Academic literature on the topic 'Мовна адаптація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мовна адаптація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Мовна адаптація"
1
ШИНКАР, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.13.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Визначено, що протягом навчання у ЗВО в студентів закладаються основи професіоналізму , формується потреба й готовність до безперервної самоосвіти тощо. Значною мірою це визначається успішністю адаптаційних та комунікаційних процесів, які слід враховувати в освітньому процесі. Таким чином, метою нашого дослідження є визначення особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Методологічну основу статті становлять загальні психологічні положення про сутність і розвиток оосбистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення про сутність і закономірності психічного розвитку особистості, її соціально-психологічної адаптації та комунікації в сучасному медіасередовищі, принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі; розробці заходів, здатних прискорити входження студентів першокурсників до колективу; зведенні до мінімуму наслідків дезадаптації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Висновки. Отже, соціально-психологічну адаптацію можна визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного й освітнього середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої освіти ці дві сторони будуть такими: адаптація до умов освітнього процесу і соціально- психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
2
ЧУЄНКО, Валентина. "АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ АДАПТАЦІЇ АГРАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄС." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки 59, no. 1 (February 23, 2022): 46–49. http://dx.doi.org/10.32689/2522-4603.2020.1.7.
Full textAbstract:
Мета статті полягає у дослідженні процесу адаптації аграрного законодавства України до законодавства Європейського Союзу, необхідність якої обгрунтовується євроінтеграційним вектором державної політики. Розглянуто методологічні засади адаптації законодавства, що провадиться на підставі положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У статті проведено аналіз Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким зафіксовано основні положення євроінтеграції. Наведено законодавче поняття адаптації. Адаптація законодавства – процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire, тобто з правовою системою Європейського Союзу. Наукова новизна статті полягає у дослідженні проблемних питань практичної реалізації адаптаційних процесів. Зокрема звертається увага на термінологічну невизначеність вживання понять «адаптація» та «гармонізація» на доктринальному рівні. Також вказується на неконкретний характер певних правових положень Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Стаття містить формулювання напрямів адаптації аграрного законодавства на підставі дослідження наукових позицій, до яких зокрема можна віднести введення в економічний обіг земель сільськогосподарського призначення. Даний напрям окремо висвітлено з огляду на актуальні зміни в аграрному законодавстві, що свідчать про динаміку втілення аграрних реформ. Крім того важливим є зближення законодавства у таких сферах, як виробництво сільськогосподарської продукції, аграрний ринок та торгівля якість та сертифікація сільськогосподарської продукції, охорона навколишнього природного середовища у процесі сільськогосподарського виробництва, розвиток органічного виробництва та сільських територій. У статті обгрунтовано необхідність проведення систематизації аграрного законодавства із застосуванням різних форм, зокрема кодифікації, що зумовлено комплексністю галузі на наявністю великого обсягу нормативно-правових актів. Зроблено висновок щодо першочерговості адаптації законодавства на основі європейського досвіду та теоретичних досліджень.
3
Hromova, Hanna. "Інструменти вимірювання толерантності до невизначенності. Адаптація тесту «Шкала інтолерантності до невизначеності» Н. Карлетона." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 47(50) (July 3, 2021): 115–30. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).217.
Full textAbstract:
Ставлення до невизначеності та неоднозначності вимірюється за допомогою багатьохопитувальників, адже розуміння конструкта і структури (ін)толерантності до невизначеностіваріюється. На сьогодні жоден із тестів, за допомогою яких вивчається трансдіагностичнамодель розвитку афективних розладів, не був перекладений на українську мову. Щобзаповнити цю прогалину, було зроблено переклад та адаптацію тесту «Шкала інтолерантностідо невизначеності» Н. Карлетона (IUS-12). Методологія: 226 студентів заповнилиопитувальники IUS-12, MSTAT-1, тести депресії і тривоги А. Бека, інтегративний тесттривожності А. Бізюка. Для перевірки дво- та біфакторної структури опитувальникапроведено конфірматорний факторний аналіз. За допомогою кореляційного аналізуперевірено конвергентну і дивергентну валідність тесту. Результати адаптації тесту свідчатьпро те, що біфакторна модель структури опитувальника краще описує емпіричні дані; тестмає досить високий коефіцієнт α-Кронбаха (0.81). Конвергентну валідність підтвердженокореляційними зв’язками із ситуативною та особистісною тривожністю, депресією як длязагального бала тесту IUS-12, так і для субшкал. Тест «Шкала інтолерантності доневизначеності» Н. Карлетона має обернений зв’язок з результатами опитувальника «Шкалазагальної толерантності до невизначеності» Д. Маклейна, що підтверджує дивергентнувалідність. Застосування тесту на вибірці військових (n=137) підтвердило його надійність тавідтворюваність результатів аналогічних досліджень. Є певні обмеження: адаптація теступроводилася на студентах, тому необхідно перевірити дані на клінічній вибірці; не завершеноперевірку надійності тесту методом «тест-ретест». Висновки: українська версія тесту «Шкалаінтолерантності до невизначеності» Н. Карлетона має достатній рівень надійності, перевіренувалідність і відповідає біфакторній структурі. Це перший із найбільш поширених сучаснихтестів для вимірювання рівня інтолерантності до невизначеності, що пройшов процедуруперекладу українською мовою та подальшої адаптації і відповідає всім психометричнимвимогам. Тест можна використовувати для подальшого дослідження толерант-ності/інтолерантності до невизначеності, вивчення суміжних конструктів та кроскультурноїспецифіки ставлення до невизначеності, що є особливо актуальним завданням в умовахтривалої пандемії.
4
Кобринець, О. С., Л. В. Савицька, and І. В. Безугла. "ФРАНЦУЗЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 1 (September 17, 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-13.
Full textAbstract:
У статті йдеться про один із суттєвих ресурсів збагачення та розвитку будь-якої мови – запозичення з інших мов, розглядаються й аналізуються запозичення із французької в турецькій мові, наводяться численні приклади, аналізуються про- цеси адаптації французьких запозичень у турецькій мові. У всі часи люди спіл- кувалися і взаємодіяли один з одним, відбувалися обмін та взаємне збагачення досвідом, культурою, традиціями, зокрема й елементами мови. Наявність запо- зичень пояснюється багатьма чинниками, але найважливіші – це зв’язок історії мови з історією народу і країни взагалі, а також технічний прогрес. Виникнення перших французьких запозичень у турецькій мові спостерігається в ХVІ столітті, а наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, у період активної індустріалізації країни і модернізації суспільства, це явище набуває інтенсивності. Більшість запозичень із французької знаходимо в галузях науки, техніки, транспорту, професій, кулінарії, одягу, індустрії краси та серед абстрактних понять. Адаптація запозичених слів відбувається декількома способами: фонетичним, графічним, морфологічним або лексико- семантичним. Отуречення французьких лексем проходило здебільшого шляхом графічної адаптації. Фонетична та семантична адаптація були незначними. Як ми переконалися на прикладах, турецька мова запозичувала французькі слова, трансформувала їх відповідно до правил турецької орфографії, надавала граматичної тюркомовної інтерпретації з максимальним збереженням французької вимови. Іноді заради фонетичної гармонії спостерігаються явища соноризації або оглушення приголосних, додавання голосного або приголосного звука тощо. Семантична адаптація теж відбулася досить вдало, тому що лише деякі лексеми, за рідким винятком, змінили своє значення у процесі переходу до турецької мови. Багато французьких запозичень мають синоніми в турецькій і гармонічно співіснують у сучасній мові.
5
Іванченко, О. З., О. З. Мельнікова, and Г. Р. Мікаєлян. "ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ В УМОВАХ ЗМІШАНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12515.
Full textAbstract:
Представлена робота містить результати дослідження актуальної педагогічної проблеми сьогодення, яка полягає в суттєвих змінах умов, у яких здійснюється адаптація до навчання студентів-першокурсників у закладах вищої освіти (ЗВО). В умовах карантинних обмежень відбувався перехід на змішану його форму, коли заняття проводяться дистанційно за тим самим розкладом, який був створений на початку року для аудиторної роботи, з повною візуалізацією навчального процесу. Метою дослідження було виявлення особливостей перебігу адаптації студентів першого курсу медичного факультету та визначення організаційних засобів, які могли б сприяти більш успішній адаптації першокурсників. В добровільному анкетуванні взяли участь 64 студенти медичного факультету віком від 17 до 20 років. Питання анкети були сформульовані авторами статті самостійно на основі наукової літератури, присвяченої проблемам адаптації студентів. Показано, що більш ніж 80 % студентів були дуже зацікавлені майбутньою професією, і тільки 65,1 % опитаних оцінили відношення до неї як «дуже подобається» після нетривалого навчання. Рівень задоволеності результатами навчання у студентів виявився невисоким – лише 30 % з них були повністю задоволеними. Серед причин, які впливають на результати навчання і заважають адаптації, 52,4 % опитаних першокурсників назвали напругу і втому від занять, 60 % – опанування нових його форм, а 26 % студентів – пристосування до вимог викладачів. Виявилось, що соціально-біологічні аспекти адаптації в умовах дистанційного навчання мали полегшені прояви – тільки 15 % першокурсників відмітили труднощі раціонального планування свого часу, тоді як 73,3 % опитаних молодих людей проблем із цим не мали, залишаючись вдома із батьками. При визначенні стану психологічної адаптації виявилось, що майже кожен другий з опитаних першокурсників відчував підвищену тривожність, внутрішню напругу, невпевненість у своїх силах, мав порушення сну. Студенти відзначили, що організація змішаної форми навчання з повною його візуалізацією їх дисциплінує, мотивує на найкращу роботу і відповідальне ставлення, проте тільки 43,2 % учасників анкетування визнали, що вони беруть активну участь у спілкуванні он-лайн, тоді як інші – на вимогу викладачів. Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що при змішаній формі навчання дидактичні, психологічні і професійні складові загальної адаптації студентів потребують особливої уваги з боку організаторів навчального процесу.
6
Slyusarevskyy, Mykola, and Lidiya Chorna. "Психологічний ста і громадянська ідентичність дітей-переселенців зі сходу України." Проблеми політичної психології 21 (December 6, 2018): 69–86. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol21-year2018-6.
Full textAbstract:
Переселенці зі сходу України, як дорослі, так і діти, перебувають під впливом травматичних подій, однак діти є особливо вразливою групою. Щонайменше три основні чинники гальмують їхню соціально-психологічну адаптацію та інтеграцію в українське суспільство, а саме: воєнні дії на сході України, свідками та учасниками яких переселенці стали, і велика ймовірність розвитку в них посттравматичних стресових розладів; складнощі адаптації переселенців на новому місці проживання; несформованість у багатьох переселенців як громадян України політичної ідентичності, проукраїнських поглядів на майбутнє держави, в якій вони проживають, що значно посилює їхні психологічні негаразди. Завдяки дослідженню суспільних настроїв учнів старших класів, серед яких були й переселенці, на звільнених від російської окупації у 2014 році територіях Донбасу виявлено закономірність: старшокласники, які вважають, що Україну можна зберегти як єдину державу, порівняно з їхніми опонентами переживають позитивні почуття у 2-3 рази частіше; проукраїнські погляди учнівської молоді істотно поліпшують її емоційне самопочуття, а протилежні – погіршують; подолання емоційних травм переселенців відбуватиметься швидше, якщо вони визначаться, громадянами якої держави вони є, та усвідомлять власну національну ідентичність. Водночас процес інтеграції мешканців сходу в українську спільноту має базуватися на вихованні дітей усіх регіонів України в дусі патріотизму – дорослі мають усвідомлювати необхідість такого виховання і дбати про створення відповідних умов для цього. Формування згуртованості українців може розпочинатися з реалізації соціально-психологічних проектів, які б показували необхідність такого єднання. Табори, де діти з різних куточків України могли б не тільки відпочивати, а й навчатися спільно розв’язувати життєві проблеми, виховуватись у національному дусі, – хороша можливість реалізації ідеї єднання українців. Психологічна допомога дітям-переселенцям має будуватися на комплексних засадах, з урахуванням соціально- та політико-психологічної складової процесу їхньої інтеграції в українське суспільство.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, посттравматичні стресові розлади, соціально-психологічна адаптація, патріотичне виховання, громадянська ідентичність.
7
РУДНИЦЬКИХ, МАРИНА. "Проблемні аспекти реалізації заходів пенітенціарної пробації в Україні." Право України, no. 2019/07 (2019): 163. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-163.
Full textAbstract:
У сучасному світі провідним трендом у пенітенціарній галузі є системна підготовка засуджених під час відбування покарання та соціальна адаптація після нього. Це пов’язано, перш за все, з усвідомленням впливу колишніх засуджених на стан суспільної безпеки, громадського здоров’я та економіки: строки покарань, пов’язаних з ізоляцією, стають коротше, а повторні злочини досить дорого коштують. Реінтеграція особи у суспільство є серйозним викликом для більшості країн Європи, які дотримуються основного правила: підготовка до звільнення має розпочинатися з першого дня відбування покарання. В Україні питання адаптації осіб після звільнення з установ виконання покарань були вкладені в межі пенітенціарної пробації відповідно до Закону України “Про пробацію”. Минуло понад чотири роки з моменту набуття чинності цього нормативно-правового акта, однак пенітенціарна пробація залишається найменш розробленою, порівняно з досудовою та наглядовою, і без якісної державної політики у сфері соціальної допомоги засудженим та звільненим навряд чи система виконання покарань буде функціонувати повноцінно. Метою статті є огляд та аналіз сучасного стану запровадження пенітенціарної пробації, а також викладення авторського бачення перспектив її розвитку в Україні. У результаті опрацювання міжнародних норм і зарубіжного досвіду були сформовані універсальні етапи реалізації заходів пенітенціарної пробації: оцінка ризиків і потреб засуджених, планування кейсу роботи з ними, підбір та застосування реінтеграційних програм, реалізація заходів, пов’язаних із підготовкою до звільнення, соціальна адаптація засуджених після звільнення. На основі досвіду реалізації пілотного проєкту окреслені необхідні умови повноцінного функціонування пенітенціарної пробації. Так, сюди можна віднести покращення матеріально-побутових та житлових умов відбування покарання засуджених у виправних колоніях, інтеграція пенітенціарної медицини до загальної системи охорони здоров’я, посилення кадрового потенціалу, а також залучення волонтерів. Пенітенціарна пробація самостійно нездатна вирішити системні проблеми злочинності чи зниження рівня соціально небезпечних хвороб. Водночас підготовка до звільнення та адаптація після нього значно впливають на суспільну безпеку та систему громадського здоров’я, а як саме – залежить від якості та щільності надання соціальних послуг засудженим і звільненим.
8
Галдецька, Ірина. "РОЗВИТОК НАВИЧОК ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, no. 16 (November 28, 2019): 57–66. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.57-66.
Full textAbstract:
У статті досліджуються особливості педагогічного спілкування у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), яке сприяє адаптації молодого викладача до педагогічної діяльності, розглядаються можливості формування навичок педагогічного спілкування шляхом відповідного тренінгу, що включає в себе вправи, спрямовані на практичне оволодіння процедурою і технологією педагогічної комунікації на основі відпрацьовування в заданих педагогічних ситуаціях. Педагогічне спілкування розглядається як професійне спілкування викладача зі студентами на занятті і поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, завдяки якому створюється сприятлива атмосфера для позитивних змін особистості викладача, розвитку особистості студента, оволодіння ним знаннями й уміннями, необхідними для становлення майбутнього фахівця.
Звертається увага на необхідність розвитку культури спілкування та мовної культури викладача ЗВО, використання ефективних засобів формування комунікабельності. Для викладача ЗВО мовна культура є невід’ємним елементом його педагогічного спілкування, а мова – робочим інструментом викладача, засобом повідомлення навчальної інформації, засобом емоційного впливу, засобом навчання і виховання в цілому та формування мовної культури студентів. Зазначається, що педагогічний вплив викладачів на курсантів чи студентів через педагогічне спілкування повинен бути систематичним і безперервним.
В статті наголошується на важливості вироблення власного індивідуального стилю спілкування викладача з курсантами і слухачами, формування якого пов’язано з розвитком творчої індивідуальності викладача. Автор також розглядає психологічні особливості і методи формування ораторської майстерності, яка є важливою складовою педагогічного спілкування, розкрито найбільш розповсюджені прийоми ораторського мистецтва, яким може користуватись викладач ЗВО системи МВС України.
Ключові слова: педагогічне спілкування, мовна культура, ораторська майстерність, вищий навчальний заклад системи МВС, індивідуальний стиль спілкування.
9
Годлевський, П. М., and О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Full textAbstract:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
10
Годлевський, П. М., and О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.
Full textAbstract:
Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.
Dissertations / Theses on the topic "Мовна адаптація"
1
Бабай, Л. В. "Деякі проблеми при навчанні іноземців української мови." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40022.
Full text
2
Гарник, Людмила Петрівна, Ірина Іванівна Снігурова, Дж. Мох, and Євген Миколайович Шапран. "Мовний клуб "Діалог" як інструмент формування толерантності з метою інтеграції іноземних студентів до соціокультурного простору України." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37658.
Full text
3
Шелестина, Марина Евгеньевна. "Формування і розвиток комунікативних навичок студентів-іноземців на початковому етапі." Thesis, Логос, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48118.
Full text
4
Гврітішвілі, А. В., І. М. Савіна, and М. В. Івасенко. "Стилістична адаптація локальних фешн брендів до глобальних світових процесів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16791.
Full text
5
В, Ругайн О. "Дидактичні аспекти комп’ютерної обробки природної мови." Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/14929.
Full textAbstract:
У роботі розглянуто дидактичні аспекти адаптивної комп'ютерної обробки мовних неоднозначностей ПМ у рамках існуючих технологій взаємодії ЕОМ з природною мовою за алгоритмами розробників відповідних систем. Розробник інтелектуальної комп’ютерної системи, в якої передбачена обробка ПМ, в процесі її створення, наладки і впровадження виступає в ролі «вчителя», а відповідна система – в ролі «учня».
6
Балацька, Наталія Іванівна, and Nataliia Balatska. "Adaptation of the first year students to learning foreign language for special purposes." Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39047.
Full textAbstract:
The article deals with the problems of didactical and psychological adaptation of the first year students to studying at universities and to learning foreign language for special purposes in particular. It describes the main didactical projects and foreign language methods.В статье рассматриваются вопросы дидактической и психологической адаптации студентов-первокурсников к обучению в университете и изучению иностранного языка профессионального направления в частности, указываются основные дидактические проекты и методы преподавания иностранного языка.
В статті розкриваються питання дидактичної та психологічної адаптації студентів-першокурсників до навчання в університеті і вивчення іноземної мови професійного спрямування зокрема, перераховуються основні дидактичні проекти та методи викладання іноземної мови для студентів.
Conference papers on the topic "Мовна адаптація"
1
Роман, Лілія Анатоліївна. "Вивчення української мови на матеріалах культурної спадщини України як потужний чинник у збагаченні світогляду та покращенні адаптації іноземних студентів." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-65-67.
Full textAbstract:
У статті висвітлено необхідність володіння державною мовою іноземними студентами для їх успішної адаптації та подальшої соціалізації в українському суспільстві в процесі навчання в ЗВО України. Показано переваги при залученні студентівіноземців до феномену української національної культури через вивчення історії, звичаїв та традицій, ментальності українського народу. Підсумовано, що такий підхід сприятиме самоосвіті, професійному самовдосконаленню та оперативній орієнтації іноземних студентів в культурному, науковому та політичному житті українського суспільства. Ключові слова: методика викладання іноземних мов, українська мова як іноземна, іноземні студенти, українські звичаї та традиції, культурна спадщина України.
Reports on the topic "Мовна адаптація"
1
Марчик, В. І., and С. Ю. Перекопський. Фізичне виховання як процес управління адаптацією організму до навчального процесу. Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1871.
Full textAbstract:
В студентські роки для молоді характерна наявність ряду несприятливих умов, серед яких психічне та інтелектуальне напруження у зв’язку з сутністю навчальної діяльності, довготривале утримання статичних поз, зниження рухової активності в організації навчального дня тощо. В роботі, якій вивчалася роль фізичних вправ в адаптації студента до вимог середовища, показано, що процес фізичного виховання можна розглядати як процес управління адаптацією організму до впливу факторів зовнішнього середовища і в зв’язку з цим, можлива рекомендація щодо активного використання фізичних вправ з метою адаптації до навчально-виховного процесу студентської молоді.
2
Кравцова, Інна Адамівна. Підготовка та професійний розвиток учителя початкових класів на шляху до нової школи. Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1893.
Full textAbstract:
Центральною ланкою будь-якої системи освіти можна вважати підготовку педагогічних кадрів, якість і рівень якої визначають перспективи розвитку освіти в країні. Реформування освіти в Україні є складовою процесу адаптації національної освітньої системи змін, що відбуваються останні двадцять років у європейських країнах і пов’язані з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Відтак, питання забезпечення рівного доступу не просто до освіти, а саме до якісної освіти є ключовим для розвитку не тільки освітньої галузі, а й усього суспільства.
3
Марчик, В. І. Рівні індивідуального здоров’я студентів 1 і 2 курсів в триєдиній холістичній моделі. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1885.
Full textAbstract:
В роботі визначали за триєдиною моделлю індивідуальні рівні здоров’я студентів 1 і 2 курсів і виявляли відмінності у їх порівнянні. Вивчення співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів 1 курсу виявило, що фізичне здоров’я складає 38% , психічне здоров’я - 35% , моральне здоров’я - 28% в триєдиній моделі здоров’я. Аналіз співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів 2 курсу показав, що фізичне здоров’я складає 34% , психічне здоров’я - 34% , моральне здоров’я - 32% в триєдиній моделі здоров’я. Порівняння співвідношення рівнів індивідуального здоров’я у студентів різних курсів дає можливість стверджувати, що студенти 2 курсу, на відмінну від студентів 1 курсу, більше наближаються до ідеальної моделі здоров’я, в якій всі її складові частини рівні. Різні за значенням показники рівнів індивідуального здоров’я першокурсників вказують на період адаптації до нових умов навчання і пристосування до студентського середовища. В цьому аспекті можна констатувати, що слабкіший рівень їхнього морального і психічного здоров’я може через психо-вегетативні функції спричинити загрозу фізичному здоров’ю, тому студенти 1 курсу потребують додаткової уваги не тільки викладачів фізичного виховання, а й усього викладацького складу навчального закладу.
4
Марчик, В. І. Вегетативна регуляція при виконанні легкоатлетичних вправ з бігу на короткі дистанції. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1886.
Full textAbstract:
В роботі досліджували зв’язок між показниками вегетативної нервової системи і результатами легкоатлетичних вправ з бігу на короткі дистанції в першокурсниць (29 осіб). Виявлено, що показники вегетативної нервової системи у студентів, які показали результат середній і вищий за середній при виконанні бігу на 60 м, при якому здійснюється швидкісна діяльність, в більшості досліджуваних є в межах норми: симпатичний відділ ВНС складає 80%, парасимпатичний - 90%. Показники вегетативної нервової системи у студентів, які показали результат середній і вищий за середній при виконанні бігу на 400 м, при якому здійснюється діяльність на швидкісну витривалість, в нормі симпатичний відділ ВНС складає 28% і парасимпатичний відділ ВНС - 85%. Порівняння показників відділів ВНС при виконанні бігу на різні дистанції показує готовність першокурсників виконувати швидкісну роботу і їх непідготовленість при виконанні роботи, що характеризується швидкісною витривалістю. Розгляд тестування спринтерського бігу першокурсниць на 60 м і 400 м вказує на їх низькій рівень фізичної підготовленості. Використовуючи легкоатлетичні вправи з бігу на короткі дистанції можна досягти підвищення результатів тестування і, головне, адаптації вегетативної нервової системи при виконанні роботи на швидкість і швидкісну витривалість.