Relevant bibliographies by topics / Митрополит Андрей Шептицький / Journal articles

Journal articles on the topic 'Митрополит Андрей Шептицький'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Митрополит Андрей Шептицький.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 24 journal articles for your research on the topic 'Митрополит Андрей Шептицький.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Косів, М. "Митрополит Андрей Шептицький." Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України, no. 4 (75) (2011): 114–20.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Березанська, Ірина. "МЕЦЕНАТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО В 1900-1930-х рр." Society Document Communication, no. 13 (January 10, 2022): 14–39. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-14-39.

Full text
Abstract:
У статті на основі комплексного аналізу наукових праць досліджується внесок митрополита Андрея Шептицького в розвиток та збереження культурно-мистецької спадщини українського народу. Основними напрямками фінансової допомоги митрополита Шептицького були: підтримка освітніх навчальних закладів – від дошкільних – до закладів вищої освіти; допомога малозабезпеченим сім'ям та сиротам; збереження мистецької спадщини та підтримка обдарованих молодих митців; пам’яткоохоронна діяльність. У статті проаналізовано погляди митрополита на здійснення меценатської діяльності та способи її реалізації. Вся благочинна місія Андрея Шептицького була спрямована на отримання конкретних результатів від його роботи, які б зумовили системні зміни у культурному розвитку суспільства. Митрополит був ініціатором запровадження різних видів суспільної опіки для українського населення. Доведено, що Андрей Шептицький допомагав багатьом громадським організаціям, які підтримували матеріально незаможні верстви населення. Серед них – Марійські товариства, які діяли при церквах і допомагали бідним та незаможним людям; Крайовий комітет допомоги українському студентству, який надавав матеріальну підтримку студентам закладів середньої та вищої освіти; Товариство Вакаційних Осель – влаштовувало відпочинок дітей у заміських комплексах, зокрема в с. Миловання Товмацького повіту та в с. Кошів Коломийського повіту. Одним із першочергових завдань митрополита Андрея Шептицького було якісна освітня та виховна підготовка майбутніх священників у Львівській Духовній Семінарії. Для реалізації цього завдання митрополит часто відвідував освітній заклад, проводив бесіди з настоятелями та богословами, фінансово допомагав талановитим вихованцям отримати освіту за кордоном. Намагаючись підняти авторитет Греко-католицької церкви серед населення Галичини, митрополит Андрей Шептицький організовував конференції, реколекції, фінансував друковані видання. Важливим аспектом меценатської діяльності Андрея Шептицького була допомога дітям-сиротам. У 1915 р. з його ініціативи було засноване товариство «Захист ім. Митрополита Шептицького для сиріт у Львові», яке піклувалося про їх різнобічний розвиток та самореалізацію в майбутньому. Окремим напрямом діяльності товариства була підготовка вихователів і підвищення кваліфікації педагогічних працівників для освітньо-виховних закладів, які фінансувалися греко-католицькою церквою. Окремим вектором меценатської діяльності митрополита Шептицького було збереження мистецьких пам'яток та підготовка мистецької інтелігенції. Він підтримав заснування та сприяв діяльності Національного музею у Львові, фінансував проведення археологічних розкопок, сприяв підтримці обдарованих молодих митців, забезпечуючи їх навчання за кордоном. Серед стипендіатів митрополита Андрея Шептицького були Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Михайло Бойчук, Яків Струхманчук, Іван Старчук, Станіслав Ігнацій Віткевич, Микола Федюк та ін. Відомий меценат, громадсько-політичний діяч, митрополит Греко-католицької церкви зробив неоціненний внесок у розвиток української культури. Він був людиною, яка наділена надзвичайними якостями: людяністю, добротою, милосердям, цілеспрямованістю, повагою до інших. Його моральні принципи мають стати своєрідним орієнтиром для майбутніх поколінь.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Майороші, М. А. "Митрополит Андрей Шептицький і Закарпаття." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Історія, Вип. 28 (2012): 18–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Sheremetа, Oksana. "Етичне вчення Андрея Шептицького про природні чесноти." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (May 17, 2019): 90–101. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.3-4.08.

Full text
Abstract:
У статті висвітлюється етичне вчення митрополита Андрея Шептицького про природні чесноти, яке є важливою складовою його етичної системи. Природні чесноти митрополит розуміє як довершений вираз людської природи. Їх він нараховує чотири: розсудливість як чеснота розуму, мужність як чеснота емоційності, стриманість як чеснота чуттєвості та справедливість як чеснота волі. Вони є природними, оскільки мають бути властивими людині як істоті розумній. Але чесноти виникають у особистостей не автоматично чи за необхідністю, а з набуттям ними певних звичок вільно вчиняти моральним чином, згідно із нормами, які розумом визнані за природні. Етика природних чеснот у Шептицького є творчим процесом самотворення особистості. Вона побудована на основі етичного вчення Томи Аквінського та цілком перебуває у межах раннього неотомізму. Шептицький дає їй не екзистенціальну, як у Ж. Марітена і Е. Жильсона інтерпретацію, а метафізичну. Таким чином, митрополит не переходить від ранньонеотомістського до екзистенціального типу етики чеснот томізму. Його вчення про чесноти як довершеності природних властивостей душі суттєво відрізняється від сучасного феноменологічного розуміння цих чеснот як цінностей (М. Шелер, Н. Гартман, Д. Гільдебранд). Андрей Шептицький максимально повно використав вчення Томи Аквінського про природні чесноти для обґрунтування загальноідеалістичного і християнського гуманізму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Тожецький, Р. "Митрополит Андрей Шептицький і національні проблеми." Хроніка - 2000, Вип. 3 (93), ч. 2 (2012): 255–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Волошин, Л. "Митрополит Андрей Шептицький у творчій долі Василя Дядинюка." Образотворче мистецтво, no. 2 (2015): 78–81.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Гаврилюк, О. "Митрополит Андрей Шептицький і збереження національної культурної спадщини." Літопис Волині, Число 15 (2015): 40–44.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Баб"як, А. "Митрополит Андрей Шептицький в автобіографічних мемуарах Кирила Королевського." Наукові записки інституту української археографії та джерелознавства 26 (2013): 317–62.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Баб"як, А. "Митрополит Андрей Шептицький в автобіографічних мемуарах Кирила Королевського." Наукові записки інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського 26 (2013): 317–62.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Лозинський, М. "Митрополит Андрей Шептицький в інтерпретації біографа-француза Кирила Королевського." Вісник Львівського університету. Серія "Журналістика", вип. 39, ч. 1 (2014): 271–74.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Середа, О. "Митрополит Андрей Шептицький — покровитель українського мистецтва: штрихи до портрета." Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, Вип. 7 (23) (2015): 111–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Піховшик, В. "Погроми на Галичині, митрополит Андрей Шептицький і рабин Давид Кахане." Главред, no. 41 (194) (2010): 30–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Сергійчук, Г. "Митрополит Андрей Шептицький у Москві (до 150-річчя від дня народження)." Схід. Серія "Історичні науки", no. 3 (135), березень - квітень (2015): 68–73.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Скорейко, Г. "Митрополит Андрей Шептицький і Буковина: чотири візити і чотири рівня пізнання." Вісник центру буковинознавства 1 (2017): 44–49.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Кравець, Я. "Кирило Королевський і його монографія. Митрополит Андрей Шептицький. 1865-1944 (погляд перекладача)." Дзвін, no. 1 (879), січень (2018): 226–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Budz, Kateryna. "ПЕРЕЖИТИ ГОЛОКОСТ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ: АКЦІЇ ПОРЯТУНКУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У СВІДЧЕННЯХ РАБИНА ДАВИДА КАГАНЕ ТА КУРТА ЛЕВІНА." ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (December 15, 2019): 186–205. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.08.

Full text
Abstract:
Східна Галичина, що входила до складу Другої Речі Посполитої в міжвоєнний період, була приєднана до Радянського Союзу у вересні 1939 р. Розпад Польської держави та подальша німецька окупація Галичини (1941–1944 рр.) спричинили напругу у відносинах між основними етнічними групами регіону – українцями, поляками та євреями. Більшість українців у Східній Галичині належали до Української греко-католицької церкви (УГКЦ), очолюваної митрополитом Андреєм Шептицьким. Намагаючись відвернути антиєврейське насильство, глава УГКЦ звертався до уряду недовговічної Української держави, нацистської влади, греко-католицького духовенства та пастви. Пастирські листи Шептицького «Про милосердя» (червень 1942 р.) та «Не вбий» (листопад 1942 р.) містять непрямі висловлювання проти Голокосту. До того ж щонайменше 200 єврейських чоловіків, жінок і дітей пережили Другу світову війну завдяки ініціативам порятунку митрополита Андрея Шептицького, його брата Климентія Шептицького – настоятеля Унівської лаври, та їхнього оточення. Серед врятованих були представники двох рабинських родин у Львові, а саме доктора Езекіїля Левіна – рабина прогресивної синагоги Львова, та рабина Давида Кагане. Якщо рабин Левін, його дружина та молодший син загинули під час Голокосту, то його два старших сини, Курт і Натан, а також рабин Давид Кагане разом із дружиною та дочкою були врятовані митрополитом Шептицьким та греко-католицькими монахами Студійського уставу. У цій статті розглянуто ініціативи порятунку євреїв з боку представників греко-католицької ієрархії та монахів-студитів крізь призму розповідей врятованих. Дослідження ґрунтується насамперед на «Щоденнику львівського гетто» Давида Кагане, а також на спогадах Курта Левіна, документах із колекції Відділу Праведників народів світу в Яд Вашем у Єрусалимі та інтерв’ю Левіна з Архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії. Метою статті є дослідити ініціативи порятунку братів Шептицьких та монахів-студитів під час німецької окупації Галичини (1941–1944 рр.) через спогади і розповіді в его-документах тих, хто пережив Голокост. Ключові слова: Греко-Католицька Церква, Голокост, порятунок євреїв, митрополит Шептицький, студити, Східна Галичина.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Бриндак, І. "Митрополит Андрій Шептицький і Бойківщина." Літопис Бойківщини, Ч. 2/89 (100) (2015): 4–8.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Рощина, Л. О. "Андрей Шептицький: шлях ченця до митрополита." Наука. Релігія. Суспільство, no. 1 (2006): 61–65.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Рощина, Л. О. "Андрей Шептицький: шлях ченця до митрополита." Наука. Релігія. Суспільство, no. 1 (2006): 61–65.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Людмила Дрогомирецька, Олег Єгрешій. "ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У ПОЛЬСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (1919–1925 рр.)." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", no. 33 (December 20, 2020): 159–67. http://dx.doi.org/10.15330/gal.33.159-167.

Full text
Abstract:
У науковій статті автори намагаються визначити правовий статус Греко-католицької Церкви у Польській державі упродовж 1919–1925. Розкривається репресивна політика польських органів влади проти греко-католицького духовенства впродовж другої половини 1919 р. Вище духовенство ГКЦ рішу­че протестувало проти арештів священнослужителів. У статті зазначається, що репресії пояс­нюють­ся державницькою позицією значної частини священнослужителів. Більшість отців ГКЦ підтримали бойкот перепису населення 1921 р. і бойкот виборів до польського сенату і сейму 1922 р. у Галичині. Священики усвідомлювали, що ці заходи організовані задля узаконення польської прина­леж­ності Східної Галичини. Відзначено, що спроба станиславівського єпископа Г. Хомишина нормалізувати польсько-українські відносини в Галичині шляхом переговорів між польськими і українськими ієрархами не була підтримана більшістю священнослужителів. У статті акцентовано увагу на негативній реакції поль­сь­ких урядових структур до дипломатичних зусиль митрополита Андрея Шептицького лобіювати україн­ські інтереси у окремих країнах Європи та Америки. Згадується, що польські власті прагнули забо­ронити А. Шептицькому повернутися до Галичини, домогтися від нього письмого визнання лояльного ставлення до польської держави. Розглядався варіант відкликання його з митрополичого престолу під приводом надання йому високої посади у Римі. Переслідування українського ієрарха викликало різко негативний резонанс серед загалу греко-католицького духівництва та вірних. Відзначається, що Конкордат, підписаний 1925 р. закріпив правовий статус ГКЦ та нову мо­дель церковно-державних відносин у Другій Речі посполитій, яка мусила забезпечувати політичну лояль­ність ієрархії та духовенства відносно польської держави. Аналіз дотримання/недотримання греко-католицькими священиками умов Конкордату стане предметом подальших наукових досліджень колективом авторів. Ключові слова: правовий статус, Греко-католицька Церква, Митрополит А. Шептицький, Кон­кордат, репресії духовенства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Скіра, Ю. "Порятунок родини Штерн митрополитом Андреєм Шептицьким у світлі спогадів Лілі Польман." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 2 (133) (2017): 68–70.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Скіра, Ю. Р. "Початок акції порятунку євреїв митрополитом Андреєм Шептицьким у серпні 1942 р." Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія та археологія 25 (2017): 82–87.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Skira, Yu. "THE STERN FAMILY RESCUE BY METROPOLITAN ARCHBISHOP ANDREY SHEPTYTSKY IN THE LIGHT OF MEMORIES OF LILI POHLMANN." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, no. 133 (2017): 68–70. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2640.2017.133.2.14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Admink, Admink. "МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ В КОНТЕКСТІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ (до 155-річчя від дня народження)." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), no. 32 (April 4, 2020). http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi32.243.

Full text
Abstract:
Досліджується роль митрополита Андрея Шептицького у розвитку музичної культури української діаспори ХХ століття. Акцентована увага на таких аспектах діяльності Митрополита: розбудова української греко-католицької церкви у світі, його візити у різні країни, розвиток системи духовних навчальних закладів, підтримка світських навчальних закладів, встановлення стипендій для музикантів, які здобували освіту за кордоном, участь у процесах розвитку церковного співу. Виокремлюються святкування на честь Митрополита та вшанування його пам’яті за участю музикантів у різних країнах світу. Питання втілення художнього образу митрополита Андрея Шептицького в музичній творчості композиторів діаспори розглянуто на прикладі аналізу хорових творах одного із його стипендіатів – А. Гнатишина з Австрії.Ключові слова: музична культура, українська діаспора, українська греко -католицька церква, художній образ, митрополит Андрей Шептицький. The author studied role of Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi in the development of musical culture of the Ukrainian Diaspora during the twentieth century Emphasis is made on the following aspects of the Metropolitan Archbishop’s activity: development of the Ukrainian Greek Catholic Church in the world, his visits to different countries, development of the system of spiritual educational institutions, support of religious educational institutions, establishment of scholarships for musicians who have received education abroad, participation in processes of church singing development. The article highlights the celebration in honor of the Metropolitan Archbishop and honoring his memory with the participation of musicians from around the world. The author reveals embodiment of the image of Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi in the musical creativity of the Diaspora composers at the example of the choral works of one of his fellows, Andrei Hnatyshyn from Austria.Key words: musical culture, Ukrainian diaspora, Ukrainian Greek Catholic Church, image, Metropolitan Archbishop Andrei Sheptytskyi.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography