To see the other types of publications on this topic, follow the link: Мова юриста.
Journal articles on the topic 'Мова юриста'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 18 journal articles for your research on the topic 'Мова юриста.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ТЕРНАВСЬКА, ЛІЛІЯ. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 291–98. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-291-298.
Full textAbstract:
В умовах євроінтеграційних процесів зростає роль іноземної мови, що зумовлює пріоритетні завдання професійної підготовки майбутніх юристів. Одним із них є формування культури іншомовного професійного спілкування. Автор підкреслює, що першою умовою формування культури ІПС у майбутніх юристів є стимулювання їх професійної мотивації щодо оволодіння культурою іншомовного спілкування як важливого складника професіоналізму. Для розвитку професійної мотивації оволодіння культурою ІПС уже на перших заняттях з іноземної мови, а також під час вивчення курсу “Вступ до спеціальності” студентам надали цільову установку на оволодіння обраною професією в цілому й особливу значущість для сучасного фахівця комунікативної діяльності, що вимагає, у тому числі, оволодіння культурою ІПС у зв’язку з підвищенням ролі зв’язків з іноземними партнерами для забезпечення ефективності виробничого процесу. На заняттях з інших фахових дисциплін (лекціях, семінарах) викладачі (за нашим проханням) також намагалися впливати на мотиваційну сферу студентів щодо оволодіння культурою ІПС, акцентуючи увагу на поглибленні інтеграційних процесів у сфері юриспруденції. Для формування позитивної мотивації професійної підготовки студентів запровадили форми роботи, що передбачають безпосереднє ознайомлення з реальним виробництвом, особливостями професійної діяльності сучасного юриста, зустрічі з випускниками, які набули досвіду ІПС в професійній діяльності, які наводили переконливі докази щодо необхідності оволодіння студентами культурою ІПС як запоруки їхньої конкурентоспроможності в майбутній професії, розкривали значущість ділової взаємодії з зарубіжними партнерами в сучасних ринкових відносинах тощо. Також на заняттях приділялася увага проведенню тренінгів (тренінг іншомовного спілкування, тренінг мотивації досягнення успіху, імідж-тренінг), під час яких орієнтували студентів на формування культури професійного спілкування і культурою ІПС, а також на корекцію й розвиток мотиваційних, поведінкових установок. Ключові слова: мотивація, культура іншомовного професійного спілкування, майбутні юристи, тренінг.
2
ГАЛДЕЦЬКА, Ірина, and Наталія СТРАТУЛАТ. "ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ МОВ У ПЛОЩИНІ СУЧАСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 45 (September 23, 2021): 70–83. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.7.
Full textAbstract:
В аспекті розвитку сучасних тенденцій щодо професійної підготовки, репрезентованих у сучасному законодавстві, мовленнєва культура юриста відіграє провідну роль (зокрема, формує позитивний імідж представників правової спільноти й України як держави, яку вони представляють), а питання її розвитку та досконалості набувають неабиякої актуальності як під час процесу опанування фаху, так і безпосередньо у юридичній практиці, що, власне, й потребує детального вивчення. Важливість дослідження окресленого питання зумовлена сучасними вимірами суспільства (тими вимогами та стандартами, що висуваються до правника як фахівця), а також висвітленням цих запитів у законодавчо-правовому полі. В умовах сучасного розвитку Української держави питання формування високорозвиненої професійної особистості правника є одним із першочергових завдань у суспільстві. В основі професійної грамотності представника юридичної сфери лежать мовно-комунікативні компетентності. Опанування української мови як державної та англійської як міжнародної на відповідному рівні сприяє конкурентоспроможності фахівця на ринку праці: висококваліфікованим фахівцем юрист може бути за умов досконалого опанування як української мови, так і англійської. Запити суспільства щодо мовленнєво-професійних компетентностей правника відображено в низці нормативно-правових актів, у положеннях яких висвітлено аспекти обов’язкового володіння державною і міжнародною мовами. Чим вищий рівень комунікативних компетентностей, тим вищий рівень професіоналізму. Правові положення чинних нормативно-правових документів надали підстави охарактеризувати вимоги суспільства до фахівця-юриста в аспекті тих компетентностей, які є ключовими у формуванні професійної особистості. Правове підґрунтя визначено певною законодавчою ієрархією: відображення суспільних запитів як в Основному Законі (Конституції України), так і в документах нижчої юридичної сили, ніж юридична сила останнього. Пропозиції щодо ефективної реалізації аналізованого законодавчого спектра в освітній сфері: збільшення обсягу годин із навчальних дисциплін мовно-фахового напряму; введення до навчального плану здобувачів за правовою спеціальністю навчальних курсів (українською і англійською мовами), спрямованих на підвищення рівня культури професійного мовлення; запровадження тренінгів для учасників освітнього процесу щодо опанування особливостей професійного мовлення.
3
Насілєнко, Людмила Анатоліївна. "Педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі вивчення спеціальних дисциплін." Освітній вимір 38 (May 16, 2013): 71–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3116.
Full textAbstract:
Насілєнко Л. А. Педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх юристів у процесі вивчення спеціальних дисциплін.
У статті на основі наукових джерел і досвіду викладання на юридичному факультеті окреслено педагогічні умови формування комунікативної компетентності майбутніх юристів. Увага акцентується, зокрема, на формуванні мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до здійснення професійної комунікації під час занять із курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», а також на збагаченні змісту спеціальних дисциплін інноваційними технологіями, що стимулює студентів до активної мовленнєвої діяльності.
4
Захарченко, П. П. "СЛОВНИК 1926 Р.: МАНІФЕСТАЦІЯ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ." Ірпінський юридичний часопис, no. 3 (February 25, 2021): 13–21. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.3.2020.13-21.
Full textAbstract:
Досліджується діяльність правничої комісії на чолі з Агатангелом Кримським, що була створена Всеукраїнською академією наук 1919 р. Встановлені біографічні дані окремих упорядників російсько-українського словника правничої мови, серед яких абсолютну більшість становили українські юристи. Завершеним результатом роботи комісії став вихід словника, що з’явився у світ 1926 р.
5
Мись, Т. "ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТФОРМИ MYENGLISHLAB У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ." Vìsnik KNLU. Serìâ “Psihologìâ ta pedagogìka” / Visnyk KNLU. Series "Pedagogy and Psychology", no. 30 (September 4, 2019): 120–26. http://dx.doi.org/10.32589/2412-9283.30.2019.177599.
Full text
6
Назаренко, Наталія, and Лілія Рабійчук. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, no. 2 (January 26, 2020): 240–55. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.44.
Full textAbstract:
У статті представлено педагогічний експеримент, проведений із метою перевірки ефективності системи формування навичок професійного спілкування майбутніх фахівців з права. Формування навичок іншомовного професійного спілкування є невід’ємною складовою підготовки висококваліфікованих юристів, які виконуватимуть свої службові обов’язки на кордоні. Реалізацію цього підходу забезпечує використання сучасних інтерактивних методів навчання в освітньому процесі. У статті наведено результати аналізу нормативно-правових актів, у яких містяться вимоги до рівня професійної підготовки фахівців з права для взаємодії з представниками правоохоронних установ зарубіжних держав, володіння стратегією і тактикою ведення ділової бесіди та публічного виступу, визначено методологічну основу, принципи, компоненти та критерії діагностування рівнів сформованості розвитку навичок професійного спілкування. Аналіз наукових праць дає можливість констатувати, що на сучасному етапі накопичений певний досвід щодо дослідження проблеми професійного спілкування майбутніх фахівців різних галузей. Метою статті є експериментальна перевірка ефективності сформованості навичок професійного спілкування майбутніх юристів у процесі вивчення іноземної мови. У статті надано педагогічний експеримент, що був проведений для перевірки ефективності системи формування навичок професійного спілкування.Авторами описано етапи проведення дослідження, методи математичної статистики, що використовувалися із метою обробки даних і визначення оцінки рівня сформованості навичок професійного спілкування. Для отримання достовірних результатів педагогічного експерименту щодо формування навичок професійного спілкування іноземною мовою майбутніх юристів було відібрано учасників експериментальної та контрольної груп та представлено відсотковий розподіл рівня сформованості навичок професійного спілкування в цих групах, їх порівняльну динаміку.Таким чином, дані експериментальної перевірки засвідчують, що рівні сформованості навичок професійного спілкування майбутніх фахів з права безпосередньо залежать від впровадження сучасних інтерактивних методів викладання іноземної мови. Так, в експериментальній групі суттєво збільшилася кількість респондентів з достатнім та високим рівнями сформованості навичок професійного спілкування, а число представників з низьким рівнем відповідно зменшилось.
7
Волосенко, І. В. "Сучасна молодіжна мова як медійний феномен (на матеріалі німецьких студентських інтернет-форумів для юристів)." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 38 (2012): 123–28.
Find full text
8
Короткова, Ю. "Формування комунікативної компетентності майбутніх юристів на заняттях з української мови." Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки, Вип. 3/4(56/57) (2018): 84–88.
Find full text
9
Миленкова, Р. В. "Міждисциплінарний підхід до підготовки майбутніх юристів (на матеріалі викладання латинської мови)." Правовий вісник Української академії банківської справи, no. 2 (5) (2011): 12–16.
Find full text
10
Кудлай, О. І. "Дистанційне навчання іноземних мов у процесі професійної підготовки майбутніх юристів." Гуманітарний часопис, no. 1 (2018): 73–78.
Find full text
11
Свисюк, О. В., and Н. В. Лихошвед. "Засади підвищення мотивації до професійної діяльності майбутніх юристів за допомогою курсу іноземної мови." Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Рedagogical Sciences, no. 2(93) (May 30, 2018): 118–24. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.2(93).2018.118-124.
Full text
12
Korotkova, Yuliya. "Formation of the communicative competence of future lawyers in the classes on Ukrainian language." Continuing Professional Education: Theory and Practice, no. 3-4 (2018): 84–88. http://dx.doi.org/10.28925/1609-8595.2018.3-4.8488.
Full textAbstract:
The article analyzes the essence of the notion of «communicative competence of the future lawyer», which is interpreted as an integral personal formation having a complex structure (a set of knowledge, skills and abilities, value systems, awareness of ethical, deontological norms and rules of communicative interaction, readiness for communication, etc.) each component of which plays the role of guidance when structuring the content of professional training of a student-lawyer in a higher education institution. The peculiarities of the formation of communicative competence during the study of the discipline «Ukrainian language for professional purposes» are revealed. In particular, the purpose and tasks of the course are formulated, the forms and methods of work aimed at the formation of the indicated competence are characterized. It is stressed that due to the insufficient amount of time spent on practical classes, the latter should be developed on the basis of an appropriate combination of language and speech (communicative) exercises, the use of such forms and methods of work as dispute, discussion, debate, writing of creative works on topics related to the future profession of a student / cadet, preparation of project works, etc. Audio and video recording of the conducted activities aimed at the analysis and self-analysis of the quality of speech by students / cadets will be useful. It was emphasized that in the classes on the Ukrainian language for professional purposes students should be taught to use functional styles of the Ukrainian language, such as official-business (to conclude the main types of business documents), publicistic (to build a speech according to the purpose and peculiarities of the audience, observing the rules of professional ethics), scientific (to prepare a scientific report, conference theses, an article), apply tasks for mastering extra-linguistic and non-verbal means of communication.
13
Bykonia, O. P., and T. Z. Ihnatovych. "http://sjeducation.academysps.edu.ua/an/anishchenko-v-o-2-7-eng/." ScientifiScientific Herald of Sivershchyna. Series: Education. Social and Behavioural Sciences 2021, no. 2 (November 1, 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.32755/sjeducation.2021.02.015.
Full textAbstract:
In the article the authors substantiate the peculiarities of how to teach reading popular-scientific texts to law students during the distance learning English. The aim of the article is to give the definition of an English popular- scientific text and it’s structure in the linguistic paradigm and to show the peculiarities of how to teach reading this kind of texts to future lawyers. Methodology. Theoretical statements include the analysis of the existing methods and approaches to teaching reading English popular-scientific texts to law students. General principles of higher school didactics and methods of teaching foreign languages, general scientific, comparative, descriptive, logical and semantic approaches to defining the peculiarities of English popular-scientific texts in linguistic theory are the theoretical and methodological basis of this article. Results. The definition of an English popular-scientific text is given on the basis of the linguistic research, the features of such texts are specified on the basis of the analysis of linguists` research, popular-scientific sites and printed editions. The requirements as to the level of mastering English competence in reading English popular-scientific texts are made according to the stages of learning English by future lawyers at the Academy of the State Penitentiary Service starting from the first to the fourth year of studies. In the article the authors use the critical analysis of the national and foreign linguistic and methodical literature sources on the research topic as well as of the educational documents and programmes. Practical implications of the results achieved lies in giving an English popular[1]scientific text in the context of future lawyers learning English at the different stages of the educational process. The authors define the types of reading and corresponding skills which are to be formed at each year of studies while learning how to read English popular-scientific texts. Some specific requirements as to the level of mastering English reading competence are to be taken into account while organizing educational activities that should help to get the degree of Masters of Law. The materials for the research are popular-scientific sources, first at all, scientific blogs, popular-scientific events and editions. Value (originality). The value of the study is characterized by the presentation of a new vision of forming future lawyers English competence while reading popular-scientific texts. The authors also give the definition of an English popular-scientific text and its structure on the basis of the linguistic research. Key words: an English popular-scientific text, future lawyers, English, reading.
14
СТЕЧИШИН, АЛЛА, and БОРИС КІНДЮК. "Основні напрями правотворчої діяльності Костя Левицького." Право України, no. 2019/06 (2019): 157. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-06-157.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні напрями правотворчої діяльності відомого українського політичного діяча, вченого, доктора права, голови Союзу Українських Адвокатів Польщі, першого Прем’єр-міністра Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Костя Левицького (1859–1941 рр.). Метою статті є дослідження основних напрямів правотворчої діяльності К. Левицького. Розгляд наукових праць, монографій, книг, статей, брошур дає змогу систематизувати наявні матеріали та виокремити такі напрями: історія держави і права; австрійське цивільно-процесуальне законодавство; правове забезпечення економічної діяльності; підготовка німецько-українського правничого словника; захист прав української мови в Австро-Угорщині та Польщі; історія політичних і правових учень; правовий статус адвокатури у довоєнній Польщі. Дослідження К. Леви цького з історії держави і права присвячені вивченню збірника давньоруського права – “Руської Правди”. Вчений розглядає історію введення до наукового обігу цієї пам’ятки права, знайденої у 1738 р. В. Татіщевим у Літописі Новгородському та виданої у 1767 р. професором А. Шлецером. Австрійське цивільно-процесуальне законодавство потрапило у коло інтересів К. Левицького з низки причин. По-перше, Кодекс мав складну структуру, частини документа приймалися у різні часи, при цьому цивільні правовідносини та пов’язані з ними спори займали провідне місце у судовій практиці, що обумовлено розвитком капіталізму на українських землях. По-друге, Австрійський цивільно-процесуальний кодекс був виданий німецькою мовою і його перекладів українською у той історичний період не існувало. Правове забезпечення економічної діяльності населення Галичини розглядалося у багатьох працях К. Левицького, написаних протягом 30-ти років. Їхньою темою були питання введення нових грошей, шпихлірів та крамниць, господарських спілок, кредитових товариств, порядку отримання ренти, страхових компаній. Учений проводив дослідження цього питання протягом двох історичних етапів: 1) в умовах правової системи Австро-Угорської імперії; 2) польського періоду, коли перебував у Львові в еміграції та займався банківською й адвокатською діяльністю. Питання правничої термінології мали виняткове значення для українського населення через необхідність звернення до вищих органів державної влади Австро-Угорщини, регіональних структур з управління Галичиною та австрійських судів. Цьому питанню К. Левицький присвятив низку статей, виданих у різні історичні періоди, першою з яких стала праця “В справі нашої правничої термінології” 1889 р., де було надано тлумачення найбільш вживаних німецьких юридичних термінів. Захистом української мови К. Левицький займався постійно на всіх етапах свого творчого життя, це був один із пріоритетних напрямів його наукових досліджень. Так, праця “Про права рускої мови” 1896 р. містила, крім текстів, ще й витяги з нормативно-правових актів, які роз’яснювали галицьким українцям їхні права щодо вживання української мови у державних органах, установах, судах. Історія політичних і правових учень була об’єктом наукових розробок ученого, у яких він досліджував процес виникнення та розвитку української держави та права на різних етапах становлення України. Розгляд наукових праць К. Левицького показав наявність широкого спектру досліджень у сфері юриспруденції, до якого, зокрема, входили питання історії держави і права, правове регулювання економічної діяльності, захист української мови, статус адвокатури, підготовка німецько-українського словника та історії політичних і правових учень. Як важливий засіб захисту прав українців К. Левицький використовував адвокатську діяльність шляхом створення адвокатського об’єднання – Союзу Українських Адвокатів, підготовки рекомендацій дій захисту у проведенні політичних процесів, а також порадників для молодих українських юристів.
15
ДОЦЕНКО, Олена. "ЛІНГВІСТИЧНІ ЕКСПЕРТИЗИ В ДИСКУРСІ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 10, 2022): 45–52. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.6.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано правові засади здійснення лінгвістичних експертиз чинних нормативних актів у межах судового провадження та з метою тлумачення певних правових понять у юридичній діяльності. Зокрема встановлено, що предметом лінгвістичного аналізу текстів законів за запитом юристів найчастіше буває уточнення значення термінів і нетермінологічної лексики, рідше – з’ясування істинного змісту синтаксичних конструкцій, виявлення фактів порушення мовних норм, які унеможливлюють однозначне потрактування норм права. Виконання криміналістичного семантико-текстуального дослідження тексту в межах судового провадження здійснюють відповідно до норм, визначених Інструкцією про призначення й проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України. Лінгвістичні експертизи поза судовим провадженням виконує за власними методиками спеціаліст-філолог, компетентний у тій галузі лінгвістики, яка необхідна для оцінки тексту нормативного акта. Досліджено методики лінгвістичної експертизи нормативних актів, які можуть бути враховані у практиці термінологічного, лексико-семантичного й логіко-синтаксичного опрацювання текстів законопроєктів. Зокрема запропонований семантико-текстуальний аналіз термінів галузі авторського права, лексичного значення слів (як повнозначних, так і службових частин мови) або словосполучень, використаних у поданих на експертизу текстах, уживаних в українських нормативно-правових актах. Відзначено, що такі дослідження необхідно проводити з урахуванням контексту, у якому вжиті терміни, лексеми й словосполучення, що стають об’єктом лінгвістичної експертизи. Встановлено, що причиною запиту на лінгвістичну експертизу є потреба з’ясувати зміст термінів і нетермінологічної лексики в межах судового процесу чи несудової юридичної практики.
16
КІНДЮК, БОРИС. "Компаративний аналіз проектів Конституції Кость Левицького та Станіслава Дністрянського." Право України, no. 2018/07 (2018): 232. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-07-232.
Full textAbstract:
Актуальність теми статті пов’язана з процесом проведення конституційної реформи, яка відбувається на тлі кризи, що охопила політичну, економічну, соціальну сфери в Україні. У вирішенні цього завдання може суттєво допомогти історичний досвід конституціоналізму, накопичений у різні історичні часи, а особливо у період відновлення Української незалежної держави 1917–1921 рр. Метою статті є компаративний аналіз за допомогою системи кількісних показників проектів конституції, що їх запропонували відомі українські правники, доктори права Кость Левицький і Станіслав Дністрянський. Досліджено причини прийняття цих проектів, до числа яких відносилися вирішення завдання з підготовки акта найвищої юридичної сили, який мав забезпечити легітимне відновлення та функціонування демократичної і незалежної української держави. Обидва проекти ґрунтувалися на демократичних засадах, які включають право на свободу та особисту недоторканність, право на повагу до приватного та сімейного життя, свободу думки, совісті, релігії, свободу вираження поглядів, свободу зібрань та об’єднань. Показано, що проект С. Дністрянського мав у 2,3 рази більший обсяг матеріалу, кількість пунктів порівняно з проектом К. Левицького. Статистичні розрахунки засвідчили значну нерівномірність розподілення матеріалу всередині проектів та його зосередження у початковій частині актів. Спільними рисами змістовних характеристик проектів була наявність інституту президентства, закріплення за парламентом значного обсягу повноважень та можливість приєднання до Західноукраїнської Народної Республіки інших регіонів України. Розгляд інститутів цих проектів показує, що в проекті К. Левицького основна кількість матеріалу припадала на інститут президентства, а у С. Дністрянського – на інститут парламентаризму. Проект С. Дністрянського передбачав створення Державного Судового Трибуналу, який складається із шести членів та шести суддів або юристів, які призначаються згідно з пропозицією Голови Державної Юстиції чи Президента Республіки, а в проекті К. Левицького був відсутній вищий суд та інститут місцевого самоврядування. Проект С. Дністрянського, на відміну від запропонованого акта К. Левицького, передбачав широку участь громадян у здійсненні правосуддя, що забезпечувалося участю народних засідателів, присяжних і мирових суддів. Проведення цього дослідження дало змогу визначити правовий досвід стосовно закріплення в новому проекті Конституції України положення про збереження селянами своїх паїв, використання української мови як офіційної та державної підтримки її збереження і розвитку, а також передачу більш значного обсягу повноважень органам місцевої влади.
17
Сорока, Наталя, and Тетяна Щокіна. "ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ПРАВНИКІВ." Молодь і ринок, no. 2/188 (May 4, 2021). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2021.226245.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу підходів до визначення поняття “іншомовна професійна компетенція”, запропонованих різними вітчизняними та закордонними науковцями і окреслено шляхів її формування в процесі викладання іноземної (англійської) мови майбутнім юристам в курсі мовної підготовки за професійним напрямом. Комунікативна компетентність передбачає опанування усіма видами мовної діяльності та основами культури усного і писемного мовлення, які ґрунтуються на соціокультурній базі знань. Проблема формування комунікативної компетенції майбутніх правників може бути розв’язаною через залучення студентів до процесу спеціально організованого навчання спілкування, що дасть змогу сформувати модель комунікативної компетенції юристів з мовними, мовленнєвими, соціокультурними, навчально-пізнавальними та компенсаторними компонентами, оскільки вона є надзвичайно значущою не лише в повсякденному житті, але і в професійній сфері. Оскільки діяльність юриста характеризується динамічністю, непередбаченістю, наявністю проблемних ситуацій, які вимагають миттєвого врегулювання, автори вважають за необхідне використовувати інноваційні технології навчання, а саме технології рольової гри, які сприяють більш вмотивованому, вільному та позитивно-орієнтованому іншомовному спілкуванню майбутніх спеціалістів юридичної професії.
18
Timofeev, Vladimir. "CLASSICAL LANGUAGE AS A TOOL OF FORMING THE PROFESSIONAL AND LEGAL COMPETENCY AT HIGHER PROFESSIONAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS." Young Scientist 9, no. 73 (September 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-86.
Full text