To see the other types of publications on this topic, follow the link: Молекули глюкози.

Journal articles on the topic 'Молекули глюкози'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 16 journal articles for your research on the topic 'Молекули глюкози.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Булавін, Л. А., О. М. Алєксєєв, Л. М. Гаркуша, Ю. Ф. Забашта, and С. Ю. Ткачов. "Застосування віскозиметричного методу для вивчення конфігураційних переходів у водних розчинах глюкози." Ukrainian Journal of Physics 56, no. 5 (February 13, 2022): 450. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe56.5.450.

Full text
Abstract:
Отримано значення зсувної в'язкості водних розчинів глюкози в інтервалі концентрацій 12,5–100 г/л і температур 293–353 К.Інтерпретацію експериментальних даних проведено на основі теоретичної моделі А. Ейнштейна. Визначено кількість молекул глюкози, що знаходяться в конфігураціях "крісло" та "човен" за різних температур. Одержано значення термодинамічних параметрів, які характеризують конфігураційний перехід "крісло–човен" молекули глюкози. Визначено кількості молекул води, що утворюють гідратну оболонку обох вказаних конфігурацій. Показано, що при згаданому переході практично повністю руйнується гідратна оболонка молекули глюкози. Встановлено, що зв'язки молекули глюкози в конфігурації "крісло" деформовані. Одержано оцінку для енергії деформації цих зв'язків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бандурин, Ю. А., Т. Ю. Попик, and А. М. Завілопуло. "Взаємодія фотонів з молекулами глюкози і фруктози." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 1 (March 30, 2022): 58–63. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.058.

Full text
Abstract:
За допомогою спектрофлюорофотометра “Shimadzu RF-6000” досліджено спектри люмінесценції молекул глюкози і фруктози у спектральній області λ = 400÷700 нм при різних енергіях збудження. Джерелом фотонів, що збуджували люмінесценцію досліджуваних молекул в спектральній області 250—400 нм, бу ла ксенонова лампа. Зразки опромінювали фотонами з такими довжинами хвиль: λext = 275, 323, 354 та 380 нм. Енергія фотонів з цими довжинами хвиль близька до енергії зв’язку відповідних двоатомних фрагментів молекул глюкози і фруктози. Вперше виявлено відмінності як у квантовому виході люмінесценції цих молекул, так і в положенні максимумів випромінювання. Проведено аналіз цих відмінностей та показано, що різниця у структурній будові молекул глюкози і фруктози істотно впливає на їх люмінесцентні властивості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Алексеев, А. Н., Л. А. Булавин, Ю. Ф. Забашта, and С. Ю. Ткачев. "Модели гидратации и изомерных переходов молекул глюкозы в водных растворах." Журнал физической химии 88, no. 5 (2014): 811–14. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453714050033.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Brazhnikova, Darya A., Evgenii D. Kryl'skii, Larisa V. Matasova, Кonstantin K. Shulgin, Aleksei N. Verevkin, Sergei S. Popov, and Tatyana N. Popova. "Каталитические свойства глутатионпероксидазы при токсическом поражении печени у крыс и введении 6-гидрокси-2,2,4-триметил-1,2-дигидрохинолина." Сорбционные и хроматографические процессы 19, no. 4 (July 23, 2019): 481–88. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2019.19/787.

Full text
Abstract:
Проведено исследование некоторых каталитических свойств, а также регуляторного воздействия изоцитрата, глюкозо-6-фосфата и ионов Fe2+ на глутатионпероксидазу печени крыс, подвергнутых индукции токсического гепатита и введению 6-гидрокси-2,2,4-триметил-1,2-дигидрохинолина.Показано, что применение тестируемого соединения способствует изменению анализируемых параметров в направлении контрольных показателей, что может быть обусловлено конформационными перестройками молекулы глутатионпероксидазы в результате проявления 6-гидрокси-2,2,4-триметил-1,2-дигидрохинолином антиокислительных свойств.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Попов, С. С., А. А. Агарков, Е. Д. Крыльский, К. К. Шульгин, Т. Н. Попова, and О. А. Сафонова. "Активность глутатионредуктазы при патологических состояниях печени и очистка фермента с применением ионообменной хроматографии для исследования каталитических свойств." Сорбционные и хроматографические процессы 17, no. 1 (February 21, 2018): 168–75. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2017.17/367.

Full text
Abstract:
Выявлено возрастание активности глутатионредуктазы в сыворотке крови больных неалкогольным стеатогепатитом, развивающимся при сахарном диабете 2 типа, и лекарственным гепатитом, а также в сыворотке и печени крыс при экспериментальном токсическом гепатите. Для исследования каталитических свойств фермента была проведена его очистка из печени крыс контрольной группы иживотных с индуцированным токсическим гепатитом с применением ионообменной хроматографии. С использованием полученных ферментных препаратов выявлены различия в регуляции активности глутатионредуктазы под действием глюкозо-6-фосфата и рибозо-5-фосфата, что, очевидно, связано с конформационными модификациями молекулы фермента в условиях оксидативного стресса, развивающегося при патологии
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Denefil, О. V., and O. A. Kostiuk. "ЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛ СЕРЕДНЬОЇ МАСИ В ПРОГНОСТИЧНІЙ ОЦІНЦІ ЕТАНОЛОВОГО УШКОДЖЕННЯ ПЕЧІНКИ В ЩУРІВ ІЗ РІЗНОЮ ЕМОЦІЙНІСТЮ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11671.

Full text
Abstract:
Резюме. Алкогольне ушкодження печінки є великим економічним та демографічним тягарем у всьому світі. Одним із синдромів, який завжди супроводжує ушкодження печінки, є ендогенна інтоксикація, наявність якої можна визначити за вмістом молекул середньої маси (МСМ). Рівень МСМ залежить від метаболізму організму і є прогностичним критерієм порушення обмінних процесів. Мета дослідження – визначити ступінь ендогенної інтоксикації за вмістом молекул середньої маси у сироватці крові щурів-самців із різним ступенем емоційності при етаноловому ушкодженні печінки. Матеріали і методи. Досліди виконано на 192 білих безпородних високо- і низькоемоційних щурах-самцях (ВЕ і НЕ). Емоційність тварин визначали за методом «відкрите поле». Усіх щурів поділили на наступні групи: контроль, глюкоза 7 днів, етаноловий гепатит (ЕГ); глюкоза 60 днів, етаноловий гепатоз (Гз), етаноловий фіброз (ЕФ), етаноловий цироз (ЕЦ). Рівень інтоксикації у сироватці крові визначали за вмістом молекул середньої маси при довжинах хвилі λ=238; 254; 260 і 280 нм. Результати. Найбільше накопичення МСМ238 було при ЕГз як у ВЕ, так і НЕ, а далі при ЕГ, більше виражено у НЕ, при ЕФ – у ВЕ і при ЕЦ незалежно від емоційності. Найбільше накопичення МСМ254 було при ЕГз, більше у ВЕ, далі при ЕГ незалежно від емоційності, при ЕЦ і ЕФ – у ВЕ та при ЕФ і ЕЦ – у НЕ. Найбільше накопичення МСМ260 було при ЕГз, більше у ВЕ, далі при ЕЦ як у ВЕ, так і НЕ, при ЕФ, більше виражено у ВЕ та при ЕГ незалежно від емоційності. Найбільше накопичення МСМ280 у ВЕ тварин було в такому порядку ЕГ>ЕЦ>ЕФ=ЕГз, у НЕ – ЕГ>ЕЦ>ЕГз>ЕФ. Висновки. Дослідження ендогенної інтоксикації за вмістом МСМ показало, що етанол має токсичний вплив на організм. Руйнування гепатоцитів зменшується в міру поглиблення патологічного процесу – від гепатозу до цирозу печінки. Залежність від емоційного стану тварини в розвитку етанолового ушкодження організму проявляється тільки при гепатиті та фіброзі. Найбільше накопичення токсичних речовин наступне: у високоемоційних тварин – гепатоз>гепатит>фіброз=цироз, у низькоемоційних – гепатит>гепатоз>фіброз>цироз.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Sh, Naranmandakh, V. V. Golovchenko, О. А. Patova, Degiimaa T, and Soninkhuu Sh. "Polysaccharides study of three mushrooms growing in Mongolia." Bulletin of Institute of Chemistry and Chemical Technology, Mongolian Academy of Sciences, no. 6 (December 21, 2018): 47–52. http://dx.doi.org/10.5564/bicct.v0i6.1100.

Full text
Abstract:
This study was aimed to analyze of polysaccharides from fruiting bodies of Fomitopsis officinalis (Vill.ex.Fr.), Laetipo-rus sulphureus (Bull.ex.Fr.) and Inonotus obliquus (Pers.ex.Fr.) medicinal mushrooms, growing in Mongolia. As a result of “step by step” extraction method we have obtained 4 fractions of polysaccharide (water-soluble: HWE50 and HWE100; cold alkali-soluble CA; hot alkali-soluble HA) form the each mushroom sample. Polysaccharide fraction’s yields extracted by hot water from Fomitopsis officinalis (Vill.ex.Fr.), Laetiporus sulphureus (Bull.ex.Fr.) and Inonotus obliquus (Pers.ex.Fr.) were 3.68%, 8.82% and 12.84%. Yields of alkali-soluble polysaccharides were 18.64%, 68.03% and 28.75%, respectively, which results more than water fractions. The main monosaccharide composition in all polysaccharide fractions were glucose, and a content of glucose was varied 30%-100%. Therefore, they can be considered glucans. Water-soluble polysaccharide fractions contain fucose (until 12%), man-nose (until 18%) and galactose (until 30%). An average molecular mass of water-soluble polysaccharides were calculated Mw 100–150kDa or it can be considered a low, while an average molecular mass of alkali-soluble polysaccharides was a bit high 300–750кDа. All polysaccharides were heterogenic. Монгол орны гурван зүйл мөөгний полисахаридын судалгааны дүн Хураангуй: Монгол оронд ургадаг агил мөөг Fomitopsis officinalis (Vill.ex.Fr.), туруудай мөөг Laetiporus sulphureus (Bull.ex.Fr.) ба чага мөөг Inonotus obliquus (Pers.ex.Fr.) гэсэн гурван зүйлийн эмийн мөөгний полисахаридын найрлагыг судлав. Мөөгийг шат дараалан хандлах аргаар мөөг тус бүрээс 4 төрлийн полисахарид (усанд хандлагддаг: HWE50 ба HWE100; хүйтэн шүлтэнд хандлагддаг CA; халуун шүлтэнд хандлагддаг HA)-ыг ялган авав. Усанд хандлагддаг полисахаридуудын гарц агил Fomitopsis officinalis (Vill.ex.Fr.), туруудай Laetiporus sulphureus (Bull.ex.Fr.) ба чага Inonotus obliquus (Pers.ex.Fr.) мөөг бүрт тус тус 3.68%, 8.82% ба 12.84% байв. Харин шүлтэнд хандлагддаг полисахаридын гарц нь усанд хандлагддаг полисахаридтай харьцуулахад их буюу тус тус 18.64%, 68.03% ба 28.75% байв. Бүх полисахаридын хувьд үндсэн мономер нь глюкоз ба түүний агууламж 30%-100%-д хүрч байв. Иймд тэдгээр нь глюкан полисахаридууд болно. Мөн усанд хандлагддаг полисахаридуудын найрлаганд фукоз (12% хүртэл), манноз (18% хүртэл) галактоз (30% хүртэл) агуулагдаж байв. Усаар хандлагддаг глюканууд нь бага дундаж молекул масстай (Mw 100–150кДа) байсан бол натрийн гидроксидоор хандлагддаг глюкануудын молекул масс 300–750кДа харьцангуй их байв. Бүх глюкан нь гетероген чанартай байна. ЦСР-ын аргын дүнд ялган авсан полисахаридууд ойролцоо бүтэцтэй салбарласан хэлхээтэй [бета]- глюканууд болох нь батлагдав. Түлхүүр үгс: агил, туруудай, чага, полисахаридын бүтэц, дундаж молекулын масс
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ibadullaeva, C. Zh, N. O. Appazov, A. С. Tapalova, L. A. Zhusupova, and N. I. Akylbekov. "COMPARATIVE FUNCTIONAL ACTIVITY OF FREE AND IMMOBILIZED GLUCOSE OXIDASE ON A BIO-SENSITIVE COATING." Bulletin of the Korkyt Ata Kyzylorda University 59, no. 4 (2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v59.i4.102.

Full text
Abstract:
В настоящее время разработаны биосенсоры с использованием одного, двух или даже нескольких ферментов, иммобилизованных на поверхности электрода, но на текущий момент таких работ сравнительно мало, еще меньше известно работ по применению каскадных реакций, катализируемых иммобилизованными мультиферментными системами из-за сложности изготовления мультиферментных сенсоров: с каждым ферментом требуется работать индивидуально. При химической иммобилизации каждый фермент нужно модифицировать и прикреплять к подложке, при физической иммобилизации время ответа может быть довольно долгим. Изготовление мультиферментного сенсора является сложной задачей, решение которой, в свою очередь, откроет новый спектр клинических и фармацевтических применений. Метод иммобилизации ферментов позволяет многократно и в течение длительного времени использовать для измерения одни и те же молекулы фермента, помещенные в микрокапсулы полимерного покрытия. Проведение измерений концентраций обусловлено рядом свойств биочувствительного покрытия: хорошая проницаемость полиэлектролитных слоев для глюкозы и продуктов ее разложения глюкозооксидазой, непроницаемостью этих слоев для фермента и сохранения ферментом, находящимся в ячейках покрытия, высокой активности
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Попова, Татьяна Николаевна, Марина Валерьевна Лущик, Сергей Сергеевич Попов, Алексей Николаевич Веревкин, Анастасия Владимировна Семенихина, and Светлана Евгеньевна Попова. "Исследование параметров каталитического действия глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, выделенной с помощью хроматографических методов, при патологии печени." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 2 (April 9, 2021): 256–64. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3359.

Full text
Abstract:
Целью работы было исследование активности ключевого фермента пентозофосфатного пути – глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (Г6ФДГ, КФ 1.1.1.49), при патологии печени, а также выделение фермента с использованием хроматографических методов и изучение его каталитических свойств. Анализ активности Г6ФДГ осуществляли в сыворотке крови пациентов с алкогольным гепатитом, находящихся на лечении в стационаре. В контрольную группу были включены практически здоровые доноры с нормальными показателями общего и биохимического анализов крови. Экспериментальный токсический гепатит (ЭТГ) индуцировали путем перорального введения CCl4 самцам белых лабораторных крыс (Rattus norvegicus) Wistar. Активность Г6ФДГ определяли спектрофотометрически при длине волны 340 нм. Очистку фермента из печени лабораторных животных осуществляли с помощью фракционирования сульфатом аммония, гель-фильтрации через Sephadex G-25 и G-150, а также ионообменной хроматографии через ДЭАЭ-целлюлозу. Чистоту полученных ферментных препаратов оценивали с помощью электрофореза в полиакриламидном геле. Общее количество белка в пробах определяли по методу Лоури. Выявлено, что наряду с существенным возрастанием маркерных показателей патологии печени - аспартатаминотрансферазы (АСАТ) и аланинаминотрансферазы (АЛАТ), происходили изменения активности Г6ФДГ при токсическом гепатите у пациентов и в эксперименте на животных по сравнению с контрольными группами. Применение хроматографических методов для очистки Г6ФДГ из печени крыс в норме и при ЭТГ позволило получить ферментные препараты с удельной активностью 4.13 и 6.53 Е/мг белка; с выходом 8.2 и 8.3%, соответственно, которые были использованы для изучения кинетических свойств. Установлено, что кинетика ферментативной реакции, катализируемой Г6ФДГ, подчиняется уравнению Михаэлиса-Ментен. При ЭТГ наблюдается увеличение скорости ферментативной реакции, сопровождаемое повышением сродства к субстрату и коферменту. Определены константы ингибирования и тип ингибирования для АТP, АDP и NADPH Г6ФДГ из печени крыс в норме и при ЭТГ. Полученные результаты позволяют предположить, что изменение активности Г6ФДГ при токсическом гепатите сопряжено с конформационными перестройками белковой молекулы без изменения ее первичной структуры на фоне интенсификации свободнорадикальных процессов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Кузнецова, И. В., В. В. Потапов, Е. В. Хомутов, А. Л. Музычин, and Т. В. Шестакова. "ПОВЕРХНОСТНОЕ НАТЯЖЕНИЕ И ДИЛАТАЦИОННАЯ ВЯЗКОУПРУГОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ ОПЕРИРОВАННЫХ НА СЕРДЦЕ В УСЛОВИЯХ ИСКУССТВЕННОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ." Университетская клиника, no. 4(33) (December 2, 2019): 87. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i4(33).403.

Full text
Abstract:
Цель работы. Установить значения показателей поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости:1. стандартно применяемых растворов для первичного заполнения контура ИК;2. сыворотки крови у пациентов, оперированных на сердце в условиях ИК в пери- и интраоперационных периодах.Материал и методы. Проведено проспективное исследование поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости сыворотки у 16 пациентов в возрасте 62,1±0,9 года, оперированных в условиях искусственного кровообращения. Забор проб производился за 1 час до операции, на 5-й минуте ИК и через 12 часов после операции. Также определяли: уровень глюкозы, общего белка, гемоглобина и гематокрита. При проведении тензиометрических исследований сыворотки крови во время ИК отдельно были исследованы следующие растворы: маннитол 15%, гелофузин и альбумин 10%.Результаты и обсуждение. Обращает на себя внимание аномальная зависимость динамического поверхностного натяжения γ, 100с от размера (и молекулярной массы) изучаемых веществ. Непосредственно после начального формирования капли в экспериментальной установке поверхностное натяжение растворов белков и других крупных молекул близко к поверхностному натяжению воды вследствие диффузионного контроля процесса. В нашем случае наблюдается прямо противоположная картина: чем выше молекулярная масса исследуемого компонента, тем меньше γ, 100 с.Результаты исследования тензиометрических и дилатационных вязкоупругих свойств сыворотки крови у всех групп больных статистически значимо отличаются от контрольной группы. В то же время γ,100с практически не отличается между группами больных, даже во время ИК, что говорит, видимо, о наличии низкомолекулярых ПАВ в сыворотке крови больных. Сходная картина наблюдается и для равновесного поверхностного натяжения: статистически неразличимые по этому параметру группы больных достоверно отличаются от контроля.Выводы. Изменения значений параметров поверхностного натяжения и дилатационной вязкоупругости сыворотки крови сопровождаются патологическими отклонениями со стороны биохимических показателей крови. Однако определяемые биохимические маркеры не являются доминирующими предикторами в изменении рео- и тензиометрических свойств крови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Martsenyuk, V. P., A. S. Sverstiuk, T. V. Bihunyak, A. V. Pavlyshyn, and O. M. Mochulska. "ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ БІОСЕНСОРНИХ ТА ІМУНОСЕНСОРНИХ СИСТЕМ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (May 10, 2019): 25–38. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.1.10108.

Full text
Abstract:
У роботі проведено огляд кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем, що є новим поколінням інформаційно-вимірювальних систем із використанням у конструкції біологічних матеріалів, які забезпечують їх високу селективність. Проведена класифікація досліджуваних систем відносно чутливих елементів і можливості використанням різних режимів фізико-хімічного перетворення вимірювальної величини. Розглянуто такі види кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем: електрохімічні; оптичні; на основі оксиду кремнію, кварцу та скла; на основі наноматеріалів; генетично кодовані або синтетичні флуоресцентні; мікробні, розроблені за допомогою синтетичної біології та генетичної інженерії. Досліджувані системи порівняно за технологією, специфічністю, порогом виявлення, тривалістю аналізу, вартістю та портативністю. Розглянуто методи виготовлення електрохімічних кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем. Окремо представлено методи виготовлення, шляхом модифікування поверхні металевих і вуглецевих електродів із використанням біоматеріалів, таких як ферменти, антитіла або ДНК. Представлено оптичні досліджувані системи, що реалізуть свою дію за допомогою іммобілайзерів і можуть виготовлятися із золота, матеріалів на основі вуглецю, кварцу або скла. Описано найбільш важливі напрями використання кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних систем у лікувальних і діагностичних закладах, зокрема для моніторингу рівня глюкози в крові пацієнтів із цукровим діабетом, а також для розроблення нових лікарських засобів, біозондування та біомедицини. Зроблено висновок, що досліджувані системи з наноматеріалів на основі оксиду кремнію володіють найбільш високим потенціалом щодо застосування для біовізуалізаціі, біосенсорного аналізу та лікування онкологічнх захворювань. Розглянуто мічені кіберфізичні біосенсорні та імуносенсорні системи з використанням генетичного кодування або синтетичної флуоресценції, що дало змогу вивчати біологічні процеси, в тому числі, різні молекулярні перетворення всередині клітин. Наведено переваги візуалізації in vivo за допомогою досліджуваних систем малих молекул з метою кращого розуміння клітинної активності та механізму дії ДНК, РНК та мікро-РНК. Описано клітинні біосенсорні та імуносенсорні системи, що можна застосовувати для моніторингу біохімічної потреби в кисні, токсичності в навколишньому середовищі, для виявлення пестицидів і важких металів, спостереженні за екологічною ефективністю при виробництві електроенергії. Зроблено висновок, що для створення високочутливих мініатюрних пристроїв потрібне розроблення різних мікро- і нано-кіберфізичних біосенсорних та імуносенсорних платформ із залученням інтегрованих технологій, які використовують електрохімічний або оптичний біоелектронні принципи з комбінацією біомолекул або біологічних матеріалів, полімерів і наноматеріалів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Мамылов, С. Г., and О. И. Ломовский. "МОДЕЛИРОВАНИЕ ЭНЕРГИИ СИСТЕМЫ ДИСАХАРИДОВ D-ГЛЮКОПИРАНОЗЫ И L-РАМНОПИРАНОЗЫ." Фундаментальные проблемы современного материаловедения, no. 1 (March 31, 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2022.01.008.

Full text
Abstract:
Механохимическая активация природного сырья позволяет проводить извлечение ценных компонентов, например, флавоноидов. Названная обработка сырья с углеводами (сахарами) одновременно трансформирует малорастворимые соединения в водорастворимую форму. Флавоноид кверцетин интересен как перспективный антиоксидант, но обладает низкой растворимостью в воде. Для перевода его в растворимую форму в виде соединения с углеводом необходимо предварительно изучить стабильность различных соединений кверцетина и углеводов (сахаров). Используя аппарат молекулярной механики, проведено компьютерное моделирование соединений, образованных флавоноидом кверцетином и моносахаридами глюкозой и рамнозой. Учитывая реакционную способность углеводов, возникает вопрос о единственности реакции образования соединения кверцетина с углеводом и о возможности протекания параллельной реакции молекул углевода между собой. Методом компьютерного моделирования рассмотрены структуры дисахаридов, образующихся взаимодействием моносахаридов D-глюкопиранозы и L-рамнопиранозы. Изменение внутренней энергии моделируемых структур было выбрано количественным критерием для различных вариантов соединения углевода1 и углевода2, его можно считать энергией связывания моносахаридов в дисахарид. Предпочтительным типом образующихся дисахаридных структур из моносахаридов является образование кислородной мостиковой связи между 1-, 4-, 6-гидроксигруппами D-глюкопиранозы и 1-, 2-, 4-гидроксигруппами L-рамнопиранозы. При образовании дисахаридов через вышеприведенные гидроксигруппы выделяются два типа продуктов. Реакция между моносахаридами через кислородные мостики остовных атомов углерода демонстрирует получаемые значения энергии системы -50-0 кДж/моль. Подобные величины энергии отмечаются при образовании энергетически выгодных гликозидов кверцетина. На этом основании сделан вывод, что процессы образования моделируемых гликозидов кверцетина и образования дисахаридов являются параллельными. Второй тип продуктов – образование гликозидов через первично-спиртовую гидроксигруппу атома углерода С6 глюкопиранозы. Связывание также энергетически выгодное, но в природных соединениях не является преобладающим. Мостиковое связывание через положение С6 в полисахаридных цепочках доминирует при образовании трехмерных структур.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Yayechnyk, O. R. "Стратегічні напрямки інтенсивної терапії субкомпенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета." EMERGENCY MEDICINE, no. 6.61 (August 1, 2014): 125–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.6.61.2014.83636.

Full text
Abstract:
Сьогодні питання інтенсивної терапії у хворих із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, актуальне внаслідок високого рівня смертності пацієнтів із даною патологією. Метою даної статті було показати результати інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної дисфункції (СГІД) у стадії субкомпенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Нами запропоновано застосування селективної деконтамінації кишки та ентеросорбції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, з ознаками субкомпенсованого СГІД. Ці методи інтенсивної терапії запропоновано на основі патогенезу з урахуванням даних літератури, згідно з якими при субкомпенсованому СГІД наявне пригнічення моторної функції, до якого приєднується порушення всмоктування спочатку газів, а потім води, електролітів. Відбуваються перерозтягнення петель кишки та накопичення в просвіті великих об’ємів газу та рідини. Хворі були розділені на дві групи, що не відрізнялися між собою за такими показниками, як вік хворих, стать, тяжкість стану, вираженість ознак поліорганної дисфункції та її компонента — СГІД. Хворі 1-ї групи отримували базисну терапію: активну волемічну, інотропну та судинну підтримку, респіраторну терапію, антибіотикотерапію, антицитокінову терапію. У хворих 2-ї групи, крім вищенаведеної терапії, застосовували селективну деконтамінацію кишок (СДК) та ентеросорбцію (ЕС). Для СДК використовували поліміксини, протигрибкові препарати, аміноглікозиди. ЕС проводили шляхом введення ентеросорбенту через зонд. Усім хворим проводили загальноклінічні та біохімічні дослідження крові. З метою діагностики ознак синдрому системної запальної відповіді (SIRS) визначали параметри, що характеризують наявність і динаміку системної відповіді організму на запалення. Інтегральну оцінку тяжкості стану хворих проводили за шкалою АРАСНЕ ІІ, тяжкості поліорганної дисфункції — за шкалою SOFA. Враховуючи те, що ініціаторами розвитку SIRS є молекулярні медіатори запалення, з прозапальних цитокінів виділяли фактор некрозу пухлини та інтерлейкін-8. З метою контролю та корекції центральної гемодинаміки, крім таких показників, як артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск, визначали серцевий індекс. Проводилося визначення величини постачання та споживання кисню — DO2 і VO2, співвідношення раО2/FiO2. Енергетичний баланс клітини визначали за рівнем глюкози, аденозинтрифосфату, лактату. Рівень ендотоксемії оцінювали за рівнем молекул середньої маси, сорбційною здатністю еритроцитів і проникністю еритроцитарних мембран. Деструктивні зміни в клітинних мембранах характеризує рівень перекисного окислення ліпідів. Активність перекисного окислення ліпідів оцінювали за рівнем їх первинних продуктів — дієнових кон’югат та вторинного — малонового діальдегіду. Дослідження проводили в 1-шу (Н1) (етап 1), на 3-тю (Н3) (етап 2), 5-ту (Н5) (етап 3), 7-му (Н7) (етап 4), 10-ту (Н10) (етап 5) добу захворювання. У результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність, більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та СГІД у хворих, яким проводилися селективна деконтамінація кишки та ентеросорбція. Отже, як видно з результатів дослідження, селективна деконтамінація кишки та ентеросорбція позитивно впливають на стан пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, у яких наявні ознаки субкомпенсованого СГІД, і дають можливість зменшити летальність і кількість ускладнень, скоротити терміни лікування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Копылова, С. В., К. М. Власова, and А. А. Анашкина. "Воздействие токсической дозы адреналина на морфофункциональное состояние печени." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 2() (February 20, 2017): 67–71. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2017.02.67-71.

Full text
Abstract:
Цель - изучение биохимических показателей крови, характеризующих функциональное состояние печени, и морфологического профиля органа после однократного воздействия токсической дозы адреналина. Методика. Исследования проводились на 60 половозрелых крысах (самках) массой 0,15-0,2 кг, которые были разделены на 2 группы: интактные животные и опыт - животные, которым однократно вводился адреналин гидрохлорид внутрибрюшинно в дозе 0,5 мг/кг. Забор всех видов биологического материала (кровь, ткань печени) осуществляли через 1 и 10 сут. после начала эксперимента. Степень влияния высокой дозы адреналина оценивали по показателям перекисного окисления липидов (ПОЛ) и белков (ПОБ) в гомогенатах проб печени, концентрации молекул средней массы (МСМ), активности АЛТ, АСТ, ЩФ, ЛДГ, концентрации общего белка, глюкозы и лактата в плазме крови. Определяли также протромбиновое время (ПТВ) с расчетом на его основе международного нормализованного отношения (МНО). Образцы печени исследовали гистологически. Результаты. Установлено, что на протяжении всего эксперимента наблюдалась повышенная концентрация продуктов ПОЛ и ПОБ в гомогенатах печени, наблюдалось увеличение концентрации МСМ в 1,7 раза. Через 1 сут. после введения токсической дозы адреналина наблюдалась гиперферментэмия, что проявлялось увеличением активности АЛТ и АСТ, отмечалось повышение активности ЛДГ. Через 10 сут. после начала эксперимента выявлена гипоферментэмия: активность АЛТ и АСТ уменьшилась, уровень активности ЛДГ оставался повышенным. Уровень общего белка превышал уровень такового в группе животных, у которых исследования проводились через 1 сут. после начала эксперимента, ПТВ также продолжало снижаться. Гистологическая картина свидетельствует о нарушении кровоснабжения, что проявлялось плазматизацией, как в центральных, так и в малых сосудах. Со стороны гепатоцитов как в центре, так и на периферии отмечались изменения по типу зернистой дистрофии, в отдельных участках - вакуольной дистрофии. Заключение. Полученные результаты свидетельствуют, что адреналин в токсических дозах, провоцирует появление катотоксического эффекта, характеризующегося активацией окислительного статуса в печени, что ведет к морфологическим изменениям ткани органа, сопровождающимися гиперферментемией, смещением метаболического гомеостаза в сторону катаболизма. The purpose. The blood biochemical parameters characterizing the functional state of the liver, and the morphological profile of the body after a single exposure to a toxic dose of adrenaline were studied. Methods. Studies were conducted on 60 adult rats (female) weighing 0.15-0.2 kg, were divided into groups: intact animals; experience - animals, injected with epinephrine hydrochloride intraperitoneally in a dose of 0.5 mg/kg. All kinds of Biological material (blood, liver) were collected out through one and ten days after the start of the experiment. The degree of influence of high doses of epinephrine were evaluated in terms of lipid peroxidation (LPO) and protein (PSP) in liver homogenates, the concentration of average weight molecules (MSM), the activity of ALT, AST, alkaline phosphatase, LDH, total protein concentration, glucose and lactate in the blood plasma, as well as the determination of the prothrombin time (PTT) with the counting on the basis thereof of international normalized ratio (INR). Histology of the liver was studied by light microscopy. Results. It was found that throughout the experiment, there was an increased concentration of lipid peroxidation products and protein in liver homogenates, there was an increase in the concentration of MSM 1.7. Twenty-four hours after the administration of a toxic dose of adrenaline observed hyperenzymemia that manifested an increase in the activity of ALT and AST, was an increase in LDH. After 10-day five after the start of the experiment established the presence hyperenzymemia activity decreased ALT and AST, LDH activity remained elevated. total protein level was higher than in the group of animals in which investigations were conducted one day after the start of the experiment, PTV also continued to decline. In histological sections of the development of a pathological condition characterized by circulatory disturbance - plasmatization, both in central and in small vessels. From the hepatocytes both in the center and the periphery had changes granular dystrophy type, to some extent vacuolar.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Shmelkova, E. O., M. A. Slugina, A. A. Meleshin, and E. V. Romanova. "Разработка и тестирование универсальных праймеров для ПЦР-амплификации генов-ортологов β-фруктофуранозидазы (Pain-1) у видов и сортов картофеля." Kartofel` i ovoshi, no. 11 (November 7, 2018). http://dx.doi.org/10.25630/pav.2018.95.11.007.

Full text
Abstract:
Работа посвящена разработке и тестированию универсальных праймеров для ПЦР-амплификации полноразмерных генов-ортологов β-фруктофуранозидазы (кислой вакуолярной инвертазы) у видов и сортов картофеля (Solanum tuberosum). Крахмал – основной источник энергии и резервный углевод, накапливающийся в амилопластах клубней. Образовавшаяся в результате фотосинтеза молекула глюкозы при реакции с фруктозой образует сахарозу – основную транспортную форму углеводов в растении. В клубни сахароза доставляется по флоэме (апопластный путь), где в межклеточном пространстве расщепляется до глюкозы и фруктозы, которые затем проникают в клетки паренхимы. Глюкоза служит в дальнейшем субстратом для синтеза крахмала в амилопластах. Однако при воздействии пониженных температур крахмал в клубнях картофеля разрушается до редуцирующих сахаров. Параллельно этому процессу идет ресинтез сахарозы до глюкозы и фруктозы за счет фермента кислой вакуолярной инвертазы (β-фруктофуранозидазы), кодируемой геном Pain-1. В совокупности эти процессы приводят к избыточному накоплению моносахаров в клубнях картофеля, так называемому холодовому осахариванию (cold-induced sweetening). При этом создаются условия для интенсивного образования меланоидинов, вызывающих потемнение мякоти картофеля, что значительно ухудшает товарное качество продукта. Таким образом, изучение гена Pain-1, кодирующего вакуолярную инвертазу, а именно, его идентификация и анализ структуры – важная задача, необходимая для поиска доноров, устойчивых к холодовому осахариванию. Первоочередная задача для этого – разработка и тестирование праймерных комбинаций, позволяющих амплифицировать полноразмерный ген у диких видов картофеля, а также сортов и линий культивируемого картофеля (S. tuberosum). В данной работе приведены результаты разработки и тестирования универсальных праймеров, с помощью которых можно амплифицировать как полноразмерные гены-ортологи, так и фрагменты гена Pain-1, а также подобраны оптимальные условия для проведения ПЦР реакции. Было разработано 6 праймерных комбинаций (PainF – PainR, PainF – Pain1exR, Pain1exF – Pain3exR, Pain2inF – Pain2inR, Pain3exF – Pain5exR, Pain5exF – PainR), среди которых комбинация PainF – PainR позволяла амплифицировать полноразмерный ген, остальные – внутренние и будут использованы в дальнейшем при секвенировании фрагментов исследуемого гена. Эти праймеры были успешно протестированы на 15 образцах, включающих представителей пяти дикорастущих видов картофеля (S. gourlay, S. chacoense, S. pinnatissectum, S. stoloniferum, S. vernei) и десяти сортов российской и зарубежной селекции (Гала, Ласунок, Ред Скарлетт, Рассет Бербанк, Мирас, Башкирский, Жуковский ранний, Матушка, Елизавета, Сударыня).The purpose of research is design and testing of universal primers for PCR amplification of full-length-fructofuranozidase orthologs genes (acid vacuolar invertase) in wild species and potato (Solanum tuberosum) varieties. Starch is the main source of energy and a reserve carbohydrate, that accumulates in tubers amyloplasts. Glucose molecule, produced by photosynthesis, reacts with fructose and forms sucrose, which is the main transport type of carbohydrates in the plant. In the tuber, sucrose is delivered via phloem (apoplast), where it splits into glucose and fructose, which then go to the parenchyma cells. Glucose is a further substrate for the starch synthesis in amyloplasts. However, low temperatures influence on potato tubers leads to starch break down to reducing sugars. In parallel to this process there is happens resynthesis of sucrose to glucose and fructose by acid vacuolar invertase enzyme (β-fructofuranosidase) encoded by Pain-1 gene. Together, these processes lead to an excessive accumulation of monosaccharides in potato tubers. This process also called as cold-induced sweetening. It creates conditions for the intensive formation of melanoidins, which cause a potato tubers darkening, which considerably impairs the commercial quality of the product. Thus, the study Pain-1 gene that encodes the vacuolar invertase (its identification and structure analysis) is an important task required for the search of donors resistant to cold-induced sweetening. The primary task for this is the design and testing of primer combinations that allow to amplify the full-length gene in wild potato species, varieties and lines of cultivated potato. In this work, we develop and test universal primers, that can amplify both full-length orthologs and fragments of the Pain-1 gene, and also select the optimal conditions for carrying out the PCR reaction. Summary. The purpose of research is design and testing of universal primers for PCR amplification of full-length-fructofuranozidase orthologs genes (acid vacuolar invertase) in wild species and potato (Solanum tuberosum) varieties. Starch is the main source of energy and a reserve carbohydrate, that accumulates in tubers amyloplasts. Glucose molecule, produced by photosynthesis, reacts with fructose and forms sucrose, which is the main transport type of carbohydrates in the plant. In the tuber, sucrose is delivered via phloem (apoplast), where it splits into glucose and fructose, which then go to the parenchyma cells. Glucose is a further substrate for the starch synthesis in amyloplasts. However, low temperatures influence on potato tubers leads to starch break down to reducing sugars. In parallel to this process there is happens resynthesis of sucrose to glucose and fructose by acid vacuolar invertase enzyme (β-fructofuranosidase) encoded by Pain-1 gene. Together, these processes lead to an excessive accumulation of monosaccharides in potato tubers. This process also called as cold-induced sweetening. It creates conditions for the intensive formation of melanoidins, which cause a potato tubers darkening, which considerably impairs the commercial quality of the product. Thus, the study Pain-1 gene that encodes the vacuolar invertase (its identification and structure analysis) is an important task required for the search of donors resistant to cold-induced sweetening. The primary task for this is the design and testing of primer combinations that allow to amplify the full-length gene in wild potato species, varieties and lines of cultivated potato. In this work, we develop and test universal primers, that can amplify both full-length orthologs and fragments of the Pain-1 gene, and also select the optimal conditions for carrying out the PCR reaction. In total 6 primer combinations were designed (PainF - PainR, PainF - Pain1exR, Pain1exF - Pain3exR, Pain2inF - Pain2inR, Pain3exF - Pain5exR, Pain5exF - PainR), where PainF - PainR primer combination allowed to amplify a full-sized gene, the rest are internal and will be used in the further fragments sequencing of the β-fructofuranosidase gene. These primers were successfully tested on 15 samples, including five wild species of potato (S. gourlay, S. chacoense, S. pinnatissectum, S. stoloniferum, S. vernei) and ten varieties of Russian and foreign breeding (Gala, Lasunok, Red Scarlet , Rasset Burbank, Miras, Bashkirsky, Zhukovsky ranniy, Matushka, Elizaveta, Sudaryna).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Arsyutov, O. V., V. P. Arsyutov, L. I. Cherkesov, A. A. Vazanov, L. N. Ivanov, and A. N. Volkov. "Пуриновый обмен у пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости." ZHurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 1 part: 64 (March 31, 2020). http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2020.01.118-123.

Full text
Abstract:
Цель работы - изучение динамики активности основного фермента пуринового катаболизма ксантиноксидазы у пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости в послеоперационном периоде. Методика. В клиническую группу вошли 238 больных (166 мужчин и 72 женщины) в возрасте 18-62 лет с различной острой хирургической патологией органов брюшной полости. Оценивали состояние мочекислого обмена и ПОЛ. Определяли активность ксантиноксидазы модифицированным методом J.H. Marimont, M. London. В параллельных пробах крови определяли концентрацию молекул средней массы (СМ254 и СМ280), уровень мочевины, креатинина, гемоглобина, билирубина, калия, глюкозы и общего белка, активность ферментов АлАТ и АсАТ, а также проводили подсчет количества лейкоцитов, эритроцитов, рассчитывали лейкоцитарный индекс интоксикации. Уровень малонового диальдегида определяли согласно рекомендациям A.L. Tappel, H. Lalkin, СМ254 и СМ280 - по Holloway C. и соавт. Нормой служила случайная выборка показателей, полученных при обследовании жителей Чувашской Республики. Результаты. Активность ксантиноксидазы больных при поступлении статистически значимо превышало норму. Начиная с 1-х сут после операции активность фермента возрастала, достигая максимума на 3-и сут, затем снижалась, приближаясь к 7-м сут к исходным значениям. Установлена прямая корреляция активности ксантиноксидазы с уровнем малонового диальдегида, что подтверждает сопряженность усиления пуринового катаболизма при острой хирургической патологии с активацией ПОЛ. Полученные результаты согласуются с данными авторов о вовлеченности ксантиноксидазы в продукцию свободных радикалов. Интенсификация процессов ПОЛ тесно связана с уровнем интоксикации в организме. Это доказывают выявленные нами прямые сильные корреляционные связи активности ксантиноксидазы с уровнем СМ254 и СМ280, количеством лейкоцитов и величиной лейкоцитарного индекса интоксикации. При неблагоприятном течении послеоперационного периода обнаружено 2 типа изменений активности фермента: у одних больных активность ксантиноксидазы статистически значимо повышалась, превышая исходный уровень, у других статистически значимо снижалась. Заключение. Изменение активности ксантиноксидазы при нарастании клинических признаков интоксикации, повышении лейкоцитарного индекса и уровня лейкоцитов может служить дополнительным прогностическим признаком развития послеоперационных осложнений.Introduction. Purine metabolism was studied in 238 patients aged 18 to 62 with various acute surgical pathologies of abdominal organs. The aim of the work was to study the dynamics of xanthine oxidase (XO), the major enzyme of purine catabolism, in patients with acute surgical pathology of abdominal organs in the postoperative period. Methods. The clinical group included 238 patients with various acute surgical pathologies of abdominal organs. Mean age of patients was 37.5+1.0, from 18 to 62. The group consisted of 166 males (69.7%) and 72 females (30.3%). In parallel blood samples, we measured indexes of lipid peroxidation (LP), uric acid metabolism, concentrations of middle molecules, bilirubin, alanine transaminase and aspartate transaminase, urea, creatinine, potassium, glucose, and crude protein; counted leukocytes and erythrocytes; and determined the hemoglobin value and leukocyte intoxication index (LII). XO activity was determined according to a method of J.H. Marimont and M. London modified at the Medical School of I. N. Uliyanov Chuvash State University. Concentration of malonic dialdehyde (MDA) was measured according to the recommendations of A.L. Tappel and H. Lalkin, and concentrations of middle molecules (MM254 and MM280) were measured according to C. Holloway et al. Normal values for serum concentrations of XO, MDA, MM254, and MM280 were determined using a random sample of Chuvash Republic residents. Results. Upon admission of patients, their XO activity significantly exceeded normal values. Starting from postoperative day 1, the enzyme activity increased, reached its maximum at day 3, then decreased, and approached the baseline values by day 7. A direct correlation of XO and MDA, the end product of lipid peroxidation (LP), was established, which confirmed that the increase in purine catabolism associated with acute surgical pathology is coupled with LP activation. The correlation between the increase in purine catabolism and LP activation in acute surgical pathology is consistent with multiple reports of XO involvement in free radical production. Conclusions. Intensity of LP processes is closely related to the degree of intoxication as evidences by direct, strong correlations of XO with concentrations of middle molecule 254, middle molecule 280, leukocyte count, and LII. In case of unfavorable postoperative course, two types of changes in the XO activity were identified. In some patients, the postoperative XO activity remained high significantly exceeding the normal values, whereas others had significantly decreased XO activity as compared to normal values. An increase or a sharp decrease in the XO activity with progressive clinical signs of intoxication along with increases in leukocyte count and LII can serve as an additional diagnostic sign of developing postoperative complications.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography