Academic literature on the topic 'Механiзм уваги'

У статті досліджується й аналізується питання поняття й особливостей адміністративно-правового механізму забезпечення функціонування системи економічної безпеки України. Наголошується і здійснюється спроба доведення, що для системи економічної безпеки України як складної та широ-коаспектної наукової категорії характерний відмінний від інших адміністративно-правовий механізм забезпечення. Акцентується увага на принциповій значущості такого механізму з погляду можливості системи економічної безпеки України виконувати власні завдання та реалізовувати функції, будучи динамічною складовою частиною. Для повноти та всебічності наукового дослідження окремо проаналізовано такі складові частини терміна «адміністративно-правовий механізм забезпечення функціонування системи економічної безпеки України», як «правовий», «адміністративно-правовий» та «механізм», з позиції різних галузей соціальних наук. Також окремо звернуто увагу на найчастіше вживані й визнані думки щодо розуміння поняття «адміністративно-правовий механізм», з урахуванням виділених позицій і на основі свого бачення запропоновано власне визначення поняття «адміністративно-правовий механізм забезпечення функціонування системи економічної безпеки України». Визначено ключові ознаки терміна «адміністративно-правовий механізм забезпечення функціонування системи економічної безпеки України», які змістовно характеризують досліджувану категорію в науковій літературі. Запропоновано авторське бачення комплексу ознак, які характеризують вказану категорію, та здійснено спробу обгрунтувати доцільність її змістовної характеристики саме за такої сукупності. З'ясовано принципові особливості адміністративно-правового механізму забезпечення функціонування системи економічної безпеки України.

Актуальність статті полягає в тому, що з боку держави вимагаються лише дії щодо гарантування прав та відтворення порушеного права. Зазначений механізм включає елементи, які сприяють створенню умов для здійснення свобод, охорону і захист їх від правопорушень, участь у відтворенні порушеного права людини. Аналіз джерельної основи державного управління у сфері виконання судових рішень судами та іншими установами показує, що, як правило, в контексті правоохоронних процедур представники права та практики здебільшого розглядають усі аспекти державного управління. У той же час не було проведено всебічного аналізу виконання рішень як явища державного управління та аналізу форм і методів державного управління, а отже, удосконалень у сфері державного управління в галузі правозастосування примусового виконання судових рішень. Акцентується увага, що в сучасній науковій юридичній літературі відсутній єдиний підхід до розуміння адміністративно-правового механізму забезпечення примусового виконання судових рішень, його складових еле- ментів та предмету. Оскільки найчастіше, в теорії адміністративного права, до елементів структури адміністративно-правового механізму ре- гулювання суспільних відносин зараховують норми права, що регулюють- ся управлінські суспільні відносини, адміністративно-правові відносини, а також правозастосовна практика у зазначеній сфері. Зауважимо, що у теорії права розрізняють механізм правового регулювання, механізм реалізації прав і свобод та механізм забезпечення реалізації прав і свобод людини. Крім механізму реалізації конституційних суб’єктивних прав і свобод, має значення механізм забезпечення реалізації цих прав. Такий механізм є складовою механізму реалізації суб’єктивних прав та свобод людини. Акцентуємо увагу, що механізм забезпечення виконання судових рішень, є невід’ємною складовою реалізації конституційних прав громадян, коли є необхідність втручання держави та органів влади у процес реалізації прав громадян на справедливий суд та гарантії судочинства на виконання судового рішення.

Анотація. Визначено, що промислові підприємства зазнають постійного негативного впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що відображається на стані операційної діяльності, а також на відповідних інструментах, які використовуються для її підтримання, тобто: механізмі і системі управлінні операційною діяльністю; стратегії антикризового управління; механізмі формування стратегії антикризового управління операційною діяльністю промислових підприємств. Тому для успішного використання інструментів щодо забезпечення управління операційною діяльністю, її підвищення постає потреба у виявленні, дослідженні та врахуванні дії факторів. Зосереджено увагу на дослідженні впливу внутрішніх факторів, які значною мірою впливають на механізм формування стратегії антикризового управління операційною діяльністю та їх урахування дозволить створити належні умови для його впровадження, успішного використання та досягнення бажаних результатів. Удосконалено та обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки впливу внутрішніх факторів на використання механізму формування стратегії антикризового управління операційною діяльністю промислових підприємств. Його особливість полягає в тому, що він дозволяє визначити групи факторів, перелік показників за кожною групою, обрати фактори, які мають найбільший вплив на використання механізму, упровадження стратегії антикризового управління операційною діяльністю, здійснити оцінку впливу факторів на початковій, головній, завершальній стадіях. В основу науково-методичного підходу закладено використання експертного методу, розрахунок інтегральних показників за кожною групою факторів. Результатом упровадження науково-методичного підходу є розроблення рекомендацій для нейтралізації впливу факторів і забезпечення ефективного впровадження механізму формування стратегії антикризового управління операційною діяльністю і подальше його використання на промислових підприємствах. Отже, доведено, що запропонований науково-методичний підхід забезпечує визначення групи внутрішніх факторів, що більшою мірою впливають на використання механізму, оцінку рівня впливу факторів, їх урахування для забезпечення результативного використання механізму. Ключові слова: внутрішні фактори, операційна діяльність, стратегія антикризового управління, механізм формування стратегії антикризового управління операційною діяльністю промислових підприємств, інтегральні показники, науково-методичний підхід, модель. Формул: 3; рис.: 2; табл.: 0; бібл.: 31. му.

Стаття присвячена дослі-дженню міжнародного інституцій-ного механізму у сфері запобіганняі протидії корупції. Виявлено, що науніверсальному та регіональномурівнях було прийнято ряд міжна-родних антикорупційних інстру-ментів різної правової природи.Проаналізовано ряд міжна-родних договорів, направленихна боротьбу з корупцією. Буловиявлено наявність спільних рисусіх міжнародно-правових інстру-ментів у сфері, що є предметоманалізу. Міжнародні організаціїмають спільні проблеми у сферіборотьби з корупцією, які вонивирішують, застосовуючи єдиніпідходи. Це закономірно призво-дить до того, що документи, при-йняті в рамках різних міжнароднихорганізацій,мають спільні риси, щопроявляються у їх структурі, фор-мулюваннях та компонентах.Приділено увагу механізмуконтролю, оскільки досвід між-народних антикорупційних актівпоказує, що без чіткого та ефек-тивного механізму навряд чиможна досягти поставленихцілей.Зазначено, що механізм моні-торингу має бути ефективнимта відповідати вимогам об’єктив-ності. Публікація звітів механіз-мами моніторингу мала б істот-ний вплив на держави-учасниці.Звіти повинні бути конкретнимиі відповідати системі показників,які об’єктивно демонструють про-грес. Крім того, важливу роль віді-грають і санкції.Основні проблеми в боротьбі зкорупцією на міжнародному рівніпов’язані з необхідністю отри-мання достатніх ресурсів для вирі-шення великої кількості проблем іобмеженими можливостями між-народних організацій щодо обмінуважливою слідчою інформацією.Для надання допомоги і вирішенняцієї загальної проблеми необхіднозабезпечити більш тісну співп-рацю між різними зацікавленимисторонами і прийняти норми щодообміну слідчою інформацією. Своє-часним завданням видається обмінінформацією.Зроблено висновок, що сучаснийінституційних механізм проти-дії корупції формується завдякидіяльності міжнародних організа-цій. У зв’язку з бюрократизацієюміжнародних організацій, зокремаООН, окремим напрямом діяльностітаких інституцій стає розробкаефективних механізмів подоланнякорупції всередині цих організацій.

У статті досліджено питання практичного відображення впливу органу конституційної юрисдикції в Україні на функціонування державного механізму влади. Визначено основні функціональні аспекти діяльності Конституційного Суду України та їх відображення в його діяльності як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Встановлено, що Конституційний Суд України відіграє особливо важливу роль у процесі взаємодії різних гілок влади та окремих вищих органів державної влади. Практичний досвід діяльності Конституційного Суду України підтверджує тезу про обґрунтованість твердження, яке вказує на особливий статус та важливість органу конституційної юрисдикції для забезпечення конституційного ладу та збалансованості механізму стримувань і противаг. Здійснення конституційного контролю за належним дотриманням конституційно встановлених меж діяльності органами державної влади забезпечує дотримання принципів демократичної та правової держави. Проаналізовано практичні аспекти діяльності Конституційного Суду України, які відображають реалізацію окремих функціональних повноважень, що безпосередньо впливають на механізм державної влади та взаємодію із вищими органами державної влади. Метою статті є дослідження практичних аспектів діяльності Конституційного Суду України в державному механізмі влади. Наукова новизна полягає у дослідженні та встановленні механізму реалізації функціональних повноважень Конституційного Суду України, як органу з особливим статусом, у механізмі державної влади через сформовану практику взаємодії із вищими органами державної влади. Висновки. У системі органів державної влади Конституційний Суд України має можливість впливати на функціонування системи органів державної влади в цілому через прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання. Через особливе місце КСУ в системі органів державної влади та наділення виключними повноваженнями його рішення значним чином можуть вносити суттєві трансформації в механізм державної влади та в подальшому можуть бути використані при реалізації своїх повноважень органами державної влади. Через низку факторів, у тому числі й у зв’язку з низьким рівнем формування правової свідомості та відданості основним принципам функціонування державної влади, органи державної влади в Україні схильні до прийняття нормативних актів, що ґрунтуються на «політичній волі», «політичній доцільності» та інших неконституційних мотивах. Не минає така мотивація і КСУ при прийнятті окремих рішень, що мають значний суспільний чи політичний інтерес. Слід звернути увагу на таких ризиках, зокрема, через політичний принцип формування КСУ. Таким чином, рішення, що приймаються КСУ, можуть будуватися як на основоположних принципах, закріплених у Конституції, так і на оціночних судженнях та поняттях, що дають поле для «доцільного» в конкретних умовах часу трактування. У зв’язку із викладеним основною проблемою та, напевне, найбільшою загрозою діяльності КСУ є політизація його як державного органу та політизація його рішень, які, фактично, можуть внести суттєві зміни як в суспільно-політичне життя, так і в механізм функціонування державної влади.

Стаття присвячена науковому розробленню авторського поняття «механізм господарсько-правового регулювання водного транспорту» – система правових засобів, спрямованих на впорядкування господарських відносин на водному транспорті, яка реалізується за допомогою суб’єктів організаційно-господарських повноважень і господарсько-правового регулювання водного транспорту. Приділена увага категоріям «транспортна система» та «єдина транспортна система» з їх обґрунтованим розмежуванням. Виявлені ознаки і складники механізму, а також визначене місце механізму серед наявних у науковому обігу механізмів і в транспортній системі України.

Публікація присвячена дослідженню цифрової трансформації України в ракурсі ефектизації комунікації влади з народом. За рахунок цифрових технологій забезпечується механізм відкритості інформаційного поля, доступності у використанні інформації як ресурсу. У статті акцентується увага як на позитивних сторонах цифрової трансформації (наближення до світових технологічних змін, поліпшення в сфері послуг для населення, зниження рівня корумпованості державних органів влади та ін.), так і на негативні у формі зростання можливостей до цілеспрямованої обробки масової свідомості людей з послідуючими негативними проявами: девальвацією цінностей, гіпердевіантною поведінкою частини населення, асоціальними діями. Особлива увага звернута на негативні впливи на молодь, підлітків з послідуючими невротизаційними проявами. Зважаючи на масовізацію негативних проявів, у статті особливу увагу звернуто на механізми ефективної кіберсоціалізації молоді, людей з особливими потребами, осіб старшого віку. Акцентовано увагу на розробці та шляхах до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Рівень нових використовуваних форм комунікації настільки високий, що автори взяли на себе сміливість погодитись з думкою частини науковців про комунікативну революцію, про цифрову комунікацію як стратегічний засіб розвитку сучасного суспільства. На користь думки про цифрову комунікацію як базис для соціальної революції в статті наводяться аргументи: рівня, кількості і якості електронних послуг; участі людини в системі електронних платежів; поширення мережі Інтернет, зростання цифрової грамотності та ін. Для проведення ефективної соціальної революції в статті особливу увагу звернуто на «правильне насичення» інформаційного поля, на необхідності формування моделі публічного управління з базовою цифровою платформою, електронним урядуванням та загальною цифровізацією соціуму. Окремо в статті звернута увага на підготовці спеціалістів, відповідальних за комунікації в державних органах. Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для забезпечення ефективної комунікації між владою і народом, тому варто вказати на необхідність подальших наукових досліджень проблеми цифрової трансформації в Україні, особливо що стосується технологій по забезпеченню поліпшення комунікації влади з народом і навпаки.

Висвітлено питання та обґрунтовано підходи до формування цілісної системи обігу лікарських засобів. Визначено механізми реалізації державної політики щодо забезпечення раціонального використання лікарських засобів як складника відповідного комплексного механізму. Доведено, що раціональне використання лікарських засобів є важливим компонентом стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами. Зазначено, що одним із механізмів створення умов для раціонального використання лікарських засобів є упровадження формулярної системи, тобто комплексу управлінських методик в охороні здоров’я. Акцентовано увагу на тому, що запровадження дієвої інтегрованої багаторівневої формулярної системи на сьогодні є, безперечно, єдиним та безальтернативним засобом забезпечення ефективності та раціонального використання лікарських засобів за чіткими та зрозумілими принципами функціонування. Встановлено, що комплексний механізм реалізації державної політики в цьому напрямі полягає в поєднанні організаційних засад застосування пріоритетних принципів, технологій, форм, методів, інструментів та заходів (загальних та спеціальних) державного регулювання (організаційних, правових, адміністративних, соціальних, економічних, інформаційних, мотиваційних), спрямованих на узгодження інтересів усіх суб’єктів відносин у системі охорони здоров’я на різних рівнях надання медичної допомоги та лікарського забезпечення.

Стаття присвячена конституційно-правовому аналізу актуальних проблем права інтелектуальної власності в Україні. Обґрунтовано, що право інтелектуальної власності в суб’єктивному сенсі можна розглядати як конституційно визначене та гарантоване державою право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За своєю юридичною природою право інтелектуальної власності є конституційним (основним) правом людини.Визначені конституційні основи права інтелектуальної власності та аргументовані пропозиції щодо їх удосконалення через внесення відповідних змін до Конституції України. Зокрема, аргументується, що, відповідно до міжнародних стандартів у сфері права інтелектуальної власності та спрямованості конституційно-правових перетворень в сучасній Україні на утвердження та забезпечення конституційно-правової свободи людини, необхідним є внесення змін до статей 41 та 54 Конституції України. Зазначено, що юридико-правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності в України, який складається з нормативної та інституціональної частин, потребує свого суттєвого покращення. Адже, незважаючи на певні досягнення у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, недосконалість законодавства у цій сфері є одним із найголовніших факторів, що перешкоджають створенню в Україні ефективного механізму (його нормативної частини) захисту прав інтелектуальної власності. Акцентована увага на тому, що важливе місце у механізмі захисту права інтелектуальної власності займають органи судової влади. У сучасних умовах значними інноваціями у цьому напрямку є запровадження в Україні інституту конституційної скарги та створення спеціалізованого суду, що має посилити механізм судового захисту прав інтелектуальної власності. Визначені недоліки щодо утворення, формування та функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Проаналізовані шляхи вирішення проблем щодо інституціональної частини механізму захисту інтелектуальної власності, зокрема, які пов’язані з запровадженням єдиного спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

Лісова Т. В. Правовий механізм відновлення земель: окремі аспекти. – Стаття. Статтю присвячено проблемі правового механізму відновлення земель. Досліджено зміст, структуру та особливості правового механізму відновлення земель. У статті зазначається, що перші наукові доробки щодо механізму правового регулювання були напрацьовані ще за радянську добу. У той історичний період з’являються перші дослідження, присвячені вивченню яких механізму правового регулювання. Підкреслюється актуальність вказаного питання в сучасних умовах. Наведено різні позиції вчених щодо розкриття зазначеної категорії. Наголошено, що серед науковців бракує одностайності в розумінні категорії «механізм правового регулювання». Підкреслюється, що вказаній категорії, як певній системі правових засобів, притаманна комплексність. Зроблено наголос на тому, що категорії «механізм правового регулювання» і «правове регулювання» нерозривно пов’язані між собою. Вказані два погляди на правове регулювання суспільних відносин: правове регулювання, як процес впливу держави на суспільні відносини через норми права, ґрунтується на предметі й методі такого регулювання; воно є сукупністю норм права, що регламентують ті чи інші суспільні відносин. Зазначається, що в умовах близького до критичного стану земель, посилення їх деградації особливої актуальності набуває дослідження правового механізму відновлення земель. Акцентовано увагу на структурі правового механізму відновлення земель, який складається зі складників, об’єднаних прагненням досягти відповідної мети. Вказується, що до змісту зазначеного механізму входять правові норми, присвячені регламентації заходів відновлення земель, відшкодуванню втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Зроблено пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення у вказаній сфері. У статті головним засобом забезпечення дії юридичних норм розглядаються правовідносини. Правовим підґрунтям правового механізму є нормативно-правові акти. Підкреслюється, що вагомим складником правового механізму відновлення земель виступає юридична відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.

Мета даного дисертацiйного дослiдження полягає в детальному розглядi, розробцi та удосконаленнi систем автоматичної комп’ютерної дiагностики раку легень використовуючи методи штучного iнтелекту, зокрема застосовуючи та удосконалюючи останнi досягнення в областi глибинного навчання. Для дiагностування раку легенiв в сучасних медичних закладах використовують комп’ютерну томографiю, що представляє собою тривимiрне зображення легенiв пацiєнта, отримане за допомогою рентгенiвського променю, що пошарово та поступово проходить через тканини людського тiла в рiзних напрямках, з рiзних кутiв та положень. Такий вид зображень використовується в роботi для аналiзу присутностi пухлини в легенях за допомогою згорткових нейронних мереж. Однак, такi особливi данi накладають свої складностi в розробцi систем медичного комп’ютерного дiагностування, оскiльки при роботi з ними необхiдно враховувати їхню тривимiрну природу та вiдповiднi просторовi зв’язки. Тому, в дисертацiйному дослiдженнi розглядається три основнi пiдходи для роботи з такими даними: 1. Використання двовимiрної згорткової нейронної мережi. Для кожного шару КТ знiмка застосовується згорткова нейронна мережа. Виходи мережi для кожного шару знiмку об’єднуються та фiнальний висновок робиться на основi правил навчання за набором зразкiв. 2. Використання тривимiрних згорткових нейронних мереж, якi враховують тривимiрну природу вхiдних даних та можуть вiднайти кориснi патерни використовуючи всi три просторовi вiсi. Часто, такi системи роздiляють задачу на декiлька етапiв, кожен з яких використовує тривимiрну згорткову нейронну мережу налаштовану пiд конкретну пiдзадачу. 3. Використання комбiнованої структури двовимiрної згорткової та рекурентної нейронних мереж. В такому пiдходi двовимiрну згорткову нейронну мережу використовують для представлення вхiдних даних в менш мiрному просторi шляхом навчання многовиду меншої розмiрностi. Завдяки цьому на кожному шарi КТ зображення будуть видiлятися тiльки найбiльш важливi високорiвневi ознаки. Отриманi ознаки обробляються двонаправленою рекурентною нейронною мережею з вентильним вузлом (англ. bidirectional gated recurrent neural network), яка навчається складним нелiнiйним функцiям, що описують просторовi залежностi та вплив мiж ними. Вихiд рекурентної мережi повертає ймовiрнiсть наявностi пухлини на знiмку. В рамках даного дисертацiйного дослiдження проводиться аналiз та виконується експерименти для кожного пiдходу, а отриманi результати порiвнюються з роботами iнших авторiв. Експерименти показують, що найбiльш точними є системи побудованi iз декiлькох тривимiрних згорткових нейронних мереж (одна мережа сегментує потенцiйнi проблемнi регiони, iнша класифiкує присутнiсть в таких регiонах пухлини). Однак, такi системи мають дуже великi обчислювальнi вимоги, через те що використовують операцiю тривимiрної згортки, вимоги до обчислювальної потужностi якої ростуть кубiчно зi збiльшенням розмiрностi вхiдного зображення. В такому випадку, запропонована архiтектура рекурентної згорткової нейронної мережi дозволяє отримати точнiсть роботи системи на достатньо високому рiвнi, в той же час використовуючи значно менш вимогливу до обчислювальних потужностей та пам’ятi операцiю двовимiрної згортки. Наукова новизна отриманих результатiв дисертацiї полягає в запропонованому здобувачем методi побудови комбiнованої структури системи комп’ютерної дiагностики, що полягає в поєднаннi двовимiрної згорткової та двонаправленої рекурентної нейронної мережi LSTM. На вiдмiну вiд iнших рiшень, така система враховує просторовi зв’язки мiж рiзними шарами знiмку комп’ютерної томографiї шляхом використання двонаправленої рекурентної нейронної мережi, на входi якої використовують високорiвневi ознаки сформованi за допомогою двовимiрної згорткової нейронної мережi. Високорiвневi ознаки будуються для кожного шару знiмку пацiєнта. За результатами експериментiв така архiтектура нейронної мережi змогла досягти значення AUC ROC на рiвнi 83%, що трохи нижче у порiвнянi з системами тривимiрних згорткових нейронних мереж, що показують значення AUC ROC на рiвнi 90-95%. Однак, отриманi результати є найвищими результатами для рекурентних нейронних мереж, що застосовуються для побудови систем комп’ютерної дiагностики раку легенiв. Також, запропонована архiтектура має вищу швидкодiю, що досягається шляхом використання операцiї двовимiрної згортки замiсть операцiї тривимiрної згортки, вимоги якої до обчислювальної потужностi та пам’ятi ростуть квадратично з розмiром вхiдних даних, а не кубiчно. Для ефективного навчання комбiнованої структури згорткової рекурентної нейронної мережi був запропонований механiзм м’якої уваги, що надав можливiсть нейроннiй мережi отримати iнформацiю про локацiю пухлини пiд час навчання. Згiдно проведених експериментiв, такий пiдхiд допомiг покращити показники метрики AUC ROC бiльш нiж на 8%. Практичне значення отриманих результатiв полягає в розширенi та удосконаленi iснуючих методiв побудови систем комп’ютерної дiагностики. Запропонована комбiнована структура згорткової нейронної мережi та двонаправленої рекурентної мережi дозволяє отримати достатньо високу точнiсть роботи системи та пiдвищує точнiсть роботи системи у порiвнянi з використанням звичайних рекурентних нейронних мереж. Також, така система вiдзначається використанням меншої кiлькостi ресурсiв чим у тривимiрної згорткової нейронної мережi. Проведенi експерименти та аналiз iснуючих методiв систем комп’ютерної дiагностики дозволив сформулювати необхiднi вимоги та пiдходи, якi потрiбно використовувати в залежностi вiд прiоритету швидкодiї чи точностi роботи системи. Запропонований механiзм м’якої уваги дозволяє значно пiдвищити ефективнiсть навчання комбiнованих архiтектур згорткових рекурентних нейронних мереж. Результати дисертацiйного дослiдження впроваджено в НДР за темою “Розроблення та дослiдження методiв обробки, розпiзнавання, захисту та зберiгання медичних зображень в розподiлених комп’ютерних системах” за номером держ реєстрацiї 0117U004267 (тема №2021п, код КВНТД I.1 01.05.02). Також, основнi результати роботи викладенi в 6 друкованих наукових роботах, з них двоє статей в наукових фахових виданнях України, 2 опублiковано в iноземних журналах, що iндексується в Googel Scholar та iнших базах даних, 1-а стаття у виданнi, що входить до Web of Science Core Collection та SCOPUS. Також опублiковано одну роботу в тезах доповiдей мiжнародної наукової конференцiї.

У статті розглядається специфіка метонімізації паралінгвальних фразеологізмів української мови. Ідеться про когнітивні механізми творення сталих виразів, звернено увагу на ментальні моделі ситуації спілкування, процес семантичної трансформації кінематичних мовних структур у стійкі звороти.

У публікації проаналізовано проблему становлення теорії присудка у східнослов’янському мовознавстві; схарактеризовано специфіку складеного іменного присудка; особливу увагу приділено визначенню статусу зв’язки, розумінню й оцінці її ролі в реченні; уточнено закономірності поповнення складу дієслівних зв’язок та механізми, що регулюють цей процес.

У статті розглянуто ті аспекти структури та семантики тексту, які мають складати основний зміст відповідних тем шкільного курсу української мови. Особлива увага приділяється з ясуванню природи та специфіки семантичної інформації тексту, механізму виведення прихованого смислу мовних одиниць з урахуванням референційних та комунікативних пресуппозицій.

Автор досліджує синтаксичні структури різного рівня складності, які використовуються опонентами в міжособистісній конфліктній комунікації. У статті значна увага приділяється аналізу співвіднесеності цих структур з певними стадіями проходження конфлікту. Обґрунтовується думка про те, що конфліктні синтаксичні маркери усвідомлено обираються опонентами на певній стадії конфлікту, впливають на всю систему спілкування та механізми її розгортання, залежать від моделі поведінки, стратегії і тактики опонента.