Journal articles on the topic 'Модель РМС'

Стверджується, що для обґрунтування технічних вимог до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) індивідуального захисту літаків слід мати моделі РЕБ з РЛС управління зброєю ЗРК, при цьому мінімально такі моделі повинні містити: просторово-енергетичну модель та сигнально-енергетичні моделі функціонування РЛС управління зброєю ЗРК при супроводженні цілей за дальністю, дальністю та швидкістю, а також за напрямком в умовах радіоелектронного подавлення (РЕП) авіаційними засобами РЕБ. Наводиться стислий опис моделей у табличній формі. Адекватність моделей перевіряється шляхом симуляції їх роботи на ЕОМ. Зазначається, що наведені моделі функціонування РЛС управління зброєю ЗРК в умовах РЕП є основою для обґрунтування основних технічних вимог до авіаційних засобів РЕБ індивідуального захисту.

Метою роботи є побудова еквівалентної електричної схеми акумулятора, підключеного до фотоелемента та навантаження. В роботі визначено необхідність створення електричних моделей та еквівалентних схем акумуляторів електричної енергії, а саме при підключенні до сонячних фотоелементів, в якості джерела електричної енергії. Запропоновано різні еквівалентні схеми акумуляторів електричної енергії для різного моделювання. Показано еволюцію еквівалентних схем від спрощеної до узагальненої. Описані їх параметри та викладені рівняння для струмів та напруг. Зокрема, показано спрощену еквівалентну схему акумулятора на основі Rint-моделі. Зазначено, що розвитком даної моделі є RC-модель, так як існують пасивні паразитні елементи. Показано, що є доцільним об’єднання двох моделей в одну, в Thevenin-модель. Викладено, що подальшим розвитком моделей електрохімічного акумулятора є модел Ренделса. Ця еквівалентна схема містить додатково імпеданс Варбурга. Показано, що для спрощення цієї еквівалентної схеми імпеданс замінюється набором резисторно-конденсаторних пар. В якості схеми заміщення фотоелемента для спрощення використано ідеальне джерело напруги та резистор з конденсатором. Для більш широкого моделювання роботи фотоелемента, в якості схеми заміщення було використано ідеальне джерело струму та нелінійні пасивні елементи. Таким чином було отримано узагальнену еквівалентну електричну схему акумулятора, підключеного до фотоелемента та навантаження. Побудовані рівняння для струмів та напруг в отриманій схемі заміщення. Бібл. 6, рис. 6.

В роботі проведено короткий аналіз моделей надійності АФАР, запропонованими вченими і інженерами за останні 20 років. Розглянуто модель надійності приймальні АФАР за критерієм допустимого підвищення мінімального рівня бічних пелюсток діаграми спрямованості амплітудно-фазового розподілу антеною решітки. Проаналізовано модель надійності передавальної АФАР за критерієм допустимого зниження максимальної дальності РЛС. Показано, що розглянуті моделі надійності є наближеними (використовують експонентний закон розподілу відмов АФАР) і тому можуть використовуватися тільки для наближеного визначення середнього напрацювання до відмови антеною решітки. Для визначення імовірнісних показників надійності АФАР: ймовірності безвідмовної роботи, інтенсивності відмов, щільності розподілу відмов, гамма-відсоткових ресурсу і ін. Необхідні більш універсальні моделі надійності, що враховують структуру і складність побудови антеною решітки як системи, що складається з величезної кількості основних і резервних приймально передавальних каналів і модулів. У роботі розроблені і досліджені універсальні моделі надійності АФАР багатофункціональної РЛС з дворівневої структурною схемою надійності (дворівнева АФАР). Універсальні моделі надійності враховує два основних фізичних критерію відмови АФАР: допустиме зниження максимального рівня дальності РЛС і припустиме збільшення мінімального рівня бічних пелюсток діаграми спрямованості антеною решітки. Як законів розподілу відмов випромінюючих (передавальних) і прийомних каналів і модулів антеною решітки застосовується експоненціальне розподіл (характеризує раптові відмови), немонотонний диффузионний розподіл (характеризує поступові відмови) і композиція експоненціального і дифузійного немонотонного закону розподілів (характеризує спільне прояв раптових і поступових відмов) . У статті представлені рівняння і формули для визначення показників надійності передавальної, приймальні та приймально-передавальної АФАР: середнього напрацювання до відмови, імовірності безвідмовної роботи та ін. В роботі розглянуто три ілюстративних прикладу розрахунку показників надійності передавальної, приймальні та приймально-передавальної АФАР при експоненційному розподілі відмов каналів і модулів антеною решітки. Проведено аналіз впливу інтенсивностей відмов випромінюючих каналів і модулів джерел вторинного живлення на середній наробіток до відмови АФАР. Представлені в статті універсальні моделі надійності АФАР рекомендується використовувати при розробці нових багатофункціональних РЛС з АФАР, а також можуть бути корисні студентам і аспірантам університетів і вищих навчальних закладів в навчальному процесі.

В роботі проведено короткий аналіз моделей надійності АФАР, запропонованими вченими і інженерами за останні 20 років. Розглянуто модель надійності приймальні АФАР за критерієм допустимого підвищення мінімального рівня бічних пелюсток діаграми спрямованості амплітудно-фазового розподілу антеною решітки. Проаналізовано модель надійності передавальної АФАР за критерієм допустимого зниження максимальної дальності РЛС. Показано, що розглянуті моделі надійності є наближеними (використовують експонентний закон розподілу відмов АФАР) і тому можуть використовуватися тільки для наближеного визначення середнього напрацювання до відмови антеною решітки. Для визначення імовірнісних показників надійності АФАР: ймовірності безвідмовної роботи, інтенсивності відмов, щільності розподілу відмов, гамма-відсоткових ресурсу і ін. Необхідні більш універсальні моделі надійності, що враховують структуру і складність побудови антеною решітки як системи, що складається з величезної кількості основних і резервних приймально передавальних каналів і модулів. У роботі розроблені і досліджені універсальні моделі надійності АФАР багатофункціональної РЛС з дворівневої структурною схемою надійності (дворівнева АФАР). Універсальні моделі надійності враховує два основних фізичних критерію відмови АФАР: допустиме зниження максимального рівня дальності РЛС і припустиме збільшення мінімального рівня бічних пелюсток діаграми спрямованості антеною решітки. Як законів розподілу відмов випромінюючих (передавальних) і прийомних каналів і модулів антеною решітки застосовується експоненціальне розподіл (характеризує раптові відмови), немонотонний диффузионний розподіл (характеризує поступові відмови) і композиція експоненціального і дифузійного немонотонного закону розподілів (характеризує спільне прояв раптових і поступових відмов) . У статті представлені рівняння і формули для визначення показників надійності передавальної, приймальні та приймально-передавальної АФАР: середнього напрацювання до відмови, імовірності безвідмовної роботи та ін. В роботі розглянуто три ілюстративних прикладу розрахунку показників надійності передавальної, приймальні та приймально-передавальної АФАР при експоненційному розподілі відмов каналів і модулів антеною решітки. Проведено аналіз впливу інтенсивностей відмов випромінюючих каналів і модулів джерел вторинного живлення на середній наробіток до відмови АФАР. Представлені в статті універсальні моделі надійності АФАР рекомендується використовувати при розробці нових багатофункціональних РЛС з АФАР, а також можуть бути корисні студентам і аспірантам університетів і вищих навчальних закладів в навчальному процесі. Ключові слова: показники надійності, середнє напрацювання до відмови, активна фазована антенна решітка, передаючі і прийомні канали антеною решітки

Разработана компьютерная модель спутникового канала связи с учетом влияния доплеровского сдвига по частоте и стороннего спутника связи. Компьютерная модель построена в графической среде имитационного моделирования Simulink, которая входит в программный пакет MATLAB. В статье рассматривается имитационная модель спутникового канала связи с использованием сигнала MSK (Minimum Shift Keying). В ходе работы изучены и применены алгоритмы цифровой обработки сигналов при разработке компьютерной модели спутникового канала связи. По заданным параметрам принимаемого сигнала определены основные параметры цифрового демодулятора сигнала MSK, такие как частота повторения бита, частота дискретизации, минимальная разрядность аналого-цифрового преобразователя (АЦП), количество уровней квантования, частота среза цифрового фильтра-дифференциатора. В результате компьютерного моделирования спутникового канала связи было исследовано влияние отстройки по частоте сигнала MSK и уровня мешающего сигнала (стороннего спутника) на помехоустойчивость модема. По результатам моделирования получены графики зависимости вероятности ошибки приема бита от уровня мешающего сигнала и вероятности ошибки от отстройки по частоте. Разработанная компьютерная модель существенно расширяет круг задач, связанных с оперативной оценкой параметров электромагнитной совместимости (ЭМС) и радиоподавления в группировках подвижных РЭС.

У статті проведено аналіз лексичних і стилістичних особливостей моделі «автор-оповідач-персонаж» у романі Г. Гессе та його перекладах; встановлено стан охоплення проблематики дослідження наративу у перекладах англійською, українською та російською мовами. Також була аргументована необхідність акцентування уваги на стилістиці нарації автора та її відтворення перекладачами для визначення рівня збереження моделі «автор-оповідач-персонаж». Мета роботи полягає у висвітленні особливостей перекладу наративних моделей як елемента мовної картини у германістиці на матеріалі дослідження роману «Степовий Вовк», а також розгляді виявлених положень на прикладі перекладу моделі «автор-оповідач-персонаж» і визначення основних ознак ретрансляції стилістики використаних наративних конструкцій автора у перекладах і їхнього впливу на масового читача. У досліджені текстів автора застосовано методи лексичного та стилістичного аналізу, який виокремлює досліджувану наративну модель, використану для вивчення лінгвістичної складової частини роману Германа Гессе. Метод етимологічного аналізу уможливив виявлення модифікацій наративних моделей у перекладі та вплив мовленнєвого апарату автора на реципієнта (читача). Метод контекстуального аналізу був задіяний для виявлення характерних рис, які відповідають модерністському стилю Германа Гессе, мовних засобів репрезентації його наративу. Встановлено першочергову домінанту моделі «автор-персонаж» у тексті оригіналу автора та перекладах російською, українською й англійською мовами, котра на семантичному рівні впливає на рівень релевантності нарації центральної події в аналізованому романі. Водночас фактичний виклад нарації диференціюється із нагромадженням рецептивно-інтерпретаційних можливостей, які реалізує читач як посередник цих текстів. Також встановлено, що наративна модель «оповідач-персонаж» у перекладах роману «Степовий Вовк» матеріалізується крізь мовлення «надійного» наратора, який у текстах перекладу цілковито розчиняється у свідомості головних персонажів.

Показано, що існують кілька моделей тропосферних каналів поширення радіохвиль. Найбільш поширеними моделями є: багатоканальні параметричні пристрої з випадковими параметрами за часом і багатосмугові параметричні фільтри з випадковими параметрами по частоті. Однак на практиці існує апріорна невизначеність характеристик променів поширення, як за часом, так і по частоті, обмежує значимість цих моделей. Проаналізовано модель багатопроменевого каналу радіолокації з випадковими параметрами за часом і по частоті. Визначено параметри моделі - середній часовий інтервал і середнє частотне рознесення. Показаний їх зв'язок з смугою і час когерентності каналу. Наведено кількісні оцінки смузі і часу когерентності для причорноморських районів. Отримані результати можуть служити основою для синтезу та аналізу РЛС виявлення безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що працюють в умовах багатопроменевого поширення електромагнітних хвиль (ЕМХ).

Анотація. Представлено підхід до оцінювання стратегії економічного розвитку кластера, що включає динамічну економіко-математичну модель та інструментарій адаптивного моделювання, зокрема формування узагальнених коефіцієнтів моделі на базі нейронечіткої моделі. Цей механізм отримання оцінок узагальнених коефіцієнтів динамічної моделі, який впливає на вибір сценарію розвитку досліджуваних кластерів і спрогнозовані межі можливих змін економічних показників. Проведено комп’ютерні експерименти вибору стратегії економічного розвитку кластерів (на прикладі Київської області та м. Києва, Дніпропетровської та Одеської областей) і здійснений аналіз альтернативних сценаріїв їхнього розвитку. Дослідження ґрунтується на застосуванні методів системного аналізу, а також апарату математичної статистики й економіко-математичного, адаптивного, зокрема імітаційного та нейронечіткого моделювання тощо. За результатами дослідження виявлено, що поєднання нелінійної динамічної моделі з нейронечіткою моделлю дає змогу знайти такі сценарії економічного розвитку кластера, що забезпечить постійне і збалансоване зростання показників досліджуваного кластера, забезпечить цілеспрямоване підвищення рішення економічного зростання на мікро- або макрорівні та своєчасне попередження економічного спаду. Ключові слова: динамічна економічна система, кластер, теорія нечітких множин; комп’ютерне моделювання; альтернативні сценарії розвитку. Формул: 2; рис.: 8; табл.: 2; бібл.: 17.

Актуальність теми дослідження викликана потребою аналізу ефективних моделей регулювання ринку праці з метою застосування досвіду їх побудови в Україні. Постановка проблеми. Національні моделі ринків праці пов’язані з особливостями політики зайнятості в різних країнах, менталітетом та різною участю держави. Проблема полягає в недостатньому аналізі особливостей скандинавської моделі регулювання ринку праці та можливостей застосування її досягнень в національній економіці. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти регулювання ринку праці розглянуті в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких: К. Армстронг, М. Барінова, Я. Безугла, Д. Богиня, П. Василенко, Д. Вінкот, Х. Дент, В. Дівнич, Г. ЕспінгАндерсен, Е. Лібанова, П. Регнард, А. Сапір, Я. Столярчук, С. Сіденко, Дж. Хопкін, В. Швець та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У більшості досліджень щодо національних моделей регулювання ринку праці дається їх загальна характеристика. Мало дослідженими залишаються особливості регулювання ринку праці в скандинавських країнах. Постановка завдання. Завдання полягає в аналізі регулювання ринків праці в Фінляндії, Швеції, Данії та Норвегії, виділенні спільних та відмінних рис, пошуку можливостей застосування їх досвіду в Україні. Виклад основного матеріалу. У статті показано, що в скандинавській моделі регулювання ринку праці значна роль відводиться державі. Вона відіграє ключову роль, забезпечуючи населення робочими місцями, високими доходами, безкоштовною освітою, охороною здоров’я та соціальними виплатами. В скандинавських країнах на нинішньому етапі розвитку збережена соціалізація ринку праці з урахуванням нових економічних реалій та процесів глобалізації. Виділено принципи соціалізації скандинавського ринку праці, які б доцільно було застосувати в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку національної економіки. Висновки. Для України оптимальною моделлю ринку праці повинно стати гармонійне поєднання стимулювання індивідуальних досягнень у праці та соціальних гарантій з боку держави. Така модель забезпечує рівною мірою економічний добробут та соціальний консенсус.

ВВЕДЕНИЕОдной из главных задач высшей школы является разработка стандартов обучения. В сложившейся в настоящее время терминологии эта работа относится к моделированию обучаемого. В самом широком смысле под моделью обучаемого понимают знания об обучаемом, используемые для организации процесса обучения. Это множество точно представленных фактов об обучаемом, которые описывают различные стороны его состояния: знания, личностные характеристики, профессиональные качества и др.Модель обучаемого является одним из центральных понятий современной дидактики. Оно возникло в компьютерных технологиях обучения и было вызвано необходимостью формализовать представления об обучаемом. Конечно, представления об обучаемом начали вырабатываться задолго до появления компьютеров, вместе с появлением самих обучаемых. Определенная формализация представлений об обучаемом началась вместе с дидактикой. Но именно компьютерные технологии обучения дали новый импульс развитию этих представлений, превратили их в объект глубоких исследований, перевели на качественно новый уровень (Брусиловский, 1992; Петрушин, 1992; Dillenbourg, Self, 1992; Self, 1994; Wenger,1987). В настоящее время моделирование обучаемого является развивающимся направлением искусственного интеллекта в обучении, под которым понимают новую методологию психологических, дидактических и педагогических исследований по моделированию поведения человека в процессе обучения, опирающуюся на методы инженерии знаний.Существуют три точки зрения, с которых можно рассматривать моделирование обучаемого, или наши знания об обучаемом. Во-первых, это знания о том, каков обучаемый есть; во-вторых, знания о том, каким мы хотим его видеть; и, наконец, знания о том, каким мы его можем увидеть. Первые устанавливаются путем анализа поведения обучаемого, и мы их будем называть поведенческой моделью обучаемого. Она изменяется вместе с изменением обучаемого, поэтому ее называют динамической, или текущей, моделью обучаемого. Механизмом построения этой модели является диагностика. За рубежом для этой цели часто используют термин когнитивная диагностика, и исследования в этой области развиты довольно широко (Self, 1994; Wenger,1987).Знания о том, каким мы хотим видеть обучаемого, требования к его конечному состоянию назовем нормативной моделью обучаемого (рис. 1). Эти знания, как правило, многогранны. Сюда относятся, например, требования к личностным качествам будущих специалистов, их профессиональным качествам и умениям, знаниям и умениям по различным учебным предметам, характеристикам физического и психического состояния и т.п. Это именно то, что называют стандартом образования. И конечной целью обучения является достижение такого положения, когда поведенческая модель обучаемого при выпуске совпадает с его нормативной моделью. Рис. 1. Схема нормативной модели обучаемогоТретья точка зрения основывается на том, что, в общем случае, существуют различные пути, или траектории, по которым могут продвигаться обучаемые в процессе обучения. С одной стороны, это могут быть корректные траектории, обусловленные правильными действиями обучаемых и предусмотренные нормативной моделью обучаемого, например, использование различных приемов и методов решения одних и тех же задач. С другой стороны, различные траектории могут быть обусловлены ошибочными действиями обучаемых, и многие их ошибки могут быть заранее предугаданы преподавателем. Работа преподавателя по определению возможных ошибок обучаемых чрезвычайно полезна с дидактической точки зрения (на ошибках учатся!); перечень же этих ошибок (желательно, с полной проработкой ошибочной траектории) составляет специфическую модель обучаемого, которую называют моделью ошибок (Brawn, Burton, 1978; Sleeman, 1982). 1. Пять компонент предметных знанийЧасть нормативной модели обучаемого, определяющую предметные знания, то есть знания по учебным предметам, назовем предметной моделью обучаемого (Атанов, Мартынович, Семко, Токий, 1997; Atanov, Martynovitch, Tokiy, 1993). Предметная модель обучаемого, таким образом, определяет смысловую сторону обучения предмету. В инженерии знаний такие знания называют экспертными знаниями, или моделью предметной области. Предметная модель обучаемого выделяет из всего множества предметных областей учебные области, так что это – модель учебной предметной области, или модель учебного предмета. Введение понятия предметная модель обучаемого позволяет сделать моделирование обучаемого законченным, так как объединяет все аспекты этого моделирования. Это тем более оправдано, что моделирование учебной предметной области существенно отличается от моделирования других предметных областей. Дело в том, что цели моделирования учебных и не учебных предметных областей различны. Любая деятельность осуществляется путем решения задач, причем эти задачи должны быть специфическими для деятельности данного вида. В производственной, научно-исследовательской (научно-познавательной) деятельности результаты решения задач являются ее прямыми продуктами, и, таким образом, процесс решения задач соответствует целям деятельности. В учебной же деятельности решение задач – это не цель, но средство достижения целей, а именно, учебных целей. Другими словами, сам по себе результат решения учебных задач не представляет никакого интереса (единственное, что от него требуется, – это быть правильным). Важен процесс их решения, так как именно в процессе решения задач формируется способ действий (Машбиц, 1988; Атанов, 2001). Отсюда и различие целей моделирования. Моделирование не учебной предметной области должно обеспечить получение общественно значимых результатов, моделирование не учебной предметной области – процесс решения учебных задач.Заметим, что если текущее моделирование является весьма развитой ветвью искусственного интеллекта, то вопросы экспертных знаний в обучении, моделирования предметных знаний развиты в значительно меньшей степени. И это понятно, так как специалисты по искусственному интеллекту, как правило, не являются таковыми в какой-либо иной предметной области. Кроме того, они, как правило, не являются специалистами и в дидактике.Напомним, что, в соответствии с классификацией, существует разделение предметных знаний на декларативные и процедурные (Представление…, 1989; Петрушин, 1992). Первые представляют собой утверждения (факты) о свойствах объектов предметной области и отношениях между ними. Процедурные знания описывают порядок и характер преобразования объектов предметной области. Декларативные знания определяют содержательную, или семантическую, часть предметных знаний и порождают семантическую предметную модель обучаемого. Процедурные знания составляют процедурную предметную модель обучаемого.Согласно деятельностной теории учения (Машбиц, 1988; Атанов, 2001), конечной целью обучения является формирование способа действий, а образ действий реализуется в практической деятельности через умения. Знания выступают в качестве средств, с помощью которых формируются умения. В инженерии знаний умения трактуются как поведенческие, или операционные знания. Механизмом формирования умений является оперирование знаниями (как декларативными, так и процедурными), проявляемое в поведении человека. Таким образом, предметная модель обучаемого включает в себя умения, которые должны быть сформированы в процессе обучения. Перечень этих умений назовем операционной предметной моделью обучаемого.Одним из отличительных свойств знаний является их структурируемость. Очень важно, особенно для учебного материала, установить его структуру. Ибо усвоить определенную порцию учебных знаний – значит установить их место в структуре данного раздела учебного материала. Поэтому одной из задач при построении предметной модели обучаемого должно быть установление структуры предметных знаний. Изучение структуры учебного материала является самостоятельным предметом исключительно важного и глубокого исследования. Предметная же модель должна дать более-менее укрупненное представление, о чем знания. Это обычно делается перечислением тем, тематически. Перечень тем, подлежащих изучению, назовем тематической предметной моделью обучаемого.Кроме того, методологически очень важно определить, какую роль играют те или иные знания, какие функции они выполняют, то есть осуществить функциональное структурирование. Это можно сделать, составив перечень функциональных рубрик, определив таким образом функциональные знания. При этом среди них могут быть знания, выполняющие как не преобразующие функции (декларативные знания, например, определения, следствия, выводы), так и преобразующие (процедурные знания, например, методики, алгоритмы). Вместе они составляют функциональную предметную модель обучаемого.Таким образом, предлагается пятикомпонентная предметная модель обучаемого, состоящая из тематической, семантической, процедурной, операционной и функциональной частей (рис. 2).Такая модель по курсу общей физики создана на кафедре общей физики и дидактики физики Донецкого государственного университета (Атанов, Мартынович, Семко, Токий, 1997; Атанов, Эфрос, 1997; Программированный …, 1993; Atanov, Martynovitch, Tokiy, 1993; Atanov, Efros, 1997). Рис. 2. Схема предметной модели обучаемого. 2. Тематическая предметная модель обучаемогоТематическая предметная модель обучаемого известна с незапамятных времен, по сути дела, – это привычная всем программа читаемого курса. Она строится именно по тематическому принципу, в ней перечисляются разделы и темы, подлежащие изучению. Тематическая предметная модель обучаемого отражает общую структуру курса. При этом возможна детализация различной степени, но все-таки всегда это не сами предметные знания, не их содержание, а их названия. По сути дела, это определенные свойства, определенная характеристика предметных знаний, знания о предметных знаниях. Знания о знаниях называют метазнаниями. Таким образом, тематическая предметная модель представляет собой метазнания.Это естественная и удобная для планирования и организации учебного процесса модель. Более того, она является обязательным нормативным документом, подготовка любого учебного курса начинается с ее создания (то есть с создания программы курса). Однако она излишне общая для того, чтобы ее использовать для диагностики.Недостаточность для организации учебного процесса программы курса, в которой только перечисляются темы, подлежащие изучению, понята была уже давно. Ее стали усложнять, добавляя перечни практических, семинарских занятий, лабораторных работ. Академия педагогических наук бывшего СССР разработала схему программы, одним из необходимых элементов которой были так называемые ЗУН’ы – знания, умения, навыки, освоение и формирование которых предполагалось программой. Однако это был чисто механический шаг, так как и в знания, и в умения вкладывался все тот же тематический смысл. Приведем наглядный пример. Знать: теорему Пифагора (законы Ньютона, правила дифференцирования, и т.д. и т.п.); уметь: применять теорему Пифагора (законы Ньютона, правила дифференцирования, и т.д. и т.п.).Описанный подход в Украине перенесен на моделирование специалиста, на определение интегральных характеристик специалиста, где он имеет определенный смысл. Обязательным документом по каждой специальности является Образовательная профессиональная программа (ОПП), которая оговаривает нормативные требования к специалисту с точки зрения знаний и умений. Она играет роль государственного стандарта по специальности. Однако редко можно найти ОПП, в которой необходимые умения формулировались бы настолько конкретно, чтобы выступать в качестве достаточно конструктивной основы при построении продуктивного учебного процесса. Чаще мы имеем дело с общими фразами, а то и банальностями. Например, в ОПП по психологии (1998 год) указано, что специалист-психолог по курсу педагогической психологии должен уметь (всего три умения):– выполнять психологический анализ различных форм проведения занятий, в частности, урока;– исследовать с помощью методов педагогической психологии отдельные проблемы процесса обучения;– организовывать и проводить консультативную работу по вопросам педагогической психологии.Как видно, умения формулируются в такой общей постановке, что говорить об их практическом смысле не приходится. Конкретизировать приведенные выше общие формулировки должен преподаватель, и, увы, мы знаем, чем это кончается. Слишком большую исследовательскую работу необходимо провести, чтобы из таких общих формулировок получить практически значимые положения. А ведь приведенный пример касается дисциплины, в которой эти вопросы должны разрабатываться в первую очередь. К чести технических дисциплин надо сказать, что часто в них дело обстоит лучше, и это потому, что в них есть живые конкретные дела.При обучении какой-либо определенной дисциплине такой подход (знать – уметьприменять) оказывается практически бессмыслен. Очень ёмкимявляется понятие уметь применять, и ответ типа «да/нет» не дает никакой пищи для диагностики. Здесь положительный результат может дать только операционный подход, когда будут выделены и обозначены элементы знаний (в том числе и умения).Однако не стоит перегружать тематическую модель. Она должна решать свои узкие задачи, решение остальных задач целесообразно возложить на соответствующие другие компоненты предметной модели. 3. Функциональная предметная модель обучаемогоКак уже было отмечено, функциональная компонента предметной модели обучаемого – это не сами предметные знания. Она показывает, какую роль играют те или иные предметные знания. Поэтому функциональная предметная модель – это так же, как и тематическая модель, метазнания. Они имеют определенную структуру по горизонтали, которую можно передать с помощью рубрик.Роль знаний, их функции зависят от конкретного предмета, однако при этом существуют общие для всех предметов рубрики, например, понятия, свойства. Отдельные предметы могут иметь специфические для них рубрики, определяемые существом этих предметов. Возможны случаи, когда рубрики совпадают для группы предметов, объединяемых по какому-либо признаку. Например, для физических курсов нами выделены такие рубрики: понятия, формулировки, законы, свойства, следствия, выводы, причины, формулы, уравнения, модели, методики, алгоритмы (Атанов, Мартынович, Семко, Токий, 1997; Atanov, Martynovitch, Tokiy, 1993). Рубрики имеют наполнение, которое также не передает семантику предметной области и является метазнаниями.Функциональная предметная модель позволяет в необходимой степени детализировать то, что студент должен знать. Речь здесь идет о знании на репродукционном уровне, т.е. знать – значит помнить. Приведем пример по молекулярной физике.Студент должен знать (помнить):1. Определение понятий: моль, термодинамическая система, давление, температура, плотность концентрация, идеальный газ, термодинамический процесс, термодинамическое равновесие, уравнение состояния, молярная масса, длина свободного пробега, …;2. Формулировки и следствия: закона Паскаля, закона Архимеда, распределения Максвелла, …;3. Выводы: основного уравнения МКТ, барометрической формулы, формул для работы при изопроцессах, …;4. Формулы: средней длины свободного пробега, коэффициентов теплопроводности, диффузии, вязкости, внутренней энергии идеального газа, …;5. Свойства: газов в соответствии с их моделями; изопроцессов; цикла Карно; распределений Максвелла и Больцмана; …. 4. Семантическая предметная модель обучаемогоСемантические знания по учебным предметам содержатся в учебниках, учебных пособиях, другой учебной литературе. И каждый вид учебной литературы в определенном смысле является моделью этого предмета. Учебники представляют собой наиболее расширенную модель.С точки зрения дидактики, в содержании любого учебника принято выделять две части (Машбиц, 1988). К первой части относится информация, непосредственно составляющая содержание предмета, предметные знания, или СОД-1. Другая часть – СОД-2 – это информация, обслуживающая СОД-1 (например, сведения из математики, других предметов, выкладки, толкования, объяснения), информация о применении и использовании СОД-1 в других дисциплинах, а также в технике, в жизни и т.п.Инженерия знаний в текстовых источниках знаний (в том числе и в учебниках) выделяет первичный материал наблюдений α, систему научных понятий β, субъективные взгляды автора и результат его личного опыта γ, а также некоторые «общие места», или «воду», δ (Гаврилова, Червинская, 1992). В соответствии с этим можно говорить о наличии в учебниках наряду с СОД-1 и СОД-2 также СОД-3, что соответствует, в основном, знаниям типа δ, т.е. «воде». Наша практика составления семантических предметных моделей обучаемого показывает, что СОД-3 иногда, особенно в учебниках по гуманитарным предметам, может достигать чрезвычайно больших объемов.По сути дела, именно СОД-1 и составляет семантическую модель предметной области, или семантическую модель обучаемого. Однако эти знания в учебнике не выделены специально, они распределены по всему учебнику, переплетаются с другими знаниями, не формализованы. 4.1. Семантические факт

Предметом дослідження є методика розрахунку зон виявлення РЛС метрового діапазону, на формування якої істотно впливає Земля. Метою роботи є розробка та аналіз математичної моделі зони виявлення, яка узагальнює відому модель на випадок, коли антена РЛС не має фазового центру або він не збігається з початком обраної системи координат для розрахунку діаграми спрямованості антени. Модель базується на методі відбиттєвої трактовки і враховує особливості побудови антени. Випромінюючі елементи антени у вигляді хвильових каналів розташовані на двох поверхах, що дозволяє підбором висот поверхів і їх збудження сигналами з визначеними амплітудами і початковими фазами зменшити глибину провалів в діаграмі спрямованості в певних кутових секторах.. У таких антенах зазвичай відсутній фазовий центр, тому в математичній моделі зони виявлення враховані не тільки амплітудні, а й фазові характеристики антени. Це дозволило врахувати відмінності фаз полів у напрямках на ціль і точку відображення й уточнити результат інтерференції прямих і відбитих хвиль. Проведено розрахунки зон виявлення, що ілюструють вплив на їх параметри електричних властивостей землі, висот підйому антени і її нахилу відносно горизонту. Математична модель реалізована за допомогою доступного і простого комп'ютерного математичного пакета Mathcad. Комп'ютерна модель дозволяє при змінах конструкції антени або електричних параметрів Землі оперативно оцінювати зони виявлення та можливості їх управління для поліпшення умов виявлення цілей під певними кутами місця.

В работе рассматривается модель извлечения ветровой информации из радиолокационных изображений c использованием эффективной площади рассеяния (ЭПР). Рассмотренные аспекты использования ЭПР позволяют утверждать, что модели ЭПР комбинируют микроволновое рас

Предложен теоретический подход к оценке pK димеров насыщенных карбоновых кислот CHCOOH и аминов CHNH (n = 6-16) на межфазной поверхности вода/воздух. Модель основана на расчете лишь энергий Гиббса образования и ассоциации димеров ПАВ в нейтральной и ионизированной форме в водной и газовой фазах. Расчеты проведены с использованием полуэмпирического квантово-химического метода РМ3 и РМ6 в рамках модели экранирования проводникового типа COSMO. Показано, что наиболее энергетически выгодным является образование димеров с одной ионизированной и одной нейтральной молекулой ПАВ. Установлено, что величина поверхностного pK для димеров ПАВ зависит от их длины цепи ПАВ. A theoretical approach to the pK assessment for dimers of saturated carboxylic acids CHCOOH (n = 6 -16) and amines CHNH (n = 6-16) at the air/water interface is proposed. The model is based on calculation of the formation and dimerization Gibbs energies of the surfactants in neutral and ionized form in the water and gas phases. The calculations are done using semi-empirical quantum-chemical methods РМ3 and РМ6 within the framework of the conductor-like screening model (COSMO). It is shown that the dimer formation with one ionized and one neutral surfactant molecules is the most energetically favorable. The surface pK value for surfactant dimers is found to depend on their surfactant chain length.

Распределение Ципфа и теория центральных мест В. Кристаллера хорошо описывают начальный этап развития систем расселения через ранговое распределение численности населения городов. Для полноты описания городских систем предлагается использовать модель количественного описания связей между городами, которая оценивает степень зрелости или совершенства системы. Количественными характеристиками таких моделей могут быть степень доступности (расстояния, или время переезда между городами) или степень привлекательности городов. В статье оценивается качество различных параметров, с помощью которых можно измерять интенсивность притяжения крупных городов. Показано, что при переходе городских систем к системе агломерационного типа, модель Ципфа не работает, а распределение населения агломерации соответствует модели рангового распределения связей (РРС) между ее элементами. Это явление объясняется выходом рынка труда за пределы каждого города агломерации в их общий рынок, в связи с чем численность населения городов становится характеристикой суточной миграционной активности, то есть связей между городами. На основе выработанных критериев можно оценивать масштабы кризиса занятости в малых городах по ранговым распределениям населения этих городов в окрестностях крупного города или совокупности нескольких больших городов.

На предприятии АО «НПО «ЭРКОН» разрабатываются и совершенствуются модели выпускаемых изделий (резисторы, индуктивности), адаптированные под разные задачи проектирования РЭС. Применение разработанных моделей при проектировании позволит получить достоверные результаты и сократить сроки разработки РЭС.

Сушіння є одним з найбільш ефективних методів збереження сільськогосподарських і харчових продуктів. Якість висушеного продукту залежить від дотримання регламенту технологічного процесу сушіння. Підвищення якості ведення технологічного процесу (ТП) сушіння плодоовочевої сировини впливає на якість виготовленої продукції, що, в свою чергу, призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства. Дотримання регламенту ТП можливе лише за його автоматизації. Тому завдання автоматизації ТП дедалі більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих вітчизняних розробок в сфері автоматизації сушіння, зокрема сушіння плодоовочевої сировини, показує наявність суттєвих недоліків. В ОНАХТ, на кафедрі АТП і РС у рамках випускної роботи бакалавра розроблено новий підхід до автоматизації керування конденсаційною сушаркою, задля забезпечення високоефективного сушіння плодоовочевої сировини. Метою роботи є розробка найдосконалішої математичної моделі, функція якої б полягала в відтворенні основних властивостей середовища сушіння сільськогосподарських та харчових продуктів, з можливістю їхнього відображення та дослідження. В роботі розкрито мету ТП сушіння та виділено основні технологічні параметри, для яких необхідно скласти регламент, для забезпечення високої якості готової продукції. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Проведено аналіз його каналів зв’язку та їх ідентифікацію. Канали математично описано статичними аперіодичними ланками другого порядку. Розроблено модель id-діаграми вологого повітря, яка є достовірною. Також розроблено повну математичну модель об’єкту керування і зроблено висновки про можливість її використання у подальших розробках як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. На кафедрі АТП і РС було реалізовано фізичну модель, яка працює з відповідними встановленими параметрами та відповідає всім перехідним процесам.

Составлена одномерная математическая модель, разработан численный алгоритм и проведены численные эксперименты по количественной оценке тепловых потерь от трубчатого теплоприёмника системы приёма тепла солнечного параболоцилиндрического модуля. Исследования проводились для теплоприёмника, который помещён в стеклянный конверт по типу «труба в трубе». Рассмотрены случаи со слоем атмосферного воздуха в межтрубном пространстве и с вакуумом различной степени. Отдельно проведен расчет для одиночной трубы без стеклянного конверта. Система нелинейных алгебраических уравнений, которая составляет основу математической модели, решена методом простой итерации. Сходимость итераций обеспечивалась заданием начальных приближений, максимально близких к искомым значениям. В модели предусмотрен учет зависимости теплофизических параметров от температуры и давления. Предложен метод расчета теплового потока через слой газа различной степени разреженности. В качестве физической модели для численных расчетов выбрана модель параболоцилиндрического модуля, который исследовался экспериментально и описан в научной литературе. Численные расчеты проведены для случая отсутствия теплового потока от концентратора и при наличие концентрированного теплового потока. Проведенное сравнение численных и экспериментальных данных показало хорошее совпадение результатов. Незначительное расхождения наблюдалось по значению температуры стекла и по значению тепловых потерь при наличии ветра. Проведенные расчеты показали, что наличие стеклянного пакета является обязательным проектным элементом системы приёма параболоцилиндрических энергетических модулей. Использование такого стеклянного конверта с атмосферным воздухом снижает тепловые потери в два раза, а с глубоким вакуумом – в три раза. Библ. 13, рис. 3.

Процес вистоювання тістових заготовок складається з багатьох фізико-механічних та біохімічних процесів, що ускладнює управління та отримання оптимальних показників якості на виході готового продукту.Велика кількість регульованих змінних та інформаційних потоків впливає на хід протікання процесу дозрівання тіста. У шафах (камерах вистоювання) підтримується строгий температуро-вологісний режим. Дотримання регламенту технологічного процесу можливе лише за його автоматизації. Питання автоматизації технологічнихпроцесів все більше постає перед сучасними підприємствами. Огляд існуючих розробок показує наявність суттєвих недоліків. На кафедрі АТП і РС розроблено новий підхід до автоматизації одного з процесів виробництва хліба – вистоювання заготовок з тіста. Було розкрито мету технологічного процесу вистоювання тіста та виділено основні технологічні параметри, на які необхідно накласти регламент, для того щоб якість вихідної продукції була відповідною. Враховано можливість реалізації керуючих дій та отримання інформації про фактичні значення технологічних параметрів виходячи з можливостей сучасних технічних засобів автоматизації. Метою роботи єрозробка найбільш близької до процесу вистоювання тіста моделі, яка б описувала його основні властивості з можливістю їх відображення та дослідження. Модель розроблена таким чином, щоб в подальшому її можна було б використати як основу при синтезі моделі системи автоматичного регулювання. Складено структурну схему моделі об’єкта керування. Вагомі вхідні «прямі» та «перехресні» дії математично описані статичними аперіодичними ланками другого порядку. Важливо відмітити, що розроблено модель id-діаграми вологого повітря та доведено її достовірність. Представлена повна математична модель об’єкту керування і зроблено висновок про можливість її використання у подальших розробках.

Статья посвящена описанию математических моделей гауссовых прямошумовых помех с равномерным частотным спектром, взаимнокоррелированных и некоррелированных от точечных по пространству внешних источников шумовых излучений, для РЛС контроля воздушного пространства с пространственно узкополосной линейной эквидистантной фазированной антенной решеткой (ФАР), состоящей из идентичных всенаправленных элементов, а также плоской или объемной ФАР. Использование созданных моделей позволяет исследователям сформировать с помощью датчиков псевдослучайных чисел входную (обучающую) выборку заданного объема, образованную комплексными векторами, компоненты которых соответствуют отсчетам комплексных амплитуд в пространственных каналах приема в дискретные моменты времени аддитивной смеси внутреннего шума и шумовых помех от внешних источников с заданными интенсивностью и угловыми координатами. Точность и адекватность созданных математических моделей доказана аналитически и проверена методом математического эксперимента. Предложенные модели могут быть использованы для математического моделирования при синтезе адаптивных систем защиты РЛС с линейными, плоскими, или объемными узкополосными ФАР, от гауссовых шумовых помех и анализе их эффективности.

Аналіз нормативних документів та сучасної науково-педагогічної літератури засвідчив, що професійна підготовка майбутніх учителів біології – це проблема, яка активно розробляється за різними напрямами. Її домінуючим аспектом є організація дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти. Базовим складником такої організації розглядається формування їхньої дослідницької компетентності Тому першочерговим завданням підготовки майбутнього вчителя, зокрема біології, до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти є цілеспрямоване формування такої якості особистості. Воно забезпечується проектуванням відповідної діяльності здобувачів під час фахової підготовки. Відібрано педагогічні умови такого проектування під час підготовки майбутніх учителів біології. Їх провідну частину склали дидактичні умови, що безпосередньо пов’язані із психолого-педагогічними умовами. Провідними засадами конструювання процесу формування дослідницької компетентності такого фахівця на сучасному етапі розвитку суспільства є фундаменталізація освіти і зміни у типі мислення учнівської молоді, зокрема майбутніх учителів біології. Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти для реалізації вказаних засад. Вона складається із взаємопов’язаних цілемотиваційного, змістово-процесуального і контрольно-оцінного блоків. Центральною ланкою такої моделі є система методичних прийомів. Вона забезпечує взаємозв’язок провідних рис «кліповості» мислення здобувачів і сукупності відповідних принципів адаптивного навчання. Модель розглядається як провідна складова частина конструювання освітнього середовища для формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Реалізація моделі традиційними, нетрадиційними методами навчання і різноманітними засобами інформаційно-комп’ютерної підтримки забезпечується розробленим дидактичним доробком.

У міру збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. Серед недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, –невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро- і фотоелектростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості й надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання. Стаття присвячена розробленню імітаційної моделі гідроакумулювальної електростанції в генераторному режимі роботи паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу. За основу взята відома модель –вітротурбіназ асинхронним генератором у складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена блоками гідравлічної турбіни з регулятором та синхронним генератором. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, як-от швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження гідравлічної турбіни та синхронного генератора в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Розроблена імітаційна модель роботи гідроакумулювальної електростанції паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу дозволяє досліджувати параметри електричної енергії як в стаціонарних, перехідних режимах роботи, так і в аварійних. В роботі доведено, що стохастична складова швидкості вітру суттєво впливає на частоту обертання й частоту мережі, що зумовлює зміну вихідних електричних параметрів, які впливають на всю електромеханічну систему. Бібл. 21, рис. 7.

Электромагнитная совместимость интегральных микросхем становится все более важным аспектом в разработке высокоскоростных печатных плат. Международные стандарты были установлены для количественной и качественной оценки характеристик интегральных микросхем, а также помехоустойчивости с использованием различных методов измерения. Для решения задач, связанных с прогнозированием электромагнитных помех между интегральными микросхемами и печатными платами, необходимы модели интегральных микросхем как на внутриаппаратурном уровне, так и внутрисистемном. Такие модели могут быть получены из моделирования при наличии достаточной информации об интегральной микросхеме. Однако в большинстве практических случаев подробная информация об интегральных микросхемах может быть недоступна разработчикам радиоэлектронного оборудования. Предлагается улучшенная модель дипольного момента для анализа характеристик связи ближнего и дальнего электромагнитного поля от интегральной микросхемы, полученная на основе сканирования ближнего поля. Представлен массив электрических и магнитных дипольных моментов, используемых для воспроизведения распределений поля в плоскости сканирования над интегральной микросхемой. Полученные дипольные моменты могут использоваться в качестве источников излучений для интегральной микросхемы. Усовершенствованная модель дипольного момента особенно полезна для решения проблем радиочастотных помех, когда необходимо точно проанализировать шумовую связь в ближнем поле Electromagnetic compatibility of integrated circuits is becoming an increasingly important aspect in the design of high-speed printed circuit boards. International standards have been established to quantitatively and qualitatively assess the performance of integrated circuits as well as noise immunity using a variety of measurement methods. To solve problems associated with predicting electromagnetic interference between integrated microcircuits and printed circuit boards, models of integrated microcircuits are needed both at the in-hardware and in-system levels. Such models can be obtained from simulations if there is sufficient information about the integrated circuit. However, in most practical cases, detailed information on integrated circuits may not be available to avionics designers. An improved model of the dipole moment is proposed for analyzing the characteristics of the coupling of the near and far electromagnetic fields from an integrated circuit, obtained on the basis of scanning the near field. An array of electric and magnetic dipole moments is presented, used to reproduce the field distributions in the scanning plane above an integrated microcircuit. The obtained dipole moments can be used as sources of radiation for an integrated circuit. The advanced dipole moment model is especially useful for solving RFI problems when it is necessary to accurately analyze noise communications in the near field

Для регулювання та вимірювання обертів механізмів і двигунів у різних галузях машинобудування та приладобудування широкого розповсюдження набули відцентрові регулятори. Найбільш фундаментальними дослідженнями в даній галузі є праці Н.Є. Жуковського, І.О. Вишнеградського, А. Стодоли та ін. Подальший розвиток й удосконалення вивчення цього питання відображено в праці Л.М. Цукерника. Для вітроустановок Г.Х. Сабініним була запропонована схема відцентрового регулятора для флюгерного регулювання ГС-4, що була реалізована в ряді установок, а саме ВЭ-2, ВЭ-3, ВЭ-5. Дослідження подібних систем регулювання було проведено в КБ «Шторм» при НТУУ «КПІ», а в подальшому – в Інституті електродинаміки НАН України. В Інституті відновлюваної енергетики була запропонована удосконалена схема регулятора ГС-4 і відповідна математична модель, а саме був введений змінний кут між хордою лопаті та віссю моменту інерції відцентрових тягарців (у регуляторі ГС-4 він був постійний і становив 90°). Якщо на початку розвитку вітроенергетики технологічні можливості дозволяли отримати трапецієподібну форму лопаті без геометричного закруту хорди (або з незначним закрутом – до 4°…5°), то в математичних моделях було правомірним допущення, що направлення моменту інерції лопаті збігається з хордою лопаті. Сучасна тенденція отримання максимального коефіцієнта використання енергії вітру ротором вимагає виготовлення лопаті, реальний профіль якої максимально наближений до розрахункового. Тобто в сучасних лопатях використовують розширення лопаті від кінця до комеля в межах від 1:2 до 1:4 і закрут лопаті сягає 30°. Враховуючи все це, можна констатувати, що відхилення направлення моменту інерції лопаті від хорди лопаті може складати до 20°. Тому без урахування даного кута математичні моделі відцентрового регулятора не є достатньо досконалими. В даній роботі запропонована математична модель відцентрового регулятора ротора вітроустановки з урахуванням кута між вектором моменту інерції лопаті та її хордою, що дозволило отримати уточнений вираз для статичної характеристики регулятора, а також уточнити вирази для визначення параметрів відцентрового регулятора, які використовуються при його налаштуванні для отримання необхідних номінальних обертів ротора вітроустановки. Бібл. 11, рис. 1.

Применение компьютерных технологий (КТ) в современных методах подготовки специалистов становится характерным признаком нашего времени. Актуальны КТ при моделировании объектов для освоения студентами проектирования, исследования и виртуальной реализации технических устройств программными средствами. К сожалению, бывает сложно найти адекватные математические модели, например, электрических исполнительных механизмов (ЭИМ), широко применяемых на различных технологических объектах и в системах автоматизации процессов.Для решения подобных задач можно использовать САПР, обладающие самыми различными возможностями. Их библиотеки обычно содержат примеры, реализующие авторские искусственные подходы [1]. В САПР OrCAD v.10 [2], например, для моделирования вращающего момента и момента инерции электродвигателей используются резисторы и конденсаторы. Очевидно, что созданная на базе таких компонентов модель не имеет отношения к реальной электрической машине (ЭМ), а потому сложно воспринимается учащимися при исследовании. Поскольку традиционные понятия об устройстве ЭИМ и классические расчеты ЭМ всегда связаны с напряжением на якоре, напряжением противоЭДС якоря, током якоря, вращающимся моментом на валу двигателя и др. известными величинами, то, очевидно, что лучшей моделью может быть только та, в которой учитываются известные параметры.Воспользовавшись возможностями OrCAD, были подготовлены принципиальные схемы и выполнены расчеты для известного электрического двигателя постоянного тока, что позволило определить формальные зависимости различных величин. Например, взаимосвязь момента инерции якоря J с механической постоянной времени якорной цепи Tm и угловой частотой вращения холостого хода Sh определялась выражением вида [3]:J = k1(Tm/Sh) – k2.Сравнение паспортных данных реального двигателя с результатами расчетов подтвердили состоятельность полученных упрощенных моделей виртуального ЭИМ при соответствующих корректирующих коэффициентах (k1, k2). Аналогичные адекватные выражения в дальнейшем были приняты в качестве базовых для создания специальной электронной страницы программы SinSys (рис. 1) [4].Поскольку разработанная страница представлена в виде нескольких легко понимаемых студентами электрических схем, то соответствующие разделы дисциплин с помощью такого Windows-приложения усваиваются с меньшей затратой времени, а наблюдаемые результаты работы ЭИМ интерпретируются учащимися самостоятельно.Возможность общения студентов с рассматриваемым виртуальным стендом электропривода представляется весьма полезным, когда опыт чтения схем и понимания взаимосвязи компонентов в сложных системах автоматического управления только приобретается, а доступ к реальным аналогичным устройствам ограничен учебным временем или невозможен вообще.Создание лабораторных стендов программными средствами, очевидно, не требует значительного финансирования для реализации, а возможность передачи таких виртуальных лабораторий через локальные сети и Интернет для обучения дома закрепляет перспективу широкого применения дистанционных форм обучения с высоким уровнем подготовки студентов технических специальностей.

У раду се испитује утемељеност српске лексикографске праксе у погледу формулације речничких дефиниција на лексиколошким теоријским достигнућима у сфери семантичке компоненцијалне анализе, и то на примеру лексичког поља глагола кретања помоћу превозног средства посматраних као одреднице у Речнику Матице српске (РМС). Корпус на коме је рађено истраживање чини 21 речничкa одредница поменуте групе глагола ексцерпираних из РМС. Примарна (основна) значења датих глагола подвргнута су семантичкој компоненцијалној анализи како би се утврдила њихова хијерархијски устројена семска структура, која пружа темељ за састављање речничких дефиниција заснованих на теоријској правилности и доследности, а које су потом упоређиване са дефиницијама садржаним у РМС. Циљ анализе јесте провера степена присутности аналитичког приступа у српској лексикографској пракси, као и изналажење модела за састављање прецизних и свеобухватних речничких дефиниција, који је у складу са комплементарним односом лексикологије и лексикографије.

По мірі збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій – збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. До серйозних недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, відносяться невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро– і фото електростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості і надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання. Розроблена імітаційна модель гідроакумулювальної електростанції при живленні асинхронного двигуна відцентрового насосу від вітротурбіни з асинхронним генератором. За основу взята відома модель вітротурбіна з асинхронним генератором в складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена асинхронним двигуном, перемикачами, відцентровим насосом, з'єднувальними трубопроводами, резервуарами, сенсорами і приладами для відображення необхідних характеристик. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. Визначено основні переваги і недоліки асинхронного генератора. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, такі як, швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження асинхронного двигуна з навантаженням від відцентрового насосу в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Бібл. 25, рис. 6.

Петлевые диаграммы с энергиями, близкими к энергии Планка, создают сильное внешнее гравитационное поле, которое замедляет темп локальных процессов для удалённых наблюдателей вплоть до их застывания. Поскольку планковская длина - это гравитационный радиус системы квантов, события этого и меньшего масштаба не могут произойти за конечное мировое время t и не вносят вклад в S-матрицу. Следовательно, гравитационное замедление времени, ведущее к сильному красному смещению собственных частот, ведёт к гравитационной саморегуляризации петлевых диаграмм. Петлевые поправки без гравитационных эффектов, обрезаемые на энергии Планка, дают верхние границы для поправок с гравитационными эффектами, и этот факт ведёт к простым правилам гравитационной регуляризации. Поправки с квантами калибровочных полей и гравитонов малы, и ряды теории возмущений сходятся. При до-планковских энергиях достаточно однопетлевых гравитонных вкладов, так как многопетлевые вклады подавлены большими степенями отношения «энергия/планковская энергия». Скалярное поле со степенными вкладами должно быть эффективным полем. Нелинейность полей усиливает гравитацию и ускоряет застывание, что подавляет высокоэнергетические вклады. Неперенормируемые модели конечны, но становятся состоятельными только если их петлевые поправки остаются малыми в масштабе Планка, что и имеет место в квантовой гравитации. Гравитационно-регуляризованная Расширенная Стандартная Модель (РСМ), включающая гравитоны и Стандартную Модель с эффективными скалярами, перенормируема и конечна, что упрощает её дальнейшее обобщение.

Анотація. Капіталізація є важливим показником інвестиційної привабливості, прибутковості та стабільності підприємств у корпоративному секторі. У цьому контексті аналіз факторів, що впливають на ринкову капіталізацію підприємств, є важливим для управління корпоративними фінансами. Метою статті є визначення найважливіших факторів мікро- та макроекономічного середовища, що впливають на капіталізацію українських підприємств, на прикладі енергетичних підприємств шляхом кореляційно-регресійного аналізу і запропонувати шляхи вдосконалення корпоративного управління та алгоритмів прийняття врахування економічних факторів у стратегії зростання ринкової капіталізації. Розкрито взаємозв’язок між макроекономічними показниками розвитку України, фінансовим станом підприємств та їхньою ринковою капіталізацією на основі факторного та кореляційного аналізу. Побудовано математичну модель, яка показує вплив основних макроекономічних факторів і фінансового стану суб’єктів господарювання (підприємств енергетичного сектору України) на рівень їхньої ринкової капіталізації (п’ять прихованих факторів визначають рівень капіталізації підприємств на 93,8%). Запропоновано алгоритм визначення і врахування впливу економічного середовища на ринкову капіталізацію підприємств, що може поліпшити якість управління компаніями корпоративного сектору в контексті збільшення їхньої ринкової капіталізації. Розроблено пропозиції щодо необхідності розвитку системи коропративного управління в корпоративному секторі як запоруки зростання ринкової капіталізації. Зокрема, запропоновано функціональну модель коропративного управління. Використання моделі дозволить забезпечити формування ефективної стабільної та гнучкої організаційної структури управління, регулювати взаємодію між органами управління та акціонерами, дозволить сформувати належну корпоративну культуру та імідж компанії, а також забезпечить належний рівень фінансування підприємства, реалізацію ефективної дивідендної політики, якісне управління власністю та цінними паперами компанії, її фінансовими результатами, інвестиціями та ризиками. Ключові слова: капіталізація, корпоративне управління, ринкова вартість, математична модель, економічне середовище. Формул: 6; рис.: 4; табл.: 5; бібл.: 26.

Важливим розділом інвестиційних розрахунків є аналіз чутливості, який дозволяє упорядкувати вихідні параметри проекту за впливом їх змін на зміни показників ефективності проекту. Загальновживаним інструментом аналізу чутливості є spider-діаграма – сукупність графіків в спільній системі координат. Цей метод аналізу чутливості є суто графічним. Він надає наочне уявлення про наближену якісну картину чутливості, залишаючи дослідників без відповідних кількісних оцінок і аналітичних конструкцій. В даній статті проблема аналізу чутливості інвестиційного проекту ВЕС вирішується шляхом побудови і дослідження відповідної економіко-математичної моделі. Модель складається з системи рівнянь, що відображає прямі і опосередковані зв’язки між початковими параметрами і показниками інвестиційного проекту ВЕС. Далі, система рівнянь згортається до функції всіх представлених параметрів, до якої застосовуються формули розрахунку коефіцієнтів еластичності. В статті представлено формули розрахунку параметрів математичної моделі коефіцієнтів еластичності чистої приведеної вартості інвестиційного проекту ВЕС і подано результати розрахунків коефіцієнтів еластичності інвестиційного проекту ВЕС. Наявність в явній формі розв’язку економіко-математичної моделі дозволило отримати явні формули для коефіцієнтів еластичності і виконати всебічне математичне дослідження проблеми. Аналіз результатів експериментальних розрахунків коефіцієнтів еластичності показав, що економічна ефективність інвестиційного проекту ВЕС найбільш чутлива до змін КВВП і тарифу на електроенергію ВЕС, а зі збільшенням норми дисконтування грошових потоків чутливість проекту до зміни первісних параметрів збільшується (за абсолютним значенням). Представлені результати розрахунків продемонстрували ефективність застосування коефіцієнтів еластичності як для класичного, так і для нестандартного аналізу чутливості інвестиційних проектів ВЕС. Бібл. 6, табл. 5, рис. 3.

Концентратори сонячної енергії набувають все більшого значення у зв’язку з необхідністю вирішення важливих науковихта інженерних задач при створенні нової техніки та використанні сонячної енергії.Основними характеристиками дзеркал, що концентрують пряме сонячне випромінювання, є опромінення у фокальній площині Er та максимальне опромінення Emax у фокусі дзеркала. При проектуванні потужних геліоустановок виникає необхідність застосування нового програмного забезпечення для розрахунку технічних характеристик сонячних концентраторів.Розглянуто питання створення універсального програмного забезпечення для обрахунку основних енергетичних характеристик параболоїдних та параболоциліндричних концентраторів сонячної енергії у середовищі Windows. Узагальнена математична модель забезпечує реалізацію етапів розрахунку та проектування з урахуванням енергетичних характеристикджерела випромінювання, неточності відбиваючих поверхонь та інше.Представлений аналіз існуючих моделей розрахунку параметрів параболічного та параболоциліндричного концентраторів.За результатами дослідження визначено відмінності між методиками, розраховано ключові параметри, визначено відмінності між підходами.Створено математичну модель розрахунку основних характеристик для ідеального та реального концентратора сонячноїенергії. Наведено відмінність та особливості розрахунку параболічних та параболоциліндричних сонячних концентраторів.Змодельовано покроковий алгоритм обрахунку характеристик сонячного концентратора.Побудовано графік залежності максимальної опроміненості параболоїдного та параболоциліндричного сонячного концентратора від максимального кута розкриття.Розроблену програму можна застосовувати у сучасній геліотехнічній практиці, пов’язаній з проектуванням потужнихгеліоустановок. Бібл. 8, табл. 3, рис. 7.

Вітроенергетика є екологічно чистим та ефективним засобом перетворення механічної енергії вітру на електричну. Вітроагрегати продовжують активно використовуватись до сього часу. Разом з тим проводяться активні роботи з вдосконалення вітрогенерувальних комплексів та підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну. Одним зі способів підвищення ефективності перетворення енергії вітру на електричну є підмагнічування електрогенератора з постійними магнітами сторонньою статичною ємністю. Розроблено математичну модель для оцінки величини ємності, яку необхідно приєднати до обмотки статора електрогенератора, залежно від ряду умов: величини та характеру навантаження; параметрів електрогенератора; підвищення величини напруги на затискачах; підвищення активної потужності на виході електрогенератора. За результатами розрахунків отримано вираз, що дозволяє оцінити необхідну величину ємності при чисто активному навантаженні. Для діапазону потужності електрогенератора, що досліджувався, від нуля до номінального значення, величина ємності, яку необхідно приєднати до обмотки якоря електрогенератора з постійними магнітами становить 4,3–32,1 мкФ, що дає змогу забезпечити напругу на затискачах генератора близько номінальної з похибкою ±5 %. При використанні додаткової підмагнічувальної ємності для підвищення активної потужності генератора спостерігається її приріст на рівні 10–15 %. Результати розрахунку необхідної величини сторонньої ємності генератора підтверджують адекватність розробленої моделі та достовірність отриманих результатів, що дозволяє використовувати цю модель для подальших досліджень та оцінки ефективності методів і засобів підвищення ефективності перетворення енергії вітру. Бібл. 7, табл. 3, рис. 5.

Метою даної роботи є розроблення моделі балансування процесів генерації та споживання електроенергії для енергосистем на основі відновлюваних джерел енергії з використанням системи акумулювання. Режими генерації вітрових і особливо сонячних електростанцій мають значні градієнти поточної потужності, коли істотні зміни можливі за кілька хвилин. При виборі систем акумулювання необхідно враховувати такі фактори, як нерівномірність генерації та споживання, обсяг можливої надлишкової енергії чи її дефіцит, швидкість зміни балансу потужностей та відповідна швидкодія акумуляторів. Об’єкт дослідження - гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Такі системи чутливі до змінних режимів генерації, а наявність швидких змін потужності вимагає врахування коротких часових проміжків. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики стану акумулювання і повторного використання енергії. Моделювання режимів роботи сонячних та вітрових електростанцій основане на статистичних даних про погодні фактори. Тоді балансування потужності можна розглядати як суперпозицію випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є врахування часових градієнтів потужності вітрових та сонячних електростанцій, стану зарядки та швидкодії акумуляторів. Аналітичне дослідження ускладнене фактором наявності різних процесів з особливим характеристиками розподілу, тому запропоновано імітаційну модель з відповідним алгоритмом розрахунку. Запропонована модель енергобалансу дозволяє імітувати процеси накопичення та використання енергії при різних властивостях системи акумулювання. Результати дослідження дозволяють порівнювати різні конфігурації енергосистеми за збалансованістю, потребами в акумулюванні та рівнем втрат енергії. При цьому враховуються місцеві та сезонні кліматичні особливості. Бібл. 21, табл. 1, рис. 2.

Настоящая работа посвящена вопросам оценивания и выявления роли нематериальных активов в процессе увеличения ценности компании. В первой части представлен ряд моделей, позволяющих наглядно выявить и определить роль данного вида активов в создании ценности компании. Вторая часть исследования носит практический характер. На основе модели остаточной операционной прибыли (REOI – residual operating income) в работе предложен подход к оценке трех видов ценностей нематериальных активов: фундаментальной, рыночной и теоретической. Оценивание проводилось для выборки российских компаний, акции которых торгуются на РТС за период с 2001-го по 2006 г. Полученные результаты позволили выделить те компании, которые являются недооцененными с точки зрения имеющихся у них нематериальных активов. Адрес электронной почты: garanina@gsom.pu.ru

З огляду на екологічні проблеми, проблеми балансування енергосистеми, а також концепцію «Зеленого» переходу України, постає актуальним розробка автономної енергоефективної сонячно-водневої системи, яка матиме змогу безперервно забезпечувати потреби споживача. Мета роботи полягає у обґрунтуванні параметрів роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер» при перетворенні сонячної енергії у «зелений» водень. Задачі дослідження наступні: аналіз підходів реалізації сонячно-водневих систем; розробка математичної моделі комплексної сонячно-водневої системи та її реалізація у програмному середовищі MATLAB; проведення експериментального дослідження для перевірки математичної моделі сонячно-водневої комплексної системи; аналіз та порівняння отриманих результатів та розробити рекомендації по підвищенню ефективності роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер». Наукові положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в роботі, базуються на результатах експериментальних досліджень, теоретичних і практичних положеннях про перетворення енергії Сонця в енергію водня, положеннях системного аналізу, статистичного аналізу в середовищі Microsoft Office Excel, математичних методів моделювання енергетичних процесів в програмному середовищі MATLAB. Отримано математичну модель роботи системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка дозволяє аналізувати вплив інтенсивності сонячного випромінювання на показники виходу у реальних умовах. Розроблено структурну блок-схему застосування автономної системи «фотобатарея – протонообмінний електролізер», яка складається з 4 можливих варіантів реалізації. Розроблені принципові електричні схеми фотобатареї, протонообмінного електролізера, комплексної системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер», протонообмінного електролізера для зняття характеристики його коефіцієнта корисної дії. Розроблено методику постановки експерименту та виконання досліджень системи «полікремнієва фотобатарея – протонообмінний електролізер». Бібл. 5, табл. 2, рис. 9.

Підвищення ефективності перетворення енергії сонячного випромінювання в електроенергію сонячними елементами є основним завданням сонячної енергетики. А сучасний інтерес до проектування і експлуатації фотоелектричних батарей на основі сонячних елементів призводить до оцінювання їх основних експлуатаційних характеристик. Для контролю якості та ефективності сонячного елемента на виробництві або в лабораторних умовах необхідно точно виміряти його вольт-амперну характеристику, яка є основним джерелом інформації про параметри та характеристики сонячного елемента, таких як коефіцієнт корисної дії, максимальну потужність, струм короткого замикання, напругу холостого ходу, струм і напругу при максимальній потужності, коефіцієнт форми тощо. При проектуванні фотоелектричних батарей великих площ, наземного або космічного застосування, виникають труднощі у визначенні різних втрат, таких як комутація фотоелементів, їх не ідентичність, нерівномірності температури і освітленості фотоелектричних батарей. Зазвичай ці втрати враховують введенням у математичну модель різних коефіцієнтів. Експериментальні дослідження в напрямку більш точного визначення всіляких втрат в фотоелектричних батареях призводять до не окупності та ускладнення проведення таких експериментальних досліджень. Для проектування і випробування фотоелектричних батарей великих площин авторами пропонується підхід, який оснований на побудові вольт-амперних характеристик фотоелектричних батарей. Запропонований підхід дозволяє з визначенням воль-амперної характеристики окремого сонячного елемента або груп фотоелектричних перетворювачів, получити моделі при різних рівнях освітленості і температури з характерними параметрами фотоелектричних батарей будь-якої площі. Авторами проведено експериментальне підтвердження запропонованої методики, а також порівняння з іншими експериментальними дослідженнями. В методиці визначені перехідні коефіцієнти математичної моделі, а також розписані особливості застосування запропонованого підходу. Бібл.6, рис. 2.

При дослідженні роботи інвертора було визначено параметри, які впливають на ефективність його роботи. Одним з таких парметрів є внутрішні компоненти інвертора від яких залежить ефективність його роботи. Основним силовим компонентом є Power Stack (силовий модуль). Основним компонентом силового модуля є IGBT (біполярний транзистор з ізольованим затвором). Даний тип транзисторів поєднує в собі характеристики двох напівпровідникових пристроїв: Біполярного транзистора (утворює силовий канал). Польового транзистора (утворює канал управління). При розрахунку ефективності роботи інвертора потрібно розуміти як працює його силова частина і як силова частина перетворює постійний струм у змінний. Робота силових транзисторів керується драйвером, який пристрій керує частотою відкриття і закриття транзисторів та вихідними характеристиками напруги інвертора. Для регулювання роботи інвертора драйвер отримує сигнал та відправляє команду на сам силовий модуль. Таким чином відбувається регулювання вихідних параметрів інвертора. Для регулювання вихідної потужності інвертором також застосовується алгоритм зменшення вхідної потужності. Це досягається шляхом переходу робочої точки поля ФЕМ з точки МРРТ до робочої точки, ближчої до режиму холостого ходу сонячної панелі. Регулювання рівня реактивної потужності також відбувається за рахунок роботи силового модуля. Для роботи інвертора, його силовий модуль повинен мати якісне охолодження. Охолодження має забезпечити відвід тепла від силового модуля, що в свою чергу попередить руйнування транзистора. В сучасних інверторах використовується активна і пасивна система охолодження. Зазвичай інвертори з пасивним охолодженням мають потужність до 100 кВт. Також у деяких виробніків є тестові моделі інверторів з водяним охолодженням. Потужність даних інверторів очікується більшою ніж 2500 кВт. Бібл. 10, рис. 5.

Дано определение оперативной и балансовой надежности как двух составляющих надежности функционирования электроэнергетических систем (ЭЭС). Отмечено, что балансовая надежность – это способность ЭЭС постоянно поддерживать баланс активной мощности и обеспечивать выдачу мощности, необходимой потребителям, с учетом вероятных отключений элементов ЭЭС. Показана необходимость обеспечения балансовой надежности ЭЭС и энерго-объединений как единого объекта управления. При этом балансовая надежность является объективной характеристикой состояния генерирующей части ЭЭС и критерием вероятности ограничения выдачи мощности потребителям. Показана взаимосвязь увеличения количества возобновляемых источников энергии и возрастания вероятности снижения балансовой надежности ЭЭС с ограничениями по мощности генерирующих агрегатов или по пропускной способности электрических сетей. Приведены показатели определения балансовой надежности ЭЭС. Показана последовательность определения вероятности непокрытия нагрузки системы, основанная на использовании марковской модели генерирования мощности. Предложена методика численной оценки показателей балансовой надежности ЭЭС с возобновляемыми источниками энергии. Рассмотрены модели представления нагрузки характеристиками случайной величины или случайного процесса. Выполнен сравнительный анализ моделей при определении балансовой надежности. Показано, что в условиях функционирования рынка электрической энергии возрастает вероятность нарушения балансовой надежности ЭЭС. Предложена упрощенная методика оценки балансовой надежности для ЭЭС со значительным количеством возобновляемых источников энергии, которая позволяет по значениям вероятности отказа системы оценить вероятность непокрытия нагрузки на произвольном интервале времени, а также дефицит мощности в ЭЭС. Приведена графическая интерпретация упрощенной модели обеспечения балансовой надежности ЭЭС. Библ. 4, рис. 5.

Мета даної розвідки полягає в розгляді системи засобів і прийомів на прикладах тих музичних творів, де автором виведено серії образів інших композиторів та створено своєрідні галереї портретів яскравих творчих індивідуальностей. Методологія роботи передбачає аналіз методів фор- мування парадоксальних стильових суміщень в контексті вільного па- рафразу (Дьйордь Куртаг), автобіографічних рефлексій на особистість і доробку митця крізь призму власної творчості (Богдана Фільц), виокремленої співзвучності семантики знаних музичних творів, що вклю- чена в образну систему власної композиції (Ніколай Сідєльніков), ігрової моделі інтегрування і синтезування яскравих рис індивідуального автор- ського письма (Альфред Шнітке). Наукова новизна полягає у виявленні на прикладі низки наведених музичних композицій багатства художніх версій та виведення галереї портретів композиторів у рамках одного му- зичного твору. Воно орієнтоване на пошук найістотніших знаків прояву неповторної індивідуальності та арсеналу, яким вона оперує у пошуку найвідповіднішого художнього результату. It is focused on the search for essential signs of manifestation of a unique individuality and arsenal with which she operates in the search for the most suitable artistic result. У висновках зазначається, що, послуговуючись засобами цитування, квазіцитати, алюзії, жанрових паралелей, переспіву програмних заголовків, сигнату- ри-монограми тощо, кожне з художніх завдань вирішується відповідно до вимог авторського задуму. Прикладами можуть послужити пара- доксальні стильові суміщення в контексті вільного парафразу (Дьйордь Куртаг), автобіографічні рефлексії на особистість і доробок митця крізь призму власної творчості (Богдана Фільц), виокремлена співзвучність се- мантики знаних музичних творів, включена в образну систему власної композиції (Н. Сідєльніков), ігрова модель інтегрування і синтезування яскравих рис індивідуального авторського письма (А. Шнітке).

Роль мультимедиа в открытом дистанционном образованииСистема технического образования находится в определенном кризисе, являющемся отражением глобального нравственно-экологического кризиса современной цивилизации. Становится все более очевидным, что только организационными или техническими способами найти выход из этого положения нельзя. Простые тривиальные решения проблемы ограничены материально-экономическими ресурсами, социальными и национальными барьерами. Необходим переход к новому мировоззрению, раскрывающему связь между материальным и духовно-информационным миром, глубокое изучение и осознание достижений традиционных естественных наук в органическом единстве с философией, религией, психологией, искусством, экологией [1]. Магистральным путем такого перехода является гуманизация образования. С ее помощью можно направить цели познания в русло гуманизма, сделать гуманным сознательно-ценностный выбор.Другая важная причина изменения парадигмы образования заключается в проникновении информационных технологий (ИТ) во все сферы деятельности человека. Для успеха на рынке труда современный специалист должен знать и владеть всем многообразием возможностей ИТ. Кратчайший и наиболее эффективный путь к достижению указанной цели – интенсивное использование ИТ в учебном процессе. При этом одним из определяющих становится открытое дистанционное образование (ОДО), основной которого служит педагогика сотрудничества, а весь процесс обучения проходит в информационном пространстве [2]. Основополагающим принципом концепции ОДО является ориентация на личность учащегося. Это означает необходимость учитывать, что человек способен не только логически мыслить, но творить и чувствовать.Вовлечение в процесс обучения эмоциональной сферы учащегося резко усиливает качество восприятия знаний, превращает процесс познания из скучного и однообразного занятия в увлекательное путешествие в мир нового, существенно продлевает время активного использования учебной информации, облегчает ее извлечение из долговременной памяти за счет использования ассоциативных связей. Всего этого можно достичь, если в процессе образования используются все средства обучения: текст, графика, анимация, звук, видеозаписи, а также программные комплексы, позволяющие моделировать реальные процессы и осуществлять наработку практических навыков (тренажеры). Только в таком случае можно говорить о мультимедиа, т.е. множественности различных информационных сред, существующих одновременно. Проблемы и технологии использования мультимедийных элементовРазработка дистанционного курса (ДК), содержащего методически оправданное и педагогически взвешенное разнообразие мультимедиа, очень важный, но только первый этап работы преподавателя в ОДО. Следующая задача – доставить ДК к учащемуся и создать для его работы комфортные условия. В ОДО возможно несколько видов доставки ДК, или его форматов. В настоящее время все большую популярность в мировой практике ОДО завоевывает использование информационных сетей (интернет-формат ДК), активно продолжается применение для этих целей телевидения, в том числе спутникового, иногда по-прежнему используют услуги почтовой связи.Как показывает мировой опыт, мультимедийный ДК в интернет-формате можно успешно эксплуатировать, начиная со скорости передачи по сети не менее 256 кб/с. При нынешнем состоянии систем коммуникации в Украине, когда скорость передачи во многих информационных сетях, особенно использующих телефонные линии, редко превышает 30-50 кб/с, удобным для доставки является смешанный формат ДК. В нем информационное ядро курса и его интерактивная компонента (система обратной связи учащийся-преподаватель, тестовые комплексы) создаются в интернет-формате, например, с помощью виртуальной учебной среды. Видео и аудиофрагменты, а также моделирующие и тренажерные комплексы передаются учащемуся записанными на компакт-диске (CD-ROM), с обязательными ссылками на эти мультимедийные элементы в ядре курса. Еще одним преимуществом указанного формата, весьма важным при существующей в Украине нехватке учебной литературы, является возможность поместить на CD-ROM дополнительную учебную информацию, например, учебные видеофильмы, электронные версии хорошо зарекомендовавших себя учебников и методических пособий, подборки журнальных статей, словари и т.д. Разработка подобных ДК довольно трудоемка, поэтому осуществляется не часто, но уже первые шаги показывают эффективность этого формата как с точки зрения скорости доставки, так и при использовании в учебном процессе.Итак, ДК разработан и доставлен к учащемуся. Начинается учебный процесс и вдруг выясняется, что тот или иной мультимедийный элемент не запускается, не отображается и т.д. Поэтому очень важно, чтобы все элементы ДК перед отправкой были протестированы в максимально жестких условиях работы, а в описании ДК обязательно были указаны минимальные требования к компьютеру учащегося и его сетевому и программному обеспечению, при выполнении которых «все должно работать и работать как дóлжно».Изучение естественных наук немыслимо без проведения экспериментов. Основным признаком ОДО является то, что обучение проводится на расстоянии, т.е. дистанционный студент обучается, не выходя из дому – следовательно, лишён возможности проводить натурные лабораторные эксперименты. Этот существенный недостаток может быть частично смягчен за счёт внедрения в дистанционный курс учебных тренажёров, которые представляют собой интерактивные виртуальные модели лабораторных установок, эмулирующие реальные характеристики изучаемых процессов и явлений. Наибольшая степень интерактивности достигается в случае, когда процесс проведения эксперимента проходит в реальном времени.Качество ДК определяется несколькими критериями, среди которых одним из наиболее важных является «интуитивность», т.е. объединение чувства и мысли в процессе обучения. Такая интуитивность может быть достигнута путем использования современных мультимедийных программных комплексов, например, 3D Max Studio в совокупности с Macromedia Director. Этот комплекс позволяет приблизить виртуальные лабораторные установки к их реальному аналогу настолько, что отличие между ними заключается только в том, что реальные приборы осязаемы, а виртуальные – нет. Реальность компьютерной модели ограничена также тем, что все манипуляции с виртуальной лабораторной установкой производятся с помощью манипуляторов компьютера.Процесс создания виртуальных учебных тренажёров можно разделить на следующие этапы:С помощью программы трёхмерного моделирования (например, 3D Max Studio) создаётся максимально приближенная к реальному аналогу трехмерная модель лабораторной установки.Используя специальные программные модули (plugins), файл, хранящий данные о трехмерной модели, преобразуется в файл, содержащий объектное описание всех элементов этой модели и связей между ними.Файл, полученный в результате предыдущих действий, импортируется в программу, которая позволяет его обрабатывать (например, Macromedia Director). С помощью языка этой программы, который содержит математический модуль, между конструктивными элементами трёхмерной модели устанавливаются связи, аналогичные тем, что имеются в реальной установке. Так, например, можно установить связь между геометрическими размерами двух заряженных шаров, их взаимным расположением и силой взаимодействия между ними при разных значениях электрического заряда на них.Связь между геометрией трехмерной сцены, содержащей модель лабораторной установки, и «физическими» характеристиками виртуальных объектов может быть установлена с помощью определенных коэффициентов. Эти коэффициенты, в частности, устанавливают соответствие между относительными размерами элементов модели и размерами их реальных прототипов. Они подбираются эмпирически, и позволяют вычислять реальные значения физических величин, описывающих пространственно-временные соотношения между элементами модели. Такой процесс называется виртуальной эмуляцией или создание «виртуальной реальности». Благодаря применению технологии «виртуальной реальности» резко повышается интерес к учебным тренажёрам. Переход от плоских, статичных иллюстраций лабораторных установок к трёхмерным управляемым моделям, несомненно, является перспективным путём повышения качества дистанционного обучения.Учебные виртуальные тренажеры должны сопровождаться подробным описанием. Примером такого описания может служить инструктивный фильм, содержащий подробную информацию о ходе проведения эксперимента. Главное действующее лицо этого фильма – преподаватель, который подробно объясняет ход эксперимента, дополняя свои пояснения теоретическими комментариями. Учащийся, перед проведением лабораторной работы на учебном тренажере внимательно просматривает инструктивный фильм, затем читает письменное описание порядка выполнения лабораторной работы. Порядок выполнения лабораторной работы включает в себя кроме традиционных разделов еще и специальные указания, относящиеся непосредственно к работе с виртуальной моделью, т.е. к её управлению, настройке и т.п.Дистанционный студент, работающий с описанным тренажером, имеет почти такие же возможности для практической деятельности, как и его коллега, обучающийся в традиционном университете. Виртуальные лабораторные работы в дистанционном курсе «Неразрушающий контроль в машиностроении»Приведенные соображения легли в основу разработки нескольких виртуальных лабораторных установок для дистанционного курса «Неразрушающий контроль в машиностроении». Одна из них – «Измерение малых расстояний с помощью интерферометра Майкельсона». Принцип измерения расстояний с помощью интерферометр Майкельсона положен в основу многих устройств неразрушающего контроля, поэтому практические навыки работы с этим интерферометром необходимы всем специалистам. На рис. 1 показана последовательность слайдов, отражающая ход проведения работы. Рис. 1. На слайде 1 а показан вид установки на начальном этапе. Студент знакомится с элементами опытной установки, используя возможность приближаться, удаляться, поворачивать камеру относительно центра сцены, получая, тем самым, возможность осмотра установки из различных положений.Слайд 1 б иллюстрирует второй этап работы, в котором нажатием мыши на блоке шкалы измерений и на окуляре (конструктивных элементах установки) на нижнюю часть экрана выводится их увеличенное изображение.Слайд 1 в характерен для третьего этапа, в котором включается источник белого света. Возникающая при этом интерференционная картина используется для нахождения нулевой интерференционной полосы, соответствующей началу отсчета на шкале перемещений.Слайд 1 г показывает этап работы, на котором в качестве источника света используется лазер. При этом в окошке окуляра появляется интерференционная картина в монохроматическом красном свете. Последующие действия слушателя дают ему возможность воочию увидеть смещение интерференционной картины в окошке окуляра и найти его величину, выраженную числом полос. По известному смещению интерференционной картины и длине волны красного света слушатель определяет перемещение одного из зеркал интерферометра. ЗаключениеОткрытое дистанционное образование из далекой перспективы все заметнее становится если не сегодняшним днем, то уже ближайшим будущим украинской высшей школы [3]. Поэтому так актуально тщательное и подробное исследование всех специфических возможностей, форм и методов ОДО, среди которых, наряду с усилением интерактивности и уровня самостоятельности работы, важную роль играет педагогически грамотное применение мультимедийных средств на всех этапах разработки и эксплуатации учебных курсов. Мультимедийные компоненты должны стать неотъемлемой частью педагогических технологий, основанных на принципах гуманизации образования. Здесь нужны и теоретические исследования и проведение педагогических экспериментов, что составляет один из приоритетов деятельности Центра дистанционного образования НТУ «ХПИ».

З ростом частки відновлюваних джерел в електроенергетичної мережі України, відбувається негативний вплив на якість електричної енергії так і на саму мережу. Одним із варіантів ефективної інтеграції відновлюваних джерел в електроенергетичну мережу це акумулювати її енергію з подальшим використанням. Оскільки основною проблемою відновлюваних джерел являється її непостійність і пульсація в часі, то її акумулювання в такі періоди прийнятний варіант. В Україні найбільшу частку по виробітку за рік займають вітроелектричні станції, що в основному знаходяться на півдні України. Саме там концентрація великих вітроелектричних станцій зумовлюють нестаціонарну роботу електричної мережі, що в свою чергу призводить до їх відключення при великих пульсаціях генерування електричної енергії. Акумулювання енергії вітру можливе в різних виконаннях, але в даному дослідженні вивчається варіант з гідроакумулюванням цієї енергії для подальшим використанням через гідравлічну турбіну. Тобто досліджуватиметься процес перетворення енергії вітру в кількісні показники накопичення води протягом визначеного часу. В якості об’єкту дослідження виступатиме вітроводонасосна установка. Моделювання такого процесу відбуватиметься з поєднання трьох складових: моделі вітру, модель вітрової турбіни, модель насосу. Моделювання здійснюватиметься для різних потужностей насосу за постійної потужності вітроустановки для визначення найефективнішого варіанту роботи вітроводонасоної установки. Для співвідношення різних варіантів вітроводонасосної установки з різними потужностями насосів використовуватимемо відносні одиниці виміру, оскільки характеристики насосів в відносних одиницях ідентичні в межах одного класу. Параметром, яким буде оцінюватись робота вітроводонасосної установки служитиме річна величина продуктивності даної установки у відсотковому відношенні за річного розподілу енергії вітру для обраного регіону. Робота установки моделюватиметься тільки за номінального режиму роботи з урахуванням пульсацій вітру та обмежень в моделюванні роботи вітрової турбіни і насосу з досвіду їх експлуатації. Бібл. 25.,табл. 3, рис. 4.

Важной составляющей устойчивого раз-вития является сокращение выбросов отходов путем предотвращения, пере-работки и повторного их использования. В условиях формирования устойчивых моделей потребления и производства именно циркулярная экономика может обеспечить восстановительный, за-мкнутый характер и призвана заменить линейную экономическую модель. Однако переход к циркулярной экономике требу-ет совершенно нового подхода не только к процессу производства, но и к системе управления, важной составляющей ко-торого является бухгалтерский учет. В статье отмечено, что скорость измене-ний в практической деятельности и научных исследованиях в контексте устойчивого развития обусловливает изменение требований и функциональных подходов к бухгалтерскому учету. Рас-смотрены теоретические и практиче-ские подходы, которые позволяют опре-делить те особенности устойчивого развития и циркулярной экономики, ко-торые влияют на бухгалтерский учет. Самым сложным вызовом развития уче-та в условиях устойчивого развития и циркулярной экономики является сочета-ние экономических, экологических и со-циальных результатов, а также сло-жившихся, устоявшихся принципов бух-галтерского учета и финансовой отчет-ности и обеспечения их достоверности.

Мета дослідження - визначити відмінності впровадження моделі франчайзингу туристичними операторами на європейському та українському ринках. Дизайн/Метод/План дослідження. Теоретичний підхід, що ґрунтується на узагальненні, системному й порівняльному аналізі. Застосовані контент-аналіз, статистичний, графічний і табличний методи. Результати дослідження. Охарактеризовано моделі ділового франчайзингу найбільших багатопрофільних туристичних операторів масового туризму в Україні. Визначено загальні умови здійснення туристичної діяльності на принципах ділового франчайзингу для туристичних агенцій. З’ясовано відмінності моделей ділового франчайзингу на європейському й українському ринках. Франчайзинг визначено механізмом мультиплікації бізнесу й кооперації можливостей, спрямованих на активне просування туристичного продукту на цільовий на ринок. Практичне значення дослідження. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у можливому їх застосуванні туристичними агенціями при прийнятті рішення про приєднання до франчайзингової мережі й туроператорами при вирішенні питань диверсифікації прогнозованих ризиків бізнесу. Оригінальність / цінність / наукова новизна дослідження. Новизною проведеного дослідження є уточнення умов провадження туристичної діяльності на засадах франчайзингу в країнах Європи й, зокрема, в Україні, виділення відмінних рис моделі європейського ділового франчайзингу, які полягають у чітко визначеній вертикально інтегрованій структурі управління, сильному національному маркетинговому менеджменті, корпоративній підтримці ведення бізнесу, довгостроковості франчайзингових угод, результативній системі франчайзі. Перспективи подальших досліджень / обмеження дослідження. Внаслідок економічної кризи в туристичному бізнесі перспективним напрямом подальших досліджень з цієї проблематики є пошук шляхів стабілізації діяльності мережевого бізнесу в туризмі. Викликає інтерес зміна фінансового стану туристичних агентств після отримання або припинення статусу франчайзі. Тип статті - теоретичний.

Анотація. Представлено загальні тенденції розвитку вітчизняної тіньової економіки у період 2013—2020 рр. Систематизовано проблеми управління протидією корупції в умовах цифровізації національної економіки. Представлено етапи формування фінансового механізму державного управління процессом протидії корупції національної економіки. Пропонується виокремити чотири складові вітчизняної економічної системи, які мають вразливі напрями функціонування, що належно не захищені від незаконного використання доходів, отриманих злочинним шляхом. Ідентифіковані завдання функціонування системи моніторингу як вимога розвитку цифровізації національної економіки. Запропоновано модель інформаційного забезпечення державного механізму регулювання процесів протидії корупції як сукупності взаємодіючих підсистем, що мають своє призначення в умовах цифровізації національної економіки. Побудова моделі інформаційного забезпечення державного механізму регулювання процесів протидії корупції вимагає врахування таких чинників, як характеристика структури та особливості функціонування державних механізмів у зазначеній сфері, що зумовлює доцільність використання такої моделі як у науковій, так і практичній площині. Для реалізації встановлених стратегічних цілей фінансового механізму протидії корупції в Україні в умовах цифровізації національної економіки необхідно дотримуватись відповідного алгоритму дій, які нами запропоновано у вигляді взаємопов’язаних комплексних етапів. Доведено, що дотримання етапів реалізації завдань фінансового механізму протидії корупції в Україні в умовах цифровізації сприяє забезпеченню активізації функціонування суб’єктів господарювання у легальному секторі. Для ефективного зниження рівня тіньового сектора економіки бажано провести ґрунтовні зміни в макроекономічній політиці, які орієнтовані на перехідне до валового зростання показників, а до якісного зростання ефективності функціонування економіки, що сприяє формуванню необхідних умов для розвитку виробництва в легальному секторі та переходу на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку. Ключові слова: державне управління, корупція, фінансовий механізм, національна економіка, цифровізація. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 15.

Составлен специальный каталог рассеянных скоплений звезд (РЗС) нашей Галактики, состоящий из 1119 объектов. В каталоге приведены масса, абсолютная звездная величина, модуль расстояния, металличность, возраст, спектральный класс и расстояние от центра Галактики в отличие от других каталогов РЗС Галактики. На основе статистического анализа обнаружены важные эмпирические зависимости между основными физическими параметрами РСЗ.

Применение одного робототехнического средства (РТС) в зоне чрезвычайной ситуации (ЧС) малоэффективно из-за множества выполняемых задач, что обусловливает необходимость привлечения группы РТС для уменьшения времени ликвидации ЧС. В статье представлена математическая модель выбора группы РТС для ликвидации ЧС. Разработанная модель комплексной оценки эффективности проведения аварийно-спасательных работ при групповом применении РТС в техногенной ЧС является научно-методическим аппаратом по обоснованию состава группировки системы РТС МЧС России, необходимых для выполнения задач в ЧС. The use of one robotic in the emergency zone is not very effective due to the multitude of tasks performed in the emergency zone. This determines the need to use the group of robotics to reduce the time for emergency elimination. The relevance of the work is determined by the scattered scientific and methodological system for substantiating the composition of the robotics grouping of the Ministry of Emergency Situations of Russia, as well as by errors in decision making on the use of robotics in emergencies. The paper presents a mathematical model for choosing a group of robotic equipment for emergency response. The model for integrated assessment of the rescue operation effectiveness with application of group of robotics is based on the “scheduling theory”. The paper proposes scientific methods for the development of quantitatively substantiated recommendations for decision-making, where mathematical models of ordering various purposeful actions in time are constructed and analyzed taking into account the objective function and different restrictions. The developed model for integrated assessment of the effectiveness of emergency rescue operations at group application of robotics during technogenic emergency is a scientific and methodological approach for substantiating the structure of robotics grouping of EMERCOM of Russia required to solve tasks in an emergency.

Анотація. Досліджуються питання формування інноваційних кластерів на регіональному рівні з урахуванням практичного світового досвіду. На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку національного господарства країн та окремих його складових у формі регіонів доведено необхідність застосування процесів поєднання виробництва з науковими установами і державними організаціями. Здійснений аналіз теоретичних підходів до використання економічної категорії «кластер» продемонстрував певну подібність думок фахівців, сприяв визначенню різноманіть підходів, на основі яких запропоновано авторське визначення кластера. Проведений аналіз класифікації кластерів дозволив окреслити класифікаційні ознаки та ідентифікувати можливі типи інноваційних кластерів. Дослідження особливостей і відмінностей кластерів від інших територіальних й адміністративних об’єднань дали змогу визначити їхні переваги і з’ясувати недоліки. Проаналізовано наукові підходи до особливостей, переваг і перспектив формування інноваційних кластерів, головною рушійною силою яких для соціально-економічних систем регіонів є динамічність, адаптивність і синергія. Систематизовано передумови формування інноваційних кластерів на рівні регіону. Аналіз досвіду розвинутих країн світу з практики кластерізації економіки дозволив виділити три географічно обумовлені центри розвитку інноваційних кластерів та історично сформовані моделі їх формування. Докладний аналіз останніх дав змогу визначити їхні основні характеристики, типові риси, охарактеризувати особливості використання в певних країнах світу. Досліджено кількісні характеристики наявних інноваційних кластерів у високорозвинутих країнах за галузевою специфікою. На підставі аналізу наявних стратегій розвитку певних областей країни надано характеристику стану формування і розвитку кластерних моделей у певних галузях національного господарства. Визначено наявні перешкоди активному інноваційному розвиткові регіонів країни, як висновки рекомендовано застосування італійської моделі, що характеризується мінімальними перешкодами до впровадження. Ключові слова: кластер, інновація, розвиток, регіони, синергетичний ефект, кластерні моделі. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 2; бібл.: 23.

Метою статті є оцінка потенціалу виробництва водню із аграрної біомаси та визначення напрямків технічного забезпечення реалізації цього потенціалу. В статті наведено перспективну модель виробництва та використання біопалива аграрного походження. Згідно до цієї моделі доречно виробляти дизельне біопаливо, біоетанол (в кількості необхідній для забезпечення роботи мобільної техніки), біогаз, біоводень, генераторний газ, тверде біопаливо (рулони, паливні гранули, брикети із соломи). Встановлено, що виробництво водню в аграрному виробництві можливе із використанням, як способу термохімічного перетворення біомаси, так і способу ферментації біомаси. При використанні термохімічного способу частка рослинної біомаси використовується для виробництва паливних гранул. Із гранул виробляється генераторний газ. Генераторний газ використовується для виробництва біоводню. Крім того частка біомаси рослинного походження, а також побічна продукція тваринництва може бути перероблена в біогаз за допомогою темнової ферментації. Для виробництва біоводню термохімічним способом пропонується використання удосконалених газогенераторів, конструкція яких перешкоджає утворенню твердих відкладень на робочих поверхнях в камері утворення газу. Для виробництва біоводню способом ферментації пропонується використання обертових біореакторів. Встановлено, що теоретичний потенціал виробництва водню із аграрної біомаси рослинного походження за допомогою термохімічного перетворення становить біля 4,8 млрд.м3 водню за рік. Теоретичний потенціал отримання водню за способом ферментації становить близько 1,4 млрд.м3 за рік. Для практичної реалізації теоретичного потенціалу водню необхідні подальші теоретичні та експериментальні дослідження обох способів отримання водню в умовах аграрного виробництва. Бібл. 31, рис. 9.

Незважаючи на значний досвід в проектуванні вітроустановок малої потужності в процесі їх експлуатації виникають руйнування окремих елементів установки, які можуть призвести до руйнування установки в цілому. Одним з важливих чинників, що призводить до руйнування елементів, зокрема лопатей, є гіроскопічні навантаження, що виникають в них при орієнтації ротора за напрямком повітряного потоку. При цьому необхідно зауважити, що перед конструкторами стоїть певна дилема. З однієї сторони збільшення кутової швидкості призводить до зменшення енергетичних втрат при орієнтації ротора, а з іншої – до збільшення гіроскопічних навантажень в лопаті. На сьогоднішній день в ряді робіт запропоновані математичні моделі систем орієнтації ротора за напрямком повітряного потоку за рахунок флюгерної площини хвоста. При цьому використовуються різноманітні конструктивні схеми даної системи орієнтації ротора, такі як підпружинений хвіст, хвіст на косому шарнірі та інші. Система орієнтації ротора за рахунок власної парусності ротора практично недосліджена і потребує теоретичних розробок та подальшої їх експериментальної перевірки. В даній роботі пропонується розробити математичну модель системи орієнтації ротора вітроустановки за рахунок власної парусності ротора із врахуванням ряду параметрів та характеристик даної системи орієнтації. Запропонована математична модель орієнтації ротора дозволило отримати рівняння для розрахунку кутових швидкостей орієнтації ротора в залежності від швидкостей вітру, кута відхилення ротора від напрямку повітряного потоку та ряду конструктивних параметрів системи орієнтації ротора. Отримані кутові швидкості орієнтації ротора дозволяють визначити енергетичні втрати та гіроскопічні навантаження на елементи конструкції вітроустановки в процесі орієнтації ротора. Дані рівняння також дозволяють визначити параметри, якими можна впливати на величину кутової швидкості орієнтації ротора, такі як відстань від вісі обертання гондоли до площини ротора та коефіцієнт демпфування відповідних пристроїв, що дозволяє вибрати раціональну величину кутової швидкості орієнтації ротора з урахуванням можливих втрат виробітку вітроустановкою та величин гіроскопічних навантажень в лопатях і елементах гондоли. Бібл. 9, рис. 1.

Анотація. Метою дослідження є розроблення інтегрального показника оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні, а також визначення впливу на нього обсягу капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Зауважено, що динамічність зовнішнього, зокрема інституціонального середовища підприємництва, несприятливі кон’юнктурні зміни вимагають систематичного перегляду методики оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. Оперативне оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану підприємницької діяльності дозволяє контролювати трансформаційні та трансакційні витрати за рахунок вдало обраної стратегії перспективного розвитку підприємства. Акцентовано увагу на фрагментарності, застарілості та суперечливості в науковому світі вже розроблених методів і моделей оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. З урахуванням цього запропоновано модель оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану великих, середніх і малих підприємств. Розроблена модель надасть можливість державним посадовцям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним установами та іншим стейкхолдерам оцінювати поточну ефективність менеджменту фінансового стану великих, середніх та малих підприємств. Інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва запропоновано відзначати на основі трьох первинних показників: відсоток прибуткових підприємств серед усіх підприємств цієї групи; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали прибуток; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали збиток. Виявлено, що зниження ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні почалося з 2012 року для всіх видів підприємств. Досліджено вплив на інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану підприємств показників обсягів капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Виявлено, що обсяг капітальних інвестицій, витрати на персонал та оплату праці істотно впливають на фінансовий стан середніх і малих підприємств. Ключові слова: менеджмент, фінансовий стан, капітальні інвестиції, прибуток, фінансовий результат. Формул: 27; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 21.