Relevant bibliographies by topics / Мовна одиниця

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers
  4. Reports

Academic literature on the topic 'Мовна одиниця'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мовна одиниця.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мовна одиниця"

1

Semenova, Olena, and Nina Khrystych. "ПОЛІСЕМІЯ ЯК ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Psycholinguistics in a Modern World 16 (December 17, 2021): 264–68. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-264-268.

Full text
Abstract:
У статті представлені результати дослідження інтерференції в процесі вивчення англійської мови. Інтерференція розглядається як психологічне явище змішування кодів на рівні мовленнєвої діяльності окремих двомовних або багатомовних індивідів, яке може виникати як на підсвідомому, так і на свідомому рівнях. Автор досліджує полісемію як передумову інтерференції. Автор робить висновок, що в процесі мовлення мовна одиниця функціонує, з одного боку, як одиниця лексики, а з іншого – як компонент загальної структури пам’яті на основі асоціативних компонентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Volanyuk, Inna. "Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка." Філологічний дискурс, no. 10 (November 5, 2019): 204–12. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи. За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Швець, Н. В. "МОВНА ЗДОГАДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНИХ КОНТАМІНАНТІВ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 193–97. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-28.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розгляду прийомів мовної здогадки та динаміки їх використання під час перекладу слів-контамінантів з англійської мови українською. Актуальність запропонованої теми визначається необхідністю формування потенційного словника перекладача. Потенційний словник у статті визначено як необмежений лексичний шар, який включає не вивчені раніше лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися, проаналізувавши словотворчі елементи, подібність з рідною чи іншими іноземними мовами (тобто інтернаціональні слова), конверсію, контекст. Саме цей словниковий шар необхідно постійно розширяти перекладачам для здійснення якісного перекладу. У статті доведено, що одним із дієвих інструментів розширення потенційного словника є мовна здогадка. Мовну здогадку в цій роботі інтерпретуємо як наслідок евристичного пошуку в опорі на контекст та структурно-семантичні ознаки лексичних одиниць, їх графічну чи звукову форму. Матеріалом статті є англомовні контамінанти – лексичні одиниці, утворені із двох слів з усіченням щонайменше одного з них у місці з’єднання, а також із можливим накладенням i вставками морфів. Водночас відбувається збереження акцентно-складової структури одного з вихідних слів, взятого за морфологічний зразок. Контамінацiю у статті розуміємо як результат взаємодії двох або більше вихідних лексем, які проходять процес усічення i об’єднуються в єдину лексичну одиницю, мають подібні фрагменти у своїй структурі, водночас комбінуються шляхом накладення. Висвітлено історію появи та розвитку контамінантів в англійській мові. Розглянуто суміжні терміни, як-от блендинг, словозлиття, телескопи, стягнення та різницю між ними. Виявлено відмінності між словами- каламбурами та контамінантами. У статті доведено та проілюстровано на прикладах, що незнайомі перекладачеві англомовні контамінанти можуть мати структурно- семантичні відповідності з відомими базовими словами англійської мови і семантичну схожість із відповідними одиницями в українській мові. Зроблено висновок, що за допомогою використання мовної здогадки й аналізу вищезазначених елементів можна перекласти англомовний контамінант без використання словників чи інших довідкових засобів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

VOYTKO, Tetyana, and Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)." Astraea 1, no. 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ковбасюк, Л. А. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НОВИХ ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 173–79. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-27.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена процесу вербалізації нових правил поведінки в сучасному німецькому суспільстві під час пандемії коронавірусу. У статті складено корпус одиниць аналізу, досліджено вибрані одиниці у площині когнітивної семантики, вивчено найпоширеніші шляхи їхнього утворення під час пандемії COVID-19, проаналізовано структуру, семантику, походження та функціонування мовних одиниць у німецькому електронному медіадискурсі. Мовні одиниці дослідження є неологізмами та вербалізують у німецькомовній картині світу такі концептосфери, як: 1) ПРИВАТНА СФЕРА: ДИСТАНЦІЮВАННЯ, ВІТАННЯ / ЕТИКЕТ, ГІГІЄНА, КОНТАКТИ / ВІДВІДУВАННЯ, 2) ПРОФЕСІЙНА СФЕРА (РОБОТА, НАВЧАННЯ): ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА РОБОТІ, ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ, 3) СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ: БУТТЯ, СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ, СТРАТЕГІЯ, ЗАПОБІГАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ХВОРОБИ. Аналіз показав, що мовні одиниці, які широко використовуються під час пандемії коронавірусу в сучасній Німеччині для позначення нових правил поведінки, утворюються трьома шляхами: 1) шляхом словотвірної номінації, 2) шляхом запозичення; 3) шляхом утворення фразеологічних одиниць. За допомогою словотвірної номінації утворено 68% одиниць аналізу. Під час дослідження нами встановлено, що проаналізовані одиниці утворюються насамперед шляхом словоскладання та є детермінативними композитами. Особливу групу складних слів утворюють так звані гібридні композити, складовою частиною яких обов’язково є запозичення з англійської мови, латинської або грецької. Запозичені номінативні одиниці становлять 20% корпусу. Шляхом первинного утворення фразеологічних одиниць виникло 12% одиниць вивчення. У проаналізованому корпусі наявні концептуальні метафори, що роблять мову експресивною та виразною. Особлива увага в роботі приділяється прагматичним функціям мовних одиниць дослідження в сучасному німецькому медіадискурсі, а саме в електронному журналі Focus. Перспективою майбутніх досліджень може бути контрастивне вивчення вербалізації нових правил поведінки під час пандемії коронавірусу в німецькій та українській мовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Курбатова, Т. В., and О. Г. Ліхошерст. "ПОНЯТІЙНИЙ СКЛАДНИК КОНЦЕПТУ ПОЛІТИКА В СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-21.

Full text
Abstract:
У статті досліджена лінгвокогнітивна структура понятійного складника концепту ПОЛІТИКА в сучасній англомовній картині світу. Політика – одна з найважливіших сфер буття людини та суспільства. Як одиниця картинування свідомості вона представляє індивідуальний досвід людини, а також досвід усього суспільства, відбиваючи явища політичного життя в свідомості носіїв мови. Серед основних завдань у цій роботі визначаємо аналіз дефініцій мовних реперезентантів концепту в англомовних словниках з метою виокремлення понятійного складника та інтерпретації змісту концепту. Для досягнення цієї мети використовувалися методи дефініційного та компонентного аналізу. Об’єктом дослідження виступає концепт ПОЛІТИКА в сучасній англійськомовній картині світу. Предметом дослідження є структура понятійного складника концепту. Матеріалом дослідження виступають мовні одиниці, що репрезентують концепт ПОЛІТИКА. Дослідження проводилось із застосуванням комплексної методики концептуального аналізу. Це дозволило визначити основні уявлення про політику як такі, що зафіксовані у семантиці мовних одиниць, співвіднесених із політичною сферою діяльності носіїв сучасної англійської мови. Абстрактний характер цього поняття спричинює існування декількох лексичних одиниць, які активізують різні за змістом аспекти – politics, policy, political, politician, які утворюють ядерну зону концепту. У периферійній зоні знаходяться такі одиниці, як power, government, political activity, science, party, organization, state, country, leader, politician, the UN, globalization, crisis, human rights, global society, які конкретизують це поняття та виражають його різноманітні аспекти. Структура понятійного шару концепту ПОЛІТИКА характеризується високою лексико-семантичною щільністю. Це викликано абстрактним характером поняття, що є одним з базових в світосприйнятті людини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Сахарук, Інна Володимирівна. "Прецедентні одиниці як засіб реалізації сугестії в українському медійному дискурсі." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 337–45. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.288.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню сугестивного потенціалу прецедентних одиниць в українському медійному дискурсі. Виділено базові властивості медійного дискурсу. Схарактеризовано сутність явища сугестії як імпліцитного маніпулятивного впливу. Розмежовано прецедентні феномени (тексти, ситуації, особистості) та прецедентні одиниці (імена, вирази). Визначено мовні рівні та основні способи реалізації сугестії засобами прецедентних одиниць.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Кириллова, М. Д., and К. В. Воробйова. "ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ РЕАЛІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-16.

Full text
Abstract:
Стаття досліджує фразеологічні реалії, які представляють найбільш мальовничу і виразну частину словникового складу мови, відображаючи звичаї, традиції народу, згадки про його історію, фольклор. Вони характеризуються подвійним смислом, значення складових слів цих фразеологічних одиниць створюють цілком новий образ. Фразеологічна реалія – це варіативна категорія, пов’язана з процесом переважно бінарного зіставлення мов на лексичному та фразеологічному рівнях. Окремі мовознавці без належних підстав збільшують деякий обсяг фразеологічних реалій, включаючи до цієї категорії прислів’я. Вони, без сумніву, можуть бути реаліями, але прислів’я як цілісна одиниця через узагальнено-абстрактний характер не має відповідника, співвідносного денотата в позамовній предметній дійсності. Отже, їх не можна зарахувати до реалій. 3 погляду семантики реалії завдяки наявності в їхньому семантичному континуумі метамовної інформації про закріплення за «своїм» мовним колективом збігаються частково з діалектизмами. Як і діалектизми, вони надають мовленню певного колориту, формують мовленнєву характеристику літературних персонажів. Але принципова розбіжність між діалектизмами полягає в тому, що географічна інформація реалій пов’язана з позначуваним предметом. Це інформація про специфічні предмети та явища певного географічного ареалу. Місцева маркованість діалектизмів – інформація про специфічні мовні засоби позначення загальновідомих предметів. Як ми переконались, фразеологізми мають своє специфічне фразеологічне значення, яке відрізняється від загальномовного інваріантного значення, по-перше, унікальністю узагальнення свого семантичного змісту, по-друге, вищим ступенем узагальнення. Унікальність фразеологічного значення хоча б одного компонента фразеологічної одиниці зв’язує всі її компоненти в єдине ціле, поза якими воно не існує. 3 погляду перекладацької практики можна виділити явні і скриті реалії. Вони начебто мають відповідники в мові – сприймачі, але співвідносні денотати в позамовній дійсності дуже відрізняються між собою, тому беззастережна субституція їх позначень, що мають різну художньо-стилістичну наповненість, може спричинити низку додаткових труднощів, пов’язаних із культурологічною розбіжністю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гордун, С. М. "СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНІВ ЕКОМАРКЕТИНГУ В АНГЛОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-7.

Full text
Abstract:
Дослідження термінів ґрунтується передусім на законах загального термінознавства, одним з основних завдань якого є дослідження вузькогалузевих терміносистем, до яких належить і термінологічна система екомаркетингу – молода терміносистема науки, яка виникла на стику екології, економіки та маркетингу. Зусилля екомаркетингу спрямовані на задоволення потреб людей за допомогою виробництва, реалізації та споживання товарів, послуг, обміну інформації тощо, при цьому вони не порушують екологічної рівноваги й не впливають на здоров’я людей. Досліджувані терміни забезпечують накопичення та трансфер фахової інформації та задовольняють комунікативні потреби спеціалістів цієї галузі. Статтю присвячено дослідженню семантичних особливостей термінів екомаркетингу. Матеріалом дослідження слугують англомовні публіцистичні тексти з екомаркетингу за період 2011–2017 років (обсяг вибірки – 52 261 слововживання), які ми вважаємо найважливішими засобами вираження терміносистеми екомаркетингу. Крім того, вважаємо, що сфера функціонування є більш важливою в термінознавстві, адже термін – це мовна одиниця, яка проявляє усі свої властивості й ознаки тільки в разі його вживання в текстах різних жанрів. Дослідження показало, що будь-який публіцистичний текст екомаркетингу містить вузькогалузеві, міжгалузеві, зовнішньогалузеві терміни та загальновживану лексику, причому зауважимо, що газетні статті, порівняно зі статтями спеціальних видань, містять набагато менше термінів усіх груп. Також було встановлено, що в публіцистичних текстах наявна велика кількість термінів-синонімів. Синонімія терміносистеми екомаркетингу проявляє свої особливості, функціонуючи власне в публіцистичних текстах. На основі проведеного аналізу було виділено три типи синонімічних рядів у терміносистемі екомаркетингу, найчастотнішим з яких є ряд синонімів, які частково проявляються в публіцистичних текстах. Для впорядкування терміносистеми екомаркетингу важливим є процес уніфікації синонімів, при цьому потрібно дотримуватися критеріїв вмотивованості та абсолютної частоти. Отримані результати нашого дослідження сприятимуть взаєморозумінню науковців у світі та полегшенню процесу передачі інформації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Cherniak, Oksana. "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСУДУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (9) (February 9, 2021): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-195-205.

Full text
Abstract:
У статті виокремлено і проаналізовано фразеологізми, які виражають негативну оцінку адресата; визначено характеристики особи, які найбільш піддаються осуду в англомовному суспільстві і є зафіксованими у фразеологічних одиницях; проаналізовано фразеологізми, що позначають дії адресата, які можуть викликати осуд. Фразеологічні засоби є тією частиною лексики, яка найбільш влучно і виразно виражає емоції та експресії у мові. Вони точно передають емоційний стан самого мовця і тому широко використовуються для позначення його оцінного ставлення до об’єкта. Визначено, що переважна більшість фразеологізмів має експресивно забарвлене значення, суб’єктивно модальний компонент їхньої семантики сприяє передачі почуттів, емоцій, емоційних переживань. Виявлено, що за структурно-морфологічною ознакою фразеологічні одиниці на позначення осуду можна поділити на дієслівні та субстантивні. Фразеологізми на позначення осуду виражають різний ступінь критики: від легкого несхвалення дій адресата до осуду з образами. Виявлено, що в англомовному суспільстві найбільш осуду піддаються такі характеристики особи: надмірність, багатство, дратівливість, підступність, нечесність в бізнесі тощо. У статті розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць на українську мову та проаналізовано, які способи перекладу найчастіше використовуються при передачі фразеологізмів з негативним знаком оцінки. Труднощі перекладу англомовних фразеологізмів зумовлені складністю їх семантичної структури, образним характером, національно-культурною специфікою їх значень. Виявлено, що найчастіше при перекладі фразеологізмів на позначення осуду застосовується описовий переклад, оскільки велика кількість англійських фразеологізмів є безеквівалентними. Водночас нерідко можна знайти фразеологічний аналог або фразеологічний еквівалент при передачі таких фразеологічних одиниць української мовою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мовна одиниця"

1

Кисільова, В. Ю., and Світлана Валентинівна Петрасова. "Автоматичне визначення семантично близьких колокацій англійської мови." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45275.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Коваль, М. І. "Лінгвосинергетичний аспект мовної варіативності (на матеріалі актових книг Правобережної України XVI–XVII ст.)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/9792.

Full text
Abstract:
Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі текстів актових книг Правобережної України XVI–XVII ст. виявити та проаналізувати мовні варіанти на фонетичному та морфологічному рівнях, установити й обґрунтувати причини такої мовної варіативності в писемних пам’ятках цього періоду, визначити місце варіативності у формуванні конкретної писемної системи, у процесах еволюції мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Курило, Галина Володимирівна, Галина Владимировна Курило, Halyna Volodymyrivna Kurylo, and Н. О. Чемерис. "Соціальна стратифікація мовних одиниць." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16368.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Косенко, Юлія Вікторівна, Юлия Викторовна Косенко, Yuliia Viktorivna Kosenko, and О. Тернова. "Територіальна стратифікація англомовних одиниць." Thesis, Вид-во СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16423.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гаврилова, Вікторія Вадимівна, Виктория Вадимовна Гаврилова, and Viktoriia Vadymivna Havrylova. "Системні відношення пареміологічних одиниць із компонентом "календарний хрононім" в українській мові." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66172.

Full text
Abstract:
Пріоритетним напрямком сучасної лінгвістики є вивчення особливостей мовної ментальності народу. З цією метою науковці все частіше звертаються до паремій, поетичних за формою народних висловів повчального характеру, оформлених за зразком синтаксично замкнених, відтворюваних і семантично цілісних речень, що узагальнено-образно виражають певні життєві закономірності, правила або істини.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Швачко, Світлана Олексіївна, Светлана Алексеевна Швачко, Svitlana Oleksiivna Shvachko, Ірина Карпівна Кобякова, Ирина Карповна Кобякова, and Iryna Karpivna Kobiakova. "Нові технології вивчення квантитативних одиниць англійської мови." Thesis, Видавництво "Рута", 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2869.

Full text
Abstract:
Сучасній парадигмі вищої освіти притаманні нові особистісні технології вивчення іноземної мови (ІМ). Основним дидактичним принципом на часі є поєднання змісту, форм та інструментарія навчального процесу. Відомо, що в залежності від наукових здобутків модифікуються і методичні засади викладання ІМ. На сучасному етапі у царині методики провідними є синергетичний, системно-функціональний та антропоцентричний підходи до тлумачення одиниць мови. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2869
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Понін, Д. "Семантичні особливості фразеологічних одиниць англійської мови із числівником." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36461.

Full text
Abstract:
В англійській мові виокремлюється група фразеологічних словосполучень (ФС), у яких структурним елементом виступає числівник – ФС(ч). ФС(ч) характеризуються притаманною для них відтворюваністю, відносною стабільністю структурних елементів, надякою тяжіє семантична цілісність. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36461
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Секало, О. М., and Наталія Валеріївна Шаронова. "Задачі породження та формалізації сталих текстів казок." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47670.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Кобякова, Ірина Карпівна, Ирина Карповна Кобякова, Iryna Karpivna Kobiakova, and Л. О. Таран. "Аналіз лексичних одиниць засобів масової інформації." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64760.

Full text
Abstract:
Характерною особливістю сучасної політичної лексики є її використання не лише для повідомлення інформації, а й приховування її; вона є не тільки засобом привертання громадської уваги, а й вживається для того, щоб її відвернути або значно послабити.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Прохватило, О. В., Олена Валеріанівна Ємельянова, Елена Валериановна Емельянова, and Olena Valerianivna Yemelianova. "Когнітивно-прагматичне підгрунтя гумористичного ефекту лімериків." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64710.

Full text
Abstract:
Оригінальним гумористичним малим літературним жанром є лімерик – п’ятирядковий вірш-небилиця комічного змісту зі строгим римуванням за схемою AABBA, написаний анапестом. Це лаконічна міні-історія, що описує певну комічну та безглузду ситуацію чи подію, що трапилася в житті незвичайного героя із не менш безглуздою та несподіваною розв’язкою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Мовна одиниця"

1

Скрипкіна, Єлизавета Юріївна. "Ефективні шляхи свідомого засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-70-72.

Full text
Abstract:
У тезах аналізуються ефективні шляхи засвоєння нової лексики слухачами мовного курсу, зокрема способи запам’ятовування лексичних одиниць. Ця якість допомагає інокомунікантам набувати мовленнєві компетенції вже на етапі довузівської підготовки. Ключові слова: українська мова як іноземна, лексичний запас, лексична одиниця, мнемотехніка, способи запам’ятовування слів, мовленнєві компетенції.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Давиденко, Н. І. "Мовні одиниці категорії невизначеності у оповіданні Люсі Колдуел All the People Were Mean and Bad." In THE ISSUES OF MODERN PHILOLOGY AND CREATIVE METHODS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN THE EUROPEAN EDUCATION SYSTEM. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-180-0-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мовна одиниця"

1

Гарлицька, Т. С. Мова ЗМІ як один із виявів культурної свідомості містян (на матеріалі міської періодики). ФОП Бідюк Є. І., 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/484.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню міського мовлення на матеріалі української, російської та англійської періодики; виявлено основні групи ненормативних лексико-фразеологічних одиниць, які є віддзеркаленням мовної та культурної свідомості містян кожної з досліджуваних націй.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Цегельська, М. В. Семантичні особливості фразеологізмів на позначення часу в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5845.

Full text
Abstract:
Розглянуто специфіку темпоральних фразеологічних одиниць в українській мові. Акцентовано особливу увагу на те, що за допомогою фразеологічних одиниць можна влучно та виразно охарактеризувати часові періоди. Розкрито семантичні особливості фразеологізмів на позначення часу в українській мові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Явір, В. В. Про одну з особливостей міжреченнєвого зв’язку в творі Т. Осьмачки «Ротонда дущогубців». Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5164.

Full text
Abstract:
Розкрито деякі особливості поєднання речень у межах складного синтаксичного цілого (ССЦ) на основі інтегративно-кумулятивного зв’язку в тексті твору Тодося Осьмачки "Ротонда душогубців". Проаналізовано комунікативні одиниці в синтаксичній тканині тексту, зокрема й мовно-стилістичні утворення у структурі художнього тексту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Гарлицька, Т. С. Місце та види розмовно-просторічної лексики в мовному побуті міста. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3915.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено вивченню місця та різновидів розмовно-просторічної лексики в мовному побуті міста. На матеріалі української, російської та англійської мов досліджено особливості та подано соціолінгвістичні характеристики окремих різновидів розмовно-просторічних одиниць, що функціонують у міському мовленні. У роботі було з’ясовано, що російська мова містить найбільшу кількість розмовно-просторічних одиниць, що є ознакою досить пізнього оволодіння широкими масами населення Росії літературною мовою та тривалого переважання діалектів у мовленні російських міст; в українську мову значна кількість розмовно-просторічних одиниць була запозичена з російської, а зовсім низький відсоток просторічних елементів в англійській мові свідчить про те, що в ній практично відсутнє таке поняття, як просторіччя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Арешенков, Ю. О. Функціональна граматика як теоретична основа навчальних курсів української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5829.

Full text
Abstract:
Зазначено, що функціональний підхід дозволяє більш адекватно інтерпретувати мовні явища, оскільки засоби різних рівнів розглядаються в єдиній системі (на основі спільності їхніх семантичних функцій), що дозволяє розкрити закономірності взаємодії граматичних одиниць, лексики і контексту. Функціональна граматика базується на принципі єдності системноструктурного та функціонального аспектів, що знайшло свій вияв в аналізі від функцій до засобів і від засобів до функцій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Колоїз, Ж. В. Національно-культурний колорит українського місяцеліку (у порівнянні з білоруським та російським). МГУ имени А. А. Кулешова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/555.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про культурно-національну специфіку номенів, що позначають емпіричний час в українській мові (у порівнянні з білоруською і російською). Семантика емпіричних номінативних одиниць інтерпретується з позицій ціннісних установок і стереотипів, властивих ментальності тієї чи іншої нації. Увага акцентується на лексемах з семою «календарний місяць року», в яких закодовано інформацію про своєрідну мовну картину світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Давиденко, Наталія Іванівна. Способи досягнення еквівалентності при передачі денотативного змісту мультиплікаційного фільму «Anbo. Spirit of the Amazon». Ліра, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6042.

Full text
Abstract:
Розуміння денотативного змісту як невід’ємної складової тексту є важливим чинником для досягнення еквівалентності при перекладі. Основою для цього є той факт, що при розбіжності денотативних значень, пари англійських та українських мовних одиниць мають однакові семантичні параметри, під якими прийнято розуміти абстрактні та універсальні значення. Але у випадках відтворення контекстів, в яких жоден з еквівалентів не можна застосувати, основним способом передачі денотативного компонента є чотири варіанти його перерозподілу, які використовує перекладач для вірного відображення світогляду автора оригіналу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гарлицька, Т. С. Соціолінгвістичні особливості професійних жаргонізмів (на матеріалі української, російської та англійської мов). Міжнародний гуманітарний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3922.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню професійних жаргонізмів у соціолінгвістичному аспекті. Професійні жаргонізми розглядаються у складі нелітературних одиниць як феномен міського мовного побуту. У ході дослідження з’ясовано, що в системі професіоналізмів української, російської та англійської мов найчастотнішими є лексеми військової, комп’ютерної, музичної та спортивної сфер, що є об’єднуючим чинником трьох народів. Уживання військових професіоналізмів активізувалося в період військових дій між Україною та Росією, які мають безпосередній уплив на економічне, політичне, мовне життя інших країн, зокрема США. Переважна більшість військових жаргонізмів має негативно забарвлене значення, що виражає зневажливе, іронічне ставлення мовця, спрямоване на приниження особи, до якої звертаються
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гостра, Катерина Вікторівна. Лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6026.

Full text
Abstract:
Питання ефективного навчання іноземної мови – одне з ключових питань сучасної лінгводидактики. Проблемним аспектом у процесі вивчення іноземної мови є розуміння та тлумачення мовних одиниць, що містять культурологічну, історико-культурну та соціально-культурну інформацію, що потребує залучення фонових знань для її розуміння, тобто прецедентних феноменів культури. Стверджуємо, що вторинна мовна особистість є сформованою у тому випадку, якщо інофон здатен розуміти, тлумачити та включати у власне мовлення прецедентні феномени культури, тому що лише тоді він стає повноправним учасником міжкультурної комунікації. У статті розроблено та схарактеризовано лінгводидактичні умови формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної, а саме: дотримання основних наукових лінгводидактичних засад; урахування особливостей прецедентних феноменів культури; знайомство, розуміння та залучення до мовної картини світу; формування концептуальної картини світу; формування прагматикону особистості; розробка критеріїв розуміння прецедентних феноменів культури. Виявлено, що дотримання лінгводидактичних умов формування вторинної мовної особистості засобами прецедентних феноменів культури дозволяє зробити урок російської мови як іноземної ефективним, уможливлює активізацію процесу формування вторинної мовної особистості, сприяє забезпеченню міжпредметних зв’язків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Анни (у фільмі К. Бака та Дж. Лі «Крижане серце»). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5939.

Full text
Abstract:
Роботу присвячено особливостям створення психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Діва». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних кінообразів найбільш касових фільмів ХХІ сторіччя. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму К. Бака та Дж. Лі Frozen (2013). Вважаємо кінодіалог одним з основних універсальних засобів розкриття образу персонажа в аудіовізуальному тексті. У роботі проаналізовано особливості мовлення принцеси Анни, загальним обсягом 302 репліки. За класифікацією В. Шмідт (2007) відносимо Анну до архетипу «Діва» (the Maiden), для якої визначальними рисами є такі: її життя – легке, не обтяжене рутиною, а ставлення до проблемних ситуацій залишається позитивним; вона любить розважатися, все нове і незвичне вабить її; вона не любить самотності; вона здатна на ризик і не бачить небезпек реального світу; вона не хоче дорослішати, але випробування й психологічні травми змушують її відкрити у собі здатність допомагати іншим та вести за собою; їй завжди потрібна людина, на яку можна покластися. Отримані результати свідчать, що для мовлення принцеси Анни характерні окличні речення (переважно констативи) у поєднанні з позитивною оцінною лексикою, «порожніми» прикметниками та вигуками для вираження захоплення й радості; апелятиви, які визначають важливих для Анни персонажів; вербальна та креолізована гра слів для створення гумористичного ефекту; розмовні одиниці для демонстрації невимушеного, неофіційного стилю спілкування; кооперативний стиль спілкування, який реалізується через частотні тактики прохання та вибачення; лексема please у реквестивах як прояв залежності Анни від допомоги інших персонажів; лексеми sorry та fault для зображення чутливості персонажа до почуттів інших; повтори на синтаксичному рівні у вигляді уточнювальних запитань, множинні асиндетони та апосіопези для демонстрації мислення у формі потоку свідомості, яке демонструє відкритість персонажа, наївність; майже однакова частотність займенників першої особи однини та другої особи для демонстрації з одного боку важливості власного «я», а з іншого – значущості інших персонажів у її житті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Мовна одиниця' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography