Journal articles on the topic 'Моніторинг стану обладнання'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Моніторинг стану обладнання.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 17 journal articles for your research on the topic 'Моніторинг стану обладнання.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Даниленко О.В., к.т.н., Верба І.І., к.т.н., and Самойленко О.В., к.т.н. "ДІАГНОСТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ОБЛАДНАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ПРАЦЕСПРОМОЖНОСТІ." Перспективні технології та прилади, no. 15 (December 19, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-4.
Full textAbstract:
Збільшення в промисловості частки дрібних підприємств призводить до ускладнення організації підтримання обладнання в робочому стані. Одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми є постійний моніторинг стану обладнання. Достатньо простим і в той же час інформативним є аналіз віброакустичної активності машин. Періодичне створення „вібраційних портретів“ машини дозволяє їх порівнянням визначити тенденції в змінах стану ланок кінематичного ланцюга. Збільшення швидкості наростання інтенсивності вібрацій, що генеруються певними складовими машини, є підставою для перевірки таких деталей і виключення аварійних зупинок (поломок) машин.
2
ГОЛОДЮК, Г. І., and Н. М. ГУРГУЛА. "МОНІТОРИНГ РИНКУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ." Товарознавчий вісник 1, no. 14 (March 12, 2021): 155–67. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-16.
Full textAbstract:
Мета. Огляд сучасного стану ринку, аналіз і прогнозування розвитку ринку торговельного обладнання, який дозволить керівництву промислових підприємств здійснювати об’єктивну оцінку ринкового середовища та оперативно реагувати на зміни ринкової ситуації.
Методика. У процесі проведення дослідженні використовувались аналітичні та статистичні методи обробки даних, були використані дані Держкомстату, матеріали статей та Інтернет-конференцій з даної теми дослідження. Базується на методах аналізу, синтезу та узагальнення.
Результати. Встановлено, що ринок торговельного обладнання в Україні має тенденції до збільшення обсягів реалізації, але й до більш жорсткої конкурентної боротьби. Основними чинниками конкурентоспроможності підприємств, що виготовляють торговельне обладнання в Україні, є технічний стан виробничого обладнання, його технологічність, ціна на продукцію, наявність постійних постачальників сировини, ступінь інтегрованості підприємства тощо. Проведено дослідження стану вітчизняного ринку та аналіз основних виробників торговельного обладнання, проведено оцінку якості торговельного обладнання одного з провідних виробників обладнання в Україні. Характер конкуренції на ринку торговельного обладнання визначається тим, що продукція різних виробників є досить однорідною. У зв’язку з цим одним з найважливіших факторів конкурентоспроможності виробників є ціна та швидкість виконання замовлення. Різниця в ціні торгового обладнання обумовлена різницею в ціні на сировину, різницею в ступені технологічності обладнання та інших факторів. Найбільшим виробником торгового обладнання в Україні є компанія «Modern-Expo», яка має 18 філій і займає 35% ринку, «Торпал» -20% ринку, «Алюр Плюс» - 15% ринку.
Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку вітчизняного ринку та якості торговельного обладнання дозволяє використовувати їх у наступних дослідженнях.
3
Сердюк, Ольга Юріївна, and Іван Анатолійович Маринич. "Система контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів." Технічна інженерія, no. 2(88) (November 30, 2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-42-49.
Full textAbstract:
Стрічкові конвеєри є найбільш поширеним типом транспортуючих машин безперервної дії в усіх галузях промисловості. Вони, як правило, є не тільки невід’ємною частиною технологічного процесу, а й визначають його темп, ритмічність, істотно впливають на організацію всього виробництва. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу стрічкові конвеєри становлять близько 90 % від загальної кількості, тому питання контролю та діагностики стану обладнання конвеєра у режимі реального часу є досить актуальним завданням. Найбільш перспективним у цьому плані є створення системи контролю технічного стану обладнання конвеєра з візуалізацією основних параметрів на базі сучасних рішень таких компаній, як Schneider Electric або Siemens, що забезпечують контроль і моніторинг усіх параметрів та дають змогу операторові відстежувати всі зміни в стані обладнання конвеєра. В статті запропоновано один із варіантів створення такої системи. Оскільки основними складовими конвеєрного обладнання є асинхронний двигун та ролики, саме контроль їх технічного стану стає на перший план. З цією метою використовують методи вібродіагностики, виміру шуму та тепловізорні, а SCADA-система дозволить їх об’єднувати та візуально відтворювати. Основою роботи такої системи є діагностичні моделі основних механізмів, які у загальному варіанті складені з п’яти рівнів: основні вузли і деталі, які найбільш уразливі і піддалися діагностиці; основні структурні параметри, що визначають надійність; характерні поламки і дефекти вузлів; характерні зміни діагностичних сигналів та діагностичні ознаки і методи діагностування. Зазначено алгоритм діагностування стану конвеєра, який відображає всі основні етапи діагностики: введення технічних умов обладнання та поступове опитування датчиків для виявлення відхилень від заданих параметрів дозволяє реалізувати систему візуалізації у режимі реального часу для контролю і моніторингу основних параметрів технічного стану конвеєра.
4
Матях, С. В., Т. В. Суржик, В. Ф. Рєзцов, and В. Ю. Іванчук. "НАПРЯМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ." Vidnovluvana energetika, no. 3(66) (September 30, 2021): 33–44. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).33-44.
Full textAbstract:
У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо стану та перспектив розвитку сонячної теплової енергетики у світі та в Україні. Завдяки екологічним перевагам сонячних теплових технологій їх широке застосування є одним із перспективних напрямів декарбонізації світової енергетики. Розвитку сонячної теплоенергетики у світовій енергетиці приділяється серйозна увага і підтримка. Детальний огляд загальних світових тенденцій із документуванням сонячної теплової потужності, визначенням внеску сонячних теплових систем у постачання енергії та обсягів зменшення викидів вуглекислого газу за рахунок їх застосування показує постійно зростаючий попит на такі системи. У країнах з високим рівнем впровадження сонячного теплового обладнання створено повний комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу, на основі нормативно-методичного забезпечення і пакету засобів економічної підтримки діють ефективні державні програми.
Завдяки наявності значного енергетичного потенціалу сонячного випромінювання широке впровадження теплоенергетичного обладнання в Україні є ефективним практично на всій території. Сонячне теплове обладнання має широкий діапазон використання в різних галузях господарювання України, його встановлення не потребує спеціальних дозволів, що значно скорочує терміни впровадження. Теплові процеси, які використовують енергію сонячного випромінювання, досліджені та опрацьовані майже для всіх напрямів теплових технологій, на ринку сонячного енергетичного обладнання є широка гама необхідних пристроїв та обладнання, однак в Україні практично відсутні моніторинг та заходи стимулювання їх впровадження.
Для забезпечення масштабного впровадження сонячних теплових технологій в Україні необхідно створити комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу і розробити заходи щодо економічної підтримки як виробників енергетичного обладнання, так і споживачів теплової енергії. Відповідним державним органам необхідно підвищити рівень моніторингу даних щодо ефективності їх встановлення та експлуатації на території України. Важливим напрямом роботи є створення розгалуженої інфраструктури теплової сонячної енергетики з підрозділами на рівні місцевих територіальних громад. Бібл. 7, рис. 1.
5
Чумаков, Л. Д., О. П. Мисов, M. O. Савченко, В. І. Кравець, and О. В. Тітова. "Оцінка періодичністі контролю справності технічної системи з резервуванням та поканальним контролем справності на основі заданої ефективності." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 8(264) (January 12, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-264-8-78-83.
Full textAbstract:
Сучасні технічні системи містять, як правило, велику кількість елементів, які можуть відмовляти в процесі її експлуатації. Для забезпечення високої ефективності використання технічної системи протягом усього призначеного терміну експлуатації необхідно проводити її технічне обслуговування з метою виявлення можливих відмов і відновлення працездатного стану системи. Досліджено вплив ступеня наближення цільової функції на величину інтервалу між перевірками і ефективність використання технічних систем. Основним завданням проектування обладнання є забезпечення високого рівня його ефективності в процесі експлуатації. Це досягається як конструктивними методами, так і вибором експлуатаційних характеристик. У більшості випадків протягом усього призначеного терміну експлуатації планується проводити його обслуговування з метою виявлення можливих збоїв та відновлення стану. У цьому випадку може статися прихований збій у певному наборі параметрів, що визначають стан роботи системи. Для його усунення обладнання перевіряється на справний стан. Різні групи параметрів можуть відслідковуватися постійно, періодично або не контролюватися протягом відведеного терміну експлуатації пристрою. У статті розглядається випадок періодичного моніторингу стану. Однією з важливих експлуатаційних характеристик обладнання є розмір інтервалу між перевірками. Розподіл часу роботи каналу вважається експоненціальним. Наближене рішення задачі полягає у розширенні показника для коефіцієнта доступності підряд та пошуку коренів нелінійного рівняння. Проведено аналіз впливу на точність вирішення задачі про кількість термінів розширення. Використання цього методу зменшить кількість перевірок порівняно з оптимальною кількістю.
6
Іванова, Я. О., І. В. Федорін, and О. В. Вдовиченко. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ СНУ." Біомедична інженерія і технологія, no. 6 (November 17, 2021): 1–10. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.230253.
Full textAbstract:
Реферат – Сон - це складний психофізіологічний стан, який безпосередньо визначає психічну і біологічну активність людини. Важливість сну обумовлена в першу чергу його необхідністю для організму. Сон – унікальний механізм відновлення та адаптації до умов життя. Одна безсонна ніч знижує стійкість імунітету до інфекційних захворювань і швидкість реакції на зовнішні імпульси. У віддаленій перспективі постійний дефіцит і зниження якості сну підвищують ризик розвитку серцево-судинних і ендокринних захворювань. Золотий стандарт об'єктивної оцінки сну, полісомнографія, зазвичай виконується в лабораторії сну, і дані вручну оцінюються фахівцем зі сну, що робить цей процес незручним, дорогим і менш придатним для довготривалих досліджень. Тому існує потреба в перевіреному недорогому обладнанні для оцінки сну, яке було б зручним і точним. З клінічної та дослідницької точки зору можливість отримання даних про безсоння, може персоналізувати рішення про лікування та оптимізацію здоров'я, а також поліпшити фенотипування захворювання. Мета даної статті – дослідження сучасних методів аналізу якості сну, визначення їх переваг та недоліків, та пошук альтернативних засобів для моніторингу сну. В роботі наведені результати порівняльного аналізу технологій для відстеження сну, а також запропоновано альтернативу полісомнографії, яка може використовуватися для надійного та довгострокового моніторингу. Зокрема, проаналізовані роботи, що вивчали застосування біорадара як засобу аналізу фізіологічного стану людини. Біорадар - це новий вид радіолокатора, що поєднує технології біомедичної інженерії та радіолокації. Його ціль – безконтактне виявлення життєво важливих ознак через неметалеві перешкоди, такі як одяг та стіни, передаючи спеціальну електромагнітну хвилю. Дана технологія може стати кроком вперед в індустрії відстеження сну.Ключові слова: полісомнографія, моніторинг сну, актиграфія, дистанційний моніторинг, біорадари.
7
Isaienko, Volodymyr, Volodymyr Kharchenko, Vyacheslav Astanin, Ganna Shchegel, Valentyna Olefir, Oleksii Olefir, Andrii Olefir, Olha Khomych, and Volodymyr Khomych. "БПЛА-система дистанційної асистованої медичної діагностики і пульмонологічного моніторингу стану потенційно заражених COVID-19 пацієнтів "TREMBITA-CORONА UAV NAU"." Proceedings of the National Aviation University 84, no. 3 (October 20, 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14955.
Full textAbstract:
Розроблена БПЛА-система дистанційної акустичної діагностики і моніторингу стану легенів для ведення пацієнтів в рамках застосування телемедицини, яка представляє собою користувацький набір контрольно-вимірювального обладнання та БПЛА-носій для доставки і організації процедури тестування пацієнта.
8
Хома, Мирослав Степанович. "Стан і перспективи розвитку досліджень у галузі корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів в Україні." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 12 (December 15, 2021): 99–106. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.12.099.
Full textAbstract:
У доповіді акцентовано увагу на актуальності для України питання корозії та протикорозійного захисту металоконструкцій і промислового обладнання. Наведено результати досліджень, які в цій галузі проводять установи НАН України, заклади вищої освіти та акредитовані лабораторії. На прикладі ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Укрінсталькон» продемонстровано відповідальний підхід підприємств до протикорозійного захисту обладнання та металоконструкцій. Розглянуто стан робіт з корозійного моніторингу, розроблення нових інгібіторів корозії з екологічно чистої сировини, дослідження сірководневої та вуглекислотної корозії у нафтогазовидобуванні тощо. Показано роль Міжвідомчої науково-технічної ради з питань корозії та протикорозійного захисту металів у визначенні пріоритетних напрямів робіт з цієї проблематики.
9
Prykhodko, I. Yu, S. О. Vorobei, V. V. Raznosilin, and V. V. Korennoy. "COMPUTER SYSTEM OF MONITORING THE RESIDUAL RESOURCE OF EQUIPMENT OF STRIP MILL." Fundamental and applied problems of ferrous metallurgy, no. 35 (2021): 149–58. http://dx.doi.org/10.52150/2522-9117-2021-35-149-158.
Full textAbstract:
The purpose of the work is to develop a computer system for calculating and optimizing the hot rolling modes of the headquarters, forecasting and increasing the residual life of rolling mill equipment. It is shown that in recent years there has been a steady increase in the production of hot-rolled staffs of high-strength steels and especially thin staffs. Mastering the production of such strips leads to an increase in the load on the equipment of rolling mills. The result is increased wear of equipment elements and their premature failure. The Institute of Ferrous Metallurgy of the National Academy of Sciences of Ukraine has developed a computer system for online monitoring of the residual resource of the wide strip hot rolling mill. The main functions of the computer system are: adaptation of models of power parameters of the rolling process; verification of models according to the actual assortment; calculations of power parameters according to adapted models; optimization of rolling modes to ensure the allowable values of power parameters of rolling and the target temperature of completion of rolling, the maximum productivity of the mill; calculations of the number of load cycles of elements in the equipment of the mill; estimation of the residual resource of the equipment taking into account its initial values. The following schematization methods were chosen for the design of the residual resource forecasting system: for dynamic loads - the method of allocation of complete cycles, for static loads - the method of extremes. All objects of the drive line which are diagnosed are divided into three classes: details which can be both separately, and as a part of knots or units; units that can be both separately and as part of units; units consisting of parts and assemblies. The calculation of the residual resource is performed only for details. The residual life of the node or unit is determined by the part that is part of it and has the smallest residual life. The developed computer system was tested on one of the existing hot strip mills. To do this, the transfer of source data contained in industrial databases to the developed computer system for monitoring the residual resource was established. The test showed a fairly high reliability of forecasting the power parameters of the rolling headquarters and the assessment of the residual life of the equipment and the drive line of the rolls of the working stands.
10
Pleskach, B. M. "Application of the Method for Modeling Precedents for Monitoring the Energy State of Technological Equipment." Èlektronnoe modelirovanie 40, no. 4 (August 7, 2018): 95–106. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.40.04.095.
Full text
11
Myslovych, M. V., R. M. Sysak, L. B. Ostapchuk, Yu I. Gyzhko, and S. M. Hertsyk. "ALGORITHMS OF OPERATION AND SOFTWARE OF MULTILEVEL SYSTEM FOR MONITORING AND TECHNICAL DIAGNOSTICS OF ELECTRICAL POWER FACILITIES EQUIPMENT." Tekhnichna Elektrodynamika 2016, no. 4 (June 14, 2016): 86–88. http://dx.doi.org/10.15407/techned2016.04.086.
Full text
12
Вербовий, А. П. "АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ ВИМОГ ЩОДО РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСІВ ТА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МАЛОЇ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ ДЛЯ ОБ'ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 72–80. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).72-80.
Full textAbstract:
В наш час відновлення інтересу до малої гідроенергетики викликано невпинним зростанням тарифів на електроенергію, скороченням будівництва великих гідро- та гідроакумулювальних станцій (ГЕС, ГАЕС), значним підвищенням цін на органічне паливо та наявністю малоефективних дизельних електростанцій у віддалених населених пунктах. Подальший розвиток малої гідроенергетики неможливий без скоординованої державою схеми розміщення малих ГЕС, розробки процедур землевідведення, дозволів на спеціальне водокористування, налагодження співпраці з громадськими організаціями екологічного та природоохоронного спрямування, оновлення нормативної бази. Чинна нормативна база не сприяє розвитку малої гідроенергетики, оскільки для виконання проєкту малих ГЕС (ГАЕС) необхідно затвердити таку саму кількість нормативної документації та висвітлити ті самі питання, що й для будівництва великої ГЕС (ГАЕС). Реформування потребує існуюча нормативно-технічна база проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС та ГАЕС. У статті розглянуто й проаналізовано такі нормативні документи: Водний кодекс України, Правила влаштування електроустановок, галузеві керівні документи (34.20.507-2003. Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. 34.03.106-2003. Безпека гідротехнічних споруд і гідротехнічного обладнання електростанцій України. Положення про галузеву систему нагляду). Розглянуто основні положення, щодо проєктування, будівництва та експлуатації ГЕС; регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування. Аналіз полегшує процедуру розгляду і моніторингу законодавчої бази, сприяє підвищенню ефективності роботи експертів, інженерів, науковців, а також якості прийнятих законів у цілому. Бібл. 13.
13
Malanchuk, L. M., and I. S. Pavlyak. "РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ВІДДІЛЕННЯ РЕАНІМАЦІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ В ОЦІНЦІ ДИНАМІКИ ТЯЖКОСТІ СТАНУ ХВОРИХ, ПРООПЕРОВАНИХ ІЗ ПРИВОДУ ГОСТРОЇ І ХРОНІЧНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 13, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.4.8212.
Full textAbstract:
Соматично тяжкий стан, складний післяопераційний період, тяжка супутня патологія та необхідність у постійному кваліфікованому спостереженні та догляді є причиною перебування хворих з абдомінальною патологією у відділенні реанімації та інтенсивної терапії.Мета дослідження – визначити і проаналізувати динаміку тяжкості стану хворих, прооперованих із приводу гострої та хронічної абдомінальної патології у відділенні реанімації й інтенсивної терапії на основі бальної оцінки за шкалою APA CHE II у модифікації А. П. Радзиховського.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт 85 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії із приводу гострої і хронічної абдомінальної патології. Тяжкість стану в динаміці післяопераційного періоду визначали, використовуючи бальну оцінку тяжкості стану за шкалою APA CHE ІІ у модифікації А. П. Радзиховського (1997), на основі комплексу клінічних і лабораторних даних. Статистичну обробку даних провели за допомогою методів загальної статистики обчислення середніх величин. Порівняння середніх значень виконали, використовуючи методи непараметричної статистики за допомогою програми MedCalc for Windows. Виявили, що показники бальної оцінки тяжкості стану хворого за шкалою APA CHE ІІ є достатньо інформативними для швидкої й адекватної оцінки стану хворого в роботі чергової медичної сестри.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих при госпіталізації були різні симптоми, що свідчать про гострі й хронічні проблеми в черевній порожнині. Серед симптомів найчастіше – біль у животі, блювання залишками їжі, застійним шлунковим вмістом, кишковим вмістом, із домішками жовчі, позитивні симптоми подразнення очеревини (симптом Щоткіна–Блюмберга, напруження м’язів черевної стінки), парез кишечника, підвищення температури тіла, тахікардія, задишка, зниження артеріального тиску, неврологічні порушення, сухість у роті, порушення функції печінки, нирок, зміни складу гемограми тощо. Дослідження, яке ми провели, показало, що бальний підрахунок тяжкості стану обстежених хворих за шкалою APA CHE ІІ дозволяє медичній сестрі швидко й об’єктивно оцінити тяжкість стану в конкретний момент, а також бачити його об’єктивну динаміку.Висновки. Даний моніторинг дозволяє точно прогнозувати подальший перебіг захворювання, а головне, вчасно виявляти погіршення стану хворого. Усі ці показники може використати чергова медична сестра в будь-який період, оскільки вони не потребують особливого обладнання і спеціальних лабораторних тестів та аналізів.
14
Вітомський, В. В. "РАННЯ МОБІЛІЗАЦІЯ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ: ПЕРЕШКОДИ ВИКОНАННЯ, ПРОТОКОЛИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ." Art of Medicine, July 6, 2020, 131–36. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.2.14.131.
Full textAbstract:
Резюме. Мета: за даними досліджень визначити сучасні положення про ранню мобілізацію кардіохірургічних пацієнтів, перешкоди до її виконання, особливості практичної реалізації та ефективність.
Матеріали і методи дослідження: дана робота є результатом аналізу та порівняння результатів досліджень, присвячених проблемі ранньої мобілізації пацієнтів після кардіохірургічних втручань у рамках програм фізичної терапії.
Результати. Переваги ранньої мобілізації пацієнтів після кардіохірургічних втручань асоціюють з зменшенням рівня ризику емболій, поліпшенням очищення дихальних шляхів та профілактикою розвитку пневмонії, зменшенням рівня декондиціонування та скороченням тривалості перебування пацієнта у лікарні.
До бар'єрів на шляху виконання ранньої мобілізації відносять ті, котрі пов’язані з пацієнтом (стан пацієнта, біль, ожиріння, седація, делірій, обладнання для моніторингу стану), а також недостатність персоналу, відсутність протоколу, мультидисциплінарного підходу, недостатня оплата персоналу, незрозумілі ролі та відповідальність, ризики для виконавців.
Середні критерії ранньої мобілізації кардіохірургічних пацієнтів наразі відзначаються тим, що у перший післяопераційний день пацієнти сидять та стоять з контролем фізичного терапевта; на другий – ходять у палаті або на невелику відстань у коридорі; третій день – збільшують відстань ходьби.
Дослідниками підтверджено різноманітність методик, що використовуються для мобілізації, а також періоди, котрі розглядаються як ранні. Переваги між різними протоколами ранньої мобілізації не відзначаються. Водночас є дослідження, котрі не знаходять позитивних ефектів від ранньої мобілізації.
Висновки. Питання корисності ранньої мобілізації є не вирішеним до кінця. У літературі присутні як підтвердження, так і спростування ефективності. Якість та кількість досліджень також є недостатньою.
15
Бояринова, К. О., and К. А. Каніфольська. "ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПАРТНЕРСТВОМ ПІДПРИЄМСТВ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 18 (September 20, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.18.2021.240335.
Full textAbstract:
У статті розкрито підходи до організації та механізм управління міжнародним техніко-технологічним партнерством підприємств. Розглянуто та обґрунтовано партнерські відносини підприємств, форми взаємодії між підприємствами-партнерами у техніко-технологічній сфері. Визначено специфіку міжнародного техніко-технологічного партнерства (орієнтація на техніко-технологічні проєктів, належність організаційної та економічної систем до систем відкритого типу з функціонуванням на принципах відкритих інновацій). Уточнено переваги реалізації техніко-технологічного партнерства між вітчизняними та іноземними підприємствами, способи взаємодії. Сформовано та обґрунтовано організаційну структуру підприємства за реалізації техніко-технологічного партнерства, її спрямування на забезпечення співпраці у межах партнерської стратегії техніко-технологічного забезпечення; формування планів придбання та реалізації обладнання, технологій, моніторингу задоволеності економічних інтересів партнерів. Сформовано механізм управління міжнародним техніко-технологічним партнерством, який інтегрує принципи, важелі управління, методи, інструментарій та функціонує на поєднанні комплексу організаційних заходів та економічних важелів. До перших віднесено: пошук та вибір партнера, організація структури управління міжнародним техніко-технологічним партнерством, проведення переговорів та підписання угод включно з розподілом дослідно-конструкторських робіт, інтелектуальної власності, координація діяльності та взаємодії у міжнародному економічному просторі, підвищення результативності на основі автоматизації. До других: оцінювання фінансового стану, інноваційного потенціалу, техніко-технологічної бази партнера, розподіл витрат на НДДКР, виробництво, транспортування високотехнологічного обладнання, оформлення права на об’єкти ІВ, оцінювання інноваційного потенціалу для співпраці з партнером та економічних ризиків з їх розподілом між партнерами. Визначено, що досягнення мети механізму – підвищення ефективності партнерських взаємовідносин та конкурентоспроможності підприємства у реалізації техніко-технологічних проектів, забезпечується керуючою, ресурсною та забезпечуючою підсистемами.
16
Onyshchenko, A., V. Ivanov, V. Grigorenko, and T. Konks. "ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПОВИХ СТАНКІВ ДЛЯ ДВОФАЗНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СВИНЕЙ." Аграрний вісник Причорномор'я, no. 97 (September 7, 2020). http://dx.doi.org/10.37000/abbsl.2020.97.12.
Full textAbstract:
Успішний розвиток галузі свинарства потребує постійного моніторингу технологічного обладнання, спрямованого на підвищення комфорту тварин. Особлива роль в цьому питанні належить створенню добробуту при утриманні підсисних свиноматок з поросятами. З метою визначення ефективності застосування типових станків ОСМ-60 і ОСМ-120 для двофазної технології вирощування свиней, нами проведено дослідження їх експлуатаційно-господарських особливостей. Встановлено, що поросята в період дорощування в станках ОСМ-60 на відпочинок, рух і поїдання корму затрачували 1062,55±17,83; 205,88±18,06; 171,57±6,15 хв., в станку ОСМ-120 – 1075,15±16,08; 201,67±18,66; 163,18±5,53 хв. Жива маса поросяти у віці 30 днів, які утримувалися в станках ОСМ-60 і ОСМ-120 склала 7,51±0,19; 7,21±0,13 кг, в 90 днів – 33,70±0,63; 31,51±0,58 кг. Збереженість поросят у підсисний період склала, відповідно, 91,66±5,02 і 89,58±4,41 %. Затрати праці на прибирання одного станка вдень склали, відповідно, 93,33±5,51 і 76,43±3,01 сек. Проведені дослідження дають підставу вважати, що конструктивні відмінності станків ОСМ-60 і ОСМ-120 не впливають на показники продуктивності тварин, але деякі параметри об’ємно-планувальних рішень потребують удосконалення за такими напрямами: покращення умов праці операторів, забезпечення стовідсоткової трансформації внутрішніх огороджень, розробка пристроїв для об’єднання декількох гнізд, годівлі поросят і свиноматок різними кормами та забезпечення рухової (ігрової) активності.
17
Herasymenko, O. S., V. I. Smolanka, A. V. Smolanka, and O. S. Sechko. "МЕТОДИКА ВИКЛИКАНИХ СЛУХОВИХ ПОТЕНЦІАЛІВ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ПУХЛИН МОСТОМОЗОЧКОВОГО КУТА." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8069.
Full textAbstract:
У даній статті представлено огляд літератури, що присвячений пухлинам мостомозочкового кута, анатомії та фізіології вестибулярного нерва, інтраопераційному нейрофізіологічному моніторингу та методиці реєстрації викликаних слухових потенціалів. Зважаючи на розвиток технічного обладнання в нейрохірургії у наш час, стає можливим виконувати оперативні втручання, зберігаючи функціонально значимі структури і таким чином поліпшувати якість життя пацієнта в післяопераційному періоді.Мета дослідження – продемонструвати ефективність використання та методику інтраопераційного нейрофізіологічного моніторингу в модальності викликаних слухових потенціалів для збереження функції кохлеарного нерва під час оперативного втручання з приводу пухлин мостомозочкового кута. Об’єктом дослідження є функція кохлеарного нерва, а предметом дослідження виступають викликані слухові потенціали.Матеріали і методи. Викликані слухові потенціали (від англ. Auditory Evoked Potentials) відображають весь чутливий шлях вестибуло-кохлеарного нерва. В нашій клініці використовували апарат Medtronik Xomed Nim Eclipse з нейрофізіологіним блоком на 32 канали. Імпульси рухаються по провідному шляху слухового аналізатора: перший нейрон – біполярні клітини – спіральний ганглій, другий нейрон – вентральні та дорзальні ядра в оливах ромбоподібної ямки, третій нейрон – нижні горбики чотиригорбкової пластинки, четвертий нейрон – медіальні колінчасті тіла – звивина Гешля. На екрані монітору ми отримуємо сім хвиль, які позначаються римськими цифрами І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII. Оцінка даних амплітуди та латентності всіх хвиль дає можливість проаналізувати функціональну цілісність провідного шляху слуху на всіх його ланках. Дана методика дає можливість нейрохірургу володіти даними функціонального стану нерва.Результати досліджень та їх обговорення. В обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгород було прооперовано за період з лютого 2016 до серпня 2017 р. 35 (100 %) пацієнтів із пухлинами мостомозочкового кута. З них у 30 (85,7 %) хворих втрачений слух на доопераційному етапі, у 5 (14,3 %) пацієнтів слух знижений, порівняно з нормою, збережений. Викликані слухові потенціали не зареєстровані на початку основного етапу в групі пацієнтів із відсутнім слухом на доопераційному рівні. При цьому розмір новоутворення складав переважно більше 25 мм. У всіх хворих із збереженим слухом діаметр новоутворення складав менше 25 мм.Висновки. Визначено кореляцію між клінічними проявами на доопераційному етапі (збережений слух) та розмірами новоутворення. Використання даної методики для пухлин мостомозочкового кута діаметром до 25 мм ефективне.