Academic literature on the topic 'Молодша шкільна'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Молодша шкільна.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Молодша шкільна"

1

Бохонкова, Юлія, Наталія Бугайова, Юрій Сербін, and Ольга Бугайова. "Психологічні особливості прояву самооцінки молодших школярів у процесі навчальної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 99–110. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-99-110.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду психологічних особливостей прояву самооцінки молодших школярів в процесі навчальної діяльності. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто особливості розвитку самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Надано характеристику соціальної ситуації розвитку особистості у молодшому шкільному віці. Розглянуто чинники впливу соціального середовища (сім’ї, шкільного колективу тощо), оцінок успішності навчання, спілкування з дорослими та однолітками на формування самооцінки молодших школярів. Надано визначення поняттю «самооцінка». З’ясовано основні функції самооцінки в навчальній діяльності молодших школярів. Проаналізовано основні новоутворення молодшого шкільного віку та з’ясовано особливості їх впливу на формування самооцінки дитини. Розглянуто особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку, визначено її прояв в процесі навчальної діяльності.Відзначається, що на формування самооцінки в молодшому шкільному віці впливають особливості соціально-особистісної позиції учня в навчальному процесі, зняття негативного впливу зовнішніх оцінок, зміна системи відносин, що складаються між учителем і учнем, прилучення учнів до оцінної діяльності процесу і результату своєї навчальної діяльності. Ключові слова: самооцінка, особистість, молодший шкільний вік, самосвідомість, навчальна діяльність, виховання, поведінка, оцінка, позитивне ставлення, шкільна успішність, саморегуляція, комунікативні навички, конфліктність, мотивація, неуспішність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бохонкова, Юлія, Наталія Бугайова, Юрій Сербін, and Ольга Бугайова. "Психологічні особливості прояву самооцінки молодших школярів у процесі навчальної діяльності." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 99–110. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-99-110.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду психологічних особливостей прояву самооцінки молодших школярів в процесі навчальної діяльності. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто особливості розвитку самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Надано характеристику соціальної ситуації розвитку особистості у молодшому шкільному віці. Розглянуто чинники впливу соціального середовища (сім’ї, шкільного колективу тощо), оцінок успішності навчання, спілкування з дорослими та однолітками на формування самооцінки молодших школярів. Надано визначення поняттю «самооцінка». З’ясовано основні функції самооцінки в навчальній діяльності молодших школярів. Проаналізовано основні новоутворення молодшого шкільного віку та з’ясовано особливості їх впливу на формування самооцінки дитини. Розглянуто особливості формування самооцінки учнів молодшого шкільного віку, визначено її прояв в процесі навчальної діяльності.Відзначається, що на формування самооцінки в молодшому шкільному віці впливають особливості соціально-особистісної позиції учня в навчальному процесі, зняття негативного впливу зовнішніх оцінок, зміна системи відносин, що складаються між учителем і учнем, прилучення учнів до оцінної діяльності процесу і результату своєї навчальної діяльності. Ключові слова: самооцінка, особистість, молодший шкільний вік, самосвідомість, навчальна діяльність, виховання, поведінка, оцінка, позитивне ставлення, шкільна успішність, саморегуляція, комунікативні навички, конфліктність, мотивація, неуспішність.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Неус, Д. В., and Д. С. Шаламов. "ШЛЯХИ РОЗВИТКУ БАЗОВОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 81–90. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.10.

Full text
Abstract:
Фізична підготовка – важлива частина здоров’я підлітків. Заохочувати дітей та підлітків вести здоровий спосіб життя важливо, коли вони ростуть. Спосіб життя, засвоєний у дитинстві, з більшою ймовірністю залишиться у дорослому житті. Мета дослідження – з’ясувати шляхи розвитку базової фізичної підготовки сучасної молоді. У цьому дослідженні були використані стандартні процедури систематичного огляду, які включають прозорі і принципові методи виявлення, опису, оцінки та зіставлення досліджень, присвячених конкретному питанню. Огляд був новаторським, оскільки мав спрямування на те, щоб відповісти не тільки на питання про ефективність, але і на питання про доцільність утручань з точки зору того, чи задовольняють вони необхідні потреби молоді. Молоді люди запропонували створити більшу кількість велосипедних доріжок, підвищити доступність занять і забезпечити більш прийнятні форми фізичної активності (наприклад, не дуже структурованих і організованих дорослими). Хоча молодь вважає, що у неї досить інформації про наявні об’єкти, деякі хочуть більшої згоди щодо бажаних рівнів активності. Втручання, які враховують погляди молодих людей і тому вимагають ретельної оцінки, включають ті, які спрямовані на: розширення діапазону безкоштовних різноманітних заходів через позакласні клуби та ініціативи на рівні місцевих громад, забезпечення громадських і шкільних умов для безпечного катання на велосипеді, поліпшення приміщення в школі для занять фізичною культурою. Забезпечення таких умов дає молодим людям можливість вибору видів фізичної активності і підкреслює розважальні та соціальні аспекти спорту. У майбутніх ініціативах щодо пропаганди фізичної активності серед молоді необхідно зважати на її погляди.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Греве, Рікке, Керолайн Андерссон, and Горан Басик. "ІНТЕРАКТИВНІ ПЕРЕВАГИ, ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВИЗНАННЯ: НАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ УСНИХ УЯВЛЕНЬ ПРОФЕСІЙНИХ АКТОРІВ ЩОДО ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я, ПРОФІЛАКТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ." Pedagogical Sciences: Theory and Practice, no. 3 (January 10, 2022): 91–102. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-12.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є представлення нових знань про усні уявлення щодо промоції здоров’я, профілактики та реабілітаційної діяльності професійних акторів, які працюють із молодими людьми, котрі вживають алкоголь і наркотики. Емпіричне дослідження базується на 36 інтерв’ю з фахівцями, які працюють із цією віковою групою в навчальних закладах та амбулаторних лікувальних відділеннях у Швеції. У своїх усних уявленнях професійні актори зображують себе як таких, хто має інтерактивну перевагу щодо категорії «молодь, яка вживає алкоголь та наркотики». Ці вербальні моделі «зміцнюють» професійного актора як керівника, який встановлює процедуру для розміщення цих молодих людей у межах нормативного порядку. Аналіз показує, що інклюзивний підхід із боку професіоналів має вирішальне значення у процесі досягнення декількох важливих цілей. Інклюзивний підхід також висуває вимоги до того, як старші школи та амбулаторні лікувальні відділення співпрацюють одне з одним під час зазначеної роботи з молоддю. Цей підхід також відіграє певну роль у визначенні підтримки та опцій, які виконують професійні актори щодо нормативно правильних і девіантних дій, а також законів та політики, що регулюють цю практичну роботу. Гарні стосунки молодих людей і професійних акторів є важливим виміром, у якому соціально-педагогічне визнання ґрунтується на турботі, довірі та спільній взаємодії. Важливо, щоб професіонали використовували підхід до включення молоді (учнів) у шкільний і лікувальний контексти, звертали увагу на їхню здатність розвиватися та змінюватися в соціально-педагогічному й освітньому сенсі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

БЯЛИК, Оксана. "ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В КРАЇНАХ ДРУГОЇ ТА ТРЕТЬОЇ ХВИЛЬ ВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 195–203. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-195-203.

Full text
Abstract:
АНОТАЦІЯ У статті проаналізовано особливості статевого виховання учнівської молоді в країнах другої хвилі вступу до європейського співтовариства, у яких воно є важливим напрямком державної освітньої політики. Визначено, що Австрія, Швеція, Фінляндія відзначаються високим рівнем розвитку шкільної освіти, у тому числі й питань статі. Фінляндія і Швеція характеризуються досить позитивним ставленням до проблем сексуальності та статевого виховання, що забезпечується школами, соціальними службами, церквою, медичними центрами тощо, а Австрія відзначається тим, що з метою полегшення діалогу між батьками та освітніми закладами Міністерство освіти запровадило структуру освітньо-консультаційних бюро, у яких молодь отримала можливість користуватися допомогою в питаннях статі. З’ясовано, що статеве виховання залишається спірним питанням, оскільки відчувається сильний релігійний вплив на заклади освіти. У суспільстві поширена думка, що молоді люди стають сексуально активними занадто рано, і знання про контрацепцію та ЗПСШ не відповідають особистісному досвіду сучасних молодих людей. Скандинавські країни-члени Євросоюзу та країни Балтії створили систему статевого виховання, де увагу акцентовано на таких стратегічних завданнях: проведення статевої освіти в середніх навчальних закладах на ранньому етапі; здійснення спеціальної підготовки учителів; упровадження проєктів, основними цілями яких є профілактика раннього початку статевого життя, підліткових вагітностей та абортів, ЗПСШ, включаючи СНІД; заснування асоціацій з питань підготовки молоді до батьківства, виконання сімейних ролей тощо; залучення до сексуального виховання церкви, соціальних служб, медичних центрів; постійне інформування молоді про засоби контрацепції з метою покращення епідеміологічної ситуації в суспільстві. З’ясовано, що держави другої хвилі вступу до ЄС виявляють інтерес до статевого виховання учнівської молоді як важливої цінності суспільства, що пов’язана із збереженням репродуктивного та сексуального здоров’я громадян, підвищенням рівня їх статевої вихованості, формуванням готовності до шлюбу та сім’ї й відповідального батьківства. Сформульовано висновки, що важливе місце в реалізації завдань з удосконалення національних систем шкільної статевої освіти в досліджуваних країнах займає формування ефективної політики статі. Ключові слова: виховання, статеве виховання, учнівська молодь, друга хвиля вступу, європейське співтовариство.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

ГРИСЬ, Антоніна, and Вікторія МАРУШЕВСЬКА. "ПРОЯВИ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Психологічне здоров’я, no. 1 (April 28, 2021): 27–34. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-3.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Проблема адаптації дитини до школи має комп- лексний (медичний, педагогічний, психологічний) характер. Дошкільний та молодший шкільний вік є сензитивними періодами соціального становлення особистості дитини як повноцінного члена суспільства. Від адаптації дитини в початковій школі залежить все її подальше життя, тому важливо визначити основні прояви адаптації дітей до школи саме в першому класі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Молодші шко- лярі повинні, з одного боку, пережити зміну розпорядку дня, пристосуватися до нових умов спілкування, а з іншого – сприйняти та привнести у власне життя нові специфіч- ні правила, вимоги і предмети, пов’язані з навчанням у школі. При порушенні успішної адаптації до умов школи, в дитини може виникнути стан дезадаптації, як результат різкої зміни умов середовища, до якого вона може бути не готова. Ознаками дезадап- тації є підвищена стомлюваність, дратівливість, спалахи гніву, замкнутість, погана успішність, агресивність або, навпаки, надмірна соромливість, підвищена тривожність, низька самооцінка. Прояви дезадаптації такі: відставання від програми; швидка втомлюваність; недисциплінованість; невміння будувати відносини з однолітками та дорослими; підвищена тривожність, плаксивість; спад працездатності наприкінці дня; неадекватна поведінка; неуспішність у навчанні. Формулювання мети статті. Ме- тою є теоретичне та емпіричне дослідження особливостей шкільної адаптації першо- класників. Виклад основного матеріалу. В процесі емпіричного дослідження особли- востей адаптації до школи дітей молодшого шкільного віку, було проведено оцінювання рівня шкільної мотивації й адаптації за анкетою Н. Лусканової, застосовано опиту- вальник для визначення рівня адаптації дитини до школи (Л. М. Ковальова, Н. Н. Та- расенко), використано методику «Будиночки» О. А. Орехової, методику «Школа звірів». У 15 % досліджених дітей виявлено негативні асоціації, пов’язані зі школою. Висновки та перспективи подальших досліджень. Успішна адаптація до початкової школи є необхідною умовою розвитку кожної дитини як особистості, її індивідуально- сті, продуктивної активної діяльності, творчості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Шпак, Марія. "ПСИХОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ В ОНТОГЕНЕЗІ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 10(55) (May 26, 2020): 125–34. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).12.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано концептуальні основи розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі, визначено теоретико-методологічні підходи, які дають змогу створити цілісне уявлення про сутність емоційного інтелекту людини з точки зору: системного підходу (природа, структура, функції, психологічні механізми розвитку, форми і рівні розвитку в онтогенезі); суб’єктно-діяльнісного підходу (через характеристику основних структурних компонентів діяльності – мотиваційного, змістового, операційного та результативного; визначення сенситивного періоду – найбільш сприятливого для розвитку емоційного інтелекту; аналіз особливостей його прояву в суб’єкта діяльності); особистісно-орієнтованого підходу (через прояв індивідуально-психологічних особливостей розвитку емоційного інтелекту); компетентнісного підходу (шляхом розвитку і формування емоційної компетентності молодших школярів, учителів початкових класів, шкільних психологів, батьків учнів).Визначено, що емоційний інтелект є інтегральною властивістю особистості, яка відображає пізнавальну здатність людини до розуміння емоцій та управління ними шляхом когнітивної обробки емоційної інформації та забезпечує психологічне благополуччя особистості й успішність соціальної взаємодії. Відповідно до рівнів психічного відображення (сенсорно-перцептивного, когнітивного, особистісного, суб’єктного, духовного) виокремлено форми (емоційний інтелект як властивість: індивіда, суб’єкта діяльності, особистості, суб’єкта життєтворчості, суб’єкта життєдіяльності), психологічні механізми (ідентифікація, наслідування, емоційне зараження, рефлексія, емоційна децентрація, емоційна саморегуляція, антиципація, емпатія), критерії та рівні розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі (психофізіологічний, когнітивний, соціопсихологічний, креативно-суб’єктний, екзистенційно-духовний). На основі результатів емпіричного дослідження здійснено порівняльний аналіз особливостей розвитку емоційного інтелекту в старшому дошкільному, молодшому шкільному і підлітковому віці. Доведено, що молодший шкільний вік є сенситивним періодом розвитку емоційного інтелекту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ТУРЧИН, Андрій, Олександра КАШУБА, and Тетяна КРАВЧУК. "ПРАКТИЧНА ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРОФЕСІЙНИХ ШКІЛ У НІМЕЧЧИНІ: ОСОБЛИВОСТІ ДУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 2020): 460–75. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-460-475.

Full text
Abstract:
У країнах Європейського Союзу своєрідним інструментом, завдяки якому вдається вирівнювати дисбаланс між зростаючими потребами молодих людей, вимогами ринку праці і можливостями сфери освіти, є дуальна модель здобуття професійної освіти, яка знайшла своє застосування і в сфері вищої педагогічної освіти Німеччини. Це актуалізує потребу вивчення практики дуальної підготовки в педагогічній освіті у даній країні. У статті охарактеризовано структуру й зміст практичної підготовки майбутніх учителів професійної школи у Німеччині, виявлено та проаналізовано особливості застосування дуального підходу до її організації. З’ясовано, що набуття професійного досвіду, формування необхідних практичних навичок і вмінь здійснюється в процесі виробничої і шкільної практик та педагогічного стажування. Упродовж практики на виробництві формується емпіричний фундамент для навчання в закладі вищої освіти. Шкільна практика розглядається як форма набуття навичок, а не як поле діяльності. Формуванню педагогічної діяльнісної компетентності вчителя-початківця слугує педагогічне стажування, яке організоване за принципом дуальності місць навчання. Під час педагогічного стажування найповніше реалізовується єдність та взаємопроникнення теоретичної і практичної педагогічної підготовки. Ці складові практичної професійно-педагогічної підготовки дають змогу поєднувати та узгоджувати теоретичний і практичний компоненти навчання, синтезувати наукові знання і практичні вміння, формувати власний стиль професійної діяльності. Визначено перспективи використання позитивного досвіду застосування дуальної моделі практичної професійно-педагогічної підготовки учителів професійної школи в Німеччині в аналогічній практиці педагогічної освіти в Україні: ініціювання попередньої практичної діяльності на виробництві з обраного фаху як необхідної передумови вступу до закладу вищої освіти; запровадження педагогічного стажування; здійснення кооперування закладу вищої освіти з підприємствами, установами та організаціями. Ключові слова: учитель професійної школи, практична професійно-педагогічна підготовка, виробнича практика, шкільна практика, педагогічне стажування, дуальність, Німеччина
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Shvayko, Svitlana, Olena Dmytrotsa, Yurii Trofymiak, and Оleksandr Zhuravlov. "Адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12(337) (January 30, 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-160-166.

Full text
Abstract:
Вивчено показники адаптаційних можливостей серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку. У результаті дослідження встановлено, що в молодших школярів показники частоти серцевих скорочень й артеріального тиску перебувають у межах вікової норми. У віковий період 7–9 років зафіксовано зниження частоти пульсу та підвищення артеріального тиску. За значеннями показників серцевого індексу відзначено перевагу симпатичної регуляції кровообігу, низьку витривалість і неекономну роботу серця обстежуваних молодшого шкільного віку. У підлітків частота серцевих скорочень зменшується, а артеріальний тиск підвищується, порівняно з молодшим шкільним віком. За показниками витривалості роботи кровообігу та аеробними можливостями серцевої діяльності переважають учні середнього шкільного віку. Адаптаційні можливості в дітей і підлітків знижені, що пояснюється як віковими, так і фізіологічними особливостями розвитку організму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Чаговець, А. І. "ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ УЧИТЕЛІВ ІЗ БАТЬКАМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, no. 5 (December 1, 2020): 229–38. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-229-238.

Full text
Abstract:
У статті здійснено історіографічний дискурс проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів. Важливість проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів окреслена в працях класиків педагогічної думки, визначена сучасними науковцями, педагогами-практиками, нормативно-правовою базою та вимогами суспільства, що й підкреслює її актуальність. Сім’я та школа – два суспільних інститути, на яких покладено обов’язок виховувати особистість. Визнаючи школу провідною ланкою у розвитку особистості, треба зазначити, що без співпраці з сім’єю, ефективність цього процесу буде низькою. Визначено, що школа ХХІ століття – це відкрита виховна система, орієнтована на модернізацію і урізноманітнення сімейно-шкільної взаємодії. Щоб забезпечити системність і послідовність процесу формування педагогічної культури батьків важливо уже з першого року навчання і виховання дітей у школі зробити батьків співучасниками педагогічного процесу, на це орієнтована Нова українська школа (НУШ). З’ясовано, що в сучасному суспільстві посилюється увага до проблеми взаємодії сім’ї і школи, учені розробляють і реалізують комплексні цільові програми задля підвищення значущості її впливу на виховання дітей, що стимулює потребу молодих батьків бути активними учасниками педагогічного процесу в закладі загальної середньої освіти, особливо в початковій школі. Результати аналізу психолого-педагогічної та наукової літератури засвідчують, що взаємодія учителів та батьків молодших школярів, їх об’єднані зусилля та співпраця сприяють забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Молодша шкільна"

1

Двойних, А. С. "Визначення споживчих вимог до сучасної шкільної форми для дівчат молодшої шкільної групи." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7696.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Червонюк, С. М., and С. Д. Кір'язова. "Аналіз асортименту та типових конструктивних рішень сучасної шкільної форми для хлопчиків молодшої шкільної групи." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7746.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Дякун, Юлія Володимирівна. "Проєктування дитячого одягу для хлопчиків в художній системі «Сім’я» в умовах ФОП Войтков Т.М. м. Хмельницький." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9769.

Full text
Abstract:
Виконано ситуаційний аналіз інформаційно-комунікативних технологій конструкторської проробки дитячої демісезонної куртки для хлопчиків молодшої шкільної групи з використанням інноваційних технологій проектування, новітніх систем оцінювання якості дитячих виробів, наведені характеристики сучасних напрямків моди і складено психоморфологічний тип споживача. Розроблена проектно-конструкторської документації на дитячу куртку повсякденного призначення для хлопчиків молодшої шкільної групи. На основі обраної методики побудовано базову конструкцію виробу також виконано конструктивне моделювання дитячої куртки. Розроблено комплект лекал куртки, схему градації лекал, форми технічного опису. Розроблено та запропоновано складальні креслення функціональних вузлів дитячої куртки, запропоновано сучасне обладнання, виконано конфекційну характеристику пакету матеріалів, підібрано режими та методи обробки основних вузлів які дадуть змогу скоротити час на виготовлення виробу та забезпечать його високу якість.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Дорошенко, О. В., and Н. М. Пацеля. "Аналіз асортименту та типових конструктивних рішень сучасної шкільної форми для дівчат молодшої шкільної групи." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7804.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Захарова, О. В. "Виховна роль краєзнавчого туризму у поглядах Казимира Денека." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6121.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Курінна, Ольга Олександрівна. "Проблема міжособистісних стосунків молодших школярів в психолого-педагогічній літературі." Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39203.

Full text
Abstract:
Досвід стосунків з батьками, дорослими або ровесниками у дитячому віці є фундаментом для становлення та самопізнання особистості. Саме тому, вивчення проблем міжособистісних стосунків у дітей молодшого шкільного віку є важливим як для теорії педагогіки, так і для практики. Вивченням даного питання займались такi пcихологи та педагоги, як М.В. Cавчин, Л.П. Ваcиленко, О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, І.С. Булах, З.В. Огороднійчук, Т.М. Лиcянська, Н.П. Зубалiй, Л.М.Зiнченко, О.Г. Артемчук, Т.М. Зелiнcька та iнші
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Борщова, С. П. "Особливості формування інтер’єру шкільних багатофункціональних приміщень для дітей молодших класів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11646.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Пігарєва, І. А. "Аналіз ергономічних показників при створенні форменого одягу для учнів молодшої шкільної групи." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7600.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Голуб, Н. "Питання профілактики й корекції труднощів і порушень у формуванні шкільних умінь та навичок." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64158.

Full text
Abstract:
Rozpoznano czynniki ryzyku powstania u uczniów młodszych trudności i naruszenia w procesie przyswajania umiejętności czytania, pisania oraz umiejętności matematycznych; wyznaczono kierunki działania pracy profilaktycznej w celu pokonania trudności.
Однією з гострих проблем початкової школи є неухильне збільшення кількості дітей із стійкими труднощами в опануванні базовими навчальними предметами (Е. Данілавічютє, В. Ільяна, О. Корнєв, Р. Лалаєва, Л. Парамонова, Т. Пічугіна, І. Прищепова, В. Тарасун, Н. Чередніченко, М. Шеремет та ін.).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кузьменко, Н. М. "Національна спрямованість змісту українських шкільних підручників з читання для молодших школярів (1857-1997)." Diss. of Candidate of Pedagogical Sciences, КУ ім. Т. Шевченка, 1998.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Молодша шкільна"

1

Шутько, В. В. Методика застосування рухливих ігор в початковій школі : методичні рекомендації. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "КНУ", 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/285.

Full text
Abstract:
В методичних рекомендаціях представлено практичні способи застосування рухливих ігор на уроках фізичної культури в молодших класах, розглянуті педагогічні застосування і основні положення методики, наведено практичний матеріал з рекомендованими рухливими іграми за новою шкільною програмою з урахуванням «школи» рухової діяльності. В кінці кожного розділу додаються питання для самоконтролю. Для студентів педагогічних вузів та вчителів фізичної культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Шутько, Віктор Васильович. До методики викладання предмету «Рухливі ігри» у майбутніх учителів початкових класів. КПІ ДВНЗ «КНУ», 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1972.

Full text
Abstract:
Розглядаються методичні особливості проведення ігор-атракціонів, поєдинків, естафет і ігор на прояв фізичних якостей. Окремо в теоретичному матеріалі викладається методика організації і проведення змагань по рухливим іграм та «Веселим стартам». Практичні заняття студентами готуються самостійно. Кожний з них робить підбір ігор базуючись на програму по «Фізичній культурі» і в залежності від поставлених викладачем завдань на наступне заняття. Ігри підбирались з застосуванням вправ за способами рухової діяльності. По закінченню курсу викладання предмету підготовка студентів повинна відповідати вимогам на підставі яких: − кожний повинен мати конспекти всіх вивчених ігор і знати їх зміст; − провести ігри різної спрямованості програмних вимог та форм проведення; − вміти надати аналіз гри проведеної товаришем; − знати основи теорії гри й методики організації і проведення рухливих ігор в початкових класах; − вірно використовувати рухливі ігри враховуючи конкретні задачі уроку і шкільної програми розподіленої за «школами» рухової діяльності; − володіти підбором ігор та естафет з урахуванням віку учнів, дозування навантажень, психолого-фізіологічної та фізичної підготовленості молодших школярів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography