Academic literature on the topic 'Музичний звук'

У статті розкрито стилетвірний потенціал зображальних засобів музикальності в українській мові. З’ясовано, що звуковий символізм передбачає закономірний недовільний фонетично мотивований зв’язок між музичним терміном і покладеною в основу номінації сугестивною фоновою звуковою ознакою денотата (мотивом): музичний звук, ритм, акорд, музичний інструмент, мелодія тощо.

Мозгальова Н. Г. Музичні здібності, їх сутність і розвиток у процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. У статті розглянуто основні музичні здібності: ладове чуття, музично-слухові уявлення, чуття ритму, музичну пам’ять і музичне мислення. Визначено можливості їх формування в процесі інструментально-виконавської підготовки вчителів музики. З’ясовано, що музичний слух – це здатність сприймати та усвідомлювати смисл послідовностей і сполучень звуку в музичному творі. Розкрито природу та особливості музичного ритму. Виокремлено види музичної пам’яті (слухо-образну, емоційну, конструктивно-логічну і рухово-моторну), а також основні способи і прийоми успішного запам’ятовування музичного тексту. Визначено загальнонаукову методологію процесу музичного мислення; фактори, що впливають на ефективність його формування.

У роботі доведено, що музичне виконавство має два полюси: інтенцію (створення нового) та імітацію (копіювання), а інтерпретація (розуміння авторського твору) їх поєднує, хоча і не в рівній пропорції, при цьому зростає значущість або виконавської компоненти, або авторського задуму. Відображено процес створення комплексу методичного забезпечення формування інтерпретаторської культури у майбутніх вчителів музики. Цей комплекс включає такі методики: «Вивчення структури змісту інтерпретаційної культури», «Ескізне вивчення твору», «Розвиток музичного мислення у студентів». Методика «Вивчення структури змісту інтерпретаційної культури» включає такі елементи структури та їх пояснення, як: музичний звук або тон; зміна тональності; фактура; інтонація; художній образ; музичний темп; музична драматургія; тема; авторська присутність; виконавська програмність; візуальний компонент; концертна програма (тематична чи калейдоскопічна). Методика «Ескізне вивчення твору», не передбачає публічного виступу, проте дає змогу знайомитися з різними композиторами та складними творами, оскіьки процес навчання закінчується без доведення високого ступеня завершеності оволодіння музичним матеріалом. Обов’язки педагога помітно змінюються під час ескізного вивчення творів. Насамперед зменшується кількість занять, на яких студент здає ескізно вивчені твори. Оцінюються вони теж за іншими критеріями. Методика «Розвиток музичного мислення у студентів» пропонує студентам, щоб гарно виконати твір, добре уявити собі в усіх деталях його майбутнє звучання, тобто мати перед внутрішнім зором щось як ідеальний зразок. Наведено спеціальні прийоми названої методики, що полегшують внутрішньослухову роботу. Виявлено закономірність: чим зрозуміліший та чіткіший слуховий прообраз, тим якіснішим буде виконання твору. Слухові уявлення ведуть до якісного покращення безпосередньо інтерпретаційних результатів і до подальшого удосконалення художньої складової частини виконавства. Наступним етапом дослідження буде експериментальна робота з практичної реалізації комплексу методик формування інтерпретаційної культури у майбутніх учителів музики.

Стаття присвячена взаємовпливам і взаємодії художнього слова з несловесними видами мистецтва, зокрема музикою, на матеріалі поетичного циклу Лесі Українки «Сім струн, написаного 1890 року 19-річною авторкою. Провідною методологією цього дослідження стала семіотика – наука, що вивчає міжмистецькі взаємовпливи і зв’язки, функціонування знаків та інформаційних знакових систем. Розглядаючи поетичний цикл Лесі Українки «Сім струн» як систему мовних, поетичних, жанрових і музичних знаків, і детерміновуючи його як комунікативну систему, спробували через мову як метасистему встановити відповідну систему музичної знакової ієрархії, і дослідити цикл у категоріях міжмистецьких – інтерсеміотичних зв’язків. З’ясовано, що кожен із семи віршів циклу написаний у відповідності до нот тональності до-мажор: ДО, РЕ, МІ, ФА, СОЛЬ, ЛЯ, СІ, та жанрово-строфічної організації вірша: ГІМНУ, ПІСНІ, КОЛИСКОВОЇ, СОНЕТА, РОНДО, НОКТЮРНУ, СЕТТІНИ. Досліджуваний матеріал дав можливість подивитися на поетичні твори циклу водночас і як на музичні, зі специфічною композицією та наскрізною ідеєю та образами. Різні за мотивами, інтонаційно-ритмічною структурою, строфічною будовою, жанрами, твори циклу «Сім струн» Лесі Українки завдяки композиційній єдності набувають додаткової естетичної вартості, сприймаються як новий твір. Кожен твір зберігає відносну автономію, але між ними існує відцентрово-доцентровий зв'язок. Залучений для дослідження словесний і музичний матеріал поетичного циклу Лесі Українки підтверджує думку про те, що базові міжмистецькі одиниці (попри значні відмінності в знакових системах різних видів мистецтва) спільні для них, мають механізми взаємопереходу художніх образів у слово, слова в простір, простір у звук, художнє слово тяжіє до візуальної та аудіальної комунікації, прояву явища синестезії. У статті подані оригінальні партитури, написані Ігорем Дорошенком до віршів «До» (гімн), «Ре» (пісня) та «Сі» (сеттіна).

Мета роботи – аналіз основних характеристик «життя звуку» як ви- значального метафізичного концепту в музиці Каї Сааріахо, що відкриває шляхи до розуміння художньо-філософського смислу її творів. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний, концептологічний та метафізичний методи, які відповідають актуальному на початку тре- тього тисячоліття спрямуванню музичної науки до міждисциплінарного аналізу. Наукову новизну визначає включення в український музикознавчий науковий дискурс засадничих положень композиторських стратегій та звукової практики видатної представниці сучасної культури Каї Саарі- ахо. Висновки. Концепт «життя звуку» створює передумови розуміння генерального напряму пошуку композиторів кінця ХХ – перших десятиліть XXI століття у сфері можливості представляти слухачеві «невидимий світ сутнісного». Він включає музичний доробок Каї Сааріахо у сферу он- тологічних запитань сучасної людини. Концепт «життя звуку» відкри- вається в кожному творі композиторки в неповторних проєкціях через розгортання музичної тканини твору від «серця звуку» (К. Сааріахо) до космічної безмірності його «метафізичних обертонів». Його дослідження проявляє визначальні риси духовного життя сучасної людини, що змушена існувати в багатовимірному музичному універсумі і страждає від «забруд- нення звукового середовища» (К. Сааріахо, “la pollution sonore”). Тотальна невизначеність координат, за якими можливе формування звукового світу у відповідності до запитів сьогодення, підсилює гостру актуальність пошуку маркерів для створення «чистого» простору кому- нікації, в якому б людина почула голоси цього світу (світла, ночі, подиху вітру, співу птахів, часового проміжку століть, діалогу артефактів тощо) неспотвореними та унікальними в їх єднанні із неповторним «я» кожного, хто віддає частину себе самого в побудову комунікаційного «моста». Як у справжньому житті, де зустрічається початок і кінець певної людської долі, щоб врешті-решт набути позачасовий вимір і пе- рейти у містичне «ніщо», яке є «всім», у музиці Каї Сааріхо звук має власне життя і його проєкції відтворюють для уважного слухача ті вічні духовні цінності, які є далеко за межею повсякденного і дозволя- ють людині залишатися людиною.

Мета статті полягає у визначенні конструктивно-семантичнихфункцій звуку як центрального елементу музичної мови, що визначаєспецифіку сучасного музичного мислення і стильових показників творчостіукраїнських композиторів на рубежі ХХ–ХХІ ст. (К. Цепколенко,Ю. Гомельської, О. Козаренко). Методологія дослідження спирається накомплексне використання принципів системного і музично-історичногометодів, а також методу музично-стильового аналізу. Подібнийметодологічний підхід до проблеми індивідуально-композиторськоготрактування драматургічного, композиційного і семантичного потенціалузвукової одиниці надає можливостей розгляду її в широкому змістовномуконтексті. Наукова новизна статті полягає в дослідженні зазначенихфункцій звуку в творчій спадщині сучасних українських композиторіві розгляду їх в якості ведучої стильової координати музичної творчості.Це пов’язано з формуванням музикознавчих уявлень про системні рівнімузичного мислення сучасності і індивідуальних композиторськихстилів. Висновки. Множинність індивідуально-композиторськихпринципів формування звукового простору музичної композиції виявляєважливу роль звуку та його функціональну незалежність у загальнихзаконах композиції того чи іншого стильового напрямку. В аспекті

Здійснено спробу створення концептуальних основ інтонування крізь призму музично-психологічних підходів, виявлених в історії музикознавчих уявлень, що сягають античних музично-філософських систем та торкаються сучасних наукових поглядів на вказане явище. З цією метою проаналізовано античне поняття етосу музики з точки зору відображення у ньому напруження і розрядки, характерних для інтонування. У процесі дослідження проаналізовано низку музично-психологічних концепцій. Зокрема, пояснення психологічних першопричин інтонування вбачаються у концепції «емоційно-психологічного коду» В. Леві, а саме – у переконанні, що перегукується з ідеєю Г. Спенсера про роль інтонаційного фактору у походженні музичного мистецтва, і полягає у тому, що той чи інший звук і поєднання звуків, які складають інтонації, співвідносяться з тими чи іншими емоціями. Важливу увагу також приділено концепції Н. Шнайдера, в якій обґрунтовано «емоційно-інтонаційний колорит» або «забарвлення емоційного напруження». У результаті, інтонування трактується як процес, сутність якого полягає в ефекті тонового напруження, що, безсумнівно, забезпечує точність та чистоту звуку, та не тільки як послідовність звуків, але й окремий звук, сонор, як такі ж напруження і розрядка на мікрорівні або в іншому звуковому просторі.

Мета роботи – продемонструвати один із можливих підходів до аналізу композиції, заснованої на шумових звуках. Методологія дослі- дження спирається на загальнонаукові та спеціально-наукові методи. Серед загальнонаукових застосовано описовий, порівняльний, системний методи. Серед спеціально-наукових – структурний і функціональний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше вводиться до наукового обігу твір відомої в Європі української композиторки А. Кор- сун «Landscapes» для п’яти голосів, заснований переважно на викорис- танні шумових звуків. Визначаються використані авторкою способи роботи з шумовими звуками. Висновки. Тенденція введення шумів до музичних композицій є поширеним явищем в академічний музиці XX – початку XXI століття. Такі звуки часто мають неповторний харак- тер, адже створюються переважно лише для однієї композиції. Відпо- відно, постає питання щодо можливих способів аналізу таких творів. У статті презентовано один із підходів до аналізу вокальної композиції, зітканої із шумових звуків. Запропонований метод включає вивчення кожного звука, способу його видобування; дослідження його можливих видозмін за допомогою різного типу сурдин (як рук виконавця, так і додаткових предметів); аналіз ролі та значення вербальних фонем, їх функцій у видозміні звука. На прикладі «Landscapes» Анни Корсун дове- дено, що способи роботи авторки із шумовими звуками є аналогічними до традиційних підходів, які застосовуються до музичних звуків (темб- рові, динамічні, артикуляційні зміни). Основні принципі роботи А. Кор- сун можна визначити як варіювання й ускладнення. Методами, що дають змогу розвивати й видозмінювати шумові звуки протягом ком- позиції, стають додавання різноманітних ритмічних фігур, включення вербальних фонем (спочатку голосних, а потім і приголосних), застосу- вання різних способів артикуляції, залучення рук вокаліста як сурдини.

Метою роботи є дослідження суті та особливостей інтонаційно- слухової культури регента в контексті церковно-співочої практики. Мета зумовлена актуальністю проблеми регентської освіти, осмислення цілого комплексу знань та вмінь, якими має володіти керівник церков- ного хору, вивченням основних засад регентського мистецтва. Методо- логія дослідження спирається на комплексний аналітичний підхід, який містить методи цілісного та виконавського аналізу. Методологічну базу дослідження побудовано на основі фундаментальних музикознавчих праць. Наукову новизну складає обґрунтування поняття «інтонаційно-слухова культура регента», аналіз проблематики музично-освітньої практики у системі регентського мистецтва, формулювання способів формування та розвитку інтонаційно-слухової активності у професійному вихованні регента. Методичну концепцію музичної освіти регентів необхідно роз- робляти як цілісну систему пов’язаних між собою форм роботи, спря- мованих на реалізацію спільної цілі – на формування активності музич- ного слуху та музичного мислення. Для досягнення цієї методичної мети обов’язковими є комплекси різних вправ, які взаємодіють на різних рівнях та можуть бути реалізовані лише у систематичних практичних занят- тях. Висновки. Інтонаційно-слухова культура регента як музична здіб- ність та необхідна професійна властивість потребує систематичного комплексного розвитку, який містить систему різноманітних практич- них рішень, головним змістом якої є виховання активності музичного слуху. Домінантою методики сольфеджіо в музичному вихованні регентів є розвиток музичного мислення як здатності мислити звуками (у загаль- ному сенсі) на рівні музичної інтонації та відтворювати звуки на рівні музичної думки. Сольфеджіо в освітній системі регентів – комплексна система розвитку інтонаційних здібностей учнів, їхнього музичного слуху та музичного мислення – усіх тих властивостей, які стають визначаль- ними в майбутній професійній діяльності регентів.

Стаття присвячена виявленню зв’язків між наукою та мистецтвом. Розглядається можливість удосконалення освітнього процесу через здійснення міжпредметних зв’язків фізики і музики. Сама ідея використання міжпредметних зв’язків у процесі навчання веде до підвищення ефективності засвоєння матеріалу, тому що при цьому вирішується відразу кілька освітніх завдань. Формується цілісність наукової картини світу, тобто не можна викладати науки в ізоляції – це веде до вузької спеціалізації і поганого розвитку кругозору. Здійснення міжпредметних зв’язків забезпечує формування цілісного уявлення школярів про явища природи, робить їх знання більш глибокими. Мета: розробити методику викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі зі здійсненням міжпредметних зв’язків фізики і музичної акустики. Задачі: 1) розширити попередні уявлення про природу звуку; 2) з’ясувати, які фізичні явища відбуваються при грі на скрипці; 3) розглянути сутність міжпредметних зв’язків та їх вплив на ефективність засвоєння досліджуваного шкільного матеріалу. Об’єкт дослідження: процес здійснення міжпредметних зв’язків у середній школі. Предмет дослідження: поглиблення знань з акустики шляхом розглядання музичних звуків, їх джерел, а також викладання теми «Коливання і хвилі» в основній школі, через використання засобів музики. Результати: результати роботи були впроваджені в навчальний процес при проходженні педагогічної практики. Висновки: розглянуто можливість використання міжпредметних зв’язків фізики з гуманітарними дисциплінами у естетичному вихованні школярів, виявлено перспективи використання у навчанні.

Робота складається із вступу та чотирьох розділів. Загальний обсяг роботи: 71 аркуш основного тексту, 20 ілюстрацій, 14 таблиць. При підготовці використовувалася література з 30 різних джерел. Актуальність. Задача розпізнавання музичних звуків є затребуваною при обробці складних музичних сигналів, а саме аудіозаписів музичних композицій різних жанрів, таких як класична музика, естрадна музика та інші. Завдання розпізнавання музичних звуків різних музичних інструментів відноситься до класу задач Music Information Retrieval (MIR), і може виникати в наступних областях: Використання в пошукових система. Ідентифікація музичних об'єктів; Анотування медіаконтенту (метадані); Сегментація музичних сигналів; Генерація плейлистів. Також дана задача може розглядатися як перший етап вирішення задачі сегментації складних музичних сигналів та ідентифікації музичних об'єктів. Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є розробка алгоритму розпізнавання звуку музичних інструментів з високою точністю і продуктивністю при мінімізації числа ознак що використовуються для розпізнавання. Для досягнення мети було сформульовано та вирішено наступні прикладні завдання: дослідження принципів побудови алгоритмів розпізнавання та нейронних мереж; вибір програмних засобів що вирішують задачу вичленення музичних звуків із аудіозапису; проектування нейронної мережі прямого поширення та визначення способу відображення отриманих даних; представлення розробленої архітектуру нейронної мережі шляхом використання програмних засобів; тестування розробленої моделі нейронної мережі та порівняння результатів з іншими методами розпізнавання; реалізація програмного продукту на основі розробленого алгоритму. Об’єкт дослідження – звук музичних інструментів, його структура та властивості. Особлива увага приділяється амплітудно-частотним характеристикам звуку. У даній роботі звук розглядається, як звуччання окремого музичного інструменту, так і звук музичних інструментів, що звучать на тлі інших звуків в складних композиціях (сольні партії музичних інструментів). Предмет дослідження – методи розпізнавання музичних звуків на основі нейромережевого аналізу амплітудно-частотних характеристик звуку. Методи досліджень. Для вирішення задач, поставлених в рамках цієї магістерській роботи, використано такі методи дослідження: 1.Розгляд та аналіз результатав попередніх наукових робіт проведених в сфері розпізнавання музичних звуків; 2.Дослідження фізичних характеристик звуку, та вплив цих показників на якість розпізнавання; 3.Виділення загальних кроків для вирішення задачі розпізнавання звуків на основі результатів отриманих із проведеного аналізу та формування паттерну найефективнішого на даний момент способу розв’язання задач розпізнавання музичних звуків; Наукова новизна цієї магістерської роботи полягає у наступному: використання нейронних мереж прямого поширення в задачах розпізнавання музичних звуків; дослідження дозволяє використовувати розроблений алгоритм для подальшого вдосконалення методів розпізнавання музичних звуків. Практична цінність. Результати досліджень, представлені в даній магістерській дисертації, можуть бути застосованими у майбутніх наукових та прикладних роботах за напрямками: сегментації складних музичних сигналів; вдосконалення методів розпізнавання музики.
The work consists of an introduction and four chapters. Total amount of work: 71 sheets of the main text, 20 illustrations, 14 tables. Literature from 30 different sources was used in the preparation. Topicality. The task of recognizing musical sounds is in demand in the processing of complex musical signals, namely audio recordings of musical compositions of various genres, such as classical music, pop music and others. The task of recognizing the musical sounds of various musical instruments belongs to the class of tasks Information Information Retrieval (MIR), and can occur in the following areas: Use in search engines Identification of musical objects; Annotation of media content (metadata); Segmentation of musical signals; Generate playlists. This problem can also be considered as the first stage of solving the problem of segmentation of complex musical signals and identification of musical objects. The purpose and objectives of the study. The aim of the master's thesis is to develop an algorithm for sound recognition of musical instruments with high accuracy and performance while minimizing the number of features used for recognition. To achieve this goal, the following applied tasks were formulated and solved: study of the principles of construction of recognition algorithms and neural networks; selection of software that solves the problem of extracting musical sounds from audio recording; designing a neural network for direct propagation and determining the method of displaying the obtained data; presentation of the developed neural network architecture through the use of software; testing the developed neural network model and comparing the results with other recognition methods; implementation of a software product based on the developed algorithm. The object of research is the sound of musical instruments, its structure and properties. Particular attention is paid to the amplitude-frequency characteristics of sound. In this paper, the sound is considered as the sound of a single musical instrument, and the sound of musical instruments that sound against the background of other sounds in complex compositions (solo parts of musical instruments). The subject of research - methods of recognition of musical sounds on the basis of neural network analysis of amplitude-frequency characteristics of sound. Research methods. The following research methods were used to solve the tasks set in this master's thesis: 1.Consideration and analysis of the results of previous scientific work conducted in the field of recognition of musical sounds; 2.Research of physical characteristics of sound, and influence of these indicators on quality of recognition; 3.Selection of general steps for solving the problem of sound recognition based on the results obtained from the analysis and formation of the pattern of the most effective way to solve problems of music sound recognition; The scientific novelty of this master's thesis is as follows: use of neural networks of direct propagation in problems of recognition of musical sounds; research allows to use the developed algorithm for further improvement of methods of recognition of musical sounds. Practical value. The research results presented in this master's dissertation can be used in future scientific and applied work in the following areas: segmentation of complex musical signals; improvement of music recognition ethods.

Роботу викладено на 54 сторінках, вона містить 6 розділів, 19 ілюстрацій, 13 таблиць та 18 джерел в переліку посилань. Об’єктом розробки став електронний синтезатор звуку музичних інструментів Предмет роботи – спосіб отримання звуку синтезом Метою даної роботи є розробка такого пристрою, який буде застосовуватися для навчальних та розважальних цілей. У першому розділі зроблено пошук існуючих аналогів синтезатору, сформовано уявлення про конструктивні та структурні рішення. У другому розділі обрано елементну базу, розроблено схему електричну принципову, розрахунок схеми електричної принципової, який підтверджує правильність схемотехнічного рішення. У третьому розділі зроблено аналіз класів точності, типів та матеріалів ДП, зроблено проектування в Altium Designer У четвертому та п’ятому розділах виконано розрахунки, що підтверджують працездатність схеми. У шостому розділі розроблено програмне забезпечення для синтезу звуку.
The work is presented in 53 pages, it contains 7 sections, 17 illustrations, 13 tables and 18 sources in the list of references. The subject of development was the electronic synthesizer of musical instrument sound The subject of work is the method of obtaining sound by synthesis The purpose of this work is to develop such a device that will be used for educational and entertainment purposes. In the first section, the search for existing analogue s of the synthesizer is made, the idea of constructive and structural solutions is formed. In the second section the element base was chosen, the circuit of the electric principle was developed, the circuit of the electric principle was developed, which confirms the correctness of the circuit design. In the third section, the analysis of classes of accuracy, types and materials of the DP, designed in Altium Designer In the fourth and fifth chapters, calculations have been made that confirm the efficiency of the scheme. Sixth section developed software for synthesizing sound.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядається загальна концепція бізнес-ідеї створення власного бізнесу по звуко-світловому супроводі музичних заходів. Проаналізовано концепцію створення підприємства з технічного забезпечення «Solohead Sound&Lights». Проаналізовано показники економічної ефективності проекту та можливі ризики реалізації проекту також заходи щодо їх мінімізації. Сформовано стартовий капітал на реалізацію проекту, розраховано поточні витрати на створення та функціонування бізнесу та спрогнозовано прибуток від реалізації послуг бізнесу. Запропоновано бізнес-план створення нового підприємства.
The general concept of creating a business on the sound-and-luminous suport of musical events considered in the work. The concept of creating a business on the sound-and-luminous suport of musical events "Solohead Sound&Lights" is analyzed. The indicators of economic efficiency of the project and possible risks of the project implementation as well as measures to minimize them are analyzed. The initial capital for the project was formed, current expenses for functioning of the business are calculated and the profit from sales of the business is predicted. A business plan for creating a new business is proposed.