Academic literature on the topic 'Миколаївський регіон'

У статті проведено аналіз кількісних значень індикаторів продовольчої безпеки трьох областей Причорноморського регіону - Миколаївської, Одеської, Херсонської. Виявлено, що в звітному періоді в Миколаївській і Одеській областях середній показник енергетичної цінності споживаних продуктів харчування був вище порогового значення, але - нижче середнього по країні. При цьому домогосподарства I, II і IV децильних груп Миколаївській області стикалися з проблемою тимчасового недоїдання. Встановлено, що харчовий раціон жителів Причорноморського регіону - незбалансований за основними поживними речовинами - не виконується умова про частку протеїнів в харчовому раціоні (їжа тваринного походження - 55% від 2500 кал). Нижче норми споживаються продукти харчування зі вмістом вітамінів - свіжі фрукти, ягоди та виноград. Відзначається, що в Одеській і Херсонській областях фактичне значення індикатора «частка витрат на продовольство в структурі сукупних витрат домогосподарств» виявився близьким до граничного значення. Прямим наслідком скорочення споживання основних продуктів харчування і критично низького рівня економічної доступності продовольства для жителів областей Причорноморського регіону є низька фактична ємність більшості сегментів продовольчого ринку.В областях Причорноморського регіону дефіцитними видами продовольства є: м'ясо та м'ясопродукти, риба та рибні продукти, цукор. Інші види продовольства не є дефіцитними. Такий стан вказує на порушення принципів територіальної спеціалізації аграрного виробництва. З'ясовується, що, починаючи з 2000 р., виробництво сільськогосподарської продукції в Причорноморському регіоні демонструє тенденцію до зростання. Однак рівень економічної доступності продовольства - критично низький.Виходячи з цього, робиться висновок, що для досягнення задовільного рівня продовольчої безпеки Причорноморського регіону необхідно перейти від стимулювання пропозиції аграрної продукції до стимулювання продовольчого попиту. Також перспективним є розвиток продуктових подкомплексов дефіцитної продукції, розміщення яких відповідає принципам територіальної спеціалізації.

Мета: проаналізувати епідемічну ситуацію з туберкульозу в Україні та, зокрема, в Причорноморському регіоні (Одеська, Миколаївська та Херсонська області) в період з 2006 до 2018 р. за показниками захворюваності на нові випадки та рецидиви туберкульозу, туберкульоз легень з бактеріовиділенням, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекцію туберкульоз+ВІЛ, а також поширеності та летальності від туберкульозу та ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ. Матеріали і методи. Для проведення цього дослідження використано аналітично-статистичні матеріали щодо туберкульозу, оприлюднені на офіційному сайті Центру громадського здоров’я МОЗ України. Результати. З 2012 р. показник захворюваності на туберкульоз в Україні щороку знижувався в середньому на 4,2 %. Проте в Одеській області в період з 2011 до 2018 р. захворюваність на туберкульоз зросла на 30,3 %. Інтенсивний показник захворюваності на ко-інфекцію ТБ+ВІЛ в Україні збільшився на 21 % в період з 2011 до 2017 р. Зниження поширеності та летальності від туберкульозу в Україні спостерігають з 2006 до 2017 р. та з 2012 до 2017 р. відповідно. Висновки. З 2011 до 2017 р. захворюваність на туберкульоз (нові випадки та рецидиви), туберкульоз легень з бактеріовиділенням, вперше діагностований туберкульоз, мультирезистентний туберкульоз та ко-інфекція туберкульоз+ВІЛ в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях щороку перевищували відповідні середні показники по Україні. У Причорноморському регіоні, за винятком Одеської області, та в Україні в цілому з 2012 до 2017 р. простежується тенденція до зниження летальності від туберкульозу. Летальність від ко-інфекції туберкульоз+ВІЛ в Одеській та Миколаївській областях щороку перевищувала показник по України у середньому в 2,6 та 3,2 раза відповідно.

У статті досліджується сучасний стан виробничого потенціалу сільської місцевості регіону, аналізується рівень його використання з точки зору забезпечення продовольчої безпеки. Визначено, що зі збільшенням частки сільськогосподарських підприємств у валовій продукції підвищується рівень використання виробничого потенціалу (продуктивності праці) сільських районів Чорноморського регіону.Аналіз матеріально-технічного забезпечення сільгоспвиробників дозволив з'ясувати, що фактором інтенсифікації виробництва і, відповідно, зростання продуктивності праці (підвищення рівня використання виробничого потенціалу) є не тільки наявність певну кількість сільськогосподарської техніки, а саме її потужність.Пояснюючи низький рівень використання виробничого потенціалу сільських районів Одеської області і його порівняно високу цінність в Миколаївській і Херсонській областях, є рівень застосування іригаційних систем. Аналіз статистичних даних показав, що існує значна невідповідність між наявністю машин і пристроїв для зрошення і наявністю водяних насосів і насосних станцій на сільськогосподарських підприємствах в Одеській області. Особливістю сучасного стану використання водних ресурсів в степовій зоні України є значне зниження дебіту води в поверхневих водоймах - річках, ставках, озерах. Найбільший рівень еластичності між досліджуваної функцією і фактором спостерігається в Миколаївській області - при збільшенні частки сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції збільшується на 335,4 грн. (на людину). Найнижча еластичність в Одеській області. Встановлено, що високий рівень продуктивності праці на аграрних підприємствах Прічноморского району в порівнянні з рівнем сільськогосподарської техніки обумовлений специфікою розселення сільських територій відповідних регіонів - історично однією з найбільш низької щільності населення на одиницю території. ,Пояснюючи низький рівень використання виробничого потенціалу сільських районів Одеської області і його порівняно високу цінність в Миколаївській і Херсонській областях, є рівень застосування іригаційних систем. Існує значна невідповідність між наявністю машин і пристроїв для поливу і наявністю водяних насосів і насосних станцій на сільськогосподарських підприємствах в Одеській області.

У статті розглянуто нормативну грошову оцінку земель як один із механізмів стимулювання розвитку громад в умовах децентралізації, в умовах формування ринку землі. Акцентовано увагу на важливості проведення оціночних робіт з грошової оцінки земель, оскільки це є економічний механізм земельних відносин, приватизації земельних ділянок, земельно-іпотечного кредитування, оподаткування та становлення ринку землі в цілому. Зазначено, що проблемність ситуації полягає у тому, що всі суб’єкти земельних відносин погоджуються з тим, що земля має свою ціну, але існують розбіжності у методичних підходах до нормативно - грошової оцінки, а отже і у практичній реалізації. Привернуто увагу до того, що продуктивні властивості земельного простору визначаються його географічним розташуванням, а отже, вже завдяки цьому, за умов розумного використання повинні сприяти соціально-економічному розвитку громади. Проаналізовано сутність, зміст та сфери застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, простежено регуляторний та стимулюючий характер нормативної грошової оцінки земель на рівні громади, наведено інформацію щодо переконливості значення нормативно - грошової оцінки для громади на прикладі селища Святомиколаївка Вітовського району Миколаївської області, узагальнено досвід роботи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо нормативно - грошової оцінки. Звертається увага на соціально-економічне значення нормативно - грошової оцінки, оскільки обґрунтованість оцінки земельних ділянок захищатиме інтереси мільйонів громадян, які набули або набувають у власність земельні ділянки. На прикладі технічної документації з нормативної грошової оцінки селища Святомиколаївка Вітовського району Миколаївської області показано переваги виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель з різних аспектів, розширено уявлення про регуляторний та стимулюючий характер нормативно - грошової оцінки, про її практичне значення, про важливість актуалізації нормативно - грошової оцінки. Як висновок, зазначено, що з метою активізації оціночної діяльності та актуалізації нормативної грошової оцінки земель різного призначення варто: посилити роз’яснювальну роботу серед учасників земельного ринку щодо необхідності та доцільності нормативної грошової оцінки з метою прискорення реформ, у тому числі стимулювання економічного розвитку регіонів України, соціально-економічного розвитку громад; оперативно та зрозуміло висвітлювати діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо земельної політики.

У статті досліджено особливості функціонування аміакопроводу в структурі трубопровідного транспорту Миколаївської області. Виконано аналіз екологічної безпеки та надійності експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу підприємства «Укрхімтрансаміак». Визначено, що для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу передбачено автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю та мікропроцесорної техніки.

У статті проведено аналітичне дослідження розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Проаналізовано передумови забезпечення розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Зокрема, такі показники як кількість підприємств за видами економічної діяльності; кількість підприємств, які здійснювали діяльність із роздрібної торгівлі за видами економічної діяльності; кількість об’єктів торгівлі (загалом, у містах та селищах міського типу, у сільській місцевості); торгова мережа об’єктів роздрібної торгівлі (в розрізі магазинів, аптек та автозаправних станцій); забезпеченість об’єктами роздрібної торгівлі (всього, магазинами, торговою площею). Здійснено аналіз результатів розвитку підприємництва в сфері торгівлі. У даному напрямів проаналізовано такі показники як оборот роздрібної торгівлі; роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі за видами економічної діяльності; індекси фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі. Проведено комплексну оцінку розвитку підприємництва регіонів держави в сфері торгівлі. Здійснено групування регіонів держави за рівнем передумов, результатів та розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Аналітичні дослідження показали, що найвищий рівень розвитку підприємництва у сфері торгівлі спостерігається у м. Києві. До групи регіонів із середнім рівнем розвитку підприємництва в сфері торгівлі віднесено Донецьку, Київську, Львівську, Одеську, Харківську області. Такі регіони держави як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області потрапили до групи із низьким рівнем розвитку підприємництва в сфері торгівлі. Узагальнено висновки, що спостерігається група регіонів, які володіють потенційними можливостями та передумовами щодо забезпечення високого рівня розвитку підприємництва в сфері торгівлі та водночас, мають невисокі показники результативності, що вказує на необхідність прийняття обґрунтованих рішень по підвищенню ефективності їх використання.

Мета. Метою дослідження, результати якого представлено в цій статті, є проведення комплексної оцінки ощадливості використання водних ресурсів регіонів України та аналіз її динаміки за 2016–2020 рр. як підґрунтя для сталого управління водокористуванням. Результати. У цьому дослідженні розраховано та проаналізовано значення інтегральних показників ступеня ощадливості використання водних ресурсів для кожної області України за кожний рік досліджуваного періоду. За відповідними результатами сформовано річні рейтинги областей. Проведено групування регіонів України за комплексною оцінкою рівня ресурсоощадності водокористування регіонів, що ґрунтується на «психофізичній шкалі бажаності», в основі якої лежить узагальнена функція бажаності Харрінгтона. Так, у 2020 р. всі області за цим показником об’єднано в такі групи: (1) дуже високий рівень ресурсоощадності водокористування: Полтавська, Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Тернопільська, Житомирська області; (2) достатній рівень ресурсоощадності водокористування: Чернівецька, Рівненська, Київська, Одеська, Чернігівська, Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Донецька, Миколаївська, Закарпатська, Луганська області; (3) середній (задовільний) рівень ресурсоощадності водокористування: Львівська, Запорізька, Херсонська області. Наукова новизна. Презентовано й апробовано методику для комплексної оцінки ощадливості використання водних ресурсів регіонів, що дало змогу проаналізувати ресурсоощадність водокористування в областях України. Установлено, що в цілому за досліджуваний період майже в половині випадків (48,3 %) зафіксовано достатній рівень ресурсоощадності водокористування, у 40,8 % випадків – дуже високий рівень ресурсоощадності водокористування, а в 10,9 % випадків – середній (задовільний) рівень ресурсоощадності водокористування. Практична цінність. Результати дослідження можна застосувати для виявлення резервів підвищення ресурсоощадності водокористування в регіонах України, а також для оцінювання та прогнозування рівня ресурсоощадності водокористування.

Представлено визначення особливостей і розроблення моделі прогнозування епідемічного процесу COVID-19 в Україні на основі наявних епідеміологічних даних та існуючих тенденцій. Моделювання епідемічного процесу COVID-19 базувалося на класичній епідеміологічній моделі. Основний параметр моделі — параметр передавання SARS-COV2 був визначений чисельно з використанням наявних епідеміологічних даних: щоденних звітів Міністерства охорони здоров'я України про абсолютну кількість хворих на COVID-19. Числове визначення параметра передавання SARS-COV2 за абсолютною кількістю хворих на COVID-19 у кожному регіоні та в Україні показало тенденцію до зменшення з часом. Апроксимація отриманих числових значень параметру передавання SARS-COV2 здійснювалась між 07 квітня та 02 травня 2020 року за допомогою експоненціальної функції. Результати прогностичного моделювання показали, що до кінця літа 2020 року очікується близько 25 тис. випадків COVID-19, а пік захворюваності припадає на час дослідження (28 квітня — 05 травня 2020 року). Крім того, дослідження дозволили проаналізувати інтенсивність епідемічного процесу в різних регіонах України на підставі обчислених середніх значень передавання SARS-COV2 у період з 07 квітня по 02 травня 2020 року. Було визначено, що найбільш інтенсивний епідемічний процес у Харківській, Луганській і Миколаївській областях, який може бути корисною інформацією для прийняття відповідних управлінських рішень щодо поглиблення заходів карантину в цих регіонах. Прогнозування можливих наслідків впровадження різних програм контролю COVID-19 передбачає комплексне вивчення епідемічного процесу захворювання в цілому та протягом певних періодів часу з подальшою побудовою адекватної моделі прогнозування. Нами запропоновано просту прогностичну модель, але ефективний інструмент для прогнозування епідемічного процесу COVID-19, що може бути корисним у практичній роботі медичних працівників.

Розкрито діяльність однієї з ключових міжнародних організацій допомоги у південноукраїнському регіоні – Американської адміністрації допомоги (АРА). Протягом квітня-червня 1922 р. АРА організувала мережу їдалень у Миколаївській та Одеській губерніях (820), де харчувалося 192774 дітей і 1045 дорослих. Також сухі пайки й обіди отримували діти та дорослі закритих установ (дитячих будинків, лікарень, санаторіїв, студентських їдалень тощо). Загалом отримували допомогу 427624 особи. Окрім харчування АРА розподіляла продуктові та речові посилки, надавала медичну допомогу (організація медичних пунктів, лазень, поставки медикаментів, лікування хвороб, профілактика захворювань, поширення медичної літератури тощо). АРА завершила свою роботу у червні 1923 р., а 15 липня 1923 р. було ліквідовано український осередок організації і 20 липня 1923 р. було закрито центральний офіс місії у Москві.

Бойко, Є.О., Кисіль, О.І. Оцінка інвестиційної привабливості Миколаївського регіону / Є. О. Бойко, О. І. Кисіль // Всеукр. наук.-економ. читання з міжнар. участю "Розвиток підприємництва: теорія та практика". – Миколаїв : НУК, 2012.
Миколаївська область є привабливим для інвестування регіоном на півдні України завдяки значному промисловому і науково-технічному потенціалу, вигідному географічному положенню, розвинутій транспортній інфраструктурі, високому освітньому рівню населення, висококваліфікованим трудовим ресурсам, наявності природних багатств, доступності до ринків країн СНД, Європи, Азії й Африки.