Journal articles: 'Морфологічні характеристики'

1

Chaika, A. V., and O. V. Fedotov. "КУЛЬТУРАЛЬНО-МОРФОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КСИЛОТРОФНИХ БАЗИДІОМІЦЕТІВ У ГЛИБИННІЙ КУЛЬТУРІ." Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 3, no. 01 (April 2, 2013): 128. http://dx.doi.org/10.15421/20133_11.

Full text

Abstract:

The aim of the present study was to evaluate the growth specificities of 79 strains of 18 species xylotrophic basidiomycetes under submerged fermentation on glucose-peptone medium. Most of the strains (85%) were isolated from the fruiting bodies collected in different localities of Donetsk and its region. The macro- and microscopic structure of pellets was studied, pH of the culture filtrate was determined by potentiometric method, ovendry biomass was determined by weighing method and biomass increase and specific growth rate were calculated. The results obtained allowed to ascertain the strain and species character of culture-morphological characteristics of the studied basidiomycetes. On the basis of the research the higher basidiomycetes submerged cultivation method was optimized making the period of fermentation significantly reduced. The growth peculiarities revealed can be used for further studies of biosynthetic activity of the xylotrophic basidiomycetes submerged cultures. Key words: xylotrophic basidiomycetes, submerged fermentation, growth and morphological characteristics

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Перцухов, Андрій, and Віктор Шаленко. "Модельні характеристики провідних футболістів різного ігрового амплуа." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 47–58. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.007.

Full text

Abstract:

Мета: встановити модельні характеристики спортивних можливостей і змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації різного ігрового амплуа. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Всього було зареєстровано та проаналізовано 203 гри команд «Аталанта»(Бергамо, Італія), «Атлетіко» (Мадрид, Іспанія), «Баварія» (Мюнхен, Німеччина), «Барселона» (Барселона, Іспанія), «Лейпциг» (Лейпциг, Німеччина), «Ліверпуль» (Ліверпуль, Англія), «Манчестер Сіті» (Манчестер, Англія), «Олімпік»(Ліон, Франція), «Парі Сен-Жермен» (Париж, Франція). Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Результати: в статті представлено дані, що характеризують морфологічні особливості та особливості виконання захисних та атакувальних ТТД кращих футболістів різної ігрової спеціалізації за підсумками ігор Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Розроблено моделі кращих воротарів (Ноєр М., Облак Я., Лопеш А.), захисників (Дейвіс А., Кімміх Й., Алаба Д., Упамекано Д., Анхеліньйо, Ван Дейк В.), півзахисників (Тьяго А., Горецка Л., Мюллер Т., Де Брейне К., Ауар У., Забітцер М., Маркіньйос, Гомес А.) та нападників (Гнабрі С., Левандовський Р., Мбаппе К., Неймар, Мессі Л., Стерлінг Р.). Висновки: дані проведеного дослідження свідчать про відмінності морфологічних показників та структури змагальної діяльності кращих воротарів, захисників, півзахисників та нападників в іграх Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Ключові слова: футболісти, модельні характеристики, вік, зріст, вага, теніко-тактичні дії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Моісєєва, Н. О. "Cтруктурно-морфологічні характеристики стійких дієслівно-іменних словосполучень у німецькій мові." Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Серія: Філологія. Педагогіка, вип. 8 (2016): 61–64.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Skliar, V. G. "Морфологічні параметри дрібного підросту клена гостролистого в лісах Новгород-Сіверського Полісся." Biosystems Diversity 20, no. 1 (February 1, 2012): 100–106. http://dx.doi.org/10.15421/011214.

Full text

Abstract:

Проаналізовано розмірні характеристики особин дрібного підросту клена гостролистого у різних групах асоціацій лісів Новгород-Сіверського Полісся. Виявлено збільшення статичних метричних і динамічних морфопараметрів підросту у міру збільшення трофності ґрунту і, навпаки, їх зниження при зростанні зімкнутості верхніх ярусів лісу та проективного покриття трав’яно-чагарничкового ярусу. У різних лісових фітоценозах дрібному підросту клена гостролистого притаманні специфічні особливості морфологічної структури. Результати досліджень свідчать про відповідність місцезростань групи асоціацій Querceta convallariosa параметрам еколого-ценотичного оптимуму, в умовах якого відбувається найуспішніший ріст молодого покоління даної породи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Palamar, O. I., E. V. Lukach, A. P. Maletskyi, S. I. Poliakova, O. V. Kravets, Yu O. Serezhko, and D. I. Okonskyi. "Clinical, morphological, CT and MRI characteristics of anterior skull base and orbital tumors." Oftalmologicheskii Zhurnal 88, no. 5 (October 15, 2020): 62–74. http://dx.doi.org/10.31288/oftalmolzh202056274.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Колєснікова, Л. А., М. А. Галицька, М. А. Піщаленко, О. В. Бараболя, Д. І. Чубук, and О. А. Литвишко. "РЕАКЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН НА ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ НАФТОЮ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 100–107. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.12.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність розв’язання екологічних проблем з нафтовим забрудненням земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення токсичного впливу різних рівнів нафтового забруднення на стійкість найбільш поширених у регіоні сільськогосподарських культур (на прикладі пшениці озимої та пшениці ярої). Акцентовано увагу на зв’язку дози забруднення нафтою зі зміною анатомо-морфологічних показників рослин за типом доза – ефект. Обґрунтовано окремі ас-пекти проблеми причин фітотоксичності нафтозабруднених ґрунтів, вплив на схожість пшениці озимої та пшениці ярої, їхні ростові характеристики, морфологічні зміни в стресових умовах. Пока-зано стимулюючий ефект нафтового забруднення на рівні ≤ 5 мл/кг ґрунту, що проявляється в акти-вації проростання насіння та розвитку вегетативних органів проростків. Виявлено взаємозв’язок між вмістом сирої нафти у ґрунті за показниками екологічного впливу на тест-культури. Встановлено, що пшениця озима порівняно з ярою є більш стійкою культурою до впливу різних рівнів нафто-вого забруднення ґрунту за показниками схожості та параметрами листкової пластинки. З’ясовано, що причинами фітотоксичності в умовах значного модельованого нафтового забруднення ґрунту є поєднана дія двох однонаправлено діючих фізико-хімічних факторів: хімічного – токсичністю мета-нових, ароматичних вуглеводнів нафти та фізичного – збільшенням набутої гідрофобності ґрунту, що значно ґальмує й зупиняє процеси газо- та водообміну між ґрунтом і рослинами, призводячи до низької схожості насіння, затримки росту проростків, зменшення кількості структурно-волокнистих пучків і хлоренхіми в листковій пластинці, деструкції, висихання та загибелі пшениці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мороз, Т. Ю. "ДОСЛІДЖЕННЯ ІМЕННИКА ТА ЙОГО МОРФОЛОГІЧНИХ КАТЕГОРІЙ ІЗ ПОГЛЯДУ СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОЇ АСИМЕТРІЇ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-29.

Full text

Abstract:

Дослідження семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника як одного з різновидів явища асиметрії, що характеризує будь-яку природну мову на всіх рівнях її організації (структури й системи) і функціонування, передбачає чітке визначення термінів, за допомогою яких здійснюється опис відповідного явища. Статтю присвячено окресленню стратегії дослідження морфологічних категорій іменника в аспекті семантико-граматичної асиметрії, аналізу термінів і понять морфологічної теорії, значущих для вивчення проблеми семантико-граматичної асиметрії на рівні морфологічних категорій іменника. Для здійснення аналізу явища семантико-граматичної асиметрії у сфері морфологічних категорій іменника автор дослідила й окреслила позиції та погляди мовознавців на проблему кількості й характеру субстантивних мор- фологічних категорій, їх співвідношення із загальнокатегорійним значенням імені, схарактеризувала роль загальнокатегорійного значення предметності й морфологічних категорій у класифікаційному виділенні іменника. Акцент саме на морфологічні категорії іменника зумовив аналіз традиційних і сучасних поглядів на систему субстантивних граматичних категорій, що уможливило визнати власне морфологічними такі категорії, як число, рід та істоту. Граматична категорія відмінка іменників свідомо вилучена зі сфери аналізу в аспекті семантико-граматичної асиметрії. Це зумовлено існуванням суперечливих поглядів на цю категорію в наукових колах і складністю самої категорії для такого аналізу. У межах категорії відмінка взаємодіють семантичні, морфологічні й синтаксичні чинники з виразним домінуванням синтаксичних, що дає вагомі підстави для кваліфікації відмінка не тільки як граматичної, а й синтаксичної категорії. Системність морфологічних категорій іменника визначається існуванням між ними ієрархічної співвіднесеності та рівнорядної взаємодії, які в результаті забезпечують і формують граматичну характеристику іменників першого рівня абстракції – категорії предметності, яка й конституює іменник як частину мову.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Русанова, Ольга. "Предиктори та детермінанти змагальної діяльності спортсменів у веслуванні." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.34-42.

Full text

Abstract:

Анотація. Стаття присвячена питанням систематизації прогностичних критеріїв, предикторів та детермінант ефективного подолання спортсменами різних змагальних дистанцій у веслуванні. Мета. Теоретично обґрунтувати та систематизувати критерії предикторів та детермінант змагальної діяльності веслувальників. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел. Результати. Реалізація методологічного підходу, спрямованого на забезпечення єдності та взаємозв’язку між структурою змагальної діяльності та підготовленості спортсменів-веслувальників, обумовлює субординаційні відносини між їхніми складовими, слугує основою для впорядкування процесу управління тренувальними та змагальними навантаженнями, забезпечує зв’язок структури змагальної діяльності та відповідної їй структури підготовленості з методикою діагностики функціональних можливостей спортсменів-веслувальників, характеристиками моделей різних рівнів, системою засобів і методів, спрямованих на вдосконалення компонентів підготовленості та змагальної діяльності. Серед найбільш значущих детермінант та предикторів результативних виступів веслувальників на різних змагальних дистанціях вчені розглядають антропометричні, морфологічні, фізіологічні характеристики; метаболічні показники та психологічні аспекти. Відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні, узагальнено та систематизовано предиктори результативних виступів веслувальників на різних змагальних дистанціях з урахуванням віку спортсменів. Доповнено теоретичні положення стосовно прогностичних критеріїв, предикторів та детермінант ефективного подолання спортсменами різних змагальних дистанцій у веслуванні. Набули подальшого розвитку відомості про параметри прогнозування продуктивності веслувальників під час подолання дистанції 2000 м на веслувальному ергометрі. Ключові слова: детермінати, предиктори, веслування, змагальна діяльність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Kornyushchenko, A. S., V. V. Natalich, and V. I. Perekrestov. "Formation, Structural, Morphological Characteristics and Sensor Properties of ZnO/CuO Nanosystems." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 41, no. 7 (October 22, 2019): 953–63. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.41.07.0953.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Ніколаїв, С. В. "МОРФОМЕТРІЯ І ОСОБЛИВОСТІ ГІСТОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ЯЄЧНИКІВ КРОЛИКІВ З МОМЕНТУ НАРОДЖЕННЯ ДО ВІД'ЄМНОГО ВІКУ." Effective rabbit breeding and fur farming, no. 6 (May 2, 2020): 165–75. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.165-175.

Full text

Abstract:

У даній статті наведено результати морфометрических і морфологічних досліджень яєчників кролиць у віковому аспекті (0, 14, 21, 31 день). Відтворювальна функція тварин тісно пов'язана з численними змінами, в яких протікають в організмі і безпосередньо в статевій системі. В результаті вивчення морфометричний характеристики яєчників кролиць встановлено, що маса яєчників у новонароджених кролиць становить - 0,003 ± 0,0012 г. До двох тижневого віку відзначено збільшення показника маси в два рази, а до місячного віком на 85%. Довжина яєчників новонароджених кролиць склала 0,38 ± 0,022 см, при досягненні тваринами 14-и денного віку довжина збільшився на 27% і на 54% у кролиць місячного віку. Динаміка зростання яєчників в ширину простежується до трьох тижневого віку і до місячного віку не змінюється, показник в дані вікові періоди становить - 0,22 см. Товщина яєчників новонароджених кролиць склала 0,09 см, що на 31% нижче показника яєчників кролиць трьох тижневого віку. Однак до місячного віком відбувається трансформація яєчників, їх товщина знижується і становить 92% від показником трьох тижневого віку. При морфологічному дослідженні органів встановлено, що на момент народження і до двох тижневого віку заліза структурно не зріла. Тільки до моменту досягнення тваринами трьох тижневого віку в яєчниках з 'являються перші структурні компоненти і по досягненню віку 1-го місяця яїчник представлений всіма структурними компонентами. В результаті комплексного методичного підходу з використанням морфометрических, морфологічних та статистичних методів дослідження вивчені і проаналізовані морфологічні і морфометричні зміни в яєчниках кроликів в віці 0, 14, 21, 31 дня. Результати досліджень поглиблять, розширять та доповнять дані з вікової та порівняльної морфології хутрових тварин, і будут являться критерієм для їх оцінки в практичній ветеринарну медицину і в кролівництві в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Regeda, L. V., and N. A. Bisko. "Cultural and morphological characteristics of the species of Pholiota (Strophariaceae, Basidiomycota) on agar nutrient media." Ukrainian Botanical Journal 77, no. 1 (February 28, 2020): 56–63. http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj77.01.056.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Бідованець, Б. Ю., Я. Я. Боднар, Т. К. Головата, Т. В. Дацко, and А. З. Миколенко. "ДИЗУРИЧНІ РОЗЛАДИ В ПЕРІОД МЕНОПАУЗИ ТА МОРФОЛОГІЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ СЕЧОВОГО МІХУРА." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 38–41. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12200.

Full text

Abstract:

Глобальне старіння населення, збільшення частки жінок пре- та менопаузального періодів і пов’язане з цим зростання частоти стійких дизуричних розладів складають серйозну медичну задачу. Актуальність дослідження обумовлена також і вкрай вираженим негативним впливом урогенітальних порушень на якість життя і працездатність цієї категорії жінок, що складає важливу соціально-економічну проблему. Мета – вивчити морфологічні характеристики слизової оболонки сечового міхура при дизуричних розладах у жінок в період менопаузи. Матеріал і методи. Обстежено слизову оболонку сечового міхура та досліджено біоптати слизової оболонки в ділянці трикутника та лівої бокової стінки у 62 жінок із стійкою дизурією віком від 48 до 72 років. Застосовані цистоскопічний та гістологічний методи дослідження. Результати. Встановлено, що в слизовій оболонці сечового міхура при дизурії у жінок менопаузального періоду виникають виразні розлади гемомікроциркуляції, дистрофічні та дегенеративні пошкодження, які супроводжуються запальними реакціями у власній пластинці та компенсаторними гіперпластичними і адаптивними процесами. Висновки. При стійкій дизурії у жінок в період менопаузи спостерігається суттєве ремоделювання усіх структурних компонентів слизової оболонки сечового міхура.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

МАКСИМЕНКО, Сергій. "ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНА НУЖДА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ДЖЕРЕЛА Й РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ." Психологічне здоров’я, no. 2 (April 28, 2021): 75–88. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-8.

Full text

Abstract:

Постановка проблеми. Сучасна наука не має метода, який був би адекват- ним щодо наукового дослідження психології особистості як унікальної, неповторної та ціліс- ної системи. Ми вважаємо, що генетико-моделюючий метод відображає ті сутнісні ідеї, які необхідно реалізувати в дослідженні особистості як цілісності, що саморозвивається зав- дяки дії біосоціальної основи – життєвої енергії, яка «опредметилася» в даній особистості. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Складну суперечливу взаємодію біологічного та соціального є сенс розглядати в двох площинах – як фактори, що діють на особистість, і як фактори, які утворюють особистість та забезпечують її існування та розвиток «зсереди- ни». Біологічні та соціальні фактори не існують як окремі, кожний із них являє собою інакше буття другого. Принцип єдності біологічного та соціального відкриває реальну сутнісну при- роду витоків активності особистості. Формулювання мети статті. Мета – проаналізу- вати поняття «особистість» і адекватний метод її дослідження – генетико-моделюючий, описати атрибутивні характеристики життєвої енергії людини. Виклад основного ма- теріалу. Перший принцип генетико-моделюючого метода – принцип аналізу за одиницями, другий принцип -єдності біологічного та соціального, третій принцип – креативності, чет- вертий принцип – рефлексивного релятивізму, п’ятий принцип – єдність експериментальної та генетичної ліній розвитку. Першою атрибутивною змістовою ознакою життєвої енергії (нужди) є її гетерогенність: біологічне й соціальне тут від початку складають суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність. Друга атрибутивна змістова характеристика життє- вої енергії (нужди) – здатність до розвитку (саморозвитку). Ця характеристика тісно пов’я- зана з інформаційним аспектом життєвої енергії. Третя атрибутивна ознака життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що її розвиток спрямований і являє собою ортогенез. Чет- верта атрибутивна змістова характеристика життєвої енергії (нужди) – її здатність до породження. Зустріч двох гілок життєвої енергії, втіленої в живих істот різної статі, поро- джує якісно інформаційно та енергетично нову життєву енергію, яка продовжується в існу- ванні нової живої істоти. Цей акт – єдине цілісне «опредмечування» життєвої енергії в жи- вій природі. Якщо ж казати про людину, ми зустрічаємося з «іншою» реальністю: життєва енергія людини може створювати і нову людину, і якісно новий продукт (творчість). П’ята атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) полягає в тому, що вона існує лише в формі втілення народженої нею живої істоти. Жива істота існує одночасно і як структу- ра, і як втілена в ній життєва енергія. Водночас, життєву енергію ми не можемо пізнати іншим шляхом, крім вивчення живої істоти як її прояву. Шоста атрибутивна характеристи- ка життєвої енергії (нужди) – це її афіліативна природа. Істинною формою існування жит- тєвої енергії є любов, яка протистоїть космічній ентропії та визначає рух усіх живих істот (не лише людей) один до одного. І результатом цього руху буде народження нової людини. Сьома атрибутивна характеристика життєвої енергії (нужди) – нескінченність її існуван- ня. Завершеним кінцевим) буде існування організму, особистості як носія життєвої енергії. Але завдяки зустрічі й любові життєва енергія продовжує свої існування і стає нескінченною в часі. Нам здається, що аналіз даної атрибутивної властивості дозволить, крім усього ін- шого, відкрити нові аспекти значення часу в житті. Висновки і перспективи подальших досліджень. У відповідності зі створеною нами оригінальною теоретичною парадигмою, в основі розвитку особистості знаходиться дія життєвої енергії як генетично вихідної оди- ниці людського розвитку та існування. Будучи інформаційно-енергетичним потоком, жит- тєва енергія специфічно з’єднує біологічні та соціальні детермінанти людського існування і являє собою початкову рухову силу саморозвитку особистості як окремої людської істоти. Суперечлива діалектична єдність біологічного та соціального, свідомого та несвідомого, що здійснюється в особистості, породжує найважливіші атрибутивні характеристики остан- ньої. Постійна енергетична напруга життєвої енергії створює реальні умови формування самою особистістю реципрокних механізмів, які, базуючись на потужних соціальних впливах, трансформуються в онтогенезі в біологічні (морфологічні) та психічні структури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Kornyushchenko, A. S., S. T. Shevchenko, V. V. Natalich, and V. I. Perekrestov. "Formation, Structural and Morphological Characteristics of Porous Zn/ZnO and Zn/ZnO/NiO Nanosystems." METALLOFIZIKA I NOVEISHIE TEKHNOLOGII 43, no. 5 (August 13, 2021): 613–27. http://dx.doi.org/10.15407/mfint.43.05.0613.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Chen, Ting, Ruiting Chen, Lijing Guo, Mahmut Kemal Ozbilgin, Cengiz Kurtman, Guofu Zhou, Eser Metin Akinoglu, and Michael Giersig. "Дослідження росту клітин Hela під скануючим електронним мікроскопом на вертикально вирівняних каркасах із багатостінних вуглецевих нанотрубок." Practical oncology 5, no. 1 (May 10, 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.5.1.2022.74.

Full text

Abstract:

Культури клітин важливі для онкологічних і біологічних досліджень. Ми досліджуємо зростання в’язких клітин Hela на наноструктурованих, вертикально вирівняних, багатостінних каркасах із вуглецевих нанотрубок (VA-MWCNTs) порівняно з полірованими кремнієвими поверхнями за допомогою скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Каркаси VA-MWCNT були вирощені методом хімічного осадження з парової фази з посиленням плазми. Обидві поверхні стерилізували ультрафіолетовим випромінюванням і поміщали в чашку Петрі перед культивуванням клітин на 5 годин і 24 години відповідно. Після цього клітини були хімічно зафіксовані, щоб можна було охарактеризувати морфологію за допомогою СЕМ. Результати показали, що на поверхні каркасів VA-MWCNT зросла більша кількість клітин порівняно з полірованими кремнієвими пластинами. Ниткоподібні псевдоподії клітин Hela були виявлені на поверхні обох типів кремнієвих пластин. Клітини Hela демонстрували різні морфологічні характеристики на VA-MWCNTs у різний час культивування in vitro, що може бути пов’язано з циклом ділення клітин Hela. Схоже, що каркас VA-MWCNT впливає на цикл клітинного поділу, що може пояснити зміну морфології. На закінчення слід зазначити, що MWCNTs сприяли проліферації та росту клітин Hela, а також впливали на напрямок і морфологію росту клітин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Вожегова, Р. А., Ю. О. Лавриненко, Т. Ю. Марченко, О. О. Пілярська, П. П. Забара, and Г. І. Сахацький. "Морфологічні показники гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від елементів технології за умов зрошення." Аграрні інновації, no. 8 (November 5, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.14.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – встановлення морфологічнихпоказників та врожайності зерна інноваційних вітчиз-няних гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різної гус-тоти рослин та обробки біопрепаратами на краплин-ному зрошенні в умовах Південного Степу України. Мивизначали індекс співвідношення висоти прикріпленнякачана до висоти рослини гібридів кукурудзи залежновід густоти рослин і дії біологічних препаратів. Методи.Закладення польового досліду, вимірювально-розра-хунковий (для вимірювання висоти рослини, висотикріплення качана, обліку урожайності), математико-ста-тистичний (для визначення листкового індексу, коре-ляційної залежності). Результати. Встановлено, щовисота рослин істотно залежала від оброблення біопре-паратами гібридів кукурудзи. Максимальне значеннявисоти рослин було отримано за обробки біопрепара-тами, зокрема в середньому за три роки висота рослин у разі оброблення Хелафіт комбі становила 265,6 см,за оброблення Біо-гелем – 264,1 см, приріст висоти доконтрольного варіанту становив 2,9 см та 1,4 см відпо-відно. Загущеність посівів призводить до збільшеннялінійної висоти рослини: максимальна висота рослингібридів кукурудзи спостерігалася за густоти 90 тис.рослин/га. Оброблення біопрепаратами впливало нависоту прикріплення верхнього (продуктивного) качанана контрольному варіанті (111,4 см), причому Біо-гельзбільшив висоту прикріплення качана на 0,8 см (абона 0,7%), а Хелафіт комбі – на 1,5 см (або на 1,3%).Співвідношення висоти прикріплення качана до висотирослини є генетично зумовленою ознакою, котра добреідентифікує зразки кукурудзи та може використову-ватися для складання опису й характеристики новогоматеріалу. Встановлено, що середньопізні гібридинегативно реагують на загущеність посівів, формуючимаксимальну врожайність за густоти 70 тис. рослин/га(17,20–17,31 т/га) та різко знижують урожайність у разізагущеності посівів до 15,26–15,52 т/га. Середньостиглігібриди максимум врожайності утворюють за густоти80 тис. рослин/га – 12,47 т/га. Ранньостиглі гібриди мак-симальну врожайність продукують за густоти 90 тис.рослин/га – 11,36 т/га. Висновки. Ростові процесирослин кукурудзи досить важливі з погляду на форму-вання надземної маси та максимальну продуктивність.Архітектоніка рослин кукурудзи є факторіальною озна-кою потенційної продуктивності, а також інформатив-ною базою для визначення дії окремих елементів техно-логії. Найефективнішим серед біопрепаратів виявивсяХелафіт комбі: за його використання ранньостиглийгібрид Степовий показав найвищу врожайність зерна –11,53 т/га, приріст урожайності до контролю становив1,04 т/га (або 9,9%); середньостиглий гібрид Каховськийпоказав урожайність на рівні 12,77 т/га, приріст уро-жайності – 1,14 т/га (або 9,8%); урожайність середньо-стиглого гібрида Чонгар становила 16,71 т/га, прирістурожайності – 0,44 т/га (або 2,63%); урожайність серед-ньостиглого гібриду Арабат становила 16,91 т/га, при-ріст урожайності – 0,73 т/га (або 4,31%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Турчина, Тетяна Яківна, Едуард Костянтинович Жукотський, Леся Олександрівна Костянець, and Андрій Анатолійович Макаренко. "Моделювання впливу β-циклодекстрину як структуруючої добавки на кінетику сушіння водної суспензії їстівного гриба шиїтаке." Scientific Works 83, no. 1 (September 1, 2019): 152–56. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1434.

Full text

Abstract:

Вивчено вплив структуруючої добавки на кінетику сушіння крапель водної суспензії гриба шиїтаке та морфологічні, термопластичні і адгезійні характеристики висушених часток. Дослідження процесу сушіння крапель грибної суспензії з введеним β-циклодекстрином (далі по тексту ГС+ЦД) у кількості 10% та 25% за сухими речовинами проводились на стенді в потоці нагрітого теплоносія (повітря). За отриманими кінетичними залежностями відносної тривалості випарювального та сушильного періодів визначено, як в залежності від кількості ЦД змінюється їх співвідношення. Збільшення відносної тривалості сушильного періоду при сушінні крапель ГС+10%ЦД при температурі теплоносія 160…200оС пояснюється недостатнім для ефективного структурування і вологопереносу вмістом ЦД, а для ГС+25%ЦД при температурі 140…160оС - недостатнім підведенням тепла. Темп прогрівання крапель у стадії кіркоутворення та досушування істотно залежить від вмісту ЦД. Для ГС+25%ЦД при підвищенні температури від 160 до 180оС темп прогрівання крапель у стадії кіркоутворення зростає у 2 рази, при цьому на 25% віщий за ГС+10%ЦД, що свідчить про менший вологовміст крапель ГС+25%ЦД завдяки покращенню її структуруючих та паропровідних властивостей. Зниження темпу прогрівання крапель ГС+ЦД у порівнянні з ГС без ЦД свідчить про стримуючий ефект ЦД при прогріванні крапель, що, незважаючи на незначне подовження часу сушіння крапель ГС+ЦД, сприяє уникненню перегрівання продукту і збереження усіх цінних складових гриба при сушінні. За отриманими результатами визначено, що для покращення структуруючих та вологопровідних властивостей матеріалу при зневодненні вміст ЦД в грибній суспензії має бути більше 10%, але менше 25%, а температура теплоносія – не менше 180оС, але менше 200оС. Встановлено, що введення ЦД забезпечує більшу міцність і щільність висушених частинок і, тим самим, покращує структурно-механічні характеристики порошку, а підвищення термостійкості матеріалу в сукупності з досягненням ефекту мікрокапсулювання мікрочастинок термолабільних складових гриба при розпилювальному сушінні дозволяють отримувати грибний порошок високої якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Brygadyrenko, V. V., and D. О. Fedorchenko. "Морфологічна мінливість популяції Carabus hungaricus scythus (Coleoptera, Carabidae) в умовах острова Хортиця (Запорізька область)." Biosystems Diversity 16, no. 1 (December 12, 2007): 20–27. http://dx.doi.org/10.15421/010804.

Full text

Abstract:

Досліджено закономірності морфологічної мінливості популяції занесеного до Червоної книги України угорського туруна (Carabus (Pachystus) hungaricus scythus Motschulsky, 1847) в умовах національного заповідника «Хортиця». Встановлено, що для популяції в цілому характерне збереження близького до нормального розподілу за основними промірами тіла. Максимальну морфологічну мінливість зареєстровано для самців, вони менші у середньому на 5,9 % за характеристиками тулуба і на 3,4 % – за розмірами кінцівок. Підкреслено, що через генетичну та просторову ізоляцію досліджена популяція потребує моніторингу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Shulgai, A. H., L. V. Tatarchuk, and M. S. Hnatjuk. "Морфометрична характеристика структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 16, 2018): 57–62. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9441.

Full text

Abstract:

Мета роботи: морфометричними методами вивчити особливості структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії. Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено дванадцятипалу кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. Перша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-я – 15 тварин після резекції 58, 1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м′язової оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об′єми пошкоджених міоцитів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки. Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 5,0 %, діаметр міоцитів – на 8,7 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 42,8 %, cтромально-міоцитарні відношення –на 21 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 15,9 раза. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки дванадцятипалої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 0,92 %, діаметр ядер зріс на 7,1 % (р<0,05), ядерно-цитоплазматичні відношення – на 16,8 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,7 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 9,3 раза. Результати проведеного дослідження стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до пострезеційної портальної гіпертензії та вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитолазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м′язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Пежинська, О. М. "ФРАНЦУЗЬКІ ВЛАСНІ НАЗВИ-АНТРОПОНІМИ З ПОЗИЦІЇ ЗМІСТУ, ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 200–207. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-29.

Full text

Abstract:

У статті здійснено ґрунтовний аналіз мовознавчих праць, присвячених французьким власним назвам-антропонімам, визначено функціональну спрямованість власних назв та їх морфологічну характеристику. Акцентовано на вагомому внеску науковців в означену проблему, змальовано перспективу подальших наукових розвідок. Інтерес до вивчення французьких назв-антропонімів зумовлений багатьма факторами, в першу чергу протиставленням власних назв загальним, з яким пов’язують їх семантичні та морфологічні особливості. Наголошено на тому, що основоположною є характеристика всіх власних назв – бути індивідуальним найменуванням, що безпосередньо відбивається на природі його лексичного змісту. Визначальним фактором для встановлення значення власної назви вчені пропонують вважати контекст, оскільки власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Визначення функціональної спрямованості власної назви пов’язують перш за все з тим, що вона називає одиничні об’єкти та утворюється в результаті мовної операції, яка полягає в тому, що в якійсь ситуації відбувається виділення певного об’єкта з метою його називання. Виокремлено кілька поглядів, що стосується природи лексичного змісту власної назви: власна назва – як семантично порожній знак, відсутність лексичного значення, і, навпаки, власна назва володіє як мовним, так і мовленнєвим значенням. Описуючи категорію числа, для прізвищ часто застосовується флексія -s, зокрема для прізвищ знатних родин, в іншому випадку для підкреслення унікальності – флексія відсутня. Наголошено на тому, що категорія детермінації іменників визнається не всіма вченими, проте всі дослідники впевнені в тому, що власні імена-антропоніми не потребують детермінації, оскільки вже в мові детерміновані та визначені. Відсутність чітко визначеного синтаксичного статусу опозиції назва загальна/власна дає змогу багатьом дослідникам говорити про перехід власних назв у розряд загальних.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Kanikovskyi, O. E., I. V. Pavlyk, and I. V. Oliinyk. "Клінічна та морфологічна характеристика пейсмейкера хронічного панкреатиту." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 9 (September 30, 2018): 11–14. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.09.11.

Full text

Abstract:

Мета. Клінічно та морфологічно обгрунтувати поняття пейсмейкера хронічного панкреатиту (ХП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 181 хворого з ХП, ускладненим синдромом панкреатичної гіпертензії. Результати. З больовим синдромом типу В, що опосередковано вказує на тотальний тяжкий фіброз підшлункової залози (ПЗ), госпіталізовані 24,5% пацієнтів. Клінічно у всіх цих хворих виявлені множинні стриктури головної протоки ПЗ, інструментально - тканинний тиск спротиву (ТТС) понад 26,7 кПа (200 мм рт. ст.) та гістологічно - площа сполучнотканинних полів сягала (81,4 ± 6,62)%. Таким чином, пейсмейкером ХП слід вважати стриктуру - зону максимального фіброзу та кальцеутворення головної протоки ПЗ і, що є основним, проток другого та третього порядків. Головка ПЗ була пейсмейкером ХП тільки у 83,8% спостережень, перешийок або тіло та хвіст ПЗ - у 16,2%. Висновки. Ключовим у хірургічному лікуванні ХП є широке висічення стриктури (зони фіброзу) ПЗ, що забезпечує виконання комбінованої локальної резекції ПЗ за Frey-Izbicki, після якої частота виникнення рецидиву панкреатичної гіпертензії менша на 11,1%.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Dzubanovsky, I. Ya, B. M. Vervega, S. R. Pidruchna, and N. A. Melnyk. "Морфологічна характеристика легенів тварин з експериментальним перитонітом." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 8 (August 29, 2019): 72–75. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.08.72.

Full text

Abstract:

Мета. Вивчити та оцінити морфологічні зміни в легенях тварин з експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У цьому дослідженні використано 32 білих щури. Гострий перитоніт моделювали шляхом введення 0,5 мл 10% розчину захопленої фекальної суспензії в черевну порожнину досліджуваних тварин. Строки спостереження: 1-ша, 3-тя, 7-ма доби від початку моделювання перитоніту. Для гістологічного дослідження брали тканину легенів. Отримані шматочки органа фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, а потім фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Упродовж усього спостереження посилювалася ексудативно-запальна реакція судин, виникали дистелектаз, ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол, а також розширення та повнокров’я судин. Стінка бронхів потовщувалась переважно за рахунок клітинних інфільтратів, просвіти бронхіол були вільними від ексудату та клітинних елементів. Висновки. Під час гістологічного дослідження тканини легенів тварин із змодельованим гострим поширеним перитонітом у порівнянні з інтактними щурами на 1-шу добу експерименту було виявлено ділянки спадання та емфізематозного розширення альвеол. На 3-тю добу більшість судин мала широкі повнокровні просвіти, відбувався еритродіапедез як у периваскулярні простори, так і в просвіт окремих альвеол. На 7-му добу спостерігали значне розширення вен та кровонаповнення артерій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Горовенко, Т. "Морфологічна характеристика кристалів рабдиту в паласиті Омолон." Мінералогічний збірник, no. 65, вип. 2 (2015): 46–54.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Журухіна, О. Ю. "Морфологічна та технологічна характеристики намистин з Київського Подолу." Археологія, no. 1 (2011): 33–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Pokhylenko, A. P. "Оцінка морфологічної мінливості популяцій Rossiulus kessleri (Diplopoda, Julida)." Biosystems Diversity 22, no. 1 (May 4, 2014): 88–95. http://dx.doi.org/10.15421/011413.

Full text

Abstract:

За умов антропогенного навантаження ґрунтова біота однією з перших реагує на зміни середовища існування. Оскільки природний відбір відбувається за фенотипами, важливо, що на урбанізованих територіях адаптації організмів до змін природних факторів можуть бути виявлені фенетичними дослідженнями. Взаємозв’язки між морфометричними характеристиками Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927) виявлено із застосуванням факторного аналізу. Обрано 14 лінійних промірів тіла (а також їх співвідношень) і частин ротового апарату диплопод. Проаналізовано екологічну мінливість популяцій в умовах байрачних і заплавних екосистем Самарського лісу (територія Новомосковського та Кочерезького лісництв) і заказника «Волошанська дача» (урочище «Затишне») Дніпропетровської області. Виявлено морфометричні характеристики, за якими спостерігається статевий диморфізм і максимальна мінливість між популяціями. За результатами більшості промірів особини з популяції Новомосковського лісництва не характеризуються статевим диморфізмом. В умовах заказника «Волошанська дача» статевий диморфізм виявлено за більшістю лінійних промірів (P < 0,001). Під час дослідження популяції Кочерезького лісництва визначено, що самки на 14% ширші за самців (за лінійними промірами тіла) та мають довші антенни. Для популяцій Новомосковського та Кочерезького лісництв майже за всіма зазначеними співвідношеннями виявлено статевий диморфізм. Найнижчий рівень морфологічної мінливості зафіксовано в популяції з Новомосковського лісництва. Результати факторного аналізу масиву даних показали наявність двох груп R. kessleri.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Dyshko, V. A., I. M. Ustsky, and A. A. Mikhaylichenko. "Особливості морфологічних і біометричних характеристик репродуктивних органів сосни звичайної різної стійкості в насадженнях, уражених кореневою губкою." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.58.

Full text

Abstract:

Висвітлено результати дослідження морфологічних та біометричних характеристик дерев сосни звичайної різного санітарного стану в уражених кореневою губкою насадженнях V і VI класів віку. В осередках усихання відібрано дерева без ознак ослаблення («стійкі») та з ознаками хвороби («хворі»), а в міжосередковому просторі – середні за таксаційними показниками дерева І категорії санітарного стану – контроль. Оцінювали якісні й кількісні характеристики шишок, насіння, крилаток (забарвлення, розміри, форму та масу). Розміри генеративних органів сосни з підвищеною резистентністю виявилися більшими, ніж у дерев із ознаками хвороби та контрольних, що є наслідком адаптації дерева до відкритого простору прогалини на тлі розвитку патологічних процесів і з генетичними особливостями сосни пов’язано мало. Дерева з підвищеною резистентністю в осередках усихання характеризуються суттєво більшою варіабельністю показників діаметра (Cv = 21,2…27,4 %), ніж «хворі» (Cv = 8,9…12,1 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Kuryk, O. G., and M. Yu Kolomoyets. "Хронічний гастрит: сучасні клініко-морфологічні уявлення (лекція)." Клінічна та профілактична медицина 1, no. 4 (September 27, 2018): 85–98. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.11.

Full text

Abstract:

У лекції наведено сучасні клініко-морфологічні класифікації хронічного гастриту. Виділено основний етіологічний чинник хронічного гастриту – інфекцію H. pylori. Дано визначення поняття атрофії, відзначено, що атрофія може бути імітованою за рахунок запального інфільтрату. Розглянуто типи атрофії – метапластичний і неметапластичний. Зазаначено, що метаплазія слизової оболонки шлунка буває двох типів – повного (тонкокишкова) та неповного (товстокишкова); підкреслено, що неповна метаплазія є передраковим станом. Дано характеристику дисплазій слизової оболонки шлунка. Розглянуто два шляхи канцерогенезу раку шлунка та відзначено, що H. pylori належить до канцерогенів I групи. Коротко розглянуто інші нехелікобактерні форми хронічного гастриту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Zhyla, М., M. Shkil, and S. Ponomarenko. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ІНДИКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ПРЕПАРАТУ «БІОТОН»." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology 18, no. 2(66) (September 10, 2016): 74–79. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6616.

Full text

Abstract:

In the article the results of clinical trials are given in relation to an unconcern and efficiency of new veterinary preparation Bioton, to solution for per oral application, that contains complex biologically active foods of metabolism of mushrooms-endophytes (Cylindrocarpon Magnusianum), medical plants abstracted from a root. For the study of application of veterinary preparation Bioton it was formed 3 groups of turkeys of cross «Big-6», for 25 heads in each. The first group got preparation in a dose a 1 ml/l, the second group got in a dose 2 ml/l of water during 7day in 1, 6, 15, 21 week to fattening, the third group did not get preparation – control. The dynamics of change of body weight was determined by the individual weekly weighing. In times of carrying out the test of rejections in relation to behavior, clinical state of turkeys and diseases did not appear. Preparation Bioton, solution for per oral application, well carried by turkeys, did not cause structural changes in the investigated internals, assisted the improvement of metabolic processes, increase of body and for slaughter exit of carcass weight. Macroscopic of internal organs of turkeys that got preparation Bioton, in a dose 1–2 ml/l of water during 7 days in 1, 6, 15, 21 week of fattening, kept a characteristic anatomic structure. Weight coefficients of thymus, bursa of Fabricius, of testicles were higher in turkeys of the second group. The histological structure of the investigated internal organs specified on their active morphofunctional state in accordance with age of turkeys. The difference of indexes was more expressed in an experience group that got preparation Bioton in a dose 2 ml/l of water. Then, as for the turkeys of control group, we found out the changes of dystrophic-necrotizing character in a liver and atrophy of lymphoid tissue of organs the immune system.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Hnatjuk, M. S., S. O. Konovalenko, and L. V. Tatarchuk. "МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН СТРУКТУР СІМ’ЯНИКІВ В УМОВАХ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11071.

Full text

Abstract:

Легенева гіпертензія і легеневе серце призводять до венозного повнокрів’я та застою у органах великого кола кровообігу. Особливості ремоделювання структур сім’яників при цьому маловивчені. Мета – морфометрично вивчити особливості морфологічних змін структур сім’яників в умовах пострезекційної легеневої гіпертензії. Матеріал і методи. Морфологічно досліджені сім’яники 45 білих щурів, які були поділені на три групи. 1-а –15 контрольних тварин, 2-а – 22 щури з пострезекційною артеріальною легеневою гіпертензією і компенсованим легеневим серцем, 3-я – 8 тварин з пострезекційною артеріальною легеневою гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Легеневу гіпертензію та легеневе серце моделювали шляхом виконання правосторонньої пульмонектомії. Проводили окреме зважування камер серця, їх планіметрію. З сім’яників виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично на мікропрепаратах визначили діаметри сім’яних канальців, товщину їх стінки, кількість клітин епітеліо-сперматогенного шару, кількість клітин Сертолі, тубуло-інтерстиційний індекс, індекс Лейдіга, індекс інтенсивності сперматогенезу. Кількісні показники обробляли статистичними методами. Результати. Світлооптично венозні судини розширені, переповнені кров'ю. Відмічався виражений перивазальний набряк, який місцями звужував і деформував судини та сім’яні канальні. Венозні судини гемомікроциркуляторного русла нерівномірно розширені, варикозно змінені, з сакуляціями, переповнені кров’ю, з явищами стазу, тромбозу, що посилювало гіпоксію, яка ускладнювалася дистрофією та некрозами ендотеліоцитів, міоцитів судин, клітин Лейдіга, Сертолі, сперматогенних епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтративними та склеротичними процесами. Порушення сперматогенезу підтверджувалося атрофією сім’яних канальців (зменшення їх діаметра, кількості клітин епітеліо-сперматогенного шару, індексу інтенсивності сперматогенезу, потовщення стінки сім’яних канальців). Суттєво ремоделювалися інтерстиційний та ендокринний компоненти сім’яників, що підтверджувалося істотними змінами тубуло-інтерстиційного індексу та індексу Лейдіга. Зміни досліджуваних морфометричних параметрів домінували при декомпенсації легеневого серця, де гемодинамічні зміни були найвираженішими. Висновок. Пострезекційна легенева гіпертензія та легеневе серце призводять до суттєвого ремоделювання структур сім’яників, яке характеризується вираженим венозним повнокров’ям, гіпоксією, атрофічними дистрофічними, некробітичними, інфільтративними та склеротичними процесами, суттєвими змінами ендокринного, сперматогенного та інтерстиційного компонентів з домінуванням їх при декомпенсації легеневого серця.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Tverdokhlib, Оlena. "Критерії хронології історії психосоматичних систем." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 4(44) (December 29, 2018): 10–13. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-10-13.

Full text

Abstract:

Актуальність. У попередніх дослідженнях установлено, що для кваліфікації систем і вправ комплексної регуляції загального стану організму людини засобами тілесної й психічної активності оптимальними є терміни «психосоматичні системи» та «психосоматичні вправи», критерії хронології історії яких є малодослідженою ланкою фізичної культури. Постановка проблеми. Виходячи з того, що психосоматичні системи є складовою частиною загальнолюдської культури, припущено, що хронологія історичного розвитку психосоматичних систем збігається з періодизацією історії людства, культури, фізичної культури. Установлено, що періодизація історії фізичної культури людства ґрунтується на геологічних, морфологічних, соціально-економічних, генетичних, археологічних та інших принципах, які неоднозначно визначають її і потребують удосконалення. Мета дослідження – визначити оптимальні критерії хронології історії психосоматичних систем. Методи дослідження – історичний і логіко-теоретичний аналіз джерел інформації. Результати дослідження. Установлено, що принципи періодизації як загальної історії людства, так і її складників, зокрема фізичної культури, ґрунтуються на низці критеріїв, таких як поступова морфологічна еволюція людства, зміни в характері знарядь праці, види суспільно-економічних відносин, наявність писемності, які мають численні недоліки. Виявлено базовий критерій загальної хронології історії фізичної культури. Висновки. Оптимальним базовим критерієм хронології історії психосоматичних систем і фізичної культури є термін часу відносно межі, що визначає два періоди: І – до нашої ери (із ... до кінця 1 ст. до н. е.); ІІ період – нашої ери (із початку 1 ст. н. е. до сьогодні). Плануються подальші дослідження характеристик давніх психосоматичних систем різних культур.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Язиванова, Софія. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛОЗ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКА В УМОВАХ ДОВГОТРИВАЛОГО ДОТРИМАННЯ ВЕГЕТАРІАНСЬКОЇ ДІЄТИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 7, 2021): 392–94. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.072.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

K.O., Chumakova. "СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ГАЛУЗЕЙ ФІЗІОТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ." South archive (philological sciences), no. 83 (November 4, 2020): 67–70. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-83-13.

Full text

Abstract:

The article deals with the methods of term formation in the fields of physical therapy and ergotherapy which are currently gaining popularity in Ukraine. The research covers the structural and semantic features of the mentioned terminological units.The objective of the research is to study the structural features of these terms in the English language. The mentioned objective, in turn, requires the fulfillment of the following tasks:– to analyze the morphological characteristics which are typical for the researched terminological units;– to identify the main ways of their formation;– to identify the structural models used for the formation of the researched multicomponent terms.The methods applied in this research included both linguistic ones, such as: the continuous sampling method, the method of morphemic analysis and word-building analysis, structural and etymological analysis, and general scientific ones, namely: quantification method, systematization and classification, generalization.The results of the research are defined as: a) the creation of physio- and ergotherapeutic terms glossary; b) the overview of the term formation methods; c) the identification of the most common patterns used to form multicomponent terminological units in the studied fields.Conclusions. Over the past decades, terminological units have become the subject of numerous linguistic studies worldwide. Despite the fact that terminological units belong to the lexical system of the language and, therefore, the methods of their formation are the same as those used for common lexemes formation, the ratio of certain nomination processes can differ. The research demonstrated that the ratio of monolexeme terminological units and polylexeme physio- and ergotherapeutic terms is 20% to 75% respectively. The majority of monolexeme terms are formed by means of affixation. The majority of multicomponent terminological units consist of two elements, and the most frequent pattern is N + N. Abbreviated terms (5% of the total number of the researched terminological units) are used parallelly with their full forms. Статтю присвячено дослідженню способів творення терміноодиниць галузей фізичної терапії та ерготерапії, що наразі набувають популярності в Україні. Дослідження фокусується на структурних і семантичних характеристиках зазначених терміноодиниць.Метою наукової розвідки є дослідження структурних особливостей зазначених термінів в англійській мові. Для її досяг-нення у дослідженні необхідно виконати такі завдання:– проаналізувати морфологічні характеристики, які є типовими для досліджуваних терміноодиниць;– визначити основні способи їх творення;– визначити структурні моделі, що використовуються для творення мультикомпонентних термінологічних одиниць досліджуваної галузі в англійській мові.Методи, використані в дослідженні, включали як суто лінгвістичні (наприклад, метод суцільного вибору, метод морфем-ного та словотворчого аналізу, методи структурно-семантичного й етимологічного аналізу), так і загальнонаукові (наприклад, метод кількісних підрахунків, систематизацію та класифікацію, узагальнення).Результатами цього дослідження є: а) складання глосарію фізіо- та ерготерапевтичних термінів; б) огляд основних мето-дів їх творення в англійській мові; в) визначення найчастіше використовуваних моделей.Висновки. Упродовж останніх десятиліть терміносистеми привертають дедалі більшу увагу лінгвістів. Незважаючи на той факт, що терміноодиниці належать до лексичної системи мови (а отже, для них характерні ті ж способи творення, що застосовуються для творення загальновживаних лексем), співвідношення різних процесів номінації може відрізнятися. Серед досліджених термінів галузі фізіотерапії та ерготерапії в англійській мові 20% представлені монолексемними терміноодини-цями, тоді як 75% є мультикомпонентними термінами. Більшість термінів-слів утворено за допомогою афіксації. Більшість полілексемних одиниць складається з двох елементів, а найбільш уживаною структурою таких термінів є N + N. Абревіатури (5% загальної кількості досліджених терміноодиниць) вживаються паралельно з повними їхніми формами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Шипнівська, О. О. "Кількісна та якісна характеристика типів морфологічних омонімів сучасної української мови." Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 11 (2005): 36–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Журухіна, О. "Морфологічна та технологічна характеристики намиста з поховань давньоруського часу на території Десятинної церкви." Opus Mixtum, no. 2 (2014): 52–55.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Курка, С. С., В. П. Шлапак, С. А. Адаменко, and Г. П. Іщук. "Характеристика плодів і насіння рослин Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica L.) та способи усунення їх твердонасінності в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 4 (September 17, 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300401.

Full text

Abstract:

Насіннєве розмноження є поширеним методом розмноження деревних рослин. Цінність насіннєвого розмноження інтродуцентів у тому, що вирощувані з насіння рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. І, як показав багаторічний досвід інтродукції рослин, насіннєве розмноження посилює стійкість наступних поколінь до несприятливих умов навколишнього середовища. При інтродукції Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica – софора японська) насіннєвий спосіб розмноження є простим та економічно вигідним. Вирощувані з насіння рослини мають сильнішу енергію росту, високу декоративність, а вирощені в умовах інтродукції рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. Властивість насіння довгий час зберігати життєздатність не проростаючи є важливим чинником пристосування софори японської, що дає йому змогу переносити в насінній стадії несприятливі умови навколишнього середовища. Ця властивість проявляється в тому, що ріст зародка після його дозрівання призупиняється, і насінина переходить до стану спокою. У насінні софори японської в процесі еволюції виробилася здатність знаходитися в стані органічного спокою. Це зумовлено повною відсутністю здатності до проростання за сприятливих умов. Вивчення репродуктивної здатності рослин-інтродуцентів у певних умовах неможливе без оцінювання потенційних можливостей рослин до насіннєвого розмноження. З огляду на це метою нашої роботи було дослідити та вивчити морфологічні ознаки плодів та насіння виду софори японської. Для вивченні морфологічних ознак плодів та насіння софори японської особливе місце відведено саме насінню як окремій ланці у зміні поколінь рослин-інтродуцентів під час їх акліматизації. Отже, під час дослідження зразків насіння виду софори японської виявлено, що насіння, зібране на півдні України, має більші розміри і масу, ніж насіння, зібране в Лісостепу України. Передусім це пов'язано з тим, що на півдні більш м'який і тепліший клімат, а період вегетації рослин софори японської триває довше, що дає змогу насінню повністю розвинутися і достигнути, чого не спостерігалося в зоні Правобережного Лісостепу України. Зроблено висновок, що наведені методи усунення твердонасінності є задовільними, а їх застосування можливе у розмноженні софори японської у культурі. Найефективнішими методами є оброблення сірчаною кислотою та окропом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Грицик, Андрій, and Ксенія Гнатойко. "ХАРАТЕРИСТИКА РОСЛИН РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЦИНІ." SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, no. 2 (November 1, 2021): 1–8. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.27.

Full text

Abstract:

Анотанція Мета роботи. Морфологічний аналіз деяких видів роду Миколайчики. Аналіз сучасної літератури щодо ботанічної характеристики, хімічного складу, розповсюдження та використання в медицині рослин роду Миколайчики. Матеріали і методи. В роботі використовували методи патентно-інформаційного пошуку та аналізу даних сучасної літератури. Проводили морфологічне дослідження видів роду Миколайчики. Результати та обговорення. Згідно із базою даних «The Plant list» до роду Миколайчики відносяться 257 визнаних видів, які поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки, Африки та Австралії. Зазвичай миколайчики це дикорослі рослини, проте їх успішно культивують в багатьої країнах. До роду Миколайчики відносяться одно-, дво-, та багаторічні трави, висота яких складає від 40 см до 1,5 м в залежності від виду. Стебло пряме, вгорі розгалужене; квіти дрібні, переважно синіх відтінків; плоди покриті лусочками. На території України широко поширеними є миколайчики плоскі, миколайчики польові та миколайчики приморські. Деякі види миколайчиків вживають в їжу; використовують як декоративну рослину у флористиці. Рослини роду Миколайчики вміщують різноманітні біологічно активні речовини, що проявляють фармакологічну дію на організм людини, тому в народній медицині миколайчики використовують здавна, як спазмолітичний, потогінний, сечогінний, відхаркувальний засіб. Висновки. Види роду Миколачики це одно-, дво-, та багаторічні трави родини Зонтичні, які поширені по всій земній кулі. Миколайчики здавна використовують в народній медицині, проте вони не є офіцинальною сировиною, хоча біологічно активні речовини миколайчиків здатні проявляти позитивну фармакологічну дію на організм людини. Насіннєва та сировинна продуктивність миколайчиків є достатньою для промислового культивування. Миколайчики є перспективними лікарськими рослинами та потребують подальшого вивчення для можливості створення нових лікарських засобів. Ключові слова: миколайчики, eryngium, лікарські рослини, біологічно активні речовини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Войценко К. І., Пальтов Є. В., and Кривко Ю. Я. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ХРЯЩОВОГО ПОКРИТТЯ КОЛІННОГО СУГЛОБА НА УЛЬТРАСТРУКТУРНОМУ РІВНІ В НОРМІ." World Science 2, no. 1(41) (January 31, 2019): 7–10. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31012019/6298.

Full text

Abstract:

The work, presented below, aimed at studying the peculiarities of structural organization of the articular cartilage coating of the knee joint in the norm. The objective was achieved by microscopic visualization of cellular components of the articular cartilage. To obtain the microstructural materials we applied generally accepted, conventional methods.The results of the study will allow to form an ultrastructural base that can be further used for a comparative study of the structural components of the articular cartilage in norm as opposed to morphological changes of some elements in different stages of acute, subchronic and chronic experimental opioid exposure.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Zhytova, Y. P., and A. M. Yemets. "Prosthogonimus cuneatus (Digenea, Prosthogonimidae) з молюсків Bithynia tentaculata в Україні." Biosystems Diversity 19, no. 1 (January 19, 2011): 31–35. http://dx.doi.org/10.15421/011105.

Full text

Abstract:

Партеніти та личинки Prosthogonimus cuneatus Rudolphi, 1809 у прісноводних молюсків Bithynia tentaculata вперше виявлені у східному Поліссі (заплава р. Псел, Сумська обл.). Наведено морфологічну характеристику церкарій P. cuneatus. Порівняно розміри виявлених авторами спороцист і личинок P. cuneatus із партенітами та церкаріями цього ж виду трематоди, описаними Т. О. Краснолобовою (1961), Л. В. Філімоновою та В. І. Шаляпіною (1980) та Є. Аристановим (1986) з молюсків B. tentaculata, B. inflata та B. caerulans.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

A.S., Kucher. "THEORETICAL ASPECTS OF RESEARCH OF EXCLUSIVE INSONMINATED SENTENCES." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-19.

Full text

Abstract:

Purpose. Comprehensively analyze exclamatory inarticulate sentences in connection with their semantic, grammatical, communicative-pragmatic characteristics and modal specialization, describe the patterns of implementation of inarticulate sentences of this type in the system of syntactically inarticulate constructions.Methods. The article is based on the following methods: analysis and comparison, which consist in the analytical elaboration of the theoretical and methodological basis and interpretation of different research paradigms in the study of exclamations and exclamatory inarticulate sentences; descriptive, which is based on elucidating the leading features of exclamatory inarticulate sentences; functional-pragmatic method, which provides for the characterization of exclamatory unarticulated sentences from the standpoint of identifying their communicative role in the formation and expression of thought.Results. The article draws attention to the relevance of studying exclamations as one of the main morphological markers of inarticulate sentences. A number of main scientific concepts have been formulated in the framework of determining the grammatical nature of exclamations and identifying the leading features of exclamatory HP. The diversity of scientific vision in relation to the essential characteristics of exclamations is noticed, as exclamations as morphological units of language are actively integrated into the sphere of syntax and acquire syntactic categorical features. A number of different classifications of exclamatory inarticulate sentences are characterized, which are based on different criteria for their description. The formality of the attribution of speech etiquette formulas and sound imitations to the composition of exclamatory inarticulate sentences is pointed out and the causes and consequences of interjectivation are analyzed from the etymological point of view.Conclusions. The results of the study show that exclamations often become the grammatical center of inarticulate sentences, forming the following semantic groups: emotional, appellation, motivational, etiquette and sound imitation (separate group). It should be noted that in order to understand the semantic nature of exclamatory inarticulate sentences, it is appropriate to correlate them with judgment, which becomes one of the leading theses of their reasoned qualification as emotional equivalents of the sentence.Key words: exclamation, unarticulated sentences, interjectivation, semantics of exclamations, speech formulas of etiquette, sound imitation. Мета. Комплексно проаналізувати вигукові нечленовані речення у зв’язку з їхніми семантичними, граматичними, комунікативно-прагматичними характеристиками та модальною спеціалізацією, описати закономірності реалізації нечленованих речень такого типу в системі синтаксично нечленованих конструкцій.Методи. В основу дослідження покладено такі методи: аналіз та порівняння, що полягають в аналітичному опрацюванні теоретико-методологічної бази й інтерпретуванні різних дослідницьких парадигм у студіюванні вигуків та вигукових нечленованих речень; описовий, який ґрунтується на з’ясуванні провідних особливостей вигукових нечленованих речень; функційно-прагматичний метод, який передбачає характеристику вигукових нечленованих речень із позиції виявлення їхньої комунікативної ролі у формуванні та вираженні думки.Результати. У статті звернено увагу на актуальність студіювання вигуків як одного з головних морфологічних маркерів нечленованих речень. Сформульовано низку наукових концептів у рамках визначення граматичної природи вигуків та виявлення провідних особливостей вигукових нечленованих речень. Зауважено різноаспектність наукового бачення стосовно сутнісних характеристик вигуків, оскільки вигуки як морфологічні одиниці мови активно інтегрують у сферу синтаксису та набувають синтаксичних категоріальних особливостей. Охарактеризовано низку різних класифікацій вигукових нечленованих речень, в основі яких закладено різні критерії їх опису. Указано на формальність віднесення мовленнєвих етикетних формул та звуконаслідувань до складу вигукових нечленованих речень та проаналізовано з етимологічного погляду причини та наслідки інтер’єктивації.Висновки. Результатидослідження свідчать про те, що вигуки часто стають граматичним центром нечленованих речень, формують такі їхні семантичні групи: емоційні, апелятивні, спонукальні, етикетні та звуконаслідування (окрема група). Варто зазначити, що для розуміння семантичної природи вигукових нечленованих речень доречною є їхня співвіднесеність із висловленням, що стає однією із провідних тез їх аргументованого кваліфікування як емоційних еквівалентів речення.Ключові слова: вигук, нечленовані речення, інтер’єктивація, семантика вигуків, мовленнєві формули етикету, звуконас-лідування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Kysylytsia, Vladislava, Larysa Kladnytska, Natalia Soroka, Serhiy Velychko, Ольга Донцова, and Vladyslav Velychko. "Порівняльна характеристика методів дослідження собак за дирофіляріозу." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, no. 3 (50) (December 1, 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2020.3.7.

Full text

Abstract:

Мета роботи – порівняльна характеристика методів дослідження собак за дирофіляріозу. Дослідження проводили на собаках різної статі, порід і вікових груп, власники яких звернулися у клініку ветеринарної медицини. Кров у собак відбирали вранці або ввечері та досліджували на наявність мікродирофілярій за методами Кнотта, роздавленої краплі, Ястреба В. Б. та фарбування на кислу фосфатазу. Для виявлення збудника Dirofilaria immitis застосовували експрес-тест. Проводили морфологічні та біохімічні дослідження крові, електрокардіографію і хірургічне видалення псевдопухлини. За результатами досліджень визначено ефективність лабораторних методів за дирофіляріозу собак: на циркулюючий антиген – 100 %, Кнотта – 88,8 % (р<0,05), роздавленої краплі – 72,2 % (р<0,05), Ястреба В. Б. – 68,5 % (р<0,001) та фарбування на кислу фосфатазу – 55,5 % (р<0,001). У крові собак реєстрували підвищення кількості еозинофілів – 16,3±2,7 %; (р<0,01) та зниження кількості сегментоядерних нейтрофілів – 55,0±3,5 %; (р<0,05), що свідчить про алергічну реакцію їх організму на наявність гельмінтів. У сироватці крові визначено підвищення активності лужної фосфатази – 185,7±5,4 Од/л; (p<0,05) та гамаглутамілтрансферази – 6,7±0,4 Од/л; (p<0,05), що вказує на порушення функцій печінки. За електрокардіографії виявлено порушення ритму і провідності серця, які характеризуються синусовою тахікардією (54 %), мигальною аритмією передсердь (4 %), екстрасистолією (10 %), фібриляцією шлуночків (2 %) та блокадою правої ніжки пучка Гіса (5 %). Проведено обстеження псевдопухлини, локалізованої в ділянці сім’яника пса та хірургічне вилучення з піхвової порожнини сім’яника статевозрілого гельмінта Dirofilaria repens.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Меньшова, В. О. "Порівняльна характеристика морфологічних особливостей насіння характерних представників роду Ехінацея (Echinacea (L.) Moench)." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія, Вип. 30 (2000): 50–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Столярчук, Т. А., and А. М. Кисильчук. "Порівняльна характеристика морфологічних особливостей сортів льону олійного в умовах Правобережного Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2017): 136–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.27.

Full text

Abstract:

Сорти льону олійного мають важливе значення для отримання його стабільного врожаю високої якості. Проте для льону олійного виявлена значна варіабельність ознак насіннєвої продуктивності (кількість та маса насіння з рослини, маса 1000 насінин) і біохімічного складу насіння, однак відомості про реалізацію генотипового потенціалу культури обмежені. Саме через таку мінливість ознак льону олійного метою нашого дослідження було порівняння морфології рослин різних сортів під час вирощування саме в умовах Правобережного Лісостепу України. Проведені дослідження показали, що умови вирощування мають вплив на такі генотипові ознаки як висота рослин та кількість коробочок на рослині. Маса 1000 насінин та кількість насінин у коробочці є відносно стабільними показниками і мають незначну мінливість. Маса насіння з однієї рослини залежить від кількості коробочок на рослині, про що свідчить високий коефіцієнт кореляції. Найбільшу висоту рослин за всі роки досліджень мав сорт Лірина, найменшу – сорт Айсберг. Найвищу масу 1000 насінин мав сорт Південна ніч. Кращими за продуктивністю однієї рослини в умовах Правобережного Лісостепу України виявились сорти Еврика, Лірина та Блакитно-помаранчевий. Linseed varieties are of great importance for obtaining stable yields of high quality. However, for linseed, there is a significant variability in the signs of seed productivity (amount and mass of seeds from the plant, mass of 1000 seeds) and biochemical composition of the seeds, but information about genotypic potential realization of the culture is limited. It is because of this variability of linseed characteristics our study was aimed at comparing morphology of plants different varieties during cultivation precisely in conditions of the Right-bank Forest-Steppe of Ukraine. Studies have shown that growing conditions affect on such genotypic signs as height of the plants and number of fruitcases on the plant. Weight of 1000 seeds and number of seeds in the fruitcase is relatively stable and has insignificant variability. Weight of the seeds from one plant depends from number of fruitcases on the plant, as evidenced by the high correlation coefficient. The biggest height of the plants during the all years of research has variety Liryna, the shortest – variety Aisberg. The highest weight of 1000 seeds has variety Pivdenna nich. The best by productivity of the one plant in conditions of Right-bank Forest-Steppe of Ukraine were varieties Evryka, Lirina and Blakytno-pomaranchevyi.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Рожко, І. І., Д. Г. Дьомін, and М. І. Кулик. "ВПЛИВ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОСЛИН НА ВРОЖАЙНІСТЬ БІОМАСИ ІНТРОДУКОВАНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 114–23. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.14.

Full text

Abstract:

Залучення до вирощування малопоширених енергетичних культур має важливе значення через отримання додаткового енергетичного ресурсу – біомаси цих рослин. Із рослинної сировини енергетичних культур виготовляють: тверді, рідкі та газоподібні біопалива, а їх застосування дасть змогу знизити енергозалежність територіальних громад. Не менш важливим питанням є вивчення їхніх морфологічних та біологічних особливостей, що дасть можливість виявити важливі чинники, що впливають на формування врожайності та знайти ефективні шляхи управління посівами енергокультур. Тому метою наших досліджень було надати морфологічну та біологічну характеристики рослин, розкрити особливості формування біомаси малопоширених енергетичних культур. Для цього використано: спостереження та аналізування на основі монографічного методу, дані словників і довідників, власні напрацювання авторів та наукові публікації інших учених як України, так і зарубіжжя. Під час проведення лабораторних і польових досліджень застосовували затверджені методики, ДСТУ й методику дослідної справи в агрономії. Результати багаторічних досліджень дали можливість встановити мінливість біометричних показників рослин енергокультур: індіанграсу (сорговника поникаючого), бігблуестему (Бородача Жерарді) та сорго багаторічного (трави Колумба). З-поміж них найбільшу висоту та густоту стеблостою формують сорговник поникаючий та сорго багаторічне. Визначено взаємозалежність між кількісними показниками рослин малопоширених енергетичних культур: зі збільшенням висоти рослин буде зростати їх кількість та врожайність біомаси. Найбільшу врожайність за сухою біомасою формує сорго багаторічне й сорговник поникаючий, відповідно 8,0 і 5,0 т/га. Суттєво менший цей показник виявився у Бородача Жерарді – на рівні 2,3 т/га. Визначено, що біометричні показники рослин за висотою і густотою стеблостою здійснюють суттєвий вплив на рівень врожайності біомаси досліджуваних енергетичних культур. Що підтверджується сильним прямолінійним кореляційним (r>0,71) та багатомірним зв’язком та описується рівнянням z = – 2,7247 + 0,0664 × x – 0,0103 × y. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у вивченні насіннєвої продуктивності малопоширених енергетичних культур залежно від умов вирощування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Khlestkova, O. O. "FORENSIC SOIL STUDY EXAMINATION OF SANDY SOILS." Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics 15 (November 30, 2016): 275–82. http://dx.doi.org/10.32353/khrife.2015.33.

Full text

Abstract:

Експертне дослідження піщаних ґрунтів стає все більш актуальним у зв’язку з поширенням кримінальних справ стосовно несанкціонованого видобутку пісків як корисних копалин. Запропоновано методику дослідження піщаних ґрунтів, яка передбачає визначення морфологічних ознак, кількісного зернового (гранулометричного) складу, складу мінералів і характеристики зернин піску за зовнішніми ознаками. Звернуто увагу на те, що головним у дослідженні пісків і піщаних ґрунтів є отримання репрезентативних проб для аналізу, що зумовлено значною природною неоднорідністю й сипучістю таких об’єктів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Бернік, Н. Б. "Морфологічна та антропометрична характеристика під"язикових слинних залоз у плодовому періоді пренатального онтогенезу людини." Клінічна анатомія та оперативна хірургія 13, no. 3 (49) (2014): 48–53.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Долженко, Юрій. "ЧОЛОВІЧА ВИБІРКА ПОХОВАНЬ ХVI–XIX СТ. З ВОЛИНІ (ЗА ДАНИМИ КРАНІОЛОГІЇ)." Litopys Volyni, no. 22 (March 16, 2021): 7–18. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.22.01.

Full text

Abstract:

У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика волинянам XVI–XIX ст. на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясовується місце волинян у системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Матеріал та методи. Антропологічні матеріали XVI–XIX ст., які зібрав автор, представлені переважно добре збереженими людськими черепами. Загалом колекція складається зі 144 одиниць, серед них 92 чоловічих та 52 жіночих черепів (м. Луцьк, м. Рівне, м. Острог, с. Підборці, с. Буяни, с. Клевань). У роботі розглядаються тільки чоловіки, поза- як жінки потребують окремого докладного дослідження. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програ- мою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б.О. та О.Г. Козінцеви (1991 р.). Результати. Відповідно до середніх значень краніометричних ознак, чоловічу частину серії з Волині можна віднести до широколицього європеоїдного варіанту, специфічною можна вважати брахікранну черепну короб- ку. Чоловіча збірна серія в середньому характеризується помірною довжиною, великою шириною та середньою висотою черепної коробки. У групі домінує брахікранний широколиций морфологічний варіант. Висновки. У цілому чоловіча група відноситься до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася в брахікранному покажчику черепної коробки. За середніми квадратичними відхиленнями краніологічних ознак та їхніх індексів серія неоднорідна. За багатовимірним канонічним аналізом виявлено морфологічну та статистичну подібність досліджуваної чоловічої збірної групи XVI–XIX ст. з Волині до міської серії з м. Вінниця, а також до вибірки з київського Подолу, що вказує на ймовірну широку міграцію волинян до Поділля та Києва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Zhurakivska, O. Ya, T. I. Vlasiuk, N. V. Skrypnyk, I. O. Kostitska, V. A. Miskiv, and G. B. Kulynych. "Морфофункціональна характеристика міокарда при експериментальному цукровому діабеті." Терапевтика 2, no. 1 (July 30, 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.31793/2709-7404.2021.2-1.11.

Full text

Abstract:

Основною причиною смертності в пацієнтів із цукровим діабетом є ураження серцево-судинної системи, зокрема розвиток діабетичної кардіоміопатії та виникнення таких тяжких ускладнень, як інфаркт міокарда. Мета роботи — вивчення на гісто- та ультраструктурному рівнях морфофункціональнихзмін кардіоміоцитів і судин гемомікроциркуляторного русла міокарда щурів у пізні терміни перебігу стрептозотоцинового цукрового діабету.Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження послужили шматочки шлуночків міокарда 10 щурів-самців лінії Вістар, які були поділені на дві групи: контрольну та експериментальну. Цукровий діабет моделювали одноразовим внутрішньоочеревинним введенням стрептозотоцину із розрахунку 6 мг/100 г маси тіла. Забирали матеріал на 56-ту добу експерименту. Використовували гістологічний, електронно-мікроскопічний тастатистичний методи дослідження. Результати. Через 56 діб перебігу експериментального цукрового діабету відзначено зменшення площі профілю кардіоміоцитів на 7,9-13,6% порівняно з контрольною групою тварин (у всіх випадках p<0,05). Виявлено збільшення площі профілю стінок та зменшення площі просвіту артеріол і капілярів, що супроводжується підвищенням індексу Вогенворта на 93,0% в артеріолах та на 57,3% у капілярах (у всіх випадках p<0,05). В останніх виявлено проліферацію базальної мембрани окремими пластинами. Такі зміни в судинах гемомікроциркуляторного русла вказують на розвиток діабетичної мікроангіопатії. Висновки. У пізні терміни перебігу експериментального цукрового діабету відмічено виражені ознаки діабетичної кардіоміопатії, яка в кардіоміоцитах морфологічно проявля- ється зменшенням їхньої площі, деструктивними змінами мітохондрій, розволокненням і вогнищевим лізисом міофібрил, підсарколемним набряком. Такі зміни спостерігаються на тлі розвитку діабетичної мікроангіопатії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Boiko, O. P., O. M. Sen, P. K. Boiko, B. M. Kurtiak, T. O. Pundiak, and G. V. Sobko. "Характеристика морфологічних ознак та фізіологічних властивостей штамів сальмонел, ізольованих від птиці і телят." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 78 (April 7, 2017): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7826.

Full text

Abstract:

In order to develop effective domestic drugs for the prevention of animal salmonella, in our previous studies, 30 isolates of salmonella were obtained from different collections, including those isolated from epizootic centers of salmonellosis. From this collection, six strains of salmonella were selected as promising production strains for constructing vaccine preparations against salmonellosis and as controls for the study of the immunogenic properties of vaccines.The article presents the results of comparative study of morphological characteristics, tinctorial, culture, biochemical, virulent and antigenic properties of six selected salmonella strains.It was established that the strains studied have morphological characteristics characteristic for salmonella, tinctorial, cultural and biochemical properties and typical for each type of antigenic structure. The highest antigenic activity was S. typhimurium (1:256 ± 154 – 1:192 ± 82) and S. dublin (1:192 ± 51), and the lowest was S. gallinarum (1:72 ± 43). S. infantis and S. gallinarum were not virulent for white mice, while virulent properties of other strains had significant differences.Some regularities in the manifestation of virulent and antigenic properties of the studied salmonella strains were revealed. In particular, it was found that the higher the virulence of the strain, the higher its antigenic activity, and the more distant the term from the date of isolation of the strain from the epizootic center of salmonellosis, the less its virulence, that is, the prolonged storage of strains of salmonella leads to a decrease or to a complete loss of their virulence.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Павленко, О. В., І. М. Савицька, and М. А. Бойко. "МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАНЕВОГО ПРОЦЕСУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПОСОБУ З’ЄДНАННЯ КРАЇВ РАНИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, no. 2 (May 27, 2021): 2–9. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-2-9.

Full text

Abstract:

Мета дослідження. Порівняти та проаналізувати перебіг процесів регенерації слизової оболонки поро-жнини рота після з'єднання країв рани за допомогою шовного матеріалу на основі шовку та n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції в експерименті.Матеріал і методи. Дослідження було проведено у відділі експериментальної хірургії Національного ін-ституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Ша-лімова НАМН України на 24 безпородних статевозрі-лих кролях-самцях, віком 16-18 місяців, масою тіла від 2260 до 3425 гр (середня вага 2843±100 гр) у зв'яз-ку зі схожістю гістологічної будови слизової оболон-ки з людською. Тварини були поділені на контрольну та основну групи по 12 тварин у кожній. Під внутрі-шньовенним наркозом 3 мл 5 % розчину тіопенталу натрію та 6 мл 1 % розчину пропофолу та місцевою інфільтраційною анестезією 2 % розчином лідокаїну (0,5 мл), за допомогою леза скальпеля №15 наносили різану повздовжню рану розміром 1,5–2,0 см в дов-жину та 0,3–0,5 см в глибину на слизову оболонку верхньої щелепи по перехідній складці присінку поро-жнини рота. В контрольній групі тваринам було про-ведено з'єднання країв рани слизової оболонки порож-нини рота шляхом накладання вузлуватих швів на ос-нові шовку з покриттям (USP (EP): 5/0(2), 0,75м, рі-жуча голка, «OPUSMED»). В основній групі кожній з тварин проводили з'єднання країв рани слизової обо-лонки порожнини рота за допомогою n-бутил-2-ціаноакрилатної клейової композиції «Histoacryl».На 3, 7 та 14 добу тварин виводили з експерименту передозуванням 5% розчину тіопенталу натрію. Зра-зки тканин в зоні втручання для гістологічного дослі-дження видаляли так, щоб в їх межі потрапив рано-вий канал з відступом по 3 мм в обидві сторони від рани.Результати. В основній групі тварин, спостерігалось пришвидшення репаративних процесів у рані за раху-нок швидкої деструкції клейових мас, надійного з'єд-нання країв рани, меншій травмі тканин починаючи з 3 доби. Запальна відповідь, мала пік на 3 добу, інтен-сивність якої стрімко спадала до 7 доби. На 14 добу, спостерігалось рівномірне сполучнотканинне утво-рення, яке місцями візуально не відрізнялось від інта-ктних ділянок СОПР. В контрольній групі, після вико-ристання шовного матеріалу на основі шовку, спо-стерігалась виражена запальна реакція на 3 добу, яка зберігалась до 14 доби. Пік запалення, в контрольній групі припадав на 7 добу. На 14 добу ознаки запалення дещо зменшувались, але були присутні за рахунок «стороннього тіла» у рані, рубець мав ознаки дефор-мації та підвищувався над рівнем інтактних ділянок слизової оболонки.Висновки. Застосування клейової композиції сприяло швидшому відновленню тканин в зоні хірургічного втручання, про що свідчать ознаки регенерації, які спостерігались з 3 доби, а саме, поява молодих кола-генових волокон та тонкого прошарку молодої грану-ляційної тканини, товщиною 16,05±0,92 мкм. Най-більш оптимальне загоєння рани в основній групі, від-бувалось на 7 добу після хірургічного втручання, і проявлялось прискоренням формування ніжного нор-мотрофічного сполучнотканинного рубця, про що свідчить швидша зміна клітин лімфоцитарно-макрофагального ряду та часткове відновлення епі-теліальної пластинки. Вже на 14 добу ділянка втру-чання не відрізнялась від навколишніх інтактних ді-лянок. Перевагою використання клейової композиції в порівнянні із шовним матеріалом, починаючи з 7 до-би, є відсутність в післяопераційній рані «сторонньо-го тіла», швидкість та легкість застосування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Podpriatov, S. S., S. E. Podpryatov, S. G. Gichka, A. V. Makarov, G. S. Marinsky, V. A. Tkachenko, S. V. Tkachenko, O. V. Chernets, and D. V. Tarnavsky. "Клініко-морфологічні особливості багатоточкового та лінійного товстокишкового електрозварного анастомозу." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 16, 2018): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9229.

Full text

Abstract:

Мета роботи: вплив на клінічні властивості герметичної міцності електрозварного товсто-товстокишкового анастомозу особливостей морфологічних перетворень в стінках кишки при застосуванні лінійного та точкового методів з’єднання та різних величин тиску в інструменті. Матеріал і методи. На ділянках товстої кишки діаметром 31 см в умовах комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером та по 48 електрозварювальних: точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 Н/мм2) та лінійним циркулярним (у варіантах тиску на тканину 2,1 Н/мм2 та 3,0 Н/мм2), кінець-в-кінець. Використовували програму електрозварювального апарату «Патонмед» ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним, до 15 мм рт. ст./хв введенням рідини. Сліпим методом обирали варіант дослідження на кожен з 3 типів електрозварного з’єднання: до настання розриву – або до рівня втрати герметичності скобкового анастомозу: 23,5 мм рт. ст. Після цього настомози спрямували на гістологічне дослідження. Результати досліджень та їх обговорення. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними при тиску розпирання 23,5 мм рт. ст. і надалі втратили герметичність: точковий за тиску 37,2±5,2 мм рт. ст. лінійний (створений під тиском 2,1 Н/мм2 ) – (53,6±9,8) мм рт. ст. лінійний (створений під тиском 3,0 Н/мм2 ) – (62,8±6,2) мм рт. ст. З’єднання в лінійному анастомозі змінювалася в товщині від 0,1 до 0,3 мм, і відрізнялася за морфологічними характеристиками на сегменті 1/3 довжини кола по брижовому краю, де виявили більшу частку щілин та числа проміжків між коагульовано з’єднаними м’язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігається. Розрив відбувався в цьому сегменті. Створений під тиском 3,0 Н/мм2 мав значно меншу кількість щілин та краще з’єднання шарів стінки в конгломераті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 1,8 до 5 мм. В місцях зближення зубоподібних електродів формуються: з’єднання між м’язовими оболонками, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, електрозварний конгломерат. Перифокально м’язові шари не зливаються, але перебувають в складі коагуляційного конгломерату, яких охоплює переважно м’язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки також з’єднані.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Морфологічні характеристики'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles