Journal articles on the topic 'Момент запуску'

Начало пассажирских перевозок по Московскому центральному кольцу (МЦК) оказало значительное и разноплановое влияние на развитие города. Статья посвящена исследованию одного из важных эффектов — изменению ставок аренды жилья вследствие улучшения его транспортной доступности. Данные по рынку аренды жилья Москвы были доступны на момент, когда до запуска МЦК оставалось полгода, на момент запуска и спустя семь месяцев после него. Использование гедонистической модели цен позволило выявить положительный вклад роста доступности станций МЦК в формирование ставок аренды по всей территории города после запуска новой транспортной системы. Удалось показать, что непосредственно у станций продолжают вносить свой вклад отрицательные факторы проживания рядом с железной дорогой, однако их влияние также постепенно снижается. Значимым результатом стало также выявленное различие эффекта МЦК в зависимости от преобладающего способа использования территории вокруг станции. Максимальный эффект наблюдается в случае многофункционального использования территорий, а в жилых микрорайонах с легким доступом к метрополитену появление МЦК не вызвало ощутимого эффекта в части формирования арендных ставок. От появления МЦК выиграли преимущественно жилые районы с затрудненным доступом к метро и немногочисленные жилые объекты в промышленных зонах, однако использованная модель не дает возможности сделать однозначные выводы о характере влияния на территориях с иными характеристиками. Тем не менее в целом положительный характер эффекта может свидетельствовать о наличии неявных выгод для экономики города, косвенным образом компенсирующих высокую стоимость подготовки МЦК к запуску.

Відомі ускладнення, що мають місце при запуску дизель генераторів, при низьких температурах, та незадовільному стані акумуляторів. З одного боку, ускладнення виникають за рахунок того, що при низьких температурах істотно збільшується момент опору на валу дизеля. Це обумовлено загуслим мастилом, зниженням температури в камері згорання. Як наслідок пускові оберти колінчатого валу збільшуються на 15-20%. З іншого боку, при низьких температурах заряджений акумулятор може втрачати до 60% своєї ємності. Обидва фактори об’єднуються і гарантований запуск дизель генератора не відбувається. Пропонується застосування пересувного пристрою, що здатен за 3-10 хв зарядити іоністор від мережі 220 В, та забезпечити живленням стартер дизель генератора. Перетворення електричної енергії відбувається без використання індуктивних елементів, що дало змогу істотно покращити його ваго габаритні показники. Найбільш ефективним пристрій стає при наявності декількох дизель генераторів. У випадку невдалого запуску, пристрій почергово доставляється до кожного дизель генератора, вихідними клемами приєднується безпосередньо до клем акумуляторів і виконується запуск. Перетоки енергії від іоністора до акумулятора, на цьому етапі не відбуваються, оскільки внутрішній опір іоністора та стартера, на порядок менші від опору акумулятора. По необхідності підзарядка пристрою виконується від малопотужної мережі 220В. Процеси пуску дизель генератора описуються системою диференційних рівнянь, що дає змогу отримати оптимальні співвідношення в залежності від типу дизель генератора. Отримані математичні залежності дозволяють оптимізувати процес пуску, шляхом використання магнітної енергії, що накопичується в індуктивних елементах стартера. Враховуючи малі значення внутрішнього опору стартера, акумулятора, іоністора та порівняно велику індуктивність стартера (якірна обмотка та обмотка збудження), можна досягти коливального процесу пуску. В такому разі, енергія накопичена в індуктивних елементах стартера на початковому етапі, буде додатково підтримувати його обертання. Подібна технологія пуску дозволить покращити ваго габаритні показники мобільного зарядного пристрою.

Одним із факторів ефективного ведення молочного скотарства є термін продуктивного використання худоби за одночасного збереження здоров’я тварин у стаді. Особливого значення при цьому набуває організація годівлі, утримання, контролю за здоров’ям корів відповідно їх фізіологічного стану. Істотною проблемою для виробників молока у країнах з розвиненим молочним скотарством (в тому числі з високою технологічною культурою ведення галузі) є мастит. Зазначене захворювання поширене в господарствах України. Мастит спричиняє спад продуктивності, погіршення якості молозива та молока, передчасне вибракування корів. Факторами розвитку запалення молочної залози є зниження резистентності тварин внаслідок порушення параметрів утримання, незадовільного санітарного стану корівників, стійл, боксів, доїльного обладнання, високої щільності поголів’я, порушення термінів формування технологічних груп корів, зокрема групи сухостою. Отже, з метою збереження здоров’я дійних корів при веденні інтенсивного молочного скотарства необхідно дотримуватись загальних правил організації профілактичних заходів у технологічній групі сухостою. Саме тому, одним із основних завдань за інтенсивної технології виробництва молока має бути профілактика захворювань корів. Аналіз організації профілактичних заходів проведено на базі ТОВ «Хмільницьке» ВП «Агрофірма «Стетківці» Житомирської області. З’ясовано, що з метою профілактики маститу у господарстві значно покращили умови утримання корів, своєчасно формується запуск, доїння проходить із дотриманням правил антисептики із застосуванням маститних проб, а з часу впровадження у виробничий процес менеджменту консервації вимені у момент запуску худоби, істотно знизився відсоток захворюваності корів на субклінічний мастит (з 31 % у 2017 році до 8,2 % у 2021 році), як консервант використовують препарати «Драйклоксакел» або «Бовафлокс DC Екстра».

Методичні розробки, які реалізуються за допомогою ПК, збагачують віртуальний фізичний практикум та надають можливість засвоєння фізичних явищ та їх законів при реалізації дистанційного навчання.В даній роботі пропонується дві віртуальні лабораторні роботи з вивчення механічного руху: “Визначення прискорення вільного падіння” та“Вимірювання коефіцієнта в’язкості рідини за методом Стокса”, що реалізуються за допомогою однієї комп’ютерної програми.Прискорення вільного падіння g визначається за прямими вимірюваннями часу t та висоти падіння h. Відстань H, яке тіло проходить за час t, визначається за кінематичним законом руху:H=gt2/2, (1)Якщо виміряти час падіння кульки з різної висоти та побудувати графік залежності від t, то згідно з (2) отримаємо пряму, тангенс кута нахилу якої до вісі t буде дорівнювати .Графік залежності від t дає можливість обчислити значення g за формулоюПрограма моделює рух тіла, який користувач спостерігає на екрані, в широких межах зміни густини середовища ρ та коефіцієнта в’язкості , а також в частинному випадку, коли , , тобто, у вакуумі. Одновимірний рух тіла (кульки) описується за допомогою модифікованого метода Ейлера з урахуванням всіх сил, які діють на кульку: сили тяжіння, сили Архімеда та сили внутрішнього тертя. Шлях падіння кульки вимірюється за шкалою, на якій нанесені поділки в метрах. Час падіння кульки вимірюється секундоміром. На екрані дисплею виведені кнопки регулювання секундоміра для ввімкнення, вимкнення та скидання до нуля. Програма дозволяє зупинити процес падіння в будь-який момент, а потім або продовжити із збереженими значеннями величин на цей момент часу, або повернутися до початкового моменту.При виконанні роботи користувач встановлює у вікні інтерфейсу (рис. 1) значення густини та в’язкості, скидає секундомір, встановлює висоту, згідно з номером варіанту. Одразу ж після запуску програми, вмикає секундомір. В момент досягнення кулькою дна судини, вимикає секундомір і заносить в таблицю значення висоти та часу падіння для кожного значення висоти падіння. Побудувавши графік залежності від t, обчислюють величину g за формулою (3).Метою наступної роботи є вивчення особливостей руху кульки у в’язкій рідині та визначення в‘язкості рідини за методом Стокса. При моделюванні руху кульки для обчислення сили внутрішнього тертя використовується формула Стоксаде r – радіус кульки,  – коефіцієнт в‘язкості рідини, V – швидкість кульки відносно рідини.Оскільки вимірювання часу треба виконувати для рівномірного руху, програмою передбачено виведення на екран риски в момент, коли всі сили, що діють на кульку, врівноважуються. З цього моменту рух кульки стає рівномірним. На екран виведено два секундоміри. Один вмикається з початком руху кульки і вимикається автоматично, коли кулька досягає дна судини. Другий можна вмикати і вимикати від руки, клацаючи мишкою на кнопки вмикання та вимикання. Радіус, масу кульки, висоту судини можна змінювати як завгодно, маючи тільки на увазі, що радіус кульки повинен залишатися меншим за діаметр судини. Але якщо ви й забудете про це, програма нагадає, висвітить зауваження. На панелі інтерфейсу також виведені параметри зображення, які можна змінювати, такі, як кольори рідини і кульки та радіус зображення кульки.

Наведено результати змін фізіологічного стану і гематологічних показників райдужної форелі у воді установок замкненого водопостачання. Показано, що під час запуску біофільтра УЗВ найбільша загибель малька райдужної форелі виникає з 16 по 20 добу досліду і становить 14,9% від усієї риби. При цьому вся жива риба плавала у верхніх шарах води, у ≈ 50% риби спостерігалося нервове тремтіння тіла та плавників, вона масово підпливала до місця подавання води, у ≈ 90% риби ввідмічали потемніння тіла і плавників, які були ущільнені, у ≈ 90% риби колір зябер змінювався з червоного на коричневий.З моменту запуску біофільтра і до 25 доби у крові риби знижувалася кількість еритроцитів, яка виявилася вірогідною у період з 16 по 20 добу (Р ≤ 0,05) і з 21 по 25 добу, а також вірогідно знижувався рівень гемоглобіну на 16–20 і 21–25 доби (Р ≤ 0,05).Із запуском біофільтра в присутності малька райдужної форелі у крові риб, порівняно із початком запуску біофільтра, зростає вміст метгемоглобіну: на 6–10 добу досліду на 8,8%, 11–15 добу – на 15,0%, 16–20 добу – на 26,4%, 21–25 добу – на 16,8%, 26–30 добу – на 12,8% і 31–35 добу – на 2,1%.

З урахуванням специфіки режиму запуску військово-транспортного літака запропоновано його стартер-генератор виконувати на основі асинхронного двигуна змінного струму з модульним принципом регулювання частоти обертання. Система управління, що пропонується, має канали регулювання частоти та напруги живлення електродвигуна. Це дозволяє досягти оптимального співвідношення між динамічними та енергетичними характеристиками системи електроприводу. В результаті аналізу процесів в замкнених контурах напруги та частоти знайдені умови, які за допомогою функціонального перетворювача дозволяють підтримувати рівність між відносними значеннями частоти та напруги при постійному моменті навантаження, що забезпечує мінімальні втрати потужності в електродвигуні.

Досліджено вплив громадських організацій на процеси прийняття управлінських рішень та формування політики з питань деменції, який вони здійснюють через формування складної мережі національних і міжнародних структур. Розглянуто механізми взаємодії урядового та неурядового сектору для вироблення спільного бачення розв’язання питань в контексті проблематики деменції. Встановлено, що неурядові організації можуть ефективніше досягати певних цілей, властивих урядовим структурам. У запуску процесу формування політики з питань деменції роль НУО є неоціненна, а залучення громадських організацій є важливим моментом для прийняття управлінських рішень.

Транскраниальная магнитная стимуляция (ТМС) является методом неинвазивного воздействия на мозг человека для его изучения и модуляции в норме и при патологии. Важной проблемой, ограничивающей применение ТМС как в научных, так и в клинических целях, является крайне высокая вариативность ее эффектов. Становится очевидным, что эффекты ТМС – это не только свойство самого протокола стимуляции, но и следствие взаимодействий ТМС с особенностями нейронального фенотипа и с функциональным состоянием, в первую очередь текущей нейрональной активностью. Необходимо создание ТМС подходов, учитывающих текущее нейрональное состояние, так называемых подходов состояние или активность-зависимой ТМС. В работе представлено программное обеспечение (ПО), объединяющее возможности нейронавигации по данным магнитно-резонансной томографии и учета текущей биологической активности при ТМС. Подача стимулов происходит автоматически при выполнении заданного ряда условий, таких как начало движения/сокращение мышцы-мишени, отсутствие преактивации других мышц, правильное расположение магнитного стимулятора относительно головы испытуемого. Новизна разработанного ПО состоит в комбинации пространственной информации о положении магнитного стимулятора («где?») и временной информации о текущей биологической активности («когда?») для принятия решения о моменте запуска ТМС. Задержка запуска стимула была протестирована в эксперименте со стимуляцией по началу сокращения мышцы-мишени, и составила около 20 мс. Планируется дальнейшее развитие ПО для целей ЭЭГ-зависимой ТМС. Создание технического решения для нейронавигируемой активность–зависимой ТМС является важным условием для выхода метода ТМС на новый уровень пространственно-временной специфичности.

В статье рассматривается процесс создания веб приложения «Менеджер задач». В разработке используются современные веб инструменты. Непосредственно, в самой статье ведется полный разбор написания простейшего менеджера задач, с использованием полного перечня современных технологий. Которые, включают в себя технологии клиентской и серверной стороны. В серверной части будет использоваться полный стек серверного языка, в нашем случае php, и работы с базой данных mysql, используя популярный фреймворк – Laravel. В свою очередь клиентская сторона, будет включать в себя асинхронную работу (без перезагрузки страницы) с серверной стороной, используя джаваскрипт фреймворк – VueJs. Полный стек затрагиваемых технологий будет следующим: Клиентская часть – HTML, CSS, JavaScript, VueJs, также серверная часть – php, Mysql, Laravel. Также, будет краткое знакомство с менеджером зависимостей php-composer. Который имеет возможность скачки пустого первичных файлов для запуска проекта.Цель – создать современное веб приложение.Метод или методология проведения работы: в статье использовались информационно-технические методы, в момент создания приложения.Результаты: получены наиболее информативные способы, создания веб приложения, основанные на полном асинхронном подходе.Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять в созданиях любых веб проектов.

Сьогодні рейтинг і престиж навчального закладу визначаються не лише загальним рівнем викладання, матеріально-технічним забезпеченням, наявністю в штаті співробітників із вченими званнями, а й ефективністю та якістю системи контролю знань студентів. Поряд із традиційними методами контролю найширше розповсюдження знаходять методи контролю знань шляхом тестування.Спроби ввести тестування в систему освіти проводилися неодноразово. Одним з перших займався конструюванням та впровадженням тестового контролю в американській школі Е. Л. Торндайк. Тестування як об’єктивний контроль рівня освітньо-професійної підготовки фахівця впроваджував французький психолог А. Біне, який розробив тести для вимірювання загальної розумової обдарованості дітей. У радянській школі були спроби працювати за тестовою технологією у 1930-х та 1970-х роках, але на той час поширення цей вид контролю не отримав.Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури й освітньої практики показав, що в наш час в Україні йде процес відновлення системи тестування в галузі освіти, а тестові технології розглядаються як один із ефективних засобів контролю якості підготовки й рівня предметних досягнень студентів.На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та рівні впровадження їх у різні сфери суспільства, зокрема в освітню галузь, дослідники все частіше звертаються до теми автоматизованого контролю знань, розробки комп’ютерних тестових систем різних навчальних закладах України [1–3]. Застосування комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу, об’єктивності оцінки рівня знань і є раціональним доповненням до інших методів перевірки знань.При сучасному розвитку ринку програмного забезпечення та систем комп’ютерного тестування розроблено досить багато програм для комп’ютерного тестування знань студентів. Ці системи являють собою або окремий програмний комплекс, що вимагає установки на комп’ютер кінцевого користувача [4], або Інтернет-сайт, що дозволяє проводити процес тестування й аналіз його результатів за допомогою звичайних веб-браузерів [5].В Ізмаїльському державному гуманітарному університеті з метою підвищення об’єктивності контролю знань студентів у поточному році кафедри інформатики була розроблена і впроваджена у дію комп’ютерна система «Тест_КВ». Область застосування системи на даному етапі – підсумкове тестування студентів денної форми навчання всіх напрямків підготовки. У перспективі розглядається можливість використання системи для проведення контрольних зрізів, кваліфікаційних тестів, заліків і будь-яких інших видів контролю знань студентів всіх форм навчання, у яких головну роль грає максимально об’єктивна оцінка знань.Система «Тест_КВ» дозволяє автоматизувати всі етапи тестування: від ідентифікації користувача, виводу на екран завдань й сприйняття відповіді до автоматичної перевірки їх правильність і генерування відомостей про підсумковий контроль.Архітектура система «Тест_КВ» є клієнт-серверною. Клієнтами системи є деканат, викладачі, студенти. Кожен з вказаною категорії клієнтів працюють з системою після проходження авторизації, використовуючи логін і пароль для доступу. Це дозволяє покласти на клієнтів виконання тільки операцій візуалізації й введення даних, а всі операції і збереженням бази даних та їх керуванням реалізовувати на сервері. Так, викладачі мають можливість внесення нових та корегування існуючих тестових завдань, деканатам надано можливість перегляду результатів тестування окремого студента або групи студентів, отримання електронної версії відомості з тестового контролю, розміщення розкладу семестрової сесії, поновлення списків студентів тощо. Студенти на власній сторінці можуть отримати інформацію про кількість іспитів на даний семестровий період, дату і час проведення тестового контролю, консультації до нього, скористатися методичними матеріалами для підготовки до іспитів.Сам тестовий контроль проводиться на локальному сервері, а тому пройти підсумковий тест студент може тільки з певної дисципліни, до якої за графіком екзаменаційної сесії він отримав доступ, і тільки на комп’ютерах, підключених до локальної мережі університету. За потребою або по запиту деканату у технічному додатку до відомості з тестового контролю відображається прізвище студента, назва тесту, який студент проходив, номер тестового листка, що містить всі видані студентові питання, час початку роботи в системі та ІР-адреса комп’ютера, з якого студент увійшов у систему.Для зручності управління контролюючою системою окремі функції були реалізовані окремим модулями. Це забезпечує легкість розширення функціонування без потреби внеску змін в існуючі модулі. Основними модулями на даний момент є «Управління тестами», «Тестування» та «Адміністрування».Модуль «Управління тестами» призначений для викладачів і максимально оптимізований для зручної роботи по вводу і збереження тестів на головному сервері із використанням повнофункціонального WYSIWYG-редактора. Окрім тестових даних, вбудований текстовий редактор дозволяє просто і зручно додавати в тестові завдання різноманітні мультимедіа-об’єкти (Flash-анімації, відео, аудіо, зображення).Система дозволяє вводити тестові питання наступних видів: 1) закритої форми з однією правильною відповіддю (1 з 4); 2) закритої форми з кількома правильними відповідями (4 з 4); 3) на встановлення істинності або хибності висловлювання (Так/Ні); 4) відкритої форми (коротка числова відповідь або коротка текстова відповідь).В якості додаткових можливостей викладач має можливостіскористатися функцією «Версія для друку», яка дозволяє відкрити й зберегти питання або тест у повній формі у файлі формату PDF у вигляді, оптимізованому для друку;переглянути спосіб відображення тестів в браузері і пройти пробне тестування;додавати перелік питань та методичні матеріали для підготовки студентів до підсумкового контролю.Модуль «Тестування» призначений для студентів. Проходження комп’ютерних тестів з конкретної дисципліни відбувається після авторизації студента та входження в модуль тестування. В системі тестового контролю номер залікової книжки використовується як унікальний номер студента. Після вибору і натискання кнопки «Розпочати тестування» запускається саме тестування. Важливими особливостями даного модуля є: виведення перед тестуванням інформаційного повідомлення, яке прикріплене до тесту; номер поточного питання з загальної кількості; проходження тесту у прямому і зворотному напрямку; таймер залишку часу на тест; продовження тесту після збою з’єднання з сервером.Модуль «Адміністрування» забезпечує централізоване управління всіма сеансами тестування та їхніми параметрами (кількість спроб, час на сеанс тестування, кількість питань у сеансі), а також типом запуску тесту. В системі підтримуються тип запуску тесту за паролем, після вводу якого студент обирає необхідний тест і натискає на посилання «Розпочати тест». Результати тестування опрацьовуються окремим модулем, результатом роботи якого є електронна відомість успішності в якій виводиться відсоток правильних відповідей та відповідна кількість балів підсумкового контролю кожного студента окремої групи.Програмна реалізація системи виконана на найпоширенішій для створення глобальних сайтів зв’язці AMP (Apache, MySQL, PHP), на якій побудовано більше половини всіх провідних ресурсів у мережі Internet (рис. 1). Рис. 1. Схема інтеграції комп’ютерної системи тестування Клієнтським додатком при даній архітектурі є веб-браузер. Виданий на рівні PHP HTML-код оптимізується під базовий стандарт HTMLv4. Це робиться з наступних причин:– використання браузера в якості клієнта дозволяє уникнути інсталяцій спеціалізованого програмного забезпечення на клієнтських місцях;– більшість комп’ютерів оснащені ОС Windows 98/2000/XP/Vista/7, для яких веб-браузер є невід’ємною частиною;– фактично користувач може використовувати будь-яку операційну платформу;– звичність Web-інтерфейсу для користувачів Інтернет.Розроблена система має багато переваг, а саме:кросплатформеність – система не залежить від типу операційної системи, яку встановлено на машині користувача, що дозволяє використовувати як застарілі апаратні платформи під керуванням Windows 95/98, так і сучасні Core 2 Duo або Athlon X2 під керуванням Windows 2000/XP/Vista/7 або X-Window Linux;легкість масштабування – усе, що потрібно для проведення тестування, – це веб-браузер, який присутній у будь-якій операційній системі (ОС), та доступ до сервера за допомогою локальної мережі;зручність у разі оновлення програмного забезпечення - оновлення програмного забезпечення здійснюється лише на сервері, що потребує менше часу та зусиль, а також полегшує супровід системи;у подальшому такі системи з мінімальними затратами часу можуть бути адаптовані для використання у дистанційному навчанні.У цей час комп’ютерна система тестування для підсумкового контролю знань студентів перебуває в експериментальній експлуатації в ІДГУ. Результати проведених тестувань на зимовій екзаменаційній сесії показали ефективність роботи системи (одночасно використовувалось до 134 комп’ютерів у 13 машинних залах). Найбільша кількість студентів, що проходили тестування, за день становила 834 особи.Викладачі й студенти високо оцінили цей метод контролю. Проведене експрес-опитування показало, що переважна більшість студентів (більше 80%) бажають екзаменуватися на комп’ютерах.Порівняння результатів проведення комп’ютерного тестування із традиційним (письмовим, тестово-бланковим) контролем знань виявило значні переваги першого. Комп’ютерний аналог такого контролю краще, тому що дозволяє звільнити викладача від непродуктивних рутинних операцій перевірки й підведення підсумків на основі брошур-тестів. Не викликала сумнівів у викладачів і вірогідність одержуваної оцінки при комп’ютерному контролі знань.Таким чином, розроблена система контролю дозволила ефективно і якісно здійснити перевірку знань студентів з підсумкового контролю і намітила напрямки удосконалення системи з метою покращення системи адміністрування системи, надання деканатам додаткових функцій по обробці результатів, поліпшення інтерфейсу додатків для роботи викладачів і студентів.

В декабре 2013 года на Московском урбанистическом форуме (МУФ) было представлено комплексное исследование, посвященное окраинам Москвы, — «Археология периферии». Исследование проводилось по шести направлениям: общество, политика, архитектура, культура, экономика, данные. Исследовательские команды отмечали значительный потенциал периферийных районов города, которые на тот момент были «спящими». Эти территории оставались лишь градосоставляющими, но не градообразующими. При этом критики данного проекта говорили о том, что в нем недостаточно раскрыта связь центральных и периферийных районов, которая, возможно, пролила бы свет на причины слабой реализации потенциала периферийных территорий. Прошло шесть лет. Москва бурно развивается. Уже три года функционирует Московское центральное кольцо (МЦК), полностью пролегающее по периферийным районам. Осуществляется ввод масштабной транспортной системы — Московских центральных диаметров (МЦД), которая расположится за пределами Москвы. Открываются новые ветки метро, реализуются проекты по благоустройству («Моя улица», «Мой район»), на подходе активная фаза реновации. Интересно вспомнить «Археологию периферии», чтобы оценить вектор развития, сложившийся с тех пор. Мы решили обсудить с авторами сборника перемены, происходящие в Москве, пытающейся найти баланс между центром и периферией. Нам удалось пообщаться с восьмью экспертами, которые в рамках работы над сборником отвечали за разные исследовательские направления. В результате мы обсудили вопросы границ Москвы, представление о московской периферии, задались вопросами нового административного расширения города и присоединения Новой Москвы, ролью МКАД в современном городе, перспективами реновации и возможностями проекта «Мой район» по формированию полицентричной городской среды, воздействием МЦК на периферийные территории, ожиданиями от запуска МЦД, а также тем, чем могла бы быть «Археология периферии 2.0».

У статті досліджено питання просування бренда підприємства в соціальних мережах. Основна мета брендингу – задовольняти клієнтів, щоб більше людей купували більше товарів протягом довшого часу за вищою ціною. Бренд – частина екосистема, кожен клієнти якої робить свій внесок, натомість отримуючи користь від вашого продукту чи послуги. Клієнти взаємодіють із брендом у певних точках дотику. Брендинг є невід'ємним компонентом вибудовування довгострокових відносин між фірмою і клієнтом. Бренд є плодом цього процесу. Він асоціюється у свідомості клієнтів і споживачів з цією фірмою. Всі позитивні сторони відображаються в цьому бренді. Бренд, торгова марка або маркетингове рішення для тієї, чи іншої компанії означає якість, впізнаваність та зарекомендованність. А з боку клієнтів визначається як гарант якості. Торгова марка відображає всі основні моменти, ідею та вичерпує всі питання стосовно професіоналізму пропонованих ними послуг, товарів або устаткування. Бренд повинен відображати головні цінності споживачів та, безпосередньо, самої фірми. Аби споживач мав змогу завжди зробити правильний вибір. Тому, важливим завданням має бути визначення таких точок і впливу на те, що в них відображається. Лояльність клієнтів не можливо запрограмувати. Усе починається з лояльності компанії до клієнтів, а не навпаки. Лояльність стає взаємною тільки після того, як клієнти починають відчувати, що компанія заслуговує на лояльність у відповідь. Коли компанії потрібно вирватись з ринку, що занепадає, опанувати новий, слід скористатися принципом двоступеневої моделі бренду. Компанія використовує перший перший ступінь – наявний бренд – для запуску другого ступеня – нового бренда. “Закон Воргола” нерозривно пов’язаний із великим прискоренням, адже постійні зміни вимагають постійних новинок. Ринок рухається швидше за будь-яку окрему компанію. Саме тому, можемо сміливо заявити, що розробка бренда – це цілісна система, яка складається з інакшості, співпраці, інновацій і розвитку. У комплексі вони забезпечують надійні конкурентні переваги бренда.

Создание графических интерфейсов – задача, актуальность которой не нуждается в обосновании, однако, на наш взгляд, стоит конкретизировать, каково место нового интерфейса к известному математическому пакету. Как правило, для локализации интерфейса пользователя необходимо перерабатывать исходные тексты программ, выполнять их компиляцию, создавать инсталляционный пакет – и все это повторять для каждой операционной системы.При разработке нового интерфейса мы учитывали, что:интерфейс должен одинаково работать на разных операционных системах, то есть быть кроссплатформенным;интерфейс должен быть стандартным, то есть удовлетворять всем эргономическим требованиям к такого рода программам;интерфейс должен быть легким не только в использовании, но и в разработке, то есть требовать минимум дополнительного программного обеспечения;интерфейс должен работать без установки, то есть для работы достаточно простой операции копирования.Для избавления зависимости от операционной системы необходимо выполнение двух условий:совместимости между операционными системами на уровне программных интерфейсов;выполнения программ на разных системах без перекомпиляции.Первое условие сегодня выполняется на всех операционных системах, соответствующих стандарту POSIX (Windows NT/2000/XP, Mac OS 10, все UNIX-подобные системы и ряд других). Выполнение второго условия предполагает использование интерпретируемого кроссплатформенного языка программирования.Стандартизация пользовательского интерфейса потребовала использования библиотеки визуальных компонентов (виджетов). Исходя из требования работы под разными операционными системами, мы воспользовались библиотекой Qt.В процессе выполнения работы был создан новый графический интерфейс к Maxima на основе Python и библиотеки Qt – PyQtMaxima.Особенностью выбранных средств реализации поставленных задач является их открытость, низкая стоимость (зачастую – бесплатность) и переносимость. Язык Python позволяет писать очень компактные и легко читаемые программы. Они, как правило, намного короче, чем эквивалентные программы, написанные на С:– высокоуровневые типы данных позволяют записывать сложные операции в виде простых выражений;– операторы группируются путем сдвига вправо от основного текста программы (применение абзацного отступа), вместо операторных скобок;– нет необходимости в описании переменных и аргументов функций.Мы использовали Python для того, чтобы выполнить своеобразную склейку системы Maxima и библиотеки Qt. Для этого нами был использован специальный библиотечный модуль – PyQt. В результате выполненной работы был создан пользовательский интерфейс к системе компьютерной математики Maxima, который позволяет производить различные математические вычисления и преобразования. Вся работа по преобразованию команд Maxima, которые пользователь вводит в командной строке, в графический формат происходит с помощью модуля PyQt и скрыта от пользователя.Название нашего интерфейса – PyQtMaxima – отражает единство использованных нами средств – язык + библиотека + программа = интерфейс.Интерфейс не обременяет пользователя и помогает получить результаты, требуемых вычислений, за малый промежуток времени. В результате этого у пользователя возникает субъективное удовлетворение, что является очень важным моментом при проектировании любого интерфейса.В настоящий момент наш интерфейс реализует следующую функциональность:поддержка алгебраических операций (в том числе матричных);построение двумерных и трехмерных динамических графиков;символьное интегрирование и дифференцирование и многое другое.Результаты выполненной работы предполагается использовать как в учебном процессе, так и в практической инженерной деятельности. Неожиданным результатом выполненной работы стала возможность благодаря использованным средствам – языку Python и библиотеке Qt – запуска разработанного интерфейса на мобильных терминалах под управлением Windows Mobile. Это позволяет говорить о перспективах создания мобильного инженерного научного калькулятора на основе системы Maxima.

Стаття полягає в розгляді теоретичних передумов організації самоконтролю англомовної компетентності в аудіюванні для майбутніх перекладачів та уточнення таких понять: рефлексія, само- і взаємоконтроль, самооцінка, тестове завдання, а також обґрунтування використання тестового завдання як ефективного засобу для перевірки навичок та вмінь в аудіюванні. Визначено чотири рівні самоконтролю. І рівень. Студент припустився помилки, сам її не помічає й самостійно на неї не реагує; СК як механізм зіставлення, відсутній. ІІ рівень. Студент, який припустився помилки, самостійно її не виправляє, але після зауваження викладача робить це досить швидко. Зовнішній контроль викладача слугує запуском самоконтролю. ІІІ рівень. Студент самостійно реагує на припущену помилку, тобто включається самоконтроль. ІV рівень. Студент виправляє помилку в момент її виникнення, іноді навіть не закінчуючи помилкової дії. Повний прояв самоконтролю. У статті визначаються три види само- і взаємоконтролю рівня сформованості англомовної компетентності в аудіюванні. Прогностичний (планувальний), мета якого полягає в здійсненні мовної антиципації, передбаченні змісту аудіо тексту, у вмінні планувати аудитивну та навчальну діяльність, визначенні й аналізі зон труднощів, плануванні результатів діяльності, порівнянні майбутньої діяльності із запланованим результатом, оцінці прогнозуючої діяльності. Процесуальний (за процесом), завдання якого полягає в необхідності засвоєння еталонних мовленнєвих дій, які реалізуються в процесі аудіювання. Процесуальний самоконтроль є органічним компонентом мовленнєвої навички та формується паралельно і комплексно з нею. Ознакою сформованості такого самоконтролю в аудіюванні є рівень розуміння прослуханого. Результативний (підсумковий) – студент має засвоїти навчальні дії, спрямовані на перевірку рівня розуміння прослуханого, а саме, зіставлення отриманого результату мовленнєвої діяльності з еталоном, тобто контроль за результатом дії. Для визначення рівня сформованості англомовної компетенції в аудіюванні ми використовуємо тестові завдання, зокрема електронну тестову програму «Hot Potatoes», оскільки вона включає основні типи тестових завдань, що використовуються нами для самоконтролю, зручна й проста у використанні, легко наповнюється і доступна для викладача, який не володіє мовою програмування. Ключові слова: рефлексія, само- і взаємоконтроль, самооцінка, тестове завдання.

Стаття присвячена дослідженню особливостей репрезентації в романі А. Франса «Боги жадають» процесу формування і розвитку его- ідентичності головного героя у складному взаємозв’язку з колективною ідентичністю. У розвідці застосований психоаналітичний підхід до аналізу художнього тексту. Поведінка, думки, почуття персонажа інтерпретуються крізь призму психоаналізу з використанням таких термінів З. Фройда, К.Г. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма, як «підсвідомість», «ідентифікація», «внутрішній конфлікт», «Ідеал-Я», «зовнішній об’єкт-ідеал», «психічний механізм ідеалізації», «сновидіння совісті», «архетип» тощо. Дослідження побудоване на поняттях колективної й его- ідентичності, уведених у науковий обіг Еріком Г. Еріксоном. Цей відомий культуролог і психолог аргументовано пов’язує формування особистої ідентичності із груповою. Різноманітні аспекти проблеми ідентичності є пріоритетними в європейській літературі початку ХХ століття. У романі А. Франса «Боги жадають» зображується момент кардинального змінення колективної ідентичності французького суспільства внаслідок великої історичної події – революції 1789–1794 років. Автор показує механізм ідентифікації в дії: як утверджуються нові соціальні й культурні цінності, як відбувається соціальна спайка, як усе це впливає на свідомість окремих індивідів. У центрі твору – психодрама молодого художника Еваріста Гамлена. Його его-ідентичність, внутрішнє «Ідеал-Я» доброчесної, стриманої людини формувалися до революції в конфлікті із груповою, що виявлялося в характері, поведінці, професійній діяльності. Республіканська групова ідентичність спочатку сприяє розвитку його особистої ідентичності, але пристрасне захоплення революційними лідерами запускає психічний механізм ідеалізації, що призводить до несвідомої підміни внутрішнього «Ідеал-Я» зовнішнім об’єкт-ідеалом і втрати власного «Я». А. Франс візуалізує конфлікт у підсвідомості свого героя, який виникає внаслідок такого патологічного процесу підміни, за допомогою алюзії на трагедію Еврипіда «Орест». Паралель Еваріст / Орест виявляє подібність психічного стану персонажів – обох мучить «неусвідомлена» совість через вчинки, які вони внутрішньо визнають злом, хоча свідомо виправдовують «священним велінням». Аналіз тексту роману «Боги жадають» із психоаналітичних позицій виявляє, що сюжет можна інтерпретувати як художнє дослідження розвитку его-ідентичності головного персонажа в діалектичному зв’язку з колективною ідентичністю.

Інтеграція України у Європейський і світовий освітній простір ставить перед національною системою освіти завдання, пов’язані з необхідністю модернізації змісту освіти, і організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці, впровадження нових освітніх технологій з метою підвищення якості підготовки та конкурентоспроможності майбутніх фахівців, здатних до навчання протягом всього життя. Відображенням вказаних тенденцій є Національна стратегія розвитку освіти на 2012–2020 роки, відповідно до якої одним із головних напрямів державної політики є інформатизація освіти, що передбачає впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всі рівні освітньої галузі і зокрема у методичні системи навчання математичних дисциплін.Сучасні ІКТ навчання як інноваційні педагогічні технології розглядаються у роботах О. О. Андрєєва, В. Ю. Бикова, М. І. Жалдака, В. М. Кухаренка, А. Ф. Манако, Н. В. Морзе, С. О. Семерікова, Ю. В. Триуса та ін.Проблемі ІКТ-підтримки навчання математичних дисциплін у середній та вищій школі присвячено роботи М. С. Голованя, З. В. Бондаренко, В. І. Клочка, С. А. Ракова, О. В. Співаковського, Н. В. Рашевської, Т. Г. Крамаренко, Ю. В. Триуса та інших.Крім того, актуальною залишається проблема організації та контролю самостійної роботи студентів, на яку припадає від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу студента. У дослідженнях О. В. Ващук, С. Є. Коврової, П. М. Маланюка, К. С. Собеніної, М. А. Умрик, С. В. Шокалюк доведено, що ефективним засобом підтримки самостійної роботи є сучасні ІКТ.До ІКТ навчання відносять Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання).У процесі навчання вищої математики ІКТ доцільно використовувати для:1) подання навчального матеріалу (електронні підручники, презентації, лекційні демонстрації);2) проведення обчислень (табличні процесори, системи комп’ютерної математики, системи динамічної геометрії);3) тренування (програми-тренажери);4) забезпечення контролю (тести).Продемонструємо можливості використання хмарних офісних засобів для реалізації кожного із зазначених напрямів.Найпростішим та найдоступнішим хмарним офісним засобом є Google Docs, побудований на технології AJAX. Google Writely надає можливості створювати гіпертекст, картинки, схеми, таблиці, а також оприлюднивати документи у мережі Інтернеті. Google Cloud Connect for Microsoft Office надає можливість зберігати документи Microsoft Office у хмарному сховищі Google Docs безпосередньо з Microsoft Word, PowerPoint та Excel.Для створення електронного підручника в Microsoft Word достатньо скористатись таким алгоритмом:– підготувати необхідний матеріал за допомогою текстового редактора;– оформити заголовки стилями за допомогою вкладки «Стилі» пункту меню «Головна»;– створення навігації за допомогою вкладки «Вигляд» команда «Схема документу» (рис. 1) (надає можливість користувачеві переходити до довільного розділу підручники без перелистування сторінок);– додавання до документу змісту, за допомогою вкладки «Посилання» команда «Зміст» (рис. 2) (надає можливість користувачеві відкрити необхідний розділ одразу, як було відкрито підручник).Рис. 1. Створення навігації в електронному підручнику Синхронізація електронного підручника з Google Docs виконується автоматично або за запитом.Рис. 2. Створення змісту електронного підручника Проте використання засобів для створення презентацій не обмежується лише поданням навчального матеріалу. За допомогою Microsoft PowerPoint та Google Cloud Connector можна розробляти засоби для тренування та тестування, що забезпечують контроль засвоєння знань на різних етапах навчання. Основними перевагами Microsoft PowerPoint для розробки тестів є:– розробник не обов’язково повинен володіти навичками програмування;– можливість створювати тести як для перевірки знань, так і відпрацювання навичок;– можливість створювати тести з великою кількістю завдань;– може містити як слайди із завданнями, так і слайди з навчальними відомостями (підказки);– можливість створення тесту що передбачає: вибір єдиної правильної відповіді (з перемикачами); вибір кількох правильних відповідей (з прапорцями); встановлення відповідностей (з переміщуваними об'єктами); встановлення правильної послідовності.– у будь-який момент розробки тесту можна додавати або видаляти потрібні слайди та міняти порядок їх розташування;– кількість варіантів відповідей для вибору може бути різною на різних слайдах.Крім того, при використані Microsoft PowerPoint передбачено можливість виводу підсумків тестування у прихований текстовий файл, що надає можливість контролювати та узагальнювати результати тестування за допомогою «Менеджера тестування».Для створення тесту за допомогою Microsoft PowerPoint перед початком роботи необхідно встановити додаток «Конструктор для створення тестів в редакторі презентацій Microsoft PowerPoint» [Ошибка: источник перёкрестной ссылки не найден]. Після встановлення цього додатку з’явиться шаблон для тестів, що містить такі основні компоненти: головне вікно та вікно висновків (які є обов’язковими та не можуть бути видалені), слайди із завданнями (з вибором однієї відповіді та з вибором декількох відповідей) та навчальними відомостями (дані види слайдів можна копіювати та видаляти) (рис. 3): а) головне вікнов) слайд з завданням б) слайд з висновкамиг) слайд для подання необхідних відомостейРис. 3. Види шаблонів слайдів для створення тесту Для задання правильної відповіді та параметрів тестування необхідно скористатись відповідним значком у головному вікні тесту (рис. 3 а) після першого запуску програми тестування.Налаштування параметрів тестування відбувається у панелі «Тестування», яка встановлюється на початку першого проходження тесту (рис. 4). При виборі підпункту «Правильні відповіді» викладач одержує можливість вказати правильну відповідь на те чи інше питання або завдання (рис. 5): Рис. 4. Панель тестування Рис. 5 Встановлення правильної відповіді Після введення всіх параметрів тестування та правильних відповідей бажано встановити пароль для попередження доступу студентів до настроювання та відповідей. Останнім кроком у створенні тестів за допомогою Microsoft PowerPoint є збереження результатів у файлі з розширенням .pps (з підтримкою макросів).У процесі вивчення вищої математики виникає необхідність у здійсненні громіздких обчислень. Використання таких засобів ІКТ, як табличні процесори (електронні таблиці), надає можливість автоматизувати обчислювальний процес розв’язання задач прикладної спрямованості, зосереджуючись на побудові моделі та інтерпретації результатів обчислювального експерименту.Найпопулярнішим хмарним табличним процесором є Google Spreadsheets. Розглянемо приклад його використання для розв’язання задач лінійної алгебри.Задача. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою оберненої матриці та методом Крамера: Розв’язання. Проведемо обчислення за допомогою електронної таблиці Google Spreadsheets.Введемо дані значення коефіцієнтів системи рівнянь в комірки А2:С4 – матриця А і в комірки D2:D4 – матриця В (рис. 6).Розв’яжемо систему методом оберненої матриці.Знайдемо матрицю, обернену матриці А. Для цього в комірку А9 введемо формулу =MINVERSE(A2:C4). Після цього виділимо діапазон А9:С11, починаючи з комірки, що містить формулу. Натиснемо клавіші Ctrl+Shift+Enter. Формула вставиться як формула масиву =ArrayFormula(MINVERSE(A2:C4)). Знайдемо добуток матриць A-1 та B. В комірки F9:F11 введемо формулу: =MMULT(A9:C11;D2:D4) як формулу масиву. Одержимо в комірках F9:F11 корені системи (рис. 7). Рис. 6. Введення коефіцієнтів системи Рис. 7. Розв’язування системи методом оберненої матриці Розв’яжемо систему методом Крамера. Спочатку обчислимо визначник основної матриці системи, увівши у комірку B15 формулу =MDETERM(A2:C4). Потім обчислимо визначники матриці шляхом заміни одного стовпця на стовпець вільних коефіцієнтів. У комірку В16 введемо формулу =MDETERM(D15:F17). У комірку В17 введемо формулу =MDETERM(D19:F21). У комірку В18 введемо формулу =MDETERM(D23:F25). Потім знайдемо корені системи, для чого в комірку В21 введемо: =B16/$B$15, у комірку В22 введемо: =B17/$B$15, у комірку В23 введемо: =B18/$B$15. Після чого одержимо результати, представлені на рисунку 8. Рис. 8. Розв’язування системи методом Крамера Крім того, електронні таблиці може використовуватись і для створення тестів різного виду.Таким чином, розглянуті хмарні офісні програмні засоби можна використати для підготовки та проведення різних видів навчальних занять. Ураховуючи, що пакети Google Docs та Microsoft Office Web Apps є вільно поширюваними, за умови постійного доступу до Інтернет це є прийнятним для вітчизняних ВНЗ.

Цитирование: Нефедова А.И., Дьяченко Е.Л. (2019) Реформа аспирантуры в России в зеркале глобальных трендов // Мир России. Т. 28. № 4. С. 92–111. DOI: 10.17323/1811-038X-2019-28-4-92-111 С момента перехода аспирантуры в статус третьей ступени высшего образования прошло более шести лет. Изменения произошли не без трудностей во многом из-за сложившейся ранее советской системы подготовки научных кадров. Во-первых, обучение аспирантов велось в двух видах организаций, принципиально отличающихся друг от друга, – в вузах и научных институтах; а во-вторых, система подготовки функционировала отдельно от системы присуждения научных степеней. В настоящее время исследования о том, каковы были последствия реформы для научных организаций, в которых обучается около 10% всех российских аспирантов, практически отсутствуют. Данная работа призвана отчасти заполнить этот пробел. В качестве эмпирической базы исследования использовались количественные данные Росстата формы № 1-НК «Подготовка кадров высшей квалификации» с 2000 по 2018 год, а также материалы 52 глубинных интервью, проведенных с руководителями научных организаций в разных регионах России. Результаты показывают, что реформа, проводимая без учета специфики научных организаций, породила новые проблемы организационного, институционального и содержательного характера. При этом она не решила старых, среди которых чаще всего упоминаются низкий уровень подготовки и слабая академическая мотивация поступающих в аспирантуру, а также снижение общего количества абитуриентов. В последние годы в академическом сообществе не прекращалась активная дискуссия о том, какие дальнейшие преобразования аспирантуры необходимы, должны ли они быть возвратом к дореформенной модели или ориентированы на распространенные в мире практики. В данной статье рассматриваются три наиболее часто обсуждаемые направления изменений: создание разных моделей обучения в аспирантуре, увеличение срока подготовки и требование защиты диссертации, а также запуск грантовой поддержки талантливых аспирантов. Предлагаемые (и частично уже реализуемые) изменения анализируются с двух позиций: в контексте проведенных на эту тему российских исследований и с точки зрения глобальных трендов.

Ссылка для цитирования: Хабибуллин М.Я. Механизм фильтрации пластовой жидкости в фильтре, находящемся в контакте с горной породой // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 11. – С. 58-67. Актуальность исследования обусловлена необходимостью предотвратить введение в прифильтровую зону объема породы с большей однородностью и большего размера по сравнению с крупной фракцией пластового песка – попытка добиться улучшения фильтрационных свойств прифильтровой зоны, т. е. снижения ζ2фк и ζ2n. Конструкция гравийной набивки одновременно должна исключать вынос частиц пласта в скважину. Решение этой проблемы позволит улучшить работу фильтрации пластовой жидкости из пласта в скважину и сократить затраты на дополнительное применение методов интенсификации притока пластовой жидкости к скважине. Цель: разработать методику, позволяющую при выборе конструкции фильтра, одновременно с возможностью обеспечения им надежной гидравлической связи в системе пласт–фильтр, предотвращать вынос песка в скважину. Объекты. Для предотвращения поступления песка из пласта и удержания гравия на забое скважины при создании гравийных набивок применяют щелевые, проволочные, кольцевые, титановые, металлокерамические и другие фильтры. Эти фильтры, установленные в интервале перфорации обсадной колонны без образования гравийной наружной кольцевой набивки (а именно таким образом в большинстве скважин устанавливаются фильтры на месторождениях России), очень часто забиваются пластовым песком, что приводит к снижению продуктивности скважин. Если для задержания песка используются щелевые фильтры, то эффективность их применения зависит от соответствия размера щелей гранулометрическому составу выносимого песка. Фильтры с ракушечной набивкой более эффективны, но также не всегда отвечают поставленной цели, поскольку прочность и качество ракушечника, закачиваемого в при­скважинную часть пласта, довольно низкие. Кроме того, примененные на промыслах проволочные фильтры не имеют фиксации каждого витка, в результате чего при механическом повреждении одного из витков происходит срыв всей намотки. Методы. При применении предложенной методики полученные результаты экспериментальных работ по оценке способов снижения выноса песка из несцементированных неоднородных пластов показывают, что применение фильтров в обсаженном стволе требует создания гравийной набивки в кольцевом зазоре между фильтром и колонной, в перфорированном канале и за обсадной колонной. Причем размер гравия должен быть выбран таким, чтобы исключить перемешивание гравийной обсыпки с пластовым песком за счет миграции и интрузии песка, т. е. D/d=4–5. Снижения производительности скважин можно в этом случае избежать путем увеличения размера и количества перфорационных отверстий. Следует отметить, что предотвращение выноса песка означает, что при оптимальном установившемся режиме работы скважины фильтр удерживает частицы скелета пласта, но пропускает мелкодисперсные и глинистые частицы. В период запуска скважины картина несколько иная – пропускается и часть скелетообразующих частиц до того момента, пока на фильтрующей оболочке не образуется естественный фильтр из отсортированных крупных фракций. Результаты. Частицы, которые составляют структуру породы, не должны выносится из пласта за счет применения фильтра. Практически это означает, что фильтр должен не пропускать 75–85 % (по весу) более крупных фракций песка. Для сохранения общей устойчивости скелета пласта можно допустить вынос мелких частиц не более 15–25 % (во весу).

Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.

В статье приведены результаты исследовательских испытаний определения энергозатрат, для запуска двигателя пусковым устройством и механической работы, затраченной при электрической системе пуска. Разработка позволит повысить эксплуатационную эффективность лесотранспортных процессов на участках рубок ухода, используя двигатель бензопилы с редуктором не только в качестве легкосъемного пускового устройства (ПУ), но и обратной установки к пильному аппарату, и при этом позволит отказаться от аккумуляторной батареи (электрического запуска), и тем самым улучшить пусковые качества, особенно в условиях отрицательных окружающих температур. Целью работы является – повышение эксплуатационной эффективности лесотранспортных процессов на участках лесозаготовок при рубках ухода с помощью адаптации технических средств разного назначения. В зимний период было проведено два эксперимента для определения эффективности запуска двигателя при помощи опытного образца ПУ и штатной системы аккумулятор-стартер в зимний период. Целью проведенной исследовательской работы являлось определение работы, затрачиваемой на запуск тракторного двигателя ПУ и при помощи штатной системы аккумулятор-стартер в зимних условиях эксплуатации трактора самоходного шасси Т-16М, и сравнения этих работ. Эксперимент подтвердил положительные стороны проекта. Возможны заключения: 1) унификация пускового устройства, так как двигатель данного пускового устройствам (ПУ) может использоваться не только для запуска двигателя, но и при необходимости демонтируется и используется в качестве двигателя бензомоторного инструмента; 2) исключается проигрыш по времени по сравнению с электрическим запуском в случае разряда аккумуляторной батареи; 3) ПУ позволяет сократить влияние человеческого фактора; 4) снижение веса системы пуска; 5) в зимний период при отрицательной температуре снижается время технологической операции на подготовительные работы, связанные с прогревом тракторного двигателя; 6) увеличение времени прокрутки коленчатого вала дизельного двигателя в момент запуска ПУ; 7) ПУ обеспечивает надежную работу при любых температурных условиях. The article presents the results of research trials determining the energy to run the motor starter and mechanical work expended with electric start system. The development will increase the operational efficiency lesotransportnyh processes in the areas of thinning, using a chainsaw motor with gear, not only as an easily removable trigger unit (PU), but also the back unit to the saw unit, and at the same time will eliminate the battery (electric start), and thereby improving the quality of starting, especially in adverse ambient temperatures. The aim is to – increase operational efficiency lesotransportnyh processes in the areas of harvesting thinnings using adapting hardware for different purposes. In winter, two experiments were conducted to determine the efficiency of the engine is started using the prototype and standard PU system battery-starter in the winter. The aim of the research was to determine the work expended to run the tractor engine and PU using a standard system battery-starter in the winter operating conditions of the tractor self-propelled chassis T-16M and the comparison of these works. The experiment confirmed the positive aspects of the project. Conclusions: 1) harmonization of the starting device, as the engine of the starting device (PU) can be used not only to start the engine, but also, if necessary, dismantled and used as a tool Gasoline engine; 2) the loss is eliminated over time as compared to the case in electric starting battery discharge; 3) PU reduces the human factor; 4) weight reduction starting system; 5) during the winter period at a negative temperature decreases during the technological operations on the preparatory work associated with the heating of the engine of the tractor; 6) increase the scrolling time the crankshaft of the diesel engine at the time of the launch of PU; 7) PU ensures reliable operation under all temperature conditions.

Энергетический кризис, начавшийся в Европейском союзе осенью 2021 г. и обострившийся в марте 2022 г., в очередной раз продемонстрировал, насколько остро стоит проблема стабильного и доступного энергоснабжения. Имевшиеся в распоряжении ЕС механизмы кризисного реагирования не позволили ему оперативно ответить на ситуацию, хотя новый скачок цен на энергоресурсы был вызван, по сути, “старыми” причинами, знакомыми ему по событиям 1970-1980-х и середины 2000-х годов – дефицитом ресурсов и политической нестабильностью в регионе, откуда ведутся основные поставки. Новым стало то, что парадоксальным образом энергетическая политика ЕС, которая должна была не допустить кризиса или, как минимум, сгладить его, напротив, внесла свою лепту в усугубление положения. В этом контексте авторы прослеживают, какие движущие силы стоят за развитием энергетической политики стран – участниц евроинтеграции и, исходя из этого, поясняют, почему, имея хронический дефицит энергоресурсов, ЕС планомерно отказывался от долгосрочных контрактов с поставщиками и призывал страны-члены снижать долю атомной энергии, а в условиях постпандемийного роста спроса на энергоресурсы на мировых рынках и небывалого увеличения цен на них предпринял выглядящие нелогичными шаги: отказался от запуска построенного газопровода “Северный поток – 2”, был готов закупать дорогостоящий СПГ у альтернативных поставщиков и продолжать оплачивать развитие ненадежных и дорогостоящих возобновляемых источников энергии в условиях, когда цена газа на спотовых биржах достигала рекордных показателей. Для выявления движущих сил применяются основополагающие теории международных отношений (реализм, либерализм, социальный конструктивизм, неомарксизм), а также теории европейской интеграции (межправительственный подход, неофункционализм, институционализм, теория коммуникации), позволяющие взглянуть на процессы внутри интеграционного объединения и принять во внимание наднациональный фактор при принятии решений. Рациональный подход при определении движущих сил и их действий по достижению целей энергетической политики, предлагаемый реализмом и либерализмом, а также неофункционализмом и некоторыми другими теориями, не находит своего подтверждения в практических шагах, предпринимаемых ЕС в сфере энергетики в момент кризиса 2021-2022 гг. Теории, берущие за основу социальный подход – социальный конструктивизм, неомарксизм и др., – дают более логичное объяснение решений, принимаемых в ЕС.