Journal articles: 'Мистецтвознавець'

1

Маланчук-Рибак, О. "Яким Запаско - мистецтвознавець-медієвіст." Вісник Закарпатської академії мистецтв, Вип. 10 (2018): 38–41.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Малаков, Д. В. "Архітектор, мистецтвознавець Володимир Пещанський." Могилянські читання, no. 2002 рік (2003): 298–303.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Голлербах, Е. "Георгий Лукомський - мистецтвознавець і художник." Хроніка - 2000, Вип. 63/64 (2005): 606–11.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Одарченко, О. "Олекса Повстенко: архітектор і мистецтвознавець." Пам"ятки України: історія та культура, no. 3 (2006): 73–82.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Марковиченко, Ю. "Шедеври церковного шитва: Відкриття мистецтвознавця Тетяни Кара-Васильєвої." Вітчизна, no. 1/2 (2002): 155–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Іваненко, Володимир. "Журнал «Україна» в Америці." Український інформаційний простір, no. 1(7) (May 20, 2021): 255–57. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233989.

Full text

Abstract:

Журнал «Україна» (Вашингтон, США) на конкурсній основі формує Редакційну Раду (Колегію) та Редакцію журналу. До участі в конкурсі на членів Редакційної Ради (Колеґії) запрошуються відомі українські журналісти, письменники, літературознавці, літературно-мистецькі критики, митці, мистецтвознавці, театрознавці, кінознавці, культурологи, науковці, громадські й політичні діячі, ділові особистості з України та діаспори.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Lytovchenko, Antonina. "Danylo Shcherbakivsky's expedition to Podillya and Volhynia (1926). Portraits from Izyaslav." Острозька давнина 1, no. 6 (December 19, 2019): 322–34. http://dx.doi.org/10.25264/2707-1650-2019-6-322-334.

Full text

Abstract:

У статті йдеться про одну з експедицій відомого українського етнографа й мистецтвознавця Данила Щербаківського, під час якої в ізяславських бернардинському монастирі та фарному костелі було виявлено ряд портретів, згодом перевезених до Києва. Авторка описує та ідентифікує 7 полотен, які нині зберігаються у фондах Національного музею історії України. Текст супроводжується додатками у вигляді репродукції портретів та публікацією уривку зі щоденника Данила Щербаківського з огляд пам’яток м. Ізяслава.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Назаревич, Леся Тарасівна. "Трансформація мовно-стилістичних засобів творення художніх образів у мистецькій спадщині Якова Струхманчука." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 3 (December 2, 2017): 144–51. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v3i0.2057.

Full text

Abstract:

У статті окреслено художній світ талановитого графіка, живописця, карикатуриста, портретиста, мистецтвознавця Якова Струхманчука. Методо-логічною базою послугували праці І. Франка, Ю. Лотмана, Ф. Погребенника та ін. На основі шаржів на М. Грушевського, М. Козоріса, Д. Рудика, Д. Загула, М. Кі-чуру та ін., які супроводжувалися текстовим коментарем В. Шворки, проаналі-зовано невербальні твори, зосереджено увагу на художній деталі, що несе неаби-яке смислове та емоційне навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Щербань, Т. "Мистецтвознавці українського наукового товариства та їхній внесок у науку, освіту, культуру." Вісник Національної академії наук України, no. 11 (2009): 45–56.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Якуніна, Катерина. "ЗМІСТ І ФУНКЦІЯ РЕЛІГІЙНОГО МИСТЕЦТВА." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 37–41. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-8.

Full text

Abstract:

У статті пропонуєьтся аналіз змісту на функціонального навантаження поняття «Релігійне мистецтво». Становлячи окремий вид мистецтва, релігійне мистецтво характеризується строгою канонічністю та обмеженістю, що не лише звужує сферу діяльності автора, а й стає найвищим показником його вмінь та навичок. Мистецтвознавці й історики відзначають: в історії культури не існувало всеохоплюючого стилю в мистецтві, що виникло поза релігією. Питання релігійного мистецтва науковці найчастіше пов’язують із проблемами впливу канонів та догм на формування образів і сюжетів у творчості художників, письменників, архітекторів; або творчого підходу до розуміння того чи іншого явища релігії, що використовується при богослужінні, проповідях та ін. За таких умов багатоманітність та неузгодженність підходів у дослідженні релігійного мистецтвайого ж і актуалізує.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Овчаренко, Людмила. "Штрих до портрета Миколи Макаренка (рецензія 1924 року на працю Вадима Щербаківського «Мальована неолитична керамика на Полтавщині. З додатком щоденника розкопів»)." Scientific journal "Archaeological ceramology", no. 1-2 (January 31, 2022): 192–208. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.72.

Full text

Abstract:

Публікацію присвячено постаті відомого українського археолога, мистецтвознавця,музеєзнавця й пам’яткоохоронця Миколи Макаренка (04.02.1877 – 04.01.1938).Уперше опубліковано його рецензію (1924) на працю українського історика, археолога,етнографа й мистецтвознавця Вадима Щербаківського «Мальована неолитична керамика наПолтавщині. З додатком щоденника розкопів», яка побачила світ 1923 року на сторінках Науковогозбірника українського університету в Празі (т. 1). Документ зберігається в Інституті рукописуНаціональної бібліотеки України імені Володимира Вернадського.Подано короткі біографічні відомості про Миколу Макаренка. Зазначено основні напрямкийого наукової діяльності. Опубліковано стислу інформацію про головні досягнення й відкриття,здійснені вченим у царині археології впродовж 1902–1930 років. Подано відомості щодо відкритихлистів, листування й звітів про археологічні розкопки й вивчення пам’яток матеріальної культури,здійснені вченим упродовж 1903–1918 років. The publication deals with the figure of the famous Ukrainian archaeologist, art critic and museologistMykola Makarenko (04.02.1877–04.01.1938).There is his review (1924) of the paper of Ukrainian historian, archaeologist, ethnographer and artcritic Vadym Shcherbakivsky Painted Neolithic Ceramics in Poltava Region. With the Addition of the Diaryof Excavations in this article, which was published in the Scientific Collection of the Ukrainian Universityin Prague (vol. 1) in 1923. The document is stored in the funds of Volodymyr Vernadsky Institute ofManuscripts of the National Library of Ukraine and is published for the first time.Brief biographical information about Mykola Makarenko has been given. The main directions of hisscientific activity have been indicated. Some information about the main achievements and discoveriesmade by scientists in the field of archaeology during 1902–1930 has been published. There arerepresented the information about license, correspondence and reports on archaeological excavations andstudy of material culture of sites carried out by Mykola Makarenko during 1903–1918, which are storedin the fund of the Imperial Archaeological Commission of the scientific archive of the Institute of Historyof Material Culture of the Russian Academy of Sciences. The list of publications of Mykola Makarenko onarchaeological studies is also given. The author of this publication hopes that this paper will be useful forceramologists and complement our knowledge of the scientific heritage of Mykola Makarenko.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Сторчай, О. В. "Гімназійні романи "Приключения Джека Гольта" і "Похождения Васи Оленина" рукописної книги 1903 року мистецтвознавця Федора Ернста." Слов"янський світ, Вип. 13 (2014): 295–313.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Пучков, Андрій Олександрович. "ХУДОЖНЯ МОВА КОНТЕМПОРАРІ ЯК ФОРМА ВІЗУАЛЬНОГО ЗАУМУ: ДО ПОСТАНОВКИ ПРОБЛЕМИ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 23–33. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247339.

Full text

Abstract:

Мета — запропонувати розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі як своєрідної форми візуального зауму. Методи: механізм проведення дослідження полягає у логіко-понятійному розкритті умов існування візуальних форм контемпорарі як творчих прийомів реалізації художником здорового глузду через «розумний зміст». Дослідження спирається на дедуктивно-індуктивний метод, орієнтоване на розв’язання протиріч та демонстрацію міждисциплінарного компаративного підходу до з’ясування природи досліджуваного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в гуманітаристиці розгляд візуальної та розумової природи проєктів контемпорарі здійснено з погляду їхнього опредметнення у формі візуального зауму. Висновки. На підставі залучення результатів міждисциплінарних досліджень зі сфери історії красного письменства показано, що завдання художника та глядача, художника та мистецтвознавця протилежні, для їхнього розв’язання у кожного заготовлені власні методи, що за режимом використання не можуть збігтися в межах здорового глузду та формальної логіки. Особливо ситуація загострюється, щойно йдеться про твори нетрадиційного мистецтва останніх двох десятиліть. Виявлено, що явище контемпорарі встановилося у мистецтві «після» постмодерну, «слідом» за ним, тобто після затвердження точних методів у мистецтвознавстві. Звернення до проєктів контемпорарі як явищ мовного візуального зауму сприяє «прочитанню» проєкту (твору, об’єкту) більш-менш адекватно тому, що мав намір мовити художник. Звичайні мистецтвознавчі методи тлумачення візуальних референцій митця щодо проєктів контемпорарі мають залишитися у минулому, а пошук нових здійснюється на наших очах — з моніторингом явищ контемпорарі арт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ушакова, I. O. "ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИНТЕТИЧНИХ МИСТЕЦТВ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, no. 3 (December 30, 2021): 333–45. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-333-345.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано доцільність використання синтетичних мистецтв на заняттях гуманітарного циклу для ефективного формування культури особистості студента, розглянуто навчальний процес у контексті дігітальної культури. У дослідженні здійснено теоретичний аналіз культури особистості в контексті становлення ідентичності та ціннісної логосфери студентської молоді; розглянуто вплив синтетичних мистецтв на розвиток естетичної культури особистості, визначено специфіку їх художньо-образної мови; наведено шляхи ефективного використання синтетичних мистецтв на заняттях з гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти. Зафіксувавши тектонічні зсуви в культурно-соціальному устрої нашої цивілізації, зокрема наскрізну цифровізацію життя, мистецтвознавці, методисти визнають необхідність комбінування як різних дисциплін, так і поєднання наук та мистецтв у навчальному процесі. Синтетичні мистецтва, що природно сполучають у собі елементи різних мистецтв, стають підґрунтям для впровадження нових форм і форматів викладання. Дистанційне навчання, з одного боку, даючи можливість отримати освіту в пандемійні часи, ускладнює, а подекуди унеможливлює використання традиційних, класичних методів ̶ з іншого. Залучаючи студентів до виконання завдань, пов’язаних з рецепцією або створенням кіно, музики, живопису, театру в самому широкому значенні слова, викладачі не тільки мотивують, надихають і зацікавлюють студентство своєю дисципліною, а й запрошують здобувачів освіти у співавтори освітнього процесу, розкриваючи творчий потенціал особистості. Синтетичні мистецтва, помножені на технологічні можливості віртуального життя сучасного студента, вирішують новітні виклики, з якими стикнулася педагогіка у ХХІ столітті.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Тернова, Марина Володимирівна. "ТЕАТР У ВИДОВІЙ СТРУКТУРІ МИСТЕЦТВА: ДОСВІД Р. Дж. КОЛЛІНГВУДА." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 29 (December 29, 2021). http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.29.2021.248752.

Full text

Abstract:

На підґрунті теоретичної спадщини відомого англійського філософа, історика науки, естетика та мистецтвознавця Р.Дж. Коллінгвуда у статті виокремлено низку питань пов’язаних з історією та теорією європейського театру, витоки якого сягають доби Античності. Водночас, до аналізу грецького театру долучений магічно-релігійний чинник, якому у мистецтвознавчій концепції Р.Дж. Коллінгвуда надається особлива роль, оскільки його значення вкрай важливе не лише для становлення театру, а й для мистецтва загалом. Наголошено зацікавлене ставлення англійського науковця до видової структури мистецтва в цілому та його конкретних видів зокрема. У поле зору Р.Дж. Коллінгвуда потрапили і живопис, і музика, і кінематограф, проте осмислення театру відбувалося найбільш фундаментально на засадах історико- мистецького підходу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Мистецтвознавець'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles