Academic literature on the topic 'Мислення екологічне'

Розглянуто проблематику введення екологічної складової у навчальний процес підготовки фахівців із менеджменту. Наголошено на важливості екологізації освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Зокрема деталізовано потребу формування екологічного мислення фахівця з менеджменту за допомогою вивчення корпоративної соціальної відповідальності. Проаналізовано три основні групи компетентностей, зокрема: інтегральні, загальні та спеціальні (фахові, предметні) компетентності. Особливу увагу приділено екологічній компетентності, яка повинна бути наявна у всіх трьох групах компетентностей менеджера. Докладно розглянуто екологічну складову компетентностей студентів, котрі навчаються за магістерською освітньо-професійною програмою "Менеджмент організацій і адміністрування" у Національному лісотехнічному університеті України, зокрема в межах таких навчальних дисциплін, як: соціальна відповідальність, екологічна стандартизація і екологічна сертифікація, менеджмент природоохоронної діяльності, міжнародна екологічна політика, економіка лісокористування. Обґрунтовано потребу включення екологічних аспектів суспільної діяльності у процес формування освітніх програм фахівців із менеджменту.

З огляду на проблеми сьогодення, коли в умовах глобалізації у взаєминах людини з природою відбуваються зміни негативного характеру, надзвичайно актуальними є питання, пов’язані з екологічною освітою. Показано, що першорядною є проблема екологічної відповідальності за соціальну, економічну, політичну, технічну, наукову, культурну та інші види людської діяльності. Актуальність також обумовлена і потребою у філософському осмисленні екологічних знань, які повинні нести у собі ставлення до природи як до найвищої цінності, що сприяє формуванню життєво-ціннісних орієнтацій сучасної людини. В статті здійснюється філософське осмислення еволюції екологічної освіти, з’ясовуються закономірності, сутнісні і змістовні характеристики її становлення. Через узагальнену інформацію здійснюється спроба побудови розгорнутої картини її розвитку, а також підкреслюється провідне значення екологічної освіти у прогнозуванні майбутнього. Розкривається потреба реформування системи освіти відповідно до реалій і вимог сучасного життя. Перед освітою постає складне завдання: спрямувати людину і суспільство на те, щоб природа з об’єкта діяльності перетворилася на носія найвищої цінності – цінності життя. Отже, екологічна освіта повинна формувати відповідальність людини за природу, за її збереження та оновлення і реалізовувати її життєву цінність на практиці. Доведено, що лише взаємозв’язок технократичного, гуманітарного і екологічного мислення має забезпечити систему освіти, що діє на випередження, де екологічні питання будуть засадничими в навчальних програмах усіх без винятку спеціальних та професійно орієнтованих дисциплін.

The article considers the problem of ecological education of junior schoolchildren during acquaintance with the plant world.The most actual problems of the present, which affect every inhabitant of the planet and on which the future of mankind depends, include environmental problems.The analysis of the ecological situation on our planet shows that the current crisis has covered the spheres of human thinking, its ecological consciousness and practical activities. The global destruction of nature is only a by-product of the destructive activities of society. The essence of the modern ecological crisis is not only the separation of human from nature, but also the stubborn reluctance to realize that humanity can survive only by realizing itself as an integral part of nature. Environmental education, which should be directed to the future, based on the idea of harmony of nature and human will help us to understood the problems of the environment requires. An experienced person is able to understand and assess the consequences of activities in nature, to choose ways out of an unpleasant situation.As the population increases, the growth of anthropogenic impact on the nature of cities increases.It is known that one of the main sources of environmental pollution is vehicles. The exhaust gases of cars include: carbon monoxide, heavy metal compounds and other toxic substances for living beings. Plants play a significant role in capturing harmful substances. The first plants that are a barrier to harmful pollutants in vehicles are roadside plants. They help clean the air, protect the city’s atmosphere from toxic substances and traffic noise, trap dust and prevent it from spreading.In order to draw the attention of younger students to the problem of human impact on the ecological condition of roadside areas with their plant community, it is necessary to form a system of natural science knowledge that will promote respect for nature, including flora as an integral component of nature.Mastering specific knowledge will help to attract younger students to the best possible environmental work and to educate an environmentally conscious person.Key words: environmental education, live nature, flora, roadside plants, environmental activities, natural environment, natural science knowledge. У статті розглядається проблема екологічного виховання молодших школярів під час ознайомлення з рослинним світом.До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні.Аналіз екологічної ситуації на нашій планеті свідчить про те, що нинішня криза охопила сфери мислення людини, її екологічну свідомість і практичну діяльність. Глобальне знищення природи – це лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Сутність сучасної екологічної кризи полягає не лише у відокремленні людини від природи, але й в упертому небажанні осягнути, що людство може вижити, лише усвідомлюючи себе невід’ємною часткою природи. Щоб зрозуміти проблеми довкілля, необхідна екологічна освіта, що має бути спрямована в майбутнє, спиратися на ідеї гармонії природи та людини. Досвідчена особистість здатна зрозуміти та оцінити наслідки своєї діяльності в природі, вибрати варіанти виходу з несприятливої ситуації.Зі збільшенням чисельності населення зростає ріст антропогенного впливу на природу міст.Відомо, що одним із основних джерел забруднення навколишнього середовище є автотранспорт. До складу вихлопних газів машин входять: чадний газ, сполуки важких металів та інші отруйні для живих істот речовини. Значна роль в уловлюванні шкідливих речовин належить рослинам. Перші рослини, що є бар’єром від шкідливих забруднюючих речовин автотранспорту, – це придорожні рослини. Вони сприяють очищенню повітря, захищають атмосферу міста від токсичних речовин і шуму транспорту, затримують пил і перешкоджають його розповсюдженню.Щоб привернути увагу молодших школярів до проблеми впливу людини на екологічний стан при-дорожніх територій (з їх рослинним угрупованням), необхідно формувати в них систему природничих знань, що буде сприяти вихованню бережливого ставлення до природи, в тому числі до рослинного світу як невід’ємного компоненту природи.Оволодіння конкретними знаннями допоможе залучити молодших школярів до посильної природо-охоронної роботи та виховувати екологічно освічену людину.Ключові слова: екологічне виховання, жива природа, рослинний світ, придорожні рослини, природоохоронна діяльність, природне середовище, природничі знання.

Статтю присвячено практичним аспектам реалізації інтегрованої змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках англійської мови в закладах загальної середньої освіти у 8 класі. Зазначено, що уміння окресленої змістової лінії традиційно формуються під час розвитку комунікативної компетентності в межах тем ситуативної комунікації, пов’язаних зі змістовою лінією, наприклад, «Відпочинок та дозвілля», «Природа та довкілля» тощо. Підкреслено, що інші теми ситуативного спілкування, які безпосередньо не пов'язані зі змістовою лінією (наприклад, «Шкільний час. Яка у вас школа?», «Ваші вподобання. Чи потрібна вам книга?», «Ваші вподобання. З музикою в серці» та ін.) також мають свій ситуаційний потенціал і можуть забезпечити розвиток відповідних умінь змістової лінії. Це можливо, насамперед, завдяки включенню екологічних матеріалів та завдань, які є життєво важливими, містять цікаві факти, викликають емоції та стимулюють обговорення. Успіх та продуктивність також досягаються завдяки використанню відео- та аудіоматеріалів, інформативних екологічних онлайн-ресурсів. Навчальні ситуації на основі матеріалу з реальними даними та фактами, виконання значущих завдань та організація екологічних заходів сприяють усвідомленню учнями відповідальності людини за навколишнє середовище, сприяють розвитку критичного мислення, здатності розв'язувати питання екологічної безпеки. Розкрито дидактико-методичні можливості підручника з англійської мови для 8 класу. На прикладі тем ситуативного спілкування, запропонованих Програмою для учнів 8 класу, до тем, які безпосередньо не відносяться до зазначеної змістової лінії, наведено приклади форм організації навчання та технологій освітнього процесу (екскурсія, презентація, проєктна робота, ролева гра, ділова гра, дискусія, акції) з формування умінь змістової лінії. Наведено приклади навчального матеріалу, що містять екологічні проблеми та ілюструють реалізацію цієї змістової лінії, визначено конкретні уміння змістової лінії. Ключові слова: інтегровані змістові лінії, реалізація, екологічна безпека, іноземна мова, тема спілкування, уміння.

The article is substantiated, that the concept of environmental culture of students is one of the most important priorities of modern training in colleges, which provides for a proper mastery of the system of scientific knowledge and practical skills, value landmarks and behavioral and activity imperatives that certify the responsible attitude towards the socio-natural environment. and the ability of harmonious interaction with it. The process of formation of ecological culture is organically inscribed in the context of training, education and personality development, which is carried out in accordance with the provisions of the concept of environmental education.The research is carried out on the principle of integrative approach. Its methodological basis is the generaloretical methods of scientific knowledge, the fundamental provisions of the ecological economy, the concept of sustainable development and environmental ethics.According to the purpose and objectives of the study, the following components of the ecological culture of students of economic and humanitarian and engineering colleges are distinguished: cognitive, axiological, humanistic and activity. It is revealed that the cognitive component detects human ability to strategic thinking. It contains environmental purposes and closely linked by the concept of strategic forecasting, which provides for cognitive mobilization of mental resources on the basis of comprehension of environmental risks and errors and prevention of environmental disasters.It is emphasized that the importance of an axiological component is determined by the fact that human ecology is now an urgent stage of modern humanism, represented by the system of ideological priorities and meanings, recognition of the value of man as integrity (microcosm), spirituality as a lever of transformation of human mass behavior with orientation to the implementation of sustainable development ideas and a co-evolutionary future. It is proved that the activity component characterizes the inclusion of a person in the sphere of interaction with nature, its ecological-oriented activity aimed at protecting and restoring natural resources in accordance with the level of knowledge and existing values.Summated that the distinguished components of the ecological culture of students of economic and humanitarian colleges provide for the transformation of the general forms of objective cultural reality into the individual richness of the student’s personality, and his creative potential - in the constructive actualization of general cultural achievements.Key words: ecological culture, cognitive component, axiological component, humanistic component, activity component. У статті обґрунтовано, що поняття екологічної культури студентів є одним з одним з найвагоміших пріоритетів сучасної професійної підготовки у коледжах, що передбачає належне оволодіння системою наукових знань та практичних навичок, ціннісних орієнтирів та поведінкових і діяльнісних імперативів, які засвідчують відповідальне ставлення до соціально-природного середовища та здатність гармонійної взаємодії з ним. Процес формування екологічної культури органічно вписаний у контекст навчання, виховання та розвитку особистості, що здійснюється відповідно до положень Концепції екологічної освіти.Дослідження здійснено назасадах інтегративного підходу. Його методологічною основою є загаль-нотеоретичні методи наукового пізнання, фундаментальні положення екологічної економіки, концепції сталого розвитку та екологічної етики.Відповідно до мети та завдань дослідження виокремлено наступні компоненти екологічної культуристудентів економіко-гуманітарних та інженерних коледжів: когнітивний, аксіологічний, гуманістичний та діяльнісний. Розкрито, що когнітивний компонент виявляє здатність людини до стратегічного мислення. Він містить екологічне цілепокладання і тісно пов’язане із ним поняття стратегічного прогно-зування, що передбачає когнітивну мобілізацію психічних ресурсів на основі осмислення екологічних ризиків і помилок та попередження екологічних катастроф.Підкреслено, що важливість аксіологічного компонента визначається тим, що екологія людини нині є актуальною стадією сучасного гуманізму, представленого системою світоглядних пріоритетів і смислів, визнанням цінності людини як цілісності (мікрокосму), духовності як важеля трансформації масової поведінки людей з орієнтацією на реалізацію ідей сталого розвитку і коеволюційного майбутнього. Доведено, що діяльнісний компонент характеризує включення особистості у сферу взаємодії з природою, її екологоорієнтовану діяльність, спрямовану на захист та відновлення природних ресурсів відповідно до рівня сформованих знань та наявних цінностей. Резюмовано, що виокремлені компоненти екологічної культуристудентів економіко-гуманітарних коледжів передбачають трансформацію загальних форм об’єктивної культурної реальності в індивідуальне багатство особистості студента, а його творчого потенціалу – у конструктивну актуалізацію загальнокультурних надбань.Ключові слова: екологічна культура, когнітивний компонент, аксіологічний компонент, гуманістичний компонент, діяльнісний компонент.

Засобом і метою екологізування процесу підготовки фахівців для сталого розвитку є набуття ними системних еколого-економічних компетентностей та формування еколого-економічного мислення, яке ґрунтується на усвідомленні законів функціонування природних і соціальних систем та вмінні творчо застосовувати їх у професійній та повсякденній діяльності. Еколого-економічне мислення розглянуто як один із видів професійного мислення, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою. Еколого-економічне мислення фахівців для сталого розвитку формується шляхом творчого застосування сучасних досягнень дидактики відповідно до специфіки підготовки фахівців різних професійних спрямувань, а також з урахуванням інтелектуальних відмінностей студентів окремих спеціальностей та їх вродженої схильності до переважного набуття певних компетентностей – природничих (екологічних), інженерно-технічних, економічних, соціально-гуманітарних, мистецьких тощо. Основними напрямами формування еколого-економічного мислення здобувачів вищої освіти є поглиблення екологічної підготовки фахівців економічних спеціальностей, поглиблення економічної підготовки фахівців природничого (екологічного) спрямування та поглиблення екологічної та економічної підготовки фахівців усіх інших спрямувань.

Стаття присвячена дослідженню стратегії формування екологічно корисних настанов на прикладі американської екологічної соціальної реклами. Дискурс екологічної соціальної реклами США є складним, багатоаспектним явищем, у якому поєднуються та взаємодіють кілька аксіологічних комунікативних стратегій, представлених різноманітними тактиками. Комбінація таких стратегій або тактик має певні закономірності: одна стратегія чи тактика готує появу іншої залежно від прагматичної інтенції автора, унаслідок чого і відбувається їхня поступова реалізація. Використання тактик спрямоване на формування таких настанов, способу мислення представників американської нації, моделей їхньої поведінки, що будуть сприяти їхньому дбайливому ставленню до природних ресурсів, флори, фауни і довкілля, активізують їхні дії із захисту та збереженню навколишнього середовища.

Визначено актуальність дослідження соціальної складової сталого розвитку. Наведено довгострокові економічні та соціальні тен- денції. Схарактеризовано поняття “сталий розвиток”. Запропоновано схе- матичний вигляд сталого розвитку та його складових. Визначено та роз- глянуто важливість концепції сталого розвитку, його загальні проблеми, ключові принципи та головні цілі. Окреслено інтегруючу роль соціальної складової сталого розвитку щодо економічної та екологічної складових. Обґрунтовано необхідність впровадження в Україні стратегії сталого роз- витку, зумовлені чинниками як внутрішнього, так і зовнішнього характе- ру. Сучасний перехід до сталого розвитку — це процес зміни ціннісних орі- єнтацій багатьох людей. Міжнародними фундаментальними цінностями роз- витку визнано свободу, рівність, солідарність, толерантність, повагу до при- роди, спільну відповідальність. Національні цілі сталого розвитку базуються на політичних, економічних, соціальних, екологічних, моральних і культур- них цінностях, властивих українському суспільству. Вони визначають спря- мованість стратегії на турботу про спільне благо та захист національних ін- тересів України. Викладено перелік векторів, визначених у Стратегії сталого розвит- ку “Україна–2020”. Підкреслено, що стратегічне бачення сталого розвитку України ґрунтується на забезпеченні національних інтересів та виконанні міжнародних зобов’язань України щодо переходу до сталого розвитку. Наголошено на необхідності довишівської освіти у контексті сталого роз- витку. Підкреслено, що ключове завдання освіти у ХХІ столітті — розвиток мислення, орієнтованого на стале майбутнє та відповідні життєві цінності і пріоритети, та схарактеризовано важливість випереджаючої освіти сталого розвитку. Сталий розвиток орієнтований насамперед на людину та поліп- шення якості її життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та екологічно чистому природному довкіллі.

The article considers the place of ecological culture in the system of values еof sustainable development of society, in particular, in the training of teachers of labor education and technology, which, in turn, are able to implement environmental education of young students. It is noted that only the correlation of scientific achievements and practical skills contributes to the formation of healthy environmental thinking and consciousness, as well as leads to changes in individual behavior and the formation of environmentally responsible communities.The factors that determine the ecological orientation of the educational process are determined. Among them: rapid production growth, excessive consumption, large amounts of waste, etc. create a significant burden on the planet's ecosystem. Responsible consumption and minimizing the negative impact on the environment is a conceptual way out of the crisis in which humanity is heading. Among the local but significant steps in overcoming it is ecodesign, which is based on the formation of products from eco-materials and the use of eco-technologies that take into account all stages of the product life cycle – from creation to disposal. The main purpose of ecodesign is to preserve natural resources.When mastering the profession, future teachers of labor training and technology in the process of project activities (including ecodesign) are offered the introduction of “upcycling” technology. The history of the phenomenon, stages of its appearance and realization in everyday life are considered. Modern world and domestic brands of the fashion industry, which profess the philosophy of reuse, are presented.The demonstration of the algorithm of realization of the educational and creative project of processing of textile products gives weight to results of research. Stages of search of technologies, design and actual and technological with use of various techniques which to all improve skills of students on designing and technology of tailoring are offered are offered. Thus, the main goal of ecologically oriented learning is achieved – the synthesis of theoretical principles and practical skills that enable the formation of ecological thinking of the future teacher.Key words: ecotechnologies, ecodesign, ecological culture, project activity, textile materials. У статті розглядається місце екологічної культури в системі цінностей сталого розвитку суспільства, зокрема, в процесі підготовки вчителів трудового навчання та технологій, які своєю чергою здатні реа-лізовувати екологічну освіту учнівської молоді. Зазначається, що лише кореляція наукових здобутків та практичних навичок сприяє формуванню здорового екологічного мислення та свідомості, а також призводить до змін у поведінці окремої особистості та формуванні екологічно відповідальних спільнот.Визначаються фактори, які зумовлюють екологічну спрямованість освітнього процесу. Серед них – швидкий ріст виробництва, надмірне споживання, велика кількість відходів тощо, що створюють зна-чне навантаження на екосистему планети. Відповідальне споживання та мінімізація негативного впли-ву на екологію є концептуальним виходом з екологічної кризи, в яку прямує людство. Серед локальних, але значимих кроків її подолання, є екодизайн, в основі якого лежить формотворення виробів з еко-матеріалів та із застосуванням екотехнологій, що враховують усі етапи життєвого циклу виробу – від створення до утилізації. При цьому головною метою екодизайну є збереження природних ресурсів.У процесі опанування професії майбутнім учителям трудового навчання та технологій під час реалізації проєктної діяльності (в тому числі з екодизайну) запропоновано впровадження технології «Апсай-клінг» («upcycling»). Розглянуто історію явища, етапи його появи й реалізації в побуті. Представлені сучасні світові й вітчизняні бренди індустрії моди, які сповідують філософію повторного використання.Вагомості результатам дослідження надає демонстрація алгоритму реалізації навчально-творчого проєкту переробки текстильних виробів. Пропонуються етапи пошуку технологій, проєктно-конструкторський та власне технологічний із використанням різних технік, які до всього удосконалюють навички студентів із конструювання та технології пошиття одягу. Таким чином досягається головна мета еколого спрямованого навчання – синтез теоретичних засад і практичних навичок, які уможливлюють формування екологічного мислення майбутнього вчителя.Ключові слова: екотехнології, екодизайн, екологічна культура, проєктна діяльність, текстильні матеріали.

У тезах наведені основні вимоги сучасності до системи освіти, головні ідеї трансформації системи освіти для стійкого розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21251
В тезисах представлены основные требования современности к системе образования, главные идеи трансформации системы образования для устойчивого развития. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21251
In theses the basic requirements of the present to an education system, the main ideas of transformation of an education system for a sustainable development are presented. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21251

Сучасний етап соціально-економічного розвитку характеризується значним впливом людства на довкілля. Зміна клімату, дефіцит питної води, ерозія ґрунтів, генетичне та електромагнітне забруднення середовища тощо призводять до того, що країни та світова спільнота змушені шукати нові шляхи зменшення екодеструктивного впливу людини на природу. У зв’язку з цим з’являється необхідність удосконалення методичних підходів до підвищення рівня мотивації до екологічно спрямованої діяльності та формування екологічного мислення суспільства.

Основним джерелом планетарної екологічної кризи є стан суспільної свідомості. Інерція безвідповідального перед минулими й прийдешніми поколіннями відношення людини до природи є спадщиною ментальності, що тисячоліттями визнавала за норму експлуатацію людиною природи і собі подібних. Новий час і індустріальна цивілізація лише загострила цю пробему, формуючи «одномірну людину», підвладну технократичному правлінню, без реальної свободи вибору. Західне суспільство в останні десятиліття долає цю пробему, але реанімація споживацької, суто біологічної ментальності нині охоплює всі неблагополучні суспільства країн, що розвиваються, до яких нині віднесена й Україна. Постіндустріальна інформаційна ера відкриває можливості солідаризації всього людства перед різноманітними викликами сучасності, оздоровчого впливу на маргінальні верстви і регіони планети, але лише за умови, що технократичний світогляд і суб’єкт-об’єктне відошення людини до людини і природи буде змінено на антропоценричний інтерсубєктивний стиль спілкування.

Невинський, О. Г. Екологізація технічної освіти: можливі підходи до вирішення проблеми / О. Г. Невинський, В. В. Мащенко // Матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. "Проблеми екології та енергозбереження в суднобудуванні". – Миколаїв : НУК, 2013.
Розглядаються основні напрями роботи кафедри екологічної хімії НУК імені адмірала Макарова щодо розвитку у студентів екологічного мислення.