Academic literature on the topic 'Морські акваторії'

The article, based on historical and geographical analysis, attempts to identify all the diversity of anthropogenic aqua landscapes caused by different types of anthropogenic activities. Periodicals and seven periods of anthropogenic impact on the waters of the Sea of Azov and its consequences have been identified. It was found that the anthropogenic impact was most intense during the second half of the XIX century (construction and development of ports) and in 1950–2000 (intensive development of industry, agriculture, industrial fishing). The term “aqua landscapes” and the reasons for its differences from the landscape on land are defined. It was found that the aqua landscape is a geographical landscape, the structure and functioning of which is determined by fresh or salt running or standing water, which is its main component, as well as the habitat of living organisms. Aqua landscapes differ significantly from terrestrial landscapes both in features of structure and in functioning, which is determined by the formation and development in the aquatic environment. Anthropogenic aqua landscapes are altered or transformed by human activities aqua landscapes. Their functioning in the sea occurs according to natural laws.It was found that anthropogenic aqua landscapes were formed as a result of direct and indirect anthropogenic activities. Direct types of impact are caused by the development of sand and shell deposits, laying and regular clearing of suitable sea channels to the ports of Genichesk, Berdyansk and Mariupol and dredging works in their waters, dumping of soils on the seabed. Indirect anthropogenic impact is associated with pollution of water masses and bottom sediments by municipal, industrial and irrigation effluents, removal of pollution by rivers of the Azov basin, vehicle emissions, etc. The scheme of anthropogenic impact on the aqua landscapes of the Sea of Azov is concluded. The current state of anthropogenic aqua landscapes in the sea is revealed.Key words: aqua landscape, anthropogenic activity, anthropogenic aqua landscape, water area of the Sea of Azov. У статті на основі історико-географічного аналізу зроблена спроба виявити різноманіття антропогенних акваландшафтів, спричинених різними видами антропогенної діяльності. Здійснено періодику і виокремлено сім періодів антропогенного впливу на акваторію Азовського моря та його наслідки. З’ясовано, що найбільшою інтенсивністю вирізнявся антропогенний вплив упродовж другої половини ХІХ століття (будівництво і розвиток портів) та у 1950–2000-і роки (інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, промислового рибальства).Визначений термін «акваландшафт» та причини його відмінностей від ландшафту на суходолі. Виявлено, що акваландшафт – це географічний ландшафт, структура та функціонування якого визначається прісною чи солоною текучою або стоячою водою, яка є його головним компонен-том, а також є середовищем існування живих організмів. Акваландшафти суттєво відрізняються від суходільних ландшафтів як за особливостями структури, так і за функціонуванням, що визначається формуванням і розвитком у водному середовищі. Антропогенні акваландшафти – це змінені або перетворені діяльністю людини акваландшафти. Їх функціонування в акваторії моря відбувається за природними законами.З’ясовано, що антропогенні акваландшафти сформувалися внаслідок прямої та непрямої антро-погенної діяльності. Прямі види впливу спричинені розробкою піщано-черепашкових відкладів, прокладанням та регулярним розчищенням підхідних морських каналів до портів Генічеська, Бердянська та Маріуполя та днопоглиблювальними роботами в їх акваторії, дампінгуванням ґрунтів на морському дні. Непрямий антропогенний вплив пов’язаний із забрудненням водних мас і донних осадів комунальними, промисловими та зрошувальними стоками, винесенням забруднень річками азовського басейну, викидами транспортних засобів тощо. Укладена схема антропогенного впливу на акваландшафти Азовського моря. Виявлений сучасний стан антропогенних аква-ландшафтів в акваторії моря.Ключові слова: акваландшафт, антропогенна діяльність, антропогенний акваландшафт, акваторія Азовського моря.

In the article data physical and chemical indexes of salt water in the aquatorium of the Odesa Bay in the last few years are presented in the dynamics. Researches were conducted in accordance with the subjects of research work of «Research of parameters of environment for maintenance of marine animals in the conditions of aquatorium of the Odesa Bay in interests of MNF of Armed forces of Ukraine» of the Scientific research center of Armed forces of Ukraine «State Oceanarium» and on the basis of the official figures given by the «Odessa regional laboratory center of state sanitary and epidemiological service of Ukraine». Examining possibility of maintenance of dolphins and sea lions in the conditions of aquatorium of the Odesa Bay, it is necessary to take into account that among the basic sources of contamination of this area of the Black Sea along the coastal channels of river waters of Dnepr and South Bug, there is domestic wastewater from stations of biological purification of water «Southern» and «Northern», thundershower flows of cities Odessa and Chernomorsk, of objects Odessa, South and Black Sea ports, dockyard «Ukraine» and other coastal objects. Also, as catalysts of negative influence on the ecosystem of the Black sea, the unfavorable weather factors of this area of coast can be considered, namely: high temperature of salt water in summer months, periodic high winds, possible formation of ice in a winter period of and other. The aim of the advanced study became the monitoring of separate areas of coast of the Odesa bay on the basic physical and chemical, and also bacteriological indexes of salt water and changes of weather terms during a year for determining the optimal location of maintenance of marine animals in open-air cages. It is set on results researches, that only seasonal maintenance of marine mammals in open-air cages in the aquatorium of the Odesa Bay (during 6–8 months of the year) can be applied, by reason of disparity of row of sanitary epidemiology indexes of salt water to the set rules and norms. One of variants of decision of this question, the combined type of maintenance of animals was offered, that consists in translation of them in the apartment of the covered pool with the natural cleared salt water on the periods of disparity of salt water to the basic sanitary epidemiology requirements or at formation of ice in an aquatorium in a winter period.

В 2014 р. в зв’язку з окупацією Криму призупинила свою офіційну діяльність єдина в Україні державна установа, яка займалася питаннями підводної спадщини — Чорноморський центр підводних досліджень. На 1.02.2019 р. залишаються недоступними 49% берегової смуги України і 51% пам’ятників (безпосередньо акваторія АР Крим). Ситуація в питанні збереження цих об’єктів характеризується як не керована. Правоохоронними органами фіксуються факти розграбування і не санкціонованого підйому підводних пам’ятників. Головні державні музейні заклади, присвячені морській історії України залишилися в Криму (мм. Феодосія, Севастополь і Балаклава). В результаті окупації Україна втратила доступ до всіх колекцій і експозицій цієї тематики.

Результати аналізу існуючих прибережних і портових систем руху суден, суднових і берегових навігаційних систем безпеки плавання, які використовуються при проводці суден в каналах і на акваторіях портів и гаваней дозволяють зробити висновок про те, що існуюча система безпеки плавання не в повній мірі вирішує завдання безпечного плавання великотоннажних суден в складних умовах. У статті сформульовано об'єктивні причини, що впливають на зростання аварійності суден, особливо великотоннажних, які пов'язані з їх конструктивними і морехідними особливостями, обмеженими можливостями систем безпеки і існуючих систем руху суден. Зроблено висновок про необхідність автоматизації процесів управління, пов'язаних з автоматичним переходом функцій управління гвінторульовим комплексом і судновою енергетичною установкою автоматизованої системи управління судном на базі елементів нейронних технологій і штучного інтелекту. Ключові слова:, судно, безпека плавання, людський фактор, великотоннажні судна, аварійні морські події, нейронні технології, штучний інтелект.

The article provides data about the dynamics of weather conditions in the coastal water areas of Odessa Bay by the year. The research was conducted within the framework of the advanced study of research center of the armed forces of Ukraine «State Oceanarium» with the aim of determining the optimal location of open enclosures for marine mammals in coastal waters. In accordance with the requirements of operating leading documents, on maintenance marine mammals in the conditions of captivity, the open constructions of cages must take place in the clean natural waters, assuredly protected from storms, surf wave and influence of anthropogenic pollution. Undertaken studies the official figures given by the Hydrometeorological center of the Black and Azov seas (the State service of Ukraine for emergency situations) on the dynamics of air temperature and sea water, changes in weather conditions in coastal areas of the water area of Odessa Bay in recent years. In times of researches, in this district there were maximal increases of air temperature to 38.1 °C and sea water to 28.6 °C in summer, which exceeds possible norms for maintenance of dolphins in the conditions of open water areas. The largest decrease in air temperature in winter was recorded in January and February. Accordingly, the temperature of sea water went down and noted the appearance of floating ice shape. This fact is also very unfavorable, on condition of maintenance of marine mammals in the open waters in winter. This fact is also very unfavorable, under condition of marine mammals in the open waters in winter. Constructing open-air cages for marine animals must necessarily include a measure of the maximal strength of the wind and the main directions on the investigated areas. According to the obtained data, there is only seasonal maintenance of marine animals in open-air cages can be applied in the district of waters of the Odessa Bay. The alternative decision of this question can be the combined type of maintenance: moving of marine animals in the apartment of the covered pool with the natural cleared sea water, at the considerable decline of temperature of air and the formation of ice in winter or at disparity of sea water to the main sanitary and epidemiological requirements.

Вступ. Натепер річкові інформаційні системи стали невіддільною частиною державної системи забезпечення безпеки судноплавства. Такі системи створю- ються на акваторіях морських портів і на підходах до них, а також на всій про- тяжності внутрішніх вод. Метою статті є аналіз стану й перспектив розвитку річкових інформаційних систем. Визначено сучасний стан і перспективи розвитку інфраструктури внутрішніх водних шляхів, що складаються з багатьох взаємо- пов’язаних факторів. Більшу частину чинників об’єднує необхідність підвищення безпеки судноплавства, яка своєю чергою виділяє ряд напрямів розвитку, з-поміж яких підвищення ефективності використання інфраструктури внутрішніх вод- них шляхів і вдосконалення системи управління судноплавством у цілому. Резуль- тати. Визначено систему обробки інформації про навігаційну обстановку, що є основою ключової концепції програмного модуля системи річкової інформаційної системи. Сформована основа для створення програмної компоненти інформацій- ної системи судноводія. У результаті проведених досліджень виявлено значення застосування річкових інформаційних служб на українських річках для інтенсив- ного розвитку ринку транспортних і логістичних послуг як України в цілому, так і окремих її регіонів. У статті визначено актуальність використання цифро- вого коносамента, що дасть можливість у реаліях, які склалися, відповідно до чинних обмежень, спричинених заходами щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, змен- шити контакт та убезпечити членів екіпажу й приймальної сторони. Ство- рена автоматична система та її застосування на внутрішніх водних шляхах України дозволить полегшити роботу судноводія, зменшити кількість помилок. Характеризуючи обладнання, ми пропонуємо принцип такої структуризації, яка полегшить роботу такої системи в автономному режимі. Тобто визначено концепцію сукупної структури річкової інформаційної системи, що дасть мож- ливість безпечного проходження суден на внутрішніх водних шляхах і дозволить знизити вплив людського фактора на виконання навігаційних операцій. Висновки. Застосування річкової інформаційної системи спрямоване на убезпечення навіга- ційних операцій і підвищення ефективності вантажоперевезень завдяки постій- ному інформаційному контролю положення судна, місцеперебування стаціонар- ного й рухомого об’єктів.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Для своєчасного виявлення та адекватного реагування на дії противника з морського напрямку необхідно мати відповідну систему висвітлення морської обстановки в Чорному та Азовському морях, на українських ділянках річок Дніпро і Дунай. Відповідно, контроль над територіальним морем України вимагає ведення спостереження та проведення активних дій поза межами 12-мильної зони. На цей час спостереження за об’єктами, які знаходяться у внутрішніх водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та інших визначених районах, ведеться обмеженим складом сил і засобів, які мають недостатні спроможності. Метою статті є аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем прив’язувального типу провідними країнами світу, визначення їх основних завдань в інтересах ВМС ЗС України та обґрунтований вибір конкретного зразка аеростатної системи для їх виконання. Аналіз позитивного досвіду застосування аеростатних систем провідними країнами світу дозволяє визначити їх основні завдання в інтересах Військово-Морських Сил Збройних Сил України: ведення розвідки; спостереження за морськими та повітряними цілями; своєчасне виявлення пусків крилатих ракет морського базування типу “Калибр” та рух надводних цілей противника з одночасним виданням цілевказання на засоби ураження наземного та корабельного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України; охорона морських ділянок державного кордону України; охорона пунктів базування кораблів ВМС та пунктів постійної дислокації берегових військових частин. Під час створення державної інтегрованої системи висвітлення надводної і підводної обстановки в акваторіях Чорного й Азовського морів та басейнах річок Дніпро і Дунай пропонується застосування аеростата типу 71М (США). Його тактико-технічні дані за умов обладнання на його борту засобів радіотехнічної розвідки та РЕБ дозволять успішно виконувати вищеозначені завдання.

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичного завдання щодо комплексного екологічного аналізу рівня техногенного навантаження в Каспійському регіоні, впливу зміни інфраструктури регіону на його сталий розвиток, застосування технологій захисту навколишнього середовища для підвищення рівня екологічної безпеки морської акваторії, можливість розвитку співробітництва прикаспійських держав для забезпечення екологічної безпеки. Основними завданнями дисертаційних досліджень було розроблення системи захисту Каспійського моря від техногенного впливу на його акваторію; розроблення рекомендацій щодо зниження імовірності екологічних ризиків Каспійського моря; проєктування регіональної системи раннього сповіщення загрози екологічної безпеки Каспійського моря. Каспійське море є внутрішньою замкненою водоймою, розташованою на значному материковому просторі на межі Європи та Азії, оточена п’ятьма прибережними державами – Республіка Азербайджан, Ісламська республіка Іран, Туркменістан, Республіка Казахстан і Росія. Головною відмінністю Каспію є його мінливість гідрометеорологічних та гідродинамічних режимів, на які впливають як природні, так і антропогенні фактори. Зростає ймовірність екологічних проблем у Каспійському регіоні, пов’язаних зі зміною інфраструктури промисловості. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вивчення процесів як природних, так і тих, що обумовлені господарською діяльністю зі зміною інфраструктури промисловості, що впливають на екологічну стабільність Каспію та сталий розвиток Каспійського регіону. Мета дисертаційного дослідження полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки Каспійського моря та реалізації принципів організації раціонального природокористування та сталого розвитку регіону. Автором було поставлено та вирішено такі завдання дисертаційного дослідження: провести аналіз екологічного стану Каспійського моря; визначити основні фактори, що впливають на сталий розвиток регіону; провести екологічний моніторинг Каспійського моря; дослідити екологічний стан та його формування під впливом техногенного впливу; розробити технологію захисту довкілля для утилізації забруднень; оцінити вплив вуглеводневого забруднення Каспію; розробити рекомендації щодо захисту навколишнього середовища від нафтового забруднення; розробити рекомендації щодо зниження виникнення екологічних ризиків; розробити рекомендації щодо створення регіональної системи екологічної безпеки. Автором проаналізовано процеси, що формують екосистему Північного Каспію у природних умовах і, тим більше, у стані стресу при надзвичайних ситуаціях нафтового розливу. Вони настільки складні, різноманітні і взаємозалежні, що прогнозувати їх розвиток в кількісних співвідношеннях фактично неможливо. Стохастичний характер цих процесів досить очевидний. Їх статистичний опис, тобто визначення невипадкових характеристик цих випадкових процесів, потребують виконання величезної кількості моніторингових та експедиційних спостережень на єдиній методичній основі. Сьогодні це неможливо, тому необхідно спиратися на приблизні оціночні характеристики типу часу відновлення, уразливості і чутливості до нафтового забруднення. Звичайно, на разі, ці величини визначені на інтуїтивному рівні, проте їх чітке формулювання в контексті стохастичної моделі дозволить досить обґрунтовано оцінити ризики ураження біоти при аварійних нафтових розливах. Результати сучасних наукових досліджень підтверджують, що море знаходиться під впливом потужних антропогенних впливів, що призводять до певних негативних екологічних наслідків. Так, окремі райони Каспію вже перетворилися в мертві зони, де майже не зустрічаються риби і безхребетні тварини. Загалом, води Каспійського моря характеризуються як "забруднені". Встановлено, що екологічні проблеми Каспію і його узбережжя є наслідком усієї історії екстенсивного економічного розвитку в країнах регіону. На цьому позначаються як довгострокові природні зміни (вікові коливання рівня моря, зміна клімату), так і соціально-економічні проблеми (економічні кризи, регіональні конфлікти, розвиток видобутку нафти тощо). Облік і дослідження техногенних факторів забруднення акваторії Каспійського моря, їх взаємозв’язок із природним середовищем – це складне та багатофакторне завдання. Воно вимагає інформаційної підтримки різних факторних даних і застосування сучасних методів їх аналізу. Автором встановлено, що значної шкоди водним об’єктам завдає сільське господарство за рахунок, переважно, стоку з полів використаних хімікатів (добрив і пестицидів). Через ігнорування встановленої відсоткової норми та легку розчинність мінеральні добрива, що є солями неорганічних кислот (нітратами, фосфатами калію і амонію), мігрують в поверхневі й підземні води. Наслідком їх впливу є підвищення вмісту біогенних елементів у воді, бурхливий розвиток синьо-зелених водоростей, що викликає «цвітіння води» і протікання процесу евтрофікації. Найнебезпечнішими з позицій екологічної безпеки є фосфор- і хлормісткі пестициди, у складі яких є високотоксичні органічні речовини, особливо дихлордифенілтрихлоретан і гексахлорциклогексан. Варто відмітити, що механічні та фізико-хімічні методи боротьби з нафтовими забрудненнями здатні видалити нафту з водної поверхні, однак у боротьбі з емульгованою нафтою і тонкої нафтовою плівкою вони малоефективні. Біоремедіаційний спосіб очищення водної екосистеми допомагає усунути недоліки цих методів і може застосовуватися спільно з ними для більшої ефективності очищення. Автором запропоновано суміщений метод очищення нафтових забруднень, що працює в два етапи і дозволяє досягти високого ступеня очищення. Перший етап очищення – механічний, який забезпечує збір нафти до заданої товщини нафтової плівки, який розраховується на основі фізико-хімічних властивостей нафти і гідродинамічних особливостей морської акваторії, другий – біоремедіаційний. Все вищезазначене підтверджує актуальність теми дисертаційного дослідження, яка має важливе наукове та практичне значення, оскільки спрямована на вирішення актуального науково-практичного питання підвищення екологічної безпеки Каспійського регіону. Автором вперше для зниження техногенного навантаження на Каспійське море проведений комплексний аналіз екологічних проблем, що дозволив виявити річковий стік як переважаюче джерело забруднення морського середовища нафтопродуктами, пестицидами та важкими металами. Автором вперше на підставі проведеного екологічного моніторингу Каспійського моря із урахуванням його екологічного стану методами дистанційного зондування визначені техногенно напружені зони та одержано дані динаміки нафтового забруднення морського середовища. Автором вперше для оцінювання техногенного навантаження на Каспійське море з використанням інтегрально-диференційного методу розроблено систему індикаторів та сигнальних показників якості, що враховує як фізико-хімічні властивості абіотичної компоненти екосистеми, так і параметри еколого- трофічних груп біоти. Автором вперше з метою підвищення екологічної безпеки Каспійського моря під час утилізації нафтових забруднень встановлено закономірності зміни показників рН та газоутворення процесу деструкції нафтових вуглеводнів після внесення гібридного біопрепарату, одержаного на основі біохімічних відходів. Автором вперше розроблені заходи щодо запобігання загроз екологічної безпеки та попередження екологічних ризиків в Каспійському регіоні та запропоновані варіанти удосконалення нормативної бази, яка регламентує екологічну безпеку регіону. Автором розвинуто гідродинамічні моделі розтікання та розливу нафти, що дозволили визначити об’єм і площу нафтової плівки для прогнозування масштабів аварійних розливів нафти в море і зону максимального ураження екосистеми. На підставі проведеного екологічного моніторингу Каспійського моря запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку Каспійського регіону. Обгрунтовано біохімічний спосіб ліквідації нафтових розливів як найбільш ефективний, у результаті чого розроблено та одержано біопрепарат у формі гранул, що містить іммобілізовані активні штами мікроорганізмів, які володіють нафтодеструктивною здатністю. Запропонована технологія утилізації нафтових забруднень із використанням гібридного біохімічного препарату показала високу ефективність деструкції нафти та нафтопродуктів. Реалізовані рекомендації щодо розробки нормативних та методичних матеріалів забезпечення екологічної безпеки та правових відносин прикаспійських держав. Розроблені заходи щодо зниження потенційного екологічного ризику від техногенного впливу антропогенного походження, що дає можливість підвищити рівень екологічної безпеки Каспійського регіону. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри екології та природозахисних технологій Сумського державного університету під час викладання дисциплін "Техноекологія" та "Міжнародне співробітництво в галузі екології". Дисертаційна робота є завершеним дослідженням у науковому напрямку екологічної безпеки. Основні положення, розробка та обгрунтування наукової новизни та практичного значення дисертаційної роботи отримано автором самостійно. Основні результати роботи доповідались та опубліковані в матеріалах міжнародних та всеукраїнських конференцій та наукових виданнях.
The dissertation is devoted to solving a scientific and practical problem of comprehensive environmental analysis of the man-made load level in the Caspian region, the impact of changes in the region’s infrastructure on its sustainable development, application of environmental protection technologies to improve the ecological safety of marine waters. The main objectives of the dissertation research were to develop a system of protection of the Caspian Sea from man-made impact on its waters; development of recommendations to reduce the probability of environmental risks of the Caspian Sea; design of a regional system for early warning of the threat to environmental safety of the Caspian Sea. The Caspian Sea is an inland closed body of water located on a large continental area on the border of Europe and Asia. It is surrounded by five coastal states – the Republic of Azerbaijan, the Islamic Republic of Iran, Turkmenistan, the Republic of Kazakhstan and Russia. The main difference of the Caspian Sea is its variability of hydrometeorological and hydrodynamic regimes, which are influenced by both natural and anthropogenic factors. There is a growing probability of environmental problems in the Caspian region due to changes in industrial infrastructure. In this regard, the study of both natural and economic processes with changes in industrial infrastructure, which affect the ecological stability of the Caspian Sea and the sustainable development of the Caspian region, becomes especially relevant. The goal of the dissertation research is to increase the level of environmental safety of the Caspian Sea and the implementation of the principles of rational environmental management and sustainable development of the region. The author set and solved the following tasks of the dissertation research: analysis of the ecological state of the Caspian Sea; identification of the main factors that influence the sustainable development of the region; conducting ecological monitoring of the Caspian Sea; study of the ecological state and its formation under the influence of man-made influence and developing of the pollution utilization technology; assessment of the impact of hydrocarbon pollution of the Caspian Sea; development of recommendations for protection of the environment from oil pollution; development of recommendations to reduce the occurrence of environmental risks; development of recommendations for the creation of a regional system of environmental safety. The author has analyzed the processes that form the ecosystem of the North Caspian Sea under natural conditions and, moreover, in a state of stress during oil spill emergencies. They are so complex, diverse and interdependent that it is virtually impossible to predict their development in quantitative terms. The stochastic nature of these processes is quite obvious. Their statistical description, i.e. determination of nonrandom characteristics of these random processes, requires a huge number of monitoring and expeditionary observations on a single methodological basis. Today it is not possible, so it is necessary to rely on approximate estimates of the type of recovery time, vulnerability and sensitivity to oil pollution. Of course, at present time, these values are defined on an intuitive level, but their clear formulation in the context of the stochastic model will allow a fairly reasonable assessment of the risks of ecosystem’s damage in emergency oil spills. The results of modern scientific research confirm that the sea is under the influence of powerful anthropogenic influences that lead to certain negative environmental consequences. Thus, some areas of the Caspian Sea have already become dead zones, where fish and invertebrates are almost non-existent. In general, the waters of the Caspian Sea are characterized as «polluted». It was found that the ecological problems of the Caspian Sea and its coast are a consequence of the whole history of extensive economic development in the countries of the region. This affects both long-term natural changes (age fluctuations in sea level, climate change) and socio-economic problems (economic crises, regional conflicts, the development of oil production, etc.). Accounting and research of man-made factors of pollution of the Caspian Sea, their relationship with the natural environment is a complex and multifactorial task. It requires information support of various factor data and the use of modern methods of their analysis. The author found that significant damage to water bodies is caused by agriculture, mainly due to runoff from the fields of used chemicals (fertilizers and pesticides). Due to ignoring the percentage rate and easy solubility, mineral fertilizers, which are salts of inorganic acids (nitrates, potassium phosphates and ammonium), migrate to surface and groundwater. The consequence of their influence is an increase in the content of nutrients in the water, the rapid development of blue-green algae, which causes «water bloom» and the process of eutrophication. The most dangerous from the point of view of ecological safety are phosphorus- and chlorine-containing pesticides, which contain highly toxic organic substances, especially dichlorodiphenyltrichloroethane and hexachlorocyclohexane. It should be noted that mechanical and physico-chemical methods of combating oil pollution can remove oil from the water surface, but in the fight against emulsified oil and thin oil film, they are ineffective. Bioremediation method of water ecosystem treatment helps to eliminate the disadvantages of these methods and can be used in conjunction with them for greater treatment efficiency. The author has proposed a combined method of purification of oil pollution, which works in two stages and allows to achieve a high degree of purification. The first stage of purification is mechanical, which provides oil collection to a certain thickness of the oil film, which is calculated on the basis of physicochemical properties of oil and hydrodynamic features of the sea area, the second is bioremediation. All the above confirms the relevance of the topic of dissertation research, which has important scientific and practical significance, as it is aimed at solving the actual scientific and practical issue of improving the environmental safety of the Caspian region. For the first time to reduce the man-made impact on the Caspian Sea the author conducted a comprehensive analysis of environmental problems, which revealed the river runoff as the predominant source of pollution of the marine environment with petroleum products, pesticides and heavy metals. The author for the first time on the basis of the ecological monitoring of the Caspian Sea taking into account its ecological condition by methods of remote sensing has defined technogenic tense zones and received a data of dynamics of oil pollution of the marine environment. For the first time, the author has developed a system of indicators and signal quality indicators to assess the man-made load on the Caspian Sea using the integrateddifferential method, which takes into account both physico-chemical properties of the abiotic component of the ecosystem and parameters of ecological and trophic biota groups. For the first time, in order to increase the ecological safety of the Caspian Sea during the utilization of oil pollution, the author has found patterns of changes in pH and gas formation of the process of destruction of petroleum hydrocarbons after the introduction of a hybrid biological product based on biochemical waste. The author for the first time developed measures to prevent threats to environmental safety and prevent environmental risks in the Caspian region and proposed options for improving the regulatory framework governing the environmental safety of the region. The author has developed hydrodynamic models of oil spreading and spills, which allowed to determine the volume and area of the oil slick to predict the scale of emergency oil spills into the sea and the area of maximum ecosystem damage. A set of measures to ensure environmental safety and sustainable development of the Caspian region based on the conducted environmental monitoring of the Caspian Sea was proposed. The biochemical method of oil spill liquidation as the most effective has been substantiated. As a result biological preparation in the form of granules containing immobilized active strains of microorganisms with oil-destructive ability has been developed and obtained. Proposed technology of utilization of oil pollution using a hybrid biochemical has showed high efficiency of destruction of oil and oil products. Recommendations for the development of regulatory and methodological materials to ensure environmental safety and legal relations of the Caspian states have been implemented. Measures to reduce the potential environmental risk from man-made impacts, which makes it possible to increase the level of environmental safety of the Caspian region, have been developed. The results of the research were introduced into the educational process of the Department of Ecology and Environmental Protection Technologies of Sumy State University in the disciplines "Technoecology" and "International cooperation in the field of ecology". The dissertation is a completed research in the scientific field of environmental safety. The main provisions, development and substantiation of scientific novelty and practical value of the dissertation work were received by the author independently. The main results of the dissertation were reported and published in international and national conferences and scientific journals.

Сендецький, І. О. Захист акваторії з використанням підводного охоронного робота / І. О. Сендецький // Матеріали ІІI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Сучасні проблеми інформаційної безпеки на транспорті". – Миколаїв : НУК, 2013.
Метою роботи є розрахунок параметрів підводного прив’язного охоронного робота, призначеного для виявлення донних пристроїв несанкціонованого зняття інформації на акваторії.

Проведені комплексні мікробіологічні, вірусологічні, санітарно–екологічні та генетичні дослідження морської води Одеської затоки Чорного моря та акваторії острова Зміїний дозволили виявити мікробіологічне (умовно-патогенні, санітарно-показові бактерії, віруси) та хімічне (важкі метали, нафтопродукти, ПАР та інше) забруднення в контактній зоні моря. У морської води акваторії острова Зміїний як в прибережній зоні, так і на відстані 100 м від берега, незважаючи на сильний нагонний вітер та морське хвилювання, були виявлені патогенні для людини віруси гепатиту А і ротавірусу. Вперше з акваторії острова Зміїний виділено та ідентифіковано 7 видів дріжджів з 5 родів (Cryptococcus albidus, Cryptococcus neoformans, Aerobasidium pullulans, Candida albicans, Rhodotorula rubra, Rhodotorula glutinis, Rhodosporidium paludigenum). Домінування видів чорної та рожевої дріжджової мікробіоти є характерним для водних екосистем. Встановлено високий індекс таксономічної різноманітності - 10 родів домінуючих бактерій в морській воді Одеської затоки Чорного моря. Вперше було встановлено, що до складу домінуючих гетеротрофних бактерій входять представники малодослідженої групи ковзних бактерій, що беруть участь у процесах деструкції і мінералізації складних природних та синтетичних сполук в морському середовищі в умовах хронічного антропогенного забруднення, зокрема в акваторії Одеського заливу найбільш забрудненої побутовими стоками - в районі Дачі Ковалевського. Ліполітичні бактерії, здатні брати участь у процесах самоочищення морського середовища, виявлено в прибережній зоні о. Зміїний. Найбільша чисельність тіонових бактерій була зерєєстрована в районі Дачі Ковалевського - у місці із сильним антропогенним навантаженням по синтетичним поверхнево-активним речовинами, Сu(II), Ct(VI), Zn(II) та сезонно по нафтопродуктам. У бактеріальних тест-системах Salmonella typhimurium ТА100 та Salmonella typhimurium ТА98 встановлений генотиксичний та мутагенний потенціал забруднення морської води Одеського узбережжя та акваторії острову Зміїний.