Log in

Relevant bibliographies by topics / Мова народу

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Book chapters
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Мова народу'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Мова народу.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Мова народу"

1

Білоус, Д. ""Народ - зодчий мови, мова - зодчий народу"." Київ, no. 9 (2005): 166.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Поляренко, Валерія Сергіївна. "Мова і культура. Риси характеру українського народу як складова національної культури." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 181–87. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.266.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання щодо визначення понять «мова» та «культура», «мовна картина світу» та «риси національного характеру». Будь-яка мова є проявом національної культури народу, що сприяє кращому розумінню мовної картини світу загалом. Мова і культура взаємопов’язані. Загальновизнаним є твердження, що культурні процеси впливають на мову, а мова на культуру. Одним з показників народної культури є менталітет, риси характеру людини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Фесенко, І. М., and О. М. Сивачук. "РЕАЛІЯ В СИСТЕМІ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ ДЖЕКА ЛОНДОНА)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 308–14. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-49.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено проблемі функціонування безеквівалентної лексики в англійській мові та її передання українською мовою. Питання про те, чи може мова бути відображенням культури, посідає одне з центральних місць у лінгвістиці, оскільки всі значні і незначні особливості життя цього народу і його країни (природні умови, географічні положення, історичний розвиток, тенденція суспільної думки, науки, мистецтва тощо) неодмінно відображаються в мові цього народу. Стаття на матеріалі перекладу оповідань Дж. Лондона українською мовою доводить, що цінності однієї національної спільності відсутні в іншій, зовсім або значно відрізняються від них, становлять національне соціокультурне тло, що так чи інакше відображається в мові. Лексика будь-якої мови утворює систему, адже кожне слово і, відповідно, кожне поняття посідають у ній визначне місце, окреслене зв’язком з іншими словами і поняттями. Сам характер вичленення конкретних ланок реального світу, їх угруповання, а також передання в іншій мові залежить від наявності в мові відповідних найменувань. І щодо цього в процесі перекладу однієї мови іншою цілком природно і закономірно виникає так звана проблема реалії. Лакуна ‒ це відсутність в одній із мов найменування того чи іншого поняття. Умови соціально-політичного, суспільно-економічного, культурного життя і побуту народу, його світогляду, психології, традицій тощо зумовлюють виникнення понять, що принципово відсутні у носіїв інших мов. Так, в інших мовах не буде й однослівних словникових еквівалентів для їх передання. Тому метою статті є не тільки аналіз самого поняття «реалія», а й визначення його місця у системі безеквівалентної лексики, тому що нині питання про природу, типи реалій і способи їх перекладу є відкритими. Водночас роль слів-реалій у процесі міжкультурної комунікації досить значна. Важливим є також характеристика засобів і особливостей перекладу англомовних реалій українською мовою. Сучасний розвиток методики викладання іноземних мов припускає сполучення вивчення іноземної мови з одночасним вивченням культури країни досліджуваної мови у межах лінгвокраїнознавства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Дем"яненко, С. "Українська мова - національна мова українського народу. Основні одиниці мови." Українське слово і сучасність, no. 11 (15), листопад (2015): 3–34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Дем"яненко, С. "Українська мова - національна мова українського народу. Основні одиниці мови." Українське слово і сучасність, no. 11 (15), листопад (2015): 3–34.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

СЕМЕНЮК, Антоніна, and Яна СПОРИШ. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ РИС ЛЮДИНИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 179–84. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.24.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Занік, Г. "Мова - душа народу." Педагогічна думка, no. 1 (2007): 19–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

GRESHCHUK, Valentina. "ВАСИЛЬ СІМОВИЧ ПРО РОЛЬ РІДНОЇ МОВИ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ." Освітні обрії 48, no. 1 (January 22, 2019): 4–7. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.4-7.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено погляди видатного українського мовознавця Василя Сімовича на залежність інтелектуального розвитку дитини від мови її навчання – рідної чи іноземної. Безневинне, на перший погляд, питання про мову навчання дитини у школі набуває особливої гостроти, якщо на нього поглянути з погляду власне лінгвістичного, згідно з яким мова виконує дві найважливіші функції – комунікативну та мислетворчу. Оскільки кожна мова як знаряддя мислення має свою окрему будову, структуру, то й мислення кожного народу нею зумовлюється. Дитина ще до школи опановує рідну мову, яка стає фундаментом, на якому ґрунтуються можливості її інтелектуального розвитку. Навчання у школі дитини іноземною мовою потребує великих зусиль, багато часу і впертої боротьби, щоб у мозку дитини переінакшити, переформатувати спосіб її мислення відповідно до будови нерідної для неї мови. Це гальмує інтелектуальний розвиток дитини, ставить її в нерівні умови навчання з тими учнями, для яких мова навчання є рідною. Концепція ученого взаємозв'язку чинника рідної мови та інтелектуального розвитку дитини була особливо актуальною на час написання студії – 1934 року Українці Галичини, Буковини, зрештою всієї України, мали гіркий власний досвід, як і інші бездержавні народи, навчання дітей у чужомовних школах, у яких навчальний процес будувався не на освітньо-педагогічних засадах, а на чисто політичних міркуваннях, що значно ускладнило здобуття освіти, знань недержавними народами. Свого значення студія вченого-мовознавця не втратила і сьогодні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Havryshchak, I. I., and O. Ya Protsiv. "ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКА СИСТЕМА ВІЛЬГЕЛЬМА ФОН ГУМБОЛЬДТА: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ." Медична освіта, no. 4 (February 15, 2020): 127–33. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10871.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу біографічних даних і сфер наукової та суспільної діяльності німецького мислителя, лінгвіста, представника німецького філологічного неогуманізму, державного і політичного діяча, реформатора європейської університетської освіти Вільгельма фон Гумбольдта розглянуто формування лінгвофілософської системи, що визначила магістральні напрямки розвитку європейського і світового мовознавства ХХ–ХХІ століття. З’ясовано, що доповідь «Про порівняльне вивчення мов різних епох їхнього розвитку», прочитана в Берлінській академії наук у 1820 р., стала етапним фактом наукової біографії Гумбольдта, результатом особистого екзистенційного досвіду, свідомого цілеспрямованого накопичення фактів проявів національного духу різних європейських народів, включаючи повноцінні мови й діалекти, міфологічний національний пласт, традиції, культурні артефакти, фольклорні й авторські тексти різних епох. Доведено, що основоположні ідеї лінгвофілософської системи Гумбольдта сформульовані й оприлюднені в праці «Про відмінність статей і її вплив на органічну природу» (1794). Проголошена ним формула «прекрасної єдності» речей і явищ трактувалася як результат діяльності енергії тілесного світу, тому всі його прояви, включаючи людину, її діяння, а також мову (праця «Про Германа і Доротею» Гете», 1798), мають бути враховані, осмислені й систематизовані, як результати функціонування людського духу. Мандрівки Францією, Іспанією та Італією не лише забезпечили Гумбольдта новими естетичними враженнями, але остаточно визначили мовознавчий вектор його досліджень, що завершився оригінальною лінгвофілософською концепцією, в якій ідеальна складова не суперечить матеріальній, а доповнює її: мова є дух, і духом народу є його мова («Про відмінність будови людських мов і її вплив на духовний розвиток людства»).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Жулинський, М. "Українська мова - дзеркало своєрідності народу." Науковий світ, no. 5 (2008): 14–15.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Мова народу"

1

Спіцина, Анастасія. "Українська мова – духовне надбання нашого народу." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16011.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Азарова, Л. Є., and А. В. Ісаков. "Мова як головна ознака самобутності українського народу." Thesis, ВНТУ, 2019. http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24041.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Немашкалова, А. "Мова – це глибоке коріння історії нашого народу." Thesis, НТУ ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21665.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Подкур, О. "Українська мова – крізь терни тисячоліть." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21727.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ткачов, В. Ю. "Добра мова – найкраще багатство." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23029.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кириченко, Д. Д. "Про походження української мови." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22295.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Андренко, К. В. "Початок формування української мови." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22129.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Ляхов, Д. "Мова – це серце нації." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8143.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Моргуненко, Анжела. "Українська мова та сучасність." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15943.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Баранова, А. "Мова як один із головних чинників державотворення." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8078.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Books on the topic "Мова народу"

1

Нестайко, О. В. Великі міфи імперії. Львів: Афіша, 2003.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Мова - народ. Київ: Смолоскип, 2007.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Науково-технічна революція і сучасні процеси розвитку лексики української народно-розмовної мови. Ужгород, 1989.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Мова народу"

1

Щавинская, Лариса Леонидовна. "Пересопницкое Евангелие — первый опыт перевода текстов Евангелий на народную «рускую мову» в украинских землях в 50-е — 60-е годы XVI в." In Материалы для виртуального Музея Славянских Культур. Выпуск 1, 383–86. Институт славяноведения РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.31168/0436-7.60.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается замечательный памятник книжной и языковой культуры — Пересопницкое евангелие. Этот пергаменный рукописный кодекс большого формата на 482 листах был создан в 1556–1561 гг. в украинских землях на Волыни. В нем помещен первый перевод Священного Писания с церковнославянского языка на народную «рускую мову» — западнорусский язык с использованием староукраинских и старобелорусских диалектов. Ряд структурных и языковых особенностей памятника свидетельствует о том, что при переводе евангелия были использованы западнославянские и, возможно, греческие тексты. Пересопницкое евангелие является одной из главных святынь украинского народа.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Мова народу"

1

Роман, Лілія Анатоліївна. "Вивчення української мови на матеріалах культурної спадщини України як потужний чинник у збагаченні світогляду та покращенні адаптації іноземних студентів." In ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Bila Tserkva National Agrarian University, 2021. http://dx.doi.org/10.33245/20-05-2021-65-67.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено необхідність володіння державною мовою іноземними студентами для їх успішної адаптації та подальшої соціалізації в українському суспільстві в процесі навчання в ЗВО України. Показано переваги при залученні студентівіноземців до феномену української національної культури через вивчення історії, звичаїв та традицій, ментальності українського народу. Підсумовано, що такий підхід сприятиме самоосвіті, професійному самовдосконаленню та оперативній орієнтації іноземних студентів в культурному, науковому та політичному житті українського суспільства. Ключові слова: методика викладання іноземних мов, українська мова як іноземна, іноземні студенти, українські звичаї та традиції, культурна спадщина України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Мова народу"

1

Явір, В. В. Мовний вимір духовного світу особистості. Акцент, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5281.

Full text

Abstract:

Розглянуто актуальні проблеми “мова і народ”, “мова і особистість”. Проаналізовано мову як автономну духовну силу народу. Мовний вимір духовного світу людини - поняття, яке має дати певне уявлення про особистісний рівень володіння мовною картинного світу, знання її про світ та його сприйняття і відображення цього світу в її свідомості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Явір, В. В. Мова і нація в житті людини. Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5892.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Явір, В. В. Мова і нація в житті людини. Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5892.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Явір, В. В. Рідна мова як одна із вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави. Криворізький державний педагогічний університет, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5166.

Full text

Abstract:

У статті йдеться про те, що жодна національна культура як самодостатня й самобутня не може реалізуватися засобами іншої мови, що рідна мова є однією з вузлових ланок духовно-національного буття народу і держави, глибинним осередком морального здоров’ я нації; наголошується на тому, що криза національної ідентичності пов’ язана передусім з глибокою кризою національної ідентичності на мовно-культурному рівні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Мельник, Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: етико-естетичні модуси. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1568.

Full text

Abstract:

У статті досліджується проблема відображення етико-естетичних принципів народу в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики. Суспільно-побутова (станова) пісня конденсує в собі народні оцінки суспільних явищ та репрезентує систематизоване, узагальнене сприйняття представників різних соціальних груп . Акцентовано на синкретичному поєднанні етичного та естетичного в фольклорному тексті та філософсько-психологічному характері заробітчанського фольклору. У бурлацькій та сирітсько-наймитській пісні якнайкраще репрезентовані народні уявлення про залежність долі людини від її соціальної та економічної приналежності, специфічно потрактовано категорію свободи. Осмислення ролі та поведінки цих соціальних типів підпорядковане побутуванням у народі традиційних уявлень про активність, значимість особистості, сформованих в козацькому середовищі. Тип козака як ідеального чоловіка, що вирішує глобальні суспільні завдання, відповідального за долю країни, диктує народні оцінки, зумовлені високими вимогами щодо діяльності особистості. Емігрантська пісенність – одна з найцікавіших гілок заробітчанського фольклору, оскільки відображає світогляд особистості, яка перебуває в соціальних та етнографічних умовах, відмінних від усталених, унормованих. Емігрантська пісня утверджує народне переконання в тому, що людина, позбавлена рідного мікрокосму, стає національно та морально дезорієнтованою, загубленою, втрачає ознаки своєї духовної сутності. Вміння цінувати рідне, традиційне набирає в емігрантській пісенності моральної валідності, в той час як бажання залишити рідну домівку, навіть із причин цілком вмотивованих, викликає в народному середовищі негативну оцінку. Образ батьківщини набуває рис ідеалізації, чужина часто осмислюється через концепт «неволя». Побутові деталі, рідні краєвиди, усталені, унормовані традиційні стосунки між людьми набувають особливого значення, стають естетичною потребою емігранта. Роздуми про важливість забезпечення духовних та матеріальних потреб особистості в мовах рідної країни, необхідність суспільної активності у власній державі – провідні в емігрантській пісенності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Демиденко, Г. Г. Вербализация позитивных эмоций в украинской паралингвистической фразеологии: этнокультурный аспект. Забайкальский государственный университет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1456.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання, що стосуються етнокультурних особливостей фразеологізмів, які ілюструють невербальну поведінку носіїв мови. Простежується відображення світоглядних позицій українського народу, особливості переживання і вербалізації позитивних емоцій, зокрема і шляхом зіставлення з фраземами російської і білоруської мов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Демиденко, Г. Г. Етнокультурні особливості паралінгвальних фразеологізмів української мови на позначення негативних емоцій. Изд-во «Роса» / СОФ НИУ «БелГУ», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1451.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються питання, що стосуються етнокультурних особливостей фразеологізмів, які ілюструє невербальна поведінка носіїв мови. Простежується відображення світоглядних позицій українського народу, особливості переживання і вербалізації негативних емоцій, зокрема і шляхом зіставлення з фраземами російської та білоруської мов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Городецька, В., and Н. Малюга. Фонова лексика української мови як складова лінгвокраїнознавчої підготовки іноземних студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5388.

Full text

Abstract:

У статті презентовано авторську методику навчання української мови як іноземної під час вивчення фонової лексики. Формування комунікативної компетенції іноземців передбачає надання супровідних знань про культуру українців, що дозволить інокомунікантам зрозуміти глибинний зміст мовної картини світу чужого народу, світоглядні константи. Це сприятиме усвідомленому спілкуванню з носіями мови, адекватному декодуванню підтекстової інформації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Явір, В. В., and М. Приймак. Лексика на позначення назв рослинного світу в мові творів Т. Г. Шевченка. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5233.

Full text

Abstract:

Проаналізовано лексеми на позначення назв рослинного світу в мові творів Т. Г. Шевченка. З’ясовано, що поет найчастіше вживає у своїх творах народнопоетичні назви рослин (калина, верба, тополя, явір, барвінок тощо). Ці лексеми є символами, які є характерними як для народнопоетичної творчості, так і для творчості поета зокрема. Назви рослинного світу в мові Т. Г. Шевченка виступають образами-символами, які є невід'ємною частиною етнокультури українського народу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Малюга, Н. М. Знаково-символічна репрезентація етнокультурної свідомості у творах О. Довженка. Криворізький державний педагогічний університет, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5453.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!