Journal articles on the topic 'Морські транспортні засоби'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Морські транспортні засоби.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 34 journal articles for your research on the topic 'Морські транспортні засоби.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Краснова, Ю. "Правові засади визначення джерел та об’єктів шкідливого впливу водного транспорту України на довкілля." Юридичний вісник, no. 3 (October 5, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1908.
Full textAbstract:
У статті акцентується увага на особливостях впливу водного тран-спорту на довкілля шляхом право-вого визначення екологічно шкід-ливих джерел та об’єктів водного транспорту. На підставі аналізу сучасного нормативно-правового регулювання екологічної безпеки на водному транспорті з’ясовано, що сфера небезпечного впливу водно-го транспорту на довкілля досить розгалужена і включає в себе такі види діяльності (джерела):1) будівництво, реконструк-ція, реставрація, капітальний ремонт морських і річкових портів, пристаней для завантаження і розвантаження (за винятком при-станей паромних переправ); 2) використання, зберігання та транспортування шкідливих (небезпечних) речовин, небезпечних вантажів; 3) використання спеціальних технічних засобів, необхідних при експлуатації морських і річкових суден, які призводять до утворен-ня фізичних (електромагнітних, іонізуючих) впливів – радіоцентри; 4) скидання небезпечних від-ходів.Встановлено, що шкідливі впли-ви на водному транспорті ство-рюються об’єктами, якими висту-пають: 1) небезпечні речовини, відходи, вантажі, які використо-вуються, утворюються або тран-спортуються морськими та річко-вими суднами; 2) морські та річкові судна; 3) об’єкти інфраструктури водного транспорту. Правове регулювання таких видів діяльності має здійснювати-ся в межах механізму правового забезпечення екологічної безпеки, який визначається як сукупність державно-правових засобів, спря-мованих на регулювання діяльно-сті, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршень екологічної обстановки та виникнення небезпеки для насе-лення й природних систем, локалі-зацію виявів екологічної небезпеки. Автор доходить висновку, що сучасне вітчизняне законодавство про водний транспорт потребує удосконалення шляхом закріплення прямих правових норм про джерела та об’єкти шкідливого впливу на довкілля.
2
Шевченко, А., and Л. Пліта. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЗАСОБІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.33298//2226-8553.2020.1.29.03.
Full textAbstract:
Відомо, що рівень безаварійного судноводіння, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів продовжують покращуватися. Особлива увага приділяється саме заходам забезпечення заданого рівня надійності технічних засобів. Значна роль в цьому напрямку – рішення завдання прогнозування технічного стану засобів водного транспорту. Це ще більш підкреслює актуальність наукових досліджень з метою підвищення ефективності технічної експлуатації морських та річних транспортних засовів за рахунок використання інформації про прогноз їх технічного стану. На теперішній час для забезпечення гарантованого рівня достовірності прогнозування технічного стану засобів водного транспорту активне використовують прогресивні апаратні так програмні рішення. Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду розробки та впровадження систем прогнозування технічного стану як комплектуючих підсистем, так ї засобів водного транспорту в цілому свідчить про можливість значного підвищення їх ефективності за рахунок розвитку математичного та алгоритмічного забезпечення. Найбільш актуальним в цьому напрямку є використання моделей та методів штучного інтелекту, а саме, так званих м’яких обчислень. Ключові слова: модель, метод, прогнозування, технічний стан, засоби водного транспорту, методи штучного інтелекту, м’які обчислення.
3
Шевченко, А., and Леонід Пліта. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЗАСОБІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.03.
Full textAbstract:
Відомо, що рівень безаварійного судноводіння, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів продовжують покращуватися. Особлива увага приділяється саме заходам забезпечення заданого рівня надійності технічних засобів. Значна роль в цьому напрямку – рішення завдання прогнозування технічного стану засобів водного транспорту. Це ще більш підкреслює актуальність наукових досліджень з метою підвищення ефективності технічної експлуатації морських та річних транспортних засовів за рахунок використання інформації про прогноз їх технічного стану. На теперішній час для забезпечення гарантованого рівня достовірності прогнозування технічного стану засобів водного транспорту активне використовують прогресивні апаратні так програмні рішення. Аналіз закордонного та вітчизняного досвіду розробки та впровадження систем прогнозування технічного стану як комплектуючих підсистем, так ї засобів водного транспорту в цілому свідчить про можливість значного підвищення їх ефективності за рахунок розвитку математичного та алгоритмічного забезпечення. Найбільш актуальним в цьому напрямку є використання моделей та методів штучного інтелекту, а саме, так званих м’яких обчислень. Ключові слова: модель, метод, прогнозування, технічний стан, засоби водного транспорту, методи штучного інтелекту, м’які обчислення.
4
КОТЕНКО, Вікторія. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ У МОДЕЛЮВАННІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАВОК ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 15 (November 26, 2020): 35–40. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.390.
Full textAbstract:
Інтенсивний розвиток аграрного сектору України за останні спричинив зміни у логістиці зернових культур. Попит на зерно та пов'язану з ним діяльність формує попит на його транспортування. Оцінити попит на сільськогосподарські перевезення необхідно для аналізу транспортної політики та прийняття рішень про господарську діяльність перевізників.
У статті розглянуто особливості формування попиту у моделях транспортування зернових культур вітчизняних науковців.
Імітаційна модель дозволяє визначити параметри автомобільного парку для вивчення попиту на транспортні перевезення сільськогосподарських товарів, на основі оцінки заявок на перевезення, що може бути використаним на етапі транспортування «індивідуальне сільське господарство-елеватор».
Модель нейронних мереж надає можливість зробити раціональним прийняття управлінських рішень та сприяти інтелектуалізації логістики ланцюгів поставок з метою мінімізації операційних витрат для перевезення вантажу. Тобто планувати та негайно виконувати розподіл залежно від попиту на вантаж. Ця модель враховує такі параметри як сезонність або нерівномірність перевезень, рух транспортних засобів та інфраструктуру залізниці. Особливо доцільним використання цієї моделі буде на етапі транспортування «елеватор-лінійний елеватор/морський термінал» із залученням залізничного транспорту.
Особливістю нечіткої моделі управління є те, що вхідні параметри описуються не кількісним значенням, а певною терм-множиною. При цьому кількісні характеристики представляються нечітко та у вигляді лінгвістичних змінних.
Дослідження попиту на вантажні перевезення дозволить підвищити ефективність на різних етапах доставки. Кожна наведена модель має особливий підхід до дослідження попиту та прогнозування перевезень у аграрному секторі. Проте створення уніфікованої моделі прогнозування попиту на перевезення сприятиме раціоналізації прийняття управлінських рішень та мінімізації витрат на кожному з етапів транспортування зернових культур, що сприяє подальшим дослідженням.
5
Деркач, Е. "Правові питання розвитку економічної конкуренції в портовій галузі." Юридичний вісник, no. 3 (October 8, 2020): 191–200. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1941.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються основні проблеми розвитку економічної конкуренції в портовій галузі, визначено напрями розвитку відповідного законодавства. У статті зазначається, що нині портова галузь перебуває на етапі формування конкурентного середовища на ринку морських перевезень.
Прийняття Закону України «Про морські порти України» у 2012 році стало важливим етапом розвитку законодавства в галузі морського транспорту, проте низка питань досі залишається поза увагою законодавця, зокрема прийняття прозорої і недискримінаційної методики розрахунку та порядку стягнення ставок портових зборів, їх цільового використання.
Портові збори потребують приведення до економічно обґрунтованого рівня, оскільки є вищими порівняно з портовими зборами в інших країнах, у зв'язку з цим необхідно прийняти Методику розрахунку розмірів ставок портових зборів і Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів.
Авторка наголошує, що пріоритетними завданнями є створення Національної комісії у сфері транспорту як незалежного регулятора з метою подальшого контролю за використанням коштів портових зборів; усунення проблеми крос-субсидування річкових внутрішніх водних шляхів за рахунок портових зборів шляхом прийняття галузевого Закону України «Про внутрішній водний транспорт».
У статті зазначається, що дискусійним питанням залишається віднесення послуг забезпечення лоцманського проведення до ринку, що натепер перебуває у стані природньої монополії. У статті підтримується ідея щодо демонополізації ринку лоцманських послуг (морських і річкових лоцманів) та часткового відкриття ринку для надання приватних лоцманських послуг із застосуванням таких засобів державного регулювання як ліцензування, що сприятиме зниженню відповідних зборів, підвищенню якості надання лоцманських послуг і збільшить привабливість терміналів портів.
У статті зроблено висновок про те, що необхідна виважена правова політика, яка дозволить врахувати інтереси держави, бізнесу, портової галузі загалом і створити необхідне правове підґрунтя для розвитку добросовісної економічної конкуренції у портовій галузі.
6
Волошинов, Сергій Анатолійович. "МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 108–21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2729.
Full textAbstract:
Стаття окреслює сучасну проблему вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців річкового та морського транспорту засобами сучасних мобільних технологій. Автор з метою з’ясування можливостей і перспектив мобільного навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців морського транспорту здійснив аналіз мобільних програм у магазинах додатків для платформ Google Android, Apple iOS та Windows Mobile. У процесі дослідження з’ясовано, що в магазинах мобільних додатків Google play, App Store та Microsoft Store наявні програми для моряків та ті, що можна використовувати в їх професійній підготовці в освітніх цілях. Відповідно до їх призначення ці програми розподілено на такі групи: додатки для вивчення іноземної мови, довідники та словники для моряків, тренажери для проходження професійних тестів, програми для пошуку вакансій та персоналу в морській галузі, навігаційні програми та карти, електронні вахтові журнали, записні книжки та планувальники для моряків, керівництва для моряків, програми для контролю за здоров’ям моряків, імітації вимірювальних морських приладів, додатки для прогнозу погоди, факсимільні карти для моряків про вітер, хвилі, погоду і припливи. Проаналізовано можливості використання датчиків смартфонів для фіксації часу руху та інтервалів часу для контролю послідовності подій чи процесів, для вимірювання різних параметрів навколишнього середовища, для дослідження параметрів світла, звуку, прискорення, атмосферного тиску тощо. На основі аналізу мобільних додатків та опитування студентів Херсонської державної морської академії щодо використання мобільних пристроїв у навчанні зроблено висновок про те, що програми магазину Google Play мають багато можливостей для їх використання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців морського транспорту через їх велику різноманітність, безкоштовність та зручність самого магазину додатків.
7
Найденов, І. В., О. М. Бліндарук, Ю. О. Кравчук, and І. М. Смирнова. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПАЛИВНОЇ ЕКОНОМІЧНОСТІ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗАСОБІВ РІЧКОВОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ." Vodnij transport, no. 1(32) (January 27, 2021): 86–97. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.10.
Full textAbstract:
З огляду на те, що на сьогодні середній вік суден українського Дунайського пароплавства біля 40 років, і беручи до уваги їх частку в флоті що працюють в басейні річки Дунай, слід очікувати, що велика частина суден під українським прапором може виявитися в групі поза стандартних, якщо не будуть вжиті необхідні заходи для відновлення або модифікації флоту. Основними напрямками досліджень можна вважати пошук конструктивних зміни або нових рішень, пов’язаних із судновими технічними засобами або рішеннями, пов’язаними з модифікацією палива та застосуванням нових його типів та пов’язаних із охороною навколишнього середовища від шкідливого впливу засобів транспорту на всіх етапах життєвого циклу Вищезазначене вимагає вирішення актуального науково-технічного завдання, яке полягає в розробленні нового підходу функціонування паливної системи, що забезпечить істотне підвищення якості експлуатації за рахунок використання гомогенізованого палива і зниження шкідливих викидів, пов'язаних із експлуатацією судна в умовах посилення міжнародних вимог до скорочення шкідливих викидів в атмосферу. Наведено методи, що забезпечують підвищення паливної економічності та поліпшення екологічних показників засобів річкового транспорту в умовах експлуатації. Наведено можливості удосконалення та випробувано удосконалений мембранний диспергатор для виготовлення емульсій палива і води. Наведено результати дослідження енергетичних та екологічних характеристик дизеля на річковому штовхачі при роботі на безводному паливі і водопаливній емульсії. Впровадження результатів дисертаційного дослідження на морських та річкових суднах свідчить про значні підвищення екологічності річкового транспорту, а саме зменшення концентрації оксидів азоту на 29 %, оксиду вуглецю на 35%; температури випускних газів на 2,2 %; димності на 38 %.. Ключові слова: двигун, засоби річкового транспорту, діагностування технічного стану, екологічні показники, охорона навколишнього середовища.
8
Сьомін, О. А., І. Г. Генералова, О. М. Коломієць, and О. В. Бажак. "АНАЛІЗ МАТЕМАТИЧНОГО АПАРАТУ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ОБЛАДНАННЯ ЗАСОБІВ РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 46–54. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.05.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано математичного апарату прогнозування технічного стану обладнання засобів річкового та морського транспорту для підвищення експлуатаційних характеристик. Запропоновано загальну модель процесу експлуатації суднового обладнання річкового та морського транспорту, яка базується на ідеї прогнозуючого контролю індивідуальної надійності зразка суднового обладнання. Ця ідея дозволяє реалізувати зазначену модель в умовах експлуатації судна при мінімумі діагностичних даних визначаючи параметри випадкового процесу у точках контролю та забезпечуючи мінімум середнього квадрата похибки наближення у проміжках між цими точками. Формалізацію процесу експлуатації суднового обладнання річкового та морського транспорту пропонується скласти з послідовного вирішення наступних завдань: аналіз впливу надійності елементів на надійність зразка обладнання; визначення якнайкращої стратегії обслуговування елементів зразка обладнання на основі прогнозування поведінки їх параметрів;визначення оптимальних індивідуальних регламентів проведення операцій обслуговування;визначення складу операцій і кількості комплексних видів обслуговування (ремонту);визначення оптимальних регламентів проведення комплексних видів обслуговування і оцінка ефективності процесу експлуатації. Ключові слова: формалізація, процес, експлуатація, суднове обладнання, річковий та морськи1 транспорт.
9
Богданов, М. С., and В. А. Голіков. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ МОРСЬКОГО СУДНА В РІЗНИХ КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТАНСФОРМАЦІЄЮ СКИДНОЇ ТЕПЛОТИ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 59–66. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.59-66.
Full textAbstract:
Актуальними проблемами експлуатації суден річкового та морського транспорту, на данний період, стали: розроблення технічних заходів для підвищення надійності і енергетичності транспортних систем та створення умов для високоефективного використання суден з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища. В першу чергу, це стосується проблеми екологічності судна, яке для просування під час перевезень вантажів та пасажирів викидує в навколішне середовище значну кількість шкідливих вихлопних газів та скидної теплоти від роботи теплових двигунів. Останні три десятиріччя Міжнародна Морська Організація (IMO) та Міжнародна організація стандартів (ISO) неухильно постийно підсилють вимоги до граничних норм викидів COx, NOx і SOx та кількості скидного тепла. У зв'язку з викладеним, розробка технологічних схем засобів по утилізації скидного тепла для підвищення енергетичної ефективності силової установки судна лежить в основі представленних результатів дослідження. За своїм змістом робота повністю
10
ТІЩЕНКО, Олена. "МОРСЬКА АНГЛІЙСЬКА МОВА В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 346–53. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-346-353.
Full textAbstract:
Англійська мова за професійним спрямуванням має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту. На сьогодні вона є одним із найважливіших засобів професійного спілкування фахівців морської галузі та є досить специфічною. У статті характеризуються особливості викладання іноземної мови в морських закладах вищої освіти; аналізується зміст дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»; розглядається значення викладання цієї навчальної галузі з метою забезпечення безпеки мореплавства, дається визначення термінів «професійно орієнтована англійська мова» (ESP), «для навчальних/академічних цілей» (English for Academic Purposes) і «для професійних цілей» (English for Occupational Purposes). Ключові слова: професійно орієнтована англійська мова, англійська мова для навчальних/академічних цілей, безпека в мореплавстві, судноводіння, непорозуміння.
11
Горбань, А. В., І. І. Довгаль, С. І. Крижановська, and Андрій Найденов. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ СУДНОВОГО ОБЛАДНАННЯ РІЧКОВОГО ТА МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.06.
Full textAbstract:
Основне протиріччя, яке лежить в основі наукових досліджень у напрямку підвищення ефективності експлуатації засобів річкового та морського транспорту, полягає, з одного боку, у необхідності підвищення технічної готовності суднового обладнання до використання за призначенням та безвідмовності його функціонування. З іншого боку, намагання максимального здешевлення транспортних перевезень, призводить до зменшення кількості контрольних заходів, спрощення їх процедури. У такому аспекті, розроблення нових методів технічної експлуатації обладнання на основі застосування сучасних автоматизованих процедур визначення періодичності та обсягу діагностування є актуальним. Отже, вирішенню підлягає актуальне науково-прикладне завдання щодо розроблення процедури визначення доцільних термінів технічного діагностування суднового обладнання при на основі прогнозування технічного стану обладнання. Наведені результати моделювання підтверджують адекватність моделі процесу експлуатації суднового обладнання річкового та морського транспорту, яка базується на ідеї прогнозуючого контролю індивідуальної надійності зразка суднового обладнання на основі канонічного розкладання випадкового процесу з урахуванням похибок апріорних вимірювань, що дозволяє реалізувати зазначену модель в умовах експлуатації судна при мінімумі діагностичних даних точно визначаючи випадковий процес у точках контролю та забезпечуючи мінімум середнього квадрата похибки наближення у проміжках між цими точками Неповнота апріорної інформації може знизити точність прогнозування, або взагалі зробити неможливим прогнозування стану суднового обладнання. У такому випадку постає необхідність врахування неповноти інформації контролю у процедурі вирішення задачі прогнозування, а також оцінки її впливу на точність одержаних результатів. У статті розглянуто особливості вирішення задачі прогнозування поза межами апріорного знання процесу, а саме практичний приклад індивідуального прогнозування зміни зазору штоку та направляючої втулки клапана на основі лінійного канонічного подання скалярного апостеріорного процесу на області, не охопленій статистикою, тобто поза межами апріорного знання процесу Ключові слова: апріорне знання процесу, канонічне розкладання випадкового процесу, прогнозуючий контроль, індивідуальна надійність, модель, річковий та морський транспорт.
12
Дрозд, О. В. "Вдосконалення підвіски стрічки Вантажного конвеєра." Automation of technological and business processes 13, no. 4 (February 3, 2022): 4–7. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i4.2201.
Full textAbstract:
Аналіз досвіду експлуатації стрічкових транспортерів підтверджує головні переваги конвеєрного транспорту - високий рівень продуктивності праці, на основі автоматизації роботи обладнання, можливість транспортування широкої номенклатури вантажу і низькі виробничі витрати. Вони є одним з основних засобів безперервного технологічного транспорту при навантаженні вугілля, руди, гравію в морських портах. Застосування стрічкових конвеєрів не тільки в берегових, але і в складі суднових вантажних комплексів зумовило необхідність створення високопродуктивних стрічкових конвеєрів з великим міжремонтним періодом експлуатації. Значні капітальні витрати на придбання стрічкових конвеєрів компенсуються низькими експлуатаційними витратами. Собівартість одиниці вантажу стрічковими конвеєрами нижче, ніж у інших транспортних засобів, що застосовуються в складі морських перевантажувальних комплексів. Практика використання стрічкових конвеєрів відомих конструкцій різного призначення, виконання і типорозмірів показує, що всі без винятку зазначені конвеєри мають принципову ваду - швидким руйнуванням елементів підвіски стрічки. Динамічні удари при навантаженні і переміщенні вантажу призводять до ще більшого зниження терміну служби стрічки і підвіски, а також суттєвого зростання енергоємності процесу транспортування. Ці процеси призводять до передчасного виходу конвеєра з ладу, втрат вантажу, пиловим забруднення і втрати його якості при транспортуванні. Стрічкові конвеєри настільки удосконалилися, що фактично досягли певного "порогу модернізації", за яким не проглядаються реальні шляхи поліпшення експлуатаційних властивостей в рамках традиційної схеми роликового конвеєра. Підтвердженням цього є той факт, що в останні роки патентними органами в світі видаються поодинокі патенти в області конвеєробудування які не є принциповими для подальшого розвитку цього перспективного і необхідного виду транспорту. Поставлена задача вирішується тим, що система амортизації стрічки транспортера, що складається з основи, демпферів з магнітореологічного еластоміру, блоку живлення та керування, та яка відрізняється тим, що демпферів з еластоміру, закріплені на основі, виконані у вигляді трьох концентричних циліндрів різної висоти, в оболонці з високомолекулярного поліетилену, сигнал на керування властивостями та порядком залучення до дії яких надходить від датчиків навантаження та удару, що розташовані під основою у місці навантаження вантажу.
13
Олексійович, Колодін Артем. "ЩОДО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДОГОВОРУ МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ ТА ДОГОВОРУ ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ) ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 51–55. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.422.
Full textAbstract:
У запропонованій статті визначається, що об’єктивні закономірності розвитку продуктивних сил сучасної епохи, прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах матеріального виробництва настійно вимагають подальшого зміцнення міжнародного економічного співробітництва, розширення торгових зв’язків між країнами світу.
Вивчення договору фрахтування (чартеру) судна необхідне з погляду зору нормотворчої діяльності, спрямованої як на подальше вдосконалення норм радянського морського законодавства, так і на створення міжнародних угод, у яких із метою уніфікації морського права були би врегульовані певні відносини, що виникають на підставі чартеру.
Акцентовано увагу на тому, що без дослідження умов фрахтування (чартеру) неможливі розробка і затвердження стандартних форм або проформ чартерів, кожна з яких становить систематизований виклад загальних умов перевезення вантажу певного виду або кількох видів на певному напрямку / напрямках.
У ході порівняльного аналізу двох видів договорів морського перевезення і фрахтування (чартеру) було зроблено висновок про різну правову природу цих договорів.
Договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму. У частині надання послуг екіпажу при фрахтуванні, безсумнівно, договір чартеру виходить за рамки «чистої» оренди, однак, беручи до уваги основну мету договору (користування і володіння майном) і не враховуючи другорядну мету (послуги членів екіпажу судна), слід констатувати: договір фрахтування судна є схожим із договором оренди транспортних засобів.
У статті визначається, що юридична природа договору морського перевезення загалом і чартеру як одного із його різновидів залишається в рамках договору перевезення. Предметом названих договорів є надання послуг особливого роду - послуг із переміщення вантажів, багажу, пошти, пасажирів у просторі.
Відносини у сфері фрахтування морських суден регулюються угодою сторін і диспозитивними нормами національних законів, що з'явилися під впливом великої морської практики. За відсутності єдиної уніфікованої конвенції про морські перевезення регулювання таких відносин буде проходити стихійно із застосуванням стандартних проформ, які тією чи іншою мірою влаштовуватимуть сторони договору.
14
Ляшко, О., В. Кліндухова, and А. Гейлик. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню прикладної спрямованості дисциплін математичного циклу, моделювання інженерних процесів засобами традиційного курсу вищої математики та використання теорії центру мас. Питання інтегрованості компетентностей професійної підготовки фахівців річкового та морського транспорту в систему математичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та імплементованою у світове товариство, до математичних знань студентів молодших курсів морських спеціальностей висувається низка вимог. Зауважено, що деякі питання інженерної математики відображенні в міжнародних вимогах Модальних курсів ІМО та, в той самий час, не зовсім повністю відображені в курсі математичних дисциплін морських ЗВО. Запропоновані задачі повною мірою відображають зв'язок математичної підготовки з освітньо-професійними програмами підготовки фахівців річкового і морського транспорту, Стандартними вищої освіти України та міжнародними вимогами ІМО. Кожна задача включає коментар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої математики, так і за допомогою теорії про центр мас. В свою чергу, інтегральний метод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої математики, а й зацікавити та вмотивувати студента до підвищення рівня математично-професійних навичок, формування професійних задач на основі фундаментальних математичних тверджень, методів, засобів. Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення методичної системи завдань дисциплін математичного циклу у відповідності до вимог освітньо-професійних програм підготовки фахівців річкового та морського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напряму розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність математичних та професійних компетентностей. Ключові слова: моделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і морського транспорту, професійно-математична підготовка, центроїд, барицентр, центр мас
15
ДОБРОВОЛЬСЬКА, Вікторія, and Світлана МІСЄВИЧ. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ГЕОГРАФІЯ СУДНОПЛАВСТВА»." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 260–69. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-260-269.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Автори статті розкривають суть і напрями формування екологічної компетентності майбутніх фахівців річкового та морського транспорту під час засвоєння дисципліни «Географія судноплавства». У статті розглядається проблема формування екологічної компетентності, яка є складником екологічної культури та важливим пріоритетом у підготовці сучасних фахівців. Автори дійшли висновку, що уніфікованого підходу до визначення поняття «екологічна компетентність» та її компонентів у сучасній науці не існує, тому проаналізовано різноманітні підходи до трактування цього поняття науковцями. Підготовка майбутніх фахівців річкового та морського транспорту в Херсонській державній морській академії орієнтована на те, що вони є і будуть безпосередніми учасниками взаємодії з навколишнім середовищем. Тому формування екологічно безпечного розвитку і безпеки мореплавання є одними з ключових аспектів у структурі змісту професійної морської освіти. Автори наголошують, що навчальний курс «Географія судноплавства», що викладається для майбутніх судноводіїв, займає одну з ключових позицій у формуванні їх екологічної компетентності. Підготовка фахівців здійснюється з орієнтацію на «Концепцію екологічної освіти України», тому питання взаємодії людини і Світового океану є наскрізним у зазначеному курсі. У процесі вивчення «Географії судноплавства» значна увага зосереджена на вивченні фізико-географічних умов материків і океанів як цілісних природних систем. Вказано, що під час вивчення «Географії судноплавства» активно використовуються інтерактивні методи навчання, значна увага приділяється проведенню командної роботи і формуванню вмінь активно використовувати понятійно-термінологічний апарат. Доведено, що одним з найефективніших засобів активізації навчання та розумового розвитку молоді є постановка проблемного питання. У дослідженні підкреслено, що екологічна компетентність має бути важливим пріоритетом у процесі підготовки сучасних фахівців річкового та морського транспорту. Ключові слова: екологічна компетентність, екологічна культура, вища освіта, компетентнісний підхід, географія судноплавства, фахівці річкового та морського транспорту, компетентність.
16
Кліндухова, В. М., А. В. Гейлик, and О. В. Ляшко. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуально у питанню прикладної спря ованості дисциплін ате атичного циклу, оделювання інженерних процесів засоба и традиційного курсу вищої ате атики та використання теорії центру ас.Питання інтегрованості ко петентностей професійної підготовки фахівців річкового та орського транспорту в систе у ате атичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та і пле ентованою у світове товариство, до ате атичних знань студентів олодших курсів орських спеціальностей висувається низка ви ог. Зауважено, що деякі питання інженерної ате атики відображенні в іжнародних ви огах Модальних курсів ІМОта,в той са ий час,не зовсі повністю відображені в курсі ате атичних дисциплін орських ЗВО.Запропоновані задачіповною ірою відображають зв'язок ате атичної підготовки з освітньо-професійни и програ а и підготовки фахівців річкового і орського транспорту, Стандартни и вищої освіти України та іжнародни и ви ога и ІМО.Кожна задача включає ко ентар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої ате атики, так і за допо огою теорії про центр ас.В свою чергу, інтегральний етод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої ате атики, а й зацікавити та в отивувати студента до підвищення рівня ате атично-професійних навичок, фор ування професійних задач на основі фунда ентальних ате атичних тверджень, етодів, засобів.Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення етодичної систе и завдань дисциплін ате атичного циклуу відповідності до ви ог освітньо-професійних програ підготовки фахівців річкового та орського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напря у розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність ате атичних та професійних ко петентностей.Ключові слова: оделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і орського транспорту, професійно- ате атична підготовка, центроїд, барицентр, центр ас
17
РЯБУЩЕНКО, Олег, and Павло КВАСНИКОВ. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ “МОРСЬКОЇ ПРАКТИКИ” Й “НАВЧАЛЬНОЇ ПЛАВАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ” У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, no. 2 (July 1, 2021): 166–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.789.
Full textAbstract:
У статті представлено вирішення наукового завдання щодо реалізації міждисциплінарних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю з метою удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців спеціальності “Навігація і управління морськими суднами”. Мета статті полягає в обґрунтуванні можливості поліпшення якості практичної підготовки курсантів (майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами) шляхом авторської реалізації міжпредметних зв’язків навчальної дисципліни “Морська практика” й навчальної плавальної практики у закладі вищої освіти морського профілю. Для цього проаналізовано низку нормативно-правових актів. З результатів аналізу стає очевидним, що важливим компонентом підготовки майбутніх фахівців із навігації і управління морськими суднами є практика. Проте її проходження передбачає опанування курсантами (студентами) теоретичних знань та практичних навичок. З’ясовано, що існує суперечність, яка полягає у невідповідності або обмежених дидактичних можливостях навчально-матеріальної (матеріально-технічної) бази професійної підготовки курсантів (студентів) у закладах вищої освіти морського профілю і швидким темпом оновлення техніки і засобів праці й управління ними на суднах. Також науковці вказують на протиріччя між вимогами роботодавців до професійної компетентності фахівців морського та річкового транспорту та недостатньою практичною підготовкою, обсяг якої визначається професійними нормативами в галузі професійної морської діяльності. Вирішення цих суперечностей можливе шляхом використання дидактичного потенціалу міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін та плавальної практики. Запропоновано під час вивчення навчальної дисципліни “Морська практика” реалізувати методичні вказівки до практичних робіт, якими передбачено набуття курсантами (студентами) знань щодо застосування корабельного палубного обладнання; вивчення питань повсякденної організації судна; вивчення пристроїв і матеріалів під час виконання корабельних робіт, для забезпечення безпеки плавання і стоянки судна в різних умовах обстановки тощо. Ці та інші знання і компетентності необхідні під час проходження практичної підготовки, яка поділяється на навчальну плавальну практику (обов’язковий компонент освітньо-професійної програми) та виробничі плавальні практики за видами (є вибірковими компонентами освітньо-професійної програми).
18
Сандлер, А. К., and О. С. Савчук. "Автоматизований засіб очищення повітря під час вантажних операцій з зерновими культурами у портах." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 5, 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2145.
Full textAbstract:
Забруднення повітря пилом промислового походження з початку сторіччя набуло характеру техногенної катастрофи. При цьому погіршення екологічного стану повітряного середовища чітко локалізується на тільки у промислових та транспортних районах, але й стало поширюватися на міста, селища й зони відпочинку. Обсяги шкідливих викидів зважених речовин становлять сотні тисяч кубічних метрів, і лише невелика їх частина проходить убезпечення в очисних спорудах підприємств. Внаслідок недосконалості технологічного й допоміжного очисного встаткування, недосконалості технологічних процесів перевантаження сипучі вантажі, у морських та річкових портах утворюються значні обсяги запиленого повітря. При цьому недостатньо висока ефективність очищення забрудненого повітря приводить до погіршення якості вантажів, надмірного зношування обладнання і різкому погіршенню екологічної обстановки. Одним з домінуючим фактором утворення забруднених зон є негативний вплив на здоров'я людей. Для боротьби з пиловим забрудненням використовують широкий спектр методів й засобів. Технічні засоби придушення пилу використовуються з різними фізико-хімічними властивостями, працюють у широкому діапазоні температур і концентрацій забруднюючих речовин. У той же час, внаслідок недосконалості відомих конструкцій і недостатнього розвитку теоретичних основ процесів, пилоочисні засоби нездатні ефективно вловлювати з газових потоків дрібні фракції пилу. В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. запропонований ротаційний пиловіддільник відрізняється тим, що корпус містить вихідні отвори та кришку у верхній частині, патрубок низьконапірного потоку та сопло високонапірного потоку, яке співвісне дифузору з лопатями, який сполучається з корпусом підшипниками та у верхній частині має отвори, що сполучаються з циліндричним фільтром, відокремленим від підшипників герметичним ущільненням.
19
Melnyk, O. M., K. S. Koriakin, and O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН." Transport development, no. 1(12) (May 3, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Full textAbstract:
Вступ. Перевезення вантажів з використанням морського транспорту має надзвичайно довгу історію, яка безперервно продовжується і сьогодні, набуваючи нових особливостей, пов’язаних з технічним розвитком суден, удосконаленням технології перевезення вантажів, інтенсивною трансформацією зовнішнього середовища. Обладнання сучасних морських суден навігаційним устаткуванням, радіообладнанням, рятувальними та протипожежними засобами та пристроями відбувається за певних правил та підлягає строгому нагляду щодо відповідності всім наявним на поточний момент міжнародним вимогам і стандартам з метою забезпечення безпечної практики експлуатації суден, що досягається шляхом належного використання всіх технічних приладів і систем. Метою цієї роботи є дослідження характеристик і особливостей застосування електронних засобів супутникової навігації, визначення перспектив використання альтернативних засобів курсовказання, таких як супутникові компаси, їх функціональних можливостей з метою підвищення ефективності процесу судноводіння і забезпечення безаварійної експлуатації суден. Результати. У представленій роботі розкриваються практичні та теоретичні аспекти використання систем супутникової навігації, зокрема впровадження таких альтернативних засобів курсовказання, як супутникові компаси. Висновки. У ході дослідження встановлено, що характеристики та функціональні можливості супутникових пристроїв курсовказання здатні не тільки підвищити ефективність процесу судноводіння, але й забезпечити безаварійну експлуатацію суден, що додатково підтверджує їх актуальність. Поширене використання супутникових компасів як невід’ємної частини навігаційного обладнання сучасних суден значно спрощує процес судноводіння і дає можливість швидко і точно визначати необхідні параметри руху судна.
20
Даниленко, Олександр. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ МОРСЬКОГО ПРОФІЛЮ В УКРАЇНІ У ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ (КІНЕЦЬ ХV – ПОЧАТОК ХХ СТ.)." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 111–24. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.35.
Full textAbstract:
У статті висвітлено періодизацію та історичні засади підготовки фахівців морського профілю в Україні від ХV до початку ХХ століття. З урахуванням результатів аналізу науково-педагогічної та історико-педагогічної літератури автор виокремлює п’ять періодів розвитку морехідної освіти і навчальних закладів морського профілю в Україні: перший період – козацький (кінець ХV – остання четверті ХVІІІ ст.); другий період – епоха вітрильного флоту (остання чверть ХVІІІ – початку ХІХ ст.); третій період – дореволюційний (початок ХІХ ст. – 1917 р.); четвертий період – радянський (1917–1991 роки); п’ятий – сучасний (1991 рік – наші дні).Перший період в історії морської освіти України, починається після офіційного розриву Кримського ханства з Великим князівством Литовським і спустошливих нападів Кримської орди на Україну впродовж 1480–1482 рр., і пов’язаний з українським козацтвом. Загалом у Запоріжжі напередодні зруйнування Січі на землях Війська Запорозького існувало близько 44 початкових шкіл. У січових школах Війська Запорозького вчили також плавати, веслувати, переховуватись від ворога під водою та добре маскуватися. Другий період характеризується: інтенсивною колонізацією південноукраїнських земель Російською імперією; знищенням Запорізької Січі разом з її флотилією, що були на той час серйозною військовою силою в південноукраїнському регіоні; початком побудови Чорноморського флоту; освоєнням нових морських шляхів до ринків Азії та Європи. Від першої половини до кінця ХІХ століття на південноукраїнських землях діяло понад двадцять закладів освіти, що готували фахівців для морської галузі. Для початку ХХ ст. характерним став бурхливий розвиток судноплавства та річкового флоту, особливо на Дніпрі і Десні. Це спонукало до вирішення проблеми кадрового забезпечення цієї галузі транспорту.
21
Карпілов, О. Ю. "Засіб автоматизации контролю робочого середовища газотурбонагнітачів." Automation of technological and business processes 13, no. 3 (November 5, 2021): 4–8. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2150.
Full textAbstract:
У великих морських та річкових транспортних кластерах частка забруднень повітряного середовища, що належить судновим енергетичним установкам, перебільшує 7 % від загальної кількості викидів шкідливих речовин. Екологічний збиток, викликуваний роботою теплових двигунів внутрішнього згоряння, складається як з забруднення середовища газами, що відробили, так й "температурному забрудненні" - викидах у довкілля великої кількості низькотемпературної теплоти. Надлишкова теплота ініціює різні кліматичні аномалії глобального характеру. Істотний вплив на катастрофічні процеси виявляє "парниковий ефект", що приводить до зміни характеру променистого теплообміну між земною поверхнею й шарами атмосфери внаслідок збільшення вмісту в ній діоксиду вуглецю. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (UN FCCC) і Кіотський протокол 1997 р. визначили державні зобов'язання для країн-учасниць відносно зниження викидів СО2 . В 1997 р. на Міжнародній конференції сторін Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення із судів (МАРПОЛ) була прийнята Резолюція 8 по "викидах вуглекислого газу із суден", у якій Міжнародної морської організації (ІМО) у співробітництві із Секретаріатом Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату було запропоновано запровадити комплекс заходів щодо вивчення впливу викидів парникових газів із суден з метою встановлення кількості й відносного процентного вмісту викидів вуглекислого газу з суден. На підставі аналізу результатів досліджень, виконаних у 2007 р., визначено, що частка викидів парникових газів у міжнародному судноплавстві вже склала приблизно 2,7 % світових викидів С2. Для подальшого зниження впливу суден та кораблів на якість навколишнього середовища необхідна реорганізація енерговикористання в суднових енергетичних установках. Поставлена задача вирішується тим, що волоконно-оптичний датчик вуглекислого газу, що складається з основи, світловода, мембрани, джерела випромінювання та фотоприймача та який відрізняється тим, що світловод є револьверного типу, зафіксований у основі, з одного боку сполучається з розгалужувачем, джерелом випромінювання та фотоприймачем, зв'язаних з блоком живлення та реєстрації. З другого боку світловод на торці має віддзеркалюючий шар та сполучений з мембраною, яка є газопроникною. Внутрішні отвори світловода вкриті шаром оксиду індію-олова, а зовні світловод вкритий термокомпенсаційною оболонкою та захисним чохлом.
22
Lokhman, Natalia, and Vladyslav Stepanenko. "Conceptual Principles of Managing the Competitiveness of Ukraine’s Maritime Transport Infrastructure." Modern Economics 23, no. 1 (October 27, 2020): 102–7. http://dx.doi.org/10.31521/modecon.v23(2020)-16.
Full textAbstract:
Introduction. Ensuring the Ukrainian maritime transport infrastructure competitiveness and its effective management should provide the timely improvement and harmonious development of the Ukrainian maritime transport infrastructure by following per under the world maritime transport market requirements based on rational and efficient management of the material complex at all operation and development stages. Purpose. The purpose of the article is to form the conceptual foundations for managing the competitiveness of the Ukrainian maritime transport infrastructure. Results. Summarized the key components of the conceptual foundations for managing the competitiveness of Ukraine’s maritime transport infrastructure, which takes into account the main strategic directions for improving the management of Ukraine’s maritime transport infrastructure. It is noted that for the efficient management of the maritime transport infrastructure, first of all, institutional support should be brought into line with the requirements of international standards. Based on the formed management concept by the Ukrainian maritime transport infrastructure, the means of achieving the tasks are determined and regulated by following per under the management functions. So, at the stage of forming a strategy for managing the competitiveness of the maritime transport infrastructure, the planning function is implemented, and at the stage implementation the functions of organization and motivation, control and coordination are performed. Conclusions. Based on the results of the study ensuring qualitative transformations in the management of the maritime transport infrastructure as an element of the Ukrainian transport infrastructure will be carried out by increasing the competitiveness of Ukraine’s maritime transport infrastructure based on reforming the system of the industry administration, acceleration of integration into the international transport network, development of innovative logistics systems and navigation controls.
23
Урум, Н. С., М. О. Швайка, and Д. О. Кудрицька. "ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТІВ МОРСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 118–25. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.13.
Full textAbstract:
У представленій роботі актуалізується увага на важливості профілактики травматизму під час занять фізичною культурою студентів морських ЗВО, адже специфіка роботи на морському транспорті вимагає значної фізичної підготовки і також часто має подібні травмонебезпечні наслідки. Виділені найчастіші види травм, причини травматизму під час занять спортом, вироблені рекомендації щодо попередження травматизму студентів. Стисло розглянуті поняття того чи іншого виду травм та викладена їх основна характеристика та причини виникнення, описані ситуації щодо їх усунення. Заняття фізичною культурою належать до активних видів людської діяльності й можуть супроводжуватися травматизмом. Так, як з точки зору того, де відбуваються травми, найбільш поширеними ділянками є коліно і гомілка, за ними йдуть лікоть і передпліччя, зап'ястя, рука і голова. Більшість травм викликані невдалим падінням, контактом з іншою людиною чи перешкодою і, звісно, перенапруженням (включаючи травми, викликані напруженими або повторюваними рухами). Окремі спортсмени і викладачі вважають, що травмипри заняттях спортом неминучі. Аналіз причин травматизму показує, щопри дотриманні всіх вимог і правил занять фізичними вправамиі спортом, проблема травматизму мінімізується. У попередженні травматизму повинні активно брати участь не тільки тренери і викладачі,але і самі студенти. В роботі висвітлені також власні класифікації причин спортивного травматизму та розкрито їх сутність (причини, які пов’язані з професійною та особистісною характеристикою викладача; недостатня сформованість життєво важливих рухових вмінь і навичок студентів, що мають запобігти травматизму та ін.)Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили визначити основні види та причини травматизму під час занять фізичною культурою. Кожен викладач фізичної культури повинен прикладати усі зусилля для усунення виділених причин отримання студентами травм. Аналіз наукових підходів дозволив виділити основні методи та засоби запобігання та профілактики спортивного травматизму, узагальнити основні рекомендації. Наголошено на тому, що отриманні під час навчання у ЗВО навички щодо запобігання спортивних травм стануть у нагоді при подальшій роботі на морському транспорті. Ключові слова: травма, травматизм під час занять фізичною культурою та спортом, причини спортивного травматизму, рекомендації з профілактики спортивного травматизму, студенти морських ЗВО.
24
Панасюк, В. "Види надання в оренду військового майна." Юридичний вісник, no. 3 (October 8, 2020): 328–34. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1958.
Full textAbstract:
У статті досліджуються види нада оренду військового майна. За основу дослідження взято визначення військового майна відповідно до законів України «Про Збройні сили України», «Про господарську діяльність у Збройних силах України»; визначення оренди майна відповідно до чинного і попереднього законодавства про орендні відносини. З урахуванням Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 та особливостей господарської діяльності у Збройних силах України уточнено, що надання в оренду військового майна - це вид економічної діяльності з передання у строкове платне користування певного такого майна, яке здійснюється для провадження підприємницької та іншої діяльності у межах і в порядку, встановлених законом.
Проведено загальний аналіз наукових досліджень щодо надання в оренду майна у цілому і військового зокрема. Представлено аналіз судової практики щодо оренди військового майна (постанови Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/747/17, від 28.02.2018 у справі № 924/247/17, від 03.07.2018 у справі № 916/559/17, від 08.08.2018 у справі № 916/146/15-г, від 22.05.2018 у справі № 908/1064/17), виявлено проблемні питання.
Виокремлено кілька критеріїв поділу надання в оренду військового майна, основним серед яких з урахуванням особливостей військового майна є об'єкти оренди (рухоме і нерухоме військове майно).
Обґрунтовано доцільність виокремлення ще одного критерію, який має значення для правового режиму економічної діяльності з надання в оренду військового майна, яким є суб'єктний склад такої діяльності. Досліджено підходи до суб'єктного складу таких відносин у науковій літературі та законодавстві, запропоновано види надання в оренду військового майна за цим критерієм.
Результатами дослідження є пропозиції щодо поділу надання в оренду військового майна як виду господарської (економічної) діяльності на такі види: а) залежно від об'єкта оренди: надання в оренду нерухомого військового майна (земельних ділянок, оренда будівель та інших капітальних споруд та оренда речей, на які режим нерухомої речі може бути поширений, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти); надання в оренду рухомого військового майна (автомобілів, інших наземних транспортних засобів та устаткування, водних транспортних засобів та устаткування, повітряних транспортних засобів та устаткування, будівельних машин та устаткування, офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку, інших машин та устаткування тощо); б) залежно від суб'єктного складу діяльності: надання в оренду військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України.
Наголошується, що подальші наукові розвідки необхідно присвятити дослідженню та доопрацюванню правового режиму запропонованих видів нада ння оренди військового майна, уточненню суб'єктного складу такої діяльності.
25
Тимощук, О. М., and О. В. Мельник. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ПРИ БУНКЕРУВАННІ СУДЕН." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.2.33.04.
Full textAbstract:
Прийнятний рівень ризику при проведенні бункерування визначається тими витратами, які готове нести суспільстводля досягнення безпеки. Оптимальність співвідношень залежить від рівності між витратами на забезпечення безпеки і ціною збитків від аварій [1]. При обгрунтуванні вимог до рівня ризику необхідно враховувати як прийняту концепцію аварійності і травматизму, так і накопичений до теперішнього часу досвід при експлуатації засобів водного транспорту [2]. Звідси випливає необхідність визнати об'єктивно існуючі ризики, зокрема при проведенні бункерування, і навчитися їх нормувати, застосовуючи такі способи: вибір величини показників ризику відповідно значень, які встановлено в морській галузі; обґрунтування оптимальних за обраними критеріями кількісних показників ризику.Склад заходів можна оцінити рішенням оптимізаційної задачі –при мінімальних витратах, вибрати такий набір заходів, впровадження яких знижує ймовірність аварії до допустимого (заданого) рівня. При вирішенні задачі прийнято, що кошти виділяються на покращення шести найбільш значних факторів, що включають як безпеку обладнання і технологій, так і факторів діяльності людини, які мають найбільший вплив на безпеку проведення процесу бункерування: готовність технічних засобів бункерування, підготовка персоналу, проведення технічного обслуговування, ремонт, резервування обладнання, якість прийняття рішень при бункеруванні [3]. Визначено вартісні характеристики мір впливу на фактори безпеки бункерування. Була розроблена багатофакторна модель оцінювання грошових витрат на міри впливу на безпеку бункерування. Імітаційне моделювання грошових витрат здійснювалось за допомогою рівномірного розподілу випадкових величин на заданому проміжку, а також нормального розподілу з заданими параметрами (математичним сподіванням та середнім квадратичним відхиленням).Ключові слова: безпека бункерування, фактори безпеки, багатофакторна модель оцінювання грошових витрат, імітаційне моделювання грошових витрат.
26
Каратанов, Олександр, Олександр Устименко, Максим Єна, Єгор Бова, and Василиса Калашнікова. "ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЙОВОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ГРУП БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-24.
Full textAbstract:
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) призначені для дистанційного спостереження та моніторингу і контролю місцевості, об'єктів, навколишнього середовища з передачею відеозображення на землю в реальному масштабі часу. Значний прогрес у створенні і використанні БПЛА пояснюється тим, що вони більшою мірою, ніж пілотовані повітряні засоби, відповідають вимозі «вартість-ефективність», допомагають здійснювати польоти без навичок реального пілотування, а також мінімізують ризик для життя пілотів. Також, вагомою перевагою БПЛА є їх прохідність і транспортна доступність – вони долетять до тих земельних ділянок, куди добратися по суші або на літаку, проблематично. Для пілотованих літаків важлива наявність величезної майданчики для зльоту і посадки, в той час як для приземлення БПЛА досить смуги 500-600 метрів, а мініатюрні БПЛА легко приземляться навіть на сходинки біля порога. БПЛА економно витрачають паливо завдяки компактним габаритам, що також є перевагою. До типових завдань БПЛА відносяться: прикордонне і морське патрулювання, пошуково-рятувальні роботи, виявлення лісових пожеж, моніторинг стихійних лих, вимір забруднень, спостереження за дорожнім рухом, інспектування джерел енергії і трубопроводів, спостереження за земною поверхнею, відеозйомка розважально-пізнавального характеру або ж повноцінна допомога при зйомці кінофільмів, доставка грузів і т.д. У даній статті розглянуто можливості використання алгоритмів ройового інтелекту при проектуванні систем управління автономних груп БПЛА, визначено, які недоліки сучасних систем можна подолати, наведено загальний алгоритм роботи ройового інтелекту, проведено огляд основних алгоритмів ройового інтелекту, а саме мурашиного алгоритму, алгоритму світляків, запропоновано використання комбінованого алгоритму, створеного на основі розглянутих. Особливу увагу в даній статі приділено перевагам БПЛА над пілотованим апаратом, аналізу цілей використання БПЛА, етапам розвитку БПЛА, опису рішення ройового інтелекту для управління малогабаритними БПЛА, алгоритму роботи ройового інтелекту, огляду основних ройових алгоритмів та синтезу оптимального комбінованого алгоритму.
27
I.A., Nahrybelna. "TEACHING THE UKRAINIAN LANGUAGE TO FUTURE SPECIALISTS IN THE MARITIME INDUSTRY BY MEANS OF DIGITALIZATION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 151–57. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-21.
Full textAbstract:
The study highlights the need to use digital tools not only as a progressive didactic tool, but also as an effective means of blended or exclusively distance learning.The purpose of the article is to analyze digital tools and their representation in the process of teaching the Ukrainian language to future specialists in the maritime industry.In the process of research the methods of analysis, synthesis, generalization, induction, deduction were applied.Results. The author defines the essence of the concept of “digital tools” as a key category of research. The types of variety of modern digital tools and their functional purpose are analyzed, in particular, such as Zoom, Skype, Webex, Google Meet, Classtime, Moodle, Learning Apps, Canva, Genially, Storyboardthat. The expediency and efficiency of using the LMS MOODLE platform during mastering the Ukrainian language by higher education students majoring in “River and Sea Transport” are substantiated. For the same purpose, the content of the course “Modern Ukrainian Scientific Broadcasting” for future specialists in the maritime field was developed and presented on the basis of the information environment MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) in the web system of Kherson State Academy (LMS MOODLE KSMA). In the process of research the methods of analysis, synthesis, generalization, induction, deduction were applied. Describes the components of the developed content, the parameters of their settings and the capabilities of the digital tool when working with the theoretical material of the course; in the process of diagnostic testing on the topic or practical tasks. One of the results of the research is the presentation of exercises and tasks for the development of scientific speech of future drivers and the formation of their research competence in the process of working with scientific sources and texts.Conclusions. It was found that the modern educational and digital environment is actively developing, has great potential and operates a set of various services that have their own technical characteristics and parameters. Their practical application in the educational process of higher education is becoming the norm and states the synergy of digitalization and verbal teaching methods. That is why a university teacher now has ample practical opportunities for effective work in distance or blended learning.Key words: Ukrainian scientific broadcasting, digital tools, LMS MOODLE platform, course content, educational and digital environment. У дослідженні актуалізовано потребу застосування цифрових інструментів не тільки як прогресив-ної дидактичної категорії, а і як ефективного засобу змішаного або виключно дистанційного навчання.Мета статті полягає в аналізі цифрових інструментів та репрезентації їх у процесі навчання української мови майбутніх фахівців морської галузі.У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції.Результати наукової розвідкивизначають сутність поняття «цифрові інструменти» як ключової кате-горії дослідження. У статті проаналізовано видове різноманіття сучасних цифрових інструментів та їх функціональне призначення, зокрема таких, як Zoom, Skype, Webex, Google Meet, Classtime, Moodle, Learning Apps, Canva, Genially, Storyboardthat. Обґрунтовано доцільність та ефективність застосування платформи LMS MOODLE під час опанування української мови здобувачами вищої освіти спеціальності «Річковий та морський транспорт». Із цією ж метою розроблено та репрезентовано на базі інформаційного середовища MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) у вебсистемі Херсонської державної академії (LMS MOODLE KSMA) контент курсу «Сучасне українське наукове мовлення» для майбутніх фахівців морської галузі. Описано складники розробленого контенту, параметри їх налаштувань та можливості цифрового інструменту під час роботи з теоретичним матеріалом курсу, в процесі діагностувального тестування з теми або під час виконання практичних завдань. Одним із результатів дослідження є презентація вправ і завдань для розвитку наукового мовлення майбутніх судноводіїв та формування у них дослідницької компетентності в процесі роботи з джерельною базою та науковими текстами.Висновки. З’ясовано, що сучасне освітньо-цифрове середовище активно розвивається, має великий потенціал та оперує набором різноманітних сервісів, які мають свої технічні характеристики та параметри. Практичне застосування їх в освітньому процесі вищої школи стає нормою та констатує синергію цифровізації та словесних методів навчання. Саме тому викладач вишу нині має широкі практичні можливості для ефективної роботи в умовах дистанційного або змішаного навчання.Ключові слова: українське наукове мовлення, цифрові інструменти, платформа LMS MOODLE, контент курсу «Сучасне українське наукове мовлення», освітньо-цифрове середовище.
28
Kruhlyi, D. H., O. O. Druzhynyn, and A. V. Sokolov. "ВИКОРИСТАННЯ РІЧКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ЗАСІБ БЕЗПЕЧНОГО МАНЕВРУВАННЯ СУДЕН." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 98–110. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.09.
Full textAbstract:
Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.
29
Псьол, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, no. 3 (February 1, 2020): 291–304. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.87.
Full textAbstract:
Досліджено особливості реалізації загальнодержавних і відомчих вимог щодо підготовки офіцерського складу Державної прикордонної служби України. Встановлено, що для забезпечення належного кваліфікаційного рівня керівної ланки доцільним є поєднання здобуття бакалаврського або магістерського рівня вищої освіти із здобуттям тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня вищої військової освіти. Здобуттю кожного наступного рівня освіти обов’язково передує період практичного виконання посадових обов’язків в підрозділах та органах охорони кордону. Ці періоди професійної діяльності потребують освітнього супроводу у формі проходження курсів підвищення кваліфікації.
Визначено, що зміст підготовки офіцерів тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівня Державної прикордонної служби України повинен враховувати завдання і повноваження Служби, які стосуються організації охорони державного кордону на суші і на водоймах; організації прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів та вантажів; забезпечення суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; організації розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності; участі у боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції на державному кордоні; участі у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; координації діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов’язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України; ведення прикордонно-представницької роботи та іншими специфічними функціями, притаманними лише Державній прикордонній службі України. У зв’язку із цим зміст підготовки офіцерів-прикордонників суттєво відрізняється від змісту підготовки офіцерів взаємодіючих структур, наприклад Збройних Сил України та Національної Гвардії України, і повинен здійснюватись у відомчому вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України.
30
Мережко, Н. В., and В. В. Ткачук. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ВИСОКООКТАНОВОГО БЕНЗИНУ ТА ДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА З БІОДОБАВКАМИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 24 (July 3, 2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-24-04.
Full textAbstract:
В умовах значної залежності України від іноземних продуктів нафтопереробки вини- кає нагальна потреба у формуванні власного потенціалу нафтопереробної промисловості, підвищенні ефективності використання вже освоєних нафтових родовищ та освоєнні нових із використанням передових технологій видобутку нафти. Диверсифікація діяльності суб’єктів господарювання, імпле- ментація України у світовий економічний простір актуалізують питання підвищення якості продукції та послуг. Не винятком є і продукція паливно-енергетичного комплексу, зокрема бензин та дизельне паливо, які виступають основою світового та національного паливно-енергетичного балансу еконо- міки та широко використовуються у всіх видах економічної діяльності. В умовах енергозалежності України, тотального фальсифікування нафтопродуктів, екологічної ситуації в нашій країні та світі покращення експлуатаційних та екологічних властивостей моторних палив, використання біодобавок за умови економічної доцільності є важливим питанням сьогодення. Виробництво бензину та дизель- ного палива з високими споживними властивостями дозволить: збільшити рівень ВВП країни; закрі- пити позиції на національному та світовому ринку нафтопродуктів; забезпечити екологічну безпеку країни; сформувати потенціал паливного комплексу країни; забезпечити соціо-еколого-економічну ефективність. У статті досліджено ефективність виробництва запропонованих бензину та дизель- ного палива з біодобавками. Метою статті є визначення ефективності впровадження у виробництво високооктанового бензину та дизельного палива з біодобавками, та оцінка економічної доцільності такого виробництва. Якісні продукти нафтопереробки дозволять зменшити екодеструктивне наван- таження на довкілля, забезпечити екологічну безпеку країни, покращити експлуатаційні характе- ристики транспортних засобів (наземних, повітряних, морських), задовольнити запити вимогливих споживачів тощо. Проведені розрахунки показують економічну доцільність та ефективність впрова- дження запропонованої виробничої лінії, рентабельність якої задля виробництва 1 т бензину з біодо- бавками складає 7,9 %, а рентабельність від продажу 1 т дизельного палива з біодобавками – 20,9 %.
31
Karpchuk, Natalia, Andrii Morenchuk, and Andrii Junior Morenchuk. "ЗАГРОЗИ РЕГІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЯПОНІЇ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 206–20. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-206-220.
Full textAbstract:
На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.
32
V.P., Vorovka. "ANTHROPOGENIC AQUA LANDSCAPES OF THE SEA OF AZOV." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 30–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-4.
Full textAbstract:
The article, based on historical and geographical analysis, attempts to identify all the diversity of anthropogenic aqua landscapes caused by different types of anthropogenic activities. Periodicals and seven periods of anthropogenic impact on the waters of the Sea of Azov and its consequences have been identified. It was found that the anthropogenic impact was most intense during the second half of the XIX century (construction and development of ports) and in 1950–2000 (intensive development of industry, agriculture, industrial fishing). The term “aqua landscapes” and the reasons for its differences from the landscape on land are defined. It was found that the aqua landscape is a geographical landscape, the structure and functioning of which is determined by fresh or salt running or standing water, which is its main component, as well as the habitat of living organisms. Aqua landscapes differ significantly from terrestrial landscapes both in features of structure and in functioning, which is determined by the formation and development in the aquatic environment. Anthropogenic aqua landscapes are altered or transformed by human activities aqua landscapes. Their functioning in the sea occurs according to natural laws.It was found that anthropogenic aqua landscapes were formed as a result of direct and indirect anthropogenic activities. Direct types of impact are caused by the development of sand and shell deposits, laying and regular clearing of suitable sea channels to the ports of Genichesk, Berdyansk and Mariupol and dredging works in their waters, dumping of soils on the seabed. Indirect anthropogenic impact is associated with pollution of water masses and bottom sediments by municipal, industrial and irrigation effluents, removal of pollution by rivers of the Azov basin, vehicle emissions, etc. The scheme of anthropogenic impact on the aqua landscapes of the Sea of Azov is concluded. The current state of anthropogenic aqua landscapes in the sea is revealed.Key words: aqua landscape, anthropogenic activity, anthropogenic aqua landscape, water area of the Sea of Azov. У статті на основі історико-географічного аналізу зроблена спроба виявити різноманіття антропогенних акваландшафтів, спричинених різними видами антропогенної діяльності. Здійснено періодику і виокремлено сім періодів антропогенного впливу на акваторію Азовського моря та його наслідки. З’ясовано, що найбільшою інтенсивністю вирізнявся антропогенний вплив упродовж другої половини ХІХ століття (будівництво і розвиток портів) та у 1950–2000-і роки (інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, промислового рибальства).Визначений термін «акваландшафт» та причини його відмінностей від ландшафту на суходолі. Виявлено, що акваландшафт – це географічний ландшафт, структура та функціонування якого визначається прісною чи солоною текучою або стоячою водою, яка є його головним компонен-том, а також є середовищем існування живих організмів. Акваландшафти суттєво відрізняються від суходільних ландшафтів як за особливостями структури, так і за функціонуванням, що визначається формуванням і розвитком у водному середовищі. Антропогенні акваландшафти – це змінені або перетворені діяльністю людини акваландшафти. Їх функціонування в акваторії моря відбувається за природними законами.З’ясовано, що антропогенні акваландшафти сформувалися внаслідок прямої та непрямої антро-погенної діяльності. Прямі види впливу спричинені розробкою піщано-черепашкових відкладів, прокладанням та регулярним розчищенням підхідних морських каналів до портів Генічеська, Бердянська та Маріуполя та днопоглиблювальними роботами в їх акваторії, дампінгуванням ґрунтів на морському дні. Непрямий антропогенний вплив пов’язаний із забрудненням водних мас і донних осадів комунальними, промисловими та зрошувальними стоками, винесенням забруднень річками азовського басейну, викидами транспортних засобів тощо. Укладена схема антропогенного впливу на акваландшафти Азовського моря. Виявлений сучасний стан антропогенних аква-ландшафтів в акваторії моря.Ключові слова: акваландшафт, антропогенна діяльність, антропогенний акваландшафт, акваторія Азовського моря.
33
"РОЛЬОВА ГРА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ МОРСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ." Vodnij transport, no. 2(33) (December 14, 2021): 109–17. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.12.
Full textAbstract:
В роботі розглянуті основні складові рольової гри, як засобу розвитку англомовної комунікативної компетентності студентів морських ЗВО. Рольова гра, на сьогоднішній день, є невід`ємним складовим освітнього процесі, так як сприяє тому, що мовлення студентів стає змістовнішими, аргументованішими, складнішими за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу. Навчальне спілкування стає більш комунікативно-спрямованим, посилюються мотиви до вивчення англійської мови професійного спрямування, а також підвищується якість оволодіння нею. Наголошується увага на тому, що такий вид навчальної діяльності є значним фактором психологічної адаптації студентів у новому професійному та мовному просторі. Розглядаються основні результати, що досягаються при використанні рольової гри у навчальному процесі, а саме: адаптація студентів у мовному та професійному просторі. Адже, завдяки правильно побудованій рольовій грі, студенти відпрацьовують не лише навички англомовної комунікації, але й вдосконалюють безпосередньо свої професійні знання та вміння за спеціальністю. В роботі висвітлені основні функції рольовї гри: навчальна, тобто сприяє набуттю знань, а також формуванню іншомовних навичок і вмінь в рамках однієї або декількох навчальних тем;мотиваційно-спонукальна, яка мотивує і стимулює навчально-пізнавальну діяльність; розширює кругозір студентів, розвиває мислення, творчу активність; вчить орієнтуватися в конкретній ситуації і обирати необхідні вербальні та невербальні засоби спілкування;компенсаторна, компенсує відсутність або недолік практики, наближає навчальну діяльність до умов володіння іноземною мовою в реальному житті.Приведенінайбільш поширені і доречні рольової гри, що використовуються у навчанні для студентів спеціальності «Річковий та морський транспорт». При цьому наголошується увага на результатах, що досягаються після використання цього виду педагогічної діяльності, а також описуються основні етапи.Отже, за допомого використання професійно спрямованих комунікаційних рольових ігор, викладач здатний реалізувати максимальне наближення студентів до реальних професійних умов.Ключові слова:морська англійська мова, комунікативна компетентність, рольова гра, професійне спілкування, студенти морських ЗВО.
34
Пізінцалі, Людмила, Надія Александровська, Олена Россомаха, Олег Россомаха, and Тетяна Рабоча. "АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ РІЗАННЯ ПРИ УТИЛІЗАЦІЇ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ПОБУДОВИ ДІАГРАМИ ІСІКАВИ." InterConf, April 25, 2022, 430–46. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.04.2022.041.
Full textAbstract:
Однією із ключових проблем розвитку сучасного світового флоту є утилізація засобів водного транспорту, насамперед морських суден. Проблемі утилізації суден сьогодні приділяється серйозна увага ЄС. Плани з забезпечення утилізації старих суден з використанням затверджених ЄС технологій розглянуто Європейською Комісією з питань навколишнього середовища (НС). Проект постанови припускає контроль над переробкою суден під прапором країн ЄС або суден, що регулярно відвідують порти ЄС, на затверджених об'єктах з усього світу, що дозволить зменшити випадки негативних наслідків недбалої переробки суднового лома, як аварій, нещасні випадки, завдання збитків здоров'ю людини або НС [1]. Утилізація суден і кораблів різних типів і призначень, що відслужили свій термін – актуальна й, одночасно, досить складна і серйозна проблема не тільки у технологічному плані, але і є екологічною, економічною та правовою проблемою.Тому сьогодні, дуже важливими питаннями є питання вибору методу різання та розробки сучасних технологічних методів різання при утилізації суден. Результати дослідження підтвердили думку авторів, що найбільш перспективними методами різання є гідро-абразивне та механічне різання корпусу судна. Використання діаграми Ісікави дало можливість знайти взаємозв’язок між усіма причинами і факторами, що впливають на проблему та призвести оцінку їх впливу на неї.