Academic literature on the topic 'Молодша вікова група'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Молодша вікова група.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Молодша вікова група"
1
Gudyma, A. A., and Yu I. Sushko. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ АКТИВАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ЛІПІДНОЇ ПЕРОКСИДАЦІЇ В НИРЦІ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КРАНІОСКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (October 2, 2018): 47–51. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9353.
Full textAbstract:
Проблема політравми є актуальною в Україні і світі. З кожним роком зростає частота висококінетичних уражень, які супроводжуються тяжкою множинною і поєднаною травмою, що належить до основних причин смерті в осіб працездатного віку. За прогнозами ВООЗ, травматизм, як основна причина смертності, невдовзі торкатиметься людей усіх вікових груп. Тому відтепер актуальним завданням сучасної медицини є поглиблення знань про патогенез політравми у віковому аспекті.
Мета – з’ясувати вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у нирці в динаміці ранніх проявів краніоскелетної травми в особин різних вікових груп.
Матеріали і методи. Експерименти проведено на нелінійних білих щурах-самцях трьох вікових груп (100–120 днів, 6–8 міс. і 19–23 міс.). У дослідних групах під тіопенталонатрієвим неболюванням моделювали краніоскелетну травму, еквівалентну для тварин різних вікових груп. Контрольну групу склали 7 тварин кожної вікової групи, яких тільки вводили в тіопенталонатрієвий наркоз. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травми у нирці піддослідних тварин оцінювали активність процесів ліпідної пероксидації за вмістом ТБК-активних продуктів.
Результати. Встановлено, що у контролі інтенсивність процесів ліпідної пероксидації в нирці переважала в молодих щурів. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів не змінювався, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростав. Через 3 доби у тварин усіх вікових груп рівень ПОЛ зростав, проте явно домінував у старих тварин, далі дорослих і молодих. Однак через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів у молодих щурів різко зростав, тоді як у старих – знижувався. Отримані результати дозволяють стверджувати, що інтенсифікація ПОЛ у нирці є важливим фактором патогенезу її вторинного ураження в умовах гострого періоду та періоду ранніх проявів травматичної хвороби, вираженість якої залежить від віку, що вимагає розробки адекватних до вікових реакцій патогенетично обґрунтованих методів корекції.
Висновок. У нормі за інтенсивністю процесів ліпідної пероксидації в нирці домінують молоді щури. Після нанесення травми в гострий період (1 доба) у молодих тварин вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ практично не змінюється, тоді як у дорослих і старих тварин суттєво зростає. До 3 доби показник зростає у всіх вікових групах, проте явно переважає у старих тварин, далі у дорослих і молодих. Через 7 діб вміст у нирці ТБК-активних продуктів ПОЛ у молодих і дорослих щурів продовжує зростати з явним переважанням в молодшій віковій групі, в той час як у старих – знижується.
2
Покровська, Поліна, and Катерина Мілютіна. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ГЕРОЇВ ТВОРІВ В ЯКОСТІ РОЛЬОВИХ МОДЕЛЕЙ." Молодий вчений, no. 5 (93) (May 31, 2021): 286–90. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-54.
Full textAbstract:
Досліджено різницю поглядів на рольові орієнтири з книжок, казок та серіалів дорослої та молодої аудиторії. Емпірична база представлена особисто складеними питаннями у вигляді авторського опитувальника на дослідження ставлення дорослої та молодої аудиторії до персонажів з книг, фільмів, серіалів та ін. розважальних мас-медіа. Опитування проходило шляхом розповсюдження двох версій гугл-форми у соціальних мережах. Питання стосувалися наступного: наявності героя в дитинстві, опитування ставлення до героїв сьогоднішньої розважальної мас-медіа, питання про їх необхідні та небажані якості, а також найкращого героя в якості рольової моделі для сьогоднішніх дітей. Дослідження проводилося на двох вікових групах: доросла група (32-55 років) та молодша (19-25 років). Виявлено, що геройство для старшої вибірки та сила духу, та неоднозначність для молодшої.
3
Levitsky, A. F., V. O. Rogozinsky, and O. D. Karpinska. "Динаміка корекції складної сколіотичної деформації хребта у дітей при використанні гало-гравітаційної тракції." TRAUMA 23, no. 1 (May 16, 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.23.2022.880.
Full textAbstract:
Актуальність. Деформації хребта є однією з поширених ортопедичних патологій дитячого віку. Сьогодні, за даними медичної статистики, у 75 % дітей віком 7–12 років виявляється сколіоз. Сколіоз ІІІ–ІV ступеня з вираженими косметичними та функціональними порушеннями становить 1,5–2 % від усіх випадків. Лікування виражених сколіотичних деформацій у дітей залишається великим викликом для хірурга-вертебролога. Передопераційна гало-гравітаційна тракція (ГГТ) може бути одним із варіантів забезпечення кращої корекції складних сколіотичних деформацій і мінімізації неврологічних ускладнень, пов’язаних із силовим інтраопераційним навантаженням. Матеріали та методи. Досліджено 76 пацієнтів віком від 7 до 17 років зі складними сколіотичними деформаціями хребта. Досліджено дві групи: І (дослідна група) — 38 дітей, яких лікували з використанням гало-гравітаційної тракції з застосуванням розробленої тактики етапного хірургічного лікування; ІІ (контрольна група) — 38 дітей, яким виконували одномоментну хірургічну корекцію. Результати. Визначено, що після гало-гравітаційної тракції у дітей статистично значуще (р < 0,001) зменшився кут деформації — в середньому на 36,5 ± 14,9°, зміна деформації у хлопчиків та дівчаток відбувалася однаково (р = 0,279). З віком у дітей збільшується кут сколіотичної деформації. Після ГГТ у дітей до 13 років спостерігали зменшення кута деформації в середньому до 67,6 ± 14,7°, у дітей старше 14 років — до 85,9 ± 18,2°, у дітей молодше 14 років зменшення кута деформації було значуще більшим — в середньому на 38,9 ± 13,2°, тоді як у дітей старше 14 років у середньому не сягало 30° — 27,5 ± 18,6°. У дітей молодше 14 років застосування ГГТ більш ефективне, ніж у дітей старшого віку. Пацієнти І групи перед хірургічною корекцією сколіотичної деформації мали статистично значуще (р < 0,001) менший кут деформації, ніж у пацієнтів ІІ групи (106,0 ± 4,5°). Після оперативної корекції кут деформації в дітей І групи (44,4 ± 15,3°) був значуще (p < 0,001) меншим, ніж у дітей ІІ групи (56,9 ± 14,2°), зменшення деформації хребта було статистично значущим (p < 0,001) в обох групах. Визначено, що в дітей старше 14 років корекція деформації була статистично значуще меншою (α = 0,05), ніж у молодших дітей, причому це спостерігалось в обох групах. В І групі відсоток корекції деформації в дітей від 7 до 13 років був статистично близьким (р = 0,181), але в ІІ групі відсоток корекції в дітей від 11 до 13 років був значуще меншим, ніж у дітей молодше 10 років. Висновки. Після гало-гравітаційної тракції в дітей статистично значуще (р < 0,001) зменшився кут деформації — в середньому на 36,5 ± 14,9°, що становить 34,0 ± 14,1 % корекції деформації. Динаміка корекції не залежить від статі дітей (р = 0,824). Величина кута деформації в пацієнтів І групи (гало-гравітаційна тракція) перед хірургічною корекцією була статистично значуще меншою, ніж у дітей ІІ групи. Це обумовило статистично значуще (р < 0001) кращі результати хірургічної корекції в І групі (59,4 ± 13,1 %), ніж у пацієнтів ІІ групи (46,6 ± 12,3 %). Незалежно від протоколу лікування кращі результати корекції сколіотичної деформації були в дітей молодше 14 років.
4
Семенов, Є. І., О. М. Сенніков, Г. М. Сеннікова, В. А. Лабунець, О. В. Лабунець, Т. В. Дієва, and С. А. Шнайдер. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ ТА ОБСЯГУ ІМПЛАНТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У МОЛОДОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, no. 2 (May 26, 2022): 60–65. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.11.
Full textAbstract:
В ході роботи було проведено порівняльний аналіз поширеності, топографії, структури дефектів зубних рядів молодого населення м. Одеси ті м. Івано-Франківска і на основі цих даних науково – обґрунтована потреба цієї групи населення в дентальних імпланта- тах в якості опор незнімних ортопедичних конструкцій. Також на осмотрі стоматологічних оглядів було вивчено забезпеченість в цьому виді допомоги. Матеріали та методи. Згідно з рекомендаціями ВООЗ були сформовані наступні вікові групи: 15–19, 20–24, 25–29 років. Кількість обстежених у кожній віковій групі складала 70 осіб. При обстеженні в обстежувані групи включались тільки соматичні особи які не мали протипоказань до проведення дентальної імплантації. Всього було обстежено 420 осіб в м. Івано- Франківську і м. Одесі вікової групи обстеження. Отримані результати перераховувались на 1000 чоловік населення. Результати та їх обговорення. При аналізі отриманих даних проглядаються наступні закономірності: більш велика кількість осіб у всіх вікових категоріях, які не мають дефектів зубних рядів, серед жителів м. Одеси. У жителів м. Івано-Франківська у всіх вікових групах було виявлено значно більшу загальну кількість дефектів, ніж серед жителів м. Одеси. Також звертає на себе тай факт, що серед жителів м. Одеси у віковій групі 15–19 років відсутні дистально-необмежені дефекти, в той же час, серед жителів м. Івано- Франківська цей показник склав 57,1 осіб. У жителів м. Одеси молодого віку не має дефектів протяжністю в 4 зуби, в той же час у жителів м. Івано-Франківська у віковій групі 25–29 років таких було 100 осіб на 1000 чоловік населення. З 210 обстежених осіб молодого віку мешканців м. Одеси ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати мали 9 осіб (їм було встановлено 16 імплантатів). Серед жителів м. Івано-Франківська з 210 обстежених ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати мали 7 осіб (їм було встановлено 12 імплантатів). На основі отриманих даних, потреба молодого населення м. Одеси в імплантатах становить 9,7 % від загальної потреби. Серед жителів м. Івано-Франківська – 4 % від потреби. На підставі проведених досліджень було зроблено наступні висновки: 1. Було виявлено значно більшу кількість дефектів у жителів м. Івано-Франківська у всіх вікових групах молодого населення порівняно з жителями м. Одеси. 2. Молоде населення м. Одеси з ціллю виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати має потребу в встановленні 2364 імплантатів на 1000 чоловік, а в м. Івано-Франківську – 4171, при цьому забезпеченість дентальними імплантатами серед жителів м. Одеси становить 9,7 % від потреби, а серед жителів м. Івано-Франківська – 4 %.
5
Radchenko, H. D., T. H. Slascheva, Yu M. Sirenko, and L. O. Mushtenko. "Контроль артеріального тиску в гіпертензивних пацієнтів залежно від віку." HYPERTENSION, no. 5.43 (November 11, 2014): 45–56. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.5.43.2015.81175.
Full textAbstract:
Метою нашого дослідження було порівняти контроль артеріального тиску (АТ) у широкій українській популяції гіпертензивних пацієнтів віком до 65 років і старше та оцінити фактори, що асоціюються з недосягненням цільового АТ потягом тримісячного антигіпертензивного лікування, окремо в кожній віковій групі.В аналіз було включено дані 6758 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Усі пацієнти залежно від віку були розподілені на дві групи. У першу групу увійшло 4328 осіб віком до 65 років, у другу групу — 2430 осіб віком 65 років і старше (особи похилого віку за класифікацією ВООЗ, 2012). 531 лікар на свій розсуд призначав хворим з АГ антигіпертензивні препарати в дозах, які вважав за потрібне. Контроль ефективності лікування відбувався під час візитів (загалом 4 візити протягом 3 місяців). Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний АТ, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії.В осіб віком 65 років і старше АГ асоціювалася з більшою частотою виявлення таких ускладнень, як серцева недостатність, інсульт, інфаркт міокарда та ураження нирок, супутніх станів (цукровий діабет, ішемічна хвороба серця) та факторів ризику (ожиріння, дисліпідемія, високий систолічний артеріальний тиск (САТ)). Більш молоді пацієнти з АГ частіше мали шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем та сіллю). Проте в них частіше була додаткова фізична активність та вони рідше вживали свіжі овочі та фрукти менше ніж 1 раз на день. На початку дослідження лише 27,2 % пацієнтів першої групи та 24,8 % другої (Р < 0,05) мали високу прихильність до лікування. На фоні терапії спостерігалося достовірне покращення прихильності в обох групах: достовірно зменшилася частка пацієнтів із низькою прихильністю та збільшилася частка із високою та помірною. Проте в кінці дослідження більше осіб похилого віку, ніж хворих віком до 65 років, характеризувалися як пацієнти з низькою прихильністю. У кінці дослідження пацієнти віком до 65 років мали достовірно нижчі середні рівні САТ та діастолічного АТ, ніж пацієнти старшого віку. Цільовий АТ (менше від 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто у 63,7 % пацієнтів першої групи, що було достовірно більше, ніж у пацієнтів другої групи — 54 % (Р < 0,001). При цьому середня кількість препаратів, що отримували хворі похилого віку, була достовірно більшою. Фактори, що асоціювалися з високою ймовірністю недосягнення цільового АТ, були майже однаковими для пацієнтів обох вікових груп: більший початковий рівень АТ, наявність гіперхолестеринемії, низька прихильність до лікування в кінці спостереження. У пацієнтів молодшого віку додатковими факторами, за наявності яких збільшувалася ймовірність неефективного лікування, виявилися початкова низька прихильність до лікування, більший індекс маси тіла та нечасте вживання свіжих овочів і фруктів. У пацієнтів віком 65 років і старше таким додатковим фактором була наявність ознак серцевої недостатності. Отже, пацієнти більш старшої вікової групи з АГ характеризувалися гіршим контролем АТ на фоні терапії. Поряд із спільними для обох вікових груп існували й деякі відмінні фактори, що асоціювалися з відсутністю досягнення цільового АТ, які необхідно враховувати для більш ефективного ведення пацієнтів різного віку.
6
ЄМЧИК, Олександра. "ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ДІТЬМИ В УМОВАХ РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 9–14. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено характеристиці особливостей організації освітньої діяльності в різновіковій групі закладу дошкільної освіти. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні особливостей взаємодії дітей в різновіковій групі, особливостей організації режимних моментів і безпосередньої освітньої діяльності з дітьми. Поняття різновікової групи визначено як спільність дітей, що відрізняються віком, рівнем фізичного, інтелектуального і соціального розвитку та об’єднаних на основі загального соціального інтересу або задля досягнення спільної мети. У зв’язку з цим уточнено, що будь-яку групу закладу дошкільної освіти можна розглядати як різновікову, оскільки діти одного року народження відрізняються за показниками фізичного, психічного, інтелектуального рівня розвитку, а отже повинні навчатися за різними індивідуальними освітніми програмами. Узагальнено психологічні механізми взаємодії дітей різного віку, які відбиваються на характері розвитку кожної дитини (механізм наслідування для молодшого, механізм дорослішання для старшого віку) і визначають позицію вихованця у взаємодії: «старший» – «молодший». Такі механізми зумовлюють побудову освітнього процесу у різновіковій групі. Проаналізовано труднощі, які виникають у роботі вихователів у різновіковій групі: постійне спілкування з молодшими дітьми обмежує інтереси й світогляд старших дітей, спостерігається відставання в їх розвитку; виникають труднощі в організації режиму дня; у навчальній діяльності різновікових груп педагогу доводиться витратити в 2-3 рази більше часу; розподіл часу між старшою та молодшою підгрупами. В результаті, в порівнянні з дітьми з груп однолітків, діти старшої групи можуть не бути в повній мірі підготовлені до школи. Визначено особливості гри у дітей різного віку. Зазначено важливість ретельного продумування і особливої організації розвивального середовища в груповий кімнаті, своєчасної підготовки та правильного розміщення дидактичних і наочних посібників. Перспективою подальших наукових пошуків визначено дослідження підготовки майбутніх педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти до роботи в різновіковій групі.
7
Ступак, О. Ю. "ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА МОЛОДІ В УКРАЇНІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, no. 1 (March 4, 2020): 223–31. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-223-231.
Full textAbstract:
У статті представлена характеристика молоді як соціально-демографічної групи, визначені її вікові, освітні, соціальні особливості, що виступає теоретичною базою на шляху побудови соціальної роботи з молоддю. Відповідно до законодавства України молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років. У розрізі соціальної роботи молодь розглядається як категорія населення, що характеризується не лише віковими ознаками, але й особливим місцем у структурі суспільства: від пасивного спостерігача, до активного діяча. Вона проходить складний шлях здобуття професії, пошуку місця роботи, маючи конкретні запити та вимоги, зокрема потреба в керівництві, освіті тощо. Через зміни в таких соціальних інститутах як родина, заклад освіти та враховуючи зовнішні чинники (індустріалізація, урбанізація та фактори навколишнього середовища), молодь стикається з кінцевими та періодичними соціальними проблемами, зокрема: здоров’я, безробіття, умови життєдіяльності та праці, якість освіти, професійна та творча самореалізація тощо. Розуміння сфери соціальних проблем молоді, їхнього запиту до державних і громадських установ виступає не лише надійним фундаментом, але й необхідною умовою побудови конструктивної співпраці між молоддю як клієнтами соціальної роботи та соціальними працівниками як провідниками соціалізації особистості. Визначено соціальне становище молоді, спираючись на результати соціологічних досліджень за сферами: здоров’я, освіта, зайнятість, участь в громадському житті. Аналіз статистичних даних показав високу самооцінку власного здоров’я, при цьому спостерігається зростання розповсюдженості шкідливих звичок в молодіжному середовищі; усупереч високого рівня освіченості третина молоді не задоволена якістю освіти; щороку збільшується частина молоді, що не працює за різних причин; демонструється ситуативна громадянська суспільна активність молоді.
8
Гладій, О. І., Я. Я. Боднар, and Л. П. Боднар. "МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ М’ЯЗОВОГО ТА СТРОМАЛЬНОГО КОМПОНЕНТІВ МІОКАРДА ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГІПЕРХОЛЕСТЕРОЛЕМІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11994.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано зміни міокарда, виявлені гістологічно та гістохімічно, за умов експериментальної гіперхолестеролемії у тварин пубертатного та зрілого віку. Перебудова міокарда за цих умов пов’язана з гіпертрофією кардіоміоцитів в обох вікових групах, у тварин зрілого віку – також із їх атрофією та некрозом, а також дезорганізацією стромального компонента, що проявляється накопиченням різного ступеня нейтральних глікозаміногліканів та кислих мукополісахаридів.
Мета – з’ясувати особливості морфологічних змін кардіоміоцитів та екстрацелюлярного матриксу міокарда щурів пубертатного та зрілого віку за умов експериментальної гіперхолестеролемії.
Матеріал і методи. Дослідження проведені на 24 білих нелінійних щурах-самцях. Для моделювання експериментальних метаболічних порушень залучали здорових тварин пубертатного та зрілого віку. Гіперхолестеролемію моделювали протягом 30 діб шляхом згодовування холестеролу, розчиненого в соняшниковій олії, на фоні пригнічення функції щитоподібної залози мерказолілом. Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізон, залізним гематоксиліном за Гейденгайном, альціановим синім за Стідменом, досліджено PAS-реакцією.
Результати. В обох досліджуваних вікових групах підвищення загального холестеролу в крові супроводжувалось морфологічними змінами в міокарді. Гістохімічне дослідження підтверджує суттєві прояви дезорганізації стромального компонента міокарда за умов експериментальної гіперхолестеролемії, які відображаються накопиченням нейтральних глікозаміногліканів та кислих мукополісахаридів. Вираженіші прояви дезорганізації сполучної тканини інтерстицію міокарда спостерігали у тварин зрілої вікової групи. Зміни скоротливого апарату міокарда проявлялися гіпертрофією в обох вікових групах, в зрілій віковій групі, крім цього, виявляли атрофічні та некротичні зміни.
Висновки. За умов експериментальної гіперхолестеролемії у щурів пубертатного віку ремоделювання кардіоміоцитів має пристосувальне спрямування і проявляється їх гіпертрофією, а зрілого віку, навпаки, – альтеративне, як прояв зриву компенсаторних можливостей. В екстрацелюлярному матриксі молодих тварин переважають явища інтерстиціального та периваскулярного набряку, а у щурів зрілого віку – дифузного і периваскулярного склерозу.
9
Tsereniuk, Alexander, Ірина Martyniuk, Alexander Akimov, and Victoria Vechorka. "КОЕФІЦІЄНТИ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ІНДЕКСУ СІВЯС СВИНОМАТОК УЕЛЬСЬКОЇ ПОРОДИ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 2 (41) (October 26, 2020): 86–91. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.2.14.
Full textAbstract:
Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було вивчення впливу віку свиноматок і кнурів на їх показники індексу СІВЯС із урахуванням сезону року та віку тварин. Дослідження проводилися в дослідному господарстві ДП ДГ „Гонтарівка” Вовчанського району Харківської області. Для відтворення поголів’я у господарстві використовують природне парування свиноматок. Осіменіння свиноматок було проведено згідно зі схемою досліджень. Для проведення експериментальної роботи на свинофермі племзаводу було відібрано 35 голів основних свиноматок та 4 кнури породи уельс різного віку та різної живої ваги. Було сформовано чотири групи маток. З метою вивчення впливу сезону року на показники індексу СІВЯС свиноматок, першу серію досліджень провели восени, другій серію – навесні за тією ж схемою. Використовували у обох серіях досліджень одних і тих самих тварин. По різних групах тварин індекс СІВЯС коливався в межах від 93,88 до 98,41 балів. Хоча й не було отримано вірогідних розбіжностей між групами за індексом СІВЯС, вірогідні відмінності були отримані за абсолютними показниками. Краща група перевершувала рівень багатоплідності гіршої групи на 11,55 % (р < 0,05). Враховуючи те, що індекс є комплексним показником, що характеризує загальний рівень відтворної здатності свиноматок, значення показників живої маси при відлученні, враховуючи молочність свиноматок, в певній мірі нівелювали розбіжності між групами. Та разом із тим, всього чотири групи перевершували середні значення по всім групам. Ці групи були сформовані із маток різного віку. Їх об’єднувало те, що вони були осемінені більш віковими кнурами. В межах окремих серій досліджень, кращі значення багатоплідності також були отримані за використання цих кнурів. Саме це, за достатньо вирівняної маси гнізд при відлученні, було визначальним фактором за розрахунку індексу СІВЯC. Більш консолідовані значення показнику індексу СІВЯС були за літніх опоросів. В межах вікових періодів найменш консолідованим рівнем показника індексу СІВЯС в період зимових опоросів відзначались матки у віці 18 міс. за їх осіменіння кнурами того ж віку. В період літніх опоросів – вікові матки за їх осіменіння віковими кнурами. Натомість найбільш консолідованими в період зимових опоросів були матки молодші матки з кнурами у віці 24 та 48 міс. В літній же період найбільш консолідованими були матки молодші матки за їх осіменіння віковими кнурами.
10
Kryazhev, O. V., L. S. Ovcharenko, A. O. Vertegel, I. V. Samokhin, T. G. Andriyenko, and N. V. Zhikhareva. "Алгоритм корекції дефіциту кальцію в дітей раннього віку з проявами харчової алергії." CHILD`S HEALTH, no. 6.57 (November 13, 2014): 20–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.57.2014.75713.
Full textAbstract:
Мета — розробка алгоритму корекції дефіциту кальцію в дітей раннього віку з проявами харчової алергії (ХА).Матеріали та методи. Обстежено 150 дітей віком від 1 до 3 років із ХА та сенсибілізацією до білків коров’ячого молока у двох групах спостереження: 1) І група — діти з проявами ХА та лабораторними ознаками дефіциту кальцію (n = 56); 2) ІІ група — діти з проявами ХА без лабораторних ознак дефіциту кальцію (n = 94). Досліджено рівень загального кальцію, неорганічного фосфору та вітаміну 25(ОН)D3 в сироватці крові. Результати. В результаті обстеження 150 дітей із ХА зниження концентрації кальцію в сироватці крові було виявлено в 56 дітей (37,3 %) (коливання між показниками від 2,08 до 2,24 ммоль/л). Аналогічна ситуація відмічалась стосовно рівня неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей І групи (коливання між показниками від 1,42 до 1,54 ммоль/л). При аналізі вмісту вітаміну D3 в сироватці крові було виявлено, що в дітей груп спостереження даний показник був у межах вікової норми (коливання між показниками від 24,21 до 26,81 нг/мл). Розроблено алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів, що включає локалізацію, фіксацію й елімінацію причинно-значущих алергенів (гіпоалергенна дієта, сорбенти), протизапальну терапію (антигістамінні препарати, інгібітор дегрануляції тучних клітин, місцева терапія), коригуючу терапію порушень процесів остеогенезу. Після проведеної корекції відмічалась нормалізація показників загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей І групи спостереження.Висновок. Розроблений алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів дає можливість знизити активність алергічного запального процесу та нормалізувати показники, що характеризують процеси формування кісткової тканини в дітей раннього віку з харчовою алергією.
Dissertations / Theses on the topic "Молодша вікова група"
1
Мазур, Віта Миколаївна. "Удосконалення процесів проєктування жіночого костюма у спортивному стилі в умовах ПП «АІД» м. Хмельницький." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11383.
Full textAbstract:
У результаті ситуаційного аналізу інформаційно-комунікативних
технологій композиційної проробки художньої системи «сім’я» для
проєктування обрано костюм у спортивному стилі, для жінок молодшої вікової
групи, І повнотної групи. На основі проведеного опитування споживачів
розроблено моделі пропозиції жіночих костюмів у спортивному стилі, що
складаються із куртки та штанів.
Під час проєктно-конструкторської проробки здійснено побудову базової
та модельних конструкцій куртки та штанів у спортивному стилі на вихідний
розмір 170-100-104 за методикою розробленою ВБМТВ. Розроблено комплект
лекал на базову модель куртки та штанів, виконано його градацію та
представлено технічний опис на базову модель костюма у спортивному стилі.
У ході технологічної проробки обґрунтовано вибір матеріалів для
виготовлення костюму у спортивному стилі, обрано обладнання для його
виготовлення, режими технологічної обробки та запропоновано технологію
виготовлення основних вузлів куртки та штанів. Також охарактеризовано
умови праці на ПП «АІД» та підтверджено їх відповідність нормативній
документації з охорони праці. На основі розрахунків підтверджено
економічну ефективність прийнятих у роботі проєктних рішень.
2
Харченко, А. В. "Особливості побудови конструкцій тренувальних купальників для бальних танців." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7610.
Full textReports on the topic "Молодша вікова група"
1
Прахова, Світлана Анатоліївна. Дослідження психологічних детермінантів виникнення фрустраційних станів учнів різних вікових груп. ТОВ "Видавництво "Десна Поліграф"", 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1927.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується актуальність дослідження проблеми фрустрації, підкреслюється її теоретична і практична значущість. Висвітлено питання детермінації фрустраційних станів учнів різних вікових груп. Розкрито результати факторного аналізу соціально-психологічних чинників, які впливають на тип і напрямок фрустраційних реакцій. Проаналізовані факторні навантаження в кожній з чотирьох вікових груп учнів (молодші школярі, молодші підлітки, старші підлітки, юнаки). Обґрунтовується перспективність подальших шляхів дослідження детермінантів виникнення і подолання фрустраційних станів у межах різних вікових категорій учнів. Розкрита складна і багаторівнева структура та природа феномену фрустрації. Показано, що принципово важливе значення в процесі виникнення фрустраційних станів відіграють мотиваційні, поведінкові, когнітивні та емоційно-вольові компоненти психіки людини. Зазначено, що для цілісного розуміння феномену фрустрації необхідним є розмежування таких категорій, як фрустратор, фрустраційна ситуація, фрустраційний поріг, фрустрованість, які є взаємопов’язаними елементами в загальній структурі виникнення фрустрації.
2
Прахова, Світлана Анатоліївна. Значимість акцентуацій характеру в предикторній структурі фрустраційних станів учнів різних вікових груп. ТОВ НВП «Інтерсервіс», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2862.
Full textAbstract:
Досліджено предикторну структуру фрустраційних станів учнів різних вікових груп. Акцентовано увагу на значимості у цій структурі акцентуацій характеру, які розглядаються у якості потенційної детермінанти виникнення фрустраційних станів. Представлені результати експериментального дослідження акцентуацій характеру та їх взаємозв’язку з фрустраційними реакціями школярів різних вікових груп (молодші школярі, підлітки, юнаки).
3
Шестопалова (Бондар), Катерина Миколаївна. Цінності та життєві смисли юнацтва українського відлуння-покоління Y. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4398.
Full textAbstract:
Узагальнено тенденції соціалізації молодих людей 18-20 років у контексті концепції переходу від цінностей відлуння-покоління Y до цінностей покоління Z. Емпіричним шляхом за допомогою методу якісних структур (І. Калінаускас, М. Бахтін), кореляційного аналізу та методу встановлення кореляційних плеяд виявлено психологічні взаємозв’язки ціннісної і смислової сфери та копінг-стратегій української молоді. Встановлено, що для цієї вікової групи основною цінністю є гедонізм, а життєвими цілями–влада, статус, саморегуляція. З’ясовано, що типові для вибірки поведінкові копінги мають неадаптивний характер, проте в деяких випадках, у кризових ситуаціях вони можуть ставати адаптивними. За методологічну основу дослідження взято ідею ДО Леонтьєва про систему життєвих смислів людини (на основі чуттєвого досвіду та суб’єктивної інтерпретації і перетворення об’єктивної реальності у всіх взаємовідносинах з навколишнім світом) та ідею N. Howe і W. Strauss про прагнення кожного наступного покоління відрізнятися від попереднього.