Journal articles on the topic 'Механізми фінансового контролю'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Механізми фінансового контролю.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 48 journal articles for your research on the topic 'Механізми фінансового контролю.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Вашека, Галина. "ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ З ІНШИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 11 (January 17, 2022): 72–75. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.011.
Full textAbstract:
У статті визначені виклики та загрози у сфері фінансової безпеки. Досліджено і наведено результати державного фінансового контролю за січень-листопад 2021 року. Встановлено механізми взаємодії органів державного фінансово контролю та правоохоронних органів . Доведено, що спільна співпраця органів державного фінансового контролю та правоохоронних органів забезпечує ефективну боротьбу зі злочинами в економічній сфері .
2
Радченко, О. М. "Система контрольних правовідносин у сфері грошового обігу." Актуальні проблеми держави і права, no. 87 (November 5, 2020): 145–57. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i87.2813.
Full textAbstract:
У статті автор зазначає, що фінансово-правовий інститут контролю за грошовим обігом охоплює широку сферу економічної діяльності держави з контролю за грошовими операціями в готівковій та безготівковій формах, валютними операціями, обігу цінних паперів і спрямований на забезпечення функціонування системи зворотних зв'язків у фінансовому механізмі (інформаційний характер); організаційний вплив на процеси емісії і грошового обігу (регулятивний характер); застосування охоронних норм права (правоохоронний характер).
Під фінансовим контролем у сфері грошового обігу запропоновано розуміти комплекс форм і методів організації та управління грошовим обігом у межах національної економіки з метою забезпечення стабільності національної валюти, збалансованого здійснення всіх платежів і розрахунків, запобігання нецільовому використанню публічних і приватних грошових фондів, дотримання вимог фінансової дисципліни та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Правовідносини у сфері грошового обігу класифіковано на правовідносини, що виникають із приводу порядку проведення емісії готівкових та безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу руху готівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху безготівкових грошових коштів; правовідносини, що виникають із приводу порядку руху готівкової і безготівкової іноземної валюти; контрольні правовідносини у сфері грошового обігу.
Контроль за грошовим обігом включає в себе контроль за готівковим грошовим обігом; контроль за безготівковим грошовим обігом; контроль за валютним обігом (валютний контроль); контроль у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
3
Дерлиця, А. Ю. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 61 (December 22, 2020): 99–106. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-15.
Full textAbstract:
У статті розглянуто інституційні аспекти функціонування суспільних фінансів. Метою робо-ти є дослідження інституційного механізму суспільних фінансів на етапі реалізації суспільного вибору через призму трансакційних і трансформаційних витрат. З’ясовано, що трансакційні витрати є ключовою рисою, яка дозволяє оцінити ефективність певного інституційного механізму. Вказано, що на етапі реалізації сус-пільного вибору важливу роль відіграють також трансформаційні витрати, пов’язані з безпосереднім пере-творенням факторів суспільного виробництва у блага і послуги, забезпечувані бюджетними установами. За-уважено, що інституційні механізми справляння податків, здійснення державних запозичень, розрахунково-касового обслуговування суспільних фінансів не призводять до вироблення певного блага, виступаючи лише об-слуговуючими підсистемами, необхідними для здійснення суспільного виробництва бюджетними установами освіти, охорони здоров’я, культури, підтримки правопорядку. Акцентовано увагу на необхідності впроваджен-ня у науковий обіг поняття “суспільні трансакційні витрати” (public transaction costs), оскільки вони є анти-подом суспільних благ (володіючи аналогічними властивостями) − їх тягар розподіляється одночасно на усе суспільство при неможливості уникнення шкоди з боку окремого індивіда, яка розмивається в загальній си-стемі суспільних фінансів. Проведений огляд наводить на думку про надмірний рівень суспільних трансакційних витрат в Україні. Свідченням цього є високий рівень відсотків на ринку облігацій внутрішньої державної пози-ки, поширеність неформальних трансакцій і корупційних явищ у сфері державної власності, фіскального адміністрування, функціонування бюджетних установ. Наголошено на необхідності здійснення заходів, спря-мованих на інституційну оптимізацію суспільних трансакційних витрат. Зазначено, що цьому сприятиме за-безпечення прозорості та публічності у доступі до деталізованої інформації щодо усіх трансакцій бюджет-них установ, органів влади і державних підприємств, розкриття інформації про декларації доходів публічних осіб, впровадження громадського фінансового контролю, становлення державно-приватного партнерства у сфері постачання суспільних благ і послуг.
4
Моголівець, А. А. "ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ МЕХАНІЗМУ АНТИЦИКЛІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БУДІВНИЦТВА." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 63. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.63-67.
Full textAbstract:
Уточнено економічну сутність понять "економічний цикл", "індикатори зміни фазекономічного циклу", "антициклічне управління", "механізм управління фінансовою стійкістюбудівництва в умовах економічної циклічності". На основі аналізу літературних джерел встановлено, що економічний цикл це періодичне коливання ділової активності, який має піки та спади,а антициклічне управління процес планування, організації, приведення в дію та контролю діяльності будівельного підприємства з метою пом'якшення негативної дії циклічності під часспаду, та виявлення потенційних можливостей під час підйому економіки. Даний підхід є теоретичною основою для побудови механізму управління фінансовою стійкістю будівництва в умовах економічної циклічності як сукупності засобів і методів, які використовуються в процесіантициклічного управління та спрямовані на створення умов підвищення фінансової стійкостів умовах коливань ділової активності.
5
Malynovska, Natalia, and Alona Nepomniushcha. "ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 186–216. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.09.
Full textAbstract:
У статті розглянуто електронне декларування як прояв технічної допомоги у розширенні можливостей держави щодо посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання державних та інших, прирівняних до них функцій; проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування; узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області.
Охарактеризовано сутність, зміст та цілі електронного декларування, простежено еволюцію розуміння та технологічного втілення цього процесу в деяких країнах. Підкреслено, що електронне декларування представляє собою оприлюднення інформації про свої доходи, майно, цінні папери, активи, інші корпоративні права, фінансові зобов’язання, видатки, правочини тощо. Його правове регулювання здійснюється Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, який визначає правові й організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Обґрунтовано, що система електронного декларування є інструментом, який здатний підвищити ефективність і керованість нашої держави, адже така система сприятиме усуненню корупційних ризиків у роботі державних службовців, позитивно вплине на їхню роботу й дасть змогу підвищити їхній авторитет.
Проаналізовано функціональність електронного декларування у системі фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Досліджено, що фінансовий контроль здійснюється з використанням специфічних організаційно-правових форм і методів державними органами та спрямований на забезпечення фінансової дисципліни публічними службовцями, на виявлення правопорушень і вжиття заходів впливу щодо порушників, на виявлення причин і умов, що сприяють цим правопорушенням, та на вжиття заходів до їх усунення.
Виокремлено заходи щодо фінансового контролю публічних осіб: перевірка електронних декларацій; моніторинг способу життя декларантів; спеціальна перевірка кандидатів на певні посади; перевірка на доброчесність; контроль за забезпеченням відкритості інформації; контроль за відкритістю діяльності органів державної влади.
Узагальнено практику здійснення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (на прикладі Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області). З’ясовано, що в Баштанській райдержадміністрації відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції визначено завідувача сектора взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи апарату райдержадміністрації, до завдань та обов’язків якого відносяться питання, пов’язані з фінансовим контролем державних службовців райдержадміністрації.
Проведено аналіз своєчасності подання державними службовцями апарату райдержадміністрації та її структурних підрозділів декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави у 2017-2019 роках. Зроблено висновок, що аналіз фінансового контролю державних службовців Баштанської райдержадміністрації показав чітко сформовану схему дій для перевірки електронних декларацій та налагоджену співпрацю органів державної влади щодо оперативного реагування на порушення вимог законодавства.
Зазначено, що запуск нового режиму декларування публічних службовців було визнано значним кроком вперед, а сама система декларування вважається однією із найбільш прогресивних у світі. Одночасно із цим, впровадження електронного декларування на практиці показало ряд суттєвих викликів, які можуть впливати на дієвість цього інструменту та його ефективність у подоланні корупції в Україні.
Підкреслено, що система електронного декларування загалом може принести очікуваний результат лише тоді, коли на практиці буде належно функціонувати кожна з її складових: існуватиме якісна нормативно-правова база; реєстр декларацій безперешкодно та належно працюватиме; суб’єкти декларування матимуть достатні знання вимог декларування та розумітимуть його цілі; НАЗК повноцінно та об’єктивно виконуватиме свої повноваження; правоохоронні органи будуть ефективно проводити досудові розслідування виявлених правопорушень.
6
Касьяненко, Л. М., and І. В. Вовкочин. "ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИДАТКАМИ БЮДЖЕТУ НА СЕКТОР БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.89-96.
Full textAbstract:
У статті доведено, що видатки бюджету на сектор безпеки та оборони є вагомою складовою фінансової системи України; розглянуто особливості державного контролю за видатками бюджету на досліджуваний сектор; запропоновано відповідні шляхи удосконалення фінансового законодавства, зокрема в частині забезпечення прозорості основних напрямів видатків бюджету, спрямованих на національну безпеку і оборону, розробки комплексу законодавчих та нормативних заходів щодо контролю за використанням коштів Державного бюджету України, що виділяються на потреби національної безпеки та оборони, а також запровадження дієвого механізму здійснення контролю за видатками бюджету та проведення розслідувань діяльності сектору безпеки і оборони.
7
Батченко, Л. В., Л. О. Гончар, and А. О. Беляк. "ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ." Підприємництво і торгівля, no. 27 (November 17, 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-02.
Full textAbstract:
У статті досліджено ключові показники фінансової стійкості підприємств сфери гостинності на основі організаційно-економічного аналізу функціонування USG Holding та одного з наймасштабніших та конкурентоздатніших складників компанії «ТОВ «Сушия». Із відкритих даних проаналізовано основні показники фінансової стійкості, зокрема динаміку чистого доходу від реалізації продукції (у гривневому та доларовому еквівалентах), динаміку чистого прибутку (збитку), динаміку показників основних засобів та нематеріальних активів та динаміку поточних зобов’язань за 2012–2018 рр. На основі проведеного дослідження визначено, що ефективність фінансової та бізнес-діяльності підприємств сфери гостинності в умовах трансформації і глобалізації економіки країни, динамічності та мінливості економічного середовища у світі та в Україні зокрема визначається передусім його фінансовим станом. Обґрунтовано, що стратегічним чинником фінансової безпеки, інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та кредитоспроможності є фінансова стійкість підприємств, особливо в період економічних глобалізаційних змін, коли фінансова стійкість стає обов’язковим критерієм ефективного розвитку невиробничого сектору економіки України (сфери послуг). Визначено, що результати проведеного дослідження дають змог стверджувати, що обов’язковими умовами поліпшення фінансового стану підприємств сфери гостинності у ринкових умовах господарювання є постійний аналіз і своєчасна ґрунтовна діагностика змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а також вчасне й максимально ефективне реагування на зміни ключових визначальних показників фінансової стійкості. Визначено перспективу подальших досліджень, зокрема проведення ґрунтовного аналізу фінансової стійкості на конкретному підприємстві сфери гостинності з визначенням його поточної фінансової стійкості за допомогою методу комплексного розрахунку рейтингової оцінки фінансового стану підприємств сфери гостинності, з метою розроблення унікального механізму забезпечення фінансової стійкості, що базуватиметься на особливостях конкретного закладу – концептуальних основах, які включають мету, завдання та функції управління, організаційну структуру, систему забезпечення механізму, критерії оцінювання рівня фінансової стійкості, унікальну систему брендингу та систему комплаєнс-контролю.
8
Glushchenko , Yu A. "Бюджетна безпека та проблеми наповнення місцевих бюджетів в умовах децентралізації управління в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 122–31. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.12.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретичні основи та проблемні аспекти функціонування місцевих бюджетів в умовах проведення бюджетної децентралізації в Україні. З’ясовано сутність та особливості методики визначення фінансової та бюджетної безпеки в процесі фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та сформовано авторське трактування цих категорій. З’ясовано, що в процесі реформування бюджетної системи місцеві бюджети є фінансово залежними від державного бюджету, що підтверджується існуванням в їх доходах значної частки міжбюджетних трансфертів. Запропоновано напрями покращення міжбюджетних взаємовідносин і напрями стабілізації фінансової безпеки в цілому та бюджетної безпеки зокрема. Метою статті є дослідження особливостей функціонування місцевих бюджетів України та рівня їх фінансової захищеності в умовах оцінки динаміки стану фінансової та бюджетної безпеки, розробка практичних рекомендацій щодо досягнення безпечності фінансового розвитку держави на шляху інтеграції до ЄС.Наукова новизна полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ формування місцевих бюджетів та фінансової безпеки держави. Проаналізовано динаміку розвитку місцевих бюджетів та зміни індикаторів бюджетної безпеки держави. За результатами дослідження запропоновано проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання та методики визначення стану фінансової і бюджетної безпеки України.Висновки. Як свідчить міжнародний досвід, децентралізація управління має на меті ефективне виконання повноважень органів влади та збалансування якості надання суспільних послуг відповідно до потреб та уподобань громадян. Проте незадовільний стан формування та розвитку місцевих бюджетів, навіть після здійснення фінансової децентралізації, позначається обмеженою часткою доходів, максималізацією трансфертних платежів, зростанням обсягу делегованих повноважень, незабезпечених дохідними джерелами, бюджетним дефіцитом, що свідчить про формальну фінансову їх самостійність. Делегування повноважень на місцевий рівень є доцільним, проте потребує застосовування дієвого механізму бюджетної децентралізації з урахуванням загальнонаціональних інтересів та забезпеченням оптимальних критеріїв індикаторів фінансової безпеки країни. Проведений аналіз можливих загроз і відхилень основних індикаторів бюджетної безпеки від своїх порогових значень дає підстави стверджувати про необхідність проведення дієвих заходів щодо удосконалення міжбюджетного регулювання, зниження бюджетного дефіциту, здійснення жорсткого контролю за цільовим використання бюджетних коштів, проведення систематичного фінансового моніторингу з метою детінізації доходів, модернізації податкового законодавства з метою уникнення фінансового колапсу в країні. Існуючі ендогенні та екзогенні фактори, зокрема кібер-тероризм, сепаратизм, корупція, бюджетний дефіцит, недосконалість бюджетної та податкової політики, інфляція, зовнішній та внутрішній борг тощо потребують постійного аналізу й удосконалення стратегій розвитку економічної безпеки держави та територій зокрема.
9
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 63 (October 1, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Full textAbstract:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
10
Karlin, Mykola. "ФІНАНСОВІ ПОРУШЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ ТА ЗАСОБИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, no. 26 (June 30, 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-87-93.
Full textAbstract:
В статті розкриті причини та особливості прояву фінансових порушень при здійсненні публічних закупівель в Україні; досліджені фінансові проблеми, які існують в Україні при проведенні тендерних закупівель, а також проблеми у діяльності контролюючих структур країни в царині здійснення публічних закупівель. В статті також обґрунтовуються напрями реформування механізму здійснення фінансового контролю за проведенням публічних закупівель в Україні з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу; виявлені фінансові особливості здійснення публічних закупівель після вступу у дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі»; досліджені форми фінансової відповідальності учасників та замовників публічних закупівель в Україні та їх ефективність.
11
Кулінська, А. В. "Роль фінансового контролю в зміцненні фінансово-кредитного механізму державного управління суб"єктами невиробничої сфери." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права. Право. Економіка. Управління, Вип. 1 (29) (2009): 457–60.
Find full text
12
Ковалюк, О. М. "Роль контролю у фінансовому механізмі економіки." Фінанси України, no. 7 (2002): 151–58.
Find full text
13
Баранова, Д. А. "Функції та види механізмів державного фінансового контролю." Економіка та держава, no. 5, травень (2014): 146–49.
Find full text
14
Годованець, О. В. "Фінансово–економічний механізм здійснення митного контролю." Формування ринкових відносин в Україні, no. 11 (174) (2015): 12–17.
Find full text
15
Stripko, M. "ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ У СТРАХОВИХ ВІДНОСИНАХ." Juridical science 2, no. 5(107) (April 3, 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.18.
Full textAbstract:
У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.
16
Шпортун, Оксана. "КАЗЕННІ ПАЛАТИ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ГРОШОВОГО ОБІГУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ (1775-1914 РР.)." Society. Document. Communication, no. 7 (August 11, 2019): 232–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-232-246.
Full textAbstract:
У статті розглянуто повноваження фінансового характеру казенних палат Наддніпрянської України, зокрема організації збору, доставки та зберігання дохідної частини бюджету. Визначено роль, обов’язки, функції, основні засади діяльності у сфері обліку доходів і видатків держави на губернському рівні. Охарактеризовано особливості казенних палат у галузі контролю грошового обігу Наддніпрянської України. Також визначено нефінансові функції казенних палат, зокрема розгляд домобудівних та казенних справ губернії.
Визначено, що казенні палати взаємодіяли з іншими структурними одиницями загальноімперської фінансової системи. Аналіз законодавства та архівних документів свідчить, що казенні палати вели контроль за доходами кожного повіту губернії, звітували про доходи та видатки державному казначею. Також казенні палати видавали конторам Асигнаційного банку статутний капітал, вели облік та обмін асигнацій. Зокрема, на основі дослідження законодавства Російської імперії встановлено, що казенні палати повинні були наглядати за своєчасним надходженням доходів до бюджету та витрачанням коштів у межах асигнувань, передбачених для губернії.
Встановлено, що асигнації першої емісії можна було легко підробити, тому уряд Російської імперії був змушений випустити асигнації із новим зображенням. У статті поданий опис та ілюстрації асигнацій номіналом 100, 50, 25 руб. 1786 року випуску. Аналіз архівних документів свідчить, що казенні палати вели розмін асигнацій старого зразка на нові, складаючи відповідні постанови. Також асигнації виконували роль платіжних засобів так само, як і мідна монета. Асигнація функціонувала як допоміжний платіжний засіб, покриваючи дефіцит бюджету Російської імперії.
Досліджуючи основи механізм збору та розподілу фінансів, виявлено, що непоодинокими випадками були привласнення коштів, зловживання службовим становищем, підробки фінансових засобів, що свідчать про недосконалість системи фінансового управління на губернському та повітових рівнях, які супроводжували діяльність казенних палат протягом всього періоду існування.
17
Жадан, О. І. "Організаційний аспект механізму фінансового контролю ефективності використання державних коштів." Економіка та держава, no. 10 (2007): 86–88.
Find full text
18
Гулько, В. В. "Аналіз механізму функціонування системи державного фінансового контролю в Україні." Наукові праці НДФІ, Вип. 3 (52) (2010): 140–45.
Find full text
19
Гулько, В. В. "Аналіз механізму функціонування системи державного фінансового контролю в Україні." Наукові праці НДФІ, Вип. 3 (52) (2010): 140–45.
Find full text
20
Goncharenko M. and Chysnevych T. . "ВПЛИВ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ БЮДЖЕТНИХ ВИДАТКІВ НА ОСВІТУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 155–62. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.20.
Full textAbstract:
Розглянуто окремі аспекти реформування системи управління освітою в умовах децентралізації. Підкреслено роль органів місцевого самоврядування в упровадженні нових підходів до механізму фінансового забезпечення освіти. Приділено увагу питанню ефективності державних видатків на освіту, а також інституціональному забезпеченню системи контролю якості освіти. На прикладі освітньої субвенції розглянуто трансформацію фінансового механізму освіти в умовах децентралізації. Проаналізовано динаміку основних показників ефективності видатків на освіту на прикладі Харківської області. Доведено безпосередній вплив реформи децентралізації на сферу освіти. Визначено низку проблем сучасного етапу реформування системи публічного управління освітньою діяльністю, наведено пропозиції щодо вирішення їх.
21
Чубай, Володимир, and Ольга Грицеляк. "ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМСТВА В ПРОЦЕСІ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: МЕХАНІЗМ, КРИТЕРІЇ, ПРОБЛЕМИ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ." Молодий вчений, no. 9 (97) (September 30, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-9-97-15.
Full textAbstract:
У статті розглядається механізм оцінювання системи внутрішнього контролю підприємства під час аудиту його фінансової звітності, а також аналізуються проблеми, пов’язані з процесом оцінювання. Досліджено методи оцінювання системи внутрішнього контролю, які грунтуються на використанні як кількісних, так і якісних показників. Розглянуто переваги та недоліки методів оцінювання системи внутрішнього контролю, а також наведено критерії, які доцільно застосовувати під час оцінювання. Узагальнено етапи оцінювання системи внутрішнього контролю підприємства під час аудиту фінансової звітності, а також структуровано елементи цієї системи для комплексного оцінювання. Крім того досліджено зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на оптимальність організування системи внутрішнього контролю підприємства, а також на ефективність та надійність її функціонування. Запропоновано способи усунення низки проблем, що існують на сьогодні в процесі оцінювання системи внутрішнього контролю під час аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств.
22
Пшик, Б., І. Тяжкороб, Н. Галайко, З. Лапішко, and О. Сідельник. "НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ У ПРОЦЕСАХ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 84–97. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3653.
Full textAbstract:
Анотація. Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об’єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012—2020 років дав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше — погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію і розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла і поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не із забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва і перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обґрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це дасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною і прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об’єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов’язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об’єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об’єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови і введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян. Ключові слова: домогосподарства, житлове будівництво, індивідуальні інвестори, фінансова безпека, фінансування житлового будівництва. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 17.
23
Дмитренко, Е. С. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ – ПОТРЕБА СЬОГОДЕННЯ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 111–16. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.17.
Full textAbstract:
Анотація. У статті проаналізовано окремі нормативно-правові акти, із ухваленням яких у сфері публічної фінансової діяльності почали впроваджуватися цифрові технології. Зазначено, що широке їх впровадження у фінансову систему розпочалося із підписанням Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та прийняттям Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. Акцентовано увагу на позитивний вплив застосування цифрових технологій на надання фінансових онлайн-послуг, застосування яких забезпечує їх високу ефективність і стандартизованість. Водночас з’ясовано окремі негативні сторони: поширення недостовірної інформації, порушення особистої інформації та персональних даних, випадки повного чи часткового блокування роботи державних органів та фінансових установ. Проаналізовано окремі проблеми впровадження цифрових технологій у сферу використання публічних коштів: неналежне виконання державними та місцевими органами вимог щодо оприлюднення інформації про використання публічних коштів; відсутність реальних механізмів забезпечення відповідальності за порушення цієї вимоги. Запропоновано удосконалити Бюджетний кодекс України та Закони України «Про Рахункову палату», «Про відкритість використання публічних коштів» положеннями про оприлюднення результатів контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Окремо розглянуто проблеми впровадження електронного аудиту у сферу оподаткування. Визначено шляхи вирішення окремих із них шляхом удосконалення Закону України «Про електронні документи та електронний документ обіг», Податкового кодексу України, інших нормативних актів щодо організації електронного документообігу та електронних перевірок у сфері оподаткування, а також забезпечення технічних можливостей для впровадження відповідного програмного забезпечення.
24
Ivanovа, А. І. "СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ В КОНТЕКСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.71-78.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз структури земельних угідь України та досліджено структуру їх зміни. Визначено проблеми застосування земельних податків в Україні як одного із методів регулювання земельних відносин, ефективність державної підтримки та сучасний стан оподаткування. Проведено оцінку сучасного стану плати за землю та проаналізовано динаміку податкових надходжень до бюджету. Визначено існуючі проблеми в стягненні плати за землю. Сформульовано умови для оптимізації податкових надходжень та запропоновано механізм застосування оподаткування землі.
25
V.V., Mirgorod-Karpova. "STRUCTURE OF THE PUBLIC FINANCIAL CONTROL MECHANISM IN UKRAINE." Legal Horizons 8, no. 21 (2018): 73–78. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2018.i8.p73.
Full text
26
KARPENKO, L., and P. VORONZHAK. "INSTITUTIONAL ENVIRONMENT MECHANISM OF STATE FINANCIAL CONTROL: VECTORS OF DEVELOPMENT." HERALD of Khmelnytskyi national university 266, no. 1 (January 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2018-266-1-107-114.
Full text
27
Stashchuk, Olena, and Maria Zhuk. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 3, no. 27 (September 30, 2021): 54–60. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-03-54-60.
Full textAbstract:
Особливості функціонування об’єднаних територіальних громад, котрі створені в процесі бюджетної та адміністративної децентралізації в Україні, передбачають формування специфічного механізму залучення та використання коштів, котрі спрямовуються на забезпечення сталого розвитку цих ОТГ. Тому дослідження особливостей забезпечення фінансової безпеки фінансових потоків територіальних громад набуває особливої актуальності в аспекті необхідності забезпечення їх сталого розвитку.
У статті розглядається специфіка фінансової децентралізації та особливості формування бюджетів ОТГ в сучасних умовах. Розглянуто принципи державно-приватного партнерства, як потенційного джерела інвестицій в розвиток територіальних громад.
Визначено, що забезпечення фінансової безпеки ОТГ базується на дотриманні фінансової дисципліни виконавчими органами громад, а також на основі ретельного планування і контролю надходжень та видатків до бюджету ОТГ. При цьому досліджено, що найбільш важливим елементом фінансової безпеки територіальних громад є саме бюджетна, оскільки вона потенційно здатна забезпечити найбільшу частку фінансових надходжень на потреби сталого розвитку громади. Відповідно, визначено, що сучасна стратегія фінансової безпеки територіальних громад повинна базуватися на забезпеченні їх бюджетної безпеки.
28
Орінда, Едді. "Роль Центрів регіонального співробітництва по контролю та профілактики захворювань в Африці у боротьбі з епідеміями та п." Актуальні проблеми політики, no. 64 (January 23, 2020): 159–67. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i64.194.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з епідеміями, перш за все, допомоги фінансової та технічної для боротьби з ендемічними хворобами потребують держави, що розвиваються. Міжнародно-правова основа боротьби з епідеміями та пандеміями є результатом вираження захисту прав людини на міжнародному рівні, включаючи право на здоров’я, здійснюється через: 1) міжнародні договори та рекомендаційні акти, такі як Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права та Декларація Алма-Ати; 2) діяльність міжнародних організацій, що займаються питаннями охорони здоров’я, такими як ВООЗ; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. Визначається,що Міжнародні медико-санітарні правила 2005 р. містять ряд процедур по управлінню подіями, пов’язаними зі спалахами епідемій, а також вимоги щодо національних систем епіднагляду за хворобами і заходів у відповідь. Аналізуються, що Африканські Центри регіонального співробітництва по контролю та профілактики захворювань в Африці погоджують стратегічні плани та дорожні карти для профілактики та реагуванняна захворювання в Африці. Встановлено, що на африканському континенті основою міжнародно-правової боротьби зінфекційними захворюваннями та епідеміями становить співробітництво ВООЗ з Африканським Союзом. Доведено, що стратегічні пріоритети Африканського комітету у справах сім’ї та дітей на найближчі п’ять років – це посилення систем охорони здоров’я, пов’язаних із контролем та створенням центрів інтелектуальногодослідження хвороб для покращення прийняття рішень та дій у сфері громадського здоров’я. Обґрунтовано, що Африканський Центр регіонального співробітництва по контролю та профілактики захворювань та його регіональні спільні центри співпрацюють з державами-членами для посилення системи готовності до епідемій, системи нагляду та реагування, а також створюють механізм раннього попередження для швидкого реагуванняна випадки спалахів інфекційних хвороб та гуманітарних надзвичайних ситуацій в Африці.
29
Petruk, Oleksandr, and Yurii Kostyshyn. "Customs Control Mechanism in the System of Ensuring the State Financial Security." Accounting and Finance, no. 2(88) (2020): 93–102. http://dx.doi.org/10.33146/2307-9878-2020-2(88)-93-102.
Full text
30
Кокорєв, О. В. "Визначення особливостей стану ліберальної демократії як передумова оцінки її якості в «молодих демократіях» ЄС." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 109–16. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.314.
Full textAbstract:
Досліджуються проблеми якості демократії в державах-учасницях ЄС, які приєдналися в процесі останніх розширень союзу. З'ясовуються основні прояви наростання демократичного регресу: підйом лівого та правого популізму, неліберальні урядові ініціативи, намагання влади звузити простір дії громадянського суспільства, утиски меншин (етнічних, сексуальних та ін.), наростання мови ненависті, політична корупція, демонізація біженців тощо. Діяльність ЄС у площині якості демократії охарактеризована як незадовільна, наслідком чого визначено наростання неліберальної демократії та інших видів дефектних демократій у державах-учасницях. Наявний спектр інструментів ЄС (зокрема й ст. 7 Договору про ЄС) визначено недостатнім для ефективного запобігання та протидії погіршенню якості демократії в країнах-учасницях. Підкреслено необхідність розробки та прийняття ЄС нових механізмів контролю за дотриманням демократичних стандартів у державах-учасницях. У статті приділено увагу питанню впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ліберальну демократію (вплив онлайн-тролів та іншої віртуальної «зброї»). Доведено, що передумови для погіршення якості демократії в «молодих демократіях» Центральної та Східної Європи були закладені ще до глобальної фінансової кризи 2008 р., однак саме ця криза запустила механізми деконсолідації демократії. Виділено інституційні, політичні та економічні причини демократичного відставання держав Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС. Зазначено, що пандемія COVID-19 не лише відклала реалізацію ЄС низки завдань щодо покращення якості демократії, а й слугувала підставою окремим державам-учас-ницям продовжити розширювати повноваження урядів і звужувати демократичний громадянський простір. Пандемію COVID-19 автор статті визначає як тест на стресостійкість для «молодих демократій» Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС.
31
Zolotarova, M. "ҐЕНЕЗА ДЕРЖАВНИХ ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ В УКРАЇНІ ЯК МІСЦЕВИХ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ." Juridical science, no. 6(108) (April 4, 2020): 79–90. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.10.
Full textAbstract:
Актуальність статті полягає в тому, що розбудова державності у поєднанні зі стратегією розвитку України, що ґрунтується на засадах запровадження ринкових відносин, передбачає відмову держави від прямого втручання у сферу дії об’єктивних законів функціонування системи господарювання. Важливою складовою у становленні ринкової економіки є податкова система. Від її обґрунтованості та відповідності об’єктивним умовам певною мірою залежать можливості та пріоритети економічного та соціального розвитку суспільства. Істотним елементом податкової системи є її контрольний механізм у складі державного апарату, що формує податкову дисципліну, забезпечує збір податків та інших обов’язкових платежів, проводить відповідну профілактичну та попереджувальну діяльність. Зроблено висновок, що історичний розвиток оподаткування, який характеризувався підвищенням ролі податків у формуванні доходної частини державного бюджету, удосконалення податкових механізмів одночасно зі зміною форми державного устрою, політичного режиму та відповідно організації державного управління, є тими критеріями, що обумовлюють можливість умовного виділення в історичному аспекті чотирьох етапів становлення місцевих податкових органів. Перший етап пов'язаний із формуванням фіскальних органів в Україні, другий – з діяльністю місцевих податкових органів у радянський період, третій – з побудовою єдиної вертикальної структури державної податкової служби сучасної України, у складі якої починають функціонувати власне державні податкові інспекції як контролюючі органи та органи стягнення, а четвертий – характеризується звуження функцій державних податкових інспекцій до здійснення виключно сервісного обслуговування платників податків та ведення відповідних державних реєстрів. Таким чином, зазначимо, що становлення державних податкових інспекцій в історичному аспекті обумовлено побудовою та вдосконаленням системи оподаткування з розвитком державного фінансового контролю. При цьому відбувалось спочатку поступове виокремлення місцевих податкових органів як відносно самостійних спеціалізованих державних інститутів з окресленням їх правового статусу, у подальшому ж відбулось обмеження функцій державних податкових інспекцій до виключно сервісних.
32
Боровік, Л. В. "СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 3 (November 9, 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.7.
Full textAbstract:
Управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств є надзвичайно складним завданням, оскільки їхня господарська діяльність перебуває під впливом багатьох чинників, які діють за певних умов із різною інтенсивністю і характеризуються багатовекторністю. Найважливішими чинниками конкурентних переваг аграрних підприємств у регіоні є: ресурсний потенціал; фінансове становище; кон'юнктура на ринку сільськогосподарської продукції; інноваційно-інвестиційний, технічний, технологічний, інфраструктурний, кадровий та соціальний потенціал. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств повинен включати такі заходи державної підтримки: науково-технічну та інноваційно-технологічну політику; інвестиційну, цінову, податкову, фінансово-кредитну, зовнішньоекономічну, антимонопольну, антикримінногену, антикорупційну політику. Держава повинна на законодавчому рівні підтримувати розвиток інтеграційних процесів, сприяти відновленню зрошуваної та дренажної систем у регіоні, здійснювати контроль над використанням земельних і водних ресурсів.
33
Новосельський, І. Ф. "Політико-правові засади функціонування нових медіа: світовий досвід та Україна." Актуальні проблеми політики, no. 65 (September 2, 2020): 61–67. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.307.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості світового законодавчого досвіду у сфері правового регулювання онлайн-медіа. З'ясовано, що вирішення питання правового забезпечення діяльності засобів масової інформації грунтується, з одного боку, на створенні окремих спеціальних норм для регулювання діяльності електронних медіа, з іншого - без створення галузевих законодавчих актів щодо саморегуляції відносин в мережі Інтернет. Зазначено, що міжнародне правове регулювання медіа відбувається в рамках умовних «східної» та «західної» моделей. Перша відрізняється домінантним контролем держави над медіапростором, мінімізацією саморегулювання відносин учасниками інформаційної діяльності. Друга закріплює за державою право регулювати та встановлювати розумний баланс між нормативно-правовою базою й інструментами саморегуляції. У рамках західної моделі запропоновано розгляд двох підходів щодо законодавчо визначеного впливу держави на функціонування засобів масової інформації. У межах підходу «держава-модератор» констатується залежність медіа від змін політичного ландшафту, збільшення урядового контролю над інформаційним простором, застосування методів фінансового тиску, процеси олігархізації медіа, підвищення непрозорості медіавласності (Угорщина, Чехія, Польща, Сербія). Другий підхід «держава-гарант» закріплює рекомендаційний характер норм діяльності конвергентних медіа та мінімізує втручання держави (Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки). Визначено, що проблемним аспектом законодавства європейського медійного простору залишається відсутність у країнах-членах Європейського Союзу узгодженого та послідовного підходу до видалення нелегального контенту в діяльності нових медіа. У результаті розгляду чинного законодавства України засвідчено суперечливість правового забезпечення діяльності засобів масової інформації. Констатовано розгалуженість системи законів щодо діяльності засобів масової інформації, задекларовані наміри узгодити її із законодавством європейських країн відповідно до низки зобов'язань. Проте стверджується, що відсутність дієвих механізмів захисту національного медіапростору України та побудови інформаційного середовища, здатного протистояти загрозам інформаційній безпеці, пропаганді в соціальних медіа, актуалізує необхідність національного регулювання відносин в Інтернеті.
34
Harust, Yu V., and D. O. Goroshko. "Legal mechanism improvement of the state control over subjects of management of the financial system of Ukraine." Legal Horizons 14, no. 27 (2019): 55–59. http://dx.doi.org/10.21272/legalhorizons.2019.i14.p55.
Full text
35
Fedicheva, Krystyna, Oleksii Kochetkov, Stanislav Honcharenko, Ruslana Levkina, and Maksym Bichevin. "Контролінг, моніторинг і діагностика в ідентифікації ефективної управлінської практики аграрних підприємств." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 200–218. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.11.
Full textAbstract:
Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм.
Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ.
Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств.
Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку.
Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.
36
Колбіна, Н. Г. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 117–22. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.18.
Full textAbstract:
Анотація. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування. Відзначено, що вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування повинно відбуватися комплексно з урахуванням різних проблемних напрямків. Автором виокремлено напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання виробництва та обігу дитячого харчування . А саме: 1) запровадження принципів системи НАССР та забезпечення можливості відслідковування покупцем «виробничо-споживчого ланцюга»; 2) забезпечення відповідності якісним характеристикам дитячого харчування міжнародним стандартам якості та виробництва; 3) врахування критерію фінансової спроможності покупця та виду дитячого харчування; 4) підтримання національного товаровиробника шляхом розроблення та реалізації програм державної підтримки та стимулювання розвитку виробничих потужностей, а також звільнення дрібних виробників продуктів дитячого харчування від отримання окремих документів дозвільного характеру на їх продукцію; 5) впровадження дієвих механізмів утилізації простроченого чи некісного дитячого харчування з обігу; 6) налагодження відносин міжнародно- го партнерства з метою розвитку імпортно-експортних відносин в сфері дитячого харчування; 7) здійснення контролю та нагляду за якістю та кількістю дитячого харчування, яке надходить до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. Враховуючи виокремлені чинники є доцільним вести мову як про запровадження з боку держави стимулюючих програм державної підтримки національного виробника дитячого харчування, так і посилення контрольно-наглядової діяльності за їхнім виробництвом, обігом та якістю. Дещо складнішим є забезпечення безперервного контролю за імпортним дитячим харчуванням, адже, потрапляючи на територію України дана продукція потрапляє в обіг і відповідно всі ризики щодо якості та термінів придатності лягають на суб’єкта підприємницької діяльності, який реалізує дані продукти.
37
Паничок, М. Ю., and Н. В. Швець. "Дослідження макроекономічного впливу цифровізації державного сектору на розвиток бізнесу в Україні." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 6 (270) (November 10, 2021): 47–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-47-54.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості цифровізації державного сектору. Надано детальну характеристику сфери публічних закупівель, описано минулий і діючий процеси проведення публічних (державних) закупівель; висвітлено основні недоліки раніше використовуваної процедури проведення державних тендерів та доведено їх негативний вплив на розвиток бізнесу. Охарактеризовано електронну цифрову платформу ProZorro як сучасний новітній цифровий інструмент проведення публічних закупівель в Україні, який з 1 серпня 2016 року є обов’язковим для застосування в установах бюджетної сфери. Висвітлено мету діяльності та принципи побудови даної електронної платформи, зокрема «усі бачать усе», «конкуренція понад усе» та «золотий трикутник партнерства»; надана загальна схема побудови цього ресурсу. Висвітлено процес контролю закупівель та механізм зниження комерційного і фінансового ризиків за допомогою моніторингового порталу DoZorro, який є інтегрованим з електронною платформою ProZorro. Описано економічні переваги пошуку контрагентів та укладання угод в межах платформи ProZorro. Проаналізовано динаміку основних показників функціонування даної електронної платформи, зокрема кількість учасників та аукціонів, відсоток успішних торгів та дохід. Показано регіональне розповсюдження даної платформи, тобто залучення до торгів регіональних представників; зазначено п’ять найбільших за обсягами доходу областей. Виявлено та обґрунтовано переваги електронної платформи ProZorro, які сприяли розвитку комерційних закупівель. Проаналізовано динаміку основних показників сектору комерційних закупівель, а саме їх кількість, успішність та масштаби, й відзначено значне їх зростання протягом 2016-2020 рр.Окресленоосновні напрями удосконалення електронної платформи ProZorro, які сприятимуть подальшому розвитку українського бізнесу на конкурентних засадах, у тому числі в міжнародному секторі.
38
Пунда, О. О. "ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМ ДОБРОВІЛЬНОГО РОЗКРИТТЯ ДОХОДІВ (VOLUNTARY DISCLOSURE AND COMPLIANCE PROGRAM) У СВІТОВІЙ ПРАКТИЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ." Знання європейського права, no. 1 (September 21, 2020): 78–81. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.53.
Full textAbstract:
Стаття присвячена питанням світової практики застосування програм добровільного розкриття доходів у податковій сфері. Наголошено, що використання таких програм добровільного розкриття доходів для фізичних або юридичних осіб є ефективним засобом уникнення юридичної відповідальності. Водночас програми добровільного розкриття доходів дозволяють виконати податкові зобов'язання та наповнювати бюджет. Ефективність застосування програм добровільного розкриття доходів полягає у суттєвій економії ресурсів правоохоронних та податкових органів. У практиці інших країн використовують постійні та тимчасові програми добровільного розкриття доходів. Зазвичай це тимчасові програми, які працюють протягом короткого визначеного періоду, термін розкриття інформації встановлюється в самому початку, а заохочення або стимули, які перевершують ті, що пропонуються згідно з діючими загальними положеннями, доступні лише протягом цього періоду. Підкреслено, що законодавство України не регулює питання застосування програм добровільного розкриття доходів. У цьому контексті необхідно врахувати практику інших країн. На особливу увагу заслуговує практика використання програм добровільного розкриття доходів у США. Добровільне розкриття доходів здійснюється у США у формі укладання угоди між особою та податковим органом окремого штату. Істотними умовами договору виступають: тип податкового зобов'язання; опис фінансової діяльності заявника, у тому числі дані про діяльність заявника у межах держави та причини невиконання податкового законодавства; сума потенційних податкових зобов'язань. Практика застосування Програм добровільного розкриття доходів у США та інших країнах демонструє ефективність застосування такого механізму у поєднанні з іншими активними заходами під час здійснення податкового контролю та розслідування справ, пов'язаних з ухиленням від сплати податків.
39
Shaulska, H. M. "Реформування сучасної системи місцевого самоврядування в Україні." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 27, 2019): 154–62. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.01.17.
Full textAbstract:
У статті досліджується питання реформування діючої моделі місцевого самоврядування в Україні. Автор звертає увагу на те, що вона й досі містить велику кількість залишків радянської системи, а це гальмує, серед іншого, і розвиток громадянського суспільства. Адже місцеве самоврядування, за умови функціонування ефективної моделі, сприяє його розвитку.
Метою дослідження, окрім аналізу реформування діючої моделі місцевого самоврядування, є надання деяких пропозицій щодо формування нової моделі. Аналіз також допомагає з’ясувати механізми публічного адміністрування, удосконалення яких сприятиме модернізації системи публічного управління і розвиткові громадянського суспільства в країні.
Наукова новизна статті полягає у вивченні результативності реформ на предмет правової, організаційної та фінансової автономій органів місцевого самоврядування. Зроблено спробу проаналізувати правову автономію, яка зводиться до функціонування повноважень, визначених Конституцією та іншими законами. Такі повноваження повинні бути повними і винятковими, в їх межах органи місцевого самоврядування мають отримувати свободу дій з метою здійснення власних ініціатив з питань, які відносяться до їх компетенції. Надана оцінка організаційної автономії, яка надає можливість органам місцевого самоврядування самостійно визначати свою внутрішню структуру (відповідно до місцевих особливостей) з метою забезпечення ефективного управління. Наголошено, що організовуючи в межах законодавства свою діяльність, органи місцевого самоврядування не повинні підпорядковуватися іншим органам, а адміністративний контроль за їхньою діяльністю може відбуватися лише з метою дотримання конституційності та законності. Зроблено короткий аналіз фінансової автономії органів місцевого самоврядування щодо права в межах державної політики володіти та вільно розпоряджатися власними коштами при здійсненні своїх повноважень.
Висновок. Для майбутньої моделі публічного управління України місцеве самоврядування має одне з першочергових значень. Завдяки йому кожен громадянин має можливість відчути, що реалізація демократії можлива за особистої участі кожного. І конституційне право на свободу, серед іншого, якраз і здійснюється через право на місцеве самоврядування. Але для цього потрібно, щоб місцеве самоврядування перетворилося на дієве й ефективне, його сучасна модель позбулася залишків радянської системи, а його органи повноцінно відновили правову, організаційну і фінансову автономії. За таких умов можна створювати багаторівневу модель публічного управління, вибудовуючи її від людини (а не територіальної громади) як головної одиниці цієї моделі.
40
Маматова, Л. Ш. "РОЛЬ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ." Підприємництво і торгівля, no. 30 (July 1, 2021): 44–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-07.
Full textAbstract:
У статті розглянуто необхідність бізнес-планування для суб’єктів господарювання та роль бізнес-плану. Визначено систему зовнішніх та внутрішніх чинників впливу процес бізнес-планування. Бізнес-планування для підприємства є методом залучення фінансово-інвестиційних ресурсів та для інвесторів – підтвердженням цільового використання коштів та результативності проєкту. Зазначено, що бізнес-планування вирішує основне питання економіки у виборі успішного методу співвідношення факторів виробництва з вирішенням проблем у вичерпності ресурсів для задоволення потреб суспільства. Узагальнено цілі, яким підпорядковується розроблення бізнес-плану підприємством, та завдання бізнес-планування. За рахунок відповідності та збалансованості цілей і вигід внутрішніх та зовнішніх користувачів визначено результати, які повинно включати в себе бізнес-планування задля ефективного впровадження в діяльність підприємств. Бізнес-планування відіграє важливу роль в управлінні та формуванні стратегії розвитку підприємства, а отже, це дало можливість визначити для кожного учасника процесу бізнес-планування результативність в ефективній діяльності підприємства. Бізнес-план виконує зовнішню функцію для інвесторів та внутрішню – для бізнес-одиниці, а саме є інструментом бізнес-планування та механізмом контролю і реалізації бізнес-стратегії на підприємстві. Бізнес-планування дає змогу здійснити кількісне й якісне обґрунтування оптимального управлінського рішення, систематизувати та конкретизувати відповідності цілей і результату стратегії, визначити джерела інформації та достовірність відповідно до ситуації на підприємстві. Визначено, що ефективна структура бізнес-плану має включати в себе кількісні й якісні характеристики проєкту відповідно до вибраного результату задля його впровадження та вирішити цілу низку завдань. Роль бізнес-планування у розвитку діяльності підприємств зводиться до можливості концентрації усіх видів наявних та потенційних ресурсів для визначення системи поточних та майбутніх напрямів розвитку суб’єкта господарювання з метою створення інноваційної продукції та використання інноваційних технологій, задоволення потреб споживачів та отримання фінансових результатів.
41
Antonova, Liudmyla, and Andrii Antonov. "Е-УРЯДУВАННЯ ЯК СЕРВІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ СФЕРОЮ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 37–56. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.02.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу можливості впровадження в Україні сервісно-орієнтованих інструментів державного управління. Розглянуто особливості інноваційних інструментів, в т.ч. сервісно-орієнтованих, що можуть використовуватися в державному управлінні. Зазначено, що електронне урядування є найперспективнішим з точки зору впровадження в систему державного управління соціальною сферою.
Констатовано, що перевагами електронного урядування є: зростання швидкості надання послуг, покращення якості обслуговування фізичних та юридичних осіб, прозорість діяльності органів влади тощо. Доведено, що якісно побудована система електронного урядування позитивно впливає на загальний хід та наслідки радикальних перетворень в українському суспільстві та сприятиме ефективному розв’язанню таких проблем як: непрозорість, неефективність, закритість, корумпованість органів влади; формування механізмів децентралізації, деконцентрації, демократичного контролю та участі громадян у розробці та реалізації державної політики; повернення довіри громадян до інститутів та публічних службовці
Для визначення можливості впровадження технології електронного урядування у соціальній сфері проаналізовано стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні за період з 2010 р. по 2018 р. Результати аналізу свідчать про системні проблеми у багатьох напрямках впровадження електронного урядування в Україні. Констатовано наявність обмежуючих чинників: цифрова нерівність, рівень освіти, проблеми конфіденційності, традиції. Успішність усунення наведених перешкод безпосередньо залежить від чіткого дотримання визначених стратегічних пріоритетів розвитку держави, політико-правового становища суспільства та фінансово-економічних можливостей. Визначено, що прагнення уряду побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство здатні внести суттєві корективи в процес електронного урядування та у темпи проведення реформаторських заходів.
Доведено, що забезпечення вільного доступу до інформаційних ресурсів через розвиток телекомунікаційних систем і мереж ( особливо в малих містах і селах), підвищення рівня комп’ютерної грамотності серед населення, впровадження різного роду заохочень та проведення загальних просвітницьких кампаній з метою поступового ознайомлення громадян з інформаційно-комунікаційними технологіями надасть можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.
42
Приймак, Світлана, and Оксана Волкова. "ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." Економіка та суспільство, no. 30 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-60.
Full textAbstract:
У статті досліджено різноманітні теоретичні підходи щодо визначення поняття фінансової стійкості. На основі аналізу економічних літературних джерел визначено суттєві ознаки фінансової стійкості. Обгрунтовано необхідність використання аналізу фінансової стійкості підприємства. Виявлено найбільш оптимальні підходи до аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємства. З’ясовано основні групи факторів впливу на фінансову стійкість підприємства. Було розглянуто типи фінансової стабільності та значення в діяльності підприємств. Визначено, що фінансова стійкість передбачає платоспроможність у довгостроковій перспективі, її оцінка повинна бути спрямована на визначення запасу фінансової стійкості. Це дає уявлення про обсяг продажів, який забезпечує стабільну діяльність підприємства. Сьогодні однією з основних проблем підприємств є відсутність цілісної стратегії, спрямованої на забезпечення сталості фінансово-господарської діяльності підприємства та сталого розвитку в майбутньому. Фінансові проблеми, з якими стикаються підприємства, значною мірою ідентичні за своєю економічною сутністю, і тому їх вирішення можливе за допомогою універсальних інструментів та стандартних заходів, що формують механізм управління фінансовою стійкістю підприємства. Проведено аналіз фінансової стабільності на прикладі конкретного підприємства ПрАТ «Концерн Хлібпром» за 2018-2020 рр. Вказано на шляхи поліпшення ситуації для забезпечення максимального розвитку підприємства та досягнення більшого прибутку. Розкрито важливість планування та контролю для забезпечення фінансової стійкості. Розроблено рекомендації щодо стабілізації фінансової діяльності підприємств в умовах жорсткої конкуренції.
43
Приймак, Світлана, and Оксана Волкова. "ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ." Економіка та суспільство, no. 30 (August 31, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-30-58.
Full textAbstract:
У статті досліджено різноманітні теоретичні підходи щодо визначення поняття фінансової стійкості. На основі аналізу економічних літературних джерел визначено суттєві ознаки фінансової стійкості. Обгрунтовано необхідність використання аналізу фінансової стійкості підприємства. Виявлено найбільш оптимальні підходи до аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємства. З’ясовано основні групи факторів впливу на фінансову стійкість підприємства. Було розглянуто типи фінансової стабільності та значення в діяльності підприємств. Визначено, що фінансова стійкість передбачає платоспроможність у довгостроковій перспективі, її оцінка повинна бути спрямована на визначення запасу фінансової стійкості. Це дає уявлення про обсяг продажів, який забезпечує стабільну діяльність підприємства. Сьогодні однією з основних проблем підприємств є відсутність цілісної стратегії, спрямованої на забезпечення сталості фінансово-господарської діяльності підприємства та сталого розвитку в майбутньому. Фінансові проблеми, з якими стикаються підприємства, значною мірою ідентичні за своєю економічною сутністю, і тому їх вирішення можливе за допомогою універсальних інструментів та стандартних заходів, що формують механізм управління фінансовою стійкістю підприємства. Проведено аналіз фінансової стабільності на прикладі конкретного підприємства ПрАТ «Концерн Хлібпром» за 2018-2020 рр. Вказано на шляхи поліпшення ситуації для забезпечення максимального розвитку підприємства та досягнення більшого прибутку. Розкрито важливість планування та контролю для забезпечення фінансової стійкості. Розроблено рекомендації щодо стабілізації фінансової діяльності підприємств в умовах жорсткої конкуренції.
44
Кміть, Віра, and Юлія Білаш. "РОЛЬ ТА МІСЦЕ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ В ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОМУ МЕХАНІЗМІ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ." Економіка та суспільство, no. 31 (September 28, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-31-34.
Full textAbstract:
У статті визначено сутність, роль та місце нагляду у процесі здійснення фінансової політики України. Обґрунтовано необхідність проведення державного нагляду, виявлено його недоліки в процесі інституціоналізації та перспективи розвитку. Досліджено організаційні й правові засади контролю та запропоновано напрями їх вдосконалення. На основі проведеного дослідження доведено необхідність підвищення ефективності державного нагляду як складової інституціонального механізму здійснення фінансової політики. Це сприятиме становленню і зміцненню економічного становища країни в цілому та розвитку підприємництва зокрема. Вивчаючи місце нагляду в реалізації фінансової політики, акцентовано увагу на низькій ефективності контрольних функцій фінансових інститутів та наголошено на доцільності їх реформування та гармонізації.
45
Хорошко, Олег. "СУЧАСНИЙ СТАН СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ." Економіка та суспільство, no. 24 (February 23, 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-49.
Full textAbstract:
Проаналізовано існуюче законодавче регулювання системи управління лісовою галуззю в світовій практиці та окремо описано його стан в Україні. Проаналізовано погляди науковців на зміст головних понять та наведено найкращі підходи до їх трактування. Оцінено економічний стан лісової галузі в системі економіки України та розглянуті шляхи удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами. Наголошено, що пріоритетними напрямами удосконалення системи управління державними лісогосподарськими підприємствами України є: інституційні зміни – вибір організаційної моделі управління та встановлення розподілу численних функцій; удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування лісового господарства; формування у державних структур управління лісовим господарством належного мотиваційного механізму; створення умов для організації об’єктивного контролю дотримання нормативно-правових актів щодо використання та відтворення лісів.
46
Datsenko, Hanna. "THE FINANCIAL CONTROL MECHANISM FORMATION IN IMPROVING THE SECURITY OF INDUSTRIAL ENTERPRISES." Herald UNU. International Economic Relations And World Economy, no. 27 (2019). http://dx.doi.org/10.32782/2413-9971/2019-27-8.
Full text
47
Лукач, А. М., and Ю. П. Тадеєв. "ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КРИПТОРИНКУ ТА ЙОГО МІСЦЕ У ФІСКАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ." Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», no. 19 (September 23, 2021). http://dx.doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.240538.
Full textAbstract:
Становлення ринку криптовалют відбулося у 2008 році. Це було спричинено глобальною фінансовою кризою 2008–2009 рр. Однак криптовалюти залишаються поза законом у багатьох країнах світу й досьогодні. 8 вересня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №3637 –– він встановлює статус кривтовалют у легальній площині фінансової системи країни. Щоправда, до практичної зміни звичних процессів регулювання цифрових валют у країні (вірніше, їх відсутності) –– щонайменше рік. Дана робота є актуальною, оскільки перед Україною постало важливе завдання визначення конкретних підходів до остаточної адаптації суспільства до прийняття криптовалют –– яке повинне виконуватися паралельно с намаганнями підвищити надходження до держбюджету. Ними можуть стати податки на прибуток від операцій з криптовалютами. Активно на теренах країни розвиваються й криптовалютні біржі –– а залучення іноземних інвестицій в цю галузь відкрито ініціює навіть президент. Оподаткування новостворених чи легалізованих криптокомпаній –– ще один напрямок поповнення держбюджету. Важливість цього очевидна з урахуванням спаду економіки країни внаслідок пандемії коронавірусу. Для досягнення поставленої в роботі мети було досліджено останні показники розвитку криптовалютної галузі в Україні та світі, а також проаналізовано перспективи подальшої зміни курсу біткоіна, капіталізації крипторинку та їх прогнозування на найбличжі 3 роки. Також було змодельовано зростання обсягу криптовалютного капіталу на теренах держави, визначеного як прибуток, що утримують українці, та підраховано надходження до бюджету за впровадження різних ставок оподаткування. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що на основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень було визначено обсяг можливих грошових надходжень від оподаткування криптооперацій в Україні – вони дають змогу обрати оптимальний варіант оподаткування галузі. Створену модель можна вдосконалити, якщо розширити її роботу на більш довгостроковий період. Це стане можливим за врахуваням усіх додаткових факторів, які впливають на розвиток криптовалютного ринку, і перш за все –– механізмів контролю за рухом криптовалютних активів, ведення звітності та співпраці криптотрейдерів чи криптобірж (обмінників) з Державною податковою службою.
48
Гребень, С. Є. "IMPROVEMENT OF THE FINANCIAL CONTROL MECHANISM UNDER DISTRIBUTION OF BUDGET FUNDS IN DEPENDENCE ON RESULTS OF SCIENTIFIC ACTIVITIES OF HIGHER EDUCATION." "Scientific notes of the University"KROK", 2018, 103–9. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2018-52-103-109.
Full text