Academic literature on the topic 'Молочнокисле бродіння'

Актуальність теми дослідження. Харчова промисловість із кожним роком стрімко розвивається в усіх напрямках, особливо в напрямку підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів. Постановка проблеми. Коливання якості сировини, прискорені технології з використанням поліпшувачів і консервантів, проблема дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів рослинних компонентів із високим вмістом біологічно активних речовин, які підвищують харчову цінність готової продукції та поліпшують технологічні показники хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення проблеми дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів заслуговує овочева сировина. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень є використання в хлібопекарській справі перцю Болгарського. Аналіз публікацій показав, що на сьогодні перець Болгарський сухий не отримав значного поширення при використанні як поліпшувач. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням сухого перцю Болгарського. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням перцю Болгарського сухого в кількості від 2 до 6 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що під час молочнокислого бродіння в заквасках та тісті збільшується вміст вітаміну С, вільних амінокислот та зменшується кількість важких металів. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання перцю Болгарського в технології житньо-пшеничного хліба для підвищення ферментативної активності молочнокислих бактерій, скорочення тривалості технологічного процесу. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням Болгарського перцю сухого мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Досліджено підвищення харчової цінності житньо-пшеничного хліба шляхом введення перцю Болгарського сухого подрібненого. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба. Використання перцю Болгарського підвищує ферментативну активність молочнокислих бактерій, що скорочує тривалість технологічного процесу приготування хліба.

Актуальність теми дослідження. Хлібопекарські підприємства активно розвиваються в напрямку застосування прискорених технологій виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках. Постановка проблеми. Поширення ресурсозберігаючих прискорених технологій зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів, приводять до необхідності використання поліпшувачів і консервантів, часто синтетичного походження. Актуальним є пошук способів підвищення якості хлібобулочних виробів шляхом удосконалення технологій виробництва за рахунок використання природної сировини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність використання добавок природного походження, обґрунтовано доцільність використання їх для підвищення харчової цінності та поліпшення технологічних показників хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення зазначеної проблеми прискорення технологічного процесу та підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів слід надати рослинній сировині з високим вмістом біологічно активних речовин. Одним із перспективних напрямів наукових досліджень є додавання пряно-ароматичної сировини, зокрема базиліку. Аналіз показав, що нині базилік застосовують більше як пряності, а не поліпшувача технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням базиліку як поліпшувача природного походження. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням базиліку в кількості від 0,5 до 1,5 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що базилік покращує структурно-механічні властивості тіста зі слабкою клейковиною. Високий вміст біологічно активних речовин базиліку активує бродильну активність молочнокислих бактерій і покращує органолептичні та фізико-хімічні властивості хліба. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання базиліку для скорочення тривалості технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням досліджуваної добавки мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба.

У статті досліджено можливість використання горохового борошна у технології пончикових виробів з метою підвищення їх харчової цінності. Метою статті є визначення впливу горохового борошна на органолептичні та фізико-хімічні показники готових виробів, а також процеси, що протікають у дріжджовому тісті під час його дозрівання. Проведено аналітичний огляд літератури щодо аналізу способів покращання нутрієнтного складу пончиків за допомогою внесення до їхньої рецептури сировини багатої на вітаміни, мінеральні речовини, харчові волокна тощо. Проаналізовано можливість використання горохового борошна з метою підвищення харчової цінності в інших технологіях, зокрема у виробництві хлібобулочних та кондитерських виробів. Досліджено вплив горохового борошна на фізико-хімічні та органолептичні показники якості готових пончиків. Визначено, що максимальне дозування горохового борошна у кількості 20% від маси пшеничного борошна вищого ґатунку призводить до зниження якості готових виробів. Проаналізовано перебіг процесів дозрівання в дріжджовому тісті при додаванні горохового борошна за показниками кислотонакопичення в тісті, активності молочнокислих бактерій та зміни об’єму тіста протягом усього періоду бродіння. Відзначено, що додавання горохового борошна призводить до збільшення титрованої кислотності тіста та незначне зниження газоутворення за рахунок заміни пшеничного борошна сировиною, що не містить клейковинних білків. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень тіста та готових виробів обґрунтовано раціональне дозування горохового борошна у технології пончиків, яке становить 15% взамін пшеничного вищого ґатунку. Готові вироби відрізняються високими споживчими властивостями та збільшеним вмістом білку, харчових волокон, вітаміну та мінеральних речовин порівняно з контрольним зразком без добавок.

Рішення національної програми підняття продуктивності і ефективності тваринництва неможливо без створення надійної кормової бази, яка багато в чому визначає якість і ціну виробленої продукції. У статті дана оцінка ефективності силосування кукурудзи гомо- і гетероферментативних молочнокислими і пропіоновокислі бактеріями Lactococcus lactis ssp. lactis biovar diacetilactis, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus acidophilus, L. plantarum, L. brevis, L. rhamnosus, L. paracasei ssp. paracasei, Propionibacterium shermanii subsp. shermanii. Експериментально підтверджено високу біологічну активність виробничих штамів. Випробування бактеріальної закваски «Сеносіл» в умовах тваринницьких господарств показали, що її застосування гарантує зниження втрат сухих речовин і азоту; одержуваний силос багатий на вітаміни і органічними кислотами. Внесення закваски активно впливає на перебіг мікробіологічних і біохімічних процесів, пригнічуючи розвиток небажаної мікрофлори, сприяючи молочно-кислого бродіння і пригнічуючи маслянокислое. Змінилося співвідношення органічних кислот в силосі, в більш якісну сторону. Вміст молочної кислоти в кормі з закваскою було вище на 6,4%, і оцтової кислоти - на 26,5% в порівнянні з традиційно заготовленим силосом. Наявність масляної кислоти як в першому, так і другому зразках, не виявлено. В результаті більш швидкого підкислення в дослідному силосі пригнічується життєдіяльність небажаної мікрофлори, а саме дріжджів, цвілі і маслянокисле бактерій. Активна кислотність обробленого силосу перебувала на рівні 3,9 і забезпечувала кислотність, необхідну для придушення розвитку гнильної мікрофлори в кормі. Висока біологічна цінність корму забезпечується пробиотическими мікроорганізмами, що входять до складу закваски, і продуктами трансформації ними рослинної сировини. Чисельність молочнокислих мікроорганізмів на три порядки вище, ніж гнильних. Маслянокислі мікроорганізми в силосі з закваскою не виявлені. Силос, консервований з допомогою закваски, більшою мірою забезпечує кормові потреби тварин, сприяє нормалізації травлення тварин, підвищує засвоюваність корму, так рівень засвоюваності крохмалю в дослідному зразку був вище 12%, і показник вживання силосу на 6,5%, що, в кінцевому підсумку, впливає на ефективність роботи тваринницьких господарств. Біологічна і господарська оцінка силосів з кукурудзи з застосуванням розробленого препарату «Сеносіл», а також економічне обґрунтування доцільності використання даної закваски для силосування кормів у виробничих умовах показали її ефективність і затребуваність виробництвом. Технологія силосування кукурудзи з використанням бактеріальної закваски «Сеносіл» широко застосовується в ряді господарств України.

Дипломний проект містить 108 сторінок, 10 ілюстрацій, 3 таблиці, 2 креслиники та 109 бібліографічних найменувань за переліком посилань. Метою даної роботи є проектування виробництва бактеріальної закваски для виготовлення кисломолочних продуктів дієтичного харчування,зокрема йогурту. Робота присвячена збільшенню обсягів виробництва вітчизняних заквасок, що дасть можливість збільшення асортименту та здешевлення молочнокислих продуктів. Обгрунтовано і запропоновано в якості продуцента бактеріальної закваски використовувати штами гомоферментативних термофільних молочнокислих бактерій Lactobacillus delbrueckii subsp. Вulgaricus та Streptococcus salivarius subsp. Thermophilus, отримані у результаті селекції з використанням природнього добору , мають пробітичні властивості і є високотехнологічними для виготовлення кисломолочної пробдукції. Обрано ефективне, економічно вигідне та надійне обладнання для виробничого культивування закваски. Розраховано та обрано апарат для виробничого культивування. Наведено технологічний, конструктивний та гідравлічний розрахунки обраного ферментеру. В роботі обґрунтовані та подані технологічна та апаратурна схеми виробництва.
The diploma project contains 108pages, 10 illustrations, 3 tables, 2 drawings and 109 bibliographic titles according to the list of references. The purpose of this work is to design the production of bacterial leaven for the manufacture of fermented milk products for dietary nutrition. The work is devoted to increasing the production of domestic leavens, which will increase the range and reduce the cost of lactic acid products. It is substantiated and proposed to use strains of homofermentative thermophilic lactic acid bacteria Lactobacillus delbrueckii subsp as a producer of bacterial yeast. Vulgaricus and Streptococcus salivarius subsp. Thermophilus, obtained by selection using natural selection, have probiotic properties and are high-tech for the manufacture of fermented milk production. Efficient, cost-effective and reliable equipment for production cultivation of sourdough has been selected. The device for industrial cultivation is calculated and selected. Technological, constructive and hydraulic calculations of the selected fermenter are given. The technological and hardware schemes of production are substantiated and presented in the work