Journal articles on the topic 'Миколаївський регіон'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Миколаївський регіон.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 27 journal articles for your research on the topic 'Миколаївський регіон.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Лагодієнко, Володимир Вікторович. "Продовольча безпека Причорноморського регіону: стан, тенденції, перспективи." Economic and food security of Ukraine, no. 3-4 (March 6, 2019): 16–25. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1282.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз кількісних значень індикаторів продовольчої безпеки трьох областей Причорноморського регіону - Миколаївської, Одеської, Херсонської. Виявлено, що в звітному періоді в Миколаївській і Одеській областях середній показник енергетичної цінності споживаних продуктів харчування був вище порогового значення, але - нижче середнього по країні. При цьому домогосподарства I, II і IV децильних груп Миколаївській області стикалися з проблемою тимчасового недоїдання. Встановлено, що харчовий раціон жителів Причорноморського регіону - незбалансований за основними поживними речовинами - не виконується умова про частку протеїнів в харчовому раціоні (їжа тваринного походження - 55% від 2500 кал). Нижче норми споживаються продукти харчування зі вмістом вітамінів - свіжі фрукти, ягоди та виноград. Відзначається, що в Одеській і Херсонській областях фактичне значення індикатора «частка витрат на продовольство в структурі сукупних витрат домогосподарств» виявився близьким до граничного значення. Прямим наслідком скорочення споживання основних продуктів харчування і критично низького рівня економічної доступності продовольства для жителів областей Причорноморського регіону є низька фактична ємність більшості сегментів продовольчого ринку.В областях Причорноморського регіону дефіцитними видами продовольства є: м'ясо та м'ясопродукти, риба та рибні продукти, цукор. Інші види продовольства не є дефіцитними. Такий стан вказує на порушення принципів територіальної спеціалізації аграрного виробництва. З'ясовується, що, починаючи з 2000 р., виробництво сільськогосподарської продукції в Причорноморському регіоні демонструє тенденцію до зростання. Однак рівень економічної доступності продовольства - критично низький.Виходячи з цього, робиться висновок, що для досягнення задовільного рівня продовольчої безпеки Причорноморського регіону необхідно перейти від стимулювання пропозиції аграрної продукції до стимулювання продовольчого попиту. Також перспективним є розвиток продуктових подкомплексов дефіцитної продукції, розміщення яких відповідає принципам територіальної спеціалізації.
2
Talalayev, K. O., V. S. Goidyk, R. S. Vastyanov, and A. V. Todorova. "ДИНАМІКА ЗМІН ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ З ТУБЕРКУЛЬОЗУ В ОБЛАСТЯХ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ ТА В УКРАЇНІ В ПЕРІОД З 2006 ДО 2018 рр." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (October 17, 2019): 10–22. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10475.
Full textAbstract:
Мета: проаналізувати епідемічну ситуацію з туберкульозу в Україні та, зокрема, в Причорноморському регіоні (Одеська, Миколаївська та Херсонська області) в період з 2006 до 2018 р. за показниками захворюваності на нові випадки та рецидиви туберкульозу, туберкульоз легень з бактеріовиділенням, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекцію туберкульоз+ВІЛ, а також поширеності та летальності від туберкульозу та ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ.
Матеріали і методи. Для проведення цього дослідження використано аналітично-статистичні матеріали щодо туберкульозу, оприлюднені на офіційному сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Результати. З 2012 р. показник захворюваності на туберкульоз в Україні щороку знижувався в середньому на 4,2 %. Проте в Одеській області в період з 2011 до 2018 р. захворюваність на туберкульоз зросла на 30,3 %. Інтенсивний показник захворюваності на ко-інфекцію ТБ+ВІЛ в Україні збільшився на 21 % в період з 2011 до 2017 р. Зниження поширеності та летальності від туберкульозу в Україні спостерігають з 2006 до 2017 р. та з 2012 до 2017 р. відповідно.
Висновки. З 2011 до 2017 р. захворюваність на туберкульоз (нові випадки та рецидиви), туберкульоз легень з бактеріовиділенням, вперше діагностований туберкульоз, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекція туберкульоз+ВІЛ в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях щороку перевищували відповідні середні показники по Україні.
У Причорноморському регіоні, за винятком Одеської області, та в Україні в цілому з 2012 до 2017 р. простежується тенденція до зниження летальності від туберкульозу.
Летальність від ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ в Одеській та Миколаївській областях щороку перевищувала показник по України у середньому в 2,6 та 3,2 раза відповідно.
3
Довгаль, Олена Валеріївна. "Виробничий потенціал сільських територій: стан та рівень використання в умовах забезпечення продовольчої безпеки регіону." Economic and food security of Ukraine, no. 3-4 (March 6, 2019): 65–73. http://dx.doi.org/10.15673/efs.v6i3-4.1288.
Full textAbstract:
У статті досліджується сучасний стан виробничого потенціалу сільської місцевості регіону, аналізується рівень його використання з точки зору забезпечення продовольчої безпеки. Визначено, що зі збільшенням частки сільськогосподарських підприємств у валовій продукції підвищується рівень використання виробничого потенціалу (продуктивності праці) сільських районів Чорноморського регіону.Аналіз матеріально-технічного забезпечення сільгоспвиробників дозволив з'ясувати, що фактором інтенсифікації виробництва і, відповідно, зростання продуктивності праці (підвищення рівня використання виробничого потенціалу) є не тільки наявність певну кількість сільськогосподарської техніки, а саме її потужність.Пояснюючи низький рівень використання виробничого потенціалу сільських районів Одеської області і його порівняно високу цінність в Миколаївській і Херсонській областях, є рівень застосування іригаційних систем. Аналіз статистичних даних показав, що існує значна невідповідність між наявністю машин і пристроїв для зрошення і наявністю водяних насосів і насосних станцій на сільськогосподарських підприємствах в Одеській області. Особливістю сучасного стану використання водних ресурсів в степовій зоні України є значне зниження дебіту води в поверхневих водоймах - річках, ставках, озерах. Найбільший рівень еластичності між досліджуваної функцією і фактором спостерігається в Миколаївській області - при збільшенні частки сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції збільшується на 335,4 грн. (на людину). Найнижча еластичність в Одеській області. Встановлено, що високий рівень продуктивності праці на аграрних підприємствах Прічноморского району в порівнянні з рівнем сільськогосподарської техніки обумовлений специфікою розселення сільських територій відповідних регіонів - історично однією з найбільш низької щільності населення на одиницю території. ,Пояснюючи низький рівень використання виробничого потенціалу сільських районів Одеської області і його порівняно високу цінність в Миколаївській і Херсонській областях, є рівень застосування іригаційних систем. Існує значна невідповідність між наявністю машин і пристроїв для поливу і наявністю водяних насосів і насосних станцій на сільськогосподарських підприємствах в Одеській області.
4
Malynovska, Natalia, Oleksandr Shtyrov, and Nataliia Holovashchenko. "НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ ЯК МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАД." Public Administration and Regional Development, no. 10 (December 28, 2020): 1164–97. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.10.09.
Full textAbstract:
У статті розглянуто нормативну грошову оцінку земель як один із механізмів стимулювання розвитку громад в умовах децентралізації, в умовах формування ринку землі.
Акцентовано увагу на важливості проведення оціночних робіт з грошової оцінки земель, оскільки це є економічний механізм земельних відносин, приватизації земельних ділянок, земельно-іпотечного кредитування, оподаткування та становлення ринку землі в цілому. Зазначено, що проблемність ситуації полягає у тому, що всі суб’єкти земельних відносин погоджуються з тим, що земля має свою ціну, але існують розбіжності у методичних підходах до нормативно - грошової оцінки, а отже і у практичній реалізації. Привернуто увагу до того, що продуктивні властивості земельного простору визначаються його географічним розташуванням, а отже, вже завдяки цьому, за умов розумного використання повинні сприяти соціально-економічному розвитку громади.
Проаналізовано сутність, зміст та сфери застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, простежено регуляторний та стимулюючий характер нормативної грошової оцінки земель на рівні громади, наведено інформацію щодо переконливості значення нормативно - грошової оцінки для громади на прикладі селища Святомиколаївка Вітовського району Миколаївської області, узагальнено досвід роботи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо нормативно - грошової оцінки.
Звертається увага на соціально-економічне значення нормативно - грошової оцінки, оскільки обґрунтованість оцінки земельних ділянок захищатиме інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки.
На прикладі технічної документації з нормативної грошової оцінки селища Святомиколаївка Вітовського району Миколаївської області показано переваги виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель з різних аспектів, розширено уявлення про регуляторний та стимулюючий характер нормативно - грошової оцінки, про її практичне значення, про важливість актуалізації нормативно - грошової оцінки.
Як висновок, зазначено, що з метою активізації оціночної діяльності та актуалізації нормативної грошової оцінки земель різного призначення варто: посилити роз’яснювальну роботу серед учасників земельного ринку щодо необхідності та доцільності нормативної грошової оцінки з метою прискорення реформ, у тому числі стимулювання економічного розвитку регіонів України, соціально-економічного розвитку громад; оперативно та зрозуміло висвітлювати діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо земельної політики.
5
Spatar, O. V. "Особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївського регіону." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 128–31. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.23.
Full textAbstract:
У статті досліджено особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївської області. Виконано аналіз екологічної безпеки та надійності експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу підприємства «Укрхімтрансаміак». Визначено, що для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу передбачено автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю та мікропроцесорної техніки.
6
Ковальська Л.Л., Голодюк Г.І., and Кривов’язюк Б.І. "АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНІВ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ." Економічний форум 1, no. 1 (February 26, 2021): 61–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-8.
Full textAbstract:
У статті проведено аналітичне дослідження розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Проаналізовано передумови забезпечення розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Зокрема, такі показники як кількість підприємств за видами економічної діяльності; кількість підприємств, які здійснювали діяльність із роздрібної торгівлі за видами економічної діяльності; кількість об’єктів торгівлі (загалом, у містах та селищах міського типу, у сільській місцевості); торгова мережа об’єктів роздрібної торгівлі (в розрізі магазинів, аптек та автозаправних станцій); забезпеченість об’єктами роздрібної торгівлі (всього, магазинами, торговою площею). Здійснено аналіз результатів розвитку підприємництва в сфері торгівлі. У даному напрямів проаналізовано такі показники як оборот роздрібної торгівлі; роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі за видами економічної діяльності; індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі. Проведено комплексну оцінку розвитку підприємництва регіонів держави в сфері торгівлі. Здійснено групування регіонів держави за рівнем передумов, результатів та розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Аналітичні дослідження показали, що найвищий рівень розвитку підприємництва у сфері торгівлі спостерігається у м. Києві. До групи регіонів із середнім рівнем розвитку підприємництва в сфері торгівлі віднесено Донецьку, Київську, Львівську, Одеську, Харківську області. Такі регіони держави як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області потрапили до групи із низьким рівнем розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Узагальнено висновки, що спостерігається група регіонів, які володіють потенційними можливостями та передумовами щодо забезпечення високого рівня розвитку підприємництва в сфері торгівлі та водночас, мають невисокі показники результативності, що вказує на необхідність прийняття обґрунтованих рішень по підвищенню ефективності їх використання.
7
Rudenko, Dariia, and Anatolii Kucher. "Оцінка й аналіз ресурсоощадності водокористування в регіонах України." Journal of Innovations and Sustainability 5, no. 1 (November 10, 2021): 02. http://dx.doi.org/10.51599/is.2021.05.01.02.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження, результати якого представлено в цій статті, є проведення комплексної оцінки ощадливості використання водних ресурсів регіонів України та аналіз її динаміки за 2016–2020 рр. як підґрунтя для сталого управління водокористуванням.
Результати. У цьому дослідженні розраховано та проаналізовано значення інтегральних показників ступеня ощадливості використання водних ресурсів для кожної області України за кожний рік досліджуваного періоду. За відповідними результатами сформовано річні рейтинги областей. Проведено групування регіонів України за комплексною оцінкою рівня ресурсоощадності водокористування регіонів, що ґрунтується на «психофізичній шкалі бажаності», в основі якої лежить узагальнена функція бажаності Харрінгтона. Так, у 2020 р. всі області за цим показником об’єднано в такі групи: (1) дуже високий рівень ресурсоощадності водокористування: Полтавська, Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Тернопільська, Житомирська області; (2) достатній рівень ресурсоощадності водокористування: Чернівецька, Рівненська, Київська, Одеська, Чернігівська, Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Закарпатська, Луганська області; (3) середній (задовільний) рівень ресурсоощадності водокористування: Львівська, Запорізька, Херсонська області.
Наукова новизна. Презентовано й апробовано методику для комплексної оцінки ощадливості використання водних ресурсів регіонів, що дало змогу проаналізувати ресурсоощадність водокористування в областях України. Установлено, що в цілому за досліджуваний період майже в половині випадків (48,3 %) зафіксовано достатній рівень ресурсоощадності водокористування, у 40,8 % випадків – дуже високий рівень ресурсоощадності водокористування, а в 10,9 % випадків – середній (задовільний) рівень ресурсоощадності водокористування.
Практична цінність. Результати дослідження можна застосувати для виявлення резервів підвищення ресурсоощадності водокористування в регіонах України, а також для оцінювання та прогнозування рівня ресурсоощадності водокористування.
8
Соловйов, С. О., І. В. Дзюблик, and О. П. Мінцер. "ПРОГНОСТИЧНА МОДЕЛЬ ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ COVID-19 В УКРАЇНІ." Medical Informatics and Engineering, no. 2 (July 13, 2020): 70–78. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11176.
Full textAbstract:
Представлено визначення особливостей і розроблення моделі прогнозування епідемічного процесу COVID-19 в Україні на основі наявних епідеміологічних даних та існуючих тенденцій. Моделювання епідемічного процесу COVID-19 базувалося на класичній епідеміологічній моделі. Основний параметр моделі — параметр передавання SARS-COV2 був визначений чисельно з використанням наявних епідеміологічних даних: щоденних звітів Міністерства охорони здоров'я України про абсолютну кількість хворих на COVID-19. Числове визначення параметра передавання SARS-COV2 за абсолютною кількістю хворих на COVID-19 у кожному регіоні та в Україні показало тенденцію до зменшення з часом. Апроксимація отриманих числових значень параметру передавання SARS-COV2 здійснювалась між 07 квітня та 02 травня 2020 року за допомогою експоненціальної функції. Результати прогностичного моделювання показали, що до кінця літа 2020 року очікується близько 25 тис. випадків COVID-19, а пік захворюваності припадає на час дослідження (28 квітня — 05 травня 2020 року). Крім того, дослідження дозволили проаналізувати інтенсивність епідемічного процесу в різних регіонах України на підставі обчислених середніх значень передавання SARS-COV2 у період з 07 квітня по 02 травня 2020 року. Було визначено, що найбільш інтенсивний епідемічний процес у Харківській, Луганській і Миколаївській областях, який може бути корисною інформацією для прийняття відповідних управлінських рішень щодо поглиблення заходів карантину в цих регіонах. Прогнозування можливих наслідків впровадження різних програм контролю COVID-19 передбачає комплексне вивчення епідемічного процесу захворювання в цілому та протягом певних періодів часу з подальшою побудовою адекватної моделі прогнозування. Нами запропоновано просту прогностичну модель, але ефективний інструмент для прогнозування епідемічного процесу COVID-19, що може бути корисним у практичній роботі медичних працівників.
9
Тригуб, Олександр, and Тимур Михайловський. "З думкою про допомогу: АРА на Півдні України у 1921-1923 рр." Старожитності Лукомор'я, no. 2 (September 8, 2020): 47–77. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.2.24.
Full textAbstract:
Розкрито діяльність однієї з ключових міжнародних організацій допомоги у південноукраїнському регіоні – Американської адміністрації допомоги (АРА).
Протягом квітня-червня 1922 р. АРА організувала мережу їдалень у Миколаївській та Одеській губерніях (820), де харчувалося 192774 дітей і 1045 дорослих. Також сухі пайки й обіди отримували діти та дорослі закритих установ (дитячих будинків, лікарень, санаторіїв, студентських їдалень тощо). Загалом отримували допомогу 427624 особи.
Окрім харчування АРА розподіляла продуктові та речові посилки, надавала медичну допомогу (організація медичних пунктів, лазень, поставки медикаментів, лікування хвороб, профілактика захворювань, поширення медичної літератури тощо).
АРА завершила свою роботу у червні 1923 р., а 15 липня 1923 р. було ліквідовано український осередок організації і 20 липня 1923 р. було закрито центральний офіс місії у Москві.
10
Бойко, Т. О. "Епіфітні лишайники природних та штучних лісових насаджень Єланецько-Інгульського регіону (Україна, Миколаївська та Кіровоградська обл.)." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 126 (2015): 180–87.
Find full text
11
Бойко, Т. О. "Епіфітні лишайники природних та штучних лісових насаджень Єланецько-Інгульського регіону (Україна, Миколаївська та Кіровоградська обл.)." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 126 (2015): 180–87.
Find full text
12
Бойко, Т. О. "Епіфітні лишайники природних та штучних лісових насаджень Єланецько-Інгульського регіону (Україна, Миколаївська та Кіровоградська обл.)." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 126 (2015): 180–87.
Find full text
13
Бойко, Т. О. "Епіфітні лишайники природних та штучних лісових насаджень Єланецько-Інгульського регіону (Україна, Миколаївська та Кіровоградська обл.)." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 126 (2015): 180–87.
Find full text
14
Бойко, Т. О. "Епіфітні лишайники природних та штучних лісових насаджень Єланецько-Інгульського регіону (Україна, Миколаївська та Кіровоградська обл.)." Лісівництво і агролісомеліорація, Вип. 126 (2015): 180–87.
Find full text
15
Kubarieva, I. V., A. V. Volkova, and A. A. Nozdrina. "АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ХРОНІЧНОГО ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ С В УКРАЇНІ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (June 12, 2019): 87–93. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10185.
Full textAbstract:
Мета роботи. Здійснити аналіз структури та динаміки соціально-медичних показників хронічного вірусного гепатиту С (ГС) в Україні.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано методи маркетингового аналізу, аналітичний, порівняльний методи та узагальнення інформації.
Результати й обговорення. За результатами аналізу визначено, що близько 75 % випадків хронічного ГС у світі припадає на країни з низьким і середнім рівнями доходу. В Україні реєструють близька 47 157 випадків на рік, частка ГС серед усіх захворювань в Україні складала у 2013 р.— 0,063 %, у 2017 р. – 0,087 % і має тенденцію до збільшення.
Наведено результати аналізу поширення ГС в Україні. Найбільш високі показники у Запорізькій та Миколаївській областях. Розраховано середній темп приросту показників поширення, який склав 7,4 % щорічно. Проаналізовано структуру вікового розподілу захворювання, так у період 2013–2017 рр. на доросле населення припадало 98,78 % від усіх випадків, 0,31 % — на підлітків 15 –17 років і 0,92 % — на дітей від 0 до 14 років відповідно. Серед дітей віком 0–14 років визначено приріст випадків хронічного ГС на 13,25 %.
Висновки. Встановлено тенденція зростання кількості випадків хронічного ГС в період 2013–2017 рр., визначено виражене збільшення питомої ваги хронічного ГС серед усіх випадків захворювань України. В усіх регіонах спостерігається зростання кількості випадків даного захворювання. Особливу увагу слід приділити регіонам з високими показниками поширення та з високими темпами росту даного захворювання. Вакцини проти ГС не існує, отже основні зусилля необхідно зосередити на профілактиці, діагностиці та лікуванні даного захворювання. У зв’язку з цим все більшої значущості набуває розробка шляхів вдосконалення комплексного надання якісної медичної та ефективної фармацевтичної допомоги хворим на ГС.
16
H., Batenko. "SOUTH UKRAINIAN REGION: FRENCH COMPONENT AT THE END OF XVIIІ – XIX CENTURY." South Archive (Historical Sciences), no. 34 (October 7, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-34-1.
Full textAbstract:
The purpose of the work.The south of modern Ukraine has always been geographically and historically particularly interesting for researchers. Its geographical indicators make it possible to analyze theories of the origin of man, development, formation of human society under the influence of climatic conditions to its highest degree - its own independent state. The Soviet state’s rather popular concepts, designed to artificially unite and forcibly bring peoples together in tsarist Russia, have not withstood the test of time and history. The use of the concept of the South Ukrainian region requires a definition: we move freely through the territory of modern Kherson, Odessa, Mykolaiv, Zaporizhia regions and the Autonomous Republic of Crimea.Results and scientific novelty of the studyAccording to the chronology, scientists use the names Little Russia, New Russia, contained in primary sources, archival documents, memoirs, correspondence. The presence of the French component in the culture, history, mentality of the population of the region give grounds for reflections on demographic data. A relatively small number of representatives of France have influenced the culture, economy, domestic policy, self-identification of the inhabitants of our region. Accordingly, the German colony, the Swedish village, the Bulgarian, Greek settlements in the history of the region are present and studied, as for the French - there are no such clear characteristics.Key words:regional history, demographic research, South of Ukraine, French culture, education, religious factor. Мета роботи. Південь сучасної України географічно та історично завжди був особливо цікавим для дослідників. Його географічні показники дають можливість проаналізувати теорії виникнення людини, розвитку, формування людського суспільства під впливом кліматичних умов до його найвищої ступеня – власної незалежної держави. Достатньо популярні концепції, розраховані на штучне об’єднання та насильницьке зближення народів на території царської Росії, радянської держави не витримали випробування часом та історією. Використання поняття Південноукраїнський регіон вимагає визначення: ми вільно переміщуємося територією сучасних Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької областей та Автономною республікою Крим. Результати та наукова новизна дослідження. Присутність французької компоненти в культурі, історії, ментальності населення краю дають підстави для рефлексій, щодо демографічних даних. Відносно невелика кількість представників Франції справила вплив на культуру, економіку, внутрішню політику, самоідентифікацію мешканців нашого краю. Відповідно, німецька колонія, шведське село, болгарські, грецькі поселення в історії краю присутні і досліджуються, щодо французів – таких чітких характеристик немає. Ключові слова: регіональна історія, демографічні дослідження, Південь України, французька культура, освіта, релігійний чинник
17
Kuzmyshyna, Iryna, Kateryna Sukhomlin, Maria Zinchenko, Serhiy Volgin, Oleksandr Zinchenko, and Svitlana Dyakiv. "Сучасний стан біорізноманіття заплави та русла ріки Дністер у селах Липиці та Колодруби, ОТГ: Миколаївська міська громада, Львівська область (Україна)." Notes in Current Biology, no. 2 (February 3, 2022): 15–22. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.2.15-22.
Full textAbstract:
За результатами польових досліджень упродовж вегетаційного періоду 2021 р. у заплаві ріки Дністер у Стрийському районі Львівської області виявлено 118 видів судинних рослин і 76 видів тварин. Обстеження ділянки у с. Липиці та с. Колодруби здійснювали впродовж вегетаційного періоду 2021 р. (16.05.2021, 15.06.2021, 24.06.2021 та 03.08.2021 р.). Площа території дослі-джень уздовж правого та лівого берегів р. Дністер становить близько 1 га. Територія заплави вкрита високорослими травами (Heracleum sphondylium L., Glyceria notata Chevall., Phragmites australis (Cov.) Trin. ex Steud.), бур’янами (Arctium lappa L., A. tomentosum Mill., Echinocystis lobata (Michx.) Torr.et Gray, Veronica filiformis Sm.), заростями Rubus caesius L., чагарниками та деревами Salix alba L., S. acutifolia Willd., S. fragilis L., S. viminalis L., S. pentandra L.Розташування території досліджень у межах населених пунктів сприяло значній антропогенізацї рослинного покриву – або-ригенні види становлять 39,8 % від загальної кількості усіх визначених нами видів рослин, синантропні – 60, 2 %, зокрема, апофіти – 43,2 %, археофіти і кенофіти – 17,0 %, що свідчить про значну трансформованість спонтанної флори.Серед тварин відзначено молюсків Mollusca 6 видів, комах Insecta – 58 видів, земноводних Amphibia – 1 вид, птахів Aves – 10 видів, ссавців Mammalia – 1 вид. Всі тварини типові й численні в регіоні дослідження, серед них звичайні фонові види станов-лять 47,4 % від загальної кількості зареєстрованих, відносно велика частка шкідників лісу й саду (26,3 %) та кровососів (14,5 %). Територія дослідження зазнала значного антропогенного впливу. Синантропні рослини становлять 60,2 %, синантропні тварини – 11,8 %. Зареєстровані види не належать до регіональних, державних та міжнародних списків рідкісних видів.
18
Виноград, Н. О., and У. А. Шуль. "ПРОГНОЗУВАННЯ МОДИФІКАЦІЇ ПРИРОДНИХ КОМАРИНИХ ОСЕРЕДКІВ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ПІД ВПЛИВОМ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2021): 4–12. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12444.
Full textAbstract:
Початок нового тисячоріччя ознаменувався суттєвим зростання рівнів біологічних небезпек і загроз, незважаючи на прогрес і нові досягнення у боротьбі з інфекційними хворобами. Зміна кліматичних умов з тенденцією до збільшення середньобагаторічних температур зумовила перерозподіл і структурні зміни в ареалах поширення біологічних видів тварин, птахів, рептилій та багатьох інших компонентів, які формують паразитарні системи зооантропонозів. Просторові зміни ензоотичних територій з переформатуванням суперареалів зумовили зростання ризиків ураження населення збудниками особливо небезпечних природно-осередкових інфекцій та інвазій. З урахуванням існуючих тенденцій змін низки епідеміологічно значимих абіотичних і біотичних чинників, проаналізовано наявні та потенційні загрози для України внаслідок змін клімату й обумовлених цим просторових змін природних осередків, їх тривалості функціонування, появи нових збудників. Прогнозується поява нових патогенів і формування активних автохтонних природних і змішаних осередків комариних трансмісивних інфекцій, переважно дифузного типу. Є висока ймовірність укорінення на території держави нових збудників або високовірулентних генетичних варіантів ендемічних патогенів. Потенційну небезпеку становлять збудники гарячок Чикунгун’я, денге, Зіка, Західного Нілу (нові генотипи), а також малярії. Територіями ризику поширення гарячок денге, Чикунгун’я, а також малярії будуть АР Крим, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Чернівецька і Закарпатська області. Гарячка Західного Нілу розширить ареал з охопленням північних територій у зоні Полісся, а також є реальна загроза заміни цього збудника у західному регіоні на високовірулентний нейроінвазивний генотип внаслідок поширення останнього з території Румунії. Група комариних інфекцій стане домінуючою серед трансмісивних природно-осередкових інфекцій з переважанням полігостальних осередків.
19
Пінчук, Н. Г. "Патогенність та вірулентність ізолятів Erysipelothrix Rhusiopathiaе." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2018): 141–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.23.
Full textAbstract:
Erysipelothrix rhusiopathiae неоднорідний за здатністю до утворення токсинів, ферментів та інших факторів патогенності. У даній статті нами було охарактеризовано 54 польові ізоляти Erysipelothrix rhusio-pathiae, виділені з різних регіонів України, від різних видів тварин і встановлено, що 52 % ізолятів належить до середньо вірулентних; найменший відсоток (13 %) становлять високо вірулентні і 35 % – слабо вірулентні ізоляти. Необхідно зазначити, що високо вірулентні ізоляти були виділені від загиблих свиней Південного-Східного регіону України (Автономна республіка Крим із м. Севастополь, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області). Отримані результати досліджень стали підставою для відбору 7 високо вірулентних ізолятів Erysipelothrix rhusiopathiae, які можуть бути використані як контрольні при контролюванні якості вакцин живих та інактивованих проти бешихи свиней на лабораторних білих мишах.
Erysipelothrix rhusiopathiae is heterogeneous in the ability to form toxins, enzymes and other pathogenicity factors. Despite the fact that the pathogens of pigs’ erysipelas belong to the number of microorganisms that are easy to isolate and identify, without using complex diagnostic tools and techniques, the issue of the pathogenicity of Erysipelothrix rhusiopathiae and the presence of pathogenic factors involved in the mechanisms of the onset and development of pathological processes remains.
The material for the study was 47 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, isolated from pigs with a septic form of the disease, in chronic and atypical course of the disease, and from clinically healthy pigs; 2 isolates are isolated from poultry (laying hens); 3 – from turkeys; 2 – pigeons.
In this article we have studied and characterized 54 field Erysipelothrix rhusiopathiae isolates isolated from different regions of Ukraine from different species of animals and found that 52 % of isolates belong to medium virulent; the smallest percentage (13 %) is highly virulent and 35 %, respectively, weakly virulent isolates.
As a result of the studies, it was found that 7 isolates belonging to the group of highly virulent cultures Erysipelothrix rhusiopathiae (6 isolated from pathological material of dead pigs and 1 – from turkeys; Log LD50 was 1.7–2.2). A slightly lower virulence was found in 24 cultures of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from the pathological material of dead pigs and 2 from turkeys, 1 from chickens, 1 – from the pigeon; Log LD50 was 2.93–4.05. 17 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from pigs, 1 from laying hens and 1 from the pigeon were classified as weakly virulent (Log LD50> 6.0). It should be noted that highly virulent isolates were isolated from the dead pigs of the South-East region of Ukraine (Autonomous Republic of Crimea from Sevastopol, Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Kirovograd, Mykolayiv, Odesa and Kherson regions).
The obtained results of the research became the basis for selection of 7 highly virulent isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, which can be used as controls for controlling the quality of vaccines live and inactivated against white skinned pigs in laboratory white mice.
20
Шевніков, М. Я., В. М. Тищенко, and М. П. Костенко. "ВИВЧЕННЯ УЛЬТРАСКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ ПРОСА В ПОУКІСНИХ І ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.14.
Full textAbstract:
Наведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.
21
Vronska, L. V., and A. Ye Demyd. "ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ФЛАВОНОЇДІВ І ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ВІТЧИЗНЯНИХ ЗРАЗКІВ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 2, 2019): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10269.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення ТШХ- і ВЕРХ-профілів флавоноїдів і гідроксикоричних кислот вітчизняних зразків лікарської рослинної сировини листя шовковиці білої.
Матеріали і методи. Зразки сировини листя шовковиці білої було зібрано на початку червня 2015-2018 років в районах Тернопільської, Волинської, Харківської, Миколаївської областей, два зразки у різні роки було придбано у Польщі – харчова добавка (подрібнене листя) «Morwa biała» (APTEO NATURA, Польща).
У ТШХ-дослідженнях використовували хроматографічні пластинки Silica gel 60 F254 і хроматографічні камери (“Merck”, Німеччина), прилад для нанесення проб Linomat 5 (“CAMAG”, Швейцарія). При ВЕРХ-дослідженнях флавоноїдів і гідроксикоричних кислот застосовували рідинні хроматографи Agilent 1200 із детектором діодна матриця G1315D DAD Detector (“Agilent”, США) і Waters Alliance System 2690 з детектором діодна матриця Waters 996 (“Waters”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США), градієнтне елюювання.
Результати і обговорення. У результаті хроматографічних досліджень вітчизняних зразків листя шовковиці білої, зібраних у різних регіонах України, встановлено, що рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенова кислота є головними представниками флавоноїдів і гідроксикоричних кислот. Кверцитрин і ферулова кислота ідентифікуються, але їхній вміст є незначним, що узгоджується із даними літератури щодо фітохімічного аналізу польських, сербських, китайських, корейських, угорських зразків сировини. У ТШХ-профілях, крім зазначених БАР, присутні характеристичні інтенсивні зони, які, ймовірно, належать іншим флавоноїдам і гідроксикоричним кислотам. Аналогічно ВЕРХ-профілі також містять піки не ідентифікованих речовин, спектри поглинання яких є характерними для флавоноїдів і гідроксикоричних кислот.
Висновки. Отримані ТШХ- і ВЕРХ- хроматографічні профілі флавоноїдів і гідроксикоричних кислот є аналогічними для різних зразків і можуть бути використані для розробки методик ідентифікації ЛРС листя шовковиці білої та засобів на її основі. Рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенову кислоту слід обрати активними маркерами при наступній розробці методик ідентифікації даної ЛРС методом “хроматографічного відбитка”.
22
Лісогурська, Діна Володимирівна, Ольга Вікторівна Лісогурська, Світлана Володимирівна Фурман, and Леонора Олександрівна Адамчук. "ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ БДЖОЛОЗАПИЛЕННЯ ОСНОВНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЕНТОМОФІЛЬНИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 92–98. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.16.
Full textAbstract:
Досліджена забезпеченість бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні (соняшник, гречка, ріпак) та науково обґрунтована необхідність його використання в аграрному виробництві. Згідно із завданнями дослідження, розрахована структура посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні у 1990 та 2020 р., проаналізовано динаміку посівних площ основних сільськогосподарських ентомофільних культур, чисельності бджолиних сімей в Україні за період з 1990 по 2020 р. та урожайність соняшнику та ріпаку в Україні за останні п’ять років (2017–2020 рр.). Розрахована кількість бджолиних сімей, яка припадає на 1 гектар соняшнику, ріпаку та гречки і проаналізована забезпеченість їх бджолозапилення. Для цього були використані дані Державної служби статистики України щодо наявності бджолосімей, посівних площ соняшнику, ріпаку та гречки за останні тридцять років (1990–2020 рр.) без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. Аналіз забезпеченості бджолозапилення основних сільськогосподарських ентомофільних культур в Україні показує, що на 1 га гречки припадає 13,5 бджолиних сімей, ріпаку – 3,4, соняшнику – 0,4. Наявним бджолиним сім’ям критично не вистачає нектару з гречки для повноцінного взятку, а для повноцінного запилення соняшнику – не вистачає бджолиних сімей. Хоч у середньому в країні вистачає бджолиних сімей для запилення ріпаку озимого, але оскільки розподіл їх нерівномірний, то у деяких областях їх не вистачає, зокрема, у Волинській, Чернігівській, Одеській, Херсонській, Тернопільській, Львівській, Київській. У цих областях на 1 га цієї культури припадає від 0,9 до 1,8 бджолиних сімей. Найбільш складна ситуація в Україні із запиленням соняшнику, особливо у одинадцяти областях (Луганська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Київська, Миколаївська, Харківська, Чернігівська та Донецька), у яких на 1 га посівів цієї культури припадає від 0,1 до 0,4 бджолині сім’ї. На Полтавщині та Черкащині цей показник на рівні нижньої межі (0,5), у решти регіонів коливається в межах 0,6–22,8. Така ситуація, поряд з іншими чинниками, негативно позначається на урожайності соняшнику та ріпаку в Україні. Застосування керованого бджолозапилення, на відміну від екстенсивного шляху виробництва, дозволить уникнути нераціонального використання ґрунту, як одного з найважливіших природних ресурсів держави.Це забезпечить економічне зростання, а також сприятиме реалізації державної екологічної політики України.
23
N.V., Vychalkovska, and Alforova A.V. "INTRA- AND INTERPOPULATION SHELL VARIABILITY OF TERRESTRIAL MOLLUSC BREPHULOPSIS CYLINDRICA FROM THE NORTHERN BLACK SEA COAST REGION." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-4.
Full textAbstract:
The study of the limits of variability of terrestrial mollusks in natural populations and the distribution of the whole spectrum of variability into genetic and ecological components is one of the most important tasks of evolutionary ecology and ecogenetics of these organisms. The authors who studied the malacofauna of this species have repeatedly pointed to the wide range of geographical (interpopulation) variability of conchological characteristicsof mollusks of the genus Brephulopsis. Of particular interest are the features of the populations of the Northern Black Sea coast of Ukraine, where this species is widespread and occupies a variety of geoclimatic characteristics of the territory. The population of the species was first discovered near Lake Solonets-Tuzla near the village Rybakivka of the Berezansky districtof the Mykolaivregion.Based on the measurementsdataof the shell from the first detected population of B. cylindrica from the vicinity of Lake Solonets-Tuzla (C), the limits of variability of traits were determined. The maximum indicator of the width of the shell from the population of Solonets-Tuzla was the largest among those known in the region, thus influencing the conchological characteristics of the species as a whole.Ithas beenconfirmed that shell indicators are under close genetic control within each individual population. In terms of apex height, no significant differences found between all studied populations. Apex indicators are under a high level of genetic control.The study of conchological indicators of each newly identified population of terrestrial mollusks allows clarifying the identification indicators of the species. Microevolutionary processes in B. cylindrica populations of the Northern Black Sea coast are active, specific and depend on localization factors. The variety of conditions contributes to the intensification of evolutionary processes in populations and the acquisition of significant differences in conchological characteristics. There is a tendency to approximate the absolute values of shell height in populations located in similar geoclimatic conditions that affect growth processes.Key words:Northern Black Sea coast, Brephulopsis cylindrica, local population, intrapopulation variability, interpopulation variability,shell. Вивчення меж мінливості наземних молюсків уприродних популяціях та розподіл всього спектру мінливості на генетичну та екологічну складові є однією із найважливіших задач еволюційної екології та екогенетики цих організмів. Автори, які вивчали малакофауну цього виду, неодноразово вказували на широкі межі географічної (міжпопуляційної) мінливості конхологічних ознак представників молюсків роду Brephulopsis, що відіграє значну роль у дослідження еволюційних процесів. Разом з тим, зміни екології молюсків являє собою екстраполяцію екологічних змін макроценозу. Особливий інтерес викликають особливості популяцій Північного Причорномор’я України, де цей вид поширений і займає різноманітні за своїми гео-кліматичними характеристиками території. Популяція виду була вперше виявлена поблизу оз. Солонець-Тузли біля с. Рибаківка Березанського р-ну Миколаївської області.На основі даних вимірювань черепашки з вперше виявленої популяції В. cylindrica з околиць оз. Солонець-Тузли (С) визначено межі мінливості ознак. Максимальний показник ширини черепашкиіз популяції Солонець-Тузли виявився найбільшим серед відомих в регіоні, таким чином впливаючи на конхологічні характеристики виду загалом.Підтверджено, що показники черепашки знаходяться під ретельним генетичним контролем в межах кожної окремої популяції. За показниками висоти апекса не виявлено статистично достовірних відмінностей між всіма дослідженими популяціями. Показники апекса знаходяться під високим рівнем генетичного контролю.Дослідження конхологічних показників кожної нової виявленої популяціїназемних молюсків дозволяє уточнити ідентифікаційні показники виду. Мікроеволюційні процеси в популяціях B. cylindricaПівнічного Причорномор’я активні, специфічні та залежать від факторів локалізації. Різноманіття умов сприяє активізації еволюційних процесів упопуляціях та надбанню значних розбіжностей за конхологічними ознаками. Відмічається тенденція до наближення абсолютних показників висоти раковини у популяцій, розташованих в схожих геокліматичних умовах, які впливають на ростові процеси.Ключові слова:Північне Причорномор’я, Brephulopsiscylindrica, локальна популяція, внутрішньопопуляційна мінливість, міжпопуляційна мінливість, черепашка.
24
Orlovskiy, V. О., М. М. Shinkaruk-Dykovytska, and I. V. Gunas. "МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ МАЛИХ КУТНІХ ЗУБІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КЕФАЛОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВІКІВ ІЗ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8737.
Full textAbstract:
Згідно з літературними даними, розробка різноманітних діагностичних моделей повинна бути адаптована до населення конкретного регіону.Мета дослідження – побудувати і провести аналіз регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України.Матеріали і методи. Проведено комп’ютерно-томографічне дослідження малих кутніх зубів із наступними одонтометрією і кефалометрією. 200 практично здоровим чоловікам-мешканцям різних адміністративно-територіальних регіонів України (північний регіон – 32 мешканці з Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей; південний регіон – 33 мешканці з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та АР Крим; центральний регіон – 64 мешканці з Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської та Дніпропетровської областей; західний регіон – 36 мешканців із Волинської, Рівненської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Закарпатської та Івано-Франківської областей; східний регіон – 35 мешканців із Харківської, Донецької та Луганської областей). Побудову регресійних моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів залежно від кефалометричних показників, проводили за допомогою ліцензійного статистичного програмного пакета Statistica 6.1.Результати досліджень та їх обговорення. За допомогою регресійного аналізу на основі особливостей кефалометричних показників, краніотипу і типу обличчя ми побудували достовірні моделі (із коефіцієнтом детермінації R2 більшим ніж 0,5) індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп у практично здорових чоловіків північного, південного, західного і східного адміністративно-територіальних регіонів України. У більшості випадків, незалежно від регіону, моделі мезіо-дистальних розмірів коронки і шийки малих кутніх зубів побудовані для верхньої, а висоти коронок – для нижньої щелепи. До побудованих моделей індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп із коефіцієнтом детермінації більше 0,5 найчастіше входять: у чоловіків північного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – поперечна дуга і ширина ротової щілини (по 10,5 %) та ширина основи носа, ширина нижньої щелепи і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 7,9 %); до моделей присінково-язикових розмірів – висота верхньої частини обличчя (16,0 %), найбільша довжина голови, довжина тіла нижньої щелепи зліва і морфологічна довжина обличчя (по 12,0 %); до моделей висоти коронок – зовнішньоочна ширина (18,7 %) та поперечна дуга і довжина тіла нижньої щелепи зліва (по 12,5 %); у чоловіків південного регіону України до моделей висоти коронок – висота лоба (17,6 %), найбільший обхват голови, ширина основи носа, міжочноямкова ширина і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,8 %); у чоловіків західного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – найбільший обхват голови і відстань між назіон та міжрізцевою точкою (по 14,8 %), поперечна дуга, ширина ротової щілини і довжина тіла нижньої щелепи справа (по 11,1 %); у чоловіків східного регіону України до моделей мезіо-дистальних розмірів – сагітальна дуга, ширина ротової щілини і висота лоба (по 12,8 %), середня ширина обличчя (10,3 %) і довжина тіла нижньої щелепи зліва (7,7 %); до моделей присінково-язикових розмірів – поперечна дуга, ширина ротової щілини, зовнішньоочна ширина, ширина нижньої щелепи і довжина носа (по 14,3 %).Висновки. На основі особливостей кефалометричних показників та типу голови й обличчя у практично здорових чоловіків із різних адміністративно-територіальних регіонів України розроблені достовірні регресійні моделі індивідуальних лінійних розмірів малих кутніх зубів верхньої і нижньої щелеп.
25
Мігай, Наталя. "ЛОГІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК РУШІЙНА СИЛА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ." Економіка та суспільство, no. 36 (February 22, 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-36-18.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням стану та розвитку складових логістичного потенціалу регіону. Досліджено важливість розрахунку Індексу ефективності логістики як інструменту вимірювання рейтингової позиції країни та регіонів серед світової спільноти. Визначено та проаналізовано стан основних структурних складових логістичного потенціалу Миколаївської області (транспортний, складський, транзитний, кадровий, споживчо-збутовий, маркетинговий, цифровий, просторовий). Вказані його переваги, недоліки, а також вплив на економічні показники інших пов’язаних галузей та секторів економіки. Окреслено ключові аспекти розвитку логістичного потенціалу Миколаївської області та вказано на те, що саме інтеграція зусиль на даному напрямі дозволить впроваджувати інноваційні рішення у виробничих процесах, транспорті, сфері комунікацій, бізнесі і сприятиме інноваційному розвитку регіону.
26
Mikhailova, T. M., M. V. Ogloblina, S. G. Strigul, and M. M. Andriyuk. "ПРОФІЛЬ БЕЗПЕКИ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ФОНІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ." Вісник наукових досліджень, no. 1 (April 28, 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.1.8761.
Full textAbstract:
Незважаючи на тенденцію щодо стабілізації показників захворюваності на туберкульоз і смертність від цієї хвороби, епідситуація з приводу туберкульозу (ТБ) в Україні є нестійкою. Проведення повноцінної хіміотерапії, особливо при використанні стандартних курсів, може обмежуватися розвитком побічних реакцій протитуберкульозних препаратів (ПР ПТП), що вимагає від лікаря постійної оцінки ризику, користі та співвідношення ризику/користі при призначенні ПТП, моніторингу ПР, їх профілактику та лікування для того, щоб мінімізувати відхилення від стандартних схем хіміотерапії, зважаючи на тяжкі наслідки туберкульозу як для пацієнта, так і для суспільства.Мета дослідження – вивчити профіль безпеки ПТП, а також дослідити, проаналізувати й узагальнити інформацію про побічну дію протитуберкульозних препаратів за підсумками моніторингу в м. Миколаїв та Миколаївській області в 2016 р.Матеріали і методи. Проведено первинний аналіз повідомлень про випадки побічної дії лікарських препаратів різних фармакологічних груп, які отримали за формою № 137/о медичної статистичної звітності МОЗ України від лікарів ЛПУ м. Миколаїв та Миколаївської області за 2016 р.Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу випадків ПР ЛЗ показали, що з 912 картповідомлень про ускладнення фармакотерапії 314 повідомлення стосувалося ПТП, що склало 34,4 % від загальної кількості випадків небажаних реакцій ЛЗ. Більшість випадків ускладнень ПТП, зареєстрованих у регіоні, складають передбачені реакції у вигляді порушення функції шлунково-кишкового тракту (38 %), опорно-рухового апарату (19 %), алергічні ураження з боку шкіри та її дериватів (15 %) та ототоксичність (10 %). При цьому в 86,6 % випадків для купірування ПР потрібна медикаментозна корекція, а 20,1 % пацієнтів потребує відміни ЛЗ. Встановлено, що прояви ПР виникали в дорослих пацієнтів чоловічої статті (63,4 %) у віці 31–45 років (44,8 %) при проведенні протитуберкульозної терапії протягом перших 15 діб (54,2 %). Препаратами-“лідерами” в плані виникнення ПР є: “Піразинамід” (24,5 %), “Протіонамід” (17,2 %) та “Етіонамід” (13,7 %).Висновки. Результати представленого аналізу підкреслюють гостроту проблеми ускладнень протитуберкульозної терапії і необхідність розробки адекватних методів їх фармакокорекції, що сприятимете зменшенню переривань хіміотерапії, підвищенню її ефективності та поліпшенню прихильності до лікування згаданої категорії хворих.
27
Kotykova, Olena, Mykola Babych, and Olena Pohorielova. "Втрати продовольства та харчові відходи в ланцюзі створення вартості продовольства в Україні." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, September 20, 2020, 191–220. http://dx.doi.org/10.51599/are.2020.06.03.11.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є встановлення обсягу втрат продовольства та харчових відходів в Україні за 2016 р., що дозволить у подальшому розробити пропозиції щодо зменшення обсягу втрат продовольства та харчових відходів. Для досягнення поставленої мети визначено обсяг втрат продовольства та харчових відходів у розрізі видів продукції та регіонів на кожному етапі ланцюга створення вартості продовольства (харчовий ланцюг) у фізичному обсязі та кілокалоріях.
Методологія / методика / підхід. Фактичні обсяги втрат продовольства та харчових відходів обчислюються за даними офіційної статистики України за методологією ФАО, яка базується на розрахунках елементів постачання (виробництва, імпорту та експорту, запасів) визначення внутрішнього споживання та елементів використання (споживання, корм, насіння, переробка, відходи), що визначає харчування (у свіжому вигляді та після переробки) з урахуванням вагових відсотків втрат продовольства та харчових відходів (у відсотках від того, що включено в кожен етап) для Європи та коефіцієнта конверсії. Розрахунки проведено в розрізі: видів продуктів (картопля, овочі, крупи, молоко, фрукти, м’ясо); регіонів з їх рейтингом щодо усереднених і загальних показників країни; етапів харчового ланцюга (виробництво, переробка та упаковка, доставка та продаж, споживання). Обсяг і структура втрат харчових продуктів і харчових відходів визначаються у фізичному обсязі та кілокалоріях.
Результати. У Київській області частка втрат продовольства та харчових відходів за усіма видами досліджуваної продукції перевищує питому вагу регіону за обсягами виробництва продовольства. Вищою від усереднених даних в Україні є частка втрат продовольства та харчових відходів у Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Херсонській, Хмельницькій і Чернівецькій областях. Натомість у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській і Чернігівській областях спостерігається перевищення питомої ваги виробництва продукції цими регіонами над часткою втрат у них продовольства та харчових відходів. Така строкатість визначається переважно обсягами виробництва та, відповідно, втратами й відходами зерна, оскільки саме ця група займає найбільшу питому вагу за її обсягом у перерахунку на кілокалорії.
Оригінальність / наукова новизна. Дістали дальшого розвитку експериментальні дослідження оцінки обсягу втрат продовольства та харчових відходів в Україні, визначені за методикою ФАО для усіх регіонів України за основними групами продовольства (зерно, картопля, овочі, плоди та фрукти, молоко, м’ясо) на кожному з етапів харчового ланцюга (виробництво, зберігання, переробка й упаковка, доставка та продаж, споживання).
Практична цінність / значущість. Одержані результати дозволять у подальшому розробити пропозиції щодо зменшення обсягу втрат продовольства та харчових відходів у країні в цілому та для кожного з регіонів, ураховуючи їхні особливості.