку інвестування значущих суб'єктів у вигляді міжнародних кредитно- фінансових установ (МФКУ)
Activation of investment activity is associated with the emergence on the world the market of investing significant entities in the form of international credit- financial institutions (IFCU)

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню теоретичних засад та науково-методичних підходів до формування фінансової безпеки під впливом залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій. У роботі удосконалено науково-методичний підхід до визначення сутності поняття фінансової безпеки держави; визначено, які найбільш суттєві загрози існують для фінансової системи на сучасному етапі розвитку; розроблено модель взаємозв’язку та впливу кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій на рівень фінансової безпеки держави, який має характер боргової спіралі; розроблено новий підхід до оцінки боргової безпеки з врахуванням міжнародного досвіду, який базується на систематизації показників в розрізі напрямів дослідження: платоспроможності, ліквідності, внутрішньої заборгованості та зовнішньої заборгованості країни; проведено дослідження, яке дозволило оцінити тісноту зв’язку між обсягами залучених кредитів від міжнародних фінансових організацій та офіційними резервними активами Національного банку України, офіційним курсом гривні до долара США й станом Державного бюджету України; для обґрунтування взаємозв’язку між економічним зростанням країни та макроекономічними параметрами був здійснений аналіз, що ґрунтується на застосуванні моделі Солоу; запропоновано науково-методичне забезпечення до оцінки фінансової безпеки держави з врахуванням міжнародного досвіду; розроблено науково-методичний підхід, який дозволяє визначити максимально допустимий рівень зовнішнього державного боргу до ВВП з урахуванням забезпечення мінімального рівня фінансової безпеки держави; обґрунтовано необхідність впровадження в Україні Агентства з питань управління державним боргом.
Диссертационная работа посвящена совершенствованию теоретических основ и научно-методических подходов к формированию финансовой безопасности под влиянием привлечения кредитных ресурсов международных финансовых организаций. При определении сущности финансовой безопасности предложено понимать ее как состояние финансовой системы, которое демонстрирует степень защищенности достаточным количеством финансовых ресурсов государства для удовлетворения потребностей и выполнения существующих обязательств, а также защищенность интересов субъектов на всех уровнях финансовых отношений от внутренних и внешних угроз, которые являются основным препятствием эффективному использованию денежных ресурсов, а также обеспечивает финансовые условия для стабильного социально-экономического развития страны и ее устойчивость к финансовым шокам. В работе были охарактеризованы методологические основы влияния кредитных ресурсов международных финансовых организаций на финансовую безопасность государства и экономический рост страны, на основе чего была систематизирована и установлена взаимосвязь между основными элементами государственного сектора экономики Украины, экономическим ростом и финансовой безопасностью. В рамках исследования был предложен новый подход к оценке долговой безопасности с учетом международного опыта, который предполагает систематизацию показателей в разрезе четырех направлений (платежеспособности, ликвидности государства, внутренней задолженности и внешней задолженности государства). Полученные результаты показали, что обобщающая оценка внутренней задолженности в течение последних лет имела более опасный уровень по сравнению с внешней. Автором было проведено исследование, которое позволило оценить целесообразность привлечения новых кредитных ресурсов от международных финансовых организаций, и их прогнозных значений путем применения анализа временных рядов на основе фильтрации сезонной компоненты, который позволяет выявить основные тенденции макроэкономических показателей и тесноту связи между ними. Установлено, что с увеличением объема международных резервов и ростом величины обменного курса, необходимость привлечения международных кредитов увеличится, однако противоположную тенденцию показывает рост дефицита бюджета. Для обоснования взаимосвязи между экономическим ростом страны и макроэкономическими параметрами (в том числе внешним долгом) был предложен подход, основанный на применении модели роста Солоу, а также предусматривает построение уравнения зависимости на основе использования производственной функции Кобба-Дугласа. Проведенный регрессионный анализ показал различное влияние внешнего долга на результативный показатель среди стран с переходной экономикой. Автором был предложен новый подход к оценке финансовой безопасности с учетом международного опыта, который предусматривает разделение показателей на группы прямого и косвенного влияния. Полученные результаты указывают на то, что обобщающая оценка показателей прямого воздействия была ниже, чем опосредованного. В работе предложена экономико-математическая модель, которая позволяет определить максимально допустимый уровень внешнего государственного долга к ВВП с учетом обеспечения минимального уровня финансовой безопасности страны. В результате применения предложенного подхода было определено, каким должен быть минимально допустимый уровень финансовой безопасности, который сопровождается полученным максимальным внешним государственным долгом. Также автором выделены новые направления повышения эффективности политики управления кредитными ресурсами МФО в системе обеспечения финансовой безопасности Украины, среди которых главным является создание и введение в действие Агентства по управлению долговыми обязательствами Украины.
In this thesis a scientific-methodical approach to the definition of the essence of the concept of financial security was improved; it was determined which of the most significant threats exist for the financial system at the present stage of development; a model of interconnection and influence of credit resources of International financial organizations on the level of financial security, which has the character of the debt spiral, was developed; a new approach to the assessment of debt security has been developed taking into account international experience, which is based on the systematization of indicators in terms of research directions: solvency, state liquidity, domestic indebtedness and external indebtedness of the state; a study has been carried out that allowed assessing the tightness of the link between the volume of borrowed loans from the International financial organizations and the official reserve assets of the National Bank of Ukraine, the official rate of hryvnia to the US dollar and the state of the State Budget of Ukraine; an analysis based on the application of the Solow model was made to justify the relationship between the country's economic growth and macroeconomic parameters; scientific and methodological support was provided for the assessment of financial security taking into account international experience; the scientific-methodical approach was developed, which allows to determine the maximum allowable level of external state debt to GDP taking into account the provision of a minimum level of financial security; the necessity of implementation in Ukraine of the Agency on public debt management was substantiated.

Від часу, коли світ вступив на шлях деглобалізації в міжнародних відносинах та неопротекціонізму в міжнародній торгівлі, на карті світу побільшало країн з політично неусталеною економікою, буянням політичного популізму в суспільстві і, як наслідок, підвищенням ризиків розгортання локальних, регіональних чи навіть глобальних криз під впливом політичних чинників. За таких умов грошово-кредитна політика центральних банків як засіб державного стабілізаційного регулювання часто використовується на догоду короткостроковим цілям, нехтуючи стратегічними інтересами макроекономічної стабільності та висхідного економічного зростання.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні аспекти засади функціонування міжнародного ринку боргових зобов’язань: досліджена сутність боргових зобов’язань та їх роль у міжнародному фінансуванні; розглянуте поняття та основи функціонування міжнародного ринку боргових зобов’язань; охарактеризовані основні інструменти міжнародного ринку боргових зобов’язань. Проаналізовано практичні аспекти функціонування міжнародного ринку боргових зобов’язань в сучасних умовах: розглянуті особливості еволюційного розвитку міжнародного ринку боргових зобов’язань; визначена структура та динаміка міжнародного ринку боргових цінних паперів; зроблена оцінка структурування та функціонування сучасного ринку синдикованих кредитів. Запропоновано перспективні напрямки розвитку сучасного ринку боргових зобов’язань та оптимізації фінансових інструментів боргового фінансування.
The work deals with the theoretical aspects of the principle of functioning of the international debt market: the essence of debt obligations and their role in international financing is studied; the concept and bases of functioning of the international market of debt obligations are considered; the main instruments of the international debt market are described. The practical aspects of functioning of the international market of debt obligations in modern conditions are analyzed: features of evolutionary development of the international market of debt obligations are considered; the structure and dynamics of the international debt securities market are determined; an assessment of the structuring and functioning of the modern syndicated loan market is made. Prospective directions of development of the modern debt market and optimization of financial instruments of debt financing are proposed.