Journal articles: 'Монографічне дослідження'

1

Сироїд, Т. Л. "Рецензія на монографічне дослідження Пядишева Володимира Георгійовича." Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Право", вип. 28 (2019): 181–83.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Tretyak, Oleksij Anatolijovich. "Рецензія на монографію С. В. Савойської «Політологічний контекст моделі мовної політики: теоретико-методологічний аналіз»." Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences 2, no. 1 (July 12, 2019): 163–64. http://dx.doi.org/10.15421/341918.

Full text

Abstract:

Розглядається монографічне дослідження С. В. Савойської на тему «Політологічний контекст моделі мовної політики: теоретико-методологічний аналіз», проаналізовано політологічну та наукову цінність авторської концепції.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Кушнір, Василь Андрійович. "До проблеми розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: відгук на монографічне дослідження." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 47–52. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2579.

Full text

Abstract:

Кушнір В. А. До проблеми розвитку методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: відгук на монографічне дослідження. У статті розкриваються основні ідеї, наукові підходи, принципи щодо визначення суті й змісту методологічної культури вчителя природничих дисциплін і чинників її розвитку в системі професійної підготовки, на підґрунті аналізу монографічного дослідження О. О. Лаврентьєвої.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Борисенко, В. "Монографічне дослідження одного села (з архівної спадщини вченого Василя Пастущина (1889-1958)." Народна творчість та етнологія, no. 5 (351), вересень - жовтень (2014): 69–71.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Івасіків, Володимир. "ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК ЯК ПЕДАГОГ: РЕКОНСТРУКЦІЯ НА ОСНОВІ МЕМУАРНИХ ДЖЕРЕЛ." Litopys Volyni, no. 24 (July 9, 2021): 93–97. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.15.

Full text

Abstract:

Тематика статті досліджує питання педагогічної майстерності о. Гавриїла Костельника. У науковій розвідці акцентується на еволюції наукових та педагогічних поглядів греко-католицького священника, доктора філософії, літературознавця, лінгвіста, богослова та педагога о. Гавриїла Костельника (1886–1948). Спираючись на широке коло мемуарних джерел (спогади учнів та сім’ї, епістолярика вченого) та джерел особового поход- ження, автор реконструйовав як педагогічну методологію вченого-філософа, так і ціле коло його особистісних психологічних та світоглядних вподобань: темперамент, якості характеру, вдачу, спектр наукових вподобань тощо. Крім того, на основі джерел проаналізовано гімназійне життя Львова 30–40-х рр. ХХ ст., а також взаємозв’язки та особистісне ставлення учнів до педагогів, зокрема і до о. Гавриїла Костельника. У науковій розвідці автор використовує методологічний інструментарій спеціальних історичних дисциплін: історіографії (методи раціональної реконструкції), історичного джерелознавства (використання в комплексі зовнішньої і внутрішньої критики джерел), історичної біографістики та просопографічного методу дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що постать о. Гавриїла Костельника є доволі суперечливою, адже він був одним з організаторів так званого псевдособору у Львові 1946 р., через що не отримав об’єктивної та всебічної оцінки в радянській історіографії, а на сучасному етапі вивчення долі цієї непересічної особистості відсутнє історичне монографічне дослідження, присвячене вченому-філософу. Крім того, у 2021 р. виповнюється 75 років «собору» у Львові, що робить вивчення персони о. Гавриїла ще більш актуальним, адже його персона часто зазнає маніпуляцій як у конфесійно-релігійній площині, так і в ідеологічному контексті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Petryshyn, O. V. "Рецензія на колективну монографію «Народовладдя в Україні: глобалізаційні виклики»." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 6, 2020): 125–26. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.15.

Full text

Abstract:

Сучасні умови ставлять перед Українською державою та народом нові виклики та завдання, розв’язання яких визначить напрям розвитку нашої держави на найближчі кілька десятиліть. З огляду на зазначене, особливої ваги набувають питання вивчення, дослідження й аналізу інститутів, які дають змогу забезпечити належний рівень сприйняття народом тих чи інших рішень, збалансовують владне волевиявлення з усвідомленням необхідності виконання цих рішень кожним громадянином, забезпечують високий рівень легітимації основоположних, доленосних рішень для суспільства. Одним із таких інститутів є інститут народовладдя як невід’ємний атрибут побудови правової, демократичної, соціальної держави, в якій народу відводиться провідне місце в ухваленні державно-владних рішень, визначенні напрямку розвитку країни. Розвиток цього інституту в Україні викликає особливий інтерес з огляду на формування в державі своїх, неповторних видів та форм, їх використання. Колективне монографічне дослідження присвячене становленню та розвитку народовладдя на українських землях, еволюції конституційно-правових засад народовладдя в Україні, впливу глобалізації на формування та розвиток цього інституту. У роботі також аналізуються концептуальні умови становлення народовладдя в умовах глобалізації тощо. Досліджуючи розвиток інституту народовладдя в сучасних умовах, авторський колектив виділяє національну безпеку як невід’ємний складник та атрибут сучасного глобалізаційного процесу, необхідність збалансованого підходу до забезпечення механізмів народовладдя та національної безпеки. Таким чином, уся робота, з одного боку, носить правовий характер та послідовно відображає становлення, сучасний стан та перспективи розвитку інституту народовладдя, з іншого боку, робота є міждисциплінарною, оскільки послуговується методологією й напрацюваннями суміжних наук – історії, державного управління, філософії, політології тощо. Заслугою авторів є не просто характеристика нормативно-правових актів із досліджуваної проблеми, а й ґрунтовний аналіз рішень Конституційного Суду із зазначеної проблематики, формування ними відповідних правових позицій, реалізація права вимоги референдумів у судових рішеннях конституційних судів європейських країн та практика Європейського суду з прав людини у справах, що стосуються різноманітних аспектів реалізації права на референдум, що, своєю чергою, свідчить про намагання за результатами проведеної роботи дослідити і визначити динаміку розвитку відповідних суспільних відносин не тільки в статиці, але й фактичному, реальному правозастосуванні. Досить ґрунтовно у монографії опрацьована література з досліджуваної проблематики. Зокрема, заслуговує на увагу величезний масив проаналізованих зарубіжних досліджень. При цьому дослідники здійснюють аналіз не тільки чинних актів, а й еволюцію інституту народовладдя в Україні у конституційно-правових актах, яка охоплює період від Конституції Пилипа Орлика 1710 року до чинного Основного Закону України. На окрему увагу заслуговує розділ, присвячений розгляду народовладдя як гарантії демократичності конституційного ладу. Тут народовладдя розглядається, серед іншого, як базова цінність демократії в нашій державі. Передусім розкрито ряд аспектів, які раніше не були предметом достатньої уваги вітчизняних вчених. Ідеться про конституційний лад як нормативне закріплення суспільного ідеалу українського народу, позиціонування народовладдя в теорії та практиці українського конституціоналізму, як гарантію стабільності конституційного ладу України. Автори досить уважно проаналізували демократичні засади народовладдя в умовах глобалізованих викликів і криз. Не вдаючись до притаманної багатьом нинішнім роботам загальної критичної риторики на адресу існуючої правової системи, дослідники вказують як на її переваги, так і певні напрями модернізації. Цікавим, на нашу думку, є висвітлення в монографії концептуальних аспектів становлення народовладдя в умовах глобалізації. Імпонує те, що автори не намагалися охопити весь спектр відповідної проблематики, а докладніше зупиняються лише на проблематиці народовладдя як індикатора перетворень в умовах глобалізації. При цьому акцентовано увагу на механізмах конституціоналізації інституту народовладдя, які можуть бути використані в нашій державі у процесі удосконалення правового й інституційного забезпечення відповідного інституту. Так само важливими є частини роботи, присвячені концептуально-філософським поглядам на народовладдя, трансформації установчих аспектів народовладдя. Правове й інституційне забезпечення інституту народовладдя на сучасному етапі в монографії розкривається через відображення тих основних проблем, які потребують врегулювання у процесі модернізації відповідної сфери суспільних правовідносин. У цілому колективне монографічне дослідження «Народовладдя в Україні: глобалізаційні виклики» буде корисним не лише тим, хто цікавиться проблематикою народовладдя, а широкому колу правників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Dzierzega, Marek. "REVIEW OF THE MONOGRAPH "CORRUPTION-RELATED OFFENSES: ADMINISTRATIVE LEGAL GROUNDS OF COUNTERACTION" BY V. FRANCHUK AND D. D. KORECKA-SZUKIEWICZ (WARSAW: PUBLISHING HOUSE "DIFIN")." Social & Legal Studios 12, no. 2 (June 30, 2021): 206–8. http://dx.doi.org/10.32518/2617-4162-2021-2-206-208.

Full text

Abstract:

This monograph is the first comprehensive study in Ukraine on administrative liability for corruptionrelated offenses. Research considers: concept and signs of corruption; progress of legislation on administrative liability for corruption-related offenses; regulation of liability for corruption-related offenses in legislation of foreign countries; objective features of the corpus delicti; subjective features of the corpus delicti; theoretical and applied problems of liability for corruption-related offenses; prospects for improving of liability for corruptionrelated offenses. Legal analysis of provisions of current administrative legislation of Ukraine on liability for committing corruption-related offenses and anti-corruption legislation of the Republic of Poland was made during the research.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Крюкова, Ірина, Сергій Степаненко, and Ольга Замлінська. "КОУЧИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРПОРАТИВНОЇ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОКОМПАНІЙ." MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, no. 1 (April 28, 2022): 55–63. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-7.

Full text

Abstract:

Мета статті – розкрити зміст та характерні ознаки коучингу, як сучасного інструменту реалізації корпоративної бізнес-стратегії сталого розвитку агрокомпаній. В основу проведених досліджень покладено діалектичний метод пізнання процесів і явищ, зокрема, монографічний метод (при виявленні сучасних тенденцій і дослідженні наукових здобутків вітчизняної та зарубіжної науки і практики навчання персоналу), порівняльний (при оцінці рівня витрат та форм навчання персоналу), абстрактно-логічний метод (теоретичні і методичні узагальнення, обґрунтування висновків), що були використані при визначенні ознак і ролі коучингу як інструменту бізнес-стратегії сталого розвитку агрокомпаній. Досліджено сутність, види та функції коучингу як інструменту управління персоналом компаній. Досліджено світовий та вітчизняний досвід навчання персоналу. Визначено роль і характерні ознаки коучингу у системі імплементації принципів сталого розвитку у діяльність агрокомпаній. Обґрунтовано мету, завдання та ключові принципи коучингу як інструменту корпоративної бізнес-стратегії сталого розвитку агрокомпаній. Обґрунтовано авторське тлумачення сутності корпоративної бізнес-стратегії сталого розвитку агробізнесу. Запропоновано модель коучингу у навчанні персоналу за умов імплементації корпоративної бізнес-стратегії сталого розвитку агрокомпаній. Отримані результати дослідження дозволяють удосконалити кадрову політику вітчизняних агрокомпаній на засадах використання переваг коучингу, як перспективного інструменту реалізації бізнес-стратегії сталого розвитку агробізнесу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Petryshyn, O. V. "Рецензія на монографію Мазур Т. В. «Правова охорона культурної спадщини в Україні»." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 6, 2020): 127–28. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.16.

Full text

Abstract:

Розвиток людської цивілізації нині характеризується високими досягненнями у сферах комп’ютерних технологій, інженерії, медицини та ін. Водночас культурні досягнення, створені за весь період людського існування, перебувають під загрозою та потребують захисту й охорони. Ця проблема в ХХІ столітті не менш актуальна, ніж вона була сто чи двісті років тому. Особливу загрозу для пам’яток культури несуть збройні конфлікти та переміщення об’єктів, їх нелегальний продаж тощо. Як наслідок, охорона культурної спадщини стала загальною проблемою, яка потребує цілеспрямованої діяльності міжнародної спільноти й захисту міжнародного права. Для України, відомої своєю тисячолітньою історією й культурою, збереження культурної спадщини є не лише турботою про пам’ять предків і прийдешні покоління, а і вагомим чинником піднесення власного авторитету на міжнародній арені. Тож цілком логічно, що наша держава з часу створення ЮНЕСКО є одним із найбільш послідовних борців за збереження культурної спадщини в усьому світі, активно долучаючись до вироблення галузевих міжнародних норм і стандартів. Однак нині Україна сама потребує допомоги міжнародної спільноти у зв’язку з окупацією Криму та збройним конфліктом на Донбасі, що призвело до втрати контролю над численними об’єктами культурної спадщини. Монографічне дослідження Т. В. Мазур є спробою переосмислити розвиток правової охорони культурної спадщини на українських землях упродовж останніх понад сто років – від постання перших українських пам’яткоохоронних органів під час Української революції 1917–1921 років і до сьогодні. Такий підхід і хронологічні рамки видаються цілком логічними з огляду саме на український державотворчий контекст. Зокрема, дослідниця доводить певну тяглість пам’яткоохоронної політики від 1917–1921 років і до нинішнього часу. Ця тяглість, на її переконання, полягає як у правонаступності пам’яткоохоронних установ і організацій, так і роботі самих пам’яткоохоронців, які часто продовжували працювати в новостворених/реорганізованих органах. Виділяючи й обґрунтовуючи три основні хронологічні періоди правової охорони культурної спадщини – української державності 1917–1921 років, радянський 1919–1991 років та сучасний з часу здобуття незалежності України – Т В. Мазур розглядає особливості кожного з періодів у сфері правового забезпечення памяткоохоронної діяльності, вказуючи як на позитиви, так і недоліки, які, зокрема в радянський період, призвели до свідомого нищення тисяч сакральних пам’яток та продажу за кордон унікальних рухомих об’єктів культурної спадщини України. Значний інтерес становить аналіз розвитку міжнародного права охорони культурної спадщини та його імплементації в національне законодавство України. На основі проведеного аналізу виокремлено ряд рекомендацій щодо подальшого удосконалення законодавства України та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів пам’яткоохоронної діяльності. Ідеться, зокрема, про необхідність приведення ряду базових термінів і понять у відповідність до Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. та Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 р., потребу ратифікації Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями 2017 р. тощо. Цікавим є вивчення зарубіжного досвіду пам’яткоохоронної діяльності у контексті його використання в процесі удосконалення законодавства України. При цьому авторкою виділено досвід Франції, Італії та Польщі. Саме законодавство та пам’яткоохоронна політика цих держав, переконує дослідниця, можуть бути корисним для нашої держави з огляду на ряд спільних рис та прагнення нашої держави у майбутньому стати членом ЄС. Серед можливих запозичень: 1) ухвалення комплексу законодавчих змін, спрямованих на активізацію інституту меценатства; 2) прийняття парламентом програмних законів щодо охорони культурної спадщини на п’ятирічний термін з оприлюдненням щорічного звіту про їх виконання; 3) примусове відчуження пам’ятки у власника, якщо він не дотримується пам’яткоохоронного законодавства; 4) передача управління об’єктами культурної спадщини профільним компаніям; 5) створення культурних парків для захисту культурного ландшафту та збереження ландшафтних територій із нерухомими пам’ятками, характерними для місцевої традиції будівництва і поселення тощо. На основі проведеного дослідження Т. М. Мазур робить ряд слушних, на нашу думку, пропозицій щодо реформування не лише законодавчого, а й інституційного забезпечення охорони культурної спадщини, систематизувавши окремі пропозиції для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також Міністерства культури та інформаційної політики України. Таким чином, поставлені мета та завдання дослідження реалізовані та цілком логічно завершуються не лише теоретичними узагальненнями, а й практичними рекомендаціями, які можуть бути використані в подальшій законодавчій та підзаконній діяльності органів державної влади, а також нормотворчій діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, які отримують значно ширші повноваження у сфері охорони культурної спадщини в процесі децентралізації влади. Слід відзначити, що монографічне дослідження Т. В. Мазур носить міждисциплінарний характер, а тому може бути корисним не лише фахівцям-правознавцям, а й представникам інших суміжних галузей науки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Klonowska, Iwona. "Review of the monographic study «Corruption-related offenses: administrative legal grounds of counteraction» by Doctor of Legal Sciences Vasyl Franchuk and Doctor of Legal Sciences Dominika Daria Korecka-Szukiewicz (Warsaw: Publishing House «Difin»)." Social & Legal Studios 13, no. 3 (September 29, 2021): 214–16. http://dx.doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-214-216.

Full text

Abstract:

This monograph is determined that corruption as a phenomenon that is a natural result of the joint development and formation of both Ukraine and world community in general is one of the main criteria for distinguishing corruption offenses from corruption-related offenses, because signs of corruption-related offenses are as follows: no signs of corruption; actions violate requirements, prohibitions and restrictions established by the Law of Ukraine «On Prevention of Corruption»; committed by a person specified in Art. 3 of the Law of Ukraine «On Prevention of Corruption»; following legal liability is provided: criminal, administrative, disciplinary and/or civil. Specific proposals to address the most problematic issues of administrative liability for corruption-related offenses, which found their objectification in conclusions to the work and proposals to improve administrative and legal, as well as within certain criminal legal regulation of special confiscation in the legislation of Ukraine were formulated based on what was discovered during the study.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Boiarynova, Кateryna Оlexandrivna. "Діагностика в оперуванні розвитком інноваційно орієнтованого підприємства в процесі функціонування: функціонально-параметричний підхід." European Journal of Management Issues 25, no. 2 (June 25, 2017): 55–63. http://dx.doi.org/10.15421/191708.

Full text

Abstract:

Мета роботи – розробити методологічні положення функціонально-параметричного підходу до діагностики в оперуванні розвитком через центри відповідальності в процесі функціонування інноваційно орієнтованого промислового підприємства. Дизайн/метод/підхід. В дослідженні використано функціонально-параметричний підхід, методи систематизації, конкретизації, абстрактно-логічний та причинно-наслідковий. Інформаційною основою дослідження стали монографічні праці та наукові публікації, Інтернет-ресурси. Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність застосування функціонально-параметричного підходу до діагностики в оперуванні розвитком інноваційно орієнтованого підприємства. Запропоновано трактування понять оперування розвитком та режим розвитку. Сформовано структуру завдань та наслідків оперування розвитком за функціональними центрами відповідальності. Запропоновано методологічні положення діагностики в оперуванні розвитком в процесі функціонування інноваційно орієнтованого підприємства на основі функціонально-параметричного підходу, які ґрунтуються на застосуванні показників рівня виконання економічних функцій й отримання економічної віддачі за динамікою результатів функціонування підприємства, передбачають функціональну залежність між діагностованими параметрами та включають комплекс діагностичних процедур. Теоретичне значення дослідження. Розкрито трактування понять дослідження, запропоновано методологічні положення діагностики в оперуванні розвитком в процесі функціонування інноваційно орієнтованого підприємства. Практичне значення дослідження. Практичним результатом застосування пропонованого підходу є поєднання управлінської та економічної діагностики, що дозволяє оперувати розвитком підприємства через центри відповідальності. Оригінальність/цінність/наукова новизна дослідження. Новизна досліджень полягає в розробленні й обґрунтуванні методологічних положень функціонально-параметричного підходу до діагностики за оперування розвитком через центри відповідальності (забезпечення, відтворення, розширеного та інноваційного відтворення), відповідні функціонуванню інноваційно орієнтованого підприємства в режимі розвитку. Перспективи подальших досліджень. Формування механізму оперування розвитком інноваційно орієнтованих підприємств в процесі функціонування. Тип статті – теоретична.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ЛИСЕНКО, Н. В., and М. Г. МАРТОСЕНКО. "ОСОБЛИВОСТІ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ КРУГЛИХ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ХВОЙНИХ ПОРІД." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 147–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-12.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження теоретичних та практичних основ проведення судово-товарознавчих експертиз з метою визначення ринкової вартості лісоматеріалів, зокрема визначення чинників, що впливають на вартість круглих лісоматеріалів хвойних порід та обґрунтування алгоритму визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід за допомогою порівняльного методичного підходу. Методика. Під час проведення досліджень, для визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід, в комплексі застосовувалися методи, зокрема дедуктивний – під час теоретичного узагальнення проблеми, діалектичний – при пізнанні сутності явища незаконної порубки лісу, дослідженні його загальних тенденцій; монографічний – для детальної конкретизації наукових засад визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід; індуктивний та дедуктивний – для аргументування сформульованих у ході досліджень висновків, положень та перспектив подальших досліджень. Результати. Розглянуто питання використання спеціальних товарознавчих знань у практиці розслідування кримінальних справ про незаконні порубки лісових насаджень. Проаналізовано механізм проведення судово-товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід. Обґрунтовано доцільність застосування порівняльного методичного підходу під час проведення судової товарознавчої експертизи із визначенням ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід. У статті обґрунтовано алгоритм визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід під час проведення судово-товарознавчої експертизи, який передбачає: ідентифікацію об’єкта дослідження; віднесення об’єкта дослідження до відповідного класифікаційного угрупування; встановлення кількісних і якісних характеристик об’єкта дослідження; вибір методів дослідження та проведення необхідних розрахунків; визначення ринкової вартості об’єкта дослідження за допомогою порівняльного методичного підходу; оцінка одержаних результатів проведеного дослідження з письмовим оформленням його результатів. Наукова новизна. У роботі вперше узагальнено та викладено комплекс проблемних питань, що виникають при використанні спеціальних товарознавчих знань під час проведення судово-товарознавчих експертиз круглих лісоматеріалів хвойних порід. Практична значимість. Запропонований та апробований алгоритм визначення ринкової вартості круглих лісоматеріалів хвойних порід може бути використано під час проведення подібних судово-товарознавчих експертиз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Гнаткович, Оксана Дмитрівна, and Тетяна Володимирівна Овчиннікова. "МІГРАЦІЙНА КРИЗА ЄС ЯК ФАКТОР ЗМІН СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН." Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, no. 8 (December 21, 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249023.

Full text

Abstract:

В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі. Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав. В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв’язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства. Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв’язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Поперечний, С. І., and О. С. Саламін. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 11-1 (May 29, 2020): 107–12. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.16.

Full text

Abstract:

Метою статті є обґрунтування способів удосконалення державного регулювання сільського господарства України в умовах активізації міжнародних інтеграційних процесів. Актуальність дослідження визначається несформованістю загальноприйнятих підходів до розроблення та здійснення державної регуляторної політики. Застосовувалися загальноприйняті методи досліджень. Монографічний метод використано для вивчення проблем розроблення регуляторної політики, статистичного аналізу – для дослідження волатильності цін на продукцію та їхнього впливу на обсяги її виробництва. Результати досліджень полягають у зіставленні різних способів державного регулювання сільського господарства. Обґрунтована доцільність сприяння державною регуляторною політикою формуванню саморегулівних економічних систем, у яких без прямого державного регулювання формувалися би прийнятні і стабільніші ціни. Практична значущість полягає у можливості використання запропонованих способів регулювання сільського господарства державними органами управління галуззю та суб’єктами господарювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Shulskyi, M. G. "Фермерство – витоки розвитку: зональний аспект." Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, no. 76 (March 4, 2017): 118–23. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7623.

Full text

Abstract:

У статті проведено дослідження діяльності фермерських господарств у Львівській області з врахуванням зональних аспектів їх розвитку. Основна мета даної публікації полягає в тому, щоб привернути увагу науковців і практиків до дослідження процесів впливу природних факторів на розвиток аграрного виробництва. В основу цих досліджень використано статистичні матеріали діяльності фермерських господарств у розрізі природних зон Львівщини: Полісся, Лісостепу, Передгірської і Гірської зон. В процесах дослідження примінено традиційні методи економічних досліджень: метод теоретичного обґрунтування, економіко-статистичного аналізу, монографічний, аналізу і синтезу та ін. В результаті досліджень встановлено, що у фермерських господарствах різних природних зон функціонує різна кількість цих господарств (табл. 1), вони використовують різні за розмірами земельні угіддя (табл. 2, табл. 3), в них занята неодинакова кількість працюючих (табл. 4). Все це в комплексі дозволило встановити певні тенденції і закономірності формування цих господарств, які становлять основи їх розвитку. Висновки випливають із результатів дослідження і характеризують різні ознаки становлення фермерських господарств з врахуванням зональних аспектів. Для обгрунтування наслідків і дати відповідь на питання: чому це сталося так, а не інакше? Для цього необхідно проводити подальші дослідження за обраною темою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Zhilenkova, I. M. "Зовнішня торгівля українських губерній російської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.): сучасна вітчизняна історіографія." Grani 19, no. 2 (January 9, 2016): 69–75. http://dx.doi.org/10.15421/1716025.

Full text

Abstract:

Проаналізовано стан наукового вивчення питань зовнішньої торгівлі України кінця ХІХ – початку ХХ ст. сучасними вітчизняними історіографами. Основну увагу акцентовано на з’ясуванні їх ставлення до політики Російської імперії у відповідній сфері. Розкрито особливості сучасного бачення зазначеної проблематики в українській історичній науці доби незалежності. Наявну наукову літературу розподілено на тематичні групи; для аналізу виділено найбільш значні статейні, монографічні та дисертаційні дослідження, означено їх ключові змістові лінії та вказано на маловивчені проблеми. Визначено спільні та відмінні риси оцінок специфіки зовнішньої торгівлі вказаного періоду, впливу державної політики на рівень конкурентоздатності сільськогосподарської та промислової продукції на світовому ринку. Констатовано залежність позиції авторів від зміни політичного курсу на початку 1990-х рр., їх намагання ретельно опрацьовувати праці попередників, а також визначатися із контроверсійними питаннями, на основі застосування нової методологічної бази, які потребують відповіді у ході дослідження цієї економічної проблеми. Виявлено, систематизовано та охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії зовнішньої торгівлі України зазначеної доби. Виділено комплекс недостатньо досліджених та дискусійних аспектів проблеми, що потребують системного вивчення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Finagina, O. V., O. V. Zakharova, and K. O. Skibskaya. "Теоретичні особливості та складники розвитку регіонального ринку праці." European Journal of Management Issues 26, no. 1-2 (June 25, 2018): 14–21. http://dx.doi.org/10.15421/191802.

Full text

Abstract:

Мета роботи – визначити теоретичні особливості та обґрунтувати складники розвитку регіонального ринку праці. Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Застосовано системний підхід при обґрунтуванні концептуальної схеми розвитку регіонального ринку праці та метод логічного узагальнення – при обґрунтуванні чинників розвитку регіонального ринку праці відповідно до очікувань його суб’єктів. Інформаційна основа дослідження – монографічні роботи та наукові публікації за його тематикою. Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність запровадження заходів щодо розвитку ринку праці в Україні на її сучасному етапі соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку. Визначено основних суб’єктів ринку праці, до яких було віднесено найманих працівників, роботодавців та органи влади. Узагальнено чинники розвитку ринку праці на основі диференціації цілей суб’єктів ринку праці. Обґрунтовано характерні риси розвитку ринку праці. Створено концептуальну схему розвитку регіонального ринку праці, що враховує очікування та вимоги суб’єктів, бар’єри та проблеми на шляху розвитку, напрями задоволення очікувань і подолання бар’єрів й індикатори розвитку ринку праці. Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть стати основою для формування політики активізації процесів кластероутворення з метою досягнення тенденцій розвитку регіонального ринку праці та прискореного задоволення очікувань його суб’єктів, що забезпечить синергетичний ефект. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Запропоновано визначення сутності поняття «розвиток регіонального ринку праці», у якому, на відміну від існуючих трактувань, зосереджено увагу на обґрунтуванні напрямів задоволення очікувань та вимог суб’єктів ринку праці шляхом подолання існуючих й прогнозованих бар’єрів і проблем задля досягнення індикаторів розвитку ринку праці. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Результати дослідження мають бути покладеними в основу діагностики регіональних ринків праці України за основними чинниками їх розвитку. Тип статті – теоретична.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Kryukova, Iryna, and Svitlana Stoyanova-Koval. "Концептуальні засади стратегічного управління розвитком молокопереробних підприємств." University Economic Bulletin, no. 39 (December 27, 2018): 13–22. http://dx.doi.org/10.31470/2306-546x-2018-39-13-22.

Full text

Abstract:

Предмет, мета роботи. У статті здійснено дослідження теоретичних та практичних аспектів стратегічного управління молокопереробними підприємствами. Здійснена оцінка сучасного стану розвитку підприємств молокопереробної галузі. Проведено порівняння методичних засад оперативного і стратегічного менеджменту бізнес-суб’єктів галузі. Обґрунтовано складові процесу стратегічного управління молокопереробних компаній. Метод або методологія проведення роботи. При здійсненні наукових досліджень було використано сукупність наступних методів і прийомів наукового пізнання: абстрактно-логічний (при формуванні логіко-структурної схеми процесу стратегічного управління), монографічний та економіко-статистичний (при оцінці сучасного стану розвитку молокопереробної галузі), методи аналізу і синтезу (при формалізації та оцінці дії факторів на процес стратегічного управління), метод наукового порівняння. Результат роботи. За результатами дослідження встановлено, що в умовах загострення конкуренції та посилення ризиків економічного середовища процес менеджменту підприємств молокопереробної галузі має орієнтуватись на стратегічну перспективу. Систематизація наукових підходів до стратегічного управління дозволила визначити, що його слід трактувати у тісному зв’язку із потенціалом компанії, факторами зовнішнього і внутрішнього середовища, сукупністю функціональних цілей бізнес-суб’єкта. Аналіз сучасного стану розвитку молокопереробної галузі України показав наявність значного потенціалу виробництва поряд із існуючим дисбалансом внутрішніх тенденцій функціонування галузі. Разом з тим, досягнення значних успіхів на ринку молокопродуктів сьогодні виявляється неможливим без імплементації засад стратегічного управління у діяльність молокопереробних компаній. За дослідженнями системних переваг стратегічно орієнтованих бізнес-структур обґрунтовано етапність та основні складові процесу стратегічного управління сучасних молокопереробних підприємств. Галузь застосування результатів. Отримані результати можуть бути використані при обґрунтуванні та реалізації стратегічних засад управління підприємств молокопереробної сфери АПВ. Висновки. Наявні методичні підходи до сутності стратегічного управління сьогодні демонструють відсутність єдиної концепції до обґрунтування процесу стратегічного управління бізнес-суб’єктами. Разом з тим, систематизація наукових поглядів дозволяє виділити ключові аспекти такої концепції, на засадах яких має ґрунтуватись стратегічне управління: оригінальність та диверсифікація пропозиції на ринку; максимізація ринкової вартості бізнесу; забезпечення синергійного ефекту менеджменту; адаптивність та результативність управлінського процесу. Порівняння оперативного і стратегічного управління свідчить про значний потенціал підвищення результативності менеджменту за умов імплементації стратегічних підходів до управлінського процесу молокопереробних підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Batiuk, Larysa. "Боргова залежність і девальваційний цикл в українській економіці." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 1 (March 20, 2020): 91–100. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.01.07.

Full text

Abstract:

Мета. Метою статті є висвітлення результатів дослідження причин і механізму нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни, а також аналіз доцільності продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Крім того, нами використано такі спеціальні методи: економіко-статистичний і монографічний (для оцінки й аналізу боргової залежності економіки України); абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення й аналізу результатів дослідження). У ролі емпіричної основи використано офіційні статистичні бази даних Національного банку України та Міністерства фінансів України. Результати. У статті досліджено причини і механізми нарощення зовнішнього боргу України, взаємозв’язок цих процесів із формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Також проаналізовано доцільність і ризики продовження політики нарощення зовнішніх запозичень у майбутньому. Установлено, що боргова політика в Україні потребує трансформації у відповідності до національних інтересів. Доведено, що управління державним боргом повинно формуватися з урахуванням ризиків, перш за все, ризику фактичної втрати незалежності країни. Оскільки спекулятивний капітал, залучений за рахунок надприбутковості вкладень в облігації внутрішньої державної позики, не є інвестиціями в реальний сектор економіки, що загрожує різкому знеціненню гривні. Оригінальність / наукова новизна. У результаті дослідження вперше обґрунтовано взаємозв’язок між процесами нарощування зовнішнього боргу та формуванням девальваційного циклу в економіці країни. Дістало дальшого розвитку дослідження ризиків продовження нарощення зовнішнього боргу України. Практична цінність / значущість. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для дальших наукових розвідок щодо механізму уникнення ризикової розбалансованості фінансової системи в контексті боргової залежності та девальваційних циклів в економіці будь-якої країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Варченко, О. М., І. В. Свиноус, and Т. В. Понедільчук. "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА БАЗІ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ, ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ЯКІСНОЇ СКЛАДОВОЇ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ." Actual problems of regional economy development 2, no. 16 (November 25, 2020): 114–26. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.114-126.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження проблем розвитку на базі особистих селянських господарств, як засіб покращення якісної складової людського капіталу сільських територій. Метою проведеного дослідження є розрахунок прогнозних значень наявності високотоварних особистих селянських господарств на розробка практичних рекомендацій заходів державної та регіональної підтримки що створення на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агро бізнесу, як якісної складової людського капіталу сільських територій. За теоретичну і методологічну основу дослідження слугували: діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців щодо функціонування особистих селянських господарств, сільського співтовариства, У процесі виконання досліджень використовувалися загальноприйняті методи і прийоми: сукупність наукових прийомів абстрактно-логічного методу (індукція й дедукція, аналіз та синтез, аналогії і зіставлення, формалізації та моделювання) – для опрацювання теоретичних положень організаційно-економічних засад функціонування особистих селянських господарств та малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу; монографічний – для з'ясування проблем трансформування ОСГ у фермерські господарства, метод анкетування – для визначення намір голів особистих селянських господарств, що розвитку на їх базі малих суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу, метод спостережень – для з'ясування окремих моментів діяльності ОСГ. Розкриті теоретичні та прикладні аспекти щодо перетворення особистих селянських господарств у формування підприємницького типу в сфері агробізнесу шляхом створення сприятливих соціально-економічних умов для їх розвитку. Встановлено, що відсутність дієвої підтримки з боку державних і місцевих органів влади відносно розвитку та функціонування дрібнотоварного виробництва на базі особистих селянських господарств призводить до негативних процесів, які виявляються у трансформації фермерських господарств в особисті селянські господарства. Обґрунтовано напрями посилення державної підтримки розвитку ОСГ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Yushchuk, Tetiana. "THE FIGURE OF I. MAZEPA IN THE MONOGRAPHIC RESEARCH OF THEODOR MASKIW." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki 1, no. 32 (April 28, 2021): 106–11. http://dx.doi.org/10.25264/2409-6806-2021-32-106-111.

Full text

Abstract:

The article analyzes the monographic studies of T. Maсkiw, which concerned the figure of I. Mazepa. The personal contribution of the historian to the study of political circumstances and public sentiments in which the documents described by scientists were created, the genesis and texts of research sources, as well as their influence on memoirists of that era are determined. Attention is drawn to the refutation by scientists of falsified data and erroneous assumptions of other researchers about the figure of the hetman. The types and kinds of sources used by T. Maсkiw in his research are described. The differences in the factual content of texts of sources of different European countries, the dependence of these texts on the place of creation of the source and its author are studied, the structure, genesis and differences of the main works of the historian on this subject are analyzed. Emphasis is placed on new information on the history of Ukraine in the time of I. Mazepa, which T. Maсkiw found in European archives. The archeographic aspect of the historian’s activity is also reflected in the article. An important contribution of the author can be considered his reflections on the objectivity / subjectivity of the European press, which covered the events of Europe and Ukraine in the era of hetman I. Mazepa, its influence on European politicians, as well as the dependence of the press on the state. The main attention in the research is paid to the ukrainian-language monograph «Hetman Ivan Mazepa in the that time western European sources 1687-1709». An analysis of the change in assessments of political events in Ukraine by the foreign press after the transition of the hetman to the side of the Swedish king, a description of the reasons for this transition, the dependence of foreign assessments of the events of 1708 on the position of the Russian Empire, causes and consequences for I. Mazepa, vicissitudes of granting the hetman the title of Prince of the Holy Roman Empire.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Грищук, Дмитро. "РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ДІТЕЙ ІЗ ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ." Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 9(103), no. 9(103) (November 30, 2020): 21–33. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.09/021-033.

Full text

Abstract:

У статті представлений аналіз сучасного стану позашкільної освіти дітей з обмеженими можливостями, зокрема дітей із порушеннями зору, залучення громадських організацій до процесу неформальної освіті дітей з вадами зору (на прикладі діяльності місії «Служіння незрячим»), окреслено ключові умови ефективної співпраці громадських об’єднань із закладами позашкільної та спеціальної освіти, визначені перспективи подальшої спільної діяльності закладів спеціальної середньої освіти, закладів позашкільної освіти із громадським сектором для ефективної організації дозвілля дітей з порушенням зору. У статті використані такі методи наукового теоретичного дослідження, як діалектичні методи пізнання, абстрактно-логічний, методи аналізу й синтезу, системний та монографічний. До перспектив подальших наукових досліджень віднесені питання розробки критеріїв рівня готовності громадської організації до організації позашкільної діяльності для дітей із порушенням зору; шляхи залучення громадського сектору до оновлення освітніх стандартів позашкільної освіти дітей з вадами зору; розроблення та впровадження новітніх ефективних методів комплексного розвитку з метою реалізації єдиної політики для соціалізації дітей з обмеженими можливостями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Furdychko, Orest, Oksana Drebot, Nina Palianychko, Stepan Dankevych, and Yoshihiko Okabe. "Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 219–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.12.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті – здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні. Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об’єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу – при визначенні тісноти зв’язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний – для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний – теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять. Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016 р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об’єктивно наявного причинно-наслідкового зв’язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну. Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт. Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Аль-Абабне, Х. А., А. Осмонова, І. Думанська, П. Матковський, and А. Калиновський. "ВИКОНАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В КОНТЕКСТІ ЗАГОСТРЕННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ПРОДУКТІВ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 469–85. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251504.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою дослідження є вивчення сутності, основних тенденцій і проблемних аспектів реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва в умовах загострення продовольчої кризи. Використовуються теоретичні та емпіричні методи пізнання в їхньому діалектичному поєднанні. Основними методами, що використовуються в цьому дослідженні, є статистичний аналіз, індексні, графічні та аналітичні методи, методи оцінки структурних динамічних зрушень, порівняння і монографічний метод. Дослідження також включало загальні методи економічних досліджень, зокрема: у розкритті змісту експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, формулюванні висновків використовувалися теоретичні узагальнення та порівняння, індукція та дедукція; за допомогою синтезу та економічного аналізу проводиться оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку експорту сільськогосподарської продукції; для аналізу експорту сільськогосподарської продукції використовувалися графічні, економічні, статистичні та міждержавні порівняння; для оцінки внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті були впроваджені статистичні методи (групування). Вплив зовнішнього і внутрішнього експортного потенціалу на експорт пшениці вивчався шляхом регресійного аналізу. Необхідність забезпечення продовольчої безпеки країнами в усьому світі наголошує на важливості аграрного сектору як каталізатора економічного розвитку, джерел валютних надходжень, напрямів інвестицій тощо. Вивчення спеціалізації сільського господарства привело до висновку, що пшениця і цукор — товари з найбільшим експортним потенціалом. Обґрунтовано, що країни Південної Америки, ОЕСР, Північної Америки та Європи мають найвищий рівень реалізації експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва, а африканські країни залежать від імпорту. Крім того, низька експортна орієнтація Африки та Азії через особливості їх природних і кліматичних умов установлюється на основі оцінки експортно-імпортних операцій у регіональному контексті. Проаналізовано внутрішній і зовнішній експортний потенціал кожного з регіонів. Було застосовано економіко-математичне моделювання оцінки впливу найважливіших факторів на обсяги експорту пшениці, що дозволило передбачити обсяги експорту пшениці й ухвалити обґрунтовані управлінські рішення щодо реалізації експортного потенціалу агрокомпаній. Обернена пропорційність обсягу експорту споживанню пшениці на душу населення і пряма пропорційність ефективності та площі земель, що використовуються для вирощування пшениці, була встановлена шляхом кореляційного і регресійного аналізу. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше проводиться цілісний аналіз потенційних можливостей і можливостей експорту наявної та збільшення експорту сільськогосподарської продукції у світі та за групами продуктів. Визначено сутність та особливості економічного представлення експортного потенціалу сільськогосподарської продукції на міжнародному і національному рівнях. Окреслено основні чинники, що впливають на розвиток експортного потенціалу сільськогосподарської продукції в регіональному контексті та досліджують їхній вплив шляхом проведення відповідного аналізу агресії. Додатковий розвиток отримало дослідження внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу за регіонами світу. Проведено аудит внутрішнього і зовнішнього експортного потенціалу сільськогосподарського виробництва у регіональному контексті, у результаті якого були визначені основні рекомендації щодо підвищення їхнього рівня з метою активізації розвитку агропромислового сектору економіки. Ключові слова: експортний потенціал, сільськогосподарське виробництво, експорт, інтеграція, продовольча безпека. Формул: 1; рис.: 7; табл.: 5; бібл.: 26.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Burliai, A. P., O. L. Burliai, and R. O. Zhuravel. "ОЦІНКА ПРОПОЗИЦІЇ ОСНОВНИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 84–94. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.84-94.

Full text

Abstract:

Продукція сільськогосподарського виробництва є необхідною для забезпечення харчових продуктів, безпечних для здоров'я та життя людей. Саме тому оцінка пропозиції сільськогосподарської продукції на ринку має важливе значення і є метою даного дослідження. В процесі наукових досліджень використовувались такі методи та прийоми: монографічний, системно-аналітичний, абстрактно-логічний, економіко-статистичні тощо. Інформаційною базою досліджень є дані Державної служби статистики України. Під пропозицією сільськогосподарської продукції розуміємо ту кількість виробленої сільськогосподарської продукції, яка є на ринку в даний час або може бути туди доставлена в будь який період часу. Встановлено, що основними складовими пропозиції сільськогосподарської продукції в Україні є пропозиція сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами, господарствами населення та за рахунок імпорту. Проведений аналіз демонструє, що у переважній більшості продукції основною складоутворюючою частиною пропозиції сільськогосподарської продукції є сільськогосподарські підприємства (більше 60 %). Господарства населення переважають у тих видах продукції, які характеризуються значною часткою ручної праці (плодоягідна та овочева продукція, молоко). Частка імпорту в обсязі пропозиції є незначною і коливається в межах 0,2 – 1 %. Підтверджено, що основним фактором, що впливає на формування пропозиції продукції сільського господарства, є ціна. Також встановлено стійку тенденцію до зростання цін на основні види сільськогосподарської продукції в Україні за останні десять років: ціна на продукцію зернових культур зросла в 3,5 раза, продукції олійних культур, плодів, ягід та продукції галузі тваринництва – майже в з рази. Проведено оцінку експорту-імпорту вітчизняної сільськогосподарської продукції за останні роки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Іваннікова, Л. "Архів Григорія Залюбовського - цінне джерело для локально-монографічних досліджень Південної та Східної України." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 42 (2017): 42–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Іваннікова, Л. "Архів Григорія Залюбовського - цінне джерело для локально-монографічних досліджень Південної та Східної України." Література. Фольклор. Проблеми поетики, Вип. 42 (2017): 42–51.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Зварич, Ірина. "Недоліки дистанційної системи навчання у закладах вищої освіти України." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 7, 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-54-58.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено недоліки та переваги дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти, зокрема окреслено важливість «живого» спілкування. Схарактеризовано методи дослідження, передусім індуктивний та дедуктивний, завдяки яким здійснюється теоретичне осмислення дистанційної системи навчання. Із метою висвітлення виокремлених завдань використано метод аналізу джерел і матеріалів, серед яких – монографічні дослідження, публікації та положення. Доведено, що методологічною основою дослідження є вихідні положення філософії про діалектичні взаємозв’язки, взаємозалежність явищ і процесів соціально-педагогічної діяльності, роль особистості у розвитку її матеріальних і духовних основ. Дистанційне навчання імпонує значній кількості здобувачів освіти, зокрема і вищої, проте існує низка недоліків, на які варто звернути увагу, аби усунути їх та знайти компроміс для успішного вивчення навчальної дисципліни у дистанційному режимі. Розглянуто такі недоліки дистанційної системи навчання: обмеження безпосереднього спілкування студентів із педагогами, відсутність прямого доступу студентів до викладача, постійна самомотивація студентів, ізольованість дистанційного навчання, обмеження доступних навчальних спецкурсів із метою оволодіння спеціалізацією, необхідність постійного й надійного доступу до новітніх технологій навчання та інтернет-мережі, обов’язкова акредитація освітніх програм із дистанційного навчання, обмеження щодо працевлаштування, удосконалення вмінь і навичок усного спілкування студентів, непередбачені додаткові витрати на дистанційну освіту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Петренко, А. О. "ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ." Знання європейського права, no. 5 (December 22, 2021): 32–35. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i5.275.

Full text

Abstract:

Узагальнено, що в Україні багато уваги приділяється реформі органів місцевого управління та органів місце-вого самоврядування. На відміну від попередніх етапів муніципальної реформи в Україні нині увага приділяєть-ся підвищенню ефективності функціонування органів місцевого самоврядування, плануються зміни як у системімісцевого самоврядування, так і у взаємодії органів місцевого самоврядування з організованою та неорганізова-ною громадськістю. Прикладом змін у системі місцевого самоврядування є заплановане утворення власних вико-навчих органів обласних і районних рад.Доведено, що в Україні найбільш комплексно проблематику загальних зборів громадян за місцем проживанняаналізував О.С. Орловський, однак його висновки та пропозиції не знайшли свого вираження в монографічнихпрацях із цього питання. Таких досліджень в українській юридичній літературі наразі немає, що робить опрацю-вання цієї проблематики актуальним та нагальним.Що ж до монографічних досліджень, присвячених інститутам безпосередньої демократії загалом, то структур-ні підрозділи про загальні збори громадян за місцем проживання посідають у них чільне місце. Якщо звертатисьдо монографічних досліджень окремих інститутів безпосередньої демократії, то найчастіше про загальні зборигромадян за місцем проживання йдеться у тих, які присвячені аналізу органів самоорганізації населення.Проаналізовано сформоване в українській юридичній літературі теоретичне підґрунтя для подальшого вдоско-налення законодавства про загальні збори громадян за місцем проживання в селах, селищах, містах та виявленоперспективні напрями для подальших досліджень цього інституту. Вони полягають у розширенні кола суб’єктів,що можуть ініціювати скликання та брати участь у загальних зборах громадян за місцем проживання, у спрощен-ні процесуальних вимог до скликання та проведення цих зборів тощо. Ці новели можуть бути застосовані в ЗаконіУкраїни «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання», який станомна 01 жовтня 2021 р. перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Dmytrenko, V. А. "Культура ранньомодерної України в сучасних історичних студіях." Literature and Culture of Polissya 99, no. 13i (May 29, 2020): 238–46. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-238-246.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто головні напрями вивчення ранньомодерної української культури в сучасних історичних студіях. Предметом уваги стали монографічні дослідження, котрі побачили світ після 2000-го року. Вважаємо, що саме вони є квінтесенцією наукового доробку й якнайкраще представляють напрацювання в досліджуваній сфері. З’ясовано, що спеціалізованих історіографічних праць, у яких би аналізувався стан дослідження української культури ранньомодерного часу, на сьогодні немає. Вирізнено два імовірні шляхи кризи "ідентичності історика", їх відмінності між собою не так предметом дослідження, як методологією його виконання та понятійним апаратом, який використовують науковці. Охарактеризовано позицію прихильників, які вважають, що головне завдання дослідника – розвіювання фальсифікацій, відкриття замовчуваних сторінок і конструювання нового історичного канону та позиції адептів, згодних з необхідністю позбутися догматичних нашарувань, заідеологізованості та фальші в контексті нового погляду на вітчизняну історію через опанування методик, випрацюваних за межами пострадянського інтелектуального простору, акцентуючи увагу на необхідності ведення діалогу зі своїми "західними" колегами однією мовою, щосприятиме включенню українського історичного наративу до світового історико-інформаційного простору. Фундаментальним виданням періоду2001–2013 рр. є "Історія української культури" у п’яти томах, другий та третій томи якого містять багатий фактографічний матеріал із українськоїкультури ранньомодерного часу. Водночас, відзначаємо появу праць, які попри те, що жоден із авторів не позиціонує себе як історика культури, мають виразне культурно-антропологічне спрямування. Саме вони презентують нові напрями вивчення ранньомодерної української історії, засновані на методології "нової культурної історії". На нашу думку, саме такі дослідження сприяють поглибленому розумінню культури ранньомодерного часу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Hyrka, Iryna. "ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 21 (November 27, 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.21.5-8.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз загальних методів дослідження стратегій позиціонування провідних університетів Західної Європи. Найголовнішими методами наукового дослідження виявлено метод дослідження концепцій та змісту позиціонування закладів вищої освіти провідних університетів Західної Європи; взаємозв’язок освітніх та соціальних послуг; комунікації; ціноутворення. На думку автора, стратегія позиціонування має міжнауковий характер, наявний постійний процес саморозвитку, саморегулювання та самовідновлення стратегій позиціонування університету з урахуванням науково-технічного прогресу. На підставі аналізу наукової літератури автор визначила методологічні підходи до аналізу стратегій позиціонування провідних університетів країн Західної Європи, а саме: загальнонаукові, до яких належать системний, синергетичний, стратегічний, соціально-маркетинговий, критеріально-комплексний; конкретно наукові – системно-компаративний, системно-стратегічний, системно-методологічний, системно-методичний, системно-дидактичний, системно-компонентний аналіз, системно-інтегрувальний, системно-внутрішньокомунікативний, системно-зовнішньокомунікативний, системно- параметричний, системно-перспективний). Виділено ознаки стратегій позиціонування провідних університетів країн Західної Європи та тенденції подальшого розвитку стратегії позиціонування в умовах оновлення вищої освіти України. У процесі написання статті авторка спиралася на обрані монографічний та вибірковий методи, а також метод головного масиву стратегій позиціонування провідних університетів Західної Європи для опрацювання проаналізованої літератури на різних етапах. Авторкою проаналізовано сайти Times Higher Education (THE), QS World University Rankings; The Academic Ranking of World Universities (ARWU) міжнародних рейтингів університетів, де було відібрано дані, за допомогою яких порівнювалися провідні університети, а саме: індекс академічної репутації; загальна кількість студентів; кількість іноземних студентів; загальна цитованість наукових публікацій; середньорічна кількість наукових статей у розрахунку на одного члена професорсько-викладацького складу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Шульга, О. А. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ." Підприємництво та інновації, no. 22 (January 31, 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.9.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – розглянути методи та моделі обґрунтування і прийняття управлінських рішень та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності цього процесу. Актуальність теми зумовлена тим, що адаптація підприємств до мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середо- вища є одним із головних завдань забезпечення стійкого розвитку економіки у цілому. Аби цього досяг- нути, під час прийняття управлінських рішень потрібно використовувати підходи, які врахували б максимальну кількість чинників, що впливають на поведінку підприємств. У ході дослідження вико- ристовувалися системний підхід, монографічний метод, методи узагальнення, дедукції та індукції, абстрактно-логічний метод та ін. З’ясовано сутність, структуру та етапи процесу прийняття управлінського рішення. Розглянуто методи та моделі прийняття управлінських рішень. Запропоно- вано заходи щодо вдосконалення технології прийняття управлінських рішень та підвищення їх ефек- тивності. Практична цінність статті полягає у тому, що запропоновані заходи щодо вдосконалення організації прийняття управлінських рішень можуть бути застосовані для поліпшення якості роботи вітчизняних підприємств.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Pashchenko, Yulia. "Стан і перспективи функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 91–107. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.06.

Full text

Abstract:

Мета. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей, проблем і перспектив функціонування ринку лізингових послуг у сільському господарстві та його місця в розвитку лізингу в Україні. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Було використано методи: монографічний, абстрактно-логічний, діалектичний, системно-структурний аналіз. Крім того, для досягнення поставленої мети використано системний підхід, методи інституціональної політичної економії, узагальнення, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та порівняння. Результати. У статті ґрунтовно досліджено питання розвитку ринку лізингових послуг в Україні, здійснено аналіз тенденцій його розвитку. Узагальнено особливості лізингу як виду економічної діяльності, що впливають на його розвиток і поширення. Визначено, що найбільш активно застосування лізингових операцій відбувається в сільському господарстві й транспортній сфері. Установлено, що основними гравцями на ринку послуг фінансового лізингу залишаються юридичні особи лізингодавці, десять найбільших із них формують до 80 % портфеля чинних договорів. За умови збереження тренду до зростання вартості лізингового портфеля, у 2020 р. вартість договорів фінансового лізингу в аграрному виробництві України може збільшитися до 8192,6 млн грн. Визначено, що лізингове кредитування є поширеним способом формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, воно забезпечує підвищення продуктивності виробництва, сприяє модернізації агробізнесу та підвищенню конкурентоспроможності продукції, підприємств і галузі в цілому. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна полягає у визначенні співвідношення динаміки зміни вартості договорів фінансового лізингу укладених у сільському господарстві з показником валового внутрішнього продукту, та розробці математичних функцій, що описують зміну зазначених показників. Дістало дальшого розвитку обґрунтування місця сільського господарства на ринку послуг фінансового лізингу. Практична цінність / значущість. Практична цінність цієї статті полягає в тому, що одержані автором теоретичні узагальнення сприятимуть формуванню уявлень про стан і перспективи розвитку ринку лізингових послуг в Україні та місце сільського господарства в ньому. Розроблені функції екстраполяції вартості договорів фінансового лізингу галузі та валового внутрішнього продукту можуть бути використані в процесі поточного планування діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Латинін, Микола, and Юлія Біловіцька. "ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ." Науковий вісник: Державне управління, no. 1(11) (March 31, 2022): 74–91. http://dx.doi.org/10.33269/2618-0065-2022-1(11)-74-91.

Full text

Abstract:

Метою статті є узагальнення теоретичних підходів щодо функціонування механізмів державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки в Україні. На початку XXI століття у людства виникли складні проблеми розвитку, які не вирішувалися в межах окремих держав. Головним поштовхом процесу глобалізації передусім у промислово розвинених країнах є модернізація і перехід світової економіки до нової державної політики, яка спрямована на підвищення ефективності виробництва, оновлення технології та конкурентоспроможності економіки і забезпечує поліпшення якості життя й середовища проживання населення. Практично всі регіони світу сьогодні зіткнулися з ризиком руйнування навколишнього середовища. Чимдалі чіткіше проявляються ознаки кризи розвитку цивілізації, які зумовлені екологічними, економічними та соціально-демографічними чинниками. У статті використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, застосування яких сприяло вирішенню поставлених завдань в процесі одержання теоретичних та практичних результатів. Під час вивчення джерел використовувався монографічний метод. Дослідження концепцій, розробок, підходів з метою узагальнення результатів наукових доробок вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо визначення сутності механізму державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки було використано метод систематизації. Для визначення основних складових механізму державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки та проблем їх функціонування були використані методи класифікації, індукції й дедукції. У статті розкрито зміст механізму державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки. Досліджено структуру механізму державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки, проаналізовано й охарактеризовано його складові та власне головні інструменти, які доступні уряду для прискорення переходу на «зелені» засади господарювання й допомагають створити умови для такого переходу. Стверджується, що реалізація державної політики сталого розвитку «зеленої» економіки в Україні за допомогою комплексного механізму мусить відповідати завданням держави в забезпеченні прав, свобод і законних інтересів громадян України. Ефективність комплексного механізму залежить від чіткого визначення меж функціонування кожного окремо взятого механізму. Треба активніше популяризувати ідеологію розвитку державної політики «зеленої» економіки як основну парадигму трансформації суспільних зрушень. Потребує формування нових наукових підходів, щодо засад «зеленої» економіки, із врахуванням сучасних глобальних трансформацій у світовій економіці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Касянчук, І. А., and П. А. Камінський. "Історія Дубенського форту у світлі архівних джерел." Воєнно-історичний вісник 38, no. 4 (December 2, 2020): 245–53. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2020-38-4-245-253.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена унікальній фортифікаційній споруді — форту-заставі Дубно. На основі опрацювання наявних монографічних праць, матеріалів рівненського обласного архіву та військових документів, доступних на інтернет-ресурсах розглядають ряд аспектів з історії форту-застави. До них належать передумови будів- ництва, розміщення і стратегія, військові інженери (будівничі форту), будівництво і військово-топографічний опис, гарнізон і фортечна артилерія. У даному дослідженні розглянуто історію побудови Дубенського форту, його широко територіальне та локальне призначення. Введено в історіографію нові дані стосовно будівничих форту, зокрема полковників Борисова, Бєлікова та місцевого інженера капітана Панова. Ключові слова: форт-застава, фортечна артилерія, військовий інженер, форти- фікація, оборонна лінія, комендант, будівництво, артилерійська рота.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Федоришина, Л. М. "Дослідження тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 218–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.218-232.

Full text

Abstract:

Мета. Аналіз тенденцій розвитку міжнародної інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну у їхньому взаємозв’язку. Методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених за досліджуваною проблемою. У процесі роботи були використані загальнонаукові методи та прийоми: монографічний – для вивчення літературних джерел з теми дослідження; формальної логіки – для аналізу, узагальнення і систематизації матеріалу; табличний та графічний – для наочного відображення проаналізованих даних; абстрактно-логічний – під час обґрунтування теоретичних положень і формулювання висновків. Результати. Проаналізовано динаміку показників розвитку електронної торгівлі України у 2014–2017 рр. і встановлено, що вони характеризуються вищими темпами зростання, ніж показники обсягу роздрібної торгівлі; зростає кількість транскордонних операцій; лідерами поставок товарів в України є AliExpress, eBay та Amazon. Узагальнено умови виконання замовлень зарубіжними торговцями. Виявлено, що найбільша частка обсягом реалізованих міжнародних послуг у сфері телекомунікацій та поштового зв’язку припадає на м. Київ, Львівську, Одеську, Київську та Харківську області, що пояснюється наявністю саме у цих регіонах місць міжнародного поштового обміну (проведення митних формальностей стосовно міжнародних поштових відправлень) та розміщенням центральних сортувальних станцій (проведення митних формальностей стосовно міжнародних експрес-відправлень). Узагальнено місця міжнародного поштового обміну та центральні сортувальні станції в регіональному розрізі. Проаналізовано структуру поштового обміну. Встановлено, що упродовж 2014–2016 рр. зростає кількість оформлених митницями ДФС міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро без сплати до державного бюджету митних платежів. Наукова новизна. Дістало подальшого розвитку дослідження особливостей і наслідків переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Обґрунтовано потребу у розробці дієвого механізму аналізу ризиків, що актуалізуються під час здійснення міжнародної електронної торгівлі. Практична значущість. Окремі положення наукового дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та щодо написання наукових робіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Kucher, Lesia, Serhii Drokin, and Yevhenii Ulko. "Еколого-економічна ефективність зрошувальних проєктів у контексті змін клімату." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 2 (June 20, 2020): 57–77. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.02.04.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті полягає в презентації результатів дослідження щодо оцінювання еколого-економічної ефективності реалізації меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води (на прикладі конкретних проєктів у ґрунтово-кліматичних умовах Харківської та Донецької областей). Методологія / методика / підхід. Методологія проведеного дослідження ґрунтується на використанні міждисциплінарного підходу. У процесі дослідження використано такі методи: монографічний (для узагальнення методологічного та практичного досвіду застосування зрошувальних проєктів); лабораторно-аналітичний (для визначення показників якості зрошувальної води); конструктивно-розрахунковий (під час обчислення показників економічної ефективності приросту врожайності в умовах зрошення); метод Монте-Карло (для імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур без зрошення та в умовах зрошення); статистичний (дисперсійний аналіз) (для оцінювання достовірності отриманих результатів); узагальнення (для підведення проміжних і загальних підсумків еколого-економічного аналізу експериментальних і модельних даних). Результати. У результаті лабораторного аналізу здійснено оцінку якості води, яка може бути використана для зрошення. Обґрунтовано переваги проєкту організації виробництва аграрної продукції в умовах краплинного зрошення, оцінено інвестиційну привабливість цього проєкту. Доведено, що застосування краплинного зрошення сприяє зростанню не лише економічного ефекту, а й адаптації до зміни клімату. Здійснено оцінку економічної ефективності застосування зрошення в землеробстві, зокрема обмежено придатною водою, під час вирощування різних сільськогосподарських культур. З огляду на економічну оцінку, вирощування більшості сільськогосподарських культур в умовах зрошення обмежено придатною водою виявилося малоефективним. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що дістали дальшого розвитку положення щодо еколого-економічної ефективності застосування меліоративних проєктів з урахуванням якості зрошувальної води. Це одна з перших публікацій, що присвячена економічному управлінню зрошувальними проєктами в аграрному виробництві України в контексті змін клімату. Практична цінність / значущість. Результати дослідження дозволяють зробити висновки щодо ефективності впровадження проєктів краплинного зрошення, ураховуючи можливі економічні ризики та очікувані вигоди. Результати імітаційного моделювання врожайності сільськогосподарських культур в умовах зрошення можуть бути використані аграрними підприємствами для управління проєктними ризиками.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Editor, Editor. "ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 190–201. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-18.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідження теоретичних основ проведення товарознавчих експертиз зметою визначення ринкової вартості обладнання як елементу рухомого майна, зокремарозкрито алгоритм визначення ринкової вартості акумуляторної батареї торгової марки«Sonnenschein» моделі «SOLAR» типу «S12/85A» за допомогою витратного підходу.Методика. Для визначення ринкової вартості акумуляторної батареї торговоїмарки «Sonnenschein» моделі «SOLAR» типу «S12/85A» було використанозагальноприйняті методи дослідження, зокрема дедуктивний – при теоретичномуузагальнення проблеми, монографічний – для детальної конкретизації наукових засадоцінки ринкової вартості об’єкта дослідження, індуктивний – при формуванні висновку.Результати. Розглянуто теоретичні основи оцінки обладнання як елементурухомого майна. У статті розкрито поняття оцінки майна та визначено підходи, щозастосовують під час проведення товарознавчої експертизи. Охарактеризованометодичні підходи (порівняльний, витратний, дохідний) до оцінки машин та обладнання.Встановлено що кожен із зазначений підходів реалізується за допомогою специфічнихметодик, які залежать від об’єкта оцінки. Обґрунтовано доцільність застосуваннявитратного підходу під час проведення товарознавчої експертизи із визначенням ринковоївартості акумуляторної батареї. Проаналізовано механізм проведення товарознавчогодослідження для визначення ринкової вартості акумуляторної батареї. У статтіобґрунтовано алгоритм визначення ринкової вартості акумуляторної батареї торговоїмарки «Sonnenschein» моделі «SOLAR» типу «S12/85A» під час проведення судовотоварознавчої експертизи, який передбачав: ідентифікацію об’єкта оцінки; підбір об’єктавідтворення (заміщення); визначення вартості відтворення (заміщення) нового об’єкта;визначення характеристик, які підлягають коригуванню; внесення поправок; визначенняфізичного зносу; визначення накопиченого зносу; визначення залишкової вартостівідтворення (заміщення) об’єкта оцінки. Представлено приклад визначення ринковоївартості акумуляторної батареї за допомогою витратного підходу, яким встановлено,що ринкова вартість акумуляторної батареї торгової марки «Sonnenschein» моделі «SOLAR» типу «S12/85A» станом на момент проведення експертизи може становити7393,08 грн.Практична значимість. Запропонований та апробований алгоритм визначенняринкової вартості акумуляторних батарей може бути використано під час проведенняподібних судово-товарознавчих експертиз. Матеріали та напрацювання статті можутьбути використані фахівцями експертних організацій для врахування в роботі під часпроведення товарознавчих експертиз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Karabaza , N. F. "Оцінка наукової розробленості понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 29, 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.07.

Full text

Abstract:

Понятійно-категоріальному апарату кримінального процесуального права, кримінального провадження і, зокрема, судового провадження приділяється фрагментарна увага. Остання монографічна праця у цій царині представлена ще до ухвалення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Питання понятійно-категоріального апарату саме судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень не досліджувалось у вітчизняній процесуальній науці. Це видається прогалиною з огляду на розповсюдженість податкових кримінальних правопорушень та необхідність володіння суддею спеціальними знаннями у сфері оподаткування. Метою статті є оцінка ступеню наукової розробленості категорій і понять, пов’язаних із судовим провадженням щодо податкових кримінальних правопорушень та визначення дослідницьких векторів аналізу цього питання. Наукова новизна зумовлена відсутністю наукових розробок понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень. Разом із тим, у кримінальному провадженні, в процесі ухвалення судових рішень, супутньої діяльності судді першочергову роль відіграє розуміння понятійно-категоріального апарату у певній сфері, вміння оперувати ним і застосовувати щодо конкретних ситуацій. Відповідні спеціальні знання судді є підґрунтям для визначення методики судового провадження, його процедури, передумовою ухвалення справедливого судового рішення і, як наслідок, виконання завдання кримінального провадження, вирішення суспільно-правового конфлікту, зумовленого податковим кримінальним правопорушенням, реалізації функцій держави у податковій сфері. Проведений моніторинг наукового інтересу до таких категорій як «судове провадження» (в кримінальному процесі), «понятійний апарат» (кримінального процесуального права), «податкові кримінальні правопорушення» (у контексті кримінальної процесуальної сфери) дозволив визначити стан їх дослідження, основні проблемні питання та сформувати напрями вивчення обраного предмета наукового пошуку. Висновки. Підсумовано, що в науці кримінального процесуального права слова «поняття», «понятійний апарат» вживаються, в основному, як сталі аксіоматичні означення окремих термінів чи інститутів. У дослідженнях здебільшого увага акцентується на юридичній техніці побудови норми, тексту кримінального процесуального закону. Це, безумовно, має важливе, але не єдине значення для розуміння понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права і кримінального провадження, які, своєю чергою, відрізняються, на думку авторки, саме у контексті використання понять, категорій, термінів (понятійно-категоріальний апарат кримінального провадження, а особливо судового провадження видається з ширшим змістовним наповненням). Підтвердженням цієї позиції стане інституційний підхід до вивчення такого системного утворення (понятійно-категоріального апарату) у міжгалузевому взаємозв’язку кримінальних процесуальних і податкових правовідносин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Sus, T. Yo. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 80–87. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.80-87.

Full text

Abstract:

В умовах реформування аграрного сектору перед Україною постає проблема вибору стратегії інноваційного розвитку та джерел її фінансування. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо концепції фінансового забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору.У процесі дослідження монографічний метод дозволив зазначити, що в країнах з сировинною економікою низький попит на інновації, тобто відсутність конкурентного промислового виробництва, не створює бази для формування інноваційного середовища та потенційних споживачів інновацій. Домінування видів діяльності зі спадною віддачею зумовлює реалізацію моделі за якої суспільні фінанси повинні направлятися на реалізацію в аграрному секторі завдань щодо його сталого розвитку в умовах зростаючого попиту на продукти харчування та необхідності збереження родючості ґрунту, розробку механізмів пріоритетного фінансування та реалізації цих завдань.Розглянуто сучасні підходи до фінансування інноваційного розвитку. Зазначено, що в сировинних економіках інновації направлені на збільшення видобутку сировини та вирощування сільськогосподарських культур, на які є попит на міжнародних ринках. Домінування видів діяльності зі спадною віддачею не дозволяє фінансувати інноваційний розвиток належним чином, як зі сторони держави, так і зі сторони потенційних споживачів інноваційних продуктів. Запропоновано для аграрного сектору України поєднання двох моделей, коли модель “держава інвестор” використовується в інноваціях, які мають в більшій мірі суспільний ефект (наприклад екологічні інновації) і, навпаки, модель “держава-регулятор” в інноваційній діяльності, що має яскраво виражений економічний ефект. Окреслено специфіку інноваційних процесів в аграрному секторі. Проаналізовано сучасні підходи до фінансового забезпечення інноваційного розвитку та фактори, які негативно впливають на розвиток агроінновацій в Україні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Shyian, Natalia, and Valerii Kolosha. "Формування ціни на молоко в Україні в контексті світових тенденцій." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 6, no. 4 (December 20, 2020): 232–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.04.12.

Full text

Abstract:

Мета. Метою цієї статті є оцінка тенденцій у зміні цін на молоко в Україні порівняно з іншими країнами світу та виявлення закономірностей у їх зміні, а також апробація власного методичного підходу до оцінки рівня варіації в динамічних рядах. Методологія / методика / підхід. У процесі дослідження використано діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, монографічний метод (аналіз наукових здобутків вітчизняних і зарубіжних учених із проблем ціноутворення, функціонування ринку молока, впливу рівня цін на ефективність виробництва в молочному скотарстві). Зі спеціальних методів дослідження використано абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень і формулювання висновків), економіко-статистичні (при оцінці найбільш виражених циклів у динамічних рядах, рівня їх взаємозв’язку, варіації), графічний (при побудові графічних зображень динамічних процесів). Також запропоновано та здійснено апробацію коефіцієнта варіації прогнозних значень. Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що в Україні на ринку молока найбільш чітко вираженим є цикл тривалістю 12 місяців, що є свідченням сезонного характеру зміни цін. Подібних закономірностей не було виявлено в інших країнах, які ми досліджували. Переважаючою тенденцією там були кон’юнктурні зміни цін під впливом попиту та пропозиції на молочну продукцію. Також визначено характер і рівень взаємозв’язку між різними ринками молока з допомогою регресійного аналізу. Установлено, що в Україні ціни на молоко, виражені в доларах США, мали тісну залежність із їх величиною в Новій Зеландії, країнах Європейського союзу. Отримані результати дають можливість для прогнозування зміни цін на молоко в Україні. Оригінальність / наукова новизна. Дістала подальшого розвитку оцінка рівня варіації в динамічних рядах через апробацію запропонованого коефіцієнта варіації прогнозних значень, що дозволило об’єктивно оцінити ситуацію в різних країнах. Практична цінність / значущість. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлення закономірностей у динаміці зміни цін на молоко в Україні ставить перед державними органами питання розробки відповідної політики, спрямованої на мінімізацію рівня варіації цін на молоко, з метою підвищення їх прогнозованості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Новицька, М. "«Адміністративне правопорушення» та суміжні поняття: аналіз співвідношення." Юридичний вісник, no. 1 (August 7, 2020): 384–90. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1659.

Full text

Abstract:

У статті проведено правовий аналіз співвідношення поняття «адміністративне правопорушення» із суміжними поняттями. Відзначено істотний інтерес в адміністративно-правовій науці до проблематики адміністративних правопорушень загалом. З'ясовано, що значне коло питань вже досліджувалося науковцями, проте окремі аспекти розуміння сутності й ознак адміністративного правопорушення, а також його співвідношення із суміжними поняттями досі лишаються актуальними. Обґрунтовано, що значний інтерес у науковому середовищі до категорії «адміністративне правопорушення» становить питання його співвідношення зі спорідненими поняттями, такими як «адміністративний проступок», «адміністративний делікт», а також їх відмінність від понять «кримінальне правопорушення», «кримінальний проступок», про що свідчать численні доктринальні джерела, монографічні праці з відповідної адміністративно-правової тематики. Дослідження такого співвідношення дозволяє відобразити весь ресурс і зміст поняття «адміністративне правопорушення», а також уникати термінологічної плутанини. Проаналізовано діаметрально протилежні позиції вчених, фахівців у сфері адміністративного, в т. ч. адміністративно-деліктного права щодо співвідношення поняття «адміністративне правопорушення» із суміжними поняттями. Звернуто увагу на положення нормативно-правових актів щодо закріплення офіційних дефініцій. Акцентовано на тому, що погляди науковців на розмежування адміністративного проступку і кримінального проступку не збігаються, кожен пропонує власні критерії, тому з метою забезпечення адекватної реакції законодавця на вчинення відповідних протиправних діянь нагальною потребою є чітке нормативно-правове вирішення цієї проблеми. Зроблено відповідні висновки щодо співвідношення поняття «адміністративне правопорушення» із суміжними поняттями.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Сінькевич, О. В. "ВПЛИВ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ НА ГАЛУЗЕВІ ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА: ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (July 22, 2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.667.

Full text

Abstract:

Розбудова незалежної Української держави привертає увагу до постійного вдосконалення галузі національного конституційного права. Для цього необхідним є постійний і критичний перегляд галузевих функцій. Безперечно, не можна не переоцінити вагомість зарубіжного досвіду в цій сфері, який узагальнено у працях зарубіжних (а часто і українських) фахівців із конституційного права. Однак варто звернути увагу також і на напрацю-вання фахівців із теорії держави та права, причому не тільки щодо функцій права, а також і щодо функцій держави. До числа основних аргументів на підтримку цього твердження належать тісний зв'язок галузі конституційного права з політикою (високий ступінь полі-тизації норм конституційного права) та історичний розвиток галузі в Україні, який ішов у напрямі від державного до конституційного права. Найбільш активно питання функцій держави, зокрема, в контексті їхнього зв'язку з функціями права досліджували такі фахівці з теорії держави і права, як Н. Крестовська, Л. Матвеєва, В. Нерсесянц, О. Петришин, П. Рабінович, М. Цвік, Л. Явич та інші. Варто зазначити, що в конституційному праві відповідні монографічні дослідження відсутні, так само як і системні дослідження з цього питання, є лише поодинокі спроби постановки проблеми. Звертаючись до ретроспективи національної юридичної літератури, варто зауважити, що саме функції держави протягом тривалого періоду домінували, а щодо деяких питань - продовжують домінувати. Метою статті є подальша аргументація тези та формулювання пропозиції щодо того, як же саме функції держави можна врахувати під час формулювання дефініції поняття «функції галузі конституційного права України» та під час виокремлення їхніх видів. Резюмовано, що вагому роль у тому, що під час аналізу функцій галузі конституційного права України слід враховувати напрацювання дослідників щодо функцій держави, відіграє належність галузі до публічного права. Відповідно, функції Української держави слід брати до уваги під час формування переліку загальносоціальних, а не власно-юридичних функцій галузі конституційного права.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Kuzmishyna, Iryna, Vasyl Voytiuk, Serhiy Volgin, Svitlana Dyakiv, and Natalia Kormosh. "Список лікарських рослин ботанічного заказника «Воротнів»." Notes in Current Biology, no. 1 (1) (September 14, 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.25-31.

Full text

Abstract:

Збільшення антропогенного навантаження на довкілля, нерегульовані збір і заготівля лікарської сировини призводять до зростання значення природно-заповідних територій, сприяючи збереженню флоро-фонду. На сучасному етапі спостерігають тенденцію до розширення переліку лікарських рослин та сировини як альтернативних засобів для лікування та профілактики багатьох захворювань за рахунок відкриття нових власти-востей, а отже, внесення до списку нових видів рослин. Тому виявлення місцезростань лікарських рослин під час проведення інвентаризації флори резерватів і зумовило актуальність теми дослідження. Збереженню флори сприяє створення природно-заповідних територій, однією з яких у межах Волинської області (Україна) є ботанічний заказник загальнодержавного значення «Воротнів». Метою роботи було вивчення судинних рослин із лікувальними властивостями природної флори резервату «Воротнів», сировина з яких вико-ристовується чи може бути використана в медицині, завдання – скласти список лікарських рослин природної флори урочища та виявити види, що підлягають охороні. Основний список складено за монографічним виданням В. М. Мінарченко. Флору урочища вивчали автори загальноприйнятими геоботанічними методами впродовж 20 років. На вказаній території виявлено та вперше представлено список із 281 виду судинних рослин з лікувальними властивостями (92,4 % від загальної кількості видів). З них система споживчої кооперації України проводить за-готівлю сировини 24 лікарських рослин (8,5 % від кількості видів у представленому списку), 60 видів рослин (21,4 %) є офіцинальними. Перебувають під загальнодержавною та місцевою охороною дев’ять видів рослин із лікувальними власти-востями (Allium ursinum L., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza majalis(Rchb.) P.F. Hunt & Summerh., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich.; Melittis sarmatica Klok., Hepatica nobilis Mill). Сучасний стан рідкісних видів рослин, сировина з яких використовується чи може бути використана в медицині, потребує подальшого постійного моніторингу, що є основою созологічного менеджме-нту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Костенко, О. М., Т. Г. Лапенко, Н. М. Опара, В. В. Дудник, М. М. Шпилька, and О. У. Дрожчана. "МЕТОДИКА СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ, КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА ШЛЯХІВ ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ В АГРОІНЖЕНЕРІЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 273–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.36.

Full text

Abstract:

Надзвичайно інтенсивний розвиток виробництва переважно в у сіх країнах, зокрема й Україні, супроводжується такими негативними явищами, як травматизм та поява професійних захворювань. Відомо, що джерел та причин, що передують появі травматизму і професійних захворювань, багато, зокрема організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, нормативно-правових та ін. В Україні, за даними Міжнародної організації праці, виробничий травматизм є одним із найбільших серед європейський країн. Смертність від виробничих травм посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Вищезазначені показ-ники свідчать про надзвичайну серйозність проблеми виробничого травматизму, а тому ця тематика потребує вивчення. Науковці нашої держави провели низку досліджень у цьому напрямі, результати яких використовують при розробці шляхів профілактики виробничого тра-вматизму. Незважаючи на значний науковий та практичний внесок дослідників відповідної галузі у вивчення різних аспектів виробничого травматизму і розробки профілактичних заходів на державному рівні й на рівні підприємств, проблема виробничого травматизму в Україні залиша-ється актуальною та потребує інноваційних, науково обґрунтованих підходів до її розв’язання. Варто зазначити, що проблему зниження виробничого травматизму віднесено до категорії особливої державної і суспільної значущості, а її розв’язання – до пріоритетних завдань національної безпеки України. Аналіз нещасних випадків на виробництвах України є одним із основних і необхідних шляхів розробки механізмів профілактики та запобігання виробничого травматизму. При цьому застосовуються різні методи та методики аналізу, такі як статистичний, монографічний, економічний, ергономічний та ін. У статті пропонується методика аналізу, короткострокового прогнозування виробничого травматизму та шляхів його профілактики, що дає змогу виявити очікувану картину таких явищ і отримати прогнозовані моделі для динаміки показників виробничого травматизму, які є підставою для розробки шляхів профілактики виробничого травматизму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

БАРАБАШ, ЮРІЙ. "Право на зміну конституційного ладу як складова правосуб’єктності Українського народу." Право України, no. 2019/10 (2019): 66. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-066.

Full text

Abstract:

Серед категорій конституційного права, зміст яких досі є предметом гострих дискусій, категорія “конституційний лад” виділяється не тільки своєю неоднозначністю, а й актуальністю для конституційного правозастосування. Неоднозначність пов’язана переважно з намаганням змістовно “прив’язати” цю категорію до існуючого в радянській теорії історичного поділу на відповідні типи державного та суспільного ладу як систему інститутів і відносин. Не допомогли вирішити цю дилему і десятки монографічних (дисертаційних) досліджень, що стосувалися теоретичного обґрунтування цього інституту, гарантій ладу та системи його захисту. Нагальність детальної інтерпретації пов’язана з її використанням для визначення змісту та обсягу правосуб’єктності Українського народу: виключно народ має право на визначення та зміну конституційного ладу (ч. 3 ст. 5 Конституції України). Намагання органу конституційної юрисдикції надати остаточну інтерпретацію вказаної формули обмежилися окресленням розділів Основного Закону, де містяться засади конституційного ладу. Гострота питання була відчутна і під час розгляду Конституційним Судом України (КСУ) справи про закон про всеукраїнський референдум (рішення від 26 квітня 2018 р.). Метою статті є визначення змісту категорії “конституційний лад” у контексті виключності права Українського народу на його визначення та зміну. Реалізації поставленого завдання сприяло застосування історико-політичного (детальний аналіз юридичних документів “радянської” доби, актів, що передували ухваленню Основного Закону 1996 р., а також розвиток теорії державного (конституційного) ладу в радянському державознавстві), компаритивіського (наукова розвідка функціонування подібних інститутів у теорії та практиці зарубіжних країн), системного та формальнологічного (з’ясування системних зв’язків з іншими нормами Конституції) методів. Продемонстровано, яким чином категорія “конституційний лад” з’явилася у радянській теорії державознавства, яким чином трансформувалася у подальшому та які конотації отримала у вітчизняному праві. Значний обсяг матеріалу стосується аналізу близьких за змістом інститутів “конституційного порядку” (Німеччина), “конституційної системи” (США), “республіканських принципів” (Франція), “республіканської форми” (Греція) та “базової структури конституції” (Індія). З урахуванням аналізу юридичних позицій КСУ та встановлення системних зв’язків між конституційними нормами робиться висновок про необхідність розгляду формули ч. 3 ст. 5 Конституції України як гарантії недопущення у подальшому обмеження конституційної правосуб’єктності Українського народу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

V.F., Kazibekova. "THE DYNAMICS OF STUDENTS’ PROFESSIONAL AND LIFE VALUES DURING TUITION IN HIGHER EDUCATION INSTITUTION." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 37–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-5.

Full text

Abstract:

The article’s objective is to analyze the data of an empirical study of the dynamics of students’ professional and life values during their tuition at a higher education institution (HEI). The main tasks are related to the search for determinants that determine the dynamics and differences in professional and life values of modern students from the first to the fourth year.Methods: general scientific research methods: analysis of scientific periodicals and monographs, systematization of scientific sources, comparison and generalization of data, as well as psychodiagnostic methods.Results. There is no consensus in the definition of “value”. This concept covers the cultural, social and personal significance of the phenomena and facts of the surrounding reality. The set of values determines the semantic component of the orientation of the individual and is the basis of his attitude to the real world, to others, to himself. The results of the empirical study revealed differences in professional and life value orientations and motivational sphere of students-psychologists and students-mathematicians, which are as follows:– as significant in the values and accessibility of first-year psychology students prevails: love (spiritual and physical intimacy with a loved one), self-confidence (absence of internal contradictions, various doubts), freedom as autonomy in actions and deeds, well-being, happy family life. As for fourth-year psychology students, they are dominated by: active life, cognition (the prospect of expanding the range education, outlook, general culture, and intellectual development), as well as self-confidence (absence of internal contradictions) and freedom as independence in actions and deeds;– significant values and accessibility for first-year mathematics students were: interesting work, the beauty of nature and art, love, materially secure life and freedom as independence in actions. Fourth-year mathematics students are dominated by active life, confidence and freedom as independence in deeds and actions.Conclusions. There are differences in the professional and life values of psychology students and mathematics students. We believe that they are stipulated to the different levels and content of professional knowledge and skills that students acquire while studying in a higher education institution, age characteristics, level of professional training and specifics of professional orientation.Key words: dynamics, value, life values, professional values, educational motivation, semantic orientations. Метою статті є аналіз даних емпіричного дослідження динаміки професійних і життєвих цінностей студентів упродовж навчання у закладі вищої освіти (ЗВО). Основні завдання пов’язані з пошуком детермінант, що зумовлюють динаміку і відмінності у професійних і життєвих цінностях сучасного студентства від першого до четвертого курсу.Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз наукової періодичної і монографічної літератури, систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних; психодіагностичні методики.Результати. З’ясовано, що у визначенні поняття «цінність» немає єдиної думки, це поняття охоплює культурну, суспільну та особистісну значущість явищ і фактів навколишньої дійсності. Комплекс цінностей детермінує змістовий складник спрямованості особистості і виступає основою її ставлення до реального світу, до оточуючих, до самої себе. Результати емпіричного дослідження виявили відмінності у професійно-життєвих ціннісних орієнтаціях та мотиваційній сфері студентів-психологів та студентів-математиків, які полягають у такому: як значущі у цінностях та доступності студентів-психологів першого курсу переважають: кохання (духовна і фізична близькість з коханою людиною), впевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч, різних сумнівів), свобода як автономність у вчинках і діях, добробут, щасливе сімейне життя. Що стосується студентів-психологів четвертого курсу, то у них домінує: активне, діяльне життя, пізнання (перспектива розширення діапазону освіти, кругозору, загальної культури та інтелектуальний розвиток), а також упевненість у собі (відсутність внутрішніх протиріч) та свобода як незалежність у вчинках і діях. Значущими цінностями та доступними для студентів-математиків першого курсу виявилися: цікава робота, краса природи та мистецтва, кохання, матеріально забезпечене життя та свобода як незалежність у діях. У студентів-математиків четвертого курсу домінують активне, діяльне життя, впевненість та свобода як незалежність у вчинках і діях.Висновки. З’ясовано, що у професійних та життєвих цінностях студентів-психологів та студентів-математиків наявні відмінності. Визначено їх зумовленість різними рівнями і змістом професійних знань і умінь, якими оволодівають студенти під час навчання у закладі вищої освіти, віковими особливостями, рівнем професійної підготовки та специфікою професійної спрямованості.Ключові слова: динаміка, цінності, життєві цінності, професійні цінності, навчальна мотивація, смисложиттєві орієнтації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Засєкін, Сергій. "Рецензія на книгу." East European Journal of Psycholinguistics 5, no. 2 (December 28, 2018): 121–23. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2018.5.2.sza.

Full text

Abstract:

Шмігер Т. (2018). Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами. Монографія. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка. 510 с. Рецензована монографія увібрала в себе багаторічну й копітку працю Тараса Шмігера – непересічної особистості, глибокого аналітика, талановитого учня відомого українського перекладознавця Роксоляни Петрівни Зорівчак. Актуальність запропонованого дослідження зумовлює нагальна потреба впорядкування в перекладознавстві моделей аналітичного опрацьовування міжмовного та міжкультурного зіставлення текстів, що дасть змогу з’ясувати можливості й обмеження застосування цих моделей. Провідним підходом автор обрав лексикоцентричний, адже «через Слово людина спілкується з Богом, зберігає національну пам’ять, творить багатозначну художню форму, яка живе поза писаним текстом і взаємодіє з музичною культурою, риторичним мистецтвом та історичною наукою» (с. 19). За мету книга має визначити внутрішні та зовнішні чинники еволюції розгляду перекладеного тексту, схарактеризувати перекладознавчий аналіз із перспективи сьогоднішніх можливостей і потреб критиків перекладу, випрацювати й уточнити способи зіставлення давньоукраїнських оригіналів і їхніх перекладів сучасними українською та англійською мовами. Це й загалом визначає й аспекти новизни дослідження, позаяк здійснено спробу розширення розуміння перекладознавчого аналізу від одиночного методу до системи аналітичних засобів для вивчення розмаїття текстових компонентів, властивостей і функцій. Розділ 1 відкриває чітка дефініція терміна «перекладознавчий аналіз», що позначає сукупність критеріїв, які застосовують для визначення відповідності між зіставлюваними текстами. Перекладознавчий аналіз автор потрактовує як систему мово- і літературознавчих методів, які розкривають репрезентацію культурного буття нації у лексиконі її мови, смислову функційність комунікативних структур художнього тексту та інтерпретаційного потенціалу оригіналу з погляду їхнього відтворення засобами цільової мовокультури (с. 165). Вважаючи І. Я. Франка не лише основоположником українського перекладознавства, а й провідником перекладознавчого аналізу, автор фокусує далі увагу на постатях М. Зерова, О. Фінкеля, В. Державина, Г. Майфета, Є. Маланюка, завдяки яким метод розширив свої інструментальні рамки, досягши найбільшої популярності в Україні у другій половині ХХ ст. Сприяли цьому перекладачі, критики й теоретики перекладу – М. Рильський, Г. Кочур, В. Коптілов, Ю. Жлуктенко. Цікавим видається визначення й операціоналізація актуальних для перекладу термінів «точності» й «вірності», увагу яким приділяли багато вчених, серед яких були й Г. Кочур і В. Коптілов. Науковці виходили з того, що в центрі розгляду – «якість перекладів» (Кочур 2008:159:265), що дає підстави доречності послуговування терміном «вірності» перекладу. Потому Тарас Шмігер ставить слушне запитання: Чи може існувати «теорія критики» перекладу? Замість розлогих і складних теоретичних рефлексій автор уводить для розгляду опубліковані на стикові століть 12 монографічних досліджень із критики перекладу та дотичних до неї праць. Наслідком їхнього опрацювання є накреслення основоположних принципів критики перекладу, зокрема: робота з текстами, а не поняттями й явищами; метою є аналіз; периферійність теоретичних висновків; критика перекладу – не дидактика, тому не займається сертифікацією кваліфікації перекладача. Далі висновує, що в контексті прикладного застосування, найважливіші аспекти критичних студій спрямовуватимуться на стандартизацію перекладного процесу та оцінювання серйозності й складності помилок. Звідси випливає те, що серед головних завдань для розвитку критики перекладу постає вироблення семантично-текстових моделей аналізу. Також у цьому розділі згадано внутрішньомовний переклад – геть мало досліджену галузь теорії перекладу. Потреба в ньому зумовлює подальший аналіз релігійних текстів перекладу, ожилих для носіїв мови й культури сьогодення. Чи не вперше згадано в контексті внутрішньомовного перекладу властиве й для міжмовного перекладу явище множинності перекладів, що готує читача до появи в подальшому авторових семіотичних інсайтів. Розділ 2 скеровує читача до нових тенденцій, до яких має «дослухатися» сучасне перекладознавство. Когнітивне осмислення перекладу неможливе без учасника й посередника міжмовної комунікації – перекладача, його когнітивних і емоційних структур. Мета введення когнітивних методів аналізу показує, що в акті перекладу все-таки твориться нова дійсність, породжується «нова інформація» (Лотман, 2004:159), бо неперекладність існує, адже неможливо одну дійсність відобразити засобами іншої дійсності і вважати продукт автентичним. Однак неперекладність існує доти, доки дійсність вихідної мови не стає частиною власного досвіду цільової мови. Природно очікувати від сучасного автора, який має інтенцію достеменно збагнути сутність нового перекладознавчого аналізу, введення когнітивного аспекту в парі з комунікативним. Отож не менш інформаційно насиченим є Розділ 3, що встановлює комунікативні засади аналізу перекладу, докладно з’ясовуючи звучання усталених (із погляду лінгвістики тексту) категорій тексту, а саме інформативності, когерентності, з перспективи перекладознавства сьогодення. Це – функційність тексту, комунікативна ефективність, естетичність, інформативність, етнічність. Ними окреслено континуум сприйняття й інтерпретації давніх текстів, замість обмеження просторово-часовими межами їхнього виникнення. Простежено перехрещення когніції й комунікації, що засвідчує «бажання усвідомити авторові комунікативні цілі й інтенції». Сучасним дослідникам, на мій погляд, імпонуватиме закцентована Тарасом Шмігером головна ідея когнітивного підходу – подібності: ми так часто намагаємося розмежувати, відконтрастувати цільовий і вихідний тексти, що надто захоплюємося пошуком розбіжностей. Натомість, у першому розумінні, перекладознавчий аналіз, пропри його первинне призначення спиратися на відмінності, тяжіє до встановлення подібності функцій мовних знаків у зіставлюваних культурах, даючи простір для вибору перекладацьких рішень. Відтак, як пише автор, «еквівалентність на рівні текстових ознак можна розрахувати на основі культурної подібності, а не тотожності» (с. 304). Нарешті, останній розділ 4 присвячено перекладознавчому аналізу здебільшого релігійного дискурсу в розрізі культури й аксіології. Культурний підхід до перекладу ставить за завдання поєднати культуру, яка є абстракцією над часом і простором, та читача, який є конкретним реципієнтом у своїй системі координат. В оцінці якості перекладу автор апелює до його цінності у вимірі цільової культури, спрямовуючи таким чином розум читача до ідеї семіотичної інтеракції текстів джерела й перекладу. Приділивши питанню цінності й інтертекстуальності вагому частину аналізу релігійної комунікації, читач наприкінці розділу дає собі звіт, що несвідомо став частиною інтеракції Бога й людини, що має за мету їхнє примирення через текст. Відтак і цінність різнокодових текстів, за термінами Ю. Лотмана, можливо, й зумовлює смислопороджувальна структура у творчому акті інтерпретації: перекладач (читач) повторює, або реконструює процес авторового створення тексту у зворотному напрямі – від тексту – до задуму (Лотман, 2004:217). Усередині «думних світів» (Ibid) автора й читача культурна матриця володіє потенціалом визначення вартості чужоземного слова. І, як не парадоксально це звучить, ступінь його цінності зростає зі ступенем неперекладності тексту, що його включає. Ці ціннісні риси вдало втілив автор у монографії, яка, переконаний, стане в пригоді дослідникам у галузі перекладознавства, літературознавства, лінгвістики й поетики дискурсу, релігієзнавства. Висновки засвідчують реальність доволі складного завдання інтегрування трьох груп моделей семантичного аналізу у площині перекладу – когнітивної, комунікативної й культурної. Любов до рідного й чужоземного Слова, близькість до українського культурного контексту – семіотична риса Тараса Шмігера, яка приваблює й налаштовує читача на вкрай позитивне, хоча й подекуди критичне осмислення буденних перекладознавчих феноменів сьогодення. Література References Кочур Г. П. Література та переклад: Дослідження. Рецензії. Літ. портрети. Інтерв’ю. У 2-х т. Київ: Смолоскип, 2008. Лотман Ю. Семиосфера. СПб: Искусство-СПБ, 2004. Kochur, H. (2008). Literatura ta Pereklad: Doslidzhennia. Retsenzii. Lit. Portrety. Intervyu. [Literature and Translation. Research. Reviews. Literary Images. Interviews]. Kyiv: Smoloskyp. Lotman, Yu. (2004). Semiosfera [Semiosphere]. S.-Petersburg: Iskusstvo SPB.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Котенко, Вікторія. "Гаврилюк Н. А. Лепная керамика ранних кочевников Северного Причерноморья (ІХ – первая половина VII в. до н. э.). [Киев: Издатель Олег Филюк, 2017]." Scientific journal "Archaeological ceramology" 4, no. 2 (June 25, 2021). http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.v4i2.50.

Full text

Abstract:

Про монографічне дослідження доктора історичних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника відділу античної археології Інституту археології НАН України; відповідального секретаря журналу «Археологія» Надії Гаврилюк присвячене каталогізації ліпленої кераміки з пам’яток регіону Північного Причорномор’я межі доби пізньої бронзи – раннього заліза

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Круль, Петро. "РЕЦЕНЗІЯ на монографічне дослідження Садовенко Світлани Миколаївни «Хронотопи аксіосфери української народної художньої культури»." National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, no. 3 (August 28, 2018). http://dx.doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191811.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Монографічне дослідження'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles