To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мовний вплив.
Journal articles on the topic 'Мовний вплив'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Мовний вплив.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шарманова, Наталя Миколаївна. "Мовні кліше в мас-медійній комунікації: особливості маніпулятивного впливу." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (May 5, 2015): 210–26. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.339.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано питання маніпуляції масовою свідомістю за допомогою стандартизованих стереотипних одиниць з мови новітніх українських медіа. Масовий мовний вплив на реципієнта осмислюється з погляду лінгвопрагматики. Використання мовних кліше визначає маніпулятивні впливи на колективну свідомість.
2
Арешенкова, Олександра Юріївна. "Оцінювання адресата-споживача як вербальний засіб маніпулювання в рекламній комунікації." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 105–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.170.
Full textAbstract:
У статті з’ясовано роль мовного маніпулювання в міжособистісній комунікації, виявлено подібність і відмінність між непрямими та маніпулятивними мовленнєвими актами, представлено основні маніпулятивні прийоми вербального впливу. Досліджено маніпулятивний мовний вплив у рекламі як успішний механізм модифікації свідомості потенційного покупця. Визначено статусну оцінку як один із найефективніших засобів прихованого впливу на адресата-споживача.
3
Білоконенко, Людмила. "ПОЛІКОДОВІ ТЕКСТИ З КОНЦЕПТОМ «КОРОНАВІРУС»." Проблеми гуманітарних наук. Серія Філологія, no. 46 (November 29, 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.46.1.
Full textAbstract:
У статті досліджено полікодові тексти постерів із концептом «коронаві- рус». Акцентовано на тому, що реальність епідемії COVID-19 стала причиною появи значного масиву новацій в українській мові. Поширення вірусу потребувало логічної комунікації задля впливу на емоційний, поведінковий і психологічний стан людей, надання їм відомостей про клі- ніку, діагностику, лікування, профілактику хвороби та культуру соціальних контактів. Досяг- нення цієї мети вможливили інформаційні постери. Полікодові тексти постерів є одним з успішних засобів сучасної комунікації, що забезпечує прагматичний вплив на громадян. Акту- альність статті визначає перспектива різноаспектного розгляду концепту «коронавірус», зокрема й семіотичних маркерів полікодових текстів постерів про COVID-19. Мета – дослі- дити полікодові тексти постерів із концептом «коронавірус», схарактеризувати взаємодію вербальних і візуальних компонентів. Визначено, що текст постеру є письмовим, статичним, експліцитно вираженим (із вер- бальними та візуальними знаками) утворенням. За ступенем гетерогенності розпізнано дві групи. Є умовна нульова гетерогенність (словесний компонент супроводжений формальним іконічним зображенням). Ненульова гетерогенність має два таких підвиди, як достатня гете- рогенність (вербальний компонент і зображення узгоджені за змістом і обсягом) та надмірна гетерогенність (багатослівний мовний компонент перевершує зображальний). Пояснено, що кожна група полікодових текстів зумовлює осмислення гетерогенності крізь призму мовних репрезентантів, які реалізовані на певних рівнях мови. Зроблено висновок, що концепт «коро- навірус» у досліджених текстах актуалізовано концептами «життя», «здоров’я», «безпека», до яких у структурах із ненульовою гетерогенністю долучені концепти «медицина», «хво- роба», «людина», «вік». Перспективи дослідження – поглиблений аналіз знаків різних рівнів мови в полікодових текстах із концептом «коронавірус».
4
Сінна, Л. Ю. "ВІДТВОРЕННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ МАСМЕДІЙНОГО ДИСКУРСУ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 306–14. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-306-314.
Full textAbstract:
Стаття присвячена особливостям реалізації відтворення комунікативного впливу під час перекладу масмедійних текстів. Тексти мас-медіа є невід’ємною частиною сьогодення, а мовний вплив на читача є головною метою таких видань. Зацікавленість лінгвістів у дослідженні вищезазначених текстів зумовлена тим, що лінгвістична теорія вийшла на рівень дискурсивності, а медіатекст є підкреслено дискурсивним. Сучасний підхід до поняття «масмедійний дискурс» визначає, що він являє собою основне джерело знань людей про світ і події, а глобальні зміни у масовій комунікації безпосередньо відбуваються за допомогою комунікативного впливу такого дискурсу, що впливає на умови життя, спосіб мислення і систему сприйняття інформації сучасного суспільства. У статті досліджено базові поняття мовного впливу, окреслено його функціональну спрямованість та розкрито питання про прагматичні чинники аналізу мовного впливу. Було виявлено, що об’єктом і одночасно учасником такої комунікації виступає читач або слухач, а успішна реалізація мети масмедійного дискурсу можлива лише у разі застосування певного ряду мовних засобів. У статті подано інформацію про способи досягнення перлокутивного ефекту на аудиторію під час відтворення прагматичного потенціалу тексту у мові перекладу, а також на прикладі конкретних ситуацій висвітлено алгоритм прагматичного аналізу (урахування певних лінгвокультурологічних особливостей аудиторії, на яку спрямований цей текст) та окреслено деякі комунікативні стратегії і тактики масмедійного дискурсу, виявлення яких сприяє створенню більш ефективного розуміння інтенцій автора. З огляду на те, що аналіз відтворення комунікативного впливу зазначеного дискурсу під час перекладу є дуже широким, у статті було запропоновано лише окремі шляхи реалізації цього питання, які відображають власний досвід автора та його власну думкую.
5
Бугайова, Оксана. "СЕМАНТИЧНІ ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНІ ПОЛЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ ЯК ЗАСІБ МОВНОГО ПРОГРАМУВАННЯ." Society. Document. Communication, no. 6 (June 27, 2019): 92–105. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-92-105.
Full textAbstract:
У статті окреслено ряди спільнокореневих слів, які використовують у різних тематичних групах соціальної реклами, визначено роль семантичних лексико-словотвірних полів у досягненні іллокутивної мети соціорекламної комунікації.
Як основні методи дослідження застосовано методи аналізу та синтезу на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі лексеми з однаковими коренями й групування їх за певними ознаками. Крім того, послуговувалися функційним методом з метою з’ясування ролі сем у текстотворенні відповідно до комунікативної мети й завдань соціальної реклами.
Зроблено висновки, що в проблематиці лінгвістики рекламного тексту не можна відділити мовний аспект від психологічного. Аналіз рекламного тексту дав змогу виявити мовні засоби, які використовують рекламісти задля впливу на підсвідомість і свідомість людини. З’ясовано, що не лише лексеми впливають на реципієнта, а й семи, що шляхом повторення створюють ефект психолінгвістичного програмування. Використання споріднених лексем підсилює емотивно-логічний вплив на реципієнта за рахунок повторення в споріднених словах, які відрізняються між собою семантичним наповненням і стилістичним забарвленням, спільної семи. Центри словотвірних полів і, відповідно, самі ряди споріднених слів тематично марковані: у рекламі гармонізації людини як фізичної та духовної цінності пріоритетними є спільнокореневі лексеми зі значенням ризиків для здоров’я та життя людини; у рекламі гармонізації міжособистісних стосунків – безпеки на дорозі та сімейних цінностей; у рекламі гармонізації людини як члена суспільства – поведінки особи як законослухняного громадянина; у рекламі гармонізації ставлення людини до довкілля – небезпеки забруднення навколишнього середовища.
6
Новородовська, Наталія. "РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ УРСР У 1960-ті – 1980-ті рр." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 160–84. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-160-184.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості мовних процесів у різних регіонах УРСР. Розкрито основні тенденції русифікації по всій території Радянської України і її наслідки у різних регіонах. Здійснено порівняльний аналіз регіональних особливостей процесів русифікації та їх наслідків. З’ясовано чинники, які вплинули на зміну мовної структури населення Донбасу та створювали сприятливий ґрунт для поширення антиукраїнських настроїв у регіоні. Встановлено головні напрями формування російської мови як головного засобу комунікації на Кримському півострові. Сприятливим ґрунтом для тотальної русифікації стало виселення кримських татар з Криму і масове заселення регіону росіянами. Південні області зазнали аналогічних процесів, щоправда їхній вплив був менш значним у порівнянні із Сходом України чи Кримом. Висвітлено місце української мови на території півострова, а також розкрито тенденції її витіснення з офіційного й побутового ужитку. З’ясовано, що русифікація мала дещо відмінні особливості на Заході України у порівнянні з Південно-Східними регіонами й Кримом. Попри посилений мовно-культурний тиск з боку радянської влади, жителі Заходу зберігали власні мовні традиції. Дещо інша ситуація була у Закарпатті, де партійне керівництво мало на меті штучно збільшити частку росіян та сформувати плацдарм для русифікації регіону. Строкатість етнічного складу області й компактне проживання окремих етнічних груп зумовило збереження мовних традицій серед румунів, угорців та українців. Північним і Центральним областям були притаманні загальні тенденції русифікації: зросійщення міст і закриття україномовних шкіл та збереження української мови у сільській місцевості. Детальний аналіз усіх аспектів радянської мовної політики в різних регіонах дозволив виокремити ключові мовні, культурні, національні й цивілізаційні особливості українського населення на сучасному етапі державотворення.
7
Liakhovich, G. V. "Інтерпретація мовної ідентичності у сучасному соціально-гуманітарному пізнанні." Grani 18, no. 4 (March 6, 2015): 16–21. http://dx.doi.org/10.15421/1715072.
Full textAbstract:
У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб’єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу.
8
Левченко, Інна. "СОЦІАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 253–65. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-253-265.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовується нова роль соціальної комунікації у сучасному інформаційно-комунікаційному просторі. Автор з'ясовує обмеженість використання у соціологічному дискурсі теорії «інформаційного суспільства», пропонуючи нові підходи у визначенні сутності соціальної комунікації та її впливу на процеси трансформації світової спільноти. Аналіз тематики сучасних наукових досліджень призводить до висновку про необхідність приділити увагу змісту комунікаційних процесів у діяльності соціальних інститутів та соціальних практик, що зароджуються, на основі новітніх комунікаційних технологій, що надалі дозволить посилити практичну значимість соціологічної науки в цілому.
Розглядається багатоаспектний і багатогранний соціальний феномен, пов'язаний з інформаційними та комунікаційними технологіями, що інтенсивно змінюються. Аналізується історичний процес формування ІКП першим елементом якого виступала людська мова, як перший канал соціальної комунікації, що виникла в ході трудової діяльності первісних людей. Згадується мовний канал соціальної комунікації як ефективний засіб взаємодії у відносинах людей.
У дослідженні акцентується увага на важливих функціях розвитку суспільства, зокрема: пізнання та розуміння, пояснення та передчуття, самовираження та саморозуміння, соціальне пізнання та вплив, розвиток основних форм відносин у людському колективі, соціалізація, переконання та ін. Разом з цим, розглядаються головні функції соціальної комунікації: досягнення поставленої мети; підтримка її внутрішньої структури в динамічному та гнучкому стані; адаптація до зовнішнього середовища; здатність змінюватись або навіть удосконалюватися.
У процесі дослідження було з’ясовано, що людська мова в інформаційно-комунікаційному просторі виступає як окрема структурна одиниця, і як окремий канал комунікації.
9
Nechitaylo, I. S., and A. V. Minko. "«Невидимі» бар’єри соціальної нерівності: передумови відтворення у дошкільній і початковій освіті." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 9 (October 12, 2018): 41–46. http://dx.doi.org/10.15421/1718113.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розгляду бар’єрів соціальної нерівності, що відтворюються в освіті, зокрема на її початкових рівнях. Встановлено, що результати більшості сучасних соціологічних досліджень свідчать про те, що успіхи в освіті та соціальний статус, що досягається через деякий час після закінчення навчання, залежать від соціального походження індивіда. Зауважується, що така залежність свідчить про недієвість легальних механізмів соціальної мобільності, зокрема тих, що закладені в основу функціонування інституту освіти. Оцінено вплив факторів нерівності, що є мало вивченими в соціології. З опорою на праці зарубіжних соціологів, виявлено «бар’єри», що мають місце в системі освіти, сприяють відтворенню соціальної нерівності і перешкоджають вертикальній соціальній мобільності. Особливу увагу приділено науковому осмисленню одного з них, який пов’язаний із відмінностями у мовних і когнітивних кодах, носіями яких є діти – вихідці з різних соціальних прошарків. Надаються авторські тлумачення термінів «мовний код» і «когнітивний код». Наводяться результати досліджень, проведених за участю авторів у 2013–2015 роках, що підтверджують наявність і розкривають механізм дії зазначеного бар’єру. За результатами досліджень доведено, що ступінь розвиненості когнітивних кодів, хоча і залежить від фактору соціального походження, зокрема від роду професійної діяльності матері як найважливішого агенту первинної соціалізації, все ж таки стиль роботи педагога значною мірою впливає на розвиток когнітивних кодів. Робиться заключний висновок про те, що дотримання вчителями демократичних засад спілкування і діалогічності освітнього дискурсу, спрямованість викладацьких методик, перш за все, на когнітивний розвиток учнів (а не на завантаження їх пам’яті інформацією) дозволить зняти один із фундаментальних бар’єрів нерівності в освіті, що закладається ще на перших освітніх сходинах – на рівні загальної дошкільної та початкової шкільної освіти.
10
Колоїз, Жанна Василівна. "Українсько-німецькі пареміологічні паралелі." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, no. 1 (October 12, 2012): 60–81. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.695.
Full textAbstract:
У статті йдеться про українсько-німецькі пареміологічні паралелі, з’ясовуються їх структурно-семантичні та етнолінгвістичні особливості. Аналізується співвідношення національної мови й культури через взаємодію власне мовних та етнокультурних чинників, через вплив на мовну структуру побуту, звичаїв, обрядів, вірувань, менталітету етносу.
11
Коваленко, А. М., and В. С. Новікова. "МОВНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАКТИК МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ МАС-МЕДІА." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-17.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу мовних засобів реалізації тактик маніпулятивного впливу в сучасних англомовних мас-медіа. Відповідно, досліджуються основні тактики впливу, які дезінформують читача, дезорієнтують в інформаційному шумі, схарактеризований їх вплив на громадськість через використання ефективних стилістичних засобів. Таким чином, вивчаються мовні засоби, що реалізують тактики фейкових новин і закладають у свідомості читачів визначені сценарії розвитку громадської думки. Тактики впливу на суспільну свідомість вирізняються цілями та намірами автора медіатексту і спрямовані на кооперативну взаємодію з читачем завдяки правильному добору мовних засобів. Вони добре вписуються в політику постправди, яка розмиває межі об’єктивних фактів й оцінних суджень. Автор визначає наслідки інформаційного впливу на суспільну свідомість, виокремлюючи комунікативні тактики мас-медіа: абсурдизації, гіперболізації, посилання на авторитет, впливу на емоції та почуття, відкритої критики, надання неточної інформації, самовиправдання, газлайтингу, обіцянки, погрози, викриття, алогізму, поради тощо. Вони визначають таку подачу інформації в медіатексті, зреалізовану через лексичні й стилістичні мовні маркери, яка залежить від ракурсу висвітлення певних подій. Аналіз впливу мас-медіа на суспільну свідомість дає змогу стверджувати, що від вибору тактик залежить рівень активізації емоційної сфери людини, її чуттєвого сприйняття інформації. Перспективою дослідження розглядається визначення тактик як психологічних прийомів у певних фрагментах тексту, що спонукають читачів робити ірраціональні висновки.
12
Біленька, Анастасія Миколаївна. "СЦЕНІЧНЕ СЛОВО У ВІТЧИЗНЯНОМУ КІНЕМАТОГРАФІ 30-40-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ." Питання культурології, no. 38 (October 29, 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245523.
Full textAbstract:
Мета статті — висвітлити етапи еволюції українського сценічного слова в кінематографі 30–40-х рр. ХХ ст. в історико-культурному аспекті, а також проаналізувати особливості соціалістичного реалізму та його вплив на кінематограф. Методологія дослідження передбачає застосування історичного та культурологічного підходів. Метод історичної ретроспекції використано задля аналізу сценічного слова в акторських кінороботах досліджуваного періоду. Культурологічний метод залучено для дослідження впливу ідеологічних засад держави на соціокультурне і ментальне середовище через сценічне слово. Художньо-історичний метод дав змогу відтворити репетиційну роботу над створенням кінообразів, а також діяльність кінорежисерів зазначеного періоду та певних культурно-політичних реалій. Наукова новизна. В статті окреслено значення впливу радянської ідеології на функціонування сценічного слова в українському кінематографі, зокрема в його інтонаційному вираженні. Висновки. Кінематограф — галузь культури, яка залежить від політичних процесів у країні і є ефективним засобом пропаганди ідей. На прикладі інтонаційного малюнку ролі та інших мовних засобів, якими користуються актори для створення кінообразу, проаналізовано, які політичні ідеї були актуальні у досліджуваний період. Визначено, що на авансцену мистецтва 30–40-х рр. ХХ ст. з появою звуку виходить позитивний герой. Утвердження нового героя потребувало використання конкретних мовно-виражальних засобів гри, які слугували принципам соціалістичного реалізму. Варто зауважити, що саме від конкретних дій влади залежить мовна ситуація в країні, а з огляду на те, що останнім часом джерелом дискусій стали зміни до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», досліджувана тема є особливо актуальною.
13
Сімонок, В. П. "МОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ НА ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОМУ ТЛІ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 28–38. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.04.
Full textAbstract:
Статтю присвячено взаємодії української мови з англійською, французькою й німецькою мовами в процесі їх контактування. Ці мови обрано для дослідження через їхню поширеність і вплив на інші мови світу. Незважаючи на відмінності їхніх мовних картин світу, загальним залишається аспект логіко-психологічного мислення людини. У статті проаналізовано основні закономірності еволюції мови, установлено шляхи, засоби й причини запозичування, визначено функції запозичених слів та розглянуто історичні процеси, пов’язані з ними. Ключові слова: запозичення, лексико-семантична група, асиміляція, мовна картина світу, еволюція, концептуальна картина світу.
14
Bigari , M. "МОВНІ ВІДНОСИНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ." Актуальні Проблеми Державного Управління, no. 2(56) (October 29, 2019): 199–207. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.25.
Full textAbstract:
Здійснено ретроспективний аналіз впливу різних державних утворень на мовні відносини на українських землях. Визначено низку чинників, які зумовили нинішню мовну ситуацію в Україні, ґрунтуючись на історичному досвіді провадження мовної політики на території України.
15
Синєгуб, С. В. "ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНІ ФАКТОРИ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 251–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-41.
Full textAbstract:
Представлена стаття присвячена проблемі аналізу когнітивної семантики в процесі перекладу, що ставить дослідження перекладацьких стратегій на принципово інший, більш високий рівень. У статті розглянуто взаємодію когнітивної семантики та процесу перекладу, зокрема її вплив на практику перекладу. Автор зробив спробу визначити та описати різницю між структурною та когнітивною семантикою з позиції їх впливу на процес перекладу. Крім того, в статті представлені механізми впливу інтегрованих сем лексичних одиниць на вибір засобів відтворення на рівні речення і тексту. Поставлене завдання вирішується на основі аналізу так званих міжмовних, екстралінгвістичних явищ, які визначаються як фрагменти ментального досвіду носіїв мови, що зберігаються в колективній пам’яті як регулярний, стереотипний алгоритм. Оскільки когнітивна лінгвістика визначає такі мовні явища, як концепти, певні припущення цього дослідження спираються на наявні в теоретичній літературі класифікації концептів, зокрема групи соціальних концептів. З огляду на те, що зазначені концепти закріплені у колективній свідомості носіїв мови у вигляді мовно-когнітивного алгоритму, в статті вивчається вплив такого алгоритму на процес відтворення когнітивної семантики в рамках концепту «зовнішність людини». Специфіка когнітивної семантики «зовнішність людини» проаналізована на основі портретних дієслів як її репрезентантів. Портретні дієслова здатні утворювати в структурі тексту специфічний, порівняно самостійний, структурний блок «портретна характеристика людини» і таким чином сприяти вираженню естетичної та когнітивної функції тексту загалом. Таке мовнокогнітивне утворення може бути визначене як «транслятема» і здатне функціонувати як комплексна міжрівнева одиниця перекладу. Завдання процесу перекладу полягає, таким чином, в адаптації екстралінгвістичних явищ мови оригіналу та мови перекладу. Подальшого поглибленого вивчення вимагають питання прагматичного потенціалу німецьких портретних дієслів з інтегрованою семантикою в процесі відтворення, а також текстоутворюючий потенціал зазначених лексем.
16
Ясногурська, Людмила Михайлівна. "РОЛЬ ІГРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ." Інноватика у вихованні 2, no. 13 (June 15, 2021): 223–31. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.333.
Full textAbstract:
Стаття присвячена ігровим освітнім технологіям та їх застосуванню на уроках іноземної мови. Розкриваються функції та цінність ігрових форм у навчально-виховному процесі з іноземної мови. Особлива увага приділяється класифікації мовних ігор. На основі аналізу відомих класифікацій автор пропонує власну, де розглядається специфіка застосування творчих і рольових ігор на уроках іноземної мови. Зазначається, що ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів учнів, допомагають усвідомленому засвоєнню іноземної мови та сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність, уміння працювати в команді.
Зазначається, що у початковій школі особливе місце займають ігрові технології. Головне завдання – зробити процес навчання цікавим, створити у дітей бадьорий робочий настрій, полегшити подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Велику допомогу у вирішенні даних питань надають гри. Їх використання дає хороші результати, підвищує інтерес дітей до уроку, дозволяє сконцентрувати їхню увагу на головному – оволодінні мовними навичками в процесі природної ситуації, спілкування під час гри.
Авторка статті наголошує, що гра, будучи головним видом діяльності дитини, дозволяє подолати більшість труднощів, пов’язаних з умовним характером іншомовного спілкування і посилити позитивний вплив іноземної мови на становлення особистості. Велика кількість ігрових ситуацій, казкових сюжетів створює на уроках атмосферу радості, творчості, сприятливого психологічного клімату. Використання гри, як одного з прийомів навчання іноземної мови, значно полегшує навчальний процес, робить його ближчим, доступнішим дітям. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволенням потреб, самоствердженням, самореалізацією.
В статті робиться наголос на тому аспекті, що однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різного віку за допомогою ігрових технологій. Ігри з мовним матеріалом вводяться формально для навчальних цілей і служать як для закріплення структур і граматичних правил, так і для автоматизації певних мовних навичок. Мета гри і її хід можна легко спланувати заздалегідь і однозначно пояснити. Вона придатна для навчальних цілей на традиційних заняттях.
17
Казанцева, Л. І. "Мовна ситуація південно-східного регіону і врахування її впливу на процес навчання дошкільників української мови." Освітній вимір 37 (February 14, 2013): 289–96. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3329.
Full textAbstract:
Казанцева Л. І. Мовна ситуація південно-східного регіону і врахування її впливу на процес навчання дошкільників української мови.
У статті визначено особливості стану мовної ситуації південно-східного регіону України, надано характеристику соціомовленнєвого середовища як чинника формування мовної особистості дитини-дошкільника.
18
Maksymets, Vira, and Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (3) (April 26, 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.
19
M.O., Zaitseva. "КОГНІТИВНІ ВИКРИВЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ СУГЕСТІЇ В АНГЛІЙСЬКОМУ СУДОВОМУ ДИСКУРСІ." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 65–69. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-10.
Full textAbstract:
Purpose. This article aims to establish the specifics of the use of cognitive biases in terms of their impact on the recipients in the advocate court discourse. To achieve this aim, the following objectives are to be solved: 1) to clarify the terminological apparatus of the article; 2) to define language means expressing сognitive bias in advocate discourse; 3) to characterise these language means from the point of their suggestive influence on recipients.Methods. At the stage of terminological grounding the main method is comparison, that is comparing the views of different scholars, directions of problem analysis, etc. Whereas at the second and third stages the following methods as classification (identifying linguistic means), generalisation (summarising information), argumentation (in support of its position) were used.In our choice of approaches to the analysis we were guided by the contemporary scientific paradigms: cognitive linguistics, pragmatic linguistics, speech communication theory, lexico-semantic analysis methods. Elements of cognitive analysis helped to identify the dependence of court discourse on social conditions.To carry out our research, we selected and described the authentic language material (вказати який саме матеріал).Results. Based on the analysis of the linguistic material, it was established that in the absence of direct and irrefutable evidence, the advocate uses suggestive tactics and appropriate suggestive language means by which he first tries to influence the jurors’ emotions, and then their consciousness. The linguistic means used to express cognitive biases are highlighted. The following cognitive biases have been identified: the authority bias effect, the confirmation bias, Dr. Fox effect, the anchor effect and the Ellsberg paradox effect. Certain semantic groups expressing these cognitive biases are identified.Conclusions. It is concluded that the use of the highlighted cognitive biases, expressed through certain linguistic means, helped the defense lawyer, who argued that he had no direct and convincing arguments, to question the arguments given by the prosecutor and to postpone the jury’s verdict. Thus, the above cognitive biases serve as suggestive means in the advocate discourse.The piece of research is prospective, as the cognitive biases found may be supplemented by cognitive biases inherent to the prosecutorial discourse.Key words: advocate court discourse, cognitive biases, suggestive means, semantic groups. Мета. Мета статті –встановити особливості використання когнітивних викривлень з точки зору їх впливу на реципієнтів в адвокатському судовому дискурсі. Висунуті завдання щодо уточнення термінологічного апарату, встановлення мовних засобів, які вербалізують когнітивні викривлення, їхній вплив на реципієнтів, сприяють досягненню окресленої мети дослідження.Методи дослідження. На етапі термінологічного обґрунтування основним методом став метод порівняння, тобто огляд досліджень вчених, які займаються цією проблемою; напрямків аналізу проблеми і т.д. На другому і третьому етапах використовувалися наступні методи: класифікація (виокремлення лінгвістичних засобів), узагальнення (узагальнення інформації), аргументація (для обґрунтування своєї позиції). Вибір підходів до аналізу був обумовлений сучасними науковими парадигмами: когнітивною лінгвістикою, прагматичною лінгвістикою, комунікативістикою, методами лексико-семантичного аналізу. Елементи когнітивного аналізу допомогли виявити залежність судового дискурсу від соціальних умов.Для проведення дослідження бувобраний певний автентичний мовний матеріал. Результати. На основі аналізу лінгвістичного матеріалу встановлено, що за відсутності прямих і незаперечних доказів адвокат застосовує сугестивну тактику і використовує відповідні сугестивні мовні засоби, за допомогою яких він намагається спочатку вплинути на емоції присяжних, а вже потім на їх свідомість. Виокремлені мовні засоби слугують для того, щоб виразити когнітивні викривлення. Когнітивні викривлення в адвокатському дискурсі спрямовані, по-перше, на створення позитивного ставлення при-сяжних до сприйняття підсудного і, по-друге, на створення негативного ставлення присяжних до сприйняття аргументів сторони звинувачення. Визначено такі когнітивні викривлення, як ефект авторитетної думки, зміщення підтвердження, ефект доктора Фокса, ефект якоря, ефект парадокса Елсберга. Встановлено певні семантичні групи, які виражають ці когнітивні викривлення.Висновки. Зроблено висновок, що використання виокремлених когнітивних викривлень, виражених за допомогою певних мовних засобів, допомагає адвокату, який стверджував, що у нього немає прямих і переконливих аргументів, поставити під сумнів аргументи, наведені прокурором, та відкласти прийняття рішення присяжними. Таким чином, зазначені когнітивні викривлення стали сугестивними засобами в адвокатському судовому дискурсі. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів в курсі практики перекладу, юридичного письма, ораторського мистецтва.Зроблено припущення, що дослідження є перспективним, оскільки виявлені когнітивні викривлення можуть бути допо-внені з огляду на когнітивні викривлення в судовому дискурсі звинувачення.Ключові слова: адвокатський судовий дискурс, когнітивні викривлення, сугестивні засоби, семантичні групи.
20
Коханова, Ірина. "ВПЛИВ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ НА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Молодий вчений, no. 3 (91) (March 31, 2021): 167–70. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-36.
Full textAbstract:
Встановлено сутність двомовності як особливого виду соціальної комунікації. Зазначено факт існування офіційного та неофіційного білінгвізму в різних державах світу. Досліджені витоки україно-російського білінгвізму в Україні. Окреслені напрями його прояву в соціальній комунікації, зокрема у побутовому спілкуванні, навчанні та освіті. Проаналізовано вплив державної мовної політики на процес підвищення національної самосвідомості й самоідентифікації населення України. На основі іноземного досвіду доведені позитивні аспекти раннього білінгвізму в навчанні та освіті. Окреслені негативні аспекти різкого та примусового викорінення україно-російського білінгвізму та вплив цього процесу на отримання вищої освіти. Запропоновані шляхи подолання кризових явищ, пов’язаних з мовним питанням, у процесі навчання в ЗВО.
21
БОЙКО, Яна. "КРЕАТИВНА ОСОБИСТІСТЬ ПЕРЕКЛАДАЧА ЯК ФАКТОР ДІАХРОННОЇ МНОЖИННОСТІ ПЕРЕКЛАДІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА)." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 22, 2021): 41–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.4.
Full textAbstract:
Для досягнення адекватності художнього перекладу пер- шотвору, віддаленого значною часовою дистанцією, недостатнім є враху- вання мовних і когнітивних характеристик лише автора першотвору. Важ- ливим чинником адекватності ретрансляцій постає особистість самого перекладача. У статті викладено результати дослідження, проведеного із застосуванням комплексу загальнонаукових і спеціальних, лінгвістичних і перекладознавчих методів аналізу, основним з яких є порівняльний ана- ліз часово віддалених першотворів – трагедій В. Шекспіра Hamlet (1599) і Macbeth (1605) та їх українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є М. Старицький (1882), П. Куліш (1899), Ю. Клен (1930), Л. Гребінка (1939), Т. Осьмачка (1930), Б. Тен (1986). Мета статті – вста- новити вплив креативної особистості перекладача на вибір стратегії пере- кладу та стиль перекладеного твору. У статті охарактеризовано творчі особистості українських поетів-перекладачів трагедій Шекспіра Hamlet і Macbeth, сформовані в XIX–XXI ст. під впливом культурно-історичного контексту й літературного стилю епохи. Дослідження продемонструвало вплив вибраної перекладачем стратегії перекладу – історизації/архаїзації або модернізації/доместикації – на стилістичну варіативність різночасо- вих ретрансляцій часово віддаленого першотвору. Взаємодія творчої мовної особистості перекладача з художнім методом автора, у результаті якої відбувається дешифрування смислів та їх відтворення цільовою мовою через мовно-стилістичні засоби перекладача з використанням його власних перекладацьких стратегій, зумовлює стилістичну варіативність множинних різночасових українських ретрансляцій.
22
Семеног, Олена, and Андрій Семеног. "Сучасний економіст як професійна мовна особистість: успіхи і проблеми становлення в умовах вищої економічної школи." Освітній вимір 39 (November 21, 2013): 86–92. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3034.
Full textAbstract:
Семеног О. М., Семеног А. Ю. Сучасний економіст як професійна мовна особистість: успіхи і проблеми становлення в умовах вищої економічної школи.
У статті розглядаються окремі аспекти вияву мовної, термінологічної, комунікативно-прагматичної, текстової, дискурсивної компетенцій мовної особистості фахівця економічної сфери. Окреслюється вплив особистісних рис економіста як наставника на формування мовної особистості студента – майбутнього економіста.
23
Белей, Любомир. "СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ СЛІД В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ІНШИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ МОВАХ." Годишњак Филозофског факултета у Новом Саду 42, no. 1 (January 9, 2018): 23–33. http://dx.doi.org/10.19090/gff.2017.1.23-33.
Full textAbstract:
Перша літературна мова слов’ян – старослов’янська мова мала особливий вплив на літературні мови всіх слов’янських народів, однак її вплив на кожну з нових літературних мов слов’янських народів був суто індивідуальним, що знаходило свій вияв у часі, тривалості, причинах та формах такого впливу. В історії української мови тривалий час, особливо в період СССР, вивчення ролі старослов’янізмів перебувало на маргінесі наукових інтересів мовознавців. Натомість наше дослідження виявляє глибинний характер впливу старослов’янської мови, тісно пов’язаної з християнських віровченням. Приховані старослов’янські сліди в сучасній українській мові можна відшукати не лише у сфері церковно-обрядової лексики: побут, наука, навіть астрологія, з якою християнство споконвіку веде безкомпромісну боротьбу, мають чимало прихованих старослов’янізмів, більшість із яких фіксують уже перші старослов’янські пам’ятки української редакції.
24
Бугайова, Оксана. "СПЕЦИФІКА ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ У ТЕКСТАХ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ." Society. Document. Communication, no. 7 (November 19, 2019): 93–108. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-93-108.
Full textAbstract:
У статті визначено закономірності вибору дієслів і їх граматичних форм як своєрідних мовних сигналів-інструментів, які рекламісти застосовують, щоб здійснювати прогнозований вплив на реципієнта.
У процесі дослідження застосовано такі методи: метод аналізу та синтезу – на етапі членування текстів соціальної реклами на окремі морфологічні одиниці та групування їх за певними ознаками; метод квантитативного аналізу – задля визначення частотності використання дієслів і їх граматичних форм в українському соціорекламному тексті; функційний метод – при з’ясуванні прагматичної ролі дієслів у рекламній комунікації соціального спрямування.
Зроблено висновки, що в текстах соціальної реклами дієслово поряд з іменником посідає центральну позицію. Дієслова відіграють важливу роль у розкритті змісту рекламного тексту: сам набір дієслів формує значеннєву схему соціальної реклами, а наявність видо-часових форм вербалізує послідовність дій. У соціорекламних текстах частотними є дієслова в дійсному та наказовому способах, рідко використовують дієслова умовного способу через семантику умовності та невпевненості, що суперечить меті соціальної реклами – активно впливати на поведінку адресата. Щодо часових форм, то в рекламній комунікації переважно застосовують дієслова в теперішньому часі, менше – у майбутньому; майже не використовують дієслова в минулому часі, що зумовлено специфікою реклами як жанру – визначати поведінку реципієнта на сьогодні та програмувати на майбутнє. У межах одного рекламного тексту можуть уживати дієслова в одній граматичній формі (способу, часу, виду) або в різних, що залежить від комунікативного завдання висловлення: зокрема, застосування дієслів лише дійсного способу є засобом імпліцитного, м’якого впливу на реципієнта через аргументування, мовне моделювання бажаної або небажаної ситуації; використання дієслів лише наказового способу насичує текст семантикою безапеляційного спонукання до окреслених дій; поєднання дієслів дійсного та наказового способу в одному рекламному тексті створює ефект емоційного контрасту: інформування чи пояснення змінює категоричний наказ і сприяє транспозиції дієслів дійсного способу у сферу імператива та навпаки. Крім того, обсяг рекламного тексту теж впливає на вибір граматичних форм: що об’ємніший текст, то більше дієслів дійсного способу, менший – переважають дієслова наказового способу. Перспективи досліджень убачаємо в подальшому вивченні частин мови як знаків мовної свідомості – складників прагматичної ситуації в соціорекламній комунікації.
25
Мозер, Майя. "Аспект функції впливу мовної гри у політичному дискурсі." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 42 (February 23, 2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.42.173-179.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано комунікацію політичного дискурсу. Підкреслено те, що політики, не дотримуючись основних комунікативних законів, порушують принципи спілкування, встановлюючи власні нововведені правила мовної гри. Проаналізовано структурний логічний ланцюжок політичної комунікації: інтенція – стратегія – тактика – засоби реалізації. Розглянуто інтенцію мовної гри як точку активізації когнітивно-комунікативної діяльності для досягнення цілей у спроєктованих стратегіях і тактиках політиків. Природа інтенції зумовлює застосування засобів реалізації лінгвопрагматичного потенціалу функцій мовного впливу: прохання, спонукання, наказ, переконання. Зосереджено увагу на застосуванні політиками мовних засобів для маніпулювання в політичному дискурсі. Відзначено важливість застосовування лексем сильного впливу, вдалих фразеологізмів та метафор, які ефектно створюють шарм каламбурного характеру промови й викристалізовують репрезентативний образ політика.
26
Купчишина, Валентина, and Наталія Макогончук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ “НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР” ТА ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ІНШИМИ НАУКАМИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, no. 1 (February 9, 2020): 176–92. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.145.
Full textAbstract:
Своєю історією зміст поняття “національний характер” сягає давніх часів від давньогрецького філософа і сучасника Аристотеля – Теофраста, до сучасних дослідників (І. Абрамова, А. Донченко, Л. Орбан-Лембрик, М. Пірен, Т. Потапчук, В. Руденко та ін.).На різних етапах розвитку людства, науковці відмічали появу все нових і нових рис у національному характері того чи іншого народу, що спричинено різноманітністю наукових підходів щодо вивчення зазначеного терміну.Визначення змісту поняття “національний характер” є досить різноплановими і здійснюються в рамках різних наук (етнопсихології, психології, культури тощо). Аналіз останніх публікацій свідчить про те, що багато авторів звертаються до цього поняття, а іноді і розкривають його через призму таких понять, як “національна ментальність”, “народний дух”, “душа народу”.Так, на думку етнопсихологів, “національний характер” є досить складним феноменом етнопсихології як науки в гносеологічному плані; це уявлення народу про самого себе, важливий елемент його народної свідомості, його суспільного етнічного “Я”.Для розкриття способу життя того чи іншого народу у літературі набуло широко вжитку поняття “національний характер”. У зміст цього поняття одні автори включали темперамент людей, їхні здібності, інші – різноманітні риси юдей, їхні ціннісні орієнтації, ставлення до праці, влади, оточення тощо.Також науковцями відмічено той факт, що важливою сферою вияву національного характеру є діяльність. Одним з таких продуктів діяльності виступає мова, адже передача рис національного характеру здійснюється за активної її участі. Мовний фактор відіграє значну роль у формуванні національної самосвідомості, національного характеру, який є етноформуючою ознакою українського народу. Наступним продуктом діяльності є фольклор, адже завдяки йому також можна проаналізувати стереотипи національного характеру.Національні риси психіки народу виявляються і в особливостях побудови його характеру, темпераменту, традиціях, звичаях і смаках його представників. Науковцями виокремлено низку позитивних і негативних рис національного характеру народу.На різних історичних етапах на національний характер мала вплив політична система суспільства. У кризових ситуаціях, у періоди загострення національних проблем і протиріч ті чи інші риси національного характеру, як відмічено дослідниками, можуть виходити на передній план, детермінуючи політичну поведінку людей. Специфічність особливостей українського національного характеру проявляється у сукупності типових рис через їх структуру та форми вираження.
27
Шульган, Ольга Володимирівна. "Ойконімія України радянської доби: еколінгвістичний дискурс." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 214–21. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.475.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стан ойконімії України другої половини ХХ століття крізь призму еколінгвістики. Визначено вплив екстра- та інтралінгвальних чинників на формування назв населених пунктів у всіх регіонах нашої країни. Ілюстаративно доведено недотримання мовних норм української літературної мови при перейменуванні у радянський період хуторів, сіл, селищ та міст України.
28
ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.
Full textAbstract:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.
29
Соколова, О. В. "СТИЛІСТИЧНЕ АРАНЖУВАННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПРОМОВИ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 123–29. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-18.
Full textAbstract:
У статті текст публічної промови трактується як соціальна дія суб’єкта, який формулює свої комунікативні інтенції відповідно до ситуації і соціокультурних умов спілкування, а також до загальної стратегії мовної поведінки та тактики взаємодії з адресатом. Сучасний стан лінгвістичної парадигми характеризується антропоцентричним підходом, сутність якого полягає у зверненні до ролі людини у процесі породження та сприйняття мови. Особливу роль відіграє виявлення та вивчення найбільш ефективних засобів оптимізації вербального впливу на слухача, що є значним внеском у розвиток культури мовлення та політичної комунікації. У статті стверджується, що динаміка суспільного розвитку спричиняє зміни в області політичної комунікації і постійно висуває нові вимоги до мови. Створюється нове поле для формування відносин між державою та суспільством, між політиками та громадянами. У контексті таких зрушень на перший план виходить не тільки лінгвістичний аналіз публічних промов Гельмута Коля як окремого жанру політичного дискурсу, а й аналіз соціально-політичних обставин, за яких вони створюються. Теоретичну основу дослідження становлять праці українських та закордонних фахівців у галузі: політичної лінгвістики та політичного дискурсу (В.З. Демьянков, Н.М. Попова), теорії риторики (І.Ю. Ковальчук, Л.І. Мацько), жанру публічної промови (М.О. Діденко, М.С. Дорофеєва, Х. Шойрле), теорії стилістичних фігур (Н.М. Разинкіна, І.І. Радченко, К.А. Киянова), функціональної стилістики (І.Ю. Ковальчук, А.П. Сковородніков). Вказується на те, що кожний із проаналізованих образних мовних засобів має значні можливості для уточнення прагматичних інтенцій мовця і для посилення впливу оратора на слухацьку аудиторію. Обґрунтованість отриманих результатів забезпечується значною кількістю проаналізованих німецьких прикладів (понад 400 мовних одиниць), а також застосуванням комплексної методики аналізу, із залученням сучасних комунікативно- прагматичних, дискурсивних методів, їх поєднанням із традиційними описовими прийомами.
30
Пантілеєнко, К. С. "ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНОМУ СЛОВНИКУ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-8.
Full textAbstract:
Мета статті – розкрити питання історичної важливості формування слів і тлумачень у словнику, а також розташування та тлумачення слів, підходи до того, як визначати критерії класифікації слів, крім тлумачень, що існують у самій реальності, а також їх вираження у змістах і поняттях. Також у статті порушено питання системного поняття в словниках і їх ідеографічні особливості, розглядаються особливості гендерної лексики російської мови на матеріалі тлумачного словника. Саме така лексика пояснює, як фактичний вплив соціально-культурних та мовних чинників визначає ставлення суспільства до чоловічого та жіночого сприйняття слів. Основними ідеографічними галузями лексики є професії, хобі і захоплення. Наукова новизна статті – розкрити традиційні та новітні підходи щодо питання ідеографічного аспекту мови, в цьому разі – на прикладі лексики, пов’язаної з гендером. У статті підкреслено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять, їх функціонування в мові та мовленні. Також досліджуються галузі стосовно різних аспектів формування дійсності свідомості і явності логіки без урахування гендерних факторів (на прикладі тлумачення професій, хобі та вподобань). У статті виокремлено універсальні закономірності та національно-специфічні розбіжності під час тлумачення понять у словнику і їх функціонування в мові. Гендерні дослідження дають можливість проаналізувати соціально- культурні та мовні чинники, що визначають ставлення суспільства до чоловіків і жінок, а також поведінку індивідів у зв’язку з причетністю до певної статі і стереотипні уявлення чоловічих і жіночих якостей, тобто все те, що переводить проблематику статі зі сфери біології у соціальну. В результаті походження, сенсу і вживання у мові суспільство коригує мовну свідомість людини, диференціюючи в мові і менталітеті соціальну природу і положення статей, наказуючи людині прагнути до певних моделей поведінки, про які спочатку вона може і не підозрювати. У практичній частині статті представлено фрагмент тлумачного словника сучасної російської мови, в якому розкрито особливості категорії роду, безпосередньо пов’язаної з категорією роду і гендерною відмінністю.
31
Ткаченко, Л. О. "Вплив мовної інтерференції на нормативність української мови (на матеріалі мови реклами)." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 42, ч. 2 (2012): 281–87.
Find full text
32
Іщенко, О. В., and О. М. Верховцова. "ВІДОБРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНИОГО КОМПОНЕНТА У ПЕРЕКЛАДІ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (НА ОСНОВІ ФРАГМЕНТІВ ПОЛІТИЧНИХ ДЕБАТІВ)." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 142–47. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-22.
Full textAbstract:
Ораторська мова політичних діячів – це спосіб прояву мовної особистості. Слово – це головна зброя політика. Політична діяльність є діяльність мовною. Політик звертається до виборців під час виборчої кампанії або до громадян із приводу якоїсь суспільної проблеми чи нагального питання. Перемагає той, хто може переконати, висловлюючи думки вдало, впевнено, захоплююче, застосовуючи стилістичні, лексичні та граматичні мовні засоби, що роблять публічні виступи особливо ефектними й ефективними. Емоційно-експресивні засоби служать для створення ефекту на реципієнта. Вони можуть виконувати естетичну функцію, тобто стосуватися прекрасного, або аргументовану функцію – маніпулювати простими громадянами, тобто тими, хто створює громадську думку і є потенційним виборцем. Часто передвиборча промова характеризується розривом, віддаленістю від реальності, від очікувань громадян. Орієнтуючись на ідеологію, роблячи політичні ставки, оратор прагне отримати владу. Дійсно важко передбачити політичну боротьбу без політичного дискурсу, але у більш широкому розумінні до політичного дискурсу можна підходити досить просто, як до публічного виступу про державні справи. У цьому сенсі будь-яка форма вираження поглядів, яка бере за об’єкт режим управління державними установами, політичними діячами, різними повноваженнями держави, питаннями, що становлять суспільний інтерес у суспільстві, є політичним дискурсом. Така промова свідчить про стурбованість людини щодо управління країною, народом. Ми розглядатимемо політичну промову як засіб впливу, метою якого є змусити публіку діяти, думати та повірити. Ораторська трибуна постає як місце боротьби за голоси громадян, за прихильність політичних партій. Театральність, володіння ораторським талантом, мистецтво переконання є запорукою успіху політичного промовця. Дослідження прийомів досягнення експресивності стає необхідним етапом аналізу політичного дискурсу, оскільки емоційно-експресивне оцінне навантаження суспільно-політичної лексики публічних виступів допомагає окреслити думку автора та здійснити вплив на аудиторію.
33
Строганова, Ганна Миколаївна. "Формування професійної компетенції майбутніх учителів української мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 451–55. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.305.
Full textAbstract:
У статті теоретично обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують позитивний вплив особистісно орієнтованого підходу. Визначено сутнісні характеристики професійної компетентності майбутніх учителів української мови. Акцентовано увагу на фактори психолого-педагогічного впливу на активізацію креативних і пізнавальних здібностей студентів-філологів. Представлене авторське бачення основних компонентів формування цілісного фахівця.
34
Галдецька, Ірина. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.57-66.
Full textAbstract:
У статті досліджуються особливості педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), яке сприяє адаптації молодого викладача до педагогічної діяльності, розглядаються можливості формування навичок педагогічного спілкування шляхом відповідного тренінгу, що включає в себе вправи, спрямовані на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації на основі відпрацьовування в заданих педагогічних ситуаціях. Педагогічне спілкування розглядається як професійне спілкування викладача зі студентами на занятті і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, завдяки якому створюється сприятлива атмосфера для позитивних змін особистості викладача, розвитку особистості студента, оволодіння ним знаннями й уміннями, необхідними для становлення майбутнього фахівця.
Звертається увага на необхідність розвитку культури спілкування та мовної культури викладача ЗВО, використання ефективних засобів формування комунікабельності. Для викладача ЗВО мовна культура є невід’ємним елементом його педагогічного спілкування, а мова – робочим інструментом викладача, засобом повідомлення навчальної інформації, засобом емоційного впливу, засобом навчання і виховання в цілому та формування мовної культури студентів. Зазначається, що педагогічний вплив викладачів на курсантів чи студентів через педагогічне спілкування повинен бути систематичним і безперервним.
В статті наголошується на важливості вироблення власного індивідуального стилю спілкування викладача з курсантами і слухачами, формування якого пов’язано з розвитком творчої індивідуальності викладача. Автор також розглядає психологічні особливості і методи формування ораторської майстерності, яка є важливою складовою педагогічного спілкування, розкрито найбільш розповсюджені прийоми ораторського мистецтва, яким може користуватись викладач ЗВО системи МВС України.
Ключові слова: педагогічне спілкування, мовна культура, ораторська майстерність, вищий навчальний заклад системи МВС, індивідуальний стиль спілкування.
35
Боярова, Л. Г. "НІМЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Лінгвістичні дослідження, no. 52 (2020): 51–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.06.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано німецькі запозичення в українській термінології в кількох аспектах. До мовного аналізу залучено терміни німецького походження, кодифіковані в сучасних українських словниках різного типу. Розглянуто адаптування німецьких запозичень до фонетичної, морфологічної, словотвірної й лексико-семантичної систем української мови. Здійснено порівняльний аналіз семантики спеціальних мовних одиниць у тлумачних словниках української та німецької мов. Показано, що через німецьку мову в словниковому складі української мови з’явилося багато термінів з інших мов, серед яких переважають слова-латинізми й слова-грецизми. Підкреслено вплив німецької мови на становлення української й формування її як мови європейської. Ключові слова: міжмовні контакти, українська термінологія, чужомовний термін, німецьке запозичення, адаптування запозичень.
36
Sandulyak, T. V., Т. М. Klimenko, О. А. Serdtseva, О. Yu Carapetyan, А. М. Zakrevskiy, and М. Т. Sandulyak. "ЯК ПОДОЛАТИ НЕДОСТАТНЮ МОВНУ ТА ЦИФРОВУ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ І СЛУХАЧІВ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ." Медична освіта, no. 4 (July 23, 2018): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9219.
Full textAbstract:
Мета роботи – окреслити сучасні компетенції лікаря-неонатолога по формуванню здорового початку нового життя та веденню періоду новонародженості й запропонувати резерви покращення післядипломної підготовки спеціалістів і фахівців зі спеціальності “Неонатологія” шляхом засвоєння оновлених і доповнених у 2017–2018 рр. ключових компетентностей – мовної, цифрової та фахової.
Основна частина. Розглядаються суть, зміст оновленої у 2017 р. цифрової та мовної компетентності, їх вплив на формування фахово-професійної компетентності та нові компетенції викладачів і слухачів за рівнями Європейської рамки кваліфікацій та ключовими компетентностями для безперервного навчання впродовж життя, рекомендованими Європейським парламентом і Радою ЄС у 2018 р.
Проаналізовано причини недостатньої мовної та цифрової компетентності викладачів і слухачів курсів післядипломної освіти та користувачів систем електронної освіти і медицини, показано, що без відповідного рівня володіння мовною компетентністю – знання англійської мови на рівні В2 за шкалою Common European Framework of Reference for Languages неможливо адекватно засвоїти цифрові технології, набути необхідної цифрової та професійної компетентності. Зроблено висновки щодо подолання мовної та цифрової нерівності викладачів і слухачів та необхідності підготовки кадрів у рамці нових сучасних компетенцій слухачів.
Висновки. Таким чином, формування сучасних компетентностей з неонатології, зважаючи на важливість для суспільства фахових компетенцій та результатів діяльності неонатологів і суміжних спеціалістів, слід проводити на циклі тематичного удосконалення “Адаптація та патологія новонароджених” тривалістю не менше 1 міс. Навчально-тематичний план навчання на цьому циклі необхідно доповнити новими компетентностями для досягнення сучасного рівня компетенцій спеціалістів і фахівців з неонатології.
37
Bilavych, Halyna, Borys Savchuk, Vasyl Ilnytsky, and Nadiya Fedchyshyn. "КУЛЬТУРА НАУКОВОГО МОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО МАГІСТРА ЯК СКЛАДНИК ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ." Mountain School of Ukrainian Carpaty, no. 23 (November 24, 2020): 75–80. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.75-80.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування культури (екології) наукового мовлення майбутніх магістрів. Спостереження за мовним освітнім середовищем вишу, а також власний досвід редагування наукових текстів дали підстави для висновку, що рівень наукового мовлення (як усного, так і писемного) майбутніх магістрів є здебільшого середній, а то й низький. У статті проаналізовано типові помилки в студентських наукових текстах, зазначено їх причини та окреслено шляхи їх усунення. За результатами дослідження з’ясовано, що найбільше проблем при укладанні науковоготексту в здобувачів виникає в ділянці терміносистеми, доборі потрібних термінів, умінні правильно ними оперувати, коректно перекласти українською той чи інший термін з російської чи англійської мов, урешті, зредагувати науковий текст. Великий відсоток помилок (94%) зумовлений інтерферентними явищами внаслідок інтенсивного впливу російської мови, якого постійно зазнає українська наукова мова. Переконані, що вміння правильно укладати наукові тексти уможливлять магістрантам глибше засвоїти навчальний матеріал, підвищити якість навчального процесу, сприятимуть формуванню власного наукового стилю та загалом формуванню національно-мовної особистості науковця-початківця.
38
ГЕРАСИМЕНКО, О. Ю., М. П. ПАВЛОВСЬКА, and Л. А. ДМИТРУК. "ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА В ЛАТИНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 16, 2022): 179–85. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.26.
Full textAbstract:
Представлена стаття присвячена актуальній проблемі дослідження стану латинської мови, її впливу на англійську мову та детальному вивченню категорій іменника у латинській та англійській мовах. У статті акцентовано увагу на тому, що останнім часом посилюється інтерес до латинської мови. Автори статті здійснили ретроспективний аналіз становлення та поширення латинської та англійської мов. Виявлено, що питання особливостей латинської та англійської мов є досить дискусійним у сучасній філологічній науці та було об’єктом вивчення та дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Окреслено вплив латинської мови на англійську. Обґрунтовано важливість та необхідність вивчення латини, попри її статус «мертвої» мови, оскільки латинська є мовою міжнародного спілкування та фундаментом лексики та граматики багатьох сучасних мов, зокрема англійської. Простежено вплив латини на англійську мову у різні часи та періоди та наведено приклади слів, які утворилися під впливом різних епох. Значну увагу приділено впливу релігії на запозичені слова. Встановлено періоди запозичення та наведено відповідні приклади. Автори здійснили ґрунтовний аналіз категорій іменника у латинській та англійській мовах. Детально розглянуто такі категорії, як рід, число, відміна та відмінок. Оскільки проблема дослідження граматичних категорій іменника у латинській та англійській мовах досі не була об’єктом спеціального вивчення, автори здійснили спробу на основі аналізу знайти спільні та відмінні риси категорій іменника у двох мовах. Виявлено, що єдиною спільною рисою категорії іменника у зазначених мовах є наявність числа (однини та множини). Рід, відміна та відмінок мають деякі розбіжності, які були описані у таблиці.
39
Кирпа, Анна Володимирівна. "ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ INSTAGRAM У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ." Information Technologies and Learning Tools 86, no. 6 (December 30, 2021): 52–69. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4491.
Full textAbstract:
Інтернет та соціальні мережі в реаліях сьогодення стали основною формою культурного становлення особистості підлітка та мають істотний вплив на його формування. Соціальні мережі прийнято вважати розважальним засобом комунікації, однак, незважаючи на суперечливість даного питання, варто підкреслити їх потужний освітній потенціал: учитель має можливість шляхом цілеспрямованої системи заходів впливати на освітній процес учнів у позаурочній діяльності. Зважаючи на виклики сьогодення, запровадження дистанційного та змішаного навчання освітній потенціал соціальних мереж набуває актуальності та нового звучання. У статті вказано на доцільність використання соціальних медіа, проаналізовано особливості впровадження інтерактивних форм викладання англійської мови для змішаного навчального середовища з використанням мобільних застосунків, представлено та експериментально перевірено методику реалізації тематичного онлайн марафону в соціальній мережі Instagram як чітко структурованої форми роботи, дидактичною метою якої є розвиток мовних та мовленнєвих компетентностей учнів через виконання певних завдань у визначений термін. Під час реалізації педагогічного експерименту з’ясовано особливості взаємодії учнів з соціальними мережами та перевірено доцільність використання соціальних мереж в освітній діяльності на уроках англійської мови. На контрольному етапі проаналізовано й узагальнено динаміку рівнів сформованості кожної окремої компетентності: здатності критично мислити та аналізувати інформацію; розвиток мовної та мовленнєвої компетентності; уміння продукувати та втілювати ідеї, зокрема й завдяки онлайн інструментам; уміння співпрацювати в команді; загальною залученістю учнів до навчання та зацікавленні у вивченні англійської мови. Кількісні значення рівнів встановлено за допомогою методів математичної статистики. У висновках підкреслено необхідність як подальшого вивчення проблематики використання вчителем освітнього потенціалу соціальних мереж та розвитку його цифрової компетентності, так і формування свідомого розуміння учнями ризиків спілкування та взаємодії в мережному просторі.
40
Вербовий, Микола. "Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (December 13, 2021): 197–214. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13357.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.
41
Kozlova, Liudmyla, and Nadiya Kapustyna. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ." Public Administration and Regional Development, no. 4 (June 25, 2019): 356–78. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.04.07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теоретичні питання щодо формування компетентностей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема, науковий інтерес становили питання формування саме мовної та комунікативної компетентності. Стаття присвячена визначенню напрямів удосконалення професійної компетентності державних службовців. Для досягнення мети були вирішені наступні завдання: дослідити основні особливості компетентності та компетенції державних службовців на теоретичному рівні, визначити складності формування мовної компетентності, проаналізувати основні проблеми при формуванні компетентностей державних службовців, які виникають в практичній діяльності. Матеріалами для дослідження стали основні наукові праці вітчизняних дослідників та фахівців в сфері вивчення компетентностей та компетенції державних службовців, а також аналіз загальних проблем, які виникають в практичній діяльності державних службовців. Серед методів, які були використані в дослідженні, слід зазначити метод системного аналізу, методи порівняння та моделювання ситуацій. В результаті дослідження було визначено основні механізми формування мовних компетентностей державних службовців, місце та роль в комунікативній діяльності державних службовців, важливості цих компетентностей для професійної діяльності та відповідності професійним кваліфікаційним характеристикам працівників органів державної влади та місцевого самоврядування. Що пов’язано з такими ключовими категоріями проходження державної служби, як оцінка діяльності державного службовця, оцінка компетентностей державних службовців та її вплив на сумлінне ставлення до виконання поставлених обов’язків та викликів, які постають на державній службі. Таким чином, було досліджено зміст основних понять і термінів, встановлено відмінності між термінами компетентність та компетенція, вивчено їх вплив на процедуру оцінки діяльності державного службовця, проаналізовано основні елементи мовної компетентності та її роль і місце в контексті реформування державної служби.
42
Баргель, Олег, and Лариса Саноцька. "ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ." KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 1, no. 8 (July 13, 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.1.9.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу мовних особливостей англомовних текстів міжнародних правових доку- ментів. У статті окреслено поняття правового документа та правового тексту. Акцентовано увагу на мовній реалі- зації правових текстів та прагматичному впливі міжнародного права, який актуалізується через тексти правових документів. У результаті аналізу двадцяти одного міжнародного правового документа виявлено вживання деон- тичної та динамічної модальності, високу частотність вживання модальних дієслів shall та may. Також виявлено тенденцію до гендерного дисбалансу, високу частотність використання синонімів, полісемію, іншомовні запози- чення, неологізми та зміну конотації слів у правовому контексті. В результаті аналізу зроблено висновок про те, що використання паралельних конструкцій, номінальних структур, пасивних конструкцій, модального дієслова shall, архаїзмів та відсутність експресивної лексики сприяють неупередженості, точності, безособовості та коге- рентності тексту.
43
Іщук, А. А. "ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОГО ТУРИСТИЧНОГО ДИСКУРСУ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 99–104. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-14.
Full textAbstract:
У статті аналізуються функціональні особливості англомовного туристичного дискурсу як видом соціальної комунікації, що досліджується як спеціалізований дискурс. Актуальність дослідження зумовлена розвитком туристичної індустрії й формування мови туризму як окремого виду дискурсу. Аналіз англомовних туристичних текстів (брошури, рекламні повідомлення, діджитальна реклама тощо) показує використання різних мовних засобів відповідно до мети, поставленої перед повідомленням. Це дає змогу визначити функції мови туризму, серед яких є основні та вторинні. Автор користується термінологією Р. Якобсона для деталізації функціональних особливостей мови туризму. Підкреслюється первинність інформативної та спонукальної функції туристичного дискурсу. Інформативна функція характеризується такими ознаками, як енциклопедичність, популяризація, полікодовість та оцінність. Маючи тісний зв’язок зі значенням повідомлення, інформативна функція є визначальною під час комунікації (підкреслюється комунікативний аспект впливу на адресата). Спонукальна функція втілює значення туристичного дискурсу як мови соціального контролю. Вторинні функції – емотивна, фатична, метамовна й естетична – підтримують ефективне використання основних функцій. Зазначається, що в текстах туристичної спрямованості важливу роль відіграють невербальні елементи (картинки, музика, образи тощо), однак першочерговим інструментарієм інформативної та спонукальної функцій усе ж є мовні засоби. В англомовних текстах, відібраних для аналізу, відзначається часте використання теперішнього часу, спонукання до дії завдяки імперативним конструкціям. Форма тексту часто має описовий характер. Характерним для туристичного дискурсу є використання великої кількості прикметників, які часто вживаються в найвищому ступені порівняння. У ході дослідження основними функціональними характеристиками туристичного дискурсу проголошуються інформативність, оцінність, спонукальність і переконливість.
44
Аніканова, Л. О., and С. М. Єнікєєва. "СОЦІОЛІНГВАЛЬНІ ТА ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ПАРАМЕТРИ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ БОРИСА ДЖОНСОНА." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 9, 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-2.
Full textAbstract:
Статтю присвячено висвітленню соціолінгвальних і лінгвопрагматичних характеристик мовлення чинного прем’єр-міністра Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії Бориса Джонсона за допомогою аналізу тих комунікативних стратегій і тактик, які політик використовує для висловлення свого ставлення до сучасних соціальних тенденцій (толерантність і різноманіття), до представників різних соціогруп, що виділяються за расою, етнічною або гендерною належністю, релігійними віруваннями, професійною або соціальною стратифікацією, способом життя тощо, а також до народних традицій і цінностей британського суспільства. Головною комунікативною інтенцією Б. Джонсона є створення й підтримання свого позитивного іміджу, для чого він за допомогою комунікативних прийомів і мовних засобів здійснює ідеологічний, інформаційний та емоційний вплив на британський соціум, дотримуючись національних традицій і водночас ураховуючи нові суспільно-політичні тенденції. Виявлено, що основними комунікативними тактиками, які відображають соціолінгвальні параметри мовної особистості британського політика, є висловлення подяки, засудження, контрастування, консолідація народу, репрезентація новинної цінності, експлікація соціально- політичної позиції, інтимізація спілкування, інтегрування. Ці тактики актуалізуються за допомогою різних мовних засобів, таких як лексичні одиниці з амеліоративною конотацією, лексико-граматичні експресеми, стилістичні прийоми (тавтологія, алюзія, паралелізм, синонімічний повтор), слова та фрази, які належать до розмовного стилю. Установлено, що соціум, у свою чергу, впливає на вибір тем для виступів і комунікативних тактик, тобто на мовлення політика загалом. Соціолінгвальними параметрами мовної особистості політика є соціальні чинники формування його мовної особистості, наприклад, освіта та професійна діяльність, його ставлення до представників інших рас, етнічних груп і статей, різних релігій, професійних прошарків і стилів життя, а також його звертання до народних традицій і цінностей, тобто комплексна взаємодія мовної особистості із соціумом. Лінгвопрагматичний аспект допомагає систематизувати й узагальнити ті засоби, які об’єктивують зазначені соціолінгвальні характеристики в мовленні чинного прем’єр-міністра Великої Британії.
45
Гумений, В. В. "ОСОБЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАРАТИВНОЇ МОДЕЛІ «АВТОР-ОПОВІДАЧ-ПЕРСОНАЖ» У ПЕРЕКЛАДІ НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТВОРІВ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Г. ГЕССЕ «СТЕПОВИЙ ВОВК»)." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-9.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз лексичних і стилістичних особливостей моделі «автор-оповідач-персонаж» у романі Г. Гессе та його перекладах; встановлено стан охоплення проблематики дослідження наративу у перекладах англійською, українською та російською мовами. Також була аргументована необхідність акцентування уваги на стилістиці нарації автора та її відтворення перекладачами для визначення рівня збереження моделі «автор-оповідач-персонаж». Мета роботи полягає у висвітленні особливостей перекладу наративних моделей як елемента мовної картини у германістиці на матеріалі дослідження роману «Степовий Вовк», а також розгляді виявлених положень на прикладі перекладу моделі «автор-оповідач-персонаж» і визначення основних ознак ретрансляції стилістики використаних наративних конструкцій автора у перекладах і їхнього впливу на масового читача. У досліджені текстів автора застосовано методи лексичного та стилістичного аналізу, який виокремлює досліджувану наративну модель, використану для вивчення лінгвістичної складової частини роману Германа Гессе. Метод етимологічного аналізу уможливив виявлення модифікацій наративних моделей у перекладі та вплив мовленнєвого апарату автора на реципієнта (читача). Метод контекстуального аналізу був задіяний для виявлення характерних рис, які відповідають модерністському стилю Германа Гессе, мовних засобів репрезентації його наративу. Встановлено першочергову домінанту моделі «автор-персонаж» у тексті оригіналу автора та перекладах російською, українською й англійською мовами, котра на семантичному рівні впливає на рівень релевантності нарації центральної події в аналізованому романі. Водночас фактичний виклад нарації диференціюється із нагромадженням рецептивно-інтерпретаційних можливостей, які реалізує читач як посередник цих текстів. Також встановлено, що наративна модель «оповідач-персонаж» у перекладах роману «Степовий Вовк» матеріалізується крізь мовлення «надійного» наратора, який у текстах перекладу цілковито розчиняється у свідомості головних персонажів.
46
Омелянюк, Сергій. "Соціально-психологічні особливості дискурсу військової загрози." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T2 (2019): 158–62. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-158-162.
Full textAbstract:
У статті аналізується соціально-психологічні особливості дискурсу військової загрози. Показано, що специфіка гібридної війни полягає в тім, що пропаганда виконує роль не супроводу воєнних дій, а є першорядним засобом впливу. Безпосередньо військові дії розпочинаються тільки в тих регіонах, де місцеве населення або готове зустріти армію іншої держави, або є індиферентним; і тільки тоді, коли вже сформовано відповідну соціально-психологічну ситуацію, оптимальну для початку воєнних дій. Інша важлива функція інформаційного впливу в гібридній війні – її приховування. У сучасному світі війна має низьку легітимність. Відтак агресивні дії потрібно приховувати, створюючи ілюзію громадянського конфлікту, збройного інциденту, протистояння на етнічному чи релігійному ґрунті тощо. У кінцевому підсумкові мета інформаційному впливу полягає у створенні враження ніби війни і не було. За гібридної війни інформаційний вплив поширюється щонайменше на три аудиторії: громадян країни-аґресора, яких треба підготувати до наступної воєнної кампанії; громадян країни, проти якої здійснюватиметься агресія, аби унеможливити опір; треті країни, а також міжнародні інституції, аби уникнути осуду, санкцій, або навіть втручання у військовий конфлікт. Показано, що в українському офіційному дискурсі з’явилося поняття «воєнні дії низької інтенсивності», «лінія розмежування» замість поняття «лінія фронту» тощо. Ці мовні кліше являють собою раціоналізації, за допомогою яких витісняється реальність війни. Мовне витіснення війни перебуває в протиріччі з реальністю. Як наслідок, в суспільній очевидним є когнітивний дисонанс. Подолання когнітивного дисонансу можливе шляхом прийняття факту війни, або шляхом цілковитого його відкидання. Наразі, оцінюючи соціально-психологічну ситуацію, є підстави для висновку, що українське суспільство тяжіє до заперечення факту війни. Разом із тим, соціальні групи, які безпосередньо брали участь у війні мають інше уявлення про ситуацію в країні. Таким чином, ми маємо протиріччя між когнітивними уявленнями окремих соціальних груп, яке має конфліктогенний характер.
47
Орап, Марина Олегівна. "ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ РЕСУРСІВ НА ЗМІСТОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО ДОСВІДУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 76–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2598.
Full textAbstract:
У статті представлено результати теоретичного й емпіричного дослідження впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на мовленнєвий досвід дітей молодшого шкільного віку, виявлено напрями подальших досліджень впливу мережі Інтернет середовища на мовленнєвий досвід. Визначено проблему, що полягає у недостатньому врахуванні у педагогічному процесі нецілеспрямованого і неорганізованого використання дітьми інформаційно-комунікаційних технологій. З’ясовано основні теоретичні підходи до вивчення проблеми взаємодії дітей і Інтернет-середовища та основні напрями використання ІКТ у педагогічному процесі. Критичне осмислення наукових теоретичних та практичних розвідок дало змогу виокремити потребу вивчення питання впливу інформаційних ресурсів мережі Інтернет на змістові характеристики мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку. У статті обґрунтовано підхід до вивчення мовлення саме як до мовленнєвого досвіду, докладно описано методику емпіричного дослідження. Дослідження здійснюється в парадигмі теорії мовленнєвого досвіду, згідно з якою останній розглядається як система у свідомості особистості, спрямована на здійснення мовленнєвого освоєння особистістю світу. Зовнішня структура мовленнєвого досвіду, котра складається з мовленнєвої компетентності, мовної картини світу та мовленнєвої культури, виконує функцію опосередкування мовленнєвої взаємодії дитини із світом. У статті визначено провідні функції кожного елементу мовленнєвого досвіду, змістові характеристики та маркери, а також діагностичний інструментарій, за допомогою якого виявляються ці маркери. У результаті здійсненого емпіричного дослідження було виокремлено специфічні змістові характеристики мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку, зумовлені використанням ІКТ: збільшення асортименту та диференціації емоцій одночасно зі зменшенням здатності до їх вербалізації; переважання динамічних фреймових когнітивних структур над статичними; розширення семантичних полів; збільшення ініціативності в комунікації; зменшення ролі правильності мовлення, дотримання граматичних і синтаксичних норм мови; збільшення семантичної гнучкості. Провідним висновком здійсненого дослідження є те, що використання ІКТ здійснює вплив не лише на кількісні показники мовленнєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку (рівень мовленнєвого розвитку), а змінює його змістові характеристики.
48
КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Віктор, and Андрій СТРІЛЬЧУК. "АНГЛІЦИЗМИ У ШВЕДСЬКІЙ МОВІ: СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 76–85. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.10.
Full textAbstract:
У статті йдеться про причини й шляхи проникнення англіцизмів у шведську мову. Відомо, що процес запозичення слів викликає зміни в кожній мові-реципієнті. Оскільки англійська є домінантною мовою не лише сьогодення, а й упродовж минулих століть, вона активно вбудовується в культуру і мовний простір різних народів, зокрема шведів. Мета дослідження – здійснити соціально-історичний аналіз процесу проникнення англіцизмів у шведську мову протягом ХХ століття. Для її досягнення в роботі застосовано комплексну методику дослідження. Ужито такі загальнонаукові методи, як дедукція, індукція, абстрагування, конкретизація та системний аналіз. Основними методами вивчення лексичних явищ в англійській та шведській мовах є синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний, комплексний контрастивно-перекладознавчий, поряд з елементами контекстуального, компонентного та трансформаційного аналізів. Для порівняння англійських лексичних одиниць і їхніх шведських відповідників використано зіставний метод, метод дистрибутивного аналізу та словникових дефініцій. Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що існує лише незначна кількість праць, присвячених дослідженню англіцизмів у шведській мові. У зв’язку зі стрімким розвитком суспільства, науки та техніки, мова постійно змінюється та поповнюється за допомогою запозичень. Це свідчить про потребу більш глибокого проникнення в сутність поняття «запозичення» та класифікації запозичень. У дослідженні здійснено аналіз наукових джерел, що розглядають особливості мовних запозичень та сфери їхнього застосування. Висновки. Отже, у статті надано загальну характеристику досліджуваному періоду (1900 – 1999 рр.) з погляду впливу англійської мови на шведську; виокремлено та розглянуто основні категорії англіцизмів у шведській мові; співвіднесено виокремлені категорії англіцизмів із часовими рамками, протягом яких вони найінтенсивніше проникали у шведську мову; виділено та проаналізовано основні типи англіцизмів у шведській мові.
49
Поліщук, Г. В. "ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ФРАНЦУЗЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В АНГЛІЙСЬКІ МОВІ ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТТЯ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 207–14. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-29.
Full textAbstract:
У статті автором запропоновано результати суцільного лексикографічного обстеження іноземних слів у словниковому складі слів англійської мови, зафіксованих на початку 20 століття (1900–1939 роки), оскільки на сучасному етапі розвитку науки та суспільства тема етимології набуває поширення у філології з її подальшою практичною імплементацію в освітній процес. Метою роботи є встановлення основних лексико-семантичних груп запозиченої французької лексики, визначення місця французької мови в мовній дистрибуції експериментального матеріалу, який доводить її панівний вплив на словниковий склад англійської мови в 1900–1939 роках 20 століття. Вплив французької мови проаналізовано з урахуванням історичного підґрунтя розвитку досліджуваних мов. У статті запропоновано кількісну та якісну інтерпретацію запозичень: серед 38 мов, зафіксованих у матеріалі спостереження, 42% запозичень належить саме запозиченням із французької мови, що підтверджує положення про генетичну, географічну та структурну спорідненість досліджуваних мов. Проаналізовано основні семантичні групи запозичень (їжа, спорт, музичні терміни, мистецтво та література, військова тематика, медицина тощо). Установлено, що 2,8% лексики охоплюють неасимільовані французькі запозичення, марковані як такі, що належать до розмовної лексики, які набули поширення в багатьох мовах світу. З’ясовано морфологічні особливості запозиченої лексики з огляду на аналіз найбільш поширених іменникоутворювальних французьких суфіксів: -ette – 15%; -age – 8,3%; -eur – 10%; -on – 11,8%; -ier/-ierre – 6,4%; -tine – 5%; -ist/-ism – 4,9%; а також частиномовний аналіз експериментального матеріалу. Доведено, що серед основних частин мови англійська мова запозичує іменники найбільше, ніж слова інших частин мови, – 71%, 17,2% – іменникові фрази, 5,7% – прикметники, 2,4% – вигуки, 1,2% – дієслова, 1% – прислівники, 1,5% – прислівникові фрази. Автор висловлює надію, що запропоноване лексикографічне обстеження та класифікація запозиченого французького вокабуляра початку 20 століття в поєднанні з наявним теоретичним підґрунтям послугує ефективною базою для уніфікації наукових розвідок у царині етимології англійської мови та матиме релевантне практичне застосування.
50
Qianping, Guo. "Взаємодія словесних жанрових форм в музичному тексті опери (на прикладі творчості М. Мусоргського)." Музичне мистецтво і культура, no. 26 (April 25, 2018): 63–74. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2018-26-63-74.
Full textAbstract:
Мета статті – відкрити значення прилюдно-словесних жанрових форм в розвитку музичної мови опери, виявити специфічні тенденції їх перетворення у музичному тексті опери. Методологія роботи базується на літературознавчих та музикознавчих підходах до вивчення мовно-комунікативних засобів, передбачає семіологічне поглиблення текстологічного музикознавчого аналізу. Наукова новизна дослідження обумовлена запровадженням нових жанрових та мовно-мовленнєвих критеріїв вивчення оперної мови, що дозволяють визначати синтетичні форми оперних сольно-вокальних лексикодів, зокрема у творчості М. Мусоргського. Висновки роботи вказують, по-перше, на провідне значення у розвитку оперної вокальної мови впливу жанрів словесності, пов’язаних з риторичною практикою та провідними комунікативними життєво-обіходними сферами, по-другу, на ті новаторські досягнення М. Мусоргського, які позначили подальший розвиток музичної мови опери як синтетичної за сумісними зі словесними жанрами витокам.