To see the other types of publications on this topic, follow the link: Модифікована ступінь.
Journal articles on the topic 'Модифікована ступінь'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Модифікована ступінь.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Olyanyshyn, T. V., and L. A. Yaremchuk. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АНАЛІЗУ ІЄРАРХІЙ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЛАКОФАРБОВОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ОСНОВНИМИ ВИРОБНИЧИМИ КРИТЕРІЯМИ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 9 (November 25, 2015): 312–22. http://dx.doi.org/10.15421/40250949.
Full textAbstract:
Досліджено можливість використання математичного апарату для розв'язання виробничих задач, пов'язаних із раціональним вибором за умовою існуючих альтернатив. Використано відомий метод аналізу ієрархій для визначення оптимального лакофарбового матеріалу (ЛФМ) з трьох альтернатив (алкідний органорозчинний лак, поліакриловий водоемульсійний лак та модифікована каніфоллю лляна олія) за технологічними, екологічними та економічними критеріями. Ступінь переваги одного критерію над іншим здійснено на основі експертного оцінювання з використанням шкали відносної важливості об'єктів Сааті. Досліджувані в роботі ЛФМ використовують підприємства галузі для опорядження столярно-будівельних виробів (вікна, двері, підлоги).
2
Omelchenko, T. M., O. A. Burianov, A. P. Lyabakh, and O. A. Turchin. "Корекційна остеотомія бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 11 (November 1, 2018): 71–73. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.11.71.
Full textAbstract:
Мета. Проаналізувати результати застосування модифікованої методики корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах без виражених деструктивно-дистрофічних змін травмованого гомілковостопного суглоба.
Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 37 пацієнтів, з них чоловіків - 16, жінок - 21, середній вік яких становив (38 ± 7) років. З моменту травми минуло від 6 до 15 міс, у середньому - (7,8 ± 1,9) міс. Під час рентгенологічного обстеження у пацієнтів виявлено післятравматичний остеоартроз гомілковостопного суглоба І-ІІ стадії за Келгреном - Лоуренсом.
Корекційна остеотомія включала поперечну остеотомію бічної кісточки гомілки на рівні суглобової щілини гомілковостопного суглоба, що уможливило виконати трьохплощинну корекцію положення кісточки та відновити співвідношення в гомілковостопному суглобі.
Функціональні результати оцінювали за шкалою AOFAS (American Orthopaedic Foot and Ankle Society Score) для гомілковостопного суглоба та заднього відділу стопи до та після хірургічного лікування. Ступінь прогресування остеоартрозу визначали за результатами рентгенографії в навантаженні згідно з класифікацією Келгрена - Лоуренса. Середній термін спостереження з аналізом результатів становив (1,9 ± 0,6) року.
Результати. Оцінка функціональних результатів за шкалою AOFAS у межах терміну спостереження зросла з (58,7 ± 2,4) до (86,2 ± 1,8) бала. Під час рентгенологічного обстеження у всіх пацієнтів спостерігали відновлення осі гомілковостопного суглоба, але у 8 (21%) пацієнтів виявили ІІІ стадію остеоартрозу, що свідчило про його прогресування.
Висновки. Модифікована методика корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки при її хибно консолідованих переломах дає змогу відновити конгруентність та біомеханічну вісь подкодженого суглоба, значно покращити його функціональну здатність та уповільнити прогресування післятравматичного остеоартрозу.
3
Khmil, S. V., I. I. Kulyk, and R. P. Mykula. "АНТИОКСИДАНТНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ НА ФОНІ ЕНДОМЕТРІОЗУ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 18, 2019): 56–63. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10031.
Full textAbstract:
Мета. Підвищити результативність протоколів допоміжних репродуктивних технологій з використанням комплексної прегравідарної терапії, у жінок з безпліддям на фоні генітального ендометріозу.
Матеріали і методи. Рандомізоване клініко-лабораторне дослідження було проведено серед 104 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Лікування безпліддя всім пацієнткам було проведено із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій – екстракорпоральне запліднення ЕКЗ/ICSI.
Результати. Після включення в програму допоміжних репродуктивних технологій, усіх жінок було обстежено та розділено на 2 групи, залежно від лікувальної схеми: І група – (контрольна) включала 51 пацієнтку з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась КОС за допомогою стандартного «довгого» протоколу; ІІ група – (дослідна) 53 жінки з ендометріоз-асоційованим безпліддям, яким проводилась модифікована схема КОС. Оцінку ефективності лікування із застосуванням прегравідарної терапії використовували наступні показники: сумарна доза р-ФСГ, тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооцит-кумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції, ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист.
Висновки. Прегравідарна терапія комбінацією препаратів інозитолу та вітаміну D, підвищує чутливість яйників до стимуляції та покращує результати допоміжних репродуктивних технологій. Проведення оперативних втручань у пацієнток із генітальним ендометріозом І та ІІ ступеня важкості рекомендовано після стимуляції суперовуляції у програмах ДРТ.
4
Dzhuman, Bohdan, and Fedir Zablotskyi. "ЗАСТОСУВАННЯ КВАДРАТУРНИХ ФОРМУЛ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ГРАВІТАЦІЙНОГО ПОЛЯ STHA-ФУНКЦІЯМИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 293–300. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-293-300.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. На сьогодні при побудові висотних мереж найточнішими залишаються традиційні методи геометричного нівелювання. Попри те, що застосування супутникових технологій є значно економічно вигіднішим і дозволяє отримати координати субміліметрового рівня точності, відсутність високоточних моделей геоїда не дозволяє повноцінно замінити ними традиційні методи. Тому дослідження і покращення методів і алгоритмів побудови поверхні геоїда є актуальною задачею. Постановка проблеми. Є чимало методів побудови поверхні геоїда. Останнім часом дедалі більшу популярність набирають параметричні методи, в основі яких лежить використання сферичних функцій Лежандра дійсного ступеня. До основних недоліків такого роду методів можна віднести те, що вони не є ортогональними у своїй області визначення. Виняток становлять STHA-функції. Відповідно при їх використанні можна застосувати квадратурні формули (напр., другий метод Неймана). Основна проблема полягає в тому, що такі квадратури мають дуже погану збіжність, і необхідно розробити модифіковані методи, які дозволятимуть обчислювати невідомі коефіцієнти мо-делі з меншими витратами часу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто публікації, в яких висвітлено основні етапи побудови потенціальних полів з використанням сферичних функцій дійсного ступеня. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Використання STHA-функцій для побудови високоточного регіонального гравітаційного поля є практично надзвичайно складною задачею через повільну збіжність квадратурних рядів.Постановка завдання. Розробити алгоритми, які дозволять покращити збіжність квадратурних рядів при використанні STHA-функцій для побудови високоточного регіонального гравітаційного поля.Виклад основного матеріалу. Розроблено модифікований метод застосування квадратурних формул Гаусса при моделюванні регіонального гравітаційного поля Землі STHA-функціями. Це дозволить будувати високоточні регіональні поверхні геоїда без надмірного використання ресурсів і часу. Висновки відповідно до статті. Запропоновано та апробовано методику для оптимізації обчислення невідомих гармонічних коефіцієнтів моделі регіонального гравітаційного поля з використанням квадратурних формул Гаусса.
5
Фещенко, Ю. І., Н. А. Литвиненко, М. В. Погребна, А. С. Сенько, Л. М. Процик, А. С. Лафета, and Н. В. Гранкіна. "Порівняння перших результатів дослідження ефективності різних скорочених стандартних або модифікованих режимів лікування хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 31. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-26.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Туберкульоз із мульти- та широкою лікарською стійкістю (МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ) залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я. Ефективність лікування цієї категорії хворих, попри велику кількість різних груп антимікобактеріальних препаратів (АМБП), є низькою: ефективного лікування досягають лише в 50 % випадків, у тому числі в Україні. Одні з причин втрати ефективності – тривалі курси антимікобактеріальної терапії (АМБТ) та завчасне припинення лікування (результат «втрачений для подальшого спостереження», що може бути встановлений у 20 % хворих). Окрім того, дедалі більше накопичується даних у світі щодо швидкого темпу розвинення резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) до нових АМБП – бедаквіліну та деламаніду. Саме тому вкрай актуальним є проведення наукових досліджень щодо розроблення скороченого режиму хіміотерапії, котрий дасть змогу за оптимальні (скорочені) терміни досягти достатнього рівня ефективності з максимальним рівнем прихильності хворих до лікування та мінімальним ризиком розвитку резистентності МБТ до нових АМБП.
Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне дослідження щодо вивчення різних за складом скорочених режимів АМБТ у 346 хворих на МЛС-ТБ, які розпочали лікування протягом 2017-2020 рр. на базі ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» та КЗ «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об’єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради». Короткі режими лікування (КРЛ) були такі: 1-ша група (72 хворих) – КРЛ, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ): 4ZEAmMfxCfzPtHhd 5ZEMfxCfz; 2-га група (123 хворих) – 1-й модифікований КРЛ (мКРЛ-1): 6ZMfxLzdCmCs 6ZMfxLzdCs; 3-тя група (81 хворий) – мКРЛ-2: 6BdqLzdLfxCfzCs 3BdqLzdLfx; 4-та група (70 хворих) – мКРЛ-3: 6BdqLzdMfxhdCs 3BdqLzdMfxhd.
Результати. На момент завершення дослідження «успішного лікування» досягли всі хворі, в яких застосовували всі мКРЛ, порівняно із 72,5 % пацієнтів на КРЛ за ВООЗ (p <0,05). Щодо мКРЛ, то 9-місячні були однакові за ефективністю з 12-місячним, і за жодного з цих режимів не спостерігалося рецидивів. Але було визначено тенденцію: при 12-місячному режимі (мКРЛ-1) зареєстровано 5,8 % перерв у лікуванні. Обидва 9-місячні модифіковані скорочені режими, що вивчалися, були однаково ефективними: припинення бактеріовиділення відбулося в усіх хворих у термін 41,8±3,2 доби проти 38,9±3,2 доби. Переносимість лікування була значно кращою серед хворих, які отримували режим лікування з моксифлоксацином порівняно з левофлоксацином і клофазиміном (p <0,05): загальна кількість побічних реакцій була зафіксована в 30,0 % проти 64,2 % хворих, кількість побічних реакцій 3-4 ступеня вираженості була однаковою.
Висновки. Скорочені режими, як стандартний, так і модифіковані, показали високу ефективність у хворих на МЛС-ТБ. Протягом перших 2 місяців лікування негативація культури відбувалася більш ніж у 80,0 % хворих. Прийнятнішими для використання є 9-місячні мКРЛ. Зважаючи на профіль безпечності, пріоритетним для використання є модифікований скорочений режим із моксифлоксацином порівняно з левофлоксацином і клофазиміном.
6
Міщук, В. Г., Г. В. Григорук, and М. І. Бацур. "ДЕТЕРМІНАНТИ ЯКОСТІ СНУ У ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ У ПОЄДНАННІ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОЇ КИШКИ З ЗАПОРМИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 122–27. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12810.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Одним з можливих патогенетичних, потенційно модифікованих факторів ризику розвитку ожиріння, артеріальної гіпертензії та синдрому подразненої кишки з запорами можуть бути порушення тривалості та якості сну і поява епізодів нічного апное, хоча їх вираження та глибина при коморбідності цих трьох захворювань не вивчалася.
Мета – вивчити характер змін якості сну у хворих на ожиріння, артеріальну гіпертензію у поєднанні з синдромом подразненої кишки з запорами.
Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на СПКз, 18 – на артеріальну гіпертензію без супутньої патології, II ступеня, II стадії з нормальною масою тіла, та 120 хворих із коморбідністю ожиріння різного ступеня у поєднанні з АГ та СПКз. Для оцінки якості сну збирали сомнологічний анамнез, хворі заповнювали анкету бальної оцінки суб’єктивних характеристик сну, анкету скринінгу синдрому денної сонливості (Епвортської шкали) та скринінгу синдрому апное під час сну.
Результати. Аналіз симптомів суб’єктивної оцінки якості сну свідчить про зниження даного показника у хворих із коморбідною патологією у 1,9 раза, порівняно зі здоровими, в 1,7 раза у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та у 1,59 раза у обстежених із СПКз. Результати оцінки показників Епвортської шкали сну свідчать, що сонливість в денний час у хворих з коморбідною патологією відмічалась у 2,4 раза (Р<0,01) частіше, ніж у пацієнтів з АТ та СПКз без супутньої патології. Найбільше вираження проявів синдрому обструктивного апное під час сну у хворих з поєднанням ожиріння, артеріальної гіпертензії та СПКз була у 4,3 раза вираженішою, ніж у здорових, а при АТ – у 2,8, тоді, як при СПКз менше у 1,4 раза.
Висновки. Отримані дані дослідження свідчать, що недостатня якість та тривалість нічного сну, зростання числа і вираження епізодів нічного апное сну властиві як для хворих на СПКз і АГ, так і особливо для хворих з їх поєднанням з ожирінням різного ступеня, що може бути потенційно модифікованим фактором прогресування коморбідної патології та потребує медикаментозної корекції.
7
Karatchentsev, Yu I., O. M. Biletska, I. V. Chernyavska, K. V. Mysyura, O. G. Dorosh, A. O. Chernyayeva, O. O. Gasanova, and N. A. Kravchun. "Діагностика діабетичної енцефалопатії за даними психометричних тестів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 1.57 (March 18, 2014): 9–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.1.57.2014.76397.
Full textAbstract:
Обстежені 55 хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки й енцефалопатією, із них 31 жінка (56,4 %) і 24 чоловіки (43,6 %). У процесі обстеження оцінювали показники психометричних тестів за результатами проведення тесту MMSE+. Методика MMSE+ полягала в модифікації стандартного тесту MMSE: сумовані бали вищезгаданого тесту й тестів зв’язування чисел, малювання годинника і п’яти слів. Проведена також оцінка емоційного стану за допомогою методики самооцінки депресії Цунга. При аналізі результатів дослідження когнітивних функцій отримані клінічно значимо низькі бали в жінок порівняно з чоловіками (p < 0,01). Модифікована методика MMSE+ виявила когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки у 70,4 % пацієнтів на відміну від стандартного тесту MMSE, за результатами якого встановлені когнітивні порушення середнього ступеня тяжкості лише у 29,6 % хворих. Згідно з результатами застосування методики самооцінки депресії Цунга встановлено, що депресія більш віражена в жінок. Модифікована методика MMSE+ має високу чутливість при діагностиці ранніх когнітивних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки. Порушення когнітивних функцій, а також емоційні порушення у вигляді депресії частіше трапляються в жінок.
8
Polkovnikov, O. Yu. "Хірургічне лікування ускладненого аневризматичного субарахноїдального крововиливу." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 1 (March 24, 2019): 40–43. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.01.40.
Full textAbstract:
Мета. Покращення результатів хірургічного лікування ускладненого аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу. Матеріали і методи. Із 213 хворих з субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву церебральних аневризм у 121 (56,8%) хворого констатовано ускладнений перебіг. Усім цим хворим проведено хірургічне лікування, яке передбачало оклюзію аневризми. Результати. У 68 (56%) хворих застосовано мікрохірургічне кліпування, у 53 - ендоваскулярну емболізацію. Хірургічні втручання у 84,3% хворих виконані протягом перших двох тижнів. У ряді спостережень застосовано комбіноване та багатоетапне хірургічне лікування. Позитивну динаміку отримано у 75 (61,9%) хворих, у тому числі у 59 (48,8%) хворих - хороший функціональний результат (1 - 2 ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна). У 23 (19%) хворих результат був несприятливий (4 - 5 ступінь інвалідизації). Померли 23 (19%) пацієнти. Висновки. Назріла потреба в нагальному напрацюванні уніфікованої класифікації ускладнень аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу, вивченні ефективності різноманітних хірургічних методів лікування та визначенні критеріїв вибору методу та термінів виконання втручання у залежності від типу внутрішньочерепного крововиливу.
9
Rubtsov, YU. "Щодо розробки комплексної моделі «категорія дефекту – склад модифікованого бетону» для ремонтно-відновлювальних робіт морських портових гідротехнічних споруд пальового типу." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 61 (September 8, 2020): 154–66. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-1-154-166.
Full textAbstract:
Проаналізовані фактичні умови роботи і результати інженерних обстежень конструкцій морських портових гідротехнічних споруд пальового типу. Сформулювана системна модель «категорія дефекту – склад модифікованого бетону», що дозволяє дослідити і впровадити оптимальні склади модифікованих бетонів для ремонтновідновлювальних робіт наявних конструктивних елементів в залежності від ступеня їх пошкодженості, що характеризується запропонованими «Модулями пошкоджуваності бетону».
10
Teslyuk, V. M., and A. I. Pukach. "РОЗРОБЛЕННЯ МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ ФРАКТАЛЬНОГО СТИСНЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 314–21. http://dx.doi.org/10.15421/40250851.
Full textAbstract:
Розроблено модифікований алгоритм фрактального стиснення зображень, а також відповідні моделі на основі кольорових мереж Петрі, закладені в основу розробленого модифікованого методу фрактального стиснення зображень, призначеного для збільшення швидкодії фрактального методу із збереженням високого ступеня компресії та збереження оптимальної якості вихідного зображення, та спрощення його програмної реалізації з метою подальшого дослідження та практичного застосування переваг сімейства фрактальних методів компресії зображень.
11
Шевченко, О. В. "Дослідження впливу барію та церію на процес графітизації та структуру фрикційного сірого чавуну." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 188–93. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-188-193.
Full textAbstract:
В статті досліджено вплив барію та церію на процес графітизації та структуру фрикційного сірого чавуна, а саме вплив цих хімічних елементів на морфологію, розподіл та дисперсність цементиту та графіту. Для модифікування чавуна було використано два типи лігатур: лігатуру СіітМіш-1 (Si-Ca) та лігатуру ЦІСМ (Si-Ca-Ba-Ce). Встановлено оптимальні концентрації лігатур, які забезпечують необхідну ступінь графітизації чавуна, попереджують утворення ледебуриту та обмежують вміст вторинного цементиту на припустимому рівні. Встановлено, що модифікування чавуна лігатурою ЦІСМ, що містить барій та церій, дозволяє повністю подавити утворення міждендритного графіту, який суттєво знижує фрикційні характеристики чавуна. Доведено, що модифікування сірого фрикційного чавуну комплексною лігатурою, що містить барій та церій, дозволяє приблизно втричі зменшити довжину графітних включень порівняно із чавуном, модифікованим силіко - кальцієвою лігатурою.
12
Lakhno, Valery, Andriy Blozva, Yehor Chasnovskyi, Olena Kryvoruchko, and Alona Desyatko. "АУДИТ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРО-НЕЧІТКОЇ СИСТЕМИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(25) (2021): 125–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-125-137.
Full textAbstract:
У статті запропоновано заходи щодо вдосконалення процедур аудиту інформаційної безпеки (АІБ) для різних об’єктів інформатизації (ОБІ). Показано, щооцінкурівняступеняінформаційноїбезпеки (ІБ) для ОБІ доцільно проводити на основі оцінювання результативності безлічі критеріїв методу аналізу ієрархій (МАІ). При цьому така оцінка ступеня ІБ і всі пов’язані з нею процедури аудиту АІБ, найбільш ефективні для багатостороннього оцінювання ІБОБІ. Запропоновано модифікований метод аналізу ієрархій, на основі застосування апарату теорії нечітких множин і нейронних мереж. Цей метод дає можливість менеджменту приймати обґрунтовані управлінські рішення у сфері ІБОБІ
13
Аравіцька, Марія, and Олена Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 64–72. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.64-72.
Full textAbstract:
Резюме. Розглянуто проблеми, пов’язані з виникненням ожиріння, та сучасні стратегії його профілактики та лікування. Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя у процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, анкетування, обстеження. Результати. Обстежено осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня, яких було розподілено на дві групи. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризику виникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторно визначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла. Початкове анкетування показало значне поширення модифікованих етіологічних факторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всіма запитаннями анкети визначалося значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння. На фоні застосування програми реабілітації з використанням заходів для утримання комплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маси тіла. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворих на ожиріння, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшенню маси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодо модифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, ожиріння, модифікація стилю життя.
14
Duve, K. V., T. S. Mishchenko, and S. I. Shkrobot. "ЗМІНИ КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ У ПАЦІЄНТІВ У ВІДНОВНОМУ ТА РЕЗИДУАЛЬНОМУ ПЕРІОДАХ АНЕВРИЗМАЛЬНОГО СУБАРАХНОЇДАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (January 31, 2019): 124–28. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9788.
Full textAbstract:
Аневризмальний субарахноїдальний крововилив (аСАК) характеризується високою летальністю (від 32 до 67 %), значною частотою неврологічних ускладнень, суттєвою інвалідністю пацієнтів та зниженням якості життя. Статистичні дані свідчать, що зміни у когнітивній сфері хворих після перенесеного аСАК поглиблюються при наявності у них депресії, тривоги та порушення сну.
Мета дослідження – оцінити зміни когнітивної сфери пацієнтів, які перенесли аСАК залежно від віку, статі, тяжкості крововиливу в гострому періоді (шкала Hunt-Hess), клініко-анатомічної форми перенесеного крововиливу, локалізації аневризми та методу її оперативного виключення.
Матеріали і методи. Обстежено 114 пацієнтів у віці від 22 до 59 років, з них – 74 чоловіки та 40 жінок. Оцінку когнітивного функціонування проводили з використанням Монреальського Когнітивного Тесту (MoCA). Ступінь функціонального відновлення та інвалідизації визначали відповідно до модифікованої шкали Ренкіна. Для оцінки активності повсякденної життєдіяльності використовували індекс Бартела. Стан психоемоційної сфери оцінювали, застосовуючи Госпітальну шкалу тривожності й депресії (HADS).
Результати досліджень та їх обговорення. Когнітивні розлади різного ступеня вираження було виявлено у 85,96 %: легке когнітивне зниження – у 43,86 %, помірне – в 23,69 %, деменцію – 18,42 %. З-поміж усіх рубрик шкали найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті. Пацієнти, у яких діагностували депресію, демонстрували нижчі показники шкали MoCA (r=-0,325; p=0,001). Встановлено кореляційну залежність між результатом MoCA-тесту та ступенем тяжкості у гострому періоді (за шкалою Hunt-Hess) – (r=-0,310; p=0,001), а також індексом Бартела – (r=0,305; p=0,001). Не було встановлено достовірної різниці у результатах MoCA-тесту в групах пацієнтів, яких поділили за віком, статтю, локалізацією аневризми та методом її оперативного виключення. Проте відмічено достовірно (p<0,01) нижчі показники MoCA-тесту в пацієнтів із субарахноїдально-паренхіматозно-вентрикулярним крововиливом ((19,09±1,83) бала), порівняно з групою хворих, які перенесли субарахноїдальний крововилив ((22,84±0,43) бала).
Висновки. Середній бал за шкалою MoCA становив (21,71±0,37) бала, що відповідає помірному когнітивному зниженню. Згідно з отриманими даними з-поміж усіх рубрик найбільших змін зазнали функції зорово-конструктивних навичок, мови та пам’яті (p<0,05).
15
Ankin, M. L., and V. L. Shmahoi. "Значимість патогенетичного підходу та обсягу реостеосинтезу в лікуванні порушень консолідації переломів діафіза кісток гомілки." TRAUMA 16, no. 2 (June 3, 2015): 62–66. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.2.16.2015.80262.
Full textAbstract:
Мета дослідження: шляхом порівняльного аналізу визначити ступінь впливу обсягу й методів реостеосинтезу на строки відновлення працездатності та результативність оперативного лікування порушень зрощення переломів великогомілкової кістки.Матеріали та методи. За період 2008–2013 рр. в Ортопедо-травматологічному центрі Київської обласної клінічної лікарні № 1 проходили оперативне лікування 143 пацієнти з порушеннями зрощення кісток гомілки. Визначали системні чинники порушень зрощення, проводили комплексне патогенетичне оперативне лікування. Результати лікування оцінювали якісно й за часом відновлення працездатності. Порівнювали групи пацієнтів, що відрізнялися за обсягом проведення реостеосинтезу.Результати. При контрольному обстеженні пацієнтів у строк 12 місяців після реостеосинтезу в 131 пацієнта відзначений позитивний результат зрощення перелому. У 5 пацієнтів були ускладнення, загострення посттравматичного остеомієліту. У 7 пацієнтів проводили повторні оперативні втручання. При оцінці результатів лікування за модифікованою шкалою Neer — Grantham — Shelton не виявлено статистично значущої відмінності в групах, що відрізнялися за обсягом і методами реостеосинтезу (p = 0,997). При оцінці термінів лікування відзначили статистично незначущі розбіжності (р = 0,631) в скороченні періоду відновлення працездатності при використанні комбінації методів реостеосинтезу із застосуванням кісткової пластики й методів стимуляції остеогенезу й ангіогенезу.
16
Аравіцька, M., and O. Лазарєва. "Значення комплаєнтності пацієнтів у довготривалій модифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (February 15, 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.91-99.
Full textAbstract:
Мета. Визначити значення реабілітаційної комплаєнтності пацієнтів у довготриваліймодифікації стилю життя в процесі корекції маси тіла в рамках програми фізичної терапії.Методи. Обстежено 288 осіб другого зрілого віку з аліментарно-екзогенним ожирінням І–ІІІ ступеня. За результатами визначення реабілітаційного комплаєнсу їх було поділено надві групи. Групу порівняння становили особи з низьким рівнем комплаєнсу, які були інфор-мовані про ризики ожиріння та принципи зменшення маси тіла. Основну групу становилиособи з високим рівнем комплаєнсу, які проходили річну програму корекції із застосуваннямзаходів для підтримки комплаєнсу, модифікації харчування, збільшення фізичної активно-сті, лімфодренажу, психокорекції. Контрольну групу становили 60 осіб з нормальною масоютіла. За допомогою анкетування визначали поширеність модифікованих факторів ризикувиникнення ожиріння у стилі життя. Після впровадження реабілітаційної програми повторновизначали їх поширеність; ефективність програми визначали за динамікою індексу маси тіла.Результати. Початкове анкетування показало значну поширеність модифікованих етіологічнихфакторів ожиріння. У пацієнтів основної групи після річного періоду спостереження за всімазапитаннями анкети визначалось значне зменшення поширеності факторів ризику ожиріння.На фоні застосування програми реабілітації із використанням заходів для утриманнякомплаєнсу на високому рівні досягнуто статистично значущого покращення індексу маситіла. Висновок. Високий рівень комплаєнсу сприяє тривалій модифікації стилю життя хворихожирінням, виконанню ними наданих рекомендацій і, як наслідок, значному зменшеннюмаси тіла. Низький рівень комплаєнсу супроводжується невиконанням рекомендацій щодомодифікації стилю життя та відсутністю зменшення маси тіла.
17
Khmil, S. V., I. I. Kulyk, and R. P. Mykula. "КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ У ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ У ПРОГРАМАХ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (February 5, 2019): 103–7. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9814.
Full textAbstract:
Ендометріоз – дисгормональне, імунозалежне захворювання, що характеризується доброякісним, вогнищевим розростанням тканини з наявними епітеліальними і стромальними елементами, які властиві ендометрію в міометрії чи інших органах статевої системи і поза нею. Основними клінічними проявами даного захворювання є персистуючий біль та у 25–50 % жінок – безпліддя.
Мета дослідження – удосконалити метод лікування ендометріозасоційованого безпліддя у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) із використанням препаратів, що покращують якість яйцеклітин.
Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 94 жінки репродуктивного віку з безпліддям та гістологічно підтвердженим діагнозом генітального ендометріозу. Середній вік обстежених жінок з ендометріозасоційованим безпліддям становив (31,9±2,7) року. Середня маса тіла складала (72,2±3,4) кг. Тривалість безпліддя серед обстежених пацієнток була від 3 до 10 років при середньому значенні (6,2±1,4) року. Первинне безпліддя виявлено у 63 пацієнток із 94 (67 %), вторинне – у 31 пацієнтки (33 %). Алгоритм ведення пацієнток із безпліддям виконували відповідно до наказів МОЗ України № 787 від 09.09.2013 р. “Про затвердження порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”. Перед програмою ДРТ було проведено збір даних щодо попереднього обстеження та лікування подружніх пар із подальшим обов’язковим стандартним протоколом обстеження (ОСПО).
Результати дослідження та їх обговорення. У статті показано ефективність комплексної терапії препаратами “FT 500 plus” та “Олігодетрим” у жінок із безпліддям на тлі генітального ендометріозу перед проведенням контрольованої оваріальної стимуляції. Пацієнток додатково поділили на групи залежно від проведених оперативних втручань. Стимуляцію здійснювали за допомогою стандартного “довгого” протоколу з а-ГнРГ і використанням тригера хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ).
Оцінку ефективності якості лікування проводили за такими показниками: сумарна доза рекомбінантного фолікулостимулюючого гормону (р-ФСГ), тривалість стимуляції, кількість фолікулів діаметром більше 17 мм на момент введення тригера фінального дозрівання фолікулів, сумарний коефіцієнт ефективності отриманих ооциткумулюсних комплексів при трансвагінальній пункції (ТВП), ступінь зрілості ооцитів, частоту дегенеративних змін в яйцеклітинах, відсоток запліднення, дроблення ембріонів, вихід бластоцист.
Висновки. Застосування модифікованих схем контрольованої овуляторної стимуляції (КОС) з ад’ювантною терапією із метою корекції оксидативних порушень дозволяє покращити загальну відповідь яєчників на стимуляцію, підвищити кількість ооцитів, ступінь їх зрілості та якості, коефіцієнт запліднення та вихід бластоцист у хворих із безпліддям на тлі генітального ендометріозу.
18
Стріха, Л. О., Т. В. Підпала, О. І. Петрова, and А. В. Зюзько. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ ТА ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОДУКЦІЇ." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 4 (November 26, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.6.
Full textAbstract:
Метою роботи є дослідження якості олії соняшникової нерафінованої, виготовленої за оптимізованої технології. Експериментальна робота передбачала модернізацію тех- нологічного обладнання під час виконання операцій пресування та фільтрації та оптимі- зацію параметрів. У процесі виробництва олії соняшникової нерафінованої перспективним є викори- стання попереднього віджиму шляхом пресування на форпресах МП-68 за тиску в серед- ній частині зеєрного простору 1,67–2,23 МПа з отриманням 60–85% форпресованої олії та форпресованої макухи, яку направляють на додатковий витяг олії. Аудит показав, що удосконалення потребує розділення неоднорідних систем (суспен- зій). Це можливе у разі використання спеціальних фільтруючих перегородок, які пропуска- ють рідку фазу (олію) і затримують тверду (віск). Також використовують спеціальні допоміжні фільтруючі засоби, роль яких полягає у захисті фільтруючої перегородки від закупорки пор; підтримання високої швидкості фільтрації та забезпечення потрібної чистоти фільтрату. Аналіз органолептичних та фізико-хімічних показників олії соняшникової нерафінова- ної, виготовленої за класичної та оптимізованої технології, яка включала використання удосконалених перфорованих вальців під час подрібнення, поліпшення параметрів форпре- сування та модифікованих фільтруючих перегородок (2 спосіб), довів ефективність цих прийомів, оскільки продукція відповідала вимогам державного стандарту. Встановлено, що запропоновані нами підходи забезпечили масову частку нежирових домішок не більше ніж 0,028%, а ступінь прозорості не більше ніж 26,1 фем. Безпечність продукції підтверджується мікробіологічними показниками олії – кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів не перевищувала 381 КУО/г (норма – 500). Застосування удосконаленої технології переробки сировини підвищило ефективність виробництва та якість олійної продукції.
19
Volyansky, A. M., A. Yu Kikh, A. P. Kaliman, T. A. Tarnavskaya, V. I. Golovatenko, and E. A. Shapran. "Застосування міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я в індивідуальній реабілітації пацієнтів із спондилогенною шийною мієлопатією." Ukrainian Journal of Military Medicine 1, no. 4 (January 4, 2021): 35–43. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-035.
Full textAbstract:
Мета дослідження: виявити особливості застосування МКФ в індивідуальній мультипрофесійній реабілітації пацієнта із спондилогенною шийною мієлопатією.
Матеріали та методи. Реабілітаційний процес та оцінку його ефективності розглянуто на окремому прикладі пацієнта віком 38 років, який був переведений на етап підгострої стаціонарної реабілітації до Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру на 18-й день після проведеного йому оперативного лікування. Реабілітація цьому пацієнтові проводилась на протязі 2-х етапів тривалістю 33 і 32 дні з двотижневим амбулаторним інтервалом між ними. Для визначення проблем в стані здоров’я пацієнта використовувався категорійних профіль МКФ хворих з травмою спинного мозку. Ступінь тяжкості ураження спинного мозку визначали за допомогою шкали ASIA. Інтенсивність больового синдрому досліджували за допомогою візуально-аналогової шкали. Міру незалежності хворого оцінювали із застосуванням індексу Бартела. Сила м’язів визначалась за шестибальною шкалою (L.McPeak, 1996; М.Вейсс, 1986). Рівень спастичності м’язів оцінювався за допомогою модифікованої шкали Ашворта (Bohannon R.W., Smith M.B., 1987). Згідно госпітальної шкали (Hospital Anxiety and Depression Scale) визначали ступінь тривоги і депресії.
Результати. В статті розглянуто ефективність застосування Міжнародної класифікації функціонування в індивідуальній мультипрофесійній реабілітації пацієнта із спондилогенною шийною мієлопатією, який був переведений на етап підгострої стаціонарної реабілітації. Показано, що застосування категорійного профілю МКФ значно прискорило виявлення основних проблем в стані здоров’я пацієнта. Встановлено, що оцінка динаміки кваліфікатора кодів МКФ дала можливість визначити ефективність реабілітаційних заходів і фіксувати результативність роботи кожного фахівця мультипрофесійної команди. Показано можливість створення підсумкового документа на основі МКФ про стан здоров’я хворого. Доведено, що використання МКФ дозволило фахівцям мультипрофесійної команди встановити цілі реабілітації і призначити комплекс реабілітаційних втручань, що в свою чергу дало можливість збільшити незалежність хворого в самообслуговуванні, покращити його мобільність та розпочати відновлення ходи.
Висновки. Визначення проблем щодо функції, структури, активності і участі пацієнта із спондилогенною шийною мієлопатією за допомогою МКФ дозволило фахівцям мультипрофесійної команди встановити цілі для їх вирішення та призначити і виконати комплекс реабілітаційних втручань, що в свою чергу дало можливість збільшити незалежність хворого в самообслуговуванні, покращити його мобільність та розпочати відновлення ходи. Визначення категорійного профілю МКФ дозволило оцінити ефективність реабілітації пацієнта із спондилогенною шийною мієлопатією і показало кращі результати в покращенні мобільності та дещо гірші досягнення в збільшенні незалежності і відновленні ходи, що вказує на необхідність проведення подальших досліджень для вирішення вказаних проблем. Застосування міжнародної класифікації функціонування в роботі мультипрофесійної команди, дозволяє удосконалити існуючу систему надання медичної допомоги військовослужбовцям з ураженням спинного мозку, прискорити відновлення незалежності у повсякденному житті та повернення до служби.
20
Lytvynets, L. Ya. "Окислювальний стрес та антиоксидантний захист у дітей із різним ступенем контролю за бронхіальною астмою." CHILD`S HEALTH, no. 8.51 (December 1, 2013): 71–74. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.51.2013.85022.
Full textAbstract:
В статті викладено результати дослідження показників окисної модифікації білків (ОМБ) та активності антиоксидантних ферментів у дітей із бронхіальною астмою (БА) залежно від ступеня контрольованості захворювання. Обстежено 107 дітей віком від 10 до 18 років, хворих на БА в стадії загострення. Встановлено, що у дітей із низьким ступенем контролю має місце прооксидантна активація, що проявляється вірогідним підвищенням рівня окислювально-модифікованих білків. Так, показник ОМБ-356, становивши 0,293 ± 0,006 ум.од., був вірогідно вищим у дітей із неконтрольованою бронхіальною астмою (НКБА) порівняно з пацієнтами інших груп (p < 0,05). Максимальне значення показника ОМБ-370 зареєстроване в групі пацієнтів із НКБА. Цей показник вірогідно перевищував аналогічні в обстежених із вищим рівнем контролю за захворюванням (p < 0,05). Іншу тенденцією відмічали щодо показників вмісту ОМБ-430. Так, вірогідне підвищення його рівня мало місце тільки у дітей із НКБА (pN < 0,05). Вміст ОМБ-530 у дітей із НКБА практично не відрізнявся від показника групи контролю, а у дітей із частково контрольованою та контрольованою бронхіальною астмою відмічалось вірогідне зниження показників порівняно зі здоровими (pN < 0,05). Водночас у цих пацієнтів послаблюється антиоксидантний захист, про що свідчить значне зниження активності ферментів супероксиддисмутази і особливо каталази.
21
Gorokhovatskyi, V., A. Vasylchenko, K. Manko, and R. Ponomarenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДИФІКАЦІЙ МЕТОДУ ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЛЕВАНТНОСТІ ЗОБРАЖЕНЬ ОБ’ЄКТІВ ЗА ОПИСАМИ У ВИГЛЯДІ МНОЖИНИ ДЕСКРИПТОРІВ КЛЮЧОВИХ ТОЧОК." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, no. 51 (October 30, 2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.5.074.
Full textAbstract:
Предметом досліджень статті є моделі для встановлення ступеня релевантності зображень у просторі дескрипторів ключових точок зображень для реалізації структурних методів розпізнавання зорових образів у системах комп’ютерного зору. Метою є проведення експериментального дослідження ефективних за параметром швидкодії модифікацій способів встановлення подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок на підставі апарату аналізу бітових даних. Завдання: розроблення математичних та програмних моделей оброблення даних при обчисленні подібності структурних описів, вивчення властивостей та особливостей застосування цих моделей, оцінювання ефективності за результатами оброблення конкретних зображень. Застосовуваними методами є: детектор BRISK для формування дескрипторів ключових точок, інтелектуальний аналіз даних, метод кластеризації к-середніх, методи побітового оброблення та підрахунку частоти входження даних, теорія хешування бітових даних, програмне моделювання. Отримані такі результати. Методи класифікації зображень з використанням подібності описів у просторі дескрипторів ключових точок отримують подальший розвиток та застосування на підставі впровадження апарату аналізу бітових даних. Кластерне подання описів не тільки скорочує час оброблення, але й показує чутливість модифікації методу до незначних особливостей зображення і його можливість широкого застосування у системах комп’ютерного зору. Хешування опису без втрати даних суттєво прискорює (у експерименті у сотні разів) процес обчислення ступеня релевантності описів. Вибрана хеш-функція може впливати на результат і сприяти покращенню рівня розрізнення зображень. Побудова узагальненого опису у вигляді спільного дескриптора значно скорочує час обчислень, при цьому виникає потреба у попередньому обробленні опису з метою формування скороченого опису із списку значущих дескрипторів. Висновки. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методу структурного розпізнавання зображень на основі опису як множини дескрипторів ключових точок шляхом застосування апарату кластеризації, виявлення узагальнених властивостей та хешування даних для визначення модифікованих мір релевантності аналізованих та еталонних описів. Практична значущість роботи – досягнення суттєвого рівня підвищення швидкодії обчислення релевантності зображень, підтвердження результативності запропонованих модифікацій на прикладах зображень, отримання прикладних програмних моделей для дослідження та впровадження методів класифікації у системах комп’ютерного зору.
22
Ferko, M. "Treatment of the Cirrhotic Patients Considering Portal Hypertension Severity Degree and Comorbid Syntropic Extrahepatic Lesions, their Complications: Modified Algorithm, its Effectiveness." Lviv clinical bulletin 4, no. 16 (November 10, 2016): 42–54. http://dx.doi.org/10.25040/lkv2016.04.042.
Full text
23
Коваленко, В. Є. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАЛУЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ДО ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 55 (2020): 18–33. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.02.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема визначення психолого-педагогічних засад залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до гурткової роботи туристсько- краєзнавчого напряму позашкільної освіти. Актуальність наукової розвідки обумовлена наявністю потенційних можливостей використання змісту освіти туристсько- краєзнавчого напряму щодо гармонізації процесів розвитку та соціалізації школярів з інтелектуальними порушеннями. Залучення дітей з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності дозволяє розвивати їх самосвідомість, національну ідентичність, реалізувати інтереси у вивченні природного різноманіття, історико- культурного надбання України та світу, формуванні туристсько-спортивних та краєзнавчих знань, умінь і навичок, розвитку навичок самообслуговування, задоволення потреб у русі, стимуляції фізичного розвитку. Автором визначено психологічні засади включення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності, що виявляються в первинній діагностиці та моніторингу інтересів та схильностей школярів з інтелектуальними порушеннями, психолого-педагогічному стимулюванні мотивації, самостійності та цілепокладання цих школярів; педагогічній діагностиці стану моторного розвитку та рухових якостей; виявленні ступеня сформованості навичок самообслуговування та самостійного проживання. Педагогічні засади залучення школярів з інтелектуальними порушеннями до туристсько-краєзнавчої діяльності базуються на визначенні просторово-предметних, психодидактичних і соціальних умов освітнього середовища гурткової роботи. Просторово-предметні умови освітнього середовища характеризують сукупність просторових і предметних «одиниць» (приміщень, меблів, приладів тощо) та спосіб їх функціонування в освітньому середовищі, яке надає суб'єктам комплекс різноманітних можливостей, провокуючи їх на вияв самостійності та вільної активності у різних видах діяльності, що є чинником та загальною закономірністю пізнавального розвитку. Психодидактичні умови передбачають наявність модифікованих курикулумів, адаптованих до психічної діяльності, потенційних можливостей і потреб школярів з інтелектуальними порушеннями. Соціальні освітні середовищні умови передбачають визначення стилю та форм взаємодії гуртківців і педагога туристсько-краєзнавчого гуртка, з метою підвищення соціалізованості та розвитку школярів, розвитку їх соціального досвіду, самостійності та соціально-нормативної поведінки.
24
Нєдзвєдзь, А., І. А. Максимович, Б. В. Гутий, Л. Г. Слівінська, Ю. С. Стронський, М. І. Леньо, Б. О. Чернушкін, et al. "МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ У КОНЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 194–200. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.25.
Full textAbstract:
У статті дано визначення захворювання – метаболічний синдром коней, а також на підставі даних літератури охарактеризовано основні причини, патогенез, діагностику, профілактику та лікування ускладнень, спричинених метаболічним синдромом у коней. Метаболічний синдром коней реєструється в молодих коней, а також у геріатричних тварин. Найбільш поширеним метаболічний синдром коней є в поні, коней породи Морган, Пасо Фіно, арабських, верхових і чистокровних коней. Діагностика метаболічного синдрому коней полягає на аналізі породної та генетичної схильності, визначенні резистентності до інсуліну, а також ступеня розвитку ожиріння. Рання діагностика метаболічного синдрому коней запобігає розвитку ламініту. Основним у лікуванні коней за метаболічного синдрому є зниження маси тіла, з комбінацією дієти і фізичного навантаження в коней без розвитку ламініту. Лікування й догляд за твариною з метаболічним синдромом вимагає індивідуального підходу. Основний стратегічний напрямок у вирішенні проблеми інсулінорезистентності повинен опиратися на втраті маси тіла й підвищенні чутливості до інсуліну за допомогою зміни раціону та збільшенні фізичної активності. Зміна раціону полягає у зниженні енергетичних компонентів і неструктурних вуглеводів у його складі. Крім того, необхідно уникати випасання тварин, особливо в пору року, коли з’являється молода, свіжа трава. Необхідно звертати увагу на пасовище, на яких сьогодні збільшується кількість трав генетично модифікованих видів, які вирощують для виробництва молока та відгодівлі великої рогатої худоби. Така трава характеризуються високим вмістом NSC, що є протилежністю пасовищ, які необхідні для коней. Якщо метаболічний синдром коней був встановлений після виявлення ламініту, то заходи повинні бути спрямовані на зменшення маси тіла, але з обмеженим фізичним навантаженням, щоби не наражати на подальше пошкодження копит. Першочергова увага має бути спрямована на лікування ламініту у тварини, а також зменшення ожиріння зі значно зниженою фізичною активністю. Низьковуглеводна дієта повинна знижувати активність інсуліну. Якщо його активність є дуже високою, можна використовувати препарати для зниження його рівня.
25
Бугайова, Наталія Михайлівна, and В’ячеслав Йосипович Цап. "Профілактика Інтернет-залежності в перебігу електронного навчання." Theory and methods of e-learning 1 (November 10, 2013): 24–28. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.116.
Full textAbstract:
Дистанційне навчання як одна з новітніх форм отримання знань має свою специфіку, оскільки неподільно пов’язане з використанням сучасних комп’ютерних Інтернет-технологій.Проблема Інтернет-залежності, як одна з найбільш поширених у теперішній час, форм адиктивної поведінки, виникла з появою Інтернету.Не дивлячись на інтерес, який існує у вивченні негативного впливу нових інформаційних технологій і комп’ютерних технологій на дистанційне навчання, на наш погляд, він вивчений недостатньо.Надмірне захоплення комп’ютерними іграми або Інтернетом може збільшити існуючі психологічні проблеми адаптації особистості.Родоначальниками психологічного вивчення феномена Інтернет-адикції є представники США: клінічний психолог К. Янг і психіатр І. Голдберг.К. Янг в 2000 році був розроблений і розміщений на Web-сайті опитувальник, який дозволив визначати наявність Інтернет-залежності. У результаті проведеного нею дослідження було відібрано й проаналізовано 400 анкет, заповнених Інтернет-залежними користувачами.У 1996 році для позначення феномена залежності від Інтернету, I. Голдбергом був запропонований термін «Інтернет-адикция». Сьогодні у використанні знаходяться різні терміни для позначення даного явища: поведінкова Інтернет-залежність, надлишкове або патологічне використання Інтернету, віртуальна адикція, нетаголізм й ін.У США в 1995 році К. Янг був організований перший центр on-line-залежності в м. Бредфорд, а в 1997 році створена дослідницька, консультативно-психотерапевтична Web-служба для допомоги страждаючої Інтернет-адикцією. У 1996 році М. Орзак у Гарварді була відкрита клініка лікування від комп’ютерної залежності. У 1998 р. Д. Гринфілд організував службу «Virtual-addiction». У 2005 році в Китаї була відкрита перша клініка для лікування віртуальної залежності. У 2006 році центр для лікування Інтернет-адиктів був відкритий у Белграді (Сербія) і клініка в Амстердамі (Голландія).За даними К. Янг і М. Грифітс (Young K., Griffiths M., 1998), наприкінці 20-го століття в західних країнах віртуально залежні користувачі становили 1–5% від загального числа користувачів Інтернет. У цей час їхня кількість наближається до 10%.У результаті моніторингу, проведеного у Китаї, 14% підлітків страждають Інтернет-залежністю.За кількістю віртуальних адиктів лідирують США – близько 200 млн. чоловік, у Китаї кількість залежних Інтернет-користувачів досягла 111 млн., а в Японії 85,29 млн. людей.Інтернет-середовище дозволяє індивідові реалізувати три основні види діяльності: комунікативну, пізнавальну та ігрову. Такі особливості психіки дитини, як недостатня розвиненість саморегуляторних механізмів, емоційного й вольового контролю, імпульсивність та несформованість адекватних схем поведінки створюють підвищену небезпеку для формування та розвитку комп’ютерної та Інтернет-залежностей.Особи, що страждають на комп’ютерну та Інтернет-залежність, мають, як правило, порушення у емоційно-вольовій, соціальній, міжособистісній, комунікативній сферах, та проблеми соціальної адаптації.Доступність Інтернет-ресурсів для дорослих користувачів, зокрема, для осіб неповнолітнього віку, висуває підвищені вимоги до якості, вірогідності й безпеці інформації, що міститься в Мережі. В Інтернеті можуть розміщуватись матеріали дезінформаційної, агресивної або протизаконної спрямованості.Користувачі не завжди здатні реально оцінити рівень вірогідності й безпеки інформаційних матеріалів, які знаходяться в Інтернет. Так, інформаційні Web-ресурси агресивної й аутоагресивної спрямованості створюють підвищену небезпеку для осіб з нестійкою психікою і є теоретичною базою для агресивно та аутоагресивно настроєних користувачів.Відсутність Інтернет-культури й елементарних навичок правильної роботи в Мережі створює ряд проблем психологічного й соціального характеру.Неконтрольоване й нераціональне використання Інтернет-ресурсів учнями й студентами спричиняє неуспішність у навчанні й виникнення академічних заборгованостей.Ігри, що містять агресивні сюжети можуть викликати перенесення агресії з віртуального світу в реальний.Також існує ряд небезпек Віртуального простору:залучення неповнолітніх у сексуальні відносини;відвідування порнографічних сайтів; залучення через Інтернет до діяльності, яка носить протизаконний і протиправний характер;on-line гемблінг (гіперзахопленість індивідуальними й/або мережними on-line-іграми);хакерство;адиктивний фанатизм (релігійний, спортивний, музичний і ін.);відвідування сайтів агресивної (що пропагують ксенофобію, тероризм) і/або аутоагресивної спрямованості (інформаційні ресурси про застосування засобів для суїциду з описом дозування й ступеня їхньої летальності).Комп’ютерна та Інтернет-залежності чинять негативний вплив на особистість, сприяє виникненню комунікативних проблем та викликають:емоційну й нервову перенапругу;астеноневротичні порушення;психо-емоційні порушення;порушення соціальної адаптації.Багато країн, що зіштовхнулися із проблемою Інтернет-адикції, постали перед необхідністю створення й впровадження заходів, що дозволяють боротися з даним явищем. Так, парламент Китаю ухвалив рішення щодо заохочення досліджень Інтернет-адикції й розробки превентивних програм, спрямованих на попередження розвитку Інтернет-залежності у дітей. У цей час влади Китаю фінансують роботу восьми реабілітаційних центрів для Інтернет-залежних пацієнтів. З кінця 2006 року в Китаї обмежується допуск дітей в Інтернет-клуби й застосовується система контролю, що автоматично припиняє ігровий сеанс через кожні п’ять годин.У Південній Кореї, Таїланді, В’єтнамі й Малайзії також приймаються серйозні міри боротьби з Інтернет-адикцією серед молоді.Розвиток комп’ютерних технологій сприяє видозміні й ускладненню інформаційного середовища. Глобальна мережа Інтернет поєднує все більше число користувачів, діяльність яких у кіберреальності має свої специфічні особливості. Тому Україні, як і будь-який іншій розвинутій країні, необхідно мати превентивні й реабілітаційні програми, спрямовані на боротьбу з віртуальною залежністю.На наш погляд, необхідно проведення більш широких психологічних досліджень залежної поведінки, яка має нехімічне походження з метою визначення наявності та ступеню адитивної реалізації серед користувачів Інтернету.Кінцевим результатом таких досліджень може бути діагностично-експертна система, яка, по-перше, допоможе визначити стани залежності користувачів від комп’ютера, а, по-друге, надати конкретну пораду або застосувати низку профілактичних заходів, мета яких профілактика та психокорекція залежності.Щоб розробити таку систему, спочатку потрібно провести ряд цілеспрямованих експериментів для накопичення статистичного матеріалу та окреслення простору психологічних чинників, по значенню яких можна зробити діагностування.Нами розробляється спеціалізована комп’ютерна програма, яка являє собою єдиний пакет тестів, що допоможуть вирішити цю проблему. До складу пакета входять наступні тести:метод дослідження рівня суб’єктивного контролю;шкала депресії Бека;методика самооцінки особистості (Будассі);методика дослідження структури особистісних якостей;методика оцінки рівня спілкування (тест Ряховського);тест-опитувальник самовідношення (Столін, Пантелєєв);впевненість в собі (тест Райдаса).З метою проведення of-line та on-line психологічних досліджень серед користувачів комп’ютерів та виявленню осіб, які страждають однією чи більше видами нехімічної залежності, для подальшої профілактики адиктивної поведінки, нами було розроблено тест, який дозволяє виявити наявність та ступінь найбільш поширених видів адикцій, що мають нехімічне походження.Також створено окремий тестовий блок, в який увійшли модифіковані тести, що дозволяють виявляти наявність та ступінь таких видів адиктивної поведінки.В плані запобіжних дій можуть також бути в нагоді й інші комп’ютерні програми, наприклад така як «емоційний запобіжник». Якщо комп’ютер доповнити фотокамерою, яка б постійно спостерігала за користувачем, оцінюючи його психологічний стан по міміці, то такий пристрій зміг би контролювати його поведінку.У випадках, коли цей стан буде оцінюватись як критичний, комп’ютер буде відключатись, відмовляючись виконувати команди такого користувача. Особливо застосування цих програм може бути корисним в Інтернет-клубах, Інтернет-кафе тощо.Необхідність впровадження таких заходів насамперед пов’язане з поширенням в останній час проявів агресії та аутоагресії серед користувачів у громадських закладах.На нашу думку, глибоке та всебічне вивчення впливу інформатизації на психіку користувачів Інтернету та проведення досліджень адиктивної поведінки серед осіб, що отримують дистанційну освіту, дозволять уникнути негативних наслідків використання комп’ютерних засобів як у електронному навчанні, так і у повсякденному житті людей.
26
Кyrychenko, І. І., A. S. Shklyar, N. V. Demikhova, and H. А. Tereshchenko. "КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДИСГАРМОНІЙНОЮ ЖИРОВОЮ КОМПОНЕНТОЮ МАСИ ТІЛА." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 17, 2020): 39–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11380.
Full textAbstract:
Резюме. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є основним етіологічним фактором інвалідизації та смертності населення. Україна є лідером за смертністю від серцево-судинних захворювань серед країн Європи. Одним із доведених та модифікованих факторів ризику вважають надлишок маси тіла. Особливу увагу привертає ріст хвороб на артеріальну гіпертензію (АГ) серед молодих людей працездатного віку. Підвищений АТ є причиною дев’яти мільйонів смертельних випадків щорічно. Цей ризик може значно знизитися при ранній діагностиці та впровадженні відповідних методів профілактики.
Мета дослідження – визначити клініко-анамнестичні особливості для оцінювання рівня кардіоваскулярного ризику (КВР) та обґрунтувати на цій основі алгоритм визначення КВР при АГ в осіб молодого віку з ожирінням.
Матеріали і методи. Згідно з критеріями включення/виключення в дослідженні було задіяно 74 пацієнти відповідно до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів з лікування артеріальної гіпертензії 2018 р. та Наказу МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р. Після підписання інформованої згоди пацієнта, на основі аналізу скарг, анамнезу, фізикальних та лабораторних методів обстеження, ультразвукового дослідження та визначення рівня серцево-судинного ризику (ССР) респондентів було поділено на дві групи. У дослідженні обстежено 74 пацієнти у віці 18–44 роки з верифікованим діагнозом АГ І ст. та НМП різного ступеня, яких поділили на дві клінічні групи, залежно від рівня ССР (21 особа з низьким ССР та 53 пацієнти із помірним ССР).
Результати. Досліджено проблемне питання оцінки серцево-судинного ризику серед осіб молодого віку з АГ I ст. з надмірною масою тіла та додатково продемонстровано інформативність анамнестичних, антропометричних даних, окремих індикаторів стану системного запалення та гормональної активності жирової тканини, а також показників стану судинної стінки. Для осіб молодого віку з АГ I ст. та надмірною масою тіла обґрунтовано табличний алгоритм оцінювання рівня КВР, який базується на властивих саме цій категорії пацієнтів критеріях, доступних для використання на первинному рівні надання медичної допомоги.
Висновки. Використання алгоритму дозволяє персоніфікувати послідовність обстежень для отримання прогнозної оцінки рівня КВР, а також вибір тактики ведення пацієнтів.
27
Khmil, M. S. "ПРЕГРАВІДАРНА ПІДГОТОВКА ТА ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО ПРОТОКОЛУ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ У ПАЦІЄНТОК ЗІ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 25, 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11412.
Full textAbstract:
Мета: підвищити ефективність лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії та вибору оптимального протоколу стимуляції і тригера овуляції в пацієнток зі синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) у протоколах допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали і методи. Проведено клінічне обстеження 157 безплідних жінок зі синдромом полікістозних яєчників, яким запропоновано різні методи прегравідарної підготовки перед контрольованою оваріальною стимуляцією (КОС) у програмах екстракорпорального запліднення.
Результати. У дослідженні переважали жінки віком 30–34 років із тривалістю безпліддя до 5 років, яке у 82,8 % пацієнток було первинним; серед супутніх патологій синдром полікістозних яєчників найчастіше поєднувався з чоловічим фактором безпліддя у 42 (33,1 %) жінок.
Тривалість контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток була приблизно однакова у всіх трьох групах. Сумарна доза гонадотропінів у пацієнток дослідних груп виявилася невеликою, проте найнижчі дози призначено жінкам зі синдромом полікістозних яєчників, яким здійснено прегравідарну підготовку вітамінним комплексом «FT-500 Рlus» та вітаміном D3 у модифікованому протоколі КОС із подвійним тригером овуляції. Так середня додаткова доза фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у пацієнток першої групи склала (675,25±85,2) МО, у другій – (750,45±90,8) МО, у третій – (760,70±105,5) МО.
Одним із ускладнень у протоколах контрольованої оваріальної стимуляції в пацієнток із СПКЯ є синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ). Використання протоколів з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ант-ГнРг) та застосування рекомендованого нами в якості тригера овуляції агоніста ГнРг (Диферелін) 0,2 мг/мл, через 12 год 0,1 мг/мл дозволяє значно знизити ризик СГЯ. В обстежених пацієнток першої групи СГЯ легкого ступеня виявлено в 1 (1,6 %) пацієнтки, в другій – у 3 (6,3 %), а в третій контрольній групі – в 2 (4,3 %) пацієнток. Пацієнти не потребували госпіталізації, проходили лікування амбулаторно. На сьогодні заміна тригера овуляції на агоніст ГнРг є найефективнішим методом профілактики СГЯ.
Висновки. Використання прегравідарної підготовки в коротких модифікованих протоколах контрольованої оваріальної стимуляції зі застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста (Диферелін) за схемою 0,2 мг/мл, через 12 год 0,1 мг/мл дозволяє значно знизити ризик СГЯ та є безпечнішим, комфортнішим для пацієнтів за рахунок коротшої тривалості та нижчої вартості стимуляції овуляції.
28
A.-M.A., Mashchenko. "EXPANSION AS A MEANS OF STRENGTHENING APPELLATIVENESS OF PHRASEOLOGICAL UNIT IN ADVERTISING." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-4.
Full textAbstract:
The purpose of the scientific reconnaissanceis the investigation of the influence of the most commonly used but yet insufficiently studied type of phraseological units modification – expansion – on the functioning of phraseological units in an advertising text. Its tasks are to identify the characteristic features of words-expanders, their influence on the semantics of transformed expressions and on the change of their quantitative and qualitative characteristics as compared to the original ones.The tasks fulfillment and the goal achievement became possible owing to the use of the methods relevant for this study: phraseological identification, phraseological description, adequate description of lexicographic type as a sort of component analysis and contextual analysis.This study is based on sampling from advertising texts of popular German-language magazines which contains 75 modified phraseological units including expressions with complicated, but not reinterpreted meaning.The results of the analysis of this material show that phraseological units of advertising text are most commonly expanded by means of adjectives and adverbs. Being in close correlation with the noun of phraseological unit, the expanders-definitions also become its integral part and direct a reader’s attention to the important features of advertised subject. The same function is characteristic of the words-expanders forming attributive compound words with a noun of phraseological unit. The modifiers mentioned above have different influence on denotative and connotative peculiarities of phraseological unit.Unlike expander-definitions, expanders-adverbials are syntactically connected not with one of the components of phraseological unit, but with this unit as an integral whole and thus belong to the nearest surrounding of phraseological unit and not to its composition. The level of emotiveness and expressiveness of modification depends on the characteristics of expander.The number of adverbs-expanders is considerably less as compared to adjectives, they have close syntactic connection with phraseological unit or one of its constituent parts, and most commonly specify or modify its connotative features.Advertisement creators reach the brightest transformations by means of expanding proverbs and adding unexpected continuation to the expressions which are familiar to each representative of linguistic community.The review of the investigated phraseological units in quantitative and qualitative aspects demonstrates, on the one hand, an increase of the number of connotative multipliers in the marginal majority of modifications, which is an indicator of meaning narrowing, and on the other hand, the positive meaning of the most of these multipliers which make a pleasant impression on a recipient, which is an indicator of meaning improvement.Conclusions. The analysis indicates that the expansion of phraseological units changes in a definite way the denotative and connotative characteristics of phraseological units in advertising and significantly enhances the impact on a recipient.Key words: modification, transformation, extension, word-expander, extensional, connotative factor, narrowing of word meaning, improvement of word meaning. Метою наукової розвідки є дослідження впливу найпоширенішого, але недостатньо вивченого виду модифікації фразеологізмів – експансії – на функціонування фразеологічних одиниць у рекламному тексті. Її завдання полягають у виявленні характерних особливостей слів-розширювачів, їх впливу на семантику трансформованих виразів, на зміну їх кількісних та якісних характеристик у порівнянні з вихідними.Виконання завдань та досягнення мети стало можливим завдяки застосуванню релевантних для цього дослідження методів: фразеологічної ідентифікації, фразеологічного опису, адекватного опису лексикографічного типу як різновиду компонентного аналізу та контекстологічного аналізу.Дослідження побудоване на матеріалі вибірки із рекламних текстів популярних німецькомовних журналів, яка складається з 75-ти модифікованих фразеологізмів включно з виразами з ускладненим, але непереосмисленим значенням.Результати аналізу цього матеріалу показують, що фразеологічні одиниці рекламного тексту найчастіше розширюються за допомогою прикметників та прислівників. Маючи тісний зв’язок із іменником фразеологізму, розширювачі-означення теж стають його складовою частиною і скеровують увагу читача на важливі якості рекламованого предмета. Таку ж функцію виконують і розширювачі, які утворюють атрибутивні складні слова з іменником фразеологізму. Названі модифікатори по-різному впливають на денотативні та конотативні особливості фразеологізму.На відміну від розширювачів-означень, розширювачі-обставини синтаксично пов’язані не з однією із складових фразеологічної одиниці, а з цією одиницею як єдиним цілим і тому належать до найближчого оточення фразеологізму, а не до його складу. Ступінь емотивності та експресивності модифікації залежить від особливостей розширювача.Прислівники-розширювачі значно поступаються за своєю чисельністю прикметникам, мають тісний синтаксичний зв’язок із фразеологізмом або з однією з його складових частин і, як правило, уточнюють або модифікують його конотативні особливості.Найбільш яскравих трансформацій автори реклами досягають за допомогою розширення прислів’їв, додаючи до знайомих кожному представникові мовної спільноти виразів неочікуване продовження.Розгляд досліджуваних фразеологізмів у кількісному та якісному аспектах свідчить, з одного боку, про зростання кількості конотативних множників у переважної більшості модифікацій, що є показником звуження значення, а з другого – про позитивне значення більшості цих множників, які справляють приємне враження на реципієнта, що є показником поліпшення значення.Висновки. Проведений аналіз дав можливість переконатися в тому, що експансія певним чином змінює денотативні та конотативні особливості фразеологізмів реклами і значно посилює вплив на реципієнта.Ключові слова: модифікація, трансформація, розширення, слово-розширювач, екстенсіонал, конотативний множник, звуження значення, поліпшення значення.
29
Mishchenko, T. S., and S. A. Medvedkova. "КЛІНІКО-КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВИХОДУ ВІДНОВНОГО ПЕРІОДУ МОЗКОВОГО ІШЕМІЧНОГО ПІВКУЛЬОВОГО ІНСУЛЬТУ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8094.
Full textAbstract:
Однією з важливих проблем сучасної медицини є хвороби системи кровообігу. За даними ВООЗ, у світі щорічно реєструється понад 17 млн випадків смертей від цих захворювань. Серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання займають лідируюче місце в Україні.Мета дослідження – розробити критерії прогнозування функціонального виходу раннього відновного періоду мозкового ішемічного півкульового інсульту на основі комплексного клініко-комп’ютернотомографічного обстеження.Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження 138 пацієнтів (середній вік (57,7±0,6) року) в ранньому відновному періоді мозкового ішемічного півкульового інсульту, яке включало визначення об’єму вогнища ураження згідно з даними комп’ютерної томографії головного мозку в перші 72 год захворювання та оцінку за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США , індексу Бартела, модифікованої шкали Ренкіна на 10; 30; 90 та 180 доби. Для розробки критеріїв прогнозування було використано RO C-аналіз.Результати досліджень та їх обговорення. Розроблені математичні моделі для прогнозування ступеня інвалідизації згідно з модифікованою шкалою Ренкіна (AU C=0,87, p<0,05) та рівнем повсякденної функціональної активності, а також індексом Бартела на 180 добу мозкового ішемічного півкульового інсульту (AU C=0,91, p<0,05), які враховують об’єм вогнища ураження у перші 72 год захворювання та рівень неврологічного дефіциту згідно зі шкалою інсульту Національного інституту здоров’я США на 10 добу.Висновки. Розроблені математичні моделі дозволяють прогнозувати ступені інвалідізації відповідно до модифікованої шкали Ренкіна (точність прогнозування 81,9 %) та рівень повсякденної функціональної активності згідно з індексом Бартела на 180 добу мозкового ішемічного півкульового інсульту (точність прогнозування 82,6 %).
30
Piuryk, V. P., S. A. Ohiienko, Ya V. Piuryk, and T. Yu Ohiienko. "УДОСКОНАЛЕННЯ МУКОГІНГІВООСТЕПЛАСТИКИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРІОСТАЛЬНИХ ПЕНЕТРАЦІЙ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8739.
Full textAbstract:
Серед усіх хірургічних стоматологічних захворювань хвороби пародонта займають одне з провідних місць, враховуючи поширеність цієї патології серед населення та її негативні наслідки (втрата зубів і порушення функцій зубощелепної системи). Тяжкість генералізованого пародонтиту, часті рецидиви й ускладнення призводять до зниження якості життя пацієнтів, значних соціально-економічних збитків, порушення функції жування та мовлення.Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих на ГП ІІІ ступеня тяжкості шляхом удосконалення окремих технологічних ланок операцій Цешинського–Відмана–Неймана та активізації клітин періоста.Матеріали і методи. Ми прооперували 46 хворих на хронічний генералізований парадонтит (ГП) ІІІ ступеня, яких поділили на дві групи: перша група (20 осіб), проводили традиційну модифіковану операцію Цешинського–Відмана–Неймана; хворим другої групи (26 осіб) – модифіковану операцію Цешинського–Відмана–Неймана, удосконалену методикою пенетрацій періоста. Після проведеного лікування встановлено, що середній показник проби Шіллера–Писарєва був вищий у хворих першої – (2,5±0,05) % порівняно з відповідним показником другої групи (0,95±0,04) %. Після лікування середній показник індексу кровоточивості становив у першій групі (0,77±0,04) та другій групі – (0,32±0,04) бала.Результати досліджень та їх обговорення. При динамічному рентгенологічному дослідженні альвеолярних відростків у пацієнтів через 6 місяців після операції виявились чіткі ознаки остеорепаративних процесів, про що свідчило про деяке збільшення висоти альвеолярного відростка на 19 % у пацієнтів першої групи та на 40 % – у пацієнтів другої групи. Зі збільшенням термінів спостереження у пацієнтів другої групи структура кістки змінювалася і диференціювалася в зрілу, з характерним трабекулярним рисунком, та не відрізнялась від навколишніх ділянок кістки. Застосування періостальної пенетрації при хірургічному лікуванні хворих на ГП ІІІ ступеня має переваги над традиційним лікуванням.Висновки. У результаті проведеного дослідження удосконалено технологічну ланку модифікованої операції Цешинського–Відмана–Неймана для лікування хворих на ГП хронічного перебігу ІІІ ступеня шляхом проведення періостальних пенетрацій. Результати клінічного дослідження показали, що кількість ускладнень у пацієнтів першої групи становила 18 %, а другої – 11 % від числа усіх спостережень. Рентгенологічно через 6 місяців після операції виявили досить чіткі ознаки активних остеорепаративних процесів, що свідчило про деяке збільшення висоти альвеолярного відростка. Час проходження ультразвуку по щелепній кістці скоротився на 17,86 % у хворих першої групи на верхній щелепі та на нижній – на 17,74 %. У хворих другої групи на верхній щелепі скоротився на 19,3 %, а на нижній – на 19,05 %.
31
Volianskyi, O. M., A. Yu Kikh, O. I. Valigura, O. A. Romanenko, T. V. Maletskaya, and V. I. Golovatenko. "Мультидисциплінарний підхід до індивідуальної реабілітації пацієнтів після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 3 (October 11, 2021). http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-042.
Full textAbstract:
Мета дослідження: виявити особливості застосування мультидисциплінарного підходу в індивідуальній реабілітації пацієнта після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби.
Матеріали та методи. Реабілітаційний процес та оцінку його ефективності розглянуто на окремому прикладі пацієнта А., 61 рік, який був переведений на етап підгострої стаціонарної реабілітації до пульмонологічного відділення Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру на 41-й день після початку захворювання на COVID-19. Реабілітаційні заходи цьому пацієнтові проводились на протязі 2-х стаціонарних етапів тривалістю 24 і 23 дні з 39-ти денним амбулаторним інтервалом між ними. Оцінка результатів дослідження проводилась при поступленні пацієнта у відділення та перед випискою з відділення при повторній госпіталізації. Для визначення проблем в стані здоров’я пацієнта використовувався категорійний профіль МКФ хворих з захворюванням органів дихання. Дослідження функції зовнішнього дихання проводилось за допомогою спірографа «Spirolab II». Згідно госпітальної шкали (Hospital Anxiety and Depression Scale) визначали ступінь тривоги і депресії. Для поглибленої діагностики емоційного стану пацієнта застосовували опитувальник Спілбергера-Ханіна «Особистісна тривожність» та шкалу Гамільтона для оцінки тривоги (HARS). Оцінювання когнітивних функцій здійснювали за допомогою МоСА-тесту, проби Шульте і тесту запам’ятовування 10 слів (А.Р.Лурія). Сила м’язів визначалась за шестибальною шкалою (L.McPeak, 1996; М.Вейсс, 1986). Рівень спастичності м’язів оцінювався за допомогою модифікованої шкали Ашворта (Bohannon R.W., Smith M.B., 1987). Визначення толерантності до фізичних навантажень проводили за допомогою 6-ти хвилинного тесту ходьби і шкали субєктивної оцінки фізичного навантаження (10-ти бальної шкали Борга). Рівень задишки оцінювали за допомогою модифікованої шкали задишки.
Результати. В статті розглянуто ефективність мультидисциплінарного підходу в індивідуальній реабілітації пацієнта після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. Показано, що під час роботи в умовах карантину для зменшення ризику зараження коронавірусною хворобою реабілітаційний процес пацієнта був дещо модифікований. Встановлено, що в результаті функціонального оцінювання, проведеного кожним фахівцем команди були визначені основні проблеми категорійного профілю МКФ щодо функції, структур організму, активності і участі пацієнта та оцінено їх ступінь тяжкості. Показано можливість призначення відповідального фахівця за вирішення кожної з проблем. Доведено, що встановлення цілей для вирішення цих проблем і виконання підібраних реабілітаційних інтервенцій для їх досягнення кожним членом команди дозволила відновити втрачені функції організму і активність хворого.
Висновки. Організація реабілітації пацієнта після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби шляхом залучення мультидисциплінарної команди фахівців дозволила визначити проблеми щодо функції, структури, активності і участі хворого та призначити відповідального члена команди для вирішення кожної з виявлених проблем. Мультидисциплінарний підхід при проведенні реабілітації хворого з COVID-19 дозволив зменшити рівень тривоги, покращити сон і когнітивні функції, збільшити толерантність до фізичного навантаження і відновити ходьбу пацієнта. Відсутність повного досягнення встановлених цілей при відновленні функцій уваги, емоцій, дихання, толерантності до фізичного навантаження і збереження структурних змін в легенях хворого з COVID-19 вказує на необхідність проведення подальших досліджень для вирішення вказаних проблем.
32
Григорова, Наталя. "СТАН ПАНКРЕАТИЧНИХ КЛІТИН β У ЩУРІВ ПРИ СТРЕПТОЗОТОЦИНІНДУКОВАНОМУ ДІАБЕТІ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ." ГРААЛЬ НАУКИ, October 1, 2021, 126–29. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.09.2021.25.
Full textAbstract:
У панкреатичних клітинах β щурів зі стрептозотоциніндукованим діабетом за допомогою розроблених в умовах нашої лабораторії цитохімічних реакцій 8-(п-толуолсульфоніламіно)-хіноліну (8-ТСХ) і псевдоізоціаніну та модифікованої цитохімічної реакції альдегідфуксину визначали вміст цинку та інсуліну. Було встановлено, що дефіцит цинку та інсуліну в панкреатичних клітинах β щурів корелює зі ступенем тяжкості діабету.
33
Humenna, I. Ye. "ПЕРСПЕКТИВИ КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЕНДОТЕЛ ІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ВАГІТНИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (May 3, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.1.8804.
Full textAbstract:
Мета дослідження – оцінка впливу різних програм антигіпертензивної терапії у вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією.Матеріали та методи. Обстежено 64 вагітні жінки з хронічною артеріальною гіпертензією в терміні 30–36 тижнів вагітності. Для клінічної оцінки стану вагітних враховували: моніторинг артеріального тиску ЕхоКГ, аналіз крові і сечі, виявлення мікроальбумінурії. Для оцінки функції ендотелію використовували модифіковану методику за D. Celermajer. Для оцінки функціонального стану плода використовували кардіотокографію (КТГ) та біофізичний профіль плода. Вивчення біохімічних маркерів функції ендотелію проводили за допомогою оцінки концентрації ендотеліну-1 та кількості десквамованих ендотеліоцитів у плазмі крові.Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що у вагітних з артеріальною гіпертензією у вихідному стані спостерігається порушення центральної і периферичної гемодинаміки, і його ступінь вираженості прямо корелює з вираженістю змін ендотеліальної функції та підвищеним ризиком розвитку гестаційних та перинатальних ускладнень.Висновки. Жорсткий контроль артеріальної гіпертензії з нормалізацією артеріального тиску за рахунок включення у програму лікування високоселективного бета-блокатора з вазодилатуючими властивостями небівололу гідрохлориду дозволяє запобігти прогресуванню дисфункції ендотелію і наростанню порушень гемоциркуляції, в тому числі в системі мати – плацента – плід, що, в кінцевому результаті, приводить до нормалізації показників біофізичного профілю плода.
34
Ilchenko, S. I., A. O. Fialkovska, and S. H. Ivanus. "ДО ПРОБЛЕМИ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОКУРІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4664.
Full textAbstract:
<p>Проведено дослідження поширеності тютюнокуріння серед учнів 7-11 класів середніх<br />загальноосвітніх шкіл м Дніпропетровська (п=700). Для оцінки поширеності тютюнокуріння, нікотинової залежності,<br />мотивації до початку куріння та його відмови застосували модифікований анкетний скринінг на основі міжнародних<br />опитувальників. За результатами анкетування, поширеність тютюнокуріння серед підлітків склала в цілому 5,9 %.<br />Для підтвердження факту активного тютюнокуріння визначали метаболіт нікотину котинін у сечі за допомогою<br />експрес-тестів. Результати, отримані за допомогою даного дослідження, достовірно відрізнялися від анонімного<br />опитування. При вивченні поширеності нікотинової залежності серед підлітків-курців з використанням тесту<br />Фагерстрема у 24,3 % була виявлена дуже висока нікотинова залежність. При вивченні мотивації кинути курити<br />41,5 % підлітків-курців мали слабку мотивацію, у такого ж відсотка підлітків мотивація кинути курити була відсутня<br />взагалі. Встановлений у більшості курців різний ступінь нікотинової залежності при низькій мотивації кинути курити<br />свідчить про складність вирішення проблеми зниження тютюнокуріння серед підлітків 15-17 років, обґрунтовує<br />актуальність широкого впровадження антитютюнових програм, які повинні бути спрямовані перш за все на зниження<br />інтенсивності тютюнокуріння, посилення мотивації кинути курити, пропаганду і виховання здорового способу життя.</p>
35
Ilchenko, S. I., A. O. Fialkovska, and S. H. Ivanus. "ДО ПРОБЛЕМИ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОКУРІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (July 17, 2015). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2015.1.4665.
Full textAbstract:
<p>Проведено дослідження поширеності тютюнокуріння серед учнів 7-11 класів середніх<br />загальноосвітніх шкіл м Дніпропетровська (п=700). Для оцінки поширеності тютюнокуріння, нікотинової залежності,<br />мотивації до початку куріння та його відмови застосували модифікований анкетний скринінг на основі міжнародних<br />опитувальників. За результатами анкетування, поширеність тютюнокуріння серед підлітків склала в цілому 5,9 %.<br />Для підтвердження факту активного тютюнокуріння визначали метаболіт нікотину котинін у сечі за допомогою<br />експрес-тестів. Результати, отримані за допомогою даного дослідження, достовірно відрізнялися від анонімного<br />опитування. При вивченні поширеності нікотинової залежності серед підлітків-курців з використанням тесту<br />Фагерстрема у 24,3 % була виявлена дуже висока нікотинова залежність. При вивченні мотивації кинути курити<br />41,5 % підлітків-курців мали слабку мотивацію, у такого ж відсотка підлітків мотивація кинути курити була відсутня<br />взагалі. Встановлений у більшості курців різний ступінь нікотинової залежності при низькій мотивації кинути курити<br />свідчить про складність вирішення проблеми зниження тютюнокуріння серед підлітків 15-17 років, обґрунтовує<br />актуальність широкого впровадження антитютюнових програм, які повинні бути спрямовані перш за все на зниження<br />інтенсивності тютюнокуріння, посилення мотивації кинути курити, пропаганду і виховання здорового способу життя.</p>
36
Shapoval, L. A., N. M. Rudenko, O. M. Dovgan, and I. M. Yemets. "Власний досвід ехокардіографічного оцінювання ступеня асиметрії атріовентрикулярного з’єднання в пацієнтів з різними анатомічними варіантами атріовентрикулярної комунікації при виборі оптимальної тактики хірургічного лікування." Ukrainian journal of cardiovascular surgery, August 6, 2019, 51–57. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.36/10(051-057).
Full textAbstract:
Серед великої кількості анатомічних варіантів атріовентрикулярної комунікації (АВК) трапляються випадки з нерівномірним атріовентрикулярним (АВ) з’єднанням, що асоціюються з гіпоплазією лівого (ЛШ) або правого (ПШ) шлуночків і визначаються як незбалансовані форми. Ступінь дисбалансу впливає як на тип, так і на ризик оперативного втручання. Основним завданням у визначенні дисбалансу в АВК є прогнозування здатності ЛШ підтримувати системний кровообіг, що є важливим при виборі оптимальної тактики хірургічного лікування. Сучасною тенденцією в діагностиці цієї складної вади є об’єднання нових концепцій з раніше існуючими критеріями в єдине ціле, щоб допомогти обрати оптимальний шлях хірургічного лікування.
Мета – проаналізувати основні ехокардіографічні (ЕхоКГ) показники, які визначають дисбаланс у пацієнтів з різними анатомічними варіантами АВК і провести кореляцію цих показників з розмірами, що характеризують «геометрію шлуночків» відповідно до обраної хірургічної тактики.
Матеріали та методи. За період із січня 2014 по грудень 2018 року обстежено та проведено хірургічне лікування 279 пацієнтам з різними анатомічними варіантами АВК. Для визначення анатомічних особливостей вади використовували такі ЕхоКГ-показники, як модифікований індекс атріовентрикулярного клапана (mAVVI), кут припливу між ПШ та ЛШ (RV/LV inflow angle), індекс припливу ЛШ (LVII), обчислювали кінцево-діастолічну площу ЛШ та ПШ, кінцево-систолічну площу ЛШ та ПШ, лінійні розміри обох шлуночків та АВ-клапанів.
Результати. Порівнюючи зазначені ЕхоКГ-показники дисбалансу з вимірами «геометрії шлуночків», встановлено, що mAVVI помірно корелює з діаметром кільця лівого АВ-клапана (r = 0,775, p < 0,0001) та кінцево-діастолічною площею ЛШ (r = 0,531, р <0,0001) і слабо корелює з діаметром кільця правого АВ-клапана (r = 0,23, р = 0,0013) та з кінцево-діастолічною площею ПШ (r = 0,240, р = 0,001); RV/LV inflow angle помірно корелює з діаметром кільця лівого АВ-клапана та діаметром кільця правого АВ-клапана (r = 0,861, p < 0,0001 та r = 0,775, p < 0,0001 відповідно) й суттєво не корелює з кінцево-діастолічною площею ЛШ та ПШ. Виявлена слабка кореляція LVII з кінцево-діастолічною площею ЛШ (r = 0,101, р = 0,880) та слабка кореляція LVII з діаметром кільця лівого АВ-клапана (r = 0,175, р = 0,021), відсутня кореляція LVII з кінцево-діастолічною площею ПШ та діаметром кільця правого АВ-клапана.
Висновок. ЕхоКГ-показники дисбалансу мають слабку або помірну кореляцію з вимірами «геометрії шлуночків», що свідчить про те, що жоден з цих показників не повинен використовуватися самостійно при визначенні ступеня збалансованості та вибору тактики хірургічного лікування в пацієнтів з різними анатомічними варіантами АВК.
37
Сіромаха, С. О., Н. І. Волкова, Н. В. Поворозник, Ю. В. Давидова, and А. Ю. Лиманська. "Акушерська кардіологія: мультидисциплінарне рішення для реалізації функції материнства GUCH-жінками." Cardiology and cardiac surgery: continuous professional development, March 20, 2019, 28–36. http://dx.doi.org/10.30702/css.201903.01.032836.
Full textAbstract:
Більшість пацієнтів з оперованими в дитинстві або неоперованими вродженими вадами серця (GUCH-пацієнти – grown-up with congenital heart) мають певний ступінь серцевої недостатності, підвищений ризик розвитку інфекційного ендокардиту і синдрому раптової серцевої смерті та часто потребують додаткових втручань на серці. Для жінок, які прагнуть реалізувати свою функцію материнства, Європейським товариством кардіологів (European Society of Cardiology, ESC) розглядається питання медичного супроводу вагітно-сті, пологів і післяпологового періоду.
Відповідно до рекомендацій ESC (2011) у 2013 році силами двох академічних інститутів – Національного інституту серцево-судинної хірургії (НІССХ) імені М. М. Амосова та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології (ІПАГ) імені академіка О. М. Лук’янової – створено мультидисциплінарну команду спеціалістів, які мають доглядати за GUCH-пацієнтками в період планування вагітності, виношування дитини, під час і після пологів. Також особливу увагу фахівці приділяють стану плода і новонароджених у таких жінок.
Метою міжсекторальної співпраці двох академічних закладів є зниження материнської та малюкової захворюваності і смертності, а також профілактика інвалідизації вагітних із серцевою патологією та новонароджених.
Матеріали.За даними статистики, у нашій державі на сьогодні зареєстровано приблизно 12 000 жінок із оперованими в дитинстві вродженими вадами серця (ВВС), ще майже стільки ж – з неоперованими ВВС. З моменту створення у травні 2016 року електронного реєстру вагітних з кардіальною патологією станом на лютий 2019 року в консультативній поліклініці НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України було проведено експертний кардіоскринінг та стратифікацію кардіоваскулярних ризиків 2363 вагітним. У більшості жінок за уніфікованою оцінкою таких ризиків виявлено клас І та ІІ за модифікованою шкалою Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Висновки.Мультидисциплінарний супровід GUCH-вагітних і породіль на всіх етапах вагітності, пологів, післяпологового періоду, у тому числі з проведенням планових та екстрених кардіохірургічних втручань, дозволяє значно знизити ризики материнської та малюкової смертності. Екстрені кардіохірургічні втручання на тлі вагітності мають підвищений як материнський, так і фетальний ризик, однак вони значно нижчі за ризик раптової серцевої смерті при настанні великої кардіальної події.
38
Havrylyuk, H. M., and O. M. Makarchuk. "ПОСТГІСТЕРЕКТОМІЧНІ ПОРУШЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 2 (November 2, 2016). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2016.2.6858.
Full textAbstract:
В останні роки відмічається розвиток міоми матки у жінок з нереалізованою репродуктивною функцією, причому зростає частка поєднаних форм гіперпластичних процесів репродуктивної системи – у 20–25 % жінок у віці до 30 років і у 60 % – у віці старше 40 років. Мета – оцінка окремих показників метаболічного гомеостазу у пацієнток з міомою матки після оперативного її оздоровлення та оцінка показників якості життя. Проведено комплексне обстеження і оперативне лікування 40 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано гістеректомію зі збереженням придатків. У контрольну групу ввійшли 20 соматично здорових жінок. Використано загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження, лабораторну оцінку гормонального статусу, ліпідного профілю, оцінку характеру розподілу жирової тканини і ступеня ожиріння за індексом маси тіла, ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза, печінки, нирок, щитоподібної залози, молочних залоз. Якість життя вивчали на основі комплексної оцінки, з використанням модифікованої шкали SF-36 та дослідженням таких важливих показників, як енергійність, сон, емоційні реакції, соціальна ізоляція, фізична активність, больові відчуття. Усі види статистичної обробки виконано за допомогою стандартного пакета «Statistica for Windows – 6,0». Загалом, при аналізі показників гормонального профілю у жінок із проявами постгістеректомічного синдрому через 5 років після операції встановлено у 36,66 % випадків статистично достовірне підвищення рівня пролактину, у 40,00 % – гіпоестрогенію та у 46,66 % пацієнток – ознаки гіперандрогенії, підтверджені лабораторними критеріями. Зміна якості життя у пацієнток із гіперпластичними процесами матки у післяопераційному періоді проявлялася: зниженням фізичної активності у 43,33 % випадків, ростом сексуальних дисфункцій – у 36,66 %, пригніченням психічного стану, конфліктною спрямованістю соціальної поведінки, ослабленням ролевих функцій та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя у 51,66 % випадків. Віддалені наслідки після оперативного втручання супроводжуються прогресивною гіпоестрогенією із погіршенням функції яєчників, що відображалося у зменшенні їх об’єму при ультразвуковому дослідженні, зменшенні числа та розмірів фолікулів, погіршенні кровопостачання яєчників, зниженні кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії та суб’єктивним погіршенням загального здоров’я та якості життя.