Journal articles on the topic 'Мультиплексні системи'

Цель. Разработать тест-систему для идентификации основных возбудителей инвазивных бактериальных инфекций методом мультиплексной полимеразной цепной реакции в реальном времени (ПЦР-РВ).Материалы и методы. Основные компоненты тест-системы (праймеры, зонды, контроли) разрабатывались с использованием банка аннотированных нуклеотидных последовательностей GenBank Национального центра биотехнологической информации США (GenBank NCBI USA) [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/genbank], программами Primer-BLAST/Primer3, FastPCR [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/tools/primer-blast/]. Клиническая апробация тест-системы выполнялась на 137 штаммах микроорганизмов, выделенных из разных биологических сред. Идентификация микроорганизмов выполнялась с помощью тест-систем (ID 32 E, rapid ID 32 STREP, ID 32 STAPH, ID 32 GN) на автоматическом микробиологическом анализаторе АТВ Expression фирмы Bio Merieux (Франция). Также применяли комбинированный тест BD Directigen Meningitis Combo Test на основе латекс-агглютинации для прямого количественного определения антигенов H. influenzae типа b, S. pneumoniae, N. meningitidis групп A, B, C, Y, и W135, и E. coli K1.Результаты. Разработанная мультиплексная тест-система полимеразной цепной реакции в режиме реального времени «МУЛЬТИБАК» в 100% специфична для одномоментной идентификации N. meningitidis, S. pneumoniae, H. influenzae, L. monocytogenes, S. aureus, E. coli, K. pneumoniaе,P. aeruginosa, A. baumannii, что подтверждено анализом 137 клинических образцов возбудителей. Высокий диагностический уровень тест-системы характеризуется аналитической чувствительностью не менее 3×102 ГЭ/мл для всех штаммов с диагностической чувствительностью100% и специфичностью 100%. Рассчитанное отклонение воспроизводимости тестсистемы ≤4,2%.Заключение. Тест-система «МУЛЬТИБАК» может применяться для определения ДНК возбудителей первичных бактериальных инфекций (S. pneumoniae, H. influenzae, N. meningitidis,L. monocytogenes) и возбудителей группы нозокомиальных инфекций (A. baumannii,P. aeruginosa, S. aureus, K. pneumoniae, E. coli) в биологических жидкостях методом мультиплексной полимеразной цепной реакции в режиме реального времени. Purpose. To develop a test system for the identification of the main causative agents of invasive bacterial infections by quantitative PCR (qPCR).Materials and methods. The main components of the test system (primers, probes, controls) were developed using data from the GenBank of annotated nucleotide sequences of the US National Center for Biotechnology Information (GenBank NCBI USA) [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/ genbank], Primer programs -BLAST/Primer3, FastPCR [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/tools/primer- blast/]. Clinical validation of the test system was performed on 137 strains isolated from different biological fluids. Microorganisms were identified using test systems (ID 32 E, rapid ID 32 STREP, ID 32 STAPH, ID 32 GN) on an automatic microbiological analyzer ATB Expression from Bio Merieux (France). We also used the BD Directigen Meningitis Combo Test based on latex agglutination for the direct quantitative determination of H. influenzae type b, S. pneumoniae, N. meningitidis groups A, B, C, Y, and W135, and E. coli K1 antigens.Results. The developed multiplex real-time polymerase chain reaction test system “MULTIBAC” is 100% specific for the simultaneous identification of N. meningitidis, S. pneumoniae, H. influenzae,L. monocytogenes, S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, A. baumannii, which was confirmed by analysis of 137 clinical samples of pathogens.A high diagnostic level of the test system is characterized by an analytical sensitivity of at least 3×102 GE/ml for all strains with a diagnostic sensitivity of 100% and a specificity of 100%. The calculated reproducibility deviation of the test system is ≤4.2%.The multiplex qPCR test system “MULTIBAC” can be used in infectious diseases and clinical medicine. Conclusion. The “MULTIBAC” test system can be used to determine the causative agents of primary bacterial infections (S. pneumoniae, H. influenzae, N. meningitidis, L. monocytogenes) and causative agents of the group of nosocomial infections (A. baumannii, P. aeruginosa, S. aureus, K. pneumoniae,E. coli) in biological fluids using real-time multiplex polymerase chain reaction.

Розглянуто технологію сумісного застосування багатоантенних систем MIMO та ортогонального частотного розподілу каналів з мультиплексуванням OFDM для сучасних систем безпроводового звʼязку. Показано ключові варіанти використання MIMO. Проаналізовано переваги та недоліки методу просторової модуляції сигналів (Spatial Modulation, SM). Запропоновано метод мультиплексної просторової модуляції з OFDM для релеївського каналу з частотною селективністю. Проведено порівняльну оцінку спектрально-енергетичної ефективності запропонованого методу, а також класичних методів просторового мультиплексування та SM. Вказано обмеження, при яких метод дає енергетичний виграш та виграш за показником спектральної ефективності. Отриманий результат може бути ефективно використаний у системах безпроводового звʼязку нового покоління з обмеженими частотно-енергетичними ресурсами.

Розроблена діагностична система скринінгу ендогенного ретровірусу свиней підтипу С (PERV-C) за допомогою мультиплексної ПЛР-SSP для виявлення особин із зниженим ризиком біологічної небезпеки при їх застосуванні для цілей ксенотрансплантації.На зразках ДНК, отриманих від тварин свиней порід в’єтнамський мейшан та велика біла, визначена чутливість та специфічність тест-системи PERV-C – α-Actin. Встановлено, що гранично допустимою концентрацію геномної ДНК для виявлення фрагменту ретровірусу свиней в ПЛР з наступним розділенням продуктів ампліфікації шляхом горизонтального електрофорезу в агарозному гелі є 15,2 пг/мкл, а мінімальна кількість ПЛР-продукту для можливості його візуалізації склала 5 × 103 копій.

РЕЗЮМЕ. Мета – з’ясувати спектр серологічних маркерів збудників інфекційних хвороб у пацієнтів із ураженням ССС, використавши імуноферментний аналіз (ІФА) та метод мультиплексної НІФ у модифікації БІОЧИП. Матеріал і методи. Обстежено 69 пацієнтів із ураженням серцево-судинної системи віком від 18 до 69 років, які лікувалися амбулаторно і стаціонарно в ТОР КНП «Тернопільська університетська лікарня» з приводу патології ССС. Чоловіків було 41 (59,4 %), жінок – 28 (40,6 %). Для етіологічного розшифрування ЛБ застосували метод ІФА. Визначали антитіла до антигенів комплексу B. burgdorferi sensu lato (s. l.) у сироватках крові методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати оцінювали як позитивні, проміжні або негативні та інтерпретували згідно з рекомендаціями виробника. У 20 пацієнтів із 69 обстежених використавши метод мультиплексної НІФ виявляли специфічні антитіла класів IgM та IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, які можуть бути причиною захворювань ССС. Застосовували тест-системи «Mosaic: Міокардитичний профіль 1 (IgM/IgG)», EUROIMMUN, Німеччина, які містили мічені флуоресцеїном антигени збудників таких інфекційних хвороб: епідемічний паротит, грип, парагрип, мікоплазмова, цитомегаловірусна, Коксакі та ентеровірусна інфекції, ЛБ і хламідіоз. Цей метод діагностики у пацієнтів з ураженням ССС у Тернополі застосований вперше. Результати визначення антитіл до збудників зазначених вище інфекційних хвороб оцінювали в полі зору флуоресцентного мікроскопа (Olympus IX70, ок ×10, об ×20;40) за яскраво-зеленим світінням імунного комплексу антиген-антитіло, міченого флуоресцеїном, яке було специфічним для кожного із вказаних збудників. Результати. При аналізі результатів серологічного дослідження сироваток крові пацієнтів із ураженням ССС за допомогою ІФА на виявлення специфічних антитіл класів IgM та IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. встановлено, що позитивні і проміжні результати наявності антитіл хоча б одного класу були у 34 (49,3 %) осіб із 69 обстежених. Одночасно специфічні антитіла обох класів (результати позитивний/позитивний і проміжний/проміжний) знаходили у сироватках крові 36 (52,2 %) осіб. Загалом позитивні результати наявності антитіл класу IgM до борелій отримано у 17 (24,6 %) пацієнтів, проміжні – у 6 (8,7 %), негативні – у 46 (66,7 %). Водночас позитивні результати виявлення специфічних антитіл класу IgG були у 19 (27,5 %) осіб, проміжні – у 5 (7,2 %), негативні – у 45 (65,3 %). Методом мультиплексної НІФ у 10 пацієнтів визначали специфічні антитіла класу IgМ та у 10 – класу IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, які здебільшого можуть уражати ССС. Проведений аналіз отриманих результатів виявив таке: специфічні антитіла класу IgM знайдено лише до 6 із 16 зазначених вище збудників інфекційних хвороб. Висновок. Метод мультиплексної непрямої імунофлуоресценції з використанням технології БІОЧИП є високоінформативним, оскільки в осіб із серцево-судинними захворюваннями дозволив одночасно виявити специфічні IgG до 16 збудників інфекційних хвороб, а специфічні IgM – до 6, здебільшого у різних поєднаннях. У хворих із ураженням серцево-судинної системи застосування реакції мультиплексної НІФ доповнило результати ІФА – традиційного методу серологічної діагностики Лайм-бореліозу, дозволивши одночасно визначати у них антитіла до борелій трьох генотипів комплексу B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi s. s., B. afzelii, B.garinii).

Розроблена система олігонуклеотидних праймерів, що дозволяє ампліфікувати в ПЛР ділянки гену 18S рРНК 6 видів роду Babesia. Наведено особливостіконструювання праймерів та випробування мультиплексної ПЛР тест-системи для ідентифікації представників роду Babesia. Визначені довжини ампліфікованих фрагментів – від 299 до 258 пар нуклеотидів для Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Досліджено 342 зразки крові від різних видів тварин і встановлено 100 % збіг із результатами мікроскопічних досліджень. The system of oligonucleotide primers that allow PCR amplified in section 18S rRNA gene 6 species of the genus Babesia. The article presents the features and design of primers tested multiplexed PCR test systems for the identification of the genus Babesia. Yznacheni in amplified fragment length - From 299 to 2 5 8 pairs for Babesia canis, Babesia divergens, Babesia caballi, Babesia major, Babesia bovis. Studied 342 blood samples from different animal species and is 100% coincidence with the results of microscopic studies.

В статье охарактеризована лекарственная чувствительность МБТ, выделенных от детей и подростков, и оценена эффективность применяемых для определения лекарственной чувствительности молекулярно-генетических методов. Работа проведена на образцах диагностического материала, полученных от больных туберкулезом легких из младшего детского и подросткового отделений ЦНИИТ за период с 2011 по май 2018 г., с использованием культуральных (BACTEC MGIT 960) и молекулярно-генетических методов диагностики (ПЦР в режиме реального времени, мультиплексная ПЦР и биочипы). Культуральные исследования проводили для 445 больных из младшего детского отделения и 778 - из подросткового отделения. Диагностику молекулярно-генетическими методами для 778 больных из младшего детского отделения и 705 - из подросткового отделения. Показана большая эффективность молекулярно-генетической диагностики при выявлении МБТ в диагностическом материале по сравнению с культуральными методами и большая аналитическая чувствительность мультиплексной ПЦР по сравнению с технологией биочипов при определении лекарственной чувствительности. При анализе лекарственной устойчивости МБТ, выделенных от детей и подростков, показана большая доля случаев с МЛУ (49,39%), большая часть из которых была обусловлена мутациями, не оказывающими негативного влияния на жизнеспособность и трансмиссивность МБТ (rpoB531_Ser->Leu + katG315_Ser->Thr). Полученные результаты позволяют сделать заключение о большом резервуаре МБТ с МЛУ, которые способны активно передаваться в популяции. Для повышения эффективности контроля распространения лекарственно-устойчивого туберкулеза у детей и подростков рекомендовано обязательное включение в диагностический алгоритм молекулярно-генетических методов для выявления и определения лекарственной чувствительности возбудителя. В перспективе необходима разработка молекулярно-генетических ­тест-­систем к более широкому спектру противотуберкулезных препаратов, чем представлен в настоящее время.

According to WHO, more than 0.5 million cases of brucellosis registered annually among the population of 73 countries. According to the trend of brucellosis, Kazakhstan is a hyperendemic country. Although bacteriological seeding remains the “gold standard” of laboratory diagnostics, the diagnosis of brucellosis confirmed by the results of seeding only in 15-24% of cases. The effectiveness of immunological diagnostic methods reduced due to insufficient specificity. The problem solved by the introduction of a genetic method – PCR. Aim. The main goal of the work was to improve the system of laboratory diagnostics of brucellosis, detection and identification of microorganisms of the genus Brucella. Material and methods. The used reference and vaccine strains of Brucella from the Museum's collection of live cultures of NSCEDI. The main method used was the method of molecular diagnostics – PCR. Results. Three pairs of primers were obtained flanking fragments in 428 (Br1), 329 (Br2) and 179 (Br3) base pairs. Conclusion. The developed system of primers Br1 + Br2 + Br3 based on the nucleotide sequences of the genes BCAN_B0369, BSPT1_II0384 and BruAb1_0072 makes it possible to differentiate strains to the species B. abortus, B. melitensis and B. suis, and the experimental series of the drug showed high specificity. Keywords: brucellosis, brucella, molecular diagnostics, PCR, primer.

Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.

Исследованы адаптивные реакции сердечно-сосудистой системы на пробу с имитацией ныряния у обследованных с различным полиморфизмом генов ADBR2 (A/G, rs1042713), ACE (HD, rs4340), AGTR1 (A/C, rs5186), BDKRB2 (TIC, rs1799722) и REN (GIA, rs2368564). Обследовано 80 человек в возрасте 19 ± 0.9 лет. Полиморфизм генов исследовали с помощью двухэтапной мультиплексной ПЦР с добавлением флуоресцентно меченных праймеров и последующим проведением аллельспецифической гибридизации на биочипе. Кровенаполнение периферических сосудов определяли по показателю амплитуды пульсовой волны на фотоплетизмограмме, а тонус сосудов - по времени распространения пульсовой волны. Центральный кровоток исследовали методом интегральной реографии. Регистрировали артериальное давление. У обследованных с BDKRB2 (C/C), aCe (D/D) и ADBR2 (G/G, G/A) генотипами выявлено более выраженное повышение тонуса периферических сосудов во время имитации ныряния по сравнению с обследованными с другим сочетанием аллелей. Это приводит к резкому повышению артериального давления и снижает устойчивость организма к экстремальным воздействиям среды. Особенно выражен этот эффект у обследованных с генотипом ACE (D/D).

Bacillus anthracis is a Gram-positive spore-forming bacterium capable of causing anthrax, a particularly dangerous disease of warm-blooded animals. The indication of B. anthracis is often complicated by the hight genetic similarity between B. anthracis and some closely related Bacillus species. In present work, we propose a set of oligonucleotide primers and Taq-man probes intended for simultaneous detection of three hight-specific for B. anthracis chromosomal loci in multiplex PCR. The proposed set of oligonucleotides makes it possible to identify B. anthracis with a high degree of certainty without regard to the plasmid profile of the strain and to differentiate B. anthracis from closely related microorganisms, even those with atypical genetic properties. Key words: Bacillus anthracis, PCR, species diagnostics

По сравнению с полевыми транзисторами, имеющими структуру «металл–оксид–полупроводник» (МОП-структура), клеточные автоматы на квантовых точках, или квантовые клеточные автоматы QCA (quantum-dot cellular automata) обеспечивают большие преимущества. В статье рассмотрена реализация с помощью технологии QCA цифровых схем, таких как полный сумматор, мультиплексор, сумматор с запоминанием переноса, сумматор с переключением переноса, сумматор с пропуском переноса, и устройство быстрого сдвига для получения надежной архитектуры устройств в области наноэлектроники. Цель состоит в том, чтобы получить концептуальную схему для оптимизации QCA конструкций с использованием копланарных ячеек, что является достаточно гибким решением для использования при конструировании сложных систем. В результате этого синтеза получены новые конструкции, которые пригодны для создания наноэлектронных схем. Для проверки цифровых схем в синтезированных конструкциях, представленных в этой статье, использовался пакет разработки и моделирования QCADesigner. Среда моделирования QCA использована для верификации конструкций, определения параметров, и выполнения цифровых вычислений. Главная цель этой работы состоит в разработке конструкции робастного сумматора в терминах ограниченной площади ячейки, и других стоимостных элементов. Использован копланарный метод для построения QCA топологии различных сумматоров, который является более эффективным и компактным. Результаты сравнения показали, что использование новых цифровых конструкций обеспечивает лучшие результаты, и обеспечивает более надежную архитектуру, по сравнению с существующими конструкциями.

Мета дослідження – встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до Borrelia burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Bartonella henselae та B. quintana у сироватці крові хворих на локалізовану склеродермію. Пацієнти і методи. Під спостереженням було 78 хворих із локалізованою склеродермією, віком від 18 до 74 років, які протягом 2015-2021 рр. лікувались амбулаторно і стаціонарно в КУТОР «Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер». Чоловіків було 17 (21,8 %), жінок – 61 (78,2 %). Для виявлення специфічних IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (збудників Лайм-бореліозу) у сироватці крові використали двохетапний метод (ІФА та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника. Антитіла IgM і IgG до B. miyamotoi (одного зі збудників кліщових поворотних гарячок) визначали в сироватці крові методом імуноблоту в лабораторії «IGeneX Inc.» (Мілпітас, Каліфорнія, США). Специфічні антитіла IgG до Bartonella henselae та Bartonella quintana (збудників бартонельозу) визначали у сироватці крові пацієнтів за допомогою методу мультиплексної непрямої імунофлуоресценції, застосувавши тест-системи «Mosaic for Bartonella henselae / Bartonella quintana (IgG)», компанії Euroimmun AG (Німеччина), із використанням технології «Біочіп», які містили мічені флуоресцеїном антигени вказаних видів бартонел. Результати досліджень та їх обговорення. Позитивні або проміжні результати пошуку специфічних IgM і/чи IgG до комплексу B. burgdorferi s. l. (хоча б одного класу антитіл) за допомогою ІФА отримано в 29 (37,2 %) із 78 пацієнтів з локалізованою склеродермією. Підтвердити отримані дані методом імуноблоту вдалося у 25 (86,2 %) хворих. Антитіла лише класу IgM одночасно до B. burgdorferi s. l. та B. miyamotoi методом імуноблоту діагностовано у 4 (11,1 %), IgG у – у 5 (13,9 %) із 36 пацієнтів із локалізованою склеродермією. За допомогою методу непрямої імунофлуоресценції специфічні антитіла класу G лише до B. henselae виявлено в сироватці крові 4 (15,3 %) із 26 пацієнтів із локалізованою склеродермією. Серологічну діагностику кліщових поворотних гарячок і бартонельозу (наявних або перенесених у минулому) в пацієнтів із локалізованою склеродермією, мешканців Тернопільської області, проведено вперше. Висновки. Застосування двохетапного методу серологічної діагностики ЛБ (ELISA та імуноблот) дозволило виявити антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. у 32,1 % хворих із локалізованою склеродермією. Встановлено причетність B. miyamotoi до клінічних проявів локалізованої склеродермії у 13,9 % пацієнтів шляхом виявлення у них антитіл IgG одночасно до B. miyamotoi та B. burgdorferi s. l. методом імуноблоту. Специфічні антитіла IgG лише до B. henselae діагностовано в сироватці крові 15,3 % пацієнтів із локалізованою склеродермією.

Plague agent strains differ in intraspecific appurtenance, place of origin, as well as their virulence. Development of a rapid and reliable means of Y. pestis strain indication, their identification by intra-specific appurtenance and assessment of their virulence is a relevant issue. To solve the task, we have constructed a system of multiplex PCR with hybridization-fluorescent registration of results on solid substrate, for indication and identification of strains by their belonging to Y. pestis species, sub-species, biovars, phylogenetic lines, also by the presence of the main gene-factors of pathogenicity of chromosomal and plasmid localization. Its effectiveness is confirmed on 114 plague agent strains of various origins. The developed system of multiplex PCR with hybridization-fluorescent registration of results on solid substrate, can be applied for molecular-genetic identification of strains from natural plague foci with specification of their appurtenance to the main phylogenetic branches and assessment of virulence, for enhancement of sanitary-epidemiological control of RF territories and CIS member-states. plague pathogen, strains, indication and identification, PCR

Актуальность. Изучение полиморфизма генов системы биотрансформации ксенобиотиков, ассоциированных с рядом многофакторных заболеваний - важное направление современных медико-генетических исследований. Цель и задачи - выявить этнические особенности распределения полиморфных вариантов генов GSTM1, GSTT1 и GSTP1 среди бурят, телеутов и русских Восточной Сибири. Материалы и методы. Изучены выборки восточных (N=139) и западных (N=284) бурят, метисов западных бурят с русскими (N=47), телеутов (N=115) и русских Восточной Сибири (N=122). Выявление генотипов GSTM1 0/0 и GSTT1 0/0 проводилось методом мультиплексной полимеразной цепной реакции в режиме реального времени, генотипирование GSTP1 проводили в режиме реального времени с использованием TaqMan-зондов. Результаты. Встречаемость генотипа GSTM1 0/0 среди восточных и западных бурят составляет 37,7% и 57,7% соответственно (51,4% в суммарной выборке бурят), среди русских - 42,6%. Статистически значимо меньшая частота показана у телеутов - 17,4%. Частота GSTТ1 0/0 у восточных и западных бурят равна 40,8% и 27,6% соответственно, у русских статистически значимо меньше - 18%, у телеутов - 24,8%. Для метисов показаны промежуточные значения частот GSTM1 0/0 и GSTТ1 0/0. Аллель GSTP1 1405G встречается среди восточных и западных бурят с частотой 27,7% и 19,2% соответственно, у русских - 31,8%, телеутов - 24,8%. Различие русских с западными бурятами статистически значимо. Частота аллеля GSTP1 2285T среди восточных (4,9%), западных (1,8%) бурят и телеутов (2,2%) меньше, чем среди русских (8,3%). Отличие русских от западных бурят и телеутов, является статистически значимым. Выводы. В суммарной выборке бурят показаны повышенные частоты генотипов GSTM1 0/0 и GSTТ1 0/0, ассоциированых, по данным литературы, с некоторыми многофакторными заболеваниями по сравнению с телеутами и русскими. В обеих выборках бурят статистически значимо повышена частота комбинированного генотипа, приводящего к отсутствию активности ферментов. В то же время у телеутов частота индивидов с генотипической комбинацией GSTM1 +GSTТ1 +, ответственной за нормальную ферментативную активность, статистически значимо выше. Частоты аллелей 1405G и 2285T гена GSTP1 среди бурят и телеутов понижены по сравнению с русскими. Метисация способствует изменению частоты аллелей. Статистически значимые различия в частотах вариантов GSTM1, GSTТ1 и GSTP1 внутри бурятского этноса могут свидетельствовать о его генетической неоднородности. Relevance. The study of the gene polymorphism of the system biotransformation of xenobiotics, which are associated with a number of multifactorial diseases, is an important area of modern medical genetic research. The aim and tasks are to reveal ethnic features in the distribution of polymorphic variants of genes GSTM1, GSTT1 and GSTP1 among Buryats, Teleuts and Russians of Eastern Siberia. Materials and methods. The samples of Eastern (N=139) and Western (N=284) Buryats, métis Western Buryats with Russians (N=47), Teleuts (N=115) and Russians of East Siberia (N=122) are studied. Detection of GSTM1 0/0 and GSTT1 0/0 was carried out through multiplex real-time PCR. Genotyping of GSTP1 was performed using TaqMan real-time PCR. Results. The occurrence of GSTM1 0/0 among Eastern and Western Buryats is 37.7% and 57.7% respectively (51.4% for the total sample of Buryats), among Russians - 42.6%. Significantly lower frequency is shown in Teleuts-17.4%. The frequency of GSTT1 0/0 in Eastern and Western Buryats is 40.8% and 27.6% respectively. It is significantly lower in Russians - 18%, in Teleuts - 24.8%. Mestis shows intermediate frequencies of GSTM1 0/0 and GSTТ1 0/0. GSTP1 1405G is found among Eastern and Western Buryats with 27.7% and 19.2% frequency, respectively, in Russians - 31.8%, Teleuts - 24.8%. The difference of Russians with Western Buryats is statistically significant. The frequencies of GSTP1 2285T among Eastern (4.9%), Western (1.8%) Buryats and Teleuts (2.2%) are lower than frequency among Russians (8.3%). The difference between Russians and Western Buryats with Teleuts is statistically significant. Summary. There are increased frequencies of GSTM1 0/0 and GSTT1 0/0 in the total cohort of Buryats in comparison with Teleuts and Russians. According to the literature data, these genotypes are associated with multi-factorial diseases. In both samples of Buryats, there is a statistically significantly increased frequency of the combined genotype resulting in the absence of enzyme activity. At the same time, there is a statistically significantly increased frequency of individuals with a genotypic combination GSTM1 +GSTT1 + responsible for normal enzymatic activity in the sample of Teleuts. There are reduced frequencies of risk-alleles GSTP1 1405G and 2285T among Buryats and Teleuts in comparison with Russians. Metisation changes the frequency of risk alleles. Significant differences in the frequencies of GSTM1, GSTT1 and GSTP1 within the Buryat ethnic group may indicate its genetic heterogeneity.